Skip to Content

Віщур Н. Б. Тези до публічного виступу на тему: «Підготовка молоді до служби в органах державної влади»

Тези до публічного виступу на тему:

«Підготовка молоді до служби в органах державної влади»

 

учасника ІІ туру щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» –

Віщур Наталії Богданівни, заступника начальника управління обслуговування кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів - начальника відділу попереднього та поточного контролюпідтвердних документів місцевих бюджетів Головного управління Державного казначейства України в Закарпатській області

12.06.2009 р.

 

Актуальність теми полягає в тому, що в  державному управлінні сучасної України, як і кожної держави, постає проблема держслужбовця, як така, без чого держава, «державна машина», взагалі функціонувати неспроможна. Всім гілкам влади вкрай необхідна сучасна національна управлінська еліта, яка знає, в якому напрямі рухатиметься суспільство, які його загальні пріоритети, готова до впровадження нововведень, спираючись на національні соціокультурні традиції та власну історію.  

 

Метою дослідження є вивчення питання залучення та підготовки молоді до державної служби в органах виконавчої влади та в органах місцевого самоврядування, а також створення умов для професійного зростання перспективних молодих державних службовців.

Завданнями дослідження є:

- виявлення мотивацій щодо підвищення престижу державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, активізація у молодіжному середовищі просвітницької діяльності з питань державного управління;   

- удосконалення системи добору талановитої молоді для служби в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування;
- сприяння професійному зростанню молодих державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Безперечним фактом є те, що успіх будь-яких державних перетворень насамперед залежить від ефективності діяльності управлінського апарату. На цей феномен звертали увагу ще мислителі стародавнього світу. Зокрема, Демокріт учив, що державні справи є найважливішими, а тому рекомендував допускати до управління лише тих, хто має відповідні знання, якості та знає справу. Сократівський ідеал адміністрування означав правління знаючих, тобто грунтувався на принципі компетентності в державному управлінні.

З цією метою важливим є в першу чергу питання залучення молоді, як найбільш прогресивних кадрів, які хочуть та можуть працювати та підвищувати свій освітній рівень, мислити масштабно, на перспективу, здатні виділяти у повсякденній роботі головні, пріоритетні напрями. З цією ціллю доцільно в більш повному обсязі проводити просвітницьку діяльність щодо роботи державних органів ще на стадії навчання майбутніх кандидатів в вищих навчальних закладах. Для цього в Закарпатській області затверджена професійна програма підвищення кваліфікації молоді з повною вищою освітою чи такої, що закінчує вищі навчальні заклади. Дана програма прийнята на виконання  Програми підготовки та залучення молоді до державної служби в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, створення умов для її професійного зростання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1444. По цій програмі, починаючи з 2006 року по сьогоднішній день в області здійснено навчання 89 осіб, з них 23 навчались вже в поточному році.

У таких умовах стратегія кадрової політики на сучасному етапі має зазнати відчутних змін у зв'язку з новими завданнями, котрі вимагають значного прискорення реформ, перш за все - адміністративної.

Останні дії в цьому напрямку вже дають перші результати. У діяльності місцевих органів влади з'являються нові, адекватні вимогам часу форми роботи особливо там, де до керма приходять молоді, енергійні керівники. Президент України  поставив завдання перед органами виконавчої влади: залучити до управління кадри нової генерації, які ефективно продовжували б економічні трансформації в українському суспільстві, довели не тільки свою сприйнятливість до нових справ і завдань, а й здатність практично їх реалізувати.

Ефективне функціонування системи державного управління залежить не тільки від її організаційної структури, але й від особистих характеристик персоналу (розум, культура, характер, мораль, рівень національної свідомості тощо). Саме тому такою важливою проблемою є залучення на державну службу висококваліфікованих фахівців, порядних та патріотично налаштованих громадян. Добір персоналу- це процес оцінки професійних якостей кола претендентів, визначення придатності кожного з них для виконання посадових обов”язків. Одним із головних завдань адміністративної реформи в Україні є забезпечення приходу до системи управління всіх рівнів професіоналів нової генерації.

