Skip to Content

Закон про очищення влади: НЕ ВІДПОВІДАЄ КОНЦЕПЦІЇ ПЕРМАНЕНТНОЇ ЛЮСТРАЦІЇ Дейниченка В.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ 
Про очищення влади

 

 (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 44, ст.2041)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1700-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 49, ст.2056
№ 132-VIII від 27.01.2015, ВВР, 2015, № 10, ст.66}

Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

Стаття 1. Основні засади очищення влади

1. Очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

 

2. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах:

верховенства права та законності;

відкритості, прозорості та публічності;

презумпції невинуватості;

індивідуальної відповідальності;

гарантування права на захист.

 

 

3. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

 

4. Особи, зазначені у частинах третій, п’ятій - сьомій статті 3 цього Закону, не можуть обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), протягом п’яти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду.

 

5. Заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз.

 

6. Застосування до особи заборони, передбаченої частиною третьою цієї статті, не є підставою для відмови від застосування заборони, передбаченої частиною четвертою цієї статті, за наявності підстав та у порядку, що визначені цим Законом.

 

7. Заборона, передбачена частинами третьою та четвертою цієї статті, не застосовується до осіб, зазначених у частинах другій - четвертій статті 3 цього Закону, які визнані учасниками бойових дій під час проведення антитерористичної операції на сході України у встановленому законодавством порядку.

 

8. Заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, не застосовується до осіб вищого офіцерського складу, які обіймали або обіймають посади в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України та інших утворених відповідно до законів військових формуваннях, якщо це обумовлено необхідністю забезпечення обороноздатності держави та за умови задоволення відповідного клопотання у порядку, визначеному цим Законом.

Міністр оборони України, Голова Державної прикордонної служби України, командувач Національної гвардії України, керівники інших військових формувань мають право вносити за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони мотивоване клопотання до Президента України щодо незастосування до осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, заборони обіймати посади, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації).

Клопотання, передбачене абзацом другим цієї частини, може також бути внесене стосовно осіб вищого офіцерського складу, які були звільнені з займаних посад в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України та інших утворених відповідно до законів військових формуваннях, щодо яких було застосовано заборони, визначені частинами третьою або четвертою цієї статті.

За результатами розгляду відповідного клопотання Президент України приймає рішення. У разі задоволення відповідного клопотання особа вважається такою, щодо якої не застосовано заборони, визначені частиною третьою або четвертою цієї статті.

{Статтю 1 доповнено новою частиною восьмою згідно із Законом № 132-VIII від 27.01.2015}

 

9. Рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень при виконанні цього Закону оскаржуються в судовому порядку.

 

Стаття 2. Посади, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації)

1. Заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо:

1) Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, а також міністра, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх перших заступників, заступників;

2) Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, керівника податкової міліції, керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, їх перших заступників, заступників;

3) військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації;

4) членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, професійних суддів, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника;

5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх перших заступників, заступників;

6) начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

 

7) посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України;

8) членів Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;

9) керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб’єкта надання адміністративних послуг;

10) інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

11) осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1-10 цієї частини.

 

 

Стаття 3. Критерії здійснення очищення влади (люстрації)

1. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року:

1) Президента України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України;

2) міністра, керівника центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх першого заступника, голови або члена національної комісії, що здійснює відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;

3) Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, їх першого заступника чи заступника, заступника Міністра внутрішніх справ України;

4) Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, його першого заступника, заступника;

5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого заступника, заступника;

6) члена Вищої ради юстиції (крім Голови Верховного Суду України), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника;

7) керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції;

8) керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

9) Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, їх перших заступників, заступників, голови районної державної адміністрації, районної в місті Києві державної адміністрації;

10) Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, їх першого заступника.

 

2. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням:

 

1) Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, міністра, керівника центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого заступника, заступника;

2) члена Вищої ради юстиції (крім Голови Верховного Суду України), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника;

3) керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції;

4) керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах у місті Києві;

5) Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, їх перших заступників, заступників, голови районної державної адміністрації, районної в місті Києві державної адміністрації;

6) Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, їх першого заступника, заступника;

7) голови або члена національної комісії, що здійснює відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;

8) керівника державного підприємства, що належить до сфери управління суб’єкта надання адміністративних послуг, яке відповідно до законодавства вчиняє дії, необхідні для надання адміністративних послуг;

9) працівника правоохоронного органу, який брав участь у затриманні осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII;

10) працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII;

11) слідчого органу досудового розслідування, дізнавача, оперативного працівника, інспектора, який проводив слідчі та оперативні дії стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII;

12) працівника органу прокуратури, який здійснював процесуальне керівництво, вносив подання, погодження, підтримував клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримував державне обвинувачення у суді стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII;

13) судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалив рішення про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII.

3. Заборона, передбачена частиною четвертою статті 1 цього Закону, застосовується до суддів, які постановлювали ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, ухвалювали обвинувальні вироки, залишали їх без змін щодо осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо повної реабілітації політичних в’язнів" від 27 лютого 2014 року № 792-VII, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури та інших правоохоронних органів, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на кримінальне переслідування та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо повної реабілітації політичних в’язнів" від 27 лютого 2014 року № 792-VII.

4. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які:

1) були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної партії Радянського Союзу, Комуністичної партії України, Комуністичної партії іншої союзної республіки колишнього СРСР починаючи з посади секретаря районного комітету і вище;

2) були обрані і працювали на керівних посадах починаючи з посади секретаря ЦК ЛКСМУ і вище;

3) були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей).

5. Заборона, передбачена частиною четвертою статті 1 цього Закону, застосовується до посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування (крім осіб, зазначених у частинах першій - четвертій цієї статті), які, обіймаючи відповідну посаду у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, своїм рішенням, дією чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали заходи, спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України, що спричинило порушення прав і свобод людини.

6. Заборона, передбачена частиною четвертою статті 1 цього Закону, застосовується до посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі суддів, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури України та інших правоохоронних органів, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали заходи, спрямовані на перешкоджання реалізації конституційного права громадян України збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації або спрямовані на завдання шкоди життю, здоров’ю, майну фізичних осіб у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.

7. Заборона, передбачена частиною четвертою статті 1 цього Закону, застосовується до посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі суддів, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури та інших правоохоронних органів, стосовно яких встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, що вони:

1) співпрацювали із спецслужбами інших держав як таємні інформатори в оперативному отриманні інформації;

2) своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України;

3) закликали публічно до порушення територіальної цілісності та суверенітету України;

4) розпалювали міжнаціональну ворожнечу;

5) своїми протиправними рішеннями, дією чи бездіяльністю призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини.

8. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

9. Суди загальної юрисдикції при прийнятті рішень у справах та щодо осіб, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті, застосовують положення цього Закону та встановлюють заборону, передбачену частиною четвертою статті 1 цього Закону, а також подають відповідне рішення Державній судовій адміністрації України для його надсилання до Міністерства юстиції України та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".

10. При постановленні вироків у справах та щодо осіб, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті, суди призначають заборону, передбачену частиною четвертою статті 1 цього Закону, як основне або додаткове покарання відповідно до положень Кримінального кодексу України. У разі призначення заборони, передбаченої частиною четвертою статті 1 цього Закону, як додаткового покарання строк такої заборони становить п’ять років.

Стаття 4. Заяви посадових або службових осіб

1. Особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).

2. Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.

3. Неподання заяви у строк, передбачений частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону.

Подання заяви, у якій особа повідомляє про те, що до неї застосовується заборона, зазначена у частині третій або четвертій статті 1 цього Закону, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після подання такої заяви та застосування до неї відповідної заборони.

Стаття 5. Проведення перевірки

1. Органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої цим Законом, є Міністерство юстиції України.

Міністерство юстиції України не пізніше ніж протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом утворює дорадчий громадський орган з питань люстрації при Міністерстві юстиції України для забезпечення здійснення громадського контролю за процесом очищення влади (люстрації), до складу якого повинні входити представники засобів масової інформації та представники громадськості.

 

2. Міністерство юстиції України в місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробляє та подає на затвердження Кабінету Міністрів України:

1) перелік органів, що здійснюють перевірку достовірності відповідних відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону, згідно з їх компетенцією;

2) порядок проведення перевірки, передбаченої цим Законом;

3) план проведення перевірок по кожному органу державної влади та органу місцевого самоврядування, підприємству, в якому працюють особи, зазначені у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, відповідно до черговості, визначеної частиною шостою цієї статті.

3. Подані Міністерством юстиції України проекти документів, визначених частиною другою цієї статті, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше ніж на десятий день після подання Міністерством юстиції України та протягом десяти днів з дня їх затвердження оприлюднюються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Міністерство юстиції України не пізніше ніж на десятий день з дня затвердження Кабінетом Міністрів України переліку органів, передбаченого пунктом 1 частини другої цієї статті, розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про поштову та електронну адреси, контактний номер телефону кожного з органів державної влади, до компетенції яких належить проведення перевірки, а також дорадчого громадського органу з питань люстрації при Міністерстві юстиції України, до яких фізичні та юридичні особи протягом одного місяця з дня початку проходження перевірки можуть подати інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон, передбачених цим Законом. Така інформація, подана фізичними та юридичними особами, підлягає розгляду органами державної влади, до компетенції яких належить проведення перевірки.

4. Організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.

Організація проведення перевірки членів Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення покладається на керівника органу, в якому працює особа.

 

5. Перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

6. Перевірка здійснюється у такій черговості:

1) Міністра юстиції України, посадових і службових осіб Міністерства юстиції України, керівників, посадових і службових осіб органів, визначених пунктом 1 частини другої цієї статті;

2) керівників органів, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону;

3) заступників керівників органів, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, керівників їх структурних підрозділів, керівників їх територіальних (регіональних) органів та осіб, зазначених у пункті 9 частини першої статті 2 цього Закону;

4) інших осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону.

 

7. Керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до відповідних районних, міських (міст обласного значення), районних у містах територіальних органів державної влади за місцем проживання особи, до компетенції яких належить проведення перевірки відповідних відомостей, визначених у пункті 1 частини п’ятої цієї статті, запити про перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до яких додаються копії заяви.

До відповідного районного, міського (міст обласного значення), районного у містах територіального органу державної влади за місцем проживання особи, до компетенції якого належить проведення перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п’ятої цієї статті, керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає запит про перевірку відповідних відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до якого додається копія декларації особи.

Запити, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, надсилаються одночасно.

У цей же день керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, надсилає повідомлення до Міністерства юстиції України про початок проходження перевірки особою, яке не пізніше ніж на п’ятий день з моменту його отримання розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із зазначенням дня початку проходження перевірки.

8. День надсилання відповідних запитів та доданих до них документів, а також повідомлення до Міністерства юстиції України є днем початку проходження перевірки.

9. Інформація про початок проходження перевірки особою та копії її заяви та декларації (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом) розміщуються протягом трьох днів після одержання заяви на офіційному веб-сайті органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

10. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п’ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п’ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов’язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

11. Орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов’язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

12. У разі встановлення за результатами перевірки особи недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п’ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України інформації про надходження такого висновку та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", не пізніш як у триденний строк з дня одержання такого висновку.

 

13. У разі встановлення під час перевірки професійного судді недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п’ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України, яке у триденний строк із дня одержання такого висновку надсилає його до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.

Міністерство юстиції України для цілей цього Закону є суб’єктом звернення щодо подання про звільнення суддів.

14. Керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п’ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

15. Усі матеріали перевірки, які надійшли до керівника органу, передбаченого частиною четвертою цієї статті, додаються до особової справи особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Стаття 6. Заяви осіб, які претендують на зайняття посад

1. Особа, яка претендує на зайняття посади, визначеної пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону (крім громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на території проведення антитерористичної операції), подає власноручно написану письмову заяву, якою повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до цього Закону.

2. Відомості, зазначені у заяві, передбаченій частиною першою цієї статті, перевіряються під час проведення спеціальної перевірки відповідно до статті 11 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" у порядку та строки, визначені цим Законом.

3. Встановлення перевіркою факту належності особи до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, є підставою для відмови у призначенні такої особи на посаду, на яку вона претендує.

Стаття 7. Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади"

1. Відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" (далі - Реєстр), що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення затверджуються Міністерством юстиції України.

Відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною четвертою статті 1 цього Закону, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та вносяться до Реєстру протягом трьох робочих днів з дня надходження із Державної судової адміністрації України до Міністерства юстиції України наданої з Єдиного державного реєстру судових рішень електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили. Державна судова адміністрація України надсилає до Міністерства юстиції України таку електронну копію рішення суду не пізніш як на десятий день з дня набрання ним законної сили.

2. Інформація з Реєстру про внесення відомостей про особу до Реєстру або про відсутність у Реєстрі відомостей про таку особу подається:

на запит державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з метою проведення перевірки, передбаченої цим Законом, або спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", відомостей про осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

 

на запит правоохоронних органів у разі необхідності отримання такої інформації в рамках кримінального або адміністративного провадження або на запит прокурора в рамках здійснення нагляду за додержанням вимог і застосуванням законів;

під час звіряння переліку осіб, звільнених з посад у зв’язку із здійсненням очищення влади (люстрації), з відомостями, що містяться в Реєстрі;

у разі звернення фізичної особи (уповноваженої нею особи) щодо отримання відомостей про себе.

3. Міністерство юстиції України не пізніше ніж на третій день після отримання відомостей, які підлягають внесенню до Реєстру, забезпечує їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті та вносить їх до Реєстру. Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про особу, щодо якої застосовано положення цього Закону:

1) прізвище, ім’я, по батькові;

2) місце роботи, посада на час застосування положення цього Закону;

3) відомості про стан проходження перевірки особою, а також інформація про надходження висновків про результати перевірки, які свідчать про наявність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 цього Закону;

4) час, протягом якого на особу поширюється заборона, передбачена частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону.

Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про особу та не можуть бути обмежені в доступі.

Стаття 8. Контроль за виконанням цього Закону

1. Верховна Рада України здійснює парламентський контроль за виконанням цього Закону в межах, визначених Конституцією України.

Інші органи державної влади здійснюють контроль за виконанням цього Закону у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Встановити, що впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб:

1) звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів;

2) інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", у порядку та строки, визначені цим Законом.

3. Закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у статті 36 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):

частину першу доповнити пунктом 7-2 такого змісту:

"7-2) з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади";

частину другу доповнити словами "а у випадку, передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади";

2) частину першу статті 55 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) доповнити абзацом другим такого змісту:

"Позбавлення права обіймати певні посади як додаткове покарання у справах, передбачених Законом України "Про очищення влади", призначається на строк п’ять років";

3) частину першу статті 53 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529) викласти в такій редакції:

"1. Перебування на посаді судді є несумісним із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом, а також якщо суддя є особою, до якої застосовуються заборони, передбачені статтею 1 Закону України "Про очищення влади";

{Підпункт 4 пункту 4 розділу втратив чинність на підставі Закону № 1700-VII від 14.10.2014}

 

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ
16 вересня 2014 року
№ 1682-VII

 

0
Ваш голос: Ні

Коментарі

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Итоги разработки проекто законов о люстрации 2014 г.

Подведение итогов по разработке закона о люстрации 4359а «Об очищении власти»

  • 20.11.2014
  • Автор: Agnieszka Piasecka

1. Люстрация: исторический и политический фон

Термин «люстрация» происходит от латинского слова lustratio  (очищение жертвоприношением). В Древней Греции и Риме он означал специальный ритуал, направленный на очищение субъекта либо сообщества от дурного влияния, неудачи или коллективной вины. Как юридический инструмент, применяемый с целью недопущения ошибок прошлого, люстрация в некоторой степени имела место при попытках американцев покончить с прошлым после гражданской войны в середине XIX в., а также в процессах денацификации и дефашизации после Второй мировой войны. Люстрация в самом широком и современном понимании как системное решение, служащее общей верификации лиц, выполняющих государственные функции, появилась в Чехословакии – первом посткоммунистическом государстве, в котором этот процесс был осуществлен. Люстрация в разных формах и с разными последствиями была затем проведена в большинстве посткоммунистических стран Центральной Европы и прибалтийских государствах. Также после победы Революции роз в Грузии (в 2003 г.) и вступления в должность президента Михаила Саакашвили (в 2004 г.) люстрация была узаконена парламентом, но заблокирована в судебном порядке.

Люстрация часто понимается как один из видов специальной проверки политиков и государственных чиновников, но кроме существенных сходств, между люстрацией и другими типами проверок наблюдаются принципиальные отличия. Специальная проверка проводится и должна проводиться в каждой стране с целью определения соответствия кандидатов, претендующих на должность госслужащих. Люстрация же является особой формой проверки, принципиальной целью которой является ограничение возможности получения должности теми лицами, которые могли бы представлять угрозу для государства в период трансформации после падения предшествовавшего (несуверенного, недемократического, преступного) режима.

Люстрация часто проводится с целью обеспечения так называемого правосудия переходного периода (англ. transitional justice). Область ее применения и методы могут значительно отличаться. В некоторых случаях лица, связанные с предыдущим режимом, получали лишь запрет работы в государственной администрации. В иных случаях люстрация служит, скорее, для достижения национального согласия, примером чего может послужить решение, основанное на учреждении так называемой Комиссии правды и объединения, прообразом которой была комиссия епископа Десмонда Туту в Южной Африке после падения апартеида. Применяемые решения зависят обычно от того, насколько агрессивным по отношению к собственным гражданам был предыдущий режим, а также до какой степени общество консолидировано и готово ограничить влияние его бывших представителей на новую реальность. Сильная общественная поляризация, которая базируется на политических разногласиях, существенно усложняет поиск консенсуса, обеспечивающего реализацию соответствующих законодательных решений.

Чтобы урегулировать вопросы, связанные с люстрацией, Совет Европы принял Резолюцию 1096 (в 1996 г.), которая дает рекомендации, касающиеся расчетов с прошлым в посткоммунистических государствах. Несмотря на то, что резолюция на введение люстрационных решений определяет срок не более 10 лет с момента начала трансформации системы, на практике она стала путеводной также для государств, которые в настоящее время переживают революционную смену власти. Резолюция также является главным основанием вынесения решений по делам о люстрации, которые ведутся Европейским судом по правам человека в Страсбурге.

В случае Украины, после падения коммунизма в Центральной и Восточной Европе люстрация не проводилась (даже в символическом плане, касающемся присутствия реликтов коммунизма в истории и публичном пространстве), а политическая реальность делала любой компромисс в этом вопросе невозможным. Трансформация системы, связанная с распадом СССР и обретением независимости Украиной, была – и особенно мы наблюдаем это в последние месяцы – поверхностной. В результате в структурах власти осталось много лиц, в разной степени связанных с прошлым коммунистическим режимом, которые никогда не прерывали своих формальных и неформальных связей со структурами бывшего СССР, в том числе со структурами безопасности и разведки (КГБ, ГРУ), действующими ныне в интересах Российской Федерации.

Тема люстрации стала заметной во время Оранжевой революции в 2004 г., которая положила начало массовым общественным протестам против фальсификации президентских выборов в интересах кандидата от Партии регионов, Виктора Януковича, поддерживаемого еще исполнявшим на тот момент обязанности президента Леонидом Кучмой. Тогда же появились первые инициативы, направленные на окончательный разрыв с тоталитарным прошлым. Известный антикоммунистический диссидент и депутат украинского парламента Левко Лукьяненко выступил с инициативой проведения люстрации с целью проверки, не участвовали ли лица, претендующие на руководящие должности в органах законодательной, исполнительной и судебной власти на центральном, региональном и местном уровне, – в фальсификации президентских выборов в 2004 году, и не были ли они тайными сотрудниками бывших советских служб безопасности. Наряду с люстрацией Лукьяненко предлагал, однако, амнистию и общенациональное объединение во имя построения общего будущего, основанное на признании в совершенных действиях. Однако это предложение не нашло широкого отклика, и его концепции окончательно не приняли форму законодательной инициативы. Вскоре после этого по инициативе Блока Юлии Тимошенко был разработан законопроект № 7028, который все же был отклонен во время его проработки в комитетах Верховной Рады Украины. Та же судьба постигла тогда и следующий люстрационный законопроект, поданный по инициативе лидера партии «Свобода» Олега Тягнибока. Он возобновил свою инициативу в 2012 г., и в этом случае она также не была реализована.

После падения правительства Виктора Януковича в феврале 2014 г. люстрация как один из главных общественных постулатов (наряду с евроинтеграцией и борьбой с коррупцией) вернулась в фарватер политической жизни в модифицированной форме: в этот раз должна была служить, прежде всего, инструментом борьбы со старым коррумпированным политическим и чиновническим классом, воспринимаемым как главное препятствие на пути модернизации страны.

