Skip to Content

Дейниченко рекомендує: Методична збірка з питань контролю

Київська міська державна адміністрація

 

Київський міський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій

 

 

Дейниченко В. Ф. Козаченко В. М.

 

 

Методичний посібник для працівників структурних підрозділів контролю Київської міської та районних у м. Києві державних адміністрацій

 

 

 

КИЇВ – 2009


УДК 32.321;352.

 

 

До посібника включено основні нормативно-правові та методичні документи з питань організації та здійснення контролю в органах виконавчої влади

 

Упорядники: Дейниченко Володимир Федорович – начальник контрольного управління апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Козаченко Василь Михайлович  - заступник начальника контрольного управління апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

 

Верстка: Кушнір Т.

 

Рекомендовано навчально -  методичною радою Київського міського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади ,органів місцевого самоврядування, в державних підприємств,установ та організацій.

Протокол від 29.09.2009 № 2 


ЗМІСТ

 

 

Назва розділу

 

 

 

Вступ

 

6

1

Засади діловодства та контролю

 

7

1.1.

Витяг із ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 17 жовтня 1997 р. № 1153 «Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої Влад»

 

8

1.2.

Типове положення про відділ контролю апарату обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2000 р. № 1290 зі змінами.

 

12

2

Регламентація контролю виконання за актами вищих органів державної влади (Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, РНБОУ, Прокуратури України)

 

16

2.1.

Витяг із ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 17 листопада 1992 року № 2790 – ХІІ «Про статус народного депутата України»

 

16

2.2.

Витяг із ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 14 липня 1998 року № 40 – ХІV «Про комітети Верховної Ради України»

 

22

2.3.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 19 лютого 2002 року №155/2002 «Про порядок організації та здійснення контролю за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України»

 

24

2.4.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 9 липня 2007 року № 615/2002 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 червня 2007 року "ПРО СТАН ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ»

 

28

2.5.

Витяг із ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 18 липня 2007 р. № 950 «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України»

 

30

2.6.

Витяг із ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 5 листопада 1991 року № 1789 – ХІІ «Про прокуратуру»

 

33

3.

Організація контролю виконання в Київраді

 

35

3.1.

Витяг із ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 11 липня 2002 року № 93 – ХV «Про статус депутатів місцевих рад»

 

35

3.2.

Витяг із ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»

 

37

3.3.

Витяг із Регламенту Київської міської ради, затверджений рішенням Київради від 1 липня 2008 р. N 8/8 

41

4.

Організація контролю виконання в КМДА

 

45

4.1.

Витяг із ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 9 квітня 1999 року № 586 – ХІV «Про місцеві державні адміністрації»

 

45

4.2.

Витяг із ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 15 січня 1999 року № 401 – ХІV «Про столицю України - місто-герой Київ»

 

48

4.3.

Наказ Мінекономіки України від 4 грудня 2006 року N 367 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання»

 

49

4.4.

Витяг із Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.10.2002 № 1970  зі змінами – про порядок контролю

 

62

4.5.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ 15.12.2003 № 365 Про затвердження Положення  про Колегію виконавчого органу Київської міської ради (Київської  міської державної адміністрації)

 

66

4.6

Витяг із розпорядження  Київської міської державної адміністрації  від 27.11.2007 № 1545 «Про внесення змін до  РЕГЛАМЕНТУ виконавчого органу Київської міської ради  (Київської міської державної адміністрації)» - щодо роботи колегії КМДА

 

73

4.7.

ПОЛОЖЕННЯ про контрольне управління апарату виконавчого органу  Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене розпорядженням Київської міської державної  адміністрації від 28.03.2003 №514 (в редакції  розпорядження Київської міської державної  адміністрації від 15.12.2004 № 2279)

 

76

4.8.

Порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві (проект)

 

82

5.

Відповідальність за порушення в сфері виконавської дисципліни

 

94

5.1.

Витяг із Кримінального кодексу України

 

94

5.2.

Витяг із Кодексу України про адміністративні правопорушення

 

94

5.3.

Витяг із Закону України «Про статус народного депутата України»

 

95

5.4.

Витяг із Закону України «Про комітети Верховної Ради України»

 

96

5.5

Витяг із Закону України «Про звернення громадян»

 

96

5.6

Загальні правила поведінки державного службовця, затверджені наказом Головдержслужби України 23 жовтня 2000 року N 58 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України  7 листопада 2000 р. за N 783/5004 

 

97

 

Світова практика управлінської діяльності свідчить: ефективне функціонування органів державної влади неможливе без постійного моніторингу та контролю за виконанням ухвалених ними рішень.

Відсутність такого механізму призводить до серйозних збоїв у роботі або навіть до припинення виконання свої обов’язків окремими структурами.

Відсутність належного контролю за своєчасним та якісним виконанням відповідних доручень Президента України, Уряду, Київського міського голови призведе до падіння довіри до влади.

Контроль - це важлива функція управління, систематична конструктивна діяльність керівників і органів управління, керівників підприємств, організацій та їхніх підрозділів щодо забезпечення єдності рішення і виконання, відповідності фактичних результатів роботи запланованим або визначеним органами вищого рівня.

Значення контролю:

  • забезпечує своєчасне і в повному обсязі виконання законодавчих актів та управлінських рішень, планів, програм;
  • сприяє забезпеченню наукової обґрунтованості й виваженості управлінських рішень, чіткості організації виконання;
  • дає можливість об'єктивно, справедливо, правильно оцінювати працівників та виконавців за рівнем їх кваліфікації і професійності, організаторських здібностей і ставлення до справи, за результатами праці і способами їх досягнення, підвищує їх відповідальність за виконання поставлених завдань і службових обов'язків;
  • є необхідною умовою своєчасного виявлення відхилень і недоліків у роботі, їх виправлення та усунення причин, що їх породжують;
  • є невід'ємною складовою частиною роботи з узагальнення й поширення позитивного досвіду діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та їх працівників.

Рівень і стан контролю - це дзеркало здатності відповідного органу чи керівника забезпечити ефективне здійснення державної політики, накреслених планів, визначених завдань.


РОЗДІЛ 1.

ОСНОВИ ДІЛОВОДСТВА ТА КОНТРОЛЮ 

 

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 17 жовтня 1997 р. N 1153

Київ

Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади

 

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Примірну інструкцію з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (додається).

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим органам виконавчої влади:

розробити на основі Примірної інструкції і затвердити не пізніше як у тримісячний термін інструкцію з діловодства у власних апаратах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери їх управління;

забезпечити неухильне додержання інструкцій з діловодства, затверджених відповідно до цієї постанови, здійснювати систематичні перевірки стану діловодства на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери їх управління;

впроваджувати у роботу з документами сучасні засоби механізації та персональні комп'ютери.

Рекомендувати органам місцевого самоврядування здійснити передбачені цим пунктом заходи.

3. Головному архівному управлінню при Кабінеті Міністрів України здійснювати контроль за застосуванням інструкцій з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади.

 

4. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Ради Міністрів УРСР від 31 липня 1975 р. N 362 "Про затвердження Примірної інструкції по діловодству в міністерствах і відомствах Української РСР та виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих" (ЗП УРСР, 1975 р., N 9, ст. 54; 1981 р., N 2, ст. 13; 1982 р., N 3, ст. 29);

пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. N 348 "Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації".

 

 

Прем'єр-міністр України

В. ПУСТОВОЙТЕНКО

 

 

 

ВИТЯГ

З ПРИМІРНОЇ ІНСТРУКЦІЇ
з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади

 

6. Організація контролю за виконанням документів

6.1. Завдання і порядок контролю за виконанням документів

6.1.1. Установа, відповідальна за виконання завдань, визначених законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, розробляє відповідні плани заходів та здійснює контроль за їх виконанням.

(підпункт 6.1.1 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. N 338)

6.1.2. Відповідно до цієї Інструкції контролю підлягає дотримання строків виконання завдань, визначених законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України та дорученнями Прем'єр-міністра України, строків розгляду запитів і звернень народних депутатів України, а також строків виконання управлінських рішень, прийнятих за результатами розгляду іншої кореспонденції.

(підпункт 6.1.2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 28.07.2003 р. N 1173,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 09.04.2008 р. N 338)

6.1.3. Відповідальність за виконання документа несуть особи, зазначені у розпорядчому документі (наказі, розпорядженні, рішенні тощо), резолюції керівника, та безпосередні виконавці. У разі коли документ виконується кількома працівниками, відповідальним за організацію виконання (скликання) є працівник, який у резолюції зазначений першим.

6.1.4. Організацію контролю за виконанням завдань, визначених законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України та дорученнями Прем'єр-міністра України, здійснює один з перших заступників або заступник керівника органу виконавчої влади відповідно до розподілу обов'язків. Безпосередній контроль за виконанням документів покладається на спеціально створену контрольну службу.

(абзац перший підпункту 6.1.4 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 28.07.2003 р. N 1173,
абзац перший підпункту 6.1.4 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. N 338)

У структурних підрозділах безпосередній контроль за виконанням документів здійснює секретар або працівник, відповідальний за діловодство.

6.2. Строки виконання документів

6.2.1. Документи можуть бути із зазначенням і без зазначення строку виконання. Строки виконання можуть бути вказані у самому документі або встановлені актами законодавства (додаток 17).

6.2.2. У разі коли строк виконання у документі не зазначено, відповідальна за виконання установа самостійно визначає строк і порядок виконання виходячи з цілей та складності завдання, про що повідомляє співвиконавцям.

Якщо завдання потребує термінового виконання, у проекті резолюції до документа обов'язково зазначається конкретний строк.

(підпункт 6.2.2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 28.07.2003 р. N 1173,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 09.04.2008 р. N 338)

6.2.3. У разі коли з об'єктивних причин виконати завдання в установлений строк неможливо, керівник відповідальної за виконання установи визначає можливий новий строк, про що повідомляє до закінчення раніше встановленого строку з викладенням відповідного обґрунтування органу чи посадовій особі, які встановили строк виконання завдання, і співвиконавцям.

(підпункт 6.2.3 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. N 338)

6.2.4. Розглядає і встановлює строк виконання завдань, визначених законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, керівник органу виконавчої влади особисто (відразу після реєстрації документа).

(пункт 6.2 доповнено підпунктом 6.2.4 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 28.07.2003 р. N 1173)

6.2.5. Пропозиція щодо продовження строку виконання завдань, визначених постановами Верховної Ради України та актами Президента України, що надіслані Кабінетом Міністрів України, подається Секретаріату Кабінету Міністрів України відповідальною за виконання установою разом з проектом листа відповідно керівникові апарату Верховної Ради України чи Главі Секретаріату Президента України за сім днів до закінчення встановленого строку.

(пункт 6.2 доповнено підпунктом 6.2.5 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 28.07.2003 р. N 1173,
підпункт 6.2.5 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. N 338)

6.3. Здійснення контролю за виконанням документів

6.3.1. Контроль за виконанням документів включає такі види робіт:

постановку документів (доручень) на контроль, формування картотеки контрольованих документів;

перевірку своєчасного доведення документів до виконавців;

попередні перевірки і регулювання ходу виконання;

облік і узагальнення результатів контролю за виконанням документів (доручень);

інформування керівника про хід та підсумки виконання документів (доручень);

повідомлення про хід і підсумки виконання документів на оперативних зборах, засіданні колегіальних органів;

зняття документів з контролю;

формування картотеки виконаних документів.

6.3.2. Контроль за виконанням документів здійснюється на реєстраційно-контрольних картках (РКК). Під час взяття документа на контроль на лівому полі його першого аркуша проставляється штамп "Контроль" або літера "К", після чого документ передається виконавцеві, а додатковий примірник РКК ставиться до контрольної картотеки.

6.3.3. РКК документів, що перебувають на контролі, групуються в спеціальній контрольній картотеці або у відповідному розділі довідкової картотеки за термінами виконання документів, за виконавцями, групами документів (постанови, розпорядження, накази, рішення тощо).

6.3.4. Дані про хід виконання документів, одержані шляхом телефонного запиту або під час проведення перевірки структурного підрозділу - виконавця, вносяться до РКК у графу "Контрольні відмітки". При цьому попередні записи не закреслюються.

6.3.5. В установі з обсягом документообігу понад 25 тис. документів на рік періодично складаються і надсилаються до структурних підрозділів-виконавців переліки не виконаних у встановлений термін документів. Після заповнення відповідних граф переліки повертаються до контрольної служби.

6.3.6. В установі з великим обсягом документообігу контроль за виконанням документів може провадитись за допомогою ПК.

При автоматизованій формі контролю пошуки необхідної інформації здійснюються за видом документа, датою, виконавцем, кореспондентом, терміном виконання і змістом.

6.3.7. Документ вважається виконаним лише тоді, коли поставлені в ньому питання вирішені і кореспонденту дано відповідь по суті.

6.3.8. Після виконання документ знімається з контролю. Зняти документ з контролю може тільки та особа, яка поставила його на контроль; при цьому на документі і РКК робиться помітка про зняття з контролю. Дані про виконання документа і зняття його з контролю вносяться до РКК.

6.3.9. При автоматизованій формі контролю після виконання документа виготовляється машинограма, повністю заповнена РКК, яка використовується у довідковому дублюючому масиві, що передається на зберігання у відомчий архів одночасно з документами.

6.3.10. Дані про наслідки виконання взятих на контроль документів періодично узагальнюються і доповідаються керівництву установи

 

ПЕРЕЛІК
документів із зазначенням строків виконання

Депутатський запит - не пізніш як у 15-денний строк з дня його одержання або інший строк, установлений Верховною Радою України

Звернення народного депутата України та депутата місцевої Ради народних депутатів - протягом не більш як 10 днів з дня одержання

Листи-доручення і листи-запити установ вищого рівня - до зазначеного в них терміну

Звіт бухгалтерський і баланс річний: розгляд, затвердження і повідомлення рішень за ними у 15-денний строк з дня одержання

Телеграми, в яких порушуються питання, що потребують термінового вирішення, - до 2 днів, решта - протягом 10 днів

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 серпня 2000 р. N 1290
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 16 вересня 2004 р. N 1208) 

 

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про структурний підрозділ з контролю апарату місцевої держадміністрації

1. Структурний підрозділ з контролю апарату місцевої держадміністрації (далі - структурний підрозділ з контролю) утворюється головою відповідної місцевої держадміністрації з метою здійснення контролю за виконанням актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, розпоряджень і доручень голови місцевої держадміністрації та реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад.

У своїй діяльності з питань здійснення контролю підрозділ безпосередньо підпорядковується голові місцевої держадміністрації, з інших питань - керівникові апарату місцевої держадміністрації.

Координацію заходів щодо забезпечення контролю за виконанням актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України та методичне керівництво діяльністю структурного підрозділу з контролю обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації здійснює Головне контрольне управління Адміністрації Президента України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, а структурного підрозділу з контролю районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації - структурний підрозділ з контролю місцевої держадміністрації вищого рівня.

2. Структурний підрозділ з контролю у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, розпорядженнями голови місцевої держадміністрації, а також цим Положенням.

3. Структурний підрозділ з контролю провадить свою діяльність на основі квартальних, місячних і тематичних (на виконання програм з довгостроковим періодом виконання, а також інших програм) планів, що затверджуються керівником апарату місцевої держадміністрації.

4. Основними завданнями структурного підрозділу з контролю є:

здійснення контролю за виконанням структурними підрозділами місцевих держадміністрацій, територіальними органами центральних органів виконавчої влади в частині здійснення ними повноважень місцевих держадміністрацій та органами місцевого самоврядування в частині здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади (далі - територіальні органи центральних органів виконавчої влади та органи місцевого самоврядування) актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, розпоряджень і доручень голови місцевої держадміністрації (далі - документи) та за станом роботи з реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад, а також аналіз причин порушення строків виконання документів і внесення пропозицій щодо їх усунення;

підготовка інформаційно-аналітичних та інших матеріалів з питань виконання документів та роботи з реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад;

інформування голови місцевої держадміністрації про стан виконання документів та роботи з реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад структурними підрозділами місцевих держадміністрацій, територіальними органами центральних органів виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

підготовка проектів розпоряджень і доручень голови місцевої держадміністрації з питань, що належать до компетенції структурного підрозділу з контролю.

5. Структурний підрозділ з контролю відповідно до покладених на нього завдань:

веде в установленому порядку облік завдань, реалізація яких передбачена відповідними документами та роботи з реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад, контроль за якими покладено на підрозділ;

перевіряє виконання документів структурними підрозділами місцевих держадміністрацій, територіальними органами центральних органів виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад;

забезпечує контроль за своєчасним надходженням інформаційних та інших матеріалів від структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про стан виконання документів та роботи з реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад;

готує і завчасно та систематично надає структурним підрозділам місцевої держадміністрації та місцевим держадміністраціям нижчого рівня, територіальним органам центральних органів виконавчої влади та органам місцевого самоврядування щотижневі письмові нагадування-попередження про закінчення строків виконання документів;

готує інформаційно-аналітичні матеріали для голови, його заступників та керівника апарату відповідної місцевої держадміністрації щодо виконання документів та реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад;

розробляє і вносить в установленому порядку пропозиції з питань удосконалення організації здійснення контролю за станом виконавської дисципліни;

проводить випереджувальний моніторинг строків виконання документів та реагування на запити і звернення народних депутатів України, депутатів місцевих рад та своєчасно інформує голову місцевої держадміністрації, його заступника, відповідно до розподілу обов'язків, керівника апарату місцевої держадміністрації про неможливість їх додержання;

вносить пропозиції про розгляд на засіданнях колегії відповідної місцевої держадміністрації питань про стан виконання документів в структурних підрозділах місцевих держадміністрацій, територіальних органах центральних органів виконавчої влади та в органах місцевого самоврядування;

виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

6. Структурний підрозділ з контролю має право:

проводити в структурних підрозділах місцевих держадміністрацій, територіальних органах центральних органів виконавчої влади та в органах місцевого самоврядування перевірки виконання документів та роботи з реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад;

одержувати необхідну інформацію, а в разі потреби - відповідні документи від інших структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та в органах місцевого самоврядування;

брати участь у засіданнях колегій, нарадах, що проводяться в інших структурних підрозділах місцевих держадміністрацій, територіальних органах центральних органів виконавчої влади та в органах місцевого самоврядування;

вносити в установленому порядку відповідні пропозиції і перевіряти повноту усунення порушень та недоліків, виявлених попередніми перевірками з питань, що належать до його компетенції;

одержувати від структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування письмові та усні пояснення з питань, що виникають під час перевірок виконання документів та стану роботи з реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад;

залучати в установленому порядку спеціалістів інших структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, науковців та інших фахівців, працівників підприємств, установ та організацій (за їх згодою) для проведення перевірок та вжиття необхідних заходів щодо оперативного усунення виявлених недоліків у виконанні документів та роботі з реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад;

вносити пропозиції щодо зняття з контролю чи продовження строків виконання документів та реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад;

вносити пропозиції щодо заохочення або притягнення до відповідальності керівників структурних підрозділів та інших посадових осіб місцевих держадміністрацій.

