Skip to Content

Яценюк А.П. внес проект закона о порядке импичмента Президента

Яценюк хочет импичмента Президента. Законопроект уже в Раде

Лидер политической партии "Фронт змін" Арсений Яценюк внес в Верховную Раду проект закона "О порядке импичмента президента".

 

"На протяжении всей украинской независимости президенты Украины, которые избирались народом, были над этим народом, а не вместе с этим народом. Институт президента превратился в институт благ, привилегий, денег, коррупции, а не ответственности", - заявил Яценюк.

Законопроект предусматривает, что инициировать начало процедуры импичмента президента может 1/5 конституционного состава парламента (90 народных депутатов), обосновав такую необходимость в письменном представлении. Дальнейшая процедура будет требовать 226 голосов, как это и предусмотрено Конституцией.

Арсений Яценюк напомнил, что статья 111 Конституции Украины предусматривает, что президент может быть устранен с постав Верховной Радой в порядке импичмента в случае совершения им государственной измены или другого преступления.

. Статья 111 Уголовного кодекса определяет понятие «государственная измена» как «преднамеренно совершенное гражданином Украины во вред суверенитету, территориальной целостности и неприкосновенности, обороноспособности, государственной, экономической или информационной безопасности Украины».

В объяснительной записке к законопроекту отмечается, что Конституция Украины определяет правовые принципы снятия Президента Украины с поста в порядке импичмента.

Для детализации и уточнения этих положений 15 января 2009 года был принят Закон «О временных следственных комиссиях, специальной временной следственной комиссии и временных специальных комиссиях Верховной Рады Украины».

10 сентября 2009 года Конституционный Суд Украины признал этот закон неконституционным, таким образом он утратил действие.

 
Как говорится в сообщении, из-за этого решения КС фактически «парализованы» также положения Регламента Верховной Рады, которые определяют порядок досрочного прекращения полномочий Президента Украины в порядке импичмента, следовательно, по действующему законодательству, практическая реализация импичмента маловероятна и может быть признана незаконной.

 
Таким образом, принятие единого нормативно-правового акта имеет целью устранить отмеченные коллизии и пробелы, а также унифицировать положения действующего законодательства, которые определяют порядок снятия Президента Украины с поста в порядке импичмента, отмечается в сообщении пресс-службы партии «Фронт Змін».

За 24 года независимости ни один из многочисленных законов об импичменте так и не был принят, получая вето президента.

Законопроект зарегистрирован в парламенте 23 августа 2011 г. за №9066, сообщили Цензор.НЕТ в пресс-служба партии.

Источник: http://censor.net.ua/n179321

0
Ваш голос: Ні

Коментарі

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Обвинения Мосийчука должны стать предметом рассмотрения Минздрав

 

Процесс пошел

В Верховной Раде зарегистрирован законопроект об импичменте президента (обновлено)

Инф. «ФАКТОВ»

03.03.2015

3 марта, в Верховной Раде Украины зарегистрирован законопроект о специальной временной следственной комиссии парламента по расследованию дела об отстранении Президента Украины с поста в порядке импичмента.

Авторами законодательной инициативы являются депутаты парламентской фракции Радикальной партии Олег Ляшко, Виктор Вовк, Сергей Скуратовский, Олег Лозовой, Олег Куприенко и Игорь Мосийчук.

Стоит отметить, что на данный момент текст законопроекта и сопроводительная документация на официальном сайте парламента пока отсутствует.

При этом Мосийчук высказал мнение, что закон об импичменте предоставит возможность избежать многих отрицательных тенденций.

«Мы говорили давно про это (импичмент президента): снимаем с себя неприкосновенность, одновременно голосует закон про импичмент. Это не импичмент Порошенко. Это общая процедура — через парламент. Если бы у нас был закон про импичмент во времена Януковича, то мы бы избежали очень многих моментов. Потому ради предотвращения в будущем и подготовлено… Это не идет речь конкретно о Порошенко или о ком-то конкретном. Но мы не можем быть в Украине… когда-нибудь не появится Янукович-2», — считает Мосийчук.

Примечательно, что Мосийчук ранее заявил о покушении на Ляшко, якобы готовящемся по приказу Президента Украины Петра Порошенко.

«По указанию президента Порошенко, спецслужбы готовят покушение на Ляшко, чтобы убрать руководителя самой „неудобной“ фракции в парламенте, который не боится говорить правду и защищать народ, а не олигархов», — поделился догадками Мосийчук.

В свою очередь пресс-секретарь Президента Украины Святослав Цеголко заявил, что Администрация президента считает, что обвинения Мосийчука в сторону Порошенко должны стать предметом рассмотрения в Министерстве здравоохранения Украины.

«К заявлению Мосийчука стоит отнестись очень ответственно. Его должно безотлагательно рассмотреть соответствующее ведомство — Министерство здравоохранения», — заявил он.

По словам Цеголко, «там (в Минздраве. — Ред.) есть соответствующие специалисты».

Напомним, 29 ноября прошлого года лидер парламентской фракции «Батькивщина» Юлия Тимошенко подала проект закона о порядке процедуры импичмена Президента Украины.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

БЫЛО-БЫЛО: Кличко сорвал импичмент Януковича

KlichkoНа заседании парламентского  комитета по вопросам государственного строительства и местного самоуправления 3 апреля рассматривали законопроект Виталия Кличко о процедуре импичмента президента. Голоса присутствовавших депутатов разделились 7 против 8. В результате законопроект был отклонен.

На заседании не пришли коммунист Олег Буховец и Виталий Кличко.

Об этом рассказал «Взгляду» председатель комитета Давид Жвания. «Если бы Кличко проголосовал за свой законопроект, его бы не отклонили»- пояснил он.

Жвания отметил, что на заседании присутствовали все оппозиционные члены комитета, кроме Виталия Кличко. Всего в комитете 17 депутатов.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Порошенко: лишение Януковича звания президента неконституционно!

Порошенко: лишение Януковича звания президента неконституционно

1402926683_0923.1000x800Президент Украины Петр Порошенко подал представление в Конституционный суд Украины, в котором просит признать неконституционным закон о лишении Виктора Януковича почетного звания президента. 

Накануне закон вступил в силу. Верховная рада Украины еще в феврале приняла закон, который предполагает лишение Януковича почетного звания президента.

“Прошу признать закон Украины “О лишении В. Януковича звания президента Украины” от 4 февраля 2015 года таким, что не соответствует Конституции Украины (является неконституционным)”,- говорится в конституционном представлении Порошенко, опубликованном на сайте Конституционного суда.

Порошенко мотивирует это тем, что закон нарушает положение конституции, согласно которому звание президента Украины охраняется законом и сохраняется за ним вечно, если только президент не был смещен с поста в порядке импичмента. Кроме того, по мнению Порошенко, закон, конституционность которого оспаривается, не имеет нормативного характера. По его словам, принимая этот закон, Верховная рада действовала вопреки нормам Конституции, “которая обязывает парламент действовать на основе, в рамках полномочий и способом, который предусмотрен Конституцией”. Согласно сообщению на сайте Конституционного суда, представление Порошенко находится на рассмотрении суда.

Напомним, что Янукович был смещен с поста президента Украины в феврале 2014 года после госпереворота. Верховная рада отстранила его от власти, изменила Конституцию и назначила внеочередные президентские выборы, по итогам которых новым президентом стал Порошенко. Процедура импичмента в отношении Януковича не была проведена.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

УДАР требует рассмотрения импичмента Президенту

На согласительном совете руководителей депутатских фракций и комитетов ВРУ лидер партии УДАР Виталий Кличко потребовал рассмотреть на этой сессионной неделе проект закона о порядке импичмента Президента Украины.  

Этот закон нужен, независимо от фамилии президента. Иначе и в дальнейшем будет продолжаться игнорирование Конституции и законов», — цитирует Кличко пресс-службе УДАРа.

Он также напомнил, что 31 марта истек срок, предусмотренный Регламентом парламента для вынесения Президентом своего послания.

Кроме того, фракция УДАР также требует рассмотреть на этой неделе вопрос об ответственности Кабинета министров. В частности, оппозиция недовольна действиями правительства в борьбе со снегопадом и отказом депутатам в допуске на заседание Кабмина.

Среди других первоочередных задач на этой сессионной неделе УДАР назвал назначение выборов в столице и рассмотрение законопроектов, которые вернут Киеву самоуправление.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

обещают заняться импичментом

В партии УДАР Виталия Кличко после попадания в парламент обещают заняться импичментом Виктору Януковичу. Вероятно — вместе с Батькивщиной и Свободой, пишет Роман Лебедь для ВВС Україна.

Закон об импичменте президенту — это один из немногих первых шагов, о которых прямо заявил лидер партии УДАР Виталий Кличко в своем штабе в центре Киева в воскресенье вечером вскоре после того, как по телевидению объявили результаты экзит-полов.

Как оказалось, политическая сила чемпиона мира по боксу, которая впервые участвует во всеукраинских выборах, по партийным спискам предварительно набрала примерно треть результата, продемонстрированного партией власти.

По мнению представителей УДАРа, достижения в 14-15%, продемонстрированного экзит-полами, достаточно, чтобы говорить о досрочном прекращении полномочий Виктора Януковича. Вместе с Батькивщиной они обещают заняться этим сразу после того, как примут соответствующий закон, заявил глава избирательного штаба партии Виталий Ковальчук.

Однако, по словам Виталия Кличко, разговоры о его собственных президентских амбициях на выборах 2015 года пока не актуальны. Сейчас главное отстоять свой результат на выборах в парламент и решить, с кем и как объединяться.

Радикальным настроениям — нет

Еще один план, о котором рассказал будущий депутат Виталий Кличко, — отмена закона о государственной языковой политике. Г-н Кличко, который периодически переходит с украинского на русский, немецкий или английский, считает, что статус государственного в Украине должен иметь один язык.

В этом его партия схожа с Батькивщиной и Свободой. Именно эти две силы лидер УДАРа видит в качестве союзников в парламенте. Правда, касательно последней у него есть оговорки:

«С некоторыми вещами, пахнущими правым радикализмом, согласиться трудно. Радикальные настроения поддерживать мы не будем», — заявил Виталий Кличко в переполненном журналистами зале.

Впрочем, г-н Кличко убежден, что оппозиционные партии уже могут «говорить об обсуждении» плана совместных действий в парламенте:

«Три ключевые составляющие — это борьба против коррупции, безответственности нынешней власти, восстановление местного самоуправления в Украине».

При этом у кандидата еще нет ответа на вопрос, как будет выглядеть этот политический союз в парламенте, и он считает логичным сначала подсчитать голоса избирателей.

Однако, давая комментарии во дворе своего штаба, где организовали фуршет с шашлыком и глинтвейном, он несколько раз подчеркнул, что коалиции с Партией регионов и коммунистами не будет.

«Человек, идущий к власти и называющийся политиком, должен в первую очередь отстаивать интересы государства, а не интересы узких партийных групп, финансово-промышленных групп, или определенной группы людей, которая не имеет ничего общего с населением, избирателями, гражданами страны».

Сотрудничество с этими двумя политсилами Виталий Кличко видит в одностороннем порядке — они могут поддерживать предложения партии УДАР.

Неделя грязи

Особенно тяжело УДАРу было проводить последнюю неделю избирательной кампании — в это время почти все оппоненты поливали партию грязью, утверждает руководитель центрального штаба Виталий Ковальчук.

По его словам, наблюдатели от партии зафиксировали на участках много нарушений, и не исключено, что результаты на некоторых из них будут оспаривать и требовать пересчета голосов.

Как заявили в штабе, уже сейчас есть основания признать недействительными результаты голосования в некоторых округах Донецкой и Луганской областей.

«Были и карусели в различных вариантах, и попытки подкупа избирателей деньгами, продуктовыми наборами, фиктивные справки о несостоятельности прибыть для голосования на участке», — сказал Виталий Ковальчук.

Он также отметил аномально большое количество избирателей, которые решили воспользоваться правом проголосовать дома, а в некоторых больницах, по его словам, на кроватях оказалось в 5-10 раз больше больных, чем там на самом деле могут обслужить.

«Мы будем подавать в суды и использовать все возможные способы защиты нашего результата», — сказал Виталий Ковальчук.

В то же время в воскресенье, в день выборов, премьер-министр Украины Николай Азаров заявил, что голосование на выборах в парламент происходило нормально и без инцидентов.

Третья партия

По результатам подсчета почти трети голосов УДАР набирает более 12%. И хотя это несколько меньше, чем прогнозировали , этот показатель делает политическую партию, чья история началась всего два года назад, третьей по уровню поддержки в Украине — после правящей Партии регионов и оппозиционной Батькивщины.

Виталий Кличко не спешит заявлять о завершении боксерской карьеры, но по его настроению создается впечатление, что результатом своего первого серьезного поединка на политическом ринге он остался доволен.

«Если несколько месяцев назад партия УДАР, во главе которой стоит спортсмен, чемпион мира, вызывала только улыбки, через некоторое время их не стало. После этого начались дискуссии, сможет ли такая молодая партия пройти в Верховную Раду и зайти в большую украинскую политику. Сейчас этих разговоров также не стало».

Виталий Кличко утверждает, что его партия — единственная, получившая примерно одинаковую поддержку в восточных, западных, центральных и южных регионах Украины.

В связи с этим, считает он, его УДАР уже обозначил свою приоритетную функцию в парламенте.

«Если разные партии разъединяли Украины, представляя интересы только одной группы, то наша задача — объединить Украину и украинцев», — заявил Виталий Кличко.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Кличко хочет закон об импичменте независимо от имени президента

Оппозиция в новоизбранной Верховной Раде одним из первых инициирует рассмотрение законопроекта об импичменте президента.

Об этом в субботу на пресс-конференции в Днепропетровске заявил лидер партии «УДАР» Виталий Кличко, передает УНИАН.

«Сейчас заявления об импичменте президента, к сожалению, носят популистский характер. Рычагов для объявления импичмента нет. Должен быть закон об импичменте, независимо от имени президента и времени. Без такого закона инициировать импичмент президента невозможно», — заявил Кличко.

По его словам, очень часто украинские политики произносят популистские обещания, которые невозможно выполнить.

«Политик рассказывает о вещах, которые хотят от него услышать в действительности, но реализовать их невозможно. Я очень хотел бы, чтобы мы опять не наступали на те же грабли», — подчеркнул Кличко.

Как сообщалось, 28 сентября зампредседателя парламентской фракции «БЮТ-Батькивщина» Сергей Соболев заявил, что ключевым вопросом в переговорах между Объединенной оппозицией и партией «УДАР» является вопрос импичмента президента.

«Ключевой вопрос: голосует ли «УДАР» за импичмент Виктору Януковичу? Если голосует, то мы — союзники, если не голосует — лучше сейчас об этом сказать, чтобы мы не получили нового Тигипко, Мороза и новых тушек. Этот вопрос, без ответа на который нельзя дальше двигаться», — сказал Соболев.

