Skip to Content

Якщо корупціонер - народний депутат, Президент чи Прем"єр...

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання корупції та конфлікту інтересів у діяльності осіб, які займають політичні посади»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Діюче українське законодавство забороняє суб’єктам, на яких поширюється дія закону «Про запобігання корупції» займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторський та суддівської практики із спорту), а також входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Ці обмеження покликані убезпечити появу конфлікту між інтересами публічної служби та приватними фінансовими інтересами державних службовців та політиків. Чиновники та політики повинні заробляти гроші виключно на державній службі, тим самим виключивши можливість того, що їхні особисті фінансові інтереси можуть суперечити інтересам служби.
На жаль, практика засвідчує, що дане обмеження не привело до очікуваних законодавцем наслідків, а ситуація конфлікту інтересів є превалюючою у діяльності осіб, що займають політичні посади (міністрів, народних депутатів, Президента України).

Велика частина українських політиків, перебуваючи на державних посадах, фактично живуть за рахунок доходів від підприємницької діяльності, яку здійснюють належні їм юридичні особи.
Так, згідно моніторингу фінансових декларацій за 2014 рік, проведеного Інтернет-виданням «Українська правда», у парламенті нараховується 22 народних депутати, дохід яких за даний рік склав більше 10 млн. грн. на рік, тоді як середня річна заробітна плата депутата становить близько 160 тис. грн. Сукупний дохід цих 22 депутатів складає близько 1 млрд. 27 млн. гривень.
З двадцяти членів Кабінету Міністрів України, сім осіб, включаючи Прем’єр-міністра, задекларували доходи у 2014 році більші за 1 млн. грн. кожен. При цьому загальний дохід міністрів-мільйонерів у 2014 році склав близько 63 млн. грн.
Ця ситуація очевидним чином спотворює економічні мотиви для діяльності українських політиків, ставить їх у ситуацію конфлікту інтересів та призводить до подальшої зневіри громадян у  владі.
Замість вирішення цієї проблеми через запровадження більш жорстких меж між бізнесом та політикою, деякі політики пропагують ідею подальшого радикального зменшення заробітних плат для осіб, що займають політичні посади. Очевидно, що така ідея є контрпродуктивною, адже її реалізація у перспективі робить політиків ще більш залежними від бізнесу.
Даним законопроектом пропонується комплексний підхід до вирішення цієї проблеми. Він полягає у запровадженні жорстких обмежень щодо отримання доходів не за основним місцем роботи, які мають поширюватися на осіб, що займають політичні посади у державі, запровадженні санкцій за порушення цих обмежень, та у одночасному встановленні достойного розміру заробітної плати для цих осіб, який би стимулював їх реалізовувати на своїх посадах виключно публічний інтерес та давав можливість відмовитись від будь-яких додаткових джерел доходів.

2. Цілі і завдання законопроекту

Метою прийняття законопроекту є комплексне вирішення проблеми існування постійного конфлікту між особистими фінансовими інтересами осіб, що займають політичні посади, та інтересами публічної служби.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Проектом закону передбачається внесення змін до Закону України „Про запобігання корупції”, якими встановлюється категорія „особи, які займають політичні посади”, до яких відносяться Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України та народні депутати України. Для цих осіб пропонується встановити додаткові обмеження, які полягають у забороні отримувати доходи від оплачуваної діяльності  не за основним місцем роботи, доходи від реалізації майнових прав інтелектуальної власності (у випадку, якщо вони перевищуватимуть 200 мінімальних зарплат на рік з одного джерела), дивіденди (від компанії, у якій політик володіє істотною участю), роялті, благодійну допомогу, матеріальну допомогу, виграші, призи.
У разі нарахування таких доходів на їхню користь, ці особи зобов’язані перерахувати їх на користь державного бюджету України та поінформувати про факт надходження цих доходів Національне агентство з питань запобігання корупції, яке здійснюватиме моніторинг і контроль виконання цього припису.
Також, пропонованим проектом закону вносяться зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, яким пропонується запровадити дієві санкції у випадку порушення даних обмежень: у разі, якщо сукупний розмір таких доходів не перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів, на таку особу буде накладено штраф від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі ж, якщо сума таких доходів буде вищою, особа притягатиметься до кримінальної відповідальності згідно статті 368-2 КК України.
Одночасно, проектом закону пропонується внести зміни до законів „Про статус народного депутата України” та „Про Кабінет Міністрів України” з тим, аби на рівні закону встановити достойну оплату праці для осіб, що займають політичні посади.
Також, проект вносить зміни до закону України „Про здійснення державних закупівель”, які забороняють брати участь у державних закупівлях юридичним особам, кінцевими вигодоодержувачами яких є особи, які займають політичні посади, або члени їх сімей.

