Skip to Content

Творча робота "Професіоналізм державних службовців як умова ефективної діяльності органів державної влади"

ПОДОЛЬЧАК МАРТА ГРИГОРІВНА

 

головний експерт Другого відділу досліджень та розслідувань Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

 

 ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

ЯК УМОВА ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ 

 

 ВСТУП

Не нестача грошей, а нестача людей,

насамперед обдарованих, робить державу бідною

Вольтер

В творчій роботі розкривається поняття професіоналізму державних службовців як умови ефективної діяльності органів державної влади.

Актуальність теми. Сьогодні в Україні проблема ефективності державного управління набуває особливої актуальності, адже саме від ефективності функціонування державного апарату в значній мірі залежить добробут окремої людини і суспільства в цілому.

Підвищення ефективності діяльності органів державної влади та якості реалізації ними завдань та функцій держави є необхідною умовою на шляху до європейської інтеграції та сталого розвитку суспільства. Зазначені умови задекларовані в проектах Концепції Державної цільової програми реформування державного управління та державної служби на 2011 – 2015 роки та Стратегії державної кадрової політики на 2011 – 2020 роки. 

Нажаль, незважаючи на комплекс заходів з питань реформування державної служби, ефективність державного управління останнім часом є недостатньою, знижується рівень довіри громадян до державних органів влади та державної служби в цілому. Однією з найвагоміших причин такого явища є недостатній рівень професіоналізму осіб, уповноважених на виконання завдань і функцій держави.

Тому особливої ваги набирає питання підвищення ефективності та результативності діяльності державних органів, насамперед, засобами реформування кадрового забезпечення. Адже сьогодні саме людський ресурс є детермінуючим фактором ефективності державного управління. Недаремно відомий німецький діяч та дипломат Отто Бісмарк говорив: «З поганими законами і хорошими чиновниками цілком можливо керувати країною. Але якщо чиновники погані, то не допоможуть навіть найкращі закони».

Поряд з проблемою добору та становлення нових високопрофесійних кадрів, пошуку оптимальних шляхів підвищення професіоналізму державних службовців, важливою залишається також проблема уніфікації поняття ефективності державного управління та підходів до його оцінки.

Метою нашого дослідження є розкриття та вивчення поняття професіоналізму державних службовців як умови ефективної діяльності органів державної влади.

Для досягнення поставленої мети потрібно виконати наступні завдання:

  • детермінувати поняття професіоналізму та ефективності в державному управлінні;
  • визначити роль і місце професіоналізму державного службовця в системі функціонування органу державної влади;
  • встановити взаємозв’язок професіоналізму державних службовців та ефективності діяльності органу державної влади на конкретному прикладі;
  • проаналізувати існуючі проблеми професіоналізму та ефективності в діяльності органів державної влади;
  • запропонувати шляхи підвищення рівня професіоналізму державних службовців та ефективності діяльності органів державної влади.

 

1. Поняття професіоналізму в державній службі

Професіоналізм в державній службі, будучи прямим детермінуючим фактором ефективності державного управління, водночас є складним та багатогранним явищем, вивченням якого займається багато українських науковців та дослідників (Н.Р. Нижник, І.І. Нинюк, С.Д. Дубенко, В.М. Олуйко, Р.А. Рачинський та інші).

Професіоналізм можна визначити як вищий ступінь досконалості, визначений вид діяльності, найвищий рівень майстерності, здійснення справи на високому рівні [7].

Професіоналізм є глибоким і всебічним знанням, володінням практичними навичками в певній галузі суспільно корисної діяльності [3, 11].

З вищенаведених понять випливає визначення професіоналізму державного службовця.

Так, І. Нинюк визначає поняття «професіоналізм державних службовців» як якісно-ціннісний комплекс поєднання глибоких різносторонніх знань, умінь, професійних управлінських навиків, практичного досвіду, загальнолюдської культури, що відображає ступінь самоорганізації особи, рівень її професійної діяльності, забезпечує ефективність державної служби та сприяє зростанню її авторитету [7].

С. Білорусов зазначає, що «професіоналізм державних службовців можна визначити як здатність знаходити, враховуючи умови і реальні можливості, найбільш ефективні шляхи та способи реалізації поставлених завдань у межах наданих повноважень, використовувати фахові технології, мати постійну мотивацію до роботи та задоволення від неї, досягати високих результатів у процесі виконання своїх функціональних обов'язків, дотримуватись відповідних етичних норм, мати і усвідомлювати перспективу свого майбутнього професіонального розвитку та прагнути до нього» [1].

