Skip to Content

Що за реформи в управлінні держпідприємствами?

Для управління держпідприємствами створять окремий холдинг - заступник голови Мінекономрозвитку

20.11.2015

Централізація менеджменту дозволить усунути політичний вплив та підвищити ефективність держсектору економіки.

Наглядова рада з реформи державних компаній та Фонд державного майна підтримують створення холдингу з управління державними компаніями, який забере цю функцію в органів виконавчої влади.

Про це повідомив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Адомас Аудіцкас на своїй сторінці в Facebook.

"У нас було продуктивне обговорення в Наглядовій раді з реформи держкомпаній під головуванням Михайла Саакашвілі з міністрами Айварасом Абромавичусом, Андрієм Пивоварским, Олексієм Павленко, головою Фонду держмайна Ігорем Білоусом та іншими. У нас є підтримка нашої пропозиції передати найбільші державні компанії під керівництво холдингу", - написав він.

За словами Аудицкаса, контроль міністерств над управлінням держкомпаніями відкриває простір для корупції та конфлікту інтересів.

При цьому централізація менеджменту дозволить усунути політичний вплив і підвищити ефективність держсектору економіки.

В свою чергу, Кабмін почав корпоратизацію "Укрзалізниці" - процес займе кілька років

Як повідомляв УНІАН, Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробило постанову про створення холдингової компанії, до якої після завершення приватизації входитимуть стратегічні компанії, що залишаються у державній власності.

Головною метою постанови є виведення держактивів з-під контролю органів виконавчої влади, а також підвищення ефективності їх управління.

При цьому директорів держкомпаній, що входять в холдинг, призначатиме номінаційний комітет.

За словами Аудіцкаса, Кабінет міністрів України підтримав передачу призначення голів державних компаній у відання номінаційного комітету, хоча раніше кандидатури вимагали затвердження урядом.

 Кабмін на вимогу кредиторів затвердив реформу управління "Нафтогазом"

Сукупний збиток 100 найбільших держпідприємств, без врахування "Нафтогазу" та "Укрзалізниці", у І кварталі 2015 року склав 9,7 мільярда гривень, що вдвічі більше, ніж протягом аналогічного періоду минулого року.

0
Ваш голос: Ні

Коментарі

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Треба бути готовими

Юрій Вітренко: "Треба заздалегідь всьому ринку пояснити, що буде, якщо РФ відключить газ", 24 листопада 2015,

 


На інтерв’ю до Юрія Вітренка у "Нафтогаз" "Європейська правда" йшла, щоби поговорити про гроші європейських банків – більш ніж півмільярда євро, – які "зависли" через проблеми із затвердженням нової структури НАК.

Це саме той випадок, коли реформи для нас підготували європейці. ЄБРР за власні гроші розробив план реформування корпоративного управління компанії – у підсумку НАК має стати незалежним від уряду та від Міненерго, має бути створена нова структура управління. Уряд навіть підписав з банком кредитну угоду, але по факту... грошей і досі немає.

А в ЄБРР натякають, що Київ намагається "переграти" домовленості.

Та у підсумку ця тема стала лише частиною нашої розмови. Директор з розвитку бізнесу НАК "Нафтогаз" зізнався, що Україна дуже скоро підвищить транзитну ставку для "Газпрому", розповів про дії України у разі, якщо РФ "перекриє кран", та ще багато про що.

 

"Щоб пройти зиму, нам потрібно терміново
повністю завантажити весь реверс"

– У жовтні було затверджено план реформи управління НАК "Нафтогаз України". Тоді стверджувалося, що він розблоковує фінансування ЄБРР, але за фактом грошей немає. У ЄБРР кажуть, що план не втілений в актах Кабміну. Що відбувається?

– Акти за планом мали бути затверджені 3 листопада. Як бачите, ця дата вже минула. Сподіваюся, на засіданні Кабміну в середу значна частина актів буде прийнята.

Проблема в тому, що деякі міністерства, включно з Міненерго, не вважають, що Кабмін щось затверджував. А це викликає негативну реакцію, зокрема, в ЄБРР. Вони (Міненерго) порушили низку питань, які всім здавалися узгодженими.

Це затримує як реформу, так і одержання грошей. А ще – свідчить про те, що наша модель управління держкомпаніями не відповідає нашим зобов'язанням перед Європою.

Оцініть ситуацію самі – ЄБРР не має сумнівів щодо заяв України, коли прем'єр-міністр публічно говорив, що план затверджений, коли міністр фінансів підписала в присутності Ангели Меркель договір гарантії, попередньою умовою якого було затвердження цього плану.