4. Місце законопроекту в системі законодавства
Основними нормативно-правовими актами, які регулюють зазначене питання, є Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України “Про запобігання корупції”, “Про статус народного депутата України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про здійснення державних закупівель”.

5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація положень законопроекту під час практичного застосування після його прийняття не потребуватиме додаткових видатків з державного або місцевих бюджетів, оскільки передбачається, що додаткові видатки на заробітну плату осіб, що займають політичні посади, будуть компенсовані за рахунок перерахунку на користь державного бюджету України доходів цих осіб, які вони отримують не за основним місцем роботи.

6. Соціально-економічні, правові та інші наслідки застосування законопроекту після його прийняття
Прийняття законопроекту забезпечить належне функціонування основних інститутів державної влади в Україні та створить умови для запобігання корупції у їхній діяльності.


Народні депутати України
Чумак В.В.
Новак В.В.
Юринець О.В.
Климпуш-Цицнадзе І.О.
Заліщук С.П.
Немиря Г.М.
Крулько І.І.
Добродомов Д.Є.
Козаченко Л.П.
Різаненко П.О.
Богомолець О.В.       

 

Проект
вноситься народними депутатами України

Чумак В.В.
Новак В.В.
Юринець О.В.
Климпуш-Цицнадзе І.О.
Заліщук С.П.
Немиря Г.М.
Крулько І.І.
Добродомов Д.Є.
Козаченко Л.П.
Різаненко П.О.
Богомолець О.В.


ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання корупції та конфлікту інтересів у діяльності осіб, які займають політичні посади »


Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
1) до Глави 13-А Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією включити статтю 1722 такого змісту:
"Стаття 1722 Порушення обмежень щодо отримання доходів не за основним місцем роботи
Порушення особою, яка займає політичну посаду, встановлених законом обмежень щодо отримання доходів не за основним місцем роботи, у разі якщо їх сукупний розмір не перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу не за основним місцем роботи.
Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у абзаці восьмому частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання корупції".

2. У Законі України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056):
1) частину першу статті 1 після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:
"особи, які займають політичні посади – Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, заступники міністрів, Голова Верховної Ради України, заступники Голови Верховної Ради України, народні депутати України;".
У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - шістнадцятий вважати відповідно абзацами десятим – сімнадцятим;
2) частину першу статті 11 доповнити пунктом 6-1 такого змісту:
"6-1) здійснення моніторингу та контролю за виконанням особами, які займають політичні посади, обмежень щодо отримання доходів не за основним місцем роботи";
3) доповнити статтею 25-1 такого змісту:
"Стаття 25-1. Обмеження щодо отримання доходів не за основним місцем роботи
1. Особам, які займають політичні посади, забороняється отримувати:
1) доходи від оплачуваної діяльності  не за основним місцем роботи (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту);
2) доходи від реалізації майнових прав інтелектуальної власності, розмір яких, отриманий з одного джерела протягом одного року, перевищує 200 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня цього року;
3) дивіденди, які виплачуються юридичною особою, в якій особа, яка займає політичну посаду, володіє істотною участю;
4) роялті, благодійну допомогу, матеріальну допомогу, виграші, призи.

