Skip to Content

Історія державної служби в Україні. Том 5, книга 1

Текст доповіді: 

Історія державної служби в Україні : у 5 т. / [О.Г.Аркуша, О.В.Бойко, Є.І.Бородін та ін. ; відп. ред. Т.В.Мотренко, В.А.Смолій ; редкол.: С.В.Кульчицький (кер. авт. кол.) та ін.] ; Голов. упр. держ. служби України, Ін-т історії НАН України. — К. : Ніка-Центр, 2009.

Академічне видання є першим в українській історіографії узагальненням у цілісному дослідженні численних праць, присвячених державотворчому процесу, політико-адміністративному устрою, організації державної служби в Україні. Проаналізовано системи управління та діяльність державних чиновників у різні історичні епохи у складі різних імперій за весь період існування державності, починаючи від Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Війська Запорізького, УНР, Української Держави, управління на українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій, королівської Румунії, державного управління УРСР, і, насамкінець, державної служби в незалежній Україні.

Органічною складовою п’ятитомного видання є документальний тритомник, що нараховує близько 900 документів і включає документи від V ст. до н.е. до сьогодення. Збірник містить документи і матеріали різнопланового характеру: грамоти, статути, універсали, листи, постанови, протоколи тощо, більшість з яких, виявлених у державних архівах України, а також в архівах Російської Федерації, Польщі, Угорщини, публікується вперше.

П’ятитомник протягом жовтня цього року буде безкоштовно розповсюджений серед національних, державних та обласних бібліотек і магістратур державного управління, де з ним зможе ознайомитися широке коло науковців, державних службовців, управлінців, студентів ВНЗ управлінського спрямування та інших небайдужих до історії українського державотворення.

Том 5, книга 1: вміщено документи за період 1914–1991 рр., тобто від початку Першої світової війни до кінця радянської доби в історії України

Embedded Scribd iPaper - Requires Javascript and Flash Player
Головне управління державної служби України Інститут історії України Національної академії наук України Державний комітет архівів України Центральний державний історичний архів України, м. Київ Центральний державний історичний архів України, м. Львів Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Центральний державний архів громадських об’єднань України Державний архів Закарпатської області Державний архів Запорізької області Державний архів Полтавської області Державний архів Харківської області Державний архів Чернігівської області Державний архів Чернівецької області
Головне управління державної служби України Інститут історії України Національної академії наук України
Історія державної служби в Україні
У п’яти томах Том 5
ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ
Книга 1
1914–1991
Київ Ніка-Центр Інтерпрес ЛТД 2009
УДК 94(477)(093)[351/354+057.34] „1914/1991“ ББК 63.3-3(4УКР):66.0 І-90 Колектив упорядників: Г. В. Боряк (керівник колективу упорядників), Т. С. Водотика, Р. Б. Воробей, О. І. Галенко, О. І. Ганжа, М. В. Делеган, Л. Я. Демченко, Д. Д. Жмундуляк, Н. Г. Кашеварова, В. С. Лозицький, Н. І. Лісунова, Н. В. Маковська, Ю. А. Мицик, Л. М. Новохатько, Т. М. Омельчук, Г. В. Папакін, Д. І. Пельц, В. С. Шандра Відповідальні редактори: Т. В. Мотренко, В. А. Смолій Редакційна колегія: Г. В. Боряк, А. В. Вишневський, В. О. Крупина (відповідальний секретар), С. В. Кульчицький, В. М. Литвин, В. І. Луговий, О. С. Онищенко, Ю. С. Шемшученко
У першій книзі останнього тому тритомника джерел, що завершує дослідження з історії державної служби в Україні та на українських землях, вміщено документи за період 1914–1991 рр., тобто від початку Першої світової війни до кінця радянської доби в історії України. Упорядники намагалися представити складний історичний період, на який припало дві світові війни, доба радянського тоталітарного режиму, спроби створення незалежної держави у 1917–1921 (УНР, ЗУНР), 1938–1939 (Карпатська Україна) роках. Вміщені документи дають можливість окреслити основні елементи інституту державної служби упродовж ХХ століття. Документи, що публікуються, походять з різних регіонів України, які перебували у складі інших держав, – Другої Речі Посполитої, Румунії, Угорщини, Чехословаччини. Вперше публікуються джерела про особливості організації цивільної служби на території України в умовах окупаційного режиму Німеччини, Румунії та Угорщини (1939–1944). Яскраво проілюстровано одну з найхарактерніших ознак комуністичнономенклатурної системи – зрощення партійного та державного апарату і, відповідно, формування упривілейованої партійно-державної бюрократичної верхівки. Реалізація проекту приурочена до 90-річчя запровадження державної служби в Україні та здійснюється на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України «Про відзначення 90-річчя запровадження державної служби» від 11 червня 2008 року № 817 р. У рамках цього проекту у 2008 р. були видані «Нариси історії державної служби в Україні» (київське видавництво «Ніка-Центр», 536 с.).
ISBN 978-966-521-519-6 ISBN 978-966-521-526-4 ISBN 978-966-501-074-6
© Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2009 © Інститут історії України НАН України, 2009 © Оригінал-макет. Видавництво «Ніка-Центр», 2009
Зміст
Перелік документів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Документи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35 Науково-довідковий апарат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 667 Предметно-тематичний покажчик. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 669 Покажчик імен . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 713 Покажчик географічних назв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 743 Перелік скорочень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 757 Перелік використаних архівних фондів та публікацій документів і пам’яток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 763 Зведений перелік документів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 773
Зміст
5
Перелік документів
№ 477
№ 478
№ 479
№ 480
№ 481
№ 482
№ 483
№ 484 № 485
№ 486
№ 487
1914 р., грудня 9. Петроград. – Лист Канцелярії міністра шляхів сполучення, надісланий до Правління Київського округу шляхів сполучення, щодо процедури приведення до присяги осіб, які перебувають на державній службі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1914 р., грудня 11. Львів. – Повідомлення львівського градоначальника начальнику тимчасового жандармського управління військового генерал-губернатора Галичини Мезенцову про звільнення за допущені зловживання по службі колезького секретаря Кондратія Скорохода . . . . . . . 1914 р., лютого 3. Відень. – З Положення щодо проведення щорічної атестації державних службовців, розісланого Міністерством внутрішніх справ Австро-Угорщини керівникам державних установ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1914 р., лютого 21. Львів. – Обіжник Галицького Намісництва щодо проведення щорічної кваліфікації (атестації) службовців з викладенням кваліфікаційних вимог; формуляр атестаційного листа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1915 р., червня 9. Відень. – Розпорядження цісаря Франца Йосифа І щодо зарахування періоду війни до стажу державної служби при нарахуванні пенсії державним службовцям . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1916 р., березня 21. Чернігів. – Посвідчення, видане чернігівському губернському землеміру Сергію Саранчову про звільнення його від служби в державному ополченні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1916 р., не пізніше липня 1 – жовтня 22. Львів. – Донесення Семена Шевчука та Юзефа Станкевича до Галицького Намісництва у справі зловживання службовим становищем комісара Вільгельма Гавронського під час головування останнього в запомоговій комісії Львівського повіту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1917 р., квітня 4–6. – З резолюцій Всеукраїнської конференції УСДРП про необхідність займання адміністративних посад членами партії . . . . . . . . 1917 р., квітня 7. – З промови Никифора Григоріїва на Всеукраїнському національному конгресі про бюрократів і чиновників старого режиму як противників автономії України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1917 р., квітня 7. – З промови Михайла Ткаченка на Всеукраїнському національному конгресі “Основні підстави організації української автономії” про виборність урядовців і суддів усіх рівнів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1917 р., квітня 14. Зарога. – З наказу (“приговора”) жителів с. Зарога Оржицької волості Лубенського повіту з викладом бачення державного устрою України, вимогою запровадження виборності суддів, священиків, обов’язковості вживання ними української мови, призначення урядовців з визначених УЦР кандидатів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
35
36
37
44
49
50
50 56
56
57
57
П е р е л і к д о к у м е н ті в
7
№ 488
№ 489 № 490
№ 491
№ 492
№ 493
№ 494
№ 495
№ 496
№ 497
№ 498
1917 р., квітня 14. Харків. – Із звернення професора Миколи Сумцова про роль українських з’їздів та шляхи національного відродження із наголошенням необхідності захисту народу від чиновництва як суспільного лиха . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1917 р., липня 10. Київ. – Постанова Комітету Української Центральної Ради про включення посади Генерального писаря до складу уряду. . . . . . . . 1917 р., серпня 6. Київ. – Відозва Київського тимчасового Краєвого судового комітету про запровадження у судових установах української мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1917 р., серпня 18. Київ. – Витяг із Постанови ІІ Всеукраїнського педагогічного з’їзду про запровадження посад урядовців Генерального секретарства освітніх справ на місцях, підготовку інструкції для них і необхідність протидії русифікаторським заходам “деяких земств та урядових інституцій” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1917 р., серпня 29. Київ. – Циркуляр генерального секретаря внутрішніх справ Володимира Винниченка губернським та повітовим комісарам України про недопущення “ніяких збочень … на користь яких би то не було місцевих, або партійних впливів” та безумовне виконання законних розпоряджень Генерального Секретаріату Центральної Ради . . . . . . 1917 р., вересня 23. Петроград. – Доповідна записка “Про надання українській мові права офіційного вжитку поряд з російською мовою” комісара у справах України в Петрограді Петра Стебницького Тимчасовому урядові, у якій наголошується на нагальній необхідності прийняття урядового акта для забезпечення застосування української мови “во всех сферах местной жизни”, у тому числі – в діловодстві місцевих установ . . . . 1917 р., жовтня 21. – З протоколу засідань Генерального секретаріату Української Народної Республіки № 161 про покладання виконання обов’язків генерального секретаря внутрішніх справ і голови Секретаріату на генерального писаря Олександра Лотоцького за відсутністю Володимира Винниченка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1917 р., грудня 7. Київ. – З протоколу засідань Генерального секретаріату Української Народної Республіки № 246 щодо святочних надбавок деяким категоріям службовців в центральних управліннях Генерального секретаріату . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1917 р., грудня 27. Київ. – З протоколу засідань Генерального секретаріату Української Народної Республіки № 27 про необхідність організації генерального писарства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1918 р., січня 3. Київ. – З протоколу засідань Генерального секретаріату Української Народної Республіки № 40 про складання тексту присяги на вірність Українській Народній Республіці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 березня 1918 р. Київ. – Пояснююча записка міністра внутрішніх справ Павла Христюка та проект доповнення до “Тимчасового положення про губерніальних і повітових комісарів”, затвердженого Тимчасовим урядом 19 вересня 1917 р., щодо надання губернським комісарам права видавати обов’язкові постанови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
58 59
59
59
60
61
62
62
64
65
65
8
П е р е л і к д о к у м е н ті в
№ 499
№ 500
№ 501
№ 502
№ 503
№ 504
№ 505 № 506
№ 507
№ 508
№ 509
№ 510
№ 511
№ 512
16 квітня 1918 р. Київ. – Витяг протоколу засідання Української Центральної Ради щодо ухвали “Закону про незайманість особи членів Української Центральної Ради” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 квітня 1918 р. Київ. – Пояснююча записка до законопроектів “Про скасування міністерства генерального писарства”, “Про порядок опублікування законів”, “Про скріплення і кодифікацію законів”; законопроекти “Про скасування міністерства генерального писарства”, “Про скріплення і кодифікацію законів” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 квітня 1918 р. – Лист міністра судових справ Сергія Шелухіна до голів місцевих судів про необхідність запровадження української мови у судочинстві та в державних установах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 травня 1918 р. Київ. – З протоколу № 1 засідання Ради Міністрів Української Держави про відсутність потреби у переслідуванні міністрів колишнього уряду за їхні дії на державних посадах і встановлення відповідальності за використання “не належного ним вже авторитету влади” . . . . . 17 травня 1918 р. – Наказ міністра шляхів Української Держави Бориса Бутенка про заборону вживання російської мови у діловодстві та інші заходи з українізації міністерства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 травня 1918 р. Київ. – “Тимчасовий закон про порядок оголошення законів Української Держави”, ухвалений Радою міністрів і затверджений гетьманом Павлом Скоропадським . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 травня 1918 р. – Наказ № 13 Міністра праці Української Держави Юлія Вагнера про службові години та літні відпустки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 травня 1918 р. Київ. – Пояснювальна записка міністра справ судових Михайла Чубинського до проекту “Постанови про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 травня 1918 р. Київ. – “Закон Української Держави про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі”, ухвалений Радою міністрів і затверджений гетьманом Павлом Скоропадським . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Травень 1918 р. Київ. – Штатний розпис окладів утримання службовців центральних урядових установ Української Держави, затверджений гетьманом Павлом Скоропадським . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 червня 1918 р. Київ. – Статут Державної канцелярії Української Держави, ухвалений Радою міністрів та затверджений гетьманом Павлом Скоропадським . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 червня 1918 р. Київ. – “Закон Української Держави про нормальний розпис утримання службовців у центральних урядових установах цивільного відомства”, ухвалений Радою міністрів та затверджений гетьманом Павлом Скоропадським . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 червня 1918 р. Київ. – “Тимчасовий нормальний розпис окладів утримання і класів посад службовців в центральних урядових установах цивільних відомств” Української Держави . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 липня 1918 р. Київ. – Із “Закону про громадянство Української Держави”, ухваленого Радою міністрів і затвердженого гетьманом Павлом Ско-
66
68
70
72
73
73 74
75
76
78
78
82
84
П е р е л і к д о к у м е н ті в
9
№ 513
№ 514
№ 515
№ 516
№ 517 № 518
№ 519
№ 520
№ 521
№ 522
№ 523
№ 524