7. Структурний підрозділ з контролю у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє із структурними підрозділами апарату, а також з іншими структурними підрозділами відповідної місцевої держадміністрації, територіальними органами центральних органів виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

8. Структурний підрозділ з контролю очолює керівник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою відповідної місцевої держадміністрації.

Про призначення і звільнення з посади керівників підрозділів з контролю Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації інформується Головне контрольне управління Адміністрації Президента України та відповідний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України, а керівників підрозділів з контролю районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації - структурний підрозділ з контролю обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації.

9. Керівник структурного підрозділу з контролю:

здійснює керівництво діяльністю структурного підрозділу з контролю, несе персональну відповідальність за виконання покладених на підрозділ завдань;

забезпечує в межах своєї компетенції збереження у підрозділі державної таємниці, іншої інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства;

організовує разом з кадровою службою місцевої держадміністрації роботу з добору та розстановки кадрів, підвищення їх кваліфікації, координує роботу з формування кадрового резерву структурного підрозділу з контролю;

вносить в установленому порядку подання про присвоєння рангів державного службовця, заохочення працівників підрозділу та накладення дисциплінарних стягнень;

розробляє і здійснює заходи щодо поліпшення організації та підвищення ефективності роботи підрозділу;

забезпечує додержання працівниками підрозділу правил внутрішнього трудового розпорядку;

визначає права та обов'язки працівників підрозділу;

виконує інші обов'язки, покладені на нього головою місцевої держадміністрації.

10. Працівники структурного підрозділу з контролю призначаються на посаду і звільняються з посади головою місцевої держадміністрації в установленому порядку за поданням його керівника.

 

 

РОЗДІЛ 2

 

  РЕГЛАМЕНТАЦІЯ КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ ЗА АКТАМИ ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ (ВРУ, ПУ, КМУ, РНБОУ, ПРОКУРАТУРИ) 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про статус народного депутата України

Закон введено в дію з дня опублікування - 23 грудня 1992 року
(згідно з Постановою Верховної Ради України
 від 21 листопада 1992 року N 2810-XII)

Цей Закон визначає статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.

Розділ II
ПРАВА НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ

Глава 1. Права народного депутата України у Верховній Раді України

Стаття 15. Право народного депутата України на депутатський запит

1. Народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

2. Депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

 

(положенням частини другої статті 15 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2002 р. N 4-рп/2002)

(положенням частини другої статті 15 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 05.03.2003 р. N 5-рп/2003)

(положенням частини другої статті 15 дано офіційне тлумачення згідно з  Рішенням Конституційного Суду України від 14.10.2003 р. N 16-рп/2003)

 

3. Депутатський запит вноситься у письмовій формі народним депутатом, а у випадку, передбаченому пунктом 34 частини першої статті 85 Конституції України, також на вимогу групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, і розглядається на засіданні Верховної Ради України.

(положенням частини третьої статті 15 дано офіційне тлумачення згідно з  Рішенням Конституційного Суду України від 14.10.2003 р. N 16-рп/2003)

 

4. Верховна Рада України приймає рішення про направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі, до яких його звернуто, однією п'ятою від її конституційного складу.

Рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України має бути попередньо підтримане не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України.

(положенням абзацу другого частини четвертої статті 15 дано офіційне тлумачення згідно з  Рішенням Конституційного Суду України від 14.10.2003 р. N 16-рп/2003)

 

 

5. Президент України, керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України у письмовій формі про результати розгляду його (їх) запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений Верховною Радою України, строк.

Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, Президент України, керівник відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, до якого звернуто запит, зобов'язаний письмово повідомити про це Голову Верховної Ради України та народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України, який вніс (які внесли) запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту.

6. Народний депутат має право брати безпосередньо участь у розгляді внесеного ним запиту керівником органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації.

7. На вимогу народного депутата керівник органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, якому адресовано запит, зобов'язаний повідомити народному депутатові про день розгляду порушених у запиті питань завчасно, але не пізніше ніж за три дні до їх розгляду.

8. Відповідь на депутатський запит, внесений народним депутатом, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутату, який його вніс. Відповідь на депутатський запит, внесений групою народних депутатів, комітетом Верховної Ради України, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутату, підпис якого під запитом значиться першим, голові комітету Верховної Ради України. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено запит, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, на ім'я яких було направлено запит.

9. Народний депутат, представник групи народних депутатів, комітет Верховної Ради України мають право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. По відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на ньому наполягає не менше однієї п'ятої від конституційного складу Верховної Ради України.

10. При обговоренні відповіді на депутатський запит на засіданні Верховної Ради України повинні бути присутні у порядку, встановленому законом про Регламент Верховної Ради України, керівники, до яких звернуто запит. Вони можуть уповноважувати інших осіб бути присутніми при обговоренні відповіді на запит лише у виняткових випадках із вмотивованим обгрунтуванням.

11. За результатами обговорення відповіді на депутатський запит Верховна Рада України приймає відповідне рішення.

Стаття 16. Право народного депутата України на депутатське звернення

1. Народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.

Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

(положенням частини першої статті 16 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2002 р. N 4-рп/2002)

(положенням частини першої статті 16 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 05.03.2003 р. N 5-рп/2003)

 

2. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов'язані протягом 10 днів з моменту його одержання розглянути і дати письмову відповідь. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання.

3. Народний депутат, який направив звернення, може бути присутнім при його розгляді, про що він повідомляє відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення. Посадова особа, відповідальна за розгляд звернення народного депутата, зобов'язана завчасно, але не пізніше ніж за день повідомити народного депутата про час і місце розгляду звернення.

4. Вмотивована відповідь на депутатське звернення повинна бути надіслана народному депутату не пізніш як на другий день після розгляду звернення. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено звернення, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян.

Глава 2. Права народного депутата України у взаємовідносинах із органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об'єднаннями громадян України та іноземних держав

Стаття 17. Права народного депутата України у взаємовідносинах із органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об'єднаннями громадян України та іноземних держав

1. Народний депутат, який не має спеціальних повноважень на представництво Верховної Ради України, має право вступати у відносини з посадовими особами і державними органами іноземних держав лише від свого імені.

У відносинах з посадовими особами, державними органами і громадянами іноземних держав народний депутат має право захищати незалежність та суверенітет, інтереси України, її громадян і не завдавати своїми вчинками шкоди Україні, її громадянам.

2. Народний депутат користується правом невідкладного прийому з питань депутатської діяльності керівниками та іншими посадовими особами розташованих на території України органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, громадських організацій і політичних партій.

(положенню частини другої статті 17  щодо права народного депутата України на невідкладний прийом дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 10.04.2003 р. N 7-рп/2003)

 

 

3. Народний депутат діючого скликання при пред'явленні посвідчення народного депутата України користується правом безперешкодно відвідувати органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також правом безперешкодного доступу на всі підприємства, в установи та організації, розташовані на території України, незалежно від їх підпорядкування, форм власності, режиму секретності. Вимоги про пред'явлення чи оформлення інших документів, а також особистий огляд народного депутата, огляд та перевірка його речей забороняються, якщо інше не встановлено законом.

(положенню частини третьої статті 17 щодо права народного депутата України діючого скликання при пред'явленні посвідчення народного депутата України безперешкодно відвідувати органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також його права безперешкодного доступу на всі підприємства, в установи та організації, розташовані на території України, дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 10.04.2003 р. N 7-рп/2003)

 

4. Народний депутат має право порушувати у Верховній Раді України або її органах питання про необхідність проведення перевірок додержання законів органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та об'єднаннями громадян, розташованими на території України, чи їх посадовими особами, про проведення розслідувань з питань, що становлять суспільний інтерес, та брати участь у таких розслідуваннях в порядку, встановленому законом.

5. Народний депутат як представник державної влади у разі порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом, та інших порушень законності має право на місці вимагати негайного припинення порушення або звертатися з вимогою до відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ та організацій припинити такі порушення. У разі порушення законності народний депутат може звернутися з депутатським зверненням до відповідних посадових осіб правоохоронних органів чи органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль у відповідній галузі.

Посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій, а також працівники правоохоронних органів, до яких звернуто вимогу народного депутата про припинення порушення законності, зобов'язані негайно вжити заходів щодо усунення порушення, а за необхідності - притягнути винних до відповідальності з наступним інформуванням про це народного депутата. У разі невжиття заходів щодо усунення порушення посадові особи несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку.

6. Народний депутат має право брати участь у розгляді в органах державної влади і органах місцевого самоврядування пропозицій та вимог виборців, інших питань, пов'язаних із здійсненням депутатських повноважень.

7. Народний депутат має право брати участь з правом дорадчого голосу у роботі сесій сільських, селищних, міських, районних у містах (в містах з районним поділом), районних і обласних рад та засіданнях їх органів.

8. Народний депутат має право у разі необхідності залучати до участі у розгляді пропозицій, заяв і скарг, які надійшли на його ім'я, а також у прийомі громадян посадових осіб органів державної влади і органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій. Керівник органу державної влади чи органу місцевого самоврядування зобов'язаний бути присутнім на прийомі народного депутата особисто або уповноважити на це замість себе іншу посадову особу за погодженням з народним депутатом.

9. Народний депутат має право одержати інформацію з питань, пов'язаних із здійсненням ним депутатських повноважень, від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, які зобов'язані надати йому таку інформацію в порядку та строки, визначені цим Законом.

10. Народний депутат має право зустрічатися з виборцями, колективами підприємств, установ та організацій, об'єднаннями громадян, у чому йому повинні невідкладно сприяти їх керівники.

11. Народний депутат має також інші права, передбачені Конституцією України та законами України.

 

Глава 3. Права народного депутата України у взаємовідносинах із засобами масової інформації, на забезпечення інформацією та на її використання 

 

Стаття 19. Права народного депутата України на забезпечення інформацією та на її використання

1. Апарат Верховної Ради України зобов'язаний забезпечити народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування при зверненні народного депутата зобов'язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності.

2. На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати невідкладно, а за відсутності такої можливості - не пізніш як у п'ятиденний строк, необхідні інформацію і документацію.

3. Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності.

Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці.

4. Апарат Верховної Ради України, виконавчі органи органів місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, правоохоронні органи з питань, які віднесені до їх компетенції, зобов'язані забезпечити народному депутату безоплатну допомогу з правових питань, що виникають у зв'язку з виконанням його депутатських повноважень.

5. Народний депутат не зобов'язаний повідомляти про джерело інформації, яку він використовує.

6. Народний депутат має право використовувати лише для виконання своїх повноважень інформацію, яка становить державну таємницю і стала йому відомою під час їх виконання.

7. Народний депутат не може розголошувати інформацію, яка стала йому відомою під час здійснення депутатських повноважень, якщо ця інформація:

була йому надана під час підготовки чи розгляду питань, що були розглянуті на закритих засіданнях Верховної Ради України та її органів;

є конфіденційною чи таємною відповідно до закону і стала йому відомою у зв'язку з виконанням депутатських повноважень.

Розділ V

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ

Стаття 36. Відповідальність за невиконання законних вимог народного депутата України

За невиконання законних вимог народного депутата або створення перешкод у його роботі, а так само у разі відмови або ухилення посадових осіб органів державної влади, а також посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування від своєчасного надання на вимогу народного депутата необхідної інформації та документації або подання завідомо недостовірної інформації зазначені посадові особи несуть адміністративну відповідальність, встановлену законом.

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про комітети Верховної Ради України

(Назва із змінами, внесеними згідно з 
Законом України від 14.07.98 р. N 40-XIV)

Закон введено в дію з дня опублікування - 10 травня 1995 року
(згідно з Постановою Верховної Ради України
 від 4 квітня 1995 року N 117/95-ВР)

Цей Закон визначає правовий статус комітетів Верховної Ради України, їх функції та організаційні основи діяльності.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Статус та завдання комітетів Верховної Ради України

1. Комітет Верховної Ради України (далі - комітет) - орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій.

2. Комітет відповідальний перед Верховною Радою України і підзвітний їй.

3. Діяльність комітетів координує Голова Верховної Ради України згідно з Конституцією України та в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.

Глава 2
Права і обов'язки комітетів Верховної Ради України при здійсненні організаційної функції

Стаття 17. Права комітетів на отримання інформації

1. Комітети мають право на отримання, вивчення, дослідження інформації з питань, що належать до предметів їх відання.

2. Комітети мають право в установленому законом порядку отримувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, їх посадових осіб необхідні матеріали і документи для забезпечення діяльності комітетів відповідно до предметів їх відання.

3. Комітети мають право звертатися з питань, віднесених до предметів їх відання, до Голови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органів Верховної Ради України, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності. Звернення від комітетів розглядаються в порядку, передбаченому Законом України "Про статус народного депутата України" для депутатських звернень.

4. Комітети мають право на отримання інформації, що надається Верховній Раді України при розгляді питань, віднесених до її повноважень.

Глава 3
Права і обов'язки комітетів Верховної Ради України при здійсненні контрольної функції

Стаття 24. Аналіз комітетами практики застосування законодавчих актів у діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб з питань, віднесених до предметів їх відання

1. Комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, здійснюють аналіз практики застосування державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами Конституції та законів України, аналіз відповідності закону прийнятих ними підзаконних нормативно-правових актів, своєчасності їх прийняття. За наслідками такого аналізу комітет вносить державним органам, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам рекомендації щодо приведення у відповідність із законом підзаконного нормативно-правового акта.

2. Рекомендації комітетів підлягають обов'язковому розгляду державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями. Про результати розгляду та вжиті заходи має бути повідомлено комітетам у встановлений законом строк, якщо відповідними рекомендаціями не встановлено більш пізній строк.

Розділ VII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ

Стаття 57. Відповідальність за невиконання вимог цього Закону

1. Посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян за нез'явлення на засідання комітету без поважних причин, надання недостовірної, неповної інформації, відмову надати інформацію або за навмисне її приховування, створення штучних перешкод у роботі комітетів несуть відповідальність у встановленому законом порядку, крім випадків, передбачених законом.

2. За несвоєчасний розгляд рекомендацій комітетів та несвоєчасне повідомлення їм про вжиті заходи посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

 

 

 

 

 

УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про порядок організації та здійснення контролю за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Указами Президента України
 від 26 липня 2005 року N 1132/2005,
 від 13 січня 2006 року N 2/2006

Затвердити Положення про порядок організації та здійснення контролю за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України (додається).

 

Президент України 

Л. КУЧМА 

м. Київ
19 лютого 2002 року
N 155/2002 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 19 лютого 2002 року N 155
(в редакції Указу Президента України від 26 липня 2005 року N 1132/2005) 

 

ПОЛОЖЕННЯ
про контроль за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України

(На часткову зміну Положення установлено, що контроль за виконанням указу Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України покладається на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України; здійснення контролю за виконанням указу Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, іншого акта, доручення Президента України, контроль за виконанням якого покладено на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, забезпечується в межах наданих повноважень Апаратом Ради національної безпеки і оборони України; рішення про продовження строку виконання доручення Президента України, контроль за виконанням якого покладено на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, окремого положення такого доручення за погодженням з Президентом України приймає Секретар Ради національної безпеки і оборони України; рішення про зняття з контролю указу Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, іншого акта, доручення Президента України, контроль за виконанням якого покладено на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, окремого положення такого доручення за наявності інформації, що підтверджує повне виконання акта, доручення, окремого положення доручення, приймає за погодженням з Президентом України Секретар Ради національної безпеки і оборони України згідно з Указом Президента України від 13 січня 2006 року N 2/2006)

 

1. Це Положення визначає порядок організації та здійснення контролю за виконанням указів, розпоряджень, доручень Президента України (далі - акти, доручення).

2. Контролю підлягають акти, доручення, які містять конкретні завдання органам виконавчої влади щодо здійснення заходів, розгляду або вирішення питань тощо.

3. Контроль за виконанням актів, доручень передбачає такі етапи:

1) постановка на контроль, визначення форм і методів контролю, зокрема:

- контроль за додержанням строків, установлених для виконання актів, доручень Президента України;

- постійний моніторинг, отримання від виконавців і вивчення відповідної проміжної та підсумкової інформації, аналіз цієї інформації, статистичних даних і звітності та результатів моніторингу;

- проведення в разі потреби поглибленого вивчення і перевірок стану виконання актів, доручень із залученням відповідних органів та фахівців, заслуховування на нарадах або спеціальних засіданнях повідомлень посадових осіб;

- здійснення періодичного узагальнення стану виконання актів, доручень, підготовка аналітичних матеріалів, звітів про хід їх реалізації;

2) контроль стану виконання актів, доручень;

3) інформування Президента України про хід виконання актів, доручень та надання Державному секретарю України пропозицій щодо здійснення дальшого контролю за їх реалізацією;

4) зняття з контролю завдань, визначених актами, дорученнями.

4. Контроль за виконанням актів, доручень здійснюють відповідно до покладених обов'язків Служба контролю за виконанням актів Президента України Кабінету Президента України Секретаріату Президента України (далі - Служба контролю).

Актом, дорученням може бути визначено орган або посадову особу, на яких покладається здійснення контролю за його виконанням.

У разі якщо Президентом України орган або посадову особу, на яку покладається здійснення контролю за виконанням акта, доручення, не визначено, контроль повноти та результативності виконання акта, доручення здійснюється також підрозділом Секретаріату Президента України, який ініціював або опрацьовував видання проекту акта, доручення.

5. При здійсненні контролю Служба контролю взаємодіє з відповідними підрозділами Секретаріату Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, які здійснюють функції контролю за виконання актів, доручень Президента України.

6. Для здійснення контролю за виконанням передбачених актом, дорученням завдань, строк виконання яких перевищує один місяць, структурними підрозділами Секретаріату Президента України або органами чи посадовими особами, відповідальними за контроль, у п'ятиденний строк із дня видання акта, доручення розробляється проект плану контролю, який погоджується зі Службою контролю.

План контролю за виконанням акта, доручення затверджується відповідно Державним секретарем України або керівником органу чи посадовою особою.

План контролю містить:

1) назву структурного підрозділу Секретаріату Президента України, органу або посадової особи, які здійснюватимуть контроль за виконанням акта або доручення;

2) перелік форм і методів контролю із зазначенням строків здійснення відповідних заходів;

3) строки підготовки узагальненої інформації про стан виконання акта, доручення.

7. Завдання, визначені в актах, дорученнях, виконуються у строки, встановлені Президентом України.

Якщо в акті Президента України строк виконання завдання не визначено, його виконання здійснюється протягом 30 календарних днів з дати набрання чинності актом Президента України.

8. Інформацію про стан виконання конкретних завдань виконавці не пізніше наступного дня після строку, визначеного пунктом 7 цього Положення, подають до Секретаріату Президента України, а у випадку, коли відповідальним за контроль є орган або посадова особа, зазначені в абзаці другому пункту 4 цього Положення, - такому органу чи посадовій особі, а копію - Секретаріату Президента України.