4 октября Кличко заявил, что «УДАР» в новом парламенте поддержит принятие закона об импичменте президента.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Верховная рада примет импичмент президента

Оппозиционный депутат Александр Третьяков заявил о том, что после выборов в Верховной Раде создастся демократическое большинство благодаря партии «УДАР» и сильным мажоритарщикам.

Третьяков надеется, что в новоизбранной Верховной Раде соберётся достаточное количество политиков, готовых принять закон об импичменте президента, сделать всё возможное для смены власти и добиться освобождения Юрия Луценко и Юлии Тимошенко.

Политик считает, что Европа и США признают нынешние выборы в Верховную Раду, хотя возможно с некоторыми оговорками по поводу их демократичности. А вот выборы президента в 2015 году без участия в них лидеров оппозиции мир не примет и не одобрит.

Третьяков уверен, что если политическая ситуация в стране не изменится, Украине не избежать через три года второго Майдана.

Политик заявил, что люди уже не поверят в обещания власти поднять экономику страны и посадить бандитов в тюрьму, а потому в Украине может повториться старый сценарий смены власти.

Александр Третьяков баллотируется на выборах 2012 года по мажоритарному округу №218, который объединяет части Оболонского и Святошинского районов столицы.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

«УКРОП» призывает Порошенко внести в ВР закон об импичменте

филатовКак передает корреспондент УНИАН, об этом Филатов сегодня сказал на брифинге в Чернигове.

«Политическая программа нашей партии («УКРОП»), в основу которой положен тезис об отмене президентского поста, — правильная. В очередной раз президент Украины показал всей стране, что как только он попадает на Банковую, он начинает заниматься узурпацией власти», — заявил Филатов.

В связи с этим он подчеркнул, что Украина должна стремиться к парламентской республике.

«Мы против мажоритарки, мы — за отзыв депутатов всех уровней, мы — за снятие неприкосновенности, но каждый раз мы утверждаем и говорим везде, и это заложено в нашей политической программе, о том, что неприкосновенность должна быть снята со всех, а не только с депутатов», — констатировал Филатов.

Депутат отметил, что «если господин Порошенко хочет снять неприкосновенность с депутатского корпуса, он, в том числе, должен внести добровольно закон об импичменте президента и о временных следственных комиссиях для того, чтобы были соответствующие механизмы политического баланса, и для того, чтобы в стране не состоялся очередной Майдан».

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Тимошенко и Березюк предлагают Порошенко самому внести

тимошенко_порошенкоЛидеры парламентских фракций «Батькивщина» Юлия Тимошенко и «Самопомич» Олег Березюк предлагают президенту Украины Петру Порошенко внести в Верховную Раду законопроект об импичменте президента.

«Я считаю, что президент должен сам внести в Верховную Раду Украины законопроект об импичменте президента», — заявила Ю.Тимошенко на утреннем пленарном заседании парламента во вторник в процессе обсуждения проекта о снятии неприкосновенности с народных депутатов Украины и судей.

В свою очередь О.Березюк, обращаясь к главе государства, также призвал его внести в Верховную Раду законопроект об импичменте. «Я прошу президента Украины… внести в парламент закон об импичменте», — сказал лидер фракции.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

БЫЛО ДЕЛО:Депутаты преодолели вето Ющенко на закон об импичменте

 

03.03.09

 Депутаты преодолели вето Ющенко на закон об импичменте

Верховная Рада преодолела вето президента Виктора Ющенко на закон о временных следственных комиссиях, который упрощает процедуру импичмента президента.

За такое решение проголосовал 391 депутат. В частности, "за" проголосовали 174 "регионала", 151 БЮТовец 20 НУ-НСовцев, 27 коммунистов и 19 депутатов от Блока Литвина.

Перед этим спикер Владимир Литвин поочередно поставил на голосование 19 предложений президента к закону о ТСК, однако ни одно из них не было одобрено депутатами.

Как известно, 15 января Верховная Рада приняла закон, который упрощает процедуру импичмента.


В частности, согласно ему, основанием для инициирования вопроса об устранении президента с поста в порядке импичмента и создания специальной следственной комиссии является представление, подписанное большинством депутатов от конституционного состава Верховной Рады, подписи которых не отзываются.

Ющенко заветировал этот закон и вернул в парламент со своими предложениями.
А ДАЛЕЕ???????????????????  ГДЕ ЗАКОН????

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Закон «про импичмент» опубликован

Закон «про импичмент» опубликован в «Голосе Украины»
21 марта 2009
 
Закон "О временных следственных комиссиях, специальной временной следственной комиссии и временных специальных комиссиях Верховной Рады Украины" опубликован сегодня в официальном парламентском издании "Голос Украины". Согласно украинскому законодательству данный закон вступил в силу.
 
Как известно, 15 января парламент принял в целом закон "О временных следственных комиссиях, специальной временной следственной комиссии и временных специальных комиссиях Верховной Рады Украины". Им регулируется правовой статус и порядок деятельности временных следственных комиссий, временных специальных комиссий и специальной временной следственной комиссии для проведения расследования во время процедуры устранения Президента Украины с поста в порядке импичмента.
 
24 января закон был подписан спикером Верховной Рады Владимиром Литвином и передан на подпись Президенту. Виктор Ющенко вернул его со своими предложениями данный закон для повторного рассмотрения ВР.
 
3 марта парламент 391 голосом преодолел президентское вето на закон о ВСК. В соответствии с украинским законодательством, в случае неподписания главой государства закона, в отношении которого было преодолено вето, он публикуется за подписью спикера. Что и было сделано сегодня.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Яценюк не подписывает закон про импичмент. Вот те на!

Проваленный импичмент, или Как депутаты искали управу на Яценюка  
  Антипрезидентские законы не прошли сито спикера  
автор: Михаил КРАМАРЕНКО  
 

Яценюк поссорился с депутатами из-за Президента Ющенко

Виктор Ющенко наложил повторное вето на три закона, принятых усилиями ПР и БЮТ: об организации и деятельности ВР, о дисциплинарном уставе Госспецсвязи и о временных следственных комиссиях. Ход Президента вызвал недоумение у нового большинства ВР. Импичмент откладывается.

В защиту главы государства попытались выступить депутаты из НУ-НС, но еще больше запутали ситуацию. Президент не налагал вето, он просто вернул данные законы в парламент «без своей подписи, но с определенными замечаниями», уверял Руслан Князевич. Зато его коллега - Роман Зварич стал напирать, что Президент имеет право неограниченное число раз наложить вето на закон. Он напомнил, что в свое время парламент мог по 9 раз преодолевать президентское вето.

Напомним, Конституция не предусматривает право Президента наложить вето на закон, принятый во время повторного рассмотрения конституционным большинством - 300 голосов. Если Президент откажется подписать закон, он неотложно публикуется за подписью спикера.

 

Правовая позиция Банковой состояла в том, что поданные Президенту на подпись акты «не являются теми законами», которые возвращались главой государства на повторное рассмотрение. В них указан другой номер, дата и стояла подпись не Арсения Яценюка, а Александра Мороза.

Нашеукраинцы путались в аргументах в пользу Президента

Яценюк заверил, что для него возврат документом стал неожиданностью: «Я был готов подписать законы, но Президентом было применено право вето». А раз так, то подписать указанные акты он не может (ВИДЕО). «Будет преодолено вето - подпишу», - призвал спикер зал еще раз подтвердить голосованием позицию по трем законам.

Яценюк удержал оборону

В ответ депутаты упрекнули Арсения Петровича в затягивании процесса. «В Конституции как Президенту, так и председателю ВР за то, что они не подписывают законы, нет наказания», - посетовал в кулуарах Адам Мартынюк. Со слов коммуниста, лучший вариант выхода из ситуации - послушаться спикера и «преодолеть вето уже по новому номеру (соответствующих законов - «СЕЙЧАС»), и не будет проблем».

Но депутаты не сдавались. Мотивация БЮТ и ПР состояла в том, что Конституция не предусматривает право Президента дважды заветировать один закон. Следовательно, спикер обязан подписать указанные акты. «Если Президент повторно не подписывает закон, вето на который было преодолено, то данный закон должен быть обнародован за подписью председателя парламента», - разъяснил интернет-газете «СЕЙЧАС» тонкости возникшей коллизии бютовец Сергей Власенко. «Это не право Арсения Петровича, а его прямая обязанность», - заверил Власенко.

Проблему Яценюка можно решить только в новой коалиции, - Литвин

«Те, кто считают, что закон становится новым, если в журнале регистрации появился другой номер, то это не имеет ничего общего ни с текстами законов, ни с правом вообще», - негодовал Первый вице-спикер Александр Лавринович, призвав коллегу слева подписать законы. Но Яценюк оставался невозмутимым. «Если не знаешь, как поступать, так нужно поступать по закону, - упорствовал спикер. - Я не отстаиваю вето Президента, я отстаиваю закон. По словам Яценюка, если он поставит подпись под «незаконными актами», их обязательно «завернет» Конституционный суд.

- Вы - молодой, подающий надежды политик, по крайней мере, для части людей, и Вы делаете слишком грубые ошибки, - пытался убедить Яценюка регионал Вадим Колесниченко.

- Я очень люблю украинский парламент, но больше всего люблю Конституцию, закон и порядок. Преодолейте вето, и я Вам даю гарантию, что закон будет подписан в установленные Конституцией сроки, - попытался закрыть тему спикер.

Однако депутатский зал было не остановить. В БЮТ призыв Яценюка переголосовать три закона назвали провокацией. «Мы сами себя загоняем в угол, когда Президент будет нам и в третий раз вето присылать, и в четвертый», - с надрывом предостерегал коллег Валерий Писаренко.

К дискуссии подключился Владимир Литвин. «Просил бы уважаемых коллег довести дело переформатирования ВР до логического завершения: сформировать коалицию, избрать нового председателя ВР, и он подпишет вам все, что вы хотите, даже наперед», - предложил оригинальный выход Владимир Михайлович.

Пас Литвина воодушевил Яценюка.

- Он ручной будет, легче будет работать, а то этот законы читает, буквы знает, проблема - знает Конституцию, - эмоционально изрек спикер.

Регионал Лавринович отказал бютовцу Портнову в давлении на Яценюка

Последнюю попытку склонить Яценюка к подписанию законов предпринял бютовец Андрей Портнов. Он оперативно зарегистрировал проект постановления об обращении ВР к спикеру с требованием официально обнародовать и опубликовать за его подписью законы, заветированные Президентом. Но председательствующий регионал Лавринович подыгрывать БЮТ не стал. «Хочу, чтобы этот проект увидели народные депутаты, и когда он будет роздан, то мы будем определяться о включении его в повестку дня», - свел на «нет» попытки коллеги Первый вице-спикер.

Под занавес заседания в Раде произошло еще несколько примечательных событий. Во-первых, депутаты внесли изменения в календарный план, установив, что следующая неделя, которая планировалась для работы в округах, будет пленарной. Тем самым новое большинство в Раде обеспечивает себе оперативную площадку для реагирования на возможные выпады Президента. Во-вторых, вместо Временного регламента ВР, признанного КСУ неконституционным, парламентарии приняли Акт «Регламент ВР» (ВИДЕО). Его текст практически полностью совпадает с предыдущим документом с одной разницей: теперь председательствующий может по своей инициативе, а не только по требованию фракций, объявить перерыв в заседании до 30 мин., но не более одного раза в течении заседания. Новация Регламента - он принят не в виде закона, а как «акт» ВР. Такая формулировка, по замыслу БЮТ и ПР, поможет оградить документ от вето.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

С завтрашнего дня вступит в силу закон об импичменте

 С завтрашнего дня вступит в силу закон об импичменте

Закон №3250-д «О временных следственных комиссиях, специальной временной следственной комиссии и временных специальных комиссиях Верховной Рады Украины» будет опубликован и вступит в силу 21 марта.

Об этом сообщил председатель парламента Владимир Литвин. По его словам, сегодня закон не был опубликован по техническим причинам.

Напомним, 15 января с.г. Верховная Рада приняла в целом указанный закон, которым, в частности, регулируется правовой статус и порядок деятельности временных следственных комиссий, временных специальных комиссий и специальной временной следственной комиссии для проведения расследования во время процедуры устранения Президента Украины с поста в порядке импичмента.

24 января 2009 г. законодательный акт был подписан В.Литвином и передан на подпись Президенту Виктору Ющенко. В феврале Ющенко вернул со своими предложениями данный закон для повторного рассмотрения ВР. 3 марта с. г. парламент преодолел президентское вето на закон о ВСК. За соответствующее решение тогда проголосовал 391 депутат (ПР – 174, БЮТ – 151, НУНС – 20, КПУ – 27, Блок Литвина - 19) из 439 зарегистрированных в зале.

В соответствии в украинским законодательством, в случае неподписания Главой государства закона, в отношении которого было преодолено вето, он публикуется за подписью спикера.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Коалиционное соглашение и закон об импичменте президента

sq.com.ua

Коалиционное соглашение предусматривает закон об импичменте президенту Украины

Фото: sq.com.ua

Коалиционное соглашение предусматривает реформирование публичного администрирования, в частности Кабинета министров, а также принятие закона, который предусматривает процедуру объявления импичмента президенту, сообщает « Интерфакс-Украина «

Согласно тексту документа, который обнародован на сайте партии «Самопомич» в пятницу, члены будущей коалиции намерены реформировать Кабинет министров и систему других госорганов.

Коалиция также намерена внести изменения в закон о центральных органах исполнительной власти и другие законодательные акты, в частности относительно введения института государственных секретарей министерств.

Среди целей будущей коалиции указано «принятие закона, который урегулирует процедуру привлечения президента Украины к ответственности в порядке импичмента».

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

петиция о принятии закона об импичменте главы государства.

 

На сайт официального интернет-представительства украинского президента Петра Порошенко была подана петиция о принятии закона об импичменте главы государства.

Сбор подписей должен быть завершен до начала декабря 2015 года. Согласно действующему законодательству, после того, как петиция соберет требуемое минимальное количество подписей (25 тысяч), президент обязан отправить ее на рассмотрение в течение трех месяцев. 

После начала рассмотрения петиции, глава государства должен за десять дней принять решение. Затем украинский президент должен публично объявить о своем решении через свой официальный сайт. 

Текст петиции, поданной Валентиной Черняевой, гласит следующее: "Президент должен сам инициировать, согласно принятым коалицией договоренностям, принятие Верховной Радой Закона об импичменте президента". 

Напомним, что на протяжении последнего времени в Верховной Раду Украины на регулярной основе направлялся закон об импичменте президента, но он так и не был принят в итоге. Текущая процедура импичмента в стране настолько сложна, что делает отстранение главы государства от своей должности практически невозможной. Также добавим, что рейтинг Порошенко стремительно падает. 