ропадським про надання права державної і “публічно-громадянської служби” винятково громадянам Української Держави; форма присяги . . . . . 9 липня 1918 р. Київ. – Обіжний лист товариша Державного секретаря Української Держави Миколи Могілянського до всіх міністерств про необхідність використання української мови як державної . . . . . . . . . . . . . . . . 24 липня 1918 р. Київ. – Закон “Про порядок призначення осіб на урядову службу”, ухвалений Радою міністрів і затверджений гетьманом Павлом Скоропадським . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 серпня 1918 р. Київ. – Обіжник Державної канцелярії Української Держави до Секретаріату Ради міністрів про надіслання 15-ти примірників Заприсяжного обіцяння на вірність Українській Державі для складання присяги із проханням повернути підписані тексти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 серпня 1918 р. – Лист Голови міжурядової комісії з розробки Статуту військової повинності Української Держави до Державної канцелярії про службовців, які мають звільнятися від призову на дійсну військову службу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 серпня 1918 р. Київ. – Протокол акта Заприсяжного обіцяння службовців редакції і контори “Державного Вістника” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 серпня 1918 р. Київ. – “Закон Української Держави про увільнення від відрахувань в пенсійний та інвалідний капітали тимчасового утримання службовців в державних установах і про право на пенсію деяких категорій службовців цих установ”, ухвалений Радою міністрів і затверджений гетьманом Павлом Скоропадським . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 вересня 1918 р. Київ. – Доповідь директора департаменту загальних справ Державної канцелярії та проект “Інструкції про порядок призначення на урядову службу по Державній канцелярії” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 вересня 1918 р. Київ. – “Закон Української Держави про встановлення тимчасового розпису посад і нових окладів службовцям губерніальних лікарських управлінь і міських та повітових лікарів і фельдшерів та про асигнування в розпорядження міністра народного здоров’я й опіки 842 946 карбованців на утримання вищезазначених установ і осіб з 1 червня по 1 жовтня 1918 року”, ухвалений Радою міністрів і затверджений гетьманом Павлом Скоропадським . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 жовтня 1918 р. – Витяг з журналу засідання міжвідомчої наради при міністерстві фінансів Української Держави щодо грошової допомоги службовцям державних установ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 листопада 1918 р. Львів. – Повідомлення газети “Діло” про складання присяги членами Державного секретаріату ЗУНР; форма присяги (приречення) державного секретаря . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 листопада 1918 р. Київ. – “Закон про встановлення відсоткових додатків до утримання служачих державних установ та одноразової допомоги на дорожнечу”, ухвалений Радою міністрів і затверджений гетьманом Павлом Скоропадським . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 грудня 1918 р. Київ. – З журналу засідань № 3 Ради комісарів про необхідність створення спеціальної комісії при Міністерстві юстиції для “розгляду справ бувшого уряду, маючих злочинний характер”, організа-
87
88
88
90
91 91
92
92
93
95
96
98
10
П е р е л і к д о к у м е н ті в
№ 525
№ 526
№ 527
№ 528
№ 529
№ 530
№ 531 № 532 № 533
№ 534 № 535 № 536
№ 537
№ 538
цію державної охорони “гетьманського дворця”, стан справ у міністерствах, “відновлення особистого складу” тощо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99 18 грудня 1918 р. Київ. – Із журналу засідань № 4 Ради комісарів про видачу матеріальної допомоги (“празникових грошей”) службовцям центральних установ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 18 грудня 1918 р. – Обіжник комісара Міністерства внутрішніх справ Української Народної Реcпубліки Анатоля Пісоцького про вживання службовцями міністерства української мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101 20 грудня 1918 р. Київ. – Із журналу засідань № 5 Ради комісарів про призначення комісарів до департаментів Міністерства фінансів та банків для проведення слідства з приводу зловживань урядовців, призначених “попереднім урядом” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101 22 грудня 1918 р. Київ. – Із журналу засідань № 6 Ради комісарів про порядок застосування закону від 2 серпня 1918 р. щодо видачі “заштатної допомоги” службовцям при звільненні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102 27 грудня 1918 р. – Із журналу засідань № 11 Ради Народних Міністрів про встановлення граничного терміну (30 років) для служби “в державному контролі”, а також доручення Міністерству праці розробити законопроект щодо граничного терміну перебування на державній службі для всіх державних установ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103 28 грудня 1918 р. Прага. – Розпорядження Загального міністерства Чехословацької Республіки № 101 Про присягу державних службовців, службовців підприємств та нижчих службовців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104 29 грудня 1918 р. – Із журналу засідань № 12 Ради Народних Міністрів щодо надання пільг державним службовцям при сплаті податків . . . . . . . . . 106 30 грудня 1918 р. – Із журналу засідань № 13 Ради Народних Міністрів щодо доповідей Голови Ради міністрів з кадрових питань . . . . . . . . . . . . . . . . . 106 30 грудня 1918 р. Шпола. – Донесення начальника Шполянської поштовотелеграфної контори начальнику Київської поштово-телеграфної округи про збільшення чисельності працівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107 [1918 р.] – Проект Закону про матеріальне забезпечення службовців ліквідованих та реорганізованих установ Української Держави . . . . . . . . . . . . 108 1 січня 1919 р. Київ. – Закон Про службу в державних установах урядовців – чужоземних підданців, ухвалений Радою Комісарів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109 2 січня 1919 р. – Із журналу засідань (ч. 16) Ради Народних Міністрів щодо складання урядовцями присяги на вірність УНР та виплату допомоги службовцям установ Міністерства праці у Харкові у зв’язку з евакуацією . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111 4 січня 1919 р. – Із журналу засідань (ч. 18) Ради Народних Міністрів щодо прав міністрів на звільнення “нездатних до служби урядовців всіх класів”, призначених на посади до 15 грудня 1918 р. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111 10 січня 1919 р. – Із журналу засідань (ч. 22) Ради Народних Міністрів щодо видачі одноразової допомоги у розмірі місячної платні службовцям Катеринославського окружного суду “з огляду на величезну дорожнечу”. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
П е р е л і к д о к у м е н ті в
11
№ 539
№ 540
№ 541
№ 542
№ 543
№ 544
№ 545
№ 546
№ 547
№ 548
№ 549
№ 550
13 січня 1919 р. – Із журналу засідань (ч. 24) Ради Народних Міністрів щодо призначення пенсій 15-ти урядовцям судового відомства та їхнім родинам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112 14 січня 1919 р. – Із журналу засідань (ч. 25) Ради Народних Міністрів щодо обговорення проекту “Закону про увільнення служачих в урядових установах Української Народної Республіки від оплат за побільшення утримання та при вступі на службу”, а також щодо ухвали постанови про видачу урядовцям допомоги у розмірі двомісячного утримання в разі евакуації установи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113 20 січня 1919 р. – Наказ Народного міністерства земельних справ № 43 про звільнення усіх службовців, які “вступили до міністерства за час гетьманщини” із зобов’язанням останніх продовжувати виконувати обов’язки до передання справ іншим урядовцям. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114 30 січня 1919 р. Прага. – Розпорядження Загального міністерства Чехословацької Республіки № 55 Про присягу вже призначених державних службовців, службовців підприємств та нижчих службовців . . . . . . . . . . . . . . . 114 1 лютого 1919 р. – З журналу засідань (ч. 37) Ради Народних Міністрів про надання службовцям урядових установ пільг у сплаті податків “за побільшення утримання”, про доручення міністерствам праці і фінансів розробити протягом місяця “пенсійний статут”, а також про призначення пенсій деяким урядовцям та їхнім сім’ям . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115 4 лютого 1919 р. – З журналу засідань (ч. 39) Ради Народних Міністрів про евакуацію установ та виплату урядовцям евакуйованих установ заробітної платні на три місяці наперед . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116 6 лютого 1919 р. – З журналу засідань (ч. 41) Ради Народних Міністрів про застосування закону від 16 січня 1919 р. про виплату платні евакуйованим урядовцям, зокрема про проведення виплат “з налічного фонду державних прибутків”; про порядок виплати “під’ємних та добових” на випадок евакуації, а також про негайне подання на затвердження штатів міністерств . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117 7 лютого 1919 р. – З журналу засідань Директорії Української Народної Республіки про необхідність “відкомандирування” до діючої армії урядовців різних відомств – “бувших старшин армії” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118 7 лютого 1919 р. Прага. – Закон Чехословацької Республіки № 74 “Про прийом державних службовців та нижчих службовців, а також службовців і нижчих службовців державних підприємств та фондів” . . . . . . . . . . . . . . . 118 11 лютого 1919 р. – З журналу засідань (ч. 45) Ради Народних Міністрів про порядок надання грошової допомоги міністрам, виконуючим обов’язки міністрів і товаришам міністрів, які виходять у відставку “з приводу кризи Кабінету по політичним причинам” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120 18 лютого 1919 р. Прага. – Закон Чехословацької Республіки № 89 “Про включення канцелярських службовців до табеля про ранги державних службовців та відповідної тарифної сітки” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121 21 лютого 1919 р. Харків. – Постанова Ради народних комісарів України про обмеження спільної служби родичів у радянських установах. . . . . . . . . 124
12
П е р е л і к д о к у м е н ті в
№ 551
№ 552
№ 553
№ 554
№ 555
№ 556 № 557
№ 558
№ 559
№ 560
№ 561
18 березня 1919 р. – Із “Розпорядку державного секретаріату внутрішніх справ Західно-Української Народної Республіки про спеціальні вимоги до урядників державної адміністративної служби”. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125 21 березня 1919 р. Прага. – Розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 154 “Про виконання закону № 74 Збірника законів та розпоряджень від 7 лютого 1919 р. “Про прийом державних службовців та нижчих службовців, а також службовців і нижчих службовців державних підприємств та фондів”. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127 1 квітня 1919 р. Прага. – Розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 179 “Про присягу практикантів, тимчасових службовців та тимчасового обслуговуючого персоналу, що приймаються до державної служби” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129 8 квітня 1919 р. – З журналу засідань (ч. 90) Ради Народних Міністрів про видачу добових “на дорожнечу” службовцям державних установ міст Луцька, Рівного, Кременця і Дубна, а також про доручення Міністерству фінансів розробити загальний законопроект про добові службовцям прифронтової смуги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131 9 квітня 1919 р. – Постанова Директорії Української Народної Республіки про відставку Кабінету Народних Міністрів “згідно заяві від 14 березня”, призначення Бориса Мартоса Головою Ради Народних Міністрів і міністром фінансів, призначення деяких інших міністрів, а також доручення міністрам і керуючим іншими міністерствами тимчасово виконувати обов’язки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131 10 квітня 1919 р. Берегове. – З рішення директоріуму Березької жупи про структуру директоріуму і функції його структурних частин . . . . . . . . . . . 132 13 квітня 1919 р. – З журналу засідань (ч. 96) Ради Народних Міністрів про встановлення порядку роботи міністерств (6-годинного робочого дня, “діжурства” у позаслужбові години і святкові дні; порядок роботи у Великодні дні), а також прикомандирування “зайвих урядовців” з одних міністерств до інших . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133 16 квітня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 99) Ради Народних Міністрів про зобов’язання усіх урядовців з Наддніпрянської України, що перебувають на території Західної Області УНР, негайно прибути до місць розташування установ і зайняти свої посади під загрозою звільнення і оголошення дезертирами за законами військового часу “як залишивших в скрутний час Вітчизну” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 134 22 квітня 1919 р. – З “Розпорядку” Державного секретаріату внутрішніх справ Західно-Української Народної Республіки про боротьбу з хабарництвом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135 28 квітня 1919 р. – Доклад керуючого справами Директорії Володимира Лотоцького до члена Директорії Української Народної Республіки Андрія Макаренка про виділення коштів для надання матеріальної допомоги та виплату святкових нагород перед Великодніми святами для урядовців канцелярії Директорії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136 28 квітня 1919 р. – Доклад керуючого справами Директорії Володимира Лотоцького до члена Директорії Української Народної Республіки
П е р е л і к д о к у м е н ті в
13
№ 562
№ 563
№ 564
№ 565
№ 566
№ 567
№ 568
№ 569
№ 570 № 571 № 572
№ 573
Андрія Макаренка про неможливість повної ліквідації канцелярії Директорії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136 2 травня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 108) Ради Народних Міністрів про порядок проведення евакуації урядовців центральних установ з м. Рівного, зокрема, про оформлення відпустки і виплату авансом платні до 1 жовтня 1919 р. тим урядовцям, які залишаються в місті або йдуть до війська . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138 3 травня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 110) Ради Народних Міністрів про необхідність запобігання “випадкам обсадження” урядовцями “декількох посад і одержання декількох платень” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139 6 травня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 112) Ради Народних Міністрів про оголошення недійсними старих посвідчень урядовців та обов’язкову заміну їх на нові з огляду на факти зловживання посвідченнями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139 16 травня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 117) Ради Народних Міністрів про необхідність ретельної перевірки Державною канцелярією правильності видачі посвідчень вищим урядовцям І–IV класів; про розгляд питання щодо видачі посвідчень чоловікам і жінкам, що служать в одному відомстві “і підлягають один одному в порядку підлеглості” . . . . 140 23 травня 1919 р. – З журналу засідань (ч. 119) Ради Народних Міністрів про необхідність скорочення кількості урядовців у міністерствах “до мінімуму” та запровадження спеціальної реєстрації тих урядовців, що залишилися на праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141 30 травня 1919 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про командирування відповідальних працівників і комуністів, співробітників радянських установ для проведення мобілізації” (протокол №, п. 1) . . . . . . . 142 5 червня 1919 р. – З журналу засідань Ради Народних Міністрів про скорочення видатків на утримання апарату установ та частин військового відомства, а також про повернення до скарбниць міністерств усіх коштів, виплачених службовцям, що залишилися на посаді після 23 травня, наперед до 1 грудня 1919 р. згідно з постановою Кабінету Народних Міністрів від 3 червня 1919 р. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144 5 червня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 124) Ради Народних Міністрів про врегулювання кадрових питань та питань оплати праці Міністерства шляхів, зокрема виплати службовцям платні та добових за період перебування під більшовицькою владою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145 [5 червня 1919 р.] – Доповідна записка про склад та роботу Державної канцелярії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146 10 червня 1919 р. Київ. – Декрет Раднаркому УСРР про заборону спільної служби родичів та свояків в одній радянській установі . . . . . . . . . . . . . . . . 149 23 червня 1919 р. Прага. – Із розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 348 “Про виплату нижчим державним службовцям грошової допомоги у зв’язку із дорожнечею” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150 27 червня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 136) Ради Народних Міністрів про негайне відкликання з відпусток урядовців “в зв’язку з змінившимися обставинами”, через що “у всіх відомствах праця збільшилась” . . . 152
П е р е л і к д о к у м е н ті в
14
№ 574
№ 575
№ 576
№ 577
№ 578
№ 579
№ 580
№ 581
№ 582 № 583
№ 584
№ 585
№ 586