Інформація про стан виконання конкретного завдання подається органом, особою, яким воно адресовано. Якщо виконання такого завдання актом, дорученням покладено на кілька виконавців, його виконання та подання інформації організовується органом, особою, зазначеною першою.

9. У разі неможливості виконання завдання в установлений строк виконавець до закінчення визначеного для виконання завдання строку вносить до Секретаріату Президента України подання про перенесення в установленому порядку строку виконання завдання з обгрунтуванням такої неможливості.

Відповідний структурний підрозділ Секретаріату Президента України, орган або посадова особа, які здійснюють контроль за виконанням акта, доручення, розглядають пропозиції щодо продовження строку виконання завдання, у разі потреби додатково вивчають питання та за результатами розгляду з урахуванням висновків інших структурних підрозділів вносять відповідні пропозиції Державному секретарю України.

10. Продовження строку виконання акта Президента України здійснюється шляхом внесення до нього змін.

Рішення про продовження строків виконання доручення, окремих його положень за погодженням з Президентом України приймає Державний секретар України, про що повідомляється виконавцю доручення.

11. Рішення про зняття з контролю акта, доручення чи окремих його положень приймає за погодженням з Президентом України Державний секретар України.

За наявності інформації, що підтверджує повне виконання акта, доручення, відповідний структурний підрозділ Секретаріату Президента України, орган або посадова особа, яка здійснює контроль, за погодженням зі Службою контролю подає Державному секретареві України пропозиції щодо зняття акта, доручення з контролю.

Про прийняте рішення про зняття з контролю акта, доручення письмово інформуються виконавці.

12. Виконавці акта, доручення, структурні підрозділи Секретаріату Президента України, орган або посадова особа, яка здійснювала контроль, через 10 днів після закінчення кварталу подають до Служби контролю щоквартальну інформацію щодо виконання актів і доручень, які перебували на контролі протягом звітного періоду, для узагальнення і доповіді Державному секретареві України.

 

Державний секретар
України 

 
О. ЗІНЧЕНКО 

 

(Положення в редакції Указу Президента
 України від 26.07.2005 р. N 1132/2005)

 

Указ
Президента України

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 червня 2007 року "Про стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України"

Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю:

1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 червня 2007 року "Про стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України" (додається).

2. Контроль за виконанням цього Указу покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

 

Президент України

В. ЮЩЕНКО

м. Київ
9 липня 2007 року
N 615/2007

 

 

 

 

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 15 червня 2007 року

Про стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України

Заслухавши інформацію Секретаря Ради національної безпеки і оборони України про стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України, Рада національної безпеки і оборони України вирішила:

1. Відзначити недостатність роботи органів виконавчої влади щодо виконання завдань, покладених на них рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, що введені в дію указами Президента України.

2. Кабінету Міністрів України забезпечити:

у місячний строк виконання органами виконавчої влади завдань, покладених на них рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України, та вжити заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, які не забезпечили виконання таких завдань;

щоквартальне інформування Секретаря Ради національної безпеки і оборони України про стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України, що введені в дію указами Президента України.

3. Прем'єр-міністрові України В. Януковичу взяти під особистий контроль діяльність керівників органів виконавчої влади щодо забезпечення виконання завдань, покладених на відповідні органи раніше прийнятими рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, що введені в дію указами Президента України.

 

Голова Ради національної
безпеки і оборони України

 
В. ЮЩЕНКО

Секретар Ради національної
безпеки і оборони України

 
І. ПЛЮЩ

 

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

 

ПОСТАНОВА

 

від 18 липня 2007 р. N 950

 

Київ

 

Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Регламент Кабінету Міністрів України, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Мін'юсту подати в установленому порядку пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність з Регламентом, затвердженим цією постановою.

 

Прем'єр-міністр України  

В. ЯНУКОВИЧ  

 

Розділ 9. Виконання актів законодавства

Глава 1. Організація виконання

§ 88. Виконавці

Виконання законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради, актів Кабінету Міністрів, а також вирішення порушених у листах Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів питань забезпечують міністерства, інші центральні і місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

§ 89. Взаємодія

Під час виконання акта законодавства та вирішення порушених у листах Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів питань орган виконавчої влади, визначений відповідальним за виконання, взаємодіє з іншими органами виконавчої влади.

§ 90. Планування виконання

1. Для організації підготовки проектів актів законодавства, необхідних для забезпечення реалізації закону України та організації виконання указу Президента України, постанови Верховної Ради, які містять завдання Кабінетові Міністрів, розробляється відповідний план (додаток 13) у порядку, встановленому пунктом 5 § 11 цього Регламенту.

2. У плані зазначаються положення (завдання), відповідальність за реалізацію (виконання) яких покладена актом на Кабінет Міністрів, заходи з реалізації (виконання) зазначених положень (завдань), органи, відповідальні за виконання, строк виконання (у разі необхідності).

3. Органи виконавчої влади розробляють плани заходів, необхідних для виконання законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради, актів Кабінету Міністрів, проводять моніторинг ефективності їх реалізації за визначеними ними критеріями оцінки результативності.

Глава 2. Строки виконання та контроль

§ 91. Строки

1. Завдання, щодо яких визначено строки виконання, виконуються в установлені строки. Якщо строк виконання завдання не зазначено, орган виконавчої влади, відповідальний за виконання, самостійно визначає строк і порядок виконання виходячи з цілей та складності завдання.

2. У разі коли з об'єктивних причин виконати завдання у визначений строк неможливо, керівник органу виконавчої влади, відповідального за виконання, визначає можливий новий строк та до завершення встановленого строку повідомляє про це з викладенням відповідного обґрунтування Кабінетові Міністрів та іншим заінтересованим органам виконавчої влади.

3. Якщо за результатами аналізу Секретаріатом Кабінету Міністрів поданої інформації перенесення строку не матиме негативних наслідків або не потребуватиме коригування Кабінетом Міністрів відповідних планів і дій, контроль за виконанням завдання здійснюється з урахуванням нового строку. В іншому разі рішення про перенесення строку приймає Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, Віце-прем'єр-міністр відповідно до своєї компетенції.

4. Питання щодо перенесення строків виконання завдань, визначених указами Президента України та постановами Верховної Ради, вирішується в установленому законодавством порядку.

§ 92. Контроль

1. Секретаріат Кабінету Міністрів здійснює:

1) контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, актів Кабінету Міністрів, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів та урядовими комітетами;

2) моніторинг виконання органами виконавчої влади актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, планів організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації законів України та організації виконання указів Президента України і постанов Верховної Ради, та вирішення порушених у листах Прем'єр-міністра питань в частині дотримання строків, визначених для їх виконання.

2. Про результати контролю та моніторингу Секретаріат Кабінету Міністрів систематично інформує Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, Віце-прем'єр-міністра відповідно до їх компетенції.

3. Секретаріат Кабінету Міністрів проводить аналіз поданих центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до прийнятих рішень інформації, звітів, доповідей, статистичних показників тощо з питань виконання актів Кабінету Міністрів та вирішення порушених у листах Прем'єр-міністра питань і готує їх для розгляду Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами разом з відповідними висновками.

§ 93. Інформування

1. Органи виконавчої влади письмово інформують Кабінет Міністрів про виконання актів Кабінету Міністрів та встановлених ними завдань, а також планів, зазначених у § 90 цього Регламенту, та вирішення порушених у листах Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів питань, якщо така вимога передбачена у зазначених документах.

2. Для підготовки узагальненої інформації, що подається Кабінетові Міністрів, на запит органу, відповідального за виконання акта Кабінету Міністрів, вирішення порушених у листах Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів питань, інші заінтересовані органи виконавчої влади зобов'язані подати такому органові інформацію в частині, що належить до їх компетенції.

Розділ 10. Здійснення повноважень Кабінету Міністрів у відносинах з органами виконавчої влади, державними господарськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями

Глава 1. Здійснення повноважень у відносинах з центральними органами виконавчої влади, державними господарськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями

§ 94. Спрямування, координація і контроль

1. Кабінет Міністрів відповідно до Конституції та законів України спрямовує і координує діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. З цією метою Кабінет Міністрів:

1) визначає стратегічні цілі, пріоритети і першочергові завдання щодо реалізації державної політики у відповідній сфері;

2) визначає центральні органи виконавчої влади, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері;

3) розподіляє функції та повноваження між центральними органами виконавчої влади;

4) визначає критерії оцінки ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади;

5) затверджує заходи, спрямовані на узгодження дій центральних органів виконавчої влади та об'єднання їх зусиль для виконання спільних завдань;

6) визначає міністрів, через яких спрямовує та координує діяльність відповідних центральних органів виконавчої влади;

7) установлює типові правила та процедуру діяльності центральних органів виконавчої влади;

8) здійснює інші заходи.

2. Спрямування і координація діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюються Кабінетом Міністрів шляхом видання відповідних актів та прийняття протокольних рішень з окремих питань за результатами їх обговорення на засіданні Кабінету Міністрів.

3. Кабінет Міністрів контролює діяльність центральних органів виконавчої влади, заслуховує на своїх засіданнях звіти (інформацію) керівників центральних органів виконавчої влади про стан справ у відповідній сфері. Підготовка матеріалів з таких питань здійснюється у порядку, встановленому розділом 6 цього Регламенту.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про прокуратуру

 Постанова Верховної Ради України
 від 5 листопада 1991 року N 1790-XII

Розділ III
ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД

ГЛАВА 1. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ

(Назва глави 1 у редакції Закону
 України від 12.07.2001 р. N 2663-III)

Стаття 21. Протест прокурора

Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Стаття 22. Припис прокурора

Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

(частина третя статті 22 у редакції
 Закону України від 12.07.2001 р. N 2663-III)

Стаття 23. Подання прокурора

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.

Стаття 24. Постанова прокурора

У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 25. Вимоги до документів прокурорського реагування

У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.

 

РОЗДІЛ 3.

ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ В КИЇВРАДІ

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про статус депутатів місцевих рад

Окремі положення цього Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) (згідно з Рішенням Конституційного Суду України  від 27 травня 2008 року N 11-рп/2008)

Цей Закон відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

 

Розділ II


ДЕПУТАТ МІСЦЕВОЇ РАДИ - ПРЕДСТАВНИК ІНТЕРЕСІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ, ВИБОРЦІВ СВОГО ВИБОРЧОГО ОКРУГУ

 

Глава 2. Індивідуальні та колективні форми реалізації депутатом місцевої ради своїх повноважень у виборчому окрузі

Стаття 13. Депутатське звернення

1. Депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

2. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.

3. Якщо депутатське звернення з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату місцевої ради зобов'язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.

4. Депутат місцевої ради може взяти участь у розгляді свого звернення, про що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, повинні йому повідомити завчасно, але не пізніш як за п'ять календарних днів.

5. Якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону.

 

Розділ III
ДЕПУТАТ МІСЦЕВОЇ РАДИ - ПОВНОВАЖНИЙ ЧЛЕН РАДИ

 

Глава 2. Сесійні та позасесійні форми роботи депутата місцевої ради у раді та її органах

Стаття 21. Депутатський запит і депутатське запитання

1. Депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.

2. Депутатське запитання - це засіб одержання депутатом місцевої ради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради або дано депутату місцевої ради в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.

Стаття 22. Порядок розгляду депутатського запиту

1. Депутатський запит може бути внесений депутатом місцевої ради або групою депутатів попередньо, або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради.

2. Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні місцевої ради.

3. Рада може зобов'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення по запиту депутата місцевої ради.

4. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді і депутату місцевої ради. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити раді та депутатові місцевої ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні ради.

5. Депутат місцевої ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів місцевої ради. Посадових осіб, до яких звернуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит радою. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому засіданні ради.

За результатами розгляду відповіді на депутатський запит рада приймає відповідне рішення.

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про місцеве самоврядування в Україні

 

Цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

 

Стаття 20. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування

Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Стаття 47. Постійні комісії ради

1. Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

2. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.

3. До складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради, їх заступники.

4. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

5. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.

6. Постійні комісії за дорученням ради, голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд ради або виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради; здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

7. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.

8. Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії.

9. Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.

10. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.

11. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

12. Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням ради, її голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.

13. Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах. За рішенням обласних рад голови постійних комісій з питань бюджету можуть працювати в раді на постійній основі.

14. Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею.

15. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою.

Стаття 48. Тимчасові контрольні комісії ради

1. Тимчасові контрольні комісії ради є органами ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд ради.

2. Рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу ради.

3. Засідання тимчасових контрольних комісій ради проводяться, як правило, закриті. Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії, та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з її роботою.

4. Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень ради, яка створила цю комісію.

 

Стаття 50. Секретар сільської, селищної, міської ради

3. Секретар сільської, селищної, міської ради:

1) у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови;

2) скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;

3) веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону;

4) організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради;

5) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням;

6) за дорученням сільського, селищного, міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

7) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;

8) організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

9) забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

10) вирішує за дорученням сільського, селищного, міського голови або відповідної ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.

Додаток
до рішення Київради

від 1 липня 2008 р. N 8/8 

 

РЕГЛАМЕНТ
Київської міської ради

Регламент Київської міської ради (далі - Київрада) встановлює порядок діяльності Київради, її органів та посадових осіб.

 

 

Стаття 7. Депутатське звернення, депутатський запит і депутатське запитання

7.1. Депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата Київради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території м. Києва, здійснити певні дії, вжити заходи чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території м. Києва, до яких звернувся депутат Київради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніше ніж через місяць.

Якщо депутатське звернення з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату Київради зобов'язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.

Депутат Київради може взяти участь у розгляді свого звернення, про що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території м. Києва, повинні йому повідомити завчасно, але не пізніше ніж через п'ять календарних днів.

Якщо депутат Київради не задоволений результатами розгляду свого звернення, або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території м. Києва, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

 

7.2. Депутатський запит - це підтримана Київрадою вимога депутата Київради до посадових осіб Київради і її органів, Київського міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на території міста Києва, а також до заступників голови виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), голів виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у місті Києві державних адміністрацій), їх заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які належать до відання Київради.

 

 

 

 

Порядок розгляду депутатського запиту:

 

1) депутатський запит може бути внесений депутатом Київради або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні Київради у письмовій чи усній формі;

2) депутатський запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання Київради;

3) Київрада може зобов'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення по запиту депутата Київради;

4) орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений Київрадою строк дати офіційну письмову відповідь на нього Київраді і депутату Київради, який вніс запит. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянутий у встановлений Київрадою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити про це Київраду та депутата Київради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні Київради;

5) депутат Київради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на ньому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів Київради. Посадових осіб, до яких звернуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит Київради. Вони або уповноважені ними особи зобов'язані бути присутніми на цьому засіданні Київради;

6) за результатами розгляду відповіді на депутатський запит Київрада приймає відповідне рішення.

Всі депутатські запити, оголошені на пленарному засіданні Київради, реєструються та зберігаються у секретаріаті Київради з позначкою про дату оголошення та результати їх голосування.

Секретаріат Київради доводить текст запиту до відповідного органу чи посадової особи, до яких його звернуто.

 

7.3. Депутатське запитання - це засіб одержання депутатом Київради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошена на пленарному засіданні сесії Київради або дана депутату Київради індивідуально. Запитання не включається до порядку денного пленарного засідання сесії Київради, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.

 

7.4. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами Київради на пленарних засіданнях Київради або передані в письмовій формі головуючому на її пленарних засіданнях, розглядаються Київрадою або за її дорученням передаються для розгляду та вивчення до постійних комісій Київради чи надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним органам та посадовим особам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівникам відповідних підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені Київрадою, і про результати розгляду повідомити безпосередньо депутатам Київради, які внесли пропозиції чи висловили зауваження, а також Київраді.

Київрада та виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація) забезпечують виконання пропозицій і зауважень депутатів Київради, схвалених Київрадою, інформують депутатів про реалізацію пропозицій і зауважень, внесених ними на пленарних засіданнях Київради.

 

 

 

Стаття 16. Комісії Київради

 

16.1. Постійні комісії Київради формуються депутатськими групами та фракціями Київради за принципом пропорційності, врахування фахової підготовки депутатів Київради та домовленості між зацікавленими депутатськими групами та фракціями Київради.

 

16.2. Постійні комісії Київради є органами Київради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень Київради та за виконанням рішень виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

 

16.3. Постійні комісії Київради обираються Київрадою на строк її повноважень у складі голови та членів комісії згідно з відповідними заявами депутатів Київради, поданими на ім'я Київського міського голови. Кількість і персональний склад постійних комісій Київради затверджується Київрадою.

Кількість членів постійної комісії Київради не може бути меншою п'яти осіб.

До складу постійної комісії Київради не можуть бути обрані Київський міський голова та заступник міського голови - секретар Київради.

Депутат Київради може бути членом тільки однієї постійної комісії Київради.

 

16.4. У випадку невиконання депутатом Київради своїх обов'язків щодо роботи в постійній комісії Київради, визначених Положенням про постійну комісію Київради, та відсутності його більш ніж на половині із проведених комісією протягом року засідань голова відповідної комісії постійної Київради, депутати відповідної комісії Київради вносять на розгляд комісії питання про доцільність подальшого перебування депутата Київради у її складі. У разі прийняття постійною комісією Київради рішення про неможливість перебування депутата у складі комісії голова постійної комісії подає відповідний проект рішення на розгляд Київради.

 

16.5. Постійні комісії Київради за дорученням Київради, Київського міського голови або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, міського бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд Київради, розробляють проекти рішень Київради та готують висновки з цих питань.

Голови або уповноважені представники постійних комісій можуть виступати на сесіях Київради з доповідями і співдоповідями.

Реалізація повноважень Київради у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності покладається на визначену рішенням Київради відповідну постійну комісію.

 

16.6. Постійні комісії Київради за дорученням Київради, Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних Київраді органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, отримують від них необхідні матеріали і документи, подають за результатами перевірки обов'язкові для розгляду і вжиття заходів рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд Київради, здійснюють контроль за виконанням рішень Київради та її виконавчого органу.

 

16.7. Постійні комісії Київради у питаннях, які належать до їх відання, мають право створювати підготовчі комісії і робочі групи із залученням представників громадськості, вчених та спеціалістів, а також радників та консультантів, які працюють на громадських засадах.

 

16.8. Функціональна спрямованість, перелік і порядок організації роботи відповідних постійних комісій Київради визначаються Положенням про постійні комісії Київради, яке затверджується Київрадою.

Постійні комісії Київради попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження Київрадою, готують висновки з цих питань.

 

16.9. Тимчасові контрольні комісії Київради є органами Київради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених Київрадою питань, що належать до повноважень органів місцевого самоврядування. Тимчасові контрольні комісії Київради подають звіти і пропозиції на розгляд Київради.

