Skip to Content

Орган люстрації-Антикорупційне бюро

Націона́льне антикорупці́́йне бюро́ Украї́ни (НАБ) — правоохоронний орган з широкими силовими повноваженнями, на який покладається попередження, виявлення, припинення та розкриття корупційних злочинів.

Національне бюро утворене Президентом України 16 квітня 2015 року. Того ж дня Директором Бюро став Ситник Артем Сергійович[4].

Перші детективи вийшли на роботу 1 жовтня 2015 року[5].

Передумови й ідеологія створення

Корупція завжди залишалася однією з найсерйозніших проблем України. Протягом часу президентства Віктора Януковича ситуація з корупцією у вищих ешелонах влади послідовно погіршувалася[6].

Через рік після Революції гідності Україна залишалася найбільш корумпованою країною Європи: за результатами глобального Індексу сприйняття корупції 2014 (Corruption Perceptions Index) країна посідає 142 місце зі 175. Отже, Україна залишається тотально корумпованою державою[7].

Існуючий механізм протидії корупційним проявам в Україні є неефективним. Одним зі шляхів покращення ситуації законодавець вважає інституційну реформу органів, що здійснюють досудове розслідування та кримінальне переслідування у справах про корупційні злочини. Тому парламентом було схвалено створення нового автономного органу (поза системою існуючих правоохоронних органів), основною функцією якого є виявлення та розслідування корупційних злочинів, що становлять особливу суспільну небезпеку[8].

Таким органом стало Національне антикорупційне бюро. Його створення було передбачене Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», прийнятим 14 жовтня 2014 року[9]. На етапі законопроекту він мав назву «Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції». Закон набрав чинності 25 січня 2015 року.

Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

Подібні структури існують у США, Польщі, Франції, Сінгапурі, Ізраїлі, Індії.

0
Ваш голос: Ні

Коментарі

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Не задекларированная квартира в Лондоне? Что делать Президенту?

У Насирова нашлась еще одна не задекларированная квартира в Лондоне

|

Глава Государственной фискальной службы Роман Насиров имеет еще одну квартиру в Лондоне, которую он не указал в своей декларации о доходах за 2014.

Об этом стало известно из выдержек из Британского реестра недвижимости, передают "Наші гроші".

Речь идет о квартире №22 в доме Фоллоуфилд по улице Леннокс Роуд в Ислингтонском Боро Лондона (район на севере города, далеко от центра однако входит в т.н. Внутренний Лондон).

С британских риэлторских сайтов можно узнать, что квартира - трехкомнатная, и ее приблизительная стоимость на сегодня составляет £ 241 000.

Согласно выдержками из британского имущественного реестра, права на эту квартиру регулируются двумя типами собственности - «freehold» и «leasehold».

В современном английском праве «freehold» - это владение недвижимым имуществом (землей и зданиями на ней) на правах абсолютной собственности. Другими словами - это полная собственность, без ограничений во времени, без ограничений пользованием имуществом, а также и полная ответственность за него, как содержание и ремонт.

Согласно с извлечением из реестра, владельцем права «freehold» на весь дом, в котором находится квартира, является община района: официально это указано как «мэр и жители Ислингтонского Боро Лондона» (англ. «The Mayor and Burgesses of the London Borough of Islington») .

Вместе с тем, согласно второму извлечению, владельцем права «leasehold» на указанную квартиру является Роман Насиров. Оформлено это право было в 2005г., Заплатили за него £ 120000, средствами, взяты в кредит в банке HSBC Bank PLC.

«Leasehold» - это право временной собственности, нечто похожее на долгосрочную аренду (обычно от 40 до 125 г.). С практической точки зрения человек, выкупивший право «leasehold», считается реальным владельцем и распоряжается имуществом, как своим - но с некоторыми отличиями по времени, правам и обязательствам. Так, «абсолютным собственником» имущества остается правообладатель «freehold», т.н. лендлорд, и по окончании срока договора имущество возвращается в его распоряжение. Ограничения по использованию обычно предусматривают необходимость согласовывать с лендлордом строительные работы, хотя взамен лендлорд остается ответственным за содержание крыши / фасада / парадного / лифтов. Выкупив право «leasehold», в зависимости от условий договора, лендлордов могут доплачивать за землю, страховку, содержание сада и придомовой территории, ремонты и т.д. Если частные дома обычно продают полностью - с правом «freehold», то квартиры чаще продают с правом «leasehold».

Напомним, согласно официальной биографии Насирова, на время приобретения этой недвижимости он работал в частных международных компаниях: директор по развитию бизнеса финансовых продуктов «Рид Бизнес Информейшн», директор по развитию бизнеса в странах СНГ «ДжиРЕс Капитал Маркетс», председатель по развитию бизнеса в странах СНГ «Кантор Фитцджеральд - БиДжиСы».

В то же время Насиров имел и свой частный бизнес в Лондоне: в 2005г. он вместе с отцом основал здесь компанию «Nasirov LLP». Контактному адресу Романа Насирова как основателя этой компании в британском реестре была указана именно эта квартира на Леннокс Роуд. Фирма была ликвидирована в 2009 году., Когда Насиров вернулся работать в Киев.

Кроме того этот же адрес на Леннокс Роуд Насиров указывал при оформлении в 2007г. договора на покупку другой недвижимости в Лондоне - квартиры №5 в доме по улице Лаймхарбор 3, той самой, данные о которой обнародовал в сентябре экс-заместитель Насирова по ДФС Константин Ликарчук. Об этом свидетельствует копия договора, которая есть в распоряжении издания.

Напомним, что после обнародования Ликарчуком информации на квартиру на Лаймхарбор, Роман Насиров в эфире «Шустер Лайф» уверял, что не имеет квартиры в Лондоне. Дословно глава ДФС сказал следующее: «Квартира в Лондоне не является моей собственностью и моя декларация была заполнена в соответствии с законодательством Украины».

Согласно тексту договора, право Насирова на эту квартиру на Лаймхарбор было оформлено в виде «leasehold», а точнее «shared ownership underlease» (дословно - долевое собственность на основе (суб) аренды).

«Shared ownership lease» это специфический вид «leasehold», который предусматривает выкуп в лендлорда доли (пая) имущества. При этом покупатель выплачивает часть стоимости квартиры, например половину или треть, а за вторую часть недвижимости, которая осталась в собственности лендлорда, платит ему аренду. В то же время у покупателя остается право со временем выкупить остальные, поэтому подобным типом «leasehold» пользуются те, кто не может позволить себе сразу выплатить полную стоимость недвижимости.

Согласно договору, Насиров оплатил треть от стоимости квартиры (£ 96 тыс от общей £ 275 тыс), и должен был платить ежегодно еще по £ 8250.

Напомним, согласно утвержденной форме подачи декларации о доходах, Насиров обязан был предоставить информацию обо всем имуществе, которе «находится в собственности, в аренде или на ином праве пользования декларанта». Однако в декларации чиновника за 2014 в соответствующем разделе о недвижимости - стоят прочерки.

«Аргумент»

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

НАБ не платять...?

Ситник нарікає, що НАБ підвели з детективами під прикриттям і з зарплатами

Понеділок, 14 грудня 2015,

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник заявляє, що у Верховній Раді не проходять поправки, які дозволять набрати детективів для роботи під прикриттям.

"Сьогодні більше трьохста людей пройшли через конкурс для роботи в Бюро, з них двісті вже прийнято, а по інших ста закінчується спеціальна перевірка і вони мають бути призначені найближчим часом. І ось тепер нам потрібно внести в закон про НАБУ доповнення про можливість проведення ще й закритого кадрового конкурсу", - розповів він.

"Ми хочемо створити підрозділ детективів, які працюватимуть під прикриттям – проведення таких співробітників через відкритий конкурс, самі розумієте, безглузде", - поясни він.