Таким чином, можна зробити висновок, що професіонал – це майстер своєї справи, високоінтелектуальна, високоосвічена, обізнана людина, яка поряд із вузькоспеціалізованими знаннями, має широке поняття про суміжні науки, ґрунтовні теоретичні знання та практичні навички, здібності до їх ефективного використання та застосування.

Професіонал-державний службовець, окрім перелічених якостей, повинен володіти глибокими аналітичними здібностями, навичками планування та прогнозування, вміти системно мислити, бути креативним, ініціативним, уважним до деталей. Професійну культуру службовця складає також моральна культура та професійна етика, тому необхідними якостями державного службовця-професіонала повинні бути загальнолюдські цінності та моральні якості (ввічливість, тактовність, скромність, коректність, шанобливість тощо).

А. Ліпенцев відмічає як необхідну рису компетенції та професіоналізму державного службовця соціальну компетентність, складовою якої є «емоційний інтелект». Поняття «емоційний інтелект» охоплює сукупність індивідуальних навичок та схильностей, зокрема знання власних емоцій та управління ними, самомотивація, визнання емоцій інших та управління стосунками з іншими [5].

Окремі дослідники до професіоналізму державного службовця також відносять такі якості як політична нейтральність, лояльність, цілеспрямованість, гнучкість, доцільне новаторство, розумна ініціатива.

Сьогодні професіоналізм в умовах ринкової економіки та формування відповідного нового товарного ринку має свою чималу ціну. При цьому, в умовах затяжної системної кризи та низької ефективності державного управління, професіоналізм набуває рис товару, який став дефіцитним.

 

2. ПОНЯТТЯ ЕФЕКТИВНОСТІ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

2.1. Ефективність державного управління та її оцінка

Ефективність – це управлінське поняття, що співвідносить результат діяльності з наміченими цілями. Розрізняють декілька видів ефективності. Функціональна (результативна) ефективність розраховується як відношення результату до цілей. Економічна (затратна) ефективність оцінює результат із погляду оптимальності використання ресурсів та є відношенням результату до затрат. В державному управлінні виділяють також соціальну (потрібнісну) ефективність, яка розкриває результати функціонування системи державного управління щодо основних потреб суспільства та має комплексний характер.

Ефективність державного управління – це досягнення певної соціальної мети в результаті діяльності органу влади, його структурного підрозділу чи окремого управлінця за максимально можливої економії суспільної праці [2]. Тобто, це інтегрований показник конкретної соціальної ефективності діяльності кожного органу державної влади, його посадової особи, окремих управлінських рішень та дій, що інтегрує в собі усі вищезгадані види ефективності і є системним поняттям.

Під час оцінки результативності та ефективності державного управління повинні порівнюватися цілі, які практично реалізуються в ньому, з цілями, які детерміновані суспільством; реалізовані цілі з одержаними результатами; результати з суспільними потребами; суспільні витрати з результатами державного управління; можливості державного управління зі ступенем їх реального використання [4]. Тому для об’єктивної оцінки ефективності органу державної влади необхідно визначити затрати та результати, управлінські цілі та суспільні потреби. Однак, якщо підрахунок витрат на державне управління не викликає труднощів, то визначити результат управління і оцінити зумовлений ним ефект дуже складно. Соціальна ефективність важко піддається кількісній оцінці. Методики визначення соціальної віддачі від державного управління та єдиної системи оцінки його ефективності на сьогодні немає. На наш погляд, для оцінки соціальних ефектів доцільно використовувати нові підходи, зокрема концепцію загальної економічної вартості, а для оцінки ефективності системи державного управління слід застосовувати системний підхід та враховувати притаманні системі явища синергізму та емерджентності.

 

2.2. Професіоналізм як критерій ефективності державних органів

Ефективність державного органу доцільно розглядати з огляду на такі її види, як індивідуальна, групова та організаційна. Індивідуальна полягає у ефективності виконання службовцем своїх обов’язків. При цьому індивідуальна ефективність формує групову, а групова – організаційну ефективність органу. Рівень ефективності кожного виду визначають фактори, які можна розглядати як джерела підвищення ефективності [4]. Таким фактором є професіоналізм.

Для визначення ефективності діяльності державних органів також служать спеціальні критерії соціальної ефективності (додаток 1). До таких критеріїв, серед інших, належить професіоналізм, що визначає якість надання адміністративних послуг та виконання завдань.