І нинішня ситуація, коли юристи якихось міністерств раптом кажуть, що Кабмін взагалі не затверджував план реформи корпоративного управління "Нафтогазу"...

Це справді багатьох шокує.

В результаті зараз "зависло" 300 млн євро від ЄБРР на закупівлю газу. Йдеться про газ, який має бути закуплено у листопаді за рахунок реверсних поставок; тепер дай бог, щоб його закупили в грудні.

Якщо його не буде закуплено і в грудні, то є нюанси. Особливо в світлі того, що Росія може відключити газ. А враховуючи, що зараз відбувається з електроенергією в Криму, такі дії, на жаль, можливі.

– Тобто достатніх запасів у сховищах у нас немає?

– Це залежить, в першу чергу, від погоди.

Якщо виходити з того, що ми будемо докуповувати газ взимку, то запасів у сховищах вистачить. Але якщо зараз з'ясується, що газ з Росії ми взимку не зможемо купувати, то для того, щоб пройти зиму, нам потрібно терміново повністю завантажити весь реверс.

А якщо враховувати, що можуть бути великі холоди протягом тривалого періоду, то нам дуже бажано розблокувати ще й віртуальний реверс.

Крім цих 300 мільйонів на закупівлю газу, є майже така ж сума на модернізацію ГТС – $150 млн від ЄБРР, $150 млн – від Європейського інвестиційного банку.

Цей кредит має не так фінансове, як стратегічне значення. Ці гроші потрібні будуть не в січні, не в грудні, але їх важливо розблокувати вже зараз.

Один з головних аргументів на користь будівництва Росією Nord Stream-2 – це "поганий стан української ГТС".

Нещодавно віце-канцлер Німеччини Зігмар Габріель був у Росії і вів переговори, в тому числі щодо Nord Stream-2. І він прямо говорив: мовляв, ми, звісно, всі знаємо, що українська ГТС перебуває в дуже поганому стані... Саме тому цей кредит є важливим. Мовляв, хлопці, навіть якщо там щось погано – все відремонтуємо.

До того ж у рамках цього кредиту відбудеться інспекція технічного стану ГТС, яка дозволить показати: всі чутки про поганий технічний стан системи – це пропаганда.

Наша ГТС знаходиться в дуже хорошому технічному стані порівняно з російською. У нас кількість аварій на одиницю транспортованого газу в сім разів менша, ніж у росіян. Інша річ, що порівняно з Європою наша ГТС не дуже економічно ефективна – ми спалюємо дуже багато технологічного газу, у нас занадто багато людей працює, і тут ми можемо збільшити ефективність.

Важливо було продемонструвати всім нашу готовність до цього.

Росіяни ж як кажуть: у них поганий стан ГТС, тому що "у хохлів немає грошей".

Хлопці, ось у нас гроші, вони є насправді. Банки фінансують реконструкцію ГТС, будь ласка. І якщо раптом знайдемо проблеми, то ми все відремонтуємо.

Але тепер цей кредит у підвішеному стані, тому що його умова – затвердження плану корпоративного управління "Нафтогазу". Саме для цього кредиту ЄБРР і розробив цей план.

"Якщо "Газпром" не погодиться, то звертаємось в арбітраж"

– Що стосується другого Північного потоку – як ви вважаєте, він буде добудований?

– Ймовірність того, що він буде добудований, досить велика. Для того щоб цього не сталося, ми повинні працювати за різними напрямками. Треба, щоб європейські компанії побачили недоцільність нового Північного потоку, але для цього їм треба запропонувати свою ГТС.

Вже є заяви "Газпрому" про те, що вони не транспортуватимуть газ через Україну після закінчення чинного контракту, тобто з 2020 року.

У відповідь у нас підвищується транзитний тариф, до того ж ми переходимо на інший принцип тарифоутворення: "вхід – вихід".

Вартість транспортування російського газу через територію України істотно підвищиться, але лише до закінчення терміну контракту.

Ми виходимо з того, що буде застосована так звана прискорена амортизація. За європейськими принципами, тариф має бути cost reflective, тобто відображати витрати. Амортизація ГТС є частиною витрат. Зараз у нас немає розумних очікувань щодо того, що Росія після 2020 року продовжить транспортувати газ через нас.

Тому ми повинні повністю амортизувати ту інфраструктуру, яка використовується для транзиту газу, до закінчення терміну контракту.