1 липня 1919 р. Берегове. – Із звіту в. о. піджупана Березької жупи законодавчій комісії жупи про стан державної служби в жупі після поразки комуністичної влади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153 5 липня 1919 р. – З журналу засідань (ч. 140) Ради Народних Міністрів про повернення за компетенцією до Міністерства внутрішніх справ справи щодо надання матеріальної допомоги обікраденому урядовцеві МВС Марії Михайленко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156 14 липня 1919 р. – З меморандуму Григорія Жатковича про майбутній державно-адміністративний устрій та організацію державної служби на Закарпатті (в “Русинії”) у складі Чехословацької Республіки . . . . . . . . . . . . . . . 156 14 липня 1919 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про справи проти спеціалістів – співробітників радянських установ” (протокол №, п. 8) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158 17 липня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 148) Ради Народних Міністрів про надання одноразової допомоги “на дорожнечу” усім службовцям державних установ та органів місцевого самоврядування. . . . . . . . . . . . . . . . . 159 16 серпня 1919 р. – З повідомлення газети “Україна” про нові законодавчі акти Директорії УНР стосовно матеріального забезпечення державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159 26 серпня 1919 р. – Повідомлення газети “Україна” про ухвалення Директорією УНР постанови стосовно поліпшення матеріального становища службовців урядових установ у м. Кам’янці-Подільському. . . . . . . . . . . 161 30 серпня 1919 р. – З журналу засідань (ч. 179) Ради Народних Міністрів про призначення Директорією УНР Ісаака Мазепи Головою Ради Міністрів замість звільненого “з огляду на перевтому” від обов’язків Голови Бориса Мартоса з оголошенням останньому щирої подяки “за його корисну для республіки працю” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161 15 вересня 1919 р. – З журналу засідань (ч. 192) Ради Народних Міністрів про ухвалення проекту штатів державних інспекторів. . . . . . . . . . . . . . . 162 16 вересня 1919 р. – Постанова Директорії Української Народної Республіки про асигнування на представництво і пов’язані з ним “безвідчитні” видатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 163 26 вересня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 198) Ради Народних Міністрів про встановлення для центральних і місцевих державних установ 6-годинного робочого дня, єдиних службових годин (від 9-ї ранку до 3-ї год. пополудні), вартування у позаслужбові години (без зарахування варти позаслужбовою працею); запровадження в усіх урядових установах такого ритму роботи, який би “відповідав вимогам життя і загального напруження державної праці” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164 3 жовтня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 205) Ради Народних Міністрів про асигнування коштів з державної скарбниці “як одноразової допомоги на лікування” отаманам Василеві Тютюннику та Володимирові Сінклеру, які на вищих військових посадах “в найтяжчі часи для УНР чесно і совісно виконували свої обов’язки” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165 13 жовтня 1919 р. – “Закон про урочисту обітницю Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській
П е р е л і к д о к у м е н ті в
15
№ 587
№ 588
№ 589
№ 590
№ 591
№ 592
№ 593
№ 594
№ 595
№ 596
№ 597 № 598
Народній Республіці”, ухвалений Радою Народних Міністрів; форми присяги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165 13 жовтня 1919 р. Кам’янець-Подільський. – Звернення загальних зборів Українського Кирило-Мефодіївського братства до Директорії Української Народної Республіки про прийняття церковної присяги на вірність українському народу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167 21 жовтня 1919 р. – З повідомлення газети “Україна” про встановлення Директорією УНР порядку оплати участі службовців центральних урядових установ у засіданнях різних комісій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168 31 жовтня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 223) Ради Народних Міністрів про надання одноразової допомоги урядовцям центральних і місцевих установ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 169 10 листопада 1919 р. – Витяг з журналу засідання (ч. 231) Ради Народних Міністрів про мобілізацію урядовців центральних та місцевих державних установ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 170 12 листопада 1919 р. – Постанова Директорії Української Народної Республіки “Про видачу одноразової допомоги евакуюваним служачим центральних і місцевих державних установ на придбання одягу і допомоги родинам їх, а також иншим служачим центральних і місцевих державних установ – з приводу дорожнечі”, ухвалена Радою Народних Міністрів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171 15 листопада 1919 р. – Постанова Директорії Української Народної Республіки про верховне керування державними справами Республіки у разі відсутності членів Директорії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172 16 грудня 1919 р. – Постанова Директорії Української Народної Республіки “Про тимчасовий штатний розклад платні урядовим особам Центральних Установ У. Н. Р. на час перебування цих Установ при Ставці Головного Отамана Військ У. Н. Р.”. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173 17 грудня 1919 р. Прага. – Із закону Чехословацької Республіки № 2 “Про зміну деяких постанов, що регулюють пенсійне забезпечення державних службовців, умови виходу їх на пенсію, а також про деякі переваги державних службовців” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 174 26 січня 1920 р. – Постанова Директорії Української Народної Республіки Про зміну існуючих законів і постанов про видачу добових грошей з приводу евакуації і дорожнечі, ухвалена Радою народних міністрів . . . . . . . . 177 29 лютого 1920 р. Прага. – Із закону Чехословацької Республіки № 121, яким запроваджувалась конституція (Конституційна грамота) Чехословацької Республіки, зокрема, про компетенції Сойму Підкарпатської Русі, порядок призначення губернаторів, обрання посадовців з місцевого населення тощо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179 9 квітня 1920 р. Прага. – Із закону Чехословацької Республіки № 222 “Про обчислення службового стажу державних службовців” . . . . . . . . . . . . . . . . 181 15 квітня 1920 р. Прага. – Закон Чехословацької Республіки № 269 щодо умов проходження служби службовцями та нижчими службовцями, які служили у державній адміністрації та установах колишньої угорської держави . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183
П е р е л і к д о к у м е н ті в
16
№ 599 № 600
№ 601
№ 602
№ 603
№ 604
№ 605
№ 606
№ 607
№ 608
№ 609
№ 610
№ 611 № 612
26 квітня 1920 р. Прага. – Із розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 356 “Про зміни Генерального статуту Підкарпатської Русі” . . . 188 29 травня 1920 р. Київ. – Закон Про поліпшення матеріального стану служачих місцевих державних установ, що підлягають Українській Народній Республіці, ухвалений Радою Народних Міністрів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192 8 липня 1920 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про відвідування відповідальними працівниками суботників та відміну в цей день засідань” (протокол № 31, п. 6) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 194 25 липня 1920 р. [Відень]. – “Розпорядок” диктатора Західно-Української Народної Республіки Євгена Петрушевича “Про організацію Уряду для виконування Державної влади в Західно-Українській Народній Республіці в часі тривання повновластий Диктатора“ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 194 27 липня 1920 р. Прага. – Із розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 476 “Про тимчасову організацію політичного управління на території Підкарпатської Русі” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197 3 серпня 1920 р. Прага. – Розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 469 “Про заснування державної промтоварної бази для потреб державних службовців та вчителів” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 200 16 серпня 1920 р. Чернівці. – Присяга на вірність румунському королю Фердінанду І, складена Юго фон Реццорі при призначенні його інженером-архітектором І-го класу у Дирекції мостів і шляхів Буковини . . 201 30 серпня 1920 р. Відень. – “Розпорядок” диктатора Західно-Української Народної Республіки Євгена Петрушевича щодо створення при уряді кодифікаційної комісії “для справ внутрішніх, судових і комунікації” . . . . . . 202 30 вересня 1920 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про затвердження пропозиції ВУЦВК щодо поширення в УСРР закону РСФРР про звільнення членів ЦВК, наркомів, членів колегії та президії виконкому від мобілізації (протокол № 52, п. 11) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 204 13 листопада 1920 р. Відень. – “Розпорядок” диктатора Західно-Української Народної Республіки Євгена Петрушевича “Про виплату одноразового надзвичайного додатку до платень урядовцям та функціонарам Уряду Диктатора Західно-Української Народної Республіки та урядовцям і функціонарам Віденського Посольства Західно-Української Народної Республіки” у зв’язку з “надзвичайним піднесенням цін” . . . . . . . . . . . . . . . 204 20 грудня 1920 р. Варшава. – Розпорядження Ради Міністрів Польської Республіки стосовно розміру оплати на відрядження, харчування та повернення коштів за дорогу державним службовцям . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 205 28 грудня 1920 р. Варшава. – Розпорядження Президента міністрів і міністра фінансів Польської Республіки щодо зміни розміру оплати праці державних службовців нижчих рангів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 207 1920 р. Львів. – Анкета Міхала Максимовича, складена при вступі на посаду канцелярського урядовця . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 209 15 лютого 1921 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про українську мову” (протокол № 23, п. 6) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 210
П е р е л і к д о к у м е н ті в
17
23 лютого 1921 р. Варшава. – Pозпорядження Ради Міністрів Польської Республіки щодо підвищення інфляційних доплат для державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 210 № 614 14 березня 1921 р. Варшава. – Розпорядження Ради Міністрів Польської Республіки щодо організації діяльності адміністративної влади на місцях другої інстанції (воєводств) на теренах колишнього Королівства Галичини і Лодомерії та Великого Краківського Князівства . . . . . . . . . . . . . . . . 211 № 615 18 березня 1921 р. Варшава. – Постанова Ради Міністрів Польської Республіки про боротьбу зі злочинами, пов’язаними з хабарництвом урядовців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222 № 616 22 березня 1921 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про мобілізацію Харківським губкомом працівників центральних установ” (протокол № 28, п. 3) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225 № 617 10 травня 1921 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про товарний фонд для радянських службовців” (протокол № 46, п. 4) . . . . . . . . . . . . 225 № 618 25 травня 1921 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про радянських службовців” (протокол № 51, п. 3) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227 № 619 30 червня 1921 р. Прага. – Закон Чехословацької Республіки № 251 щодо заміни у номенклатурі посад державних службовців категорії “слуга” на назву “нижчий службовець” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227 № 620 12 липня 1921 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про скорочення штатів радянських установ” (протокол № 69, п. 17) . . . . . . . . . . . . . . . 228 № 621 21 грудня 1922 р. Прага. – Закон Чехословацької Республіки № 409 “Про переведення державних службовців на іншу службову посаду” . . . . . . . . . . . . . . 229 № 622 Січень 1923 р. Харків. – Проект Інструкції з перевірки особового складу Наркомату державного контролю УСРР з метою боротьби з хабарництвом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230 № 623 Не раніше серпня 1923 р. – Із звіту про діяльність відомчої комісії Волинського губдержконтролю по боротьбі з хабарництвом за липень 1923 р. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 231 № 624 19 листопада 1923 р. – З “Положення про застосування закону про державних службовців Румунії“, що поширювалося на Буковину та Бессарабію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232 № 625 [1923 р.] – З відомостей про звільнених Комісією по боротьбі з хабарництвом співробітників Наркомату державного контролю та його губернських органів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 236 № 626 19 січня 1924 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про оплату праці членів ВУЦВК” (протокол № 51а, п. 2) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 238 № 627 17 квітня 1924 р. Чернівці. – Обіжник Міністерства внутрішніх справ Румунії щодо заборони державним службовцям брати участь в політичних товариствах антисемітського і фашистського характеру . . . . . . . . . . . 238 № 628 8 серпня 1924 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про українізацію радянського апарату” (протокол № 18, п. 34) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 240 № 629 13 лютого 1925 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про доповідь ЦКК про чистку держапарату” (протокол № 52, п. 6). . . . . . . . . . . . . . . . . . 240
№ 613
18
П е р е л і к д о к у м е н ті в
№ 630
№ 631
№ 632
№ 633
№ 634
№ 635 № 636 № 637 № 638 № 639
№ 640
№ 641
№ 642
№ 643 № 644
№ 645
26 лютого 1925 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про проект декрету “Про заходи по терміновому проведенню повної українізації радянського апарату” (протокол № 55, п. 2) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 242 19 червня 1925 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про постанову комісії Політбюро з українізації держапарату” (протокол № 75, п. 6) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 242 21 серпня 1925 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про зарплату співробітникам держустанов, що забезпечуються державним та місцевим бюджетом” (протокол № 84, п. 16) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 243 24 червня 1926 р. Прага. – Із закону Чехословацької Республіки № 103 “Про впорядкування заробітної плати та деяких службових відносин державних службовців” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 243 14 березня 1927 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про спрощення Рад і господарського апарату, про режим ощадливості та боротьбу з бюрократизмом” (протокол № 80, п. 10) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 249 15 липня 1927 р. Прага. – Із розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 103 “Про службові категорії та службові звання” . . . . . . . . . . . . . . . 250 13 грудня 1927 р. Прага. – Розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 174 “Про кваліфікацію нижчих службовців” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 258 19 березня 1928 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про мову в установах союзного значення в Україні” (протокол № 18, п. 15) . . . . . . . . . . 260 5 жовтня 1928 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про чистку радянського апарату” (протокол № 51, п. 3) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 261 7 лютого 1929 р. Прага. – Розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 18 “Про службовий одяг державних прагматикальних службовців” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 261 Не раніше 1 травня 1929 р. Чернівці. – Щорічна оцінка державного службовця префектури Чернівецького повіту Євгенії Ботезат за період з 1 травня 1928 по 1 травня 1929 р.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 264 27 липня 1930 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про реорганізацію апарату в зв’язку з переходом на районну систему” (протокол № 4, п. 10) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 266 7 листопада 1930 р. Прага. – Із розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 163 “Про прийняття на державну службу службовців органів самоврядування та пов’язані з цим обмеження” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 267 12 травня 1932 р. Чернівці. – Обіжник спілки державних службовців Буковини щодо визначення пільг для членів спілки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 277 1 листопада 1932 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про покращення матеріально-побутових умов керівних районних робітників” (протокол № 88, п. 15/12). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 278 16 грудня 1932 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про прохання ряду організацій про додаткове занесення до списку керівних районних робітників, що знаходяться на спеціальному централізованому постачанні – робітників по їх лінії” (протокол № 94, п. 57/31) . . . . . . . . . . . . . 282
