Skip to Content

Кукуюк Л.А. Творча робота: "Реформування державного управління у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства"

КУКУЮК ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА

 

головний державний інспектор праці Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики

 

 РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

 

ВСТУП

Формування нових суспільних відносин в Україні вимагає удосконалення всієї системи державного управління працею. Враховуючи те, що ключовою рушійною силою будь - якої організації є персонал, а держави – людський капітал, необхідно впроваджувати такі механізми управління, які були б зорієнтовані на людину, її інтереси та потреби. Глобалізація економічних процесів, посилення кризових явищ потребують докорінного вдосконалення всієї системи управління працею. На таких засадах можливе й вирішення проблеми забезпечення належного контролю за дотриманням трудового законодавства, передумовою якої є наявність сучасних ефективних механізмів державного управління у цій сфері. Адже якість державного управління, значною мірою, обумовлена рівнем розвитку трудових відносин і є одним із показників рівня конкурентоспроможності держави.

На сьогодні в Україні, незважаючи на прийняття цілої низки законів, стан соціального захисту працюючих і додержання норм і положень трудового права не можна вважати задовільним. Результати перевірок, проведених державними інспекторами праці, свідчать про те, що майже 92 % роботодавців порушують вимоги трудового законодавства. Найбільш поширеними порушеннями є недотримання законодавчо встановленої тривалості щорічних відпусток та норм робочого часу, порушення режиму роботи працівників, не укладення трудових договорів, ненадання додаткових відпусток. Але найбільші порушення відбуваються у сфері оплати праці. Це і наявність заборгованості по заробітній платі, і недотримання мінімальних гарантій з оплати праці, і невстановлення доплат за важкі та шкідливі умови праці та ін. Великою проблемою продовжує залишатись питання отримання заробітної плати у так званих “конвертах”, адже, при цьому розмір “тіньової” частки заробітної плати не враховується при визначенні працівникові, який її отримує, розміру виплат із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Крім того, прихована заробітна плата не дозволяє вже сьогодні забезпечити належний рівень виплат соціально незахищеним верствам населення, насамперед пенсіонерам.

Отже недотримання державних соціальних гарантій у сфері праці, "тіньова" економіка, затримки із виплати заробітної плати, неналежні умови праці, безпеки і охорони здоров'я працівників призводять, серед іншого, до бідності населення, значної трудової міграції за кордон, виробничого травматизму та професійних захворювань, техногенних катастроф, поглиблення демографічної кризи та, як наслідок, до погіршення якості життя населення в цілому. До того ж, в Україні як сама держава, так і роботодавці недостатньо використовують економічні механізми управління умовами та охороною праці, спрямовані на заходи профілактики. Це свідчить про потребу вдосконалення механізмів державного контролю за дотриманням законодавства про працю.

Незважаючи на те, що неодноразово дана проблема розглядалась у працях окремих фахівців, питання залишається відкритим та актуальним, що і визначило вибір теми даного дослідження, зумовило його мету і завдання.

Метою роботи є дослідження та аналіз діяльності, виявлення проблемних питань у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства, пошук шляхів та розробка пропозицій щодо вдосконалення роботи та можливості подальшого реформування державного управління в цій сфері.

 

1.СУЧАСНИЙ СТАН ДОДЕРЖАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

Статтями 43 та 48 Конституції України гарантовані права працівників на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, своєчасне одержання винагороди за працю, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом та на належні, безпечні і здорові умови праці. Статтею 45 Конституції України гарантоване право на відпочинок. Проте, як свідчать перевірки, 92 % роботодавців порушують дані права.

1.1.  Порушення законодавства про працю – ганебне явище нашого часу

Проблема несвоєчасної виплати заробітної плати - одна з найгостріших соціальних проблем, яка до цього часу не розв'язана. Заборгованість із виплати заробітної плати досягла свого максимального рівня у 1999 році і склала 6518,6 млн. грн., впродовж 2000-2007 років вона скоротилась до 668,7 млн. грн., а починаючи з 2008 року знову спостерігалось її зростання.

Динаміку заборгованості з виплати заробітної плати за 1997-2009 роки, за даними Держкомстату, наведено в діаграмі 1.