 

16.10. Порядок створення та роботи тимчасової контрольної комісії Київради визначається відповідно до законодавства.

 

16.11. Роботу тимчасових контрольних комісій Київради забезпечує секретаріат Київради.

 

16.12. Вихід депутата Київради із депутатської групи або фракції, яка його делегувала у постійну (тимчасову) комісію, не припиняє його членство в постійній (тимчасовій) комісії Київради.

 

16.13. Якщо депутатська група або фракція Київради не запропонувала представників для роботи в постійній (тимчасовій) комісії Київради, то комісія створюється без участі цієї депутатської групи або фракції Київради.

 

16.14. За рішенням Київради можуть створюватись інші комісії Київради в порядку, визначеному законодавством України.

 

16.15. Засідання постійної комісії Київради скликаються її головою, а у разі неможливості виконання ним своїх повноважень - його заступником або секретарем постійної комісії Київради. Голова комісії персонально відповідає за запрошення на засідання постійної комісії Київради всіх її членів.

Постійна комісія Київради також може бути скликана за пропозицією (вимогою) однієї третини членів постійної комісії.

 

16.16. Засідання постійної комісії Київради скликаються за необхідності, але не рідше строків, визначених Положенням про постійні комісії Київради. Цим же Положенням регламентується і порядок ведення засідань

 

 

РОЗДІЛ 4.

 

ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ В КМДА 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про місцеві державні адміністрації

Відповідно до Конституції України цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Місцеві державні адміністрації та їх місце в системі органів виконавчої влади

Виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

(положенню частини четвертої статті 1 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13.10.2005 р. N 9-рп/2005)

 

Стаття 2. Основні завдання місцевих державних адміністрацій

Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:

1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;

2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

 

Стаття 16. Здійснення державного контролю місцевими державними адміністраціями

Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за:

1) збереженням і раціональним використанням державного майна;

2) станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі;

3) використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів;

4) охороною пам'яток історії та культури, збереженням житлового фонду;

5) додержанням виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов'язаних з її якістю та сертифікацією;

6) додержанням санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захороненням промислових, побутових та інших відходів, додержанням правил благоустрою;

7) пункт 7 статті 16 виключено

(згідно із Законом
 України від 16.05.2007 р. N 1026-V)

8) додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів;

9) додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров'я, материнства та дитинства, сім'ї, молоді та неповнолітніх, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту;

10) охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці;

11) додержанням громадського порядку, правил технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху;

12) додержанням законодавства про державну таємницю та інформацію;

13) додержанням законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи.

(статтю 16 доповнено пунктом 13 згідно із
 Законом України від 06.03.2003 р. N 594-IV)

 

V. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПОРЯДОК ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ

Стаття 39. Повноваження голів місцевих державних адміністрацій

Голови місцевих державних адміністрацій:

1) очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень;

2) представляють відповідні місцеві державні адміністрації у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, політичними партіями, громадськими і релігійними організаціями, підприємствами, установами та організаціями, громадянами та іншими особами як в Україні, так і за її межами;

3) призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону;

4) призначають на посади та звільняють з посад керівників апаратів місцевих державних адміністрацій та керівників структурних підрозділів апаратів місцевих державних адміністрацій;

5) укладають та розривають контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідної місцевої державної адміністрації, або уповноважують на це своїх заступників;

6) погоджують у встановленому порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників не підпорядкованих підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади вищого рівня, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України;

7) в межах затверджених бюджетів виступають розпорядниками коштів відповідних державних адміністрацій, використовуючи їх лише за цільовим призначенням;

8) регулярно інформують населення про стан виконання повноважень, покладених на місцеву державну адміністрацію;

9) утворюють для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад;

10) здійснюють інші функції, передбачені Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня.

Голови обласних державних адміністрацій у випадках, передбачених законом, можуть порушувати перед Верховною Радою України питання про призначення Верховною Радою України позачергових виборів сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради, сільського, селищного, міського голови.

У разі відсутності голови місцевої державної адміністрації його функції і повноваження виконує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови місцевої державної адміністрації. 


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про столицю України - місто-герой Київ

Цей Закон визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.

 

Стаття 17. Додаткові повноваження Київського міського голови

1. Крім повноважень, зазначених у статті 13 цього Закону, у зв'язку з забезпеченням здійснення містом Києвом столичних функцій Київський міський голова має такі додаткові повноваження:

1) бере участь у підготовці проектів законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, відповідних програм, що стосуються міста Києва;

3) бере участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються столиці України - міста Києва;

4) вносить на розгляд Президента України, Кабінету Міністрів України проекти відповідних нормативно-правових актів та інші пропозиції з питань, що стосуються міста Києва як столиці України;

6) вносить до відповідних органів виконавчої влади пропозиції щодо передачі до сфери управління Київської міської ради, передачі або продажу у комунальну власність територіальної громади міста Києва чи районів у місті Києві підприємств, організацій, установ, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної або інших форм власності, а також часток (акцій, паїв), що належать державі в акціонерних товариствах, розташованих на території міста Києва, якщо вони мають важливе значення для забезпечення виконання містом Києвом столичних функцій;

7) дає згоду на призначення та звільнення керівників підприємств та міських органів виконавчої влади подвійного підпорядкування;

9) одержує інформацію щодо діяльності всіх підприємств, установ та організацій на території міста, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, в частині, що стосується життєдіяльності міста Києва, та впливає на виконання містом Києвом столичних функцій. 

 


МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 4 грудня 2006 року N 367

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання

З метою вдосконалення підготовки регіональних цільових програм, моніторингу і звітування про їх виконання наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання, що додаються.

2. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям при розробленні регіональних цільових програм, моніторингу та звітуванні про їх виконання керуватися цими Методичними рекомендаціями.

  Міністр 

В. Макуха 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання

I. Загальні положення

1. Методичні рекомендації щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання (далі - Методичні рекомендації) підготовлено з метою встановлення єдиного порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання.

2. Регіональні цільові програми готуються відповідно до основних принципів розроблення державних цільових програм, зазначених у Законі України "Про державні цільові програми".

3. Регіональна цільова програма (далі - програма) - це сукупність взаємопов'язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв'язання найактуальніших проблем розвитку регіону або окремих галузей економіки чи соціально-культурної сфери регіону, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету і є складовою щорічної програми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя на відповідний рік.

Програма вважається комплексною, якщо вона об'єднує декілька програм споріднених напрямів відповідної галузі та передбачає їх фінансування за кількома кодами функціональної класифікації видатків місцевого бюджету.

Регіон - це суб'єкт системи адміністративно-територіального устрою - Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь.

4. Ініціатором розроблення програм може бути місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування.

5. Підставою для розроблення програми є:

існування проблеми на рівні регіону, розв'язання якої потребує залучення бюджетних кошів, координації спільних дій місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій;

наявність у місцевому бюджеті реальної можливості ресурсного забезпечення виконання заходів програми та відповідність мети програми пріоритетним напрямам розвитку регіону.

6. Заходи програми, що розробляється, не повинні дублювати заходи інших регіональних програм.

II. Порядок розроблення регіональних цільових програм, організація та звітність про їх виконання

Основними стадіями розроблення та виконання програми є:

ініціювання розроблення регіональної цільової програми;

підготовка проекту програми - визначення заходів і завдань, що пропонуються для включення до неї; обсягів і джерел фінансування; строків виконання заходів програми, а також головних виконавців;

здійснення експертизи проекту програми, погодження та затвердження програми, визначення головного розпорядника коштів;

затвердження бюджетних призначень на виконання програми, включення програми до щорічних програм соціально-економічного розвитку регіону;

організація виконання програми, здійснення контролю за її виконанням;

здійснення моніторингу та підготовка щорічних звітів (проміжних звітів) про результати виконання програми, внесення змін до програми.

1. Ініціювання розроблення регіональної цільової програми

1.1. У разі коли ініціатором розроблення програми є структурний підрозділ місцевого органу виконавчої влади, він готує пропозиції щодо наявності підстав для розроблення програми, які зазначені в пункті 5 розділу I Методичних рекомендацій, та подає їх місцевому органу виконавчої влади для підготовки висновків про доцільність розроблення проекту програми та можливість виконання її заходів за рахунок коштів місцевого бюджету.

Якщо ініціатором розроблення програми є орган місцевого самоврядування, він подає пропозиції щодо наявності підстав для розроблення програми, які зазначені в пункті 5 розділу I Методичних рекомендацій, місцевому органу виконавчої влади для підготовки відповідних висновків.

1.2. У разі отримання позитивного висновку готується проект розпорядчого документа місцевого органу виконавчої влади (розпорядження, протокольне доручення, спільне рішення) про підготовку проекту програми, в якому визначаються розробник, відповідальний виконавець та строк підготовки.

Підготовлений проект розпорядчого документа разом із висновками подається на підпис голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

1.3. Виданий розпорядчий документ є підставою для підготовки проекту програми. Відповідальним виконавцем програми може бути тільки юридична особа.

2. Підготовка проекту програми

2.1. Підготовка проекту програми здійснюється місцевим органом виконавчої влади самостійно або спільно із заінтересованими науковими організаціями, підприємствами, установами, які зацікавлені у прийнятті та реалізації програми. Для забезпечення підготовки проекту програми можуть утворюватися групи з представників владних структур, бізнесових кіл, наукових та громадських організацій, політичних партій тощо.

2.2. Проект програми повинен містити такі розділи:

паспорт програми;

визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована програма;

визначення мети програми;

обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми, обсягів та джерел фінансування; строки та етапи виконання програми;

перелік завдань і заходів програми та результативні показники;

напрями діяльності та заходи програми;

координація та контроль за ходом виконання програми.

2.2.1. Паспорт програми

Зазначений розділ готується за формою згідно з додатком 1 до Методичних рекомендацій і містить у стислому вигляді загальну характеристику програми (назва, рішення про розроблення, відомості про розробника та перелік співрозробників програми, відповідальний виконавець програми та інші співвиконавці, строк виконання, обсяги та джерела фінансування).

2.2.2. Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована програма

Розділ повинен містити чітко сформульоване визначення проблеми та обов'язкове обґрунтування щодо віднесення її до найважливіших із використанням офіційних статистичних даних не менше ніж за 5 останніх років (із посиланням на джерела інформації), обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми, а також необхідності фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету. Визначення проблеми є основою для формулювання мети та всіх інших розділів програми.

2.2.3. Визначення мети програми

Мета програми поєднує комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку регіону, окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць. Сформульоване визначення мети програми повинно маги логічний зв'язок із її назвою.

2.2.4. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми, обсягів та джерел фінансування; строки та етапи виконання програми

У цьому розділі зазначаються шляхи, методи і засоби розв'язання проблеми галузі або території, строки та етапи виконання програми.

Програма вважається довгостроковою, якщо строк її виконання розрахований на 5 і більше років. У такому разі виконання програми поділяється на етапи.

2.2.5. Перелік завдань, заходів програми та результативні показники

У розділі визначається система програмних завдань, заходів і показників, виконання яких дасть змогу досягти реалізації мети програми та усунути причини виникнення проблеми.

Завдання програми - це конкретні напрями та заходи, які планується здійснити протягом певного періоду і які повинні забезпечити досягнення цілей програми.

Результативні показники програми - це кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання програми (у цілому і за етапами) та підтверджуються статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю і на підставі яких здійснюється оцінка ефективності використання коштів місцевих бюджетів на виконання програми, аналіз досягнутих результатів та витрат.

Розробник програми обирає показники, які комплексно і всебічно зможуть оцінити її виконання. Система обраних показників використовується для відстеження динаміки процесів та оцінки кількісних змін.

Результативні показники наводяться диференційовано з розбивкою за роками. У разі коли програма виконується не за один етап, результативні показники другого та третього етапів можуть визначатися без розбивки за роками.

Результативні показники поділяються на такі групи:

показники витрат (ресурсне забезпечення програми) визначають обсяги і структуру ресурсів, які забезпечують виконання програми.

У зазначеному розділі вказуються орієнтовні обсяги фінансових витрат, необхідних для виконання програми в цілому та диференційовано за роками з визначенням джерел фінансування. Розрахунок фінансових витрат супроводжується економічним обґрунтуванням.

Група показників витрат на виконання програми складається за формою згідно з додатком 2 до Методичних рекомендацій. Розробник програми у разі потреби складає додаткову розшифровку розрахунку витрат, яка також додається до програми;

показники продукту - це, зокрема, кількість користувачів товарами (роботами, послугами), виробленими в процесі виконання програми, які використовуються для оцінки досягнення цілей програми;

показники ефективності визначаються як співвідношення кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до їх вартості в грошовому або людському вимірі (витрати ресурсів на одиницю показника продукту);

показники якості відображають якість вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) і оцінюють їх за результатами досягнення ними своєї мети або виконання завдання.

2.2.6. Напрями діяльності та заходи програми

Напрями діяльності програми - це конкретні дії, спрямовані на виконання завдань програми, з визначенням шляхів витрачання коштів місцевих бюджетів та не заборонених законодавством позабюджетних коштів.

Напрями діяльності повинні відповідати завданням і функціям відповідального виконавця програми.

Визначення напрямів діяльності забезпечує реалізацію програми в межах коштів, виділених на цю мету.

У цьому розділі наводяться дані щодо напрямів діяльності програми, в тому числі заходи, строки виконання заходів (у цілому і поетапно) та їх виконавці, обсяги та джерела фінансування з розбивкою за роками, очікуваний результат від виконання конкретного заходу.

Напрями та перелік завдань і заходів програми формуються згідно з додатком 3 до Методичних рекомендацій, у якому визначаються джерела фінансування кожного із заходів, виконавці і який у разі потреби може бути доповнений розробником програми додатковими даними.

2.2.7. Координація та контроль за ходом виконання програми

У цьому розділі зазначається орган, який здійснює координацію дій між виконавцями програми та контролює її виконання, визначає порядок взаємного інформування (із зазначенням конкретних строків), звітування тощо.

3. Порядок проходження експертизи, погодження та затвердження програми

3.1. Експертиза визначення результативних показників, реальності та доцільності заходів, включених до підготовленого проекту програми, здійснюється структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади з економічних та фінансових питань. До проведення експертизи можуть залучатися фахівці інших заінтересованих структурних підрозділів місцевого органу виконавчої влади, науковці.

Кожен з учасників експертизи надає у визначений строк висновок, у якому за наявності викладаються зауваження до проекту програми. У разі наявності зауважень проект програми допрацьовується.

З метою широкого обговорення проект програми може розміщуватися на зовнішньому сайті місцевого органу виконавчої влади, а в місцевій пресі - публікуватися інформаційні матеріали про проект програми.

3.2. Після отримання позитивного висновку проект програми надається органу місцевого самоврядування для розгляду на сесії органу місцевого самоврядування.

Проект рішення органу місцевого самоврядування про затвердження програми готує розробник. У проекті рішення обов'язково вказуються обсяг фінансування програми, строк її виконання, головний розпорядник коштів та відповідальний виконавець програми, строки та періодичність звітування про хід виконання програми на сесіях органу місцевого самоврядування тощо.

У разі фінансування комплексних програм за декількома кодами функціональної класифікації видатків бюджету за кожним кодом визначається головний розпорядник коштів.

4. Затвердження бюджетних призначень на виконання програми, включення програм до щорічних програм соціально-економічного розвитку регіону

4.1. Після затвердження органом місцевого самоврядування програми головний розпорядник коштів надає структурному підрозділу з фінансових питань місцевого органу виконавчої влади бюджетні запити щодо її фінансування у наступному році за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

4.2. Структурний підрозділ з питань фінансів місцевого органу виконавчої влади аналізує подані бюджетні запити відповідно до реальних можливостей місцевого бюджету і після узгодження із структурним підрозділом з питань економіки місцевого органу виконавчої влади включає пропозиції до проекту місцевого бюджету на наступний рік.

4.3. Перелік програм, які фінансуються із залученням коштів місцевого бюджету, включається окремим додатком до щорічної програми соціально-економічного розвитку регіону.

4.4. Фінансування програми здійснюється виключно за умови затвердження бюджетних призначень на її виконання рішенням органу місцевого самоврядування про місцевий бюджет на відповідний рік (рішенням про внесення змін до місцевого бюджету на відповідний рік) згідно з розписом місцевого бюджету.

5. Організація виконання програми, здійснення контролю за її виконанням

5.1. Виконання програми здійснюється шляхом реалізації її заходів і завдань виконавцями, зазначеними у цій програмі.

5.2. Безпосередній контроль за виконанням заходів і завдань програми здійснює відповідальний виконавець, а за цільовим та ефективним використанням коштів - головний розпорядник коштів.

6. Здійснення моніторингу та підготовка щорічних звітів (проміжних звітів) про результати виконання програми, внесення змін до програми

6.1. Відповідальний виконавець програми раз на рік готує та подає структурному підрозділу з економічних питань місцевого органу виконавчої влади узагальнену інформацію про стан її виконання.

Інформація повинна містити дані про заплановані та фактичні обсяги і джерела фінансування програми, виконання результативних показників у динаміці з початку дії програми згідно з додатком 4 до Методичних рекомендацій та пояснювальну записку про роботу співвиконавців програми щодо її виконання, у разі невиконання - обґрунтування причин невиконання.

Зазначена інформація використовується для аналізу ефективності виконання програми та надання пропозицій щодо доцільності продовження її фінансування та виконання.

Структурний підрозділ з економічних питань місцевого органу виконавчої влади здійснює узагальнення звітів відповідальних виконавців про поточне та остаточне виконання регіональних програм, проводить аналіз вказаних звітів та включає його результати до щорічного звіту про виконання програми соціально-економічного розвитку регіону.

6.2. Відповідальний виконавець програми щороку здійснює обґрунтовану оцінку результатів виконання програми та у разі потреби розробляє пропозиції щодо доцільності продовження тих чи інших заходів, включення додаткових заходів і завдань, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання програми та окремих заходів і завдань тощо.

Відповідальний виконавець довгострокової програми після завершення відповідного етапу її дії готує пропозиції щодо уточнення показників, обсягів джерел фінансування, строків виконання програми та окремих заходів і завдань тощо на наступний етап програми.

У разі необхідності внесення змін до програми проект змін до неї з уточненими показниками і заходами проходить експертизу, погоджується та затверджується відповідно до пункту 3 розділу II Методичних рекомендацій.

6.3. Щороку в строки, визначені рішенням органу місцевого самоврядування, інформація відповідального виконавця про хід виконання програми та ефективності реалізації її заходів заслуховується на сесіях органу місцевого самоврядування.

За ініціативою органу місцевого самоврядування, місцевого органу виконавчої влади або відповідального виконавця (головного розпорядника коштів) програми розгляд проміжного звіту про хід виконання програми, ефективність реалізації її завдань і заходів, досягнення проміжних цілей та ефективність використання коштів може розглядатися на сесіях органу місцевого самоврядування протягом року в разі виникнення потреби.