П е р е л і к д о к у м е н ті в
19
№ 646
№ 647
№ 648
№ 649 № 650 № 651
№ 652 № 653 № 654
№ 655
№ 656 № 657
№ 658
№ 659
№ 660
№ 661
22 березня 1933 р. Бухарест. – Закон “Роз’яснення статті 58 Закону “Про статус державного службовця”, схвалений румунським королем Каролєм ІІ, щодо порядку звільнення державних службовців . . . . . . . . . . . . . 283 7 квітня 1933 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про затримку проведення постанови ЦК від 26 жовтня 1932 р. “Про підвищення заробітної плати працівникам ЦК, обкомів, міськкомів, а також керівним працівникам районів” (протокол № 109, п. 42/16) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 285 12 липня 1933 р. Прага. – Із закону Чехословацької Республіки № 147 “Про переслідування державних службовців та деяких інших осіб за антидержавну діяльність та про переведення суддів на іншу посаду проти їхньої волі” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 285 3 травня 1934 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про перевірку стану українізації в центральних установах” (протокол № 8, п. 9) . . 291 26 лютого 1935 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про висунення українських кадрів” (протокол № 33, п. 1). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 291 13 березня 1935 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про хід підготовки і розгортання житлового будівництва наркоматів і республіканських установ у м. Києві” (протокол № 36, п. 20/8). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 292 29 серпня 1935 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про українізацію в областях” (протокол № 47, п. 43/28) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 292 10 листопада 1935 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про зарплату районних працівників” (протокол № 51, п. 57/51). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 293 26 грудня 1935 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про організацію курсів по підготовці керівних радянських працівників при ЦВК УСРР” (протокол № 53, п. 34/1) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 293 16 березня 1936 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про надмірне вживання скорочених найменувань у листуванні господарських, радянських, партійних і професійних організацій” (протокол № 57, п. 33/14) . . . . 293 17 червня 1936 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про порядок лікування партійного і радянського активу” (протокол № 62, п. 6-оп.) . . . . 294 21 липня 1936 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про дотацію на обіди і припинення видачі пайків працівникам апаратів ЦК КП(б)У, РНК УСРР і наркоматів УСРР” (протокол № 64, п. 12/9) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 295 13 травня 1937 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про номенклатуру посад працівників партійних, радянських та господарських організацій, що підлягають затвердженню” (протокол № 89, п. 1). . . . . . . . . 296 4 березня 1938 р. Чернівці. – Із списку державних службовців примарії м. Чернівці, які склали присягу на вірність новій Конституції Румунії 1938 року . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 296 22 жовтня 1938 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про постанову РНК УРСР “Про затвердження персонального складу комісії при РНК УРСР по призначенню персональних пенсій республіканського значення” (протокол № 5, п. 95-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 298 26 жовтня 1938 р. Хуст. – Протокол складання “міністром для Підкарпатської Русі” Августином Волошиним “урядової” присяги (по телефону) . . 299
П е р е л і к д о к у м е н ті в
20
№ 662
№ 663
№ 664
№ 665
№ 666
№ 667
№ 668 № 669
№ 670 № 671
№ 672
№ 673
№ 674 № 675
27 жовтня 1938 р. Ужгород. – Привітання службовців Міністерства шкільництва і народної освіти Августину Волошину з нагоди призначення його Прем’єр-міністром уряду Підкарпатської Русі . . . . . . . . . . . . . . . . . 300 1 листопада 1938 р. Ужгород. – Повідомлення Президії Уряду Підкарпатської Русі редактору Василю Гренджі-Донському про прийом його на роботу “як договірного урядовця” на посаду референта відділу пропаганди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 300 12 грудня 1938 р. Прага. – Оголошення уряду Чехословацької Республіки про введення в дію Закону № 329/1938 “Про повний зміст приписів про автономію Підкарпатської Русі”; текст із Закону . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 300 12 грудня 1938 р. Прага. – Повідомлення Канцелярії Президента Чехословацької Республіки Уряду Підкарпатської Русі про складання “предсідником влади в Підкарпатській Русі” Августином Волошиним (особисто) присяги на Конституції 12 грудня 1938 року . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 313 12 грудня 1938 р. Тячів. – Прохання судового радника крайового суду Михайла Калинова до влади Підкарпатської Русі в Хусті про переведення його на роботу з відділу юстиції у відділ пошти і телеграфів . . . . . . . . . . . 313 23 грудня 1938 р. Хуст. – Розпорядження Міністерства культу, шкіл, народної освіти про вживання усіма службовцями “на державній та громадській службі, в урядовім листуванні, а також у зносинах із патентами” української літературної мови; рекомендований перелік словників та підручників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 314 2 січня 1939 р. Хуст. – Повідомлення Президії Уряду Підкарпатської України про прийом на роботу Миколи Калинюка. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 316 13 січня 1939 р. Хуст. – Прохання Карпатської січі до Президії Уряду Карпатської України про дозвіл на купівлю зброї для “вишколення та виконування служби січовиками” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 316 23 січня 1939 р. Хуст. – Декрет уряду Карпатської України про затвердження членів Українського Національного Об’єднання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 316 26 січня 1939 р. Хуст. – Повідомлення Міністерства господарських справ Карпатської України Миколі Бандусяку про призначення на роботу керівником канцелярії “для евіденції утіканців із території Карпатської України, відступленої Мадярщині”. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 318 27 січня 1939 р. Хуст. – Повідомлення Президії Уряду Підкарпатської України Міністерству для господарських справ про погодження кандидатури Романа Кирчіва на посаду урядника 6-го ступеня “в категорії концептних урядників” державної фінансової служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 318 30 січня 1939 р. Хуст. – Лист коменданта Карпатської січі до міністра внутрішніх справ Карпатської України про спільну працю обох відомств у справі призначення службовців до жандармерії і фінансової сторожі . . . 319 11 березня 1939 р. Хуст. – Звернення президії Уряду Підкарпатської України до службовців про дотримання порядку в робочий час . . . . . . . . . . 320 13 березня 1939 р. Хуст. – Повідомлення Президії Уряду Підкарпатської України Стефану Ганчаку про відмову прийняти його на державну службу через неповноліття. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 321
П е р е л і к д о к у м е н ті в
21
№ 676 № 677
№ 678
№ 679
№ 680
№ 681
№ 682 № 683
№ 684
№ 685
№ 686
№ 687
№ 688
№ 689
3 липня 1939 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про штати і структуру відділів ЦК КП(б)У” (протокол № 13, п. 121-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . . 321 9 липня 1939 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про структуру і штати обкомів, міськкомів, міськрайкомів і райкомів КП(б)У” (протокол № 13, п. 138-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 325 Липень 1939 р. – Із листа Стефана Фенцика прем’єр-міністру Угорщини з пропозиціями щодо облаштування державного життя на Закарпатті, що було окуповане Угорщиною, зокрема, дотримання автономного статусу Закарпаття, запровадження у державних установах “угро-руської” мови, прийому на державну службу місцевих “підкарпатських” службовців відповідної кваліфікації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 326 1 серпня 1939 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про затвердження Постанови РНК УРСР “Про встановлення персональних ставок зарплати для наркоматів та установ і підприємств республіканського і місцевого підпорядковання УРСР на 1939 р.” (протокол № 14, п. 66-оп.) . . . 328 7 серпня 1939 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про постанову РНК УРСР “Про придбання меблів для обладнання квартир керівних працівників наркоматів УРСР” (протокол № 14, п. 210-оп.). . . . . . . . . . . . . . . . . 330 29 грудня 1939 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про затвердження Постанови РНК УРСР “Про штати обкомів і міськкомів партії західних областей України” (протокол № 16, п. 6-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 331 [1939–1940 рр.] – З концепції “Міністерства та їх компетенція”, підготовленої Комісією Державного Планування ОУН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 331 [1939–1940 рр.] – З проекту закону про Міністерство фінансів Комісії Державного Планування ОУН з викладом функцій міністерства щодо державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 332 [1939–1940 рр.] – Проект постанови про повноважних представників влади “Урядове розпорядження з дня … про державних мужів довір’я і тимчасових кураторів”, підготовлений Комісією Державного Планування ОУН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 332 7 квітня 1940 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про видачу зброї партійно-радянським і комсомольським працівникам західних областей УРСР” (протокол № 18, п. 478-оп. – “окрема папка”) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 334 14 червня 1940 р. Будапешт. – Пропозиція міністра збройних сил Угорщини Міністерству внутрішніх справ щодо звільнення українських службовців з роботи в установах Закарпаття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 335 18 липня 1940 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про затвердження штатів відповідальних і технічних працівників обкомів, міськкомів, міськрайкомів і сільських райкомів КП(б)У” (протокол № 3, п. 196-оп.). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 336 11 жовтня 1940 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про затвердження штатів обкомів, міськкомів, райкомів КП(б)У новоутворених Аккерманської і Чернівецької областей на 1940 рік” (протокол № 9, п. 40-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 337 [1940 р.] – Витяг з проекту конституції Української держави, підготовленого діячем Проводу ОУН Миколою Сціборським . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 338
П е р е л і к д о к у м е н ті в
22
№ 690
№ 691
№ 692
№ 693
№ 694
№ 695
№ 696
№ 697
№ 698
№ 699
№ 700
№ 701
14 квітня 1941 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про факти роздування управлінських і обслуговуючих штатів у колгоспах УРСР і заходи по ліквідації цих фактів” (протокол № 18, п. 30-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . 339 30 липня 1941 р. Чернівці. – З постанови уповноваженого при адміністрації Буковини Александру Ріошану про створення дирекції при адміністрації Буковини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 341 25 вересня 1941 р. Львів. – Повідомлення керівника Управління кадрів дистрикту “Галичина” Генерал-губернаторства всім відділам та службам губернатора дистрикту “Галичина” щодо надання службовцям різних категорій, які не мають приватного помешкання для проживання, знижок на кімнати в готелі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 343 30 вересня 1941 р. Львів. – Запит керівника Управління кадрів дистрикту “Галичина” Генерал-губернаторства всім відділам та службам губернатора дистрикту “Галичина” відповідно до листа поштового управління щодо кола посадових осіб, уповноважених вести переговори державного значення, з метою обмеження зловживань службовим становищем у різних інстанціях при проведенні телефонних розмов. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 345 13 жовтня 1941 р. Львів. – Службова записка Управління кадрів дистрикту “Галичина” Генерал-губернаторства всім відділам та службам дистрикту “Галичина”, а також окружним старостам і старостам міст щодо ротації кадрів службовців та співробітників із зазначенням порядку прийняття на посаду . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 346 Листопад 1941 р. Чернігів. – Настанови міського коменданта Чернігова щодо службових обов’язків голів районів та старост, порядку організації роботи райуправи, затвердження старост, боротьби з партизанами та вирішення господарських питань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 347 15 грудня 1941 р. Могилів. – Рішення префекта Могилівського повіту Губернаторства Трансністрії д-ра Іоана Беляну про призначення з 1 жовтня 1941 р. інженера-агронома, ліценціату Ясського університету Елаша Андрея на посаду начальника канцелярії Управління сільського господарства Могилівського повіту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 352 27 грудня 1941 р. Чернігів. – З протоколу засідання Чернігівської міської управи про розгляд штатного розпису Чернігівської міської управи на 1942 рік. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 353 10 січня 1942 р. Краків. – Обіжник управління кадрів дистрикту “Галичина” Генерал-губернаторства з інструкцією щодо виготовлення та оформлення службових посвідчень для службовців усіх дистриктів Генерал-губернаторства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 356 10 січня 1942 р. Чернівці. – Із списку директоратів Губернаторства Буковина із зазначенням кількості телефонів у приміщеннях уряду Буковини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 360 1 лютого 1942 р. Мелітополь. – Протокол № 5 засідання радників Мелітопольської міської управи про звільнення N від виконання обов’язків старости міської управи і призначення на цю посаду N . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 362 4 лютого 1942 р. Львів. – Циркуляр керівника Управління кадрів дистрикту “Галичина” Генерал-губернаторства до всіх відділів та служб що-
П е р е л і к д о к у м е н ті в
23
№ 702
№ 703
№ 704 № 705
№ 706
№ 707 № 708
№ 709
№ 710
№ 711
№ 712
№ 713
№ 714
до надання відомостей про потребу в додаткових посвідченнях для службовців ненімецького походження у зв’язку із втратою чинності посвідчень старого зразка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 363 10 лютого 1942 р. Львів. – Вказівки керівника Управління при губернаторові дистрикту “Галичина” д-ра Лозакера усім керівникам структур дистрикту щодо поводження у разі звинувачення службовця у кримінальному правопорушенні, зокрема, щодо втручання у процес розгляду справи, використання керівниками службового становища у разі звинувачення їхнього підлеглого та отримання свідчень у ході розслідування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 364 19 лютого 1942 р. Рівне. – Постанова про врегулювання умов оплати праці та роботи для всіх українських службовців, які працюють у німецьких установах, видана райхскомісаром України Еріхом Кохом. . . . . . . . 365 Лютий 1942 р. Чернівці. – Список державних установ, які підпорядковуються Директорату адміністративних справ у Чернівцях . . . . . . . . . . . . . . . . 372 17 березня 1942 р. Хортиця. – Лист шефа Хортинської райуправи N посаднику с. Лукашеве про підпорядкування та обов’язки допоміжної поліції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 373 20 березня 1942 р. Чернігів. – Наказ № 57 по Чернігівській міській управі про звільнення з посади начальника адміністративного відділу N за службове недбальство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 374 20 березня 1942 р. Чернігів. – Наказ № 58 по Чернігівській міській управі про раціональне використання робочого часу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 375 26 березня 1942 р. Чернігів. – Наказ № 67 по Чернігівській міській управі про оголошення подяки завідувачу міського відділу культури та освіти N за проявлену ініціативу щодо організації збереження пам’яток старовини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 375 15 квітня 1942 р. – З Тимчасової постанови про працю Надзвичайної комісії для порядкування земельного питання в Україні щодо регламентації ведення громадських господарств у 1942 році . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 376 17 квітня 1942 р. Мелітополь. – З протоколу засідання радників Мелітопольської міської управи про преміювання окремих працівників міської управи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 376 20 квітня 1942 р. – Лист-прохання службовців сільської міліції с. Левковець до претора Шпиківського району щодо умов роботи та заборгованості по зарплатні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 377 23 квітня 1942 р. Львів. – Попередній штатний розпис та службовий порядок Управління кадрів дистрикту “Галичина” Генерал-губернаторства із розподілом обов’язків та вказівками щодо прийняття на роботу та оформлення службових документів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 378 4 травня 1942 р. Вінниця. – Наказ № 41 Вінницької міської управи про затвердження структури управи та негайне опрацювання начальниками відділів штатних розписів та списків осіб, що призначаються на посади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 383 Травень 1942 р. Вінниця. – Штатний розпис Вінницької міської управи, запроваджений від 1 травня 1942 р. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 384
