Skip to Content

ПАСПОРТ -не посвідка, а документ з максимумом інформації про громадянина.

Риски и преимущества новой версии реформы "внутренних паспортов"

  23 ноября 2015

 

 

У "безвізовому пакеті" Уряд вніс так званий "паспортний законопроект" (№3224). З допомогою ЗМІ та народних депутатів вдалося зупинити його авральне ухвалення.

Більше того, через певні процедурні маніпуляції у парламенті (проект мав би потрапити у Комітет з прав людини, натомість після невдалої спроби проведення через Комітет з закордонних справ проект "виплив" з позитивним висновком у Комітеті з інформатизації) народні обранці стали уважнішими до нього.

Критика з боку громадськості та представників Уповноваженого ВРУ з прав людини змусила Уряд замість "лобової атаки" піти на діалог та навіть доопрацювати свій текст.

Треба віддати належне і в.о. Голови ДМС Максиму Соколюку, який не лише особисто ходить на засідання парламентських комітетів і пояснює депутатам логіку законопроекту, але й на сторінках "Європейської правди" та інших ЗМІ вступив у відкриту дискусію з опонентами 3224.

Після доопрацювання законопроект став кращим.

Насамперед змінено кілька неприйнятних норм щодо обсягу інформації в Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР). Зроблена спроба додати легітимності в оплаті паспортних послуг.

Але, на жаль, кілька принципових проблем лишилися не вирішеними.

Навіщо цей закон?

Нагадаю, що потребу у проекті 3224 ДМС пояснює насамперед необхідністю запровадження нових внутрішніх ідентифікаційних документів.

Ми дійсно маємо здійснити реформу так званих "внутрішніх паспортів", замінивши паперові "книжечки" сучаснішим та більш захищеними документом. Це справді є рекомендацією ЄС в рамках "безвізового діалогу", хоча й поза ним реформа потрібна самій Україні.

Хоча на моє переконання, чинного законодавства, і насамперед Постанови від 25 березня 2015 року, якою затверджено Опис паспорта, вже зараз достатньо для початку видачі нових паспортів. А замість латання закону "Про ЄДДР" доцільно було б підготувати повноцінну паспортну реформу і ухвалити цивілізований паспортний закон. (Саме для цього громадськість з депутатами пропонувала законопроект 1632).

В ідеалі було б добре змінити і його назву, щоби відійти від радянсько-тоталітарної спадщини (дурниця, займайтесь справами, а не перейменуваннями документів!!!!)

Термін "паспорт" за своєю суттю означає "дозвіл на переміщення", що є нонсенсом для внутрішнього документа в демократичному суспільстві. В світі – окрім нашого, постсоціалістичного простору, – немає терміну "внутрішній паспорт". Натомість використовується "посвідчення особи" чи "ідентифікаційна картка".

Але ще важливіше, щоб ця паспорта реформа не створила бюрократичні знущання з громадян.

Тому й необхідно усунути кілька найочевидніших проблем у Законі "Про ЄДДР".

Ці проблеми є в ньому й зараз, та річ у тім, що урядовий проект №3224, змінюючи базовий "паспортний закон", не пропонує вирішити їх.

Що не так?

Короткий перелік найважливіших проблем:

– окрім нового "паспорту", громадянам доведеться мати з собою паперову довідку з "пропискою", постійно оновлюючи її. На самому документі ця інформація відсутня (в графічній формі);

– не визначені документи, які має подавати особа при отримані паспорту;

– біометричний паспорт не є вимогою ЄС, а у нас він – безальтернативний

– закон зберігає стару та складну систему оплати паспортних послуг

– зберігається (та ще й додаткового узаконюється) комерційна "прокладка" – ДП "Документ"

Тепер – детальніше про перелічене.

1.

На пластиковій картці ("внутрішньому паспорті") необхідно відображати графічну інформацію про реєстрацію місця проживання особи.

Інформація про "прописку" надто часто вимагається від громадян. ДМС пропонує отримувати паперові довідки з Реєстру, але це – неприйнятно. Не потрібно змушувати людей ходити за цими довідками, навіть якщо вони будуть безкоштовними.

При чому тут є відмінність від, скажімо, ідентифікаційного номера платника податку – ІПН надається раз на все життя, а прописку людина може змінити. Тому посадовці (припустимо, лікар у поліклініці) кожного разу можуть вимагати "свіжу" довідку, змушуючи людину витрачати на неї час та зусилля.

ДМС кажуть, що зміна місця проживання особи змусить людей надто часто змінювати "картки-паспорти". Тут є два виходи, які можливі одночасно як альтернативні: а) особі може вклеюватися наліпка поверх попереднього запису (так роблять наприклад у ФРН); та/або б) за бажанням особи – за її гроші – може видаватися нове посвідчення.

Міграційники відповідають, що наліпки можливо підробити. Та у випадку, якщо у якихось сферах є такий ризик і буде потреба перевірити сумнівну інформацію (наприклад, особа прийшла з підозрілою наліпкою до нотаріуса), то можна в інтернеті, через доступ до реєстру, перевірити коректність інформації.

У кожному разі, вирішувати проблему треба виходячи з інтересів громадян, а не чиновників.

І ще раз наголошу – графічна інформація про місце проживання є обов’язковим реквізитом ідентифікаційних документів у абсолютній більшості країн ЄС.

2.

В тексті Закону необхідно закласти вичерпні переліки документів, яких достатньо для отримання паспорту (і "внутрішнього", і закордонного).

Це мінімізує зловживання з боку чиновників.

Інакше і далі буде "місцева творчість". Подекуди досі вимагають довідку про несудимість(!); десь – інформацію про громадянство батьків станом на 1991 рік, десь нав’язують страхування тощо.

Зробити цей перелік для стандартних ситуацій не складно – йдеться про 2-3 документи, які подають громадяни (свідоцтво про народження або попередній паспорт; копію ідентифікаційного коду, квитанцію про оплату, можливо – фотокартку).

3.

Питання для дискусій – чи доцільно Україні на цьому етапі внутрішній паспорт виключно з цифровим носієм інформації.

Біометричний внутрішній паспорт не є вимогою ЄС.

Це – висока планка, встановлена нашою владою, для ЄС важливо лише, аби документ був захищеним від підробок. Можливо, Україні варто мати в обігу одночасно два типи ідентифікаційного документа, цифровий і нецифровий, – на вибір особи. Так само зараз можна обрати біометричний та не біометричний закордонний паспорт.

 Для любителів нових технологій це дало б естетичне задоволення, та в перспективі, можливо, ще якісь вигоди. Але для тих, хто не хоче поєднувати паспорт і цифровий підпис, це здешевило в документ (для закордонного паспорта різниця складає 60-70 гривень).

Крім того, найважливіше, це б зняло ризик чергового бюрократичного колапсу. Для видачі лише цифрових паспортів Україні потрібні чималі інвестиції. Вартість однієї точки для прийому заявок на цифрові паспорти (захищений канал зв’язку + обладнання) за даними самої ДМС оцінюється у понад 300 тисяч гривень. Лише, щоб надати функції фронт-офісу ЦНАПам (як це передбачає 3224) потрібні інвестиції ще у 200 мільйонів гривень і не один рік на впровадження.

Тут не потрібний черговий експеримент. Давайте планувати раціонально.

До речі, в Описі паспорта, затвердженому Урядом 25 березня 2015 року є саме два зразки паспорта: з електронним носієм і без нього. Молдова, яка успішно пройшла візову лібералізацію з ЄС, запровадила просто пластикове посвідчення.

На думку автора, нам теж варто було йти цим шляхом. Ми – теж не багата держава.

4.

Уряд знову не запропонував прозору оплату паспортних послуг.

Так, нова редакція статті 20 закону є позитивним кроком, але й нині в законі 3224 лишилася заплутана термінологія (одночасно вжиті терміни "вартість адміністративної послуги", "гранична вартість", "розмір адміністративного збору").

За цим проектом навіть юристу складно зрозуміти, скільки потрібно сплачувати за паспорти – і внутрішній, і закордонний. Натомість сказано, що "вартість адміністративної послуги встановлюється Кабінетом Міністрів України", хоча за Законом "Про адміністративні послуги", вартість має визначатися виключно законом.

Та зовсім дивною нормою є припис, що "вартість бланків документів та їх персоналізації визначається відповідно до укладених із дотриманням вимог чинного законодавства договорів з державним підприємством, що здійснює виготовлення бланків та їх персоналізацію".

Тобто суб’єкт господарювання буде диктувати державі вартість адміністративної послуги для всіх громадян!

Очевидно, що має бути інакше. Паспортний закон має визначити вартість паспорта як послуги для особи, і це має бути один платіж.

Можна закласти ціну з прогнозом інфляції. Держава буде або отримувати невеличкий дохід, або ж дотуватиме виготовлення паспортів, якщо не зможе домовитися з типографією про прийнятну ціну друку. Але в разі суттєвого розриву у вартості – збір можливо підняти змінами до закону.

5.

Із законопроекту так і не виключили паразитуючу прокладу – ДП "Документ".

В обґрунтуванні це подається як благо – додатковий фронт-офіс. Але в Україні залучення цього суб’єкта господарювання до надання адміністративних послуг довели до абсурду – через черги у підрозділах ДМС, людей змушують звертатися до "Паспортного сервісу".

При чому альтернативи не працюють – у Києві, ще два роки тому коштом місцевого бюджету закупили обладнання для біометрики, але 22 робочі станції у ЦНАПах так і не підключили до системи ДМС. Бо як не буде черги, хто ж з громадян буде переплачувати ДП по 350 гривень.

В інших містах і районах аргумент про конкуренцію між ЦНАП і ДП "Документ" теж слабкий, бо геть не всі міста будуть готові (а райони взагалі ніколи не будуть) за свої кошти купувати обладнання для своїх ЦНАПів (про ціну дивись у п.3).

В ситуації з ДП потрібно зробити два кроки. По-перше, треба виконати закон і покарати винних у його цинічному порушенні, адже це ДП незаконне з 01.01.2013 року. По-друге, якщо і впроваджувати "конкуренцію", то на умовах єдиної ціни ("адміністративного збору") незалежно від місця (суб’єкта) надання послуги. Тоді це буде дійсно чесна конкуренція. І з цим можна було б погодитися.

* * * * *

У 3224 є ще й деякі інші проблеми, які потребують уваги.

Але найголовніше – врахувати озвучені, щоб не створити чергове "покращення" для людей під європейськими гаслами.


Автор:

Віктор Тимощук,
Центр політико-правових реформ,

0
Ваш голос: Ні

Коментарі

Аватар користувача Дейниченко Володимир

В И С Н О В О Кна проект

В И С Н О В О К
на проект Закону України
«Про внесення змін до деяких законів України щодо
документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують
особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію
Європейським Союзом візового режиму для України»
 (реєстр. № 3224 від 13.11.2015 р.)

    Головне науково-експертне управління розглянуло доопрацьований законопроект, в якому запропоновані зміни до законів України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» з метою «уточнення переліку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, з безконтактним електронним носієм або без такого, визначення правового статусу окремих категорій осіб, усунення правових прогалин в діючому правовому регулюванні, приведення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у відповідність із діючим законодавством та реаліями сьогодення», і вважає за доцільне висловити щодо нього таке.
У законопроекті в цілому враховані зауваження Головного науково-експертного управління до його попередньої редакції, але окремі із них залишилися поза увагою його розробників. Це зауваження стосується, зокрема, пропозиції виключити із Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» положення про те, що у паспортах громадянина України робиться відмітка про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя та місця і дати такої реєстрації, та положення про те, що у разі розірвання шлюбу робиться відмітка про державну реєстрацію розірвання шлюбу із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, з якою розірвано шлюб, та місця і дати державної реєстрації розірвання шлюбу. Враховуючи те, що укладення та розірвання шлюбу є актами цивільного стану, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків, пропонуємо доповнити законопроект положенням про надання свідоцтва про державну реєстрацію шлюбу та свідоцтва про державну реєстрацію розірвання шлюбу кожному із подружжя/бувшого подружжя, на заміну чинного порядку, який передбачає надання лише одного свідоцтва про державну реєстрацію вказаних актів цивільного стану, що становить певні незручності для реалізації своїх прав та обов’язків другого із подружжя.
Головне управління не може підтримати зміни до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» щодо виключення із посвідчення біженця та проїзного документа біженця відомостей про дітей біженців (зміни до статей 33, 34 Закону). Адже зі змісту законопроекту та супровідних документів до нього незрозуміло, чи дітям біженців, які не досягли шістнадцятирічного віку, видаються такі ж саме документи як і дорослим, чи інші види документів або взагалі не видаватимуться.
Аналогічне за змістом зауваження слід висловити щодо пропозиції виключити із переліку документів, які посвідчують особу та підтверджують громадянство України, тимчасове посвідчення громадянина України - документ, який посвідчує особу та підтверджує громадянство України і видається особі, яка досягла шістнадцятирічного віку, набула громадянства України та взяла зобов’язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з дня набуття громадянства України (зміни до статей 13, 28 вказаного вище Закону).
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених вище зауважень.