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідно до даних діаграми, станом на 01.01.2008 був досягнутий найнижчий рівень заборгованості з виплати заробітної плати - 668,7 млн. грн., однак вже протягом 2008 року заборгованість зросла у 1,8 рази і на початок 2009 року становила 1188,7 млн. грн. (такий рівень заборгованості в Україні спостерігався на початку 2005 року). Впродовж 2009 року заборгованість із виплати заробітної плати зросла ще на 284,6 млн. грн., або на 23,9%, і станом на 01.01.2010 становила 1473,3 млн. грн.

Динаміку заборгованості з виплати заробітної плати за 2010 рік, за даними Держкомстату, наведено в діаграмі 2.

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Згідно до даних діаграми, в 2010 р. ситуація з виплатою заробітної плати в країні продовжує залишатись нестабільною. В січні – лютому 2010 р. борги зросли на 264,6 млн. грн. і станом на 01.03.2010 р. склали 1737,9 млн. грн. В квітні та червні 2010 р. відбулось незначне зменшення суми заборгованості, проте її ріст порівняно з даними на початок року продовжує залишатись значним (21,6%)

У 2008-2009 роках збільшення загальної суми заборгованості головним чином зумовлено зростанням боргів з виплати заробітної плати працівникам економічно активних підприємств країни. Так, протягом 2008 року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати працівникам даної категорії підприємств зросла у 3,1 рази, а протягом 2009 року - на 25,7 %.

Динаміка та структура заборгованості з виплати заробітної плати, за даними Держкомстату, наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

 

(млн.грн.)

 

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Станом на

01.01.06

01.01.07

01.01.08

01.01.09

01.01.10

01.04.10

01.07.10

Загальна сума заборгованості

960,3

806,4

668,7

1188,7

1473,3 

1711,3

1791,9

в тому числі підприємства (установи і організації):

економічно активні

461,9

315,3

246,1

760,6

956,0

1124,5

1193,4

банкрути

369,7

395,1

343,0

366,0

453,6 

508,6

527,7

економічно неактивні

128,7

96,0

79,6

62,1

63,7 

7,8

7,1

 

Згідно з даними таблиці, по структурі заборгованості з виплати заробітної плати, що склалась станом на 01.01.2010, на економічно активні підприємства (установи і організації) припадає 64,9 %., на підприємства-банкрути – 30,8 % від загальної суми заборгованості. Станом на 01.04.2010 р. та 01.07.10 р. частка боргів економічно активних підприємств зросла і склала відповідно 65,7% та 66,6 %.

Окремо потрібно привернути увагу до результатів перевірок, які свідчать, що 7 % перевірених підприємств не дотри­муються мінімальних гарантій з оплати праці, майже на 11 % - міжкваліфікаційних співвідношень в оплаті праці, майже на 27 % - виявлено випадки недодержання роботодавцями законодавства про працю жінок. Найбільше порушень припадає на підприємства приватної та колективної форми власності.

На сьогодні досить гостро стоїть питання додержання роботодавцями законодавства про працю неповнолітніх. Державними інспекторами праці постійно здійснюється контроль за реалізацією положень Конвенції № 182 Міжнародної організації праці про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці. Проведеними перевірками виявлено працюючих неповнолітніх у віці до 14 років, факти залучення працівників, які не досягли 18 років, до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні, випадки порушень щодо оплати їх праці та незакон­ного звільнення неповнолітніх.

 У хо­ді перевірок стану використання роботодавцями найманої праці без належ­ного оформлення та виплати заробітної плати “в конвертах” виявлено порушення майже в половині перевірених суб’єктів господарювання. При цьому необхідно зазначити, що 98 % порушень виявлено саме у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності з правом найму працівників. Також встановлено, що більш як у 20 % перевірених роботодавців існують нелегалізовані робочі місця.

Близько чверті роботодавців порушують норму тривалості робочого часу та щорічної оплачуваної відпустки найманих працівників, майже половина - не укладає трудових договорів з найманими працівниками, кожен восьмий підприємець не дотримується норм загальнообов'язкового соціального страхування, в результаті чого, працівник втрачає право на соціальний захист. Також порушуються норми законодавства про працю щодо режимів роботи та надання додаткових відпусток жінкам та працівникам, які зайняті на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих чинників. Порушуються також норми трудового законодавства щодо правил ведення трудових книжок, укладання та виконання колективних договорів, трудової дисципліни. Частка незайнятого населення не зменшується і за оціночними даними коливається в межах 25,0-35,0%. Ситуація ускладнюється фінансово-економічною кризою, яка поглиблює та погіршує стан додержання законодавства про працю.