В августе за него готовы были проголосовать только 20 процентов украинцев, тогда как неприязнь высказывали 50 процентов опрошенных. Главными причинами критики являются ухудшение экономических показателей в Украине, а также военные действия в Донбассе, которые приводят к массовой гибели мирных граждан.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Коалиционное соглашение о законе об импичменте президента

сюмарКоалиционное соглашение пяти парламентских политических сил содержит обязательство принять закон об импичменте президента, а также лишить судей неприкосновенности и ограничить их иммунитета, сообщила кандидат в депутаты от «Народного фронта» Виктория Сюмар.

«Приоритеты коалиционного соглашения: обороноспособность, в том числе и курс на НАТО, возобновление суверенитета и территориальной целостности; выполнение Соглашения об Ассоциации Украина-ЕС; реформа государственной службы; децентрализация; судебная реформа; пропорциональная избирательная система; лишение неприкосновенности, ограничения иммунитета судей и закон об импичменте президента. Все то, о чем много говорили, но не делали», — написала она на своей страничке в соцсети Facebook в пятницу вечером.

При этом В.Сюмар подчеркнула, что «вызов для новой Рады — не столько правильно выписать, как сделать. Быстро и консенсусом».

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Згадаємо про причини політреформи 2005 р. І загрозу імпічменту..

Ющенко не хочет отдавать власть Тимошенко и требует отмены политической реформы на Украине

время публикации: 15 сентября 2005 г., 08:58
последнее обновление: 16 сентября 2005 г., 13:10
блог печать сохранить почта фото видео для медленной связи видео для быстрой связи

 

Украину ожидает новый политический кризис. Накануне начавшегося в среду визита в США президент Украины Виктор Ющенко фактически призвал отложить проведение политической реформы, которая предполагает ограничение прав президента и резко повышает роль премье
Между тем именно договоренность политических сил Украины о проведении этой реформы позволила Виктору Ющенко занять пост президента. Теперь число его противников в парламенте, и без того сократившееся после разрыва с экс-премьером Юлией Тимошенко, резко во
Кравчук сообщил, что во вторник говорил по телефону с Березовским, и тот подтвердил, что опубликованные документы, касающиеся перечисления средств, действительны. "Все платежи действительны", - передал слова Березовского Кравчук
В последние дни в интернете появились факсимиле платежных поручений SWIFT от принадлежащих Березовскому фирм компаниям, которые передавали эти деньги Ющенко. При этом называется общая сумма - 15 млн долларов

 

Украину ожидает новый политический кризис. Накануне начавшегося в среду визита в США президент Украины Виктор Ющенко фактически призвал отложить проведение политической реформы, которая предполагает ограничение прав президента и резко повышает роль премьера. Между тем именно договоренность политических сил Украины о проведении этой реформы позволила Виктору Ющенко занять пост президента. Теперь число его противников в парламенте резко возрастет. Кроме того, Ющенко обвинили в том, что его предвыборная кампания финансировалась Березовским. По некоторым данным, Березовский это подтвердил. Может быть начата процедура импичмента, пишет газета "Коммерсант".

Верховная Рада, скорее всего, создаст специальную комиссию для расследования заявлений Леонида Кравчука о финансировании избирательной кампании Виктора Ющенко бизнесменом Борисом Березовским, заявил в четверг на пресс-конференции во Львове председатель парламентского комитета по борьбе с коррупцией и организованной преступностью Владимир Стретович.

Российский советник Ющенко Борис Немцов заявил, что бизнесмен Борис Березовский выступает на стороне экс-премьера Юлии Тимошенко. "Не секрет, что Борис Абрамович поддерживал Юлию Тимошенко на протяжении всего времени еще с периода "оранжевой" революции на Украине. Это же сохраняется и сейчас после ее отставки", - заявил Немцов "Интерфаксу" в четверг.

- Березовский утверждает, что знал о планах окружения Ющенко отстранить от власти Тимошенко
- Импичмент на Украине: непросто и туманно
- В Верховной Раде может быть сформирована коалиция против Ющенко
- Президенту Украины грозит импичмент за связи с Березовским
- Сторонники Ющенко: Березовский не финансировал избирательную кампанию

 

До демарша Ющенко сценарий политической рефомы на Украине выглядел следующм образом. Часть ее положений должна вступить в действие 1 января 2006 года, остальные – после избрания нового состава парламента. Ключевой момент - перераспределение полномочий ветвей власти. Сейчас Украина является президентско-парламентской республикой, в которой большинство полномочий сосредоточено в руках президента. После реформы она должна стать парламентско-президентской, где главную роль играет утвержденный парламентом премьер-министр.

 

Последние социологические опросы на Украине показывают, что политический блок, который возглавит Тимошенко, станет одним из победителей на очередных парламентских выборах, намеченных на март 2006 года. А это означает, что Юлия Тимошенко имеет все шансы стать новым украинским премьером с гораздо более широкими полномочиями.

С тактической точки зрения момент для заявления Виктора Ющенко был выбран самый подходящий. По его инициативе представители высшей законодательной и исполнительной власти Украины подписали "Декларацию о единении и сотрудничестве ради будущего". Встретившись со спикером Верховной Рады Владимиром Литвиным, руководителями депутатских групп и фракций, Виктор Ющенко убедил собеседников в необходимости продемонстрировать взбудораженному последними бурями в украинских верхах обществу, что в политической элите страны существует "консенсус по отношению к политическому, экономическому, социальному и культурному развитию Украины на ближайшую перспективу".

"Вооруженный консенсусом", Ющенко рассказал американским журналистам накануне своего отлета в США на 60-ю сессию Генассамблеи ООН о том, что в нынешних условиях становится для него главным. Вопрос о политреформе прозвучал среди других вопросов, в частности, о Юлии Тимошенко. Обвинив экс-премьера в должностных злоупотреблениях и в отходе от ценностей "оранжевой революции", Виктор Ющенко затем перешел к более "спокойной" части интервью, начав рассуждать о том, нужно ли Украине так уж спешить с проведением политической реформы. "Изменения в конституцию Украины принимались в драматических обстоятельствах декабря 2004 года", – напомнил Виктор Ющенко.

Указав на то, что, согласно опросам, две трети граждан не знают ее содержания и целей, президент резюмировал: "Граждане Украины должны осознать этот процесс и высказать свое мнение, которое должны учитывать политические силы. Уверен, что политическую реформу надо делать сознательно, а не от запугивания, ведь это специфический продукт, который будет работать на миллионы людей". Что же касается парламента, с руководством которого он встретился в среду, то ему, по мнению президента, следует обсудить "политреформу без давления и манипуляций", поскольку главной целью должна стать "гармонизация ветвей власти".

В Верховной Раде может быть сформирована антипрезидентская коалиция

Заявление Ющенко прозвучало накануне его отъезда в США, где он будет находиться с четырехдневным визитом с 14 по 18 сентября. Отсутствие президента в стране в ближайшие дни автоматически избавляет его от необходимости вести полемику по поводу того, когда и как нужно проводить политическую реформу. Этот тактический ход президента сработал. Юлия Тимошенко, ныне главный оппонент Виктора Ющенко, бросилась опровергать выдвинутые против нее обвинения, но дискуссию о политреформе, судя по всему, предпочла отложить на более позднее время.

После президентских выборов 2004 года Виктор Ющенко неоднократно утверждал, что не согласен со многими положениями политреформы, но для сохранения стабильности в обществе не будет инициировать ее отмену. Более радикальной позиции придерживались ближайшие соратники президента. Представители пропрезидентских фракций даже утверждали, что могут инициировать отмену закона об изменениях в конституцию, пользуясь тем, что в ходе ее принятия был нарушен ряд процессуальных норм.

Примечательно, что громче всех об этом заявляла Юлия Тимошенко, тогда еще числившаяся в команде президента. Однако недавно Тимошенко резко изменила свое мнение по вопросу политреформы и выступила в ее поддержку. Мотивы ее предельно ясны: она собирается занять кресло премьера. Виктор Ющенко согласиться с этим, конечно, не может, отмечает издание.

Однако сможет ли Виктор Ющенко "рвануть стоп-кран" и остановить реформу, уже фактически трогающуюся с места? Несмотря на то, что текст изменений в конституцию, с точки зрения юристов, далеко не идеален, за его принятие высказывается большинство фракций. Украинские политики готовы любой ценой ограничить полномочия президента – вне зависимости от того, какой человек занимает этот пост. По словам одного из идеологов политреформы, лидера Соцпартии Александра Мороза, "с нынешними полномочиями любой президент рано или поздно превратится в Кучму".

Заявление Виктора Ющенко, в котором он предложил Верховной Раде "подумать", многие политики восприняли крайне критично. Один из лидеров Соцпартии, пока еще входящей в провластную коалицию, Иосиф Винский заявил, что в случае отмены политреформы социалисты будут считать президента своим оппонентом. Соцпартия поддержала Виктора Ющенко на президентских выборах в обмен на гарантии проведения реформы, напоминает газета.

Не исключено, что в парламенте будет образована временная антипрезидентская коалиция, которая добьется утверждения изменений в конституцию. "Мы настаиваем на немедленном введении в действие политреформы. Сейчас юристы ищут возможность ускорить ее введение в действие, а на следующей неделе должно состояться голосование по законопроекту, который позволит ввести реформу в действие с 1 октября", – пояснил Иосиф Винский. Кроме того, на следующей неделе в Верховной Раде должно пройти голосование по кандидатуре премьер-министра.

Если опасения за судьбу политреформы заставят депутатов сплотиться против Виктора Ющенко, Верховная Рада может не утвердить внесенную им на рассмотрение в парламент кандидатуру премьера. А это станет еще одним серьезным ударом по репутации президента и его команды, считает газета.

 

Леонид Кравчук обвинил Ющенко в связях с Березовским и потребовал импичмента

В среду, 14 сентября, лидер фракции СДПУ(о) Леонид Кравчук заявил, что проживающий в Лондоне российский бизнесмен Борис Березовский финансировал президентскую избирательную кампанию Виктора Ющенко.

Кравчук сообщил, что во вторник говорил по телефону с Березовским, и тот подтвердил, что опубликованные документы, касающиеся перечисления средств, действительны. "Все платежи действительны", - передал слова Березовского Кравчук.

В случае подтверждения фактов финансирования избирательной кампании нынешнего президента Виктора Ющенко бизнесменом Борисом Березовским, должна быть начата процедура импичмента главы государства, считает Леонид Кравчук.

"В соответствии с Конституцией и законами, если эти факты подтвердятся, то после создания следственной комиссии, которая сделает свои выводы по этому вопросу, необходимо начать процедуру импичмента президента", - сказал Кравчук на пресс-конференции.

В последние дни в интернете появились факсимиле платежных поручений SWIFT от принадлежащих Березовскому фирм компаниям, которые передавали эти деньги Ющенко. При этом называется общая сумма - 15 млн долларов. Борис Березовский подтвердил подлинность платежных поручений, приводимых Леонидом Кравчуком в качестве доказательств финансирования предвыборной кампании Виктора Ющенко.

"Мне позвонил вчера Кравчук и сказал, что на украинском сайте появились платежные документы принадлежащих мне компаний в пользу компаний, которые финансировали предвыборную кампанию Ющенко. Я обратился в свою финансовую службу и выяснил, что действительно, эти платежные поручения принадлежат подконтрольным мне компаниям, о чем сказал Кравчуку", - сказал Березовский.

В то же время он отказался комментировать ситуацию вокруг платежных поручений до тех пор, пока не будет реакции со стороны Виктора Ющенко и его команды. "Я сказал (Кравчуку), что не буду комментировать адресат и вообще всю ситуацию до тех пор, пока не будет комментариев со стороны Ющенко и его людей. Я имею в виду Жванию, Третьякова, Безсмертного, с которыми я действительно много общался во время всех этих событий на Украине", - отметил бизнесмен.

По его словам, он "никогда не скрывал, что поддерживал Ющенко, его людей". "Прежде всего, идейно. Они много раз обращались ко мне с просьбой использовать наш опыт поражений, чтобы добиться результата. И я с удовольствием это делал", - сказал он.

Березовский также заявил, что не хочет, комментируя данную ситуацию, углублять раскол между Ющенко и Тимошенко. "Я не хочу быть причиной расширяющегося конфликта между Ющенко и Тимошенко. Я считаю, что все эти документы были вброшены российскими спецслужбами именно с целью углубления конфликта", - считает Березовский.

Между тем Кравчук, продолжая тему импичмента президента, разъяснил, что процедура импичмента проводится в несколько этапов. Для внесения этого вопроса в повестку дня парламента Украины необходимы голоса 226 депутатов. "Потом суд и все остальное - 300 голосов. Голосование за импичмент требует 337 голосов (согласно Конституции Украины необходима поддержка трех четвертей голосов депутатов Рады)", - рассказал Кравчук. "В нынешнем парламенте это нереально", - сказал он, выразив надежду, что этого не произойдет, если Ющенко и его окружение найдут возможность опровергнуть его слова и документы.

Сторонники Ющенко: Березовский не финансировал избирательную кампанию

Исполняющий обязанности министра по чрезвычайным ситуациям Украины Давид Жвания опроверг свою причастность к схемам финансирования избирательной кампании Виктора Ющенко за счет российского олигарха Бориса Березовского. "Березовский давал деньги Тимошенко и не надо впихивать Жванию", - сказал он в комментарии журналистам. Жвания сказал, что "удивлен, что Кравчук дискредитировал себя такой компашкой", добавив при этом, что "кто там, что комментировал, пусть они разбираются в этой компании".

Лидер парламентской фракции "Наша Украина" Николай Мартыненко назвал заявления Кравчука "очередной антипрезидентской спецоперацией".

 

"Избирательная кампания Ющенко никогда не финансировалась ни украинскими, ни российскими олигархами. Очередная информационная атака против президента, как и предыдущие выпады со стороны Юлии Тимошенко (экс-премьер) и Александра Зинченко (бывший госсекретарь), являются бездоказательными и специально направленными на дискредитацию президента", - сказал Мартыненко.

По словам лидера фракции, заявивший о финансировании Ющенко Березовским лидер фракции СДПУ(о) Леонид Кравчук "не предоставил никаких доказательств, поскольку их нет в природе".

"Показал какие-то платежные поручения, какое отношение они имеют к избирательной кампании - неясно. На самом деле у команды Ющенко не было потребности пользоваться услугами олигархов, в частности, иностранных", - отметил парламентарий.

"А в целом последние тенденции информационного пространства дают основания предположить формирование антипрезидентского пула в составе новоиспеченной украинской оппозиционерки Юлии Тимошенко, политического авантюриста Бориса Березовского, "выдающегося" политического организатора Виктора Медведчука и "простого" украинского олигарха Игоря Коломойского", - заявил лидер фракции.

 

 Березовский утверждает, что знал о планах окружения Ющенко отстранить от власти Тимошенко

 

Проживающий в Лондоне бизнесмен Борис Березовский заявил, что ему давно было известно о планах отстранения от должности премьер-министра Украины Юлии Тимошенко, но он ничего не знает о попытках силового отстранения от власти действующего президента Виктора Ющенко.