"Ми, звісно, можемо набрати їх і користуючись законом про державну таємницю, але раз уже є спеціальний закон про НАБУ, чому б його не доповнити. І ось для ухвалення цієї простої поправки у Верховній Раді вже не знайшлося голосів. Тобто навіть незначна зміна, яка ніяк не збільшує повноваження Бюро, уже не проходить", - сказав Ситник. 

На його думку, коли була лише абстрактна концепція, "депутати голосували "за", бо непокоїтися їм не було про що".

"Зараз, коли ми почали працювати, усе змінилося. Вони відчули небезпеку для себе. І тепер проведення через Раду закону, який допомагав би Бюро працювати, стає практично нездійсненним завданням", - сказав Ситник.

Крім того, він дорікнув уряд за погане фінансування Антикорупційного бюро:

"Ми створювали Бюро 8 місяців… Я всі ці 8 місяців вимагав, щоб визначений у законі розмір заробітної плати співробітників не переглядався. Щоб ні директор Бюро, ні уряд, ні президент не могли на це вплинути. І що ми бачимо в проекті державного бюджету на 2016 рік? У бюджеті розвитку Бюро уряд ставить 0!".

"Я ставив запитання міністерству фінансів: як вони собі це уявляють – створювати новий правоохоронний орган, маючи в бюджеті розвитку нуль? Вочевидь, ніяк не уявляють", - відзначив Ситник.

"За допомогою партнерів із Міжнародного валютного фонду все ж таки вдалося в цю графу внести 120 мільйонів, які нам необхідні, щоб у 2016 році створити власну технічну базу", - повідомив він. 

При цьому, за словами Ситника, уряд у проекті бюджету вказує, що статті, які регламентують оплату праці співробітників Бюро, можуть коректуватися залежно від стану бюджету.

"Тобто уряд може сказати: грошей зараз немає, тож замість 32 тисяч ми будемо платити вашим детективам 2 тисячі гривень. І в нас знову різко зростає корупційний ризик. Після декількох зустрічей в уряді нам все ж таки вдалося статтю по виплатах відстояти, але вже сама спроба її урізати показова", - заявив він. 

"Це, звісно, не відкрита протидія, але такі міни під роботу Бюро закладаються постійно, із цим доводиться стикатися щодня", - додав Ситник.

http://kds.org.ua/presentation/dejnichenko-vf-lyustratsiya-permanentnaya-kontseptsiya


Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Зі злочинцями спілкуватися простіше, ніж з політиками

Заступник голови Антикорупційного бюро Латвії: Зі злочинцями спілкуватися простіше, ніж з політиками

Надія Бурдей, Олександра Устінова 12 листопада 2015,

 

Бюро по противодействию и борьбе с коррупцией (БПБК) Латвии в начале октября исполнилось 10 лет. Такое относительно маленькое по годам антикоррупционное ведомство уже известно громкими делами далеко за пределами страны: арест двух мэров Юрмалы, задержание чиновников Рижской думы, задержание главы правления крупнейшей латвийской железнодорожной компании Latvijas Dzelzcels ("Латвийская железная дорога", LDz).

В Украине бюро по борьбе с коррупцией только создается. На данном этапе скандалы возникают еще не из-за громких дел бюро, а вокруг ведомства, новых назначений.

В начале 2015 года, премьер Латвии заявила, что планирует отправить в Украину одного из своих экспертов из БПБК. Позже в СМИ появилась информация, что консультировать украинских борцов с коррупцией приедет заместитель БПБК Юта Стрике. Официально эту новость первые лица страны не подтвердили. Госпожа Юта, которая на руководящих должностях в бюро Латвии с первых дней, рассказала о своем опыте работы в БПБК.

В этом году бюро исполнилось десять лет. Вы на руководящей должности с самого начала. Помните, как и почему создавался главный антикоррупционный орган Латвии?

– В Латвии антикоррупционное бюро создали не потому что политики поняли, что в стране много коррупции.

В Латвии бюро создали прежде всего потому, что представители Всемирного банка и другие международные организации сказали, что с таким уровнем коррупции Латвия не может вступить в ЕС и НАТО. И для того, чтобы вступить - мы должны принять решительные меры. Поэтому в стране начали создавать Бюро по противодействию и борьбе с коррупцией.

Вы принимали участие в конкурсе на должность руководителя бюро, однако стали заместителем. Как так получилось?

 – Это был 2003 год. На тот момент я работала в полиции безопасности Латвии. На первом и втором конкурсе на должность руководителя бюро никого не выбрали. Я вообще тогда еще не подавала заявление. Затем коллеги мне сказали, что если мы хотим что-то менять – необходимо участвовать, потому что иначе ничего не изменится. И я это понимала.

У меня есть товарищ, который задерживал торговца наркотиками пять раз. Его осуждали. Тюрьма. Три-четыре месяца, его жена продала машину – заплатили деньги – он снова продает наркотики возле школы. И ты понимаешь, что пока ты не посадишь этого прокурора, который его освободил – ты до пенсии этого вора будешь сажать.

Я решила пойти на конкурс. Отбор был очень серьезный, в комиссии сидели: государственный контроль, Transparency International, министр внутренних дел, генеральный прокурор... По результатам конкурса, меня избрали кандидатом в руководители БПБК. Кабинет министров утвердил. Далее мою кандидатуру отправили на утверждение парламента. В то время парламентские голосования были закрытыми.

Я прошла все фракции, впервые увидела политиков. И мне каждая фракция, все политики говорили: "Да, ты подходишь. Ты пройдешь". Затем, проходит голосование и за меня проголосовали около 40 депутатов (40% - УП) У общественности был шок, поскольку публично, по телевидению, политики меня поддерживали, а затем, на закрытом заседании – проголосовали против. Однако, тогдашний и.о. руководителя видел результаты конкурса, который я прошла, и принял меня на должность заместителя.

Как Вы набирали людей в бюро: качества, критерии, образование? Как создавали свою команду?

– Когда я пришла, единого коллектива еще не было. Однако, мне очень повезло, потому что через конкурс набрали много очень умных и честных людей. Но были и такие, которых пришлось увольнять. Часть работников я хорошо знала. Потому что если ты активно работаешь в сфере борьбы с коррупцией, ты знакомишься со многими людьми.

Также мы ввели такой негласный критерий оценки: если ты кого-то рекомендуешь, а потом он окажется нечестным, то ты увольняешься вместе с ним. И когда мне кто-то предлагал принять на работу друга, то я спрашивала: что если он окажется вором, уйдешь вместе с ним? Ребята, шутя, этот вопрос задавали так: "Зуб за него даешь?".

В Украине кандидатов на должность в НАБУ проверяли на полиграфе. Как Вы проверяли своих сотрудников на честность?

– Если ты ошибешься в хорошем человеке, и будешь считать его нечестным, то он не сможет самореализоваться. Даже если человек чего-то не знает, не понимает. Очень важно не сломать крылья своими подозрениями, своими какими-то дисциплинарными делами ... Необходимо доверять. Самое сложное и важное в жизни, и в должности руководителя - это быть справедливым.

В команде были предатели: люди которые выносили информацию из бюро или? ...

– Были. Это был шок для нас. Один работник, которому доверяли хранения средств, вынутых при обысках ... То есть, деньги, на которых были отпечатки пальцев. Он их присвоил. Другой случай: незаконная передача информации субъектам, которые были заинтересованы в этой информации.

Как Вы вычислили этих людей? Наказание было?

– Если коллектив на 90-95% здоров, он сам найдет. Тогда наш коллектив самостоятельно вычислил предателей. Работали с воспаленным азартом, потому что ... Ну как? Есть команда, которая не спит по ночам, которая думает, как задержать, как собрать доказательства: хватит доказательств, не хватит... И тут ты понимаешь, что кто-то "сливает" информацию.