Керівник Головного управління                                               В.Борденюк




Вик.: К.Вербицький, Л.Гринчишина


Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

висновок комітету з інформатизації

До реєстр. № 3224 від 05.10.2015 р.
перше читання








Верховна Рада України



Комітет Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку на своєму засіданні 30.10.2015 (протокол № 28) розглянув законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, на виконання зобов'язань України з лібералізації візового режиму з Європейським Союзом (реєстр. № 3224 від 05.10.2015р.), внесений Кабінетом Міністрів України.
Законопроект розроблено з метою уточнення переліку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, з безконтактним електронним носієм або без такого, визначення правового статусу окремих категорій осіб, усунення правових прогалин в діючому правовому регулюванні, приведення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у відповідність із діючим законодавством та реаліями сьогодення.
Головне науково-експертне управління у своєму висновку від 15.10.2015 за № 16/3-1504/3224  зазначає, що законопроект за результатами розгляду у першому читанні може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, на виконання зобов'язань України з лібералізації візового режиму з Європейським Союзом (реєстр.         № 3224 від 05.10.2015р.), прийняти за основу.
Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.
Співдоповідачем від Комітету із даного питання на пленарному засіданні Верховної Ради України визначено Голову Комітету Данченка Олександра Івановича.
Висновок Головного науково-експертного управління та проект постанови Верховної Ради України додаються.

Додатки: на 7 арк.


Голова Комітету                                               О.І. Данченко

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

ПРОЕКТВноситься Кабінетом

ПРОЕКТ
Вноситься
Кабінетом Міністрів України
ЮА. ЯЦЕНЮК
“     ”             2015 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України
 щодо документів, що підтверджують громадянство України,
посвідчують особу чи її спеціальний статус, на виконання зобов’язань України з лібералізації візового режиму з Європейським Союзом
_________________________________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 18, ст. 101; 2003 р., № 27, ст. 209; 2004 р., № 33—34, ст. 406; 2011 р.,
№ 19—20, ст. 142, № 39, ст. 394; 2013 р., № 21, ст. 208, № 40, ст. 522; 2014 р., № 12, ст. 178):
1) статті 2 і 4 викласти в такій редакції:
“Стаття 2. Документи, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну
Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну, є:
паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
дипломатичний паспорт України;
службовий паспорт України;
посвідчення особи моряка;
посвідчення члена екіпажу;
посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).
У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в’їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.”;
“Стаття 4. Порядок оформлення документів для постійного проживання громадян України за кордоном
Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.
Оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, здійснюється закордонними дипломатичними установами України.
Провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері громадянства.
Провадження за заявами про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішніх зносин.”;
2) статтю 5 виключити;
3) у статті 6:
назву статті та абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
“Стаття 6. Підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України
Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у разі, коли:”;
частини другу — п’яту виключити;
4) статтю 7 виключити;
5) частину першу статті 8 виключити.
2. У Законі України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 38, ст. 509; 2013 р., № 51, ст. 716):
1) у статті 14:
перше речення частини дев’ятої після слів “паспортних документів іноземця” доповнити словами “чи документа, що посвідчує особу без громадянства”;
частину десяту виключити;
2) частину восьму статті 15 виключити.
3. У Законі України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 51, ст. 716; 2014 р., № 14, ст. 255, № 36, ст. 1190):
1) у частині першій статті 1 слова “переоформленням, продовженням строку дії,” виключити;
2) у статті 2:
у частині першій:
пункт 1 викласти в такій редакції:
“1) розпорядник Реєстру — центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;”;
пункт 2 виключити;
пункт 4 викласти в такій редакції:
“4) органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим;”;
доповнити частину пунктом 41 такого змісту:
“41) центри надання адміністративних послуг, державне підприємство, що належить до сфери управління розпорядника Реєстру.”;
доповнити статтю після частини першої новою частиною другою такого змісту:
“2. Окремі функції з прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру з метою здійснення ідентифікації, оформлення паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, можуть виконувати підприємства, установи та організації в порядку, встановленому Кабінетом Міністром України.
Перелік зазначених підприємств, установ та організацій затверджується Кабінетом Міністрів України.”.
У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;
3) у статті 3:
у частині першій:
пункт 1 викласти в такій редакції:
“1) безконтактний електронний носій – імплантована в бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов’язаних з верифікацією особи;”;
у пункті 4 слова “особи без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні” замінити словами “іноземці та особи без громадянства, які мають право на постійне або тимчасове проживання в Україні”;
пункти 5 і 6 викласти в такій редакції:
“5) ідентифікувати — здійснювати комплекс заходів, який дає змогу виконувати пошук за принципом “один до багатьох”, зіставляючи дані (параметри) особи, у тому числі біометричні, з інформацією Реєстру;
6) ідентифікація особи — встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацію про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо;”;
доповнити частину пунктами 10 і 11 такого змісту:
“10) верифікація — порівняння даних (параметрів), у тому числі біометричних, для встановлення тотожності особи документам або інформації з Реєстру для підтвердження їх ідентичності;
11) шаблон — математична модель зображення відцифрованих відбитків пальців рук особи, яка унеможливлює зворотне відтворення отриманих відцифрованих відбитків пальців рук особи, що зберігається в Реєстрі з метою використання у національній системі біометричної верифікації та ідентифікації.”;
частину другу викласти в такій редакції:
“2. Терміни “батьки”, “усиновлювачі”, “опікуни”, “піклувальники”, “інші представники” в цьому Законі вживаються у значенні, наведеному в Сімейному та Цивільному кодексах України, терміни “третя особа”, “обробка персональних даних”, “знеособлення персональних даних”, “персональні дані”, “інформація”, “безпека інформації”, “інформація з обмеженим доступом”, “засоби електронного цифрового підпису”, “послуги електронного цифрового підпису” — у значенні, наведеному в Законах України “Про захист персональних даних”, “Про інформацію”, “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, “Про електронний цифровий підпис”.”;
4) у статті 4:
частину першу доповнити абзацом такого змісту:
“Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб’єктів для функціонування Реєстру об’єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняється.”;
частину третю викласти в такій редакції:
“3. Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб’єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.”;
доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:
“4. Порядок здійснення ідентифікації та верифікації встановлюється Кабінетом Міністрів України.”;
5) статтю 6 викласти в такій редакції:
“Стаття 6. Основні принципи функціонування Реєстру
1. Функціонування Реєстру забезпечується розпорядником Реєстру.
2. Розпорядник Реєстру:
1) організовує і контролює надання доступу до інформації Реєстру;
2) контролює роботу щодо збереження і захисту інформації Реєстру від випадкової втрати або знищення, незаконної обробки, зокрема незаконного знищення чи несанкціонованого доступу, у тому числі третіх осіб;
3) координує роботу щодо внесення до Реєстру інформації;
4) здійснює накопичення, актуалізацію, перевірку інформації;
5) надає інформацію щодо функціонування Реєстру;
6) надає відповіді на запити уповноважених суб’єктів, що надходять захищеними каналами зв’язку;
7) виконує облік уповноважених суб’єктів;
8) виконує інформаційну взаємодію з ВІС уповноважених суб’єктів;
9) здійснює організацію розроблення, оформлення та подання на затвердження технічного опису і зразків документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України або спеціальний статус особи;
10) здійснює організацію виготовлення, обліку документів та обігу бланків документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;
11) надає послуги електронного цифрового підпису;
12) виконує інші покладені на нього функції і завдання.
3. Кабінет Міністрів України визначає державне підприємство, що належить до сфери управління розпорядника Реєстру, адміністратором Реєстру.

4. Адміністратор Реєстру:
1) здійснює заходи з інформаційного, технічного і програмно-технологічного забезпечення функціонування Реєстру;
2) забезпечує збереження і захист інформації Реєстру від випадкової втрати або знищення, незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи несанкціонованого доступу, у тому числі третіх осіб;
3) за погодженням з розпорядником Реєстру здійснює інформаційне забезпечення ВІС уповноважених суб’єктів та заявників (їх представників);
4) виконує інші завдання, покладені на нього розпорядником Реєстру.
5. Головний обчислювальний центр Реєстру, який діє у складі розпорядника Реєстру, забезпечує накопичення змін інформації та здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних Реєстру, формує набори даних для виготовлення документів. Резервний обчислювальний центр Реєстру забезпечує надійність збереження інформації центральної бази даних Реєстру шляхом дублювання інформації.
6. Замовником товарів, робіт і послуг для забезпечення створення та функціонування Реєстру є розпорядник Реєстру або адміністратор Реєстру.”;
6) у статті 7:
у частині першій:
у пункті 9 слова “відомості про документи” замінити словами “реквізити документів”;
пункт 111 виключити;
пункти 12 і 13 викласти в такій редакції:
“12) відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки трудового мігранта);
13) за згодою особи — відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України);”;



доповнити частину пунктами  14 і 15 такого змісту:
“14) додаткова змінна інформація (про місце проживання або перебування особи, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені);
15) інформація з ВІС.”;
частину другу викласти в такій редакції:
“2. У разі відсутності інформації, передбаченої пунктами 3, 6, 9—15 частини першої цієї статті, вноситься відмітка про її відсутність.”;
частину п’яту доповнити абзацом такого змісту:
“Заборонено вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічну або расову приналежність, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані, що стосуються здоров’я або статевого життя. Окремі види даних про стан здоров’я та засудження до кримінального покарання можуть вимагатися лише якщо вони є підставою для видачі документа, що посвідчує особу.”;
у частині шостій:
абзаци другий і третій викласти в такій редакції:
“Відцифровані відбитки пальців рук особи, крім шаблонів, після внесення до безконтактного електронного носія та видачі документа особі вилучаються з Реєстру та знищуються.
Повноваження щодо отримання відцифрованих відбитків пальців рук та забезпечення їх захисту відповідно до законодавства покладається на уповноважені суб’єкти та на підприємства, установи та організації згідно з частиною другою статті 2 цього Закону.”;
абзац четвертий виключити;
7) у статті 10:
у частині першій:
абзац перший після слів “органів місцевого самоврядування” доповнити словами “з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”;
абзац другий викласти в такій редакції:
“У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.”;

доповнити частину після абзацу другого новим абзацом третім такого змісту:
“Розпорядник Реєстру з метою проведення ідентифікації має безпосередній оперативний доступ до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави, або підприємств, установ та організацій в обсязі інформації про особу встановленому частиною першою статті 7 цього Закону. З цією метою поширення іншими володільцями таких даних здійснюється без надання згоди власника персональних даних.”.
У зв’язку з цим абзаци третій — шостий вважати відповідно абзацами четвертим — сьомим;
друге речення абзацу шостого викласти в такій редакції: “На письмове прохання особи внесення імені латинськими літерами може бути виконано відповідно до його написання у наявних документах.”;
частину другу доповнити пунктами 3—5 такого змісту:
“3) реєстрації актів цивільного стану;
4) за бажанням особи, якщо інформація про неї не була внесена до Реєстру;
5) у випадках передбачених Кабінетом Міністрів України.”;
частину третю викласти в такій редакції:
“3. Для внесення інформації до Реєстру та для оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну документів за зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що здійснює формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорії мігрантів, в установленому порядку.”;
8) у статті 11:
частину другу викласти в такій редакції:
“2. Надання інформації, відомостей або інших персональних даних про особу, що містяться у Реєстрі, здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України:
1) державним органам, в обсязі необхідному для виконання функцій передбачених законодавством;
2) третім особам за згодою особи персональні дані якої витребуються;
3) в інших випадках, передбачених законодавством.”;

