Skip to Content

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 726/2012 Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 726/2012

Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади

 

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

 

1. Утворити:

 

Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України, а також поклавши на Міністерство, що утворюється, функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

 

Міністерство промислової політики України, реорганізувавши Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном;

 

Державну службу України з надзвичайних ситуацій, реорганізувавши Міністерство надзвичайних ситуацій України та Державну інспекцію техногенної безпеки України.

 

2. Внести до Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади, затвердженої Указом Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (зі змінами, внесеними Указами від 6 квітня 2011 року № 370, від 12 травня 2011 року № 580, від 30 червня 2011 року № 717, від 8 липня 2011 року № 742, від 23 листопада 2011 року № 1069, від 19 грудня 2011 року № 1168, від 19 січня 2012 року № 19, від 14 лютого 2012 року №85, від 22 лютого 2012 року № 134 та від 30 березня 2012 року № 237), такі зміни:

 

1) у розділі І:

 

а) доповнити розділ:

після абзацу "Міністерство внутрішніх справ України" абзацом такого змісту:

"Міністерство доходів і зборів України";

після абзацу "Міністерство охорони здоров'я України" абзацом такого змісту:

"Міністерство промислової політики України";

 

б) абзац "Міністерство надзвичайних ситуацій України" виключити;

 

2) у розділі II:

 

а) доповнити розділ:

після абзацу "Державна служба України з лікарських засобів" абзацом такого змісту:

"Державна служба України з надзвичайних ситуацій";

 

б) абзаци "Державна митна служба України", "Державна податкова служба України", "Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном", "Державна інспекція техногенної безпеки України" виключити;

 

3) розділ IV викласти в такій редакції:

 

"IV. Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України:

 

1) через Міністра аграрної політики та продовольства України:

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України

Державне агентство земельних ресурсів України

Державне агентство лісових ресурсів України

Державне агентство рибного господарства України

Державна інспекція сільського господарства України

 

2) через Міністра внутрішніх справ України:

Адміністрація Державної прикордонної служби України

Державна міграційна служба України

 

3) через Міністра екології та природних ресурсів України:

Державна служба геології та надр України

Державне агентство водних ресурсів України

Державне агентство екологічних інвестицій України

Державне агентство України з управління зоною відчуження

Державна екологічна інспекція України

 

4) через Міністра економічного розвитку і торгівлі України:

Державна служба експортного контролю України

Державна служба статистики України

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України

Державне агентство резерву України

Державна інспекція України з контролю за цінами

Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів

 

5) через Міністра енергетики та вугільної промисловості України:

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України

 

6) через Міністра інфраструктури України:

Державна авіаційна служба України

Державне агентство автомобільних доріг України

Державне агентство України з туризму та курортів

Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті

Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті

Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів

 

7) через Міністра культури України:

Державне агентство України з питань кіно

 

8) через Міністра оборони України:

Державна служба України з надзвичайних ситуацій

 

9) через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України:

Державна служба інтелектуальної власності України

Державна служба молоді та спорту України

Державне  агентство  з  питань  науки,   інновацій та інформатизації України

Державна інспекція навчальних закладів України

 

10) через Міністра охорони здоров'я України:

Державна санітарно-епідеміологічна служба України

Державна служба України з лікарських засобів

Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань

 

11) через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України

 

12) через Міністра соціальної політики України:

Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України

Державна інспекція України з питань праці

Пенсійний фонд України

 

13) через Міністра фінансів України:

Державна казначейська служба України

Державна пробірна служба України

Державна служба фінансового моніторингу України

Державна фінансова інспекція України

 

14) через Міністра юстиції України:

Державна архівна служба України

Державна виконавча служба України

Державна пенітенціарна служба України

Державна реєстраційна служба України

Державна служба України з питань захисту персональних даних".

 

3. Кабінету Міністрів України:

 

1) подати проекти положень про центральні органи виконавчої влади, утворені цим Указом, та пропозиції щодо внесення до актів Президента України змін, що випливають із цього Указу;

 

2) привести свої акти та забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Указом;

 

3) забезпечити здійснення інших заходів, що випливають із цього Указу.

 

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

 

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

 

24 грудня 2012 року

0
Ваш голос: Ні

Коментарі

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Взагалі ліквідувати податкові органи. Банки виконають цю функцю

Порівняння податкових систем України і Франції показує,що при майже однакових податкових системах, кількості населення і територіях, виявилось, що бюджет Франції в 50 разів перевищував бюджет України. В чому тут справа. Я розумію, що економіка нашої країни знаходиться в переломному стані, рівень технології виробництва низький, але не можемо при цьому ми працювати в десятки разів гірше. Щось тут не так.