Ты понимаешь, что в команде есть предатель, который работает против своих. Мы их задержали. Был суд. Двоих посадили. То есть, мы дали сигнал всем своим: если ты совершишь преступление, то никакого освобождения от работы, никакого штрафа, ты будешь сидеть в тюрьме. В таких организациях должны работать люди, у которых есть цель и миссия.

Осуществляли ли на Вас давление? Возможно, не давали, открыть какое-то дело или не давали собирать факта?

– Давить можно только на того, кто может быть "придавленным". Если вы будете исключительно слушаться руководство: освободить – освобождаю; задержать – задерживаю. Если вы к этому готовы, то всегда будете это делать. Если хотите достичь справедливости и правды, то это гораздо сложнее – вы должны думать, читать, вы должны перечить руководству, осознавать, что вас могут уволить, отстранить. И главное – вы должны понимать, что карьеризм - это не тот путь, который вы выбрали.

Вам предлагали взятки?

– Я с самого начала работы в бюро дала понять, что имею другие цели и приоритеты, поэтому даже никто и не пытался. Может кому-то и предлагали. Мне–нет. Давление было.

Что это было за давление? Угрозы были?

– Через СМИ. Реакция у всех всегда одинакова: задерживаешь чиновника - это политический заказ; задерживаешь участкового инспектора - это политический заказ. Я снова провожу параллель между простыми преступниками и политиками - у первых все просто: сопротивление вора - бежать, сопротивление грабителя - драться, сопротивление политика-коррупционера - адвокаты, пресса, члены по партии...

И вы не думайте, что это легко. Вы задерживаете мэра какого-то города. Он проводит пресс-конференцию - вас поливают грязью. У него есть много денег, чтобы подать в Европейский суд, нанять десяток адвокатов.... Он делает из этого шоу.

В местной прессе очень много публикаций о том, что у Вас конфликт с руководителем БПБК? Он в судебном порядке пытается понизить Вас в должности... Что это за конфликт?

– Я заместитель начальника бюро и отвечаю за оперативно-следственную работу. С каждым удачным уголовным делом растет количество влиятельных людей, которые хотят разрушить команду бюро любыми способами. Считаю, что нынешний начальник бюро является исполнителем чужой воли и систематически незаконно пытается уволить многих опытных работников бюро, а также мешает нам работать и не дает мне выполнять мои обязанности. Очередной виток эволюции в борьбе с коррупцией…

Как строилось сотрудничество с СБУ, МВД, прокуратурой? Это сотрудничество или конкуренция?

– Времени много прошло ... Отношения были очень разные. В большинстве мы рассчитывали только на себя, поскольку сотрудничество - это очень хрупкая вещь, которую очень трудно построить и легко разрушить. Сотрудничество очень важно, но возможно только в том случае, когда ты доверяешь правоохранительным органам на уровне руководства, или, хотя бы, на уровне среднего руководителя... Если ты не знаешь человека или не веришь ему: то возникает вопрос, а не "сольет" ли он информацию, над которой ты работал два года…

Препятствовали ли бюро - МВД, СБУ, прокуратура? Ведь, БПБК было создано именно потому, что существующие правоохранительные органы не справлялись со своими функциями?

– Проблемы были. Даже много. Но в принципе, мы от этого становились только сильнее. У нас до того, как было создано бюро - его функции выполняли экономическая полиция, полиция безопасности, государственная полиция, таможенная служба ...

После создания бюро - Вы забрали у этих правоохранителей дела, которые были в сфере полномочий и функций бюро?

– Нет, мы не забрали дела. У нас было такое право, но мы не забрали.

Почему?

– Потому что ... Ну, например, вам необходимо написать картину. Вы хотите взять картину другого художника и перерисовать ее.

 – А если этот художник уже несколько лет рисует и он уже смертельно болен?

– Если кто-то берет взятки, большие взятки, то он их все равно будет брать. Следовательно, зачем доказывать, что он брал взятку год, или два назад, если ты можешь поймать его сейчас? Коррупция настолько латентная и секретная вещь, что очень важно собрать доказательства в тот момент, когда она происходит, в момент совершения преступления.

Я думаю, в Украине, так же как и в Латвии – в узких кругах – знают, кто берет взятки. То есть, ты знаешь, что человек сейчас берет взятки - зачем тебе доказывать, что он три года назад брал деньги – возьми его сейчас и так чтобы суд не мог ничего возразить.

А часто судьи пытаются возразить?

– Есть справедливость и есть доказательства. Достаточно ли доказательств часто оценивается судом субъективно. Ты опросил двадцать граждан, а судьи тебе говорят, почему ты не опросил еще двадцать, которые также живут в этом же доме. Мы иногда с литовскими коллегами с некоторым страхом осознаем, что если ты работаешь в бюро, ты не имеешь права на ошибку. То есть, если ты отправляешь дело в суд - у тебя все должно быть так, чтобы судьи не смогли обжаловать твой фактаж и закрыть дело.

То есть, судьи не всегда объективно оценивают доказательства? А задерживало ли бюро судей?

– Очень сложно работать против судей. Потому что они каждый день занимаются изучением доказательств. Однако, задержания были. В одном районе Риги был судья, который брал взятки и был председатель суда, который распределял дела.

Они работали по договоренности. Нам удалось записать, как они брали деньги за быстрое рассмотрение исполнительных дел телекомпании по делам должников. Судьям платили за быстрое решение вопросов, чтобы как можно быстрее получить исполнительные листы и начать взыскания средств с должников. Это дело, где уже осудили, и где уже отсидели. Это были остатки советского времени.

Мне вообще не понятно – у судей хорошие заработные платы, хорошие пенсии ... Однако, есть привычки. Был еще один председатель районного суда Риги. Он занимался коррупционными махинациями много лет и не мог бросить. Он набрал фиктивных работников: архивариус, помощник, библиотекарь, а их деньги сам тратил.

То есть, фактически этих работников - не было, однако деньги им начислялись и эти деньги судья забирал себе. Следовательно, служитель Фемиды получал вторую зарплату. И он это делал настолько давно и долго, что уже просто не мог остановиться. И пока ему с наручниками объяснили, что этого делать нельзя - он не остановился.

Представьте ситуацию, что Вы очень долго работали над делом: собирали доказательства, проанализировали большое количество документов, общались с разными информаторами... Передаете дело в суд. И понимаете, что судья уже получил взятку за "правильное" решение дела. Что будете делать?

– Первое, я понимаю, что мы плохо работаем, поскольку этот судья еще не судим. Соответственно, у нас были неправильные приоритеты. Есть недостатки. Второе, будем работать лучше.

В Украине НАБУ только формируется. Выбрали следователей. Еще только выбирают прокурора, а общественность уже требует результатов. Когда первые результаты появились у Вас? Была ли критика бюро?

 – Да, критика была и всегда будет. Потому что новая организация, ей доверяют и все чего-то ждут. Когда выбрали первого руководителя бюро - сразу появились обвинения. Он был единственным, кого выбрали. У него не было ни работников, ни помещений.

Надо было проводить конкурс, а это все время. И требования были такие: мы сегодня создали бюро, почему оно вчера не задержало всех министров. Однако, раньше, чем через полгода ждать первых результатов - это не реально. Тем более, они должны быть качественными.

Политики занимаются популизмом. Однако, бюро не имеет права этого делать, не имеет права вестись на популизм. Если нет доказательств – бюро не задерживает, есть доказательства – задерживает. И если, некий высокопоставленный политик говорит, почему Бюро кого-то не задержало, это не значит, что оно должно кого-то задержать. Прежде всего - доказательства.

И есть еще одна проблема. Бюро может сделать все, что от него зависит, а дальше отправить дело в прокуратуру. Прокуратура может дело долго "мариновать". И судьи могут рассматривать дело пять лет, десять лет ... И вот эта судебная волокита - ложится пятном на бюро. Потому что наши дела не прошли три судебных инстанции, и приговора – нет.