Другим фактором, повышающим накал публичных дебатов, явилось качество командования в так называемой зоне ATO (зоне проведения украинской антитеррористической операции в восточных регионах страны, направленной против незаконных вооруженных формирований, поддерживаемых Россией), повлекшее значительные потери украинских сил. Антитеррористическая операция была объявлена 15.04.2014 и продолжается до настоящего времени. Ответственность за ее проведение лежит на Минобороны и генеральном штабе, а также на командовании операцией. Есть подозрение, что часто командование преднамеренно ведет действия неумело, что в свою очередь вызвано значительной инфильтрацией украинских силовых структур со стороны российских разведслужб. Влияла на них также коррупция, доходившая до случаев продажи амуниции, предназначенной для участников боевых действий, на черном рынке, и даже до попыток продажи (в том числе боеприпасов) собственным солдатам. В связи с этими обстоятельствами глава Общественного люстрационного комитета Егор Соболев назвал планируемое люстрационное  законодательство «правом, написанным кровью наших солдат».

2. Люстрационные инициативы после окончания протестов на Майдане в феврале 2014 г.

Растущее общественное давление, касающееся люстрации (примером которому является резкий по существу девиз: «люстрация или кастрация») привело к тому, что многие парламентарии и общественные активисты начали параллельно работать над люстрационными проектами, формировать общественные люстрационные комитеты и готовить предложения законов, из числа которых, в конечном итоге, многие попали на рассмотрение Верховной Рады Украины. Следует заметить, что как в обществе, так и в многочисленных рабочих группах, понимание термина «люстрация» принимало очень разные формы (от идентификации сотрудников спецслужб третьих государств до имущественной люстрации, служащей борьбе с коррупцией, а также смешанные решения).

За период до 9.04.2014 в Верховной Раде были зарегистрированы четыре разных люстрационных законопроекта:

  • № 4570 – поданный Олегом Тягнибоком от партии «Свобода»;
  • № 4570-1 – поданный Владимиром Арьевым («Батькивщина», ранее блок «Наша Украина»);
  • № 4570-2 – поданный Валерием Пацканом  («УДАР»);
  • № 4570-3 – поданный Романом Чернегой («УДАР»).

Закон, предложенный «Свободой», был наиболее радикальным проектом. Он предусматривал снятие с должностей всех судей и прокуроров, выполнявших свои функции в период правления Виктора Януковича (2011-2014 г.), а также всех высших государственных чиновников, которые были уличены в коррупции или участвовали в каких-либо деяниях против протестующих на Майдане. Закон не предусматривал в их случае права обжалования люстрационного решения ни в судебном порядке, ни в каком-либо ином органе. Люстрации должны были быть подвергнуты все лица, занимающие государственные должности, начиная с президента Украины и руководства его администрации, премьера и членов Кабинета Министров(правительства), а также глав департаментов, отделов и их заместителей во всех центральных, региональных и местных учреждениях государственной администрации. По люстрации была ответственна комиссия, созванная Верховной Радой Украины, с региональными отделами и с особым статусом. Согласно предложенному закону, каждое дело было подготовлено индивидуально и с возможностью опротестования в суде.

Проект, предложенный «Батькивщиной», кроме должностей, указанных в проекте «Свободы», дополнительно упоминал о чиновниках Автономной Республики Крым и Центральной избирательной комиссии, а также обо всех юридических подразделениях, включая адвокатуру. Обязательному освобождению от занимаемой должности подлежали подвергнутые люстрации лица в случае, если они:

  • входили в какие-либо центральные и региональные структуры Коммунистической Партии Украины;
  • были должностными лицами или сотрудниками КГБ;
  • были студентами Высшей школы Комитета государственной безопасности (КГБ) при Совете Министров СССР им. Ф. Дзержинского в Москве, а также других школ и курсов для офицеров КГБ;
  • в период правления Виктора Януковича выносили приговоры протестующим (судьи), инициировали или разрешали акции, направленные против участников Евромайдана;
  • участвовали в коррупции.

Закон предусматривает создание независимой Государственной люстрационной комиссии Украины, ответственной за проведение проверки децентрализованным образом, – комиссия должна была иметь центральный офис и региональные представительства, синхронно исполняющее обязанности. Ее состав, процедура набора членов, а также полномочия были достаточно подробно прописаны вместе с гарантированием финансирования, обеспечивающего возможность эффективного действия. Закон не предусматривал возможности обжалования в суде отрицательного результата  проверки.

Проекты, внесенные от партии «УДАР», были в наибольшей степени приближены к польским люстрационным решениям и наиболее либеральны. Они предусматривали проверку только трех наивысших категорий государственных чиновников, включая народных депутатов Украины (членов парламента), министров и вице-министров, членов Центральной избирательной комиссии, членов Высшего судебного совета, а также верховных судей центральных судов. Отстранению от должности должны были подлежать лица, которые:

  • занимали руководящие должности в органах Коммунистической партии Украины либо Коммунистической партии Советского Союза;
  • несли ответственность за любую деятельность в виде принятия решений или поддержки преследования парламентской оппозиции и граждан за их политическую или общественную активность в период с 15.12.2000 до 23.01.2005 (второй срок президента Леонида Кучмы), а также с 01.04.2010 до 01.04.2014 (правительство Виктора Януковича);
  • несли ответственность за доказанное участие в каких-либо избирательных фальсификациях. 

Этот закон предусматривал создание независимого Люстрационного Комитета в виде органа, располагающего полномочиями для проведения люстрации, а также уточнял его полномочия и связывал его каденцию с каденцией Верховной Рады.

09.04.2014 председатель Верховной Рады Украины и временный глава государства (до момента проведения президентских выборов) Александр Турчинов (являющийся в то же время одним из лидеров партии «Батькивщина») предложил отозвать все проекты люстрационных законов и обратился с просьбой к председателю Общественного люстрационного комитета Егору Соболеву предпринять попытки унификации предложенных решений. Однако это не остановило депутатов Романа Чернегу («УДАР») и Сергея Каплина («УДАР») перед регистрацией следующих предложений, зарегистрированных впоследствии как № 4678 и № 4678-1. Всего за период с конца февраля до начала апреля 2014 г. было предложено 6 официально зарегистрированных в Верховной Раде проектов люстрационных законов.. Кроме того, существовали концепции общественных активистов из разнообразных местных гражданских комитетов. Однако среди предложенных активистами программ вид продуманного проекта имела только разработка харьковской Группы защиты прав человека, представленная Евгением Захаровым. 

Очевидно, что Украина должна начать процесс очищения власти с тотального пересмотра и проверки правосудия, которое считается одним из основных гнездилищ коррупции в стране. В связи с этим 08.04.2014 Верховная Рада приняла закон  «О восстановлении доверия к аппарату справедливости», на основании которого была создана Временная комиссия по проверке судей.

Комиссия должна была состоять из 15 членов (назначаемых в равном количестве Верховным судом, Верховной Радой и от правительства Уполномоченным по вопросам борьбы с коррупцией) и функционировать только в течение года с момента образования. Проверка, осуществляемая Комиссией, должна была касаться случаев несоблюдения судейской присяги, в сфере нарушения, в частности, принципов объективности и беспристрастности принятия решений. С этой целью проверка должна была оставаться в процедурной плоскости, – в сфере процессуального и материального права.  

Отчет по индивидуальной проверке должен был направляться в Высший судебный совет, который должен был принимать решения относительно дальнейшей судьбы данного судьи. Совет может оставить его в должности, склонить к уходу на пенсию или – в обоснованных случаях – инициировать прокурорское расследование. Впрочем, на практике Высший судебный совет не конституировался, поскольку органы, ответственные за назначение его членов, не выполнили требуемых формальностей (паралич принятия решений парламентом и президентом). 

3. Общественный люстрационный комитет и его деятельность 

26.02.2014 Арсений Яценюк, которому Верховная Рада поручила миссию создания правительства после бегства президента Януковича и распада правящей коалиции Партии регионов с коммунистами, назначил Егора Соболева, известного журналиста-следователя и одного из лидеров общественных протестов на Майдане, на должность председателя украинского Люстрационного комитета. Соболев был представлен общественности в тот же день вместе с другими членами нового правительства (Кабинета Министров) во время вече на киевском Майдане. В то же время Люстрационный комитет так и не получил какого-либо правительственного статуса (его функционирование не регулировалось законодательством), не получил финансирования на свою деятельность, а, следовательно, также формальной возможности работать. Возможно, это указывает на тот факт, что фактическое очищение власти не находилось среди первых пунктов в перечне приоритетов новой власти Украины. 

Несмотря на  отсутствие средств и юридического основания деятельности (имея де-факто всего лишь статус неформальной общественной организации), Люстрационный комитет, опираясь на привлечение общественных активистов, продолжал работать над распространением знаний о люстрации в обществе и осуществлением давления на политиков (часто в форме шумных манифестаций под Верховной Радой и возле зданий других органов власти). Комитет осуществлял разработку и внедрение люстрационных механизмов, а с начала апреля 2014 г. также начал работу над формированием единого компромиссного предложения закона о люстрации согласно просьбе председателя Верховного Совета Турчинова.

Люстрационный комитет состоит из работающих на общественных началах юристов, гражданских активистов и журналистов. Со временем он получил также поддержку группы украинских депутатов во главе с внефракционным депутатом Юрием Деревянко (избранным в парламент по одномандатному округу как представитель партии «Фронт перемен»). Пролюстрационную кампанию активно поддерживали разнообразные гражданские инициативы, в частности выходцы из общественного движения «Евромайдан» (также «Автомайдана», руководимого Сергеем Кобой), и неправительственные организации (в том числе Фундация «Открытый Диалог»). Силой Комитета, наряду с широкой поддержкой и личной популярностью его руководителя Соболевa, была также регулярная и интенсивная коммуникация с обществом, осуществляемая с использованием медиа-сообществ и пресс-брифингов, проводимых в Украинском медийном кризисном центре.

Комитет проводил пролюстрационные акции под девизом «Чистая власть». Имел  региональных представителей в отдельных областях страны.

Члены и активисты Комитета неоднократно сталкивались с попытками оказания на них давления, призванного сорвать или ограничить их деятельность, – чаще всего в виде угроз в их адрес. 13.06.2014 так называемые «неизвестные» вломились в киевскую квартиру родителей жены Егора Соболева, главы Общественного люстрационного комитета. Злоумышленники оставили после себя выразительные следы своего присутствия в виде общего беспорядка и девастации имущества, но не взяли с собой ничего, не тронув даже ноутбук. По отношению к процессу люстрации и к самому Соболеву ведется также интенсивная, грубая и порочащая кампания, приписывающая главе Комитета русское происхождение, шпионаж в пользу России и целенаправленную разработку непригодных люстрационных решений с целью «разжигания вражды в обществе», провокации внутренних конфликтов и ослабления государства во время конфликта с Россией.

4. Закон «Об очищении власти»

12.06.2014 был опубликован первый законопроект о люстрации, разработанный Общественным люстрационным комитетом.

Первый унифицированный законопроект предполагал, в частности, что каждый государственный чиновник или кандидат на государственную должность должен проходить вариографические исследования (тест, проводимый с использованием детектора лжи). Подобно тому, как в парламентских проектах, решение комиссии принималось автоматически и не оставляло никаких возможностей обжалования решения в судебном порядке.

В результате дискуссии над проектом и критических замечаний, полученных от экспертов, как из Украины, так и из-за рубежа, текст проекта был изменен, а пункт о детекторе лжи, вызывавший наибольшие споры, был исключен.

Другой законопроект, предложенный Люстрационным комитетом и зарегистрированный 24.07.2014, стал политическим компромиссом между ожиданиями «Свободы», «Батькивщины» и «УДАРа», а рекомендации харьковской Группы защиты прав человека    (постулировавшей ограничение круга чиновников, подвергаемых люстрации, и создание независимого люстрационного органа) не были учтены на этом этапе. Идея создания независимого от власти исполнительного органа, ответственного за проведение люстрации, по инициативе поддерживающих люстрацию парламентариев, была отброшена, с аргументом необходимости внесения изменений в Конституцию и необходимости привлечения значительных средств для страны, которая борется с тяжелым экономическим кризисом.

Ключевые положения этого законопроекта, принятого впоследствии Верховной Радой в первом чтении 14.08.2014, предусматривали:

  • проведение проверки Национальным агентством по вопросам государственной службы, которое с 2011 года является независимым органом со специальным статусом. Образованное в 1994 году, агентство предназначено для поддержки государственной кадровой политики, а также реформ и постоянного повышения квалификации государственных чиновников; его руководитель назначается премьером и отчитывается перед ним;
  • получение каждой единицей государственной администрации, в том числе органами местной администрации, задания создать собственную комиссию по проверке, а руководитель данного органа должен был контролировать проведение этого процесса; информация о проведенной проверке должна была размещаться на веб-сайте Национального агентства по вопросам государственной службы;
  • проведение проверки по трем направлениям: 1) с точки зрения коррупционных практик во времена режима Виктора Януковича; 2) с учетом возможной деятельности против участников Евромайдана на рубеже 2013-2014 гг.; 3) принимая в расчет широко понимаемое сотрудничество с КГБ;
  • в имущественном (антикоррупционном) аспекте – проведение люстрации, объемлющей комплексную проверку доходов лиц, подлежащих прохождению процесса, а также всех финансовых активов членов семьи первой и второй степени родства;
  • возможность обжалования люстрационного заключения в административном суде. 

Согласно регламенту Верховной Рады между голосованиями в первом и втором чтениях в течение двух недель можно вносить в законопроект возможные изменения. Каждая поправка может быть внесена одним из депутатов-инициаторов проекта, одним или более депутатами вообще, либо общественными комитетами, которые участвовали в разработке закона.

Общественные консультации, предназначенные для ознакомления с мнениями активистов и экспертов, были проведены дважды: 26.08.2014 и 02.09.2014.

Среди заявленных постулатов выделялись, прежде всего, ожидания упрощения процедуры проверки и повышения ее прозрачности, сокращения периода запрета выполнения государственных функций, а также, что самое существенное, – создания независимого органа, ответственного за проверку. Подробное обсуждение полученных рекомендаций, преследующих цель определения направлений модификации закона о люстрации, которые были разработаны международными экспертами, привлеченными Фундацией «Открытый Диалог», содержатся в приложении № 1 «Предложения по внесению изменений в Закон Украины «Об очищении власти», принятый в первом чтении 14.08.2014, и замечания к закону, принятому в целом» к данному отчету. Замечания украинских экспертов обсуждены в разделе «Расхождения».

16.09.2014 под огромным давлением со стороны общественности Верховная Рада окончательно проголосовала за принятие закона «Об очищении власти» в его третьем варианте (после многочисленных внесенных поправок). В течение дня осуществлялись попытки вынести закон на голосование четыре раза – при каждом голосовании не было кворума. Эффективной оказалась лишь пятая попытка, когда поздним вечером удалось внести закон в повестку дня заседания парламента и в течение десяти минут проголосовать за него. Параллельно весь день перед зданием Верховной Рады проходили массовые протесты, участники которых требовали принятия закона. С самого утра к зданию свозились шины, улица Грушевского была перекрыта. Накал протестов достиг апогея во второй половине дня, когда активисты подожгли собранные шины и затолкали в мусорный бак вышедшего из здания Рады депутата от Партии регионов Виталия Журавского, известного инициацией январских законов об уголовных санкциях в отношении протестующих на Майдане (так называемые «диктаторские законы»). Несмотря на принятие закона Радой, вплоть до 25.09.2014, когда он был опубликован на официальном сайте Верховной Рады, его окончательное содержание все время оставалось тайной для общественного мнения.

25.09.2014 Александр Турчинов, глава Верховной Рады, подписал закон и передал его на подпись президенту.  

Согласно окончательной версии закона, люстрация в Украине должна базироваться на следующих принципах:

  • процесс проверки будет контролироваться Министерством юстиции;
  • руководитель каждой единицы государственной администрации будет ответственен за проведение проверки в своем учреждении;
  • каждый кандидат на должность в государственной администрации, на которого распространяется закон, будет обязан заполнить люстрационную декларацию, в которой укажет источники своих доходов, а также ответит на другие предусмотренные законом вопросы, такие как активное участие в акциях против участников Евромайдана;
  • предусмотрено образование Общественного люстрационного совета при Министерстве юстиции, задачей которого будет поддержка и контроль работы Министерства в сфере люстрации; в то же время закон не указывает точно орган, ответственный за учреждение, порядок создания и сферы ответственности Совета;
  • перечень должностей, подлежащих люстрации, был ограничен тремя наивысшими ступенями государственных чиновников на всех уровнях государственной администрации, за исключением выборных должностей. Выборные должности, согласно отчету Совета Европы, который является дополнением к Резолюции 1096, и установившейся практике вынесения решений Европейским судом по правам человека, не должны подлежать люстрации, поскольку процедура выбора обществом определяет достаточное доверие. Однако в украинском политическом контексте, когда непрозрачное законодательство о выборах разрешает голосовать по партийным спискам (без голосования за конкретного кандидата в парламент), такое решение вызывает существенные предостережения.

5. Развитие событий после принятия закона Верховной Радой

После принятия закона и его подписания 25.09.2014 главой Верховной Рады он в соответствии с процедурой был направлен на подпись президенту Петру Порошенко, который по  закону имеет на это 10 рабочих дней.

Несмотря на первоначальные возражения (президент утверждал, что люстрация является неуместным решением для Украины в условиях вооруженного конфликта, и вместо люстрации лучше ввести комплексные антикоррупционные механизмы), 09.10.2014 Петр Порошенко подписал закон. В среду, 15.10.2014 закон был опубликован в официальном печатном издании и в этот же день вступил в силу. Отсутствие даже минимального периода между опубликованием правового документа и вступлением его в силу, который позволяет подготовить государственные учреждения к внедрению его положений, явилось одной из причин для критики со стороны экспертов.

03.10.2014 г. подтвердилась информация о том, что Юлия Левочкина, депутат от Партии регионов (сестра главы Администрации президента Януковича, Сергея Левочкина), выполняющая от имени Верховной Рады функцию заместителя председателя мониторингового комитета Парламентской ассамблеи Совета Европы, направила закон «Об очищении власти» на экспертизу в Венецианскую комиссию (Европейская комиссия за демократию через право, которая является консультативным органом Совета Европы). Несмотря на то, что оценка Комиссии не влияет на национальное право, этот шаг вызвал шквал эмоций в Украине, где противники люстрации, объединившиеся вокруг отстраненной от власти политической среды (входившие в Партию регионов и Коммунистическую партию, а также часть независимых депутатов), использовали его в качестве основания утверждения, что закон несовместим с международным правом и будет отменен.

Фактически Венецианская комиссия сформирует группу экспертов, состоящую из специалистов в области конституционного и международного права, которая будет рассматривать закон с точки зрения его соответствия руководящим принципам европейского права с особым акцентом на Резолюцию 1096 (1996 г.), а также его логическую связанность и юридическое качество в целом.

Подписывая закон, президент Порошенко заверил, что в него будут внесены возможные изменения после получения рекомендаций Венецианской комиссии. 

6. Разногласия и источники критики

Наряду с законом «О восстановлении доверия к судебной системе» закон «Об очищении власти» является вторым законом, наиболее подвергаемым нападкам со стороны оппозиции и кругов, связанных с бывшей Партией регионов. Политики и деятели, связанные с Оппозиционным блоком, берущим начало от Партии регионов (блок получил 9,43 % голосов на парламентских выборах 26.10.2014, а его главой ныне является Юрий Бойко, в прошлом вице-премьер и министр энергетики, который считается близким соратником свергнутого президента Януковича), активно действуют, чтобы парализовать два закона, заявляя об их обжаловании в Конституционном суде, а также ведут  активное лоббирование в международных институциях, в частности, на форуме Европейского Союза, дабы убедить общество, что как сама идея люстрации, так и украинские люстрационные механизмы являются неправомерными.

Тем временем закон уже приносит первые результаты. Существует положение об отсутствии негативных последствий по отношению к лицам, которые по собственной инициативе оставят занимаемые ими должности. 08.10.2014 этим воспользовался и.о. министра экономики Анатолий Максюта. 16.10.2014, в первый день после вступления в силу закона о люстрации, премьер-министр Арсений Яценюк подписал соглашение на прекращение трудовых отношений с 39 лицами своей администрации.

Важна также критика в отношении принятого закона, основанная на существенных предпосылках. Она исходит в основном от группы экспертов и инициаторов процесса люстрации в Украине, изначально участвующих в работе люстрационного комитета Соболева, и ушедших позже в отставку в знак несогласия с выбранным направлением работы.

Один из наиболее критических анализов публикует Леонид Антоненко, известный  украинский юрист, активно участвующий в деятельности рабочей группы при Министерстве юстиции по вопросам внедрения антикоррупционных реформ. Основное направление критики Антоненко основано на утверждении, что закон, вопреки декларируемым намерениям политиков и общественным ожиданиям, не наносит удар по самым крупным преступникам прежнего режима.

Другие существенные замечания Леонида Антоненко касаются отказа от создания центрального независимого органа, полностью отвечающего за люстрацию. Ее децентрализованный характер, а особенно тот факт, что руководитель каждого государственного учреждения отвечает за проведение люстрации как бы «у себя», может привести к далеко идущему субъективизму и создавать возможности для манипуляций. Это подтверждает громкое заявление Татьяны Чечетовой, главы Харьковского горсовета, о том, что она не видит в своем учреждении лиц, которые подпадали бы под действие этого закона35. Антоненко дополнительно обращает внимание на необходимость люстрации парламентариев и указывает на идеологический характер перечня бывших должностей, за пребывание на которых предусматривается негативное люстрационное заключение, отмечая, что такое решение должно быть связано каждый раз с конкретной виной, а не фактом самой принадлежности к определенному руководящему кругу.

