Skip to Content

Купчанко М.В. Творча робота: "Налагодження взаємодії органів державної влади із засобами масової інформації"

КУПЧАНКО МАРИНА ВАСИЛІВНА


головний спеціаліст управління 
 з питань внутрішньої політики
 та зв’язків з громадськістю
 Чернівецької обласної 
 державної адміністрації


НАЛАГОДЖЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ


ВСТУП

 Заговори, щоб я тебе побачив.
 Сократ

 
Україна, проголосивши себе у статті 1 Конституції України «демократичною державою», взяла на себе зобов’язання забезпечити відкритість та прозорість інститутів влади, створити умови для вільного доступу громадян до інформації, дотримання свободи слова, що гарантує ефективність державної влади. А тому одним із найважливіших напрямків державної інформаційної політики, зважаючи не те, що саме засоби масової інформації втілюють і репрезентують громадську думку, здійснюють функції спостерігача та контролера законодавчої, виконавчої й судової влади, є плідна взаємодія органів державної влади із засобами масової інформації, створення умов для їх розвитку та професійної діяльності. Адже сьогодні є розуміння та практика того, що без співпраці із засобами масової комунікації органам влади практично неможливо вирішувати масштабні проблеми соціально-економічного розвитку, тому що саме засоби масової інформації здійснюють вагомий вплив на свідомість людей. Журналістська праця спонукає до критичного аналізу кроків влади і пошуку нових рішень. Завдяки праці журналістів громадськість має можливість бути почутою владою, а влада – стати відповідальнішою перед громадою, відкритішою та доступнішою для людини.
Тому, на мою думку, враховуючи особливості сучасної суспільно-політичної ситуації, обрання темою роботи налагодження взаємодії органів державної влади із засобами масової інформації є актуальним та своєчасним.
Мета і завдання дослідження. Метою творчої роботи є вдосконалення порядку взаємодії органів державної влади із засобами масової інформації та розробка практичних рекомендацій щодо покращення його ефективності та результативності.
Для досягнення мети у творчій роботі були поставлені такі завдання:
- окреслити існуючу законодавчу базу інформаційної сфери;
- охарактеризувати діяльність прес-служб органів державної влади як головного джерела інформації про їхню діяльність;
- узагальнити існуючий досвід взаємодії органів державної влади із засобами масової інформації;
- проаналізувати регіональний досвід взаємодії органів державної влади із засобами масової інформації (на прикладі Чернівецької обласної державної адміністрації);
- сформулювати теоретичні висновки та практичні рекомендації для органів державної влади щодо підвищення ефективності взаємодії із засобами масової інформації;
Об’єкт дослідження – взаємодія органів державної влади із засобами масової інформації в Україні.
Предмет дослідження – органи державної влади і засоби масової інформації України як складові взаємодії в державному управлінні.
Структура творчої роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи – 15 сторінок, з них 2 сторінки – додатки, 1 сторінка – список використаних джерел (8 найменувань). Обсяг текстової частини роботи складає 12 сторінок.


РОЗДІЛ І ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ


Після проголошення незалежності України минуло 19 років, і сьогодні ми маємо змогу аналізувати те, що зроблено на шляху демократизації системи державного управління, зокрема у частині забезпечення відкритості та прозорості інститутів влади та створення умов для вільного доступу громадян до суспільно значущої інформації. І як свідчать результати соціологічних досліджень, протягом перших років ХХІ століття мас-медіа як один з найпотужніших комунікативних засобів суспільства і як канал впливу на владу, з кожним роком стають дедалі популярнішими. Мова в першу чергу йде про те, що в Україні, як і в більшості пострадянських держав, відбувся перехід від ідеологічно забарвлених методів державного управління, в тому числі й у сфері взаємодії із засобами масової інформації, до демократичних принципів взаємовідносин влади і мас-медіа. Перший крок на шляху реформування українського інформаційного суспільства уже зроблено: 
відбувся перехід від тоталітаризму до демократії, від повної закритості органів влади до їх підконтрольності громадянському суспільству.

