Skip to Content

Державна виконавча влада готується до спецконфіскації

Рада зробила крок до "спецконфіскації" під соусом безвізового режиму

Четвер, 08 жовтня 2015, 

 

Верховна Рада ухвалила за основу законопроекти, які дозволяють арешт і спецконфіскацію майна в осіб, яких підозрюють у тяжких злочинах, навіть якщо це майно записане на інших осіб.

Після гарячих дискусій законопроект №2540а за основу з другої спроби підтримали 232 депутати, а пов’язаний із ним законопроект №2541а підтримали 229 депутатів.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк наголошував, що без ухвалення цих урядових законопроектів українці з біометричними паспортами не отримають безвізовий режим із Євросоюзом.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман наголосив, що до другого читання буде створено спільну робочу групу, за участю представників Міністерства юстиції та з залученням європейських експертів, яка допрацює дані законопроекти.

Профільний комітет пропонував відхилити і законопроект №2540а – про внесення змін до КПК щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні, і №2541а – про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні.

Зокрема, Андрій Кожем’якін вказав на протиріччя з іншими законами та можливості "зловживань під час кримінального провадження, створення тиску на осіб, що беруть участь у справі" після ухвалення запропонованих Кабміном законів.

 
Суть законопроектів №2540а і №2541а. Інфографіка Центру протидії корупції

Міністр юстиції Павло Петренко наголосив, що ухвалення цих змін дозволить спецконфіскацію майна тих, хто вчинив умисні важкі злочини, – наприклад, сепаратистів та осіб, які підривають засади нацбезпеки та оборони. За його словами, "ці злочинці" не несуть відповідальності по спеціальній конфіскації за чинним законодавством.

Міністр попросив "не зривати" ухвалення законопроектів, бо крім безвізового режиму вони несуть європейські підходи.

Прем’єр-міністр також наголосив, що ці закони Кабмін розробляв разом із європейськими експертами, вони відповідають директивам ЄС.

"Закон спрямований на те, що корупціонери не ховали своє майно у братів, сватів і далеких родичів. І щоб суд мав право конфісковувати майно …і у третіх осіб, отримане злочинним шляхом", - сказав Яценюк.

Без їх ухвалення "нам ніхто не дасть безвізовий режим", заявив він і додав: "Дайте українцям отримати безвізовий режим".

Ірина Геращенко (БПП) зазначила, що воліла б більш ретельної підготовки законопроектів від Кабміну, бо в ЄС права людини – понад усе.

Олег Ляшко (Радикальна партія) заявив, що влада створює "інструменти для розправи" з опонентами, тоді як "єдина реальна реформа, яка потрібна, – звільнення всіх прокурорів і суддів".

Сергій Власенко ("Батьківщина") заявив, що закон про спецконфіскацію не має нічого спільного з боротьбою з корупцією. "Скільки посадовців отримали вирок за півтора роки? Нуль… Судова реформа навіть не починалася… Де реформи?", - сказав він

Олена Сотник ("Самопоміч") сказала, що спеціальна конфіскація в усьому світі не має стосунку до покарання, а тут суддя муситиме розглядати окремо цю санкцію і зв’язки підозрюваного з іншими людьми.

Центр протидії корупції роз’яснює, що зміни, передбачені проектом закону №2540а, дозволять слідчому арештовувати майно на ранній стадії, коли ще відсутній підозрюваний. Також стане можливо арештовувати майно, записане на третіх – підставних – фізичних чи юридичних осіб.

Проект закону регламентує підстави арешту майна залежно від мети: для конфіскації як виду покарання, для відшкодування шкоди, для спецконфіскації чи вирішення долі речових доказів; запроваджує окрему санкцію слідчого судді на арешт майна та забезпечує право власника на оскарження арешту під час слідства; поширює заочне досудове розслідування на ширше коло злочинів.

Законопроект №2541а розширює межі застосування спеціальної конфіскації злочинних активів – на всі умисні злочини. Наразі спецконфіскація як санкція поширюється тільки на 10 складів злочинів, прямо зазначених у ст.96-1 КК

Підставні власники злочинних активів більше не матимуть змоги прикриватися титулом добросовісного набувача: у разі ухвалення закону в Цивільному кодексі з’явиться норма про добросовісного набувача, де буде зазначено, що ним не може бути особа, яка набула майно і знала, що воно може бути злочинним активом.

