Skip to Content

Психологічні передумови створення позитивного іміджу керівника органу державної влади

АНДРУСЯК ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

 

провідний спеціаліст юрисконсульт

відділу соціальної роботи

Косівського районного центру

соціальних служб для сім`ї,

дітей та молоді  

 

ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ КЕРІВНИКА ОРГАНУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

ВСТУП

Конкуренція на політичній арені яка спостерігається на сьогоднішній день підвищує комплекс вимог, що стосуються керівника органу державної влади й вимагає аналізу його особистості. Нове покоління керівників повинно творчо розв'язувати завдання, поставлені ринковими умовами діяльності. Це зумовлює необхідність мати своє "обличчя", запам'ятовуватися людям, а отже мати власний привабливий імідж.

Актуальність даної теми полягає в тому, що на сьогоднішній день саме поняття „імідж державного службовця – це уявлення широких кіл громадськості про риси притаманні тільки цьому колу працівників. Вивчення іміджу пов'язано з пошуком шляхів підвищення ефективності діяльності нового управлінця, з оптимізацією професійного спілкування та взаємовідносин із людьми.

Позитивний чи негативний знак іміджу залежить від загального ставлення до керівника, яке формується внаслідок позитивного або негативного емоційного сприймання його особистості, системного уявлення про нього та від відповідності змісту іміджу очікуванням людей.

 

Справжні лідери виробляють прості,

але змістовні плани говорять просто

й формують потрібну мету.

Народна мудрість

 

1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ І ЗМІСТ ПОНЯТТЯ

„ІМІДЖ КЕРІВНИКА”

1.1. Етапи формування уявлень про імідж керівника

Розвиток уявлень про явище іміджу керівника, усвідомлення його значення та функцій пройшли ряд етапів, але й на сьогоднішній день даний  процес ще не завершився. Розвиток цих уявлень науковці розглядають з двох сторін – стосовно наукових уявлень про імідж і стосовно побутових, точніше суспільних уявлень про нього. Підготовка кадрів керівників для країни була одним з головних завдань і напрямків діяльності відповідних структур держави. Таке визначення державного завдання висувало на перший план дещо “ідеальний” тип керівника, який був підібраний точно за існуючими критеріями.

За останнє десятиліття психологія як наука стала не просто модною, а і необхідною. Все більше уваги приділяється психологічним проблемам взаємовідносин в колективі, психологічним питанням спілкування між людьми і бар’єрам, які перешкоджають оптимальному взаєморозумінню, а керівник опиняється в центрі уваги психологів. Серед вітчизняних дослідників, які працювали над розкриттям психологічних особливостей керівника, досліджували процеси міжособистого сприймання та становлення іміджу керівника можна назвати О.О. Бодальова, Н.Г. Любимову, Р.Л.Кричевського, Є. Соловйова, а серед зарубіжних – Л. Браун, М. Вудкока, Д. Френсіс, Д.Фрасера та інших. Цей етап, що триває і зараз, закріпив необхідність не тільки зовнішніх атрибутів у самому явищі іміджу керівника, а й почав додавати до них ще внутрішні, суттєві характеристики іміджу, пов'язані з особистістю керівника. Але не дивлячись на зростаючу кількість видань управлінського характеру, проблема визначення факторів, конкретних психологічних механізмів, які беруть участь в утворенні іміджу або в процесі його цілеспрямованого формування залишається невирішеною.

1.2. Фактори і стадії утворення соціально психологічного

іміджу керівника органу державної влади

З точки зору утворення та функціональних особливостей імідж є соціально-психологічною категорією. Введення поняття соціально-психологічного іміджу спонукає до вивчення саме соціально-психологічних механізмів його утворення та розвитку. Соціально-психологічний імідж керівника об’єднує в собі не тільки соціальний статус, соціальні зв’язки цього керівника, але і його психологічні особливості та якості. Існує думка,  що в процесі утворення іміджу беруть участь багато факторів, одні з яких є первинними, а інші - вторинними.

