Skip to Content

Романчук С. В. Тези до публічного виступу на тему: «Національно-патріотичне виховання молоді в сучасних умовах»

Тези до публічного виступу на тему:

 

«Національно-патріотичне виховання молоді в сучасних умовах»

 

 

учасника ІІ туру щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець»– 
Романчук Світлани Василівни, головного спеціаліста-економіста відділу статистики фінансів управління міжгалузевої статистики підприємств Головного управління статистики у Рівненській областіДержавного комітету статистики України

12.06.2009 р.

 

 Головною запорукою процвітання держави є національно-патріотичне виховання молоді, частина якої щороку поповнює лави державних службовців. Адже саме вони вносять свої корективи в закони, суспільне життя, етико-моральні засади. Щоб ці реформи не призводили до краху, національно-патріотичне виховання повинно супроводжувати молодь впродовж всього їхнього шкільного й студентського життя. Можна багато говорити  про виховання молоді, як абстрактної маси, але ті пафосні розмови ні до чого не призведуть. Під словом «молодь» ми повинні вбачати своїх дітей, методику виховання молоді ототожнювати з вихованням власних. Якими б ми хотіли бачити своїх дітей?

  • Чесними; вихованими; добрими; людьми, які поважають старше покоління. Ці якості можна об’єднати в етично-моральну групу, без якої жодне суспільство не існує. Для того щоб виховати ці якості, в Україні в загальноосвітніх закладах викладаються уроки етики, на яких вчителі намагаються привити дітям гуманне ставлення до оточуючих, закласти основи моралі.
  • Патріотами своєї держави; свідомими громадянами; людьми, які пам’ятають своє коріння й шанують пам'ять предків; громадянами, які готові в будь який момент віддати своє життя за Батьківщину. Ці якості можна об’єднати в національно-патріотичну групу.
  • Людина може відчувати себе вільною лише тоді, коли є економічно незалежною, має стабільний дохід, є юридично захищеною, має свободу думки, право вільного вибору. Ці чинники можна об’єднати в суспільно-економічну групу.
  • Всі батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими, сильними, загартованими морально та фізично. Здорова молодь – здорова нація – здорова держава.

Гармонія й одночасна присутність всіх цих чинників привела б нас до ідеального суспільства. Проте на жаль, на даному етапі розвитку України існує ряд факторів, які впливають на формування процесу виховання молоді. Враховуючи те, що на даному етапі наша країна знаходиться на зламі двох систем управління державою, капіталістичної та соціалістичної, деформувався процес виховання. Старі соціалістичні методи виховання, які ґрунтувались на комуністичній ідеології (де головним була не людина як особистість, а людина як ланка суспільства), втратили свою актуальність, а нова система виховання ще не сформована.

Результатом цієї невизначеності є те, що сучасна молодь залишається сам на сам зі своїми проблемами, не має соціальної підтримки й не може визначитись в різноманітних політичних, соціальних, економічних, морально-етичних напрямах. Це призвело до того, що збільшилась кількість бездомних, нікотино- та наркозалежних дітей. Також збільшилась кількість злочинів, скоєних особами до 18 років.

Щоб змінити становище на краще, нам необхідно зрозуміти, що не можна за короткий період часу змінити молодь, не змінивши суспільство. Ось чому, стрижнем усієї системи виховання в Українi повинна бути національна ідея, яка відіграє роль об'єднуючогo, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний xapaктep виховання полягає у формуванні молодої  людини як громадянина України, незалежно від її етнічної приналежності. Ця проблема вже багато років «вирішується» на державному рівні, в той час, як рядові вчителі, в своїх повсякденних справах пробуджують в учнів патріотичні почуття. Яскравим прикладом такої діяльності є Рівненська українська гімназія, де при вступі вчителі наголошують: «Ми виховуємо патріотів». Дух національної ідеї панує тут ще з довоєнних часів, коли простий вчитель Федір Пекарський домігся відкриття першої УКРАЇНСЬКОЇ гімназії. Весною, на честь дня народження українського генія Тараса Шевченка, за сприянням заступника міського голови Рівного було проведено акцію і по всьому місту спостерігались постери з зображенням молодого Шевченка й датою народження. Шановані жителі міста протягом двох тижнів читали його вірші на місцевому телебаченні. Також в Рівному закладено традицію щороку в День незалежності проводити парад вишиванок. Саме такими маленькими й неординарними акціями молодь виховується, й одночасно розважається не завдаючи шкоди ні собі, ні суспільству. На цих прикладах видно, що при бажанні й нестандартному підході можна з мінімальними фінансовими затратами досягти непоганих результатів.