Критические замечания также сделаны Максимом Черкасенко, также бывшим членом люстрационного комитета, который обращает внимание на факт, что закон в нынешней форме не соответствует нормам международного права. Так же, как и Антоненко, Черкасенко призывает к созданию независимой институции, которая бы проводила люстрацию организованно и централизованно, что в большей степени бы отвечало рекомендациям Совета Европы. Эксперт также подчеркивает, что особенное внимание следует уделить вопросу обеспечения надлежащей защиты частной жизни и избегания так называемой дикой люстрации.

Закон публично критикует также Евгений Захаров, директор Харьковской правозащитной группы и известный активист, поддерживающий акции протеста на Майдане. Главным аргументом Захарова является нарушение регламента Верховной Рады во время голосования по законопроекту. Кроме того он, как и прочие, обращает внимание на отказ от создания независимого органа, который занимался бы люстрацией, а также на нарушение частной жизни третьих лиц при проверке имущественного состояния очень широкого круга людей (однако намерением автора проекта было ограничение типичной для Украины ситуации, когда государственный чиновник переписывает имеющееся имущество на членов семьи). Захаров задает также вполне прагматичный вопрос о новых кандидатах на должности в государственных учреждениях (люстрация подразумевает настоятельную необходимость организации нового, эффективного процесса обучения высококвалифицированных государственных служащих).

Среда украинских экономистов заняла осторожную позицию по отношению к процессу внедрения закона. Экономисты (в частности в публикациях на страницах Forbes Ukraine) задают вопрос: согласно каким принципам будут подбираться лица на потенциально массово освобождаемые должности в течение короткого времени? При этом обращая внимание на необходимость проведения широкомасштабной реформы системы государственной службы.

По мнению Генерального прокурора Украины Виталия Яремы, закон нарушает Конституцию и вызовет огромное количество жалоб в Европейский суд по правам человека в Страсбурге, учитывая нарушение правила индивидуальной юридической ответственности. Стоит отметить, что в свете заявления, адресованного общественности, Генеральный прокурор не поддерживает люстрацию вообще, а в общественном сознании прокуратура и другие правоохранительные органы являются одними из самых коррумпированных структур в стране и, следовательно, препятствуют внедрению любых механизмов проверки. 

7. Нынешнее состояние и перспективы

В настоящее время (состояние на 17.11.2014) Министерство юстиции готовится к внедрению этого закона, для чего необходимы разработка и принятие исполнительного документа, уточняющего процедурный порядок и компетенции отдельных внутренних структур, созданных специально для проведения процедуры люстрации в рамках ведомства. Готовящийся исполнительный документ должен также определить принципы функционирования Общественного люстрационного совета при Министерстве.

Люстрационное законодательство уже начало функционировать в практическом измерении, учитывая положение об автоматическом увольнении лиц, занимающих руководящие должности в органах государственной администрации и аппарате поддержания законности, если они хотя бы в течение года занимали должности в период осуществления власти президентом Виктором Януковичем и не уволились по собственному желанию. Реестр этих лиц доступен на официальном сайте Министерства юстиции. Общее число уволенных по состоянию на 12.11.2014 составило 350 человек.

Кроме того, СМИ постоянно сообщают о наиболее громких случаях люстрации высших чиновников.

Имеются также первые апелляции. Прокурор из города Сумы подал жалобу в административный суд, оспаривая собственную люстрацию и утверждая, что «не нарушал прав человека, не имеет ничего на совести и не понимает, почему теряет работу».

Освобожден от занимаемой должности, среди прочих, первый заместитель генерального прокурора Николай Голомша, который тоже незамедлительно обратился в суд; также отправлен в отставку вице-министр экономики Анатолий Сухомлин.

В связи с интерпретационными неясностями применения некоторых положений закона, Служба внешней разведки Украины как первое государственное учреждение обратилась в Конституционный Суд с просьбой об их интерпретации. А генеральный прокурор заявил об обжаловании всего закона, как противоречащего Конституции (однако до настоящего времени обжалование так и не осуществилось). Подобные заявления появились также со стороны части судейской среды (украинское законодательство предусматривает такую возможность для судей судов наивысшего уровня).

В данный момент ключевое значение для дальнейшего развития люстрационного процесса в Украине будет иметь готовящееся распоряжение Министра юстиции, уточняющее функционирование проверочных процедур, оценка и рекомендации Венецианской комиссии и их восприятие национальной спецификой, а также позиция президента, нового правительства и парламентского большинства по отношению к возможным поправкам к закону. Существенными будут также решения Конституционного суда, особенно после возможного поступления обещанных жалоб.

В дальнейшей перспективе большое значение будет иметь также практика вынесения решений Европейским судом по правам человека в Страсбурге в случае предъявления иска Украине лицами, считающими себя жертвами люстрационного процесса.

С точки зрения международной поддержки, международное сообщество должно оставаться активным наблюдателем имплементации люстрационного процесса в Украине. Один из постулатов предполагал даже участие международных наблюдателей в процессе люстрации при учреждениях, ведущих и контролирующих проверку по образцу наблюдателей-членов наблюдательных миссий на выборах. По идее, это должно было повысить их достоверность и уровень прозрачности путем минимизации подозрений в злоупотреблении проверкой как инструментом борьбы с политическими противниками.

Похожую, контролирующую роль эффективно выполняет гражданское общество, дальнейшее развитие которого требует формирования компетенции лидеров и поддержки в финансовом аспекте. Критическим пространством будет также подготовка новых кадров для нужд государственной службы в виде курсов, семинаров, зарубежных стипендий и учебных визитов и т.д., но прежде всего, – современной институциализированной системы обучения, центром которой должна случиться реформированная Высшая школа государственной службы. В этой области целесообразным представляется использование опыта таких стран, как Франция (École nationale d'administration – Национальная школа администрации) или Польша (Krajowa Szkoła Administracji Publicznej – Национальная школа государственной администрации). 

8. Деятельность фундации «Открытый Диалог»

С марта 2014 г. Фундация «Открытый Диалог» активно поддерживает Люстрационный комитет экспертизами, а также информационными действиями в контексте люстрации, осуществляемыми за пределами Украины. Мы организовали или были соорганизаторами нескольких тематических конференций и учебных визитов в организации, которые занимаются люстрацией, исторической памятью, борьбой с коррупцией и организованной преступностью, а также государственной безопасностью в странах ЕС, которые с 1989 года проходили трансформацию системы. Фундация организовала также несколько информационных встреч для местных сообществ Западной и Южной Украины, посвященных идее люстрации и польскому люстрационному опыту.

01.04.2014 в отеле «Казацкий» в Киеве была проведена первая, посвященная люстрации международная конференция «Люстрация: решения для Украины», которая собрала украинских политиков, юристов, журналистов и гражданских активистов. Дискуссии на внутриукраинской почве сопровождались выступлениями зарубежных экспертов (среди которых многие занимаются широко понимаемой люстрационной проблематикой профессионально) из Польши, Чехии, Грузии, Эстонии и Литвы, которые представили люстрационные механизмы, функционирующие в отдельных странах. Присутствовал также эксперт из Словении, который на ее примере указывал на серьезные опасности, ожидающие Украину в случае непроведения люстрации.

В мае-июне 2014 г. был организован цикл учебных визитов с участием председателя Общественного люстрационного комитета Егора Соболева, который по приглашению Фундации посетил Париж, где концепция люстрации в Украине была представлена, в частности, французским парламентариям. Егор Соболев также посетил Европарламент в Брюсселе, Совет Европы в Страсбурге и Прагу, где состоялась встреча с д-ром Павлом Жачеком, создателем и первым председателем чешского Института исследования тоталитарных режимов, а также с Петрушкой Сустровой, чехословацкой диссиденткой и соавтором чешского люстрационного закона, ответственной впоследствии от имени Министерства внутренних дел за раскрытие деятельности служб безопасности в период коммунизма.

В июне 2014 г. по приглашению председателя польского Института национальной памяти в сотрудничестве с Фундацией состоялся цикл встреч в Варшаве, в частности, с руководством ИНП и Люстрационного бюро ИНП, Генпрокуратурой, Центральным антикоррупционным бюро, а также с независимыми экспертами.

Результатом учебных визитов стали некоторые из решений и механизмов проверок, вошедших уже в первый законопроект, подготовленный Люстрационным комитетом с использованием зарубежного опыта. Фундация перевела его на восемь европейских языков.

Кроме того, заключения и экспертизы авторства зарубежных специалистов регулярно собирались координаторами Фундации и после обработки передавались Люстрационному комитету, депутатам Верховной Рады и другим заинтересованным сторонам. Это в значительной степени способствовало повышению прозрачности законопроектов.

Результаты работ команды экспертов были представлены на пресс-конференции 22.08.2014 в форме списка рекомендаций, которые следовало бы учесть в дальнейших работах над законом, чтобы он в полной мере отвечал требованиям международного права и рекомендациям Совета Европы (по мнению многих экспертов, в нынешнем виде закон может быть подвергнут критике).

11.09.2014 вместе с USAID FAIR Justice Project была организована следующая конференция «Люстрация: зарубежный опыт и перспективы в Украине», преследующая цель расширения обмена знаниями между специалистами, заангажированными в законодательный процесс, и зарубежными экспертами, а также подведения итогов прежних украинских работ по люстрации. 

9. Выводы

Результат активности Общественного люстрационного комитета с марта по сентябрь 2014 г. можно считать огромным политическим успехом. Люстрация в Украине прошла по законодательным тропкам путь от общественного постулата до воплощения в жизнь и начала давать первые результаты в виде многочисленных отставок, предположительно наиболее коррумпированных государственных чиновников. Эффективное воздействие на сопротивляющиеся реальному принятию закона политические элиты стало возможным, в том числе благодаря использованию значительного общественного давления путем организации манифестаций под Верховной Радой. Мобилизация общественности использовалась в качестве инструмента ускорения отставок, а также инициирования служебных и прокурорских расследований в отношении некоторых, наиболее одиозных и скомпрометировавших себя чиновников, связанных с предыдущим режимом, в том числе и на местном уровне.

Следует напомнить, что на начальном этапе в Верховной Раде сосуществовало шесть различных взаимоисключающих законопроектов, разработанных несколькими конфликтующими между собой группировками, при этом разделились не только политические партии, но и экспертная среда. Также ни президент Порошенко (придерживающийся позиции, что оптимальной формой люстрации являются выборы), ни премьер Яценюк изначально не принадлежали к числу сторонников люстрации. Между тем, в настоящее время люстрация является одним из главных пунктов программ большинства политических партий, представленных в парламенте после выборов (октябрь 2014 г.)

Наибольшим недостатком люстрации в Украине можно считать сам закон. К сожалению, многие рекомендации международных экспертов не были приняты во внимание, а сам закон «Об очищении власти», по нашему мнению, должен быть существенно изменен, особенно в части обеспечения индивидуальной ответственности в люстрационном процессе, а также относительно создания учрежденного для этого независимого органа. При этом вопрос необходимости изменения конституции, как обязательного условия для этого, хоть и остается дискуссионным, однако наверняка существенным образом ограничивает шансы на это.

Тем не менее, содержание закона было предметом бесчисленных переговоров между политическими группами и многочисленными фракциями внутри них не только с целью получения поддержки парламентского большинства, но даже и для обеспечения кворума при голосовании, что является обычной практикой в украинском парламенте. Поскольку люстрация по самой своей сути накладывает дополнительные ограничения и наносит ущерб интересам значительной части политического класса, то принятие закона тогдашним парламентом было возможно только в результате далеко идущего компромисса. Это привело, среди прочего, к тому, что его действие не распространяется на депутатов.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Якщо не буде люстраційного звільнення - можливий суд і самосуд

Люстраційний закон: опозиціонери – хочуть змінити, Соболєв – обіцяє повстання

23 жовтня 2015

Конституційний суд поновив розгляд закону про очищення влади на предмет відповідності Конституції

Київ – Чи варто змінювати чинний закон про очищення влади – вирішує Конституційний суд України, до якого звернулися Верховний суд і депутати від опозиції. Сумніви в позивачів викликає те, що в рамках люстрації високопосадовці та судді, які мали певні посади в період правління Віктора Януковича, підлягають звільненню без рішення суду, за результатами перевірки Мін’юсту. Водночас у Мін’юсті та в антикорупційному комітеті парламенту говорять про упередженість частини суддів, а голова комітету Єгор Соболєв навіть погрожує повстанням, у разі, якщо люстрацію в Україні скасують. Політологи пояснюють таке протистояння недостатнім темпом реформ в Україні та бажанням чинної влади іти на компроміс із представниками колишньої.

Конституційний суд України відмовився перенести розгляд справи щодо конституційності положень закону про люстрацію через відсутність частини учасників процесу.

Леонід Ємець

Леонід Ємець

Про перенесення засідання просив, зокрема, один із представників Верховної Ради в КСУ, депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець, який через колег передав суду, що не зможе бути присутнім у залі, бо має їхати на засідання Венеційської комісії на суміжну тему: там розглядатимуть законопроект про внесення змін до Конституції України в частині правосуддя.

Єгор Соболєв

Єгор Соболєв

Ємець додав, що має намір виступити в суді «з обґрунтованою позицією щодо конституційного подання», проте суд відхилив це прохання і почав розглядати справу. Депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв висловив протест у зв’язку з тим, що депутатів не повідомили завчасно.

На це голова Конституційного суду Юрій Баулін став нагадувати депутатові про правила поведінки на засіданні КСУ і про те, що він наразі не має права на клопотання.

Опозиція і частина правників хочуть люстрації «по одному і через суд», а не «всіх разом»

Суддя КСУ Наталія Шаптала озвучила суть претензій суддів Верховного суду та опозиційних депутатів до цього закону: вони просять перевірити конституційність норм, які зобов’язують звільняти посадовців за сам факт обіймання посад в час правління Віктора Януковича, «без доведення складу злочину». На ці норми, за словами Шаптали, вказують і частина українських правників, яких опитав КСУ. Інша ж їхня частина посилається на європейську практику: в Чехії та ще в деяких країнах ЄС закон про люстрацію мав зворотню дію: він передбачав відповідальність за саму лише співпрацю з попередньою владою, тобто за названі в законі правопорушення, які скоїли, коли цього закону ще не існувало.

Юрій Мірошниченко

Юрій Мірошниченко

Колишній представник Віктора Януковича в парламенті, опозиційний депутат Юрій Мірошниченко заявив, що він та ще 46 парламентарів не проти люстрації як такої, але виступають за індивідуальну відповідальність кожного посадовця чи судді, якщо їхню вину доведуть або суд, або Вища рада юстиції, яка має право звільняти суддів.

«47 народних депутатів, які є суб’єктами конституційного подання, визнають право парламенту на такий механізм, як люстрація. Але лише в межах Конституції», – каже опозиціонер.

Натомість голова парламентського антикорупційного комітету Єгор Соболєв зауважив, що частина суддів КСУ «працювали на режим Януковича», і є упередженими.

«Ці судді не мають право розглядати конституційність закону про люстрацію. Просто не мають права. Вони є людьми Януковича, і підслідними у дуже серйозній кримінальній справі», – наголошує Соболєв.

Під час засідання КСУ Соболєв написав у соцмережах, що в разі скасування люстраційного закону залишить депутатську діяльність і спробує «організувати повстання», яке матиме на меті люстрацію.

 

Тим часом, будівлю Конституційного суду пікетували активісти, які вимагають не скасовувати люстраційного закону, бо він був однією з ключових вимог Майдану.

Ніхто не забув, як розливаються «коктейлі Молотова» – активіст під судом (відео)

Ніхто не забув, як розливаються «коктейлі Молотова» – активіст під судом (відео)

Днями й прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що чинний склад Конституційного суду не може розглядати відповідність Основному закону положень закону «Про очищення влади».

За його словами, у самому КСУ вісім членів підлягають люстрації, бо працювали в інтересах попередньої влади.

Арсеній Яценюк

Арсеній Яценюк

«Уряд направляє до суду свого представника з відповідною правовою позицією. Інтереси уряду України представлятиме голова департаменту з питань очищення влади Тетяна Козаченко», – анонсував прем’єр.

Однак Конституційний суд не дав можливості представнику уряду Тетяні Козаченко заявити відвід суддів, які, за словами Яценюка та Соболєва, є необ’єктивними, бо самі підпадають під люстрацію.

Голова суду Юрій Баулін заборонив Козаченко також ставити в суді питання представникам 47 депутатів, які оскаржують закон «Про очищення влади».

І мотивував це тим, що в суді беруть участь сторони конституційного провадження, а представниця уряду не належить до них, і є лише «залученою до процесу».

Зрештою суд взяв перерву в засіданні до 23 жовтня.

В суспільстві бояться реалізації путінських сценаріїв – Цибулько

Політичні пристрасті довкола люстрації пов’язані з тим, що влада намагається цією темою замінити більш комплексні реформи, заявив Радіо Свобода голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

Ігор Коліушко

Ігор Коліушко

«На мій погляд, в законі є дискусійні питання щодо неконституційності окремих норм. Які саме – підказувати не буду: судді самі розберуться і винесуть рішення. Головна проблема – в іншому: закон про люстрацію має йти разом або після реалізації реформ в органах державної влади, – вважає експерт. – А в нас цим законом замінюють реформи. Так, закон про державну службу лежить у парламенті, його ухвалення затягують».

У цих умовах, пояснює експерт, педалюється питання люстрації, але без решти реформ вона стає лише «механізмом волюнтаристського звільнення одних людей, невигідних владі, та призначення на їхнє місце інших – без конкурсів», – підсумовує Коліушко.

Володимир Цибулько

Володимир Цибулько

Натомість політолог Володимир Цибулько говорить, що боротьба довкола того, змінювати закон про люстрацію, чи ні, викликана настроями нинішньої влади іти на домовленості з представниками влади минулої.

В суспільстві з’явився страх, що цей компроміс в політичному класі перетвориться на реалізацію путінських сценаріїв

«Останнім часом почалися примиренські настрої нинішньої влади з колишньою. Реформування судів та прокуратури не відбувається, втрачений темпоритм реформ. І в суспільстві з’явився страх, що цей компроміс в політичному класі перетвориться на реалізацію путінських сценаріїв. Тому суспільство боїться такого повороту, і вибори цей ефект посилюють. Маємо переломний момент: будуть реформи незворотними чи ситуація зависне», – так оцінює політолог момент конституційного розгляду закону про люстрацію.

За словами Володимира Цибулька, протистояння довкола закону про очищення влади є не лише політичною боротьбою, а й економічною: партії намагаються зберегти в Україні ті сценарії, за яких буде комфортно пов’язаним із ними фінансово-промисловим групам.

16x9 Image

Євген Солонина

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

закон про люстрацію змінять

Петренко: закон про люстрацію змінять до кінця року

Четвер, 03 вересня 2015

Міністр юстиції Павло Петренко прогнозує внесення Верховною Радою змін до закону "Про очищення влади" (про люстрацію) у поточному році.

Про це він сказав журналістам, повідомляють "Українські новини".

"Саме зараз відбувається зустріч, у тому числі експертів Ради Європи, в парламенті із членами робочої групи, які брали участь у розробці закону. Я знаю, що депутатські фракції коаліції... підтримали те, щоб на цій поточній сесії були проголосовані ті зміни, які були схвалені "Венеціанською комісією", – повідомив міністр.

За його словами, голосування про внесення змін у закон про люстрацію пройде найближчим часом.

Як відомо, у четвер директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко заявила, що міністерству доводиться боротися з саботажем люстрації в судах.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Саботаж люстрації

Мін'юст: Ряд державних органів намагається саботувати процес люстрації в Україні

16:14, 22 червня 2015

Венеціанська комісія визнала правомірним встановлення 10-річного терміну усунення цих службовців від державної служби

112.ua

Спекуляції на тему незаконності звільнення посадових осіб, які служили за Януковича, і невідповідності норм закону про очищення влади міжнародним стандартам, були повністю спростовані представниками Венеціанської комісії. Про це сьогодні в ході виїзної колегії Міністерства юстиції за участю прем'єр-міністра Арсенія Яценюка заявив міністр юстиції Павло Петренко, повідомляє прес-служба міністерства юстиції.

"Спекуляції щодо того, що звільнення проходять незаконно або у спосіб, який не відповідає міжнародним стандартам, були визнані безпідставними. Венеціанська комісія надала право українському уряду проводити очищення і дискваліфікацію тих державних службовців, які були призначені Януковичем за результатами незаконної зміни конституції і подальшої так званої адміністративної реформи", - зазначив глава Мін'юсту.