6.4. Виконання програми припиняється після закінчення встановленого строку, після чого відповідальний виконавець програми складає заключний звіт про результати її виконання та подає його на розгляд сесії органу місцевого самоврядування разом із пояснювальною запискою про кінцеві результати виконання програми не пізніше ніж у двомісячний строк після закінчення встановленого строку її виконання.

Пояснювальна записка до заключного звіту містить таку інформацію: досягнення мети програми, рівня виконання запланованих результативних показників, дані про роботу учасників бюджетної програми з її виконання з обгрунтуванням причин невиконання або недосягнення очікуваних результатів.

6.5. У разі необхідності відповідальний виконавець публікує основні досягнуті результати реалізації програми у місцевій пресі.

6.6. Дострокове припинення виконання програми відбувається у разі втрати актуальності основної її мети за спільним поданням відповідального виконавця програми, структурних підрозділів з питань економіки та з питань фінансів місцевого органу виконавчої влади.

Рішення про дострокове припинення програми приймає орган місцевого самоврядування.

 

Директор департаменту
регіонального розвитку 

 
О. Нижник 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1
до Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення та виконання регіональних цільових програм 

 

 

 

 

 

ПАСПОРТ

(загальна характеристика регіональної програми)

_________________________________________________
(назва програми)

1. 

Ініціатор розроблення програми 

 

2. 

Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення програми 

 

3. 

Розробник програми 

 

4. 

Співрозробники програми 

 

5. 

Відповідальний виконавець програми 

 

6. 

Учасники програми 

 

7. 

Термін реалізації програми 

 

7.1. 

Етапи виконання програми
(для довгострокових програм) 

 

8. 

Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні програми
(для комплексних програм) 

 

9. 

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми, всього, 

 

 

у тому числі: 

 

9.1. 

коштів місцевого бюджету

 

 

коштів інших джерел  

 

 

 

Додаток 2
до Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення та виконання регіональних цільових програм 

 

 

Ресурсне забезпечення регіональної цільової програми _______________________________________
                                                    (назва програми) 

тис. гривень

Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання програми 

Етапи виконання програми 

Усього витрат на виконання програми 

II 

III 

20__ рік 

20__ рік 

20__ рік 

20__ - 20__ рр. 

20__ - 20__ рр. 

Обсяг ресурсів, усього,
у тому числі:
місцевий бюджет 

 

 

 

 

 

 

районні, міські (міст обласного підпорядкування) бюджети 

 

 

 

 

 

 

бюджети сіл, селищ, міст районного підпорядкування 

 

 

 

 

 

 

кошти небюджетних джерел 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3
до Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення та виконання регіональних цільових програм 

 

Напрями діяльності та заходи регіональної цільової програми _______________________________
                                                       (назва програми) 

 

N
з/п 

Назва напряму діяльності (пріоритетні завдання) 

Перелік заходів програми 

Строк виконання заходу 

Вико-навці 

Джерела фінансування 

Орієнтовні обсяги фінансування (вартість), тис. гривень,
у тому числі: 

Очікуваний результат 

I етап: 200_ р. 

     200_ р. 

     200_ р.

II етап: 200_ - 20__ рр. 

III етап: 200_ - 20__ рр.  

 

 

 

 

Додаток 4
до Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення та виконання регіональних цільових програм 

 

Інформація про виконання програми за ____ рік

1. 

__________
КВКВ 

__________________________________________________________
найменування головного розпорядника коштів програми 

2. 

__________
КВКВ 

_________________________________________________________
найменування відповідального виконавця програми 

3. 

__________
КВКВ 

__________________________________________________________
найменування програми, дата і номер рішення обласної ради про її затвердження 

 4.

Напрями діяльності та заходи регіональної цільової програми ____________________________
                                                        (назва програми)

 

N
з/п 

Захід 

Головний виконавець та строк виконання заходу 

Планові обсяги фінансування,
тис. гривень 

Фактичні обсяги фінансування,
тис. гривень 

Стан виконання заходів (результа-
тивні показники виконання програми

усього 

у тому числі 

усього 

у тому числі 

місце-
вий бюджет 

районний, міський (міст обласного підпо-
рядку-
вання) бюджети 

бюджети сіл, селищ, міст районного підпо-
рядку-
вання 

кошти небюджет-
них джерел 

місце-
вий бюджет 

районний, міський (міст обласного підпо-
рядку-
вання) бюджети 

бюджети сіл, селищ, міст район-
ного підпо-
рядку-
вання 

кошти небюджет-
них джерел 

 

стан виконання 

                           

5. Аналіз виконання за видатками в цілому за програмою:

тис. гривень

Бюджетні асигнування з урахуванням змін 

Проведені видатки 

Відхилення 

усього 

загальний фонд 

спеціальний фонд 

усього 

загальний фонд 

спеціальний фонд 

усього 

загальний фонд 

спеціальний фонд 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

____________  

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.10.2002 № 1970  (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.11.2007 № 1545) 

 

 

Регламент

виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної

адміністрації)

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1. Регламент виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Регламент) є нормативним актом, який регулює організаційно-процедурні питання внутрішньої діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

2. Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) будує свою роботу на засадах законності, персональної відповідальності, поєднання загальнодержавних інтересів та інтересів міста.

3. Основні засади організації діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), його апарату та структурних підрозділів визначаються законами України «Про столицю України - місто-герой Київ», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», положеннями про головні управління, управління, відділи та інші служби виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з організаційних питань та цим Регламентом.

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ ДОКУМЕНТІВ

У ВИКОНАВЧОМУ ОРГАНІ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

(КИЇВСЬКІЙ МІСЬКІЙ ДЕРЖАВНІЙ АДМІНІСТРАЦІЇ)

 

90. Контрольно-координаційні повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснюються Київським міським головою, першими заступниками, заступниками голови та заступником голови - керівником апарату, керівниками структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Організаційне та методичне керівництво контрольно-координаційною діяльністю структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює контрольне управління апарату.

Порядок організації контролю у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) регулюється положенням про контрольне управління, цим Регламентом та Інструкцією з діловодства.

 

91. Контролю підлягають документи, в яких встановлено завдання або які містять питання, що потребують вирішення у визначений термін, або якщо терміни встановлено Київським міським головою.

Обов'язковому контролю підлягає виконання законів України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, актів інших органів виконавчої влади вищого рівня (далі - акти законодавства), доручень Президента України і Кабінету Міністрів України, розпоряджень та доручень міського голови, рішень Київської міської ради та колегій, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), протоколів доручень, напрацьованих під час нарад у Київського міського голови, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів Київської міської ради.

 

92. Облік і контроль за дотриманням порядку проходження службових документів в апараті здійснює управління документального забезпечення.

Відповідальність за організацію виконання документів несуть Київський міський голова, перші заступники голови, заступники голови, заступник голови - керівник апарату (відповідно до розподілу обов'язків) та керівники структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Безпосередній оперативний контроль за виконанням доручень здійснюють головні управління, управління, відділи та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а структурні підрозділи апарату забезпечують координацію роботи з організації і контролю за виконанням у цілому.

Контрольне управління здійснює координацію заходів щодо забезпечення контролю за виконанням актів законодавства, доручень Президента України і Кабінету Міністрів України, рішень Київської міської ради, доручень і розпоряджень Київського міського голови та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації;, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів Київської міської ради; веде облік і базу даних контрольних документів для надання структурним підрозділам виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) попереджувальних інформаційних матеріалів щодо термінів та якості їх виконання та з подальшим аналізом причин виникнення порушень у виконанні вимог зазначених документів і внесення пропозицій щодо їх усунення.

 

93. Контроль за виконанням актів законодавства, доручень Президента України і Кабінету Міністрів України, розпоряджень і доручень Київського міського голови здійснюється шляхом:

- аналізу та узагальнення у визначені терміни письмової інформації виконавців про стан виконання в цілому або окремих встановлених ними завдань;

- систематичного аналізу статистичних та оперативних даних, що характеризують стан їх виконання;

- періодичної комплексної або цільової перевірки організації та стану виконання завдань безпосередньо на місцях;

- розгляду роботи (заслуховування звіту) виконавців на колегіях, нарадах у Київського міського голови або заступників голови Київської міської державної адміністрації (відповідно до розподілу обов'язків) з виконання встановлених завдань.

Для здійснення контролю за виконанням актів законодавства, доручень Прем'єр-міністра України, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розробляється у разі потреби план контролю, в якому визначаються проміжні контрольні строки виконання завдань; структурні підрозділи, що відповідають за організацію виконання окремих завдань: структурний підрозділ, який забезпечує координацію роботи з організації і контролю за виконанням в цілому. План контролю затверджує заступник голови (відповідно до розподілу обов'язків) {додаток 4).

План контролю погоджується контрольним управлінням та затверджується заступником голови Київської міської державної адміністрації відповідно до розподілу обов'язків.

Інформація про виконання планів контролю подається до контрольного управління апарату.

 

94. Відповідальність за виконання доручень Київського міського голови несуть особи, зазначені у резолюції керівника першими або визначені відповідальними.

 

95. Акти і доручення Президента України» що надійшли до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконуються у строки, встановлені Президентом України.

Акти і доручення Кабінету Міністрів України, що надійшли до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконуються в строки, встановлені Прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами України.

Якщо строк не визначено, виконання здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання акта чи доручення.

Строки виконання інших службових документів, що надійшли до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не повинні перевищувати 30 календарних днів (за винятком тих, в яких встановлено конкретний строк) від дня їх реєстрації у відділі по роботі зі службовими документами управління документального забезпечення апарату.

Документи з позначкою «негайно» або «невідкладно» повинні бути виконані протягом трьох календарних днів від дати підписання документа (за винятком тих, в яких встановлено конкретний строк).

Якщо у контрольному документі визначено термін його виконання «постійно», «щоквартально», «щомісячно», то інформація про виконання документа надасться відповідальною за його контроль або виконання особою до контрольного управління до 3-го числа місяця, наступного за звітним періодом (за винятком актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади).

Якщо акт законодавства або доручення мають виконувати кілька виконавців, інформація подається на особу, зазначену першою або відповідальною за контроль, і не пізніше 5 робочих днів до закінчення строку.

При необхідності продовжити строк виконання акта законодавства чи доручення відповідальний за виконання повинен звернутись з відповідною пропозицією до посадової особи, яка встановила термін виконання, та письмово повідомити контрольне управління апарату про згоду посадової особи на продовження термінів виконання. Питання про перенесення строку виконання порушується не пізніше як за 5 робочих днів до його закінчення.

Продовження строку виконання розпоряджень Київського міського голови, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради ^Київської міської державної адміністрації) (за винятком тих, в яких встановлено строки виконання), рішень Колегії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або окремих їх пунктів здійснюється Київським міським головою або його заступником (відповідно до розподілу обов'язків) на підставі подання відповідальною за виконання посадовою особою обґрунтованого прохання не пізніше як за 5 робочих днів до закінчення встановленого строку.

Продовження строку виконання розпоряджень Київського міського голови, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в яких встановлено строки виконання, здійснюється шляхом підготовки в установленому порядку проекту розпорядження про внесення відповідних змін.

У разі потреби строки виконання протоколів доручень або їх окремих пунктів, напрацьованих на нарадах у Київського міського голови, може бути продовжено на підставі обґрунтованого подання відповідальної за їх контроль або виконання особи за письмовим дозволом Київського міського голови.

 

Запити народних депутатів України виконуються протягом 15 днів згідно з Законом України «Про статус народного депутата України». Якщо протягом зазначеного терміну питання неможливо вирішити, надається проміжна відповідь Голові Верховної Ради України і народному депутатові.

Звернення народних депутатів України виконується протягом 10 днів.

Запити депутатів місцевих рад виконуються в строки, встановлені відповідною радою, а звернення депутатів місцевих рад розглядаються в десятиденний строк згідно з Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».

Якщо питання протягом зазначеного терміну неможливо вирішити, народному депутату України чи депутату місцевої ради надається проміжна відповідь. Строк виконання депутатських запитів або звернень з урахуванням продовження не може перевищувати 30 днів з моменту їх одержання.

У разі ненадходження інформації від співвиконавців у визначений термін, особа, визначена відповідальною, письмово повідомляє контрольне управління апарату про можливий зрив своєчасного виконання завдань (доручень) з вини співвиконавців.

 

96. По мірі надходження термінів виконання рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або окремих їх пунктів, рішень Колегії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), протоколів доручень, напрацьованих на нарадах у Київського міського голови, інших контрольних документів відповідальні за їх контроль або виконання особи у визначений термін надають до контрольного управління звіт про виконання за формою згідно з додатком 5 або у довільній формі для узагальнення та аналізу.

 

97. Аналітичні та інформаційні матеріали про стан виконання визначених завдань доповідаються Київському міському голові або заступникові голови - керівникові апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до матеріалів, що містять відомості про можливий зрив своєчасного чи неповного виконання завдань, Київський міський голова, перший заступник або заступник голови Київської міської державної адміністрації (відповідно до розподілу обов'язків) дає доручення відповідним виконавцям щодо вжиття додаткових заходів для усунення причин, що перешкоджають виконанню завдань.

 

98. Інформація (звіт) про стан виконання законів України, указів, розпоряджень і доручень Президента України, постанов, розпоряджень і доручень Кабінету Міністрів України, актів інших органів виконавчої влади вищого рівня, що подасться відповідно Президенту України, Кабінету Міністрів України, іншим органам виконавчої влади вищого рівня, підписується Київським міським головою або за його дорученням заступником голови Київської міської державної адміністрації відповідно до розподілу обов'язків.

 

99. Зняття з контролю виконаних документів виконується на підставі письмової інформації відповідальної за виконання посадової особи про їх виконання за письмовим дозволом Київського міського голови або його заступника (відповідно до розподілу обов'язків).

Розпорядження Київського міського голови, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) знімаються з контролю Київським міським головою або заступником (відповідно до розподілу обов'язків), на якого покладений контроль за виконанням, на підставі аналітичної інформації про їх виконання відповідальної за виконання посадової особи, якщо інше не передбачено розпорядженням або нормативними документами.

 

Нормативні документи,

на основі яких діє колегія КМДА та  здійснюється контроль за виконанням рішень Колегії

 

 

КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА

РОЗПОРЯДЖЕННЯ 

15.12.2003 № 365

Про затвердження Положення
про Колегію виконавчого органу
Київської міської ради (Київської
міської державної адміністрації)
 

Відповідно до статті 44 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, Закону України „Про столицю України - місто-герой Київ”, Загального положення про колегію центрального органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1569, Типового регламенту місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.99 № 2263, рішення Київської міської ради від 20.06.2002 № 28/28 „Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності”:

1. Утворити Колегію виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

2. Затвердити Положення про Колегію виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що додається.

3. Затвердити склад Колегії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що додається.

4. Першим заступникам та заступникам, голови Київської міської державної адміністрації з метою планомірної та якісної підготовки питань для розгляду на засіданнях Колегії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щоквартально, не пізніше як за 20 днів до кінця кварталу, надавати до управління організаційної роботи апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) письмові пропозиції щодо внесення до переліку питань для розгляду на Колегіях виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

5. Визнати такими, що втратили чинність розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.12.97 № 2183 від „Про Колегію Київської міської державної адміністрації” та від 25.09.2002 № 1800 „Про новий склад Колегії Київської міської державної адміністрації”.

6. Управлінню документального забезпечення та юридичному управлінню апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготувати проект розпорядження Київської міськдержадміністрації щодо внесення відповідних змін до Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

7. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови Київської міської державної адміністрації - керівника апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Стичинського Б.С.

 

Голова

О.Омельченко 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО розпорядженням Київського міського голови від 15.12.2003 р. № 365 

ПОЛОЖЕННЯ
про Колегію виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

1. Колегія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Колегія) є дорадчим органом і утворюється для погодженого вирішення питань, що належать до його компетенції та для колективного і вільного обговорення найважливіших напрямів діяльності.

2. У своїй роботі Колегія керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших центральних органів виконавчої влади, а також рішеннями Київради, розпорядженнями Київського міського голови та Київської міськдержадміністрації.

3. Рішення про утворення Колегії приймається Київським міським головою.

II. ФУНКЦІЇ КОЛЕГІЇ

4. Основними завданнями Колегії є:

- забезпечення виконання законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови та Київської міськдержадміністрації.

- обговорення прогнозів і програм соціального-економічного розвитку міста, інших державних програм та визначення шляхів їх реалізації;

- розгляд пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у м. Києві;

- визначення перспектив і найважливіших напрямів діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- розгляд пропозицій щодо удосконалення законодавства;

- розгляд питань про стан дотримання фінансової, бюджетної дисципліни, збереження та використання комунального майна, здійснення внутрішнього фінансового контролю та усунення виявлених недоліків;

- розробка пропозицій щодо вдосконалення діяльності виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та районних у м. Києві державних адміністрацій, їх структурних підрозділів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;

- розгляд пропозицій щодо розширення міжнародного співробітництва;

- розгляд результатів роботи виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), районних у м. Києві державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, а також інших підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування (у межах компетенції);

- аналіз стану роботи виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) з питань забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

- аналіз стану дотримання законодавства з питань державної служби, кадрового менеджменту і виконавської дисципліни;

- розгляд інших питань, пов'язаних з реалізацією завдань, покладених на виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

III. СКЛАД КОЛЕГІЇ

5. До складу Колегії входять: Київський міський голова (голова колегії), заступник міського голови - секретар міськради, перші заступники та заступники голови міськдержадміністрації, голови районних у м. Києві державних адміністрацій, окремі керівники Головних управлінь, управлінь, та інших структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

До складу Колегії можуть входити за згодою керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, посадові особи органів місцевого самоврядування, народні депутати України, керівники громадських об'єднань, творчих спілок, підприємств, організацій та установ.

6. Кількісний склад Колегії не повинен перевищувати 60 осіб.

Члени Колегії затверджуються та виводяться зі складу Колегії розпорядженням Київського міського голови.

IV. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КОЛЕГІЇ

7. Організаційною формою роботи Колегії є засідання, які проводяться, як правило, щоп'ятниці, позачергові - у разі потреби.

8. У разі потреби можуть проводитись розширені та виїзні засідання Колегії, а також спільні засідання з колегіями інших органів виконавчої влади.

9. Робота Колегії проводиться відповідно до затвердженого Київським міським головою (головою Колегії) щоквартального переліку питань, у якому зазначаються питання, що необхідно розглянути, дата проведення засідань та посадові особи, які відповідають за підготовку та своєчасне подання матеріалів.

Проект щоквартального переліку питань для розгляду на засіданнях Колегії готується відповідно до Регламенту виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

10. Затверджений перелік питань для розгляду на засіданнях Колегії розсилається членам Колегії, керівникам Головних управлінь, управлінь та інших структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) управлінням організаційної роботи апарату органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом трьох днів після його підписання головою Колегії.