"Господин Жвания (ныне и.о. министра по чрезвычайным ситуациям Украины) неоднократно мне говорил, что, безусловно, после завершения революционного процесса Тимошенко будет отстранена от власти и никогда не станет премьер-министром. Более того, он (Жвания) сказал: мы используем все имеющиеся в наших распоряжениях силы, мои, Порошенко (экс-секретарь Совета национальной безопасности и обороны), для того, чтобы не допустить Юлю к власти", - сообщил Березовский в ходе телемоста "Киев-Лондон" в среду вечером на украинском "5 канале".

Он также не опроверг, но и не подтвердил факт финансирования им избирательной кампании Ющенко.

Березовский, в частности, заявил: "Я хочу быть конструктивным, а не деструктивным элементом". Он также сказал, что ответить на вопрос о финансировании сможет после того, как услышит ответ на этот вопрос со стороны Ющенко или его соратников.

Среди этих соратников он назвал Жвания, ныне и. о. вице-премьера Романа Бессмертного и бывшего первого помощника президента Александра Третьякова.

facebook
 

 

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Процедура импичмента- говорильня 2005 года!

Процедура импичмента на Украине сложна и противоречива

время публикации: 15 сентября 2005 г., 15:36
блог печать сохранить почта фото

 

Процедура импичмента на Украине сложна и противоречива

Повод: Ющенко не хочет отдавать власть Тимошенко и требует отмены политической реформы на Украине


 

Любой острый политический конфликт на Украине заставляет политиков обращаться к статье 111 Конституции страны - статье, посвященной процедуре смещения с поста президента.

Импичмент - отстранение от дел и привлечение к ответственности высших должностных лиц государства, не сумевших выполнить возложенные на них обязанности - как государственно-правовой институт впервые введен в парламентскую практику Англией в конце XIV столетия. Он применялся к правительственным чиновникам, в том числе советникам короля.

Современное значение "импичментa" разнообразнo. Это и специальная парламентская процедура обвинения высших должностных лиц государства в случаях нарушения ими законов страны. Это может быть и особый порядок судопроизводства по делам о преступлениях, совершенных государственной элитой. Авторитетный американский юридический словарь дает такое толкование: "Импичмент — это рассмотрение в квазиполитическом суде уголовного дела, возбужденного против государственного служащего".

Чаще всего импичмент - это парламентская процедура лишения президента неприкосновенности в связи с совершением им определенного преступления. Она как правило сопровождается смещением его с должности (поста).

Политическая деятельность президента в большинстве европейских стран не является основанием для импичмента. Конституции Латвии, Чехии, Болгарии например отмечают, что президент республики за свою деятельность не несет политической ответственности.

Конституция Украины тоже не дает внятного определения импичмента. Основаниями для запуска процедуры являются "совершение государственной измены или другого преступления" (ч. 1 ст. 111 Конституции Украины), подпадающими под действие уголовного закона. Процедура импичмента заканчивается отстранением лишенного неприкосновенности президента от власти.

В статье 111 Конституции Украины определен такой порядок смещения Президента с поста Верховной Радой Украины.

1. Вопрос об импичменте инициируется большинством от конституционного состава Верховной Рады. Для проведения расследования Верховная Рада создает специальную временную следственную комиссию, в состав которой включаются специальный прокурор и специальные следователи. Выводы и предложения временной следственной комиссии рассматриваются на заседании Верховной Рады.

2. При наличии оснований парламент не менее чем двумя третями своего конституционного состава принимает решение об обвинении Президента Украины. Решение о смещении Президента с поста в порядке импичмента принимается Верховной Радой не менее чем тремя четвертями ее конституционного состава. Но прежде свое заключение должен дать Конституционный суд Украины - о соблюдении конституционности процедуры расследования и о том, что действия, в которых обвиняется Президент Украины, содержат признаки государственной измены или другого преступления.

Проблема состоит в том, что смещение президента с должности происходит фактически до признания его виновным в суде, как это предусмотрено той же Конституцией. Стороны не обязаны выступать в суде, доказывать убедительность своих аргументов, и наконец, отстранению президента от власти не предшествует решение суда.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Балаканина про ІМПИЧМЕНТ ще в 2002 році.... А віз і нині там!

ИМПИЧМЕНТ С ПРАВОВЫМ ЛИЦОМ

Николай Онищук 4 октября 2002, 00:00

Вопрос об импичменте Президента возникает пока в периоды обострения политической борьбы и, к большому сожалению, еще не стал предметом серьезного исследования. Если же кто-то осмеливается затронуть эту тему, в своих работах в основном комментируют статью 111 Конституции Украины или же сравнивают ее нормы с аналогичными нормами основных законов государств, образовавшихся на просторах бывшего СССР, или с мировым опытом стран развитых демократий. Но не отвечают на вопрос фундаментального, а потом уже и прикладного характера: что такое импичмент, какие для этого наиболее приемлемые основания, наконец, какой должна быть процедура импичмента, его правовые последствия, что нужно сделать, чтобы конституционные положения об импичменте Президента приобрели реальное содержание. Единственное, в чем все они единодушны и убеждены — так это в сложности процедуры импичмента и необходимости ее регламентации на законодательном уровне.

Нужно отметить, что украинские законодатели уже неоднократно обращались к этой проблеме. Напомню о проекте закона «О порядке смещения с поста Президента Украины (импичмент)», внесенном на рассмотрение парламента в январе 2001 г. народными депутатами Украины Г.Буйко и П.Кузнецовым, о законопроекте под таким же названием, предложенном в июле 2002 г. народными депутатами Г.Буйко и В.Сиренко, и проекте закона о процедуре смещения Президента Украины с поста в порядке импичмента, представленном в августе 2002 г. народным депутатом М.Рудьковским. Не проводя детальный анализ этих документов, замечу, что им присуща такая общая черта, как стремление авторов максимально детализировать положения статьи 111 Конституции Украины, и не хватает, на мой взгляд, главного — фундаментального теоретического осмысления проблемы, а поэтому и ее правильного правового решения.

Как государственно-правовой институт импичмент был введен в парламентскую практику Англии в конце XIV столетия и применялся в отношении правительственных чиновников, в том числе и советников короля. Его цель состояла в отстранении от дел высших должностных лиц государства, не сумевших выполнить возложенные на них обязанности. Тот импичмент был судебной по форме и политической по сути процедурой привлечения этих лиц к ответственности высшим представительным органом государства.

Современная смысловая нагрузка понятия «импичмент» достаточно разнообразна. Импичмент трактуется как специальная процедура обвинения по решению парламента высших должностных лиц государства в случаях нарушения ими законов данной страны, как особый порядок судопроизводства по делам о преступлениях, совершенных высшими служебными лицами, как процедура привлечения к суду парламента высших должностных лиц государства. Под импичментом также понимают процедуру привлечения парламентом к ответственности высших должностных лиц в случаях совершения ими определенных преступлений. Авторитетный американский юридический словарь дает такое толкование: «Импичмент — это рассмотрение в квазиполитическом суде уголовного дела, возбужденного против государственного служащего». Иногда импичмент трактуют как парламентскую процедуру, связанную с лишением президента неприкосновенности в связи с совершением им определенного преступления. По мнению сторонников этого подхода к определению импичмента, лишение президента неприкосновенности (иммунитета от преследования за совершение уголовного преступления) сопровождается смещением его с должности (поста). Импичмент можно толковать и как одну из форм конституционной ответственности.

Стоит отметить, что конституционно-правовые доктрины большинства зарубежных стран основываются на принципе политической неответственности президента. При этом возможность юридической ответственности за совершение тяжких правонарушений не исключается. Например, Конституция Латвии отмечает, что президент республики за свою деятельность не несет политической ответственности. Конституция Чешской Республики устанавливает, что президент республики не несет ответственности за осуществление своих функций. Аналогичная норма содержится в Конституции Республики Болгария с оговоркой об исключительности действий, квалифицируемых как государственная измена и нарушение Конституции.

Разнообразное толкование термина «импичмент» связано прежде всего с тем, что эта процедура в каждом государстве существенно отличается основаниями и субъектами импичмента, что приводит к значительно большим отличиям, чем общим чертам.

Статья 111 Конституции Украины не дает определение импичмента. Но анализ института импичмента и обзор его доктринальных толкований в украинской науке конституционного права позволяют прийти к выводу, что импичмент — это особая процедура привлечения к ответственности Президента Украины, объединяющая юридическую, уголовную и конституционную ответственность, которые реализуются путем осуждения Президента, досрочного прекращения его полномочий и смещения с должности. Такая формулировка обусловлена, во-первых, основаниями для импичмента — совершение государственной измены или другого преступления (ч. 1 ст. 111 Конституции Украины), подпадающими под действие уголовного закона, а во-вторых — всей процедурой, заканчивающейся отстранением Президента от власти.

Нужно отметить, что импичмент одновременно является и процедурой лишения Президента неприкосновенности, хотя в Конституции Украины этот тезис не акцентируется, что, на мой взгляд, свидетельствует о правовой незавершенности института президентской неприкосновенности даже в сравнении с депутатской неприкосновенностью (статья 80 Конституции Украины). Хочу еще раз обратить внимание на то, что определение импичмента имеет принципиальное значение для выяснения оснований применения и особенностей его процедуры.

В статье 111 Конституции Украины определена такая процедура (порядок) смещения Президента Украины с поста Верховной Радой Украины. Вопрос об импичменте инициируется большинством от конституционного состава Верховной Рады. Для проведения расследования Верховная Рада создает специальную временную следственную комиссию, в состав которой включаются специальный прокурор и специальные следователи. Выводы и предложения временной следственной комиссии рассматриваются на заседании Верховной Рады. При наличии оснований парламент не менее чем двумя третями своего конституционного состава принимает решение об обвинении Президента Украины. Решение о смещении Президента с поста в порядке импичмента принимается Верховной Радой не менее чем тремя четвертями ее конституционного состава после проверки дела Конституционным судом Украины и получения его заключения о соблюдении конституционности процедуры расследования и рассмотрения дела об импичменте и заключения Верховного суда Украины о том, что действия, в которых обвиняется Президент Украины, содержат признаки государственной измены или другого преступления.

Из содержания конституционной нормы можно сделать вывод, что указанный выше порядок предусматривает наступление сначала конституционной ответственности и только после смещения Президента с должности — уголовной, что противоречит фундаментальным положениям раздела ІІ «Права, свободы и обязанности человека и гражданина» Конституции Украины, статья 62 которого провозглашает: «Лицо считается невиновным в совершении преступления и не может быть подвергнуто уголовному наказанию, пока его вина не будет доказана в законном порядке и установлена обвинительным приговором суда». Таким образом, по Конституции Украины смещение Президента с должности в порядке импичмента основывается на том, что конституционная ответственность наступает до признания лица виновным (в совершении уголовного преступления) в судебном порядке, как это предусмотрено той же Конституцией.

По Конституции Украины порядок импичмента имеет квазисудебный характер, то есть содержит некоторые элементы досудебных процедур — создание специальной временной следственной комиссии, назначение специального прокурора, специальных следователей, предъявление обвинения (парламентом), предоставление заключения Верховным судом Украины. Но сам судебный процесс отсутствует: нет судебных заседаний, состязательности и диспозитивности сторон, свободы в предоставлении доказательств, их исследовании и возможности доказать их убедительность перед судом, а главное — не хватает обвинительного приговора суда, в соответствии с которым лицо можно считать виновным в совершении преступления.

Такие конституционные противоречия не решены как в теоретическом, так и в практическом смысле, поскольку статья 124 Конституции Украины провозглашает: «Правосудие в Украине осуществляется исключительно судами. Делегирование функций судов, а также присвоение этих функций другими органами или должностными лицами не допускаются».

Часть вторая этой же статьи отмечает, что юрисдикция судов распространяется на все правоотношения, возникающие в государстве. Следовательно, правомерно задать вопрос: распространяется ли юрисдикция судов на правоотношения по импичменту, а если распространяется, то какого суда и на какие именно отношения? Вправе ли субъекты процедуры импичмента обжаловать на их взгляд неправомерные действия других субъектов этой же процедуры в суде, а если вправе, то в каком порядке? Какие нормы, в частности Уголовно-процессуального кодекса Украины, являются процессуальным основанием для таких обращений?

Еще больше вопросов возникает при отсутствии четко регламентированной на законодательном уровне процедуры импичмента. Согласно части второй статьи 19 Конституции Украины должностные лица органов государственной власти обязаны действовать только на основании, в границах полномочий и способом, предусмотренным Конституцией и законами Украины. Тем не менее статья 111 Конституции Украины ни границы, ни способ действия субъектов процедуры импичмента не определяет. В частности, это касается специального прокурора, специальных следователей и временной следственной комиссии. Не определены права и обязанности защитников, свидетелей, экспертов, без которых сегодня сложно представить какой-либо процесс. Не урегулированы уголовно-процессуальным законодательством и действия Верховного суда Украины как субъекта конституционной процедуры, в частности не определено, кто, в каком составе и каким образом готовит и утверждает заключение Верховного суда Украины о том, что действия, в которых обвиняется Президент Украины, содержат признаки государственной измены или другого преступления.

Не менее противоречив в юридическом плане гипотетический вопрос о судьбе Президента после его импичмента. Суд какой инстанции возбудит уголовное дело против гражданина, еще вчера бывшего Президентом Украины? Каким образом будут осуществлены такие фундаментальные принципы судопроизводства, как независимость и непредвзятость суда, состязательность и диспозитивность сторон, при наличии заключения Верховного суда Украины, в котором уже содержится преюдиция о виновности лица? Каким образом и каким способом будет осуществляться апелляционное и кассационное производство, когда наивысшая судебная инстанция (Верховный суд Украины) уже выразила свою позицию? Или же: как должна действовать Верховная Рада Украины, если суд первой инстанции или апелляционный суд вынесет оправдательный приговор? Кто и как в таком случае обязан восстановить в должности Президента? Каким образом будет возмещен причиненный Президенту моральный и материальный ущерб? Безусловно, вышеизложенное свидетельствует, по крайней мере, о наличии в существующей процедуре импичмента целого ряда нерешенных противоречий.

Подытоживая вышесказанное, хочу подчеркнуть, что современная конституционная процедура импичмента является внутренне противоречивой, юридически незавершенной и нелегитимной с правовой точки зрения. Импичмент в редакции статьи 111 Конституции Украины невозможен как нарушающий основополагающие естественные и конституционные права человека, в частности право на справедливое судебное разбирательство и право на защиту.

Высшее должностное лицо, против которого инициирован процесс импичмента, как и каждый обычный человек, должно иметь возможность защитить себя и опровергнуть обвинение с помощью и в рамках четко регламентированной правовой процедуры. Такая регламентированная процедура, сегодня отсутствующая в Конституции и законах Украины, должна предусматривать, на мой взгляд, соответствующие процессуальные инструменты (способы) защиты лицом, против которого возбужден процесс, своих прав и свобод, включая и судебные элементы.

