Skip to Content

Комплексна програма підвищення кваліфікації державних службовців ІІ-VІІ категорій посад в рамках проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу "Кращий державний службовець"

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИХ КАДРІВ

Затверджено

Вченою радою Інституту підвищення

кваліфікації керівних кадрів

Національної академії державного

управління при Президентові України

(протокол № ___від «___ » березня

2010 року)

Погоджено

Заступник Начальника Головного

управління державної служби України

"______«_________2010 р.

_________________О.А.Тертишна

підвищення кваліфікації державних службовців ІІ-VІІ категорій посад в рамках проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу

«Кращий державний службовець»

За загальною редакцією

Гошовської Валентини Андріївни,

директора Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, доктора політичних наук, професора

Київ — 2010


Комплексна програма підвищення кваліфікації державних службовців ІІ-VІІ категорій посад в рамках проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець»

Колектив упорядників: Ларіна Н.Б., Гущенко В.О., Задоя К.Ф., Старик Н.І., Саченко Т.А., Сєрова Г.В., Святненко В.В.

За загальною редакцією доктора політичних наук, професора Гошовської В.А.

Рецензенти:

Білинська М.М., віце-президент Національної академї державного управління при Президентові України, д.н. з держ.упрв., професор;

Даниленко Л.І., директор Центрального інституту післядипломної апедагогічної освіти Університету менеджменту освіти АПН України, д.пед.н., професор.

Комплексна програма підвищення кваліфікації державних службовців ІІ-VІІ категорій посад в рамках проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» (далі — Програма конкурсу) розроблена Інститутом підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 1152 Про проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу "Кращий державний службовець"та наказу Головдержслужби України № 49 від 23.02.2010 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації підвищення кваліфікації державних службовців у рамках щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець».

Програма конкурсу визначає зміст навчання державних службовців у зв’язку з впровадженням нового виду підвищення кваліфікації — підготовки і участі у щорічному Всеукраїнському конкурсі «Кращий державний службовець».

Програма конкурсу включає тематичний план і зміст навчання державних службовців у звязку з участю у конкурсі «Кращий державний службовець»; запитання і тестові завдання для використання під час оцінювання професійної компетентності учасників конкурсу; методичні рекомендації щодо підвищення кваліфікації шляхом самоосвіти (самостійної роботи) учасників конкурсу; методичні рекомендації щодо підготовки, написання і презинтації творчої роботи, запитання і завдання для використання у процесі співбесіди з учасниками конкурсу з метою контролю знань з питань державного управління, державної служби, етики поведінки державних службовців; перелік електронних посібників, які надаються учасникам конкурсу Інститутом підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України.

Комплексною програмою підвищення кваліфікації державних службовців ІІ-VІІ категорій посад в рамках проведення Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» можуть скористатися керівники кадрових служб державних органів влади, керівники навчальних закладів післядипломної освіти, науково-педагогічні працівники та інші особи, яких цікавлять питання підвищення кваліфікації державних службовців у рамках щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець».

Жодну з частин програми не можна відтворюватися в будь-якому вигляді й будь-якими засобами без попередньої згоди з Національною академією державного управління при Президентові України.


ЗМІСТ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. 5

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН. 16

1 БЛОК «ПРАВО» 19

1.1. Модуль Конституційне право. 19

1.2. Модуль. Адміністративне право. 25

2. БЛОК «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І ДЕРЖАВНА СЛУЖБА» 33

2.1. Модуль. Державне управління. Актуальні питання проходження державної служби і забезпечення її професіоналізації 33

2.2. Модуль. Державна служба. Відповідальність державних службовців. 41

2.3. Модуль. Запобігання і протидія проявам корупції в органах державної влади, органах місцевого самоврядування. 48

3. БЛОК «Етика і психологія управлінської діяльності. Менеджмент в органах державної влади» 54

3.1. Модуль. Культура й етика діяльності органів державної влади. 54

3.2. Модуль. Психологія управління. 66

3.3. Модуль. Менеджмент в органах державної влади. 77

4. БЛОК «ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ЕЛЕКТРОННЕ ВРЯДУВАННЯ» 90

4.1. Модуль. Інформаційне забезпечення в державному управлінні 90

4.2. Модуль. Електронне урядування. 97

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ У ЗВ’ЯЗКУ З ПІДГОТОВКОЮ І ПРОВЕДЕННЯМ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ «КРАЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ» 102

1. Блок «Право». 102

2. Блок «Державне управління і державна служба». 106

3. Блок «Етика і психологія управлінської діяльності. Менеджмент в органах державної влади». 111

4. Блок «Інформаційне забезпечення діяльності органів державної влади і електронне врядування». 119

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ВІДБОРУ У ПЕРШОМУ ТУРІ КОНКУРСУ. 124

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ВІДБОРУ У ДРУГОМУ ТУРІ КОНКУРСУ. 182

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ВІДБОРУ У ТРЕТЬОМУ ТУРІ КОНКУРСУ. 213

Додатки. 228

Електронна бібліотека. 228

Методичні рекомендації щодо самоосвіти державних службовців. 230


Успіх соціально-економічних і політичних перетворень в Україні визначальною мірою залежить від ефективної діяльності органів державної влади всіх рівнів. У свою чергу, забезпечення ефективності державного управління нерозривно пов’язане з вирішенням проблеми компетентності та професіоналізму державних службовців. Тому організація ефективної системи підвищення кваліфікації державних службовців центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів розглядається як одне із першочергових завдань, без розв’язання якого неможливо підняти ефективність державного управління, а відтак — зробити реальним досягнення Україною високих стандартів демократичного розвитку, перетворення її в країну з розвиненою економікою і соціальною сферою.

На сучасному етапі важливо, щоб усі державні службовці володіли знаннями та уміннями, необхідними для ефективного виконання завдань і функцій держави, окремих органів виконавчої влади і їх структурних підрозділів.

З цією метою Головним управлінням державної служби України здійснюється робота щодо удосконалення функціонування загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.

Підвищення кваліфікації є одним з провідних видів навчання державних службовців, який забезпечує його безперервність і актуальність протягом усієї трудової кар’єри.

У зв’язку тим, що підвищення кваліфікації має особливе значення у світовому і вітчизняному досвіді професіоналізації державних службовців, Головне управління державної служби України приділяє значну увагу цьому видові навчання. З ініціативи Головдерслужби України як один з видів підвищення кваліфікації започатковано щорічний Всеукраїнський конкурс «Кращий державний службовець», порядок проведення якого визначено і затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 1152 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року № 807.

Конкурс передбачає перевірку рівня професійної компетентності державних службовців, їх здатності виконувати завдання органів державної влади в соціальних, економічних і політичних умовах сучасної України.

З метою забезпечення єдності вимог до змісту підвищення кваліфікації державних службовців у процесі підготовки до конкурсу та під час його проведення розроблено Комплексну програму підвищення кваліфікації державних службовців ІІ-VІІ категорій посад в рамках проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» (далі — Програма конкурсу). Програма конкурсу визначає зміст навчання державних службовців у зв’язку з впровадженням нового виду підвищення кваліфікації — підготовкою і проведенням щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець».

Програма конкурсу розроблена Інститутом підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 1152 Про проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу "Кращий державний службовець"та наказу Головдержслужби України № 49 від 23.02.2010 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації підвищення кваліфікації державних службовців у рамках щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець». Програма конкурсу призначена для забезпечення визначеності питань змісту навчання державних службовців, які беруть участь у конкурсі"Кращий державний службовець«.

Підвищення кваліфікації за комплексною професійною програмою відіграє особливу роль у професіоналізації державної служби, оскільки передбачає чітку спрямованість на формування системи знань і умінь, які складають основу професійної компетентності працівників органів державної влади.

Розробка комплексної програми здійснювалася з урахуванням вимог законодавчих і нормативно-правових актів, які регламентують питання державної служби, організації і функціонування системи освіти в Україні, зокрема підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Це такі документи:

— Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р. № 222-ІV;

— Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723 ХІІ;

— Закон України "Про місцеві державні адміністрації«від 9 квітня 1999 р. № 586-XIV;

— Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р. № 393;

— Закон України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 р. № 2625-ПІ;

— Закон України «Про вишу освіту» від 17 січня 2002 р. № 2984-ІІІ;

— Указ Президента України від 9 листопада 2000 р. № 1212 «Про Комплексну програму підготовки державних службовців»;

— Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1997 р. № 167 «Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців» і «Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій»;

— Наказ Головного управління державної служби України від 23 лютого 2010 р. № 49 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації підвищення кваліфікації державних службовців у рамках щорічного конкурсу «Кращий державний службовець».

Розробка Програми здійснювалася на основі таких принципів:

— відповідність до вимог сучасності;

— науковість;

— професійна спрямованість;

— зв’язок теорії з практикою;

— системність.

Метою навчання державних службовців за Програмою конкурсу є формування системи знань і умінь, які необхідні слухачам для ефективного вирішення завдань їх професійної діяльності в умовах демократизації суспільства, багатопартійності, конкуренції і формування громадянського суспільства та підготовки до участі у конкурсі.

Навчання за програмою передбачає реалізацію таких завдань:

— оволодіння системою професійних умінь, які забезпечують підготовленість до виконання професійних обов’язків;

— розширення та удосконалення системи знань, які складають інформаційне забезпечення професійної діяльності;

— формування потреби у постійному вдосконаленні компетентності;

— удосконалення навичок інтелектуальної діяльності та самоосвіти.

Одним з основних завдань навчання за Програмою конкурсу є формування професійної компетентності державних службовців щодо:

— реалізації основних принципів діяльності органів державної влади для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина та забезпечення законності у сфері державного управління;

— визначення і реалізації стратегічних напрямів діяльності органів державної влади на засадах національних пріоритетів;

— реалізації управлінського процесу в умовах обмеженості ресурсів для задоволення потреб суспільства з урахуванням стратегічних завдань розвитку;

— забезпечення ефективної діяльності органів державної влади з надання адміністративних послуг;

— реалізації державної кадрової політики і здійснення ефективного управління персоналом в органах державної влади;

— налагодження комунікації для виконання управлінських завдань з реалізації державної політики в різних сферах соціально-політичної та економічної діяльності;

— управління конфліктами, налагодження ділових відносин, дотримуватися етики і культури поведінки.

З метою підготовки слухачів до виконання службових обов’язків в демократичному суспільстві в Програму конкурсу включено чотири змістовні блоки: «Право», «Державне управління і державна служба», «Етика і психологія управлінської діяльності. Менеджмент в органах державної влади», «Інформаційне забезпечення діяльності органів державної влади і електронне врядування».

Відповідно до вимог Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1997 р. № 167, і рекомендацій Головного управління державної служби України щодо розробки змісту і програм навчання державних службовців, Програма побудована за модульним принципом.

Блок «Право» включає такі навчальні модулі:

Конституційне право.

Адміністративне право.

Блок " Державне управління і державна служба " передбачає вивчення таких модулів:

Державне управління. Актуальні питання проходження державної служби і забезпечення її професіоналізації.

Державна служба. Відповідальність державних службовців.

Запобігання і протидія проявам корупції в органах державної влади, органах місцевого самоврядування.

Блок «Етика і психологія управлінської діяльності. Менеджмент в органах державної влади» передбачає засвоєння слухачами навчального матеріалу модулів:

Культура й етика діяльності органів державної влади.

Психологія управління.

Менеджмент в органах державної влади.

Блок «Інформаційне забезпечення діяльності органів державної влади і електронне врядування» включає модулі:

Інформаційне забезпечення в державному управлінні

Електронне урядування

Для удосконалення правової підготовленості державних службовців Програма конкурсу включає такі теми:

Україна — демократична, соціальна, правова держава.

Принцип розподілу влад. Система органів державної влади України.

Права людини і механізми їх правового захисту.

Поняття державної служби. Форми і методи діяльності органів державної влади.

Вироблення державної політики.

Контроль за діяльністю органів державної влади.

Актуальним питанням державного управління і проходження державної служби присвячені теми:

Державне управління. Принципи державного управління, механізми їх прояву і використання.

Актуальні питання проходження державної служби.

Професіоналізація державної служби.

Правовий статус державних службовців.

Конфлікт інтересів на державній службі. Відповідальність державних службовців.

Питання запобігання і протидія проявам корупції в органах державної влади розкриваються у навчальних темах:

Сутність поняття «корупція», зміст корупційних діянь.

Нормативно-правове забезпечення й інші умови діяльності щодо боротьби з корупцією.

Передумови виникнення корупції.

Особливості боротьби з корупцією: проблеми запобігання проявам корупції, відповідальність за корупційні діяння.

Питання звітності органів державної влади та органів місцевого самоврядування про боротьбу з корупцією.

Для оволодіння питаннями культури та етики діяльності, зокрема спілкування Програма конкурсу передбачає опрацювання таких тем:

Сутність і своєрідність культури та етики діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

Професійно-етичні вимоги до поведінки представників органів державної влади.

Культура мовлення як складова адміністративної культури. Оформлення організаційно-розпорядчих документів. Форми ділового спілкування

Для оволодіння важливими питаннями менеджменту в органах державної влади і психологічних засад управління Програма конкурсу передбачає вивчення його учасниками таких тем:

Сутність управлінської діяльності. Психологічна характеристика особистості керівника.

Групова діяльність у системах управління. Психологічний клімат. Мотивація діяльності працівників.

Управління конфліктами.

Функції управління.

Прийняття управлінських рішень.

Комунікації в органах державної влади.

Надання публічних послуг і оцінка їх якості.

Питанням інформаційного забезпечення діяльності органів державної влади і електронного врядування в Програмі конкурсу присвячені теми:

Збір інформації. Пошук інформації в мережі Інтернет.

Обробка та візуалізація інформації. Підготовка презентації та звіту. Електронний офіс.

Бази даних. Класифікація сучасних систем управління базами даних (СУБД). Інформаційні ресурси

Сутність та основні етапи впровадження електронного урядування. Нормативно-правове забезпечення впровадження електронного урядування.

Сучасна практика впровадження електронного урядування.

Технології електронного урядування: електронний документообіг, електронний цифровий підпис, електронні послуги.

Засвоєння навчального матеріалу Програми потребує від слухачів опрацювання відповідних законодавчих і нормативно-правових актів, наукових праць і матеріалів, які висвітлюють передовий вітчизняний і зарубіжний досвід державного управління.

Очікуваним результатом засвоєння навчального матеріалу комплексної професійної програми підвищення кваліфікації працівників органів державної влади є:

— володіння державними службовцями інформацією про зміни у нормативно-правовому забезпеченні діяльності, які впроваджуються з метою адаптації законодавства України до європейських стандартів;

— усвідомлення необхідності реалізації принципів демократичного врядування і володіння технологіями їх застосування у діяльності щодо надання послуг населенню і підготовки політичних рішень;

— оволодіння здатністю забезпечувати ефективність діяльності органів державної влади в умовах багатопартійності, демократизації суспільства і незавершеності конституційної реформи;

— оволодіння основами інформаційно-аналітичної діяльності і здатністю здійснювати підготовку аналітичних документів, розробляти політичні рішення на засадах публічної політики, прогнозувати наслідки реалізації політичних рішень для всіх зацікавлених сторін;

— засвоєння знань про шляхи, сучасні методи і засоби реалізації державної регіональної, соціальної, економічної, кадрової політики;

— оволодіння технологією підготовки і прийняття управлінських рішень на основі інноваційних підходів;

— розуміння сутності і необхідності комунікацій в публічній політиці, технології підготовки і проведення комунікаційних заходів у процесі розробки і реалізації політичних рішень;

— оволодіння здатністю аналізувати актуальні проблеми державного управління, адаптувати досвід країн розвиненої демократії, визначати стратегію реформ державної служби і необхідні інституційні, законодавчі зміни з використанням процедур публічної політики;

— розуміння передумов і переваг стратегічного управління;

— оволодіння здатністю дотримуватися основних положень етичного кодексу державних службовців;

— оволодіння уміннями встановлювати причини конфліктів, знаходити оптимальні способи їх вирішення в умовах демократизації суспільства і незавершеності конституційної реформи.

Програма конкурсу також включає матеріали для здійснення контролю і оцінювання рівня компетентності державних службовців з питань, за якими має здійснюватися конкурсний відбір відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 1152 Про проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» та наказу Головдержслужби України № 49 від 23.02.2010 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації підвищення кваліфікації державних службовців у рамках щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець».

Інструментарій для оцінювання компетентностей державних службовців включено до Програми конкурсу в розділи:

Запитання для контролю і самоконтролю знання навчального матеріалу програми підвищення кваліфікації державних службовців органів державної влади в рамках проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець»;

Матеріали для здійснення відбору у першому турі конкурсу.

Матеріали для здійснення відбору у другому турі конкурсу.

Матеріали для здійснення відбору у третьому турі конкурсу.

Матеріали для здійснення відбору у першому турі конкурсу включають:

— запитання і тестові завдання для контролю і оцінювання знання Конституції України, законодавства про державну службу і боротьбу з корупцією;

— запитання і тестові завдання з питань ділового мовлення та розробки нормативно-правових і організаційно-розпорядчих документів;

— запитання, тестові завдання і практичні завдання для перевірки і оцінки рівня володіння персональним комп’ютером.

Для здійснення відбору у другому турі конкурсу підготовлено такі матеріали:

— запитання і тестові завдання для контролю і оцінювання знань з питань державного управління і державної служби;

— запитання, тестові завдання і практичні завдання з питань службової етики та етикету;

— рекомендації щодо підготовки і здійснення публічного виступу.

В матеріали для здійснення відбору у третьому турі конкурсу включено:

— рекомендації щодо підготовки і захисту творчих робіт (теми творчих робіт, методичні рекомендації щодо їх підготовки та захисту);

— завдання щодо підготовки до участі у діловій грі та розігруванні і аналізі професійних ситуацій;

— рекомендації щодо презентації учасниками конкурсу власної професійної діяльності.

З метою створення умов для самостійної навчальної роботи державних службовців у процесі підготовки державних службовців до участі у конкурсі в додатки до Програми включено:

перелік електронних посібників;

методичні рекомендації щодо здійснення самоосвіти (самостійної роботи) державними службовцями ІІ-VІІ категорій посад за програмою підвищення кваліфікації в рамках проведення Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець».

Тривалість навчальної роботи за Програмою конкурсу складає 216 годин, із них аудиторних — 72. У процесі реалізації Програми навчальним закладам та науково-педагогічним працівникам пропонується спільно вирішувати питання про розподіл годин на основні види занять з урахуванням вимог чинних нормативних документів, науково-методичного, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, а також підготовленості слухачів до засвоєння навчального матеріалу Програми конкурсу.


КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ІІ-VІІ КАТЕГОРІЙ ПОСАД У РАМКАХ ПРОВЕДЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬОГО КОНКУРСУ «КРАЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ»

Скорочення: СРС — самостійна робота слухачів; к-сть — кількість; год. — годин; ауд. — аудиторні

№ з/п

Назви змістовних блоків і навчальних модулів Програми

І тур

ІІ тур

ІІІ тур


К-ть год. СРС

К-ть год.

практ. ауд. занять

К-ть год.

СРС

К-ть год. практ. ауд. занять

К-ть год. СРС

1. БЛОК «ПРАВО» — 40 години

1.1.

Модуль. Конституційне право (20 год.)

20





1.1.1.

Тема 1. Україна демократична соціальна правова держава

6





1.1.2.

Тема 2. Принцип розподілу влад. Система органів державної влади України

6





1.1.3.

Тема 3. Права людини і механізми їх правового захисту

8





1.2.

Модуль. Адміністративне право (20 год.)

20





1.2.1.

Тема 1. Поняття державної служби

6





1.2.2.

Тема 2. Форми і методи діяльності органів державної влади. Вироблення державної політики

8





1.2.3.

Тема 3. Контроль за діяльністю органів державної влади

6





2. БЛОК "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І ДЕРЖАВНА СЛУЖБА«(64 год.)

2.1.

Модуль. Державне управління. Актуальні питання проходження державної служби і забезпечення її професіоналізації (28 год.)

4

8

4

6

6

2.1.1.

Тема 1. Державне управління. Принципи державного управління, механізми їх прояву і використання

4





2.1.2.

Тема 2. Актуальні питання проходження державної служби


8

4



2.1.3.

Тама 3. Професіоналізація державної служби




6

6

2.2.

Модуль. Державна служба. Відповідальність державних службовців (16 год.)

4

4

2

4

2

2.2.1.

Тема 1. Правовий статус державних службовців

4

4

2



2.2.2.

Тема 2. Конфлікт інтересів на державній службі. Відповідальність державних службовців




4

2

2.3.

Модуль. Запобігання і протидія проявам корупції в органах державної влади, органах місцевого самоврядування (20 год.)

4

4

4

4

4

2.3.1.

Тема 1. Сутність поняття «корупція», зміст корупційних діянь. Нормативно-правове забезпечення й інші умови діяльності щодо боротьби з корупцією

4





2.3.2.

Тема 2. Особливості боротьби з корупцією: проблеми запобігання проявам корупції, відповідальність за корупційні діяння.


4

4



2.3.3.

Тема 3. Питання звітності органів державної влади та органів місцевого самоврядування про боротьбу з корупцією




4

4

3. БЛОК «ЕТИКА І ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. МЕНЕДЖМЕНТ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ» (82 год.)

3.1.

Модуль. Культура й етика діяльності органів державної влади (24 год.)

4

6

6

4

4

3.1.1.

Тема 1. Сутність і своєрідність культури та етики діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування

4





3.1.2.

Тема 2. Професійно-етичні вимоги до поведінки представників органів державної влади


2

4



3.1.3.

Тема 3. Культура мовлення як складова адміністративної культури. Оформлення організаційно-розпорядчих документів


4

2



3.1.4.

Тема 4. Форми ділового спілкування




4

4

3.2.

Модуль. Психологія управління (28 год.)

2

6

8

4

8

3.2.1.

Тема 1. Сутність управлінської діяльності. Психологічна характеристика особистості керівника

2





3.2.2.

Тема 2. Групова діяльність у системах управління. Психологічний клімат. Мотивація діяльності працівників.


6

8



3.2.3.

Тема 3. Управління конфліктами




4

8

3.3.

Модуль. Менеджмент в органах державної влади. (30 год.)


4

8

10

8

3.3.1.

Тема 1. Функції управління


2

4



3.3.2.

Тема 2. Прийняття управлінських рішень.


2

4



3.3.3.

Тема 3. Комунікації в органах державної влади




4

4

3.3.4.

Тема 4. Надання публічних послуг і оцінка їх якості




6

4

4. БЛОК «ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ЕЛЕКТРОННЕ ВРЯДУВАННЯ» (30 год.)

4.1.

Модуль. Інформаційне забезпечення в державному управлінні (10 год.)

10





4.1.1.

Тема 1. Збір інформації. Пошук інформації в мережі Інтернет

2





4.1.2.

Тема. 2. Обробка та візуалізація інформації. Підготовка презентації та звіту. Електронний офіс

4





4.1.3.

Тема. 3. Бази даних. Класифікація сучасних систем управління базами даних (СУБД). Інформаційні ресурси

4





4.2.

Модуль. Електронне урядування (20 год.)

4

4

4

4

4

4.2.1.

Тема 1. Сутність та основні етапи впровадження електронного урядування. Нормативно-правове забезпечення впровадження електронного урядування

4





4.2.2.

Тема 2. Сучасна практика впровадження електронного урядування


4

4



4.2.3.

Тема 3. Технології електронного урядування: електронний документообіг, електронний цифровий підпис, електронні послуги




4

4


Всього Годин

72

36

36

36

36


Контрольні заходи в межах самостійної навчальної роботи слухачів (написання контрольних тестів та виконання практичних завдань):



4


4


Перевірка контрольних завдань (тестів) та практичних завдань



0,33 год. на одного слухача


0,33 год. на одного слухача

Примітка:
кількість годин аудиторних занять кількість годин самостійної навчальної роботи

І тур — немає. І тур — 72 години

ІІ тур — 36 годин; ІІ тур — 36 годин;

ІІІ тур — 36 годин; ІІІ тур — 36 годин;

Всього Програма підвищення кваліфікації за 3 турами становить 216 навчальних годин:

аудиторні — 72 години; самостійна робота — 144 години)


»

Мета модуля: оволодіння системою знань і умінь, які забезпечують здатність реалізовувати основні принципи діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування щодо захисту прав і свобод людини і громадянина.

У результаті опрацювання навчального матеріалу модуля слухачі повинні

знати

— сутність і значення Конституції України;

— зобов’язання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування щодо реалізації принципу правової держави і принципу верховенства права, закріплених у ст. 1 і ст. 8 Конституції України;

— вимоги до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування щодо реалізації принципу законності, закріпленого у ст. 19 Конституції України;

— обмеження у діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування щодо реалізації принципу розподілу влад, закріпленого у ст. 6 Конституції України;

— інституційну організацію влади і повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування в Україні;

— сутність поняття невідчужуваності і непорушності прав людини, їх значення для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;

— зобов’язання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування щодо захисту прав і свобод людини і громадянина, визначених Конституцією України;

— відповідальність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування за порушення прав і свобод людини і громадянина;

вміти:

— приймати рішення і вчиняти дії на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією України.

— застосовувати законодавчі і нормативно-правові акти при розгляді і вирішенні питань підготовки проектів актів щодо розмежування повноважень органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування;

— розробляти критерії оцінки проектів актів щодо розмежування повноважень органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування на предмет їх відповідності чинним законодавчим і нормативно-правовим актам за умови збереження конституційних гарантій місцевого самоврядування.

Орієнтовний тематичний план

Загальна кількість годин — 20, із них: аудиторних занять — 0, самостійної навчальної роботи слухачів — 20.

№ з/п

Назви тем

Кількість

годин



аудиторних

практичних

занять

самостійної

роботи

1

Україна — демократична, соціальна, правова держава.


6

2

Принцип розподілу влад. Система органів державної влади України.


6

3

Права людини і механізми їх правового захисту.


8

Зміст навчального матеріалу

І тур

І тур

І тур

Тема 1.1.1. Україна демократична соціальна правова держава

Зобов’язання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування щодо реалізації принципу правової держави і принципу верховенства права.

Принцип законності. Принципи демократії: вільні вибори, політичний плюралізм, рівність перед законом, право на звернення, справедлива юридична процедура, незалежність судочинства.

Тема 1.1.2. Принцип розподілу влад. Система органів державної влади України

Походження і значення принципу розподілу влад.

Принцип розподілу влад в Конституції України: загальне закріплення принципу.

Взаємна відповідальність і підконтрольність органів державної влади: повноваження Верховної Ради України, повноваження

Президента України, повноваження Кабінету Міністрів України, повноваження судової гілки влади.

Тема 1.1.3. Права людини і механізми їх правового захисту

Поняття і значення невідчужуваності і непорушності прав людини.

Принцип рівності. Позитивні і негативні зобов’язання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування щодо дотримання, захисту прав людини і громадянина, визначених Конституцією України. Відповідальність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування за порушення прав людини.

Рекомендована література

  1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р. № 2222-ІV. — К., 2006. — 124 с.
  2. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3659 -XІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1993 р. — № 52. — Ст. 490.
  3. Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995 р. № 356 // Вісник державної служби України. — 1995. — № 3-4. — С. 60 — 67.
  4. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280 // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. — Ст. 170.
  5. Закон України «Про Раду Національної безпеки і оборони України» від 5 березня 1998 р. № 183 // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 13. — Ст. 482.
  6. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. № 586-ХIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 20. — 21. — Ст. 190.
  7. Закон України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим від 23 грудня 1998 р. № 350-ХIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 5 — 6. — Ст. 43.
  8. Указ Президента України «Про Комісію при Президентові України з питань громадянства» від 27 березня 2001 р. № 215 // Президентський вісник. — 2001. — № 14. — С. 13 — 15.
  9. Указ Президента України «Питання Секретаріату Президента України» від 27 січня 2005 р. № 111 // Офіційний вісник України. — 2005. — № 7. — Ст. 390.
  10. Указ Президента України «Про внесення змін до Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади» від 19 грудня 2005 р. № 1784 // Офіційний вісник України. — 2005. — № 51. — Ст. 3182.
  11. Валадес Д. Конституционные проблемы правового государства. — М.: Идея-Пресс, 2009. — 168 с.
  12. Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. Випуск 45. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2009. — 668 с.
  13. Задорожня Г.В. Конституційне право України: навч. посіб. — К.: НАУ, 2008. — 128 с.
  14. Конституційне право України. Підручник.2-ге видання, перероблене та доопрацьоване. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. — К.: Правова єдність, — 2010. — 428 с.
  15. Партії та громадсько-політичні рухи: світовий досвід і Україна: конспект лекцій / Уклад. В.А.Ребкало, Л.В.Гонюкова. — К.: Вид-во НАДУ, 2004. — 88 с.
  16. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку: навч. посіб. / І.Ф.Курас, Ф.М.Рудич, Р.В.Балабан та ін.; за ред. Ф.М.Рудича. — К.: Парлам. вид-во, 2002. — 327 с.
  17. Регламент Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. № 129-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 35. — Ст. 338.
  18. Тесленко М.В. Правовая охрана Конституции Украины. /Авт. дисс. — М.: МГИМО, 2009. — 50 с.
  19. Хрестоматия по теории государства и права. 2-е изд. Радько Т. Н. — К.: Проспект, — 2009. — 720 с.

Адміністративне право

Мета модуля: оволодіння системою знань і умінь, які складають компетентність, необхідну для здійснення організації і забезпечення функціонування державної служби; прийняття рішень інституціями державної служби; вироблення державної політики; забезпечення законності у сфері державної служби.