Тобто термін амортизації буде не 25 років, умовно кажучи, строку використання, а, наприклад, 4 роки. А амортизаційна частина тарифу буде набагато вища.

Та водночас це означає, що після 2020 року тариф транспортування газу територією Україні стане набагато нижчим, адже амортизація вже проведена. І якщо якась європейська компанія захоче купити на нашому східному кордоні газ, то, відповідно, вартість транспортування для неї стане набагато нижчою.

І далі прийдемо до ситуації, коли інфраструктура вже є; родовища, пов'язані з українською трубою, недовикористовуються, а транспортування через Україну – набагато дешевше. При цьому в Україні є ПСГ і газ взимку легко може бути перенаправлений у потрібному напрямку.

– Коли ми плануємо підвищити транзитний тариф для росіян?

– Я не прогнозуватиму, наскільки він відрізнятиметься, і це непросто підрахувати, оскільки нові тарифи будуть не "за тисячу кубів на 100 км", як раніше. Вони формуватимуться за принципом "вхід – вихід".

Підвищення відбудеться після того, як ми опублікуємо методологію тарифоутворення, а це станеться найближчими днями.

Далі буде проведено розрахунок тарифів і їх буде затверджено.

І після цього – формально, принаймні, – підвищиться тариф.

Хоча є питання – чи погодиться "Газпром" платити цей тариф без рішення Стокгольмського арбітражу. Але якщо не погодиться, то подамо в арбітраж.

"Ми не просто хочемо підвищити транзитний тариф –
ми зобов'язані це зробити"

– Очевидно, що не погодиться. Є контракт, в ньому записаний тариф.

– Але ми маємо дуже простий контраргумент.

Наш контракт з "Газпромом" – це контракт між двома господарюючими суб'єктами.

А національне законодавство України має вищий юридичний пріоритет, ніж контракт між компаніями.

Якщо контракт не відповідає законодавству, то ми зобов'язані або привести договір у відповідність із законодавством, або розірвати цей контракт, третього не дано.

Ще вище за нацзаконодавство – наші міжнародні зобов'язання. Так от, приведення тарифу до європейської практики – це міжнародне зобов'язання України. Тобто річ не в тім, що ми хочемо підвищити – ми зобов'язані це зробити.

А статут Енергетичного співтовариства і прямо, і опосередковано (насамперед опосередковано) регулює питання переходу на тариф "вхід–вихід". Тому що цей тариф є невід'ємною частиною політики конкурентності.

– Ми очікуємо, що "Газпром" платитиме за новими тарифами після рішення Стокгольмського арбітражу?

– Не тільки це.

Ми вимагатимемо від "Газпрому", щоб вони заплатили заднім числом.

Мало того, ми вимагаємо, щоб вони заплатили заднім числом навіть до набуття чинності рішенням НКРЕ про зміну тарифу. У нас є юридичні підстави відповідно до контракту з "Газпромом" вимагати, щоб вони ретроспективно, тобто за минулий період: а) платили більш підвищений тариф; б) сплатили обсяг, зазначений у контракті. Як ви знаєте, в контракті від 2009 року зазначено обсяг 110-112 млрд кубометрів.

– Але не передбачені штрафи...

– Не передбачені. Але принцип такого роду контрактів полягає в тому, що не обов'язково передбачати в їхньому тексті все. Контракт укладено не за українським правом і не на російським, а за європейським.

А практика європейського права передбачає, що якщо ви навіть не передбачили безпосередньо в договорі відшкодування збитків, то в будь-якому разі – якщо ви завдали іншій країні шкоду, зобов'язані її відшкодувати.

– У нас вже є одна тяжба в Стокгольмі. Скільки тягнеться її розгляд?

– "Тягнеться" – слово з негативною конотацією. Краще "йде". Рік.

– Пам'ятаю, як у 2014 році були заяви перших осіб, мовляв, ми зараз домовляємося про "зимовий пакет" з Росією, щоб влітку 2015 року, після рішення арбітражу, перейти до стандартної схеми. Літо минуло, скоро нова зима. Тож все ж таки "тягнеться".

– Мені складно коментувати конкретні висловлювання, їх треба бачити. Але в рамках суду не все залежить від нас. Ви кажете "тягнеться"? Сторона, яка затягує процес – це "Газпром". Ми завжди хотіли якомога швидше, "Газпром" завжди хотів якомога довше.