Первинні фактори діють при першій зустрічі з керівником, йдуть раніше вторинних за часом і складають первинну, або перцептивну, стадію утворення іміджу. Вторинні фактори продовжують утворювати імідж при тривалій взаємодії з керівником, пов'язані з більш глибоким пізнанням підлеглими його особистості і складають вторинну, або діяльнісну, стадію утворення іміджу.Первинна стадія включає такі елементи: первинну інформацію про особистість (зовнішність, одяг, жести, манери), перше враження і галоефект, які є пов'язаними між собою. Елементи первинної інформації в процесі цілеспрямованого формування іміджу комплексно входять в структуру самопрезентації. Необхідність в презентації себе іншим людям зростає з кожним днем, особливо для тих керівників, які бажають досягти успіху. До ефективної самопрезентації схильні впевнені в собі люди, які мають адекватно-позитивну самооцінку.

Стадія вторинного утворення іміджу відбиває характерні риси управлінської діяльності і включає такі елементи: професійні та особистісні якості, здібності, знання, уміння, навички керівника державного органу, система його спілкування та поведінки. Вплив елементів первинної стадії поширюється на елементи вторинної, діяльнісної стадії, коли характер першого враження або ефекту ореолу продовжує впливати на загальний характер образу, який складається на вторинній стадії.

2. ФОРМУВАННЯ ДІЛОВОГО ІМІДЖУ

2.1. Фактори, які впливають на створення позитивного

образу керівника

Створення позитивного образу багато в чому визначає успіх діяльності людини. Влада над людьми залежить не тільки від сили, розуму і волі, але і від створюваного вами враження і привабливості.

Розглянемо ті якості керівника, що цінувалися за всіх часів:

1. вірність слову; слово дорожче будь-якого договору;

2. вміння приймати неординарні рішення, що дозволяють успішно діяти і вирішувати проблеми;

3. ерудованість і широта знань у багатьох питаннях;

4. привабливий зовнішній вигляд.

Статура, зріст мають значення для кар`єри. Великі люди сприймаються як більш значні, це сприяє їх більш швидкому просуванню, вони споконвічно виділяються. Амбіційні люди маленького росту вважають, що їхній ріст - виклик долі, тому вони багато працюють. Їхнє життя присвячене триступінчастій схемі – робота, робота, робота, щоб на них не дивилися звисока, але помітили.

У діловому спілкуванні велике значення має стать. Якщо чоловік не бачить у співбесідниці жінку, це різко погіршує її імідж. Аналогічно і жінка хоче бачити в діловому партнері чоловіка, якщо цього немає - його іміджеві нанесена втрата.

Твердість у відношенні з партнерами, підлеглими знижує імідж, тому що сприймається як бездушшя.

Зміцнити імідж допоможуть наступні рекомендації:

- будьте тверді, говорячи про проблему, але м`які з людьми;

- наводьте тверді аргументи в м`які вираження;

- у діловому контакті примиряйте інтереси, а не позиції - цього досить. Імідж страждає, коли людина починає відстоювати свої позиції, боротися за те, що не має значення для справи.

Зловживання твердженнями, категоричність суджень, безапеляційність знижують імідж керівника. Навпаки, задаючи питання, керівник демонструє інтерес до співрозмовника і його думці. Психологічна перевага на стороні того хто задає питання, а не відповідає на них. Це є прихованим компліментом, що підвищує імідж керівника.

Успіху сприяє імідж порядної людини. У політичному житті скомпрометувати конкурента – значить знищити його.

Відсутність приятельських відносин зі співробітниками і підлеглими також працює на позитивний імідж керівника. Його сприймають як строгою, недоступною, зайнятою тільки справою людини.

У нашій країні на імідж керівника погано впливає наближення до себе своїх родичів, спадкоємців, членів родини, безпосередньо в Законі України  „Про засади запобігання та протадії корупції„(стаття 6)  передбачене обмеження щодо роботи близьких родичів, недотримання вимог даного закону тягне за собою відповідальність передбачену чинним законодавством України.

Імідж керівника залежить від естетического враження, що складається в його підлеглих. Перше враження залежить від зовнішнього вигляду, манери поведінки, стилю одягу.