У результаті опрацювання навчального матеріалу модуля слухачі повинні

знати:

— основи організації сучасної державної служби;

— нормативно-правові основи державної служби;

— особливості формування державної служби, форми і методи діяльності основних елементів державної служби;

— механізми прийняття управлінських рішень органами державної влади;

— механізми вироблення державної політики;

— механізми і засоби контролю діяльності органів державної влади;

— критерії оцінювання дій і бездіяльності органів державної влади;

уміти:

— ефективно застосовувати форми і методи діяльності органів державної влади;

— керуватися у професійній діяльності вимогами нормативно-правових актів з питань діяльності органів державної влади;

— розробляти критерії оцінки проектів актів з питань діяльності органів державної влади.

Орієнтовний тематичний план

Загальна кількість годин — 20, із них: аудиторних занять — 0, самостійної навчальної роботи слухачів — 20.

№ з/п

Назви тем

Кількість

годин



аудиторних

практичних

занять

самостійної

роботи

1.

Поняття державної служби.


6

2.

Форми і методи діяльності органів державної влади. Вироблення державної політики.


8

3.

Контроль за діяльністю органів державної влади.


6

Зміст навчального матеріалу

І тур

І тур

І тур

Тема 1.2.1. Поняття державної служби. Форми і методи діяльності органів державної влади

Поняття й ознаки державної служби. Співвідношення державної служби і державного управління.

Завдання державного управління. Функції державного управління.

Поняття й ознаки органу державної влади.

Структура державного управління, види (класифікація) органів державної влади. Нормативно-правове регулювання державної служби. Форми і методи діяльності органів державної влади.

Тема 1.2.2. Форми і методи діяльності органів державної влади. Вироблення державної політики.

Поняття форм діяльності органів державної влади, їх класифікація.

Умови застосування форм діяльності органів державної влади. Поняття правових актів. Види правових. Вимоги до правових актів з питань діяльності органів державної влади. Порядок прийняття правових актів. Поняття адміністративного договору й особливості його застосування. Поняття методів діяльності органів державної влади. Вироблення державної політики.

Тема 1.2.3. Контроль за діяльністю органами державної влади.

Поняття законності та її роль у діяльності органів державної влади.

Контроль, його зміст, принципи і види.

Державний контроль (внутрішній адміністративний контроль, президентський контроль, парламентський контроль, судовий контроль). Контроль з боку органів місцевого самоврядування.

Рекомендована література

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р. № 2222-ІV. — К., 2006. — 124 с.

2. Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. № 1789-XІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991.- № 53. — Ст. 793.

3. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3659 -XІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1993 р. — № 52. — Ст. 490.

4. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 р. № 3659-XІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 50. — Ст. 472.

5. Закон України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 р. № 116/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 19. — Ст. 134.

6. Закон України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 р. № 315/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 24. — Ст. 137.

7. Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996.- № 47. — Ст. 256.

8. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280 // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. — Ст. 170.

9. Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 р. № 776/97-ВР// Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 20. — Ст. 99.

10. Закон України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» від 23 грудня 1998 р. № 350-ХIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 5 — 6. — Ст. 43.

11. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. № 586-ХIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 20 — 21. — Ст. 190.

12. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 р. № 2493-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 33. — Ст.175.

13. Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. № 3018-ІІІ // www.rada.gov.ua.

14. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 травня 2003 р. № 963-ІV // Офіційний вісник України. — 2003. — № 29. — Ст. 1432.

15. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 р. № 887-V // Відомості Верховної Ради України. — 2007. — № 29. — Ст. 1001.

16. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 16 травня 2008 р. № 297-VІ // Офіційний вісник України. — 2008. — № 36. — Ст. 9.

17. Указ Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до Європейських стандартів» від 10 травня 2006 року № 361/2006 // president.gov.ua.

18. Авер’янов В.Б. Реформування українського адміністративного права: грунтовний привід для теоретичної дискусії // Право України. — 2003. — № 5. — С. 117.

19. Административное право зарубежных стран: Учеб. под ред. Н.Козырина, М.Штатиной. — М., 2003. — 464 с.

20. Адміністративне право України. — За заг. ред. Т.О.Коломієць, Г.Ю.Гулевської. — К., 2007. — 216 с.

21. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник. У двох томах. -Том 1. Загальна частина. / Ред. колегія: Авер’янов В.Б. (голова) та ін. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. — 592 с.

22. Адміністративне право України. Посібник для підготовки до іспитів. Столбовой В.М. — К.: КНТ, 2009. — 150 с.

23. Адміністративне право України: Підручник. — За заг. ред. С.В.Ківалова. — Одеса, 2003. — 896 с.

24. Адміністративне право України: підручник. — За заг. ред. Ю.Б.Битяка. — К., 2005. — 544 с.

25. Амджадін Л., Гончарук О., Кравченко О. Судова система та суди в Україні в оцінках громадськості (комплексне соціологічне дослідження) / За наук. ред. Ю.Привалова, Ю.Саєнка. — К.: Прецидент, 2005. — 234 с.

26. Андрійко О.Ф. Андрієнко О.Ф. Організація контролю у сфері виконавчої влади // Наукова доповідь «Теоретичні засади вирішення проблем державного управління в Україні» під загальною редакцією академіка НАН України Ю.С.Шемшученка, д.ю.наук, професора В.Б.Авер’янова. — К.: 1995. — С. 18 — 20.

27. Андрійко О.Ф. Державний контроль у сфері виконавчої влади. — К., 1999. — 45 с.

28. Андрійко О.Ф. Контроль в умовах централізації та децентралізації державного управління // Державне управління в україні: централізація і децентралізація. — К.: УАДУ, 1997. — С.413 — 430.

29. Андрійко О.Ф. Контроль у державному управлінні, шляхи подальшого його реформування // Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи. — К.: Оріяни, 1998. — С. 212 — 222.

30. Андрійко О.Ф. Контроль у сфері державного управління // Державне управління: теорія і практика. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — С. 221 — 251.

31. Афанасьев К.К. Административный договор: учеб. пособие / МВД Украины, Луганск. ин-т внутр. Дел; [Отв. ред. А.И.Никитенко]. — Луганск: РИО ЛИВД, 2001. — 72с.

32. Афанасьєв К.К. Адміністративний договір як форма виконавчо-розпорядчої державної діяльності // Проблеми правознавства та правоохор. діяльності. — Донецьк, 2001. — № 1. — С. 63 — 75.

33. Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні: Конституційно правовий аспект / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / Ю.М.Тодика (відп.ред.). — Х.: Легас, 2004. — 816 с.

34. Бородін І.Л. Адміністративний контроль як різновид юридичного процесу // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. — Донецьк, 2002. — № 2. — С. 102 — 107.

35. Бородін І.Л. Адміністративний нагляд, його методи і форми // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. — Донецьк, 2002. — № 3. — С. 80 — 85.

36. Бородін І.Л. Судовий контроль, його співвідношення з адміністративним контролем та прокурорським наглядом // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — 2002. — № 4. — С. 171 — 176.

37. Вітман К.М. Адміністративно-територіальна реформа в Україні: політико-правові проблеми: монографія // І.О.Кресіна, А.А.Коваленко, К.М.Вітман та ін. / За ред. І.О.Кресіної. — К.: Логос, 2009. — 480 с.

38. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. № 15-93 // Українська Інвестиційна Газета. — 2006. — 18 липня. — № 28.

39. Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 45. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2009. — 668 с.

40. Малиновський В.Я. Державне управління: Навч. посіб. — Вид. 2-ге, доп. та перероб. — К.: Атака, 2003. — 576 с.

41. Овсянко Д.М. Административное право в схемах и определениях. 5-е изд., перераб.и доп. — М.: Юристъ, 2009. — 84 с.

42. Регламент Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. № 129-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 35. — Ст. 338.

43. Смоленский М.Б. Административное право для студентов вузов. — М.: Фенікс, 2010. — 253 с.


»

Актуальні питання проходження державної служби і забезпечення її професіоналізації

Мета модуля: засвоєння знань про вітчизняний і зарубіжний досвід забезпечення ефективності державного управління; сутність концепції державної служби і служби в органах місцевого самоврядування; розуміння завдань і особливостей правового регулювання державної служби і служби в органах місцевого самоврядування.

знати

— сутність, конституційно-правові засади державного управління;

— принципи державного управління;

— основні поняття, цілі, завдання і функції державної служби і служби в органах місцевого самоврядування;

— статус державної служби і служби в органах місцевого самоврядування в демократичній, правовій, соціальній державі, громадянському суспільстві;

— пріоритетні напрями розвитку державної служби і служби в органах місцевого самоврядування України;

— сутність принципів державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, її особливості як соціального інституту, засади соціального характеру її функціонування;

— шляхи забезпечення професіоналізації державної служби і служби в органах місцевого самоврядування;

вміти

— дотримуватися вимог нормативно-правових актів, які визначають правовий статус і соціальні функції державного службовця і посадової особи місцевого самоврядування, проходження державної служби і служби в органах місцевого самоврядування;

— розробляти пропозиції щодо визначення шляхів забезпечення професіоналізації державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, реформування державної служби і служби в органах місцевого самоврядування з метою адаптації до європейських стандартів.

Орієнтовний тематичний план

Загальна кількість годин — 28, із них: аудиторних занять — 14, самостійної навчальної роботи слухачів — 14.

з/п

Назви тем

Кількість

годин



аудиторних

практичних занять

самостійної роботи

1.

Державне управління. Принципи державного управління, механізми їх прояву і використання.


4

2.

Актуальні питання проходження державної служби.

8

4

3

Професіоналізація державної служби.

6

6

Зміст навчального матеріалу

І тур

ІІ тур

ІІІ тур

Тема 2.1.1. Державне управління. Принципи державного управління, механізми їх прояву і використання

Державне управління і виконавча влада: їх співвідношення в умовах розподілу влад. Державне управління як діяльність виконавчо-розпорядчого характеру. Державне управління — виконавча діяльність, що здійснюється безпосередньо в процесі державного будівництва. Виконавча влада — необхідний атрибут державно-владного механізму. Місце і роль державного апарату в Україні. Державний апарат, місце і роль його в представницькій (законодавчій), виконавчій і судовій владах. Забезпечення розподілу влад у процесі державного управління.

Поняття принципу державного управління. Застосування принципів державного управління: умови раціональності, конструктивності, ефективності. Особливості централізації і децентралізації в окремих сферах державного управління.

Тема 2.1.2. Актуальні питання проходження державної служби

Концептуальні засади державної служби і служби в органах місцевого самоврядування. Мета, завдання і функції державної служби і служби в органах місцевого самоврядування. Види державної служби і служби в органах місцевого самоврядування. Принципи державної служби і служби в органах місцевого самоврядування.

Кадрова політика щодо державної служби.

Державний службовець: поняття, статус. Проходження державної служби. Особливості професійної діяльності державних службовців. Реформування державної служби і служби.

Тема. 2.1.3. Професіоналізація державної служби

Сутність, значення професіоналізації державної служби. Шляхи забезпечення професіоналізації.

Підготовка державних службовців до професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства, демократизації суспільства, розвитку конкуренції. Місце і роль підвищення кваліфікації у забезпеченні безперервності навчання державних службовців.

Діяльність кадрових підрозділів щодо вивчення навчальних потреб кадрів, направлення осіб на навчання і працевлаштування після отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр в освітній галузі «Державне управління».

Підготовка державних службовців.

Досвід країн розвиненої демократії щодо забезпечення професіоналізації державної служби.

Забезпечення ефективності державної політики у системі державної служби, спрямованості на професіоналізацію державної служби.

Роль Головного управління державної служби України у забезпеченні професіоналізації державної служби.

Адаптація до стандартів ЄС як один із пріоритетних напрямів здійснення міжнародного співробітництва у вирішенні проблем забезпечення професіоналізації державної служби.

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р. № 2222-ІV. — К., 2006. — 124 с.

2. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3659 -XІІ // www.rada.gov.ua.

3. Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995 р. № 356 // www.rada.gov.ua.

4. Закон України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 р. № 116/95-ВР // www.rada.gov.ua.

5. Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР // www.rada.gov.ua.

6. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280 // www.rada.gov.ua.

7. Закон України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим від 23 грудня 1998 р. № 350-ХIV // www.rada.gov.ua.

8. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. № 586-ХIV // www.rada.gov.ua.

9. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 р. № 2493-ІІІ // www.rada.gov.ua.

10. Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. № 3018-ІІІ // www.rada.gov.ua.

11. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 16 травня 2008 р. № 297-VІ // www.rada.gov.ua.

12. Указ Президента України «Про Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу» від 5 березня 2004 р. № 278/2004 // www.president.gov.ua.

13. Указ Президента України «Про заходи щодо реформування державної служби в Україні та забезпечення захисту конституційних прав державних службовців» від 20 вересня 2007 року № 900/2007 // www.president.gov.ua.

14. Адміністративне право України. — За заг. ред. Т.О.Коломієць, Г.Ю.Гулевської. — К., 2007. — 216 с.

15. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч. У двох томах. -Том 1. Загальна частина. / Ред. колегія: Авер’янов В.Б. (голова) та ін. — К.: Юридична думка, 2007. — 592 с.

16. Большая актуальная политическая энциклопедия: Настольная книга современного политика. 1000 актуальных понятий современной политической жизни / А.В. Беляков и др. — М.: ЭКСМО, 2009. — 424 с.

17. Виконавча влада в Україні: Організаційно-правові засади: Навч. посіб. Рекомендовано МОН / Ославський М.І. — К., 2008. — 216 с.

18. Волошинський Б. Впровадження інституту підготовчої служби як метод поліпшення кадрового забезпечення державної служби в Республіці Польща // Зб. наук. пр. УАДУ при Президентові України / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. — К.: Вид-во УАДУ, 2002. — С. 286 — 290.

19. Горбань В.С. Понятие, теория и проблемы формирования общей концепции эффективности законодательства. — М.: «Юриспруденция», 2009. — 160 с.

20. Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 45. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2009. — 668 с.

21. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / Авер’янов В.Б., Дерець В.А., Школик А.М. та ін.; за заг.ред. Авер’янова В.Б. — К.: Юстиніан, 2007. — 288 с.

22. Державне управління: навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; за ред. А.Ф.Мельник. — К.: Знання-Прес, 2003. — 343с.

23. Державне управління: Підручник. Затверджено МОН / Мельник А.Ф., Оболенський О.Ю. — К., 2009. — 582 с.

24. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг.ред. В.Б.Авер’янова. — К., 2003. — 384 с.

25. Діяльність публічної адміністрації з надання послуг українському суспільству: монографія / В.М.Сороко, А.В.Вишневський, О.Г.Рогожин; за наук. ред. Ю.А.Привалова; НАДУ при Президентові України. — К.: НАДУ, 2007. — 178 с.

26. Історія нових незалежних держав: Postsovietiсum: Навч. посіб. Рекомендовано МОН / Орлова Т.В. — К., 2010. — 487 с.

27. Королько В.Г. Зв’язки з гродадськістю. Наукові основи, методика, практика: Підручник / В.Г.Королько, О.В.Некрасова. — 3-тє вид., доповн. і перероб. — К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2009. — 831 с.

28. Мосьондз С.О. Адміністративне право України (у визначеннях та схемах): навч. посіб. — К.: Атака, 2008. — 272 с.

29. Олуйко В.М. Кадрові процеси в державному управлінні України: стан і перспективи розвитку: монографія. — Хмельницький, 2005. — 357 с.

30. План дій для нового міністра: практ. посіб. / Т.Мотренко, А.Вишневський, В.Баєв, А.Бондаренко; за заг. ред. Т.Мотренка. — К., 2006. — 352 с.

31. Професійна державна служба: що зроблено і що далі?: публічна доповідь про основні результати діяльності у 2006 році / під заг. ред. Т.Мотренка. — К., 2007. — 59 с.

32. Професіоналізація державної служби: зарубіжний досвід: навч.-метод. матеріали / уклад. В.А.Гошовська та ін. — К.: НАДУ, 2008. — 80 с.

33. Тертишна О. Кадрове забезпечення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в Дніпропетровській області // Вісник державної служби України. — 2009. — № 3. — С. 65 — 70.


Державна служба. Відповідальність державних службовців

Мета модуля: оволодіння системою знань і умінь щодо правового статусу державних службовців, їх юридичної відповідальності; запобігання правопорушень у діяльності державних службовців.

У результаті опрацювання навчального матеріалу модуля слухачі повинні

знати

— засади виникнення і припинення статусу державних службовців;

— сутність гарантій і обмежень на державній службі;

— сутність і види відповідальності державних службовців, підстави і умови притягнення державних службовців до юридичної відповідальності;

— порядок оскарження стягнень, застосованих до державних службовців;

— порядок оскарження неправомірних дій адміністрації щодо накладених стягнень;

— статус суб’єктів, наділених правом притягнення до відповідальності;

вміти

— реалізовувати права і обов’язки, закріплені нормами законодавства за державними службовцями;

— визначати положення посадових інструкцій, враховуючи елементи правового статусу державних службовців;

— готувати і приймати індивідуальні акти з питань кадрового забезпечення органів державної влади;

— застосовувати норми права, що регламентують відповідальність державних службовців;

— оцінювати власні дії, бездіяльність і прийняті рішення з точки зору дотримування норм законодавства про відповідальність;

— здійснювати заходи, спрямовані на запобігання вчиненню правопорушень у сфері службової діяльності.

Орієнтовний тематичний план

Загальна кількість годин — 16, із них: аудиторних занять — 8, самостійної навчальної роботи слухачів — 8.

№ з/п

Назви тем

Кількість

годин



аудиторних практичних занять

самостійної роботи

1

Правовий статус державних службовців.

4

6

2

Конфлікт інтересів на державній службі. Відповідальність державних службовців.

4

2

Зміст навчального матеріалу

І тур

ІІ тур

ІІІ тур

Тема 2.2.1. Правовий статус державних службовців

Поняття правового статусу державних службовців. Порядок і умови виникнення правового статусу державних службовців. Припинення правового статусу державними службовцями. Права державних службовців. Обов’язки державних службовців. Обмеження для державних службовців. Заборони на державній службі. Гарантії та соціальний захист державних службовців.

Тема 2.2.1. Правовий статус державних службовців

Права державних службовців. Обов’язки державних службовців. Обмеження для державних службовців. Заборони на державній службі. Гарантії та соціальний захист державних службовців.

Тема 2. 2.2. Конфлікт інтересів на державній службі. Відповідальність державних службовців

Етичні норми поведінки державних службовців (загальні правила поведінки державних службовців). Поняття конфлікту інтересів і порядок його вирішення.

Поняття відповідальності на державній службі. Юридична відповідальність службовців як вид соціальної відповідальності. Підстави кримінальної відповідальності службовців (ст. 364-370 Кримінального кодексу України від 5.04.2001 р.). Відповідальність посадових осіб за адміністративні правопорушення (Кодекс України про адміністративні правопорушення). Поняття корупційного діяння та відповідальності за нього (Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 5.10.1995р.). Види і порядок накладення дисциплінарних стягнень (Кодекс законів про працю України; Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 р.). Відповідальність службовців за шкоду, заподіяну фізичним і юридичним особам та органу управління, у якому вони працюють (Цивільний кодекс України; Кодекс законів про працю України). Суб’єкти притягнення службовців до відповідальності. Підстави і умови оскарження службовцями притягнення їх до відповідальності.

Рекомендована література

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р.№ 2222-ІV. — К., 2006. — 124 с.

2. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ // Вісник державної служби України. — 1995. — № 1. — С. 9 — 28.

3. Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995 р. № 356 // Вісник державної служби України. — 1995. — № 3-4. — С. 60 — 67.

4. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. — Ст. 170.

5. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. № 586-ХIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 20 — 21. — Ст. 190.

6. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 р. № 2493-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 33. — Ст. 175.

7. Указ Президента України «Про порядок організації та здійснення контролю за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України» від 26 липня 2005 р. № 1132 // Офіційний вісник України. — 2005. — № 30. — Ст. 1788.

8. Административное право зарубежных стран: Учеб. — Под ред. Н.Козырина, М.Штатиной. — М., 2003. — 464 с.

9. Адміністративне право України // За заг. ред. Т.О.Коломієць, Г.Ю.Гулевської. — К., 2007. — 216 с.

10. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник. У двох томах. -Том 1. Загальна частина. / Ред. колегія: Авер’янов В.Б. (голова) та ін. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. — 592 с.

11. Адміністративне право України: Підручник. — За заг. ред. Ю.Б.Битяка. — К., 2005. — 544 с.

12. Афанасьєв К.К. Проблемы регулирования административных правоотношений // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. — 2000. — № 4. — С. 45 — 62.

13. Гнидюк Н. Визначення поняття публічної адміністрації в ACQUIS COMMUNAUTAIRE // Законодавство України: наук.-практ. коментар. — 2006. — № 10. — С. 74 — 77.

14. Голосніченко Д.І. Теорія повноважень: вітчизняний та зарубіжний досвід їх формування: монографія. — К., 2009. — 356 с.

15. Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. Випуск 45. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2009. — 668 с.

16. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / Авер’янов В.Б., Дерець В.А., Школик А.М. та ін.; за заг.ред. Авер’янова В.Б. — К.: Юстиніан, 2007. — 288 с.

17. Державне управління: навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; за ред. А.Ф.Мельник. — К.:Знання-Прес, 2003. — 343с.

18. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. — К., 2003. — 384 с.

19. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Закон України «Про державну службу»: Науко практичний коментар. — 2-е вид., змінене і доповнене. — Одеса: Фенікс, 2009. — 692 с.

20. Майданник О.О. Парламентський контроль в Україні / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2004. — 320 с.

21. Малиновський В.Я. Державне управління: навч. посіб. — Вид. 2-ге, доп. та перероб. — К.: Атака, 2003. — 576 с.

22. Мосьондз С.О. Адміністративне право України (у визначеннях та схемах): навч. посіб. — К.: Атака, 2008. — 272 с.

23. Реформа публічної адміністрації в Україні. Перспективи концепцій та законів / Упоряд. І.Коліушко, В.Тимощук. — К., 2005.- 192 с.

24. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: навч. посіб. — К.: Атака, 2008. — 624 с.


Мета модуля: розвиток системи знань і умінь, які забезпечують здатність керівників структурних підрозділів запобігати виникненню корупційних діянь, протидіяти проявам корупції і усувати наслідки правопорушень, пов’язаних з корупцією; засвоєння знань про основні проблеми реалізації державної антикорупційної політики.

У результаті опрацювання навчального матеріалу модуля слухачі повинні

знати

— сутність понять «корупція», «корупційні діяння», «корупційні правопорушення»;

— причини виникнення корупції;

— принципи реалізації антикорупційної політики, форми і методи планування, організації заходів щодо виявлення корупційних діянь і притягнення винних до відповідальності;

— основні напрями діяльності органів, які здійснюють боротьбу з корупцією;

вміти

— здійснювати контроль за дотриманням законодавства про відповідальність за корупційні діяння;

— організовувати заходи щодо виявлення фактів корупційних діянь і усунення наслідків правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Орієнтовний тематичний план

Загальна кількість годин — 20, із них: аудиторних занять — 8 , самостійної навчальної роботи слухачів — 12.

№ з/п

Назви тем

Кількість

годин



аудиторних практичних занять

самостійної

роботи

1.

Сутність поняття «корупція», зміст корупційних діянь. Нормативно-правове забезпечення й інші умови діяльності щодо боротьби з корупцією. Передумови виникнення корупції.


4

2.

Особливості боротьби з корупцією: проблеми запобігання проявам корупції, відповідальність за корупційні діяння. Досвід зарубіжних країн у здійсненні заходів щодо боротьби з корупцією.

4

4

3.

Питання звітності органів державної влади та органів місцевого самоврядування про боротьбу з корупцією.

4

4

Зміст навчального матеріалу

І тур

ІІ тур

ІІІ тур

Тема 2.3.1. Сутність поняття «корупція», зміст корупційних діянь. Нормативно-правове забезпечення й інші умови діяльності щодо боротьби з корупцією. Передумови виникнення корупції

Сутність поняття «корупція». Зміст корупційних діянь.

Нормативно-правове забезпечення й інші умови діяльності щодо боротьби з корупцією.

Передумови виникнення корупції.

Суб’єкти корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією. Питання дії Закону України «Про засади запобігаггя та протидії корупції».

Тема 2.3.2. Особливості боротьби з корупцією: проблеми запобігання проявам корупції, відповідальність за корупційні діяння. Досвід зарубіжних країн у здійсненні заходів щодо боротьби з корупцією

Особливості боротьби з корупцією: проблеми запобігання проявам корупції, відповідальність за корупційні діяння.

Загальна характеристика методів, засобів і форм здійснення боротьби з корупцією.

Підстави і порядок здійснення адміністративних дій у справах виявлення наявності корупції або інших правопорушень.

Правові засади відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення корупційних діянь. Оскарження і відміна неправомірних рішень.

Досвід зарубіжних країн у здійсненні заходів щодо боротьби з корупцією.

Тема 2.3.3. Питання звітності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо виконання вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Питання звітності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо виконання вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Контроль і нагляд за виконанням вимог законодавства з питань боротьби з корупцією.

Рекомендована література

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р.№ 2222-ІV. — К., 2006. — 124 с.

2. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ // www.rada.gov.ua.

3. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 р. № 249-IV // www.rada.gov.ua.

4. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11 червня 2009 р. № 1506-ІV // www.rada.gov.ua.

5. Указ Президента України «Про обов’язкову спеціальну перевірку відомостей, що подають кандидати на зайняття посад державних службовців» від 19 листопада 2001 р. № 1098 // www.president.gov.ua.

6. Указ Президента України «Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції» від 9 лютого 2004 р. № 175 // www.president.gov.ua.

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади» від 29 серпня 2002 р. № 1302 // www.kmu.gov.ua.

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань боротьби з корупцією» від 2 червня 2003 р. № 828 // www.kmu.gov.ua.

9. Актуальні пpоблеми пpотидії економічній злочинності, тінізації та коpупції в умовах фоpмування pинкової економіки в Укpаїні: Матеpіали міжнаp. наук.: пpакт. конф., 30 веpес. 2005 p. / Львів. деpж. ун; т внутp. спpав; [ Редкол.: В. Л. Оpтинський (голов. pед.) та ін.]. — Львів, 2006. — 279 с.

10. Дамаскин О. Коррупция. Состояние, причины, противодействие. М.: Триумфальная арка, 2009. — 304 с.

11. Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. Випуск 45. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2009. — 668 с.

12. Добреньков В.И., Исправникова Н.Р. Коррупция. Современные подходы к исследованию. М.: Альма Матер, 2009. — 208 с.

13. Колдунова Е.В. Сравнительный анализ региональных особеннстей новых угроз безопасности: Учебное пособие. — М.: Проспект, 2010. — 128 с.

14. Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії: монографія / М.І.Мельник. — К.: АТІКА, 2001. — 304 с.

15. Науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» // Ліпкан В.А. та інші. — К: КНТ, — 2009. — 208 с.

16. Оболенський О.Ю. Державна служба: навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — 344 с.

17. Олуйко В. Боротьба з корупцією в сфері державного управління // Вісник державної служби України. — 2002. — № 4. — С. 76 — 77.

18. Правове регулювання діяльності державних службовців України. В 2-х т. / А.В.Толстоухов, Т.В.Мотренко, В.І.Луговий, Н.Р.Нижник, М.К.Орлатий, В.І.Рибачук та ін. — К.: НАДУ, 2004.

19. Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою: Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади: Аналіт. розробки, пропозиції наук. та практ. працівників: Міжвід. наук. зб. Т. 29 / Голов. ред. А.І.Комарова. — К.: НДІ «Проблеми людини», 2004. — 725 с.

20. Прохоренко О.Я. Корупція по-українськи (сутність, стан, проблеми): монографія. — К.: Вид-во НАДУ, 2005. — 167 с.

21. Психологічні особливості організованих злочинних об’єднань (використання психологічних знань у протидії організованій злочинності): наук.-практ. посіб. / За ред. Я.Ю.Кондрат’єва, С.Д.Максименка, Б.В.Романюка. — К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. — 436 с.

22. Ткач В. Корупція серед державних службовців: реалії, шляхи подолання // Вісник державної служби України. — 2004. — № 4. — С. 15 — 19.

23. Цивільна Конвенція про боротьбу з корупцією від 4 листопада 1989 р. (набула чинності з 1 січня 2006 р.) // Офіційний вісник України. — 2006. — № 9. — Ст. 592.


«Етика і психологія управлінської діяльності. Менеджмент в органах державної влади»

Культура й етика діяльності органів державної влади

Мета модуля: оволодіння комплексом інтегрованих знань, на основі яких формуються певні уявлення, вміння, навички щодо використання у своїй діяльності норм і правил професійної культури і етики.

У результаті опрацювання навчального матеріалу модуля слухачі повинні

знати

— сутність і своєрідність культури та етики діяльності органів державної влади;

— професійно-етичні вимоги до поведінки представників органів державної влади і органів місцевого самоврядування;

— особливості культури мовлення як складової адміністративної культури;

— вербальні засоби спілкування;

— невербальні засоби спілкування;

уміти

— використовувати норми сучасної українською літературної мови згідно з «Українським правописом»;

— використовувати писемну, усну форми ділової української мови;

— використовувати потрібну граматичну форму будь-якої частини мови в різних синтаксичних структурах залежно від мети спілкування;

— застосовувати норми ділового спілкування у сфері державного управління;

— правильно, точно і зрозуміло повідомляти необхідну інформацію;

— сприймати інформацію, використовуючи вербальні та невербальні засоби спілкування;

— вести телефонну розмову;

— готувати публічний виступ з урахуванням вимог до використання мовних засобів;

— виступати з доповіддю, промовою, повідомленням, звітом;

— організовувати і проводити бесіди, засідання, наради, збори тощо.