доповнити статтю  частинами третьою і четвертою такого змісту:
“3. Порядок надання інформації з Реєстру, а також розмір плати за таке надання визначається Кабінетом Міністрів України.
4. Доступ до інформації Реєстру у встановленому порядку здійснюється уповноваженими суб’єктами після відповідної авторизації, із збереженням інформації про особу, яка здійснила такий доступ, введені запроси, витяги, час, дату та іншої технологічної інформації.”;
9) статтю 12 викласти в такій редакції:
“Стаття 12. Довідка про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та видані документи
1. Довідка про внесення інформації до Реєстру та видані документи складається у формі витягу з Реєстру. Порядок видачі довідки та її форма встановлюється Кабінетом Міністрів України.”;
10) у статті 13:
у частині першій:
підпункт “є” пункту 1 виключити;
у пункті 2:
підпункт “ґ” викласти в такій редакції:
“ґ) картка трудового мігранта”;
доповнити пункт підпунктами “є” і “ж” такого змісту:
“є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.”;
доповнити статтю частинами третьою і четвертою такого змісту:
“3. Паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка трудового мігранта містять безконтактний електронний носій.
Посвідчення особи на повернення в Україну, посвідчення водія, не містять безконтактного електронного носія.
4. Особам, які відмовляються від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія що міститься у паспорті громадянина України гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія. Таке право реалізується шляхом подання заяви до відповідного уповноваженого суб’єкта про відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія. У цьому випадку особі у порядку та строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, видається відповідний документ, до безконтактного електронного носія якого не внесені відцифровані відбитки пальців рук.”;
11) у статті 14:
частину третю виключити;
частину шосту викласти в такій редакції:
“6. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.”;
12) у статті 15:
частину першу і другу викласти в такій редакції:
“1. Бланки документів, які містять безконтактний електронний, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів та з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
Бланки документів, які не містять безконтактний електронний, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
2. Бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням уповноважених суб’єктів.”;
у частині п’ятій слова “імплантована безконтактна інтегральна схема (далі — безконтактний електронний носій)” замінити словами “імплантовано безконтактний електронний носій”;
у частині шостій слова “повинні містити безконтактний електронний носій” замінити словами “містять безконтактний електронний носій (у випадках передбачених цим Законом)”;




13) статтю 16 викласти в такій редакції:
“Стаття 16. Оформлення, видача, обмін, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення документів
1. Оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються у порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
2. Про втрату або викрадення документа на території України заявник (батьки особи віком до шістнадцяти років або інші представники, представники закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою) зобов’язаний у порядку і строки, визначені законодавством України, повідомити уповноваженого суб’єкта, який здійснив видачу документа та орган внутрішніх справ, якщо інше не передбачено цим Законом. Про втрату або викрадення документа за кордоном заявник зобов’язаний повідомити компетентні органи іноземної держави та ЗДУ за місцем перебування, яка протягом доби інформує уповноваженого суб’єкта, який здійснив видачу документа.
3. У разі використання особою документів з метою вчинення злочину на території України чи за кордоном, підроблення або в інших випадках, передбачених законами, уповноважений суб’єкт має право вилучити (у тому числі тимчасово) такі документи.
4. Головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів.
5. За фактом виготовлення документів відомості про серію та номер документа, дату персоналізації, номер використаного бланка в електронній формі передаються ВІС відповідним уповноваженим суб’єктом.
6. У разі втрати або викрадення документа заявник звертається до уповноваженого суб’єкта, що видав цей документ, з відповідною заявою і подає документи, що засвідчують зазначені факти та є обставиною, яка враховується при прийнятті уповноваженим суб’єктом рішення про здійснення його оформлення замість втраченого або викраденого документа.
7. Рішення про оформлення документа замість втраченого або викраденого документа, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, приймається уповноваженим суб’єктом за результатами ідентифікації заявника.
Для прийняття рішення про оформлення документа замість втраченого або викраденого за кордоном заявник додатково подає довідку компетентного органу держави, в якій втрачено або викрадено документ.
8. Уповноважений суб’єкт має право відмовити заявникові у видачі документа у разі, якщо:
1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;
2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);
3) заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа;
4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб’єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.
Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
За наявності підстав вищий уповноважений суб’єкт має право скасувати рішення, направити матеріали на повторний розгляд (у разі необхідності — на додаткову перевірку наданих матеріалів) чи прийняти на їх підставі нове рішення.
Остаточне рішення щодо оформлення та видачі документа приймає вищий уповноважений суб’єкт, до якого було оскаржено попереднє рішення.
Інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома заявника в установлений законодавством строк.
9. У разі закінчення строку дії документа або смерті особи її документи у порядку і строки, визначені законодавством України, здаються уповноваженому суб’єкту, що видав такий документ, а якщо така особа проживає (проживала) за кордоном — ЗДУ.
10. Про втрату або викрадення документа на території України заявник (батьки особи віком до шістнадцяти років або інші представники, представники закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою) зобов’язаний у порядку і строки, визначені законодавством України, повідомити уповноваженого суб’єкта, який здійснив видачу документа, а у разі викрадення — також орган внутрішніх справ. Про втрату або викрадення документа за кордоном заявник зобов’язаний повідомити компетентні органи іноземної держави та найближчу ЗДУ цієї країни.
Про втрату або викрадення документа за кордоном уповноважений суб’єкт, ЗДУ, які в установленому законодавством порядку отримали таке повідомлення, протягом доби інформують центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону України, із зазначенням внесеної до документа інформації.
11. Замість втраченого або викраденого документа уповноважений суб’єкт після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформлює та видає новий документ.
Особа, стосовно якої громадянство України припинено відповідно до Закону України “Про громадянство України”, зобов’язана у порядку та строки, встановлені законодавством про громадянство України, повернути документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, уповноваженому суб’єкту, що здійснив оформлення та видачу такого документа, а якщо така особа проживає за кордоном — ЗДУ.
Якщо особа, яка заявила про втрату або викрадення документа, знайде цей документ, вона зобов’язана протягом доби здати знайдений документ для знищення уповноваженому суб’єкту, який видав цей документ, а в разі втрати або викрадення за кордоном - найближчій ЗДУ.
12. Знищення вилучених документів здійснюється у встановленому законодавством порядку.”;
14) у статті 19:
у частині другій:
в абзаці першому слова “відповідно до документів ІСАО” замінити словами “з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО)”;
абзац другий викласти в такій редакції:
“За згодою особи відцифровані відбитки пальців рук вносяться до безконтактного електронного носія у разі оформлення паспорта громадянина України.”;
у першому реченні частини третьої слова “законами України” замінити словами “законодавством України”;
15) у статті 21:
у частині першій слова “на території України” виключити;
частини другу, третю, п’яту і дев’яту викласти в такій редакції:
“2. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку — на 10 років.”;
“5. Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Видача паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру та уповноваженими суб’єктами передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.”;
“9. До безконтактного електронного носія, що міститься  у паспорті громадянина України, яка досягла вісімнадцятирічного віку, вносяться засоби електронного цифрового підпису у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Послуги електронного цифрового підпису в цілях цього Закону надаються виключно Розпорядником Реєстру.”;
16) у статті 22:
у частині першій:
слова “за кордоном” виключити;
доповнити частину абзацом такого змісту:
“Кожен громадянин України не може мати більше двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон.”;
частину п’яту викласти в такій редакції:
“5. Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється в Україні — розпорядником Реєстру, а за кордоном — ЗДУ. Видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється розпорядником Реєстру та ЗДУ, а також уповноваженими суб’єктами передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.”;
    у частині десятій слова “розпорядником Реєстру” замінити словами “центральним органом виконавчої влади, який здійснює формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішніх зносин України”;
    у частині дванадцятій цифри “30” і “10” замінити відповідно цифрами “20” і “7”;
    у частині шістнадцятій слова “та обмін” виключити, а після слів “чи ЗДУ” доповнити словами “або МЗС”;
17) у статті 23:
частину першу викласти в такій редакції:
“1. Дипломатичний паспорт України є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та надає право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну.”;
доповнити статтю після частини п’ятої новою частиною шостою такого змісту:
“6. Усі друковані написи у дипломатичному паспорті України, у тому числі відомості про особу зазначаються українською та англійською мовами.”.
У зв’язку з цим частину шосту вважати відповідно частиною сьомою.
18) у статті 24:
назву статті доповнити словом “України”;
частину першу викласти в такій редакції:
“1. Службовий паспорт України є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та надає право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну.”;
частину п’яту доповнити пунктом 71 такого змісту:
“71) дата народження;”;
19) у статті 25:
у частині четвертій цифри “16” замінити цифроми “32”;
частини шосту і сьому викласти в такій редакції:
“6. Посвідчення особи моряка видається на десять років.
7. Про втрату або викрадення посвідчення особи моряка на території України, особа зобов’язана негайно повідомити про це капітана судна, де вона працює, та/або керівника підприємства, установи, організації, що уклала з нею трудовий договір, а також уповноваженого суб’єкта, який здійснив видачу посвідчення, а у разі викрадення — також орган внутрішніх справ. Про втрату або викрадення посвідчення особи моряка за кордоном особа зобов’язана повідомити компетентні органи іноземної держави та найближчу ЗДУ.”;
20) у статті 26:
частину першу викласти в такій редакції:
“1. Посвідчення члена екіпажу є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України і видається громадянину України, який належить до складу екіпажу повітряного судна, відноситься до осіб льотного екіпажу та екіпажу пасажирського і вантажного салону, осіб авіаційного персоналу, які не входять до складу екіпажу, але забезпечують виконання технологічних процесів перевезення та виконання видів польотів або авіаційних робіт чи технічне обслуговування повітряних суден у позабазових аеропортах.”;
у частині дев’ятій:
пункт 7 після слів “місце роботи” доповнити словом “(код)”;
пункт 14 викласти в такій редакції:
“14) уповноважений орган, що видав документ, та відцифрований підпис посадової особи;”;
пункт 16 виключити;
доповнити статтю частиною десятою такого змісту:
“10. Посвідчення члена екіпажу містить напис українською та англійською мовами: “Посвідчення члена екіпажу є власністю України” і текст українською та англійською мовами: “Власник має право в будь-який час повернутися в Україну за пред’явленням дійсного посвідчення”.”;
21) у статті 27:
частину першу викласти в такій редакції:
1. Посвідчення особи на повернення в Україну є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України (крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті), дає право на в’їзд в Україну, оформляється і видається ЗДУ громадянам України у разі:
1) втрати під час перебування за межами України документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України та надають право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну;
2) якщо строк дії таких документів закінчився;
3) якщо встановлено, що такий документ є недійсним з інших причин;
4) якщо громадянин України не оформлював документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України та/або надають право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну.”;
пункт 2 частини п’ятої викласти в такій редакції:
“2) документ (протокол, довідка тощо), виданий компетентними органами країни перебування, що підтверджує факт звернення особи з приводу втрати документа, що посвідчує особу, підтверджує громадянство та надає право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну; або документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство та надає право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну, якщо строк дії такого документа закінчився або встановлено, що він є недійсним з інших причин (крім випадків якщо громадянин України не оформлював документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України та/або надають право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну);”;
частину сьому викласти в такій редакції:
“7. На підставі звернення компетентного органу іноземної держави посвідчення особи на повернення в Україну може бути оформлене і видане на ім’я громадянина України, щодо якого прийнято рішення про реадмісію, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або щодо якого прийнято рішення про його примусову депортацію з відповідної країни.”;
23) статтю 28 виключити;
24) у частині другій статті 29 слова “, що містить безконтактний електронний носій” виключити.
25) статті 31 і 32 викласти в такій редакції:
“Стаття 31. Посвідка на постійне проживання
1. Посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
2. Посвідка на постійне проживання оформляється іноземцям та особам без громадянства (незалежно від віку), які мають дозвіл на імміграцію в Україну.
3. Посвідка на постійне проживання є власністю України.
4. Посвідка на постійне проживання виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
5. До посвідки на постійне проживання вноситься така інформація:
1) ім’я особи;
2) стать;
3) громадянство;
4) дата народження;
5) унікальний номер запису в Реєстрі;
6) номер документа;
7)дата видачі документа;
8) дата закінчення строку дії документа;
9) уповноважений суб’єкт, що видав документ (код);
10) відцифрований підпис особи;
11) підстава отримання дозволу на імміграцію (код);
12) місце народження;
13) відцифрований образ обличчя особи.
6. Посвідка на постійне проживання видається строком на 10 років.