За його словами, у своєму фінальному висновку Венеціанська комісія зазначила, що український закон про очищення влади повністю відповідає міжнародним стандартам, а в Україні реалізується унікальна процедура люстрації, яка відрізняється від таких процесів у Європі. Разом з очищенням влади відбувається очищення від представників корупційних елементів з оточення Януковича. "Другим важливим положенням висновку є те, що Україна, посилаючись на відповідні резолюції Ради Європи, має право на звільнення вищих посадових осіб як колишніх представників угрупування, які були призначені Януковичем, метою якого була узурпація влади і зміщення демократичного режиму в Україні", - зазначив міністр юстиції.

Він також повідомив, що Венеціанська комісія визнала правомірним встановлення 10-річного терміну усунення цих службовців від державної служби.

Ще однією новелою остаточного висновку щодо закону про очищення влади стало те, що у Венеціанській комісії визнали правомірним включення суддів Конституційного суду України до переліку осіб, які можуть бути люстровані, якщо такі судді були причетні до узурпації влади. "Ряд технічних рекомендацій, які були висловлені Венеціанською комісією, український уряд обов'язково врахує при подачі змін до закону в парламент. Йдеться про створення незалежного органу, який буде займатися люстрацією, про те, що суддівський корпус буде проводити процедуру люстрації через Вищу раду юстиції, як це передбачено Конституцією України", - повідомив Петренко.

Новини за темою: Мін'юст: Прийняття ВР закону про адмінпослуги дозволить реєструвати бізнес в 7 тис. точок по країні

На його переконання, після даного висновку Венеціанської комісії процес люстрації в Україні є незворотнім. Тому рішення, прийняте урядом, що люстраційна перевірка повинна завершитися до кінця 2016 р., буде виконано.

Глава Мін'юсту також зазначив, що ряд державних органів намагається саботувати процес очищення влади в Україні. "За дорученням прем'єр-міністра було проведено аналіз процесу люстраційної перевірки в усіх органах державної влади. Є певні органи, де є сумна статистика. Насамперед, це правоохоронні органи, СБУ, прокуратура, Державна фіскальна служба, які намагаються приховати інформацію про осіб, які підпадають під люстрацію. Невтішна ситуація і в ряді цивільних державних органів, зокрема у Державній архітектурно-будівельній інспекції, яка взагалі не надала жодної інформації про проведення перевірок", - поінформував міністр юстиції.

Зі свого боку, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк підкреслив, що Венеціанська комісія керується дефініціями справедливості, тому її члени відзначили, що той, хто здійснював злочини проти української держави і був частиною корумпованого режиму Януковича, не має права керувати країною. "Процес люстрації в країні повинен бути завершений. Той, хто підпадає під люстрацію, той, хто був частиною режиму Віктора Януковича, не має права перебувати на державній службі", - заявив прем'єр-міністр.

Він також повідомив, що за результатами колегії дасть доручення всім органам державної влади (у тому числі МВС, СБУ, прокуратурі, ДФС) завершити процедуру люстрації і набрати якісно нових чиновників для країни.

Нагадаємо, закон "Про очищення влади", відомий як закон про люстрацію, набув чинності 16 жовтня 2014 р. Венеціанська комісія 19 червня, через 9 місяців вивчення закону "Про очищення влади", схвалила його в цілому.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

14.07.15 16:30  "ПРОЦЕДУРА

14.07.15 16:30

 "ПРОЦЕДУРА ЛЮСТРАЦІЇ, ЯКА ПРИЙНЯТА В УКРАЇНІ, ЗАНАДТО ЛОЯЛЬНА", - ГОЛОВА ЛЮСТРАЦІЙНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ ТЕТЯНА КОЗАЧЕНКО

Голова Департаменту з питань люстрації Мінюсту Тетяна Козаченко щиро й безпосередньо дивується: "Не розумію, чому так бояться моєї роботи. Я маю дуже малі повноваження". Однак в процесі нашої розмови додасть, що без її візи міністерство не може прийняти жодного рішення у сфері очищення влади.

Публічною особою Козаченко стала після скандального обшуку в її кватирі у зв'язку з підробленим листом чиновниці ДФС, що був виявлений командою Тетяни. Ряд ЗМІ та експерти відразу назвали дії міліції ознакою життєздатності закону про люстрацію, а власне обшук - спробою залякати Козаченко. Наразі скидається на те, що ефект вийшов зворотній.

Цензор.НЕТ розпитав головного "люстратора", в чому вона бачить унікальність очищення влади по-українськи, а в чому її надмірну м'якість, як одночасно співпрацює та "воює" з МВС і чому ображається, коли чує, що закон про люстрацію не працює.

 

ПІДҐРУНТЯМ ДЛЯ ЛЮСТРАЦІЇ Є ФАКТ УЗУРПАЦІЇ ЯНУКОВИЧЕМ ВЛАДИ

- Як Ви оцінюєте результати консультацій з Венеціанською комісією щодо процедури люстрації в Україні, що відбулися минулого тижня?

- Дуже позитивно. З боку експертів Венеціанської комісії не було критики, а лише поради й запитання, чому нами були прийняті ті чи інші норми. Ми підготували якісні презентації англійською мовою. Думаю, що Венеціанській комісії вперше було зручно працювати з українською стороною. Раніше більшість юристів в Україні навіть не знали, що є така Європейська Комісія "За демократію через право".

- Комісія визнала український досвід очищення влади унікальним. Чому?

- З часів Резолюції Ради Європи у 1996 року минуло майже десять років, тож сьогодні перед експертами Комісії постали питання, які не могли виникнути раніше. Десять чи двадцять років тому процедури очищення стосувалися посткомуністичних режимів. Тому люстрацію в Польщі й Чехії розуміють, як декомунізацію. Коли ми вивчали досвід проведення люстраційних процедур у Польщі та Чехії, тамтешні експерти навіть забороняли нам вживати слово "люстрація". Під ним вони однозначно розуміють декомунізацію. До речі, в нашому Законі України "Про очищення влади" це слово таки не вживається. Натомість вжито фразу "заборона доступу до державної служби".

Експерти Венеціанської Комісії підтвердили право України встановлювати нові стандарти доступу до державної служби задля безпеки держави, що й передбачає Закон "Про очищення влади". Ми підготували Меморандум для Венеційської комісії, в якому описаний процес узурпації влади екс-президентом Віктором Януковичем, котра і стала підґрунтям для очищення влади в Україні. Хочемо розвіяти страхи, які виникають в Європі та Україні довкола цього закону.

З президентом Венеціанської комісії Джанні Букіккіо

- Ці страхи виникають через недостатню поінформованість?

- Скоріше через нерозуміння Закону. Наприклад, до нас звертається справді багато людей, з проханням звільнити, або, як вони кажуть,"люструвати" ту чи іншу особу. Тобто, сподіваються, що інститут люстрації - це спосіб помсти чи звільнення людей, які їм не подобаються. Не треба очікувати, що Закон сприятиме звільненню всіх негідників. Він лише тимчасово відстороняє від державної служби тих, хто підпадає під конкретні критерії та не відповідає інтересам держави в конкретний момент нашої історії.

Дія Закону поширюється на обмежене коло людей: топ-менеджмент держави. Наприклад, якщо взяти обласну прокуратуру, то мова йде лише про 5 найвищих посад в установі. Це люди, які просто не могли бути поза системою, через них проводилися ті чи інші рішення, вигідні Януковичу та його оточенню. Наприклад, в МВС лише 0,5% з 200 тисяч працівників підлягають звільненню.

Однак, через ЗМІ, які належать холдингам Курченка, Льовочкіна, Фірташа, було подано дуже багато інформації, яка спотворює нашу роботу. Таким чином, Венеціанську комісію, перед тим, як вона мала робити проміжний висновок, налякали, що мова йде про заборону доступу до держслужби для 1 мільйона людей. Це не так. У нас загалом 800 тисяч державних службовців, які підлягають перевірці.

Показово, що жоден український канал не міг дозволити відрядити знімальну групу на засідання Венеціанської комісії, в яких ми брали участь. А журналісти "Інтера" нас там чекали. Кожного разу вони запитують мене "Чому люстрація провалилася?". Таке питання апріорі нівелює будь-яку відповідь й спотворює правові процедури, які насправді відбуваються. Насправді процедура люстрації, яка є в Україні, занадто лояльна. Це зауважили навіть експерти Венеціанської комісії.

Українська делегація у Венеціанській комісії

- В яких нормах виявляється її м'якість?

- Не йдеться про будь-яке розслідування, і як наслідок про адміністративну чи кримінальну відповідальність. Людина, яка чітко підпадає під критерії Закону, лише втрачає право доступу до державної служби. Тимчасово - протягом дії Закону. Він діє десять років, при тому, що вже минув майже рік.

Не просто відповідати на звернення, чи підпадає людина під звільнення, тому що ми не маємо доступу до особових справ, не знаємо, в який період вона працювала, а таких звернень сотні. Для того, щоб відповісти на всі ці звернення, нам у свою чергу необхідно зробити тисячі запитів. Це трата часу і гальмування роботи. Адже ми хотіли проводити роботу системно, щоб чиновники, які підпадають під Закон, не могли сховатися. Саме тому, ми формуємо повну базу посад, з 2010 по 2014 рік, за якою можна буде відслідкувати кожного високопосадовця.

- Наскільки вони реально можуть сховатися?

- Наша держава дуже повільно автоматизується. У нас відсутня належна комунікація між державними органами та система уніфікації інформації. Наприклад, якщо я роблю запит в ГПУ, чи працює у них конкретна особа, то центральний апарат ГПУ повинен зробити 27 відповідних запитів - до прокуратур всіх адміністративно-територіальних одиниць. Тож якщо одну особу відправили в запас, а потім перевели у день запиту в інший регіон, то її можна шукати роками.

ЗАКОН ЗАВАЖАЄ "ОПОЗИЦІЙНОМУ БЛОКУ" БУТИ У ВИКОНАВЧІЙ ВЛАДІ

- Яким чином збираєтеся ловити таких втікачів?

- Зараз ми створюємо власну базу. По деяких структурах вже маємо повну картину: хто, коли і який проміжок часу займав вищі посади. Коли я почала систематизацію даних, то побачила в абсолютних цифрах те, що раніше просто розуміла. Чітко видно, як різко й тотально відбулася заміна вищих чиновників після приходу до влади Януковича. Прізвища не мають значення - по датах чітко видно, що на конкретній посаді було призначено нову особу в рамках періоду узурпації Януковичем влади.

У цьому плані на наше прохання в рамках виконання Доручення Уряду, МВС надає всю необхідну нам інформацію. Вони також створили спеціальне управління з очищення влади.

- Однак ще недавно Ви називали МВС серед тих структур, які найбільше чинять опір люстрації…

- Щодо надання інформації ми не маємо жодних зауважень до МВС. Однак з іншої позиції вони дійсно спотворюють закон. Центральний апарат МВС має багато департаментів, які керують відповідним напрямком роботи міністерства по всій країні. Та міністерство зайняло цікаву позицію: у 2014 році змінили положення департаментів, за якими вони перестали бути самостійними структурними підрозділами. Нібито лишилося тільки два самостійних підрозділи: ДАІ та Державна служба охорони. А оскільки керівники інших підрозділів не є самостійними, значить вони не підпадають під люстрацію. У тому числі, керівники Головного слідчого управління. Таким чином, міністерство фактично рятує керівників міліції, які могли бути задіяні у злочинах під час Євромайдану.

- Органи прокуратури й ДФС чинять саботаж за схожим принципом?

- Прокуратура також порушує Закон. Наприклад, в судах вони отримують індульгенції за конкретними рішеннями, яких навіть немає в судових реєстрах. Ці рішення, звісно, потім не оскаржуються в апеляційному порядку. Але ми виявляємо такі випадки й самі подаємо на них апеляційні скарги.

Державна фіскальна служба взагалі не визнає частини Закону. Перевірці підлягають органи, які формували та реалізовували державну податкову та митну політику, але ДФС стверджує, що вона лише зараз починає формувати таку політику, а раніше (начебто) не мала права цього робити.

- Як плануєте виводити їх на "чисту воду"?

- Керівництво уряду дуже підтримує процедуру люстрації і добре розуміє, що відбувається. Зараз ми виконуємо завдання Кабміну про надання фактів намагання уникнення люстрації по кожному органу державної влади. Тому думаю, що цю проблему буде вирішено на рівні уряду.

- Крім цих трьох структур, хто ще чинить опір вашій роботі?

- Незважаючи на те, що дія Закону поширюється на вузьке коло осіб, з їхнього боку чиниться потужний спротив. Люстрацію не люблять всі вищі державні посадовці. Вони підкуповують суддів, намагаються домовитися, переховуються. Але їм все важче лишатися на своїх посадах.

Найбільше мене дратує аргумент, що їх не можна звільняти, бо вони, бачте, професіонали і їх ніким замінити. Тоді чому ж вони довели країну до такого стану?

- Де гарантія, що на їхнє місце прийдуть люди, які дійсно мислять інакше?

- Люстрація не ставить питання відбору кадрів. Однак, це не привід залишати на посадах тих, хто довів країну до жебрацького стану. Тому я прошу всіх, хто ставить подібні питання, долучатися до роботи з очищення влади і робити все можливе для того, щоб люди, які приходять на заміну звільненим чиновникам, відповідали нашим сподіванням.

Сьогодні очищення влади відбувається не завдяки державній службі, а дякуючи громадянам. Вперше в історії нашої держави посадовець височенного рівня пішов зі своєї посади деюре за власним бажанням, а дефакто - на вимогу суспільства. Я говорю про екс-генпрокурора Ярему. Таким же шляхом зняли голову ДФС Ігоря Білоуса. Та його призначили головою Фонду державного майна. І саботувати саму люстрацію все важче, бо владі потрібно бути публічною, бо необхідно зважати на міжнародну спільноту і відповідати вимогам суспільства.

Крім того, реваншисти зараз вкрай хочуть повернутися до виконавчої влади. "Опозиційному блоку" недостатньо бути в парламенті. Щоб мати доступ до державного бюджету їм потрібно бути у виконавчій владі. А Закон про очищення влади їм заважає, тож він працює.

Коли говорять, що очищення не відбувається, це не так. Мало того, воно почало відбуватися саме собою. Більшість керівників силових структур звільнилися за власним бажанням за кілька днів після втечі Януковича або перед тим, як Закон "Про очищення влади" мав вступити в дію.

В УКРАЇНІ ДОСІ НЕ СТВОРЕНО ЗАГАЛЬНИЙ ЛЮСТРАЦІЙНИЙ ОРГАН, БО ЙОГО РОБОТА БУЛА Б ЗАБЛОКОВАНА

- На сьогодні майже тисяча "люстрованих" чиновників оскаржують своє звільнення. Ви задіяні в цьому процесі?

- Так, але тут інша проблема. Суди відмовляються чинити правосуддя. Вони зупиняють всі справи, поки Конституційний суд не розгляне подання щодо законності деяких положень закону. Це нонсенс!

- Тобто ситуацію погіршує те, що Закон "Про відновлення довіри до судової системи" не працює?

- Не можна сказати про це так категорично. Приймаючи цей Закон, ми показали, що чекаємо від судової системи самоочищення. Було розформовано Вищу раду юстиції та Вищу кваліфікаційну комісію суддів, що були сформовані за часів Януковича, звільнено всіх голів судів з їх адміністративних посад й надано можливість суддям самостійно обрати нового голову. Та в 90% випадків обрано тих самих голів. Тобто, суддям дуже зручно працювати у старому режимі. Мало того, на з'їзді суддів було прийнято рішення подати Закон "Про очищення влади" на розгляд у Конституційний суд, до того, як Закон було схвалено парламентом.

Однак позитивний ефект від Закону є. По-перше, деякі суди своїх голів все ж поміняли. Та головне - всі вищі суди обрали нових керівників. А це значить, що система почала ламатися. Була створена Тимчасова спеціальна комісія по перевірці репресивних судових рішень, винесених під час Євромайдану. В комісії проводиться розгляд цих рішень і підготовка документів для розгляду у ВРЮ. Склад комісії це фахівці - демократичні і порядні.

- Як далі очищувати суди? Поширювати на них дію Закону "Про очищення влади"?

- Я не бачу в Україні потрібного рівня політичної волі для зміни судової гілки влади. Тому наразі потрібно робити все, що можемо.

У нас досі не створений орган, який би проводив перевірку реалізації Закону "Про очищення влади". Ми розуміли, що якщо створити загальний люстраційний орган зараз, вірогідність того, що він запрацює, дуже мала: його формування так само могло б бути заблоковано, як діяльність Вищої ради юстиції. По-друге, були величезні ризики, що туди підуть пролобійовані люди, які цю процедуру, просто захоронять. І останнє: на отримання такого органу в бюджеті немає коштів.

Тобто наше головне завдання - шукати ресурси та вдосконалити систему створення люстраційного органу. Зараз теж не найкращий час для його формування, але вибору немає. Нам треба рухатися вперед.

- Коли такий орган може бути створений?

- Є гарна ідея створити люстраційний орган в рамках проведення децентралізації. Щоб кожна установа, яка призначає чи звільняє особу, могла перевіряти всіх своїх працівників. Керівника перевіряє той, хто його призначає. Таким чином, дотримуватиметься і вертикаль, і порядок очищення. Це забезпечить масовість очищення, бо один орган 800 тисяч людей перевірятиме роками.

В Європі були вражені, коли ми з ними поділилися ідеєю децентралізації. Відмітили, що це нове віяння. Однак наголосили, що загальний орган таки має бути створений для додаткового контролю. Також західні експерти вважають, що він повинен мати більш широкі повноваження, ніж ті, що прописані в Законі. Вирішено, що у створенні цього органу братимуть участь дві гілки влади: призначатиме кандидатури Кабмін, але після узгодження з профільним комітетом Верховної Ради.

Тож як тільки приймуть зміни до Закону, ми матимемо шанс створити спеціальну установу, яка займатиметься люстрацією. Поки в парламенті ще не відбулося навіть першого читання цих змін, отже ми навіть не можемо проводити обговорення з цього приводу. Я маю величезну надію, що їх приймуть до вересня.

- Міністр юстиції заявив, що процес люстрації має завершитися до кінця 2016 року. Якщо досі не створено спеціального органу, чи встигне Україна пройти цей шлях за півтора роки, що лишилися?

- Відповідно до календарного плану Кабінету Міністрів України (КМУ) перевірка проводиться з грудня 2014 по грудень 2016-го. За цей час мають бути перевірені чиновники діючих органів влади. Далі ж мають перевірятися лише претенденти на посади, щоб не повернулися прибічники старого режиму, які тимчасово пішли, злякавшись Закону.

ВНАСЛІДОК СКАНДАЛУ З ОБШУКОМ У МЕНЕ ВДОМА БУЛО ЗВІЛЬНЕНО ТРОЄ ЧИНОВНИКІВ, ЯКІ ПІДПАДАЛИ ПІД ЛЮСТРАЦІЮ

- Обшук у Вашій квартирі і на робочому місці, проведений у травні у зв'язку з викриттям Вами листа-підробки колишньої заступниці голови ДФС, викликав справжній скандал. Як сьогодні його оцінюєте?

- Ми зробили ситуацію з Ігнатенко публічною, щоб показати, що Мінюст до цього не причетний. Після того, коли ми подали заяву до МВС про порушення кримінального провадження по факту підробки листа Мінюсту за підписом Заступника міністра юстиції, два місяці не було проведено жодних слідчих дій. А згодом першою слідчою дією в цій справі були обшуки в мене та мого заступника Дмитра Димова. Тож висновки напрошуються однозначні. При чому, проводило обшук Головне слідче управління МВС, яке на той час очолював Віталій Сакал - людина, яка сама підпадає під люстрацію. Нагадаю, поки ми з Дмитром в часи Євромайдану практично не виходили зі слідчих ізоляторів, допомагаючи незаконно затриманим протестувальникам, ці репресивні заходи чинилися під керівництвом Сакала.

- Вважаєте справу Ігнатенко істинною причиною процесуальних дій чи лише приводом?

- Ці два питання не є взаємовиключні: був той обшук помстою чи промахом з боку міліції. Коли мені ламали двері, я гадки не мала, у зв'язку з чим до мене прийшли.

Наступне, що ми зробили після обшуків, запропонували пройти перевірку на "Поліграфі". Я та всі працівники департаменту, на яких вказало Головне слідче управління МВС, пройшли цю перевірку. При тому, ми дозволили ставити будь-які питання, що стосується нашого перебування на державній службі.

- На якому етапі справа Ігнатенко зараз?

- Ми співпрацюємо з МВС. Цього тижня має бути загальна нарада. Я сподіваюся, що вони доведуть цю роботу до кінця.

Внаслідок цього скандалу було звільнено троє високопосадовців: Сакала, Ігнатенко і ще одну працівницю податкової, у справі якої було виявлено схожого фейкового листа. В нас популярний жарт, що якби схожі обшуки проводили кожного третього дня, то протягом року було б звільнено тисячу осіб, які підпадають під люстрацію.

Але тут важливо інше: це однозначний сигнал, що Закон не вдасться обійти. Тому і в цьому скандалі ми бачимо лише позитивний момент.

- Як відреагували Ваші колишні колеги, адвокати, на цей скандал?