2. У разі нарахування доходів, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, на користь особи, яка підпадає під дане обмеження, вона зобов’язана перерахувати такі доходи на користь державного бюджету України та письмово поінформувати про даний факт Національне агентство протягом 30 днів з моменту, коли їй стало відомо про це нарахування. Порядок здійснення перерахунку таких доходів та інформування Національного агентства визначається Кабінетом Міністрів України.
Інформація про такі кошти публікується Національним агентством на власній веб-сторінці з зазначенням джерел походження цих коштів та підстав їх нарахування, прізвища, імені, по-батькові, а також посади особи (близької особи), на користь якої вони надійшли. Такі кошти не відображаються у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування доходи.
3. Порушення встановленого частиною першою цієї статті обмеження щодо отримання доходів не за основним місцем роботи є підставою для притягнення особи до кримінальної або адміністративної відповідальності.
У разі виявлення порушень, передбачених частиною першою цієї статті, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення, Національне агентство передає зібрані матеріали до Національного антикорупційного бюро України".

3. Частину першу статті 17 Законі України „Про здійснення державних закупівель” (Відомості Верховної Ради, 2014, № 24, ст. 883) після пункту 1-1) доповнити пунктом 1-2 такого змісту:
"1-2) кінцевим вигодоодержувачем юридичної особи, яка є учасником або учасником попередньої кваліфікації, а також юридичної особи, яку учасник або учасник попередньої кваліфікації залучає до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, є особа, яка займає політичну посаду, або член її сім’ї".

4. Частину першу-третю статті 33 Закону України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 42, ст. 212 із наступними змінами) викласти у такій редакції:
"1. Заробітна плата Голови Верховної Ради України, його заступників, народних депутатів України складається з посадового окладу.
2. Голові Верховної Ради України встановлюється щомісячний посадовий оклад у розмірі посадового окладу Прем’єр-міністра України.
3. Посадові оклади Першого заступника Голови Верховної Ради України, заступника Голови Верховної Ради України, голів комітетів Верховної Ради України, перших заступників, заступників голів та секретарів комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України встановлюються у відсотках від посадового окладу Голови Верховної Ради України за такою схемою:
Перший заступник Голови Верховної Ради України    95 %
Заступник Голови Верховної Ради України    92%
Голова комітету Верховної Ради України    85%
Перший заступник, заступник голови комітету Верховної Ради України та секретар комітету Верховної Ради України    80%
Народний депутат України    75%

5. У Законі України "Про Кабінет Міністрів України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222):
1) статтю 53 викласти у такій редакції:
" Стаття 53. Умови оплати праці та іншого забезпечення Прем’єр-міністра України
1. Заробітна плата Прем’єр-міністра України складається з посадового окладу.
2. Прем’єр-міністру України встановлюється щомісячний посадовий оклад у розмірі сорока мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня поточного року.
3. Умови транспортного, медичного та іншого забезпечення Прем’єр-міністра України на час виконання ним своїх повноважень визначаються Кабінетом Міністрів України";
2) статтю 54 викласти у такій редакції:
"Стаття 54. Умови оплати праці та відпустки членів Кабінету Міністрів України та їх заступників
1. Заробітна плата членів Кабінету-Міністрів України складається з посадового окладу.
2. Посадові оклади членів Кабінету Міністрів України та їх заступників встановлюються у відсотках від посадового окладу Прем’єр-міністра України за такою схемою:
Перший віце-прем’єр-міністр України    95%
Віце-прем’єр-міністр України    92%
Міністр України    90%
Перший заступник міністра    80%
Заступник міністра    75%
3. Члени Кабінету Міністрів України та їх заступники мають право на щорічну відпустку тривалістю тридцять календарних днів".