Ось приблизна практика роботи приватної фірми, яка займалася торговельними операціями. Це була посередницька діяльність, яка полягала в закупівлі оптових партій товару і реалізації товару малими партіями. При чисельності персоналу фірми, який не перевищував 10 осіб, обороти компанії в місяць доходили до 2 мільйонів гривень. Головним із завдань фірми була оптимізація податків.

Технологія процесу така: весь місяць фірма отримує товар за договорами, але без накладних і проводимо його реалізацію. Реалізація товару в основному проводилась за реальними ринковими цінами з оформленням відповідних рахунків і накладних. За результатами отриманих доходів в наступному місяці формуються накладні, за якими отримано товар в минулому місяці за ціною, яка мінімально відрізняється від ціни продажу. Податки при цьому теж мінімальні.

Весь прибуток осідає на фірмі-посереднику, через яку нібито проходив товар. Абстрактно це можна уявити так: з одного боку реальний ринок, де проводиться  продаж товару кінцевому споживачу, потім фільтр з проміжних фірм, на яких вилучається прибуток, а дали виробники чи імпортери. Навіть, якщо імпортер і продавець одна особа, все одно він мусить умовно пропустити товар крізь цей фільтр.

Це система, де навіть сформовані ринкові відносини. За так званий транзит товару і грошей фірма-посередник отримує близько 1,0 % коштів. І коли ми говоримо про корупцію, то повинні розуміти, що ця система не може існувати без даху відповідних державних структур. Щось не чути про розкриті фірми-одноденки, фірми-метелики, не має гучних справ про готівкові центри. Всі ці фірми, мабуть, як дехтоо говорить,  з деякого моменту були взяті під контроль податковими органами, міліцією і прокуратурою.

Є реальна загроза, що при зміні керівництва в цих державних структурах, ці люди залишаться керівниками тіньових структур. І якщо дотепер, вони змушені були іще й наповнювати бюджет, то після звільнення вони зможуть працювати лише на себе, а в гіршому випадку ще й організувати саботаж податкових надходжень. Державний рекет може змінитися на державну безпорадність. Тоді буде дуже важко роз’яснити людям, хто насправді гальмує економіку держави і чому не справджуються очікування.

Заради зменшення податків бізнес згодився на цей вимушений відсоток відрахувань за так званий “транзит”. Фірми-посередники в якийсь час між собою теж мали конкуренцію, яка тими ж ринковими механізмами, привела до визначення ставки цієї послуги. І можна до цього відноситися по різному, але цю ставку можна взяти за основу для визначення реальної можливості бізнесу сплачувати податки. Для наведеної вище фірми при прибутку 50-70 тис.грн на місяць реально було би сплачувати 15-20 тис.грн. податків, але реальних податків сплачувалось не більше 2,0 тис.грн.

Треба зробити так, щоб “транзит” працював не на кримінал, а на державу. Я часто уявляю всю систему правовідносин у вигляді м’яча. Від соціалізму в спадщину ми отримали старий, деколи міцний шкіряний м’яч. З часом  в зовнішній шкірі цього м’яча почали робити дірки начебто для розвитку підприємництва. Крізь ці дірки почали з’являтися гумові гулі (внутрішньої гумової камери м’яча), на які почали накладатися шматки іншої шкіри у вигляді нових законів чи додатків до законів. Але гума це не шкіра, вона більш гнучка і легко знаходить нові, іноді спеціально зроблені щілини. Зараз вже не видно того м’яча, що був спочатку, бо гулі з численними накладками покрили всю його поверхню.

Що робиться в економіці. Один лише закон про податок на додану вартість має сотні змін. Підприємства приймають на роботу все більшу кількість бухгалтерів, щоб заповнювати все більшу кількість звітних форм і декларацій. Податкові органи утворили окремі структури по кожному податку. Все більше роботи для юристів для відстоювання інтересів фірм в судах. Навіть суди вже стали часткою системи. Такий приклад. Для відшкодування ПДВ потрібно довести, що цей податок потрапив до бюджету. Це аксіома, на сторожі якої нібито стоїть податкова система. Але ті ж податківці рекомендують звертатися до суду через рекомендованих ними адвокатів для прийняття судового рішення на користь підприємця по формальних ознаках. І всі задоволені – підприємець, який не платив ПДВ, отримує відшкодування від держави, податківці чисті перед державою. При цьому всі задіяні в розподілі коштів з бюджету, в який надходить і так небагато грошей.

Зміна системи соціалізму, яка все ще лежить в основі нашої системи законів, потребує зовсім нових поглядів на сучасний стан, в якому опинилась Україна. Навіть те, що ми добудували нашу систему податковими законами, які скопійовані з законів розвинених країн, не є гарантією правильного руху. Неможливо на старому автомобілі щось поліпшити і наздоганяти на ньому лідерів. Кращі розуми країни повинні розробити нову концепцію розвитку. При цьому треба докорінно змінювати деякі системи правовідносин.