11. Додаткові питання до затвердженого квартального переліку вносяться до порядку денного засідання Колегії за рішенням Київського міського голови (голови Колегії) не пізніше ніж за три дні до засідання. Члени Колегії у разі потреби можуть знімати питання з порядку денного засідання тільки за письмовим погодженням з головою Колегії.

12. Організаційно-технічне забезпечення проведення засідань Колегії покладається на управління організаційної роботи апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке також контролює своєчасність надання матеріалів та перевіряє правильність їх оформлення.

13. Дату, час, місце проведення та порядок денний засідань Колегії (планових і позапланових) визначає голова Колегії.

14. Підготовку проекту порядку денного засідання Колегії (із урахуванням пропозицій) та відповідно до затвердженого квартального переліку питань для розгляду на засіданнях Колегії, як правило, за 7 днів до засідання здійснює управління організаційної роботи апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та подає його голові Колегії для погодження.

15. На розгляд Колегії подаються:

- проект порядку денного засідання Колегії з визначенням доповідача з кожного питання;

- інформаційна довідка із викладенням обґрунтованих висновків і пропозицій до кожного питання порядку денного засідання Колегії;

- проект рішення Колегії (до кожного питання порядку денного) у якому визначаються конкретні завдання (доручення), терміни їх виконання та особи, відповідальні за виконання;

- списки бажаючих виступати з питань порядку денного;

- списки учасників, що додатково запрошуються на засідання Колегії, для більш ґрунтовного обговорення питань порядку денного із зазначенням їх прізвищ (в алфавітному порядку), імен та по батькові (повністю), місця роботи та займаних посад;

- довідкові матеріали (розрахунки, статистичні матеріали, звіти, діаграми, таблиці тощо), які безпосередньо стосуються порядку денного засідання Колегії.

Членам Колегії матеріали надсилаються не пізніше, ніж за один день до чергового або позачергового засідання.

16. Головні управління, управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які є відповідальними за підготовку питань, надають погоджені в установленому порядку матеріали для розгляду на засіданні Колегії не пізніше, ніж за 5 днів до її засідання (згідно з переліком питань для розгляду на засіданнях Колегії) в управління організаційної роботи виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Матеріали для розгляду на засіданні Колегії (аналітичні довідки, проекти рішень, списки виступаючих та списки додатково запрошених осіб з окремих питань) візуються керівниками Головних управлінь, управлінь, інших структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), що готують питання, та першими заступниками, заступниками голови Київської міської державної адміністрації, які відповідають за підготовку того чи іншого питання, відповідно до розподілу обов'язків.

Питання, що потребують фінансового забезпечення, попередньо узгоджуються з Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

17. Коло службових осіб, які запрошуються на засідання Колегії з питань порядку денного, визначається першими заступниками та заступниками голови Київської міської державної адміністрації, відповідальними за підготовку питань.

18. Члени Колегії запрошуються на засідання управлінням організаційної роботи виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). Додатково запрошені на засідання Колегії з окремих питань учасники запрошуються відповідним відділом організаційного забезпечення діяльності першого заступника, заступника голови Київської міської державної адміністрації, який відповідає за підготовку цього питання.

19. Контроль за станом підготовки матеріалів до засідання Колегії здійснюють перші заступники та заступники голови Київської міської державної адміністрації, які визначені відповідальними за підготовку питань для розгляду на засіданнях Колегії.

20. Головні управління, управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідальні за підготовку питання на засідання Колегії, узгоджують та координують роботу інших структурних підрозділів, залучених до підготовки необхідних матеріалів з питань порядку денного.

21. До підготовки питань порядку денного засідання Колегії можуть бути залучені працівники інших органів виконавчої влади за згодою їх керівників, а також науковці, вчені, інші фахівці (за згодою) і утворюватись в разі потреби комісії, експертні та робочі групи.

V. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ

22. Засідання Колегії веде її голова, а в разі його відсутності - особа, на яку покладено виконання обов'язків Київського міського голови. 

23. Засідання Колегії проводиться, якщо в ньому беруть участь не менш, ніж дві третини загальної кількості членів Колегії.

24. Члени Колегії беруть участь у засіданні Колегії особисто. Якщо член Колегії не може бути присутнім на засіданні, він має право попередньо подати голові Колегії відповідні пропозиції у письмовій формі.

25. Члени Колегії та особи, що додатково запрошуються на її засідання для більш ґрунтовного обговорення питань порядку денного, реєструються.

26. Особи, запрошені на засідання Колегії для розгляду окремих питань порядку денного, можуть бути присутніми під час розгляду інших питань лише з дозволу голови Колегії.

27. Члени Колегії та особи, запрошені для участі у розгляді окремих питань, беруть участь в їх обговоренні, вносять пропозиції, дають необхідні довідки.

28. Головуючий на засіданні Колегії може прийняти рішення про закритий розгляд питань порядку денного.

Під час закритих засідань Колегії (закритого обговорення окремих питань) підготовка матеріалів, оформлення рішень, що приймаються, здійснюється відповідно до законодавства.

29. Перерва у засіданні Колегії передбачається порядком денним та оголошується головою Колегії.

30. У разі проведення спільних засідань Колегії з колегіями інших органів виконавчої влади приймається спільне рішення.

31. Рішення Колегії затверджується на її засіданні або у робочому порядку після засідання Колегії. В такому випадку після засідання Колегії управління організаційної роботи виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) спільно з відповідальними за підготовку розглянутих питань допрацьовують проекти рішень, що були подані на розгляд Колегії, з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених і схвалених учасниками засідання Колегії під час обговорення питань порядку денного протягом 10 днів і подають їх на затвердження голові Колегії.

32. Рішення Колегії візуються керівником відповідного головного управління, управління, служби та погоджуються з першим заступником, заступником голови Київської міської державної адміністрації, відповідальним за підготовку питання та, в разі виникнення питань щодо фінансового забезпечення цього рішення, узгоджуються з Головним фінансовим управлінням і подаються на затвердження голові Колегії.

33. Рішення Колегії по кожному питанню порядку денного засідання Колегії підписуються головою колегії.

Рішення спільних засідань колегій підписуються головами відповідних колегій.

34. Рішення Колегії оформлюються протоколами, які підписуються головуючим на засіданні та працівником, який веде протокол.

Рішення спільних засідань колегій оформляються протоколами, які підписуються головами відповідних колегій органів виконавчої влади та працівником, який веде протокол.

Стенографування доручень і технічний запис засідання Колегії забезпечують управління організаційної роботи та управління справами апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

35. Матеріали засідання Колегії зберігаються в управлінні організаційної роботи апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішення і протоколи засідань колегій (оригінали) зберігаються в управлінні документального забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

36. Рішення засідань Колегії доводяться до відома членам Колегії, керівникам Головних управлінь, управлінь та інших структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним за їх виконання управлінням організаційної роботи виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

37. Управління інформаційного забезпечення апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) погоджує питання про присутність представників засобів масової інформації та проведення кіно-, відео, фотозйомок і звукозапису в залі під час засідання Колегії з керівником апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

 

VI. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ РІШЕНЬ КОЛЕГІЇ

38. Відповідальність за виконання рішень Колегії несуть особи, визначені відповідальними. 

У разі коли рішенням визначено декілька виконавців, інформація подається на особу, яка визначена відповідальною за контроль не пізніше 5-ти робочих днів до закінчення терміну виконання.

39. Контроль за виконанням рішень Колегії здійснюють перші заступники, заступники голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків та контрольне управління. 

Рішення Колегії знімаються з контролю в установленому порядку.

40. Аналітичні та інформаційні матеріали щодо виконання визначених завдань подаються заступнику голови Київської міськдержадміністрації - керівнику апарату (у разі необхідності Київському міському голові) на щотижневих розширених засіданнях Колегії.

41. Колегія розглядає на своїх засіданнях стан виконання прийнятих нею рішень.

 

Заступник голови Київської
міської державної адміністрації
- керівник апарату



Б.Стичинський
 

 

 

 

 

 

Регламент Київської міської державної адміністрації від 27.11.2007 № 1545, а саме пункти 14,15,16,17,18,19,20.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Витяг із розпорядження

Київської міської державної адміністрації

від 27.11.2007 № 1545

«Про внесення змін до  РЕГЛАМЕНТУ виконавчого органу Київської міської ради  (Київської міської державної адміністрації)»

 

 

КОНСУЛЬТАТИВНІ, ДОРАДЧІ ТА ІНШІ ДОПОМІЖНІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)

 

14. Для сприяння здійсненню повноважень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київським міським головою або розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) утворюються консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо).

Завдання, функції та персональний склад зазначених органів і служб визначає міський голова.

Рішення зазначених органів оформлюються протоколами.

 

15. Для погодженого розгляду питань, що належать до компетенції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), обговорення найважливіших напрямів його діяльності, прийняття відповідних рішень та рекомендацій створюється Колегія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі Колегія).

До складу Колегії входять Київський міський голова (голова Колегії), заступник міського голови - секретар Київської міської ради, перші заступники, заступники голови Київської міської державної адміністрації та заступник голови - керівник апарату, голови районних у м. Києві державних адміністрацій, окремі керівники головних управлінь, управлінь іа інших структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

До складу Колегії можуть входити керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, посадові особи органів місцевого самоврядування, народні депутати України, керівники громадських об'єднань, творчих спілок, підприємств, організацій та установ за згодою.

Кількісний склад Колегії не повинен перевищувати 60 осіб.

Персональний склад Колегії затверджується та змінюється згідно з розпорядженням Київського міського голови.

 

16. Організаційною формою роботи Колегії є засідання, які проводяться, як правило, щоп'ятниці, позачергові - у разі потреби.

У разі потреби можуть проводитися розширені та виїзні засідання Колегії, а також спільні засідання з колегіями інших органів виконавчої влади.

Робота Колегії проводиться відповідно до затвердженого Київським міським головою (головою Колегії) піврічного (квартального) переліку питань, у якому зазначаються питання, що необхідно розглянути, дата проведення засідань та посадові особи, які відповідають за підготовку і своєчасне подання матеріалів.

Додаткові питання до затвердженого піврічного (квартального) переліку вносяться до порядку денного засідання Колегії за рішенням Київського міського голови (голови Колегії) не пізніше, ніж за 5 днів до засідання. Члени Колегії у разі потреби можуть знімати питання з порядку денного засідання тільки за письмовим погодженням з головою Колегії.

Дату, час, місце проведення та порядок денний засідань Колегії визначає голова Колегії.

Організаційно-технічне забезпечення проведення засідань Колегії покладається Київським міським головою на управління організаційної роботи апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

 

17. До кожного з питань порядку денного засідання Колегії головними управліннями, управліннями та службами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідальними за підготовку питань, готуються довідковий матеріал, проекти рішень, списки бажаючих виступити та списки учасників, що додатково запрошуються на засідання Колегії для більш ґрунтовного обговорення питань порядку денного.

Коло службових осіб, які запрошуються на засідання Колегії з питань порядку денного, визначається першими заступниками, заступниками голови та заступником голови - керівником апарату, відповідальними за підготовку питань на засідання Колегії.

Члени Колегії запрошуються на засідання управлінням організаційної роботи апарату. Додатково запрошені на засідання Колегії з окремих питань учасники запрошуються відповідним відділом організаційного забезпечення діяльності першого заступника, заступника голови Київської міської державної адміністрації, який відповідає за підготовку цього питання.

Управління інформаційного забезпечення апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації") погоджує питання про присутність представників засобів масової інформації під час засідання Колегії із заступником голови - керівником апарату.

Підготовлені та погоджені в установленому порядку матеріали подаються в управління організаційної роботи не пізніше, ніж за 5 днів до засідання Колегії для узагальнення та підготовки необхідних комплектів документів для членів Колегії.

Управління організаційної роботи апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надсилає матеріали членам Колегії не пізніше, ніж за один день до засідання (чергового га позачергового).

Відповідальність за якість та своєчасність підготовки матеріалів на засідання Колегії покладається на перших заступників, заступників голови Київської міської державної адміністрації відповідно до розподілу обов'язків.

 

18. Засідання Колегії веде її голова, а в разі його відсутності - особа, уповноважена Київським міським головою.

Засідання Колегії вважається правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше ніж дві третини загальної кількості членів Колегії.

Члени Колегії беруть участь у засіданні особисто.

Головуючий на засіданні Колегії може прийняти рішення про закритий розгляд окремого питання порядку денного.

Рішення Колегії приймаються з кожного питання порядку денного відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні Колегії її членів. У разі рівного розподілу голосів, голос головуючого є вирішальним.

Рішення Колегії затверджуються на її засіданні або у робочому порядку після засідання Колегії. В такому випадку після засідання Колегії управління організаційної роботи апарату разом з відповідальними за підготовку розглянутих питань доопрацьовує проекти рішень, що були подані на розгляд Колегії, з урахуванням зауважень і пронози ці й, висловлених і схвалених учасниками засідання Колегії під час обговорення питань порядку денного, протягом 10 робочих днів і подає їх на затвердження голові Колегії.

Рішення Колегії візуються керівником відповідного головного управління, управління, служби та погоджуються з першими заступниками, заступниками голови Київської міської державної адміністрації, відповідальними за підготовку питання, а в разі необхідності вирішення питань фінансового забезпечення цього рішення - узгоджуються з Головним фінансовим управлінням і Головним управлінням економіки та інвестицій і подаються на затвердження голові Колегії. Погодження або зауваження до відповідного рішення Колегії здійснюються згаданими посадовими особами та керівниками зазначених головних управлінь у термін не більше одного робочого дня. Після відповідного погодження рішення подаються на затвердження голові Колегії.

При оформленні рішень Колегії, в яких надаються доручення виконавчим органам районних у м. Києві рад (районним у м. Києві державним адміністраціям), визначається відповідальний за надання узагальненої інформації Київському міському голові перший заступник голови чи заступник голови Київської міської державної адміністрації відповідно до розподілу обов'язків.

Рішення Колегії з кожного питання порядку денного засідання Колегії підписуються головою.

Рішення спільних засідань колегій підписуються головами відповідних колегій.

Рішення Колегії оформляються протоколами, які підписуються головуючим на засіданні, секретарем Колегії та візуються працівником, який веде протокол.

Рішення Колегії доводяться до відома членів Колегії, керівників головних управлінь, управлінь та інших структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідальних за їх виконання, управлінням організаційної роботи апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішення Колегії може бути підставою для видання відповідного розпорядження Київського міського голови або виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

 

19. Відповідальність за виконання рішення Колегії несуть особи, визначені у ньому відповідальними.

Контроль за виконанням рішень Колегії покладається на контрольне управління апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Колегія розглядає на своїх засіданнях стан виконання прийнятих нею рішень.

 

20. У своїй роботі Колегія керується Положенням про Колегію виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням Київського міського голови від 15.12.2003 № 365, та цим Регламентом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Київської міської державної  адміністрації від 28.03.2003 №514 (в редакції  розпорядження Київської міської державної  адміністрації від 15.12.2004 № 2279)

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про контрольне управління апарату виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

 

1. Контрольне управління апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - контрольне управління) створено з метою здійснення контролю за виконанням актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, актів центральних органів виконавчої влади, розпоряджень та доручень Київського міського голови, рішень Київської міської ради, розпоряджень Київської міської державної адміністрації підрозділами апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та станом роботи з реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад, проведення моніторингу виконання актів і доручень Президента України.

Координацію заходів щодо забезпечення контролю за виконанням актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України та методичне керівництво діяльністю контрольного управління здійснює Головне контрольне управління Адміністрації Президента України та Секретаріат Кабінету Міністрів України.

 

2. Основними завданнями контрольного управління є:

 

2.1. Організація і здійснення контролю за виконанням актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, актів центральних органів виконавчої влади, рішень Київської міської ради, розпоряджень та доручень Київського міського голови, розпоряджень Київської міської державної адміністрації та станом роботи з реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад (далі - контрольні документи), а при також аналіз причин виникнення порушень виконанні вимог зазначених документів і внесення пропозицій щодо їх усунення.

 

2.2. Надання методичної допомоги структурним підрозділам виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та виконавчим органам районних у м. Києві рад в організації контролю та перевірки виконання контрольних документів.

 

2.3. Підготовка та надання інформаційних, довідкових та інших матеріалів Головному контрольному управлінню Адміністрації Президента України, Київському міському голові та заступнику голови Київської міської державної адміністрації-керівнику апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про хід і результати виконання актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, актів центральних органів виконавчої влади, рішень Київської міської ради, розпоряджень та доручень Київського міського голови, розпоряджень Київської міської державної адміністрації та стан роботи з реагування на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад, а також аналітичних матеріалів щодо рівня виконавської дисципліни у структурних підрозділах виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконавчих органах районних у м. Києві рад.

 

 

2.4. Підготовка проектів розпоряджень Київського міського голови, розпоряджень Київської міської державної адміністрації і проектів доручень Київського міського голови з питань, що належать до компетенції контрольного управління.

 

3. Контрольне управління підпорядковується Київському міському голові та заступнику голови Київської міської державної адміністрації - керівникові апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

 

4. У своїй діяльності контрольне управління керується Конституцією України і законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, "Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови, Київської міської державної адміністрації, а також цим Положенням.