Орієнтовний тематичний план

Загальна кількість годин — 24, із них: аудиторних занять — 10, самостійної навчальної роботи слухачів — 14.



з/п

Назви тем

Кількість годин

аудиторних практичних занять

самостійної

роботи

1.

Сутність і своєрідність культури та етики діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування


4

2.

Професійно-етичні вимоги до поведінки представників органів державної влади

2

4

3.

4

2

4.

Форми ділового спілкування

4

4

Зміст навчального матеріалу

І тур

ІІ тур

ІІІ тур

Тема 3.1.1.Сутність і своєрідність культури та етики діяльності органів державної влади

Значення культури та етики в публічному адмініструванні. Специфіка культури та етики публічного адміністрування. Етичні кодекси представників публічного адміністрування. Етична інфраструктура публічного адміністрування. Роль і функції координуючих органів з питань етики публічного адміністрування. громадянське суспільство як основа етичної інфраструктури публічного адміністрування.

Тема 3.1.2. Професійно-етичні вимоги до поведінки представників органів державної влади

Професійна місія представників публічного адміністрування. Базові принципи поведінки представників органів державної влади і органів місцевого самоврядування. Основні норми поведінки представників публічного адміністрування. Професіоналізм як моральна чеснота представників органів державної влади і органів місцевого самоврядування. Професійна відповідальність як вимога професійної етики.

Етичні ракурси взаємодій в публічному адмініструванні.

Етичні засади взаємодії представників публічного адміністрування і громадян. Етичні виміри службових взаємовідносин. Етичні правила взаємодії між колегами. Соціально-етичний портрет керівника. Моральний аспект відносин між керівниками і підлеглими. Діловий та службовий етикет в публічному адмініструванні.

Тема 3.1.3. Культура мовлення як складова адміністративної культури

Писемне ділове мовлення. Усне ділове мовлення. Мовленнєвий етикет державного службовця

Поняття «мова», «мовлення», «культура мовлення».

Завдання і функції культури мовлення. Функціональні стилі українського мовлення. Вербальні засоби управлінського спілкування. Мовні засоби у текстах державного управління: лексичний, морфологічний і синтаксичний аспекти.

Невербальні засоби управлінського спілкування. Складові культури управлінського спілкування. Український мовленнєвий етикет.

Загальна характеристика форм ділового спілкування. Формули вітання, прощання, висловлення згоди, незгоди, підтвердження, сумніву, корекції та стимулювання розмови. Порядок привітань, рекомендацій, знайомств.

Основні правила оформлення ділових документів. Реквізит як елемент документа

Види ділових документів.

Засоби стандартизації мови ділових паперів.

Поняття про реквізити. Постійні й змінні реквізити. Склад реквізитів і порядок їх розташування. Основні реквізити документів сфери державного управління і правила їх оформлення.

Вимоги до оформлення ділових документів (протокол, розпорядження, наказ, заява, службовий лист, доповідна і пояснювальна записки тощо).

Оформлення організаційно-розпорядчих документів.

Тема 3.1.4. Форми ділового спілкування

Загальна характеристика форм ділового спілкування.

Поняття про ділове спілкування. Особливості ділового спілкування. Відмінності ділового спілкування від побутового. Поняття про культуру ділового спілкування.

Вербальні і невербальні засоби спілкування.

Методика підговки, проведення нарад, ділових бесід, ділових переговорів, телефонних розмов.

Характеристика основних форм ділового спілкування (нарад, ділових бесід, ділових переговорів, телефонних розмов).

Методика підговки, проведення нарад, ділових бесід, ділових переговорів, телефонних розмов.

Умови забезпечення ефективності основних форм ділового спілкування.

Рекомендована література

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р.№ 2222-ІV. — К., 2006. — 124 с.

2. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ // www.rada.gov.ua.

3. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 р. № 249-IV // www.rada.gov.ua.

4. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11 червня 2009 р. № 1506-ІV // www.rada.gov.ua.

5. Бабайлов В.К., Дмитрієв І.А., Маліков В.В. Культура ділового спілкування менеджера. — Х.: ХНАДУ, 2001. — 146 с.

6. Бутенко Л.В. Мовлення ділових людей на нарадах, засіданнях, зборах: навч. посіб. — Алчевськ: ДГМІ, 2002. — 256 с.

7. Василевська Т.Е. Етика в державному управлінні: навч. посіб. / Т.Е.Василевська. — К.: Центр навч. літ-ри, 2004. — 60 с.

8. Василевська Т.Е. Етичне підґрунтя становлення довіри суспільства до державних інститутів / Т.Е.Василевська // Державне управління в Україні: реалії та перспективи: зб. наук. пр. — К.: Вид-во НАДУ, 2005. — С.47 — 53.

9. Василевська Т.Е. Етичні аспекти взаємовідносин між колегами у професійних колективах державних службовців / Т.Е.Василевська // Зб. наук. пр. НАДУ при Президентові України. — К.: Вид-во НАДУ, 2004. — Вип. 2. — С. 150 — 158.

10. Василевська Т.Е. Конфлікт інтересів як проблема етики державного службовця / Т.Е.Василевська // Вісник НАДУ. — 2007. — № 3.

11. Василевська Т.Е. Особистісні виміри етики державного службовця: монографія / Т.Е.Василевська. — К.: НАДУ, 2008. — 336 с.

12. Великий тлумачний словник сучасної української мови: довідк. вид. / Уклад., голов. ред. В.Т.Бусел. — Ірпінь: Перун, 2005. — 1728 с.

13. Волощак М.Й. Неправильно — правильно: довід. з укр. слововживання / М.Й.Волощак. — 3-тє, доповн. вид. — К.: Марія Волощак, 2007. — 222 с.

14. Галушко В. Діловий протокол та ведення переговорів: навч. посіб. // В.П.Галушко. — Вінниця: Нова книга, 2002. — 222 с.

15. Глущик С.В. Сучасні ділові папери: навч. посіб. // С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. — 4-те вид., переробл. і доп. — К.: А.С.К., 2005. — 400 с.

16. Давиденко В.В. Основи ораторського мистецтва та ділове спілкування сучасного спеціаліста: навч. посіб. — Вінниця: О.Власюк, 2003. — 167 c.

17. Дороніна М.С. Культура мовлення ділових людей: посіб. для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів / М.С.Дороніна. — К.: КМ Academia, 1997. — 192 с.

18. Етикет і культура спілкування. Призначено для ділових людей, громадських діячів, а також усіх хто прагне підвищити рівень знання української мови / Радевич-Винницький Я. — К., 2008. — 291 с.

19. Етико-психологічні засади ділового спілкування: навч. посіб. // Уклад. М.М.Логунова. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 36 с.

20. Єгорова Т.Д. Практичний курс української мови: навч. посіб. / Т.Д.Єгорова. — К.: НАДУ, 2006. — 121 с.

21. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова: підручник / М.Г.Зубков. — 7-ме вид., переробл. — Х.: Торсінг, 2005. — 447 с.

22. Корж А.В. Документознавство. Зразки документів праводілової сфери. Навч. посіб.(3-є вид.) Рекомендовано МОНУ — К: КНТ, — 2009. — 316 с.

23. Корнієнко В.О. Формування політичної культури сучасної владної еліти в України: Монографія / В.О.Корнієнко, В.В.Добіжа. — К.: ВНТУ, 2009. — 160 с.

24. Культура ділового українського мовлення: навч. посіб. / Уклад. І.М.Плотницька. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 
16 с.

25. Логунова М.М. Етико-психологічні засади ділового спілкування. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 36 с.

26. Лозовой В.О. Філософія. Логіка. Етика. Естетика.: Підручник / В.О.Лозовой, С.М.Пазиніч, О.С.Пономарьов. — Х.: «Право», 2009. — 578 с.

27. Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Вступний модуль» підмодулю «Культура та етика публічного адміністрування» (для слухачів спеціальності «Публічне адміністрування» денної форми навчання) / Уклад.: В.М.Князєв, Т.Е.Василевська. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 48 с.

28. Нечволод Л.І. Сучасний український правопис: комплексний довідник: правила, коментарі, приклади, винятки / Л.І.Нечволод. — 3-тє вид., виправл. та доповн. — Х.: Торсінг, 2005. — 223 с.

29. Організаційна культура: навч.-метод. посіб. / Уклад.: Т.Е.Василевська, В.М.Князєв, А.В.Ліпенцев. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 32 с.

30. Пашутинський Є.К. Діловодство в державних установах: збірник інструкцій — К: КНТ, — 2009. — 596 с.

31. Петлюченко Н.В. Харизматика: мовна особистість і дискурс: Монография. — О.: Астропринт, 2009. — 464 с.

32. Плотницька І.М. Ділова українська мова в державному управлінні: навч. посіб. / І.М.Плотницька. — 2-ге вид., переробл. й доповн. — К.: НАДУ, 2007. — 167 с.

33. Плотницька І.М. Українська мова в державній службі: навч. посіб. для держ. службовців та посад. осіб місц. самоврядування / І.М.Плотницька, І.П.Лопушинський; за заг. ред. С.Г.Білорусова. — 2-ге вид., виправл. — К.; Херсон: Просвіта, 2007. — 134 с.

34. Полякова Л.О. Український орфографічний словник (80 000 слів) з граматичними таблицями; короткий правописний коментар: довідк. вид. / Л.О.Полякова. — Х.: Торсінг, 2004. — 491 с.

35. Практичні поради розробникам організаційно-розпорядчих документів / Уклад.: І.М.Плотницька, О.Л.Приходько, З.Ф.Кудрявцева, О.А.Бобер, Т.Д.Єгорова; за заг. ред. І.М.Плотницької. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. −76 с.

36. Резніченко В.І., Михно І.А. Довідник-практикум офіційного, дипломатичного, ділового протоколу та етикету. — К.: Рідна мова, 2003. — 479 с.

37. Риторика: опор. конспект лекцій / Уклад. Н.Г.Чередник. — Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2005. — 64 с.

38. Розвиток людського ресурсу — основа національної безпеки України / М.І.Мельник (керівник авт. кол.), П.М.Копка, Ю.В.Бакаєв, В.М.Вакулич, Т.Е.Василевська та ін. — К.: Політконсалтінг, 2007. — С. 108 — 117, 139 — 163.

39. Сучасна українська мова: підручник / За ред. О.Д.Пономарева. — 3-е вид., перероб. — К.: Либідь, 2005. — 487 с.

40. Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тис. сл. і словосполучень / НАН України, Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні; уклад.: О.І.Скопненко, Т.В.Цимбалюк. — К.: Довіра, 2006. — 789 с.

41. Толкованов В.В. Впровадження стандартів публічної етики на місцевому і регіональному рівнях: українська практика та європейський досвід / В.В.Толкованов, Н.В.Щербак, Т.Е. Василевська, В.П.Удовиченко / За ред. Толкованова В.В., Щербак Н.В. — К., 2008. — 240 с Бутенко Л.В. Мовлення ділових людей на нарадах, засіданнях, зборах: навч. посіб. для студ. нефілол. спец. — Алчевськ: ДГМІ, 2002. — 256 с.

42. Українська ділова мова: практ. посіб. / За ред. М.Д.Гінзбурга. — Харьків: Торсінг, 2003. — 588 с.

43. Українська мова. Теорія, завдання, тести: Навч. посіб. для старшокласників та вступників до ВНЗ / Бас-Кононенко О.В., Гнатюк Л.П. — К., 2009. — 405 с.

44. Українська мова: вправи і завдання для самостійної роботи студентів: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Я.В.Януш (кер. авт. кол.), Л.М.Бондарчук, І.А.Колесникова та ін. ; М-во освіти і науки України, — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К.: КНЕУ, 2002. — 274 с.

45. Український орфографічний словник (близько 155 000 сл.): наук. вид. / Ред. В.М.Русанівський; уклад.: В.В.Чумак, І.В.Шевченко, Л.Л.Шевченко, Г.М.Ярун. — 4-е вид., перероб. і доповн. — К.: Довіра, 2005. — 1069 с.

46. Хамитов Н., Крылова С., Минева С. Этика и эстетика. Словарь ключевых терминов — К: КНТ, — 2009. — 336 с.


Психологія управління

Мета модуля: оволодіння системою знань і умінь, які складають професійну компетентність керівників щодо здійснення управління структурним підрозділом органу державної влади з урахуванням психологічних аспектів менеджменту.

У результаті опрацювання навчального матеріалу модуля слухачі повинні

знати

— психологічні особливості управлiнської діяльності;

— сутність психологiчної готовності керiвникiв до управлiння;

— елементи й етапи комунікативного процесу;

— формальні і неформальні канали комунікації;

— вплив сприйняття, вербальної і невербальної поведінки на міжособистісну комунікацію;

— комунікативні бар’єри та способи їх подолання;

— правила ведення критичних бесід;

— техніки аргументації в процесі обговорення;

— маніпулятивні прийоми комунікативного впливу;

— психогігієну спілкування;

— соціально-психологічні умови і рекомендації щодо підготовки і ведення нарад;

— моделі успішного ведення переговорів;

— особливості управління організаційними і міжособистісними комунікаціями;

— сутність психологiчного клiмату;

— ознаки сприятливого психологiчного клiмату;

— фактори, якi впливають на формування психологiчного клiмату;

— сутність, причини, різновиди і стадії протікання конфліктів;

— фактори, які впливають на можливість конструктивного вирішення конфліктів;

— стратегії і моделі поведінки в умовах конфлікту;

уміти

— використовувати психологічні закономірності управління для аналізу певних управлінських ситуацій;

— використовувати різні методи діагностичної роботи для вивчення психологічних проблем управління;

— використовувати психологічні закономірності управління для аналізу конкретних управлінських ситуацій і прийняття ефективних управлінських рішень;

— добирати і застосовувати методи вербального і невербального впливу;

— застосовувати комунікативну технологію управлінського спілкування під час бесіди;

— налагоджувати командні комунікації;

— долати комунікативні бар’єри;

— вести критичну бесіду;

— застосовувати техніку аргументації в процесі обговорення;

— нейтралізувати маніпулятивні прийоми комунікативного впливу;

— створювати належні соціально-психологічні умови під час підготовки і проведення нарад;

— використовувати моделі й стратегії успішного ведення переговорів;

— сприяти становленню сприятливого психологічного клімату в підрозділі;

— виявляти і аналізувати причини, різновиди і стадії протікання конфліктів;

— обирати ефективні стратегії і моделі поведінки в умовах конфлікту і психологічні засоби його розв’язання;

— застосовувати техніки запобігання виникненню і подолання стресу.

Орієнтовний тематичний план

Загальна кількість годин — 28, із них: аудиторних занять — 10, самостійної навчальної роботи слухачів — 18.



з/п

Назви тем

Кількість годин

аудиторних

практичних занять

самостійної

роботи

1

Сутність управлінської діяльності. Психологічна характеристика особистості керівника.


2

2

Групова діяльність у системах управління. Психологічний клімат. Мотивація діяльності працівників. Психологія ділового спілкування.

6

8

3.

Управління конфліктами.

4

8

Зміст навчального матеріалу

І тур

ІІ тур

ІІІ тур

Тема 3.2.1. Сутність управлінської діяльності. Психологічна характеристика особистості керівника

Поняття управлiння. Особливості управління в соціальних системах. Структура управлiння в організації. Функцiї управлiння. Характеристика функцій управління.

Психологічна характеристика особистості керівника.

Характеристика основних груп знань, якi визначають ефективнiсть управлiння організаціями.

Основнi види управлiнських умiнь.

Особистiсні характеристики керівника.

Особливості рольової поведінки працівників.

Умови забезпечення професiйного вдосконалення працівника. Формування професiйного характеру і професiйного типу особистостi. Причини виникнення й умови запобігання виникненню професiйної деформацiї особистостi.

Тема 3.2.3. Групова діяльність у системах управління. Психологічний клімат. Мотивація діяльності працівників. Психологія ділового спілкування

Поняття груп. Види груп.

Організація управління в формальних і неформальних групах.

Психологiчний клімат у структурах управління. Основнi елементи психологiчного клiмату. Види психологiчного клiмату в організаціях. Основнi ознаки сприятливого психологiчного клiмату.

Поняття про мотивацiю та її значення в управлiнні.

Значення діяльності керiвника у формуванні мотивів працівників до якісної і ефективної роботи. Залежнiсть позитивної мотивацiї підлеглих вiд керiвника. Основнi умови забезпечення мотивацiї дiяльностi керiвника.

Основнi стратегiї забезпечення мотивацiї працiвникiв.

Правила вибору керiвником стратегiї мотивацiї працiвника в певнiй управлiнськiй ситуацiї.

Психологія ділового спілкування.

Сутність понять «спілкування», «управлінське спілкування», «культура управлінського спілкування».

Принципи управлінського спілкування. Завдання і функції управлінського спілкування. Процес управлінського спілкування, характеристика його етапів. Характеристика вербальних і невербальних засобів управлінського спілкування. Види управлінського спілкування. Форми ділового спілкування. Стилі управлінського спілкування.

Поняття структури управлінського спілкування. Загальна характеристика управлінського спілкування. Завдання управлінської комунікації. Умови успішної комунікації.

Процес вивчення й оцінки людьми один одного як компонент управлінського спілкування. Загальна характеристика перцептивного аспекту управлінського спілкування. Методи та послідовність вивчення та оцінки людьми один одного. Механізми вивчення і оцінки людьми один одного. Причини викривлення уявлень про партнерів по спілкуванню. Загальна характеристика типів людей як партнерів по спілкуванню.

Організація взаємодії як компонент управлінського спілкування. Мета взаємодії в управлінському спілкуванні. Умови ефективної взаємодії. Врахування потреб особистості у процесі управлінського спілкування. Характеристика потреб особистості. Рівні якості взаємодії в управлінському спілкування.

Бесіди, наради, засідання, збори як форми ділового управлінського спілкування: суттєві особливості, завдання, функції, структура, умови ефективності. Діяльність керівника щодо підготовки, проведення, оцінки і використання результатів форм ділового управлінського спілкування.

Тема 3.2.3. Управління конфліктами

Конфлікти: сутність, причини виникнення, види і стадії протікання. Стратегії і моделі поведінки в умовах конфлікту. Особливості спілкування в конфліктних ситуаціях. Психологія стресу і можливості управління стресом.

Рекомендована література

1. Указ Президента України «Про удосконалення діяльності органів виконавчої влади з питань інформування населення» від 17 лютого 2001 р. № 101 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 8. — С. 45.

2. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади» від 1 серпня 2002 р. № 683/2002 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 31. — Ст. 1463.

3. Адаир Дж. Психология лидерства: Концепция непререкаемого лидерства / Пер. с англ. — М.: Эксмо, 2005. — 352 с.

4. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. — Х: Фортуна-пресс, 1998. — 464 с.

5. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология: учеб. пособ. — Харьков: Ун-т внутр. дел, 1997. — 352 с.

6. Васильев Н.Н. Тренинг профессиональных коммуникаций в психологической практике. — СПб.: Речь, 2005. — 283 с.

7. Ворожейкин И.Е., Кибанов А.Я., Захаров Д.К. Конфликтология: учеб. — М.: ИНФРА-М, 2004. — 240 с.

8. Дафт Р.Л. Менеджмент. — СПб: Питер, 2002. — 832 с.

9. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: посіб. — К.: КМ Academia, 1997. — 192 с.

10. Етика ділового спілкування: Курс лекцій / Т.К.Чмут та ін. — К.: МАУП, 1999. — 208 с.

11. Загальні правила поведінки державного службовця // Вісник державної служби України. — 2000. — № 4. — С. 5 — 9.

12. Замановская Е.В. Руководство по управлению личным имиджем. — СПб.: Речь, 2005. — 144 с.

13. Иванова Е. Самопрезентация за 15 минут. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. — 185 с.

14. Карамушка Л.М. Психологія управління: навч. посіб. — К.: Київський міжнародний університет, 2002. — 268 с.

15. Карпов А.В. Психология менеджмента: учеб. пособ. — М.: Гардарики, 2004. — 484 с.

16. Кипнис М. Тренинг лидерства. — М.: Ось-89, 2004. — 144 с.

17. Кирхлер Э., Майер-Пести К., Хофманн Е. Психологические теории организации: психология труда и организационная психология / Пер. с нем. — Х.: Гуманит. Центр, 2005. — 312 с.

18. Ключников С. Искусство управления собой. — СПб.: Питер, 2003. — 192 с.

19. Коментар до загальних правил поведінки державного службовця // Вісник державної служби України. — 2000. — № 4. — С. 92 — 106.

20. Конфліктологія. Альбом схем з коментарями. Навч.посіб. // за ред. Казміренко Л.І. — К: КНТ, — 2009. — 56 с.

21. Корнієнко В.О. Ефективність політичного лідера: критерії та механізм реалізації в сучасній Україні: Монографія / В.О.Корнієнко, І.Д.Похило. — Вінниця: ВНТУ, 2009. — 140 с.

22. Красникова Е.А.Этика и психология профессиональной деятельности: учебник. — М.: Форум; ИНФРА-М, 2005. — 208 с.

23. Лемберт Т. Ключові проблеми керівника. 50 перевірених способів вирішення проблем: пер. з англ. — К.: Наукова думка, 2001. — 303 с.

24. Логунова М.М. Етико-психологічні засади ділового спілкування. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 36 с.

25. Логунова М.М. Практикум з психології ділового спілкування. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 78 с.

26. Логунова М.М. Соціально-психологічні аспекти управлінської діяльності. — К., 2006. — 196 с.

27. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.: пер. с англ. — М.: Дело ЛТД, 1994. — 702 с.

28. Морозов А.В. Управленческая психология: учеб. пособ. — 2-е изд. — М.: Трикота, 2005. — 288 с.

29. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: навч. посіб. — Івано-Франківськ: Плай, 2001. — 695 с.

30. Організаційна поведінка / Д Гелдігел, Дж.В.Сколум-молодший, Р.В.Вудмен, Н.С.Бренінг; Пер. з анг. І.Тарасюк, М.Зарицка, Н.Гайдукевич. — К.: Основи, 2001. — 726 с.

31. Панфилова А.П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности. — 3-е изд.: учеб. пособ. — СПб.: ИВЭСЭП, Знание, 2005. — 495 с.

32. Порфимович О. Іміджеутворююча діяльність органів державної влади // Політичний менеджмент. — 2006. — № 1. — с.94 — 109.

33. Потеряхин А.Л. Психология управления: Основы межличностного общения. — К.: ВИРА-Р, 1999. — 384 с.

34. Психология и этика делового общения: учеб. для вузов / В.Ю.Дорошенко, Л.И.Зотова, В.Н.Лавриненко и др.; под ред. проф. В.Н.Лавриненко. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЮНИТИ, 1997. — 279 с.

35. Психология менеджмента: учеб. / Под ред. Г.С.Никифорова. — 2-е изд., доп. и перераб. — СПб.: Питер, 2004. — 689 с.

36. Психология управления персоналом: пособ. для специалистов, работающих с персоналом / Под ред. А.В.Батаршева, А.О.Лукьянова. — М., 2005. — 624 с.

37. Психология управления: курс лекций / Л.К.Аверченко, Г.М.Залесов. Р.И.Мошканцев, В.М.Николаенко; отв. ред. М.В.Удальцова. — Новосибирск: ИНФРА-М, 1997. — 150 с.

38. Райгородский Д.Я. Психология руководства: учеб. пособ. — Самара: Бахрах-М, 2005. — 768 с.

39. Розанова В.А. Психология управления: учеб. пособ. — 2-е изд., перераб. и доп. — М: Интел-Синтед, 2004. — 384 с.

40. Савельєва В.С. Психологія управління: навч. посіб. — К.: Професіонал, 2005. — 320 с.

41. Саймон Г., Смитбург Д., Томпсон В. Менеджмент в организациях / Сокр. пер. с англ. 15-го изд. — М.: Экономика, 1995. — 335 с.

 

Мета модуля: оволодіння системою знань і умінь, які складають професійну компетентність керівників щодо здійснення управління структурним підрозділом органу державної влади.

У результаті опрацювання навчального матеріалу модуля слухачі повинні

знати

— функції управління;

— сутність, види управлінських рішень;

— алгоритми підготовки і прийняття управлінських рішень;

— критерії оцінки оптимальності рішень;

— умови забезпечення ефективності управлінського рішення;

— етапи раціонального вирішення проблем;

— сутність проблемної ситуації і її зв’язок з прийняттям рішень;

— зовнішні і внутрiшнi фактори, якi впливають на прийняття управлiнських рішень;

— особливості індивідуальної і колегіальної роботи з підготовки і прийняття управлінських рішень;

— методи прийняття управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності;

— досвід провідних країн світу щодо забезпечення якості управлінських рішень;

— органiзацiйнi форми колегiального прийняття управлiнських рішень;

— види комунікації в державному управлінні;

— сутність і зміст організаційних та міжособистісних комунікацій в органах державної влади;

— елементи й етапи комунікативного процесу;

— формальні і неформальні канали комунікації;

— вплив сприйняття, вербальної і невербальної поведінки на міжособистісну комунікацію;

— комунікативні бар’єри та способи їх подолання;

— особливості управління організаційними і міжособистісними комунікаціями;

— умови забезпечення зорієнтованості надання публічних послуг на потреби населення;

— основи формування і розвитку партнерства у сфері надання публічних послуг;

— досвід роботи країн ЄС щодо удосконалення якості роботи органів державної влади і органів місцевого самоврядування;

— механізми залучення населення до оцінки якості послуг;

— напрями реформування роботи органів державної влади щодо якості надання державних послуг;

уміти

— застосовувати стандарти підготовки державно-політичних рішень з урахуванням технологій демократичного врядування;

— визначати критерії оцінки якості діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

— визначати механізми оцінювання якості послуг.

Орієнтовний тематичний план

Загальна кількість годин — 30, із них: аудиторних занять — 14, самостійної навчальної роботи слухачів — 16.



з/п

Назви тем

Кількість годин

аудиторних

практичних занять

самостійної

роботи

1

Функції управління.

2

4

2

Прийняття управлінських рішень.

2

4

3.

Комунікації в органах державної влади.

4

4

4.

Надання публічних послуг і оцінка їх якості.

6

4

Зміст навчального матеріалу

І тур

ІІ тур

ІІІ тур


Тема 3.3.1. Функції управління

Загальна характеристика функцій, які забезпечують діяльність суб’єкта управління (органу державної влади): розподіл завдань, прав, обов’язків; планування роботи; підготовка актів та інформаційних матеріалів; контроль і перевірка виконання; організація інформаційно-комунікаційних зв’язків; системи мотивації; розвиток кадрів тощо.

Функція планування. Поняття стратегічного управління. Стратегія і процес її розробки. Стратегічне планування.

Функція організації діяльності. Сутність організаційної функції. Делегування, відповідальність і повноваження. Принципи формування організаційних структур управління.

Функція мотивації. Сутність мотивації. Умови ефективності мотивації.

Функція контролю. Сутність і необхідність контролю. Мета, завдання, об’єкт, предмет, суб’єкт контролю. Етапи процесу контролю. Система контролю, її елементи. Умови ефективності контролю.

Тема 3.3.2. Прийняття управлінських рішень

Сутність управлінських рішень. Класифікація рішень. Види управлінських рішень.

Підходи до прийняття рішень.

Критерії прийняття рішень. Фактори, які необхідно враховувати для прийняття оптимального рішення.

Умови забезпечення ефективності управлінського рішення.

Тенденції сучасного розвитку методології прийняття управлінських рішень.

Методика раціонального прийняття рішень. Психологічні засади прийняття управлінських рішень

Прийняття управлiнських рiшень керiвниками як результат взаємодiї об’єктивних і суб’єктивних факторiв. Об’єктивнi і суб’єктивні фактори, якi впливають на прийняття управлiнських рішень.

Вимоги до управлiнських рішень. Забезпечення можливостей для його здiйснення і контролю. Взаємозв’язок і взаємообумовленiсть вимог до управлiнських рiшень.

Індивідуальна і колегіальна робота з підготовки і прийняття управлінських рішень.

Тема 3.3.3. Комунікації в органах державної влади

Поняття комунікацій і комунікаційного процесу. Складові комунікаційного процесу. Етапи процесу комунікації. Канали і засоби комунікацій. Бар’єри комунікацій. Умови забезпечення ефективності комунікацій.

Сутність понять «спілкування», «управлінське спілкування», «культура управлінського спілкування».

Принципи управлінського спілкування. Завдання і функції управлінського спілкування. Процес управлінського спілкування, характеристика його етапів. Характеристика вербальних і невербальних засобів управлінського спілкування. Види управлінського спілкування. Форми ділового спілкування. Стилі управлінського спілкування.

Поняття структури управлінського спілкування. Загальна характеристика управлінського спілкування. Завдання управлінської комунікації. Умови успішної комунікації.

Процес вивчення й оцінки людьми один одного як компонент управлінського спілкування. Загальна характеристика перцептивного аспекту управлінського спілкування. Методи та послідовність вивчення та оцінки людьми один одного. Механізми вивчення і оцінки людьми один одного. Причини викривлення уявлень про партнерів по спілкуванню. Загальна характеристика типів людей як партнерів по спілкуванню.

Організація взаємодії як компонент управлінського спілкування. Мета взаємодії в управлінському спілкуванні. Умови ефективної взаємодії. Врахування потреб особистості у процесі управлінського спілкування. Характеристика потреб особистості. Рівні якості взаємодії в управлінському спілкування.

Бесіди, наради, засідання, збори як форми ділового управлінського спілкування: суттєві особливості, завдання, функції, структура, умови ефективності. Діяльність керівника щодо підготовки, проведення, оцінки і використання результатів форм ділового управлінського спілкування.