Для прикладу і для дискусії хочу надати одну думку, яка пов’язана з реформуванням податкової системи. В даний час оподаткування проводиться нібито за зрозумілим принципом: податок є частиною різниці між отриманими доходами і понесеними витратами. Якщо з доходами більш менш ясно, про що свідчить і наведений вище приклад, то за витрати йде постійна боротьба між підприємцем і державою. Перший намагається записати в витрати якомога більше, інша перешкоджає цьому шляхом регулювання всіх можливих витрат. Дійшло до того, що реальна благочинна діяльність теж небажана з огляду на інтереси держави. При цьому вже всю країну навчили, як регулювати витрати через підконтрольні корупційним структурам посередників. Цих посередників легко виявити. Це фірми, в яких, як правило, є один працівник – він же директор, і через рахунки яких проходять в місяць мільйонні суми.

Надаю пропозицію – повністю відмінити всю наявну податкову систему. Замість неї ввести один податок – податок на отримані на банківський рахунок кошти. Зараз, за великим рахунком, існує чотири види податків (зборів). Це податок на прибуток, податок на додану вартість, податки на заробітну плату й інші фіксовані податки в які входять місцеві збори, рентні платежі та єдині податки з суб’єктів підприємницької діяльності.

Перші два податки за моїм розумінням мають однакову природу – це перевищення суми доходу над витратами, при цьому беруться лише різні відсотки від взаємо пов’язаних частин. Нібито відрахування до державного бюджету податку на ці прибутки є чесним визначенням обсягу податків. Але ж ми бачимо, що прибуток регулюється створеною системою і вже не відображає реальних процесів бізнесу.

Ще декілька років тому назад основним наповнювачем бюджету був податок на додану вартість, потім ішов податок на прибуток. Тепер же основним податком є податок на фонди заробітної плати. Регулюючи перші два податки, підприємства вимушені сплачувати цей податок, навіть якщо в деяких періодах діяльність підприємства є збитковою. Це говорить про те, що і цей податок не є зовсім справедливим до підприємств. Але в держави вже немає інших важелів, ніж витребувати цей податок напередодні виплати заробітної плати. Ось тут ефективним інструментом становиться банківська система, яка діє по заданій державою програмі: спочатку податок на заробіток, потім готівкові гроші.

На даний час банківська система реально відповідає сучасним вимогам, бо вона практично формувалася з нуля в новітній історії України. І хоча вона теж страждала від нечесних людей, але принаймні вона не має суттєвих системних протиріч і може на перехідний період стати базою для податкових перетворень. Банківська система легко контрольована і гнучка для нововведень.

Все більше поширюється система єдиних податків, які є фіксованими величинами. На мій погляд введення єдиного податку на бізнес, як відсоток від отримуваного доходу, може на деякий перехідний період дати дуже позитивний ефект. Хоча цей податок не враховує рівень прибутковості підприємства, але вводить для всього бізнесу єдині правила, що може бути більш справедливим при системі тотального відходу бізнесу в тінь. А відхід прибутків через посередників не до бюджету, а до створеної корупційної системи і є тінь. Раніше тіньовий бізнес – це був бізнес з використанням готівкових коштів, тепер не має різниці чи це готівка чи гроші на рахунках. Перевід грошей з готівкового обігу в не готівковий і навпаки – це одна з послуг, яку надає все та ж система. Тільки відсотки дещо більші.

В новітній історії України вже була спроба введення закону про податок з доходу на самому початку формування власної податкової системи. Правда в тому законі передбачалось зменшення доходу на суму витрат. Знаючи можливість регулювання витрат, не можна автоматично втілювати ту стару модель оподаткування, але мабуть треба було пройти весь складний шлях, щоб повернутися до деяких простих речей.

Реально за рахунок детінізації економіки можливо в декілька разів збільшити бюджет. Але і це, мабуть, не є головним в цьому процесі. Головне – вивести економіку на прозорий цивілізований рівень, що само по собі дасть поштовх для розвитку і для збільшення інвестиційної привабливості країни. Тоді не буде розриву між декларованими владою темпами розвитку і реальним зростанням бюджету. Я знаю, як показники розвитку держави штучно завищувались, коли підприємствам рекомендувалося на деякий час не показувати збитки, чи як завищувалась вартість товарів в декілька разів при перетині кордону з метою відшкодування ПДВ.