Стаття 32. Посвідка на тимчасове проживання
1. Посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
2. Посвідка на тимчасове проживання оформляється іноземцям та особам без громадянства (незалежно від віку), які визначені статтею 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.
3. Посвідка на тимчасове проживання є власністю України.
4. Посвідка на тимчасове проживання виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
5. До посвідки на тимчасове проживання вноситься така інформація:
1) ім’я особи;
2) стать;
3) громадянство;
4) дата народження;
5) унікальний номер запису в Реєстрі;
6) номер документа;
7) дата видачі документа;
8) дата закінчення строку дії документа;
9) уповноважений суб’єкт, що видав документ (код);
10) відцифрований підпис особи;
11) підстава отримання посвідки на тимчасове проживання (код);
12) місце народження.
13) відцифрований образ обличчя особи.
6. Посвідка на тимчасове проживання видається строком на один рік, якщо інше не передбачено Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.”;
26) абзаци п’ятий — сьомий частини третьої статті 33 виключити;
27) у частині третій статті 34:
абзац десятий виключити;
доповнити частину після абзацу вісімнадцятого новим абзацом такого змісту:
“16) від цифрований образ обличчя особи.”.
У зв’язку з цим абзаци дев’ятнадцятий — двадцять п’ятий вважати відповідно абзацами двадцятим — двадцять шостим;
абзаци двадцятий, двадцять другий — двадцять четвертий виключити;
28) статтю 35 викласти в такій редакції:
“Стаття 35. Картка трудового мігранта
1. Картка трудового мігранта є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, які мають намір займатися підприємницькою діяльністю в Україні, та підтверджує законні підстави для проживання в Україні.
2. Картка трудового мігранта є власністю України.
3. Картка трудового мігранта виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
На лицьовому боці картки угорі розміщуються назва держави, назва документа та зображення малого Державного Герба України.
Нижче розміщується така інформація:
1) ім’я особи;
2) стать;
3) громадянство;
4) дата народження;
5) унікальний номер запису в Реєстрі;
6) номер документа;
7) уповноважений суб’єкт, що видав документ (код);
8) дата видачі документа;
9) строк дії документа;
10) відцифрований підпис особи;
11) відцифрований образ обличчя особи.
На зворотному боці картки трудового мігранта угорі розміщується напис: “Картка трудового мігранта є власністю України”. Нижче розміщується така додаткова інформація про особу:
1) назва та номер документа, що посвідчує особу;
2) держава, в якій видано паспортний документ;
3) місце народження.
Усі написи на лицьовому та зворотному боці картки трудового мігранта виконуються українською та англійською мовами, а ім’я особи — відповідно до вимог цього Закону.
4. Оформлення та видача картки трудового мігранта здійснюються розпорядником Реєстру протягом 10 робочих днів з дня прийняття ним документів, передбачених законодавством України.
Оформлення та видача картки трудового мігранта здійснюються в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
5. Строк дії картки трудового мігранта становить один рік.”;
29) доповнити Закон статтею 36 такого змісту:
“Стаття 36. Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту
1. Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, є паспортним документом, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання її особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, і є дійсним для реалізації прав та виконання обов’язків, передбачених цим Законом та іншими законами України.
2. Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, є власністю України.
3. Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, виготовляється у формі книжечки, яка складається з м’якої обкладинки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, 16 сторінок та сторінки даних.
На лицьовому боці обкладинки розміщуються зображення малого Державного Герба України, назва держави та назва документа.
На лівому форзаці надруковано текст: “Цей документ посвідчує особу та підтверджує факт надання їй в Україні статусу особи, яка потребує додаткового захисту”.
На сторінці даних інформація розміщується в такій послідовності:
1) відцифрований образ обличчя особи;
2) ім’я особи;
3) дата народження;
4) громадянство;
5) відцифрований підпис особи;
6) держава постійного проживання особи;
7) стать;
8) реквізити рішення уповноваженого суб’єкта про визнання особою, яка потребує додаткового захисту;
9) номер документа;
10) дата видачі документа;
11) дата закінчення строку дії документа;
12) уповноважений суб’єкт, що видав документ (код);
13) унікальний номер запису в Реєстрі.
4. Оформлення та видача посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, здійснюються розпорядником Реєстру протягом 15 робочих днів з дати прийняття ним рішення про визнання іноземця або особи без громадянства особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
5. Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, видається строком на п’ять років.”;
30) доповнити Закон статтею 37 такого змісту:
“Стаття 37. Проїзний документ особи, якій надано додатковий захист
1. Проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, є документом, що посвідчує особу та надає право особі, якій він оформлений, на виїзд з України і в’їзд в Україну.
2. Проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, є власністю України.
3. Документ виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та яка складається з м’якої обкладинки, 16 сторінок та сторінки даних.
На лицьовому боці обкладинки розміщуються зображення малого Державного Герба України, назва держави та назва документа.
На сторінку даних інформація вноситься в такій послідовності:
1) назва держави;
2) назва документа;
3) тип документа;
4) код держави;
5) номер документа;
6) ім’я особи;
7) дата народження;
8) унікальний номер запису в Реєстрі;
9) стать;
10) місце народження;
11) дата видачі документа;
12) уповноважений суб’єкт, що видав документ (код);
13) дата закінчення строку дії документа;
14) відцифрований підпис особи;
15) відцифрований образ обличчя особи.
На першій сторінці впоперек друкується текст відповідно до єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також зазначається, що документ є власністю України.
Четверта сторінка призначена для особливих відміток.
Сторінки з п’ятої до шістнадцятої призначені для віз і відміток про перетинання особою, якій надано додатковий захист, державного кордону.
4. Оформлення та видача документа здійснюються розпорядником Реєстру протягом 15 робочих днів з дати звернення заявника за отриманням такого документа.
5. Проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, видається на строк дії посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, за умови, що посвідчення видано на п’ять років.”;
31) пункти 2 і 3 розділу V “Перехідні положення” виключити.
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпунктів 25, 28 і 30 пункту 3 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2018 року, підпункту 29 пункту 3 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2020 року в частині запровадження документів, що містять безконтактний електронний носій.
2. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.
3. Установити, що проїзні документи дитини, видані до набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії і можуть використовуватися для виїзду з України і в’їзду в Україну осіб, на ім’я яких вони видані.
4. Установити, що в разі, коли під час розгляду заяви-анкети для внесення інформації про особу до Єдиного державного демографічного реєстру вперше така особа не надала документів, що посвідчують особу та підтверджують її громадянство, розпорядник зазначеного Реєстру здійснює її ідентифікацію, а в разі, коли особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи з використанням наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, з метою отримання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, інформації про особу для її ідентифікації в обсязі, встановленому частиною першою статті 7 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.
5. Установити, що органи державної влади, підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, зобов’язані безоплатно надавати центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, безпосередній оперативний доступ до державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, з метою отримання інформації про особу для її ідентифікації в обсязі, встановленому частиною першою статті 7 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.
6. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
              Голова
Верховної Ради України

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Проект Закону про внесення

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України

 

Номер, дата реєстрації:
3224 від 05.10.2015
Сесія реєстрації:
3 сесія VIII скликання
Включено до порядку денного:
756-VIII  від 05.11.2015
Суб'єкт права законодавчої ініціативи:
Кабінет Міністрів України
Ініціатор(и) законопроекту:
  • Яценюк Арсеній Петрович Кабінет Міністрів України
  • Головний комітет:
  • Комітет з питань інформатизації та зв'язку
  • Інші комітети:
  • Комітет у закордонних справах
  • Комітет з питань європейської інтеграції
  • Комітет з питань правової політики та правосуддя
  • Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
  • Комітет з питань бюджету
  • Комітет з питань запобігання і протидії корупції
  • Текст законопроекту та супровідні документи:
  • Проект Закону 02.10.2015
  • Подання 02.10.2015
  • Пояснювальна записка 02.10.2015
  • Порівняльна таблиця 02.10.2015
  • Проект Закону (доопрацьований) 13.11.2015
  • Подання 13.11.2015
  • Пояснювальна записка 13.11.2015
  • Порівняльна таблиця 13.11.2015
  • Документи, пов'язані із роботою:
  • Висновок комітету 30.10.2015
  • Висновок Головного науково-експертного управління 16.11.2015
  • Висновок комітету 17.11.2015
  • Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

    Аватар користувача Дейниченко Володимир

    Нові внутрішні паспорти –

    Нові внутрішні паспорти – небезпека чи захист? ДМС відповідає на критику

    Максим Соколюк, в.о. голови Державної міграційної служби, для ЄвроПравди _ Вівторок, 03 листопада 2015, 13:16

     

    Версія для друку Коментарі17

    Фото УНІАН
    Перехід України на ID-картки замість паперових "книжечок" готують вже давно, та зараз ця перспектива - реальна. На фото прототип "паспорта", датований 2011 роком. Новий документ ТОЧНО БУДЕ ІНШИМ, але формат пластикової картки - лишиться.

    Зміни до законодавства, запропоновані в рамках безвізового діалогу з ЄС у сфері безпеки документів, вже стали темою для дискусії – і у Верховній раді, і в громадянському суспільстві. "Європейська правда" вже публікувала думку деяких представників експертного середовища, які жорстко розкритикували урядовий законопроект №3224.

    У профільних комітетах ВР так само є скепсис щодо урядового проекту, як засвідчила експертна дискусія, організована ЄвроПравдою.

    Але в уряді є аргументи на користь своєї ідеї – більше того, там кажуть, що не всі претензії експертів є обґрунтованими. Тому ми надаємо право на публікацію також Державній міграційній службі (ДМС).

    * * * * *

    Як відомо, з 2012 року чинним є закон України "Про єдиний державний демографічний реєстр…", за яким з 1 січня 2015 року українці вже отримують біометричні паспорти для виїзду за кордон, а з 1 січня 2016 року розпочнеться видача нових "внутрішніх" паспортів – замість морально застарілої книжечки відтепер видаватиметься пластикова ID-картка.

    Та будь-які зміни потребують законодавчої підтримки. Саме через плани запровадити ID-картку уряд запропонував законопроект №3224. Переважно він стосується саме цього документа і покликаний вирішити ряд проблем та суперечностей у чинному законі.

    Нині ми чуємо аргументи, мовляв, Україна має взагалі відмовитися від єдиного демографічного реєстру.

    Але не забуваймо: цей закон вже діє! До нього вже шість разів вносилися зміни, за ним видано громадянам вже понад 1,7 млн документів.

    Та розберемося в нормах закону, який чомусь викликав таку критику. Чи справді він несе загрозу дотриманню прав людини? Або, можливо, навпаки – надає громадянам більший рівень захисту?

    Що нового пропонує уряд

     Персоніфікований доступ до персональних даних.

    Це, мабуть, головне нововведення законопроекту, але його критики взагалі не згадують.

    Пропонується, щоби всі сеанси доступу будь-якого чиновника до персональних даних особи фіксувалися системою в автоматичному режимі і ці дані зберігалися. У подальшому кожна особа зможе безкоштовно отримати інформацію про те, хто, коли та на якій підставі переглядав інформацію про неї в Реєстрі.

    Окремо фіксуватиметься інформація про те, ким, коли та на якій підставі вносилися зміни до даних про особу в Реєстрі.

     Оформлення ID-картки з 14 років, а не з народження.

    Чинним законом про ЄДДР передбачено, що "внутрішні паспорти", ID-картки, мають оформлятися кожному громадянину від народження. Натомість уряд пропонує видавати їх з 14 років. Це поширена європейська практика, адаптована до українського законодавства, адже саме з 14 років наступає часткова дієздатність, і підлітки у цьому віці вже можуть вчиняти певні правочини, не завжди потребуючи присутності батьків із паспортами.

     Жодних обмежень на оформлення закордонного паспорта.

    Законопроект пропонує відмовитися від практики відмов у видачі паспорта для виїзду за кордон через несплачені аліменти, комунальні рахунки або через непогашену судимість. Цей контроль нині здійснюється двічі – при оформленні паспорта та при перетині кордону.

    Але такий подвійний контроль не має сенсу!

    Саме у пункті пропуску на кордоні весь світ перевіряє, чи не існує застережень щодо виїзду особи за межі країни, дублювання ж цих функцій при оформленні паспорта затягує процедури для всіх без винятку громадян та створює додаткові підстави для корупції.

     Жодних територіальних обмежень.

    Оформлення паспорта у формі ID-карти здійснюватиметься у будь-якому місці, незалежно від місця проживання особи – громадяни не будуть "прив’язаними" до так званих "паспортних столів", як це відбувається сьогодні.

     Розширення переліку суб’єктів Реєстру.

    Комунальні центри надання адмінпослуг (так звані "ЦНАПи") та державне підприємство "Документ" пропонується зробити суб’єктами Реєстру, що безумовно сприятиме спрощенню отримання громадянами адміністративних послуг у паспортній сфері та зменшенню корупції.

    Якщо сьогодні ЦНАПи виступають лише у ролі посередників, які приймають від громадян документи та передають їх до міграційної служби, то пропозиція уряду – надати їм права щодо прийняття заяв (із первинним внесенням інформації до Реєстру) та видачі документів. Міграційна служба лише прийматиме рішення щодо ідентифікації та оформлення паспорта, тобто працюватиме у режимі "бек-офісу" за взірцем більшості європейських держав.

    Так, ви не помилилися. ДМС готова добровільно відмовитися від частини повноважень на користь ЦНАПів.

    Навіть більше – ми самі ініціювали таку відмову. Щоправда, ця реформа не може відбутися за один день, деякий час ЦНАПи та підрозділи міграційної служби прийматимуть громадян паралельно.

     Оцифровка наявних даних міграційної служби.

    Усі дані про громадян, які містяться на паперових носіях у формах Ф-1, потрібно поступово оцифрувати та внести до ЄДДР, і законопроект це передбачає. Мотивів для цього – декілька, зокрема, така рекомендація звучить від представників Єврокомісії. Окрім того, оцифровка даних дозволить скоротити терміни оформлення ID-карти з теперішніх 30 днів до 7 та 20 робочих, за аналогією з оформленням закордонного паспорта.