Тема 3.3.5. Надання публічних послуг і оцінка їх якості

Надання публічних послуг. Досвід країн розвиненої демократії щодо надання публічних послуг органами державної влади, органами місцевого самоврядування. Умови забезпечення зорієнтованості надання публічних послуг на потреби населення.

Основи формування і розвитку партнерства у сфері надання публічних послуг. Забезпечення розвитку конкурентного середовища надання державних послуг.

Проблеми якості управлінських послуг в Україні на сучасному етапі. Принципи вдосконалення якості надання управлінських послуг: стандартизованість, відкритість, прозорість, корисність, економічність, спрямованість на задоволення потреб різних груп інтересів. Право оскарження неправомірних дій. Напрями реформування роботи органів державної влади щодо якості надання державних послуг. Моделі управління якістю діяльності органів державної влади. Критерії оцінки якості діяльності органів державної влади. Механізми оцінювання якості послуг. Запровадження системи управління якістю послуг з урахуванням зарубіжного досвіду і специфіки умов в Україні.

Рекомендована література

  1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р.№ 2222-ІV. — К., 2006. — 124 с.
  2. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ // www.rada.gov.ua.
  3. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 р. № 249-IV // www.rada.gov.ua.
  4. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11 червня 2009 р. № 1506-ІV // www.rada.gov.ua.
  5. Указ Президента України «Про удосконалення діяльності органів виконавчої влади з питань інформування населення» від 17 лютого 2001 р. № 101 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 8. — С. 45.
  6. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади» від 1 серпня 2002 р. № 683/2002 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 31. — Ст. 1463.
  7. Адміністративні послуги місцевих органів державної виконавчої влади: Моногр. / А.О.Чемерис, М.Д.Лесечко, А.В.Ліпенцев та ін. / За заг. ред. А.О.Чемериса. — Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2004. — 152 с.
  8. Бакуменко В.Д. Технологія прийняття управлінських рішень: навч. посіб. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. −20 с.
  9. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. — Х: Фортуна-пресс, 1998. — 464 с.
  10. Дафт Р.Л. Менеджмент. — СПб: Питер, 2002. — 832 с.
  11. Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 45. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2009. — 668 с.
  12. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: посіб. — К.: КМ Academia, 1997. — 192 с.
  13. Етика ділового спілкування: Курс лекцій / Т.К.Чмут та ін. — К.: МАУП, 1999. — 208 с.
  14. Загальні правила поведінки державного службовця // Вісник державної служби України. — 2000. — № 4. — С. 5 — 9.
  15. Замановская Е.В. Руководство по управлению личным имиджем. — СПб.: Речь, 2005. — 144 с.
  16. Иванова Е. Самопрезентация за 15 минут. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. — 185 с.
  17. Калита П.Я. Загальне управління якістю — шлях до досягнення високого рівня досконалості // www.management.com.ua.
  18. Кирхлер Э., Майер-Пести К., Хофманн Е. Психологические теории организации: психология труда и организационная психология / Пер. с нем. — Х.: Гуманит. Центр, 2005. — 312 с.
  19. Ключников С. Искусство управления собой. — СПб.: Питер, 2003. — 192 с.
  20. Кодекс державного службовця // Урядовий кур’єр. — 2000. — 29 листопада. — № 222.
  21. Коментар до загальних правил поведінки державного службовця // Вісник державної служби України. — 2000. — № 4. — С. 92 — 106.
  22. Корнієнко В.О. Ефективність політичного лідера: критерії та механізм реалізації в сучасній Україні: Монографія / В.О.Корнієнко, І.Д.Похило. — Вінниця: ВНТУ, 2009. — 140 с.
  23. Красникова Е.А.Этика и психология профессиональной деятельности: учебник. — М.: Форум; ИНФРА-М, 2005. — 208 с.
  24. Лемберт Т. Ключові проблеми керівника. 50 перевірених способів вирішення проблем: пер. з англ. — К.: Наукова думка, 2001. — 303 с.
  25. Логунова М.М. Етико-психологічні засади ділового спілкування. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 36 с.
  26. Логунова М.М. Практикум з психології ділового спілкування. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 78 с.
  27. Логунова М.М. Соціально-психологічні аспекти управлінської діяльності. — К., 2006. — 196 с.
  28. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.: пер. с англ. — М.: Дело ЛТД, 1994. — 702 с.
  29. Методологічні аспекти прийняття сучасних управлінських рішень: навч. посіб. / Уклад. В.Д. Бакуменко. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 20 с.
  30. Морозов А.В. Управленческая психология: учеб. пособ. — 2-е изд. — М.: Трикота, 2005. — 288 с.
  31. Організаційна поведінка / Д Гелдігел, Дж.В.Сколум-молодший, Р.В.Вудмен, Н.С.Бренінг; Пер. з анг. І.Тарасюк, М.Зарицка, Н.Гайдукевич. — К.: Основи, 2001. — 726 с.
  32. Панфилова А.П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности. — 3-е изд.: учеб. пособ. — СПб.: ИВЭСЭП, Знание, 2005. — 495 с.
  33. Порфимович О. Іміджеутворююча діяльність органів державної влади // Політичний менеджмент. — 2006. — № 1. — с.94 — 109.
  34. Психология менеджмента: учеб. / Под ред. Г.С.Никифорова. — 2-е изд., доп. и перераб. — СПб.: Питер, 2004. — 689 с.
  35. Психология управления персоналом: пособ. для специалистов, работающих с персоналом / Под ред. А.В.Батаршева, А.О.Лукьянова. — М., 2005. — 624 с.
  36. Райгородский Д.Я. Психология руководства: учеб. пособ. — Самара: Бахрах-М, 2005. — 768 с.
  37. Робота Уряду у сфері взаємодії з громадськістю / С.В.Злобін, С.О.Майданевич, Н.В.Окша, Д.В.Войтенко; Заг. ред. Н.К.Дніпренко. — Вінниця: ТОВ «Консоль», 2006. — 32 с.
  38. Савельєва В.С. Психологія управління: навч. посіб. — К.: Професіонал, 2005. — 320 с.
  39. Саймон Г., Смитбург Д., Томпсон В. Менеджмент в организациях / Сокр. пер. с англ. 15-го изд. — М.: Экономика, 1995. — 335 с.
  40. Сороко В.М., Ходорівська Н.В., Дмитрук Н.А. Теоретико-методологічні засади державно-управлінської діяльності: професійні стандарти, процедури, технології: монографія. — К.: НАДУ, 2008. — 184 с.
  41. Технологія прийняття управлінських рішень: навч. посіб. / Уклад. В.Д.Бакуменко. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 20 с.
  42. Шрьодер П. Нове публічне адміністрування або як досягнути ефективного врядування? — К.: Вид.: Фонд Ф.Науманна за свободу, 2008. — 76 с.

БЛОК «ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ЕЛЕКТРОННЕ ВРЯДУВАННЯ»

Метою вивчення модуля є оволодіння слухачами системою знань та умінь, які складають компетентність державних службовців щодо використання новітніх інформаційно-комп’ютерних технологій в державному управлінні.

У результаті засвоєння навчального матеріалу слухачі повинні

знати:

— сутність та методологію сучасних підходів до використання інформаційних систем і технологій у сфері державного управління;

— передумови, тенденції, основні риси та напрями розвитку сучасного інформаційного суспільства;

— програмне і апаратне забезпечення комп’ютерних інформаційних технологій;

— базові програми пакету Microsoft Office для обробки управлінської інформації;

— мережеві комп’ютерні технології та їх застосування;

 спеціальні комп’ютерні технології та їх застосування в управлінській діяльності;

— основні поняття і підходи методології моделювання в державному управлінні;

— основні поняття, типологію і призначення інформаційних систем в державному управлінні;

— структуру та основні компоненти комунікативної системи.

вміти:

— ефективно працювати з інформацією в усіх формах її представлення (інформаційна компетентність);

— працювати із сучасними комп’ютерними засобами та програмним забезпеченням (комп’ютерно-технологічна компетентність),

— застосовувати сучасні засоби інформаційних та комп’ютерних технологій до роботи з інформацією та розв’язання різноманітних задач (процесуально-діяльнісна компетентність).

Орієнтовний тематичний план

Загальна кількість годин — 10 , із них: аудиторних практичних занять — 0 , самостійної навчальної роботи слухачів — 10.

з/п

Назви тем

Кількість годин

аудиторних практичних занять

самостійної

роботи

1

Збір інформації. Пошук інформації в мережі Інтернет.


2

2

Обробка та візуалізація інформації. Підготовка презентації та звіту. Електронний офіс.


4

3

Бази даних. Класифікація сучасних систем управління базами даних (СУБД). Інформаційні ресурси.


4

Зміст навчального матеріалу

І тур

І тур

І тур

Тема 4.1.1. Збір інформації. Пошук інформації в мережі Інтернет.

Основні поняття, типологія і призначення інформаційних систем та інформаційних технологій у державному управлінні. Поняття «інформаційні ресурси», «інформаційна інфраструктура», «інформаційне середовище суспільства», «інформаційний потенціал » та «інформаційна безпека».

Нормативно-правова база впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність.

Програмне і апаратне забезпечення для автоматизації управлінської діяльності. Застосування базових програм пакету Microsoft Office для обробки управлінської інформації.

Мережеві комп’ютерні технології та їх застосування. Спектр послуг Інтернет. Набір програм для роботи в глобальній мережі Інтернет. Інформаційно-пошукові системи (ІПС). Види пошукових служб: пошукові каталоги, рейтингові системи та індексні бази даних.

Спеціальні комп’ютерні технології та їх застосування в управлінській діяльності.

Тема 4.1.2. Обробка та візуалізація інформації. Підготовка презентації та звіту. Електронний офіс.

Сучасні підходи до використання інформаційних систем і технологій у сфері державного управління. Табличний процесор Microsoft Excel. Електронні таблиці. Списки, їх сортування, відбір. Графічний редактор. Діаграми.

Електронні презентації в редакторі PowerPoint. Можливості презентації та особливості її використання. Вимоги до змісту презентації. Використання гіперпосилань під час створення презентації. Використання в презентації документів, створених у Word. Використання в презентаціях звукових, відеофайлів, записів з компакт-диска. Збереження презентації у різних форматах.

Сутність електронного офісу. Робота з документами. Створення документу, його реєстрація в системі, експорт. Робота з версіями документів. Пошук документів. Обмін документами за допомогою електронної пошти. Сканування документів.

Тема 4.1.3. Бази даних. Класифікація сучасних систем управління базами даних (СУБД). Інформаційні ресурси.

Основні поняття бази даних (БД). Система управління базами даних (СУБД). Побудова та форми БД. Основні функції при роботі з базами даних (пошук, сортування, робота з запитами, підготовка звітів тощо). Структура бази даних. Класифікація баз даних. Реляційна модель бази даних. Централізовані та розподілені бази даних. База знань. Інформаційні ресурси. Основні поняття. Основні складові інформаційних ресурсів.

Рекомендована література

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р. № 2222-ІV. — К., 2006. — 124 с.

2. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3659 —XІІ. // www.rada.gov.ua.

3. Закон України "Про засади запобігання та протидії корупції«вiд 11 червня 2009р. № 1506-VI. // www.rada.gov.ua.

4. Закон України «Про основні засади розбудови інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» вiд 09.01.2007 № 537-V. // www.rada.gov.ua.

5. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV // www.rada.gov.ua.

6. Андреев А. Г. и др. Windows 2000 Professional. Русская версия / Под общей ред. А.Н.Чекмарева и Д.Б.Вишнякова.- СПб: БХВ — Санкт-Петербург, 2000. — 752 с.

7. Багриновський К.А. Нові інформаційні технології. — М.: ЭКО, 2006. — 441с.

8. Барсуков В. Нова інформаційна технологія: види та сфери застосування // Обчислювальна техніка та її застосування. — № 6. — 2007. — С.15-19.

9. Беспалов В.М., Вакула А.Ю., Гострик A.M Інформатика для економістів Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей. — К.:ЦУЛ, 2003. — 788 с.

10. Бородіна І.Л., Матвієнко О.В. практичний курс з комп’ютерних технологій підготовки даних: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 448с.

11. Бройдо В. Л. Підручник «Інформатика». — М.: «Фінанси та статистика», 2004. — 336 с.Вишемірська Я.С.Конспект лекцій з дисципліни «Економічна нформатика» — К. 2007. — 30 с.

12. Губерський Л.В. Інформаційна політика України: європейський контекст: монографія / Л.В.Губерський, Є.Є.Камінський, Є.А. Макаренко та ін. — К.: Либідь, 2007. — 360 с.

13. Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных, — М.: Вильямс, 2006. — 1328 стр., с ил.

14. ДСТУ 4163-2003. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів Методичні рекомендації до самостійної роботи з теми: «Електронне врядування» / Уклад.: С.А.Чукут. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 48 с.

15. Згуровський М.З. Розвиток інформаційного суспільства: Правове регулювання у сфері інформаційних відносин / М.З.Згуровський, М.К. Родіонов, І.Б. Жиляєв. — К. : НТУУ «КПІ», 2006. — 542 с.

16. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навч. закладів /За ред. О.І. Пушкаря. — К.: Видавничий центр «Академія», 2002. −704 с.

17. Інформаційні технології в регіональному управлінні : навч. посіб. / М.П. Бутко, І.М, Бутко, М.Ю. Дітковська та ін. — К. : Знання України, 2006. — 282 с.

18. Каранфілов М. С. Інформаційні системи в державному менеджменті: навч. посібник / Микола Сергійович Каранфілов. — Вид. 2-е, без змін. — К.: КНЕУ, 2006. — 456 с.

19. Кондратова С. Інформаційні технології в управлінні. — К.: МАУП. — 412 с.

20. Крилов І. В. Інформаційні технології: теорія і практика, М.: Центр, 2006. — 415 с.

21. Кулик Т. М. Методики навчання інформаційних компетенцій. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://intkonf.org/kulik-tm-metodiki-navchannya-informatsiynih-kompetentsiy/.

22. Малиновській Б.М. Історія обчислювальної техніки. — К.: Лотос, 2005. — 511с.

23. Мюррей К. Microsoft Office System 2003. Быстро и эффективно. — СПб.: «Питер», 2004.

24. Пероганич Ю. Всесвітній саміт з питань інформаційного суспільства (Женева 2003-Туніс 2005). Підсумкові документи. — К.: ДП «Зв’язок», 2006. — 131 с.

25. Почепцов Г.Г., Чукут С.А. Інформаційна політика. Навч.посіб. — К.: Вид-во «Знання», 2008. — 665 с.

26. Ромашко С.М. Інформаційні технології в державному управлінні. — Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ"Магістр«, 2004. — 168 с.

27. Ситник Г.П. Державне управління національною безпекою (теорія і практика): Монографія. — К.: Вид-во НАДУ, 2004. — 408 с.

28. Фабричев В.А., Труш О.І., Чижевський Й.Ф. Основи інформатики. Навч. посібник. — К.: Книжкове вид-во НАУ, 2006. — 352 с.

29. Федорчук А. Как создаются Web-сайты: краткий курс-СПб: Издательство «Питер», 2000. — 224с.


Метою вивчення модуля є оволодіння слухачами системою знань та умінь, необхідних для реалізації електронного урядування в Україні, забезпечення інформаційної безпеки, підвищення якості надання державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування адміністративних послуг.

У результаті засвоєння навчального матеріалу модуля слухачі повинні

знати:

— сутність та значення основних етапів розвитку та впровадження е-урядування в Україні та світі;

— мету, основні завдання е-урядування;

— законодавчу та нормативно-правову базу, що забезпечує впровадження е-урядування в Україні;

— питання, що віднесено до компетенції центральних та місцевих органів виконавчої влади відповідальних за впровадження е-урядування в Україні;

вміти:

— ефективно працювати з інформацією;

— визначати і вирішувати проблеми формування е-урядування в Україні.

Орієнтовний тематичний план

Загальна кількість годин — 20 , із них: аудиторних практичних занять — 8, самостійної навчальної роботи

слухачів — 12.

з/п

Назви тем

Кількість годин

аудиторних

практичних занять

самостійної

роботи

1

Сутність та основні етапи впровадження е-урядування. Нормативно-правове забезпечення впровадження електронного урядування.


4

2

Сучасна практика впровадження е-урядування

4

4

3

Технології е-урядування: електронний документообіг, електронний цифровий підпис, електронні послуги.

4

4

Зміст навчального матеріалу

І тур

ІІ тур

ІІІ тур

Тема 4.2.1. Сутність та основні етапи впровадження електронного урядування. Нормативно-правове забезпечення впровадження електронного урядування.

Теоретичні засади е-уряду. Модель, принципи, переваги. Міжнародні стандарти е-уряду. Завдання впровадження технологій е-уряду. Основні проблеми впровадження технологій е-уряду в Україні. Е-уряд, як новий об’єкт правового регулювання в Україні. Особливості регулювання е-уряду в нормативно-правових актах України. Сприяння розвитку е-уряду в міжнародних угодах України.

Тема 4.2. 2. Сучасна практика впровадження е урядування.

Етапи впровадження е-уряду в Україні. Організаційно-технологічні засади впровадження е-уряду. Потенційні джерела фінансування. Нормативно-правові акти центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань використання технологій е-уряду та питання, що віднесено до їх компетенції. Надання інформаційних послуг

Тема 4.2.3. Технології електронного урядування: електронний документообіг, електронний цифровий підпис, електронні послуги.

Стандарти та регламенти для технологій е-урядування. Надання послуг. Електронний документообіг та електронний цифровий підпис. Інформатизація окремих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Створення Web-сайтів.

Рекомендована література

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р. № 2222-ІV. — К., 2006. — 124 с.

2. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3659 —XІІ. // www.rada.gov.ua.

3. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 р. № 851 — IV // www.rada.gov.ua.

4. Закон України «Про основні засади розбудови інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» вiд 09 січня 2007 р. № 537— V. // www.rada.gov.ua.

5. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» 11 червня 2009р. № 1506-VI. // www.rada.gov.ua.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи «Електронний Уряд» від 24 лютого 2003 р. № 208 // www.kmu.gov.ua.

7. Багриновський К.А. «Нові інформаційні технології», М., ЭКО, 2006. — 441 с.

8. Доступ до інформації та електронне урядування / Автори-упорядники М.С.Демкова, М.В.Фігель. — К.: Факт, 2004. — 336с.

9. Дубов Д. Інформаційна безпека в умовах впровадження електронного урядування // Вісник книжкової палати. — 2006. — № 7. — С. 34 — 38.

10. Електронне урядування в Україні: аналіз та рекомендації. Результати дослідження / [Баранов О.А., Жиляєв І.Б., Демкова М.С., Малюкова І.Г.]/ За ред. І.Г.Малюкової. — К. : ООО «Поліграф-Плюс», 2007. — 254 с.

11. Електронний уряд: Наук.-практ.довід. /Уклад. С.А.Чукут, І.В.Клименко, К.О.Линьов; За заг. ред. С.А.Чукут. — К. : Вид-во НАДУ, 2007. — 76 с.

12. Клименко І.В. Основні підходи до визначення понять «електронний уряд» та «електронне урядування» /Економіка і держава. — 2009. — № 6. — С. 93 — 96.

13. Клімушин П. С. Засоби обміну конфіденційною інформацією в системі електронного уряду / П. С. Клімушин, А. О. Серенок // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. — Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. — Вип. 4 (23). — С. 186–192.

14. Крилов І. В. Інформаційні технології: теорія і практика, М., Центр, 2006. — 415с.

15. Методичні рекомендації до самостійної роботи з теми: «Електронне врядування» / Уклад.: С.А.Чукут. — К.: Вид-во НАДУ, 2007. — 48 с.


І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ
ЗАСВОЄННЯ ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
У ЗВ’ЯЗКУ З ПІДГОТОВКОЮ І ПРОВЕДЕННЯМ
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ «КРАЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ»

Блок «Право»

1.1. Модуль Конституційне право

1.1.1. Тема: Україна демократична, соціальна, правова держава

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягають зобов’язання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців і посадових осіб місцевого.

2. В чому полягають зобов’язання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування щодо реалізації принципу верховенства права?

3. Яких правил повинні дотримуватися у своїй професійній діяльності державні службовців і посадові особи місцевого самоврядування для реалізації принципу законності?

4. Назвіть конституційно визначені принципи демократії.

5. В чому полягає сутність принципу «вільні вибори»?

6. Як Ви розумієте сутність принципу демократії «політичний плюралізм»?

7. Яких правил повинні дотримуватися державні службовці і посадові особи місцевого самоврядування для реалізації таких принципів демократії: рівність перед законом, право на звернення, справедлива юридична процедура, незалежність судочинства?

1.1.2 Тема. Принцип розподілу влад. Система органів державної влади України

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте сутність і значення принципу розподілу влад.

2. В чому полягає сутність принципу розподілу влад?

3. Як принцип розподілу влад закріплений в Конституції України?

4. В чому полягає взаємна відповідальність і підконтрольність органів державної влади?

5. Які повноваження Верховної Ради України визначає конституція України?

6. Які повноваження Президента України визначає Конституція України?

7. Які повноваження Кабінету Міністрів України визначає Конституція України?

8. Які повноваження судової гілки влади визначає Конституція України?

1.1.3. Тема. Права людини і механізми їх правового захисту

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте сутність поняття і значення невідчужуваності і непорушності прав людини.

2. В чому повинна полягати діяльність органів державної влади і органів місцевого самоврядування для забезпечення принципу рівності?

3. В чому полягають зобов’язання органів державної влади, органів місцевого самоврядування щодо дотримання, захисту прав людини і громадянина, визначених Конституцією України?

4. В чому полягають зобов’язання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування щодо дотримання, захисту прав людини і громадянина, визначених Конституцією України?

1.2. Модуль. Адміністративне право

1.2.1. Тема: Поняття державної служби.

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає сутність державного управління і державної служби?

2. Назвіть основні завдання державного управління.

3. Назвіть основні функції державного управління.

4. Дайте характеристику сучасній структурі державного управління в Україні.

5. За якими ознаками прийнято класифікувати органи державної влади?

6. Назвіть види органів державної влади, (за кількома основними принципами класифікації).

7. Які документи забезпечують нормативно-правове регулювання державної служби?

1.2.2 Тема. Форми і методи діяльності органів державної влади. Вироблення державної політики.

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Визначіть сутність форм діяльності органів державної влади.

2. За якими ознаками класифікують форми діяльності органів державної влади?

3. Розкрийте поняття правових актів.

4. За якими ознаками класифікують правові акти?

5. Назвіть основні види правових актів.

6. Яким вимогам повинні відповідати правові акти?

7. Назвіть методи діяльності органів державної влади.

8. В чому полягає сутність вироблення державної політики?

1.2.3. Тема. Контроль за діяльністю публічної адміністрації.

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте поняття законності та її роль у діяльності органів державної влади.

2. Які види контролю використовуються у діяльності органів державної влади.

3. Назвіть основні принципи здійснення контролю у діяльності органів державної влади.

4. Розкрийте сутність основних принципів здійснення контролю у діяльності органів державної влади.

5. В чому полягають особливості громадського контролю?

Блок «Державне управління і державна служба»

2.1. Модуль. Державне управління. Актуальні питання проходження державної служби і забезпечення її професіоналізації

2.1.1. Тема: Державне управління. Принципи державного управління, механізми їх прояву і використання

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає сутність і співвідношення державного управління та виконавчої влади в умовах розподілу влад?

2. В чому полягає сутність державного управління як діяльності виконавчо-розпорядчого характеру?

3. Доведіть необхідність забезпечення розподілу влад у процесі державного управління.

4. Як Ви розумієте поняття «принцип державного управління»?

5. Яких правил необхідно дотримуватися для реалізації такого принципу державного управління як раціональність?

6. Яких правил необхідно дотримуватися для реалізації такого принципу державного управління як ефективність?

7. Яких правил необхідно дотримуватися для реалізації такого принципу державного управління як конструктивність?

8. В чому полягає централізація і децентралізація в державному управлінні?

2.1.2. Тема: Актуальні питання проходження державної служби

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягають концептуальні засади державної служби і служби в органах місцевого самоврядування?

2. Назвіть завдання державної служби і служби в органах місцевого самоврядування.

3. Назвіть функції державної служби і служби в органах місцевого самоврядування.

4. Розкрийте сутність принципів державної служби і служби в органах місцевого самоврядування.

5. Проаналізуйте кадрову політику щодо державної служби.

6. Запропонуйте та обрунтуйте зміни, які необхідно внести до кадрової політики.

7. В чому полягають особливості професійної діяльності державних службовців?

8. В чому повинно полягати реформування державної служби?

2.1.3. Тема. Професіоналізація державної служби

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає сутність і значення професіоналізації державної служби?

2. Назвіть основні шляхи забезпечення професіоналізації державної служби.

3. Як здійснюється підготовка державних службовців до професійної діяльності.

4. Які зміни Ви пропонуєте внести в організацію підвищення кваліфікації державних службовців для забезпечення безперервності їх навчання?

5. Сформулюйте пропозиції щодо удосконалення діяльність кадрових підрозділів органів державної влади з метою забезпечення професіоналізації державної служби в Україні?

6. Яких змін потребує державна політика у системі державної служби для забезпечення високого рівня професіоналізму державних службовців?

7. Запропонуйте пріоритетні напрями здійснення міжнародного співробітництва для вирішення проблем професіоналізації державної служби в Україні.

2.2. Модуль. Державна служба. Відповідальність державних службовців

2.2.1. Тема: Правовий статус державних службовців

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте поняття правового статусу державних службовців.

2. Опишіть порядок і умови виникнення правового статусу державних службовців.

3. За яких умов виникає правовий статус державних службовців?

4. Назвіть умови припинення правового статусу державних службовців.

5. Назвіть права і обов’язки державних службовців.

6. Які обмеження та заборони існують для державних службовців?

7. В чому полягають гарантії та соціальний захист державних службовців?

2.2.2. Тема. Конфлікт інтересів на державній службі. Відповідальність державних службовців

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Назвіть основні етичні норми поведінки державних службовців.

2. Розкрийте поняття відповідальності на державній службі.

3. В чому полягає юридична відповідальність державних службовців?

4. Назвіть суб’єкти притягнення службовців до відповідальності.

5. Назвіть підстави і умови оскарження службовцями притягнення їх до відповідальності.

2.3. Модуль. Запобігання і протидія проявам корупції в органах державної влади і органах місцевого самоврядування

2.3.1. Тема: Сутність поняття «корупція», зміст корупційних діянь. Нормативно-правове забезпечення й інші умови діяльності щодо боротьби з корупцією. Передумови виникнення корупції

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає сутність поняття «корупція»?

2. Які документи складають Нормативно-правове забезпечення боротьби з корупцією?

3. Назвіть суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення.

4. Назвіть основні заходи щодо запобігання та протидії корупції.

5. Які умови необхідно створити для попередження і боротьби з корупцією?

6. Назвіть основні передумови виникнення корупції.

7. Назвіть проблемні питання щодо забезпечення дії Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

8. Яка участь громадськості у здійсненні заходів щодо запобігання та протидії корупції?

9. Назвіть види відповідальності за корупційні правопорушення.

10. Які органи здійснюють контроль і нагляд за виконанням законів у сфері запобігання та протидії корупції?

2.3.2. Тема. Особливості боротьби з корупцією: проблеми запобігання проявам корупції, відповідальність за корупційні діяння. Досвід зарубіжних країн у здійсненні заходів щодо боротьби з корупцією

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягають особливості боротьби з корупцією?

2. Які існують проблеми запобігання проявам корупції?

3. Яка відповідальність за корупційні діяння передбачена чинним законодавством?

4. Дайте загальну характеристику засобам і формам здійснення боротьби з корупцією.

5. Які підстави і порядок здійснення адміністративних дій у справах виявлення наявності корупції або інших правопорушень?

6. Які здобутки досвіду зарубіжних країн у здійсненні заходів щодо боротьби з корупцією Ви пропонуєте застосовувати в Україні?

2.3.3. Тема. Питання звітності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо виконання вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Назвіть проблеми, які потребують вирішення у здійсненні звітності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо виконання вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

2. Сформулюйте вимоги до контролю і нагляду за виконанням Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Блок «Етика і психологія управлінської діяльності. Менеджмент в органах державної влади»

3.1. Модуль. Культура й етика діяльності органів державної влади

3.1.1. Тема: Сутність і своєрідність культури та етики діяльності органів державної влади

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає сутність і значення культури та етики в публічному адмініструванні?

2. Назвіть функції координуючих органів з питань етики публічного адміністрування.

3. Наведіть аргументи, які підтверджують положення: «громадянське суспільство — основа етичної інфраструктури публічного адміністрування».

4. В Чому полягає специфіка культури та етики публічного адміністрування?

5. В чому Ви вбачаєте соціальну місію державного службовця?

6. Назвіть і обґрунтуйте вимоги до моральних якостей представників публічного адміністрування.

7. Назвіть основні вимоги до етики поведінки державних службовців.

3.1.2. Тема. Професійно-етичні вимоги до поведінки представників органів державної влади

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає професійна місія представників публічного адміністрування?

2. Назвіть базові принципи поведінки представників органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

3. Назвіть і обґрунтуйте необхідність основних норм поведінки представників публічного адміністрування.

4. Дайте характеристику професіоналізму як моральній чесноті представників органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

5. Чому професійна відповідальність є вимогою професійної етики?

6. Етичні ракурси взаємодій в публічному адмініструванні.

7. Опишіть етичний портрет керівника, який є для Вас Ідеалом і прикладом для наслідування.

8. В чому полягає моральний аспект відносин між керівниками і підлеглими?

3.1.3. Тема. Культура мовлення як складова адміністративної культури

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає сутність мовленнєвого етикету державного службовця?