Я передбачаю багато зауважень до самої ідеї єдиного податку, але всі питання при бажанні можна вирішити. Не підлягають оподаткуванню тільки кредити банків, як первинна основа появи коштів на підприємствах. Всі інші надходження на банківський рахунок підлягають оподаткуванню. Якщо кошти за товар проходять через численні посередницькі структури, в тому числі і через комісіонерів, то це спонукає бізнес шукати прямих шляхів, якщо не для товару, то принаймні для коштів. У при нагоді стануть відомі вексельні заліки, які у всьому світі є нормальним фінансовим інструментом, а у нас стали синонімом шахрайства.

 Бюджетні організації теж будуть сплачувати податок, принаймні для збереження єдиного порядку. Суми на це треба передбачати в бюджеті, все одно вони повернуться до бюджету. Навіть благодійні організації повинні будуть перераховувати частину надходжень. Якщо постане питання щодо бартеру, то він і до тепер не був базою для оподаткування і його можна не враховувати і далі. Бізнес при помірних податках і стабільних курсах валют завжди надає перевагу грошовим, а не бартерним розрахункам. Пенсії також при цьому сплачуються з бюджету. Принаймні перший крок до цього вже зроблений попереднім урядом при вводі доплат до пенсій.

Підприємства, які отримують готівкові кошти від населення при продажу товарів, цей податок сплачували би при інкасуванні готівкових коштів. Що стосується конвертації валют, то і тут не виникне проблем, якщо використовувати світовий досвід. Я переконаний, що легше узгодити деякі спірні питання при введенні єдиного податку, ніж продовжувати удосконалювати той клубок проблем, який вже давно вийшов з-під нормального контролю. При сучасному стані податкової системи влада може контролювати бізнес лише методами, які в останній час набули назву “понять”.

 Взагалі наявність всієї системи податкових органів в сучасному вигляді при введенні простого механізму нарахування податків викликає сумнів. Можливо міністерство фінансів при такій системі нарахування податків буде в змозі самостійно контролювати процес наповнення бюджету. При цьому також, як і для облікової ставки НБУ, можна вводити періодичне регулювання ставки єдиного податку в залежності від стану економіки в державі. І це не буде зміною податкових правил, а лише прозоре і підконтрольне регулювання економічної системи.

Є ще одна небезпека, яка пов’язана з декларацією про чесну владу. Чесне відношення повинне бути взаємним – влади і бізнесу. Немає сумніву, що багато бізнесменів повірить в чесну владу і заради майбутнього можуть навіть збільшити податкові відрахування. Але уявіть собі такий приклад: якесь велике металургійне підприємство не буде сплачувати податків, мотивуючи, що витрати перевищують доходи. Як тут бути, знову домовлятися “по поняттям”, чи направляти на підприємство групу фахівців податкової міліції?

Сплата податків у всьому світі стала показником діяльності і стабільності підприємств. Чесно сплачені податки дають можливість оцінювати прибутковість підприємств, визначати їх вартість, реальну вартість акцій підприємства і на цьому базувати реальний фондовий ринок. Без цього основного елементу ми не зможемо рухатися далі. Без справжнього фондового ринку, в тому числі ринків нерухомості і землі, ми не зможемо збільшити до світових рівнів загальні капітали в державі. Інвестори не будуть вкладати в наші підприємства кошти, якщо вони не будуть знати їх реальної вартості.

Отака основна ідея – через спрощення податкової системи, можливо на деякий час за рахунок деякої її примітивізації, створити умови для реального наповнення бюджету за рахунок єдиних правил для всіх. Цей перший крок стане першою цеглиною побудови нової європейської країни з реальними ринками капіталів, фондовими ринками і ринками робочої сили. І не тільки іноземні інвестори зможуть реально оцінити стан справ на окремому підприємстві, але і внутрішні інвестори.

Скажіть, будь-ласка, як банку, який розглядає клієнта перед тим, як надати йому кредит, оцінити такий факт: за два роки діяльності однієї системи аптек річний прибуток знизився з 300 тис.грн. до 20 тис.грн. Ми всі знаємо, що прибутковість цього бізнесу в нашій країні навряд чи знизилась настільки, скоріше ми зробимо висновок, що підприємство навчилося регулювати свої прибутки. Як в цій ситуації діяти банку, яку фінансову оцінку за міжнародними стандартами можна дати цьому підприємству? Мабуть, без “понятій” тут не обійдешся.

Потрібно нарешті для себе вирішити, чи далі ми будемо жити “по понятіях”, по своїх заплутаних для всього світу законах, чи нарешті дамо собі раду і знайдемо вихід з зачарованого кола. Ця думка була  викладена одним моїм товаришем., і я з нею згоден. А які Ваші думки і коментарі щодо реалізації викладеної сьогодні пропозиції?

 

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко



Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.