Судом офіційно затверджено графік процесу. Ми очікуємо рішення за контрактом про закупівлю газу наступної осені, а за транзитним контрактом – у грудні, тобто на початку наступної зими. Йдеться про стадії, коли рішення буде опубліковано і набере чинності.

Але "Газпром" затягує процес навіть зараз, коли є затверджені терміни. Каже – ой, нам мало часу, хочемо більше, хочемо те, хочемо це.

Ми сподіваємося, що суд на це не піде.

"Міністерству не обов'язково мати
стратегічний контроль над "Нафтогазом"

– Повернемося до реформи управління "Нафтогазу". Можна зрозуміти Міненерго – вони відповідальні за вирішення можливих криз і хочуть зберегти хай не операційний, але стратегічний контроль над НАК.

– З точки зору стандартів ОЕСР (Організації економічного співробітництва і розвитку. – ЄП) ставити так питання абсолютно неправильно. Міністерство має бути полісі-мейкером, визначати політику для всієї галузі.

Міненерго хоче стратегічний контроль над "Нафтогазом"? А інший скаже – ми хочемо стратегічний контроль над ДТЕК чи над облгазами або будь-якими іншими учасниками ринку.

– Некоректно порівнювати з ДТЕК. До того ж відмінності вугільної та газової галузі – радикальні.

– ДТЕК – один з великих гравців на ринку газу, у нього найбільший приватний видобуток.

– "Нафтогаз" у своєму сегменті – єдиний.

– Є окремий ринок продажу газу для населення, де "Нафтогаз" змушують бути монополістом, змушують продавати за найнижчою ціною, де є окремий режим регулювання, в якому у "Нафтогазу" виникають збитки.

В інших сегментах "Нафтогаз" прибутковий, до речі.

А ось у прибутковому сегменті продажу для промисловості у "Нафтогазу" частка менша, ніж у ДТЕК...

– І все ж ви також визнали: є сегмент, стратегічно важливий для країни, в якому "Нафтогаз" є і залишиться монополістом.

– Швидше за все, залишиться тією компанією, яку держава буде змушувати продавати за заниженими цінами. Давайте сформулюємо так.

Але і в цій сфері у нас є зобов'язання перед ЄС.

Україна приєдналася до енергетичного співтовариства, імплементує третій енергопакет. Ми прийняли у квітні закон про ринок газу.

Цей закон чітко каже: якщо держава хоче когось змусити продавати газ населенню за цінами нижче ринкових, то повинна це робити не через контроль над окремою компанією, а через механізм спеціальних зобов'язань, public service obligations. Що і було зроблено в жовтні – Кабмін поклав на НАК обов'язок продавати газ населенню за нижчими цінами, за прозорою схемою і, до речі, за ініціативою Міненерго.

Я веду до того, що міністерству абсолютно не обов'язково мати стратегічний контроль над "Нафтогазом".

"Хочете – давайте втілювати в життя
ідеї Юлії Володимирівни"

– Та давайте відійдемо від абстрактного "сферичного коня у вакуумі" і перейдемо до реальної Україні, з Росією під боком. І уявімо собі відрізане газопостачання на східному кордоні, як вже було в 2009 році. Про ринкові засади на газовому ринку взагалі не можна буде говорити.

– Чому?

– Комерційна компанія без державного впливу може сказати: заждіть, нам не цікаво забезпечувати, наприклад, Харків, нам треба продати газ за важливішим контрактом іншій компанії.

– Але у нас є контракт з облгазом, щоб забезпечити Харків. А ще – зобов'язання, накладене Кабміном, поставляти газ компаніям, які продають його населенню. Є ще один запобіжник – механізм "постачальника останньої надії", який включається, якщо один з постачальників не виконує своїх зобов'язань.

І от якщо і це не спрацьовує, то вступає в силу Національний план дій у надзвичайних ситуаціях. Цей документ розробляється Міненерго і в ньому

міністерство має заздалегідь і для всього ринку пояснити, що буде в ситуації, коли, як ви сказали, Росія відключить газ.

Це – європейські правила. Європа це все давно пройшла, там заздалегідь думають, що робити в разі, якщо відключиться російський газ чи станеться аварія на одному з родовищ.

– Як працюватиме план дій у НС, якщо у міністерства не буде важелів впливу на "Нафтогаз"?

– Важелі впливу все ж є.