П е р е л і к д о к у м е н ті в
24
№ 715
№ 716
№ 717 № 718
№ 719
№ 720 № 721
№ 722
№ 723
№ 724
№ 725
№ 726
№ 727
№ 728
6 червня 1942 р. – З наказу райхсміністра у справах окупованих східних територій Альфреда Розенберга щодо вивчення службовцями райхскомісаріатів “Остланд” та “Україна” мов місцевого населення . . . . . . . . . . . . . . . . 386 16 червня 1942 р. Львів. – Повідомлення Управління кадрів дистрикту “Галичина” Генерал-губернаторства про прийняття Гедвіг Платт на посаду канцелярського службовця при дистрикті “Галичина” із зазначенням ставки згідно з тарифною схемою оплати, а також відповідно до правових засад державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 388 26 червня 1942 р. Чернігів. – Порядок накладання покарань старостами районів (до старости Мало-Дівицького району) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 390 30 червня 1942 р. Мелітополь. – З розпорядження фельдкомендатури № 44 про встановлення окладу районних керівників, міських старост і службовців української допоміжної поліції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 391 2 вересня 1942 р. Чернігів. – Наказ № 205 по Чернігівській міській управі про своєчасну явку на роботу та раціональне використання робочого часу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 392 6 вересня 1942 р. Львів. – Анкета державного службовця Львівського окружного староства дистрикту “Галичина” Генерал-губернаторства . . . . . . 393 14 вересня 1942 р. Берлін. – Циркуляр райхсміністра у справах окупованих східних територій Альфреда Розенберга співробітникам німецьких адміністрацій і німецьких торгівельних товариств щодо дотримання норм особистого поводження та недопущення зловживань службовим становищем з боку німецьких службовців та співробітників, що перебувають на окупованих східних територіях, з метою недопущення завдання “шкоди німецькій репутації” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 394 6 жовтня 1942 р. Чернівці. – З наказу губернатора Буковини генерала Корнеліу Калотеску № 10944 щодо внесення змін до статті 113 кодексу державних службовців стосовно призначення, переміщення та підвищення в ранзі керівників директоратів Буковини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 397 Листопад 1942 р. – Звіт директора інспекторату Іона Мунтяну про діяльність окружного інспекторату пропаганди на Буковині за період від 15 листопада 1941 року до 15 листопада 1942 року . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 397 1 січня 1943 р. Чернівці. – Зі звіту начальника окружної служби Генерального директорату відбудови м. Чернівці за 1942 рік головного інженера N . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 403 Січень 1943 р. – Із схеми районного бюджету Губернаторства Трансністрії на 1943/1944 фінансовий рік, надісланої до претур, про видатки на утримання місцевих та румунських службовців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 405 1 лютого 1943 р. – Із розпорядження головного штабу німецької армії про розмір і порядок оплати місцевих робітників та службовців окупованих районів райхскомісаріату “Україна”. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 406 27 лютого 1943 р. – Наказ № 16/1943 губернатора провінції Буковина генерала Корнеліу Калотеску стосовно впорядкування організації та діяльності відділів генерального секретаріату уряду провінції Буковина . . 414 11 березня 1943 р. Могилів. – Форма присяги державного службовця та протокол про складення Октавіаном Ванчею у присутності префек-
П е р е л і к д о к у м е н ті в
25
№ 729
№ 730
№ 731
№ 732
№ 733
№ 734
№ 735
№ 736
№ 737
№ 738
№ 739
№ 740
та та священика присяги при вступі на посаду у Могилівському повіті Губернаторства Трансністрії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 418 15 березня 1943 р. – Наказ № 20 Шпиківської претури з оголошенням наказу Тульчинської префектури про призначення N шефом дорожньої секції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 419 19 квітня 1943 р. Рівне. – З наказу райхскомісара України Еріха Коха для доведення до відома службовців усіх відділів райхскомісаріату “Україна” про виконання інструкцій райхсміністра у справах окупованих східних областей щодо виготовлення службової форми, виплату компенсацій та інших форм матеріальної допомоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 420 28 червня 1943 р. Рівне. – Циркуляр райхскомісара України Еріха Коха щодо порядку оформлення відпусток службовців, зокрема про припинення практики подовження відпусток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 423 30 липня 1943 р. Прилуки. – Інструкція з Прилуцької районної управи старшині с. Лиски про правила ведення реєстрації народжень, смертей та шлюбів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 424 17 грудня 1943 р. – Протокол, підписаний субпрефектами Могилівського повіту та головою м. Могилів, про внесення змін до існуючого порядку призначення посадовців міських та сільських примарій, зокрема, про скасування сільських рад, запровадження призначення голів та помічників голів комун преторами замість висунення їх общинами, регулювання кількості румунських і місцевих посадовців претором, надання претору права вживати дисциплінарних заходів проти посадовців району тощо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 426 1943 р. Чернівці. – Розпорядження Центрального Економату державних службовців м. Чернівці щодо надання списку службовців за усталеною формою для забезпечення дровами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 429 1943 р. – Із скороченої схеми районного бюджету Губернаторства Трансністрії на 1943/1944 фінансовий рік, надісланої до претур, про видатки на утримання службовців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 431 [1943 р.] – Наказ № 31 районного претора Александреску для всіх службовців району з вимогами щодо зовнішнього вигляду та особистого поводження чиновників на службі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 432 5 лютого 1944 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про затвердження Постанови РНК УРСР “Про організацію їдалень при наркоматах та центральних установах і організаціях УРСР” (протокол № 35, п. 19-оп.) . . . . . . 432 21 лютого 1944 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про матеріальну допомогу мобілізованим у західні області УРСР партійним і радянським працівникам і їх сім’ям” (протокол № 35, п. 66-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . 433 15 березня 1944 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про заходи по підбору і розстановку кадрів у наркоматах і центральних організаціях УРСР” (протокол № 36, п. 49-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 434 10 травня 1944 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про розподіл зброї для озброєння партійно-радянського активу, що працює в західних областях УРСР” (протокол № 32, п. 369 – “окрема папка”) . . . . . . . . . . . . . . . . . 437
26
П е р е л і к д о к у м е н ті в
№ 741
№ 742
№ 743
№ 744 № 745
№ 746
№ 747
№ 748
№ 749 № 750
№ 751
№ 752
№ 753
№ 754
29 липня 1944 р. Фрателія-Тімішоара. – Висновок Комісії з перевірки службовців, що залишилися під радянською окупацією, та рішення губернатора про відновлення на державній службі колишнього вчителя комуни Верхні Бросківці Хотинського повіту Дмитра Мельничука. . . . . . . . . 437 7 листопада 1944 р. Хуст. – Інструкція чехословацького урядового делегата міністра Ф. Нємеця всім окружним та місцевим народним радам щодо затримання осіб, що “проявили протидержавні свої наміри” і “брали участь в правительствах і веденні публічними справами” . . . . . . . . . . . . . . 441 9 грудня 1944 р. Ужгород. – Розпорядження голови Народної Ради Закарпатської України про порядок призначення службовців Народної Ради . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 442 15 грудня 1944 р. Ужгород. – Розпорядження Народної Ради Закарпатської України про звільнення службовців від громадських робіт . . . . . . . . . . 443 16 грудня 1944 р. Ужгород. – Лист Народної ради Закарпатської України до військового коменданта м. Ужгорода стосовно надання згоди на друкування запитного листа для “державних і публічних службовців”. . . . . 444 23 грудня 1944 р. Київ. – Постанова РНК УРСР та Політбюро ЦК КП(б)У “Про розподіл лімітів на додаткові види харчування для керівників і керівних працівників партійних, радянських, господарських, профспілкових і комсомольських організацій УРСР на перший квартал 1945 року” (протокол № 52, п. 24-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 444 21 грудня 1944 р. Київ. – Постанова РНК УРСР та ЦК КП(б)У “Про створення при РНК УРСР Ради допомоги західним областям” (протокол № 52, п. 16-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 445 9 січня 1945 р. Ужгород. – Декрет Народної Ради Закарпатської України про складання присяги членами Народної Ради і державними службовцями перед вступом на посаду; форма присяги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 450 20 січня 1945 р. Буштино. – Анкета (“запитний лист”) для державних та публічних службовців, заповненa Mиколою Медвідєм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 451 26 січня 1945 р. Ужгород. – Обіжник Народної Ради Закарпатської України про подання на затвердження списків посад державних службовців та кваліфікаційних вимог до них з метою “систематизації службових місць” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 453 5 лютого 1945 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про підготовку радянських працівників для західних областей УРСР” (протокол № 55, п. 25-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 454 6 лютого 1945 р. Київ. – Постанова Оргбюро ЦК КП(б)У “Про укомплектування радянськими працівниками західних областей УРСР” (протокол № 42, п. 161-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 456 20 лютого 1945 р. Ужгород. – Лист Уповноваженого Народної Ради Закарпатської України в справах соціальної опіки до президії НРЗУ стосовно призначення Олександра Гумбурга на посаду референта . . . . . . . . . . 460 20 лютого 1945 р. Ужгород. – Лист голови Народної Ради Закарпатської України Івана Туряниці до Олександра Гумбурга про призначення його референтом до відділу Народної ради в справах соціальної опіки . . . . . . . . 461
П е р е л і к д о к у м е н ті в
27
№ 755 № 756
№ 757
№ 758
№ 759 № 760
№ 761 № 762
№ 763
№ 764
№ 765
№ 766
№ 767
№ 768
8 березня 1945 р. Дубриничі. – Посвідчення про благонадійність, видане сільським народним комітетом с. Дубриничі вчительці Олені Дожа . . . . . . . 461 13 березня 1945 р. Рахів. – Лист Народної Ради Закарпатської України Рахівському окружному народному комітету про умови прийому громадян на державну службу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 462 15 березня 1945 р. Ужгород. – Присяга Олександра Гумбурга на вірність “Батьківщині, Народній Раді Закарпатської України і Маніфесту … про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною і вихід зі складу Чехословаччини”. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 463 23 березня 1945 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КП(б)У “Про виділення одягу та взуття для слухачів курсів радянських працівників при ЦК КП(б)У м. Харкова” (протокол № 27, п. 7-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 464 12 квітня 1945 р. Ужгород. – Регламент (“правила для роботи”) відділів Народної Ради Закарпатської України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 464 12 квітня 1945 р. Ужгород. – Пропозиція уповноваженого Народної Ради Закарпатської України у справах освіти про призначення Василя Бабича на посаду окружного шкільного інспектора та завідуючим відділом народної освіти Рахівського округу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 468 19 квітня 1945 р. Ужгород. – Повідомлення про призначення Василя Бабича шкільним інспектором Рахівського округу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 469 10 травня 1945 р. Ужгород. – Постанова Народної Ради Закарпатської України ”Про затвердження штатів президії і всіх відділів та управлінь Народної Ради Закарпатської України” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 469 10 липня 1945 р. – Із доповіді начальника політуправління 4-го Українського фронту генерал-лейтенанта М. Проніна “Борьба народа Закарпатской Украины за воссоединение с советской Украиной” начальнику Головного політуправління Червоної Армії про зміцнення центрального апарату Народної Ради, зокрема розмежування функцій між відомствами та дотримання чиновниками трудової дисципліни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 471 1 серпня 1945 р. Ужгород. – Довідка, видана Народною Радою Закарпатської України керівнику групи відділу у справах соціальної опіки Олександру Гумбургу для перевезення речей з Хуста до Ужгорода . . . . . . . 471 7 вересня 1945 р. Київ. – Постанова Оргбюро ЦК КП(б)У “Про трьохмісячні курси радянських працівників при ЦК КП(б)У” (протокол № 54, п. 304-оп.). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 472 1 жовтня 1945 р. Ужгород. – Проект декрету Народної Ради Закарпатської України щодо затвердження числа штатних одиниць та фондів заробітної плати відділів і управлінь Народної Ради . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 473 3 листопада 1945 р. Ужгород. – Лист уповноваженого Народної Ради Закарпатської України в справах освіти стосовно звільнення Василя Бабича з посади шкільного інспектора Рахівського округу та призначення на посаду Івана Попенка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 476 6 листопада 1945 р. Ужгород. – Розпорядження Народної Ради Закарпатської України про обов’язкову присутність усіх службовців на лекції “Соціалистична революція”. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 477
28
П е р е л і к д о к у м е н ті в
№ 769
№ 770
№ 771
№ 772
№ 773
№ 774
№ 775
№ 776 № 777
№ 778
№ 779
№ 780
№ 781
№ 782