За результатами аналізу стану додержання законодавства про працю та даними державних статистичних спостережень встановлено, що причинами вищезазначених порушень залишається відсутність ефективних економічних, адміністративних і кримінально- правових механізмів, які б примушували роботодавців до безумовного додержання законодавства ; недієвість нині такого правового інституту, як комісія з трудових спорів; низький рівень правових знань і безвідповідальність керівників організацій та посадових осіб ; високий рівень збитковості підприємств, низька платіжна дисципліна, низький рівень претензійно-позовної роботи зі стягнення заборгованості, недостатня ефективність управління державним майном, застосування процедур реструктуризації, санації та банкрутства неефективно працюючих підприємств.

1.2. Державний контроль за додержанням законодавства про працю.

Одним із органів, який забезпечує державний контроль за додержанням законодавства про працю, є Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України. Першочергові завдання в роботі Держнаглядпраці та його територіальних органів визначені Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 50 від 18 січня 2003 року. Зокрема, такими є забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім охорони праці) та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в частині прав і гарантій застрахованих осіб, а також надання працівникам і роботодавцям рекомендацій та пропозицій з питань застосування законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірок винні особи можуть бути притягнені до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Протягом 2009 року Держнаглядпраці та його територіальні органи здійснили близько 42 тис. перевірок (на 30 % більше, ніж у 2008 році) в т.ч.11 тис. перевірок - на підприємствах-боржниках із виплати заробітної плати. За результатами проведених контрольних заходів передано до суду близько 37 тис. протоколів про адміністративні правопорушення, винесено 6,3 тис. постанов з накладанням штрафних санкцій на винних посадових осіб, внесено близько 9 тис. подань до правоохоронних органів для вирішення питання про притягнення керівників – порушників трудового законодавства до кримінальної відповідальності. Усього до адміністративної відповідальності притягнуто 28 тис. посадових осіб. Загальна сума накладених судами та державними інспекторами праці штрафних санкцій становить близько 9 млн. гривень. На виконання приписів державних інспекторів праці проведено виплат працівникам на загальну суму 562 млн. грн.

Слід зазначити, що перевірками державних інспекторів праці Держнаглядпраці охоплюється лише 5% роботодавців щорічно, а це не дає змоги забезпечити повною мірою виконання поставлених завдань. Рішенням Комісії з питань соціальної політики та праці Верховної Ради україни від 12.05.2010 р. передбачено забезпечення посилення повноважень та збільшення чисельності державних інспекторів праці. На даний час дане питання вирішується на рівні Кабінету Міністрів України.

 

2. НЕОБХІДНІСТЬ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ В УКРАЇНІ

2.1. Забезпечення балансу інтересів працівників і роботодавців

Ринкова трансформація економічних і суспільних відносин потребує здійснення виваженої та цілеспрямованої соціальної політики, в центрі уваги якої — Людина, її інтереси та потреби.

Для створення в Україні фундаменту нової, якіснішої системи соціально-трудових відносин, здатної забезпечити соціальну злагоду, створити економіко-правові умови підвищення економічної активності населення, збільшення його доходів і зменшення суспільного розшарування, держава має використовувати всі наявні в її розпорядженні засоби впливу.

Аби реальний вплив держави на ці процеси став можливим, він має містити дві складові: ефективні інструменти (правову основу трудових відносин і соціального партнерства на принципах співробітництва) та інституції (інспекцію праці) для здійснення дієвого контролю за додержанням трудового законодавства.

Роль держави у регулюванні трудових відносин надзвичайно важлива. Оскільки роботодавці, як свідчить практика, з метою отримання більшого прибутку природно прагнуть до зменшення виробничих затрат (зокрема через зниження рівня оплати праці, економію на її охороні, скорочення робочих місць за рахунок автоматизації, інтенсифікації тощо). За цих умов саме інспекції праці повинні забезпечити додержання раціонального та справедливого балансу інтересів працівників і роботодавців.

Генеральний директор МОП Френсіс Бланшар (1974– 1989рр.) зазначив: "Трудове законодавство без інспекції — вправа з етики, а не обов'язкова соціальна дисципліна". Тож держава, як головний орган, що встановлює правила поведінки роботодавців та найманих працівників на ринку праці, має забезпечувати контроль за додержанням встановлених нею правил — нормативно-правових актів з питань трудової та пов'язаної з нею діяльності — через інспекції праці.