Формування позитивного іміджу керівника багато в чому визначається його вмінням спілкуватися з підлеглими. Існує ряд перевірених прийомів. До їхнього числа відноситься прийом швидкого запам`ятовування імен і по батькові. Щоб швидко запам`ятати ім`я і по батькові, необхідно кілька разів повторити його вголос. Запам`ятовувати можна і по асоціації з іменами знайомих, видатних діячів і т.д. Можна думкою повторити про себе ім`я і по батькові або дати установку на запам`ятовування: "мені необхідно запам`ятати цю людину", "ця людина мені дуже потрібна" і т.д.

Одяг – важлива частина іміджу людини. Старомодно одягнений керівник може догодити в очах навколишніх у розряд консерваторів: костюм вийшов з моди, а виходить, і погляди несучасні. У гардеробі керівника повинне бути кілька видів костюмів.

Діловий костюм допускає більш вільні сполучення. Необхідно враховувати гаму квітів. Краще сполучення – відтінки коричневого і синього кольорів, що додають виглядові керівника авторитетність. Найпростіша реалізація такого сполучення - у краватках. Для виступу на серйозних нарадах, коли треба максимально привернути увагу, виділитися серед інших, краще надягти синій костюм, білу сорочку і червону краватку. Бляклі тони костюма і краватки не привернуть увагу і притуплять інтерес до виступаючого. При тривалому виступі яскраві тони і деталі одягу викликають наростаюче роздратування.

Важливим фактором формування позитивного іміджу керівника є ефект сприйняття його підлеглими.

Ефекти сприйняття - це психологічні особливості, у силу яких ми сприймаємо людину або відносимося до нього певним чином. Існує багато прикладів, коли люди блискуче роблять свою справу, але в багатьох інших областях виявляються безпомічними.

Необхідно підкреслити, що за всіх часів цінувалися і будуть цінуватися такі якості керівника, як:

- чесність, порядність, принциповість. Ці якості відзначаються в першу чергу і є основою для будь-якої оцінки керівника і створення його іміджу;

- справедливість, повага до інших людей, уміння тримати своє слово, обов`язковість, доброзичливість, привітність, стриманість і урівноваженість. Ці якості безпосередньо зв`язані з психологічним кліматом у колективі і визначають взаємини між керівником і підлеглими;

- об`єктивність, організованість, дисциплінованість.

 

2.2. Особистий піар як атрибут позитивного іміджу

та успішності керівника органу державної влади

Усе більше керівників, намагаючись втриматися на Олімпі, не шкодують грошей на особистий PR, адже значення позитивного іміджу конкретної особистості у сучасному політичному середовищі невпинно зростає.

Що ж має право називатися особистим піаром? Дати відповідь на це питання можна, визначивши спершу основну мету зазначеного виду PR-послуг. Особистий піар покликаний формувати позитивний імідж перших осіб установ, організацій для їхньої ефективної взаємодії з персоналом, партнерами, клієнтами і навіть конкурентами.

Західні спеціалісти з особистого піару наголошують на важливості формування позитивного іміджу управлінця серед персоналу. Чим краще люди сприйматимуть свого керівника – тим успішніше працюватиме установа.

Результативність особистого піару помітна не відразу – досягти поставленої мети можна, як мінімум, через рік. Якщо підкоригувати імідж потрібно терміново, піарники використовують експрес-методи. Так, підвищити статус керівника серед підлеглих можна, замінивши в його кабінеті...крісло. Висока спинка стільця на підсвідомому рівні змушує ставитися з повагою до того, хто на ньому сидить. Не випадково імператори та королі сиділи на тронах, висота спинки яких інколи сягала 2,5м. Загалом, чим монументальніше і дорожче директорське крісло, тим соліднішим здається керівник. Добре, якщо стілець може обертатися. Така модель асоціюється з владою і свободою. Втім, зазначені експрес-методи дають нетривалий ефект і докорінно змінити ситуацію та моментально покращити імідж керівника не в змозі.

При формуванні позитивного іміджу першої особи  державної установи серед рядових службовців сприяє використання прийому „Він – один із нас”. Яскравий приклад цього психологічного прийому мрожна спостерігати коли керівник державного органу безпосередньо бере участь в тому чи іншому заході (акція щодо озеленення населеного пункту, участь в релігійних церемоніях, тощо.)