2. Назвіть завдання і функції культури мовлення.

3. Назвіть вербальні і невербальні засоби управлінського спілкування.

4. Сформулюйте загальні вимоги до добору та застосування вербальних і невербальних засобів управлінського спілкування.

5. В чому полягає культура управлінського спілкування?

6. Дайте характеристику основним формам ділового спілкування.

7. Назвіть основні правила оформлення ділових документів.

8. Які реквізити є обов’язковими елементами документа?

9. Назвіть види ділових документів та вимоги до оформлення їх (протокол, розпорядження, наказ, заява, службовий лист, доповідна і пояснювальна записки тощо).

3.1.4. Тема. Форми ділового спілкування

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Дайте загальну характеристику формам ділового спілкування.

2. Що таке культура ділового спілкування?

3. Назвіть вербальні і невербальні засоби спілкування.

4. Сформулюйте правила, яких необхідно дотримуватися у процесі підготовки і проведення нарад, ділових бесід, ділових переговорів, телефонних розмов.

5. Які умови необхідно створити для забезпечення ефективності основних форм ділового спілкування?

2.2. Модуль. Психологія управління

3.2.1. Тема: Сутність управлінської діяльності. Психологічна характеристика особистості керівника

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає сутність і значення культури та етики в публічному адмініструванні?

2. Назвіть функції координуючих органів з питань етики публічного адміністрування.

3. Наведіть аргументи, які підтверджують положення: «громадянське суспільство — основа етичної інфраструктури публічного адміністрування».

4. В Чому полягає специфіка культури та етики публічного адміністрування?

5. В чому Ви вбачаєте соціальну місію державного службовця?

6. Назвіть і обґрунтуйте вимоги до моральних якостей представників публічного адміністрування.

7. Назвіть основні вимоги до етики поведінки державних службовців.

3.2.2. Тема. Групова діяльність у системах управління. Психологічний клімат. Мотивація діяльності працівників. Психологія ділового спілкування.

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте сутність груп.

2. За якими ознаками класифікують групи?

3. Назвіть види груп.

4. В чому полягають особливості управління в формальних і неформальних групах.

5. Назвіть суттєві ознаки керівництва і лідерства.

6. Які умови сприяють виконанню лідерської функції?

7. Яких правил необхідно дотримуватися для забезпечення ефективності керівництва?

8. Назвіть основнi ознаки сприятливого психологiчного клiмату.

9. Які умови необхідно створити для формування сприятливого психологічного клімату?

10. Сформулюйте правила, яких повинен дотримуватися керівник для забезпечення мотивації підлеглих до ефективної роботи.

11. В чому полягають особливості управлінського спілкування?

12. Назвіть причини неефективності управлінського спілкування.

13. Сформулюйте поради для керівників і підлеглих щодо забезпечення ефективності ділового спілкування.

14. Назвіть особистісні і ділові якості, які забезпечують можливість здійснювати ефективне спілкування.

3.2.3.Тема. Управління конфліктами

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Назвіть особливості конфліктів.

2. Які причини виникнення конфліктів.

3. Назвіть види конфліктів.

4. Охарактеризуйте моделі поведінки в умовах конфлікту.

5. Що таке стрес, які його причини і наслідки?

6. Назвіть можливі способи управління стресом?

2.3. Модуль. Менеджмент в органах державної влади.

3.3.3. Тема. Функції управління

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Визначіть сутність управлінських функцій.

2. Назвіть основні управлінські функції.

3. Дайте загальну характеристику управлінських функцій.

4. Розкрийте сутність функції планування.

5. Яких правил необхідно дотримуватися у процесі здійснення планування?

6. В чому полягає сутність і значення стратегічного планування?

7. Розкрийте сутність і правила ефективної реалізації функції організації діяльності.

8. В чому полягає сутність і значення мотивації.

9. Які умови забезпечують ефективність мотивації?

10. В чому полягає сутність, значення функції підготовки і прийняття управлінських рішень?

11. Назвіть етапи підготовки і прийняття управлінських рішень.

12. Дайте характеристику кожному з етапів підготовки і прийняття управлінських рішень.

13. Назвіть і розкрийте сутність основних критеріїв добору оптимальних управлінських рішень.

14. В чому полягає сутність і необхідність контролю як однієї з управлінських функцій?

15. Яких правил необхідно дотримуватися для забезпечення ефективності контролю?

Тема 3.3.2. Прийняття управлінських рішень

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте сутність управлінських рішень.

2. Назвіть види управлінських рішень.

3. Які критерії добору оптимальних варіантів рішень?

4. Які фактори, які необхідно враховувати для прийняття оптимального рішення?

5. Які умови забезпечують ефективність управлінських рішень?

6. Які об’єктивнi і суб’єктивні фактори впливають на прийняття управлiнських рішень?

7. Назвіть вимоги до управлiнських рішень.

Тема 3.3.3. Комунікації в органах державної влади

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте сутність комунікацій і комунікаційного процесу.

2. Назвіть складові комунікаційного процесу.

3. Назвіть етапи процесу комунікації.

4. Які засоби використовуються в комунікаційному процесі?

5. Які умови забезпечують ефективність комунікацій?

6. Розкрийте сутність понять «спілкування», «управлінське спілкування», «культура управлінського спілкування».

7. Які принципи необхідно враховувати у процесі здійснення управлінського спілкування?

8. Назвіть функції управлінського спілкування.

9. Дайте характеристику вербальним засобам спілкування.

10. Сформулюйте правила ефективного застосування вербальних засовів спілкування.

11. Дайте характеристику невербальним засобам спілкування.

12. Сформулюйте правила ефективного застосування невербальних засовів спілкування.

13. Назвіть основні форми ділового спілкування.

14. Розкрийте значення, особливості підготовки і застосування бесіди як форми ділового спілкування.

15. Розкрийте значення, особливості підготовки і застосування наради як форми ділового спілкування.

16. Розкрийте значення, особливості підготовки і застосування переговорів як форми ділового спілкування.

17. В чому повинна полягати ді оцінки і використання результатів форм ділового управлінського спілкування?

Тема 3.3.4. Надання публічних послуг і оцінка їх якості

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає сутність надання публічних послуг?

2. Які елементи досвіду країн розвиненої демократії щодо надання публічних послуг органами державної влади, органами місцевого самоврядування доцільно застосовувати в Україні?

3. Які умови необхідно створити для забезпечення зорієнтованості надання публічних послуг на потреби населення?

4. Які умови необхідно створити для забезпечення розвитку партнерства у сфері надання публічних послуг?

5. Які умови необхідно створити для забезпечення розвитку конкурентного середовища надання державних послуг?

6. Назвіть принципи вдосконалення якості надання управлінських послуг.

7. Визначте напрями реформування роботи органів державної влади щодо якості надання державних послуг.

8. Визначте критерії оцінки якості діяльності органів державної влади.

Блок «Інформаційне забезпечення діяльності органів державної влади і електронне врядування»

4.1. Модуль. Інформаційне забезпечення в державному управлінні

4.1.1.Тема. Збір інформації. Пошук інформації в мережі Інтернет.

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Обґрунтуйте відмінність понять «інформаційні технології» та «інформаційно-комунікаційні технології» (ІКТ).

2. Поясніть поняття «інформаційні ресурси», «інформаційна інфраструктура» й «інформаційне середовище суспільства», «інформаційний потенціал» та «інформаційна безпека».

3. Які основні компоненти інформаційної культури державного службовця.

4. Визначте основні етапи розв’язування практичних завдань у професійній діяльності державного службовця за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

5. Яке призначення та основні функції графічного редактора; назвіть типи графічних файлів та основні операції щодо створення та редагування зображень за допомогою графічного редактора?

6. Назвіть відмінності у функціях між графічним і текстовим редактором. Які правила роботи з текстовим редактором?

7. У чому полягає сутність використання глобальної мережі Інтернет. Як здійснюється пошук потрібної інформації?

8. Які можливості використання послуг глобальної мережі, — ІР-, домену та URL-адреси в Інтернеті?

9. Назвіть спосіб створення комунікаційного протоколу та електронної пошти, правила утворення електронної адреси.

10. Назвіть правила організації і роботи з телеконференціями та інтерактивного спілкування в Інтернеті.

4.1.2. Тема. Обробка та візуалізація інформації. Підготовка презентації та звіту. Електронний офіс

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягають можливості презентації.

2. Назвіть основні вимоги до змісту презентації.

3. Визначіть сутність електронного офісу.

4. Яких правил необхідно дотримуватися під час створення презентації.

5. Опишіть процес створення презентації з використанням звукових, відеофайлів, записів з компакт-диска.

6. Дайте загальну характеристику створення презентації у середовищі PowerPoint.

7. Розкрийте сутність і правила роботи з електронними документами.

8. Назвіть основні етапи створення документу, його реєстрації в системі, експорт.

9. Розкрийте сутність і правила обміну документами за допомогою електронної пошти.

4.1.3. Тема. Бази даних. Класифікація сучасних систем управління базами даних (СУБД). Інформаційні ресурси

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте сутність і призначення баз даних.

2. Дайте визначення і розкрийте призначення систем управління базами даних та інформаційно-пошукових систем.

3. Охарактеризуйте основні операції, які можна виконувати з даними в СУБД.

4. Назвіть основні правила проектування та створення БД.

5. Дайте характеристику процесу фільтрування та пошуку інформації в БД за допомогою відповідної мови запитів.

4.2. Модуль. Електронне урядування

4.2.1. Тема. Сутність та основні етапи впровадження електронного урядування. Нормативно-правове забезпечення впровадження е-урядування.

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Визначте сутність поняття е-урядування.

2. Дайте визначення понять електронна демократія, електронне урядування, електронні державні послуги.

3. Яким є контент портал е-урядування (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади)?

4. Розкрийте основні аспекти державної політики впровадження е-урядування.

5. Які передумови е-урядування і Україні.

6. Охарактеризуйте переваги, які надають технології е-урядування у розвитку суспільства та держави.

7. Поясніть основні проблеми правової регламентації надання електронних державних послуг фізичним та юридичним особам.

8. Визначте критерії-етапи застосування державою методів е-врядування.

9. Розкрийте суть електронної демократії.

10. Яким є вплив тенденцій розвитку глобального інформаційного суспільства у сфері державного управління.

4.2.2. Тема. Сучасна практика впровадження електронного врядування

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

6. Визначіть сутність електронного урядкування.

7. Охарактеризуйте основні етапи розробки стратегії та плану впровадження е-уряду в Україні.

8. Назвіть нормативно-правові акти, що забезпечують впровадження е-уряду в Україні.

9. Які центральні органи виконавчої влади відповідають за впровадження е- уряду в Україні.

10. Назвіть основні питання щодо впровадження е-уряду, які віднесені до компетенції місцевих органів виконавчої влади.

11. Охарактеризуйте основні принципи створення і функціонування інформаційної системи «Е- уряд».

12. В чому полягають організаційні завдання впровадження інформаційної системи «Е- уряд».

13. Які основні джерела фінансування створення і впровадження інформаційної системи «Е- уряд».

4.2.3. Тема: Технології електронного урядування: електронний документообіг, електронний цифровий підпис, електронні послуги.

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Охарактеризуйте стандарти та регламенти для технологій е-урядування.

2. Дайте характеристику особливостям надання послуг з використанням інформаційних технологій.

3. Дайте визначення понять «державні послуги», «композитна державна послуга», «процес (регламент).

4. В чому полягає сутність і значення електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

5. Дайте загальну характеристику і опишіть основні етапи створення Web-сайтів.


Матеріали для здійснення відбору у першому турі конкурсу включають:

— запитання і тестові завдання для контролю і оцінювання знання Конституції України, законодавства про державну службу і боротьбу з корупцією;

— запитання і тестові завдання з питань ділового мовлення та розробки нормативно-правових і організаційно-розпорядчих документів;

— запитання, тестові завдання і практичні завдання (за змістом близькі до професійних) для перевірки і оцінки рівня володіння персональним комп’ютером.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ, ЗАСВОЄНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ДО І ЕТАПУ КОНКУРСУ «КРАЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ»

Запитання і тестові завдання для контролю і оцінювання
знання конституції україни, законодавства про державну службу і боротьбу з корупцією

Тема: Україна демократична, соціальна, правова держава

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

2. В чому полягають зобов’язання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування щодо реалізації принципу верховенства права?

3. Яких правил повинні дотримуватися у своїй професійній діяльності державні службовців і посадові особи місцевого самоврядування для реалізації принципу законності?

4. Назвіть конституційно визначені принципи демократії.

5. В чому полягає сутність принципу «вільні вибори»?

6. Як Ви розумієте сутність принципу демократії «політичний плюралізм»?

7. Яких правил повинні дотримуватися державні службовці і посадові особи місцевого самоврядування для реалізації таких принципів демократії: рівність перед законом, право на звернення, справедлива юридична процедура, незалежність судочинства?

Тема. Принцип розподілу влад. Система органів державної влади України

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте сутність і значення принципу розподілу влад.

2. В чому полягає сутність принципу розподілу влад?

3. Як принцип розподілу влад закріплений в Конституції України?

4. В чому полягає взаємна відповідальність і підконтрольність органів державної влади?

5. Які повноваження Верховної Ради України визначає конституція України?

6. Які повноваження Президента України визначає Конституція України?

7. Які повноваження Кабінету Міністрів України визначає Конституція України?

8. Які повноваження судової гілки влади визначає Конституція України?

Тема. Права людини і механізми їх правового захисту

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте сутність поняття і значення невідчужуваності і непорушності прав людини.

2. В чому повинна полягати діяльність органів державної влади і органів місцевого самоврядування для забезпечення принципу рівності?

3. В чому полягають зобов’язання органів державної влади, органів місцевого самоврядування щодо дотримання, захисту прав людини і громадянина, визначених Конституцією України?

4. В чому полягають зобов’язання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування щодо дотримання, захисту прав людини і громадянина, визначених Конституцією України?

Тестові завдання

1. Знайдіть правильну відповідь:

До ознак верховенства права належать:

1) конституційне закріплення прав людини та визначення підстав їх обмеження;

2) вимога щодо створення органами державної влади доступних, чітких та несуперечливих норм права;

3) зобов’язання органів державної влади, органів місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами;

4) забезпечення справедливого балансу між приватним та публічним інтересом при прийнятті рішень;

5) обмеження дискреційних повноважень та судовий контроль за діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування їх службових та посадових осіб;

6) справедливе судочинство;

7) пункти 1-6;

8) пункти 1, 3, 5;

9) пункти 1, 2, 3, 6.

2. Знайдіть пункти, які є зайвими:

До інститутів, які є необхідною передумовою гарантування принципу демократії, належать:

1) право обирати та бути обраним;

2) політична багатоманітність;

3) справедлива юридична процедура;

4) право направляти звернення до органів влади;

5) обов’язок знати свої права;

6) незалежність судочинства;

7) рівність перед законом;

8) жоден із пунктів.

3. Виберіть твердження, що відповідають дійсності:

1) Конституція є актом держави, що визначає права та свободи людини і громадянина і закріплює межі повноважень органів влади;

2) Конституція є актом народу, що закріплює права та свободи людини і громадянина і визначає повноваження органів влади;

3) Конституція є договором між народом та державою, що закріплює права та свободи людини і громадянина і визначає повноваження органів влади.

4. Доповніть словами, яких не вистачає

_____________і ______________________ прав людини є головним обов’язком держави.

5. Підтвердіть або спростуйте твердження

Принцип верховенства права є основоположним принципом правової держави

1) так;

2) ні.

6. Знайдіть правильну відповідь:

З метою забезпечення стримувань та противаг:

1) Верховна Рада України може прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України;

2) Суди здійснюють перегляд рішень органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб;

3) Президент України призначає та звільняє керівників місцевих органів виконавчої влади;

4) укази Президента України з певних питань повинні бути скріплені підписом Прем’єр-міністра та міністра, відповідального за його виконання;

5) Президент України має право розпуску Верховної Ради;

6) пункти 1-5;

7) пункти 1, 2, 4, 5;

8) пункти 1, 2, 3, 4.

7. Знайдіть пункти, які є зайвими:

Контроль за діяльністю органів виконавчої влади здійснюють:

1) Рахункова палата України;

2) Президент України;

3) Секретаріат Президента України;

4) Конституційний суд України;

5) адміністративні суди;

6) Верховна Рада України;

7) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

8. Виберіть твердження, що відповідають дійсності:

1) Президент України є частиною виконавчої влади, що здійснює представницькі функції;

2) Президент України є частиною всіх гілок влади, що здійснює представницькі функції;

3) Президент України є главою держави, що здійснює установчу функцію;

4) Президент України є главою держави, що здійснює представницькі функції.

9. Доповніть словами, яких не вистачає:

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише _____________, ____________________ та _______________, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Підтвердіть або спростуйте твердження:

Кабінет Міністрів України видає постанови та розпорядження на виконання Указів Президента України

1) так;

2) ні.

11. Знайдіть правильну відповідь:

До основоположних природних прав людини належать:

1) право на життя;

2) право на особисту недоторканість;

3) право на об’єднання у політичні партії;

4) право на мирні зібрання;

5) право на власність;

6) право на соціальний захист;

7) право на повагу до гідності;

8) пункти 1-7;

9) пункти 1, 2, 4, 5, 7;

10) пункти 1, 3, 4, 5, 6, 7.

12. Знайдіть пункти, які є зайвими:

Рівність перед законом означає:

1) однакове підпорядкування всіх осіб праву, що діє у державі;

2) однакове підпорядкування всіх осіб праву, що застосовується судами держави;

3) однакове ставлення до осіб з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб;

4) зобов’язання посадових та службових осіб органів влади коритися тому ж праву, що поширюється на інших осіб;

5) жоден із пунктів.

13. Виберіть твердження, що відповідають дійсності:

1) громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

2) громадянин України має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

3) громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення або дії будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

4) Громадянин України має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення або дії будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

14. Доповніть словами, яких не вистачає:

Усі люди є вільні і рівні у своїй _________ та __________. Права і свободи людини є _________________ та _______________.

15. Підтвердіть або спростуйте твердження:

Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб до органу, посадової особи вищого рівня не перешкоджає оскарженню цих рішень, дій чи бездіяльності до суду:

1) так.

2) ні.

Ключі правильних відповідей:

№ завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Правильна відповідь

7

5

2

Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов’язком держави.

1

7

3

4

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

2

9

5

1

Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

1

Адміністративне право

Тема: Поняття державної служби. Форми і методи діяльності органів державної влади

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає сутність державного управління і державної служби?

2. Назвіть основні завдання державного управління.

3. Назвіть основні функції державного управління.

4. Дайте характеристику сучасній структурі державного управління в Україні.

5. За якими ознаками прийнято класифікувати органи державної влади?

6. Назвіть види органів державної влади, (за кількома основними принципами класифікації).

7. Які документи забезпечують нормативно-правове регулювання державної служби?

Тема. Форми і методи діяльності органів державної влади. Вироблення державної політики.

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Визначіть сутність форм діяльності органів державної влади.

2. За якими ознаками класифікують форми діяльності органів державної влади?

3. Розкрийте поняття правових актів.

4. За якими ознаками класифікують правові акти?

5. Назвіть основні види правових актів.

6. Яким вимогам повинні відповідати правові акти?

7. Назвіть методи діяльності органів державної влади.

8. В чому полягає сутність вироблення державної політики?

Тема. Контроль за діяльністю публічної адміністрації.

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте поняття законності та її роль у діяльності органів державної влади.

2. Які види контролю використовуються у діяльності органів державної влади.

3. Назвіть основні принципи здійснення контролю у діяльності органів державної влади.

4. Розкрийте сутність основних принципів здійснення контролю у діяльності органів державної влади.

5. В чому полягають особливості громадського контролю?

Тестові завдання

1. Відповідно до Закону України «Про державну службу», державна служба — це:

а) діяльність у державних установах або організаціях;

б) професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їхньому апараті;

в) професійна розумова діяльність в органах державної виконавчої влади, на підприємствах і в державних установах;

г) діяльність у політичних партіях, громадських організаціях, інших недержавних структурах.

2. Відповідно до Закону України «Про державну службу» державна служба грунтується на таких принципах:

а) пріоритету прав людини і громадянина;

б) служіння територіальній громаді;

в) служіння народу України, демократизму і законності;

г) персональної відповідальності за виконання службових обов’язків і дисципліни;

д) врахування місцевих та державних інтересів;

е) гуманізму і соціальної справедливості;

є) професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

ж) дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування, дотримання прав підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян.

3. Відповідно до Закону України «Про державну службу» посадовими особами є:

а) державні службовці, які займають посади І-VІІ категорій;

б) державні службовці, які мають у своєму підпорядкуванні інших працівників;

в) державні службовці, які є представниками влади;

г) керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно—розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій;

д) державні службовці, які мають право здійснювати деякі владні повноваження і видавати нормативні акти.

4. До державних службовців відносяться:

а) особи, які займають посади в державних органах та їх апараті;

б) особи, які займають посади на приватних підприємствах;

в) особи, які займають посади на державних підприємствах.

5. Визначте права, які характеризують службовий статус державних службовців:

а) право вільно обирати та бути обраним до органів державної влади й органів місцевого самоврядування;

б) право на службову кар’єру;

в) на соціальний і правовий захист;

г) право вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри.

6. Законом України «Про державну службу» встановлено:

а) 7 категорій посад державних службовців і 15 рангів;

б) 6 категорій посад державних службовців і 12 рангів;

в) 10 категорій посад державних службовців і 15 рангів;

г) свій варіант: __ категорій посад державних службовців і ___ рангів.

7. Кадрова політика у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування — це:

а) стратегія, політичний курс щодо роботи з кадрами на загальнодержавному рівні;

б) державна стратегія формування, розвитку та раціонального використання кадрів працівників органів державної влади та місцевого самоврядування;

в) діяльність суб’єктів державної кадрової політики, органів управління та кадрових служб підприємств, установ, організацій, спрямована на забезпечення реалізації принципів, цілей і завдань держави

8. Державна політика в сфері державної служби визначається:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) Верховною Радою України;

в) Головним управлінням державної служби;

г) Координаційною радою з питань державної служби;

9. Державна політика — це:

а) відповіддю на суспільні вимоги або вимоги дії/ бездії щодо суспільних проблем;

б) бажаними діями державних чи приватних інституцій стосовно питань стратегічного розвитку суспільства у сфері захисту прав людини;

в) рішення уряду з конкретних питань спрямованих на поповнення державного бюджету.

10. Державна політика має бути:

а) асоціальною, нелегітимною, девіантною;

б) законною і легітимною зі зворотнім зв’язком;

в) законною, силовою, без зворотного зв’язку.

11. Результатом аналізу державної політики є:

а) пропаганда і роз’яснення громадськості процесу ухвалення рішень в політиці;

б) порада щодо альтернативи політики;

в) оцінка ефективності діяльності уряду;

г) державно-управлінське рішення.

12. Фундаментальні цілі державної політики фіксуються у таких спеціальних документах:

а) регламент діяльності Кабінету Міністрів України;

б) конституція чи відповідний закон;

в) закон про адміністративну процедуру.

13. Відмітьте п’ять універсальних критеріїв порівняння альтернатив політики

а) результативність;

б) розвиток цивілізації;

в) ефективність;

г) збитковість для громади;

д) справедливість;

е) відповідність географічним умовам;

є) політична здійсненність;

ж) квазіекспериментальність;

з) адміністративна здійсненність.

14. Держава є суб’єктом наступних видів контролю:

а) парламентського;

б) податкового;

в) судового;

г) громадського;

д) бюджетного.

15. Суб’єктами державного контролю за органами виконавчої влади в Україні є:

а) Верховна Рада України;

б) комерційні банки;

в) Рахункова палата України;

г) органи судової влади;

д) аудиторські фірми.

16. До органів державного фінансового контролю спеціальної компетенції відносяться:

а) Кабінет Міністрів України;

б) Державна контрольно-ревізійна служба України;

в) Рахункова палата України;

г) Верховний суд України;

д) Верховна Рада України.

17. У якій послідовності відбувається процес контролю (перевірки), який здійснюється органами державного фінансового контролю:

а) планування перевірки;

б)підготовка звіту за результатами перевірки;

в) попереднє вивчення предмету перевірки;

г)складання акту перевірки;

д) складання програми перевірки;

е)проведення перевірки;

є)оприлюднення інформації.

18. Парламентський контроль за дотриманням конституційних прав та свобод громадянина здійснює:

а) Уповноважений Верховної Ради з прав людини;

б) Голова Верховної Ради України;

в) Секретаріат Верховної Ради ;

г) Перший заступник Голови Верховної Ради України.

Ключі правильних відповідей:

№ завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

Правильна відповідь

б

а, в, г, е, є, ж

г

а

б, г

а

а, б

б

а

б

б

б

а, в, д, є, з

а, б, в, д

а, в, г

б, в

а-1,

б-6,

в-2,

г-5,

д-3,

е-4,

є-7

а

Державне управління. Актуальні питання проходження державної служби і забезпечення її професіоналізації

Тема: Державне управління. Принципи державного управління, механізми їх прояву і використання

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає сутність і співвідношення державного управління та виконавчої влади в умовах розподілу влад?

2. В чому полягає сутність державного управління як діяльності виконавчо-розпорядчого характеру?

3. Доведіть необхідність забезпечення розподілу влад у процесі державного управління.

4. Як Ви розумієте поняття «принцип державного управління»?

5. Яких правил необхідно дотримуватися для реалізації такого принципу державного управління як раціональність?

6. Яких правил необхідно дотримуватися для реалізації такого принципу державного управління як ефективність?

7. Яких правил необхідно дотримуватися для реалізації такого принципу державного управління як конструктивність?

8. В чому полягає централізація і децентралізація в державному управлінні?

Тема: Актуальні питання проходження державної служби

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягають концептуальні засади державної служби і служби в органах місцевого самоврядування?

2. Назвіть завдання державної служби і служби в органах місцевого самоврядування.

3. Назвіть функції державної служби і служби в органах місцевого самоврядування.

4. Розкрийте сутність принципів державної служби і служби в органах місцевого самоврядування.

5. Проаналізуйте кадрову політику щодо державної служби.

6. Запропонуйте та обрунтуйте зміни, які необхідно внести до кадрової політики.

7. В чому полягають особливості професійної діяльності державних службовців?

8. В чому повинно полягати реформування державної служби?

Тема: Правовий статус державних службовців

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте поняття правового статусу державних службовців.

2. Опишіть порядок і умови виникнення правового статусу державних службовців.

3. За яких умов виникає правовий статус державних службовців?

4. Назвіть умови припинення правового статусу державних службовців.

5. Назвіть права і обов’язки державних службовців.

6. Які обмеження та заборони існують для державних службовців?

7. В чому полягають гарантії та соціальний захист державних службовців?

Державне управління. Актуальні питання проходження державної служби і забезпечення її професіоналізації

Тестові завдання

1. Відповідно до Конституції України, державне управління здійснюється на принципах:

а) гуманізму;

б) відповідальності органів виконавчої влади (посадових осіб) за доручену справу перед людиною і державою;

в) верховенства права;

г) децентралізації;

д) законності;

е) участі громадян та їх об’єднань в управлінні;

є) рівноправності громадян в управлінні;

ж) гласності.

2. До загальних функцій державного управління відносятся:

а) юридично-судові;

б) адміністративно-політичні;

в) економічні;

г) стратегічне планування;

д) соціальні;

е) культурно-освітні.

3. До методів державного управління відносятся:

а) організаційно-розпорядчі (адміністративні) методи;

б) юридично-судові методи;

в) економічні методи;

г) правові методи;

д) соціально-психологічні методи;

е) корпоративні методи;

4. Державна політика в сфері державної служби визначається:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) Верховною Радою України;

в) Головним управлінням державної служби;

г) Координаційною радою з питань державної служби;

д) власний варіант.

5. Органом управління державною службою в державних органах є:

а) Міністерство праці та соціальної політики України;

б) Координаційна рада з питань державної служби;

в) Головне управління державної служби України;

г) Кабінет Міністрів України;

д) власний варіант.

6. До обов’язків державних службовців відносяться:

а) недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина;

б) надання інформації громадянам про роботу державного органу, в якому працює державний службовець;

в) додержання Конституції України.

7. Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні:

а) за розпорядженням керівника органу;

б) за розпорядженням керівника органу і за згодою державного службовця.

8. Визначте права, які характеризують службовий статус державних службовців:

а) право вільно обирати та бути обраним до органів державної влади й органів місцевого самоврядування;

б) право на службову кар’єру;

в) на соціальний і правовий захист;

г) право вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри.

9. Державні службовці підвищують кваліфікацію один раз на:

а) 3 роки;

б) 5 років;

в) 7 років.

10. Дайте визначення поняття «державне управління»

11. Назвіть принципи державного управління

12. Розкрийте сутність і зміст цілей і функцій державної служби.

13. Сформулюйте сутність та особливості державної служби як соціального інституту.

14. Визначте напрями діяльності керівника структурного підрозділу щодо підвищення рівня професіоналізму підлеглих.

15. Назвіть основні шляхи забезпечення професіоналізації державної служби України.

Ключі правильних відповідей:

№ завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Правильна відповідь

б, в, д, е, є, ж

б, в, д, е

а, в, г, д

б

в

а, в,

а

б, г,

б

Державна служба. Відповідальність державних службовців

Тестові завдання

1. Обмеження, пов’язані з проходженням державної служби, передбачають:

а) можливість самостійно або через представника входити до складу керівних органів підприємств, господарських товариств, організацій, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;

б) заборону членства в політичних партіях і рухах;

в) можливість брати участь у страйках і вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.