    Внесення до ID-карти електронного цифрового підпису

    Запровадження нових ID-карток не означає лише заміни паперового документа на пластиковий. Не менш важливий наслідок – розвиток електронних сервісів. До ID-карти буде внесено електронний цифровий підпис особи, а з його допомогою можна буде надавати громадянам якісні, прозорі, безпечні та швидкі послуги. Це важливо і в контексті запровадження електронного урядування.

    Для чого взагалі потрібен чіп у паспорті?

    Електронний чіп та його функціональні характеристики (включаючи електронний цифровий підпис) зменшують ризик фальсифікації документа до мінімуму. ID-картки відповідають сучасним вимогам та забезпечують, з одного боку, захищеність від "крадіжки особистості" (identity theft) і схожих небезпек, а з іншого боку - сприяють розвитку електронних послуг і підвищують ефективність державного обслуговування в цілому.

    Законопроект містить також безліч технічних моментів, необхідних для запровадження нової системи ідентифікації та видачі ID-карт.

    Чи є законопроект досконалим?
    Чи вирішує він усі проблеми ЄДДР?

    Попри те, що ідеї законопроекту №3224 отримали схвальну оцінку європейських експертів під час останньої моніторингової місії в рамках безвізового діалогу з ЄС, Державна міграційна служба погоджується: урядовий проект можна і треба удосконалити.

    Саме тут ми бачимо важливу роль експертного середовища та уповноваженого Верховної ради з прав людини.

    Але наявність у них певних застережень у жодному разі не означає, що від прийняття законопроекту треба відмовитися в цілому. Необхідні зміни та доповнення можна внести до другого читання і ДМС готова взяти активну участь у цьому процесі. І Верховна рада матиме можливість визначити, чиї аргументи є більш обґрунтованими.

    То в чому ж полягають основні зауваження?

    Наведемо ключові тези зі статті наших шановних критиків та спробуємо надати свої коментарі щодо них.

    "Законопроект №3224 пропонує зберегти і розвивати мега-базу персональних даних –
    Єдиний державний демографічний реєстр (ЄДДР)".

    По-перше, аналогічні бази даних є у багатьох країнах, у тому числі Євросоюзу. Наявність такої бази спрощує та робить прозорішими процедури оформлення та видачі документів. Централізована база унеможливлює так звану "крадіжку особистості", тобто дає громадянину гарантію, що в іншій частині країни не буде випущено дублікат його документа. Крім того, це спрощує верифікацію особи, оскільки дає можливість ідентифікувати її, співставляючи різні наявні дані щодо неї.

    По-друге, те, що сьогодні будує ДМС, у жодному випадку не можна назвати "мега-базою". Ідеологія створення Реєстру не передбачає внесення до нього всіх даних, що містяться у відомчих інформаційних системах – там потрібна лише інформація про видані особі документи, і ця інформація потрібна виключно для уникнення випадків видачі особі двох аналогічних документів усупереч законодавству, а також для забезпечення ідентифікації особи, у тому числі у випадках втрати документів.

    По-третє, до реєстру де-факто вноситиметься саме та інформація, що вже є в міграційній службі на паперових носіях, у тому числі про батьків особи.

    Водночас ми погоджуємося з критикою – закон справді потребує уточнення, яка інформація та з яких ВІС має бути внесена до Реєстру. До другого читання необхідно виписати межі використання інформації про особу з ЄДДР та вичерпний перелік державних органів та установ, що матимуть доступ до ЄДДР, а також права та обов’язки розпорядника Реєстру.

    Необхідно також встановити вичерпний перелік держреєстрів, до яких матиме доступ розпорядник Реєстру. Такий доступ обмежуватиметься виключно цілями ідентифікації особи.

    Важливо додати, що реформа ДМС, яку вже започатковано, передбачає суттєве посилення служби внутрішнього контролю, в тому числі – за дотриманням законодавства про захист персональних даних.

    Створення ж тисяч локальних баз даних, що пропонує "альтернативний" законопроект, навпаки – зробить неможливим будь-який моніторинг, а також отримання громадянами адміністративних послуг поза межами населеного пункту, де вони проживають.

    До слова, наслідки відсутності єдиної бази ми яскраво відчуваємо вже зараз на прикладі громадян, які вимушені виїжджати з Криму та територій Східної України, контрольованих терористами.

    "Законопроект пропонує легалізувати
    паразитуючу бізнес-прокладку у паспортній сфері
    ".

    Законопроектом передбачено включення до числа суб’єктів Реєстру центрів надання адміністративних послуг та державного підприємства, яке знаходиться у сфері управління ДМС (так, йдеться про ДП "Документ").

    Для чого це потрібно? Метою є запобігання корупції у сфері діяльності ДМС.

    Ми вирішили розділити процеси прийому заяв від громадян та прийняття рішень за цими заявами. Фронт-офісами виступатимуть ЦНАПи та сервісні центри держпідприємства, бек-офісами – підрозділи ДМС. Це унеможливить спілкування громадян з посадовими особами, які приймають рішення, а відповідно – мінімізує корупційні ризики.

    Слід підкреслити, що держава жодним чином не примушуватиме громадян звертатися до якогось певного фронт-офісу і вони самостійно зможуть обирати місце, куди подавати заяви. Так, сервісні центри, створені ДП "Документ", передбачають додаткову оплату за сервіс, оскільки державне підприємство не отримує жодного бюджетного фінансування. Та якщо в окремих містах, районах чи областях ЦНАПи зможуть запропонувати громадянам якісні та дешевші послуги, люди підуть саме до них.

    А ДМС за новим законом, як вже підкреслювалося, надасть ЦНАПам всі необхідні можливості.

    І, нарешті, йдеться саме про державне підприємство, а не приватну структуру, тож витрати цього ДП контролюються державою.

    Та ми розуміємо занепокоєність експертів та суспільства.

    Тому для уникнення неоднозначного трактування закону, до другого читання необхідно уточнити у законопроекті, що ДП наділене функціями щодо внесення даних до Реєстру виключно у створених цим підприємством сервісних центрах, але у жодному разі не у підрозділах міграційної служби.

    Тобто не можна лишати жодного шансу для "зрощування" ДП "Документ" із посадовцями ДМС. Фронт-офіс та бек-офіс повинні бути розділені.

    "Законопроект зберігає непрозору та корумповану
    систему оплати паспортних послуг".

    Законопроект №3224 взагалі не містить будь-яких тез стосовно оплати паспортних послуг. Що ж стосується нині існуючої системи оплати послуг, то вона, на наш погляд, є прозорою і цілком законною. Про жодні "корупційні схеми" тут не йдеться.

    На сьогоднішній день при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон у звичайному режимі громадяни сплачують державне мито (170 грн), а також вартість адміністративної послуги (87 грн 15 коп.) та вартість бланку (залежно від типу паспорта, 304 грн 32 коп. за бланк з електронним чіпом та 238 грн 32 коп. без нього) - це при оформленні документа протягом 20 робочих днів. У випадку оформлення документа протягом 7 робочих днів сума державного мита та вартості адміністративної послуги подвоюється

    Всі ці платежі встановлені чинним законодавством.

    Кошти від оплати держмита та вартості адмінпослуги надходять до місцевого бюджету, міграційна служба до них не причетна і жодним чином не може розпоряджатися цими коштами.

    А місцева громада, за бажання, може пускати їх на розвиток ЦНАПів.

    Кошти ж, які надходять на спеціальний казначейський рахунок ДМС України від сплати вартості бланку, одразу перераховуються державному підприємству "Поліграфкомбінат "Україна". Це справді – лише оплата за бланк паспорта та його персоналізацію. Жодної копійки з неї у розпорядженні ДМС не залишається.

    Що ж станеться, якщо законодавець вирішить скасувати оплату за бланк (адже заклики до цього лунають час від часу)?

    В держбюджеті на 2015 рік не передбачено окреме фінансування на бланки паспортів та їх персоналізацію. Тож у разі припинення сплати цього платежу громадянами міграційна служба просто не матиме іншого виходу, окрім як припинити видачу закордонних паспортів через відсутність фінансування. Бо без сплати цих коштів ми просто не отримаємо бланки в поліграфкомбінаті!

    Однак і з цього ми розуміємо, що до критики експертів потрібно дослухатися.

    Тому міграційною службою вже внесено пропозиції щодо врегулювання системи оплат при оформленні закордонних паспортів, і ми пропонуємо врегулювати це питання до другого читання закону №3224.

    "Законопроект №3224 передбачає можливість отримання
    платних довідок та витягів з демографічного реєстру".

    Тут контраргумент найпростіший.

    Витяги з Реєстру надаватимуться громадянам безкоштовно.

    Це зазначено у статті 9 закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр" і не потребує жодних уточнень.

    * * * * *

    Отже, ми маємо обґрунтування – чому законопроект №3224 пропонує саме такі нововведення. Ми готові доносити і обґрунтовувати свою позицію.

    Водночас ДМС відкрита до діалогу. Ми готові чути критику і визнаємо – за допомогою депутатів та експертів урядовий законопроект може і має бути удосконалений.

    Але для цього його варто ухвалити в першому читанні. Тим більше – з урахування того, що Україна справді має показати Єврокомісії, що ми готові рухатися до безвізового режиму.

     

    Автор: Максим Соколюк,

    в.о. голови Державної міграційної служби України

    Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

    Аватар користувача Дейниченко Володимир

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
    ПОСТАНОВА

    від 25 березня 2015 р. № 302
    Київ

    Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України

    {Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
    № 621 від 19.08.2015}

    Відповідно до частини другої статті 15 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” Кабінет Міністрів України постановляє:

    1. Затвердити:

    зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2;

    зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4;

    Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.

    2. Запровадити з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

    3. Установити, що до завершення роботи із запровадження оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка попереднього зразка.

    Прем'єр-міністр України

    А.ЯЦЕНЮК

    Інд. 31



     

    Додаток 1
    до постанови Кабінету Міністрів України
    від 25 березня 2015 р. № 302

    ЗРАЗОК
    бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм

    Лицьовий бік

    Зворотний бік


     

    Додаток 2
    до постанови Кабінету Міністрів України
    від 25 березня 2015 р. № 302

    ТЕХНІЧНИЙ ОПИС
    бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм

    1. Бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1 розміром 54 х 85,6 (± 0,75) міліметра, що містить безконтактний електронний носій.

    2. У паспорт імплантовано безконтактний електронний носій, який відповідає вимогам нормативних документів України у сфері технічного та криптографічного захисту інформації. Безконтактний електронний носій відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 14443A щодо запису і зчитування даних.

    До безконтактного електронного носія вноситься інформація, яка зазначена на лицьовому та зворотному боці паспорта, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи), а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що внесена на безконтактний електронний носій, відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (далі - Закон).

    До безконтактного електронного носія може бути внесена додаткова змінна інформація, передбачена Законом.

    3. Для виготовлення паспорта використовується багатошаровий полімерний матеріал (полікарбонат), який за фізичними характеристиками відповідає вимогам стандарту ДСТУ ISO/IEC 7810:2008 та підлягає лазерній персоналізації і гравіюванню.

    4. Дизайн паспорта відтворюється з використанням офсетного, ірисного офсетного та трафаретного друку.

    5. На лицьовому боці паспорта надруковано гільйошні розетки, три захисні сітки, в яких виконано контур карти України, орнаментальні рисунки та стилізовані зображення колосків.

    Одну захисну сітку виконано способом ірисного офсетного друку, що створює плавний перехід жовтого кольору у вохристий, другу - способом ірисного офсетного друку, що створює плавний перехід сірого кольору в сіро-зелений, третю - способом офсетного друку синім кольором.

    Позитивним мікротекстом “ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ” виконано середні остюки стилізованих зображень колосків, а позитивним мікротекстом “УКРАЇНА” - окремі дуги орнаментального рисунка та окремі елементи захисних сіток у вигляді кіл.

    У верхній лівій частині лицьового боку паспорта зображено символ електронного документа, у правій - малий Державний Герб України та Державний Прапор України.

    У захисних сітках виконано зображення малого Державного Герба України та Державного Прапора України. Кольори Державного Прапора України розділяє лінія негативного мікротексту “УКРАЇНА”.

    У правій частині лицьового боку паспорта розташовано елемент рельєфно-точкового тактильного шрифту, що призначений для сприйняття інформації особами з вадами зору.

    На лицьовому боці паспорта зліва від відцифрованого образу обличчя особи фарбою, яка є невидимою при денному світлі та під дією джерела ультрафіолетового опромінення набуває свічення червоного кольору, надруковано стилізоване зображення колоска. Навколо відцифрованого образу обличчя особи фарбою, яка є невидимою при денному світлі та під дією джерела ультрафіолетового опромінення набуває свічення червоного кольору, надруковано рамку.