6. У розділі I Закону України від 12 лютого 2015 року № 198-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції":
1) абзац четвертий підпункту «а» пункту 6 частини першої викласти в такій редакції:
"Національного агентства з питань запобігання корупції (статті 172-2-172-9, стаття 188-46)".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2016 року.
2. До приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова
Верховної Ради України

0
Ваш голос: Ні

Коментарі

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Если нардеп или министр - с «липовым» дипломом, ЭТО КОРРУПЦИЯ?

Как стать министром с «липовым» дипломом 11.11.2013 

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Президент та Прем"єр призначають керівника ДБР... От так!

Рада створила Державне бюро розслідувань

Четвер, 12 листопада 2015, 13:29

Верховна Рада проголосувала закон про створення Державного бюро розслідувань

За відповідний закон у повторному другому читанні проголосував 241 народний депутат.

Бюро віддадуть справи, які тепер підслідні прокуратурі.

Найбільше суперечок перед розглядом питання про створення ДБР у депутатів виникло через процедуру призначення директора Бюро.

Депутати домовились, що директора ДБР призначатиме президент за поданням прем'єра, яке той робитиме на підставі рішення конкурсної комісії.

Як відомо, закон про ДБР депутати не змогли проголосувати у другому читанні 15 липня і відправили його на повторне друге читання.

Згідно з законом, Бюро має виявляти, розкривати и припиняти злочини, пов’язані з діяльністю організованих груп та злочинних організацій.

Розслідувати випадки катування та інших злочинів, пов’язаних з жорстоким, нелюдським або таким, що принижує гідність, поводженням або покаранням, вчинених прокурорами, слідчими (детективами) Національного антикорупційного бюро, СБУ, органів внутрішніх справ та працівниками інших правоохоронних органів.

Бюро має також розслідувати військові злочини, злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище.

Також бюро має займатись розслідуванням злочинів, вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро, прокурорами Антикорупційна прокуратура.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

На ЗАУВАЖЕННЯ до проекту - ДЕПУТАТИ - НУЛЬ УВАГИ!


ВИСНОВОК
на проект Закону України
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання корупції та конфлікту інтересів у діяльності осіб, які займають політичні посади"