2. Відповідно до Закону України «Про державну службу» посадовими особами є:

а) державні службовці, які займають посади І-VІІ категорій;

б) державні службовці, які мають у своєму підпорядкуванні інших працівників;

в) державні службовці, які є представниками влади;

г) керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно—розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій;

д) державні службовці, які мають право здійснювати деякі владні повноваження і видавати нормативні акти.

3. Право на державну службу мають громадяни України, які:

а) отримали відповідну освіту і професійну підготовку;

б) пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір;

в) пройшли процедуру, передбачену чинним законодавством;

г) за віком не молодше 18 років.

4. Законом України «Про державну службу» регулюється правовий статус:

а) посадових осіб місцевого самоврядування;

б) Голови Верховної Ради України;

в) голови обласної державної адміністрації.

5. До обов’язків державних службовців відносяться:

а) недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина;

б) надання інформації громадянам про роботу державного органу, в якому працює державний службовець;

в) додержання Конституції України.

6. До основних прав державних службовців відносяться:

а) право брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх повноважень рішень;

б) право одержувати будь-яку інформацію від підприємств, установ і організацій;

в) право на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу.

7. Службове розслідування може бути ініційоване:

а) на вимогу державного службовця;

б) на вимогу керівника державного органу, в якому працює цей службовець;

в) обидві відповіді правильні.

8. Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні:

а) за розпорядженням керівника органу;

б) за розпорядженням керівника органу і за згодою державного службовця.

9. За вчинення корупційних правопорушень особи, уповноважена на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування несуть відповідальність:

а) адміністративну;

б) матеріальну;

в) дисциплінарну;

г) цивільно-правову;

д) кримінальну.

10. Службове розслідування може бути ініційоване:

а) на вимогу державного службовця;

б) на вимогу керівника державного органу, в якому працює цей службовець;

в) обидві відповіді правильні.

11. Адміністративне стягнення за корупційні діяння або інші правопорушення, пов’язані з корупцією, може бути накладено не пізніше, ніж через:

а) два місяці з дня вчинення правопорушення;

б) шість місяців з дня вчинення правопорушення;

в) десять місяців з дня вчинення правопорушення.

12. Якими органами, що ведуть боротьбу з корупцією, складається протокол про вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією:

а) відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України;

б) відповідними підрозділами органів прокуратури України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

13. За кожне порушення трудової дисципліни до публічного службовця може бути застосоване:

а) лише одне дисциплінарне стягнення;

б) декілька дисциплінарних стягнень.

14. Правила внутрішнього трудового розпорядку в органі управління затверджуються:

а) керівником органу управління;

б) трудовим колективом;

в) керівником органу управління та профспілковим органом.

15. Дисциплінарні стягнення до голів районних державних адміністрацій мають право застосовувати:

а) голови обласних державних адміністрацій;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Президент України;

г) керівники центральних органів виконавчої влади.

16. Дисциплінарні стягнення до спеціалістів органів влади мають право застосовувати:

а) трудові колективи;

б) керівники органів влади;

17. Будь-яке дисциплінарне стягнення, застосоване до публічного службовця, може бути оскаржене в адміністративному суді:

а) так;

б) ні.

18. В адміністративному суді може бути оскаржено лише таке дисциплінарне стягнення як звільнення:

а) так;

б) ні.

19. Перед застосуванням дисциплінарного стягнення від порушника трудової (службової) дисципліни:

а) обов’язково вимагається письмове пояснення;

б) пояснення може бути отримано як у письмовій, так і в усній формі;

в) пояснення проступку не вимагається.

20. Чи вірним є твердження: «матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності»?

а) так;

б) ні.

21. За шкоду, заподіяну органу управління при виконанні службових обов’язків, службовці з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність:

а) у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку;

б) у повному розмірі заподіяної шкоди.

22. До закінчення одного року (достроково) дисциплінарне стягнення може бути знято якщо:

а) службовець не допустив нового порушення трудової дисципліни;

б) службовець працював сумлінно;

в) службовець виявив дисциплінованість і сумлінність у виконанні службових обов’язків.

Ключі правильних відповідей:

№ завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

Правильна відповідь

в

г

в

в

а, в

а, в

в

а

а, в, г, д

в

б

а

а

б

а, в

б

а

б

а

а

а

в

Запобігання і протидія проявам корупції в органах державної влади, органах місцевого самоврядування

Тема: Сутність поняття «корупція», зміст корупційних діянь. Нормативно-правове забезпечення й інші умови діяльності щодо боротьби з корупцією. Передумови виникнення корупції

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає сутність поняття «корупція»?

2. Які документи складають Нормативно-правове забезпечення боротьби з корупцією?

3. Назвіть суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення.

4. Назвіть основні заходи щодо запобігання та протидії корупції.

5. Які умови необхідно створити для попередження і боротьби з корупцією?

6. Назвіть основні передумови виникнення корупції.

7. Назвіть проблемні питання щодо забезпечення дії Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

8. Яка участь громадськості у здійсненні заходів щодо запобігання та протидії корупції?

9. Назвіть види відповідальності за корупційні правопорушення.

10. Які органи здійснюють контроль і нагляд за виконанням законів у сфері запобігання та протидії корупції?

Запобігання і протидія проявам корупції в органах державної влади, органах місцевого самоврядування

Тестові завдання

1. Згідно з чинним законодавством, корупція — це:

а) діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;

б) одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством;

в) сприяння, використовуючи своє службове становище, фізичним чи юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а також в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів або пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, пільг або інших переваг.

2. Прийняті в наслідок корупційних правопорушень неправомірні нормативно-правові акти та рішення підлягають:

а) скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженими на прийняття чи скасування відповідних актів та рішень;

б) доопрацюванню (переробці);

в) розгляду в судовому порядку для визнання їх незаконними.

3. Керівники у разі виявлення чи отримання інформації про вчинення підлеглим корупційного правопорушення зобов’язані:

а) притягнути підлеглого до матеріальної відповідальності;

б) повідомити про це засоби масової інформації;

в) вжити заходів до припинення такого діяння та негайно повідомити про їх вчинення органи, які ведуть боротьбу з корупцією.

4. Контроль за виконанням законів у сфері боротьби з корупцією здійснюється:

а) Прем’єр-Міністром України;

б) Конституційним судом України;

в) Верховною Радою України;

г) Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією;

д) Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

5. За вчинення корупційних правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування несуть відповідальність:

а) адміністративну;

б) матеріальну;

в) дисциплінарну;

г) цивільно-правову;

д) кримінальну.

6. Правопорушення поділяються на:

а) злочини;

б) самовпевнену поведінку;

в) проступки;

г) недбалість.

7. Закріплення актами держави та застосування примусу з боку держави є характерними ознаками для відповідальності:

a) політичної;

б) юридичної;

в) моральної.

8. Службове розслідування може бути ініційоване:

а) на вимогу державного службовця;

б) на вимогу керівника державного органу, в якому працює цей службовець;

в) обидві відповіді правильні.

9. Назвіть передумови виникнення корупції в українському суспільстві

Ключі правильних відповідей:

№ завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

Правильна відповідь

а

а, в

в

в, г

а, в, г, д

а, в

б

в


ЗАПИТАННЯ, ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

І ЗАВДАННЯ ЩОДО РОЗРОБКИ ДІЛОВИХ ДОКУМЕНТІВ

1. Документ, адресований керівникові установи, з інформацією про ситуацію, що склалася, про наявні факти, явища, виконану роботу з висновками і пропозиціями автора називають:

а). пояснювальною запискою;

б). протоколом;

в). доповідною запискою;

г). витягом з протоколу.

2. Виберіть із запропонованих реквізитів ті, які містить наказ

а). назва виду документа;

б). юридичні адреси сторін;

в). адресант;

г). назва установи, що видає наказ, або назва посади керівника;

д). місце видання;

е). номер;

ж). індекс;

з). дата;

и). заголовок до тексту;

к). текст, що складається з двох частин:

— констатувальної, де констатують та аналізують факти;

— розпорядчої, де подають розпорядження, заохочення, стягнення.

л). підпис керівника установи;

м). печатка

3. Згідно з чинним законодавством України Президент України:

а). видає укази і розпорядження;

б). ухвалює закони, постанови, рішення;

в). видає постанови і розпорядження, накази, висновки, укладає угоди;

г). готує інструкції і вказівки.

4. У ділових перах використовується:

а) наукова лексика;

б) розмовна лексика;

в) офіційно-ділова лексика;

5. Види документів, визначені за строками зберігання:

а). оригінали, копії;

б). односкладові, складні;

в). постійного зберігання, тривалого (понад 10 років) і тимчасового (до 10 років)

6. Який документ може бути поясненням або доповненням до основного документа (звіту, проекту тощо):

а) розписка;

б) доповідна записка;

в) пояснювальна записка.

7. Обов’язковим (и) реквізитом (ами) будь-якого документа є:

а). дата і підпис;

б). підпис;

в). печатка

8. Документ, який фіксує домовленість між двома чи кількома партнерами, це:

а) договір;

б) акт;

в) накладна.

9. Трудова угода це:

а) документ, який містить прохання особи або установи щодо здійснення своїх прав або захисту інтересів;

б) документ, у якому подано потрібну інформацію, адресовану певному колу зацікавлених осіб;

в) документ, у якому особа повідомляє основні факти свого життя;

г) документ, що регламентує відносини між установою і позаштатним працівником.

10. Перекладіть українською мовою російський вислів отличный по качеству

11. Правильне слововживання подано у такому рядку:

а) відношення до роботи, особисті взаємини;

б) ставлення до роботи, особисті стосунки;

в) відношення до роботи, особисті відношення.

12. Виправте стилістичну помилку:

вірна відповідь — ____________________________

13. Перекладіть із російської мови на українську словосполучення

предварительная договоренность — ________________________ .

14. Утворіть чоловіче ім’я по батькові від імені Володимир:

15. Для офіційно-ділового стилю нормативним є таке творення форми кличного відмінка однини:

а) Олеже Петрович;

б) Олегу Петровичу;

в) Олег Петрович.

16. Від прикметника точний складена форма вищого ступеня порівняння утворюється так:

а) більш точніший;

б) самий точний;

в) більш точний.

17. У кінці листів «З повагою» комою

а) виділяється;

б) не виділяється;

в) іноді виділяється, іноді не виділяється.

18. Як правильно вжити у діловому мовленні прийменник

а) протягом (години) або в(у)продовж (години);

б) на протязі (години);

в) протягом (години), на протязі (години) ?

19. Відредагуйте речення:

Дане питання не роглядалося. _______________________

Ключі правильних відповідей:

№ завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

Правильна відповідь

в

а, г, д, е, ж, з, и, к, л, м

а

в

в

в

а

а

г

відмінний за якістю

б

правильна відповідь

попередня домовленність

Володимирович

б

в

б

а

Це питання не розглядалося


ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДО

ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРОБКИ ДІЛОВИХ ДОКУМЕНТІВ

1. В органі державної влади планується проведення розширеного засідання Колегії. Підготуйте проект наказу про підготовку до проведення цього заходу.

2. Розробіть наказ керівника органу державної влади, в якому Ви працюєте, про організацію роботи тимчасового творчого колективу для розробки проекта нормативно-правового акта (вид документа, його назва — за Вашим вибором).

3. Розробіть положення про діяльність тимчасово створеної комісії, групи тощо (мета створення — за Вашим вибором).

4. Розробіть положення про діяльність структурного підрозділу органу виконавчої влади, з діяльністю якого Ви ознайомлені (підрозділ — за вашим вибором).

5. Розробіть посадову інструкцію головного спеціаліста (провідного спеціаліста, спеціаліста першої категорії) підрозділу, в якому Ви працюєте.

6. Розробіть правила внутрішнього трудового розпорядку.

7. Підготуйте протокол засідання колегіального органу (за Вашим вибором).

8. Підготуйте протокол засідання колегії.

9. Підготуйте проект рішення колегії.

10. Розробіть проект розпорядження Президента України.

11. Розробіть проект постанови Кабінету Міністрів України.

12. Підготуйте проект наказу органу державної влади з питань основної діяльності.

13. Підготуйте проект наказу органу державної влади щодо особового складу.

14. Підготуйте доповідну записку.

15. Підготуйте службовий лист інформаційного характеру.

16. Підготуйте службовий лист —запрошення.

17. Підготуйте супровідний лист.

Комплекс практичних завдань

для перевірки підготовленості до

здійснення розробки документів сфери державного управління

(для керівників)

1. Назвіть один із нещодавно прийнятих нормативно-правових актів, у виконанні якого бере участь орган державної вади, у якому Ви працюєте.

2. За допомогою мережі Internet знайдіть і роздрукуйте текст цього документа (Закон України, Указ Президента України, Постанова Кабінету Міністрів України тощо).

3. Визначте перелік документів, які необхідно розробити для забезпечення реалізації вимог цього Закону України, Указу Президента України чи Постанови Кабінету Міністрів України.

4. Визначте мету розробки кожного з документів; об’єкт, для якого призначений кожен з документів; очікувані результати їх виконання.

5. Визначте концептуальні положення одного з документів, які, на Вашу думку, доцільно розробити на виконання закону України, указу Президента України чи постанови Кабінету Міністрів України.

6. Розробіть один із документів, необхідних для реалізації закону України, указу Президента України чи постанови Кабінету Міністрів України (за Вашим вибором з урахуванням сфери і завдань Вашої професійної діяльності).

(для спеціалістів)

1. Розробіть аналітичну записку про стан функціонування галузі чи сфери, управління якою здійснює орган державної влади (структурний підрозділ), у якому Ви працюєте.

2. Визначте вимоги, якими необхідно керуватися у процесі розробки нормативно-правового акта.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З ПИТАНЬ

ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Інформаційне забезпечення в державному управлінні

Тема. Збір інформації. Пошук інформації в мережі Інтернет.

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Обґрунтуйте відмінність понять «інформаційні технології» та «інформаційно-комунікаційні технології» (ІКТ).

2. Поясніть поняття «інформаційні ресурси», «інформаційна інфраструктура» й «інформаційне середовище суспільства», «інформаційний потенціал» та «інформаційна безпека».

3. Які основні компоненти інформаційної культури державного службовця.

4. Визначте основні етапи розв’язування практичних завдань у професійній діяльності державного службовця за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

5. Яке призначення та основні функції графічного редактора; назвіть типи графічних файлів та основні операції щодо створення та редагування зображень за допомогою графічного редактора?

6. Назвіть відмінності у функціях між графічним і текстовим редактором. Які правила роботи з текстовим редактором?

7. У чому полягає сутність використання глобальної мережі Інтернет. Як здійснюється пошук потрібної інформації?

8. Які можливості використання послуг глобальної мережі, — ІР-, домену та URL-адреси в Інтернеті?

9. Назвіть спосіб створення комунікаційного протоколу та електронної пошти, правила утворення електронної адреси.

10. Назвіть правила організації і роботи з телеконференціями та інтерактивного спілкування в Інтернеті.

Тема. Обробка та візуалізація інформації. Підготовка презентації та звіту. Електронний офіс

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягають можливості презентації.

2. Назвіть основні вимоги до змісту презентації.

3. Визначіть сутність електронного офісу.

4. Яких правил необхідно дотримуватися під час створення презентації.

5. Опишіть процес створення презентації з використанням звукових, відеофайлів, записів з компакт-диска.

6. Дайте загальну характеристику створення презентації у середовищі PowerPoint.

7. Розкрийте сутність і правила роботи з електронними документами.

8. Назвіть основні етапи створення документу, його реєстрації в системі, експорт.

9. Розкрийте сутність і правила обміну документами за допомогою електронної пошти.

Тема. Бази даних. Класифікація сучасних систем управління базами даних (СУБД). Інформаційні ресурси

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте сутність і призначення баз даних.

2. Дайте визначення і розкрийте призначення систем управління базами даних та інформаційно-пошукових систем.

3. Охарактеризуйте основні операції, які можна виконувати з даними в СУБД.

4. Назвіть основні правила проектування та створення БД.

5. Дайте характеристику процесу фільтрування та пошуку інформації в БД за допомогою відповідної мови запитів.

Електронне урядування

Тема. Сутність та основні етапи впровадження електронного урядування. Нормативно-правове забезпечення впровадження е-урядування.

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Визначте сутність поняття е-урядування.

2. Дайте визначення понять електронна демократія, електронне урядування, електронні державні послуги.

3. Яким є контент портал е-урядування (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади)?

4. Розкрийте основні аспекти державної політики впровадження е-урядування.

5. Які передумови е-урядування і Україні.

6. Охарактеризуйте переваги, які надають технології е-урядування у розвитку суспільства та держави.

7. Поясніть основні проблеми правової регламентації надання електронних державних послуг фізичним та юридичним особам.

8. Визначте критерії-етапи застосування державою методів е-врядування.

9. Розкрийте суть електронної демократії.

10. Яким є вплив тенденцій розвитку глобального інформаційного суспільства у сфері державного управління.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної влади

Тестові завдання

1. Інформаційні технології — це:

1) процеси, що застосуються в системах управління базами даних;

2) технології та засоби, що забезпечують та підтримують інформаційні процеси;

3) процеси збирання інформації

2. Для створення графічної інформації не пристосовані

1) система MS PowerPoint ХР;

2) графічний редактор (Paint, PhotoShop);

3) Internet Explorer 8.0;

4) MS Word 2003.

3. Електронні таблиці — це:

1) таблиці баз даних;

2) прикладні програми, що призначені для табличних розрахунків;

3) таблиці, що використовуються текстовим процесором для побудови таблиць.

4. Бази даних — це:

1) будь-які сховища інформації;

2) впорядкований набір логічно взаємопов’язаних даних, що використовується спільно;

3) дані, що розміщені в електронних таблицях.

5. Для реляційної бази даних основною властивістю є

1) чіткий порядок розташування рядків і стовпців таблиць;

2) організація у вигляді двовимірних таблиць;

3) залежність від вищого рівня ієрархії.

6. Структура бази даних — це:

1) принцип або порядок організації записів в базі даних та зв’язків між ними;

2) структурована інформація;

3) інформаційна модель системи даних.

7. Система управління базами даних — це:

1) впорядкований набір логічно взаємопов’язаних даних, що використовується спільно;

2) комп’ютерна програма чи комплекс програм, що забезпечує користувачам можливість створення, збереження, оновлення, пошук інформації та контролю доступу в базах даних;

3) система накопичення та збереження інформації.

8. Інформаційні ресурси — це:

1) окремі документи, масиви документів, які входять до складу інформаційних систем

2) відомості, незалежно від форми їх представлення, що засвоюються у формі знань

3) організаційно упорядкована сукупність документів (інформаційних продуктів) та інформаційної інфраструктури

Ключі правильних відповідей:

№ завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

Правильна відповідь

2

3

2

2

2

1

2

1


ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ І ОЦІНКИ РІВНЯ

ВОЛОДІННЯ ПЕРСОНАЛЬНИМ КОМП’ЮТЕРОМ

1. Створити на робочому столі папку і назвати її своїм прізвищем (всі наступні документи створювати в цій папці).

2. Створити документ MS Word і назвати його «Word_1».

1) Відкрити документ «Word_1».

2) Набрати текст:

" Державна служба України

Після тривалого обговорення та внесення низки пропозиції та змін Постановою Верховної Ради України № 3724-ХІІ від 16 грудня 1993 р. було ухвалено Закон України «Про державну службу». Він набув чинності від дня опублікування, а частина четверта і п’ята ст. 33, частина перша ст. 34, ст. 35 і частина друга-п’ята ст. 37 — з 1 січня 1994 р., частина перша ст. 37 — з моменту прийняття законодавства України про соціальне страхування... «

3) Створити таблицю, наведену у завданні, за такими вимогами:

— назва таблиці (Arial, 16, напівжирним);

— шапка таблиці (Arial, 12, напівжирним, вирівнювання по центру комірки);

— цифрова і текстова інформація (Times New Roman, 12, вирівнювання по центру комірки);

— в стовпчику № з/п нумерацію вилаштувати автоматично.

Таблиця, яку необхідно створити

Статистичні частотно-рангові показники законів України «Про боротьбу з корупцією», «Про державну службу»

з/п

Статистичні показники

Закони

Про корупцію

Про державну службу

1

Кількість вихідних рангів у тексті

759

1355

2

Залишилося рангів після вилучення маркерів зв’язку (а, і, так, що, ні...)

Кількість

612

1197

% до ісходу

80,6

88,3

3

Ранг, з якого починаються терміни з вживанням один раз

Ранг

250

452

% до залишених

40,8

37,8

4

Остаточна кількість рангів після об’єднання термінів з однаковим коренем і виключення слів, частота вживання яких дорівнює одиниці

Кількість

133

208

% до вихідних рангів

17,5

15,4

5

Ранг з якого починаються слова з частотою вживання два

ранг

113

163

% до остаточної кількості

85

78,4

6

Частота вживання терміну, який має перший ранг

69

294

7

Частота терміну, яким закінчується 20 відсотковий ранг від остаточної кількості рангів

Ранг

26

42

Частота

12

11

8

Показники, які приблизно відповідають 80 відсоткам загальної частоти вживання починаючи з першого рангу

Ранг

55

76

Частота

6

7

4) Зберегти створений документ.

3. Розшукати з допомогою пошукового серверу Google Закон України «Про державну службу».

1) Скопіювати цей закон і за допомогою «буферу обміну» вставити його в документ «Word_1».

2) Проставити нумерацію сторінок (знизу посередині).

3) Зберегти зміни, внесені до документа «Word_1».

4) Завершити роботу з Word.

5) Завершити роботу з мережею Internet.

4. Створити документ MS Excel і назвати його «Excel_1». Відкрити цей документ і виконати наступні завдання:

1) Введення даних

· В клітинку А1 ввести прізвище, ім’я та по батькові. Розширити стовпчик А так, щоб введені дані повністю було видно.

· У клітинку А2 ввести назву посади.

· В клітинки В1, В2, В3, В4 ввести числа 25; −10; 12,25; 0,001.

· В клітинку С1 ввести дату народження.

· В клітинку С2 ввести поточну дату.

2) Ввести засобом автозаповнення

· в клітинки D1:D20 числа з 1 до 20.

· в клітинки Е1:Е20 непарні числа починаючи з 5.

· в клітинки F10:F20 дні тижня.

· в клітинки G1:G12 ввести місяці.

3) Перейти на Лист 2 та порахувати наступну таблицю:

Для цього:

· значення для х та у заповнити за допомогою функції автозаповнення;

· в комірки C2, D2, E2, F2 ввести формули, які зазначені на малюнку;

· скопіювати введені формули в нижні комірки (на місце знаків «?») засобом автозаповнення;

· в комірки A22 та F22 ввести функції, які зазначено на малюнку.

5. Заархівувати створену папку.


Для здійснення відбору у другому турі конкурсу підготовлено такі матеріали:

— запитання і тестові завдання для контролю і оцінювання знань з питань державного управління і державної служби;

— запитання, тестові завдання і практичні завдання з питань службової етики та етикету;

— рекомендації щодо підготовки і здійснення публічного виступу.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ, ЗАСВОЄНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ДО ІІ ЕТАПУ КОНКУРСУ «КРАЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ»

БЛОК «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І ДЕРЖАВНА СЛУЖБА»

Державне управління. Актуальні питання проходження державної служби і забезпечення її професіоналізації

Тема: Актуальні питання проходження державної служби

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягають концептуальні засади державної служби і служби в органах місцевого самоврядування?

2. Назвіть завдання державної служби і служби в органах місцевого самоврядування.

3. Назвіть функції державної служби і служби в органах місцевого самоврядування.

4. Розкрийте сутність принципів державної служби і служби в органах місцевого самоврядування.

5. Проаналізуйте кадрову політику щодо державної служби.

6. Запропонуйте та обрунтуйте зміни, які необхідно внести до кадрової політики.

7. В чому полягають особливості професійної діяльності державних службовців?

8. В чому повинно полягати реформування державної служби?

Державна служба. Відповідальність державних службовців

Тема. Правовий статус державних службовців

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає правовий статус державних службовців?

2. Які умови виникнення правового статусу державних службовців.

3. Який порядок і умови припинення правового статусу державних службовців?

4. Які права мають державні службовці.

5. Які існують обмеження для державних службовців?

6. Які існують гарантії та соціальний захист державних службовців.?

Запобігання і протидія проявам корупції в органах державної влади, органах місцевого самоврядування

Тема. Особливості боротьби з корупцією: проблеми запобігання проявам корупції, відповідальність за корупційні діяння. Досвід зарубіжних країн у здійсненні заходів щодо боротьби з корупцією

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягають особливості боротьби з корупцією?

2. Які існують проблеми запобігання проявам корупції?

3. Яка відповідальність за корупційні діяння передбачена чинним законодавством?

4. Дайте загальну характеристику засобам і формам здійснення боротьби з корупцією.

5. Які підстави і порядок здійснення адміністративних дій у справах виявлення наявності корупції або інших правопорушень?

6. Які здобутки досвіду зарубіжних країн у здійсненні заходів щодо боротьби з корупцією Ви пропонуєте застосовувати в Україні?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ПИТАНЬ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ І ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

БЛОК «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І ДЕРЖАВНА СЛУЖБА»

Державне управління. Актуальні питання проходження державної служби і забезпечення її професіоналізації

1. Відповідно до Конституції України, державне управління здійснюється на принципах:

а) гуманізму;

б) відповідальності органів виконавчої влади (посадових осіб) за доручену справу перед людиною і державою;

в) верховенства права;

г) децентралізації;

д) законності;

е) участі громадян та їх об’єднань в управлінні;

є) рівноправності громадян в управлінні;

ж) гласності.

2. До загальних функцій державного управління відносятся:

а) юридично-судові;

б) адміністративно-політичні;

в) економічні;

г) стратегічне планування;

д) соціальні;

е) культурно-освітні.

3. До методів державного управління відносятся:

а) організаційно-розпорядчі (адміністративні) методи;

б) юридично-судові методи;

в) економічні методи;

г) правові методи;

д) соціально-психологічні методи;

е) корпоративні методи;

4. Державна політика в сфері державної служби визначається:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) Верховною Радою України;

в) Головним управлінням державної служби;

г) Координаційною радою з питань державної служби;

д) власний варіант.

5. Органом управління державною службою в державних органах є:

а) Міністерство праці та соціальної політики України;

б) Координаційна рада з питань державної служби;

в) Головне управління державної служби України;

г) Кабінет Міністрів України;

д) власний варіант.

6. До обов’язків державних службовців відносяться:

а) недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина;

б) надання інформації громадянам про роботу державного органу, в якому працює державний службовець;

в) додержання Конституції України.

7. Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні:

а) за розпорядженням керівника органу;

б) за розпорядженням керівника органу і за згодою державного службовця.

8. Визначте права, які характеризують службовий статус державних службовців:

а) право вільно обирати та бути обраним до органів державної влади й органів місцевого самоврядування;

б) право на службову кар’єру;

в) на соціальний і правовий захист;

г) право вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри.

9. Державні службовці підвищують кваліфікацію один раз на:

а) 3 роки;

б) 5 років;

в) 7 років.

10. Дайте визначення поняття «державне управління»

11. Назвіть принципи державного управління

12. Розкрийте сутність і зміст цілей і функцій державної служби.

13. Сформулюйте сутність та особливості державної служби як соціального інституту.

14. Визначте напрями діяльності керівника структурного підрозділу щодо підвищення рівня професіоналізму підлеглих.

15. Назвіть основні шляхи забезпечення професіоналізації державної служби України.

Ключі правильних відповідей:

№ завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Правильна відповідь

б, в, д, е, є, ж

б, в, д, е

а, в, г, д

б

в

а, в

а

б, г

б

Державна служба. Відповідальність державних службовців

  1. Обмеження, пов’язані з проходженням державної служби, передбачають:

а) можливість самостійно або через представника входити до складу керівних органів підприємств, господарських товариств, організацій, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;

б) заборону членства в політичних партіях і рухах;

в) можливість брати участь у страйках і вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.

  1. Відповідно до Закону України «Про державну службу» посадовими особами є:

а) державні службовці, які займають посади І-VІІ категорій;

б) державні службовці, які мають у своєму підпорядкуванні інших працівників;

в) державні службовці, які є представниками влади;

г) керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно—розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій;

д) державні службовці, які мають право здійснювати деякі владні повноваження і видавати нормативні акти.

  1. Право на державну службу мають громадяни України, які:

а) отримали відповідну освіту і професійну підготовку;

б) пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір;

в) пройшли процедуру, передбачену чинним законодавством;

г) за віком не молодше 18 років.

  1. Законом України «Про державну службу» регулюється правовий статус:

а) посадових осіб місцевого самоврядування;

б) Голови Верховної Ради України;

в) голови обласної державної адміністрації.

  1. До обов’язків державних службовців відносяться:

а) недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина;

б) надання інформації громадянам про роботу державного органу, в якому працює державний службовець;

в) додержання Конституції України.

  1. До основних прав державних службовців відносяться:

а) право брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх повноважень рішень;

б) право одержувати будь-яку інформацію від підприємств, установ і організацій;

в) право на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу.

  1. Службове розслідування може бути ініційоване:

а) на вимогу державного службовця;

б) на вимогу керівника державного органу, в якому працює цей службовець;

в) обидві відповіді правильні.

  1. Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні:

а) за розпорядженням керівника органу;

б) за розпорядженням керівника органу і за згодою державного службовця.

  1. За вчинення корупційних правопорушень особи, уповноважена на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування несуть відповідальність:

а) адміністративну;

б) матеріальну;

в) дисциплінарну;

г) цивільно-правову;

д) кримінальну.