2.2. Основні причини виникнення необхідності реформування

На сьогодні в Україні стан системи державного контролю та нагляду за додержанням соціальними партнерами трудового законодавства не відповідає сучасним вимогам. Виникнення такої ситуації обумовлено наступними аспектами:

  • в Україні фактично триває роз’єднання наглядової діяльності у сфері дотримання законодавства про працю й у сфері охорони праці на виробництві, оскільки існують два державні органи, незалежні у своїй діяльності і непідзвітні один одному: Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю у складі Мінпраці України і Держгірпромнагляд як центральний орган виконавчої влади, що має більш вищий правовий статус. Питання гігієни праці належать до компетенції Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду, підпорядкованого Мінохоронздоров’я. Діюча модель структури організаційного механізму державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства ( запропонована М. Осійчуком) наведена у рис. 2.
  • чисельність персоналу державних інспекцій, які здійснюють управління та нагляд за додержанням законодавства про працю, зокрема державної інспекції праці, не відповідає міжнародним нормативам, що не дає можливості проведення перевірки на кожному суб'єкті підприємницької діяльності. Крім того, на державних інспекторів праці покладено додаткові функції здійснення контролю за дотриманням прав і гарантій застрахованих осіб у сфері праці, зокрема, від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які стали причиною втрати працездатності; на випадок безробіття та у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими народженням та похованням;

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Діюча модель структури організаційного механізму державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства

  • багато заходів Національної, галузевих і регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, а також Програми розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працюючих або зовсім не виконано, або не виконується у встановлені терміни та у повному обсязі;
  • суттєві зміни форм та організації праці, поява гнучких форм зайнятості, нових форм субпідряду, ”віртуальних” підприємств, використання новітніх технологій, матеріалів та речовин, виникнення “нових” професійних ризиків, що призводять до нервово-емоційних перенапружень, стресів, депресій, синдрому хронічної перевтоми, ушкодженню психічного здоров'я, не відповідають кадровому організаційно-технічному та методичному забезпеченню органів, що контролюють управління та нагляд за додержанням законодавства про працю;
  • відсутність дієвого контролю за порядком додержання процедури розслідування нещасних випадків на виробництві призводить, з одного боку – до безпідставного звинувачення потерпілих (найманих працівників) роботодавцями та віднесення багатьох нещасних випадків до не пов'язаних з виробництвом, а з іншого – до фіктивного статистичного обліку таких випадків;
  • відсутність громадського контролю за додержанням законодавства про працю ускладнює забезпечення законності у трудових відносинах між роботодавцями та найманими працівниками.

Запровадження економічних реформ, зміна форм власності, поява нових численних суб'єктів господарювання, незадовільний стан дотримання законодавства про працю, суттєвий за впливом сектор "тіньової" економіки, неформальної зайнятості, негативний вплив світової фінансово-економічної кризи спричиняють необхідність якісно нового реформування державної політики в сфері управління та нагляду за додержанням законодавства про працю в Україні, як того вимагає світовий досвід, окреслений ратифікованими Україною у вересні 2004 року Конвенціями Міжнародної організації праці №81 1947 року "Про інспекцію праці в промисловості й торгівлі" та №129 1969 року "Про інспекцію праці у сільському господарстві".

2.3. Інтегрована система інспекції праці — вимога часу

У багатьох європейських країнах процеси глобалізації стали поштовхом до формування інтегрованих інспекцій праці, що комплексно відповідають за трудове право, гігієну, безпеку й інші аспекти праці, зокрема й посередництво і примирення (наприклад — Болгарія, Угорщина та інші). Їх метою є інтегрований і комплексний контроль за забезпеченням здоров'я працівників і їхньої безпеки, покращенням виробничих умов та гарантування гідних трудових відносин.

Сучасний стан трудових відносин в Україні вимагає внесення законодавчих змін, спрямованих на удосконалення управлінських механізмів та посилення контрольних функцій у сфері дотримання трудового законодавства, зокрема й шляхом прийняття спеціального Закону України „Про інтегровану інспекцію праці”.