Нам просто треба визначитися. Або ми будуємо Радянський Союз, де міністерство контролює всіх учасників ринку – і тоді не потрібен "Нафтогаз", треба забрати у Фірташа, у всіх приватних компаній все видобування. Тоді давайте втілювати ідеї Юлії Володимирівни в життя. Зробимо весь приватний видобуток державним – а раптом хтось не захоче продавати газ населенню?

Або ми все ж таки йдемо в Європу і не вигадуємо велосипед.

Міненерго має створити план, і це передбачає, що міністерство самостійно має визначити, які йому потрібні важелі.

У плані може бути передбачено, що в ситуації, коли не вистачає газу, держава вирішує, хто отримує газ, а хто ні. Держава може сказати: всі промислові споживачі не отримують газ, він подається лише  в лікарні, дитячі будинки, школи і населенню.

Ви тільки зазначте це у плані, публічно і заздалегідь.

Така схема відповідає європейським правилам.

До того ж, якщо росіяни відключать тільки постачання газу Україні, проблем у нинішній ситуації не має бути, за кількох умов – якщо будуть гроші купувати газ на Заході і якщо Угорщина та Польща зможуть протистояти впливу "Газпрому" і все ж виконувати свої зобов'язання з фізичної доставки газу в Україну.

Доступних нам потужностей може бути набагато більше, якщо ми відкриємо так званий віртуальний реверс. Перешкода віртуального реверсу на даний момент – те, що Рада не приймає необхідні закони.

У нас вже є домовленість про віртуальний реверс з Угорщиною, є згода Єврокомісії, ми хочемо домовитися про віртуальний реверс зі Словаччиною, на нашому основному інтерконнекторі. Ми за це боролися півтора роки і були впевнені, що в Україні це відбудеться за кілька тижнів. Що ми просто подамо документи і їх швидко проголосують, адже всі переживають за енергетичну незалежність України. Але, на жаль, виявилося, що це не так.

В середу читайте на "Європейській правді" продовження інтерв’ю – про реальну ситуацію з реверсом газу з Європи; про те, що саме пропонували європейські партнери Україні, про подальші перспективи "газових відносин" з країнами ЄС та про те, як Київ може змусити "Газпром" йти на поступки навіть без судової тяганини.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Зміна системи управління держпідприємствами

ВР зробила перший крок до зміни системи управління держпідприємствами

12.11.2015, 13:34
 

Верховна Рада прийняла основу урядовий законопроект№3062 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об`єктами державної власності».

Документ передбачає оптимізацію структури державного сектору економіки та запровадження ринкових методів управління державними суб’єктами господарювання.

Для цього пропонується:

- визначити органи управління державним унітарним підприємством та встановити, що наглядова рада державного унітарного підприємства є органом, що здійснює захист прав держави, і в межах компетенції, визначеної статутом та законом, контролює та регулює діяльність керівника підприємства;

- створити правові підстави для включення до складу органів управління суб’єктів господарювання державного сектору економіки незалежних членів наглядових рад, що забезпечить підвищення ефективності управління об’єктами державної власності;

- встановити, що у державних підприємствах, а також господарських товариствах, у статутних капіталах яких частка держави перевищує 50 відсотків, у випадках і порядку, визначених Кабміном, створюється наглядова рада, до якої можуть включатися незалежні члени наглядових рад;

- встановити, що річна, у тому числі консолідована, звітність суб’єктів господарювання державного сектору економіки підлягає обов`язковому аудиту. Крім того, пропонується встановити вимогу щодо обов’язкового оприлюднення такими суб’єктами інформації про свою діяльність (фінансову звітність, інформацію щодо посадових осіб суб’єктів господарювання, вчинення правочинів тощо.
 

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

На розгляд Верховної Ради

На розгляд Верховної Ради України винесено проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності.

Про це сьогодні, 18 вересня, під час пленарного засідання Верховної Ради розповів міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус.

За його словами, цей закон дозволить ввести на державні підприємства наглядові ради і сприятиме розкриттю інформації про їхню роботу.

"Ми винесли в парламент законопроект 3062. Це законопроект про корпоративне управління. Він дозволить ввести наглядові ради, незалежних директорів в унітарних держпідприємствах. Управляти будуть професійні менеджери, а не чиновники. Він також посилить вимоги до аудиту і розкриття інформації про роботу держпідприємств. Цей законопроект отримав підтримку в комітеті з економічної політики", - повідомив міністр. 

Як повідомляв раніше 5.ua, уряд планує створити на держпідприємствах наглядові ради, які контролюватимуть їх керівників.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко



Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.