Також одним із прийомів  створення позитивного іміджу шляхом піару є публікація в засобах масової інформації. Публіці імпонує ситуація, коли успішна людина не відсторонюється від простих людей, намагається зрозуміти їхні проблеми і якимось чином зарадити неприємностям. Саме тому політики для досягнення атракції завжди намагаються „зарисуватися” у подібному амплуа.

Вся сила - в спілкуванні. Важливою складовою особистого піару є грамотна організація комунікації керівника. Як наголошувалося вище, PR не був би собою без взаємодії із зовнішнім середовищем. Саме тому не слід нехтувати можливістю розміщувати інтерв’ю з об’єктом піару на сторінках спеціалізованих видань. Краще обирати саме фахові видання, рейтингові більше підійдуть політикам.

Позитивно позначається на іміджі також самостійна підготовка керівниками статей до тих же спеціалізованих видань та оперативне надання коментарів на вимогу журналістів. Радіо і телебачення штурмувати не варто.

Соціологічні дослідження показують, що більшості українців притаманні патерналістські настрої. Імідж керівника органу державної влади тільки виграє, якщо надати йому „батьківських” рис. Ця вимога є відображенням фрейдистських поглядів на проблему лідерства, з якими важко не погодитися. Фрейд свого часу висловив упевненість, що маса потребує лідера так само, як родина – авторитетного батька. Батько виступає гарантом захищеності та стабільності. Він здатний взяти на себе будь-яку відповідальність. Глава сім’ї – суворий, може покарати, однак усе це лише на користь. Подібні соціальні очікування є досить стійкими. Тож головне – грамотно ними скористатися

 

ВИСНОВКИ

Отже, для створення позитивного іміджу керівника слід дотримуватись таких рекомендацій:

1. Цілеспрямоване формування іміджу можливе шляхом спирання на реальні характеристики особистості, а не за умови його цілком штучного створення, що стверджує необхідність індивідуального підходу до кожного керівника.

2. Створення іміджу грунтується не тільки на активізації реальних якостей керівника, які визнаються соціально бажаними в тій або іншій сфері, а й на знанні закономірностей, пов'язаних з процесом міжособистісного сприймання.

3. Елементи зовнішності, манер, одягу та інші невербальні компоненти комунікації, при цілеспрямованому формуванні іміджу комплексно входять до структури самопрезентації. Розвиток навичок самопрезентації у керівника, як можливості подати себе іншим людям сприяє більш адекватному сприйняттю керівника з боку оточуючих його людей.

4. При формуванні іміджу керівника необхідно враховувати очікування підлеглих щодо особистості управлінця, які істотно впливають на його образ.

5. Створити позитивний та привабливий власний імідж - означає працювати не тільки на підвищення особистого статусу, але й на загальну ефективність органу державної влади.

Насамкінець хотілося б згадати  вислів французького письменника і філософа Жан-Жака Руссо - „Громадська думка – друга совість” і нехай він стане життєвим кредом  для керівників які створюють  не тільки свій позитивний  імідж але й імідж органу державної влади який очолюють. 

 

Використані джерела інформації:

  1. Кацал І. Хорошій картині – дорога оправа/www.biz.kr.ua // Консалтинг в Україні.- 2008.- 25 лютого.
  2. Коломінський Н. Л. Соціально-психологічні проблеми розробки та прийняття управлінських рішень//Современные методы и технологии принятия управленческих решений: Приложение №5 к науч. журн. “Персонал”, №6(54). – 1999.
  3. Тимошенко Н.Л. Корпоративна культура: діловий етикет: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006 - 391 с. (Вища освіта ХХ століття.).
  4. Тофтуп М.Г. Етика: Навч. посіб. - К.: Видавничий центр «Академія», 2005 (Альма-матер).
  5. Скрипаченко Т.В. Імідж керівника: поняття та його вживання // Психологія. Збірник наукових праць. НПУ ім. М.П. Драгоманова, Випуск 3(10), 2000.
  6. Скрипаченко Т.В. Сучасні умови діяльності вітчизняного керівника // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.- К., Вид-во “Любіть Україну”, 2000.- т.1, ч.3.
  7. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч. посіб. - 3-тє вид., стер. - К.: Вікар, 2003. - 223 с. (Вища освіта ХХ століття.)
  8. www.lady.if.ua.
0
Ваш голос: Ні


Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.