- Під час обшуку завжди мають бути присутні адвокати й свідки. Двері мені почали ламати о 7 годині ранку, в цей час я не змогла відразу додзвонитися до жодного зі своїх адвокатів. Тому вирішила, що зроблю на Фейсбуку пост. Після мого запису впродовж кількох хвилин мене набрали аж четверо моїх друзів-адвокатів і сказали, що вже їдуть. Вони виявили, що люди, які вимагали відчинити двері, взагалі не уповноважені проводити обшук. Бо ухвала була видана на іншого слідчого. Тож їх змусили викликати слідчого, який і мав проводити обшук. Тобто якби не мої друзі-адвокати обшук у моєму помешканні провели б незаконно і не відомо, чим би все завершилося.

Із свого боку ми максимально готові сприяти слідству. Так, ми самі виявили готовність пройти поліграф. Проводили поліграфічне дослідження співробітники МВС, я пройшла першою та ті члени департаменту, які були вказані співробітниками МВС. Питання стосувалися будь-яких дій на державній службі, в тому числі про те, чи пропонували або чи отримували особисто хабарі, особисті блага та інше. На Вашу думку скільки посадовців готові пройти поліграф з таким переліком запитань?

- Не сумуєте за адвокатською роботою?

- Адвокатська практика дає свободу: я сама визначаю свій робочий час та партнерів по роботі, клієнтів. Зараз я в ролі державного чиновника обмежена в цьому. Та знаю, що не маючи особливих повноважень, я все одно є фільтром контролю у своїй галузі.

У цій ситуації я думаю про інше: мені як адвокату нікуди повертатися. Я не хочу знову йти у наші суди й працювати з нинішньою прокуратурою та міліцією. Тому поки я не досягну тих результатів, які планую, іншого шляху навіть не розглядаю. Спершу відбудеться очищення держслужби, а потім реформування. Сподіваюсь, прийде час і порядок коли я зможу повернутися до адвокатури.


Ольга Скороход, Цензор.НЕТ

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Чиновники отримують

Чиновники отримують «люстраційні індульгенції»

Із жовтня минулого року в Україні діє люстраційний закон «Про очищення влади». Однак громадські активісти зазначають, що багато чиновників «старої системи» не лише продовжують займати посади, а й повертаються у владу вже після люстрації.
Це, на їхню думку, є головною причиною гальмування позитивних змін у державі. І додають, нині ефективні лише інструменти громадського тиску, саме тому вирішили боротися із системою самостійно і вже звітують про результати: за півроку домоглися звільнення 29 чиновників, які підпадають під автоматичні критерії люстрації.

За 5 місяців громадські активісти домоглися звільнення 29 високопосадовців зі списку Топ-50 «недолюстрованих». Осіб, які підпадають під два автоматичні критерії люстрації і мали бути звільнені ще в жовтні 2014 року, після набуття чинності закону «Про очищення влади».

Керівництво країни не зацікавлене в люстрації, такий висновок робить голова громадського люстраційного комітету Олександра Дрік після майже піврічної роботи. Каже, що воно не лише не сприяє очищенню влади, а навпаки – чинить усілякий спротив.

«Справа не втому, що ми просто прибираємо людей з посад, а в тому що ми ламаємо ті схеми, які будувалися роками, якщо не десятиліттями. Ота дірка яка з’являється після звільнення людини дуже швидко, як правило, як ми бачимо вже заповнюється «своїми» людьми», – говорить Дрік – Ми всі маємо зрозуміти, ніхто в державному керівництві не зацікавлений в проведенні люстрації. Якщо кожен із нас не доєднається до цього процесу, то це як ракова пухлина, яка пустить метастази і ми з вами втратимо країну».

Ще одним підтвердженням потужного спротиву системи, експерт називає рішення суддів, які забороняють звільняти чиновників. І додає, дедалі частіше сьогодні можна спостерігати ситуацію, коли вже люстровані чиновники повертаються і займають високі посади.

«Ганна Ігнатенко, заступник начальника Головного управління ДФС у місті Києві, яка, як ви знаєте, підробила лист, який давав їй індульгенцію від звільнення. Хоча на сьогодні, як мені стало відомо, вона знову працює на посаді і знову причиною цього є дивне судове рішення, яке вже після люстрації дозволяє їй далі працювати. І це Юрій Дворак, начальник Київської міської митниці ДФС, який за нашою інформацією зараз був переведений до апарату Верховної Ради України» – говорить Олександра Дрік.

Два види люстраційної «індульгенції»

Люстраційний процес рухається, однак влада намагається врятувати «потрібних собі людей», не гребуючи при цьому «перекручуванням юридичних механізмів». Таку думку висловила голова департаменту люстрації Мін’юсту Тетяна Козаченко. У цьому контексті вона виділила два види «люстраційної індульгенції».

«Перший вид індульгенції – якимось документом, який насправді немає жодної юридичної сили, – говорить Козаченко – І є проблема, коли особи отримують приватну індульгенцію. Суди надають судові рішення в конкретній справі без залучення Міністерства юстиції. Фактично вони говорять про те, що посадовець, не зважаючи на всі наявні критерії, просто не підпадає під закон і до нього заборона не застосовується. Більше того, зловживання в цих судах величезне: починаючи з того, що ці рішення не розміщуються в судовому реєстрі і закінчуючи тим, що це частково виписані рішення, які всі підстави не розглядають».

Судді використовують ті закони, що пишуть депутати

Натомість начальник прес-центру суддівської влади Ольга Какауліна зауважує, судді діють в межах українського законодавства, а ті, хто дозволяє собі коментувати їхнє рішення, «проявляють правовий нігілізм», бо «особиста незалежність суддів є необхідною передумовою існування демократичного суспільства».

«Суд застосовує ті норми законів, які приймає Верховна Рада України. Тобто якщо в законі прописано таким чином, суддя може приймати відповідне рішення. Це справа вже судді і суду» – каже Какауліна.

У свою чергу, керівник головного департаменту регіональної політики Адміністрації президента Наталія Анненкова говорить, що люстраційний «процес може бути дещо розтягнутий», бо «проводяться додаткові перевірки та збирається уточнена інформація».

«Якщо в нас немає хоч одного з документа, ми не можемо приймати такі рішення – каже Анненкова – За цей час ми надіслали запити відповідно до положень закону на 571 особу – 31 людина була звільнена».

Дорога у владу для «мегазлодіїв» закрита – Карл Волох

Результати люстрації можна вважати «задовільними», бо більшість «старих кадрів» відсторонені від державної служби, говорить член Громадського люстраційного комітету Карл Волох. І додає, це хоч і не зробило країну реформованою, але якби вони лишилися, було б набагато гірше.

«Суспільству дуже складно таку річ оцінити, воно ж не може порівняти: як виглядали б наші справи, якби цього не сталося. Дорога для всіх колишніх регіоналів, для всіх тих мегазлодіїв була б відкрита у державну владу. На даний момент вона закрита – туди ніхто не може повернутися: ані Льовочкін, ані Колесніков і так далі. Прийдуть якісь там вибори, або переформатується коаліція, вони могли би піти і знову бути міністрами. Так що позитив безумовно є і він чималий» – розповідає Карл Волох.

Якщо ми і не досягнемо успіхів у люстрації – це не означає, що ми програли – Роман Майданик

У суспільства завищені очікування, тому «ці результати сприймаються як неуспішні», вважає завідувач кафедри цивільного права КНУ імені Тараса Шевченка Роман Майданик.

«Ми тільки чули, що начебто успіх був значний свого часу в Грузії, можливо, в Румунії, але, наприклад, та ж сама Польща – вона істотно не просунулася в питаннях люстрації. Так що, з одного боку, так, можна сказати, що в люстрації неналежні темпи, але з іншого – ми дещо відірвано розглядаємо ці питання. Більше того, якщо ми і не досягнемо значних успіхів у люстрації, то це не значить, що ми програли, що стоїмо на місці, скажімо, у просуванні до європейських стандартів» ­– говорить Роман Майданик.

Зі списку Топ–50 наразі звільнено 14 посадовців МВС, 6 – із центральних органів влади, по 4 представники з Державної фіскальної служби та прокуратури та 1 зі Служби безпеки України.

Ярослава Трегубова, Радіо Свобода

Запись опубликована 23.08.2015 автором в рубрике Люстрація с метками .

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Чи відбувся в Україні процес

Чи відбувся в Україні процес люстрації?

Про результати процесу люстрації в Україні, а також недоліки закону про очищення влади в бесіді з телеведучим Олександром Янковським в ефірі Чорноморської ТРК говорить секретар Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції Максим Маньковський.

Після Революції Гідності пройшло більше півтора року. На Ваш погляд, чи відбувся в Україні процес люстрації?

Я би почав із люстрації в головах людей. Це перше досягнення Майдану. Свідомість українців змінилася, люди стали трохи іншими. Так, змінилися не всі. Є і такі, хто продовжують бути впевненими у тому, що їм хтось щось винен. Сказати про те, як відбувається люстрація згідно закону про очищення влади дуже важко. Причина у тому, що ми є першопрохідцями. Цей закон не є досконалим, але у нас і немає досконалих законів. Так само у нас в державі  є люди, які виконують закони, а є такі, що не дотримуються законодавства.

Наскільки Ваша Громадська рада може впливати на процеси люстрації?

Хотілося би, щоб наш голос чули трохи краще.  Ми отримали рішення Апеляційного суду. Хочу нагадати, що Громадська рада позивається до Кабінету міністрів з приводу того, що один із заступників міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Василь Паскал перебуває на своїй посаді усупереч закону про очищення влади. Ми програли першу і другу інстанції. Суд говорить, що він не підпадає під цей закон. Окрім того, суд підтверджує, що Громадська рада не має права позиватися до суду, тому що наші права ні в чому не порушені.

Видання "ГОРДОН" повідомляє, що на їх запит у Міністерстві внутрішніх справ відповіли, що близько 80% бійців і кожен п'ятий командир розформованого «Беркуту» залишилися служити в МВС після переатестації. І це є результат, який ми всі очікували?

Безумовно, що «Беркут», який приймав участь у подіях на Майдані, повинен був бути розформованим. Якщо це дійсно реальні дані, то це просто ганьба. Треба реформувати Міністерство внутрішніх справ, а починати необхідно саме з цих структур. І ми сьогодні бачимо, що реформа почалася саме з міліції. Для мене незрозуміло, як вони пройшли переатестацію. Якщо ці люди приймали участь у подіях на Майдані, то вони апріорі не можуть її пройти. Але у нашій крані я вже нічому не дивуюся. До сих пір немає покарання, незрозуміло, чим займається прокуратура. Пройшло вже більше, ніж півтора роки, змінилися прокурори, а справа залишається на тому самому місці.

Начальник головного управління МВС у Києві генерал-майор міліції Олександр Терещук був звільнений із займаної посади 5 червня. Тоді прем'єр-міністр Яценюк заявив, що Терещук потрапив під люстрацію. Проте 3 липня на сайті Порошенка був оприлюднений указ, згідно з яким люстраційні заходи відносно екс-начальника київської міліції Терещука не застосовуються. 7 липня він був відновлений на посаді. На Ваш погляд, чому президент видав такий указ?

Це відбулося, тому що були внесені зміни до закону. Було внесено пункт про те, що президент може поновлювати своїм указом військових, які командують і дійсно є професіоналами, але підпадають під закон. Але мова йшла про генералітет та військових, які повинні приносити свою користь в АТО. Першим прецедентом щодо цього закону став пан Терещук. Він не є військовим. Він є міліціонером.

Більшість людей вважають, що люстрацією займаються Міністерство юстиції, департамент люстрації чи Громадська рада. Але це не так. Суб’єктом перевірки є вищестоящий орган. Тобто, СБУ перевіряє людей, які у них працюють. І вони знаходять різні варіанти обходу для тих людей, яких вони дійсно хочуть залишити на посаді. По всій Україні відбувається паплюження та саботаж люстрації. Вони люструють невигідних їм маленьких чиновників і клерків, а ті, хто сидить на схемах, зараз поновлюється. Знову формується фіскальна схема, яка працювала і при Януковичі. Усе повертається на свої місця.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Пояснення про те, що є ЛЮСТРАЦІЯ

 

Чому всі раптом злякалися люстрації? І що це таке насправді

 Для чого потрібна люстрація?

Особисто я, як і багато наших громадян, переконаний, що будувати нову країну, з новими цінностями та принципами, неможливо на старих основах. Потрібно очистити не лише органи влади, а й все наше суспільство. Очистити від брехні, фальші, корупції …  Але звісно, почати слід із очищення органів влади від тих чиновників, які ще вчора були опорою режиму, які порушували права громадян, переслідували їх, чинили тиск на них. Тому люстрація має зачепити міліцію, прокуратуру та суди, податкову та митницю, місцеві державні адміністрації та їх різноманітні управління та відділи. Разом з тим це стосується і тих керівників різних ланок які на догоду собі допомагали таким злочинцям або ж мовчки підтримували їх. Тому люстрація має зачепити і державні установи та організації, зокрема засоби масової інформації, заклади охорони здоров’я, навчальні заклади і т.д. Бо ті хто були не згідні із діями диктатора та його посіпак про це відкрито заявили. Всі інші, хто мовчав в цей час – вони теж прислужники режиму, тому не мають морального права на зайняття керівник посад. Якщо вони добрі фахівці, то хай працюють на посаді звичайних спеціалістів, але аж ніяк не керують певним підприємством чи галуззю.

Саме тому всі керівники різних рівнів повинні звільнити свої посади. Цей процес «обезголовлення гідри» ще звісно не люстрація, це своєрідна підготовка до неї. Якщо цього не зробити зараз, то через місяць цих чиновників–старожилів нічим не зметеш, адже вони вже не раз купляли собі посади.

Ну і звісно тут не можна оминути всю місцеву партійну верхівку Партії регіонів, яка на рівні із Януковичем несе відповідальність за події в країні. Тому жоден колишній регіонал не може займати посаду в органах влади.

Хтось скаже що це надто радикально. А я вважаю що це мінімальний перелік кроків, які ми зобов’язані зробити негайно. Інакше, за кілька кроків ми будемо мати повторення минулорічної ситуації, але у ще гіршому варіанті. Тому я за люстрацію.

 

Що таке громадська люстрація на Волині?

Більшості із вас відомо, що 24 лютого представники громадських середовищ Майдану, а саме - Правого сектору Волині, Самооборони Волині, Автомайдану та Громадського сектору Волині публічно заявили про необхідність проведення люстраційних процесів в області. До речі, перший раз ця заява була зроблена у присутності керівництва обласної ради, яке таку ініціативу підтримало.

Для того щоб цей процес не став хаотичним та не переріс у «з’ясування особистих стосунків» ці середовища й почали роботу над розробкою певних критеріїв та механізмів громадської люстрації, про що заявили публічно. Хто хотів та бажав за цей період міг безперешкодно звернутися до представників цих середовищ та запропонувати своє бачення цих процесів.

Звертаю увагу всіх на тому, що ці громадські середовища чітко заявили про необхідність якнайшвидшого ухвалення закону про люстрацію, який повинен законодавчо врегулювати всі питання проведення люстрації. Відповідні законодавчі пропозиції відносно цього питання були направлені до народних депутатів України, які працюють над проектом профільного закону.

Але, відсутність законодавства не є перешкодою для реалізації громадської ініціативи з очищення органів влади. Більше того, започатковані процеси громадської люстрації пришвидшують час прийняття потрібного закону.

Потрібно чітко зрозуміти, що процес громадської люстрації являє собою певну форму громадського контролю за формуванням нових органів влади, де основним інструментом є громадський тиск та осуд. Громадянська революція 2013/2014 років показала, що народ вимагає від влади, від політиків, чути його позицію та враховувати її. Тому громадська люстрація є одним із методів впливу народу на дії політиків.

Цього процесу не слід боятися, його треба вітати. Нарешті наші люди зрозуміли, що зміна імен без зміни принципів формування та діяльності органів влади нічого не дає. Тож люстрація є одним із фільтрів, який повинен не допустити до влади людей, що негідні служити народу.

 

Як буде проходити громадська люстрація на Волині?

Дуже важливо щоб всі зрозуміли - громадські середовища Майдану не беруть на себе роль люстраторів, вони лише ініціюють цей громадських процес та допомагають йому організаційно. Тому що чекати поки запрацює потрібний закон означає дати волю дій всім чиновникам та посадовцям, що приклали свою руку до формування режиму.

Для практичної реалізації проголошених цілей з представників вищезгаданих середовищ була створена Координаційна рада, що є робочою групою з підготовки до проведення громадської люстрації. На даний момент напрацьовані робочі документи, як то Декларація про громадську люстрацію та Положення про Комітет громадської люстрації, триває робота із формування персонального складу цього Комітету, проводиться збір інформації від громадян щодо фактів зловживань та перевищення службового становища колишніми високопосадовцями органів влади. Тобто триває щоденна копітка праця.

Через вторгнення російських військ на територію України та загострення ситуації в країні було узгоджено, що люстраційні процеси слід вивести на другий план. Але вони не припиняються. На днях буде озвучено спільна офіційна позиція чотирьох громадських середовищ щодо подальших кроків в цьому напрямку та будуть презентовані напрацьовані робочі документи. До роботи в Комітеті громадської люстрації будуть запрошуватись різні люди, для яких будуть виставлені доволі жорсткі умови. Затверджувати цих осіб буде Майдан. Всі факти та повідомлення, які надходять до представників Комітету будуть уважно вивчатись та перевірятись, а рішення будуть прийматись обґрунтовано та виважено.

Тому, той хто завжди чинив по закону та совісті – немає чого боятись, бо він в результаті люстрації отримає лише схвалення та підтримку громадськості. А от ті хто в різній формі порушував закон та переступав через людей – будуть піддані громадському осуду.

 

А чому ви?

А тому що цю важливу справу хтось має робити, і робити вже. Активісти з громадських середовищ Майдану не чекають, що хтось це зробить за них. Вони беруть і роблять це самі, так як відчувають серцем, як підказує совість, як вміють. І якщо ви теж хочете змін – то долучайтесь: пропонуйте, ініціюйте, підказуйте, але робіть.

Бо наш усіх громадянський обов’язок – довести революцію до кінця.

Разом і до кінця!

Шелеп М.

http://kds.org.ua/presentation/dejnichenko-vf-lyustratsiya-permanentnaya-kontseptsiya

 

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Зацікавилися результатами

Зацікавилися результатами роботи обласної комісії з питань люстрації

kiyanchuk-igorГромадська організація «Наша Полтава» зацікавилася результатами роботи Громадської комісії з питань люстрації Громадської ради при Полтавській обласній раді.

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» ГО «Наша Полтава» направила офіційний запит, в якому просить Полтавську обласну раду надати копії наступних документів:

– звіти роботи Громадської комісії з питань люстрації Громадської ради при Полтавській обласній раді за 2014 рік та 6 місяців 2015 року, очолювану Ігорем Кіянчуком;

– склад Громадської комісії з питань люстрації;

– офіційну оцінку роботи вищезгаданої комісії за період 2014 рік та 6 місяців 2015 року головою Полтавської обласної ради Вороною П.В.

Крім того, лідер громадської організації «Наша Полтава» Тарас Токар запропонував голові Полтавської обласної ради Петру Вороні постійно оприлюднювати звіти всіх громадських комісій Громадської ради при Полтавській обласній раді на офіційному сайті Полтавської обласної ради та в засобах масової інформації.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 16 жовтня 2014 р. № 563
Київ

Деякі питання реалізації Закону України “Про очищення влади”

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 167 від 25.03.2015}

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”;

перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Міністерству юстиції:

1) поінформувати Кабінет Міністрів України про результати виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, їх апаратом (секретаріатом) пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про очищення влади” щодо звільнення з посади осіб, які працюють у таких органах, та обіймають (обіймали) відповідні посади, згідно з критеріями, визначеними частиною першою статті 3 зазначеного Закону;

2) забезпечити розміщення на веб-сайті Міністерства інформації про власну поштову та електронну адресу і номер контактного телефону, а також поштову та електронну адресу і номери контактних телефонів Міністерства внутрішніх справ, Державної фіскальної служби, Служби безпеки, Генеральної прокуратури України, Державної судової адміністрації, що в одноденний строк з дня набрання чинності цією постановою подається зазначеними органами Міністерству юстиції.

4. Міністерству фінансів затвердити протягом десяти днів з дня набрання чинності цією постановою порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України “Про очищення влади”, та форму висновку про результати зазначеної перевірки.

Прем'єр-міністр України

А.ЯЦЕНЮК

Інд. 31




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 жовтня 2014 р. № 563

ПОРЯДОК
проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”

1. Цей Порядок визначає механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особами, які претендують на зайняття відповідних посад, щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади” (далі - перевірка).