Наиболее сложные, громкие дела?

Наиболее сложные дела – это не только задержания публичных высокопоставленных политиков, судей. Это дела, где большие коррупционные деньги перечисляются по счетам несколько десятков стран, в.т. числе через офшоры. Для оперативных работников - когда месяц не ночуешь дома, сам собираешь информацию, по пятнадцать часов сидишь в машине, в ожидании подозреваемого… Это сложно.

Ну, а самые известные: задержание и посадка мэров Юрмалы, многочисленные аресты высокопоставленных работников Рижской Думы, задержание главы правления Латвийской железной дороги, международное дело с Латвэнерго, где также были замешаны чиновники… Много было. Всего не вспомнить.

Как Вас называют коллеги?

– Кто-то из политиков однажды назвал меня Жанной Д'Арк, а я спросила: как давно они хотят меня сжечь? (смеется - авт.)

СМИ Латвии распространили новость, что Вы приедете консультировать представителей Национального антикоррупционного бюро Украины (НАБУ). Вам об этом что-то известно?

Знаю, что премьер-министр собирался кого-то из представителей нашего бюро отправить в Украину в роли консультанта. Однако, я не могу комментировать эту информацию. Поскольку, о том, что я, якобы, еду в Украину услышала по телевидению в мае этого года. Серьезных официальных детализированных переговоров со мной не было.

Вы бы поехали?

Если это будет возможно и необходимо для украинских борцов с коррупцией - обязательно поеду.

Надежда Бурдей, Александра Устинова

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Как я устраивалась в Национальное антикоррупционное бюро

Как я устраивалась в Национальное антикоррупционное бюро

 

10.11.2015
Алена Стадник

Однажды мне позвонили около шести вечера. Женский голос из трубки сказал:

- Доброго дня, Олено Едуардівно! Вас турбують із Адміністрації Президента. Ви подавали свою кандидатуру на конкурс начальника відділу взаємодії з громадськістю та ЗМІ в Національному антикорупційному бюро. Чи не могли б Ви приїхати до нас на співбесіду?

Я чуть с дивана не упала.

Голос потребовал, чтобы я срочно ехала в АП. Голос меня уверил, что там никто не думает расходиться и все меня ждут.

"Да-а-а, мир изменился!", - подумала я.

С тех пор прошло больше полугода. На эту должность до сих пор никого не выбрали.

С 28 апреля НАБУ так и не смогло утвердить кандидатуру. Я писала тест на знание законодательства. Я была пять раз на собеседованиях. Два раза объявляли конкурс заново. Два раза я подавала документы. На днях был объявлен третий конкурс.

Первый раз это со мной произошло очень быстро. Я отправила куда-то огромную стопку документов. И мне позвонили.

Онлайн-заявок в этом мире не существует. Забавная процедура: бюрократическая кипа бумаг, которая ни о чем никому не говорит о тебе. Бумажка, что я разрешаю использовать свои данные. Бумажка, что я прошу рассмотреть мою кандидатуру. Копии тысяч документов. Плюс, забавная бумажка для госслужащих – форма П-2ДС.

Должна признать, название бумажки полностью соответствует ее сути. Это 7 страниц ни о чем:  ранг в госслужбе, последние отпуска, продвижения по службе в госорганах, почетные звания, выговоры в госорганах, зачисление в кадровый резерв, пребывание на военном учете. Единственное, автобиографию я написала.

И декларация о доходах.

Я была человек дикий - с Майдана. Белоснежка из 38 Сотни имени Устыма Голоднюка. До этого я, конечно, работала в журналистике, работала в пресс-службе, работала в pr-отделе. Но под конец Майдана, уволилась. Война ведь! Уехала в Днепропетровск.

Ездила в АТО. Писала статьи. Я пыталась помогать людям, а люди пытались помочь мне. Оставалось вписать в декларацию мамину квартиру, папину машину и какой-то семейный участок земли, на котором я никогда не была. Кроме зарплат мамы и папы, я посчитала туда стипендию сестры.

"Нет, ну что вы тут написали! 130 тысяч гривен в год дохода! Ну, это же явная неправда. Разве можно выжить на такие деньги!?" - не зло, а вполне искренне возмутился Дмитрий Елманов во время первого же собеседования. Но я немного обиделась на эту фразу. 

Кто такой Дмитрий Елманов я вспомнила не сразу. В общении он мне понравился.

"Ну, как-как человек может жить без денег? А одежда?", - спрашивал он. Я смеялась, такие вопросы мне казались наивными. Летняя форма у меня была с Майдана. Зимнюю - подарили волонтеры.

Забавно, я потом вспомнила, кем был этот Дмитрий Елманов. Ранее он был в АП на должности по борьбе  с коррупцией. Потом он оформил себе участника АТО, но об этом узнали журналисты. Они и добились его увольнения. Говорят, он человек Ложкина.

Когда я рассказывала ему о Майдане, о наших убитых друзьях, о погибшем в Песках 19-летнем брате моего друга, вообще об АТО, мне казалось, он меня с интересом слушал. А я все думала, почему он не злится на меня. Может, у него плохие отношения с бывшей женой?

Ведь его жена - Оксана Калетник была депутатом от Коммунистической партии, племянница регионала Григория Калетника и двоюродная сестра главы таможни времен Януковича Игоря Калетника.

И я, конечно, никогда не хотела обидеть ее лично, но в целом с 22 ноября 2013, вплоть до коктейлей Молотова, я сражалась за то, чтобы таких людей не было во власти.

Дмитрий Елманов вдруг спросил: "Вам не кажется, что вы слишком фанатичны?".

Я разозлилась. Мне тогда казалось, что в НАБУ должны работать исключительно фанатики. Люди, которые еще в прошлом году повидались со смертью, ну и уже просто на волне этого куража идут по жизни. Им можно угрожать, можно пытаться надавить на их семьи, а они все равно будут возбуждать уголовные дела против миллиардеров и ничего-ничего не бояться. И вообще я считаю, что госслужбой должны заниматься только сумасшедшие.

Елманов мне вдруг напомнил, что на этой должности довольно большой оклад. Я призналась, что не помню. Он сказал, что я лукавлю. Он мне не поверил.

Я, конечно, помнила, что оклад там был что-то около 29 000 гривен. Одна беда, знаю не понаслышке о работе наших госслужб. И мне показалось, что это многовато. Значит, могли и нулем ошибиться! Чиновники любят писать, что оклад 3000. 00 гривен. Могло быть как-нибудь так, что имели в виду – 3 000. А там, глядишь, 50% надбавки за тяжелые условия труда, плюс 100% надбавки ежемесячной премии. Так, может и тысяч семь набежит. Не пропаду, думала я.

Так, как я была до последнего не уверена, какая сумма там написана: 3, 7 или 30 тысяч гривен, то я так и сказала. Поленилась даже проверять. Мол, не корысти рад иду.

Ну, серьезно, хоть один здравомыслящий человек пойдет работать в Национальное антикоррупционное бюро  каким-то захудалым чиновником, имея образование культуролога и киноведа?! Это я так, на время войны.

Вообще, я терпеть не могу разговоры о деньгах. Я считаю это унизительным. Мне показалось, что Елманов посчитал меня сумасшедшей. Но судя по всему папку с моими документами не выбросил. На следующий день меня пригласили на новое собеседование.

Я радовалась, что все так быстро. Отказалась ехать в АТО с волонтерами. Мне показалось, что я за шаг от победы. Ну, или от поражения. Теперь-то я понимаю, что могла смело ехать.

Елманов предлагал мне подаваться на должности пониже. Я отказалась. Я как раз досматривала "Игру престолов", поэтому я толкнула целую речь на эту тему.

Говорю ему: "Понимаете, я готова преклонить колени, принести клятву верности и честно служить моему королю. Но работать нужно только под началом великого полководца, или, скажем, какого-нибудь Нобелевского лауреата".