Учитывая изложенное выше, процедура импичмента, в отличие от ныне существующего порядка, должна состоять из двух основных этапов, а именно: инициация импичмента и снятие президентской неприкосновенности, во-первых, и судебное разбирательство дела, во-вторых.

При этом последовательность процедуры, предусмотренная частями 2, 3, 4 и 5 статьи 111 Конституции Украины, на первом этапе не меняется, но требует некоторого уточнения. Так, вопрос об импичменте инициируется большинством от конституционного состава Верховной Рады. Для проведения расследования Верховная Рада создает специальную временную следственную комиссию, в состав которой включаются специальный прокурор и специальные следователи. Выводы и предложения временной следственной комиссии рассматриваются на заседании Верховной Рады. При наличии оснований парламент не менее чем двумя третями своего конституционного состава принимает решение о снятии президентской неприкосновенности. Отметим, что при этом вопрос виновности Президента в совершении преступления не рассматривается, поскольку это не является функцией парламента.

Второй этап импичмента должен предусматривать рассмотрение дела в двух судебных инстанциях: Конституционном суде Украины — о соблюдении конституционной процедуры инициации импичмента и снятии президентской неприкосновенности; Верховном суде Украины (палата по уголовным делам) — о виновности лица в совершении государственной измены или другого преступления. При этом судебный процесс проходит с участием специального прокурора, который на основании выводов временной следственной комиссии предъявляет и поддерживает от лица государства обвинение. Этот процесс осуществляется с соблюдением всех процессуальных оснований, предусмотренных для уголовного судопроизводства, включая возможность апелляционного обжалования решения палаты на пленуме Верховного суда Украины. Указанный вывод основывается на том, что в действующей Конституции не предусмотрены как основания для импичмента другие нарушения, в частности, не содержащие признаки уголовного преступления, тем не менее несовместимые с занятием должности Президента.

С момента вступления в силу обвинительного приговора Верховного суда Украины полномочия Президента автоматически прекращаются. Вынесение оправдательного приговора означает прекращение процедуры импичмента и восстановление президентской неприкосновенности.

Такая регламентированная процедура может быть единственным легальным способом соблюдения законности при осуществлении процесса привлечения к ответственности высшего должностного лица государства. Именно такой порядок в определенной степени снимает конституционные разногласия и дает ответы на вопросы, заданные выше.

Кроме того, предусмотренный в Конституции Украины механизм сдерживаний и противовесов требует детальной регламентации на уровне закона. Любой элемент указанного механизма без детальной правовой процедуры его реализации угрожает превратиться в норму-декларацию, а ее можно воспринимать как конституционный принцип, к которому нужно стремиться. Попытка реализовать этот механизм без его нормативного закрепления в действующем законодательстве Украины приведет к нарушению принципа верховенства права, основных прав и свобод человека и гражданина, а поэтому — является неконституционной.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Проект закону про імпічмент Президента від Яценюка А.П.

Проект
вноситься народним депутатом України
    Яценюком А.П. (р. № 334)



З А К О Н   У К Р А Ї Н И
Про порядок імпічменту Президента України _____________________________________________

Цей Закон визначає правові та організаційні засади усунення Президента України з поста в порядку імпічменту

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів і понять
1. У цьому Законі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:
імпічмент – позасудова конституційна процедура розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста, наслідком якої може бути дострокове припинення його повноважень;
спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради України (далі - комісія) – колегіальний тимчасовий орган Верховної Ради України, що утворюється у складі народних депутатів України, спеціального прокурора і спеціальних слідчих, завданням якого є проведення розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину, викладених у підписаному не менш як однією п'ятою народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України поданні про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
спеціальний прокурор – член комісії, який здійснює нагляд за додержанням законів України при проведенні розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину;
спеціальний слідчий – член комісії, який здійснює необхідні слідчі дії для перевірки та встановлення обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину.

Стаття 2. Основні принципи процедури імпічменту
1. Процедура імпічменту ґрунтується на принципах верховенства права, законності, гуманізму і соціальної справедливості, об’єктивності і неупередженості, відкритості та гласності.

Стаття 3. Правова основа процедури імпічменту
1. Правову основу процедури імпічменту становлять Конституція України, цей Закон, Закон України “Про Регламент Верховної Ради України”, Закон України “Про Конституційний Суд України”, Закон України “Про судоустрій і статус суддів”, Закон України “Про комітети Верховної Ради України”, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Стаття 4. Стадії процедури імпічменту
1. Процедура імпічменту складається з наступних стадій:
1)    внесення подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
2)    розгляд подання та прийняття рішення про ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
3)    утворення комісії;
4)    проведення розслідування комісією обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину;
5)    розгляд та обговорення висновків та пропозицій комісії;
6)    прийняття рішення про звинувачення Президента України та звернення до Конституційного Суду України і Верховного Суду України;
7)    надання Конституційним Судом України висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
8)    надання Верховним Судом України висновку про наявність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину;
9)    розгляд Верховною Радою України висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України;
10)    прийняття рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Розділ II
ІНІЦІЮВАННЯ ПИТАННЯ ПРО УСУНЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ З ПОСТА В ПОРЯДКУ ІМПЧМЕНТУ ТА УТВОРЕННЯ КОМІСІЇ

Стаття 5. Письмове подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту

1. Письмове подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та утворення комісії (далі – подання) має бути підписане не менш як однією п'ятою від конституційного складу Верховної Ради України.
2. Підпис народного депутата України під поданням не може бути відкликаний.
3. Подання має бути зареєстровано в Апараті Верховної Ради України.

Стаття 6. Ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту
1. Внесене на розгляд Верховної Ради України подання має містити правове обґрунтування необхідності утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії. До подання можуть додаватися документи і матеріали, що стосуються цього питання, або належним чином засвідчені їх копії.
2. Подання, передбачене частиною першою цієї статті, без прийняття рішення про включення до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України розглядається за процедурою повного обговорення (стаття 30 Регламенту Верховної Ради України) на черговому після дня його внесення пленарному засіданні Верховної Ради України.
3. За результатами обговорення подання в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, Верховна Рада України більшістю від її конституційного складу приймає рішення щодо ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України як невідкладного. Про прийняття такого рішення Голова Верховної Ради України терміново повідомляє Президента України.
4. У разі прийняття рішення щодо ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України як невідкладного, головуючий на пленарному засіданні:
1) дає доручення комітету, до предмета відання якого належить таке питання, подати до Верховної Ради України пропозиції щодо кандидатур спеціального прокурора та спеціальних слідчих;
2) звертається до депутатських фракцій щодо надання пропозицій про кількісний та персональний склад комісії.

Стаття 7. Порядок утворення комісії, обрання спеціального прокурора та спеціальних слідчих
1. У разі включення до порядку денного сесії Верховної Ради України питання про ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту Верховна Рада України для проведення розслідування обставин вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину утворює комісію відповідно до статті 111 Конституції України та цього Закону.
2. До складу комісії входять народні депутати України з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій, спеціальний прокурор і троє спеціальних слідчих.
3. Пропозиції щодо кількісного та персонального складу комісії подаються у письмовій формі депутатськими фракціями не пізніш як за три дні до дня розгляду питання про її утворення. У складі комісії може бути представлено не менш як по одному народному депутату України від кожної депутатської фракції. Якщо депутатська фракція не запропонувала у встановлений строк своїх представників до складу комісії, то комісія створюється без участі представників цієї депутатської фракції.
4. Голова, заступник голови і секретар комісії не можуть належати до однієї депутатської фракції у Верховній Раді України.
5. На посаду голови комісії не може бути обраний голова комітету Верховної Ради України.
6. На посади спеціального прокурора, спеціальних слідчих може бути обрана лише особа, яка відповідає таким вимогам:
1) є громадянином України, який проживає на її території не менше десяти років;
2) на день обрання досягла сорока років;
3) вільно володіє державною мовою;
4) має вищу юридичну освіту;
5) має не менш як десятирічний стаж роботи на посаді атестованого прокурора чи слідчого правоохоронних органів України;
6) не має судимості.
7. Кандидатури спеціального прокурора, спеціальних слідчих пропонуються членами комітету, до предмета відання якого належить таке питання. Кожен член комітету може запропонувати кандидатури одного спеціального прокурора та трьох спеціальних слідчих.
8. Кандидат на посаду спеціального прокурора чи спеціального слідчого подає до Верховної Ради України особову картку, декларацію про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї за попередній рік за формою, встановленою для державних службовців, які займають посади, віднесені до першої і другої категорій посад державних службовців.
9. Запропоновані кандидатури спеціального прокурора, спеціальних слідчих попередньо розглядаються та обговорюються на засіданні комітету, до предмета відання якого належить таке питання, який надає Верховній Раді України висновки щодо кожної кандидатури.
10. Матеріали і висновки відповідного комітету щодо запропонованих кандидатур для обрання спеціальним прокурором та спеціальними слідчими надаються народним депутатам України не пізніш як за три дні до дня розгляду питання про утворення комісії.
11. Кандидат на посаду спеціального прокурора чи спеціального слідчого може в будь-який час до початку голосування зняти свою кандидатуру.
12. Рішення про обрання спеціального прокурора та спеціальних слідчих Верховна Рада України приймає відкритим поіменним голосуванням більшістю від її конституційного складу.
13. Якщо за результатами голосування рішення про обрання спеціального прокурора та спеціальних слідчих не було прийнято, комітет, до предмета відання якого належить таке питання, повторно подає до Верховної Ради України пропозиції щодо кандидатур спеціального прокурора та/або спеціальних слідчих відповідно до частини шостої-дев’ятої цієї статті.
14. Особи, які обрані спеціальним прокурором, спеціальними слідчими, прикомандировуються до Верховної Ради України на час роботи спеціальної тимчасової слідчої комісії та здійснюють свої службові повноваження у її складі лише відповідно до наданих їм на законних підставах доручень комісії.
15. Про утворення комісії Верховна Рада України більшістю від її конституційного складу приймає постанову, в якій визначає:
1) назву комісії;
2) завдання комісії і коло питань, що підлягають розслідуванню;
3) кількісний і персональний склад комісії, голову та заступника голови комісії;
4) заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи комісії.

Розділ III
ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ОБСТАВИН ЩОДО ВЧИНЕННЯ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНОЇ ЗРАДИ АБО ІНШОГО ЗЛОЧИНУ

Стаття 8. Повноваження та порядок діяльності комісії
1. Комісія проводить свою роботу відповідно до Конституції України та цього Закону.
2. Комісія:
1) перевіряє наявність, повноту та обґрунтованість доказів про вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину;
2) проводить розслідування у разі виявлення під час строку повноважень комісії обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину без додаткового прийняття рішення Верховною Радою України з цього питання і за наявності підстав готує відповідні пропозиції щодо проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України.
3. З метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розслідування комісія має право:
1) заслуховувати Президента України та його захисника (захисників);
2) витребовувати необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються розслідування, від будь-яких державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, окремих громадян та їх об'єднань, у тому числі ті, які містять державну або іншу охоронювану законом таємницю;
3) у разі потреби призначати експертизи та залучати осіб, які володіють спеціальними знаннями та навичками, для дослідження і оцінки доказів, визначати двох або більше представників від комісії і доручати їм бути присутніми під час проведення зазначених експертиз і досліджень та встановлення їх результатів;
4) запрошувати і заслуховувати в порядку, встановленому законом, будь-яких осіб із числа громадян України (крім суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції), які можуть повідомити про обставини, що стали підставою для ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
4. Посадові особи (крім Президента України та його захисника (захисників), службові особи, експерти та інші особи, запрошені комісією, попереджаються в письмовій формі про визначену Кримінальним кодексом України відповідальність за відмову особи від давання свідчень чи пояснень або відмову експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків під час розслідування, що проводиться комісією, а також надання завідомо неправдивих свідчень чи пояснень, завідомо неправдивого висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, здійсненого перекладачем.
5. У разі вчинення посадовими особами (крім Президента України та його захисника (захисників), службовими особами, експертами та іншими особами, запрошеними комісією, дій, передбачених частиною четвертою цієї статті, комісія направляє відповідні матеріали до органів прокуратури для порушення кримінальної справи.
6. Комісія проводить свою роботу у формі відкритих засідань із забезпеченням гласності. На кожному засіданні комісії ведуться протокол, який підписується головою і секретарем комісії, та стенограма засідання.
7. У виняткових випадках, якщо проведення відкритого засідання може суперечити вимогам закону щодо захисту інформації, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю, або може негативно вплинути на процес розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину, комісія більшістю голосів від її складу, затвердженого Верховною Радою України, може прийняти рішення про проведення закритого засідання.
8. На першому засіданні комісії:
1) із числа членів комісії обирається секретар комісії шляхом відкритого голосування більшістю від складу комісії, затвердженого Верховною Радою України;
2) приймається рішення про внесення пропозицій Голові Верховної Ради України щодо кількісного та персонального складу секретаріату комісії;
3) розглядаються пропозиції та зауваження до плану роботи комісії.
9. Засідання комісії скликаються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови комісії або на вимогу не менш як однієї четвертої від її складу, затвердженого Верховною Радою України.
10. Рішення комісії приймаються на її засіданні шляхом відкритого голосування більшістю голосів від її складу, затвердженого Верховною Радою України.
11. Комісія повинна подати до Верховної Ради України свої висновки та пропозиції, а також проект відповідної постанови Верховної Ради України не пізніш ніж через шість місяців після її утворення.
12. Комісія припиняє свою діяльність у разі припинення процедури імпічменту у встановлених цим Законом випадках.

Стаття 9. Голова комісії
1. Голова комісії:
1) забезпечує організацію роботи комісії;
2) забезпечує складання плану роботи комісії;
3) організовує роботу секретаріату комісії;
4) веде засідання комісії;
5) підписує рішення комісії, протоколи засідань, висновки і пропозиції комісії;
6) представляє комісію у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими, службовими особами, підприємствами, установами, організаціями, окремими громадянами та їх об'єднаннями;
7) інформує членів комісії про офіційні документи, листи та інші матеріали, що надійшли на адресу комісії.

Стаття 10. Заступник голови комісії
1. Заступник голови комісії:
1) виконує обов'язки голови комісії в разі його відсутності;
2) за дорученням голови комісії виконує завдання з організації роботи комісії.