На даний час існує дуже багато ідей, реалізація яких, посприяла б національно-патріотичному вихованню. Це створення всеукраїнських дитячих таборів, в яких би діти змогли об’єднуватись за інтересами, ділитись своїми враженнями, розвивати свої навики й таланти. За взірець можна взяти Всесвітню Скаутську Організацію, тим паче, що в Україні присутній один з їхніх осередків – Пласт. Водночас необхідно створити щось на зразок молодіжного інформаційного центру, чи газети, чи журналу, або телеканалу, щоб активна й не байдужа молодь дізнавалась про різноманітні акції, збори, конференції, зустрічі серед молодіжних організацій і брала в них участь. Такі дії дадуть змогу поступово видалити з свідомості українців поняття «лівобережні» й «правобережні». На державному рівні потрібно посилити патріотичне виховання в лавах армії. Ніщо так не загострює почуття патріотизму, як армійський дух та солдатська дружба. Потрібно, щоб солдати відчували свою необхідність державі. Якщо вони – захисники, не люблять її, то хто ж тоді? На жаль, нинішня ситуація зовсім не така, як хотілося б. Не дуже втішає те, що на запитання, чи пішли б молоді люди захищати свою країну у разі війни, 44% з них відповіли ствердно, 12% впевнені, що вони не стали б на захист Вітчизни, а решта просто не змогли визначитись.

Особливу відповідальність за виховання молодого покоління мають взяти на себе засоби масової інформації. На сьогоднішній день вони відіграють найбільшу роль в формуванні дитячої свідомості. Тому, на мою думку, вони мають нести позитивну інформацію, яка створювала б позитивний настрій, віру в світле майбутнє і впевненість в завтрашньому дні, а також популяризацію української мови, як єдиної державної. Без мови немає нації, без нації немає держави. Органи державної влади повинні розробити рекомендації щодо посилення патріотичної спрямованості програм радіомовлення та телебачення, матеріалів друкованих засобів масової інформації, активно протидіяти фактам, що фальсифікують історію України та її сьогодення, не допускати до ефіру матеріали, які паплюжать честь і гідність держави та її символів. Не допустити пропаганди культу насильства, жорстокості і бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що підривають суспільну мораль, підтримувати україномовні молодіжні друковані засоби масової інформації, теле- та радіопрограми, виробляти кіно- і відеофільми, виходячи із нашої багатовікової історії. Яскравим прикладом впливу телебачення на підняття національного духу було телешоу «ігри патріотів». Воно показало, як вдалий бізнес-проект може поєднати в собі захоплююче шоу і єднання навколо національного прапора.

Важливим чинником формування свідомості підлітків є сім`я, адже саме вона є прикладом для наслідування.Родина є основою держави. Родина, рід, родовід, народ ­такий шлях розвитку кожної людини, формування її національної свідомості й громадянської зрілості. Родинне виховання - це природна і постійно діюча ланка виховання, що обумовлює розвиток людини на всіх стадіях її життя. Основними завданнями родинного виховання є:

  • виховання фізично й морально здорової особистості, забезпечення необхідних екосоціальних умов для повної реалізації можливостей розвитку дитини (генотип), повноцінного психічного та духовного її становлення, формування навичок здорового способу життя;
  • створення атмосфери емоційної захищеності, тепла, любові, взаєморозуміння, чуйності, доброзичливості, належних умов для  розвитку почуттів;
  • засвоєння базових моральних цінностей та ідеалів, культурних традицій, етичних норм взаємин між близькими людьми і в суспільному оточенні, виховання культури поведінки, здатності піклуватися про молодших і немічних;
  • забезпечення духовної єдності поколінь, збереження родинних традицій, сімейних реліквій, вивчення родоводу, прилучення дітей до народних традицій, рідної мови, виховання поваги до законів, прав і свобод людини, залучення дітей до світу знань, виховання поваги до науки, школи і вчителя, розвиток прагнення до освіти i творчого самовдосконалення;
  • включення в спільну побутову та господарську діяльність, розвиток рис творчої працелюбної особистості, формування почуття власності та навичок господарювання;
  • формування естетичних смаків і почуттів, уміння розрізняти прекрасне і потворне в мистецтві і житті, забезпечення умов для практичної творчої діяльності дітей.

І на завершення я хочу процитувати слова Святослава Вакарчука: «Моє завдання разом з близькими друзями − це навчити себе і інших тому, що успіх країни починається з твого успіху. Розуміння цього не станеться завтра, не дасть швидких результатів, але зрушення в свідомості приведе до  дій і майбутнього успіху. Мало невеликої групи яскравих особистостей. Важливо, щоб ціле покоління почало думати по-іншому. Це покоління ще не розчароване, у нього ще все попереду. Потрібно працювати, потрібно все зрушити з мертвої точки. Перший крок - самий складний. Не потрібно відразу ставати героями. Але доведеться стати трошки більш трудолюбивими і стійкими, трошки менш лінивими і безвідповідальними. І ось, якщо це «трошки» помножити на всіх – ми будемо мати дуже багато».



Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.