2. Перевірка проводиться щодо:

1) Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, а також міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку, Голови Антимонопольного комітету, Голови Фонду державного майна, Голови Держкомтелерадіо, їх перших заступників, заступників;

2) Генерального прокурора України, Голови СБУ, Голови Служби зовнішньої розвідки, начальника Управління державної охорони, Міністра фінансів, Голови ДФС, начальника податкової міліції, Міністра внутрішніх справ, Голови ДСНС, їх перших заступників, заступників;

3) військових посадових осіб Збройних Сил та інших утворених відповідно до закону військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації;

4) членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, професійних суддів, Голови ДСА, його першого заступника, заступника;

5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх перших заступників, заступників;

6) начальницького складу органів внутрішніх справ, ДПтС, Держспецзв’язку, Мінфіну, ДФС, податкової міліції, МВС, ДСНС;

7) посадових та службових осіб органів прокуратури України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, Національного банку;

8) членів Центральної виборчої комісії, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;

9) керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб’єкта надання адміністративних послуг;

10) інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

11) осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у підпунктах 1-10 цього пункту.

3. Мін’юст для забезпечення здійснення громадського контролю за процесом проведення перевірки утворює дорадчий громадський орган з питань люстрації.

4. Організація проведення перевірки покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої проводиться перевірка (далі - керівник органу).

Організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.

Організація проведення перевірки членів Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Центральної виборчої комісії, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення покладається на керівника органу, в якому працює особа.

Керівник органу або голова суду обов’язково враховує положення частини сьомої статті 1 Закону України “Про очищення влади” (далі - Закон).

5. Керівник органу або голова суду згідно з планом проведення перевірок, затвердженим Кабінетом Міністрів України, приймає рішення про початок проведення перевірки у відповідному органі (далі - початок проведення перевірки в органі), в якому встановлює дату початку проведення перевірки, а також відповідальним за проведення перевірки визначає кадрову службу чи інший структурний підрозділ такого органу (далі - відповідальний структурний підрозділ).

6. Рішення про початок проведення перевірки в органі оприлюднюється в день його прийняття на офіційному веб-сайті органу, в якому проводиться перевірка, та в той самий день доводиться відповідальним структурним підрозділом такого органу до відома осіб, які підлягають перевірці.

7. У разі коли в органі, в якому проводиться перевірка, відсутня технічна можливість для оприлюднення рішення про початок проведення перевірки в органі, такий орган надсилає зазначене рішення в день його прийняття у паперовій та електронній формі (скановану копію у форматі pdf) на електронну адресу органу, якому підпорядковується зазначений орган. Орган, якому підпорядковується орган, в якому проводиться перевірка, у той самий день оприлюднює рішення на власному офіційному веб-сайті.

8. Особа, яка підлягає перевірці, зобов’язана у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в органі подати до відповідального структурного підрозділу:

1) у разі незастосування заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону:

власноручно написану заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом, про те, що до неї не застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо неї за формою згідно з додатком 1;

копії, засвідчені підписом керівника кадрової служби і скріплені печаткою (далі - засвідчені копії):

- сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім’я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України);

- декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік, складеної за формою, що встановлена Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції” (далі - декларація).

Після прийняття рішення Національним агентством з питань запобігання корупції про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації подаються шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за формою, що визначається Агентством;

2) у разі застосування заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, - власноручно написану заяву про те, що до такої особи застосовується заборона, передбачена частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, та про згоду на оприлюднення відомостей щодо неї за формою згідно з додатком 2.

Вимога стосовно надання в заявах згоди на оприлюднення відомостей щодо особи, яка підлягає перевірці, не поширюється на осіб, які займають посади, перебування на яких становить державну таємницю.

{Пункт 8 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

9. Професійний суддя, який підлягає перевірці, зобов’язаний у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в суді подати до відповідального структурного підрозділу документи, зазначені у пункті 8 цього Порядку.

{Пункт 9 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

10. Повідомлення особою, яка підлягає перевірці, в заяві про те, що до неї застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, або неподання нею заяви у строк, зазначений у пункті 8 цього Порядку, є підставою для звільнення особи з посади, що вона обіймає, не пізніш як на третій день після подання такої заяви або закінчення строку подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої відповідно частиною третьою або четвертою статті 1 Закону.

11. Повідомлення професійним суддею, який підлягає перевірці, в заяві про те, що до нього застосовується заборона, визначена частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, є підставою для надіслання Мін’юсту та ДСА головою суду не пізніш як на третій день після подання такої заяви її копії в паперовій та електронній формі (сканованої копії у форматі pdf).

{Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

Неподання професійним суддею, який підлягає перевірці, заяви у строк, зазначений у пункті 9 цього Порядку, є підставою для надіслання Мін’юсту та ДСА головою суду інформації в паперовій формі про неподання заяви не пізніш як на третій день після закінчення строку подання заяви.

{Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

Мін’юст у триденний строк з дня надходження зазначеної заяви або інформації звертається до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.

12. Керівник органу, який прийняв рішення про звільнення особи, зазначеної у пункті 10 цього Порядку, надсилає в день його прийняття до Мін’юсту в паперовій формі повідомлення про звільнення особи за формою згідно з додатком 6, відомості з якого не пізніш як на третій день з дня надходження до Мін’юсту вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади” (далі - Реєстр).

До повідомлення про звільнення особи додаються в паперовій формі засвідчені копії:

рішення про звільнення особи;

сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім’я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

{Пункт 12 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

13. Відомості про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону (прізвище, ім’я та по батькові, місце роботи, посада на час застосування положення Закону, критерії, на підставі яких застосовується заборона, та строк, протягом якого до особи застосовується заборона), не пізніш як на третій день з дня їх надходження до Мін’юсту розміщуються на офіційних веб-сайтах Мін’юсту та органу, в якому проводиться перевірка.

{Пункт 13 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

14. Відповідальний структурний підрозділ протягом десяти днів з дня надходження заяви особи, яка підлягає перевірці, на підставі відомостей, наявних в особовій справі такої особи, або на підставі наданих особою документів, а також інформації з Реєстру про внесення відомостей про особу до Реєстру або відсутність у Реєстрі таких відомостей, перевіряє достовірність відомостей, зазначених у заяві, щодо незастосування до неї заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених пунктами 1-8 частини другої, пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону:

{Абзац перший пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

1) заборони, яка застосовується до осіб, що обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р. та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням:

Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, міністра, керівника центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку, Голови Антимонопольного комітету, Голови Фонду державного майна, Голови Держкомтелерадіо, Генерального прокурора України, Голови СБУ, Голови Служби зовнішньої розвідки, начальника Управління державної охорони, начальника податкової міліції, Голови ДСНС, Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого заступника, заступника;

члена Вищої ради юстиції (крім Голови Верховного Суду України), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови ДСА, його першого заступника, заступника;

керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, МВС, Міндоходів, податкової міліції;

керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури, СБУ, МВС, Міндоходів, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах у м. Києві;

Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрацій, їх перших заступників, заступників, голови райдержадміністрації, районної в м. Києві держадміністрації;

Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил, Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил, їх першого заступника, заступника;

голови або члена національної комісії, що здійснює відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;

керівника державного підприємства, що належить до сфери управління суб’єкта надання адміністративних послуг, яке відповідно до законодавства вчиняє дії, необхідні для надання адміністративних послуг;

2) заборони, яка застосовується до осіб, що:

були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної партії Радянського Союзу, Комуністичної партії України, Комуністичної партії іншої союзної республіки колишнього СРСР починаючи з посади секретаря районного комітету і вище;

були обрані і працювали на керівних посадах починаючи з посади секретаря ЦК ЛКСМУ і вище.

14-1. Відповідальний структурний підрозділ у разі:

відсутності відомостей про особу, яка підлягає перевірці, у Реєстрі роздруковує відповідну інформацію та додає її до особової справи;

наявності відомостей про особу, яка підлягає перевірці, у Реєстрі надсилає до Мін’юсту або головних територіальних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі за місцем проживання такої особи запит про проведення перевірки за формою згідно з додатком 3 для отримання витягу з Реєстру.

{Порядок доповнено пунктом 14-1 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

15. У разі виявлення відповідальним структурним підрозділом відомостей щодо застосування до особи, яка підлягає перевірці, заборони, передбаченої пунктом 14 цього Порядку, керівник органу не пізніш як на третій день з дня виявлення таких відомостей приймає рішення про звільнення особи і в той самий день надсилає до Мін’юсту повідомлення про звільнення особи за формою згідно з додатком 6, відомості з якого не пізніш як на третій день з дня надходження до Мін’юсту вносяться до Реєстру.

До повідомлення про звільнення особи додаються в паперовій формі засвідчені копії:

рішення про звільнення особи;

сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім’я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

{Пункт 15 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

{Пункт 16 виключено на підставі Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

17. Керівник органу не пізніш як на третій день після надходження заяви щодо незастосування до особи, яка підлягає перевірці, заборон, передбачених частинами третьою або четвертою статті 1 Закону, одночасно надсилає органам, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України (далі - органи перевірки), відповідно до компетенції запити про проведення перевірки за формою згідно з додатком 3 щодо особи, яка підлягає перевірці, до яких додаються засвідчені копії сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім’я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації, а також документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

{Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

17-1. Запити про проведення перевірки щодо особи, яка підлягає перевірці, надсилаються у разі, коли:

у матеріалах особової справи такої особи зазначена інформація, що свідчить про те, що особа займала відповідно посади в органах внутрішніх справ, інших правоохоронних органах, органах прокуратури в період, що підлягає перевірці, а також трудова книжка (послужний список) такої особи втрачена (втрачений)/відновлена (відновлений) та/або з матеріалів особової справи вбачається, що особа могла займати відповідні посади в період, що підлягає перевірці, - до МВС та Генеральної прокуратури України;

у матеріалах особової справи такої особи зазначена інформація, що свідчить про те, що особа займала посаду судді в період, що підлягає перевірці, а також трудова книжка (послужний список) такої особи втрачена (втрачений)/відновлена (відновлений) та/або з матеріалів особової справи вбачається, що особа могла займати дану посаду в період, що підлягає перевірці, - до ДСА.

Запити про проведення перевірки надсилаються до:

апарату ДФС - щодо осіб, які займають посади, перелік яких визначений Мінфіном, а територіальних органів ДФС (державних податкових інспекцій) - щодо інших осіб за місцем їх проживання, за яким вони беруться на облік як платники податків;

ДСА - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України, а територіальних управлінь ДСА за місцем проживання судді - щодо суддів місцевих та апеляційних судів.

{Порядок доповнено пунктом 17-1 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

18. Запити не надсилаються для проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування критеріїв, передбачених частиною четвертою статті 3 Закону, до осіб, які були народжені після 1973 року.

{Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

18-1. У разі коли особа займає посаду, перебування на якій становить державну таємницю, така посада у документах щодо проведення перевірки не зазначається.

{Порядок доповнено пунктом 18-1 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

19. З метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.

{Пункт 19 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

20. ДФС у порядку, визначеному Мінфіном, проводить перевірку достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, складеної в повному обсязі за формою, що встановлена Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

{Пункт 20 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

21. Керівник органу в день надіслання запитів органам перевірки надсилає в паперовій формі Мін’юсту повідомлення про початок проходження перевірки особою за формою згідно з додатком 4, яке не пізніш як на п’ятий день з дня надходження до Мін’юсту розміщується на період проведення перевірки на його офіційному веб-сайті із зазначенням дня початку проходження перевірки.

{Пункт 21 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

22. День надіслання запитів та доданих до них документів, а також повідомлення до Мін’юсту є днем початку проходження перевірки особою відповідно до Закону.

23. Орган, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої проводиться перевірка, протягом трьох днів після надходження заяви щодо незастосування до неї заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, розміщує на власному офіційному веб-сайті інформацію про початок проходження перевірки особою та копії її заяви і декларації (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом).

Орган, в якому проводиться перевірка, розміщує на власному офіційному веб-сайті інформацію про перевірку всіх осіб, у тому числі перевірку керівників та їх заступників, яка проводиться іншим органом, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої проводиться перевірка.

Зазначене у пункті 21 цього Порядку повідомлення та інформація про результати проведення перевірки розміщуються на офіційних веб-сайтах даних органів на період перебування особи, стосовно якої проведено перевірку, на посаді (посадах) у такому органі.

{Пункт 23 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

24. У разі коли в органі, в якому проводиться перевірка, відсутні технічні можливості для оприлюднення інформації, копій заяви та декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, зазначені інформація, копії заяви та декларації (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом) підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті органу, якому підпорядковується зазначений орган. У такому випадку орган, в якому проводиться перевірка, надсилає в день початку проходження перевірки зазначену інформацію, засвідчені копії заяви та декларації (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом) в паперовій та електронній формі (скановані копії у форматі pdf) відповідному органу, який у той самий день оприлюднює їх на власному офіційному веб-сайті.

{Пункт 24 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

25. Голова суду в день, що настає за днем подання заяви професійним суддею, який підлягає перевірці, надсилає до ДСА інформацію про початок проходження перевірки професійним суддею, копії його заяви та декларації в паперовій та електронній формі (скановані копії у форматі pdf).

26. ДСА протягом трьох днів після надходження заяви особи, стосовно якої проводиться перевірка, та декларації розміщує інформацію про початок проходження перевірки професійним суддею і копії заяви та декларації (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом) на власному офіційному веб-сайті за принципами територіальності і спеціалізації.

27. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п’ятої статті 5 Закону, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.

28. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п’ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у пункті 27 цього Порядку, та підтвердні документи, які є обов’язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

29. Органи перевірки надсилають відповіді (висновки) на запити керівників органів, в яких проводиться перевірка.

У разі встановлення щодо особи, стосовно якої проводилася перевірка, критерію, на підставі якого до неї повинна застосовуватися заборона, передбачена частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, органи перевірки одночасно з надісланням відповідей (висновків) на запити керівників органів, в яких проводиться перевірка, надсилають до Мін’юсту копії таких відповідей (висновків).

{Пункт 29 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

30. Форма висновку ДФС про результати перевірки відомостей, зазначених у пункті 2 частини п’ятої статті 5 Закону, затверджується наказом Мінфіну.

31. Протягом місяця з дня початку проходження перевірки особою фізичні та юридичні особи можуть подати інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон, передбачених Законом, до органу перевірки чи до дорадчого громадського органу з питань люстрації при Мін’юсті.

32. Інформація про особу, стосовно якої проводиться перевірка, яка надійшла від фізичних та юридичних осіб до дорадчого громадського органу з питань люстрації при Мін’юсті, подається ним на розгляд відповідного органу перевірки, про що інформується Мін’юст.

33. Орган перевірки, що отримав інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, від фізичних та юридичних осіб чи дорадчого громадського органу з питань люстрації при Мін’юсті, зобов’язаний розглянути таку інформацію, перевірити її та у разі підтвердження її достовірності врахувати у відповідях (висновках) на запити керівників органів, в яких проводиться перевірка.

{Абзац перший пункту 33 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

{Абзац другий пункту 33 виключено на підставі Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

34. У разі коли інформацію не віднесено до відомостей, зазначених у пунктах 1 і 2 частини п’ятої статті 5 Закону, перевірку достовірності яких проводять органи перевірки, така інформація надсилається органом, в якому проводиться перевірка, компетентним органам у порядку, встановленому законом.

35. Якщо відповідь/висновок/копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов’язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

36. На підставі відповіді/висновку/копії судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, відповідальний структурний підрозділ у триденний строк (з дня надходження останньої відповіді/висновку/копії судового рішення або з дня надходження відповіді/висновку/копії судового рішення, який є підставою для застосування заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону) готує довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 та подає її керівнику органу.

{Пункт 36 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

37. Керівник органу не пізніш як на третій робочий день з дня складення довідки про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 у разі встановлення недостовірності відомостей щодо особи, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п’ятої статті 5 Закону, приймає рішення про звільнення такої особи та у той самий день надсилає в паперовій формі до Мін’юсту повідомлення про звільнення особи за формою згідно з додатком 6 разом із засвідченою копією рішення про звільнення особи, інформація з яких не пізніш як на третій день з дня надходження до Мін’юсту вноситься до Реєстру.

{Пункт 37 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

38. Голова суду не пізніш як на третій день з дня отримання відповіді/висновку/копії судового рішення щодо професійного судді складає довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5.

У разі встановлення під час перевірки незастосування до професійного судді заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, голова суду надсилає копію довідки про результати перевірки до ДСА в паперовій та електронній (у форматі Microsoft Word) формі, а у разі встановлення недостовірності відомостей, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п’ятої статті 5 Закону, - копії довідки про результати перевірки та відповіді/висновку/судового рішення в паперовій та електронній (у форматі Microsoft Word) формі до ДСА та в паперовій формі до Мін’юсту.

Відомості про результати перевірки не пізніш як на третій день з дня їх надходження до ДСА розміщуються на її офіційному веб-сайті.

Мін’юст протягом трьох днів з дня отримання у паперовій формі копій довідки про результати перевірки та відповіді/висновку/судового рішення надсилає їх до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.

{Пункт 38 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

39. Висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій особою за попередній рік декларації, та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації особи, що набуте (набуті) за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел, може бути оскаржений особою в судовому порядку.

40. Усі матеріали перевірки, які надійшли до керівника органу, додаються до особової справи особи.

Усі матеріали перевірки, які надійшли до голови суду, додаються до особової справи професійного судді.

{Абзац другий пункту 40 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

Мін’юст має право доступу до всіх матеріалів перевірки.

На запит особи, стосовно якої проводилася перевірка, з її особової справи надається копія матеріалів перевірки.

{Пункт 40 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

41. Особа, яка претендує на зайняття посади, передбаченої підпунктами 1-10 пункту 2 цього Порядку (крім особи, яка виявила бажання стати суддею) (далі - особа, яка претендує на зайняття посади), разом з документами, необхідними для її призначення на посаду, подає до відповідного органу власноручно написану заяву за формою згідно з додатком 1.

Особа, яка виявила бажання стати суддею, разом з документами, необхідними для її призначення на посаду, подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України власноручно написану заяву за формою згідно з додатком 1.

Неподання заяви особою, яка претендує на зайняття посади або яка виявила бажання стати суддею, є підставою для відмови у призначенні такої особи на посаду, на яку вона претендує.

Особа, яка претендує на зайняття посади або виявила бажання стати суддею та пройшла перевірку, подає засвідчену копію довідки про результати перевірки, видану органом, в якому така перевірка проводилася.

{Пункт 41 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

42. Відповідальний структурний підрозділ протягом десяти днів з дня надходження заяви особи, яка претендує на зайняття посади, перевіряє достовірність відомостей, зазначених у заяві такої особи, щодо незастосування до неї заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою, пунктами 1-8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону.

43. Виявлення відповідальним структурним підрозділом факту належності особи до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, передбачені частиною третьою статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою, пунктами 1-8 частини другої або пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону, є підставою для відмови такій особі у призначенні на посаду, на яку вона претендує.

44. Керівник органу надсилає до Мін’юсту в день виявлення факту, зазначеного в пункті 43 цього Порядку, повідомлення про звільнення особи за формою згідно з додатком 6 у паперовій формі, інформація з якого протягом трьох днів з дня його надходження до Мін’юсту вноситься до Реєстру.

{Пункт 44 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

45. У разі невиявлення відповідальним структурним підрозділом підстав для застосування щодо особи заборон, передбачених частиною першою, пунктами 1-8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону, керівник органу може прийняти рішення про призначення такої особи на відповідну посаду.

46. Керівник органу не пізніше ніж на третій день після призначення особи на посаду, передбачену підпунктами 1-10 пункту 2 цього Порядку (крім посади судді), одночасно надсилає до органів перевірки у порядку, передбаченому пунктами 17-19 цього Порядку, запити.

47. Щодо особи, яка призначена на посаду, передбачену підпунктами 1-10 пункту 2 цього Порядку (крім посади судді), проводиться перевірка у строки та в порядку, визначені пунктами 20-24, 27-37, 39-40 цього Порядку.

Керівник органу не пізніше ніж на третій день з дня надходження відповіді/висновку/копії судового рішення, якими встановлено недостовірність відомостей, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п’ятої статті 5 Закону, приймає рішення про звільнення особи.

48. Перевірка щодо особи, яка виявила бажання стати суддею, проводиться у строки та в порядку, визначені законодавством про судоустрій і статус суддів.

49. У разі призначення особи на іншу посаду в межах одного органу державної влади (у тому числі в разі призначення особи з територіального органу в апарат центрального органу виконавчої влади і навпаки) чи органу місцевого самоврядування, призначення в порядку переведення на посаду з одного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування до іншого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, призначення в порядку переведення особи, яка перебуває на посаді в органі державної влади, що припиняється, на посаду до іншого органу державної влади, до якого переходять повноваження та функції органу державної влади, що припиняється, проводиться перевірка у строки та в порядку, визначені пунктами 41-47 цього Порядку.

{Абзац другий пункту 49 виключено на підставі Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

49-1. Перевірці підлягають особи, які займають посади, передбачені пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону, а також особи, за якими в установленому законодавством порядку зазначені посади зберігаються.

{Порядок доповнено пунктом 49-1 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

49-2. У разі звільнення особи (крім переведення) або її смерті перевірка припиняється, керівник органу, в якому проводиться перевірка, надсилає не пізніш як на третій день з дня звільнення особи або отримання документа про її смерть до органів перевірки повідомлення про припинення перевірки за формою згідно з додатком 7.