1.1. Правові засади взаємодії органів державної влади із засобами масової інформації 
Логічно буде розпочати розгляд питання налагодження взаємодії органів державної влади й засобів масової інформації України із законодавчого поля у цій сфері, що почало формуватися із здобуттям Україною незалежності. Найголовнішими з інформаційних законів є:
- «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657 – ХІІ;
- «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.1992 №2782 – ХІІ;
- «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 №3759 – ХІІ
- «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України» від 18.07.1997 №485/97 – ВР;
- «Про інформаційні агентства» від 28.02.1995 №74/95 – ВР;
- «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» від 23.09.1997 №539/97 – ВР;
- «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.1997 №540/97 – ВР;
- «Про телекомунікації» від 18.11.2003 №1280 – ІV;
- «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки» від 09.01.2007 №537 – V (Додаток 1).
Вся законодавча база покликана забезпечити і втілити в життя свободу слова. Власне про це йдеться у статті 34 Конституції України: «Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань...» Водночас це право не є абсолютним. За цитованою статтею 34 Конституції України це право може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. А статтею п’ятою Основного закону держави забороняється цензура. 
 Відповідними законами визначаються й органи, які регулюють діяльність засобів масової інформації. До них, зокрема, належать:
- Верховна Рада України, у структурі якої функціонує Комітет з питань свободи слова та інформації;
- Державний комітет телебачення та радіомовлення України; 
- Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення. 
Загалом же свобода слова та право на одержання інформації – фундаментальні норми демократичної держави. І сьогодні вони закріплені в багатьох конвенціях, що ратифіковані й українським урядом. 
Треба зазначити, що система цього законодавства є надзвичайно складною і не в усьому досконалою. Мають, зокрема, місце суперечності у регулюванні відповідних суспільних відносин різними законами, частина положень цього законодавства є застарілою. Спостерігається термінологічна неупорядкованість. Також чимало положень інформаційного законодавства сформульовано недостатньо чітко, що створює труднощі для їх розуміння.
 В загальному сучасне інформаційне законодавство України відповідає своєму призначенню.

1.2. Функції та завдання прес-служб
Повною мірою реалізовувати свої конституційні повноваження в царині державної інформаційної політики органам державної влади допомагає спеціально створений підрозділ органу державної влади, що є щоденним провідником інформації про діяльність своєї організації. Прес-служба – головне джерело інформації про діяльність органів влади для засобів масової інформації. Саме вона організовує та забезпечує взаємодію органу влади із засобами масової інформації, що, у свою чергу, забезпечує якісне та своєчасне інформування громадськості про діяльність цього органу.
Основними завданнями прес-служб є:
- опрацювання, підготовка та поширення інформації про діяльність організації;
- організація прес-конференцій, брифінгів, виступів у засобах масової інформації посадових осіб;
- налагодження зв’язків із засобами масової інформації;
- моніторинг засобів масової інформації та підготовка відповідних оглядів;
- створення оптимальних та комфортних умов для роботи акредитованих журналістів.
Крім того, прес-служба виступає двостороннім каналом зв’язку із засобами масової інформації – через неї до організації спрямовуються всі запити медіа і через неї засоби масової інформації отримують відповідь. 
Для ефективного вирішення таких завдань необхідні такі передумови:
- укомплектованість професійно підготовленими кадрами;
- наявність інформаційної бази, що постійно оновлюється, і доступ до необхідної інформації;
- адекватне матеріально-технічне забезпечення;
- можливість контакту з керівниками і ключовими фігурами, участь у виробленні стратегічних рішень;
- можливість отримання всієї офіційної інформації.