11 грудня 1945 р. Київ. – Постанова Оргбюро ЦК КП(б)У “Про організацію річної школи підготовки партійних і радянських працівників Закарпатської області” (протокол № 61, п. 2-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 477 16 липня 1946 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про розподіл обов’язків по ЦК КП(б)У між М. Хрущовим, Д. Коротченком, Д. Мануїльським і К. Литвиним” (протокол № 95, п. 8-оп.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 479 26 липня 1946 р. Москва. – Постанова ЦК ВКП(б) за звітом ЦК КП(б) України “Про підготовку, підбір та розподіл керівних партійних і радянських кадрів в українській партійній організації” (протокол № 271, п. 5-с) . . . . . . . 481 29 серпня 1946 р. Київ. – Постанова Оргбюро ЦК КП(б)У “Про відділ підготовки та перепідготовки партійних і радянських кадрів” (протокол № 86, п. 1г) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 486 6 вересня 1946 р. Москва. – Постанова Секретаріату ЦК ВКП(б) про скасування “неправильних” рішень Запорізького, Вінницького і Львівського обкомів КП(б) України щодо преміювання партійних працівників . . . . . . . . . 488 29 квітня 1947 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про стан роботи з керівними кадрами в органах юстиції УРСР” (протокол № 126, п. 1) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 488 1 серпня 1947 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КП(б)У “Про забезпечення харчуванням партійних і радянських працівників, що прибувають на вступні іспити до партійних шкіл” (протокол № 86, п. 58-з.) . . . . . . . . . . . 496 20 серпня 1947 р. Київ. – Інформація Управління кадрами ЦК КП(б)У про підбір керівних кадрів УРСР . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 496 [Не раніше 1 жовтня 1947 р.] Київ. – Довідка відділу обліку управління кадрами ЦК КП(б)У до ЦК про змінність керівних кадрів номенклатури ЦК КП(б)У за дев’ять місяців 1947 року. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 502 23 жовтня 1947 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КП(б)У “Про поліпшення матеріального становища та видачу одноразової грошової допомоги сім’ям колишніх партійних і радянських робітників України” (протокол № 97а, п. 220-з.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 503 1 листопада 1947 р. Київ. – Доповідна записка Секретаря ЦК КП(б)У з кадрових питань Олексія Єпішева першому секретареві ЦК КП(б)У Лазарю Кагановичу про виконання постанов ЦК ВКП(б) від 26 липня 1946 р. і XIII Пленуму ЦК КП(б)У “Про підготовку, підбір і розподіл керівних партійних і радянських кадрів в українській партійній організації” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 503 12 листопада 1947 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про хід виконання постанов ЦК ВКП(б) і ХІІІ Пленуму ЦК КП(б)У “Про підготовку, підбір і розподіл керівних партійних і радянських кадрів в українській партійній організації” (протокол № 151, п. 11-з.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 514 14 січня 1948 р. Київ. – Постанова ЦК КП(б)У і Ради Міністрів Української РСР “Про відміну діючого порядку соціально-побутового обслуговування керівних радянських і партійних працівників УРСР” (протокол № 156, п. 9-з. – “окрема папка”) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 519 22 червня 1948 р. [Київ]. – Заява N на ім’я заступника керуючого справами Ради Міністрів УРСР про надання житлової площі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 521
П е р е л і к д о к у м е н ті в
29
№ 783
№ 784 № 785
№ 786
№ 787
№ 788
№ 789
№ 790
№ 791
№ 792
№ 793
№ 794
№ 795
№ 796
25 лютого 1950 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про факти використання службового становища у корисних цілях міністром […] промисловості УРСР N та його заступниками N і N” (протокол № 26, п. 14) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 521 [Не раніше 28 квітня 1950 р.] Київ. – Довідка про організацію харчування у державних дачах у Пущі-Водиці і Кончі-Заспі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 522 6 грудня 1950 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про факт грубого порушення більшовицького принципу підбору кадрів в Міністерстві радгоспів УРСР” (протокол № 51, п. 7-з.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 524 1950 р. Київ. – Довідка Управління справами ЦК КП(б)У про організацію відпочинку для міністрів УРСР, завідувачів відділами ЦК КП(б)У та інших керівних працівників УРСР у державних дачах у Кончі-Заспі та ПущіВодиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 525 29 серпня 1951 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про недоліки в роботі з кадрами у міністерствах та відомствах Української РСР” (протокол № 78, п. 62) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 532 4 березня 1952 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про заходи по усуненню недоліків у роботі Міністерства закордонних справ УРСР” (протокол № 95, п. 26 – “окрема папка”) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 535 18 квітня 1952 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про недостойну поведінку заступника міністра […] промисловості УРСР по кадрах N” (протокол № 98, п. 6-з.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 537 18 квітня 1952 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про додаткові заходи у боротьбі зі зловживаннями у системі Міністерства легкої промисловості УРСР” (протокол № 98, п. 7-з.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 538 25 лютого 1953 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КП України “Про факти надмірностей у використанні державних засобів, що допускаються у ремонті квартир відповідальних працівників у […] області” (протокол № 34, п. 40) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 539 3 березня 1953 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КП України “Про деякі питання роботи з кадрами у республіканських міністерствах та відомствах” (протокол № 37, п. 23) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 540 [Не пізніше 19 березня 1953 р.] Київ. – Довідка відділу партійних органів ЦК КПУ секретареві ЦК Олексію Кириченку про укомплектованість працівниками апарату ЦК КПУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 540 5 травня 1953 р. Київ. – Доповідна записка секретаря ЦК КПУ Леоніда Мельникова першому секретареві ЦК КПУ Микиті Хрущову про реорганізацію та об’єднання відділів ЦК КП України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 542 4 червня 1953 р. Київ. – Доповідна записка Першого Секретаря ЦК КПУ Олексія Кириченка секретарю ЦК КПРС Микиті Хрущову про розгляд питання щодо керівництва західними областями республіки . . . . . . . . . . . . . . 543 9 червня 1953 р. Київ. – Постанова Бюро ЦК КПУ щодо затвердження Указу Президії Верховної Ради УРСР “Про відділи і управління виконкомів обласних, районних та міських Рад депутатів трудящих Української РСР” (протокол № 28, п. 6) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 545
30
П е р е л і к д о к у м е н ті в
№ 797
№ 798
№ 799
№ 800
№ 801 № 802
№ 803
№ 804
№ 805
№ 806
№ 807
№ 808
7 вересня 1953 р. Київ. – Постанова Бюро ЦК КПУ “Про номенклатуру посад керівних працівників, які затверджуються і звільняються рішенням ЦК КП України” (протокол № 41, п. 8) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 547 22 грудня 1953 р. Київ. – Постанова Президії ЦК КПУ “Про персональні оклади заробітної плати працівників міністерств і відомств УРСР” (протокол № 9, п. 3-з.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 548 2 лютого 1954 р. Київ. – Постанова Президії ЦК КПУ “Про постанову ЦК КПРС від 25 січня 1954 р. “Про серйозні недоліки у роботі партійного і державного апарату” (протокол № 17, п. 6-з.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 550 14 травня 1954 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про покращення заочної освіти партійних та радянських працівників УРСР” (протокол № 5, п. 183-з.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 551 1 червня 1954 р. Київ. – Постанова Президії ЦК КПУ “Про деякі недоліки роботи з кадрами” (протокол № 14, п. 15-з.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 551 16 липня 1954 р. Москва. – Доповідна записка завідуючого відділом партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках Євгена Громова, голови Центральної ревізійної комісії КПРС Петра Москатова та керуючого справами ЦК КПРС Дмитра Крупіна Секретаріату ЦК КПРС про зміну порядку нарахування заробітної плати партійним та радянським працівникам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 552 2 листопада 1954 р. Київ. – Постанова Президії ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР “Про істотні недоліки в структурі міністерств і відомств УРСР та заходи з поліпшення роботи державного апарату” (протокол № 36, п. 15-з.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 556 2 серпня 1955 р. Москва. – З доповідної записки відділів партійних органів ЦК КПРС по РРФСР та союзних республіках і Управління справами ЦК КПРС Секретаріату ЦК КПРС про розширення прав місцевих партійних комітетів у вирішенні деяких організаційно-партійних питань, зокрема, щодо переміщення штатних посад з однієї організації до іншої, встановлення посадових окладів секретарям партійних організацій, про переклади національними мовами директивних документів, що надходять від ЦК КПРС. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 558 1 листопада 1956 р. Київ. – Постанова Президії ЦК КПУ “Про факти невиконання вказівок про здачу квартир у Москві деякими працівниками, переведеними з союзних міністерств на роботу до УРСР” (протокол № 35, п. 6-з.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 559 16 вересня 1957 р. Москва. – Доповідна записка відділів партійних органів ЦК КПРС по РРФСР та союзних республіках і Управління справами ЦК КПРС Секретаріату ЦК КПРС про підвищення заробітної плати окремим категоріям працівників партійних органів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 560 25 вересня 1958 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про порушення постанови ЦК КПРС від 21 серпня 1958 р. “Про надмірності у витрачанні державних коштів на проведення прийомів і банкетів” (протокол № 41, п. 21) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 566 10 жовтня 1958 р. Київ. – Постанова ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР “Про подальше удосконалення і здешевлення адміністративно-
П е р е л і к д о к у м е н ті в
31
№ 809
№ 810
№ 811
№ 812
№ 813
№ 814
№ 815
№ 816 № 817 № 818
№ 819
№ 820
№ 821
№ 822
управлінського апарату радянських установ, підприємств і організацій” (протокол № 98, п. 46) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 566 17 жовтня 1958 р. Київ. – Додаток до протоколу засідання бюро Київського обкому КП України з номенклатурою посад керівних працівників, що затверджуються і звільняються за рішенням обкому . . . . . . . . . . . . . . 568 3 січня 1960 р. Київ. – Постанова Ради Міністрів УРСР № 1 про забезпечення виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 10 грудня 1959 р. № 1367 “Про обмеження сумісництва по службі” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 587 4 липня 1960 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про серйозні недоліки у справі висування жінок на керівну роботу” (протокол № 10, п. 17) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 589 7 липня 1960 р. Київ. – Постанова Ради Міністрів УРСР № 1062 “Про виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 9 червня 1960 р. № 594 у справі обмеження сумісництва по службі” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 591 28 лютого 1962 р. Київ. – Постанова Ради Міністрів УРСР № 214 “Про грубі порушення державної дисципліни на підприємствах і в організаціях при виконанні завдань по скороченню управлінських витрат” . . . . . . . . . . . . 592 15 жовтня 1962 р. Київ. – Доповідна записка секретарів ЦК КПУ і заступників голови Ради Міністрів УРСР ЦК КПУ про перебудову партійних і радянських органів Української РСР . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 593 30 грудня 1962 р. Київ. – Постанова Президії ЦК КПУ “Про реорганізацію керівних партійних і радянських органів в областях УРСР” (протокол № 31, п. 1-з.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 603 3 січня 1963 р. Київ. – Пропозиції ЦК КПУ до ЦК КПРС щодо нової структури керівних партійних органів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 605 20 листопада 1964 р. Київ. – Із стенограми засідання пленуму ЦК КПУ щодо об’єднання партійних організацій і радянських органів . . . . . . . . . . . . . 606 20 листопада 1964 р. Київ. – Постанова Пленуму ЦК КПУ “Про об’єднання промислових і сільських обласних партійних організацій і радянських органів” (протокол № 10) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 614 3 січня 1968 р. Київ. – Постанова Ради Міністрів УРСР № 1 “Про заходи по поліпшенню структури апарату міністерств і відомств УРСР, усуненню паралелізму в роботі окремих ланок управління та ліквідації надмірностей в штатах управлінського персоналу” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 615 Квітень 1969 р. – З відкритого листа Антона Коваля до депутатів рад УРСР про необхідність радикальних змін у сфері економіки, суспільнополітичного життя та культури, зокрема, реформи партійно-державного апарату . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 617 7 квітня 1970 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КП України “Про порушення партійної та державної дисципліни керівними працівниками Міністерства […] УРСР” (протокол № 48, п. 8) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 620 15 травня 1970 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про записку Комітету партійного контролю при ЦК КПРС “Про грубі порушення державної дисципліни та використання службового становища багатьма
32
П е р е л і к д о к у м е н ті в
№ 823
№ 824
№ 825
№ 826
№ 827
№ 828
№ 829
№ 830
№ 831
№ 832
№ 833
№ 834
керівними працівниками партійних, радянських і господарських органів при будівництві особистих дач у м. Херсоні” (протокол № 49, оп. 9) . . . . . . . 621 17 грудня 1970 р. Київ. – Постанова Ради Міністрів УРСР від 17 грудня 1970 р. № 617 “Про завдання по скороченню витрат на утримання апарату управління на 1971 рік” та матеріали до неї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 624 31 жовтня 1972 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КП України “Про постанову Парткомісії при ЦК КПУ “Про використання заступником міністра […] УРСР N службового становища при підготовці кандидатської дисертації” (протокол № 25, п. 27) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 628 8 січня 1974 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КПУ “Про зловживання службовим становищем колишнього голови виконкому […] обласної Ради депутатів трудящих N” (протокол № 62, п. 14) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 629 8 січня 1974 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КПУ “Про факти зловживань і хабарництва з боку окремих працівників системи Міністерства охорони здоров’я УРСР” (протокол № 62, п. 13) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 630 17 січня 1974 р. Київ. – Постанова ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР “Про преміювання керівників партійних і радянських органів областей” (протокол № 63, п. 11-г) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 632 31 травня 1974 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КП України “Про постанову Партійної комісії при ЦК Компартії України “Про факти зловживань службовим становищем заступника міністра […] промисловості УРСР т. N” (протокол № 53, п. 36) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 632 17 січня 1975 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КПУ “Про використання службового становища і неправильну поведінку начальника […] залізниці N” (протокол № 87 п. 19) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 633 12 лютого 1975 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про грубі порушення партійної і державної дисципліни, допущені деякими керівними працівниками […] області при створенні і утриманні футбольної команди […]” (протокол № 67, п. 15) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 634 27 червня 1975 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про зловживання службовим становищем і негідну поведінку начальника Головного управління підсобних підприємств і промислів Міністерства […] УРСР N” (протокол № 75, п. 8) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 637 27 червня 1975 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про використання службового становища при підготовці кандидатської дисертації і наукових публікацій заступником міністра […] УРСР N” (протокол № 75, п. 9) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 638 22 грудня 1975 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КПУ “Про факти грубого порушення окремими працівниками партійних і радянських органів […] області партійної і державної дисципліни, партійних принципів керівництва пресою і незаконного втручання у діяльність судових органів” (протокол № 116, п. 11). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 639 12 березня 1976 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про зловживання службовим становищем заступником міністра […] УРСР N” (протокол № 1, п. 20) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 641
П е р е л і к д о к у м е н ті в
33
№ 835
№ 836
№ 837
№ 838
№ 839
№ 840
№ 841
№ 842
№ 843
№ 844