    6. На лицьовому боці паспорта містяться п’ять обов’язкових зон візуальної перевірки (I-V):

    зона I. Одним рядком надруковано назву держави “УКРАЇНА”, “UKRAINE”.

    Нижче одним рядком надруковано назву документа “ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ”, “PASSPORT OF THE CITIZEN OF UKRAINE”;

    зона II. Послідовно, згори донизу, надруковано назви полів:

    “Прізвище/Surname”;

    “Ім’я/Name”;

    “По батькові/Patronymic”;

    зона III. Продовження назв полів, які надруковано у такому ж порядку, як у зоні II:

    “Стать/Sex”, “Громадянство/Nationality”;

    “Дата народження/Date of birth”, “Запис №/Record No”;

    “Дійсний до/Date of expiry”, “Документ №/Document No”;

    зона IV призначена для розміщення відцифрованого підпису особи;

    зона V призначена для розміщення відцифрованого образу обличчя особи.

    7. На лицьовому боці паспорта розміщено захисний елемент, імплантований у багатошаровий полімерний матеріал.

    8. На зворотному боці паспорта надруковано три захисні фонові сітки, в яких виконано орнаментальний рисунок та поле з фоновим рисунком, призначене для внесення машинозчитуваної інформації.

    Одну захисну сітку виконано способом ірисного офсетного друку, що створює плавний перехід блакитного кольору у вохристий, другу - способом офсетного друку жовтим кольором, третю - способом офсетного друку сірим кольором.

    Окремі елементи орнаментального рисунка виконано позитивним мікротекстом перемінного розміру “Україна” у вигляді хвилястих ліній.

    На зворотному боці паспорта вище машинозчитуваної зони розміщено спеціальний захисний гравірувальний елемент з хвилястими лініями та орнаментом.

    У верхній правій частині зворотного боку паспорта міститься оптико-змінне зображення відцифрованого образу обличчя особи та попарно відокремлені цифри року її народження.

    Машинозчитувана зона відокремлена голографічною стрічкою.

    9. На зворотному боці паспорта міститься зона візуальної перевірки (VI) та машинозчитувана зона (VII).

    У зоні VI одним рядком надруковано напис “ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ Є ВЛАСНІСТЮ УКРАЇНИ” та назву підприємства, що виготовило паспорт, - “ПК “Україна”.

    Нижче, послідовно, згори донизу, надруковано назви полів:

    “Дата видачі/Date of issue”, “Орган, що видав/ Authority”;

    “Місце народження/Place of birth”.

    Зона VII призначена для внесення машинозчитуваної інформації. Фарбою, яка є невидимою при денному світлі та під дією джерела ультрафіолетового опромінення набуває свічення блакитного кольору, надруковано контури гільйошного рисунка у вигляді хвилястих ліній та спеціального растру в геометричних фігурах.

    10. Назви полів паспорта для внесення інформації про особу виконуються українською та англійською мовами.

    11. Паспорт віддруковано жовтою, сірою, блакитною, сіро-зеленою, синьою, темно-синьою та вохристою фарбами.

    Текст з обох боків паспорта друкується фарбою чорного кольору, яка під дією джерела ультрафіолетового опромінення набуває свічення зеленого кольору.

    Назва держави “УКРАЇНА”, “UKRAINE” та спеціальний символ, який свідчить про наявність безконтактного електронного носія, виконано оптико-перемінною фарбою.

    12. Паспорт виготовляється з використанням багатокомпонентного захисного друку.

    13. Персоналізація паспорта здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів державного підприємства “Поліграфічний комбінат “Україна” по виготовленню цінних паперів”.

    14. Персоналізація паспорта здійснюється шляхом лазерного гравіювання (в тому числі об’ємного лазерного гравіювання) та імплантації у внутрішній шар полімерного матеріалу лицьового боку паспорта кольорового відцифрованого образу обличчя особи.

    Способом лазерного гравіювання на зворотному боці паспорта виконано оптико-перемінне зображення образу обличчя із попарно відокремленими цифрами року народження особи.

    15. У паспорті прізвище, ім’я та по батькові особи, її місце народження  зазначаються українською мовою та через скісну риску латинськими літерами відповідно до правил транслітерації.

    16. Інформація про особу у зоні візуальної перевірки паспорта заповнюється українською мовою та через скісну риску англійською мовою.

    17. Жіноча стать зазначається літерами “Ж/F”, чоловіча - “Ч/М”.

    18. Громадянство позначається словом “УКРАЇНА” та через скісну риску трилітерним кодом держави “UKR”.

    19. Дата народження зазначається таким чином: дні та місяці - двома цифрами (від одиниці до дев’яти попереду ставиться нуль), між якими ставиться пробіл, роки - чотирма цифрами, яким передує пробіл.

    Якщо дату народження або якусь її частину не встановлено, проставляються відповідно “ХХ” - для дня чи місяця, “ХХХХ” - для року, “ХХ ХХ ХХХХ” - для дня, місяця і року.

    20. Місце народження зазначається таким чином:

    назва міста - у разі народження у мм. Києві та Севастополі;

    назва міста і області (Автономна Республіка Крим), до складу якої входить місто, - у разі народження у містах обласного чи республіканського (Автономної Республіки Крим) значення;

    назва населеного пункту, району, області (Автономна Республіка Крим) - у разі народження в інших населених пунктах;

    відомості згідно з документом, що посвідчує факт реєстрації народження особи, або паспортом, що підлягає обміну, з обов’язковим зазначенням держави народження та через скісну риску її трилітерного коду.

    Коди держав зазначаються згідно з ДСТУ ISO 3166-1-2000 “Коди назв країн світу”.

    21. Номер паспорта встановлюється уповноваженим органом для позначення унікальності екземпляра документа і повинен містити дев’ять цифр.

    22. Підрозділ ДМС, що оформив паспорт, позначається кодом, зазначеним у заяві-анкеті.

    23. Дата закінчення строку дії паспорта зазначається згідно з пунктом 18 цього Технічного опису.

    24. Відцифрований підпис особи повинен мати розмір, що легко розпізнається людським оком, і зберігати аспектові відношення (за довжиною і висотою) оригіналу.

    25. Для внесення інформації, що міститься у машинозчитуваній зоні паспорта, використовується шрифт OCR-B розміру 1.

    26. Розміри на схематичній діаграмі паспорта зазначаються без урахування допустимих технологічних відхилень під час виробництва.

    Схематична діаграма паспорта

    Лицьовий бік

    Зворотний бік


     

    Додаток 3
    до постанови Кабінету Міністрів України
    від 25 березня 2015 р. № 302

    ЗРАЗОК
    бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія

    Лицьовий бік

    Зворотний бік


     

    Додаток 4
    до постанови Кабінету Міністрів України
    від 25 березня 2015 р. № 302

    ТЕХНІЧНИЙ ОПИС
    бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія

    1. Бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1 розміром 54 х 85,6 (± 0,75) міліметра.

    2. Для виготовлення паспорта використовується багатошаровий полімерний матеріал (полікарбонат), який за фізичними характеристиками відповідає вимогам стандарту ДСТУ ISO/IEC 7810:2008 та підлягає лазерній персоналізації і гравіюванню.

    3. Дизайн паспорта відтворюється з використанням офсетного, ірисного офсетного та трафаретного друку.

    4. На лицьовому боці паспорта надруковано гільйошні розетки, три захисні сітки, в яких виконано контур карти України, орнаментальні рисунки та стилізовані зображення колосків.

    Одну захисну сітку виконано способом ірисного офсетного друку, що створює плавний перехід жовтого кольору у вохристий, другу - способом ірисного офсетного друку, що створює плавний перехід сірого кольору в сіро-зелений, третю - способом офсетного друку синім кольором.

    Позитивним мікротекстом “ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ” виконано середні остюки стилізованих зображень колосків, а позитивним мікротекстом “УКРАЇНА” - окремі дуги орнаментального рисунка та окремі елементи захисних сіток у вигляді кіл.

    У верхній лівій частині лицьового боку паспорта надруковано зображення карти України, у правій - малого Державного Герба України та Державного Прапора України.

    У захисних сітках виконано зображення малого Державного Герба України та Державного Прапора України. Кольори Державного Прапора України розділяє лінія негативного мікротексту “УКРАЇНА”.

    У правій частині лицьового боку паспорта розташовано елемент рельєфно-точкового тактильного шрифту, що призначений для сприйняття інформації особами з вадами зору.

    На лицьовому боці паспорта зліва від відцифрованого образу обличчя особи фарбою, яка є невидимою при денному світлі та під дією джерела ультрафіолетового опромінення набуває свічення червоного кольору, надруковано стилізоване зображення колоска. Навколо відцифрованого образу обличчя особи фарбою, яка є невидимою при денному світлі та під дією джерела ультрафіолетового опромінення набуває свічення червоного кольору, надруковано рамку.

    5. На лицьовому боці паспорта містяться п’ять обов’язкових зон візуальної перевірки (I-V):

    зона I. Одним рядком надруковано назву держави “УКРАЇНА”, “UKRAINE”.

    Нижче одним рядком надруковано назву документа “ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ”, “PASSPORT OF THE CITIZEN OF UKRAINE”;

    зона II. Послідовно, згори донизу, надруковано назви полів:

    “Прізвище/Surname”;

    “Ім’я/Name”;

    “По батькові/Patronymic”;

    зона III. Продовження назв полів, які надруковано у такому ж порядку, як у зоні II:

    “Стать/Sex”, “Громадянство/Nationality”;

    “Дата народження/Date of birth”, “Запис №/ Record No”;

    - “Дійсний до/Date of expiry”, “Документ №/Document No”;

    зона IV призначена для розміщення відцифрованого підпису особи;

    зона V призначена для розміщення відцифрованого образу обличчя особи.

    6. На лицьовому боці паспорта розміщено захисний елемент, імплантований у багатошаровий полімерний матеріал.

    7. На зворотному боці паспорта надруковано три захисні фонові сітки, в яких виконано орнаментальний рисунок та поле з фоновим рисунком, призначене для внесення машинозчитуваної інформації.

    Одну захисну сітку виконано способом ірисного офсетного друку, що створює плавний перехід блакитного кольору у вохристий, другу - способом офсетного друку жовтим кольором, третю - способом офсетного друку сірим кольором.

    Окремі елементи орнаментального рисунка виконано позитивним мікротекстом перемінного розміру “Україна” у вигляді хвилястих ліній.

    На зворотному боці паспорта вище машинозчитуваної зони розміщено спеціальний захисний гравірувальний елемент з хвилястими лініями та орнаментом.

    У верхній правій частині зворотного боку паспорта міститься оптико-змінне зображення відцифрованого образу обличчя особи та попарно відокремлені цифри року народження особи.

    Машинозчитувана зона відокремлена голографічною стрічкою.

    8. На зворотному боці паспорта міститься зона візуальної перевірки (VI) та машинозчитувана зона (VII).

    У зоні VI одним рядком надруковано напис “ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ Є ВЛАСНІСТЮ УКРАЇНИ” та назву підприємства, що виготовило паспорт, - “ПК “Україна”.

    Нижче, послідовно, згори донизу, надруковано назви полів:

    “Дата видачі/Date of issue”, “Орган, що видав/ Authority”;

    “Місце народження/Place of birth”.

    Зона VII призначена для внесення машинозчитуваної інформації. Фарбою, яка є невидимою при денному світлі та під дією джерела ультрафіолетового опромінення набуває свічення блакитного кольору, надруковано контури гільйошного рисунка у вигляді хвилястих ліній та спеціального растру в геометричних фігурах.

    9. Назви полів паспорта для внесення інформації про особу виконуються українською та англійською мовами.

    10. Паспорт віддруковано жовтою, сірою, блакитною, сіро-зеленою, синьою, темно-синьою та вохристою фарбами.

    Текст з обох боків паспорта друкується фарбою чорного кольору, яка під дією джерела ультрафіолетового опромінення набуває свічення зеленого кольору.

    Назва держави “УКРАЇНА”, “UKRAINE” та зображення карти України виконано оптико-перемінною фарбою.

    11. Паспорт виготовляється з використанням багатокомпонентного захисного друку.

    12. Персоналізація паспорта здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів державного підприємства “Поліграфічний комбінат “Україна” по виготовленню цінних паперів”.

    13. Персоналізація паспорта здійснюється шляхом лазерного гравіювання (в тому числі об’ємного лазерного гравіювання) та імплантації у внутрішній шар полімерного матеріалу лицьового боку паспорта кольорового відцифрованого образу обличчя особи.

    Способом лазерного гравіювання на зворотному боці паспорта виконано оптико-перемінне зображення образу обличчя із попарно відокремленими цифрами року народження особи.

    14. У паспорті прізвище, ім’я та по батькові особи, її місце народження зазначаються українською мовою та через скісну риску латинськими літерами відповідно до правил транслітерації.