У законопроекті пропонується внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а також законів України "Про запобігання корупції", "Про здійснення державних закупівель", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції" зміни, відповідно до яких: 1) встановлюється адміністративна відповідальність за порушення обмежень щодо отримання доходів не за основним місцем роботи, у зв’язку з чим КУпАП доповнюється новою статтею 172-2; 2) у Законі України "Про запобігання корупції" частина 1 статті 1 доповнюється новим абзацом, в якому дається визначення поняття "особи, які займають політичні посади", а сам Закон доповнюється новою статтею 25-1, яка встановлює обмеження (більш жорсткі, аніж для інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави) на одержання доходів особами, які займають політичні посади; 3) частини 1-3 статті 33 Закону України "Про статус народного депутата України" викладаються в новій редакції, яка передбачає зміну порядку визначення розміру заробітної плати народних депутатів України; 4) у новій редакції викладаються статті 53 та 54 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", змінюється порядок визначення розміру оплату праці Прем'єр-міністра України та членів Кабінету Міністрів України тощо.
За результатами розгляду поданого законопроекту Головне науково-експертне управління вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо змін до КУпАП
Ця стаття викликає низку зауважень.
1. За правилами законодавчої техніки нова стаття, якою доповнюється закон (в даному разі – КупАП) не може мати номер тієї статті, яка раніше була виключена з цього закону.
2. Зокрема, як зазначено в Пояснювальній записці до законопроекту, у разі якщо сума таких доходів буде вищою, особа притягатиметься до кримінальної відповідальності згідно статті 368-2 Кримінального кодексу України (далі – КК).
Однак, на наш погляд, стаття 368-2 КК "Незаконне збагачення" не може бути застосована в цьому випадку, оскільки у діях, описаних у статті 172-2 КУпАП, відсутній предмет злочину, передбаченого статтею 368-2 КК. Адже у частині 1 цієї статті передбачено кримінальну відповідальність за "набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передачу нею таких активів будь-якій іншій особі". Натомість, у законопроекті мова йде про активи, одержані особою із законних джерел (доходи від реалізації майнових прав інтелектуальної власності, дивіденди, роялті, благодійну допомогу, матеріальну допомогу, виграші, призи тощо), законність підстав набуття яких може бути підтверджена доказами. За таких обставин може виникнути прогалина в чинному законодавстві, коли особа за порушення встановлених законом обмежень щодо отримання доходів не за основним місцем роботи, у разі якщо їх сукупний розмір не перевищує одну тисячу НМДГ, нестиме відповідальність за статтею 172-2 КУпАП (у редакції законопроекту), і у той же час інша особа за порушення аналогічних обмежень у разі, якщо сукупний розмір доходів не за основним місцем роботи перевищуватиме одну тисячу НМДГ, взагалі не буде нести юридичної відповідальності.
3. За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-2 КУпАП (у редакції законопроекту) пропонується передбачити адміністративне стягнення у виді штрафу від п’ятисот до восьмисот НМДГ з конфіскацією отриманого доходу не за основним місцем роботи. Вважаємо, що розмір санкції у цій статті має бути узгоджений з розмірами відповідних санкцій у статті 53 КК, оскільки розмір штрафу за адміністративні правопорушення не може в рази перевищувати мінімальний розмір штрафу за кримінальні правопорушення.
4. Звертаємо також увагу, що у проекті не визначені державні органи (їх посадові особи), уповноважені складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення, які передбачені статтею 172-2 КУпАП (у редакції проекту), розглядати такі категорії справ та накладати відповідні адміністративні стягнення.