Професіоналізм розглядається як необхідний принцип ефективності Г.Емерсоном у його «Дванадцятьох принципах ефективності». В. Якунін виділяє професіоналізм як окремий фактор ефективності, зокрема як невід’ємну складову категорії ефективності державного управління [10] (додаток 2).

Такий акцент на професіоналізм серед інших критеріїв ефективності зумовлений тим, що саме професіоналізм забезпечує якісно-новий, ефективний рівень вирішення складних професійних завдань в умовах, що постійно змінюються. Ґрунтовні знання, досвід та нові підходи дають можливість державному службовцю-професіоналу якісно та швидко виконувати поставлені завдання, виявляти та враховувати імпліцитні тенденції та властивості, знаходити оптимальні рішення з мінімальними затратами часу та матеріальних ресурсів. Саме тому, професіоналізм є одним з детермінуючих факторів високої ефективності державного управління та діяльності органів державної влади.

 

3. ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ

ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

3.1. Професіоналізм та ефективність діяльності Львівського обласного тервідділення Антимонопольного комітету України 

Як зазначено вище, ефективність державної служби безпосередньо пов’язана з якістю управлінського персоналу на всіх рівнях державної ієрархії. Як приклад підтвердження взаємозв’язку між якістю кадрового складу органу державної влади та його ефективністю, розглянемо діяльність Львівського обласного тервідділення Антимонопольного комітету України (Відділення).

Станом на 2000 рік Відділення налічувало одного кандидата економічних наук. Всі 34 штатних працівники Відділення мали вищу освіту. Розвиток процесів професіоналізації протягом останніх десяти років позитивним чином відобразився на стані кадрового забезпечення Відділення. Так, у 2010 році, внаслідок постійного підвищення кваліфікації та активної наукової діяльності, у Відділенні налічується один доктор економічних наук, два кандидати наук, три магістри державного управління. Усі працівники мають вищу освіту, а 12 з них мають дві і більше вищі освіти (додаток 3).

Разом з тим, протягом досліджуваного періоду зростає функціональна ефективність органу внаслідок більшої кількості виявлених та припинених порушень конкуренційного законодавства, розміру відшкодованої шкоди та вжиття заходів щодо попередження вчинення порушень (додаток 4). Як видно з додатку 4, у 2009 році, в порівнянні з 2001 роком, кількість порушених справ зросла у 5,2 рази, кількість припинених порушень у 3,8 рази, розмір відшкодованої шкоди збільшився у 10,4 рази.

У Відділенні найбільш широко представлені вчені звання та наукові ступені у порівнянні з іншими територіальними відділеннями. Незважаючи на те, що на заході України промисловість розвинена менше, а найбільш потужні підприємства розміщені в центрі та на сході, саме Львівське відділення знаходиться в лідерах серед структурних підрозділів Антимонопольного комітету України за кількістю виявлених та припинених порушень законодавства про захист економічної конкуренції та за іншими критеріями. На нашу думку, це спричинене, зокрема, високопрофесійними та кваліфікованими кадрами, політикою керівництва щодо стимулювання навчання, підвищення кваліфікації працівників, їх самоосвіти. На базі Відділення часто проходять семінари, наукові конференції, круглі столи, під час яких переймається досвід іноземних колег, обговорюються проблемні питання наукового та практичного характеру, проблеми розвитку конкуренції тощо. Недаремно часто справи саме Львівського відділення є показовими на тому чи іншому товарному ринку, у справах застосовуються нові підходи та методи щодо виявлення порушень та їх доведення.

 

3.2. Система оцінки ефективності діяльності органів Антимонопольного комітету України

Для аналізу ефективності та результативності діяльності органів Антимонопольного комітету України у цьому році використовується нова система показників, що включає показники затрат, продукту, ефективності та якості. До показників ефективності належать:

1. кількість виявлених та припинених порушень законодавства про захист економічної конкуренції з розрахунку на 1 працюючого;

2. розмір повернутих державі та споживачам прямих втрат внаслідок припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (сума відшкодованих збитків, сплачених штрафів, пені) на одну справу;

3. відношення кількості розпочатих справ та прийнятих рішень у формі рекомендацій за результатами перевірок (розгляду заяв) до кількості перевірок (розглянутих заяв);

4. відношення кількості наданих дозволів на узгоджені дії та концентрацію до кількості опрацьованих заяв;

5. відношення кількості відмов та зауважень до проектів нормативно-правових актів до кількості опрацьованих.