1.3. Форми подачі інформації журналістам
Найпростіша послуга – надання інформації на запит редакції.
Інша важлива послуга – організація інтерв’ю і «гарячої лінії». 
Останнім часом популярним заходом спілкування влади й населення стали «гарячі телефонні лінії», що організовуються газетами й телекомпаніями за допомогою прес-служби. 
Ще одним комунікаційним інструментом прес-служби – прес-релізи – розширені інформаційні повідомлення, що містять нову, конкретну та важливу інформацію про ту чи іншу подію. 
Останнім часом прес-службами все частіше починають практикуватися нові медіа-техніки − відеорелізи та фоторелізи. Відеореліз – відзнятий прес-службою матеріал з якоїсь важливої події, на яку не мали змоги потрапити телевізійні оператори. Щодня такий відеореліз надсилається до всіх провідних телекомпаній. Як і письмовий прес-реліз, будується за принципом: Хто, Що, Коли, Де, Чому і Як? Фотореліз – техніка, що дозволяє за допомогою фотографії (фоторепортажу) оперативно повідомляти редакціям про важливі події. 
Оперативний засіб спілкування з журналістами – відгук на публікацію/телепередачу або лист у редакцію. Їх готують, якщо є потреба акцентувати якість питання чи прореагувати на публікацію (позитивно чи негативно). Що дуже важливо у роботі прес-служб із засобами масової інформації – це те, що сучасні Інтернет-технології дають можливість розсилати електронні повідомлення до редакцій. На сайтах органів державної влади систематично розміщуються новини та довідкові матеріали про діяльність органу влади. 
1.4. Форми організації спілкування представників влади з пресою 
Найбільш поширеним засобом спілкування влади і засобів масової інформації виступають прес-конференції – найбільший медіа-захід, який проводять з метою поширення важливої інформації одночасно серед багатьох засобів масової інформації. Для того, щоб уникнути перекручень фактів та цифр до прес-конференцій варто підготувати медіа-кіт (прес-кіт) – пакет інформаційних матеріалів на одну тему (прес-реліз, довідка, біографія, документи тощо).
«Близьким родичем» прес-конференції є брифінг, який скликається тоді, коли потрібно донести до загалу позицію організації з конкретної теми чи проблеми або спростувати неправдиву інформацію. Брифінг має свою перевагу у частині мобільності, оперативності та конкретності. Часто на брифінг виводять двох доповідачів. Хоча насправді, це не завжди добре, адже часто трапляється так, що хтось із них опиняється в ролі «весільного генерала». Такий нюанс може бути використаний журналістами.
Як показує практика, чудовою формою спілкування влади і засобів масової інформації є зустрічі керівників органів влади з головними редакторами, видавцями, директорами засобів масової інформації. Це можуть бути робочі наради та зустрічі з нагоди професійних свят – Дня журналіста, Дня працівників радіо, телебачення і зв’язку. Під час таких зустрічей обговорюються проблеми функціонування засобів масової інформації в регіоні, можливості влади щодо розвитку, зачіпаються складні теми, публікації та передачі, які викликали неоднозначну реакцію у читачів/слухачів. Такі бесіди, як показує практика, сприяють підтримці конструктивних стосунків між владою і засобами масової інформації, а особистий контакт, спокійна розмова в режимі круглого столу знімають деякі проблеми в стосунках і спрощують подальшу співпрацю.
Ще одна цікава форма спілкування – спільні виїзди з представниками засобів масової інформації (медіа-тури, прес-тури) за адресами, що цікаві для подальших публікацій. Приміром, закінчено будівництво нової фабрики, перебудовано базу відпочинку для ветеранів, відремонтовано районну лікарню – за цими та іншими адресами можна провести огляд, виступити й дати можливість поставити запитання фахівцям.
Практика спілкування з представниками засобів масової інформації свідчить про те, що їм дуже подобаються неформальні зустрічі з керівниками місцевих органів влади, спільні фуршети, ленчі, обіди тощо. А також –конкурси на краще висвітлення діяльності певного органу. 
Цим перелік форм спілкування влади і представників засобів масової інформації не вичерпується. Насправді їх є дуже багато. І в кожному регіоні існують свої регіональні особливості взаємодії влади та журналістів.


РОЗДІЛ ІІ ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)