Елманов рассмеялся: "Ну, Нобелевского лауреата я Вам обещать не могу. Но кто-нибудь достойный точно найдется!".

Не знаю, о ком тогда он говорил. Может он верил в лучшее. А я ведь еще тогда как чувствовала, что однажды начальником твоего управления в НАБУ таки назначат паренька из таможни с тремя лексусами. Но это случится много позже - 16 октября. 

В июле оказалось, что Елманов и сам хотел работать в НАБУ, Не пресс-секретарем, конечно. Начальником Управления аналитики и обработки информации. Ну это, типа, человек, который все и про всех в стране знает.

Скандальчик в общем получился знатный. "Наши Гроши" даже передачу об этом сняли. Говорят, мол, участвовал в коррупционном скандале - не место тебе среди первых людей страны.

Я же второе свое собеседование проходила в мае. Меня показали Геннадию Курочке. Он был в пиджаке. Очень презентабельный. Он долго слушал мою историю, а в конце вздохнул и сказал: "Ну, спасибо Вам за активную гражданскую позицию!".

Я тут же поняла, что оказалась на одной лавке с козаком Гаврилюком. Мол, патриот - это не профессия. Ну и ладно.

Врочем, даже после этого мои документы не выбросили. Я с удивлением наблюдала за новой Украиной. Она подавала какие-то признаки жизни.

Третье собеседование проводила девушка с очень красивыми глазами - Наталья Попович.Я ее знаю как одного из основателей "Украинского кризисного медиацентра".

Поговорили. Судя по всему, мои документы не выкинули и в этот раз. Позвонили, пригласили на тест по законодательству.

Слушайте, было круто! Прям, как в ГАИ или Могилянке. Много-много вопросов по четырем главным законам. Клацаешь варианты ответов и тут же тебе выдает результат - 96 баллов из 100. Я чувствовала себя победителем. Зря, конечно.

В конце мая НАБУ абсолютно проваливает онлайн-выборы в Раду громадського контролю. Это выборы активистов-общественников, которые должны были контролировать деятельность НАБУ, а главное - честный отбор кадров.

Я расстроилась. Но не тут-то было. Активисты подняли такую шумиху в прессе! Созвали пресс-конференцию! На нее примчался Сытник и тут же обьявил о перевыборах.

Время шло. Я все еще верила.

После АТО Киев казался искусственным, надменным и бессердечным. У него не было ни принципов, ни идеалов. Он жил в дерьме, и казалось рано или поздно в нем захлебнется. Мне все так и говорили!

Мол, парни твои наивные. Солдатики. Умирают ни за хвост собачий. Их и героями-то не назовешь, так, жертвы политических игр. Мой Вася тем временем уехал в Попасную. Он тоже из этих - из дураков.

На фоне этих беспросветных конформистов НАБУ выглядело как свет в конце тоннеля. Вот оно. Возможность заставить людей поверить, что изменения возможны. Это же так просто. Создал ФБР и все. Сытник, тебя через 7 лет сам Президент будет бояться!

Я стала знакомиться с людьми, которые претендовали в Раду громадского контролю. Это Transparency International Україна, Центр протидії корупції, Пацієнти України, "Наші гроші".

Их истории были интереснее, чем истории бойцов в АТО. Вот это "героически бросился на танк и остановил продвижения сил врага вглубь страны" уже порядком приелось. А тут совершенно другое! Эти люди спорили с чиновниками, им угрожали, а они все равно писали законы, они собирали митинги, они все время куда-то бежали и с кем-то боролись. Вызывали министров на дуэль! Бросали им перчатки в лицо!

Я писала о них статьи. Время шло. Где-то в средине июня была таки сформирована РГК. НАБУ смогло создать конурсную комиссию по набору людей. Одну. Сейчас их уже три.

Я все время ждала чего-то, но ничего не происходило. К средине июля стало понятно, что до конца июля меня на собеседование точно не позовут. Точно-точно.

Тем временем мой Вася поступил в Академию сухопутных войск во Львове. Он сказал, что теперь будет профессиональным военным. Нет, я ему рассказывала что в Украине профессиональные военные никому не нужны. Он, кажется, до сих пор думает, что я шутила.

В июле меня таки пригласили на собеседование. Вася поехал со мной. Это было событие.

Но все как-то сразу не заладилось. Я говорила Сытнику: "О НАБУ вообще никто ничего не знает". А он обиделся.

Я ему говорю: "Я была на встрече выпускников Могилянки. Половина вообще не знает о существовании такого ведомства. Другая половина абсолютно не верит в него". Сытник нахмурился. "Кому надо, те знают", - ответил он. На диалог это было мало похоже.

Сытник вообще был забавным персонажем. Монументальным. В пиджаке. Он мне показался таким символом прокуратуры. Он даже появился очень внезапно. Прокуроры всегда так появляются. Из-за спины.

Во время собеседования я просто вдруг услышала чей-то голос, который, казалось, обращался ко мне. Мне пришлось развернуть кресло, чтобы увидеть, кто это. Это был Сытник.

Он спросил: "Ну и что бы вы сделали первым делом?". Я начала с того, что казалось мне само собой разумеющимся. Говорила о каких-то брифингах, круглых столах, о возможности привлекать волонтерские движения и общественные организации, об организации неформальных встреч с журналистами, о том, что нужно легко и быстро идти на контакт со СМИ.

Сытник меня перебил. Он говорил свысока: "Вы бы должны были знать, что первым делом надо разработать коммуникационную стратегию".

Я вспомнила, что все тренинги о пиаре начинаютс с этой фразы. Попыталась высказаться, мол, надо понять, чем и кем заниматься будет НАБУ, в каком направлении поведет расследования, какой вообще план действий у НАБУ, тогда мы сможем подготовить план действий по освещению этих событий.

- Кто это мы? - подозрительно спросил Сытник.

- Ну как же! Я и вы!

Судя по тому, что мне больше никогда не позвонили, Сытнику не понравилась идея идти со мной куда-нибудь вперед к великим целям и вечным идеалам. 

Через месяц. А может недели три. Я просто увидела на сайте объявление о повторном наборе кандидатов на мою должность. Я чувствовала себя Холмсом, который методом дедукции определил, что наверное он по каким-то причинам не подошел на собеседовании.

Друг сказал мне подавать документы во второй раз. Нас в двери - мы в окно. Я подала.

Время шло. Баллы за тестирование по законодательству мне перезасчитали с первого раза. Я даже успела свозить моего Васю и его младших братьев на море. На недельку. В Ильичевск.

Потом мне позвонили и сказали, что мое пятое, то есть второе, собеседование назначено на первое сентября. Это напоминало театр абсурда, но я решилась - ради Родины!

Черт его знает, казалось второе собеседование было лучше. Мне улыбались, кивали головой. Зачем? Я так и не поняла.

Вообще-то я думала, что положительный настрой комиссии означает, что в течение суток станет ясно, кто победил. Сначала проверяешь их сайт раз в час, потом раз в два часа, через неделю раз в сутки. Короче в начале ноября ты узнаешь. У них новый конкурс на твою должность!

Мне кажется, это все не очень уважительно. И не очень профессионально.

Особенно, если учесть, что 16 октября комиссия почему-то выбрала  начальником Управления внешних коммуникаций 27-летнего паренька из Оболонской налоговой. Наверное, этот мальчик так и войдет в истории как "мальчик, владеющий тремя лексусами", при указанном в декларации годовом доходе - 54 тысячи гривен.

Я не то чтобы расстроилась. Просто мне звонили все мои друзья и издевались, советовали сменить род деятельности. Сказали, что мне лучше будет строить карьеру сначала на таможне. Или это не друзья… может это НАБУ издевалось?