27 серпня 1976 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про порушення партійних принципів роботи з кадрами, допущені у […] державному педагогічному інституті” (протокол № 12, п. 25). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 642 26 січня 1979 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про розвиток мережі лікувально-профілактичних і санаторно-курортних установ Четвертого головного управління при Міністерстві охорони здоров’я УРСР” (протокол № 68, п. 7) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 643 10 серпня 1979 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про використання службового становища в особистих цілях заступником міністра […] УРСР N” (протокол № 81, п. 36) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 646 12 квітня 1985 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про постанову Комісії партійного контролю при ЦК Компартії України “Про факти грубих порушень і зловживань, допущених членом КПРС начальником […] УРСР N, і потурання ним з боку керівних працівників партійних і господарських органів” (протокол № 103, п. 53) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 647 1 лютого 1988 р. Чернігів. – Витяг з протоколу № 35 засідання бюро Чернігівського обкому КПУ від 1 лютого 1988 року про роботу Прилуцького райкому з підвищення політичної культури кадрів; про підсумки роботи за 1987 рік із зміцнення партійних рядів, підвищення дисципліни і активності комуністів; про окремі кадрові питання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 650 21 липня 1988 р. Київ. – Постанова Політбюро ЦК КПУ “Про вдосконалення управління архівною справою у республіці” (протокол № 70, п. 10-г) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 653 12 лютого 1990 р. Чернігів. – Витяг з протоколу № 16 засідання бюро Чернігівського обкому КПУ від 12 лютого 1990 року “Про порядок проведення атестації відповідальних працівників партійних комітетів”; Положення про проведення атестації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 655 24 квітня 1990 р. Чернігів. – Рішення виконкому Чернігівської обласної Ради народних депутатів від 24 квітня 1990 року № 102 щодо затвердження “Тимчасового регламенту роботи виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів”; тимчасовий регламент . . . . . . . . . . . . . . . . . 657 16 листопада 1990 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про постанову Комісії партійного контролю при ЦК Компартії України від 17 жовтня 1990 року “Про факти використання членом КПРС N службового становища при забезпеченні свого сина легковим автомобілем” (протокол № 5, п. 6) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 664 2 січня 1991 р. Київ. – Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про компенсацію заробітної плати і командировочних виплат робітникам і службовцям підприємств і організацій, обраних у виборні партійні органи” (протокол № 6, п. 6). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 665
34
П е р е л і к д о к у м е н ті в
№ 477 1914 р., грудня 9. Петроград. – Лист Канцелярії міністра шляхів сполучення, надісланий до Правління Київського округу шляхів сполучення, щодо процедури приведення до присяги осіб, які перебувають на державній службі
Согласно существующим узаконениям (ст. 180–186 Уст. сл. прав.), определяемые на гражданскую службу лица обязаны принимать присягу на верность службы. Удостоверяющие принятие присяги присяжные листы до 1908 года представлялись для хранения в Департамент Герольдии Правительствующего Сената, а с этого времени на основании высочайше утвержденного 4 июля 1908 г. особого журнала Совета министров подлежат приобщению к личным делам о службе чинов гражданского ведомства. Из собранных Канцелярией министра сведений усматривается, что упомянутое выше требование закона не всюду и не в одинаковой мере исполняется учреждениями Министерства. Такое отступление от установленного порядка объясняется, с одной стороны, тем обстоятельством, что из числа определенных на службу в ведомство п[утей] с[ообщения] значительное количество лиц имело уже случай принимать присягу на верность службы при отбывании воинской повинности, а с другой – отсутствием сведений о принятии присяги при переходе служащих из посторонних ведомств на службу в Министерство п[утей] с[ообщения]. Ныне управление железных дорог возбудило вопрос о необходимости приведения к присяге как всех состоящих на службе по Министерству п[утей] с[ообщения], не принявших ее, так и тех, которые впредь будут определяться на таковую. Признавая с своей стороны, что принятие присяги на верность службы при отбывании воинской повинности не освобождает лиц при первоначальном определении на службу по гражданскому ведомству от принятия присяги на верность службы и по означенному ведомству и что осуществление предположений Управления железных дорог о приведении к присяге всех без исключения лиц, состоящих в настоящее время на службе по ведомству и не принявших ее в свое время, едва ли представляется возможным, так как при существовавшем до 1908 года порядке хранения присяжных листов приведенных к присяге или освобождение от нее будет находится в зависимости от личных показаний этих лиц, Канцелярия министра полагала бы необходимым вышеупомянутое требование закона применить лишь к тем, которые состоят на службе по Министерству не ранее 1 января 1908 года. Ввиду сего, Канцелярия министра имеет честь испрашивать решение вашего высокопревосходительства: 1) на уведомление центральных установлений Министерства о необходимости приведения к присяге на верность службы всех тех лиц, которые были определены на государственную службу по Министерству п[утей] с[ообщения] с 1 января 1908 г., на таковой до сего времени состоят и установленной присяги не принимали, и 2) на подтверждение означенным установлениям Министерства о неукоснительном исполнении ими упомянутых требований закона и на будущее время и о
№ 4 7 7 . 1 9 1 4 р . , груд н я 9 . П е тр о гр а д
35
надзоре за исполнением этих требований подведомственными им учреждениями (ст. 186 Уст. сл. правит. по прод. 1912 г.), – присяжные листы на верность службы, с подписями принесших присягу лиц, хранятся в подлежащих учреждениях при делах о службе присягавших. Подписал: директор Н. Туган-Барановский Скрепил и верно: начальник отделения Гр. Литке С копией верно: за правителя канцелярии Свирелин Сверял: за пом. делопроизводителя Головин Верно: пом. правителя канцелярии [підпис] Резолюція: Господин министр по докладу моему изволил приказать, не издавая особого циркуляра по ведомству, сообщить начальникам центральных установлений Министерства о необходимости общего наблюдения за исполнением требований узаконений о принятии присяги на верность службы (ст. 180–186 Уст. сл. прав.) с тем, чтобы, во 1-х, поступившие после 1 января 1908 года и состоящие на службе по Министерству п[утей] с[ообщения], а также перешедшие из других ведомств на таковую службу лица, принявшие своевременно установленную присягу, представили для приобщения к их личным делам соответствующие подписки о принятии присяги, а те из означенных лиц, кои не присягали, приводились к присяге по мере возможности и, во 2-х, все вновь определяемые на службу по Министерству п[утей] с[ообщения] лица впредь приводились в установленном порядке к присяге на верность службы. Вместе с сим его высокопревосходительству угодно было указать, дабы означенное распоряжение было передано без особых циркулярных распоряжений начальниками центральных установлений Министерства подлежащим начальникам местных учреждений ведомства для руководства и соответствующего исполнения. Подписал: Туган-Барановский Верно: начальник отделения Гр. Литке С копией верно: за правителя канцелярии [підпис] Верно: пом. правителя канцелярии [підпис]
ЦДІАК, ф. 692, оп. 1, спр. 1194, арк. 19 і зв. Копія з копії.
№ 478 1914 р., грудня 11. Львів. – Повідомлення львівського градоначальника начальнику тимчасового жандармського управління військового генерал-губернатора Галичини Мезенцову про звільнення за допущені зловживання по службі колезького секретаря Кондратія Скорохода
Доверительно Совершенно секретно Уведомляю, что коллежский секретарь Кондратий Владимирович Скороход состоял временно исправляющим должность помощника пристава вверенного мне
36
№ 4 7 8 . 1 9 1 4 р . , груд н я 1 1 . Л ь в і в
градоначальства (с 3 октября по 8 ноября сего года) и, за недостатком служащих при канцелярии градоначальства, был прикомандирован для письменных занятий в канцелярию, где, имея соприкосновение с публикой, был неоднократно замечен в получении взяток с просителей, причем принимал от последних взятки не стесняясь, видимо, присутствием публики и даже своих сослуживцев. Означенные недопустимые по службе действия помощника пристава Скорохода вынудили пристава Верозуба доложить мне от имени всех чинов наружной полиции о нежелании иметь в своей среде сослуживцем помощника пристава Скорохода, как берущего взятки, и тем компрометирующего остальной состав чинов градоначальства. Приказом моим от 10 ноября с[его] г[ода] за № 39 помощник пристава Скороход с 8 ноября сего года уволен от службы вверенного мне градоначальства по несоответствию его к полицейской службе, причем Скороходу было приказано снять немедленно, как уволенному со службы львовского градоначальства, погоны и немедленно же выехать из г. Львова. Полковник [підпис] Делопроизводитель [підпис]
ЦДІАК, ф. 365, оп. 1, спр. 16, арк. 9. Оригінал.
№ 479 1914 р., лютого 3. Відень. – З Положення щодо проведення щорічної атестації державних службовців, розісланого Міністерством внутрішніх справ Австро-Угорщини керівникам державних установ
Im Einvernehmen mit dem Herrn k.k. Ackerbauminister und dem Herrn k. k. Minister für öffentliche Arbeiten wird nachstehendes angeordnet: (1) Die im § 14, Absatz 1, des Gesetzes vom 25.Jänner 1914, R.G.Bl.Nr15, betreffend das Dienstverhältnis der Staatsbeamten und der Staatsdienerschaft (Dienstpragmatik), vorgeschriebene Qualifikationsbestimmung hat hinsichtlich der im Verwaltungsgebiete der einzelnen Landesstellen bei den landesfürstlichen politischen Behörden I.und II. Instanz sowie bei den landesfürstlichen Polizeibehörden verwendeten Beamten (Praktikanten) der Ressorts des Ministeriums für öffentliche Arbeiten alljöhrlich mittels fortlaufender Qualifikationstabellen nach dem beiliegenden Formular B (in Kanzleiformat) zu erfolgen. (2) Die Grundlage für die Qualifikationsbestimmung bildet die Qualifikationsbeschreibung, welche für Beamte, die nicht unter der unmittelbaren dienstlichen Aufsicht des Landeschefs als Voerstandes der politischen Landesstelle stehen, bei der die Qualifikationskommission eingesetzt ist, von dem gemäß § 17 D.P. hiezu berufenen unmittelbar vorgesetzten Amts- oder Abteilungsvorstande nach dem Formular A (in Kanzleiformat) zu verfassen ist. Hinsichtlich der unter der unmittelbaren dienstlichen Aufsicht des Landeschefs als Vorstandes der Behörde, bei der die Qualifikationskommission eingesetzt ist, stehenden Beamten bleibt es dem Landeschef überlassen, zu verfügen, ob und von wem die Qualifikationsbeschreibung zu verfassen ist.
№ 4 7 9 . 1 9 1 4 р . , л ю то го 3 . В і д е н ь
37
(3) Die Rubricken 1 bis 8 des Formulars A sind durch die Einsetzung einer kurzen, prägnanten Klassifizierung (eventuell mit Begründung) auszufüllen. Hiebei werden in Betracht zu ziehen sein: zu Rubrick 1 das Fachwissen, die Kenntnis der zur Amtsführung notwendigen Vorschriften, das berufliche Verständnis und die Verwendbarkeit, zu Rubrick 3 das Interesse, das der Beamte dem Dienste entgegenbringt, sowie, ob seine Dienstwilligkeit über das gewöhnliche Maß von Pflichterfüllung hinausreicht, zu Rubrick 4 die Tätigkeit des Beamten im exekutiven Dienste, seine Umgagnsformen und sein Auftreten, zu Rubrick 6, in welchen Agenden der politischen Verwaltung der Beamte (Praktikant) vorzugsweise verwender wurde, ob und mit welchem Erfolg er zur Behandlung wichtiger und schwieriger Angelegenheiten, oder aber ob und aus welchem Grunde er nur zur Ausarbeitung minder wichtiger und leichterer Geschäfts-Sachen herangezogen wurde, zu Rubrick 7 alle Umstände, die gemäß § 24 bis 26 D.P. für die Beurteilung des Verhaltens in und außer Dienst maßgebend sind. (4) Die Qualifikationsbeschreibung wird verfaßt für die bei einer Bezirkshauptmannschaft, einer politischen Expositur oder einer landesfürstlichen Polizeibehörde zugeteilten Beamten (Praktikanten) von dem Vorstande der Bezirkshauptmannschaft, beziehungsweise dem Leiter der Polizeibehörde […] Für alle: Für die der Landesstelle zugeteilten Beamten von dem Vorstande der Abteilung, der sie zur Dienstleitung zugewiesen sind (für Kanzleibeamte vom Hilfsämterdirektor). Sind der Bezirkshauptmannschaft mehrere Fachbeamte des nämlichen Faches zugeteilt, so ist für diese Beamten (Praktikanten) die Qualifikationsbeschreibung in allen Punkten des § 19 D.P. auf Grund einer vom rangshöchsten Fachbeamten dieses Faches schriftlich abzugebenden Äußerung zu verfassen, welche der Qualifikationsbeschreibung beizulegen ist. Für die selbstständigen Bauleitungen, […] und sonstigen technischen Amtsstellen zugewiesenen Beamten (Baupraktikanten), technischen Hilfsbeamten und unteren ausübenden Beamten ist die Qualifikationsbeschreibung von dem Vorstande dieser Amtsstellen zu verfassen. Die Qualifikationsbeschreibung für die selbstständigen technischen Kommissionen (zum Beispiel Flußregulierungskommissionen) zugeteilten technischen Beamten (Baupraktikanten), technischen Hilfsbeamtenund unteren ausübenden Beamten des Staatsbaudienstes ist vom Vorstande des technischen Dienstes dieser Kommissionen abzugeben. Für die Beamten (Praktikanten) des Eichdienstes hat der Vorstand des Eichaufsichtsbezirkes die Qualifikationsbeschreibung zu verfassen. Die Qualifikationsbeschreibung für den Vorstand des Eichaufsichtsbezirkes ist von der Landesstelle, bei der er seinen Amtssitz hat, zu verfassen […] Für alle ohne Böhmen: (5) Der Vorstand der Bezirkshauptmannschaft, beziehungsweise der Leiter der landesfürstlichen Polizeibehörde hat die Qualifikationsbeschreibung durch Beisetzung
38
№ 4 7 9 . 1 9 1 4 р . , л ю то го 3 . В і д е н ь
seiner Unterschrift ohne Datum abzuschließen und bis 25. Jänner eines jeden Jahres der Landesstelle vorzulegen, welche sie an die Kommission leitet. (6) In gleicher Weise hat der Vorstand einer Abteilung der Landesstelle (bei Kanzleibeamten der Hilfsämterdirektor) die Qualifikationsbeschreibung abzuschließen und dem überwachenden Organe [..] bis 15.Jänner eines jeden Jahres vorzulegen. (7) Ist der überwachende Funktionär mit der Qualifikationsbeschreibung in allen Punkten einverstanden, so hat er es durch die Beisetzung der Bemerkung “einverstanden” zum Ausdrucke zu bringen. (8) Eine abwachende Meinung ist in der entsprechenden Rubrick mit Angabe der Gründe ersichtlich zu machen. (9) Diese Äußerung ist ohne Beisetzung des Datums zu unterfertigen; die Qualifikationsbeschreibung ist sodann bis 25.Jänner eines jeden Jahres dem Präsidium der Landesstelle zu übergeben, welches sie an die Kommission leitet. Für alle: (10) Ebenso haben die Vorstände der selbstständigen Bauleitungen, […] und sonstigen technischen Amtsstellen und die Vorstände des technischen Dienstes der selbstständigen technischen Kommissionen die Qualifikationsbeschreibungen der Beamten (Baupraktikanten), Hilfsbeamten und unteren ausübenden Beamten des Staatsbaudienstes abzuschließen und bis 25. Jänner eines jeden Jahres vorzulegen. (11) Tritt in der Person des zur Verfassung der Qualifikationsbeschreibung berufenen unmittelbar vorgesetzten Amts-oder Abteilungsvorstandes ein Wechsel ein, so hat der bisherige Amts-oder Abteilungsvorstand für den aden abgelaufenen Jahresabschnitt alle für die Qualifikation entscheidenden Umstände dem neuen Amts-oder Abteilungsvorstande zur Kenntnis zu bringen. […] (12) Zur Beurteilung der in Absatz 1 dieses Erlasses bezeichneten Beamten (Praktikanten) der Ressorts des Ministeriums des Innern, des Ackerbauministeriums und des Ministeriums für öffentliche Arbeiten sind gemäß der §§ 15 und 16 D.P. Qualifikationskommissionen bei den politischen Landesstellen zu bilden. (13) Diese Kommissionen haben auch die bei den Landesschulräten verwendeten Beamten (Praktikanten) des Ressorts des Ministeriums des Innern zu beurteilen. (14) Als Mitglieder und Ersatzmänner der Qualifikationskommissionen sind in der Regel solche Beamte zu bestellen, für die nach ihrer rangsklassenmäßigen Stellung die Zeitvorrückung nicht mehr in Frage kommt. (15) Die Beurteilung sämstlicher Beamten mit Ausnahme der Fachbeamten erfolgt grundsätzlich durch die nämliche Qualifikationskommission, deren Mitglieder dem Stande der juridisch-administrativen Beamten zu entnehmen sind. Nach Erfordernis kännen auch mehrere solche Qualifikationskommissionen gebildet werden. Für Fachbeamte (Beamte des Sanitäts-, Archivs- und Biblioteks, Veterinär-, Forst-, landeskulturellen Dienstes, technische Beamte des Staatsbau- und des Eichdienstes) ist, wenn es nach der Größe des Personalstandes bei der Landesstelle durchführbar ist, eine besondere Qualifikationskommission zu bestellen, die zum überwiegenden Teile (3:2) aus Beamten des betreffenden Faches zusammenzusetzen ist. Die Qualifikationsbestimmung des Vorstandes des Eichaussichtsbezirkes erfolgt durch die bei der Normaleichungskommission bestehende Qualifikationskommission.