Треба відзначити, що ефективність діяльності органів виконавчої влади залежить, насамперед, від чіткості та збалансованості роботи органів виконавчої влади на місцях. І саме місцеві державні адміністрації віддзеркалюють державну політику на регіональному рівні, виступають визначальним чинником демократизації суспільного життя. Сьогодні в контексті розвитку інформаційного суспільства в Україні інформаційна складова в діяльності місцевих державних адміністрацій набуває не лише регіонального, а й загальнодержавного значення, зокрема у формуванні ефективного взаємозв’язку між потребами суспільства та діяльністю держави. Варто зауважити, що Чернівецька обласна державна адміністрація, на відміну від інших регіонів України, не має власних засобів масової інформації. Висвітлення офіційної точки зору вищих посадових осіб держави та позиції місцевих органів з питань реалізації внутрішньої та зовнішньої політики здійснюється через офіційний веб-портал облдержадміністрації (www.oda.cv.ua) та засоби масової інформації на платній основі в рамках Комплексної програми розвитку інформаційної та видавничої галузей Чернівецької області на 2005-2010 роки на підставі укладених з ними угод. 
Варто відзначити, що за останні роки Інтернет-ресурс облдержадміністрації суттєво змінив своє обличчя, і, що найважливіше, призначення і функцію – сьогодні сайт облдержадміністрації є без перебільшень інформаційним агентством, своєрідною «фабрикою» з виробництва новин. Працюючи в режимі інформаційного агентства, він оновлюється 6-10, а то і більше разів на день. На головній сторінці новин сайту розміщуються інформаційні повідомлення про діяльність обласної державної адміністрації. Важливо, що багато інформаційних повідомлень сайту обласної державної адміністрації оприлюднюють місцеві і центральні засоби масової інформації та ретранслюють інші Інтернет-ресурси. Про ефективність роботи сайту свідчить позитивна динаміка його відвідування громадянами (Додаток 2).
Треба зауважити, що через сайт обласної державної адміністрації забезпечується двосторонній зв'язок з мешканцями області. Зокрема, відбувається консультування з громадськістю і вона може впливати на прийняття рішень, оприлюднюються розпорядження голови обласної державної адміністрації та інші документи і матеріали.
Для оперативного реагування обласною виконавчою владою на запити громадян, юридичних осіб на інтернет-ресурсі Чернівецької обласної державної адміністрації створено віртуальну (он-лайн) приймальню голови обласної державної адміністрації. Звернення, надіслані через віртуальну громадську приймальню веб-сайту, в обов’язковому порядку відповідно до компетенції розглядаються структурними підрозділами обласної державної адміністрації. Відповіді на звернення надсилаються за зворотною електронною адресою або розміщуються на сайті (за згодою).
Нещодавно з метою налагодження системного публічного прозорого спілкування керівників структурних підрозділів облдержадміністрації із мешканцями області в облдержадміністрації запроваджено «гарячу» телефонну лінію «Запитай у влади». Кожної останньої середи місяця мешканці області можуть безкоштовно телефонувати та отримувати інформацію, яка їх найбільше хвилює, з заздалегідь означених і анонсованих у засобах масової інформації галузей. 
Віднедавна розширено рамки взаємодії влади і засобів масової інформації. Так, уперше в Україні запроваджено селекторні прес-конференції і брифінги голови обласної державної адміністрації, його заступників, керівників структурних підрозділів обласної державної адміністрації і регіональних представництв центральних органів влади. У селекторних прес-конференціях і брифінгах, які відбуваються щопонеділка в обласній державній адміністрації, на відміну від звичайних, що також практикуються, окрім журналістів обласних засобів масової інформації, беруть участь, не виїжджаючи в Чернівці, журналісти районних мас-медіа.
Серед нововведень – і звіти про соціально-економічний розвиток районів голів райдержадміністрацій в обласних друкованих виданнях, виїзні прес-конференції на будівельних майданчиках в районах області за участю керівників обласної та районних державних адміністрацій. Часто резолюції голови обласної державної адміністрації з відповідними дорученнями з’являються безпосередньо на газетній шпальті, на якій вміщено проблемний матеріал, що потребує втручання органів виконавчої влади.
Щомісяця в прямому ефірі на радіо і телебаченні виступають керівники обласної державної адміністрації, керівники і спеціалісти управлінь і відділів. 
Нещодавно з метою інформування громадськості області про діяльність обласної державної адміністрації в ефірі обласної державної телерадіокомпанії з ініціативи обласної державної адміністрації запроваджено цикл телевізійних та радіопрограм, зокрема телепрограму «Пріоритети Буковини» та радіопрограму «Орієнтир». 
Як показуються результати моніторингу публікацій районних засобів масової інформації, діяльність центральних та обласних органів державної влади висвітлюється ними систематично, найчастіше через спеціальні рубрики: «Офіційно», «Актуально» («Рідний край»), або «Бліц – новини» («Хотинські вісті»), «Prim-plan», «Pe teme actuale» («Газета до Герца»), «Що робить влада», «Від крайової влади» («Карпати»), «Від крайової влади» («Слово правди»), «Актуально», «Влада» («Хотинські вісті») тощо. Ширше висвітлюється діяльність районної виконавчої та представницької влади. 
Водночас треба зауважити, що у взаємодії Чернівецької обласної державної адміністрації та засобів масової інформації сьогодні існує комплекс проблем. Приміром, для визначення ефективності політики облдержадміністрації і її впливу на формування громадської думки варто проводити соціологічні дослідження. Загалом, інформаційна політика обласної державної адміністрації повинна будуватися на критеріях корисності, що відповідає потребам аудиторії і максимально ефективно використовує можливості конкретного каналу інформування.