Удосконалення процедури конфіскації – одна з вимог Плану дій візової лібералізації, виконання якого необхідне для скасування візового режиму між Україною й ЄС.

0
Ваш голос: Ні

Коментарі

Аватар користувача Дейниченко Володимир

  Перший, і найбільш

 

Перший, і найбільш важливий, законопроект № 2803 вводить до Кримінального та Кримінально-процесуальний кодекс термін «спецконфіскація».

Що це таке? Спецконфіскація - це вилучення матеріальних цінностей (грошей, нерухомості, землі, об'єктів держвласності), отримані або куплених чиновниками - корупціонерами за вирішення тих чи інших питань на своїй посаді. Як для себе особисто, так і зацікавлених товаришів.

Причому важливим є той факт, що забирати у бюджет держава буде майно чи гроші навіть у разі його записи корупціонером на третіх осіб. Або перепродажу.

Раніше ж як було. Навіть якщо чиновник попався на хабарі, то максимум, що йому загрожує, крім звільнення або невеликого кримінального терміну - це конфіскація особистого майна. Чиновники ж у нас - завжди бідні або «бомжі», у яких активи (квартири, машини, банківські рахунки) записані на дітей, дружин, матерів, охоронців і водіїв. Ну а за великі гроші - можна і у в'язниці посидіти, щоб потім жити забезпечено до самої старості. Тепер же - все що вкрав, можуть і відібрати. Рішення про спецконфіскаціі приймає суд.

Спецконфіскаціей посилені статті Кримінального кодексу, що стосуються: зловживання владою або службовим становищем, підробки службових документів, незаконного збагачення, отримання хабара.

Ще одне цікаве нововведення - це заміна терміну «хабар» на «неправомірна вигода». У чому основна відмінність? Поняття «хабар» в українському законодавстві, на відміну від європейського, завжди було занадто розмитим.

Що розуміти під «хабарем»? Гроші, занесені чиновнику? Або подарована машина з квартирою? Або пляшка дорогого коньяку? Після змін законодавства, прописано чітко: хабар - це вигода чиновника від того чи іншого прийнятого ним рішення в розмірі вище ста і більше «мінімумів» доходів громадян. За нинішніми мірками - від 1700 грн.

Читайте: Євроінтеграційні Прагнення позбав на папері
Другий прийнятий законопроект № 2802 цікавий в першу чергу тим, що забороняє застосування амністії до чиновників, засуджених за одержання неправомірної вигоди. Це дуже важливі момент, оскільки в Україні в основному всі хабарники, відкуповувалися, отримували мінімальні тюремні терміни і незабаром виходили за амністією.

Загалом, Україна зробила черговий крок у боротьбі з корупцією. Принаймні - в теорії. Адже проблема країни не у відсутності гарних законів, а в тому - що їх ніхто не виконує. Тому тепер все залежить від правоохоронних органів - як вони стануть ловити корупціонерів.

Не варто забувати і про важливість участі самих українців у боротьбі з корупцією. Чи готові ми самі відмовити давати хабарі? Приміром, нещодавно проведений соцопитування фонду «Демократичні ініціативи» та КМІСу показав - суспільство звикло жити в корупції. Так, 35% українців вважаю, що хабар дозволяє просто і легко вирішити ті чи інші проблеми, 26% вважають корупцію нормою нашого життя. І тільки 19, 4% українців дають хабарі тому, що їх вимагають самі чиновники. А з іншого боку, в 2012 році майже 76% українців не давали хабарі за адміністративні послуги. Так що певний прогрес є.

У будь-якому випадку, чим більше Україна намагається євроінтегруватись і перейняти їх норми поведінки, тим більше змінюється ментальність людей. І зміцнюється розуміння: чиновник - зобов'язаний служити українцю, а не «жирувати» у своєму кріслі ...

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Відкликали на доопрацювання...