Стаття 11. Секретар комісії
1. Секретар комісії:
1) бере участь у складанні плану роботи комісії;
2) забезпечує підготовку проектів звернень до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх посадових, службових осіб, окремих громадян та їх об'єднань, а також проектів інших документів комісії;
3) контролює виконання плану роботи, виконання рішень, ведення діловодства комісії, підписує разом із головою комісії протоколи засідань, висновки і пропозиції комісії, забезпечує членів комісії необхідними документами та матеріалами;
4) веде облік засідань комісії, осіб, присутніх на засіданнях, і результатів голосування;
5) організовує підготовку засідань комісії, явку членів комісії та запрошених осіб та надання їм необхідних матеріалів;

Стаття 12. Член комісії
1. Член комісії:
1) бере участь у засіданнях комісії;
2) безперешкодно відвідує для з'ясування питань, пов'язаних із розслідуванням обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину, підприємства, установи, організації, розташовані на території України, незалежно від їх підпорядкування, форм власності, режиму секретності;
3) отримує за дорученням комісії письмові або усні пояснення від посадових, службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників (або посадових осіб, що виконують їх обов'язки) підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, окремих громадян та їх об'єднань;
4) одержує за дорученням комісії від зазначених у пункті 3 цієї частини осіб оригінали або належним чином посвідчені копії документів, у тому числі тих, які містять інформацію з обмеженим доступом, проводить вилучення таких документів за дорученням комісії у порядку, встановленому законом;
5) бере участь у проведенні будь-яких слідчих дій, необхідних для перевірки та встановлення обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину;
6) вносить пропозиції щодо необхідності проведення окремих експертиз, залучення до участі в роботі комісії осіб, які володіють спеціальними знаннями та навичками, їх кількісного та персонального складу, організації роботи слідчої комісії, опрацювання матеріалів розслідування та висновків і пропозицій;
7) вносить пропозиції щодо запрошення і заслуховування будь-яких осіб із числа громадян України (крім суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції), які можуть повідомити про обставини, що стали підставою для ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
8) вносить пропозиції до висновків і пропозицій комісії;
9) у разі незгоди з висновками і пропозиціями, які ухвалюються комісією, має право викладати у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання комісії.

Стаття 13. Спеціальний прокурор
1. Спеціальний прокурор здійснює нагляд за додержанням законів України при проведенні розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину.
2. Спеціальний прокурор користується повноваженнями прокурора, які встановлені Кримінально-процесуальним кодексом України та Законом України “Про прокуратуру”, за винятком повноважень щодо порушення кримінальної справи, затримання підозрюваного, застосування запобіжного заходу, пред'явлення обвинувачення, продовження строку розслідування, затвердження обвинувального висновку, направлення справи до суду.
3. Спеціальний прокурор, одержавши від спеціальних слідчих проект висновку комісії, перевіряє повноту та правильність розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину і приймає одне з таких рішень:
1)    схвалює проект висновку комісії;
2)    повертає проект висновку комісії із своїми письмовими зауваженнями і пропозиціями для доопрацювання та/або провадження додаткових слідчих дій.

Стаття 14. Спеціальний слідчий
1. Спеціальний слідчий провадить необхідні слідчі дії для перевірки та встановлення обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину.
2. Спеціальний слідчий користується повноваженнями слідчого, які встановлені Кримінально-процесуальним кодексом України, за винятком повноважень щодо порушення кримінальної справи, затримання підозрюваного, застосування запобіжного заходу, пред'явлення обвинувачення, складання обвинувального висновку.
3. За результатами розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину спеціальні слідчі складають проект висновку комісії, який після схвалення його спеціальним прокурором вноситься на розгляд комісії.

Стаття 15. Механізм отримання комісією необхідної для розслідування інформації
1. На звернення комісії під час здійснення її повноважень державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові, службові особи, керівники (або посадові особи, що виконують їх обов'язки) підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також окремі громадяни та їх об'єднання зобов'язані в термін, визначений комісією, надавати інформацію з питань, щодо яких проводиться розслідування.
2. Комісія має право прийняти рішення про вилучення необхідних для її розслідування документів за винятком тих, які знаходяться у житлі чи іншому володінні особи. У разі відмови або ухилення посадових, службових осіб від надання зазначених документів член комісії за її дорученням вилучає ці документи у порядку, встановленому законом, у присутності представника (представників) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. Про вилучення складається протокол, в якому зазначається перелік вилучених документів і який підписують член комісії та присутній представник (представники) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.
3. У разі, якщо орган досудового слідства або суд на підставі і в порядку, встановлених Кримінально-процесуальним кодексом України, прийняв рішення про виїмку (витребування) в органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян документів, які досліджуються комісією, оригінали таких документів передаються органу досудового слідства або до суду, а їх копії, засвідчені в установленому порядку в Апараті Верховної Ради України, залишаються в комісії.

Стаття 16. Давання показань чи пояснень комісії
1. Посадові особи (крім Президента України та суддів Конституційного Суду України, суддів судів загальної юрисдикції), службові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівники (або посадові особи, що виконують їх обов'язки) підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян та окремі громадяни зобов'язані з'явитися на запрошення слідчої комісії і дати правдиві показання чи пояснення про відомі їм обставини з питань, що є предметом розслідування, у порядку, встановленому законом. Особи, запрошені для давання показань як свідки, а також як експерти, перекладачі, попереджаються у письмовій формі про кримінальну відповідальність за вчинення ними дій, зазначених у частині другій статті 35 цього Закону.
2. Особа, яка дає показання чи пояснення комісії, повинна відповісти на поставлені запитання, що стосуються предмета розслідування, а в разі необхідності - викласти свої показання чи пояснення в письмовій формі, які додаються до протоколу засідання комісії.
3. Особи, які згідно із законом мають право не розголошувати певну інформацію, можуть не повідомляти комісії таку інформацію.
4. Якщо запрошена комісією посадова, службова чи інша особа не з'являється на засідання комісії без поважних причин, комісія має право прийняти рішення про застосування до неї приводу, виконання якого забезпечується органами внутрішніх справ у встановленому законом порядку.
5. Витрати, пов'язані із запрошенням комісією особи, відшкодовуються такій особі в порядку, передбаченому законодавством щодо відшкодування витрат свідкам та іншим учасникам кримінального процесу, за рахунок коштів, передбачених на здійснення повноважень Верховної Ради України. На таких осіб поширюються інші гарантії, передбачені законом.

Стаття 17. Участь спостерігачів від Конституційного Суду України в роботі комісії
1. З метою створення передумов для прийняття Конституційним Судом України висновку, зазначеного в частині другій статті 151 Конституції України, на засідання комісії, пов'язане з проведенням нею розслідування, запрошуються як спостерігачі судді Конституційного Суду України (не більше трьох осіб).
2. За зверненням спостерігачів від Конституційного Суду України їм надається слово на засіданні комісії для зауважень щодо порушень конституційної процедури розслідування.

Стаття 18. Висновки і пропозиції комісії
1. Комісія готує висновки і пропозиції за дослідженими обставинами щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину і розглядає їх на своєму засіданні та приймає рішення щодо них.
2. Висновки і пропозиції мають містити:
1) факти та обставини, які стали підставою для проведення розслідування;
2) відомості та обставини, встановлені комісією, та докази, якими вони підтверджуються;
3) відомості та обставини, що не підтвердилися;
4) факти й обставини, які не були перевірені, із зазначенням причин, через які перевірка не здійснювалась;
5) факти та обставини, що підтверджують або спростовують наявність у діяннях Президента України ознак державної зради або іншого злочину.
3. Комісія за наявності відповідних підстав готує висновок про звинувачення Президента України з урахуванням вимог до обвинувального висновку, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України. Висновок підписують спеціальний прокурор, спеціальні слідчі, голова і секретар комісії.
4. Разом з висновками і пропозиціями члени комісії - народні депутати України вносять на розгляд Верховної Ради України проект відповідної постанови Верховної Ради України (стаття 111 Конституції України).

Стаття 19. Надання для ознайомлення висновків і пропозицій комісії
1. Висновки і пропозиції комісії надаються Голові Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Першому заступнику чи заступнику Голови Верховної Ради України, який з урахуванням пропозицій комісії щодо ступеня секретності представлених нею документів приймає рішення стосовно встановлення спеціального режиму користування ними та ознайомлення з ними народних депутатів України відповідно до правил поводження з інформацією, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю.
2. Питання про висновки і пропозиції комісії включаються до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України без голосування і розглядаються невідкладно після їх надання Президентові України та народним депутатам України.
3. Не пізніш як за три дні до початку розгляду питання на пленарному засіданні Верховної Ради України висновки, пропозиції та інші матеріали вручаються Президенту України або його захиснику (захисникам) з одночасним запрошенням його на пленарне засідання Верховної Ради України та надаються у зазначений строк народним депутатам України.

Стаття 20. Підготовка та початок розгляду Верховною Радою України висновків і пропозицій комісії
1. Пленарне засідання Верховної Ради України, на якому відбувається розгляд висновків і пропозицій комісії, є відкритим.
2. Закрите пленарне засідання проводиться в разі, якщо висновки і пропозиції комісії або додані до них документи і матеріали містять інформацію, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю.
3. Голова Верховної Ради України запрошує на пленарне засідання Верховної Ради Президента України, суддів Конституційного Суду України, Голову Верховного Суду України та запропонованих ним суддів Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Генерального прокурора України.
4. Пленарне засідання Верховної Ради України розпочинається з повідомлення головуючим на пленарному засіданні інформації про зміст висновків і пропозицій щодо звинувачення Президента України.
5. У разі внесення народними депутатами України - членами комісії проекту постанови про звинувачення Президента України головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради України запитує у Президента України, чи погоджується він із пунктами звинувачення, що містяться в проекті постанови Верховної Ради України.
6. Якщо Президент України погоджується з усіма пунктами звинувачення, а народні депутати України, які вносили подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, не заперечують проти цих пунктів звинувачення і не мають до них доповнень, обговорення з цього питання не проводиться, головуючий на пленарному засіданні оголошує про перехід до відкритого поіменного голосування по пунктах звинувачення (стаття 27 цього Закону) та здійснення подальших процедур.
7. Якщо Президент України погоджується лише з окремими пунктами звинувачення або не погоджується з жодним із пунктів звинувачення, викладених у проекті постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України, внесеному народними депутатами України - членами комісії, подальше обговорення проводиться щодо тих пунктів звинувачення, з якими Президент України не погодився, а також тих, які не знайшли відображення у запропонованому проекті постанови Верховної Ради України.
8. У разі, якщо Президент України не з'явився на пленарне засідання або відмовляється особисто давати пояснення, відповідати на запитання, Верховна Рада України проводить без участі Президента України розгляд висновків і пропозицій комісії про його звинувачення в порядку, передбаченому частинами четвертою, шостою, сьомою цієї статті.

Стаття 21. Обговорення висновків і пропозицій комісії
1. Перед початком обговорення висновків і пропозицій комісії головуючий на пленарному засіданні з'ясовує у промовців, зазначених у частині другій цієї статті, про час, необхідний їм для виступів, і Верховна Рада України приймає відповідне процедурне рішення. Час, який відводиться на заслуховування згідно з пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, має бути однаковим і становити не менше ніж 90 хвилин.
2. Під час обговорення Верховна Рада України заслуховує:
1) доповідь голови комісії або іншого доповідача - члена комісії, визначеного рішенням комісії, про проведене розслідування та його результати; відповіді доповідача на запитання осіб, що внесли подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; відповіді доповідача на запитання Президента України та його захисника (захисників); відповіді доповідача на запитання народних депутатів України; відповіді доповідача на запитання осіб, зазначених у частині третій статті 20 цього Закону (у разі їх присутності на пленарному засіданні Верховної Ради України);
2) пояснення народних депутатів України, які внесли подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, щодо заперечуваних ними (у разі наявності) положень висновків комісії та проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України, їх зауваження щодо законності, всебічності та об'єктивності дослідження зазначеною комісією тих чи інших обставин розслідування; їх клопотання про заслуховування Верховною Радою України свідків, експертів або про необхідність проведення додаткового розслідування тих чи інших обставин комісією; їх відповіді на запитання Президента України та його захисника (захисників), доповідача комісії, спеціального прокурора та спеціальних слідчих, народних депутатів України; їх відповіді на запитання осіб, зазначених у частині третій статті 20 цього Закону (у разі їх присутності на пленарному засіданні Верховної Ради України);
3) пояснення Президента України про заперечення або визнання ним висунутого проти нього звинувачення, зауваження Президента України та його захисника (захисників) щодо законності, повноти, всебічності та об'єктивності дослідження відповідних обставин комісією; клопотання Президента України та його захисника (захисників) про заслуховування Верховною Радою України свідків та експертів або про необхідність проведення додаткового розслідування тих чи інших обставин комісією; відповіді Президента України на запитання його захисника (захисників); народних депутатів України, які внесли подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; відповіді на запитання доповідача комісії, спеціального прокурора та спеціальних слідчих, народних депутатів України; відповіді на запитання осіб, зазначених у частині третій статті 20 цього Закону (у разі їх присутності на пленарному засіданні Верховної Ради України);
4) уточнення промовцями, зазначеними в пунктах 2, 3, 1 цієї частини, із збереженням відповідної черговості, їх клопотань щодо надання народним депутатам України тих чи інших матеріалів, проведення експертиз, заслуховування Верховною Радою України свідків, експертів із вказівкою на те, що саме має бути досліджено і доведено на підставі їхніх свідчень, повідомлень, а також стосовно необхідності проведення додаткового розслідування комісією та предмета такого розслідування.
3. За наявності скарг, заяв про неправомірні дії комісії, про оскарження її рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг і заяв, промовці, зазначені в пунктах 2, 3 частини другої цієї статті, повідомляють Верховну Раду України про них і порушують відповідні клопотання про усунення порушень, пов'язаних з неправомірними діями та рішеннями комісії.
4. Верховна Рада України може прийняти процедурне рішення про заслуховування спеціального прокурора, спеціальних слідчих, а також інших осіб, оголошення повідомлень та зачитування документів.

Стаття 22. Рішення за результатами обговорення висновків і пропозицій комісії
1. За результатами обговорення висновків і пропозицій комісії Верховна Рада України може прийняти рішення про:
1) заслуховування свідків та експертів, щодо яких було заявлено клопотання промовців, та їх відповідей на запитання;
2) припинення обговорення висновків та перехід до обговорення проектів постанов Верховної Ради України про звинувачення Президента України.
2. У разі прийняття Верховною Радою України рішення, передбаченого пунктом 1 частини першої цієї статті, Верховна Рада України переходить до заслуховування свідків та експертів, про яких було заявлено клопотання промовців, та відповідей на їх запитання.