РОЗДІЛ ІІІ ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ


Вважаю, що для налагодження ефективної взаємодії органів державної влади із засобами масової інформації насамперед потрібно:
1. Активізувати неформальні спілкування керівників органів державної влади у невимушеній атмосфері з представниками засобів масової інформації, що дасть змогу журналістам ставити запитання, що цікавлять їх та громадськість, не обмежуючись однією конкретною темою, як це відбувається під час традиційних прес-конференцій та брифінгів.
2. Забезпечити проведення соціологічних досліджень з метою визначення ефективності політики органів державної влади і її впливу на формування громадської думки.
3. Забезпечити участь перших осіб державних органів в розробці стратегії спілкування та в поточних питаннях висвітлення діяльності органу державної влади.
4. Організувати вміле та доречне використання різних форм надання інформації прес-службами органів державної влади засобам масової інформації.
5. Забезпечити максимально ефективне використання каналу інформування відповідно до цільової аудиторії.
6. Організувати пошук з подальшим втіленням у життя «новаторських» форм роботи органів державної влади з представниками засобів масової інформації.
7. Активізувати співпрацю органів державної влади з районними засобами масової інформації шляхом надання районними мас-медіа інформаційних повідомлень про найбільш суспільно важливі події району за участю вертикалі органів влади для розміщення на офіційних веб-сайтах державних органів та через систематичне розміщення на шпальтах районних видань та в ефірі районних телерадіоорганізацій інформаційних повідомлень про діяльність органів державної влади вищого рівня.
8. Забезпечити цілеспрямовану комплектацію структурних підрозділів органів державної влади професійно підготовленими кадрами, оснащення необхідними технічними засобами.
Загалом хочу підкреслити, що представникам влади не треба боятися представників засобів масової інформації і в жодному разі не уникати зустрічі з ними. Навпаки часте спілкування з журналістами – це запорука поваги і розуміння кроків влади.


ВИСНОВКИ


Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що сьогодні нові вимоги і нові виклики диктують і нові завдання. А тому запровадження стратегічних підходів у налагодженні суспільних комунікацій є одним з найважливіших завдань органів влади. Мова йде, зокрема, про налагодження ефективної взаємодії органів державної влади із засобами масової інформації з метою залучення широкої громадськості до процесів реалізації державної політики. Адже, як би ефективно не працювала влада, якими б впевненими та рішучими не були її кроки до нового та кращого життя, якщо про ці кроки нічого не знає громадськість, то ми не можемо говорити ні про розвиток демократизму, ні про відкритість, ні про прозорість у діяльності органів державної влади.
«Заговори, щоб я тебе побачив», − писав Сократ. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що для того, аби громадськість побачила владу, її реальні кроки та діяльність – необхідно, щоб влада «заговорила» про себе. 
Таким чином, основу забезпечення інформаційної діяльності органів державної влади вбачаю у створенні конкурентного інформаційного контенту, що буде розрахований на всі верстви населення, з урахуванням особливостей кожної з них. Завдання влади – створювати продумані інформаційні приводи, власні актуальні новини, цікаві і важливі для суспільства. Щоб у теле- і радіоефірі та на сторінках газет був привід говорити і писати більше про радісні, щасливі переміни, впевнені і рішучі кроки до кращого. 

Використані джерела інформації:
1. Вейсберг М. Як владі працювати з незалежними ЗМІ. – К., 2005.– 26 с.
2. Дейниченко Р. Як пресі працювати з владою в інтересах громади. К – 2005.– 21 с.
3. Додонов О., Литвиненко О., Янішевський С. Інформаційна політика органів державної влади: напрями удосконалення // Стратегії розвитку України: теорія і практика. – К., 2002. – С. 636–649.
4. Звіт про діяльність відділу зв’язків зі ЗМІ та громадськістю управління інформації та зв’язків з громадськістю Чернівецької обласної державної адміністрації протягом 2009 та перше півріччя 2010 року // Поточний архів управління інформації та зв’язків з громадськістю Чернівецької обласної державної адміністрації. – 5 с.
5. Комплексна Програма розвитку інформаційної та видавничої галузей Чернівецької області на 2005-2010 роки. – 3с.
6. Інформаційне законодавство: Збірник законодавчих актів у 6 томах/За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Чижа. – Т.1 Інформаційне законодавство України. – К: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 416 с.
7. Моніторинг публікацій районних засобів масової інформації за перше півріччя 2010 року // Поточний архів управління інформації та зв’язків з громадськістю Чернівецької обласної державної адміністрації. – 12 с.
8. Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96%2D%E2%F0.

0
Ваш голос: Ні


Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.