Нашумілий законопроект «Про особливий режим спеціальної конфіскації майна», авторами якого є нардепи Тетяна Чоновол та Олег Барна, відкликали на доопрацювання

Про це Тетяна Чорновол повідомила на прес-конференції у Комітеті по протидії корупції Верховної Ради України 11 вересня.

Змінений законопроект Чорновол пообіцяла подати до Верховної Ради вже у понеділок 14 вересня. Народні депутати пропонують конфіскувати майно екс-президента Януковича та його соратників до винесення судового вироку.

За словами Тетяни Чорновол, основою законопроекту стало латвійське законодавство. Зокрема, ст. 626 та ст. 620 Кримінально-процесуального кодексу Латвійської Республіки, — наголосила нардеп.  

«Ви думаєте, може Курченко піти в Євопейський суд і доказати, що він купив НПЗ (нафтопереробний завод, — прим. авт.) за кошти, зароблені законно?»

«Найбільш важливо — це припинити ці джерела фінансування будь-яких деструктивних процесів в Україні, колишні кидають злочинні кошти для того, щоб розхитувати ситуацію в Україні, тому що вони планують повернутися», — сказала Тетяна Чорновол.

За словами глави Управління щодо забезпечення повернення активів, одержаних злочинним шляхом, Олени Тищенко, в Україні вже є норма про спецконфіскацію, яка може застосовуватися при закритті справи, а законопроект лише доповнить цей пункт.

«Якщо взяти наше законодавство, то пункт 9 ст. 100 передбачає, що у випадку закриття справи, якщо є докази, що майно набуте злочинним шляхом або предметом злочину, воно підлягає конфіскації. Тобто це все в нас вже є… Щодо правомірності, щодо того, що воно чомусь не відповідає. Ви повірте, оцей весь шум, в принципі, саме тому, що оскаржити це з причини того, що закон неправильний, буде неможливо», — наголосила Олена Тищенко.

Нагадаємо, законопроект «Про особливий режим спеціальної конфіскації майна» викликав багато критики з боку громадських активістів та народних депутатів. Вони наголошували на тому, що немає правового механізму для здійснення такої конфіскації. А також на тому, що законопроект йде в розріз з міжнародним законодавством. Зокрема, з критикою на своїй сторінці у Фейсбук виступив народний депутат України Сергій Лещенко:

 

А також керівник проекту «Наші гроші» Олексій Шалайський:

 

 

Критикує закон у своїй статті на «Європейській правді»  і Дар’я Каленюк, юрист «Центру протидії Корупції» 

«В руках коррумпированного прокурора и коррумпированного судьи современный международный правовой инструмент станет современной рейдерской схемой. Именно поэтому вводить в Украине конфискацию без приговора суда можно исключительно после проведения эффективной реформы прокуратуры и судебной системы». 

Крім того критика законопроекта була оприлюднена у багатьох у відомих ЗМІ

«Конфіскувавши майно Януковича і Ко за “персональним законом”, Україна порушить ст. 6Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному “право на справедливий суд” (а конфіскацію, нагадаємо, пропонується проводити без суда, без доведення вини і навіть без слідства). А ще – визнають порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (“Захист власності”). Ратифікувавши його в 1997 році, Україна гарантувала, що ніхто не  буде позбавлений своєї власності інакше, як на умовах, передбачених загальними принципами міжнародного права.Нагадаємо, саме ці статті дозволили компанії ЮКОС виграти в ЄСПЛ позов до РФ. Росія пішла на принцип і заявила, що не виконуватиме цей вирок, і тепер крок за кроком наближається до виходу з Ради Європи», — пише видання newsonline24.com.ua.

У свою чергу, Олена Тищенко на прес-конференції наголосила, що подання позовів до Європейського суду представниками минулої влади щодо незаконної конфіскації їхнього майна Україною — малоймовірно. За її словами, у законопроекті, окрім людей, що підпадають під санкції, мова, зокрема, піде про прив’язку не до особи, а до незаконно здобутого майна, і треба буде довести в суді, що це майно є законно заробленим.

 06 листопада 2015 -

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко



Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.