Стаття 23. Порядок заслуховування свідків та експертів
1. Свідків та експертів, про запрошення яких заявляли клопотання промовці, зазначені в пунктах 2, 3, 1 частини другої статті 21 цього Закону, Верховна Рада України заслуховує у відповідній послідовності, якщо їх свідчень немає в матеріалах розслідування та висновках комісії або якщо ці свідчення є недостатніми чи суперечливими. Час, який відводиться на заслуховування свідків та експертів, має бути однаковим і становити не менш як 30 хвилин.
2. Свідки та експерти відповідно до послідовності їх заслуховування відповідають на запитання:
1) осіб, які заявляли клопотання про їх запрошення; Президента України та його захисника (захисників); доповідача від комісії; спеціального прокурора, спеціальних слідчих; народних депутатів України - до свідків, експертів, яких запрошено на клопотання промовців, зазначених у пункті 2 частини другої статті 21 цього Закону;
2) Президента України та його захисника (захисників); промовців, зазначених у пунктах 2, 1 частини другої статті 21 цього Закону; спеціального прокурора та спеціальних слідчих - до свідків, експертів, яких запрошено за клопотанням Президента України та його захисника (захисників);
3) доповідача від комісії; промовців, зазначених у пунктах 2, 3 частини другої статті 21 цього Закону; спеціального прокурора та спеціальних слідчих - до свідків, експертів, яких запрошено за клопотанням доповідача від комісії.
3. Запитання і відповіді мають бути стислими і точними. Головуючий на пленарному засіданні має право зняти запитання, які поставлені в образливій формі. У разі виникнення заперечень щодо запитання Верховна Рада України може прийняти процедурне рішення про заслуховування відповіді і на таке запитання. Для уточнення відповіді особа, яка поставила запитання, має право поставити ще одне уточнююче запитання.
4. Свідки заслуховуються окремо навіть за відсутності ще не допитаних свідків. Вживаються заходи, щоб під час пленарного засідання Верховної Ради України ще не допитані свідки не чули того, що відбувається на засіданні, і не спілкувалися між собою.
5. Перед заслуховуванням свідка, експерта головуючий на пленарному засіданні попереджає кожного з них про передбачену законом адміністративну, кримінальну відповідальність за відмову від давання свідчень чи пояснень, а також за надання завідомо неправдивих свідчень чи пояснень, завідомо неправдивого висновку експерта.
6. Верховна Рада України може прийняти процедурне рішення про заслуховування й інших осіб, оголошення документів.

Стаття 24. Заслуховування заключного слова
1. Після завершення обговорення висновків комісії Верховна Рада України заслуховує заключне слово:
1) представника від народних депутатів України, які вносили подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
2) доповідача від комісії;
3) Президента України та його захисника (захисників).
2. Час, який відводиться для заслуховування заключного слова кожного промовця, не може бути меншим 10 хвилин.

Стаття 25. Обговорення проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України
1. Після закінчення обговорення висновку комісії Верховна Рада України переходить до розгляду внесеного народними депутатами України - членами комісії проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України чи проекту постанови Верховної Ради України про припинення розгляду питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
2. На закритому пленарному засіданні Верховної Ради України мають право бути присутніми Президент України та його захисник (захисники), спеціальний прокурор та спеціальні слідчі, включені до складу комісії. Запрошуються особи, зазначені у частині третій статті 20 цього Закону.
3. Розгляд проектів постанов Верховної Ради України здійснюється за процедурою повного обговорення (стаття 30 Регламенту Верховної Ради України). Доповідачем і співдоповідачами виступають відповідно представник від комісії та ініціатори внесення пропозицій (у разі їх внесення) до проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України. В обговоренні беруть участь лише народні депутати України. Іншим особам, зазначеним у частині другій цієї статті, слово надається головуючим на пленарному засіданні за їх зверненням для повідомлення фактичних даних та зауважень з питань їх компетенції. Слово надається також Президенту України та його захиснику (захисникам) для повідомлення фактичних даних та зауважень.
4. У разі виявлення фактів перешкоджання Президентом України роботі комісії під час розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину чи невжиття ним заходів до відповідальних перед ним державних органів, їх посадових осіб, які чинили подібне перешкоджання, після звернення до нього з повідомленням про такі факти у будь-який час обговорення Верховною Радою України проекту постанови про звинувачення Президента України може бути внесена народними депутатами України, які ініціювали питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, вмотивована пропозиція про проведення додаткового розслідування та включення до проекту постанови Верховної Ради України відповідного пункту звинувачення.
5. Після закінчення обговорення головуючий на пленарному засіданні оголошує про перехід до голосування щодо тексту проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України у вчиненні ним державної зради або іншого злочину.

Стаття 26. Вимоги до проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України
1. Проект постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України, внесений народними депутатами України - членами комісії, має ґрунтуватися лише на відомостях, які містяться у висновках і пропозиціях комісії. Звинувачення Президента України викладається у проекті постанови Верховної Ради України по пунктах, окремо щодо кожного діяння, що містить ознаки злочину, з дотриманням вимог частини першої статті 62 Конституції України.
2. За результатами обговорення Верховною Радою України висновків і пропозицій комісії, пропозицій народних депутатів України, які вносили подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, народні депутати України - члени комісії мають право внести свій уточнений проект постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України з урахуванням таких пропозицій.
3. У разі, якщо до внесеного народними депутатами України - членами комісії проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України включено пропозиції народних депутатів України, які вносили подання про необхідність ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, Верховна Рада України проводить голосування стосовно кожної пропозиції, додатково включеної до проекту постанови Верховної Ради України. Пропозиція вважається включеною до уточненого проекту постанови про звинувачення Президента України, якщо вона була підтримана більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
4. У разі, якщо пропозиція, яка включена до проекту постанови Верховної Ради України, не підтримана більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, текст проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України залишається без змін.

Стаття 27. Порядок прийняття рішення про звинувачення Президента України
1. Рішення Верховної Ради України про звинувачення Президента України приймається відкритим поіменним голосуванням.
2. Відкрите поіменні голосування щодо проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України проводиться окремо щодо кожного пункту звинувачення. Постанова Верховної Ради України про звинувачення Президента України вважається прийнятою в цілому з тими пунктами звинувачення, за які відповідно до частини п'ятої статті 111 Конституції України проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
3. У разі прийняття постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України у вчиненні державної зради або іншого злочину Верховна Рада України приймає постанову більшістю від її конституційного складу про звернення до:
1) Конституційного Суду України для одержання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
2) Верховного Суду України для одержання його висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
4. У разі неприйняття рішення Верховною Радою України про звинувачення Президента України головуючий на пленарному засіданні оголошує про припинення процедури усунення Президента України з поста в порядку імпічменту і вчиняє інші дії, передбачені статтею 31 цього Закону.

Стаття 28. Порядок надання Конституційним Судом України та Верховним Судом України своїх висновків
1. Підставою для відкриття конституційного провадження у справі щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту є конституційне подання Верховної Ради України з питання надання відповідного висновку.
2. Конституційне подання, передбачене частиною першою цієї статті, є невідкладним та розглядається у порядку, визначеному Законом України “Про Конституційний Суд України”.
3. За результатами розгляду справи, за якою відкрито конституційне провадження, Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту відповідно до частини шостої статті 111 Конституції України.
4. Верховний Суд України невідкладно розглядає звернення Верховної Ради України та не пізніш як у тридцятиденний строк з дня направлення до нього такого звернення подає Верховній Раді України відповідний висновок.
5. Висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину надається Пленумом Верховного Суду України у встановленому законом порядку.

Стаття 29. Розгляд Верховною Радою України висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України
1. Після отримання відповідних висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України ці висновки невідкладно оголошуються головуючим на найближчому пленарному засіданні Верховної Ради України і надаються народним депутатам України.
2. Якщо висновок Верховного Суду України свідчить про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину, а висновок Конституційного Суду України свідчить про додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, народні депутати України - члени комісії невідкладно готують і вносять на розгляд Верховної Ради України проект постанови Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
3. Проект постанови Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту має містити посилання на пункти звинувачення прийнятої Верховною Радою України постанови про звинувачення Президента України.
4. Проект постанови про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту надається народним депутатам України, вручається Президенту України або його захиснику (захисникам) і розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніш як через два дні після оголошення головуючим на пленарному засіданні висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України.
5. Якщо висновок Верховного Суду України свідчить про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, не містять ознак державної зради або іншого злочину, Верховна Рада України приймає постанову про припинення процедури імпічменту.
6. Якщо у висновку Конституційного Суду України містяться положення про ті чи інші порушення конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, Верховна Рада України з метою усунення виявлених порушень приймає рішення про:
1) невключення до проекту постанови Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту тих положень чи посилань на пункти звинувачення, яких стосуються виявлені порушення конституційної процедури;
2) виконання тих чи інших слідчих дій чи процедур розслідування комісією з можливим переглядом прийнятих раніше рішень;
3) повторне, додаткове розслідування фактів чи обставин, з якими пов’язані відповідні порушення конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, викладених у висновку Конституційного Суду України.
7. Для проведення повторного, додаткового розслідування фактів чи обставин, викладених у висновку Конституційного Суду України, Верховна Рада України може змінити персональний склад комісії.
8. Після проведення дій, спрямованих на усунення порушень конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, Верховна Рада України приймає постанову про звернення до Конституційного Суду України для одержання нового висновку.
9. За наслідками проведення повторного, додаткового розслідування Верховна Рада України може внести зміни до постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України.
10. Постанова про внесення змін до постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України приймається двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України відкритим поіменним голосуванням.
11. У разі внесення змін до постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України, якими змінено пункти звинувачення Президента України, Верховна Рада України приймає постанову про звернення до Верховного Суду України для одержання нового висновку.

Стаття 30. Прийняття рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту
1. У разі одержання висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України відповідно про додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту і про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину, Верховна Рада України відкритим поіменним голосуванням приймає постанову про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
2. Розгляд проекту постанови Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється за процедурою повного обговорення (стаття 30 Регламенту Верховної Ради України).
3. Постанова Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менш як три четвертих від конституційного складу Верховної Ради України.
4. Постанова Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту набирає чинності з моменту оголошення головуючим на пленарному засіданні про її прийняття.
5. З моменту оголошення головуючим на пленарному засіданні про дострокове припинення повноважень Президента України у зв'язку з усуненням його з поста в порядку імпічменту на період до обрання і вступу на пост нового Президента України обов'язки Президента України виконує Прем'єр-міністр України відповідно до положень статті 112 Конституції України.
6. Про усунення Президента України Верховною Радою України з поста в порядку імпічменту Голова Верховної Ради України офіційно повідомляє Президента України, Прем'єр-міністра України, Голову Конституційного Суду України, Голову Верховного Суду України та негайно оприлюднює відповідний акт Верховної Ради через засоби масової інформації.

Стаття 31. Наслідки неприйняття Верховною Радою України рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту
1. У разі неприйняття Верховною Радою України постанови про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту головуючий на пленарному засіданні:
1) оголошує про припинення процедури імпічменту і дає доручення щодо публікації про це в газеті "Голос України";
2) оголошує про припинення повноважень комісії;
3) від імені Верховної Ради України вибачається перед Президентом України.

Розділ IV
ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЛЕНІВ КОМІСІЇ, ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМІСІЇ

Стаття 32. Гарантії діяльності спеціального прокурора і спеціальних слідчих
1. На час виконання обов'язків спеціального прокурора, спеціального слідчого за особою зберігається попередня робота (посада).
2. На період роботи комісії особа, яка обрана на посаду спеціального прокурора або спеціального слідчого отримує заробітну плату у розмірі, що встановлена за її основним місцем роботи, включаючи встановлені раніше надбавки та доплати.
3. Виплата заробітної плати, а також встановлених надбавок та доплат особам, які обрані на посаду спеціального прокурора та спеціальних слідчих здійснюється за рахунок коштів, передбачених на фінансування діяльності Верховної Ради України.
4. Час роботи особи на посаді спеціального прокурора або спеціального слідчого зараховується до загального і безперервного стажу роботи (служби) такої особи, а також стажу роботи (служби) за тією спеціальністю, за якою вона працювала до обрання на посаду спеціального прокурора або спеціального слідчого.

Стаття 33. Секретаріат комісії
1. Для забезпечення належних умов роботи комісії утворюється її секретаріат, до якого входять працівники Апарату Верховної Ради України у кількості не більше трьох осіб. Пропозиції щодо кількісного і персонального складу секретаріату розглядаються на першому засіданні комісії і подаються Голові Верховної Ради.
2. Секретаріат комісії здійснює організаційно-інформаційне, консультативно-правове, методичне забезпечення, ведення діловодства комісії.
3. Працівники Апарату Верховної Ради України, які залучаються до роботи комісії, звільняються від виконання інших службових обов'язків на цей період. За ними зберігається попередня робота (посада), а також заробітна плата за основним місцем роботи, включаючи встановлені раніше надбавки та доплати.

Стаття 34. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії
1. Фінансове забезпечення діяльності комісії та виділення для її роботи службових приміщень, засобів діловодства, зв'язку й транспорту здійснюються Апаратом Верховної Ради України у межах кошторису видатків, передбачених на здійснення повноважень Верховної Ради України.

Розділ V
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ

Стаття 35. Відповідальність за невиконання вимог цього Закону
1. Посадові особи (крім Президента України та його захисника (захисників), службові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, керівники (або посадові особи, що виконують їх обов'язки) підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян та окремі громадяни за порушення вимог цього Закону несуть адміністративну чи кримінальну відповідальність згідно із законом.
2. За відмову особи, запрошеної комісією від давання показань або за відмову експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків експерта чи перекладача під час проведення розслідування комісією, а також за надання завідомо неправдивих показань, завідомо неправдивого висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, зробленого перекладачем, винні особи несуть відповідальність згідно із законом.
3. Голова комісії, заступник голови комісії, секретар комісії та інші члени комісії несуть відповідальність згідно із законом за поширення інформації з обмеженим доступом, у тому числі таємної чи іншої охоронюваної законом інформації, яка стала їм відомою у зв'язку з роботою комісії.

Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) У Законі України «Про Регламент Верховної Ради України» (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 14-15, № 16-17, ст.133):
– у частині першій статті 49 словосполучення “частини перша, четверта статті 179, частини третя, шоста статті 181” виключити, а перед словосполученням “без підготовки в комітетах та включення до порядку денного” доповнити нове словосполучення такого змісту:
“а також у частині першій, четвертій статті 21, частині третій, шостій статті 23 Закону України “Про порядок імпічменту Президента України”;
– назву Глави 30 викласти у такій редакції:
“Глава 30 ПОРЯДОК ДОСТРОКОВОГО ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ”;
– статті 171-188 вилучити.
2) У Законі України “Про комітети Верховної Ради України” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 17, ст. 146):
– частину першу статті 13 доповнити новим підпунктом 31) такого змісту:
“попередньому обговоренні та поданні кандидатур посадових осіб, яких згідно з Регламентом Верховної Ради України, обирає Верховна Рада України, підготовці до розгляду Верховною Радою України відповідних висновків щодо цих кандидатур”;
– статтю 18 доповнити частиною десятою такого змісту:
“Комітет, до предмета відання якого віднесено питання подання до Верховної Ради України пропозицій щодо кандидатур спеціального прокурора та спеціальних слідчих, на своєму засіданні попередньо розглядає та обговорює запропоновані кандидатури спеціального прокурора, спеціальних слідчих та надає Верховній Раді України свої висновки щодо кожної такої кандидатури”.
3) У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):
– в абзаці першому частини першої статей 384 і 385 слова “тимчасовою спеціальною ” замінити словами “спеціальною тимчасовою слідчою”;
– в абзаці першому статті 386 слова “тимчасових спеціальних” замінити словами “спеціальної тимчасової слідчої”.