  1. Службове розслідування може бути ініційоване:

а) на вимогу державного службовця;

б) на вимогу керівника державного органу, в якому працює цей службовець;

в) обидві відповіді правильні.

  1. Адміністративне стягнення за корупційні діяння або інші правопорушення, пов’язані з корупцією, може бути накладено не пізніше, ніж через:

а) два місяці з дня вчинення правопорушення;

б) шість місяців з дня вчинення правопорушення;

в) десять місяців з дня вчинення правопорушення.

  1. Якими органами, що ведуть боротьбу з корупцією, складається протокол про вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією:

а) відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України;

б) відповідними підрозділами органів прокуратури України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

  1. За кожне порушення трудової дисципліни до публічного службовця може бути застосоване:

а) лише одне дисциплінарне стягнення;

б) декілька дисциплінарних стягнень.

  1. Правила внутрішнього трудового розпорядку в органі управління затверджуються:

а) керівником органу управління;

б) трудовим колективом;

в) керівником органу управління та профспілковим органом.

  1. Дисциплінарні стягнення до голів районних державних адміністрацій мають право застосовувати:

а) голови обласних державних адміністрацій;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Президент України;

г) керівники центральних органів виконавчої влади.

  1. Дисциплінарні стягнення до спеціалістів органів влади мають право застосовувати:

а) трудові колективи;

б) керівники органів влади;

  1. Будь-яке дисциплінарне стягнення, застосоване до публічного службовця, може бути оскаржене в адміністративному суді:

а) так;

б) ні.

  1. В адміністративному суді може бути оскаржено лише таке дисциплінарне стягнення як звільнення:

а) так;

б) ні.

  1. Перед застосуванням дисциплінарного стягнення від порушника трудової (службової) дисципліни:

а) обов’язково вимагається письмове пояснення;

б) пояснення може бути отримано як у письмовій, так і в усній формі;

в) пояснення проступку не вимагається.

  1. Чи вірним є твердження: «матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності»?

а) так;

б) ні.

  1. За шкоду, заподіяну органу управління при виконанні службових обов’язків, службовці з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність:

а) у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку;

б) у повному розмірі заподіяної шкоди.

  1. До закінчення одного року (достроково) дисциплінарне стягнення може бути знято якщо:

а) службовець не допустив нового порушення трудової дисципліни;

б) службовець працював сумлінно;

в) службовець виявив дисциплінованість і сумлінність у виконанні службових обов’язків.

Ключі правильних відповідей:

№ завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

Правильна відповідь

в

г

в

в

а, в

а, в

в

а

а, в, г, д

в

б

а

а

б

а, в

б

а

б

а

а

а

в

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

З ПИТАНЬ КУЛЬТУРИ ТА ЕТАКИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

БЛОК «МЕНЕДЖМЕН В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ЕТИКА І ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Культура й етика діяльності органів державної влади

Тема. Професійно-етичні вимоги до поведінки представників органів державної влади

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає професійна місія представників публічного адміністрування?

2. Назвіть базові принципи поведінки представників органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

3. Назвіть і обґрунтуйте необхідність основних норм поведінки представників публічного адміністрування.

4. Дайте характеристику професіоналізму як моральній чесноті представників органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

5. Чому професійна відповідальність є вимогою професійної етики?

6. Етичні ракурси взаємодій в публічному адмініструванні.

7. Опишіть етичний портрет керівника, який є для Вас Ідеалом і прикладом для наслідування.

8. В чому полягає моральний аспект відносин між керівниками і підлеглими?

Тема. Культура мовлення як складова адміністративної культури

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає сутність мовленнєвого етикету державного службовця?

2. Назвіть завдання і функції культури мовлення.

3. Назвіть вербальні і невербальні засоби управлінського спілкування.

4. Сформулюйте загальні вимоги до добору та застосування вербальних і невербальних засобів управлінського спілкування.

5. В чому полягає культура управлінського спілкування?

6. Дайте характеристику основним формам ділового спілкування.

7. Назвіть основні правила оформлення ділових документів.

8. Які реквізити є обов’язковими елементами документа?

9. Назвіть види ділових документів та вимоги до оформлення їх (протокол, розпорядження, наказ, заява, службовий лист, доповідна і пояснювальна записки тощо).

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

З ПИТАНЬ КУЛЬТУРИ ТА ЕТИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

1. Етичні норми поведінки державних службовців в Україні закріплені в:

а) Законі України "Про державну службу;

б) Законі України «Про загальні правила поведінки державного службовцяˮ;

в) Кодексі доброчесної поведінки державних службовців.

2. Визначені Законом України «Про державну службу» етичні вимоги до державних службовців передбачають:

а) сумлінне виконання своїх службових обов’язків;

б) проведення агітації на підтримку політичних партій і рухів за місцем роботи державного службовця;

в) шанобливе ставлення до громадян, керівників і співробітників, дотримання високої культури спілкування.

3. Загальні правила поведінки державного службовця спрямовані на:

а) створення умов для підвищення авторитету державної служби;

б) зміцнення репутації державних службовців;

в) забезпечення верховенства права;

г) створення умов політичної неупередженості;

д) інформування громадян про поведінку, яку вони мають очікувати від державних службовців.

4. При прийнятті на державну службу державний службовець знайомиться з загальними правилами поведінки державного службовця, про що робиться письмове засвідчення в:

а) його особовій справі;

б) його трудовій книжці.

5.Державна служба України грунтується на принципах:

а) служіння Українському народу та Українській державі;

б) демократизму, гуманізму і соціальної справедливості;

в) верховенства права, що забезпечує пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

г) професіоналізму, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання посадових повноважень і дотримання службової дисципліни;

д) централізації;

е) децентралізації;

є) політичної неупередженості;

ж) відкритості, гласності та контрольованості;

з) служіння територіальній громаді.

6. Поведінка державних службовців повинна:

а) відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до державної служби;

б) сприяти реалізації прав і свобод людини і громадянина, визначених Конституцією і законами України;

в) відповідати психологічним особливостям;

г) відповідати власним політичним поглядам державного службовця.

7. Державні службовці можуть брати участь у політичній чи іншій громадській діяльності:

а) поза межами їх службових обов’язків;

б) у час, визначений політичною чи громадською організацією;

в) в позаробочий час.

8. Державний службовець при виконанні службових обов’язків повинен діяти на засадах:

а) чесності,

б) справедливості,

в) відповідності очікуванням громадян;

г) відповідності власним політичним поглядам державного службовця;

д) відповідальності,

е) відкритості й прозорості.

9. Державний службовець повинен:

а) сумлінно виконувати свої службові обов’язки;

б) проявляти ініціативу;

в) проявляти творчі здібності;

г) вдосконалювати організацію своєї роботи.

10. Державний службовець має виконувати свої посадові обов’язки:

а) чесно і неупереджено;

б) враховуючи свою особисту вигоду;

в) не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій;

г) рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян.

11.У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний:

а) невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівнику, який дав доручення;

б) підготувати проект розпорядження;

в) у разі наполягання на його виконанні — повідомити вищу за посадою особу.

12. Державні службовці не можуть:

а) брати участь у страйках;

б) доповідати керівникові про те, що доручення суперечить чинному законодавству;

в) економно використовувати ресурси;

г) вчиняти дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню органів державної влади.

13. Конфлікт інтересів випливає із ситуації, коли державний службовець має:

а) приватний інтерес;

б) політичні уподобання;

в) раціонально використовувати ресурси;

г) професійні і навчальні інтереси.

14. Конфлікт інтересів має бути вирішений до:

а) прийняття на державну службу;

б) підвищення рангу;

в) призначення на нову посаду.

15. Державний службовець не має права:

а) декларувати доходи своєї сім’ї;

б) виконувати будь-яку роботу на умовах сумісництва;

в) декларувати свої доходи;

г) відмовляти фізичним і юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами;

д) надавати недостовірну чи неповну інформацію;

е) виконувати свої громадянські фінансові зобов’язання;

є) виконувати свої повноваження.

16. Державні службовці, які здійснюють керівництво іншими державними службовцями або контролюють їх роботу, зобов’язані:

а) вживати заходів щодо дотримання ними Загальних правил поведінки відповідно до законодавства;

б) застосовувати засоби заохочення;

в) застосовувати засоби покарання;

г) пропонувати керівнику вищого рівня застосовувати відповідні дисциплінарні заходи за їх порушення.

17. Доповніть відповідь. Державний службовець повинен ставитися до громадян, керівників і співробітників:

а) шанобливо;

б) ________________________

18. Доповніть відповідь. Державни службовець у ставленні до громадян, їх об’єднань та юридичних осіб не повинен проявляти:

а) свавілля;

б) _____________________;

в) ____________________________.

19. Доповніть відповідь. Державний службовець у відношенні до релігійних організацій, міжнародних організацій, іноземних установ та іноземців має виявляти:

а) толерантність;

б) дотримання народних звичаїв і національних традицій;

в) ___________.

20. Доповніть відповідь. При виконанні своїх повноважень державний службовець має забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені, використовувались:

а) раціонально;

б) ___________________;

в) _______________________.

21. Доповніть відповідь. Державний службовець зобов’язаний своєчасно і точно виконувати:

а) рішення органів державної влади;

б) _________________________________.

22. Спілкування — це складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що є наслідком потреби в спільній діяльності:

а) так;

б) ні.

23. Основні принципи ефективного ділового спілкування:

а) рівність позицій учасників ділового спілкування;

б) орієнтації лише на власні інтереси;

в) єдність змісту і форми спілкування;

г) дотримання етики і культури ділового спілкування;

д) орієнтація на перемогу за будь-яких обставин.

24. Комунікативними бар’єрами у процесі ділового спілкування є:

а) ввічливість, пошанування;

б) критика, звинувачення;

в) наказ, команда;

г) розуміння, співпереживання;

д) погрози, залякування;

е) образи, висміювання.

25. Основу ефективного ділового спілкування повинні складати наступні морально-етичні цінності:

а) чесність;

б) домінантність;

в) правдивість;

г) щирість;

д) критика;

е) співпереживання;

є) ввічливість.

26. Психологічні умови ведення ділових переговорів вимагають:

а) різнобічного підходу до проблем і явищ;

б) орієнтації лише на власні інтереси;

в) готовність прислухатися до інших;

г) доброзичливе ставлення до співрозмовників;

д) орієнтація на перемогу за будь-яких обставин.

27. Культура ділового спілкування передбачає:

а) наявність у його учасників психологічних знань;

б) дотримання принципу «переможців не судять»;

в) готовність до взаємодії;

г) орієнтація на взаєморозуміння та злагоду;

д) вміння домагатися власних цілей будь-якими засобами.

Ключі правильних відповідей:

№ завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Правильна відповідь

а

а, в

а, б, д

а

а, б, в, г, є, ж

а, б

а, в

а, б, д, е

а, б, в, г

а, в, г

а, в

а, г

а

а, в

№ завдання

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27


Правильна відповідь

г, д

а, г

дотримуючися високої культури спілкування

б)байдужість

в)бюрократизм

повагу

б)ефективно;

в) економно

розпорядження і вказівки своїх керівників

а

а, в, г

б, в, д, е

а, в, г, е, є

а, в, г

а, в, г


ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ З ПИТАНЬ СЛУЖБОВОЇ ЕТИКИ

1. Запропонуйте дієві та ефективні механізми контролю за дотриманням державними службовцями етики поведінки.

2. Аргументуйте Ваше ставлення до існування етичних комісій на державній службі та в органах місцевого самоврядування.

3. Розкрийте зміст та аргументуйте необхідність реалізації основних принципів поведінки державних службовців.

4. Запропонуйте найбільш прийнятні методи морального впливу на працівників в практиці органів державної влади та місцевого самоврядування.

5. Визначіть причини, що стоять на заваді формуванню культури поведінки державних службовців.

6. Визначіть шляхи стимулювання професійної відповідальності державних службовців.

7. Сформулюйте пропозиції щодо проведення діагностики культури та етики публічного адміністрування.

8. Сформулюйте основні правила для керівника, який має намір провести серйозні зміни в культурі організації.

9. Розробіть заходи, які необхідно вжити для поліпшення морального клімату в органі державної влади, з діяльністю якого Ви обізнані.

10. Сформулюйте правила, яких доцільно дотримуватися керівникові підрозділу для формування позитивного морального клімату.

11. Охарактеризуйте можливі морально коректні способи впливу підлеглого на керівника.

12. Визначте способи партнерських взаємодій між керівником і неформальним лідером, що орієнтовані на налагодження продуктивної професійної діяльності підрозділу.

13. Проаналізуйте стан впровадження і дотримання ділового етикету в органі державної влади, в якому Ви працюєте.

14. Сформулюйте поради керівникові структурного підрозділу органу державної влади щодо впровадження і дотримання ділового етикету.

15. Проаналізуйте стан дотримання державними службовцями правил поведінки і вимог до зовнішнього вигляду.

16. Сформулюйте переліки правил ділового етикету, яких необхідно дотримуватися в процесі:

— проведення ділових зустрічей;

— переговорів;

— нарад;

— телефонних розмов;

— бесід і розмов керівника з підлеглими.


ЗАВДАННЯ ЩОДО ОПИСУ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ, ПОВЯЗАНИХ ЗІ СЛУЖБОВОЮ ЕТИКОЮ

1. Опишіть (словесно, з використанням відеозаписів, фотографій тощо) або розіграйте проблемну ситуацію, пов’язану зі службовою етикою.

2. Запропонуйте іншим учасникам конкурсу проаналізувати ситуацію і надати пропозиції щодо вирішення наявної в ній проблеми.

3. Дайте обгрудновану оцінку якості аналізу іншими учасниками конкурсу запропонованою Вами ситуації і пропозиціям щодо вирішення проблеми, яка виникла в описаній ситуації.


ПУБЛІЧНІ ВИСТУПИ

З АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ

ТА РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Завдання щодо визначення тематики публічних виступів

1. Визначте варіанти тем виступів перед фахівцями тієї галузі чи сфери, з якою пов’язана Ваша професійна діяльність.

2. Визначте варіанти тем виступів перед представниками громадськості з питань тієї галузі чи сфери, з якою пов’язана Ваша професійна діяльність.

3. Оберіть одну з тем для Вашого публічного виступу під час конкурсу.

4. Визначіть мету і завдання виступу.

5. Розробість структуру і зміст виступу.

6. Здійсніть виступ.

Критерії оцінки здатності визначати тематику виступів та здатності здійснювати публічний виступ

1. Актуальність визначених тем.

2. Відповідність обраної теми меті виступу, інтересам і потребам слухачів, особливостям ситуації.

3. Відповідність змісту виступу заявленій темі, меті, особливостям слухачів.

4. Науковість, практична спрямованість і повнота змісту виступу.

5. Структурованість і логічна послідовність виступу.

6. Чіткість, зрозумілість виступу.

7. Здатність підтримувати увагу та інтерес слухачів до виступу.

8. Встановлення контакту зі слухачами і зворотного зв’язку.

9. Використання невербальних засобів спілкування у процесі виступу.


Для здійснення відбору у третьому турі конкурсу підготовлено такі матеріали:

— запитання і завдання для контролю і самоконтролю знань, засвоєних у процесі підготовки до ІІІ етапу конкурсу «Кращий державний службовець»;

— рекомендації щодо підготовки і захисту творчих робіт (теми творчих робіт, методичні рекомендації щодо їх підготовки та захисту);

— завдання щодо підготовки до участі у діловій грі та розігруванні і аналізі професійних ситуацій;

— рекомендації щодо презентації учасниками конкурсу власної професійної діяльності.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ, ЗАСВОЄНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ДО ІІІ ЕТАПУ КОНКУРСУ «КРАЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ»

Тема. Професіоналізація державної служби

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. В чому полягає сутність і значення професіоналізації державної служби?

2. Назвіть основні шляхи забезпечення професіоналізації державної служби.

3. Як здійснюється підготовка державних службовців до професійної діяльності.

4. Які зміни Ви пропонуєте внести в організацію підвищення кваліфікації державних службовців для забезпечення безперервності їх навчання?

5. Сформулюйте пропозиції щодо удосконалення діяльність кадрових підрозділів органів державної влади з метою забезпечення професіоналізації державної служби в Україні?

6. Яких змін потребує державна політика у системі державної служби для забезпечення високого рівня професіоналізму державних службовців?

7. Запропонуйте пріоритетні напрями здійснення міжнародного співробітництва для вирішення проблем професіоналізації державної служби в Україні.

Тема. Конфлікт інтересів на державній службі. Відповідальність державних службовців

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Назвіть основні етичні норми поведінки державних службовців.

2. Розкрийте поняття відповідальності на державній службі.

3. В чому полягає юридична відповідальність державних службовців?

4. Назвіть суб’єкти притягнення службовців до відповідальності.

5. Назвіть підстави і умови оскарження службовцями притягнення їх до відповідальності.

Тема. Питання звітності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо виконання вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Назвіть проблеми, які потребують вирішення у здійсненні звітності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо виконання вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

2. Сформулюйте вимоги до контролю і нагляду за виконанням Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Тема. Форми ділового спілкування

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Дайте загальну характеристику формам ділового спілкування.

2. Що таке культура ділового спілкування?

3. Назвіть вербальні і невербальні засоби спілкування.

4. Сформулюйте правила, яких необхідно дотримуватися у процесі підготовки і проведення нарад, ділових бесід, ділових переговорів, телефонних розмов.

5. Які умови необхідно створити для забезпечення ефективності основних форм ділового спілкування?

Тема. Групова діяльність у системах управління. Психологічний клімат. Мотивація діяльності працівників

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Розкрийте сутність груп.

2. За якими ознаками класифікують групи?

3. Назвіть види груп.

4. В чому полягають особливості управління в формальних і неформальних групах.

5. Назвіть суттєві ознаки керівництва і лідерства.

6. Які умови сприяють виконанню лідерської функції?

7. Яких правил необхідно дотримуватися для забезпечення ефективності керівництва?

8. Назвіть основнi ознаки сприятливого психологiчного клiмату.

9. Які умови необхідно створити для формування сприятливого психологічного клімату?

Тема. Управління конфліктами

Запитання і завдання для самоконтролю і контролю

1. Назвіть особливості конфліктів.

2. Які причини виникнення конфліктів.

3. Назвіть види конфліктів.

4. Охарактеризуйте моделі поведінки в умовах конфлікту.

5. Що таке стрес, які його причини і наслідки?

6. Назвіть можливі способи управління стресом?

Рекомендації щодо підготовки і захисту творчих робіт

Орієнтовна тематика творчих робіт

1. Актуальні проблеми державного управління.

2. Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні.

3. Використання інформаційних ресурсів комп’ютерної мережі Інтернет в управлінській діяльності.

4. Відкритість діяльності органів державної влади як умова забезпечення.

5. Впровадження принципів нового публічного управління в Україні.

6. Громадський контроль в Україні за діяльністю органів державної влади.

7. Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій.

8. Державна кадрова політика.

9. Державне управління в сучасних умовах: проблеми і шляхи їх вирішення.

10. Державного управління забезпеченням національної безпеки.

11. Етика поведінки державних службовців: стан, проблеми і шляхи їх вирішення.

12. Ефективність державного управління.

13. Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції.

14. Ефективність діяльності органів державної влади.

15. Забезпечення взаємодії органів державної влади з громадськістю як умова здійснення демократичного врядування.

16. Законодавче урегулювання прозорості і відкритості публічного управління: необхідність, стан, проблеми, перспективи.

17. Залучення громадян до процесу вироблення і реалізації управлінських рішень.

18. Запобігання і протидія проявам корупції в органах державної влади, органах місцевого самоврядування.

19. Зв’язки з громадськістю як основний механізм створення в суспільстві позитивного іміджу органів державної влади.

20. Інновації як умова забезпечення ефективності діяльності органів державної влади.

21. Інноваційні технології та механізми державного управління.

22. Інформаційно-аналітична діяльність в публічній політиці.

23. Комунікації в державних інституціях.

24. Комунікації в системі державного управління.

25. Контроль та оцінювання управлінської діяльності.

26. Надання державних послуг: досвід країн розвиненої демократії.

27. Налагодження взаємодії органів органів державної влади із засобами масової інформації.

28. Нові інформаційні технології в сучасному управлінському процесі.

29. Організація державної служби в Україні.

30. Організація і проведення консультацій з громадськістю.

31. Орієнтація на споживача — реалізація принципу підвищення якості управлінських послуг.

32. Орієнтація органів державної влади на задоволення потреб громадян як споживачів управлінських послуг.

33. Основні напрями реформування державної служби в Україні.

34. Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід.

35. Принципи вдосконалення якості надання управлінських послуг.

36. Принципи державного управління, механізми їх прояву і використання.

37. Проблеми адаптації державної служби України до стандартів Європейського союзу.

38. Проблеми професіоналізації державної служби в Україні та шляхи їх вирішення.

39. Проблеми якості управлінських послуг в Україні на сучасному етапі.

40. Професіоналізація державної служби.

41. Професіоналізм державних службовців як умова ефективної діяльності органів державної влади.

42. Реалізації гендерної політики в Україні.

43. Реалізація управлінських проектів.

44. Реформування системи державного управління з метою адаптації до європейських стандартів і впровадження принципів нового публічного управління в Україні.

45. Реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування.

46. Розмежування завдань держави й органів місцевого самоврядування.

47. Стан, проблеми і перспективи електронного врядування.

48. Становлення громадянського суспільства в Україні.

49. Тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід.

50. Технологія прийняття управлінських рішень у державному управлінні.

51. Технологія управління проектами в державному управлінні.

52. Удосконалення державного фінансового контролю.

53. Удосконалення фінансового контролю в системі державного управління.

54. Фінансовий контроль в системі державного управління: стан, проблеми та шляхи їх вирішення.

55. Формування позитивного іміджу органів місцевого самоврядування.

56. Шляхи поліпшення кадрового складу державної служби в Україні.

57. Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій.

58. Державна політика стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів.

59. Інвестиційна привабливість регіонів і міст.

60. Місцеві податки і збори: стан, проблеми і шляхи їх вирішення.

61. Місцеві фінанси, їх сутність, склад і роль в економічній системі держави.

62. Місцеві бюджети як визначальна ланка місцевих фінансів.

63. Моніторинг і оцінювання реалізації проектів регіонального розвитку.

64. Прийняття рішень на регіональному і місцевому рівнях із залученням громадян.

65. Проект як інструмент вирішення питань місцевого розвитку.

66. Проектний розвиток регіону: адаптація досвіду ЄС.

67. Регіональна інвестиційна політика.

68. Регіональна політика і територіальне управління в умовах реформ.

69. Регіональні програми залучення інвестицій.

70. Склад місцевих податків і зборів в Україні, практика і проблеми місцевого оподаткування.

71. Моделі і категорії стратегічного планування розвитку регіону (території). Процес стратегічного планування економічного розвитку міста (регіону).

72. Сучасна система стратегічного планування в Україні на центральному, регіональному і місцевому рівнях.

73. Мета, стратегія і механізми реалізації політики інтеграції економіки України у світову економіку.

74. Проблеми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

75. Україна і Європейський Союз: розширення міжнародного співробітництва.

76. Проблеми реалізації економічної політики в Україні.

77. Бюджетна політика в системі узгодження соціально-економічних інтересів сучасного суспільства.

78. Податкова система України: стан, проблеми, перспективи.

79. Проблеми визначення ефективності інвестиційних проектів.

80. Антикризове управління: проблеми і шляхи вирішення в умовах України.

81. Підвищення ефективності антикризового управління економікою.

82. Сутність, мета, стратегія і механізми реалізації соціальної політики України.

83. Гуманітарний розвиток і гуманітарна політика держави.

84. Гендерний підхід до мотивації персоналу.

85. Ділове спілкування і забезпечення його ефективності.

86. Діяльність керівника структурного підрозділу органу державної влади щодо щодо формування у підлеглих мотивації до якісного виконання службових обов’язків.

87. Засоби управлінського спілкування.

88. Керівник у сфері державного управління.

89. Комунікації в органах державної влади.

90. Методи впливу керівника на підлеглих.

91. Методи добору і оцінювання персоналу в органах державної влади.

92. Мотивація як інструмент управління персоналом.

93. Мотивація як складова ефективного управління персоналом організації.

94. Напрями удосконалення діяльності керівних працівників органів державної влади.

95. Організаційна культура керівника.

96. Основнi стилi керiвництва.

97. Особливості здійснення управління персоналом на засадах нового публічного менеджменту.

98. Пріоритетні напрями удосконалення діяльності керівних працівників органів державної влади.

99. Психологiчний клімат у структурних підрозділах органів державної влади.

100. Психологiчний клімат як умова забезпечення ефективного управлiння структурним підрозділом органу державної влади.

101. Психологічні засади управлінської діяльності.

102. Психологічні передумови створення позитивного іміджу керівника органу державної влади.

103. Розробка і прийняття управлінських рішень.

104. Толерантність як складова загальної та професійної культури сучасного керівника

105. Функції менеджменту.

Запропоновані теми не є обовязковими і можуть корегуватися, а також можуть визначатися самостійно з урахуванням професійних потреб та інтересів учасників конкурсу.

Рекомендації щодо розробки змісту творчих робіт

Розкриваючи тему необхідно висвітлити такі питання:

1. Загальна характеристика проблеми, її прояви.

2. Аналіз стану діяльності щодо реалізації політики у певній галузі, причини виникнення проблеми.

3. Обгрунтування необхідності вирішення проблеми.

4. Теоретичні і правові засади вирішення проблеми.

5. Досвід вирішення проблеми в Україні та країнах розвиненої демократії.

6. Опис досвіду роботи автора щодо вирішення проблеми.

7. Рекомендації щодо вирішення проблеми.

Висновки.

Орієнтовна структура творчої роботи

· Вступ

· Основна частина

· Висновки

· Список використаної літератури

· Додатки

Критерії оцінки творчих робіт

· Актуальність теми, її зв’язок з практикою діяльності органів державної влади.

· Відповідність змісту творчої роботи сучасному розвитку науки і практики.

· Повнота і логічність розкриття теми.

· Реальність і практична значимість пропозицій.

· Наявність переліку використаної літератури.

Вимоги до оформлення творчих робіт

Творчі роботи оформляються на сторінках формату А4 (210×297); текст набирається шрифтом Times New Roman, 14 кеглем; вирівнювання — «За шириною»; міжрядковий інтервал «Полуторний» (1,5 Lines); абзацний відступ — п’ять знаків (1,25 см); верхнє і нижнє поле — 2 см., ліве — 2,5 см, праве — 1,5 см. Обсяг роботи — 12 сторінок формату А 4.

Список рекомендованої (використаної) літератури оформляється відповідно до стандартів (ГОСТ 7.1 −84, ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.).

УЧАСТЬ У ДІЛОВИХ ІГРАХ

1. Розробіть сценарій ділової гри за однією з тем:

Науково — практична конференція «Проблеми адаптації законодавства України до стандартів Європейського Союзу»;

Науково — практична конференція «Реформування державної служби України: проблеми і шляхи вирішення»;

Громадські слухання «Проблеми розвитку регіону і шляхи їх вирішення»;

Засідання колегії (органу державної влади) «Проблеми і шляхи забезпечення ефективності діяльності (органу державної влади).

2. Розподіліть ролі учасників ділової гри.

3. Підготуйтеся до виконання взятої на себе ролі.

4. Візьміть участь у діловій грі відповідно до взятої на себе ролі.

ЗАВДАННЯ ЩОДО ОПИСУ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПИТАННЯМИ ПСИХОЛОЛІЇ УПРАВЛІННЯ І МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

1. Опишіть (словесно, з використанням відеозаписів, фотографій тощо) або розіграйте проблемну ситуацію, пов’язану з питаннями психололії управління і менеджменту в органах державної влади.

2. Запропонуйте іншим учасникам конкурсу проаналізувати ситуацію і надати пропозиції щодо вирішення наявної в ній проблеми.

3. Дайте обгруновану оцінку якості аналізу іншими учасниками конкурсу запропонованою Вами ситуації з пропозиціями щодо вирішення проблеми, яка є в описаній ситуації.

Критерії оцінювання учасників конкурсу щодо розігрування ними ситуацій з професійної діяльності державних службовців:

1. Реалістичність ситуації і актуальність відображених в ній проблем психології управління і менеджменту в органах державної влади.

2. Науковість, повнота аналізу розіграних професійних ситуацій, здатність встановлювати причиново-наслідкові зв’язки і робити висновки.

3. Наукова обґрунтованість і реальність запропонованих способів вирішення проблем, визначених у процесі аналізу розіграної професійної ситуації.

4. Здатність визначати актуальні проблеми психології управління і менеджменту в органах державної влади, їх відображати і аналізувати.

5. Толерантність, артистичність, культура спілкування.


ПРЕЗЕНТАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У презентації професійної діяльності бажано розкрити такі питання:

— мета і завдання органу державної влади, в якому працює учасник конкурсу, їх значимість для розвитку галузі чи сфери і реалізації державної політики у певній галузі чи сфері;

— завдання структурного підрозділу, в якому працює учасник конкурсу; спрямованість завдань підрозділу на реалізацію мети діяльності органу державної влади;

— посадові завдання учасника конкурсу, їх необхідність і значимість для забезпечення ефективності функціонування галузі чи сфери;

— проблеми забезпечення ефективності і якості виконання посадових завдань;

— пропозиції щодо шляхів забезпечення ефективності і якості виконання посадових завдань;

— Ваш внесок у розвиток галузі або сфери управління якою забезпечує орган влади в якому Ви працюєте;

— ділові і особистісні якості, які, на Вашу думку, притаманні кращому державному службовцю. Якими з цих якостей Ви володієте.