    15. Інформація про особу у зоні візуальної перевірки паспорта заповнюється українською мовою та через скісну риску англійською мовою.

    16. Жіноча стать зазначається літерами “Ж/F”, чоловіча - “Ч/М”.

    17. Громадянство позначається словом “УКРАЇНА” та через скісну риску трилітерним кодом держави “UKR”.

    18. Дата народження зазначається таким чином: дні та місяці - двома цифрами (від одиниці до дев’яти попереду ставиться нуль), між якими ставиться пробіл, роки - чотирма цифрами, яким передує пробіл.

    Якщо дату народження або якусь її частину не встановлено, проставляються відповідно “ХХ” - для дня чи місяця, “ХХХХ” - для року, “ХХ ХХ ХХХХ” - для дня, місяця і року.

    19. Місце народження зазначається таким чином:

    назва міста - у разі народження у мм. Києві та Севастополі;

    назва міста і області (Автономна Республіка Крим), до складу якої входить місто, - у разі народження у містах обласного чи республіканського (Автономної Республіки Крим) значення;

    назва населеного пункту, району, області (Автономна Республіка Крим) - у разі народження в інших населених пунктах;

    відомості згідно з документом, що посвідчує факт реєстрації народження особи, або паспортом, що підлягає обміну, з обов’язковим зазначенням держави народження та через скісну риску її трилітерного коду.

    Коди держав зазначаються згідно з ДСТУ ISO 3166-1-2000 “Коди назв країн світу”.

    20. Номер паспорта встановлюється уповноваженим органом для позначення унікальності екземпляра документа і повинен містити дев’ять цифр.

    21. Підрозділ ДМС, що оформив паспорт, позначається кодом, зазначеним у заяві-анкеті.

    22. Дата закінчення строку дії паспорта зазначається згідно з пунктом 18 цього Технічного опису.

    23. Відцифрований підпис особи повинен мати розмір, що легко розпізнається людським оком, і зберігати аспектові відношення (за довжиною і висотою) оригіналу.

    24. Для внесення інформації, що міститься у машинозчитуваній зоні паспорта, використовується шрифт OCR-B розміру 1.

    25. Розміри на схематичній діаграмі паспорта зазначаються без урахування допустимих технологічних відхилень під час виробництва.

    Схематична діаграма паспорта

    Лицьовий бік

    Зворотний бік



    ЗАТВЕРДЖЕНО
    постановою Кабінету Міністрів України
    від 25 березня 2015 р. № 302

    ПОРЯДОК
    оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України

    Загальна частина

    1. Паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

    2. Паспорт дійсний для укладення цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

    3. Кожен громадянин України незалежно від віку зобов’язаний отримати паспорт.

    4. Паспорт оформляється громадянам України починаючи від народження та незалежно від віку на кожні 10 років.

    Паспорт видається територіальним підрозділом ДМС не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання або не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його термінового отримання.

    5. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

    Особам, які через свої релігійні переконання відмовляються від отримання такого паспорта, оформляється паспорт, що не містить безконтактного електронного носія.

    6. Оформлення та видача паспорта здійснюються територіальним підрозділом ДМС за місцем проживання особи в Україні у взаємодії з Головним обчислювальним центром Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Головний обчислювальний центр Реєстру) та Державним центром персоналізації документів (далі - Центр).

    Порядок взаємодії територіальних підрозділів ДМС з Центром встановлюється шляхом укладення договору згідно із статтею 4 Закону України “Про захист персональних даних”.

    Внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС, яка ведеться для обліку даних. Для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета.

    7. Керівник територіального підрозділу ДМС визначає працівників, які формують заяву-анкету та на яких згідно з їх службовими обов’язками покладаються функції з оформлення та видачі паспорта.

    Зазначені працівники під час виконання функцій з оформлення та видачі паспорта у день звернення надсилають в електронному вигляді захищеними каналами зв’язку запити до Мін’юсту щодо одержання відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну прізвища, власного імені, по батькові (далі - ім’я), смерть, які підлягають обов’язковому внесенню до Реєстру. Мін’юст надає зазначені відомості протягом трьох робочих днів з дня надходження такого запиту.

    8. До заяви-анкети вносяться такі відомості (персональні дані) про особу, на ім’я якої оформлюється паспорт:

    відцифрований образ обличчя особи;

    унікальний номер запису в Реєстрі;

    ім’я особи. Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені;

    стать;

    дата народження;

    місце народження (держава, область, район/місто, селище/село);

    місце проживання із зазначенням адреси (держава, область, район/місто, селище/село, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири);

    серія, номер, дата видачі документа, на підставі якого оформлюється паспорт;

    номер контактного телефону;

    дата заповнення заяви-анкети;

    відомості про відмову від отримання паспорта, що містить безконтактний електронний носій;

    підпис особи віком з 14 років;

    підпис посадової особи, яка сформувала заяву-анкету;

    відомості про законного представника особи (ім’я, дата та місце народження) (в разі потреби);

    прізвище, підпис (із зазначенням дати) працівника територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов’язками покладено функції з передачі персональних даних особи, на ім’я якої оформлюється паспорт, для їх перевірки;

    номер оформленого паспорта;

    підпис заявника із зазначенням дати отримання паспорта.

    9. Зазначені в заяві-анкеті відомості (персональні дані) передаються від відомчої інформаційної системи ДМС до Головного обчислювального центру Реєстру захищеними каналами зв’язку з обов’язковим дотриманням вимог щодо обробки персональних даних, визначених законом.

    10. Головний обчислювальний центр Реєстру проводить автоматизовану перевірку, накопичення та збереження даних, що отримані від відомчої інформаційної системи ДМС, установлює їх унікальність, формує набори даних для виготовлення паспорта та передає їх до Центру, який здійснює персоналізацію бланка паспорта. У разі оформлення паспорта, що містить безконтактний електронний носій, Центр вносить до безконтактного електронного носія інформацію, що міститься на лицьовому та зворотному боці паспорта, біометричні параметри особи, додаткову змінну інформацію, а також дані про забезпечення захисту інформації, що міститься на безконтактному електронному носії, відповідно до рекомендацій IКАО Dос 9303.

    11. Відомості (персональні дані), внесені до заяви-анкети, зберігаються в електронному вигляді в Реєстрі.

    12. Персоналізовані Центром бланки паспорта надсилаються до територіального підрозділу ДМС в установленому законодавством порядку.

    13. За оформлення паспорта справляється плата у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

    14. Документи, що підтверджують внесення встановленої законодавством плати, додаються до заяви-анкети.

    15. У разі коли в паспорті допущено помилку в інформації, така інформація підлягає виправленню, а паспорт - обміну. У разі допущення помилки з вини територіального підрозділу ДМС, що видав паспорт, встановлена законодавством плата за обмін паспорта не справляється.

    16. Громадянин України повинен надійно зберігати паспорт.

    Оформлення, видача та обмін паспорта

    17. Оформлення, видача та обмін паспорта (у тому числі замість втраченого або викраденого) здійснюються територіальним підрозділом ДМС за місцем проживання особи:

    1) особі, яка досягла шістнадцятирічного віку, - на підставі її особистої заяви-анкети;

    2) особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники). Якщо батьки особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, не перебувають у шлюбі, заяву подає той з батьків, з ким вона проживає.

    Особі, яка перебуває у місцях позбавлення волі або на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, оформлення, видача та обмін паспорта здійснюються через адміністрацію відповідних установ та закладів.

    18. Для оформлення паспорта особа або її законний представник подають:

    1) заяву-анкету;

    2) свідоцтво про народження (у разі оформлення паспорта вперше);

    3) у разі потреби довідку про реєстрацію особи громадянином України або інші документи, визначені статтею 5 Закону України “Про громадянство України”;

    4) паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх на постійне проживання в Україну);

    5) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);

    6) документ, що підтверджує особу законного представника;

    7) документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законним представником є один із батьків;

    8) заяву про відмову від отримання паспорта, що містить безконтактний електронний носій;

    9) у разі оформлення паспорта особі, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується довідкою лікувального закладу, або особі, яка перебуває у місцях позбавлення волі або на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, в разі потреби одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування;

    10) відповідні документи, що підтверджують внесення встановленої законодавством плати, або оригінал і копію документа про звільнення від такої плати.

    19. У разі оформлення паспорта дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, яка не досягла шістнадцятирічного віку, законний представник подає оригінал або засвідчену в установленому порядку копію одного з таких документів:

    1) документа, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу (контракту тощо);

    2) договору про влаштування дитини до прийомної сім’ї;

    3) договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу;

    4) рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки (піклування);

    5) рішення суду про встановлення опіки (піклування);

    6) договору про патронат.

    20. Після заповнення заяви-анкети (введення персональних даних особи, на ім’я якої оформлюється паспорт) працівник територіального підрозділу ДМС друкує її та надає особі або її законному представнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети персональних даних.

    Після зазначеної перевірки особа або її законний представник власним підписом підтверджують правильність внесених до заяви-анкети персональних даних особи, на ім’я якої оформлюється паспорт.

    Оригінали документів повертаються особі або її законному представнику після прийняття заяви-анкети до розгляду. До заяви-анкети додаються копії відповідних документів.

    21. Рішення про видачу паспорта особі приймається територіальним підрозділом ДМС виключно на підставі даних, отриманих з Реєстру.

    22. Для обміну паспорта особа або її законний представник подають:

    1) заяву-анкету;

    2) паспорт, що підлягає обміну;

    3) документи, що підтверджують обставини (події), у зв’язку з якими паспорт підлягає обміну;

    4) кольорову фотокартку розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (у разі обміну паспорта зразка 1993 року у зв’язку з непридатністю паспорта для подальшого використання);

    5) документ, що підтверджує особу законного представника;

    6) документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законним представником є один із батьків;

    7) заяву про відмову від отримання паспорта, що містить безконтактний електронний носій;

    8) у разі обміну паспорта особі, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується довідкою лікувального закладу, або особі, яка перебуває у місцях позбавлення волі або на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, в разі потреби одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування;

    9) відповідні документи, що підтверджують внесення встановленої законодавством плати, або оригінал і копію документа про звільнення від такої плати.

    23. У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими паспорт підлягає обміну, особа або її законний представник зобов’язані подати зазначені у пункті 22 цього Порядку документи протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).

    У разі закінчення строку дії паспорта зазначені документи особа або її законний представник зобов’язані подати за один місяць до дати закінчення такого строку.

    Під час подання документів для обміну паспорта у зв’язку із зміною прізвища або імені особи працівник територіального підрозділу ДМС інформує особу або її законного представника про те, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон (у разі наявності) зазначеної особи вважатиметься недійсним з дня подання документів для видачі їй нового паспорта.

    {Пункт 23 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 621 від 19.08.2015}

    У разі неподання особою протягом місяця з дати зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації), документів для обміну паспорта за наявності у ДМС відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу або розірвання шлюбу (під час якого змінено прізвище), зміни імені паспорт, який підлягає обміну у зв’язку із зміною прізвища, імені або по батькові, визнається недійсним.

    {Пункт 23 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 621 від 19.08.2015}

    24. Обмін паспорта здійснюється в порядку, встановленому для його первинного оформлення, у разі:

    1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);

    2) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;

    3) закінчення строку дії паспорта;

    4) досягнення 25- чи 45-річного віку особою, яка має паспорт зразка 1993 року;

    5) непридатності паспорта для подальшого використання.

    25. У разі обміну паспорта у зв’язку з його непридатністю для подальшого використання територіальним підрозділом ДМС приймається рішення про видачу особі на час оформлення нового паспорта довідки встановленого МВС зразка (далі - довідка).

    Рішення про обмін паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, та видачу нового паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи виключно на підставі даних, отриманих з Реєстру.

    26. Для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого особа або її законний представник подають:

    1) заяву встановленого МВС зразка про втрату або викрадення паспорта;

    2) заяву-анкету;

    3) кольорову фотокартку розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (у разі втрати або викрадення паспорта зразка 1993 року);

    4) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта);

    5) заяву про відмову від отримання паспорта, що містить безконтактний електронний носій;

    6) у разі оформлення паспорта особі, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується довідкою лікувального закладу, або особі, яка перебуває у місцях позбавлення волі або на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, в разі потреби одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування;

    7) відповідні документи, що підтверджують внесення встановленої законодавством плати, або оригінал і копію документа про звільнення від такої плати.

    27. Про втрату або викрадення паспорта на території України особа або її законний представник зобов’язані негайно повідомити найближчому територіальному підрозділу ДМС, а в разі викрадення - також органу внутрішніх справ.

    28. Замість втраченого або викраденого паспорта територіальний підрозділ ДМС після встановлення факту видачі раніше такого паспорта особі оформлює та видає новий паспорт.

