Skip to Content

Дейниченко прогнозує: ЯКУ КРАЇНУ МИ ТВОРИМО. Реформи Президента В.Януковича.

Яку країну ми творимо

 

Витяг з Виступу Президента України Віктора Януковича під час урочистостей з нагоди 20-ї річниці Незалежності України в палаці «Україна» 23 серпня 2011 р.

 

 

Дорогі друзі!

Сьогодні я з упевненістю стверджую: В Україні є широкий консенсус щодо того, яку країну ми творимо разом.

Це - сучасна, демократична, правова, високотехнологічна і розвинена держава, яка є невід’ємною складовою європейського цивілізаційного простору.

І ця мета об'єднує усіх українців, незалежно від політичних уподобань чи віри.

Шлях її досягнення безальтернативний — це реформи і глибока модернізація країни.

Найближчим часом Україна буде в Європейській спільноті і увійде до кола розвинених країн.

На шляху до цієї мети маємо вирішити низку стратегічних завдань, від яких великою мірою залежить майбутнє України.

Буду відвертим: попереду на нас чекають непрості часи.

Зберігається реальна загроза «другої хвилі» світової економічної кризи.

Вже зараз Уряд напрацьовує пакет антикризових заходів, які націлені на запобігання фінансової нестабільності та спаду виробництва.

Таких провалів, що були допущені владою в 2008-2009 роках, не буде.

Впевнений, ми впораємось з новими викликами і вийдемо на траєкторію стабільного прогресивного розвитку ще сильнішими.

Тому піклуємось про сьогодення, працюємо на перспективу.

Пріоритети політики модернізації та напрями реформ були викладені в щорічному Посланні Президента та Програмі економічних реформ.

Сьогодні ж, користуючись нагодою, хочу акцентувати увагу на загальних завданнях на перспективу.

 

Перш за все, необхідна гуманізація реформ.

Насамперед, в усіх реформаторських напрямках мають бути чітко визначені якісні характеристики та соціальний зміст пропонованих змін.

Як завтра і післязавтра житимуть люди, які матимуть можливості отримати якісну освіту і професію, як забезпечуються гарантовані Конституцією основні права та свободи – саме на ці питання мають відповідати реформи.

Досвід з підготовки і впровадження податкової реформи ще раз засвідчив: остаточні рішення мають прийматися лише після широкого громадського обговорення, незалежних експертиз та врахування інтересів тих груп населення, яких ці зміни безпосередньо стосуються.

Вимагаю від Комітету реформ та Уряду максимального використання механізмів соціального діалогу та партнерства.

Робота над впровадженням пенсійної реформи, а точніше, її першого етапу, показала важливість і ефективність регулярних парламентських слухань, що дозволяють врахувати позиції провідних політичних сил, громадськості та професійних кіл.

Вважаю, що на майбутнє кожен реформаторський напрямок має пройти всі ланки – «Комітет реформ – соціальній діалог та громадське обговорення – парламентські слухання», і лише потім - втілюватись у конкретні рішення.

Саме цим шляхом мають бути підготовлені реформа освіти та охорони здоров’я.

Я звертаюсь до політиків і урядовців, які зараз намагаються займатися реформами і пропагують їх: навчіться, будь ласка, нарешті, зрозуміло і по-людськи пояснювати нашим громадянам, які цілі і які результати ваших рішень.

Ви зобов'язані навчитися чути і розуміти проблеми кожного громадянина.

Адже, умовно кажучи, чи не половина проблем, пов’язаних з впровадженням реформ, виникають тому, що часто люди не зорієнтовані щодо завдань і наслідків пропонованих змін.

А тому часто – розгублені і незгодні зі змінами.

Ми зобов’язані доносити свої плани і рішення своєчасно і зрозуміло.

Ще раз наголошую: мета усього пакету соціальних реформ – пенсійної, охорони здоров’я, освітньої – захист конституційних прав та забезпечення якісних послуг для кожного українця, покращення його життя.

Захищена старість і гарантована гідна пенсія для пенсіонерів, можливості для накопичення пенсій працюючих з використанням сучасних ринкових інструментів, гарантованість і доступність якісної освіти для дітей та молоді, відродження дитсадків та середніх учбових закладів, створення сучасної та забезпеченої системи медичних закладів – це неповний перелік пріоритетів пакету соціальних реформ.

Саме ці реформи націлені на впровадження нових стандартів і якості життя.

 

Наступне завдання – забезпечення високих темпів і нової якості зростання.

Поступово, але невпинно українська економіка виходить з кризового стану.

Проте, аби Україна посіла гідне її місце у післякризовому світі, виключно відновлення докризового рівня економіки замало.

Необхідна нова якість економічного зростання, яка інтегрує економічні та соціальні результати розвитку, національний соціально-економічний поступ та утвердження позицій у міжнародному поділі праці.

На часі - інвестиційно-інноваційна модернізація країни - формування якісно нової економіки, заснованої на прискореному освоєнні знань і виробництві інноваційної, високотехнологічної продукції, динамічному попиті на внутрішньому ринку та високій конкурентоспроможності на світовому ринку.