{Порядок доповнено пунктом 49-2 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

49-3. У разі звільнення особи шляхом переведення з органу, в якому розпочато перевірку стосовно такої особи, перевірка проводиться у строки та порядку, визначені пунктами 17-40 цього Порядку. Копія довідки про результати перевірки надсилається у той же день до органу, до якого особа переведена.

{Порядок доповнено пунктом 49-3 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

50. Особи, винні в порушенні цього Порядку, несуть відповідальність згідно із законом.

51. Персональні дані осіб, стосовно яких проводиться перевірка, а також копії документів, отримані органами під час її проведення, обробляються, зберігаються та поширюються з урахуванням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.

{Порядок доповнено пунктом 51 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}


 

Додаток 1
до Порядку
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 25 березня 2015 р. № 167)

ЗАЯВА
про проведення перевірки, передбаченої Законом України “Про очищення влади”

{Додаток 1 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

 

Додаток 2
до Порядку
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 25 березня 2015 р. № 167)

ЗАЯВА
про застосування заборони, передбаченої Законом України “Про очищення влади”

{Додаток 2 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

 

Додаток 3
до Порядку
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 25 березня 2015 р. № 167)

ЗАПИТ
про проведення перевірки, передбаченої Законом України “Про очищення влади”

{Додаток 3 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

 

Додаток 4
до Порядку
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 25 березня 2015 р. № 167)

ПОВІДОМЛЕННЯ
про початок проходження перевірки відповідно до Закону України “Про очищення влади”

{Додаток 4 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

 

Додаток 5
до Порядку
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 25 березня 2015 р. № 167)

ДОВІДКА
про результати перевірки, передбаченої Законом України “Про очищення влади”

{Додаток 5 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}

 

 

Додаток 6
до Порядку

ПОВІДОМЛЕННЯ
про звільнення особи

{Порядок доповнено додатком 6 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}

 

Додаток 7
до Порядку

ПОВІДОМЛЕННЯ
про припинення перевірки

{Порядок доповнено додатком 7 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 жовтня 2014 р. № 563

ПЕРЕЛІК
органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”

Найменування органу, що проводить перевірку

Відомості, щодо яких орган проводить перевірку

Строк подання відповідей

Мін’юст

інформація з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади”, про наявність або відсутність відомостей про особу

не більш як десять днів

МВС

відомості щодо заборон, які можуть бути застосовані до:

не більш як 30 днів

осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р. та не були звільнені протягом зазначеного періоду з відповідної посади (посад) за власним бажанням:

- працівника правоохоронного органу, який брав участь у затриманні осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Законів України від 29 січня 2014 р. № 737-VII “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” і від 21 лютого 2014 р. № 743-VII “Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України”;

- працівника правоохоронного органу, який складав та/або сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Законів України від 29 січня 2014 р. № 737-VII “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” і від 21 лютого 2014 р. № 743-VII “Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України”;

- слідчого органу досудового розслідування, дізнавача, оперативного працівника, інспектора, який проводив слідчі та оперативні дії стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Законів України від 29 січня 2014 р. № 737-VII “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” і від 21 лютого 2014 р. № 743-VII “Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України”;

працівників органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на кримінальне переслідування та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію відповідно до Закону України від 27 лютого 2014 р. № 792-VII “Про внесення змін до Закону України “Про застосування амністії в Україні” щодо повної реабілітації політичних в’язнів”

ДФС

відомості щодо заборон, які можуть бути застосовані до осіб у частині недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у поданих ними деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону України “Про очищення влади”, доходам, отриманим із законних джерел

не більш як 60 днів

СБУ

відомості щодо заборон, які можуть бути застосовані до осіб, які були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей)

не більш як 30 днів

Генеральна прокуратура України

відомості щодо заборон, які можуть бути застосовані до:

не більш як 30 днів

осіб, які обіймали у період з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р. посаду та не були звільнені протягом зазначеного періоду з відповідної посади за власним бажанням працівника органу прокуратури, який здійснював процесуальне керівництво, вносив подання, погодження, підтримував клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримував державне обвинувачення у суді стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Законів України від 29 січня 2014 р. № 737-VII “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” і від 21 лютого 2014 р. № 743-VII “Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України”;

працівників прокуратури, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на кримінальне переслідування та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію відповідно до Закону України від 27 лютого 2014 р. № 792-VII “Про внесення змін до Закону України “Про застосування амністії в Україні” щодо повної реабілітації політичних в’язнів”

ДСА

відомості щодо заборон, які можуть бути застосовані до:

не більш як десять днів

осіб, які обіймали у період з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р. посаду судді і постановили ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалили рішення про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Законів України від 29 січня 2014 р. № 737-VII “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” і від 21 лютого 2014 р. № 743-VII “Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України”, та не були звільнені протягом зазначеного періоду з відповідної посади за власним бажанням;

осіб, які, обіймаючи відповідну посаду у період з 25 лютого 2010 р. по 22 лютого 2014 р., своїм рішенням, дією чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали заходи, спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України, що спричинило порушення прав і свобод людини;

осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали у період з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р. заходи, спрямовані на перешкоджання реалізації конституційного права громадян України збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації або на завдання шкоди життю, здоров’ю, майну фізичних осіб;

осіб, стосовно яких встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, що вони:

- співпрацювали із спецслужбами інших держав як таємні інформатори з метою оперативного надання інформації;

- своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України;

- закликали публічно до порушення територіальної цілісності та суверенітету України;

- розпалювали міжнаціональну ворожнечу;

- своїми протиправними рішеннями, дією чи бездіяльністю призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини;

суддів, які постановлювали ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, ухвалювали обвинувальні вироки, залишали їх без змін щодо осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію відповідно до Закону України від 27 лютого 2014 р. № 792-VII “Про внесення змін до Закону України “Про застосування амністії в Україні” щодо повної реабілітації політичних в’язнів”



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 жовтня 2014 р. № 563

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85 “Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 29, ст. 814, № 48, ст. 1266) у позиції “Мін’юст” цифри “697” і “697” замінити відповідно цифрами “743” і “743”.

2. Пункт 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 55, ст. 1507), доповнити підпунктом 92-1 такого змісту:

“92-1) проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п’ятої статті 5 Закону України “Про очищення влади”;”.

3. У Положенні про Міністерство юстиції України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 54, ст. 1455):

1) пункт 1 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

“Мін’юст є органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої Законом України “Про очищення влади”.”.

У зв’язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п’ятим;

2) пункт 3 доповнити підпунктом 2-1 такого змісту:

“2-1) забезпечення проведення перевірки, передбаченої Законом України “Про очищення влади”;”;

3) пункт 4 доповнити підпунктами 53-1 і 53-2 такого змісту:

“53-1) забезпечує відповідно до Закону України “Про очищення влади”:

проведення перевірки, передбаченої зазначеним Законом;

формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади”, надання інформації із зазначеного Реєстру та оприлюднення на власному веб-сайті відомостей з нього;

53-2) звертається до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з поданням про звільнення суддів у випадках, визначених Законом України “Про очищення влади”;”.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Жодного суддю не звільнили за

Жодного суддю не звільнили за результатами люстрації, - голова ВСУ

На сьогодні в Україні у результаті проведення люстрації не звільнено жодного суддю.

Про це заявив голова Верховного Суду України, член Вищої ради юстицій Ярослав Романюк у коментарі аналітично-інформаційній програмі «Погляд на тиждень» (щосуботи о 21:00 на телеканалі ZIK).

Водночас, як розповів народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв, за експертними оцінками, 70% суддів мають бути вигнанні із забороною повертатися працювати на посаду.   

За словами Єгора Соболєва, люстрація держслужбовців відбувається поетапно. З грудня 2014-го по грудень цього року перевіряють суддів. Втім:

«Самі судді блокують процес своїми рішеннями, своїми домовленостями», - наголосив Єгор Соболєв. 

Рішення Тимчасової спеціальної комісії, яка перевіряє роботу суддів під час Революції Гідності, мають лише рекомендаційний характер. ТСК опрацювала понад 2 тисячі скарг. Перевірку оголосили чотирьом сотням осіб, але поки що винесли рішення тільки двом десяткам суддям.

«Матеріали направлені до Вищої ради юстицій, - повідомив член Тимчасової спеціальної комісії Петро Варишко. - На жаль, вони там просто лежать і чекають свого часу. Сподіваємося, що до кінця травня члени ВРЮ до них доберуться».

«Без участі ВРЮ не відбувається жодне призначення судді і жодне звільнення судді – незалежно від підстав, - зазначив Ярослав Романюк. - Чи то через  люстрацію, чи через  порушення присяги, чи за станом здоровʼя, чи за власним бажанням». 

Утім і досі  ВРЮ не має достатнього складу, щоб відновити роботу. Це станом на 17 травня 2015 р.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

ЄСПЛ не отримував позовів від

ЄСПЛ не отримував позовів від люстрованих чиновників

30.09.2015, 10:05

ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини не отримував позовів від українських чиновників, звільнених за законом “Про очищення влади” (про люстрацію), щодо незаконності таких дій. Про це в інтерв’ю Українським Новинам сказав уповноважений Кабінету Міністрів у справах ЄСПЛ Борис Бабін.

“Мені здається, що ще дуже рано (для таких позовів). Навіть якщо хтось хотів це зробити, то він ще не пройшов всі національні судові інстанції… Єдине, що можу сказати сьогодні, що на цьому етапі у нас на комунікації таких справ поки що немає”, – повідомив він.

При цьому урядовий уповноважений допускає, що ЄСПЛ буде розглядає такі справи надалі.

Як повідомляло агентство, колишній депутат Верховної Ради 7-го скликання, один із представників України у “Венеціанській комісії” Володимир Пилипенко прогнозує виграшні позови в ЄСПЛ звільнених у порядку люстрації чиновників у разі, якщо парламент не прийме зміни до закону про люстрацію.

Українські новини

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

До люстрації банкірів хочуть

До люстрації банкірів хочуть долучитися представники інших фінансових ринків

04.10.2015, 9:25

фото: epSos.de
фото: epSos.de

Банківські, страхові та фондові спільноти хочуть змінити процедуру визначення ділової репутації банкірів. Недобросовісні банкіри не повинні займати керівні посади не тільки в банках, але і в інших компаніях фінансового сектора. При цьому у них має бути право оскарження рішення регулятора.

Банкіри вважають неефективним запропонований НБУ механізм «відбілювання» репутації банкірів. «До складу Ради, яка приймає рішення про надання Нацбанку клопотання про відновлення ділової репутації, будуть включені тільки представники банків і банківських асоціацій. Необхідно врахувати позицію інших суб’єктів ринку, для чого збільшити склад Ради з запропонованих 11 осіб, включивши представників небанківських професійних асоціацій фінансового ринку, об’єднань громадськості (споживачів банківських послуг)», – заявила генеральний директор Українського кредитно-банківського союзу Галина Оліфер під час круглого столу “Відновлення довіри до банківської системи”.

Крім того, новий орган буде працювати під повним контролем НБУ. «Він не є незалежним інститутом, оскільки регулятор буде на нього прямо впливати», – вважає Галина Оліфер. До того ж ініціатором «відбілювання» репутації повинен бути не тільки потенційний роботодавець, але і сам банкір, який потребує захисту ділової репутації.

Екс-менеджер НБУ Леонід Антоненко, який брав участь у розробці документа, стверджує, що при прийнятті постанови № 357, яким НБУ розширив критерії небездоганності репутації, регулятор керувався світовим досвідом. «У світі дійсно є практика, коли регулятор виносить профсудження про банкіра, проте банкірам в цьому випадку не потрібно навіть звертатися до суду, щоб оскаржити це рішення. Можна просто подати заяву омбудсмену, і він безкоштовно буде доводити, чи правомірно рішення регулятора. У нас такої противаги немає. Я дуже сподіваюся, що ним стане парламентський комітет з питань фінансової політики і банківську діяльність», – говорить головний фінансовий аналітик РА «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

Поки ж Нацбанк «концентрує» всі види влади (законодавчу, виконавчу і судову), оскільки видає постанови, їх імплементує і не дає права оскаржувати свої рішення. «Обов’язково має бути механізм незалежної апеляції», – вважає екс-співвласник Укргазбанку Василь Горбаль.

Прецеденти, коли громадськість не допускала певних осіб і певні компанії до роботи, були на фондовому ринку. «Всі рішення приймалися через профільні асоціації. Цей досвід можна застосувати і на банківському ринку», – згадує представник Асоціації юристів фондового ринку Сергій Бірюк.

Ще одним варіантом може бути передача «судових» функцій Фонду гарантування вкладів фізосіб. «Фонд подає позови до власників і топ-менеджерів банків і вже бере участь у залученні їх до відповідальності. Чому б не зробити так, щоб Фонд займався відлученням банкірів від профдіяльності», – пропонує Віталій Шапран.

Не банками єдиними

Підключитися до процесу люстрації банкірів хочуть і представники інших фінансових ринків. «Коли після ліквідації Нацкомфінпослуг під контроль Нацбанку перейдуть страхові компанії, тоді фахівців з небездоганною діловою репутацією буде вже не 800, а тисячі. Тоді це може стати проблемою», – прогнозує президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров.

Експерти пропонують поширити санкції щодо неурядових керівників не тільки на банки, а й на страховиків, кредитні спілки, фінансові та фондові компанії. «Що заважає банкірам, які не можуть тепер обіймати керівні посади в банках, перейти на роботу в компанії з інших фінансових секторів або навіть на роботу в держрегулятор?» – Дивується генеральний директор Української федерації страхування Галина Третьякова.

У парламентському комітеті з питань фінансової політики та банківської діяльності готові надати підтримку. «Є проблема, що вимагає від банківської спільноти та фінансових експертів рішень, які будуть відповідати правам людини і в той же час будуть забезпечувати стабільність банківської системи. Ми живемо в період змін і готові надати допомогу експертному співтовариству», – пообіцяв перший заступник голови комітету Михайло Довбенко.

finance.ua

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Чи є приклади вдалої

Чи є приклади вдалої люстрації?

05.10.2015, 9:12

Третього жовтня в Одесі пройшов майстер-клас з люстрації, як його називають самі організатори. Серед них Департамент з люстрації Мін’юсту та Громадський люстраційний комітет. І хоча ситуація в Україні проходить з великими труднощами і опором, є в цій справі і успішні приклади.

– Наші заслуги, – каже журналіст-розслідувач Сергій Іванов, – колишній прокурор Києва, який відправився в народне господарство. Правда його обов’язки зараз виконує такий же негідник, але, я думаю, ми дотиснемо і цього товариша.

За люстрацією пішли декілька заступників генпрокурора України та голова Кіровоградської ОДА, багато чиновників меншого рівня.

– У нас є автоматизований реєстр суб’єктів, які підлягають люстрації. Це необхідно, тому що чиновники йдуть на різні хитрощі, щоб відтягнути свою люстрацію. Оформляють лікарняні, відпустки по догляду за дитиною, все, щоб продовжити термін свого перебування на посаді.

За словами спікера, зараз йде вал позовів про поновлення на посадах з боку люстрованих, і рішення приймаються часто на їх користь, враховуючи те, яка у нас судова система.

Odessa Crisis Media Center

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Чиновники уникають

Чиновники уникають люстрації

06.10.2015, 9:08

Кужман і Тимчук

Витрати заступника голови облдержадміністрації – керівника апарату Дніпропетровської ОДА Айни Тимчук та заступника Голови Дніпропетровської ОДА Олега Кужмана перевищують доходи. За скромну зарплату держслужбовців вони купують дорогі квартири й іномарки.

Тим не менше, і Кужман і Тимчук успішно пройшли люстраційну перевірку. У об’єктивності її результатів сумнівається представник всеукраїнської громадської організації «Інститут Республіка» і юрист Артем Амельченко. Про це він повідомив газеті «Лица».

Ще 17 лютого 2015р. губернатор Ігор Коломойський своїм Розпорядженням № Р-63/0/3-15 зробив відповідальним за проведення перевірки стосовно керівництва облдержадміністрації управління персоналу ОДА.

Іншими словами, доля керівників облдержадміністрації перебувала в руках їхніх підлеглих. А координувала цю роботу, згідно з розпорядженням губернатора, пані Тимчук власною персоною. На той момент, вона обіймала посаду заступника керівника апарату.

«Згідно з офіційних біографій, розміщених на сайті облдержадміністрації, і Тимчук, і Кужман все життя працювали в органах державної влади або місцевого самоврядування, – розповідає Артем Амельченко. – Але низька зарплата держслужбовця не завадила їм стати власниками значних площ нерухомості. У деклараціях чиновники не вказали ні шляху придбання майна, ні його вартість», – заявив він.

Заступник губернатора особисто володіє двома земельними ділянками по 600 кв.м. і квартирами по 48 кв.м. і 43 кв.м. Останню він придбав за 136.000 грн. На покупку такої квартири не вистачило б і трьох доходів чиновника за рік.

Кужман пройшов Люстраційному перевірку, яка почалася 11 березня 2015р. Тоді він обіймав посаду директора департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОДА. Перевіряючі гріхів не знайшли, в результаті чиновник залишився працювати далі.

Заступник губернатора і керівник апарату Дніпропетровської ОДА володіє двома земельними ділянками по 0,0999 га і 0,1739 га, має дві квартири – 70,6 кв.м. і 31,1 кв.м. Крім того, у Айни Тимчук є житловий будинок площею 172 кв.м., дачний будинок – 173,6 кв.м. і гараж 20 кв.м. Вона задекларувала й інше нерухоме майно площею в 478,1 кв.м., але що це таке Тимчук не вказала.

Автопарк заступника глави Дніпропетровської ОДА складається з двох автомобілів – «Toyota LC-200» 2013р. випуску і «Mercedes-Benz GL 550 4Matic” 2007р. Перша іномарка коштує 1.500.000 грн, а друга – 700.000 грн. Загальна ціна машин – 2.000.000 грн.

Звідки знайшлися мільйони на покупку автомобілів у не дуже заможної чиновниці, історія замовчує. Якщо взяти за основу нинішню зарплату Тимчук, їй би довелося збирати гроші 10 років, щоб придбати іномарку «Toyota LC-200». Заради машини, чиновниця мала б відмовитися навіть від покупки їжі та одягу.

Люстраційна перевірка Айни Тимчук почалася 20 березня 2015р. Процедуру завершили 17 червня 2015р. В результаті, встановили, що до заступника губернатора не застосовуються заборони, визначені ч.3 і 4 ст.1 Закону України «Про очищення влади». Іншими словами, вона люстрації не підлягає.

За матеріалами: “Лица”

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Покарання не тих, не за те і не тоді?

Закон «Про очищення влади»: звільнення винних чи покарання не тих, не за те і не тоді?

4f7ef1c9de3583543c3077db338910bc_L

Черкащина вже має перших звільнених за законом «Про очищення влади». Свою посаду втратив головний прокурор області Віктор Миколенко. З посту начальника УМВС України в Полтавській області пішов Іван Корсун, який тривалий час займав керівні пости у черкаській міліції. У списку на звільнення – Леонід Бойко, який очолював кримінальну міліцію, а після Революції Гідності кілька тижнів покерував обласним управлінням УМВС. У багатьох ці звільнення викликають справедливу радість. Однак дехто переконаний – закон у не тих руках дозволить звільняти неугодних, вивільняючи крісла для «своїх» людей. Тож під люстрацію можуть потрапити ті, хто не в той час опинився не в тому кріслі. Однак дійсно винні, за сприятливих умов, і далі керуватимуть, пише Вечірка.

Заступник голови обласної організації ПП «Удар», юрист Руслан Дмитренко:

— Закон «Про очищення влади» справедливий. Його мета — недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю сприяли узурпації влади Президентом України Віктором Януковичем, підривали основи національної безпеки і оборони України, протиправно порушували права і свободи людини. З практики скажу, що не було в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року в державній системі випадкових людей, адже система поступово розставляла «своїх» людей  на державних посадах. При цьому у посадових осіб був вибір: піти з чистою совістю та іменем чи ставати «своїм» цій бандитській системі. Тому не було людей, які опинилися не в той час і не на тій посаді. Впевнений, що керівний склад як міліції так і прокуратури, судді, саме завдяки цьому закону, понесуть покарання, хоч і запізніле. Але головне, цей Закон дає можливість перезавантажити державну систему, а не тільки покарати винних, адже в подальшому особа, що претендує на зайняття посади, буде проходити перевірку щодо цього Закону.

Екс-заступник міського голови Павло Карась:

Закон виписаний так, що під люстрацію може потрапити будь-хто — від керівників вищого рангу до стенографістки Наді у Черкаській міській раді. Звільнити можуть будь-кого без права в подальшому займати керівні посади лише за те, що людина з 2010 року протягом одного року працювала на державній службі. Тому цей закон може стати інструментом для покарання особливо неугодних. А вирішуватиме, кого звільняти керівник, який пройшов люстрацію. Хоча я думаю, що цей закон врешті не будуть виконувати.