В свою чергу, до показників якості належать відносні показники кількості товарних ринків, на яких не допущено обмежень конкуренції, неправомірного встановлення цін чи монополізації. Сюди також відносяться випадки поглибленого дослідження ринків, враховані рекомендації органів Комітету щодо розвитку конкуренції та відсоток оскаржених рішень в суді.

Нажаль, така система оцінки ефективності державного органу не відображає рівень професійної підготовки кожного окремого працівника. Показник, який характеризує досягнення одного працюючого є середньоарифметичним і розраховується як відношення сумарних досягнень відділу/структурного підрозділу на кількість працюючих. При такому підході втрачаються особисті досягнення працівника у відділенні. Наведена оцінка ефективності також не враховує окремих якісних показників діяльності, зокрема особливостей ринку, важкості порушень, складності справ. Для прикладу, деякі справи можуть розглядатися невеликий проміжок часу, не викликати труднощів та бути незначущими для суспільства, тоді як інші потребують значних зусиль для доведення вчинення порушення, тривалі у часі (провадження може тривати більше року), стосуватися соціально-вагомих ринків, торкатись інтересів широкого кола громадян. В таких випадках соціальний ефект розгляду такої справи може бути значно вищий, аніж сумарний ефект інших справ. Нажаль, якісні характеристики виконаної роботи, виконавця та ступеня задоволення потреб суспільства залишаються недооціненими.

Тому, на наш погляд, аналіз ефективності діяльності органу державної влади має бути зосереджений на наслідках його діяльності та, окрім фінансового та економічного, враховувати соціальний аспект. Оцінка ефективності діяльності органу державної влади, поряд із кількісними показниками, повинна будуватися на якісних показниках, які б відображали ступінь задоволення потреб суспільства.

 

4. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ В КОНТЕКСТІ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 

На сьогоднішній день державна кадрова політика не завжди є дієвою та не сприяє зростанню рівня професіоналізму серед державних службовців. Система оцінки діяльності державних службовців (щорічна оцінка та атестація) в більшості випадків є формальним явищем, що не несе для службовця конкретних наслідків. Разом з тим, основною метою її має бути визначення внеску державних службовців відповідно до їхньої компетенції у досягнення цілей і завдань органу державної влади. Непрозорість механізмів проведення конкурсу при прийнятті на роботу та заміщення вакантної посади призводить до появи на державній службі некомпетентних та випадкових людей, а недосконалі механізми щорічної оцінки та атестації дають можливість таким людям займати державні посади протягом тривалого часу. Нажаль, не завжди відбувається професійна перепідготовка осіб, вперше призначених на державні посади. Не всі державні службовці проходять обов’язкове підвищення кваліфікації через недостатнє фінансування.

Негативними факторами, що гальмують процес професіоналізації також є надмірний вплив на державну службу політичних процесів, застарілість методів та нерозвиненість механізмів мотивації державних службовців до підвищення рівня професіоналізму, ефективності та якості роботи, відсутність належного управління кадровими процесами та сучасної культури державного управління.

Тому необхідними є нові підходи щодо ведення кадрової політики та оцінки ефективності діяльності державних службовців і державних органів.

В рекомендаціях експертів програми SIGMA Урядові України зазначено, що адміністративна реформа в Україні повинна забезпечити підготовку нових професіоналів для здійснення ефективної реформи адміністративного законодавства та державної служби. Для цього слід забезпечити комплексну професіоналізацію (підготовка та перепідготовка кадрів, підвищення кваліфікації, самоосвіта, стажування за кордоном), розробити та запровадити дієву систему стимулювання і мотивації державних службовців до підвищення рівня професіоналізму, вдосконалити чинне законодавство тощо.

Як зазначають експерти, необхідною умовою демократичного врядування має бути добір та просування по службі виключно на основі здобутків і заслуг. Тому доцільним є запозичення досвіду іноземних держав, наприклад США та країн Євросоюзу, де для оцінки ефективності діяльності державних службовців широко застосовуються метод управління за цілями та принцип «гідності і заслуг». В Україні, в ході оцінки діяльності органів державної влади і державних службовців, методи оцінки витрат необхідно змінювати методами оцінки за результатами.