Збережений донині науковий комплекс здатний ефективно продукувати результати світового рівня.

Сформований науково-технологічний потенціал в ракетно-космічній, авіабудівній промисловості, сільському господарстві, харчовій промисловості, машинобудуванні та в інших сферах виробництва може стати основою для формування нових точок зростання.

Нам вдалося відновити дієвість держави у реалізації масштабних системних економічних проектів національного рівня.

Показовий приклад цього – підготовка до проведення в Україні Євро-2012.

В умовах жорсткої фінансової кризи ми сконцентрували ресурси держави і бізнесу, спільно реалізували масштабні інфраструктурні проекти, які мають велике значення для пожвавлення економіки в цілому, поліпшення інвестиційного середовища країни.

Вважаю, що такий підхід має впроваджуватись і надалі – при проведенні житлово-комунальної реформи, розвитку національної транспортної інфраструктури, відродження оборонного комплексу та високотехнологічних виробництв.

Головна запорука динамічного економічного зростання на сучасних засадах – справжнього економічного фундаменту національної незалежності – у всебічному розвитку вітчизняного бізнесу, створенні відповідних правових та економічних передумов.

З цією метою запроваджується регуляторна реформа.

Продовження потребує податкова реформа.

Чесний бізнес, який працює у прозорому регуляторному середовищі, сплачує прийнятні податки та упевнений у непорушності «правил гри», має стати головним рушієм економіки сучасної України.

Формування солідарної відповідальності держави та бізнесу за економічну могутність країни – це шлях, який має утвердити досягнення 20 років незалежності України у ХХІ столітті.

Україна має величезний потенціал щодо залучення іноземних інвестицій.

Проте післякризовий світ характеризуватиметься підвищеною конкуренцією за інвестиції у світовому масштабі.

Саме можливість прибуткового ведення бізнесу, спираючись на багатий людський потенціал, перспективні сектори економіки, вигідне геостратегічне положення України,– а не експлуатація її природно-ресурсного потенціалу – має стати головним джерелом інвестиційної привабливості нашої країни у новітньому світі.

Потенціал національної економіки повною мірою буде розкритий завдяки проведенню масштабної аграрної реформи.

 

Перший важливий крок – реформа земельних відносин.

 

Світова продовольча криза, що лише набирає обертів, обумовлює значне посилення уваги до українського аграрного ресурсу.

Відтак мусимо зрозуміти, що зволікання з реформами посилює ризики його безконтрольного «розтягування».

Левова частка доходу від використання українських сільськогосподарських земель має належати тим, хто на них працює.

На це і має бути орієнтована земельна реформа.

Це вимагає підготовки до запровадження повноцінного ринку землі - завершення встановлення та оформлення прав власності на землю, формування механізмів захисту прав власників, унормування ефективного використання земель власниками за прямим призначенням.

 

Одне з ключових завдань національного розвитку – ствердження засад республіканської демократії.

Ефективна система врядування будь-якої держави ґрунтується на трьох фундаментальних положеннях: національній традиції та культурі, верховенстві права і демократичних практиках, які пронизують все суспільство та створюють основу демократичної легітимності влади.

Власне це і є республіканська ідея – «країна як спільна справа», реалізація якої можлива за умови системної модернізації країни.

Поряд з економічною трансформацією необхідна конституційно-правова, а у широкому контексті, – демократична модернізація.

В це поняття вкладається не лише приведення законодавчо-нормативної бази України у відповідність з європейськими стандартами та нашими зовнішніми зобов’язаннями.

Демократична модернізація розглядається нами як остаточний розрив з радянським минулим та його деформованими практиками врядування, як реальний шлях подолання корупції та бюрократизму, популізму та політичної безвідповідальності.

 

За 20 років незалежності Україна як держава динамічно розвивалася.

І те, що такий розвиток на певних етапах потребує перегляду Основного Закону – цілком природно.

Оновлення конституційного поля є закономірним явищем, що відповідає суспільному розвитку.

Конституційна реформа в Україні стартувала.

Мною підтримано ініціативу щодо створення Асамблеї для підготовки змін до Конституції України.

Світовий досвід показує, що така модель започаткування конституційного процесу є демократичною і перспективною, та вже знайшла свою підтримку в європейських інституціях, зокрема у Венеціанській комісії.

Запитання, які найдуть місце в новій Конституції, які ми дуже часто чуємо в цьому контексті: суть та строки змін, можливості участі суспільства у напрацюванні змін до Конституції України. Все це ми повинні усвідомлювати.

Отримати відповіді на ці запитання, можна буде після початку роботи Конституційної Асамблеї.

Проте метою оновлення Основного Закону є утвердження якісно нової демократичної моделі політичної системи європейського зразка, яка має повністю забезпечувати принципи дотримання прав і свобод людини та громадянина, народовладдя, верховенства права, ефективного державного управління.

Строки внесення змін до Конституції України мають бути оптимізовані.