Аби провести люстрацію, необхідно чітко виписати підстави для неї. За що ми звільняємо людей. Мають бути покарані люди, які порушували закон, судили та затримували невинних, забороняли проводити мітинги, не давали ставити намети і так далі, а не посадовці, які опинилися не в той час не на тій посаді. Для мене показником справедливості цього закону буде, якщо звільнять суддю, що приймав рішення про мій арешт, чи суддів, які забороняли проведення у Черкасах мітингів через епідемію грипу чи ремонт драмтеатру.

Правозахисник Володимир Батчаєв:

Щодо очищення правоохоронних органів від осіб, які заплямували себе порушеннями прав людини під час подій Революції Гідності, з одного боку, закон доволі ефективний, а з іншого створює передумови для звільнення «не причасних», чия вина полягає лише у тому, що вони перебували на певних посадах у певний період часу і не звернулись з рапортами про звільнення. З класичних позицій прав людини – доволі суперечливий підхід, та й сам закон створює засади для можливості вибіркового переслідування окремих посадовців і уникнення від відповідальності іншими. Безперечно, провести люстрацію в Україні було необхідно, але, нажаль, законодавцям не вдалося знайти оптимальний баланс між необхідністю усунення з посад окремих чиновників та дотриманням прав людини. Для реального оновлення правоохоронної системи необхідні не тільки кадрові зміни, а й руйнування правового підґрунтя, сприятливого для самих паростків корупції. Припустимо, що, якимсь дивом, вдалося звільнити зі служби всіх правоохоронців-здирників і на їх місце прийшли інші люди. Але, вони, нові і чесні, будуть вимушені знову таки «грати по старим правилам». Корупцію в міліції Закон «Про очищення влади» самостійно не здолає, а лише приведе до ротації корупціонерів.

Народний депутат VII скликання Леонід Даценко:

— Цей варіант закону про люстрацію відрізняється від першого, прийняття якого вимагав Майдан. Адже він стосувався усіх чиновників і посадовців, у тому числі і тих, що займають виборні посади. Тож під дію закону підпадали б і народні депутати, які співпрацювали із режимом Тулуба-Януковича і чинний Президент. Тому було обрано той варіант закону, який би не зачепив виборні посади.  Перші результати «Закону про очищення влади» на Черкащині, зокрема звільнення головного прокурора Миколенка, мене дещо здивували. Бо я знаю, що він ніколи не був символом антинародної влади. Так що застосування закону по відношенню до Миколенка по формі начебто і правильне, однак по суті – ні. Думаю, багато хто з нової влади використовуватиме цей закон як зброю проти неугодних та звільнення потрібних посад для своїх сватів та кумів. Я не виключаю й варіанту, що деякі люстратори використають закон, аби «віджимати» гроші з люстрованих.

Екс-керівник Черкаської міліції, генерал-майор Микола Каплій:

— Законів поганих не буває, правда можуть бути недосконалі. Але головне, щоб Закон «Про очищення влади» виконувався. І хто залишиться при посаді, а хто ні – залежатиме від того, як і хто виконуватиме його. Стосовно звільнення прокурора Миколенка, я переконаний – воно справедливе. Адже я особисто і в прокуратурі, і в міліції казав, хто скинув вазона під час майданівських подій на Олю Галушко, однак ні ті, ні інші не відреагували. До суду не передана жодна кримінальна справа по подіям черкаського майдану. Та й багато інших кримінальних справ то відкривалося, то закривалося, бо йшлося в них про мільйони. Отже правоохоронці в нас не виконують свою роботу, вони просто служать, і вироки й результати їх розслідувань залежать від того, кому вони сьогодні служать. У мене є надія і віра, що люстрація пройде чесно і справедливо. Важливо й те, хто прийде на звільнені місця. І тут я погоджуюся з міністром юстиції Петренком про те, що слідом за законом «Про очищення влади» слід внести зміни до закону «Про державну службу». Аби не провокувати низькими зарплатами службовців до корупції. Багато залежатиме й від тих, хто проводитиме люстрацію. Аби самих люстраторів згодом не довелося люструвати.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Ідуть не ті, – черкаський

Ідуть не ті, – черкаський активіст про результати люстрації в міліції

 

Протягом 2015 року з органів внутрішніх справ УМВС України в Черкаській області звільнилися 123 правоохоронці*, в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року відповідно  115, 2013  59, 2012  94, 2011 – 246, 2010 – 140, пише Вечірка.

Основними причинами звільнення з органів внутрішніх справ є: досягнення граничного віку перебування на службі: 2015 – 7 осіб, 2014 – 41, 2013 – 9, 2012 – 9, 2011 – 49, 2010 – 42; за станом здоров’я у 2015 році звільнилися 42 особи, 2014  –  32, 2013 – 14, 2012 – 11, 2011 – 103, 2010 – 54. За власним бажанням з органів внутрішніх справ з початку цього року пішли 58 осіб, 2014  –  34, 2013  –  31, 2012  –  66, 2011 – 69, 2010 – 28.

Із загального числа звільнених із правом призначення пенсії в 2015 році залишили службу 53 працівники, в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року відповідно  –  73, 2013  –  25, 2012  – 22, 2011  –  174, 2010 – 96.

З початку 2015 року найбільше звільнених у Соснівському та Придніпровському райвідділах міста Черкаси, Смілянському, Канівському та Уманському міському відділах, а також в Уманському районному відділі УМВС області.

В міліції визнають: серед основних причин звільнення працівників з органів внутрішніх справ є недостатня заробітна плата, ненормований робочий день, незабезпечення визначених законодавством соціальних гарантій (безкоштовний проїзд у громадському транспорті, 50-ти відсотковазнижка по оплаті жилої площі, компослуг).

В 2015 році чотири співробітники органів внутрішніх справ області були звільнені на виконання вимог Закону України «Про очищення влади». Переведені для подальшого проходження служби до Збройних Сил України відсутні.

Загальний некомплект в УМВС області становить 232 одиниці, або 7,1% від всього атестованого складу, що є одним із найкращих показників по укомплектованості в державі.

– Проте, незважаючи на загальну укомплектованість, в окремих районних відділах та службах УМВС відзначається значна кількість вакантних посад, зокрема в Катеринопільському та Лисянському районних відділах УМВС, в підрозділах судової міліції та патрульної служби, – зазначив начальник УМВС області Владислав Пустовар.

Погони підполковника міняють на декрет

Щотижня, у вівторок, на кадровій комісії, в якій беруть участь і громадські активісти, розглядається питання про звільнення працівників міліції.

За словами члена Громадської ради при обласному УМВС та член кадрової комісії при УМВС України у Черкаській області Михайла Малініна, за місяць – у середньому до 30 осіб.

– Хтось звільняється за власним бажанням, хтось – за станом здоров’я, хтось іде на пенсію, хтось знайшов кращу роботу. Так, через краще грошове утримання частина переводиться у Збройні сили. Частина йде у приватні структури, зокрема, «Нашу Рябу». Навіть працюючи в компанії охоронцем, колишній міліціонер отримуватимете більшу зарплатню, ніж в УМВС у званні майор. Дехто перестраховується, адже лякають змінами до законодавства, і йде на пенсію. Є одиничні випадки, як от коли замкомандир взводу «Грифон», підполковник за запрошенням перевівся до Києва, цілком ймовірно, що на більшу зарплату. Значна частина звільняється у званні майора. Є й підполковники, які звільняються, йдуть у декрет або переводяться до Києва. Звільнення носять системний характер, – зазначив Михайло Малінін.

На його думку, причина масових звільнень криється у збільшенні вимог – і з боку простих громадян, і з боку громадських активістів, і в цілому суспільства – до міліції. Навантаження збільшилось, а утримувати сім’ю на мізерну зарплату міліціонера неможливо.

Йдуть не ті

Найбільше обурення суспільства викликає той факт, що в міліції до сьогодні залишаються працювати працівники міліції, які були причетні до майданівських справ.

– Ми ведемо для себе так званий «чорний» список і за нашими спостереженнями, ці люди не звільняються, зокрема, слідчі, які «шили» справи по майданівських подіях. Для порівняння: у прокуратурі співробітники, причетні до майданівських справ, звільнені, – аналізує Михайло Малінін. – Питання: чому ці кадри залишаються в органах міліції – вже на совісті обласного керівництва міліції.

Відповідно до Закону «Про очищення влади» люстрацій ні перевірки в міліції почалися з квітня 2015 року. Відповідно до складених графіків кожна служба УМВС області проходить люстрацію. За словами першого заступника начальника УМВС області, начальника слідчого управління Валентина Кожухівського, співробітників УМВС області, причетних до справ Майдану, близько 60-ти.

– Кожен із них отримав роз’яснення з Міністерства юстиції і по кожному з них на рівні Мін’юсту, люстраційного управління проводять перевірку.   Якщо буде доведена й підтверджена провина працівника міліції, вони негайно звільняться. По кожному з працівників буде проведено індивідуальну перевірку і робитимуться індивідуальні висновки.

*статистичні дані, надані УМВС України в Черкаській області станом на 8.06.2015

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

У Луцьку вогнем вимагали

У Луцьку вогнем вимагали люстрації

16.10.2015, 11:04

фото: www.volynnews.com
фото: www.volynnews.com

У Луцьку відбулася акція, під час якої спалили опудало, що символізувало суддю-корупціонера.

15 жовтня її учасники вимагали зміни системи судової гілки влади в Україні на Театральному майдані, – повідомляє Волинське агентство розслідувань.

На думку учасників зібрання, після революційних подій у суддівській системі нічого не змінилося. Як переконували учасники акції, судді, як і раніше беруть хабарі, а їх посади купуються та продаються.

З майдану вони перейшли до Луцького міськрайонного суду на вулиці Лесі Українки, де встановили опудало судді, як символ продажності суддівської гілки влади.

Під схвальні вигуки опудало підпалили.

Активісти кажуть: судді, які працювали за Януковича, брали хабарі і надалі продовжують працювати на своїх місцях. Тому вимагають їхньої люстрації.

Волинські новини

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Повна люстрація суддів займе 25 років?

15.10.2015, 9:03

Севастьянова Наталія

При застосуванні лояльного підходу у судовій реформі на індивідуальну перевірку усіх 9 тис. суддів потрібно щонайменше 25 років.

Про це у прямому ефірі “Свободи слова” на ICTV повідомила перший заступник міністра юстиції України Наталія Севостьянова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“В різних проектах законів є різні підходи, але, наприклад, якщо ми візьмемо лояльний підхід, тобто всіх перевірити індивідуально через комісію. Навіть якщо витратити на кожного суддю в цій країні лише один день, щоб перевірити усю його роботу, у яких справах він виносив рішення, які потім скасували, то потрібно 25 років. 9 тис суддів – порахуйте”, – сказала вона.

На переконання Севостьянової, такий підхід не підходить для України “тому, що ми не можемо чекати 25 років проходження судової реформи”, – підкреслила вона.

За словами заступника глави мін’юсту, потрібно застосовувати комплексний підхід при реалізації судової реформи з внесенням змін до Конституції, реформуванні Вищої ради юстиції.

Севостьянова також повідомила, що нещодавно міністр юстиції, як член Вищої ради юстиції, направив подання про звільнення 59 суддів, які саботували процес люстрації.

“Вони навіть не написали заяви про проходження даного процесу. Але ми розуміємо, що міністр юстиції лише один член Вищої ради юстиції і тут потрібна колегіальна позиція”, – сказала вона.

Укрінформ

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

ДФС всіляко уникає

ДФС всіляко уникає люстрації

17.10.2015, 9:05

фото: 24tv.ua
фото: 24tv.ua

Про люстрацію в Державній фіскальній службі у студії Телеканалу новин “24” розповіла Директор Люстраційного департаменту Міністерства Юстиції України Тетяна Козаченко.

За результатами перевірки Державної фіскальної служби, під закон про люстрацію підпадають 42% керівного складу центрального апарату та 15% керівного складу територіальних органів відомства.

Затягування люстрації в національних масштабах

— Те, що жоден із суддів досі не люстрований, а Вища рада юстиції виправдовує людей, причетних до справ часів Євромайдану, говорить про необхідність перезавантаження влади. За такої якості держслужбовців, ми не отримаємо нової держави.

Україна є однією з найбільш корумпованих країн Європи. Але за два роки роботи державі повернено лише декілька тисяч гривень. Хоча кажуть про розкрадені мільярди.

Хто в ДФС чинить опір очищенню

— Особи, які не мали права доступу до державної служби, досі не є звільненими з ДФС. Фактично, 42% дійсного керівництва не можуть обіймати свої посади. Мова йде про керівників ДФС, зокрема й обласних управлінь, а також керівників Податкової міліції.

Більшість із цих людей повинна була бути звільнена ще рік тому. Система демонструє фантастичні здібності до самозбереження. Це саботаж процесу люстрації.

— Такі випадки є прозорими, їх легко виявити. Ми можемо надати Уряду повну необхідну інформацію про осіб, що підлягають люстрації.

Коли чекати на завершення люстрації

— У ДФС вирішили, що дія Закону про люстрацію розповсюджується на них із 2013 року. Коли в інших службах мова йде про співробітників, які почали роботу із 2010 року.

Окремі посадовці з ДФС отримали приватні рішення судів, що вберегли їх від дії цього закону. Але Міністерство юстиції подає апеляційні скарги та знаходить нову інформацію, що свідчить про необхідність люстрації того чи іншого чиновника.

— Коли ми перевіряли ДФС на предмет ухилення від люстрації, їхнє керівництво нам всіляко сприяло. Саботаж чинили відділ кадрів і правовий відділ, які й несуть основну відповідальність за визнання того чи іншого посадовця таким, що підлягає або не підлягає люстрації.

— Але ми отримали доступ до всіх особистих справ. Тож ми змогли зробити необхідні висновки, перевірка мала свій результат.

Голова ДФС готовий звільнити тих, хто підпадає під дію закону про люстрацію. Якщо він й надалі проводитиме ефективну роботу, скоро служба позбавиться таких посадовців.

Джерело: Телеканал новин “24”

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

СБУ відзвітувала про перші

СБУ відзвітувала про перші результати люстрації

Штат Служби безпеки скоротили на 24%

Штат Служби безпеки України скоротили на 24%, або 7917 осіб. Про це повідомляється на сторінці СБУ у Фейсбуці.

За станом на 25 жовтня на виконання закону "Про очищення влади" чисельність СБУ скорочено з 33 до 25,5 тис. співробітників.

З 24 лютого по 25 жовтня 2014 року звільнено 2554 співробітники служби, в тому числі 108 керівників підрозділів та регіональних органів. З посад звільнено, зокрема, 5 начальників управлінь, 9 перших заступників начальника, 28 заступників начальників.

Також у СБУ виявлено та припинено протиправну діяльність 16 співробітників, щодо них відкрито кримінальні провадження: два - у справі про державну зраду, три - за підозрою в причетності до терористичної діяльності. Чотирьох офіцерів арештовано, ще п'ятьох оголошено в розшук.

Слідчі СБУ і Генпрокуратури проводять досудове розслідування у 24 кримінальних справах щодо співробітників СБУ.

Нагадаємо, закон про люстрацію набув чинності 16 жовтня. Міністр юстиції Павло Петренко анонсував хвилю скорочень і звільнень уже в перших числах листопада.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Як в Україні реалізовуватимуть закон про люстрацію

Як в Україні реалізовуватимуть закон про люстрацію

14.10.2014, 8:42

Фото: www.volynnews.com
Фото: www.volynnews.com

Про перевірку кожного чиновника можна буде дізнатися із веб-сайту Міністерства юстиції, а до Громадської ради люстрації запрошують долучатися журналістів.

Про це йшлося під час прес-конференції представників Об’єднання «Самопоміч» 13 жовтня у Луцьку.

Як розповів голова Громадського Люстраційного комітету Єгор Соболєв, виконання люстраційного закону буде значно складнішим та займатиме значно більше часу, ніж боротьба за його прийняття.

З його слів, за голосуванням Верховної Ради, підписанням закону Президентом та затягуванням часу із оприлюдненням документу, можна побачити, що держава страшенно не хоче допустити виконання цього закону. Закон, мовляв, побудований таким чином, що про кожну перевірку оголошуватимуть на веб-сайті Міністерства юстиції.

Таким чином, у найближчі роки, саме на сайті цього міністерства публікуватимуть найцікавішу інформацію (повідомлення про початок перевірки кожного держслужбовця, її результати та реєстр люстрованих осіб).

Оприлюднюватимуть декларації про доходи чиновників і до її перевірки закликають долучатися громаду. Якщо посадовець забуде щось вказати у декларації, це матиме результатом його люстрацію на 10 років. Окрім того, чиновники муситимуть пояснювати, звідки у них взялося те чи інше майно. Єгор Соболєв закликав лучан не сподіватися на Президента чи Прем’єр-міністра, а самотужки включатися у громадський контроль за очищенням влади.

У Києві формуватимуть Громадську раду люстрації, до якої, на думку Єгора Сболєва, повинні увійти насамперед журналісти-розслідувальники з національним іменем, як борці з корупцією. Вони призначатимуть представників на місцях. Пропонують, щоб усі, хто входитиме у громадський наглядовий орган, проходив люстрацію.

Люстрація, зі слів Єгора Соболєва, спрямована на очищення влади від посадовців-клептократів (тих, хто займається зароблянням грошей, використовуючи свої повноваження). Після очищення важливо, щоб влада знову не забруднилася, тому антикорупційне законодавство та його виконання є логічним продовженням люстрації. Так, важливим він назвав прийняття закону про відкриття реєстрів власності. Така прозорість, мовляв, є найдієвішим антикорупційним заходом.

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко

Аватар користувача Дейниченко Володимир

Які результати люстрації за рік

Єгор Соболєв голова комітету Верховної Ради із запобігання та протидії корупції

Які результати люстрації за рік

16 жовтня 2015, 21:20

 

Рік тому набув чинності закон "Про очищення влади". Час усвідомити, що вдалося, що ні, і як діяти далі.

В мене три оцінки.

Перша – це єдиний закон в Україні, завдяки якому після Євромайдану хоч когось вдалося вигнати. Як не намагалися і не намагаються нинішні керівники держави залишити всі кадри і всі схеми Януковича, 779 керівників прокуратури, податкової, міліції, інших часточок клептократичної машини офіційно звільнені. І записані в державний реєстр із забороною повертатися впродовж 10 років.

Друга – завдяки Петру Порошенку, Роману Насірову, Арсену Авакову і багатьом іншим формально новим топ-посадовцям тисячі старих кадрів Януковича залишаються у кріслах всупереч закону "Про очищення влади". Заступник міністра внутрішніх справ Василь Паскал, командувач Сухопутних військ Анатолій Пушняков, головний слідчий СБУ Григорій Остафійчук, начальник міліції Києва Олександр Терещук, в.о. прокурора Києва Олег Валендюк – це тільки найбільш кричущі факти саботажу люстрації. Повністю провалена вимога закону люструвати всіх посадовців, які не можуть пояснити своє майно. Податкова його просто не бачить. Не дивно, оскільки за дослідженням директора департаменту люстрації Міністерства юстиції Тетяни Козаченко, у центральному апараті Державної фіскальної служби половина керівників самі залишаються у кріслах всупереч вимогам люстраційного закону. Ми протестуємо, привертаємо увагу медіа і громадськості, навіть позиваємося проти держави – марно. Судді теж наглухо заблокували люстрацію всередині їхньої прогнилої системи. За рік не люстрований ЖОДНИЙ суддя. Я неодноразово намагався пояснити людям в мантіях, що альтернативою люстрації для них можуть стати суди Лінча. Вони у відповідь скаржаться, що я їм погрожую. Останньою це зробила Вища рада юстиції, яка прислала до Парламенту скаргу з проханнями "вжити заходів" проти мене.

Третя і найгірша оцінка – люстрація не буде ефективною, коли керівництво держави не зацікавлено в очищенні влади. Володимир Демчишин нова людина, не з люстрованих. І що, нам чи енергетиці від цього легше? Найгірша ситуація у митниці. Там після Євромайдану змінилися вжа два керівника, а по факту, як свідчить останній керівник, всіма призначеннями неофіційно керує офіційно люстрований Генадій Романенко.

Що робити далі?

Просто не зупинятися. Сотні корупціонерів вигнали, виженемо і тисячі. Разом з Громадським люстраційним комітетом ми створили реєстр усіх, хто має бути люстрований. І рано чи пізно вони всі будуть звільнені, ось побачите.

Дуже важливо, що за цей рік ми у Парламенті створили добре законодавство не тільки для одноразової люстрації, а для постійного очищення влади. Головний такий закон працює вже другий тиждень – про відкритість інформації щодо власників нерухомості і землі. Посадовці по всій країні, включаючи Президента, тепер і назавжди змушені пояснювати, де взяли і звідки. Неспроможність будь-якого посадовця пояснити своє майно ми визнали незаконним збагаченням і надали державі право його конфісковувати.

Звісно, як і закон "Про очищення влади", усі ці добрі антикорупційні закони ще треба виконати. Що буде в рази важче, ніж їх ухвалення. Але нам діватися нікуди. Або ми їх, або вони нас. Закони тепер на нашому боці.

План повної перемоги я пропоную такий. Рухаймося далі, друзі

Думаю, всім все зрозуміло?... Моє шанування.  В. Дейниченко



Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.