Підсумовуючи наведене, можна стверджувати, що однією з важливих детермінант ефективності діяльності органів державної влади є професіоналізм. Для підвищення професіоналізму та ефективності діяльності органів державної влади необхідно забезпечити цілий комплекс заходів, зокрема:

  • комплексну професіоналізацію державної служби;
  • впровадження дієвої системи мотивації державних службовців до підвищення рівня професіоналізму та ефективності роботи;
  • запровадження системи ефективного використання професійного потенціалу державних службовців і відповідальності органів управління за кадровий стан та його використання;
  • вдосконалення системи добору кадрів та оцінки професійних якостей службовця;
  • систему моніторингу, планування і контролю ефективності органів державної влади;
  • уніфікацію та модернізацію підходів до оцінки ефективності органу державної влади.

 

ВИСНОВКИ

1. Професіоналізм державних службовців – це багатогранне та комплексне поняття, що включає в себе цілу низку різнопланових якостей, навиків та досвіду, відображає ступінь самоорганізації службовців, рівень їх професійної діяльності, та забезпечує ефективність державної служби в цілому.

2. Ефективність – це управлінське поняття, що співвідносить результат діяльності з наміченими цілями. Основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів державної влади є соціальна ефективність, яка є важковимірюваною та погано піддається кількісній оцінці. Методика та підходи до оцінки ефективності органів державної влади не є досконалими та потребують додаткового вивчення.

3. Фактором ефективності діяльності органів державної влади в цілому та фактором індивідуальної ефективності зокрема, є професіоналізм. В зв’язку з цим, ефективність державного управління безпосередньо пов’язана з рівнем професіоналізму на всіх рівнях державної ієрархії.

4. На конкретному прикладі встановлено, що рівень професійної підготовки фахівців державного органу впливає на показники ефективності його діяльності. Наведено приклад, що існуючі підходи до оцінки ефективності діяльності державного органу не відображають якісних характеристик управлінської діяльності та професійного потенціалу кадрового складу.

5. Як шляхи підвищення професіоналізму та ефективності діяльності органів державної влади запропоновано наступні заходи: професіоналізація державної служби, її стимулювання та мотивація, ефективна кадрова політика (вдосконалення системи добору кадрів та використання кадрового потенціалу), уніфікація та модернізація підходів до оцінки професійних якостей службовця та ефективності діяльності органу державної влади.

 

Використані джерела інформації:

1. Білорусов С. Розвиток професіоналізму та визначення ділових якостей державних службовців // Вісн. державної служби. — 2005. — № 2. — С. 32.

2. Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій : матер. наук.-пр. конф. за міжн. участю (3 квітня 2009р., м. Львів) : у 2 ч. Ч. 1 / за наук. ред. чл.-кор. НАН України В. С. Загорського, доц. А В. Ліпенцева. — Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2009. — 572 с.

3. Державна кадрова політика : теоретико-методологічне забезпечення : монографія / авт. кол.: В. М. Олуйко, В. М. Рижих, І. Г. Сурай та ін.; за заг. ред. д-ра наук з держ. упр., проф. В. М. Олуйка. — К. : НАДУ, 2008. — 420 с.

4. Державне управління : підручник / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна ; за ред. А. Ф. Мельник. — К. : Знання, 2009. — 582 с.

5. Ліпенцев А. В., Тимошенко О. В. Розвиток емоційних компетенцій державних службовців // Ефективність державного управління: зб. наук. пр. ЛРІДУ НАДУ. — Львів : ЛРІДУ НАДУ, — 2005. — Вип.6. — С.130-136.

6. Луговий В. На службі професіоналізації державного управління // Вісн. держ. служби. — 2003. — № 2. — С. 18-25.

7. Нинюк І. І. Професіоналізм державних службовців: сутність, стан та особливості формування: автореф. дис. ... к.н.д.у. : 25.00.03 / І. І. Нинюк. — К.: НАДУ, 2005. — 20 с.

8. Сороко В. Оцінка ефективності діяльності державних службовців // Вісн. держ. служби. — 2006. — № 2. — С. 20-26.

9. Цвєтков В. В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). — Х. : Право, 1996. — 164 с.

10. Якунин В. Теоретические аспекты проблемы эффективности государственного управления // Власть. — 2006. — № 8. — С. 7-14.

11. Янюк Н. Принципи державної служби як основа її професійності і стабільності // Вісн. Львівського у-ту. — 2009. — Вип. 48. — С. 119-127.

 

 

0
Ваш голос: Ні


Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.