Skip to Content

Калиновська І. Г. Публічний виступ: "Превентивні заходи - майбутнє політики у сфері охорони праці"

начальник управління нормативно-правового та юридичного забезпечення

Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

КИЇВ 2010

 

 

Мій виступ спрямований на привернення Вашої уваги до життя однієї людини, одного з нас, всього один звичайний день.

…У кімнаті лунає посміх доньки та сина, дружина щось смачне готує на кухні, ще п’ять хвилин і вони всі разом зберуться до сніданку. Кожен на перебій розповідатиме про плани на день, трохи мрій про майбутнє…

Робочий день розпочинається рівно о 8-30. Запізнення суворо карається штрафом. Виконувати роботу доведеться на п’ятому поверсі, перенесення цеглини з однієї кімнати до іншої, до наступного блоку…

…Важко, ноги та руки, як свинець, майже не відчуваю. Але треба, це робота – донька чекає на іграшку, а сину вкрай необхідно купити нові кросівки для тренування, а дружині так давно не дарував квітів – це робота.

…Темно, і боляче, як же боляче… Не пам’ятаю! Що трапилось? Ми йшли... А потім… Шахта ліфта, немає огородження і боляче, як же боляче…

…Дружина обіймає, все буде добре, ти будеш жити, чуєш, будеш жити. А очі сумні і сльози. Сльози.

Жити буду, але як? Каліка! Прикута до ліжка і нікому не потрібна! Та житиму, але як? Як житиме моя сім’я?

Коли приймали на роботу, казали: «Ну навіщо оформлювати трудову книжку. Працюватимеш за договором підряду, і коштів зможемо сплатити більше, без податків».

… А сину так потрібні нові кросівки для тренування…..

Як житиме моя сім’я? Це ж я в усьому винен. Договір підряду – не трудовий договір, а отже страхові виплати мені по законодавству не передбачені. Це ж не нещасний випадок на виробництві. Це моя провина, що не побачив ту шахту ліфта, що не оформив трудовий договір. Так написано в листі поважного державного органу…

Все буде добре, ти будеш жити, а в очах дружини, сина та доньки – страх, страх перед майбутнім. Все буде добре, але вже ніколи як раніше…

Офіційна статистика Міжнародної організації праці свідчить: «Ежегодно в мире более 2,3 млн. мужчин и женщин гибнут в результате несчастных случаев на рабочем месте или профессиональных заболеваний, четыре процента мирового валового внутреннего продукта теряются в результате плохих условий труда и несчастных случаев. В странах СНГ ежегодно около 12 миллионов человек становятся жертвами несчастных случаев на производстве».

За даними Держгірпромнагляду в Україні, за минулий рік загальна кількість травмованих на виробництві складає 12370 осіб, у тому числі зі смертельними наслідками 675 осіб.

Але жахливі цифри втрат не мають достатнього впливу. Ми не замислюємося про умови праці, які нам пропонують, коли влаштовуємося на роботу. За сучасних умов основним критерієм стає розмір заробітної плати, а безпечність умов праці відходить на другий план.

На, мій погляд, існує декілька причин такого становища.

По-перше, це пасивність самих працівників, які влаштовуючись на роботу, мовчки погоджуються працювати в шкідливих умовах та без засобів індивідуального захисту, оскільки у більшості випадків не поінформовані про свої права.

По-друге, це невиконання своїх обов’язків роботодавцями, оскільки державна політика за останні десять років фактично була спрямована на здійснення наглядової функції, аніж на створення системи управління охороною праці та роз’яснення її застосування.

За таких обставин, саме державний орган повинен виступити регулятором у цих питаннях та забезпечити дієву і ефективну систему охорони праці.

Сьогодні процес реструктуризації та реорганізації підприємств стає дедалі розповсюдженим. В свою чергу, це впливає на зменшення витрат, спрямованих на охорону праці.

За таких обставин, дуже важливим аспектом, є розвиток культури довіри у взаємовідносинах між роботодавцем та працівником.

На мій погляд, буде доречним і необхідним запровадити в Україні політику європейських держав в сфері охорони праці, а саме застосування спочатку превентивних заходів, а потім каральних.

В Україні необхідно запроваджувати широкомасштабні компанії, метою яких буде доведення прав працівників на охорону праці та обов’язків роботодавців. Привернути увагу всього суспільства що профілактика нещасних випадків буде коштувати суспільству набагато дешевше ніж витрати на відшкодування шкоди та відновлення здоров’я.

Вже, четвертий рік поспіль, в Україні 28 квітня проводився День охорони праці. Але перепитавши пересічного громадянина, 28 квітня, який сьогодні день, більшість відповість, що він звичайний.

Тому давайте, не залишитись байдужими та осторонь, ні як державні службовці, ні як пересічні громадяни. Особиста втрата не повинна змушувати нас замислитися про таку просту та звичайну істину – немає нічого ціннішого ніж людське життя.

Питання охорони праці не повинні розглядатись як вторинні. Міжнародною організацію праці вже давно доведено, що: «Безопасные условия труда являются частью эффективного управления производством и качеством. Обеспечение надлежащих условий труда означает инвестирование средств в человеческие ресурсы и квалификацию работников компании в качество и производительность, и не должно рассматриваться как просто дополнительные затраты. Наоборот: неадекватная рабочая среда стоит денег и компании, и обществу в виде увеличения расходов на доплату за вредность и предоставление дополнительного отпуска трудящимся, занятым на вредных работах, на средства индивидуальной защиты, на компенсации жертвам несчастных случаев и профессиональных заболеваний, а также в виде дней, потерянных для производства и качества. Более того, вредные и опасные условия труда приводят к личным катастрофам, потере членов семьи, социальной маргинализации и использованию детского труда.»

 

Маючи нагоду працювати державним службовцем та розуміючи, що від здійснення цієї роботи, залежить життя людини, захист його інтересів, прав та свобод, я можу змінити відношення до питань охорони праці.

Адже, до людей необхідно ставитись так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе.

Тобто, просто професійно, творчо виконувати свої обов’язки.

 



Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.