Примечательно, что за этого мальчика проголосовали 4 человека из конкурсной комиссии - все сотрудники НАБУ. В то же время три человека от Рады громадського контролю были против. Почему его все-таки выбрали?

Я спросила у своего друга. Говорю: "Саша, что происходит? Ну как можно за него проголосовать?".

А Саша постарше меня будет, поопытнее и говорит:

- Ну как… Представь. Ты работаешь всю жизнь в Администрации Президента. У тебя зарплата - 4 тысячи гривен и будет такой аж до пенсии. И вдруг тебе нехило подфартило на старости лет! Прикинь! Ключевое ведомство страны и 20-30 тысяч гривен зарплаты!

И тут тебе говорят: "Надо проголосовать за вот этого мальчика". Ты с ними или против них? Ну, неужели бы ты сама не проголосовала?

Последний вопрос звучал обидно:

- Саша! Я вот этими руками бросала землю, закапывая гроб 19-летнего брата моего Васи. И ты себе можешь представить, что этими же руками можно голосовать за "парня с тремя лексусами"?!

На что Саша ответил очень спокойно:

- Вот видишь, ты хоронила, а эти люди наверное не хоронили брата твоего Васи своими руками.

Все это, конечно, чистой воды мои догадки. Естественно, мне пришлось додумывать причины поступков многих людей из НАБУ. Но это происходит просто потому, что они никогда не объясняют свои поступки.

Справедливости ради надо отметить, что когда журналисты подняли шумиху, Сытник отказался назначать этого мальчика на должность. Объявили… опять таки перевыборы.

Правда потом случилась еще одна нелепая история, какой-то дядька начал хамить председателям РГК и рассказывать, что он в НАБУ "хозяин". Девочки-общественники потом еще всю ночь плакали. Правда, девочки у нас молодцы, всех виновников хамства они сначала поставили громко на место, а плакали уже потом тихонько дома.

Еще была какая-то неясная история с журналистом, который чуть ли не организовал вооруженный захват НАБУ. Об этом была даже новость на официальном сайте. При разборе полетов оказалось, что у Дениса Бигуса был с собой травмат и он хотел его оставить в сейфе у охраны. Но в этот раз сейфа не оказалось, и он вернулся в машину, чтобы оставить травмат там.

Я так понимаю, до сих пор не понятно, кто писал пресс-релиз о том, что Бигус пытался ворваться в НАБУ. Особенно, если учесть, что пресс-службы там нет. Правда, поговаривают, что там бегают какие-то волонтеры. Но одному Богу известно кто они.

Мне не пришлось бы все это писать, если бы все собеседования по-прежнему выкладывались в YouTube. Или если бы сотрудники НАБУ были вежливее. Или если бы крейсерская скорость НАБУ была хоть немного быстрее.

Много "если", но ясно одно. Сейчас идет набор документов на все эти должности: и начальника управления, и начальника отдела, и просто специалистов, райтеров, фотографов. Подавайтесь туда, друзья! Послужите Родине! Пожалуйста.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Контроль за

Контроль за діяльністю

Контроль за діяльністю Національного бюро здійснюється Комітетом ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Директор Національного бюро:

  • інформує Президента, Верховну Раду та Кабінет Міністрів України з основних питань діяльності Національного бюро та його підрозділів, про виконання покладених завдань, додержання законодавства, прав і свобод осіб;
  • щороку не пізніше 10 лютого та 10 серпня подає Президенту, Верховній Раді та Кабінету Міністрів України письмовий звіт про діяльність Національного бюро протягом попередніх шести місяців.

Щороку проводиться незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності НАБ.

З метою попередження, виявлення та розслідування правопорушень у діяльності працівників Національного бюро в його складі діють підрозділи внутрішнього контролю, що підпорядковуються безпосередньо Директорові Національного бюро. У разі виявлення інформації про можливе вчинення працівником Національного бюро кримінального правопорушення, підрозділ внутрішнього контролю негайно повідомляє про це Генерального прокурора України чи його заступника.

Для розгляду питань застосування дисциплінарних стягнень до працівників Національного бюро утворюється Дисциплінарна комісія у складі п'яти осіб.

Підрозділи внутрішнього контролю здійснюють моніторинг способу життя працівників Національного бюро з метою встановлення відповідності рівня життя працівника майну і доходам цього працівника та його членів сім'ї згідно з декларацією про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру.

Національне бюро через засоби масової інформації, на своєму офіційному веб-сайті та в інших формах регулярно інформує суспільство про свою діяльність.

З метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю при Національному бюро утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу[36].

5 червня 2015 р. відбулося відкрите інтернет-голосування за кандидатів до Ради громадського контролю. За результатами голосування до Ради було обрано 15 членів, які представляють 6 гро- мадських об'єднань та організацій («Центр протидії корупції», ГО «Наші гроші», Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан», Трансперенсі Інтернешнл Україна, Громадянська служба «Свідомо», «Ні хабарництву! Я не даю і не беру хабарів»). Зі свого складу Рада обрала Голову. Ним став представник ГО «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін[37].

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Повноваження Антикорупційного бюро

Повноваження

Обов'язки

Національне бюро:

  1. здійснює оперативно-розшукові заходи;
  2. здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності[⇨], а також інших, визначених законом;
  3. проводить перевірку на доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  4. вживає заходи щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, які можуть бути предметом конфіскації, здійснює діяльність щодо зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт;
  5. взаємодіє з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами для виконання своїх обов'язків;
  6. здійснює інформаційно-аналітичну роботу;
  7. забезпечує особисту безпеку працівників Національного бюро та інших визначених законом осіб;
  8. забезпечує на умовах конфіденційності та добровільності співпрацю із особами, які повідомляють про корупційні правопорушення;
  9. звітує про свою діяльність та інформує суспільство про результати своєї роботи;
  10. здійснює міжнародне співробітництво[33].

Права

Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов'язків надається право:

  1. заводити оперативно-розшукові справи на підставі постанови, що затверджується начальником відповідного підрозділу Національного бюро, та здійснювати гласні та негласні оперативно-розшукові заходи;
  2. за рішенням Директора, погодженим з прокурором, витребовувати від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи та кримінальні провадження;
  3. витребовувати за рішенням керівника структурного підрозділу НАБ відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов'язання осіб, відомості про використання коштів Державного бюджету України, розпорядження державним або комунальним майном. НАБ має прямий доступ до публічних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, користується державними засобами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;
  4. знайомитися із документами та іншими матеріальними носіями інформації, необхідними для попередження, виявлення, припинення та розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі такими, що містять інформацію з обмеженим доступом;
  5. на підставі рішення Директора або його заступника, погодженого з прокурором, отримувати від банків, депозитарних, фінансових та інших установ, підприємств та організацій інформацію про операції, рахунки, вклади, правочини фізичних та юридичних осіб;
  6. на підставі відповідного рішення суду на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому КПК;
  7. залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів;
  8. за письмовим рішенням Директора Національного бюро або його заступника, погодженим із прокурором, створювати спільні слідчі групи, що включають оперативних та слідчих працівників;
  9. за пред'явлення службового посвідчення входити безперешкодно до державних органів, органів місцевого самоврядування та зони митного контролю, а за письмовим розпорядженням Директора або його заступника — безперешкодно проходити до військових частин та установ, пунктів пропуску через державний кордон України;
  10. використовувати з наступним відшкодуванням завданих збитків транспортні засоби, які належать фізичним та юридичним особам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення);
  11. надсилати державним органам, органам місцевого самоврядування обов'язкові до розгляду пропозиції та рекомендації щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, а також отримувати протягом 30 днів інформацію про їх розгляд;
  12. здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності і конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу;
  13. подавати до суду позови про визнання недійсними угод;
  14. створювати інформаційні системи та вести оперативний облік;
  15. зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби, а також застосовувати заходи фізичного впливу;
  16. видавати особам, взятим під захист, зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку;
  17. здійснювати правове співробітництво із компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями;
  18. одержувати у вигляді довідки від органів прокуратури та Міністерства юстиції матеріали, отримані (надані) у рамках надання міжнародної правової допомоги;
  19. виступати як представник інтересів держави під час розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ про розшук, арешт, конфіскацію та повернення в Україну відповідного майна, захист прав та інтересів держави, а також залучати з цією метою юридичних радників, зокрема іноземних;
  20. порушувати питання щодо створення спеціальних умов (у тому числі щодо засекречування перебування) в місцях несвободи для осіб, які співпрацюють із НАБ[34].