 

5. Контрольне управління діє на основі квартальних, місячних і тематичних планів, що затверджуються заступником голови Київської міської державної адміністрації - керівником апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

 

6. Контрольне управління у межах своїх повноважень відповідно до покладених на нього завдань:

 

6.1. Веде в установленому порядку облік і контроль за термінами виконання завдань, реалізація яких передбачена відповідними актами та дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів України, актами центральних органів виконавчої влади, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями і дорученнями Київського міського голови, розпорядженнями Київської міської державної адміністрації; розгляду запитів і звернень народних депутатів України та депутатів місцевих рад, контроль за виконанням яких покладено на контрольне управління;

 

6.2. Готує і завчасно та систематично надає структурним підрозділам виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконавчим органам районних у м. Києві рад, територіальним органам центральних органів виконавчої влади, інформаційні матеріали щодо термінів виконання контрольних документів;

 

6.3. Перевіряє стан виконання контрольних документів структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконавчими органами районних у м. Києві рад, територіальними органами центральних органів виконавчої влади в частині здійснення ними повноважень місцевих державних адміністрацій та органами місцевого самоврядування в частині делегованих їм повноважень органів виконавчої влади;

 

6.4. Здійснює методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів з контролю виконавчих органів районних у м. Києві рад;

 

6.5. Контролює своєчасне надходження, аналізує та перевіряє інформаційні матеріали від структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконавчих органів районних у м. Києві рад, територіальних органів центральних органів виконавчої влади в частині здійснення ними повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в частині делегованих їм повноважень органів виконавчої влади про виконання контрольних документів;

 

6.6. Вносить пропозиції Київському міському голові та заступнику голови Київської міської державної адміністрації-керівнику апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про притягнення в установленому порядку до відповідальності посадових осіб за невиконання або неналежне виконання контрольних документів;

 

6.7. Готує аналітичні та інформаційні матеріали керівництву виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виконання контрольних документів і стан виконавської дисципліни;

 

6.8. Готує аналітичні та звітні матеріали Головному контрольному управлінню Адміністрації Президента України про виконання актів і доручень Президента України, актів і доручень Уряду, прийнятих на виконання завдань Глави держави з пропозиціями про зняття з контролю або продовження термінів виконання;

 

6.9. Розробляє та подає в установленому порядку проекти розпоряджень Київського міського голови, Київської міської державної адміністрації, інші матеріали з питань організації і удосконалення контрольної роботи;

 

6.10. Бере участь в організації і проведенні семінарів, інших занять з питань контролю за виконанням контрольних документів;

 

6.11. Проводить випереджувальний моніторинг строків виконання контрольних документів та у разі необхідності інформує Київського міського голову, заступників голови Київської міської державної адміністрації відповідно до розподілу обов'язків, заступника голови Київської міської державної адміністрації - керівника апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про неможливість їх додержання;

 

6.12. Вносить пропозиції про розгляд на засіданнях Колегії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) питань про виконання контрольних документів і стан виконавської дисципліни;

 

6.13. Організовує облік і зберігання виконаних контрольних документів;

 

6.14. В необхідних випадках доводить до структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та виконавчих органів районних у м. Києві рад інформацію про нові нормативні акти та зміни в нормативних актах, що стосуються підвищення виконавської дисципліни, організації та здійснення контролю;

 

6.15. Виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

 

7. Контрольне управління має право:

 

7.1. Проводити в структурних підрозділах виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і виконавчих органів районних у м. Києві рад, територіальних органах центральних органів виконавчої влади в частині здійснення ними повноважень місцевих державних адміністрацій та в органах місцевого самоврядування в частині делегованих їм повноважень органів виконавчої влади перевірки з виконання актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, актів центральних органів виконавчої влади, рішень Київської міської ради, розпоряджень і доручень Київського міського голови, розпоряджень Київської міської державної адміністрації та стану роботи з реагування на запити і звернення народних депутатів та депутатів місцевих рад;

 

7.2. Одержувати необхідну інформацію, а в разі потреби - відповідні документи від структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і виконавчих органів районних у м. Києві рад, територіальних органів центральних органів виконавчої влади в частині здійснення ними повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в частині делегованих їм повноважень органів виконавчої влади;

 

7.3. Брати участь у засіданнях колегій, нарадах, що проводяться у структурних підрозділах виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконавчих органів районних у м. Києві рад;

 

7.4. Подавати в установленому порядку відповідні пропозиції і перевіряти повноту усунення порушень та недоліків, виявлених попередніми перевірками, з питань, що належать до його компетенції;

 

7.5. Одержувати від керівників структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконавчих органів районних у м. Києві рад, територіальних органів центральних органів виконавчої влади в частині здійснення ними повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в частині делегованих їм повноважень органів виконавчої влади письмові та усні пояснення з питань, що виникають під час перевірок виконання актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, актів центральних органів виконавчої влади, рішень Київської міської ради, розпоряджень і доручень Київського міського голови, розпоряджень Київської міської державної адміністрації, стану роботи з реагування на запити і звернення народних депутатів України, депутатів місцевих рад;

 

7.6. Залучати в установленому порядку спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і виконавчих органів районних у м. Києві рад, науковців та інших фахівців, працівників підприємств, установ і організацій (за їх згодою) для проведення перевірок та вжиття необхідних заходів щодо оперативного усунення виявлених недоліків у виконанні контрольних документів.

 

7.7. Вимагати від структурних підрозділів апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконавчих органів районних у м. Києві рад складання та виконання планів контролю за виконанням актів і доручень Президента України та інформування контрольного управління про їх виконання;

 

7.8. Вносити пропозиції щодо зняття з контролю чи продовження строків виконання контрольних документів.

 

8. Контрольне управління у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами апарату, а також структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконавчих органів районних у м. Києві рад та територіальними органами центральних органів виконавчої влади.

 

9. Структура контрольного управління і чисельність його працівників затверджується Київським міським головою за поданням заступника голови Київської міської державної адміністрації-керівника апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

 

 

10. Відділи, що входять до складу контрольного управління, здійснюють свої повноваження на підставі положень, затверджених начальником контрольного управління.

 

11. Контрольне управління очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Київським міським головою за поданням заступника голови Київської міської державної адміністрації - керівника апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). При призначенні і звільненні з посади начальника контрольного управління інформується Головне контрольне управління Адміністрації Президента України та відповідний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України.

 

12. Начальник контрольного управління:

 

12.1. Здійснює безпосереднє керівництво діяльністю контрольного управління, несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань і функцій;

 

12.2. Забезпечує в межах компетенції збереження в контрольному управлінні державної таємниці, іншої інформації з обмеженим доступом відповідно до чинного законодавства України;

 

12.3. Організовує спільно з управлінням кадрової роботи і нагород апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) роботу з добору та розстановки кадрів, підвищення їх кваліфікації, координує роботу з формування кадрового резерву контрольного управління;

 

12.4. Вносить в установленому порядку подання про присвоєння рангів державного службовця, заохочення працівників контрольного управління та накладення дисциплінарних стягнень;

 

12.5. Забезпечує додержання працівниками контрольного управління правил внутрішнього трудового розпорядку;

12.6. Визначає права та обов'язки працівників контрольного управління;

 

12.7. Планує роботу контрольного управління, здійснює координацію та забезпечує виконання розроблених планів роботи контрольного управління.

 

12.8. Готує і подає на затвердження Київському міському голові Положення про контрольне управління, затверджує положення про відділи контрольного управління і посадові інструкції працівників контрольного управління.

 

12.9. Візує проекти розпоряджень Київської міської державної адміністрації у порядку, передбаченому Регламентом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.10.2002 № 1970;

 

12.10. Виконує інші обов'язки, покладені на нього Київським міським головою та заступником голови Київської міської державної адміністрації - керівником апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

 

13. Начальник управління має заступника, який призначається на посаду та звільняється з посади Київським міським головою за поданням начальника контрольного управління.

 

14. Працівники контрольного управління призначаються на посади і звільняються з посад Київським міським головою в установленому порядку за поданням начальника контрольного управління.

 

 

Заступник голови -  

керівник апарату

 

Б. Стичинський

 

 

 

 

Проект

Додаток до розпорядження

Київської міської

державної адміністрації

від “___” _______2009 року №

 

Порядок

розроблення, затвердження та виконання

міських цільових програм у місті Києві

 

I. Загальні положення

 

1. Цей Порядок розроблено з метою встановлення єдиного порядку розроблення міських цільових програм у м.Києві, моніторингу та звітності про їх виконання.

 

2. Міські цільові програми готуються відповідно до основних принципів розроблення державних цільових програм, зазначених у Законі України “Про державні цільові програми” та Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання затверджених наказом Міністерства економіки від 04.12.06 № 367.

 

3. Міська цільова програма (далі – програма) – це сукупність взаємопов'язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв'язання найактуальніших проблем розвитку міста або окремих галузей економіки чи соціально-культурної сфери міста, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів бюджету м.Києва і є складовою щорічної програми соціально-економічного розвитку на відповідний рік.

 

Програма вважається комплексною, якщо вона об'єднує декілька програм споріднених напрямів відповідної галузі або якщо вона об’єднує різні галузі та сфери діяльності для вирішення проблем розвитку міста.

 

4. Ініціаторами розроблення програми можуть бути Київська міська рада, Головні управління, управління, відділи та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні у м.Києві державні адміністрації, комунальні підприємства, що належать до сфери їх управління.

 

5. Підставою для розроблення програми є:

 

існування проблеми на рівні міста, розв’язання якої потребує залучення бюджетних коштів, координації спільних дій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради, підприємств, установ та організацій;

 

наявність у місцевому бюджеті реальної можливості ресурсного забезпечення виконання заходів Програми та відповідність мети програми пріоритетним напрямам розвитку міста.

 

6. Програма не повинна мати аналогів, заходи програми, що розробляється, не повинні дублювати заходи інших міських цільових програм.

 

II. Порядок розроблення програм, організація та звітність про їх виконання

 

Основними стадіями розроблення та виконання програми є:

ініціювання розроблення програми;

підготовка проекту програми - визначення заходів і завдань, що пропонуються для включення до неї; обсягів і джерел фінансування; строків виконання заходів програми, а також головних виконавців;

здійснення експертизи проекту програми;

погодження програми;

затвердження програми;

затвердження бюджетних призначень на виконання програми;

організація виконання програми, здійснення контролю за її виконанням;

здійснення моніторингу та підготовка щорічних звітів (проміжних звітів) про результати виконання програми;

внесення змін до програми.

 

1. Ініціювання розроблення програми

 

1.1. Ініціатор розроблення програми готує пропозиції щодо необхідності розроблення програми з урахуванням пункту 5 розділу І цього Порядку, які подаються :

- заступнику голови Київської міської державної адміністрації, який координує відповідну сферу,  разом із детальним обґрунтуванням необхідності її розроблення.

- Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які протягом 10 робочих днів готують висновки про доцільність розроблення проекту програми та можливість її виконання за рахунок бюджету м.Києва.

 

1.2. У разі отримання позитивного висновку, за дорученням заступника голови Київської міської державної адміністрації, який координує відповідну сферу, готується проект розпорядчого документа виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (розпорядження, протокольне доручення, доручення) про підготовку проекту програми, в якому визначаються замовник, розробник та строк підготовки. Виданий розпорядчий документ є підставою для підготовки проекту програми. Замовником програми може бути тільки юридична особа.

 

2. Підготовка проекту програми

 

2.1. Підготовка проекту програми здійснюється замовником самостійно або визначеним ним розробником. Для забезпечення підготовки проекту програми можуть утворюватися групи з представників владних структур, бізнесових кіл, наукових та громадських організацій, політичних партій тощо.

 

2.2. Проект програми повинен містити такі розділи:

 

паспорт програми;

визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована програма;

визначення мети програми;

обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми, обсягів та джерел фінансування; строки та етапи виконання програми;

перелік завдань і заходів програми та результативні показники;

напрями діяльності та заходи програми;

координація та контроль за ходом виконання програми.

 

2.2.1. Паспорт програми

 

Зазначений розділ готується за формою згідно з додатком 1 до Порядку і містить у стислому вигляді загальну характеристику програми (назва, рішення про розроблення, відомості про розробника та перелік співрозробників програми, відповідальний виконавець програми та інші співвиконавці, строк виконання, обсяги та джерела фінансування).

 

2.2.2. Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована програма

 

Розділ повинен містити чітко сформульоване визначення проблеми та обов'язкове обґрунтування щодо віднесення її до найважливіших із використанням офіційних статистичних даних не менше ніж за 5 останніх років (із посиланням на джерела інформації), обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми, а також необхідності фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету. Визначення проблеми є основою для формулювання мети та всіх інших розділів програми.

 

2.2.3. Визначення мети програми

 

Мета програми поєднує комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку міста, окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць (районів). Сформульоване визначення мети програми повинно мати логічний зв'язок із її назвою.

 

2.2.4. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми, обсягів та джерел фінансування; строки та етапи виконання програми

 

У цьому розділі зазначаються шляхи, методи і засоби розв'язання проблеми галузі або території, строки та етапи виконання програми.

 

Програма вважається довгостроковою, якщо строк її виконання розрахований на 5 і більше років. У такому разі виконання програми поділяється на етапи.

 

2.2.5. Перелік завдань, заходів програми та результативні показники

 

У розділі визначається система програмних завдань, заходів і показників, виконання яких дасть змогу досягти реалізації мети програми та усунути причини виникнення проблеми.

 

Завдання програми - це конкретні напрями та заходи, які планується здійснити протягом певного періоду і які повинні забезпечити досягнення цілей програми.

 

Результативні показники програми - це кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання програми (у цілому і за етапами) та підтверджуються статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю і на підставі яких здійснюється оцінка ефективності використання коштів місцевих бюджетів на виконання програми, аналіз досягнутих результатів та витрат.

 

Розробник програми обирає показники, які комплексно і всебічно зможуть оцінити її виконання. Система обраних показників використовується для відстеження динаміки процесів та оцінки кількісних змін.

 

Результативні показники наводяться диференційовано з розбивкою за роками. У разі коли програма виконується не за один етап, результативні показники другого та третього етапів можуть визначатися без розбивки за роками.

 

Результативні показники поділяються на такі групи:

 

показники витрат (ресурсне забезпечення програми) визначають обсяги і структуру ресурсів, які забезпечують виконання програми.

 

У зазначеному розділі вказуються орієнтовні обсяги фінансових витрат, необхідних для виконання програми в цілому та диференційовано за роками з визначенням джерел фінансування. Розрахунок фінансових витрат супроводжується економічним обґрунтуванням.

 

Група показників витрат на виконання програми складається за формою згідно з додатком 2 до Порядку. Розробник програми у разі потреби складає додаткову розшифровку розрахунку витрат, яка також додається до програми;

 

показники продукту - це, зокрема, кількість користувачів товарами (роботами, послугами), виробленими в процесі виконання програми, які використовуються для оцінки досягнення цілей програми;

 

показники ефективності визначаються як співвідношення кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до їх вартості в грошовому або людському вимірі (витрати ресурсів на одиницю показника продукту);

 

показники якості відображають якість вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) і оцінюють їх за результатами досягнення ними своєї мети або виконання завдання.

 

2.2.6. Напрями діяльності та заходи програми

 

Напрями діяльності програми - це конкретні дії, спрямовані на виконання завдань програми, з визначенням шляхів витрачання коштів місцевих бюджетів та не заборонених законодавством позабюджетних коштів.

 

Напрями діяльності повинні відповідати завданням і функціям замовника програми.

 

Визначення напрямів діяльності забезпечує реалізацію програми в межах коштів, виділених на цю мету.

 

У цьому розділі наводяться дані щодо напрямів діяльності програми, в тому числі заходи, строки виконання заходів (у цілому і поетапно) та їх виконавці, обсяги та джерела фінансування з розбивкою за роками, очікуваний результат від виконання конкретного заходу.

 

Напрями та перелік завдань і заходів програми формуються згідно з додатком 3 до Порядку, у якому визначаються джерела фінансування кожного із заходів, виконавці і який у разі потреби може бути доповнений розробником програми додатковими даними.

 

2.2.7. Координація та контроль за ходом виконання програми

 

У цьому розділі зазначається координатор (заступник голови Київської міської державної адміністрації за напрямком), який здійснює координацію дій між виконавцями програми та контролює її виконання, визначає порядок взаємного інформування (із зазначенням конкретних строків), звітування тощо.

 

3. Порядок проходження експертизи програми

 

3.1. Експертиза визначення результативних показників, реальності та доцільності заходів, включених до підготовленого проекту програми, здійснюється Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). До проведення експертизи можуть залучатися фахівці інших заінтересованих структурних підрозділів місцевого органу виконавчої влади, наукові установи.

 

3.1.1. Головний розробник Програми узгоджує обсяги її фінансування з Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

 

3.1.2. Експертиза відповідності підготовленого проекту Програми вимогам даного Порядку здійснюється Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке у 10-денний строк надає головному розробнику Програми у письмовій формі один з двох висновків: «Проект міської Програми відповідає усім формальним вимогам Порядку» або «Проект міської Програми не відповідає усім формальним вимогам Порядку та має бути доопрацьований головним розробником».

 

У цьому випадку Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має надати головному розробнику Програми стислі, конкретні та обґрунтовані зауваження. Головний розробник проекту Програми доопрацьовує її та надає Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для здійснення експертизи.

 

4. Погодження програми

 

4.1. Після отримання позитивного висновку проект програми надається Київській міській раді та розглядається на засіданнях відповідних галузевих постійних комісій та постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Постійні комісії Київської міської ради надають висновок щодо погодження до розгляду на сесії Київської міської ради проекту програми або її повторного доопрацювання.

 

З метою широкого обговорення проект програми може розміщуватися на Веб-сайті Київської міської влади (www.kmv.gov.ua), а в місцевій пресі - публікуватися інформаційні матеріали про проект програми.

 

5. Затвердження програми

 

5.1. Погоджений на засіданнях постійних комісій Київської міської ради проект програми розглядається на черговій сесії Київської міської ради.

 

5.2. Проект рішення Київської міської ради про затвердження програми готує замовник (відповідальний виконавець). У проекті рішення обов'язково вказуються головний розпорядник коштів та відповідальний виконавець програми, терміни та періодичність звітування про хід виконання програми на сесіях Київської міської ради тощо.

6. Затвердження бюджетних призначень на виконання програми, включення програм до щорічних програм соціально-економічного  та культурного розвитку м.Києва.

 

6.1. Після затвердження Київською міською радою програми головний розпорядник коштів надає Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) бюджетні запити щодо її фінансування у наступному році за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

 

6.2. Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) аналізує подані бюджетні запити відповідно до реальних можливостей місцевого бюджету і після узгодження із Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) включає пропозиції до проекту бюджету м.Києва на наступний рік.

 

6.3. Перелік програм, які фінансуються із залученням коштів бюджету м.Києва, включається окремим додатком до щорічної програми соціально-економічного та культурного розвитку м.Києва.

 

6.4. Фінансування програми здійснюється виключно за умови затвердження бюджетних призначень на її виконання рішенням Київської міської ради про бюджет м.Києва на відповідний рік (рішенням про внесення змін до бюджету м.Києва на відповідний рік) згідно з розписом бюджету м.Києва.

 

7. Організація виконання програми, здійснення контролю за її виконанням

 

7.1. Виконання програми здійснюється шляхом реалізації її заходів і завдань виконавцями, зазначеними у цій програмі.

 

7.2. Безпосередній контроль за виконанням заходів і завдань програми здійснює замовник (відповідальний виконавець), а за цільовим та ефективним використанням коштів - головний розпорядник коштів.

 

8. Здійснення моніторингу та підготовка щорічних звітів (проміжних звітів) про результати виконання програми, внесення змін до програми

 

8.1. Замовник (відповідальний виконавець) програми раз на рік до 25 березня подає Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) узагальнену інформацію про стан її виконання.

 

Інформація повинна містити дані про заплановані та фактичні обсяги і джерела фінансування програми, виконання результативних показників у динаміці з початку дії програми згідно з додатком 4 до Порядку та пояснювальну записку про роботу співвиконавців програми щодо її виконання, у разі невиконання - обґрунтування причин невиконання.

 

Зазначена інформація використовується для аналізу ефективності виконання програми та надання пропозицій щодо доцільності продовження її фінансування та виконання.

 

Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює узагальнення звітів відповідальних виконавців про поточне та остаточне виконання міських цільових програм, проводить аналіз вказаних звітів та включає його результати до щорічного звіту про виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку м.Києва.