 Зазначене можливо вирішити за рахунок певних мотиваційних чинників:

-  потрібно встановити безпосередній зв'язок між обсягом, результативністю та якістю праці державних службовців і розміром грошової винагороди за цю працю;

-  єдиний підхід до оплати праці «за ідентичну роботу – однакова оплата», перейти від розрізненості оплати праці в різних органах влади;

-  підвищення мінімальної заробітної плати на найнижчій посаді до 1.5 прожиткового мінімуму;

-  зміна приорітетів при формуванні оплати праці: оклад в загальній сумі заробітної плати повинен становити близько 80%;

-   соціальна захищеність, зокрема, забезпеченість житлом через програму кредитування державних службовців;

-   можливість вивчення іноземних мов, для подальшого просування по службі та змоги ефективного обміну досвідом.

            Впровадження в життя згаданих механізмів в нинішніх умовах дасть, на мою думку, очікувані результати та позитивно вплине на престиж державної служби, а, відповідно, на зацікавленість молоді в службі в органах державної влади.  

  Проте, щоб державна служба стала ефективною та мобільною, спрямованою на вирішення нагальних суспільних потреб, а, відповідно, престижною, слід удосконалити відбір та виховання конкурентноспроможної молоді. Професійний добір – це комплекс заходів, виконання яких має забезпечити відповідність індивідуально-психологічних особливостей кандидата на державну службу вимогам професійно-посадової діяльності в органах державної влади.

Щоб реалізувати ці завдання потрібно запровадити новий підхід у підборі кадрів на державні посади. Державний службовець — це професійність, кваліфікованість, компетентність. Зрозуміло, що людина, яка очолює структуру державної влади повинна бути освіченою, здібною, ерудованою, з особливим мисленням і чіткою життєвою позицією. Загальна компетентність керівника визначається також його особистими якостями. Практика останніх років підтверджує, що наявність диплома, наукового ступеня і вченого звання — умови необхідні, але не достатні для претендування на посаду державної служби. Наявні регалії не завжди свідчать про реальні інтелектуальні здібності та моральні характеристики особистості.

Розглянемо особливості підбору  кадрів державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в Україні, зокрема, чинники, які, на мою думку, варто змінити або вдосконалити. 

-  У питаннях стажування перейти від стажування на посаді на яку претендує до стажування на різних посадах в різних структурних підпозділах. Це дасть змогу більш повно визначити розумові та особистісні особливості кандидата на роботу в органах державної влади.

-  При прийнятті на посаду крім проведення іспиту  для кандидатів на заміщення вакантних посад, який передбачає перевірку та оцінку їх знань Конституції України, Законів України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про державну службу”, “Про боротьбу з корупцією”, а також законодавства з урахуванням специфіки  функціональних  повноважень, доцільно залучати психолога для співбесіди. Адже, навіть в 1 клас в школу приймають після співбесіди з психологом, невже державна служба менш важлива.

-  Просування по службі по рангам здійснювати не за стажем, а за оцінкою та досягненнями.

-  Розширення можливостей для навчання. Підвищення кваліфікації на сьогоднішній день обов»язкове 1 раз в 5 років стаціонарно. Доцільніше, на мою думку, паралейно із стаціонарним навчанням проводити також дистанційне навчання 1 раз в 2-3 роки, проведення регулярних обмінів досвідом між державними службовцями та обговорення актуальних проблем державного управління, застосування новітніх технологій у цій сфері.

-  А також вивчення іноземних мов для формування високоосвідченої та конкурентноспроможної управлінської еліти.

            Виходячи з сказаного, слід зазначити, що залучення молоді до служби в органах державної влади потребує в першу чергу підняття престижу державної служби, врахування мотивацій, котрі можуть привабити молодь. В іншому разі в нас і надалі буде спостерігатись велика плинність кадрів, зокрема, молодих, які отримавших певні навички йдуть в комерційні структури, де зможуть в більшій мірі реалізувати себе та отримати за це відповідну винагороду.



Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.