    29. Якщо особа або її законний представник, які заявили про втрату або викрадення паспорта, знайшли паспорт, вони зобов’язані протягом доби здати знайдений паспорт для списання та знищення найближчому територіальному підрозділу ДМС.

    30. У разі повідомлення особою або її законним представником про втрату або викрадення паспорта територіальний підрозділ ДМС приймає рішення про видачу особі на час оформлення нового паспорта довідки.

    31. Рішення про оформлення паспорта замість втраченого або викраденого паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи. Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з Реєстру.

    32. Ідентифікація осіб, які звернулися із заявою про обмін (у разі непридатності паспорта для подальшого використання), втрату або викрадення паспорта зразка 1993 року, а також осіб, які звернулися із заявою про оформлення паспорта вперше після досягнення вісімнадцятирічного віку і стосовно яких відсутня інформація в Реєстрі, здійснюється відповідно до наявних картотек територіальних підрозділів ДМС.

    33. Якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи.

    34. У разі відсутності документів (у тому числі офіційних довідок з фотокартками), згідно з якими може бути встановлено особу, з метою встановлення особи за її письмовою згодою проводяться опитування родичів, сусідів (не менше трьох осіб) та всі можливі перевірки за місцем проживання особи, за обліками МВС, МЗС та Мін’юсту, за результатами яких складається акт про встановлення особи.

    35. Процедура встановлення особи проводиться протягом місяця, а у разі потреби - двох місяців.

    36. Під час видачі паспорта проводиться перевірка персональних даних особи, на ім’я якої оформлено паспорт, шляхом зчитування інформації з безконтактного електронного носія (у разі оформлення паспорта, що містить безконтактний електронний носій).

    Підстави для відмови в оформленні та видачі паспорта

    37. Територіальний підрозділ ДМС має право відмовити в оформленні та видачі паспорта, якщо:

    1) особа не є громадянином України;

    2) стосовно видачі паспорта звернулася особа, яка не досягла шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документа, що підтверджує його повноваження як законного представника;

    3) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення та видачі паспорта;

    4) дані, отримані з Реєстру, не підтверджують інформації, наданої особою або її законним представником.

    38. У рішенні про відмову в оформленні та видачі паспорта, яке доводиться до відома особи в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави для відмови. Особа має право звернутися до територіального підрозділу ДМС з повторною заявою про оформлення та видачу паспорта в разі зміни або усунення обставин, у зв’язку з якими їй було відмовлено в оформленні та видачі паспорта.

    Вилучення, повернення державі, знищення або тимчасове затримання паспорта

    39. За наявності підстав, зазначених у цьому Порядку, раніше виданий паспорт підлягає вилученню, поверненню державі, знищенню або тимчасовому затриманню.

    40. Особа, стосовно якої громадянство України припинено відповідно до Закону України “Про громадянство України”, зобов’язана у порядку та строки, встановлені законодавством про громадянство України, повернути паспорт територіальному підрозділу ДМС, що здійснив його оформлення та видачу.

    41. У разі закінчення строку дії паспорт повертається до територіального підрозділу ДМС, у разі смерті особи паспорт померлого здається до органу державної реєстрації актів цивільного стану, який після державної реєстрації смерті особи надсилає його до найближчого територіального підрозділу ДМС для знищення в установленому порядку.

    42. У особи, взятої під варту або засудженої до позбавлення волі, паспорт вилучається органами дізнання, досудового слідства або судом. Після звільнення з-під варти чи від відбування покарання паспорт повертається його власнику.

    43. Забороняється вилучення в особи паспорта, крім випадків, передбачених законом, зокрема взяття паспорта в заставу.

    44. Територіальні органи чи територіальні підрозділи ДМС мають право вилучити, а також тимчасово затримати паспорти, які оформлені з порушенням вимог законодавства, підроблені, або в інших випадках, передбачених законом. Під час вилучення або тимчасового затримання паспорта складається відповідний акт встановленого МВС зразка та видається відповідна довідка.

    45. Паспорт вважається недійсним у разі:

    1) коли він підлягає обміну у зв’язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);

    2) встановлено розбіжності у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);

    3) непридатності паспорта для подальшого використання;

    4) припинення особою громадянства України;

    5) коли він заявлений як втрачений або викрадений;

    6) смерті особи, якій було видано паспорт;

    7) зіпсуття паспорта під час заповнення;

    8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства.

    Недійсні паспорти підлягають списанню та знищенню.

    46. У разі оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства керівник територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку, за результатами якої складається висновок у двох примірниках, який надсилається до ДМС для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу апарату ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, другий - у територіальному підрозділі ДМС.

    47. Недійсні паспорти анулюються шляхом пробиття не менш як одного отвору в машинозчитуваній зоні, після чого списуються та знищуються.

    48. Списання та знищення недійсних паспортів здійснюється комісією в складі не менше трьох посадових осіб територіального органу та територіального підрозділу ДМС, яка складає акт про списання та знищення недійсних паспортів у трьох примірниках.

    49. Недійсні паспорти знищуються щомісяця згідно з актом про списання та знищення недійсних паспортів.

    50. Територіальний підрозділ ДМС у випадках, передбачених пунктом 45 цього Порядку, з використанням відомчої інформаційної системи ДМС вносить до Реєстру інформацію про факт визнання недійсним та про знищення паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, або інформує про це територіальний підрозділ ДМС, що видав паспорт (у разі визнання недійсним чи знищення паспорта зразка 1993 року).

    Оскарження та перегляд рішень про відмову в оформленні, видачі паспорта, його тимчасове затримання та вилучення

    51. Рішення про відмову в оформленні, видачі паспорта, його тимчасове затримання та вилучення може бути оскаржено особою шляхом звернення до відповідного територіального органу ДМС або до суду.

    52. За наявності підстав ДМС або її територіальний орган має право скасувати рішення, прийняте територіальним підрозділом ДМС, подати документи для повторного розгляду (в разі потреби - для додаткової перевірки поданих документів) чи прийняти на їх підставі нове рішення.

    53. У разі оскарження особою рішення про відмову в оформленні та видачі паспорта остаточне рішення приймає ДМС. Інформація про результати розгляду скарги доводиться ДМС до відома особи в установлений законодавством строк.

    Заповнення паспорта

    54. До паспорта вноситься така інформація:

    назва держави;

    назва документа;

    ім’я особи;

    стать;

    громадянство;

    дата народження;

    унікальний номер запису в Реєстрі;

    номер документа;

    дата закінчення строку дії документа;

    дата видачі документа;

    уповноважений суб’єкт, що видав документ (код);

    місце народження;

    відцифрований образ обличчя особи;

    відцифрований підпис особи.

    55. У паспорті ім’я особи, її місце народження зазначається українською мовою та через скісну риску латинськими літерами відповідно до правил транслітерації.

    Якщо прізвище або по батькові не є складовими імені, відповідні поля не заповнюються.

    56. Найменування полів для внесення інформації про особу та реквізитів у зоні візуальної перевірки паспорта зазначаються українською мовою та через скісну риску англійською мовою.

    57. Заповнення даних здійснюється з дотриманням таких вимог:

    Елементи даних

    Назва поля

    Заповнення елементів даних у документі

    Максимальна кількість знаків

    Назва держави

     

    УКРАЇНА UKRAINE

     

    Назва документа

    ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ/PASSPORT OF THE CITIZEN OF UKRAINE


    Ім’я особи

    Прізвище/ Surname

    зазначається прізвище

    змінна

    Ім’я/ Name

    зазначається власне ім’я

    змінна

    По батькові/ Patronymic

    зазначається по батькові

    змінна

    Стать

    Стать/Sex

    Ж/F або Ч/M

    3

    Громадянство

    Громадянство/
    Nationality

    Україна/UKR

    11

    Дата народження

    Дата народження/
    Date of birth

    зазначається дата народження

    10

    Унікальний номер запису в Реєстрі

    Запис №/
    Record Nо

    зазначається унікальний номер запису в Реєстрі (без урахування позначки “–”)

    13

    Номер документа

    Документ №/ Document Nо

    зазначається номер виданого паспорта

    9

    Дата закінчення строку дії документа

    Дійсний до/Date of еxpiry

    зазначається дата закінчення строку дії паспорта

    10

    Дата видачі документа

    Дата видачі/
    Date of issue

    зазначається дата видачі паспорта

    10

    Уповноважений суб’єкт, що видав документ (код)

    Орган, що видав/Authority

    зазначається код територіального підрозділу ДМС, що видав паспорт

    4

    Місце народження

    Місце народження/
    Place of birth

    зазначається місце народження особи

    змінна

    Відцифрований образ обличчя особи

     

    відцифрований образ обличчя особи

     

    Відцифрований підпис особи

    58. До безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт, що відповідає вимогам нормативних документів у сфері технічного та криптографічного захисту інформації в Україні, вноситься:

    1) інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта;

    2) додаткова змінна інформація (про місце реєстрації, сімейний стан, відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, видачу приватизаційних паперів);

    3) біометричні дані, параметри (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи);

    4) дані про забезпечення захисту інформації, що міститься на безконтактному електронному носії.

    59. Внесення до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт, додаткової змінної інформації, передбаченої Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”, крім інформації про місце реєстрації особи, здійснюється виключно за письмовим клопотанням особи або її законного представника.

    60. За фактом реєстрації місця проживання або місця перебування особи, яка проживає в Україні, територіальним підрозділом ДМС з використанням засобів відомчої інформаційної системи ДМС здійснюється внесення інформації про місце реєстрації особи до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт, та до бази даних Реєстру. Інформація про місце реєстрації особи зберігається на безконтактному електронному носії, який імплантовано у паспорт, у хронологічному порядку.

    61. У разі оформлення особі дозволу на виїзд на постійне проживання за кордон та зняття з реєстраційного обліку в Україні територіальним підрозділом ДМС з використанням засобів відомчої інформаційної системи ДМС здійснюється внесення відповідної інформації до Реєстру та до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт.

    62. На зворотному боці паспорта міститься наклейка із зазначенням адреси зареєстрованого або знятого з реєстрації місця проживання/перебування власника паспорта.

    63. До паспортів осіб, які в установленому законом порядку визнані недієздатними, відцифрований підпис не вноситься, а паспортів, виданих особам з фізичними вадами, - вноситься за їх бажанням.

    64. Дата народження зазначається таким чином: дні та місяці - двома цифрами (від одиниці до дев’яти попереду ставиться нуль), між якими ставиться пробіл, роки - чотирма цифрами, яким передує пробіл.

    Якщо дату народження або якусь її частину не встановлено, проставляються відповідно “XX” - для дня чи місяця, “XXXХ” - для року, “ХХ ХХ ХХХХ” - для дня, місяця і року.

    65. Жіноча стать зазначається літерами “Ж/F”, чоловіча - “Ч/M”.

    66. Відомості про місце народження вносяться таким чином:

    назва міста - у разі народження в мм. Києві та Севастополі;

    назва міста та області (Автономна Республіка Крим), до складу якої входить місто, - у разі народження в місті обласного чи республіканського (Автономної Республіки Крим) значення;

    назва населеного пункту, району, області (Автономна Республіка Крим) - у разі народження в іншому населеному пункті;

    відомості згідно з документом, що посвідчує факт реєстрації народження особи, або паспортом, що підлягає обміну, з обов’язковим зазначенням країни народження та через скісну риску її трилітерного коду.

    Коди країн зазначаються згідно з ДСТУ ISO 3166-1-2000 “Коди назв країн світу”.

    67. Територіальний підрозділ ДМС, що видав паспорт, позначається чотиризначним числом, в якому перші дві цифри означають регіональний код (код Автономної Республіки Крим, області чи міста) відповідно до державного класифікатора ДК 014-97 “Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України”, а останні дві цифри - код територіального підрозділу ДМС, що видав паспорт.

    Установлюються такі коди регіонів України:

    Автономна Республіка Крим

    01

    Область:

     

    Вінницька

    05

    Волинська

    07

    Дніпропетровська

    12

    Донецька

    14

    Житомирська

    18

    Закарпатська

    21

    Запорізька

    23

    Івано-Франківська

    26

    Київська

    32

    Кіровоградська

    35

    Луганська

    44

    Львівська

    46

    Миколаївська

    48

    Одеська

    51

    Полтавська

    53

    Рівненська

    56

    Сумська

    59

    Тернопільська

    61

    Харківська

    63

    Херсонська

    65

    Хмельницька

    68

    Черкаська

    71

    Чернівецька

    73

    Чернігівська

    74

    м. Київ

    80

    м. Севастополь

    85

    Коди територіальних підрозділів ДМС, що видали паспорт, встановлюються ДМС.

    68. Для заповнення значення елемента даних “Унікальний номер запису в Реєстрі” використовуються цифри від нуля до дев’яти (зазначається унікальний номер запису в Реєстрі). Порядок визначення номера запису встановлюється МВС.

     

    відцифрований підпис особи

     

     

     

    Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко



    Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.