Щодо змін до Закону України "Про запобігання корупції"
1. У законопроекті пропонується доповнити частину 1 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" новим абзацом, в якому закріплюється нове поняття "особи, які займають політичні посади", та віднести до них: Президента України, Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, заступників міністрів, Голову Верховної Ради України, заступників Голови Верховної Ради України, а також народних депутатів України. На нашу думку, вміщення цієї дефініції у названому вище Законі є не зовсім доречним. Вважаємо, що розподіл державних діячів на тих, хто обіймає політичні посади, і тих, хто є виключно державними службовцями, має бути здійснений не у Законі України "Про запобігання корупції", а в актах конституційного законодавства (закони України "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу" та ін.).
2. Закон України "Про запобігання корупції" пропонується доповнити  статтею 25-1 "Обмеження щодо отримання доходів не за основним місцем роботи". У частині 1 цієї статті встановлюється, що "особам, які займають політичні посади, забороняється отримувати: 1) доходи від оплачуваної діяльності не за основним місцем роботи (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту); 2) доходи від реалізації майнових прав інтелектуальної власності, розмір яких, отриманий з одного джерела протягом одного року, перевищує 200 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня цього року; 3) дивіденди, які виплачуються юридичною особою, в якій особа, яка займає політичну посаду, володіє істотною участю; 4) роялті, благодійну допомогу, матеріальну допомогу, виграші, призи. Ці обмеження викликають низку зауважень.
По-перше, одержання доходів із більшості вищезазначених джерел не утворює корупції або конфлікту інтересів, оскільки жодним чином не пов’язано із використанням особою свого службового становища або службових повноважень.
При цьому, пункт 1 частини 1 статті 25-1 Закону (у редакції законопроекту) дублює пункт 1 частини 1 статті 25 Закону згідно з яким особам, зазначеним у пункті 1 частини 1 статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
По-друге, пункт 4 частини 1 статті 25-1 Закону (у редакції законопроекту), в частині обмеження щодо одержання виграшів та призів, суперечить положенням абзацу 2 частини 2 статті 23 "Обмеження щодо одержання подарунків", згідно з якими передбачене абзацом 1 частини 2 статті 23 Закону обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які: 1) даруються близькими особами; 2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
Щодо змін до законів України "Про статус народного депутата України" та "Про Кабінет Міністрів України"
1. Головне Управління в цілому погоджується з ініціаторами законопроекту у тому, що встановлення належного розміру оплати праці членів Кабінету Міністрів України та депутатів парламенту (зміни до статті 33 Закону України "Про статус народного депутата України", статей 53, 54 Закону України "Про Кабінет Міністрів України") має знизити ризики політичної корупції. Разом з тим очевидно, що прийняття законопроекту вимагатиме додаткових витрат з Державного бюджету, проте, всупереч вимогам статті 93 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не додано відповідного фінансово-економічного обґрунтування.
2. Запропоновані у проекті умови оплати праці та іншого забезпечення народних депутатів України, Прем’єр-міністра України та членів Кабінету Міністрів України, їх заступників потребують не тільки суттєвого соціально-економічного обґрунтування, а й врахування світової практики регулювання цього питання.
Зокрема у проведених економічних дослідженнях наводяться дані щодо заробітної плати лідерів різних країн у порівнянні із часткою ВВП на душу населення країни становить: в США – 8 таких часток, у Великобританії – 6, в Ізраїлі – 4, у Польщі – 2,5 частки. У 40 з лишнім разів перевищує цю частку лише оплата праці прем'єр-міністра Сінгапуру .
У Новій Зеландії оплата праці вищого керівництва держави становить 10 часток ВВП на душу населення. При цьому у цій країні законодавчо визначено, що уповноважений орган при визначені оплати праці членам парламенту та прем’єр-міністру повинен враховувати звичайний в середньому тижневий заробіток для працівників, зайнятих повний робочий день у державному секторі, як визначено у щоквартальних обстеженнях зайнятості  (у 2015 році стосовно показника відповідного періоду 2014 року підвищення такого заробітку склало 1.52%). Крім того, у базовому Законі визначені критерії, які уповноважений орган повинен враховувати при встановлені належної заробітної плати (The Remuneration Authority Act 1977, ss.18, 18A). Серед таких критеріїв: необхідність досягнення і підтримки справедливого співвідношення з рівнем винагороди, отриманої в іншому місці; необхідність справедливого співвідношення розміру оплати праці по відношенню до осіб, для яких оплата встановлюється, і до платників податків; вимоги до роботи і необхідність набирати і утримувати компетентних осіб; повинно бути враховано несприятливі економічні умови, засновані на даних авторитетного джерела .
2. Слід також зауважити, що при визначенні розміру заробітної плати високопосадовцям в інших країнах також враховується рівень їх додаткового забезпечення (транспортом, обслуговуючим персоналом, медична допомога та ін.). Запропонований же у проекті спосіб визначення "Умов транспортного, медичного та іншого забезпечення Прем’єр-міністра України на час виконання ним своїх повноважень" самим же Кабінетом Міністрів України є непрозорим і непередбачуваним, що не дозволить законодавцю об’єктивно підійти до розгляду порушеного питання.

Щодо змін до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції"
У законопроекті пропонується внести зміни до підпункту 6 пункту 1 Розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції", надавши право Національному агентству з питань запобігання корупції складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-2 – 172-9 КУпАП.
Звертаємо увагу, що такий припис є порушенням вимог частини 6 статті 90 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до якої законопроект може передбачати внесення змін лише до тексту первинного законодавчого акта (закону, кодексу, основ законодавства тощо), а не до закону про внесення змін до цього законодавчого акта. У зв'язку з цим зміни мають бути запропоновані до КУпАП, а не до названого вище Закону.

 Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Керівник Головного управління                                           В.І. Борденюк
 
Вик.: В.П. Попович, Г.М. Зеленов,
          І.П. Лаврінчук, О.В. Мельник

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко



Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.