Перелік навчально-методичних та інформаційних матеріалів до

програми підготовки до участі у конкурсі «Кращий державний службовець»

Право

  1. Руденко В.М. Правові засади місцевого самоврядування : навч. посіб. — К. : НАДУ, 2008. — 76 с.
  2. Дубенко С.Д., Плахотнюк Н.Г. Правовий статус державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування : навч.-метод. матеріали. — К. : НАДУ, 2008. — 52 с.
  3. Александров О. А. Адміністративне право : навч. посіб. — К. : НАДУ, 2008. — 64 с.
  4. Федоров М.П., Наулік Н.С. Конституційне право України: Навч.-метод. матеріали. — Тернопіль 2003. — 43 с.
  5. Конституційне право (конституційні засади діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування) : навч.-метод. матеріали. — К. : НАДУ, 2008. — 96 с.

Державне управління, державна служба

  1. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник).За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора В.Б. Аверянова. К., 1998. — 225 с.
  2. Економічні злочини у період кризи: Всесвітній огляд динаміки економічної злочинності — Листопад 2009
  3. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від
    11 червня 2009 р. № 1506-ІV // www.rada.gov.ua.
  4. Засади публічної політики для громадських організацій. Практичні рекомендації щодо організації робіт / В.М.Гнат, О.В.Гуменюк, В.Т.Нанівська, В.А.Нікітін, М.В.Сунгуровський. — К: Оптима, 2004. — 208 с.
  5. Контролінг в органах державної влади і органах місцевого самоврядування : навч. посіб. — К. : НАДУ, 2008. — 72 с.
  6. Міжнародний досвід щодо запобігання та протидії корупції [ресурс доступу] http://udscn.guds.gov.ua/files/Dosl/3.doc
  7. Навчально-методичний комплекс з курсу «Правові проблеми боротьби з економічною злочинністю та корупцією» /Укл. Цимбал П.В. — К.: Акад. праці і соц. відносин Федер. проф. спілок України, 2009. — 32 с.
  8. Політико-адміністративні відносини: Україна і демократичний вибір : метод. матеріали. — К. : НАДУ, 2008. — 24 с.
  9. Професіоналізація державної служби: зарубіжний досвід : навч.-метод. матеріали / уклад. : В. А. Гошовська та ін. — К. : НАДУ, 2008. — 80 с.
  10. Р.В.Войтович Стиль державного управління. — К.: Вид-во НАДУ, 2008. — 39 с.
  11. Шрьодер П. Нове публічне адміністрування або як досягнути ефективного врядування? — К.: Вид.: Фонд Ф.Науманна за свободу, 2008. — 76 с.

Етика і психологія управл

  1. Культура ділового мовлення: Навч. посіб. / Уклад.: І.М.Плотницька. — К.: Вид-во НАДУ при Президентові України, 2007. — 18 с.
  2. Леммерман Хайнц Уроки риторики и дебатов. — М.: ООО «Издательство «Уникум Пресс», 2002.- 160 с.
  3. Логунова М.М. Конфлікти, стреси, маніпулювання в державному управлінні : навч. посіб. — К. : НАДУ, 2008. — 56 с.
  4. Михайлець Л. М. Культура мовлення як складова загальної культури державних службовців
  5. Мовна політика країн Європейського Союзу : Навч.-метод. матер. / З.Ф.Кудрявцева — К. : НАДУ, 2009. — 49 с.
  6. Оформлення реквізитів у ділових паперах: Навч. посіб. / Уклад.: І.М.Плотницька. — К.: Вид-во НАДУ при Президентові України, 2007. — 9 с.
  7. Рачинський А.П. Керівництво і лідерство: навч. посібник. — К.: Вид-во НАДУ, 2008. — 32 с.
  8. Форми ділового спілкування : метод. матеріали / уклад. : В. А. Гошовська, В. О. Гущенко, К. Ф. Задоя, Н. В. Зануда. — К. : НАДУ, 2008. — 52 с.

Комунікації

  1. Голобуцький О., Шевчук О. Електронний уряд
  2. Загороднюк С.В. Комунікативні технології в системі державної служби : навч. посіб. — К. : НАДУ, 2008. — 68 с.
  3. Цуруль О. А. Менеджмент у державних організаціях: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 142 с. (Тема 6. Інформаційне та комунікаційне забезпечення внутрішньої організації державного управління)


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИХ КАДРІВ

За загальною редакцією В.А. Гошовської, директора Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, д.політ.н, професора

КИЇВ — 2010


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Упорядники: Ларіна Н.Б., Саченко Т.А.

За загальною редакцією доктора політичних наук, професора Гошовської В.А.

розроблено з метою надання методично-консультативної допомоги державним службовцям ІІ-VІІ категорій посад та державним органам влади з питань підвищення кваліфікації у рамках проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець»

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Безперервна освіта сприяє постійному оновленню знань та умінь державних службовців, їхньої готовності кваліфіковано виконувати завдання і функції в умовах трансформаційного розвитку суспільства.

У практиці функціонування системи професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування перевага надається таким видам навчання як підвищення кваліфікації за професійними програмами та програмами тематичних короткотермінових чи постійно діючих семінарів у закладах післядипломної освіти. Недостатньо приділяється уваги професійному розвитку кадрів в органах державної влади та місцевого самоврядування, навчанню на робочому місці, самоосвіті. У розвинених країнах світу самоосвіта дорослих здійснюється протягом усього трудового життя.

Самоосвіта — це особистісне, професійне зростання; цілеспрямоване систематичне оволодіння знаннями і уміннями з власної ініціативи, з урахуванням індивідуальних інтересів і потреб особистості.

Самоосвіта на державній службі має особливо великий потенціал, на ній відбувається перехід державного службовця від епізодичного навчання до безперервного протягом всього кар‘єрного зростання. Це може здійснюватися без відриву від служби, що визначає темп, зміст, форми і методи самостійного навчання з урахуванням особистісних освітніх потреб і побажань державного службовця.

Самоосвіта державного службовця є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, і відрізняється від організованого академічного навчання тим, що в ній немає зовнішнього контролю і зовнішній вплив досить обмежений, відсутні регламентовані заняття, обов’язковість їх відвідування. Спрямування навчання, його глибину та обсяг державний службовець встановлює собі сам. Державний службовець сам створює свою систему освіти та особистісну освітню траєкторію. Це вимагає певних знань, умінь і навичок, їх синтезу, аналізу та оцінювання. Тому для ефективної самоосвіти державний службовець має бути підготовленим.

Самоосвіта є одним із чинників розвитку професіоналізму державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Різнобічний розвиток особистості державного службовця неможливий без постійної, свідомої, наполегливої праці фахівця над собою. Самоосвіта, самовиховання, саморозвиток та самовдосконалення — це глибоко особистісні процеси, а їх результати — неодмінна умова і найважливіший чинник набуття та зростання рівня професійної компетентності державного службовця упродовж кар’єри.

Умови проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» передбачають самостійне навчання (самоосвіту) як одного з найважливіших аспектів професійного зростання учасників конкурсу. Автори методичних рекомендацій обґрунтували поняття «самоосвіта», «самостійна робота», проаналізували законодавчу та нормативно-правову базу щодо підвищення кваліфікації державних службовців шляхом самоосвіти; визначили організаційно-педагогічні умови, основні мотиви та шляхи її здійснення.

Організатори (відповідальні) за проведення першого туру Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» зможуть скористатися зразком індивідуального плану для самоосвіти державного службовця, алгоритмом (схемою, див. рис.2) організації самоосвіти, переліком орієнтовних питань та практичних завдань для самоконтролю знань і вмінь слухачів. Особливою цінністю для учасників конкурсу є список літературних джерел та електронна бібліотека до тем модулів кожного блоку навчальних дисциплін: «Право», «Державне управління і державна служба», «Етика і психологія управлінської діяльності», «Технології електронного урядування».

Кількість навчальних годин на самостійну роботу державних службовців, яка проводиться в рамках підвищення кваліфікації та участі в конкурсі, є керованою, і визначена тематичним планом (див. додаток 1).

У першому турі (І етап самостійного навчання) на самоосвіту учасникам конкурсу передбачено не менше, ніж 72 години.

У другому турі (етапі) конкурсу, враховуючи аудиторне навчання конкурсантів (участь у двох дводенних семінарах) кількість годин на самостійну роботу зменшено, вона становить 36 годин.

На кожний блок навчальних модулів відводиться по 52 години. Обов’язковим компонентом перевірки рівня засвоєння знань і вмінь державних службовців є проведення контрольних заходів (оцінювання). Тематичним планом передбачено на проведення кожного контрольного заходу по 4 академічні години.

Програма самоосвіти державних службовців є стартом для продовження професійного навчання в закладах післядипломної освіти шляхом участі в постійно діючих семінарах, які буде проведено в рамках Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» у 2010 році. Загальна кількість навчальних годин, яка відведена на самостійну роботу державним службовцям (учасникам конкурсу) протягом всіх трьох турів (етапів) ставить 144 навчальні години або 3 кредити. Це свідчить про високий рівень довіри до організації праці державних службовців та їх самовдосконалення.

Самоосвіта державних службовців є органічною невід’ємною складовою системи їх професійного навчання. Її основною ознакою є те, що в процесі самоосвіти суб’єкт і об’єкт освіти виступають в одній особі. Необхідність і важливість самоосвіти державних службовців так само об’єктивні, як і необхідність і важливість безперервності освіти, що неможлива без самоосвіти.

ПРАВОВІ ЗАСАДИ САМООСВІТИ

Закон України «Про державну службу» (стаття 29) регламентує створення умов державним службовцям для постійного підвищення кваліфікації не лише у відповідних навчальних закладах, а й шляхом самоосвіти.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій» від 8 лютого 1997 р. № 167 одним із основних видів підвищення кваліфікації державних службовців, що забезпечують його безперервність, є систематичне самостійне навчання (самоосвіта).

У Загальних правилах поведінки державного службовця, затверджених наказом Головдержслужби України № 58 від 23 жовтня 2000 p., підкреслюється, що державний службовець повинен постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям і завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти.

Самоосвіта є підґрунтям, основою навчання й освіти, оскільки цілісний розвиток і збагачення сукупної культури особистості відбувається не лише завдяки чинникам зовнішнього впливу, до яких належить академічне навчання, а й завдяки чинникам внутрішнього впливу, до яких належить самоосвіта фахівців.

Самоосвіта є необхідною умовою ефективності і результативності навчання державних службовців, яка спрямовується та орієнтується у процесі їхнього підвищення кваліфікації на саморозвиток, самовдосконалення, самовиховання та самореалізацію особистості.

Відповідно до Закону України «Про освіту», самооосвіта є одним з основних структурних компонентів освіти в Україні, що має відносну самостійність та завершеність і тому потребує особливих форм організації, змістового наповнення, етапів становлення та перебігу.

Мотиви самоосвіти

Рушійною силою, джерелом самоосвіти є потреба особистості в самозміненні, самовдосконаленні та самореалізації. Серед найсуттєвіших об’єктивних причин, що породжують цю потребу, слід назвати вимоги, які висуває суспільство до особистості та її освіченості. Це породжує наступні дії фахівця з самовдосконалення і впливає на формування і розвиток освітніх потреб, пошук шляхів їх задоволення. Самоосвіта починається з усвідомлення фахівцем свого реального наявного освітнього рівня, зіставлення його з існуючими вимогами суспільства до нього як до особистості, професіонала та бажаним рівнем освіченості. Тому в умовах трансформаційного розвитку суспільства і держави актуальним є питання мотивації самоосвіти державних службовців. Під мотивацією переважно розуміють сукупність імпульсів до діяльності. В даному випадку діяльність — це самоосвіта.

До мотивів самоосвітньої діяльності державного службовця на думку провідних наукових працівників та практиків у галузі андрагогіки та акмеології відносяться:

1) бажання вважатися знавцем своєї справи, справжнім професіоналом, майстром високої кваліфікації, ерудитом;

2) прагнення йти в ногу з часом, бути в курсі відкриттів, інновацій, винаходів, постійно розширювати, поповнювати і поглиблювати свої знання, вміння;

3) прагнення постійно вдосконалювати свою діяльність (професійну, фахову, функціональну);

5) розвиток творчого потенціалу особистості, її здібностей і можливостей; допитливість, інтерес до самоосвіти, емоційні переживання, що відчуває людина у процесі самоосвіти та від її результатів (почуття радості, гордості за себе, почуття задоволення від успіху тощо);

6) потреби самореалізації та самоствердження в професії, у певному колективі, на певній посаді, завойовувати і підтримувати свій авторитет тощо;

7) бажання отримати нову спеціальність (професію), кращу роботу (більш престижну, вище оплачувану, цікавішу, зручнішу та ін.), зайняти певну посаду, підніматися по службі, здобути науковий ступінь тощо;

8) ознайомлення з досвідом управлінської діяльності, уявлення про професіоналізм та особистісний ідеал державного службовця, творче наслідування йому;

9) потреба компенсації не отриманого (забутого) знання від системи освіти (вищої, післядипломної), невдоволеність собою, своїми знаннями, якістю своєї діяльності;

10) проблеми, труднощі у здійсненні професійної діяльності (функціональної, фахової), вирішенні життєвих завдань, спілкуванні.

Мотивація до самоосвіти залежить не тільки від об’єктивних умов життя і праці людини, а й значною мірою від особистості самого фахівця, його моральних і вольових якостей, розвитку духовної культури, свідомості й активності, від його уявлення про свої життєві та професійні перспективи і можливості.

Кожен державний службовець має формувати у себе позитивне мотивування до постійної самоосвіти. Допомогти державному службовцю в цьому — завдання системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Важливо знати, що чим ширше мотивування самоосвіти, тим більш творчою буде робота державного службовця над собою.

Шляхи забезпечення самоосвіти

На основі аналізу науково-педагогічної та методичної літератури визначено основні шляхи забезпечення самоосвіти державних службовців у системі підвищення кваліфікації:

1. Сприяння самостійному визначенню фахівцем шляхів і засобів задоволення своїх освітніх потреб, відмова від нав’язування, примусу та регламентування. Визначення та забезпечення свободи вибору на основі варіативності змісту, форм, методів, напрямів навчання;

2. Розвиток і збагачення в системі підвищення кваліфікації державних службовців загального професійного орієнтування фахівців. Це означає, що зміст навчання не повинен ґрунтуватися тільки на врахуванні усвідомлених державним службовцем функціональних потреб. Він має включати і осмислення ним провідних принципів і цілей управлінської діяльності взагалі, збагачення професійних знань, розвиток професійних умінь та якостей, необхідних державному службовцеві, на якій посаді він би не працював;

3. Інтегрування в змісті й організації підвищення кваліфікації державних службовців професійної та загальнокультурної освіти фахівців. Це збагачує професійну діяльність та залишає за особистістю певну свободу, незалежність від професії, що дає можливість йому постійно працювати над собою, вдовольняти свої професійні та особисті освітні потреби, формувати стійке мотивування до самоосвіти, розширювати діапазон;

4. Сприяння розширенню сфери взаємодії особистості з оточенням. Зростає значення особистісного спілкування, результатом якого є не тільки самопізнання, а й установлення взаємин між людьми, духовної близькості, отримання підтримки, схвалення або висловлення незгоди, визначення помилок. Чим ширша сфера взаємодії особистості з оточенням, тим глибший самоаналіз, тим стабільніші мотиви професійної та загальнокультурної самоосвіти протягом усієї кар’єри державного службовця;

5. Розширення джерел самоосвіти. В системі підготовки та підвищення кваліфікації державного службовця необхідно орієнтувати на різні джерела інформації, які не завжди суто спеціалізовані, але містять інформацію, знання, що можуть бути інтерпретовані для професійної та загальнокультурної самоосвіти фахівців;

6. Стимулювання практичної діяльності. Діяльність державного службовця спричиняє мотиви його самоосвіти, дає можливість побачити і відчути наявні прогалини в знаннях, відсутність умінь і навичок. Стимулювання, заохочення державних службовців до практичної діяльності в процесі навчання, спонукання їх до випробування своїх сил у тому чи іншому виді діяльності, сприятиме як встановленню у державного службовця стійкого позитивного мотивування самоосвіти, так і розширенню його.

Однією з головних функцій підвищення кваліфікації шляхом самоосвіти є фасилітативна. Це надання навчально-методичної допомоги, супровід державного службовця під час навчання, перед навчанням та після навчання — у відборі змісту, визначенні основних напрямів, форм й методів самоосвітньої діяльності.

Самоосвіта державного службовця має включати цілеспрямовану, систематичну пізнавальну діяльність із встановленням цілей, усвідомленням засобів їх досягнення.

Найважливішими для самоосвітньої діяльності державних службовців є такі вміння і навички:

1. Самоорганізація навчання.

2. Екстраполяція набутих професійних умінь і навичок у сферу самоосвітньої діяльності державного службовця.

3. Користування засобами самовиховання, самопізнання, самопрограмування та самовпливу. Засобом реального оцінювання проявів особистості, тобто самопізнання, є самоспостереження, самоаналіз, самооцінка та ін. Уміння та навички самопрограмування здійснюються засобами самообов’язків, складання планів самоосвіти, індивідуальних творчих планів та ін. Уміння та навички самовпливу (самоспонукання, самоорганізації, самоврядування), самооцінювання та самоконтролю).

4. Здобуття, опрацювання і використання інформаційних технологій.

5. Культура інтелектуальної праці, впровадження наукової організації праці.

УПРАВЛІННЯ САМООСВІТНЬОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Самоосвітня діяльність є особистісною, індивідуальною й управління нею досить специфічне. Суб’єкт і об’єкт управління представлені в одній особі, тобто державний службовець сам керує своєю самоосвітою. Стороннє керівництво самоосвітою можливе лише в опосередкованій формі — фасилітативне. Аргументоване переконання, тактовна допомога керівників органів влади, представників кадрових служб — основні рушійні механізми опосередкованого управління самоосвітою державних службовців.

Важливу роль у цьому також відіграє Інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії та центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, навчальний процес в яких важливо спрямовувати таким чином, щоб допомагати державному службовцю у його подальшій самоосвіті. Робити це потрібно тактовно, слушно радячи, а не нав’язуючи свою думку, залишаючи за фахівцем реальну свободу вибору.

Схема здійснення навчальними закладами допомоги державним службовцям у їх самоосвітній діяльності подана на рис. (див. рис.1).

 

Рис.1. Схема здійснення навчальними закладами допомоги державним службовцям у їх самоосвітній діяльності

 

Результати, яких можна досягти засобами самоосвіти: постійне вдосконалення професійної, фахової, функціональної діяльності; підвищення ступеня готовності до вирішення завдань в сучасних умовах; просування по службі, отримання нової спеціальності; розширення кругозору; підвищення інтелектуального рівня; удосконалення вміння аналітично мислити; здобуття наукового ступеня, реалізація прагнення державним службовцем втілювати результати у практичній діяльності; самоствердження тощо.

Для досягнення цих результатів державні службовці повинні систематично підвищувати свій професійний рівень самостійно за індивідуальними планами. У цих планах необхідно передбачити глибоке вивчення окремих питань теорії і практики державного управління, державної служби; ознайомлення з новими законодавчими і нормативно-правовими актами з відповідних питань; оволодіння комп’ютерними програмами тощо.

Успіх самостійної роботи державних службовців над підвищенням свого загальнотеоретичного і фахового рівня залежить від того, наскільки чітко ця робота буде спланована щодо її змісту, обсягу і часу.

Організацію самоосвіти при підвищенні кваліфікації, зокрема у рамках щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» можна полегшити введенням індивідуальних програм (планів) самоосвіти державного службовця. Ця програма (план) може мати такий зміст:

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

_________________________

"____«_____________ 2010 р.

Індивідуальна програма (план) самоосвіти державного службовця

________________________________, який підвищує кваліфікацію (згідно з професійною програмою програмою, тематичного короткотермінового семінару, короткотермінового постійно діючого семінару, у рамках щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» та ін.)

з ___ по _________ 2010 р.

з/п

Зміст

завдання

Терміни виконання

Консуль-тант

Форма контролю

Оцінка

Прізвище особи, яка навчається

Відмітка

про вико-нання

1.

Вивчення

законодавчих і нормативно-правових актів з питань..........







2.

Виконання тестових завдань з питань..........







3.

Публічний виступ за круглим столом на тему: ...........







4.

Складання ділового документа (..................)







5.

Захист творчої роботи на тему:.............







Ця програма є орієнтовною і, за бажанням державного службовця, може додатково включати колонки: «Питання, які будуть опрацьовані» та «Література».

Індивідуальна програма (план) самоосвіти державного службовця може бути побудована за розділами:

1. Питання теорії державного управління та державної служби.

2. Правові засади та запобігання, протидія проявам корупції в органах державної влади, органах місцевого самоврядування.

3. Етика і психологія управлінської діяльності.

4. Інформаційні та інформаційно-комунікаційні технології в державному управлінні.

Індивідуальна програма (план) самоосвіти може складатися навчальним закладом, в якому підвищує кваліфікацію державний службовець, затверджуватись керівником навчального закладу або іншою уповноваженою особою. Консультантами можуть виступати співробітники, які мають науковий ступінь, вчене звання та викладають в системі підвищення кваліфікації або штатні (позаштатні) викладачі. (Позаштатні викладачі найматимуться за трудовими угодами на умовах погодинної оплати праці).

Направлення державних службовців до навчальних закладів для реалізації програми самоосвіти може здійснюватися відповідно до угод (контрактів) між навчальними закладами та органами державної влади, де працюють особи, які підвищують кваліфікацію шляхом самоосвіти.

Самостійне навчання є дієвим, коли здійснюється паралельно з іншими формами підвищення кваліфікації. Переважна більшість державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування усвідомлюють важливість самоосвіти для свого професійного розвитку, розглядають її як засіб самоствердження і просування по службі, тому і приймають рішення щодо своєї участі у підвищенні кваліфікації в рамках щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець».

Участь у конкурсі передбачає підвищення кваліфікації під час тренінгів, ділових ігор, виконання творчих робіт тощо.

Здійснюючи підготовку до конкурсу з метою якісного виконання практичних завдань учасникам необхідно самостійно опрацювати питання з державного управління, державної служби, етики і психології управлінської діяльності, інформаційно-комунікаційного забезпечення, які входять до програми підвищення кваліфікації державних службовців органів державної влади ІІ-VІІ категорій посад в рамах проведення Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» (Додаток 1: Тематичний план).

ОРГАНІЗАЦІЙНІ УМОВИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Загальна процедура організації самостійної роботи державних службовців охоплює декілька етапів, які можна об’єднати в три основні блоки:

І етап (блок) — підготовчий;

ІІ етап (блок) — самостійне навчання відповідно до програми та тематичного плану;

ІІІ етап (блок) — презентаційний, підготовка результатів підвищення кваліфікації шляхом самоосвіти, аналіз та синтез новозбудованих знань.

Схема організації самостійної роботи державних службовців подана на рис. (див. рис. 2).





Рис. 2. Схема організації самоосвіти державних службовців


Вищезазначена модель організації самоосвіти має загальний характер. Вона визначає тільки основні рамки і черговість кроків, необхідних для організації самостійного навчання державного службовця. Детальний сценарій організації самостійної роботи обумовлюється багатьма чинниками: обсягом індивідуальних знань і вмінь державного службовця, створенням атмосфери для самоосвіти на робочому місці та вдома, роботою в бібліотеці та мотивацією поставлених завдань перед учасником конкурсу.

Питання, що виникають у державних службовців стосовно виконання запланованих завдань, вирішуються на консультаціях, які проводяться згідно з графіками, погодженими навчальними закладами післядипломної освіти та кадровими службами.

Самостійна робота у першому турі над навчальними модулями, що входять до блоків Програми підвищення кваліфікації державних службовців у рамках проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» включає такі форми:

• самостійна робота з літературними джерелами (каталогами);

обов’язкове самостійне опрацювання першої теми у кожному навчальному модулі;

• підготовка та оформлення виконаних питань для самоконтролю та практичних завдань;

• підготовка до презентації результатів самостійного навчання та виконаних завдань у першому турі конкурсу;

• систематизація, самоаналіз та самооцінювання вивченого матеріалу з навчальних дисциплін перед проведенням тестування;

• презентація результатів самопідготовки у першому турі конкурсу.

Усі завдання самостійної роботи слухачів поділяються на обов’язкові та вибіркові, виконуються в установлені терміни з відповідною максимальною оцінкою та передбачають певні форми звітності щодо їх виконання. Обов’язкові завдання виконуються кожним учасником без винятку у процесі самостійного вивчення модулів. Вибіркові завдання є альтернативними і виконуються переможцями з метою участі в ІІ турі конкурсу.

Тематика обов’язкових індивідуальних навчально-практичних завдань (модульних завдань) обирається слухачем за погодженням із організаторами та навчально-методичними консультантами конкурсу (навчальними закладами післядипломної освіти, кадровими службами). Орієнтовні завдання до кожного модуля містяться в додатку (див. додатоки 2  4).

Вимоги до виконання модульного завдання передбачають постановку мети, визначення змісту, видів роботи та звіту про виконання модульного завдання.

Мета: Самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування вмінь та знань конкурсанта з навчального модуля.

Зміст: Це завершена практична робота в межах навчального модуля, що виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі самостійної індивідуальної роботи конкурсанта (а також внаслідок відвідування лекційних, семінарських, практичних занять).

Види:

— аналіз політики в певній галузі державного управління;

— розроблення проектів нормативно-правових актів, їх обґрунтування та прогнозування наслідків їх впровадження;

— формування стратегічного плану розвитку певної сфери діяльності органу державної влади;

— аналіз результативності функціонування органу державної влади; розроблення стандарту надання державних (управлінських) послуг;

— підготовка експертно-аналітичних матеріалів з певної проблеми.

Звіт про виконання модульного завдання подається в організаційний комітет у вигляді реферату з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдань у термін, визначений правилами проведення конкурсу.

Оцінка конкурсантові виставляється на підставі презентації результатів виконання ним індивідуальних завдань під час проведення І туру конкурсу та після попереднього ознайомлення членів конкурсної комісії зі змістом завдання.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ:

Самоосвіта є невід’ємною частиною життя сучасної європейської людини, яка допомагає їй підкорювати нові висоти у професійній діяльності.

У системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців самоосвіта займає особливе місце, є основою (підґрунтям) і важливою умовою ефективної діяльності системи. Подальша самостійна самоосвітня діяльність державних службовців спрямовується під час навчання і забезпечує його безперервність. Основні завдання організації навчального процесу щодо самоосвіти державних службовців полягають у стимулюванні мотивації самоосвіти державних службовців; формуванні, розвитку та збагаченні вмінь і навичок їх самоосвіти; наданні необхідної допомоги у здійсненні ними самоосвітньої діяльності.

Державним службовцям необхідно здійснювати цілеспрямовану, систематичну пізнавальну діяльність, чітко встановити її мету, основні завдання і усвідомити засоби їх досягнення.

Державний службовець має звернутися до навчального закладу щодо надання йому навчально-методичної допомоги, координаційного супровіду під час самостійного навчання, отримання консультації стосовно відбору змісту, визначення основних напрямів, форм і методів самоосвітньої діяльності.

Питання організації самоосвіти необхідно глибоко обговорювати в органах державної влади і в органах місцевого самоврядування, навчальних закладах системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.

Навчальним закладам потрібно впровадити систематичне вивчення, узагальнення і широко популяризувати кращий досвід організації самостійної роботи з підвищення кваліфікації державних службовців.

Представникам кадрових служб органів влади доцільно вивчати стан самоосвіти державних службовців, цікавитись, які позитивні зміни відбулися в їх роботі, аналізувати не лише рівень професійної діяльності службовців, а й форми, методи і зміст самостійної роботи, і в разі потреби допомагати окремим кадрам розробити завдання для їхньої самоосвіти, порадити ефективні форми її організації. Результати самостійного навчання державних службовців впливають на підсумки проведення першого етапу Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» та мають враховуватися при щорічній оцінці їх професійної діяльності.

Список використаних джерел

1. Ефективність державного управління. Практикум / Бухарінс А., Гущенко В., Кертіс Л. та ін.; За заг. ред. І.Розпутенка. — К.: Вид-во «К.І.С.», 2002. — 176 с.

2. Загальні правила поведінки державного службовця: Наказ Головдержслужби України від 23 жовт. 2000 р. № 58 // Державна служба в Україні: Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — К., 2002. — Вип. 1. — С 240.

3. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХП //Вісник державної служби України. — 1995. — № 1 — С. 9 — 28.

4. Закон України «Про освіту» від 23 березня 1996 р. № 100-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1996. — № 21. — Ст. 84.

5. Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р. № 2984-ІІІ // www.rada.gov.ua.

6. Змеев СИ. Основы андрагогики: Учеб. пособие для вузов. — М.: Флинта; Наука, 1999. — 152 с.

7. Змеев СИ. Технология обучения взрослых: Учеб. пособие для студентов вузов. — М.: Academia, 2002. −126 с.

9. Комплексна програма підготовки державних службовців: Указ Президента України від 9 листопада 2000 р. № 1212/2000 // Державна служба в Україні: Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — К., 2002. — Вип. 1. — С 113.

10. Наказ Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» від 2 червня 1993 р. № 161 // Освіта України. Нормативно-правові документи. — К.: Міленіум, 2001. — С. 382 — 399.

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 р. № 746 «Про затвердження Програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки» // Офіційний вісник України. — 2004. — № 23. — Ст. 1554.

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1997 р. № 167 «Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій» // www.kmu.gov.ua.

13. Протасова Н.Г. Теоретичні основи навчання державних службовців у системі підготовки та підвищення кваліфікації: Навч.-метод. посіб. — К.: Вид-во УАДУ, 2000. −160 с.

14. Савченко В.А. Управління розвитком персоналу: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2002. — 351 с.



Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.