Підслідність

Після завершення правоохоронної реформи підрозділи детективів і підрозділи внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро будуть на рівні зі слідчими підрозділами п'яти органів досудового розслідування (органи внутрішніх справ; СБУ; податкові органи; Державне бюро розслідувань).

Детективи Національного антикорупційного бюро здійснюють досудове розслідування злочинів[35]:
Стаття КК Хоча б за однієї з таких умов:
191
Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
Злочин вчинено високопосадовцем[К 1] Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди ≥ 500 мінімальних заробітних плат
2062
Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації
209
Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
210
Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
211
Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону
354
Підкуп працівника підприємства, установи чи організації (стосовно працівників юридичних осіб публічного права)
364
Зловживання владою або службовим становищем
368
Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
3682
Незаконне збагачення
369
Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
Злочин вчинено щодо високопосадовця
3692
Зловживання впливом
410
Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Конкурсна комісія Директор

Конкурсна комісія

Директор Національного бюро призначається на посаду за поданням Конкурсної комісії відповідно до результатів відкритого конкурсного відбору. До складу Конкурсної комісії входять по три особи від Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради України.

Організацію та проведення конкурсу здійснює Конкурсна комісія. Її членами можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет[18].

9 грудня 2014 року антикорупційна спільнота з Реанімаційного пакету реформ, Transparency International Україна, Центру протидії корупції, Центру політичних студій та аналітики, руху ЧЕСНО запропонували кандидатури 12 осіб для публічного обговорення щодо членства в конкурсній комісії[19]. З них двоє — Джованні Кесслер та Віктор Мусіяка стали членами конкурсної комісії за квотою Верховної Ради[20], а Богдан Витвицький пізніше подавав документи на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України[21].

Члени Конкурсної комісії
Посада
у комісії
ПІБ Рід занять Призначений за квотою
член Грицак Ярослав Йосипович доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Президента України
Підстава:[22]
секретар[23] Захаров Євген Юхимович голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
голова[23] Чубаров Рефат Абдурахманович голова Меджлісу кримськотатарського народу, президент Всесвітнього конгресу кримських татар
член Зісельс Йосиф Самуїлович правозахисник, член Української Гельсинської групи Кабінету Міністрів України
Підстава:[24]
член Яновська Олександра Григорівна професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, суддя ad hoc Європейського суду з прав людини
член Бутусов Юрій Євгенович журналіст, головний редактор «Цензор. НЕТ»
член Джованні Кесслер директор Європейського бюро по боротьбі із шахрайством Верховної Ради України
Підстава:[20]
член Нищук Євген Миколайович громадський діяч, колишній Міністр культури України
член Мусіяка Віктор Лаврентійович громадський та політичний діяч, професор Києво-Могилянської Академії, один з авторів тексту Конституції України

Конкурс

Перелік питань до співбесіди для претендентів на посаду Директора
1. Які критерії Ви використовуватиме для відбору персоналу НАБУ, зокрема, на керівні посади?
2. Які ситуації та фактори можуть вплинути на незалежне виконання Вами службових обов’язків Директора НАБУ?
3. Назвіть дві Ваших сильних якості для роботи на посаді Директора НАБУ і дві слабких сторони, які можуть завадити Вашій роботі Директором НАБУ?
4. Які першочергові організаційні заходи (крім підбору кадрів) Ви зробите на посту Директора НАБУ?
5. Як Ви розумієте феномен корупції в Україні і які Ваші пріоритети як Директора НАБУ в розслідувальній діяльності?
6. Що Ви зробите для утвердження довіри громадськості до НАБУ?
7. За якими критеріями Ви будете оцінювати ефективність роботи НАБУ через рік після призначення?
8. Наведіть приклади, що свідчать про факти Вашої боротьби з корупцією.
[2]

Із 106 учасниками конкурсу, які за своїми документами відповідають вимогам до посади Директора, проводилися співбесіди у першому турі конкурсу.

До другого туру конкурсу пройшли 21 особа, які отримали позитивний висновок принаймні трьох членів Конкурсної комісії[25][26].

Другий тур подолали четверо осіб, які дістали 5 і більше голосів:

  1. Варічев Яків Миколайович, адвокат, колишній слідчий прокуратури
  2. Сірий Микола Іванович, старший науковий співробітник Інституту Корецького, адвокат, колишній слідчий прокуратури
  3. Ситник Артем Сергійович, адвокат, колишній слідчий прокуратури
  4. Чумак Віктор Васильович, народний депутат, генерал-майор юстиції[27][28].

Оскільки Яків Варічев не пройшов спеціальну перевірку (при тому що ДФС висувала претензії до всіх), Комісія мала обрати двох або трьох кандидатів з-поміж решти, та представити їх Президенту для остаточного вибору[29].

Й. Зісельс і Є. Захаров висловили застереження щодо політичної заангажованості Віктора Чумака. Після довгого обговорення Зісельс закликав не підтримувати жодну кандидатуру. Врешті, голоси розподілилися так:

Сірий — 5
Ситник — 7
Чумак — 3.

Отже, Конкурсна комісія запропонувала Президенту України Петру Порошенку кандидатури Артема Ситника та Миколи Сірого на посаду Директора Національного антикорупційного бюро[30].

Засідання Конкурсної комісії з обрання кандидатів на посаду Директора транслювалися онлайн на каналі Адміністрації Президента України в YouTube: [3].

16 квітня 2015 Президент визначився з першим очільником Бюро, яким став Артем Ситник[31].

Член Конкурсної комісії Юрій Бутусов про конкурс:

Уперше конкретні представники громадянського суспільства взяли на себе відповідальність за призначення керівника держструктури. І були створені й дотримані всі публічні процедури, яких раніше в Україні ніколи не було[32].

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Детективи, керівництво

Визначено, що Директор утворює своїм рішенням не більше семи територіальних управлінь, а також додаткові — у разі необхідності.

Гранична чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро становитиме 700 осіб, у тому числі не більше 200 осіб начальницького складу.

Детективи

Оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності Національного бюро, проводять старші детективи та детективи, які є державними службовцями.

5 травня 2015 року стартував відкритий конкурс на зайняття вакантних посад Детектив[11]. Проведення конкурсу передбачалося здійснити в два етапи: 1) кваліфікаційний іспит і 2) співбесіда[12].

758 кандидатів (із 980-ти), які успішно пройшли перший етап конкурсу, від подальшої участі в конкурсі були усунуті[13].

Всього планується призначити в НАБУ 242 детектива. 15 вересня 2015 призначені перші 25 детективів[14].

Керівництво

Керівництво діяльністю Національного бюро здійснює його Директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України за пропозицією не менш як третини народних депутатів може прийняти рішення про звільнення Директора. Директор призначається строком на сім років. Одна і та ж особа не може обіймати цю посаду два строки підряд[15].

Директори територіальних управлінь Національного бюро призначаються на посаду та звільняються з посади Директором Національного бюро[16].

Особам начальницького складу Національного бюро встановлюються такі спеціальні звання:

  • середній начальницький склад:
  • старший начальницький склад:
    • майор Національного антикорупційного бюро України;
    • підполковник Національного антикорупційного бюро України;
    • полковник Національного антикорупційного бюро України;
  • вищий начальницький склад:

Особи начальницького складу складають присягу затвердженого змісту[17].