Створення інтегрованої системи інспекції праці включає об'єднання різних сфер і напрямків наглядово-контрольної діяльності: поряд із заходами примусу все більшої ваги набуває застосування консультативно-превентивних дій та діяльності, заснованої на принципі "одне підприємство — один інспектор", що гарантує постійні та сталі стосунки між інспектором, роботодавцем і працівниками.

Інтегрована інспекція праці – це цілісна, узгоджена і водночас гнучка організаційно-управлінська система спеціалізованих органів держави, механізми якої побудовані на принципах адміністративної, процедурної та технічної інтеграції, а управлінські функції охоплюють усі сторони трудових відносин. Контрольна функція інтегрованої інспекції праці спрямована на комплексне забезпечення безпеки, здоров’я, добробуту працівників, належних умов їх праці та запобігання трудовим правопорушенням. Як управлінський механізм, інтегрована інспекція праці є частиною дієвої загальнодержавної системи регулювання соціально-трудових відносин, основною умовою утвердження ефективних методів управління.

 Оптимальна модель структури організаційного механізму державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства ( запропонована М. Осійчуком) наведена у рис. 3.

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Оптимальна модель структури організаційного механізму державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства

Вдосконалення механізмів державного управління і контролю у соціально-трудовій сфері сприятиме подоланню соціальних проблем, пов’язаних із розгортанням світової фінансово-економічної кризи, а також підвищенню рівня

соціальної захищеності громадян, повнішому використанні трудового потенціалу людського капіталу, забезпеченню дотримання гарантованих державою соціальних та трудових стандартів, зниженню рівня соціальної напруженості у суспільстві.

 

3.ШЛЯХИ ТА ЗАСОБИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

На мою думку головною метою реформування державного управління та нагляду за додержанням законодавства про працю в Україні є підвищення ефективності діяльності органів державного контролю у цій сфері з урахуванням міжнародних стандартів, норм міжнародного права та вітчизняного законодавства, світового досвіду, ринкових та глобалізаційних перетворень для створення ефективно діючих інтегрованих органів контролю за додержанням законодавства про працю із посиленням орієнтації на запобіжні, профілактичні заходи.

Реформування державного управління та нагляду за додержанням законодавства про працю в Україні реалізується шляхом здійснення комплексу взаємопов'язаних заходів, спрямованих на :

  • створення інтегрованої Державної інспекції праці, як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність
  •  
  • якого координується Міністерством праці та соціальної політики України, на взірець тієї, що існують в країнах Європи, яка поєднувала б весь спектр проблем праці та соціально-трудових відносин;
  • розробку відповідних нормативно-законодавчих актів, які регламентують діяльність інтегрованої Державної інспекції праці згідно до вимог законодавства ЄС;
  • забезпечення державних інспекторів праці необхідними методичними та матеріально-технічними засобами та приведення їх чисельності у відповідність до європейських стандартів з метою комплексного та якісного здійснення повноважень держави щодо забезпечення додержання роботодавцями законодавства про працю;
  • розвиток системи підготовки інспекторів праці з одночасним володінням юридичними, економічними та бухгалтерськими знаннями, розроблення відповідних навчальних програм, приведення кваліфікованої підготовки інспекторів праці у відповідність до сучасних вимог;
  • створення навчального центру підвищення кваліфікації державних інспекторів праці з метою зміцнення її кадрового потенціалу інспекції, що зумовлено використанням новітніх технологій та форм організації праці;
  • налагодження тісного співробітництва з науково-дослідними установами з метою проведення спільних досліджень із розробки відповідного методичного забезпечення перевірок, аудиту та надання кваліфікованих рекомендацій тощо;
  • створення відомчої комп'ютеризованого банку даних з питань гігієни, охорони та безпеки праці, в тому числі з використанням Інтернет - технологій та надання широкого доступу до них інспекторам праці;
  • запровадження нових форм роботи інспекції праці, тобто переорієнтація з "репресивного" реактивного інспектування на проактивне, що передбачає перевірку роботодавців не стільки на жорстку відповідність нормам, скільки здійснення моніторингу додержання законодавства про працю, тобто своєрідний аудит щодо надання допомоги роботодавцям у розробці системи ефективного управління умовами зайнятості на підприємстві;
  • посилення контролю за впровадженням основних напрямів гендерної політики, додержанням гендерної рівності, недопущенням дискримінації жінок;
  • налагодження міжнародного співробітництва у сфері контролю за додержанням законодавства про працю, наближення форм, методів діяльності інтегрованої Державної інспекції праці до норм і стандартів ЄС, як дієвого засобу підвищення ефективності контрольних структур управління та нагляду за додержанням законодавства про працю в Україні.