              Голова
Верховної Ради України

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Как уволить президента. Импичмент НЕРЕАЛИЗУЕМ.

Как уволить президента: почему импичмент и прямое правление народа сегодня нереализуемы

Идея импичмента президента практически не реализуема в нынешних условиях. Согласно Конституции Украины, импичмент подразумевает достаточно сложную и долгую процедуру. А непосредственное осуществление власти народом может быть реализовано разве что с помощью референдума. В свою очередь, закон о котором дает самому гаранту широкие возможности манипулировать волеизъявлением граждан.

Как уйти главу державы

Президент Украины избирается на пять лет.

Досрочно остановить его полномочия можно лишь в случаях, определенных в Конституции: 1) отставки, 2) невозможности выполнять полномочия по состоянию здоровья, 3) отстранения с поста в порядке импичмента, 4) смерти.

Чтобы уйти в отставку, президент должен этого захотеть, и лично попросить об этом на заседании парламента. С уходом по болезни тоже не все просто. Парламенту нужно получить соответствующее медицинское заключение, обратиться в Верховный суд, который вносит представление в ВР, и парламент может поддержать его простым большинством голосов.

Но процедура объявления импичмента, как вариант досрочного прекращения полномочий президента, еще более сложна.

Согласно ст. 111 Конституции, президент может быть отстранен с поста в порядке импичмента в случае совершения ним государственной измены либо другого преступления. Порядок следующий: инициативу об импичменте должно поддержать большинство в ВР, после чего в парламенте создается специальная временная следственная комиссия. В нее включаются специальный прокурор и специальные следователи. По результатам выводов комиссии 300 депутатов ВР должны поддержать решение об обвинении президента. Но и это еще не все.

Далее дело изучает Конституционный суд на предмет соблюдения процедуры его расследования и рассмотрения, а также Верховный суд – касаемо того, что деяния, в которых обвиняется президент, действительно содержат признаки измены или другого преступления.

Только после этого уже 338 из 450 народных избранников могут поддержать решение об отстранении президента в порядке импичмента.

 

Что такое преступление президента

Сложность применения нормы об импичменте заключаются еще и в определении понятий «государственная измена» и «преступление» в контексте их применения к президенту. Согласно ст. 111 Уголовного кодекса, государственная измена – деяние, умышленно совершенное гражданином Украины во вред суверенитету, территориальной целостности и неприкосновенности, обороноспособности, государственной, экономической или информационной безопасности Украины: переход на сторону врага в условиях военного времени или в период вооруженного конфликта, шпионаж, предоставление иностранному государству, иностранной организации или их представителям помощи в проведении подрывной деятельности против Украины. Такие действия караются лишением свободы на срок от 10 до 15 лет.

Однако, согласно ст.105 Конституции, президент на время исполнения обязанностей пользуется неприкосновенностью, и составы преступлений здесь не могут толковаться исходя из норм уголовного законодательства. Что подтверждено и решением Конституционного суда от 10.12.2003 № 19-рп/2003. То есть, была или нет измена и преступление вообще, может установить только специальная парламентская комиссия, а Верховный суд потом проверит, правильно ли специальные следователи и прокурор этой комиссии квалифицировали те или иные действия главы государства.

Досрочно остановить полномочия президента можно лишь в случаях, определенных Конституцией

В частности, КСУ в своем решении сделал вывод, что «право неприкосновенности человека» и «право неприкосновенности президента Украины» - разные институты. А потому, неприкосновенность президента не может быть отменена или ограничена путем уголовного преследования. Единственным способом привлечения главы государства к конституционной ответственности является процедура импичмента, а расследование специальной комиссии ВР не может считаться досудебным следствием. Сам импичмент по правовой природе является внесудебным конституционным процессом.

И.о. гаранта

Согласно ныне действующей Конституции в редакции 1996 года, в случае досрочной остановки полномочий президента его обязанности исполняет премьер-министр. Примечательно, что в редакции Основного закона от 2004 года, когда создавали парламентско-президентскую республику, а не наоборот, обязанности президента при досрочном освобождении его от полномочий, должен был исполнять глава Верховной Рады.

Премьер может править страной до 90 дней – в течение этого срока должны быть проведены досрочные выборы президента, назначенные ВР. Но если парламент выборы не назначит, ситуация может уподобиться киевской: мэра нет, полномочия горсовета закончились, но выборы не назначаются. Кроме того, в случае импичмента к главе правительства перейдут не все полномочия полноправного президента. В частности, он не сможет назначить референдум, распустить парламент, назначать министров, генпрокурора, половину Совета НБУ и пр., а также награждать государственными наградами и, кстати, осуществлять помилование.

Мнимая власть народа

Многие политики и не только сегодня апеллируют к ст. 5 Конституции, согласно которой единственным источником власти в Украине является народ, он осуществляет власть как через органы госвласти и местного самоуправления, так и непосредственно. Таким образом, вроде бы, легитимизируются решения всевозможных вече, митингов, собраний и т.д. Кроме того, нормы Основного закона являются нормами прямого действия, что приводит к выводу о высшей юридической силе упомянутых решений.

Но не все так однозначно. Здесь нужно ответить на вопросы: что такое народ (один человек, группа людей, большинство из более 45 млн граждан и т.д.), и какие могут быть способы реализации его волеизъявления? Частично ответы содержатся в ст. 69 Конституции, которая гласит, что народное волеизъявление осуществляется через выборы, референдум и «другие формы непосредственной демократии». В Конституции также прописаны основные правила проведения выборов и референдума. Но список форм непосредственной демократии не исчерпывающий. К таким формам можно было бы отнести мирные акции протеста, митинги, забастовки и т.д. Но они подразумевают, скорее, что власть услышит мнение народа и примет необходимые решения с учетом этого мнения. Что, к сожалению, в нынешних условиях практически не работает.

Референдум не панацея

Импичмент по правовой природе является внесудебным конституционным процессом

Что делать, если избранные органы власти действуют явно вопреки интересам избравшего их народа, и отозвать их согласно законодательству нельзя? Конституция дает право народу поменять правила управления страной на референдуме. В решении от 16 апреля 2008 года № 6-рп/2008 Конституционный суд сделал вывод, что на всеукраинском референдуме народ, как единственный источник власти, имеет право принимать Конституцию Украины либо вносить в нее изменения, а также принимать и изменять законы. При этом соответствующие законы не требуют утверждения парламентом либо подписания президентом.

Однако процедура референдума длительная во времени и сложная.

Согласно ст. 72 Конституции для его инициации необходимо собрать подписи не менее трех миллионов граждан, имеющих право голоса, при этом подписи должны быть собраны не менее как в двух третьих областей и не менее чем по сто тысяч подписей в каждой области.

Кроме того, в конце 2012 года был принят новый закон о референдуме (№ 5475-VI от 06.11.2012), давший много возможностей для манипуляций мнением народа со стороны президента.

В частности, много вопросов у экспертов вызывает порядок формирования окружных и участковых комиссий, которые, собственно, проводят референдум и считают голоса.

Так, состав окружкомов формируется из кандидатур, поданных главами областных советов (в основном подконтрольны пропрезидентской партии).

А если кандидатуры в установленный срок не предложены, претендентов определяет областная администрация, напрямую подконтрольная президенту.

Аналогичная ситуация и с участковыми комиссиями.

Более того, согласно закону заседание комиссии полномочно в случае присутствия более половины ее членов. Но в день голосования и во время подсчета голосов заседание комиссии референдума является полномочным независимо от количества присутствующих на нем членов комиссии. Проведение референдума по таким правилам может оказаться не столько волеизъявлением народа, сколько способом легитимизации решений власти, принятых далеко не во благо граждан.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Импичмент президента Джонсона за заигрывания с сепаратистами

Импичмент президента Джонсона

Через месяц после вступления в должность президент Эндрю Джонсон приступил к Реконструкции Юга. Первое, что он сделал – амнистировал всех бывших конфедератов за исключением их лидеров и вернул им всю собственность за исключением рабов. Кроме того, он обязал каждый штат бывшей Конфедерации созвать съезды белых представителей, на которых выработать новые конституции штатов. Только в этом случае штату позволялось формировать правительство и отправлять прошение о восстановлении в Союзе. В течение лета были проведены необходимые съезды и избраны новые представители южных штатов в Конгрессе США.

Когда 4 декабря 1865 года открылась сессия Конгресса, республиканское большинство было, мягко выражаясь, удивлено. Представлять одиннадцать бывших мятежных штатов прибыли те же самые люди, которые управляли Конфедерацией. От Джорджии был избран бывший вице-президент бывшей Конфедерации Александр Стивенс. Такого подарка с Юга республиканцы, разумеется, не ожидали и категорически отказались признавать полномочия новых конгрессменов.

В начале февраля 1866 года республиканское большинство Конгресса приняло Закон о Бюро Вольных Людей. Это самое бюро должно было заниматься распределением земли среди негров, устройством для них школ и защитой их прав в судах южных штатов. Но к великой радости южан, президент Джонсон наложил на закон вето, назвав его неконституционным и слишком затратным. В тот момент республиканцы не были достаточно сильны, чтобы преодолеть президентское вето и победа в первом сражении между президентом и Конгрессом осталась за Джонсоном.

Король Энди
«Король Энди I»
Карикатура Томаса Нэста (1868)

Через несколько дней, в день рождения Вашингтона, президент в своём публичном выступлении объявил, что на Севере завелись предатели. На призывы из толпы назвать их имена, Джонсон ответил именами республиканских лидеров Конгресса. Конгрессмены немедленно прозвали президента Джонсона «Королём Энди» и приготовились к длительной борьбе с ним.

В марте 1866 года Конгресс принял Закон о гражданских правах, которым было объявлено, что бывшие рабы признаются американскими гражданами с правами заключать договоры, владеть землёй и обращаться в суд. Президент вновь наложил вето на основании того, что этот закон даёт чернокожим преимущества перед белыми. Республиканцы, оставив всякую надежду на плодотворную работу с президентом-демократом, впервые в американской истории преодолели президентское вето большинством в две трети Конгресса.

В июне 1866 года Конгресс принял документ, который в случае ратификации тремя четвертями штатов становился 14-й поправкой к Конституции. Эта поправка объявляла, что все люди, рожденные в Соединенных Штатах, включая бывших рабов, автоматически становятся их гражданами и равными перед законом. Джонсон прислал в Конгресс письмо, осуждающее принятый документ и наложил вето на вторую редакцию Закона о Бюро Вольных Людей. Конгресс долго думать не стал и преодолел президентский запрет в тот же день.

«Новоорлеанская бойня» 30 июля 1866 года и провал ратификации 14-й поправки на Юге привели к тому, что Конгресс решился на радикальные меры в отношении бывших мятежных штатов. «Король Энди» оказался в незавидном положении. Все правительства южных штатов, выбранные согласно президентской программе Реконструкции объявлялись низложенными, а конституции - ничтожными. Территория бывшей Конфедерации разделялась на пять военных округов, управляемые генералом армии, имевшим полномочия вводить военное положение. При этом президент не имел право обращаться к военному губернатору напрямую, а только через главнокомандующего армией США (в то время этот пост занимал Улисс Грант). Далее Конгресс потребовал от Юга провести новые конституционные собрания, на этот раз – с участием негров. Принятие штата в Союз напрямую связывалось с ратификацией 14-й поправки. Президент в очередной раз наложил на это «деспотичное», по его словам, решение, вето, не продержавшееся и суток.

Затем Конгресс принялся за президента. Был принят Закон о пребывании на государственной службе, которым президент лишался права увольнять чиновников без разрешения Сената. Это касалось и членов администрации США. Джонсон посчитал это решение нарушением «разделения властей» и вновь наложил вето. Как и его предшественники, это вето было с легкостью преодолено. Тогда президент попытался проверить конституционность этого закона, обратившись в Верховный суд, но его попытка была заблокирована Сенатом.

В начале августа 1867 года военный министр Эдвин Стэнтон проинформировал Джонсона о том, что пять военных губернаторов на Юге теперь были подотчётны Конгрессу, а не президенту, и что Палата представителей уже выбрала кандидатуры на эти посты. 12 августа, в нарушение Закона о пребывании на государственной службе, президент уволил военного министра Эдвина Стэнтона и назначил на его место генерала Гранта. Сенат не стал одобрять решение президента, а новоиспечённый министр Грант – добровольно отказался от своего поста.

К началу 1868 года конфликт между президентом и Конгрессом достиг кульминации. 21 февраля президент приказал, чтобы военные губернаторы отчитывались непосредственно перед ним, и назначил генерала Лоренсо Томаса новым военным министром. На этот раз Стэнтон отказался покидать не только свой пост, но и здание военного министерства, забаррикадировавшись там.

Три дня спустя Палата представителей 126 голосами против 47 начала процедуру импичмента, созвав для расследования «преступлений и проступков» президента специальную комиссию. Через неделю комиссия представила «Основания для отрешения от должности». Президенту ставилось в вину нарушение законов О пребывании на государственной службе, О командовании армией и унижение Конгресса. Все эти обвинения были надуманными и скрывали истинную причину импичмента – противодействие президента наделению негров гражданскими правами и осуществлению радикальной программы Реконструкции Юга.

Сенатский суд по импичменту
cенатский суд по импичменту

Суд в Сенате под председательством Верховного судьи США Сэлмона Чейза начался 5 марта 1868 года. Обвинение поддерживали семь делегатов от Палаты представителей во главе с Тадеушем Стивенсом. Президента защищали пять высококлассных адвокатов. Сам Джонсон не появился на заседаниях сенатского суда ни разу.

16 марта состоялось голосование по 11 части «Оснований» - вопросу о поведении президента в отношении Конгресса. Предварительный опрос показывал, что судьба Джонсона зависит от одного неопределившегося – молодого республиканца Эдмунда Росса. Несмотря на давление со стороны «старших товарищей» и предупреждения о прямой зависимости его политической карьеры от его решения, когда пришло время говорить, Росс встал и сказал «невиновен». Тогда голосование закончилось с результатом 35-19 и адвокаты Джонсона смогли вздохнуть свободно.

Два тура голосований, проведённые 26 марта, закончились с тем же результатом. Для отрешения президента от должности не хватило одного голоса. Военная реконструкция Юга продолжилась. Президент Джонсон оставался у власти ещё девять месяцев, выставлял свою кандидатуру на новый президентский срок, но проиграл выборы Улиссу Гранту.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко



Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.