Вищі адміністративні посади Національного антикорупційного бюро України
Посада Хто обіймає Відколи
Директор Ситник Артем Сергійович 16 квітня 2015
Перший заступник Директора Углава Гізо Трістанович 27 квітня 2015
Заступник Директора Новак Анатолій Миколайович 15 травня 2015
Заступник Директора Варварська Тетяна Володимирівна 15 травня 2015
Заступник Директора    

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Хозяїн бюро?

В Антикорупційному бюро з’явився таємничий "хазяїн" - активісти

Четвер, 29 жовтня 

Рада громадського контролю при Антикорупційному Бюро України звернулася до директора Бюро Артема Ситника із вимогою притягти до дисциплінарної відповідальності співробітника органу, який відкрито називає себе "хазяїном" Бюро.

Про це повідомила прес-служба Ради громадського контролю.

"Під час нашого нещодавнього засідання у приміщенні Бюро, що є режимним об’єктом, ми перестріли певну особу, яка вимагала від членів Громради представитися. На наше зворотне прохання назвати своє ПІБ та посаду ця особа відмовилася представлятися, у буквальному сенсі втікала від представників Ради, які намагалися її ідентифікувати, грубіянила та називала себе "хазяїном" антикорупційного органу, "який не зобов’язаний представлятися", йдеться у повідомленні.

"Найбільше нас обурила кругова порука, яку ми вже бачимо в Бюро. Два заступники Ситника обіцяли нам представити цю особу після засідання, але так і не зробили цього! А поки ми ганялися будівлею за цим "хазяїном" у спробах дізнатися, хто він, жоден з і співробітників нам не назвав нам його ім’я - всі покривали "свого"!", - розповідає Олександра Устінова, секретар Ради громконтролю.

"Хазяїном" НАБУ виявився Білецький Сергій Валентинович, начальник відділу матеріально-технічного забезпечення, чиї підлеглі опікуються державними закупівлями в Антикорупційному Бюро, сказано в заяві активістів.

"Ми, як члени Громадської ради, вимагали зустрічі з цією людиною, щоб одразу з’ясувати всі обставини та вичерпати інцидент, - стверджує Роман Маселко, член Ради громадського контролю та адвокат. – Натомість представники НАБУ поступили у "кращих традиціях" державних службовців і заявили, що проведуть службову перевірку, про яку нас повідомлять. Цю перевірку можна було зробити на місці за 10 хв. за участі усіх свідків подій. Натомість вона очевидно буде лише формальністю, але з використанням купи паперу та часу високооплачуваних службовців".

Також представники Ради громадського контролю назвали "маніпулятивною" офіційну заяву, оприлюднену на сайті НАБУ, про те, що начебто один із членів Громради  намагався пронести із собою зброю.

"На відміну від попереднього візиту до НАБУ мені відмовили у проханні зберігати зброю в сейфі пропускного посту. Після цієї відмови я залишив її поза межами будівлі, - розповідає Денис Бігус. – Розміщення інформації про те, що я намагався пронести її до будівлі є відвертою брехнею

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Готові відкрити перші справи

Детективи НАБУ вже готові відкрити перші справи проти чиновників-корупціонерів - Ситник

29.10.2015 12:53

Детективи Національного антикорупційного бюро України вже формують досьє на низку чиновників за підозрою в корупції і будуть готові відкрити кримінальні провадження відразу, як тільки з'явиться антикорупційний прокурор. Про це в середу в Брюсселі журналістам повідомив Директор НАБУ Артем Ситник, передає «Сегодня».

«Є перелік чиновників, корупційні правопорушення яких підслідні Бюро. Детективи формують досьє на цих чиновників, паралельно досліджуються схеми державних закупівель і напрацьовуються аналітичні матеріали. Я не виключаю, що ці досьє будуть реалізовані шляхом відкриття відповідних кримінальних проваджень, коли буде прокурор», - сказав він.

Ситник підкреслив, що «ми з самого початку говорили, що не зможемо почати роботу без антикорупційного прокурора. Детектив зараз має флешку, може почати розслідування, але він одразу має отримати процесуального керівника - конкретного прокурора, який буде здійснювати нагляд за цим розслідуванням», - деталізував він.

Глава НАБУ назвав існуючу корупцію «серйозною загрозою для суверенітету України». «Можливо, багато людей цього не усвідомлює, але якщо ми з корупцією за рік-півтора нічого не зробимо, то в державі буде хаос. І це ще страшніше. І цей хаос може торкнутися кожного. У тому числі, і мене. Тому нам потрібно згуртуватися і щось робити. І робити дуже швидко», - зазначив Ситник.

При цьому він висловив переконання, що «в українському суспільстві немає відчуття справедливості через те, що немає загальних для всіх правил». «У нас багато корупційних справ, але вони, в основному, стосуються низової корупції. Якщо говорити про тих людей, які приймають рішення про мільярди, на жаль, по них вироків практично немає. Це не сприяє поверненню відчуття справедливості. Коли з'являться вироки щодо суб'єктів, підслідних Бюро, коли до бюджету будуть повернуті кошти, коли суспільство переконається, що закон однаковий для всіх, тоді успіх у боротьбі з корупцією буде відчутний», - вважає голова НАБУ.

При цьому Ситник зазначив, що «лише каральними методами досягти успіху фактично неможливо». «Необхідно проводити дерегулювання, зменшувати тиск на бізнес, на інвестора, займатись превенцією, а не каральною функцією, а коли ці два підходи не спрацювали по конкретному чиновнику, то тоді необхідно підключати каральну функцію. А коли до бізнесмена за робочий тиждень приходить п'ять контролюючих органів, і кожен приходить виключно з однією метою, в такій ситуації істотних змін не буде. Тому дерегулювання, превенція і каральна функція - це той комплекс заходів, який дасть реальний результат у боротьбі з корупцією», – підсумував він.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Без антикорупційного прокурора - ні туди, ні сюди...

Порошенко: Антикорупційного прокурора треба обрати до грудня

Понеділок, 19 жовтня 2015, 

Президент Петро Порошенко заявив, що антикорупційний прокурор в Україні може бути обраний до 1 грудня 2015 року.

Про це він сказав під час засідання Нацради реформ, зазначивши, що найближчим часом мають запрацювати нові органи з боротьби із корупцією – Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне агентство з питань запобігання корупції.

Створення нових структур є рекомендацією Європейської Комісії для запровадження безвізового режиму Європейським Союзом для громадян країни.

Порошенко зауважив, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура є ключовим елементом системи протидії корупції у державі, формування якої має відбуватися у прозорий спосіб та користуватися довірою у суспільстві.

"Зараз треба забезпечити, щоб робота спеціалізованої конкурсної комісії проводилася ефективно", – зазначив глава держави, цитує його прес-служба.

"Вважаю, що цілком реальне завдання, щоб ми завершили всі процедури до кінця листопада і на перше грудня мали спеціального антикорупційного прокурора", – сказав президент.

"Це означає, що на перше грудня всі без виключення антикорупційні справи, які знаходяться у впровадженні Генпрокуратури, передаються прозоро створеній структурі, яка буде мати можливість забезпечити неупереджене слідство, а спеціальний антикорупційний прокурор зможе забезпечити нагляд за розслідуванням цих справ", - пояснив він.

Порошенко заявив, що очікує неухильного дотримання графіку проведення конкурсу і категорично не сприймає пропозиції про будь-яке "покращення, посилення і відтермінування" цього процесу.

"Це має відношення до початку функціонування Національного антикорупційного бюро – ми не лише завершили набір перших 70 детективів НАБу, але і відкритий набір на другу чергу. Вони фінансуються за кошти державного бюджету і фактично позбавлені права ефективної та самостійної роботи", – сказав президент.

Українська правда

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко



Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.