 

 

ВИСНОВКИ

     В даному дослідженні проведено аналіз діяльності, висвітлено проблемні питання та внесено пропозиції щодо усконалення діяльності Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю.

Реалізація заходів, викладених в роботі, допоможе підвищити ефективність діяльності органів нагляду за додержанням вимог законодавства про працю, посилить вплив держави на політику в галузі створення необхідних умов праці, запобігання та профілактики порушень законодавства про працю та уможливить застосування економічних важелів впливу.

В результаті буде досягнуто стратегічної мети державної політики — забезпечення нової якості життя громадян, істотного підвищення їх добробуту, запровадження європейського рівня соціальних, економічних і демократичних стандартів життєдіяльності людини та суспільства. Відтак, якісне та комплексне інспектування трудової сфери забезпечить покращення стану соціально-трудових відносин — головного показника цивілізованості будь-якого уряду та успішності економіки.

 

Використані джерела інформації:

  1.  Конституція України від 28.06.1996// http://zakon.rada.gov.ua
  2. Конвенція№ 81 Міжнародної організації праці 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифіковано Законом України від 8.09.2004р. № 1985-IY// http://zakon.rada.gov.ua
  3. Конвенція№ 129 Міжнародної організації праці 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві Законом України від 8.09.2004р. № 1986-IY // http://zakon.rada.gov.ua
  4. Кодекс законів про працю України, затверджено Законом від 10.12.71 N 322-VIII // Відомості Верховної Ради -1971, додаток до N 50, ст. 375
  5. Закон України «Про державний бюджет України» № 2154-YI від 27.04.10// http://zakon.rada.gov.ua
  6. Закон України «Про відпустки» //Відомості Верховної Ради - 1997, N 2, ст. 4
  7. Закон України «Про оплату праці» //Відомості Верховної Ради - 1995, № 17 ст. 121
  8. Закон України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності» //Відомості Верховної Ради - 2007, № 29 ст. 389
  9. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю» від 18.01.2003 № 50// http://zakon.rada.gov.ua
  10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» від 09.03.2006 № 268// http://zakon.rada.gov.ua
  11. Наказ Міністерства праці та соціальної політики «Про затвердження нормативно – правових актів щодо виконання функцій посадовими особами Держнаглядпраці та його територіальними органами» від 21.03.2003 № 72// http://zakon.rada.gov.ua
  12. Державне управління: підручник //А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна; за ред..А.Ф.Мельник.-К.:Знання,2009-582с.
  13. Органи виконавчої влади в регіонах України: шляхи вдосконалення. Проценко Т.О. Ірпінь, 2002, - 239с.
  14. Малиновський В. Словник термінів і понять з державного управління. - К.: Атіка, 2005.
  15. Осійчук М., Завада О. Методичний посібник з питань проведення перевірок додержання законодавства про працю на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю / М. Осійчук, О. Завада. – Хмельницький: ЦНТЕІ, 2002. – 240 с.
  16. Осійчук М. Вдосконалення організації проведення контролю за додержанням трудового законодавства України / М. Осійчук. – К. : Поліграфколегіум, 2004. – 96 с.
  17. Осійчук М. Інтегровані інспекції праці: перспективи створення в Україні / М. Осійчук // Актуальні проблеми державного управління [Текст] : зб. наук. пр. : у 2 ч. Ч. 1. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. – № 2 (24) – С. 302 – 309.
  18. Хомцій Я., Вільхова О. Повноваження Держнаглядпраці та його посадових осіб //Довідник кадровика - 2008 № 10 с. 17
  19. Статистична інформація щодо основних показників соціально-економічного розвитку України за 2009-2010 роки // http://www.ukrstat. gov.ua
  20. Автореферат дисертації «Державне управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства» канд. екон. наук: 28.03.09 // Осійчук М.С.;Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Л., 2009. – 20с.
  21. Лось В. Тези виступу на конгресі “Кадри України” //Журнал "Праця і закон" № 11 , 2005.
0
Ваш голос: Ні


Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.