З одного боку процес оновлення Конституції має бути ґрунтовним, професійним та відкритим, з іншого боку – Україна потребує цих змін і штучно затягувати процес оновлення Основного Закону також неприпустимо.

Правова модернізація, насамперед, передбачає зміну філософії та підходів до державного управління, розвитку громадянського суспільства та завершення судової реформи, започаткування реформи місцевого самоврядування, реформування виборчої системи.

Комплексне та системне вдосконалення виборчого законодавства є одним з важливих напрямів реформ в Україні.

Короткострокова мета цього процесу – проведення парламентських виборів у жовтні 2012 року на новій нормативній основі, що виправляє вади існуючої пропорційної моделі парламентських виборів, дозволяє врахувати низку рекомендацій ОБСЄ, Венеціанської комісії.

Стратегічно ж національне виборче законодавство має стимулювати розвиток парламентаризму, партійної системи, реального місцевого самоврядування та розвиватися в напрямі комплексно-системного удосконалення з метою його кодифікації.

Маємо вирішити стратегічне завдання – формування ефективної публічної влади.

Сьогодні мова йде про потребу цілісної ідеології, системного підходу та напрацювання нового алгоритму конституційно-правового регулювання відносин у сфері місцевого і регіонального розвитку.

Пріоритет має бути надано в першу чергу потребам територіальних громад.

Ми зважено підходимо до питання компетенцій, прогнозування всіх ризиків та викликів, обрахування ресурсу, яким держава може наділити місцеве самоврядування.

Нині опрацьовується концепція реформи підтримки регіонального розвитку, відповідні зміни до податкового та бюджетного законодавства.

Давно назріла потреба реформи адміністративно-територіального устрою.

Реформа місцевого самоврядування повинна бути позбавлена конфліктів, що мали місце під час попередніх спроб реформувати адміністративно-територіальний устрій.

Я хочу, щоб всі мене зрозуміли.

Мова йде про формування зручного «середовища» для життя громадян, а не лише про оптимізацію системи управління.

Ще одне важливе і невідкладне завдання.

 

Країна повинна вміти захищати свої національні інтереси.

А для цього потрібні ефективні Збройні Сили, органи сектору безпеки.

Ми розпочинаємо глибоку воєнну реформу, спрямовану на створення Збройних Сил, які спроможні надійно захистити інтереси України в реальних умовах.

Завершується підготовка стратегічних документів, які визначать майбутній обрис нашої армії і флоту.

Впевнений, що Уряд зможе забезпечити належне фінансування цих перетворень.

На Службу безпеки України, розвідувальні органи в умовах позаблокової політики також покладається особлива відповідальність.

Від їх професійних і ефективних дій, відданості Конституції і демократичним цінностям залежить спроможність реалізовувати нагальні цілі державної політики, забезпечувати безпеку суспільства і держави.

 

Дорогі співвітчизники!

Проведення зовнішньої політики національного прагматизму вимагає послідовності і передбачуваності.

Я розраховую на те, що саме в 2011 році ми завершимо переговори з Євросоюзом щодо політичної асоціації з ЄС та створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

Це стане переконливим свідченням незворотності нашого цивілізаційного вибору і практичних кроків на запровадження європейської суспільної моделі в Україні.

Маємо використати цей потенціал і прогрес як стимул для подальшої модернізації нашої держави, економіки, соціальних інститутів.

Водночас, партнерство з Росією та країнами СНД було і залишається нашим стратегічним пріоритетом.

Ми зможемо переконати наших партнерів, що стратегічне економічне партнерство – це найбільш вигідний і перспективний формат наших відносин.

А для України така модель взаємин з Євросоюзом і Росією та іншими країнами Митного союзу – це практична реалізація стратегії економічної консолідації на Євро-Азійському континенті.

Україна може і повинна стати силою, що єднає континентальні економічні союзи. Ми і надалі будемо розвивати стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами Америки, Китайською Народною Республікою та країнами Тихоокеанського регіону.

Але ця амбітна мета вимагає сильної і впевненої в собі України.

Ми зберігаємо і примножуємо капітал партнерських стосунків з лідерами і Заходу, і Сходу, нарощуємо свою присутність в перспективних регіонах світу, де утверджуються нові центри розвитку.

В сучасному глобалізованому і складному світі ми мусимо ствердитись у якості сильної та амбітної держави, що має міцний фундамент і здатна відповідати на виклики буремного XXI століття – століття глибоких світових трансформацій.

Чи готові ми до цього іспиту? Глибоко переконаний – так!

І я в це вірю! І я знаю, як досягти цієї мети!

З Днем незалежності, дорогі співвітчизники!

 

23 серпня 2011 р.

 

Прес-служба Президента України Віктора Януковича

 

 

0
Ваш голос: Ні

Коментарі

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Про шлях до досягнення

Про шлях до досягнення поставленої мети викладено тут: http://kds.botanik.net.ua/blog/dejnichenko-prognozue-yaku-krainu-mi-tvorimo-reformi-prezidenta-vyanukovicha

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко



Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.