 

8.2. Замовник (відповідальний виконавець) програми щороку здійснює обґрунтовану оцінку результатів виконання програми та у разі потреби розробляє пропозиції щодо доцільності продовження тих чи інших заходів, включення додаткових заходів і завдань, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання програми та окремих заходів і завдань тощо.

Замовник (відповідальний виконавець) довгострокової програми після завершення відповідного етапу її дії готує пропозиції щодо уточнення показників, обсягів джерел фінансування, строків виконання програми та окремих заходів і завдань тощо на наступний етап програми.

У разі необхідності внесення змін до програми проект змін до неї з уточненими показниками і заходами проходить експертизу, погоджується та затверджується відповідно до пунктів 3-5 розділу II Порядку.

 

8.3. Щороку в строки, визначені рішенням Київської міської ради, інформація замовника (відповідального виконавця) про хід виконання програми та ефективності реалізації її заходів заслуховується на сесіях Київської міської ради.

За ініціативою Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, замовника або головного розпорядника коштів програми розгляд проміжного звіту про хід виконання програми, ефективність реалізації її завдань і заходів, досягнення проміжних цілей та ефективність використання коштів може розглядатися на сесіях Київської міської ради протягом року в разі виникнення потреби.

 

8.4. Виконання програми припиняється після закінчення встановленого строку, після чого замовник (відповідальний виконавець) програми складає заключний звіт про результати її виконання та подає його на розгляд сесії Київської міської ради разом із пояснювальною запискою про кінцеві результати виконання програми не пізніше ніж у двомісячний строк після закінчення встановленого строку її виконання.

Пояснювальна записка до заключного звіту містить таку інформацію: досягнення мети програми, рівня виконання запланованих результативних показників, дані про роботу учасників бюджетної програми з її виконання з обґрунтуванням причин невиконання або недосягнення очікуваних результатів.

 

8.5. У разі необхідності замовник (відповідальний виконавець) інформацію про основні досягнуті результати реалізації програми розміщує на Веб-сайті Київської міської влади (www.kmv.gov.ua) або публікує у місцевій пресі.

 

8.6. Дострокове припинення виконання програми відбувається у разі втрати актуальності основної її мети за спільним поданням замовника (відповідального виконавця) програми, Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішення про дострокове припинення програми приймає Київська міська рада.

 

 

 

Начальник Головного управління

економіки та інвестицій      

 

 

Додаток 1 до Порядку розроблення, затвердження

та виконання міських цільових програм у м. Києві

 

ПАСПОРТ

(загальна характеристика програми)

 

(назва програми)

 

1.

Ініціатор розроблення програми

 

2.

Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення програми

 

3.

Розробник програми

 

4.

Співрозробники програми

 

5.

Замовник (відповідальний виконавець) програми

 

6.

Учасники програми

 

7.

Термін реалізації програми

 

7.1.

Етапи виконання програми

(для довгострокових програм)

 

8.

Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні програми (для комплексних програм)

 

9.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми, всього,

у тому числі:

 

9.1.

коштів бюджету м.Києва

 

 

коштів інших джерел

 

 

 

 

Додаток 2 до Порядку розроблення, затвердження

та виконання міських цільових програм у м. Києві

 

 

Ресурсне забезпечення міської цільової програми________________________________________________________

(назва програми)

 

 

тис.грн.

Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання програми

 

Етапи виконання програми

Усього витрат на виконання програми

І

ІІ

ІІІ

200_ рік

200_ рік

200_ рік

200_ - 200_рр.

200_ - 200_рр.

Обсяг ресурсів, усього,

у тому числі:

 

 

 

 

 

 

 

Бюджет м.Києва

 

 

 

 

 

 

 

Кошти інших джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3 до Порядку розроблення, затвердження

та виконання міських цільових програм у м. Києві

 

 

Напрями діяльності та заходи міської цільової програми  __________________________________________________________

(назва програми)

 

№ з/п

Назва напряму діяльності (пріоритетні завдання)

Перелік заходів програми

Строк виконання заходу

Виконавці

Джерела фінансування

Орієнтовні обсяги фінансування (вартість), тис. гривень, у тому числі:

Очікуваний результат

І етап: 200_ р.

    200_р.

    200_ р.

ІІ етап: 200_- 200__ рр.

ІІІ етап: 200_- 200__ рр.

 

 

Додаток 4 до Порядку розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у м. Києві

 

Інформація про виконання програми за 200__ рік

1.

________________________________________________

 

 

найменування головного розпорядника коштів програми

 

2.

____________________________________________________

 

 

найменування відповідального виконавця програми

 

3.

____________________________________________________

 

 

найменування програми, дата і номер рішення Київської міської ради про її затвердження

 

 

4. Напрями діяльності та заходи міської цільової програми

________________________________________________________________________

(назва програми)

 

з/п

 

Захід

 

Відповідальний виконавець

 

Термін виконання

Планові обсяги фінансування, тис.грн.

Фактичні обсяги фінансування, тис.грн.

Стан виконання заходів (результативні показники виконання програми)

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

державний

бюджет

бюджет м.Києва

районний

бюджет

кошти не бюджетних

джерел

державний бюджет

бюджет м.Києва

районний

бюджет

кошти не бюджетних

джерел

  1.  
  2.  
  3.  
  4.  
  5.  
  6.  
  7.  
  8.  
  9.  
               

10.   

11.   

12.   

13.   

14.   

15.   

Етап виконання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Аналіз виконання за видатками в цілому за програмою: тис.грн. 

Бюджетні асигнування з урахуванням змін

Проведені видатки

Відхилення

усього

загальний фонд

спеціальний фонд

усього

загальний фонд

спеціальний фонд

усього

загальний фонд

спеціальний

фонд

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5 до Порядку розроблення, затвердження

та виконання міських цільових програм у м. Києві

 

Пояснювальна записка

до щорічного (проміжного) звіту про хід виконання

_____________________________________________________

(назва міської цільової програми)

у ____ році

 

1.  Оцінка ефективності виконання

На основі аналізу кількісних та якісних показників, що досягнуті в результаті виконання завдань і заходів у звітному році, дається оцінка ефективності виконання програми.

 

2. Пропозиції щодо забезпечення подальшого виконання

Наводяться пропозиції щодо забезпечення подальшого виконання програми та у разі потреби щодо коригування завдань та заходів.

 

 

Замовник (відповідальний виконавець)

 

_______________        ___________        ___________________

  (посада )            (підпис)          (ініціали та прізвище)



РОЗДІЛ 5.

 

 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ

 

 

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ 

 

Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради

 

1. Невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації - караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

 

2. Невиконання службовою особою законних вимог комітетів Верховної Ради України чи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, створення штучних перешкод у їх роботі, надання недостовірної інформації -караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

 

КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ 

 

 

Стаття 188-19. Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,  Рахункової палати, народного депутата України 

 
 
Невиконання законних  вимог  Уповноваженого  Верховної Ради 

України  з прав людини чи Рахункової палати або створення перешкод у їх роботі, або надання їм завідомо неправдивої інформації, а так само  недодержання  встановлених  законодавством  строків  надання інформації народному депутату  України,  Уповноваженому  Верховної Ради України з прав людини чи Рахунковій палаті - 
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти 

до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 212 ч.3: Порушення права на інформацію. 

 

Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію", "Про звернення громадян" та "Про доступ до судових рішень", -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка: Посадові особи, на яких поширюється дія Закону України «Про боротьбу з корупцією», притягаються до відповідальності за такі діяння відповідно до Закону України «Про боротьбу з корупцією».

 

Стаття 212 ч.26: Ненадання інформації або надання недостовірної чи неповної інформації

 

Неправомірна відмова особи у наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у разі якщо така інформація підлягає наданню на запит фізичної або юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію" або "Про звернення громадян", - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі діяння, вчинені щодо запитів правоохоронних органів, Рахункової палати, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони були пов'язані з приховуванням адміністративних правопорушень, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка: Суб’єктом корупційного адміністративного правопорушення у цій статті є особи, визначені в пунктах 1 і 2 частини першої ст. 2 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції, за винятком народних засідателів і присяжних.

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про статус народного депутата України

Розділ V

Відповідальність за невиконання вимог цього закону

Стаття 36. Відповідальність за невиконання законних вимог народного депутата України

За невиконання законних вимог народного депутата або створення перешкод у його роботі, а так само у разі відмови або ухилення посадових осіб органів державної влади, а також посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування від своєчасного надання на вимогу народного депутата необхідної інформації та документації або подання завідомо недостовірної інформації зазначені посадові особи несуть адміністративну відповідальність, встановлену законом.

 

 

 

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про комітети Верховної Ради України

Розділ VII
Відповідальність за невиконання вимог цього закону

Стаття 57. Відповідальність за невиконання вимог цього Закону

1. Посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян за нез'явлення на засідання комітету без поважних причин, надання недостовірної, неповної інформації, відмову надати інформацію або за навмисне її приховування, створення штучних перешкод у роботі комітетів несуть відповідальність у встановленому законом порядку, крім випадків, передбачених законом.

2. За несвоєчасний розгляд рекомендацій комітетів та несвоєчасне повідомлення їм про вжиті заходи посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

 

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ 

Про звернення громадян 

Стаття 24 Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про звернення громадян 

 

Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

 

Стаття 25 Відшкодування збитків громадянину у зв'язку з порушенням вимог цього Закону при розгляді його скарги 

 

У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.

Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                Затверджено

             Наказ Головдержслужби України

             23 жовтня 2000 року N 58
              Зареєстровано в Міністерстві

              юстиції України

              7 листопада 2000 р.

              за N 783/5004

 

 

Загальні правила 

поведінки державного службовця 

 

  Ці правила є узагальненням стандартів поведінки  та  доброчесності  державних службовців. Вони грунтуються на

Конституції України та визначених законами України принципах державної служби, спрямовані на створення умов для підвищення авторитету державної служби та зміцнення репутації державних службовців, а також інформування громадян про поведінку, яку вони мають очікувати від державних службовців.

 При прийнятті на державну службу державний службовець

знайомиться з цими правилами, про що робиться письмове засвідчення в його особовій справі.

        Межі застосування

   1. Загальні правила поведінки встановлюють основні вимоги до

етики працівників органів державної влади, що займають посади,

віднесені до відповідних  категорій  посад  державних службовців

відповідно до Закону України "Про державну службу" .

  2. Для державних службовців, які працюють в апараті органів

прокуратури, судів, дипломатичної, митної, податкової служб,

Національного банку України,  служби безпеки, внутрішніх справ,

управління Збройних Сил та інших військових формувань,

відповідними  рганами можуть затверджуватись правила поведінки з урахуванням особливостей роботи в цих органах.

        Загальні положення

   3. Державна служба України грунтується на принципах служіння

Українському народу та Українській державі; демократизму,

гуманізму і соціальної справедливості; верховенства права, що

забезпечує пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

професіоналізму, ініціативності, чесності, відданості справі;

персональної відповідальності за виконання посадових повноважень і

дотримання службової дисципліни; політичної неупередженості;

відкритості, гласності та контрольованості.

  4. Суспільне призначення державної служби полягає в забезпеченні ефективного здійснення завдань і функцій Української держави шляхом сумлінного виконання державними службовцями покладених на них службових повноважень.

  5. Поведінка державних службовців має відповідати очікуванням

громадськості  й забезпечувати довіру суспільства та громадян до

державної служби, сприяти реалізації прав і свобод людини і

громадянина,  визначених  Конституцією і законами України.

  6. Державний службовець має дбати про позитивний імідж та

авторитет органів державної влади і державної служби в цілому,

дорожити своїм ім'ям та статусом.

  7. Державні службовці, з урахуванням конституційних прав,

можуть брати участь у політичній чи іншій громадській діяльності

лише поза межами їх службових обов'язків і в позаробочий час, щоб

не підривати віру громадськості в неупереджене виконання ними

своїх функцій. Власні політичні погляди вони не можуть

використовувати при виконанні своїх посадових обов'язків.

  8. Державний службовець, як і інші громадяни, має право на

приватне життя і повинен поважати приватне життя інших державних службовців, зберігати з цих питань конфіденційність інформації, якщо інше не встановлено законами України.

 

     Загальні обов'язки державних службовців

 

  9. Державний службовець при виконанні службових обов'язків

повинен діяти на підставі,  в обсязі та у спосіб, які передбачені

Конституцією та  законами  України, а також укладеними і в установленому порядку ратифікованими міжнародними договорами України, на засадах чесності, справедливості, відповідальності, відкритості й прозорості.

  Акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого

самоврядування,  прийняті у межах їх повноважень, що не суперечать

закону, є на відповідній території також обов'язковими до

виконання державними  службовцями будь-якого органу державної

влади.

  10. Державний службовець повинен сумлінно виконувати свої

службові обов'язки, проявляти ініціативу і творчі здібності,

постійно вдосконалювати організацію своєї роботи.

  11. Державний службовець має виконувати свої посадові

обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не

виявляти  прихильність до окремих фізичних і юридичних осіб,

політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і

сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян.

  12. Державний службовець повинен шанобливо ставитися до

громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої

культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть

зашкодити інтересам державної служби.

  13. Державний  службовець має з належною повагою ставитись до

прав,  обов'язків та законних інтересів громадян, їх об'єднань, а

також юридичних осіб, не повинен проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог, допускати прояви бюрократизму, відомчості та місництва, нестриманість у висловлюваннях або іншим чином поводитися таким чином, що дискредитує орган державної влади або ганьбить репутацію державного службовця.

  14. Державний службовець має виявляти толерантність і повагу

до різних релігійних організацій, шанування та дотримання народних

звичаїв і національних традицій, установленого протоколу у

відносинах з представниками міжнародних організацій, іноземних

установ та іноземців.

  15. При виконанні своїх повноважень державний службовець має

забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому

доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно.

  16. Державний службовець повинен постійно поліпшувати стан

відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням

займаної посади,  підвищувати свій професійний, інтелектуальний та

культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти.

   17. Державний службовець зобов'язаний своєчасно і точно

виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб,

розпорядження і вказівки своїх керівників.

  18. Державний службовець повинен діяти в межах своїх

повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному
законодавству,  державний службовець  зобов'язаний  невідкладно  в

письмовій формі повідомити про це керівнику, який дав доручення, а

в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за  посадою

особу.

  19. Державні службовці не можуть брати участь у страйках та

вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню органів державної влади.

  20. Державному службовцю забороняється розголошувати довірену йому державну таємницю, іншу інформацію з обмеженим доступом, установлену Законами України "Про інформацію" ( 2657-12 ) та "Про державну таємницю" ( 3855-12 ), у тому числі й після залишення ним державної служби, а також  використовувати таку інформацію для власного інтересу або інтересу інших осіб шляхом порад чи рекомендацій. У той же час державний службовець не повинен приховувати від громадян факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров'я і безпеки людей, крім випадків заборони розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, вичерпний перелік яких визначений законом, а також завдавати шкоди

державній інформаційній політиці, суб'єктам інформаційних відносин

шляхом ухилення чи утримання від ужиття заходів щодо охорони

державної таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом.

    Конфлікт інтересів та недопущення проявів корупції

 

   21. Державний службовець повинен на вимогу заявляти про

наявність чи відсутність у нього конфлікту інтересів.

 Конфлікт інтересів випливає із ситуації, коли державний

службовець має приватний інтерес, тобто переваги для нього або

його родини, близьких родичів, друзів чи осіб та організацій, з

якими він має або мав спільні ділові чи політичні інтереси, що

впливає або може впливати на неупереджене та об'єктивне виконання службових обов'язків.

 Будь-який з таких конфліктів має бути вирішений до прийняття

на державну службу чи призначення на нову посаду.

 22. Державний службовець повинен суворо дотримуватись

обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством та Законами України "Про державну службу та "Про

боротьбу з корупцією" , уникати дій, які можуть бути

сприйняті як підстава підозрювати його в корупції. Своєю

поведінкою він має продемонструвати, що не терпить будь-яких

проявів корупції, відмітає пропозиції про незаконні послуги, чітко

розмежовує службу і приватне життя, при найменших ознаках

корумпованої поведінки інформує свого керівника або державний

орган вищого рівня.

 23. Державний службовець відповідно до Законів України "Про

державну службу" "Про боротьбу з корупцією" не має права:

сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і

юридичним особам у провадженні ними підприємницької діяльності, а також в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг

з метою одержання за це для себе, своїх родичів або інших осіб

матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;

займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через

посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у

справах державного органу, в якому він працює, а також виконувати

роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої

діяльності, а також медичної практики);

входити самостійно, через представника або підставних осіб до

складу правління чи інших виконавчих органів підприємств,

кредитно-фінансових установ, господарських товариств, організацій,

спілок, об'єднань, що провадять підприємницьку діяльність;

відмовляти фізичним і юридичним особам в інформації, надання

якої передбачено правовими актами, навмисне затримувати її,

надавати недостовірну чи неповну інформацію;

відмовляти у видачі або затримувати підготовку та видачу

фізичним або юридичним особам передбачених законодавством довідок, посвідчень, інших документів;

вимагати чи приймати від фізичних і юридичних осіб подарунки,

послуги чи будь-які інші переваги, які є чи можуть виглядати як

винагорода за рішення чи дії, які належать до його службових

обов'язків;

сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і

юридичним особам у проведенні ними зовнішньоекономічної,

кредитно-банківської та іншої діяльності з метою одержання за це

для себе, своїх родичів або інших осіб матеріальних благ, послуг,

пільг чи інших переваг;

неправомірно втручатися, використовуючи своє службове

становище, у діяльність інших органів чи посадових осіб з метою

перешкодити виконанню ними своїх повноважень;

бути повіреним третіх осіб у справах органу державної влади,

в якому він працює, або органів державної влади, підприємств,

установ і організацій, діяльність яких контролює;

надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під

час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.

 24. Державний службовець зобов'язаний декларувати свої доходи

та доходи своєї сім'ї в порядку та у строки, визначені

законодавством України; ретельно виконувати свої громадянські

обов'язки, у тому числі фінансові зобов'язання в порядку і

розмірах, установлених законом.

 25. Державний службовець зобов'язаний утримуватися від

виконання іншої дозволеної законом роботи, якщо вона заважає йому належним чином виконувати свої повноваження або якій він повинен приділяти увагу протягом свого робочого часу.

 

  Відповідальність за недотримання Загальних правил поведінки державних службовців

 

  26. Порушення цих правил державними службовцями є підставою для застосування до них дисциплінарних стягнень, передбачених Кодексом законів про працю України, а також Законами України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією".

 27. Державні службовці, які здійснюють керівництво іншими державними службовцями або контролюють їх роботу, зобов'язані вживати заходів щодо дотримання ними Загальних правил поведінки відповідно до законодавства та в межах повноважень. Повинні самі або пропонувати керівнику вищого рівня застосовувати відповідні дисциплінарні заходи за їх порушення.

 

Начальник правового

 відділу Головдержслужби            О.Сміян

0
Ваш голос: Ні


Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.