№ 4 7 9 . 1 9 1 4 р . , л ю то го 3 . В і д е н ь
39
Für Küstenland, Böhmen, Galizien, Bukowina, Dalmatien: Handelt es sich um die Qualifikation eines Kellereiinspektors, Für Küstenland: eines Weinbaufachbeamten, landwirtschaftlichen Wanderlehrers oder des technischen Adjunkten beim Landeskulturinspektorate, Für Dalmatien: eines Weinbaufachbeamten, landwirtschaftlechen Wanderlehrers oder des Tiersuchtinspektors und des technischen Adjunkten beim Landeskulturinspektorate, Für Küstenland, Böhmen, Galizien, Bukowina, Dalmatien: so hat der Landeskulturinspektor, wenn er nicht ohnehin der Qualifikationskommission angehört, gemäß § 16, Absatz 5, D.P. an die Stelle des rangsjüngsten ordentlichen Mitglieders als außerordentliches Mitglied mit beschließender Stimme in die Komission einzutreten. Für alle: (16) Die Qualifikationsbestimmung gemäß § 19 D.P. erfolgt in der erstwn Hälfte des Monates Februar eines jeden Jahres. (17) Die Qualifikationskommission hat die Qualifikationsbeschreibungen, soweit solche vorliegen (Absatz 2, Satz 2), zu prüfen. Sie hat die Qualifikation in den Einzelpunkten (§ 19, Absatz 1 und 2, D.P.) sowie die Gesamtbeurteilung gemäß der §§ 16 und 19 D.P. festzustellen und ihre Beschlüsse (§ 16, Absatz 4, D.P.) in die Rubriken 1 bis 10 der Qualifikationstabelle, Formular B, in zwei Ausfertigungen einzusetzen. (18) Hiebei hat als Regel zu gelten, daß die Gesamtbeurteilung “minder entsprechend” zu lauten hat, wenn der Beamte nach Maßgabe der für die Bestimmung seiner Qualifikation entscheidenden Umstände (§ 19, Absatz 1 und 2, D.P.) den Anforderungen des Dienstes nur zeitweise oder nur in einer Art genügt, die zwar das zur ordnungsmäßigen Versehung des Dienstes unerläßliche Mindestmaß, nicht aber das erforderliche Durchschnittsmaß erreicht, “gut”, wenn er während der ganzen Zeit, auf die sich die Beurteilung erstreckt, den Anforderungen des Dienstes in dem zu einer erfolgreichen Verwendung erforderlichen Durchschnittsmaß vollkommen entspricht, “sehr gut”, wenn er dieses Durchschnittsmaß übersteigt, “ausgezeichnet” jedoch nur dann, wenn zugleich außergewähnlich hervorragende Leistungen des zu Qualifizierenden vorliegen; diese find in Rubrik 9 ausdrücklich hervorzuheben. (19) Wenn der Beamte den Anforderungen in dem zur ordnungsmäßigen Versehung des Dienstes unerläßlichen Mindestmaß nicht entspricht, hat die Gesamtbeurteilung “nicht entsprechend” zu lauten. (20) Die Eintragungen der Qualifikationskommission find unter Beidrückung der Stampiglie der Kommission (Qualifikationskommission bei der*) ohne Beisetzung des Datums vom Vorsitzenden der Kommission zu unterfertigen. (21) Die Qualifikationsbeschreibung ebenso wie die Qualifikationsbestimmung erfolgt für das jeweils vergangene, mit 31.Dezember abgelaufene Kalenderjahr. […]
*
Далі – пропуск у тексті для вписування даних. № 4 7 9 . 1 9 1 4 р . , л ю то го 3 . В і д е н ь
40
(22) Die Qualifikationstabellen sind als Beilagen der Standesausweise der in Betracht kommenden Beamten aufzubewahren. […] Der k. k.Minister des Innern [підпис] Пер ек ла д До всіх державних керівників: За домовленістю з цісарсько-королівським міністром сільського господарства і цісарсько-королівським міністром громадських робіт подається таке: (1) Положення щодо атестації, визначене у § 14, абзаці 1 закону від 25 січня 1914 р. (Статут служби чиновників), “Урядовий вісник”, № 15, відносно службового становища посадових осіб та державних службовців, має реалізовуватися щорічно шляхом використання таблиць відповідно до доданої форми B (канцелярський офісний формат) як щодо службовців (стажерів), що перебувають в сфері управління окремих крайових служб при керівних політичних органах І та ІІ інстанцій, так і тих, що перебувають при органах поліції департаментів Міністерства громадських робіт. (2) Основою для положення про атестацію є кваліфікаційна характеристика, яка має складатися за формуляром А (в канцелярському форматі), безпосередньо призначеним для цього згідно з § 17 [Статуту служби чиновників] керівництвом вищої інстанції або підрозділу для службовців, що не знаходяться під безпосереднім службовим контролем державного керівника як голови політичної державної установи, при якій створюється атестаційна комісія. Щодо службовців, що перебувають під безпосереднім контролем керівника як голови державної установи, при якій створюється атестаційна комісія, то це [питання] залишається на розсуд керівника – вирішувати, чи складається і ким саме складається кваліфікаційна характеристика. (3) Стовпці з 1 по 8 форми А заповнюються шляхом надання короткої лаконічної класифікації (по можливості з обґрунтуванням). Тут необхідно взяти до уваги: У стовпці 1: фахові знання, знання необхідних засад для виконання службових обов’язків. У стовпці 3: зацікавленість, яку чиновник проявляє до роботи, рівно як і готовність чиновника працювати понаднормово за умови розширення його обов’язків. У стовпці 4: діяльність чиновника на виконавчій службі, його поведінка та зовнішній вигляд. У стовпці 6: у яких сферах політичного управління чиновник задіяний, як залучається він та з яким результатом до роботи з важливими та складними справами, або чи залучається він і на якій підставі до службових справ, менш важливих і легших. У стовпці 7: всі умови, що згідно з § 24–26 [Статуту для чиновників] є визначальними для оцінки поведінки чиновника в службовий та позаслужбовий час. (4) Кваліфікаційна характеристика складається для всіх чиновників (стажерів), що зараховані до окружного управління, філіалів політичних [структур] або
№ 4 7 9 . 1 9 1 4 р . , л ю то го 3 . В і д е н ь
41
державних поліцейських органів головою окружного управління або, відповідно, керівником державного поліцейського органу. […] Для всіх: Для районних чиновників, які призначені головою підрозділу, до якого вони належать (для службовців канцелярії, помічників директора). Якщо окружне управління має багато службовців однієї спеціалізації, то для цих чиновників атестаційна характеристика має визначатися за всіма пунктами § 19 [Статуту для чиновників] на підставі відгуку, наданого у письмовій формі вищим за рангом службовцем з цієї спеціальності, який має надавати кваліфікаційну характеристику. Для службовців самостійних будівельних управлінь ([та] стажерів), […] та подібних технічних службових інстанцій, технічних допоміжних службовців та молодших службовців кваліфікаційна характеристика складається головами цих служб. Кваліфікаційна характеристика для технічних службовців самостійних технічних комісій (наприклад, для комісії по боротьбі з повенями), молодшого технічного допоміжного персоналу та молодших службовців державної будівельної служби надається головою технічної служби цих комісій. Для службовців (стажерів) служби з еталонування та таврування кваліфікаційну характеристику має складати голова окружного наглядового [органу] з еталонування. Кваліфікаційна характеристика для голови окружного наглядового [органу] з еталонування має складатися у державній установі, де він має посаду. […] Для всіх, крім Чехії: (5) Керівник окружного управління або, відповідно, начальник поліції державної поліцейської установи має завірити кваліфікаційну характеристику власним підписом без дати та до 25 січня кожного року подати крайовій установі, яка направить її до комісії. (6) Подібним чином керівник відділу крайової установи (службовець канцелярії, заступник директора) має підписати кваліфікаційну характеристику та надати контролюючому органу […] до 15 січня кожного року. (7) Якщо наглядовий керівник офіційно з кваліфікаційною характеристикою по всіх пунктах згодний, то опис затверджується з грифом “погоджено” і передається до опублікування. (8) Відхилення розглядаються у відповідних розділах із зазначенням причин. (9) Ці відгуки підписуються без дати; кваліфікаційні характеристики 25 січня кожного року передаються до Президії державної установи, яка потім направляє їх до комісії. Для всіх: (10) Аналогічним чином голови самостійних будівельних управлінь, […] та подібних технічних служб та голови технічних служб самостійних технічних комісій готовлять кваліфікаційні характеристики службовців (стажерів), допо-
42
№ 4 7 9 . 1 9 1 4 р . , л ю то го 3 . В і д е н ь
міжних службовців та молодших чиновників державної будівельної служби та подають до 25 січня кожного року. (11) Якщо відбувається зміна на посаді голови служби або підрозділу, безпосередньо призначеного для складання кваліфікаційної характеристики, то колишній голова служби або підрозділу повинен донести до відома нового голови служби або підрозділу наприкінці року, що минає, всі вирішальні обставини для надання кваліфікації. […] (12) Для оцінювання службовців департаментів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства сільського господарства і Міністерства громадських робіт, означених у абзаці 1 цього положення, слід створювати кваліфікаційні комісії при крайових органах влади згідно з §§ 15 та 16 [Статуту для службовців]. (13) Ці комісії мають також проводити оцінювання службовців (стажерів), що перебувають при крайових освітніх радах Міністерства внутрішніх справ (14) Членами і заступниками кваліфікаційних комісій, як правило, слід призначати чиновників, для яких відповідно до їхнього службового рангу просування [по службі] не розглядається. (15) Оцінювання всіх службовців за винятком спеціалістів загалом здійснюється названими кваліфікаційними комісіями, членів яких необхідно відбирати з юридичних та адміністративних чиновників. За потреби може бути сформовано багато подібних комісій. Для службовців-спеціалістів (службовці в галузі медицини, архівів і бібліотек, ветеринарії, лісового та сільського господарств, технічних відділень державної будівельної служби та служби з еталонування), якщо дозволяє кількість штату при державній установі, слід сформувати особливу комісію, що складатиметься у співвідношенні 3:2 зі службовців відповідної спеціальності. Кваліфікаційна характеристика голови служби з еталонування та таврування здійснюється кваліфікаційними комісіями, що працюють при звичайних комісіях з еталонування. Для прибережних земель, Чехії, Галичини, Буковини і Далмації: Йдеться про кваліфікацію інспектора виноробної промисловості. Для прибережних земель: Чиновник-фахівець у галузі виноробства і сільського господарства або [технічний] молодший чиновник – при крайовій аграрній інспекції. Для Далмації: Чиновник-фахівець у галузі виноробства і сільського господарства або тваринництва та [технічний] молодший чиновник – при крайовій аграрній інспекції. Для прибережних земель, Чехії, Галичини, Буковини і Далмації: Інспектора аграрної інспекції, якщо він не належить до кваліфікаційної комісії, відповідно до § 16, пункту 5 [Статуту служби чиновників], обіймає посаду нижче за рангом серед членів комісії, є асоційованим членом та має право голосу, необхідно включати до комісії.
№ 4 7 9 . 1 9 1 4 р . , л ю то го 3 . В і д е н ь
43
Для всіх: (16) Визначення кваліфікації відповідно до § 19 [Статуту служби чиновників] проводиться в першій половині лютого кожного року. (17) Кваліфікаційна комісія має перевіряти кваліфікаційні характеристики, якщо вони є (пункт 2, підпункт 2). Вона має визначити кваліфікацію за окремими пунктами (§ 19, пункти 1, 2 [Статуту служби чиновників]), як і виставити загальну оцінку згідно з §§ 16 і 19 [Статуту служби чиновників] та внести свої висновки (§ 16 пункт 4 [Статуту служби чиновників]) до стовпців з 1 по 10 кваліфікаційної таблиці, форма В у двох примірниках. (18) Зазвичай вважається, що загальна оцінка “менше належного” свідчить про те, що чиновник за вимогами вирішальних умов для визначення його кваліфікації (§ 19 пункти 1 і 2 [Статуту служби чиновників]) відповідає вимогам служби тільки час від часу або в одній [справі]; якщо ж [він і відповідає необхідному для служби мінімуму умов], але не досягає необхідного мінімуму для середнього рівня, то тоді загальна оцінка – “добре”; якщо протягом всього часу оцінювання [діяльність службовця] повністю відповідає вимогам служби – “дуже добре”; якщо перевищено цей належний рівень, то загальна оцінка – “відмінно”, але якщо є більш значні [професійні] досягнення, то про це зазначається безпосередньо в стовпчику 9. (19) Якщо [діяльність службовця] не відповідає необхідному мінімальному рівневі, йому надається загальна оцінка – “не відповідає”. (20) Звіт кваліфікаційної комісії засвідчується головою комісії штампом комісії (кваліфікаційної комісії при*) після додатків без зазначення дати. (21) Кваліфікаційний опис, як і кваліфікаційна характеристика, надсилається до 31 грудня календарного року. […] (22) Кваліфікаційні таблиці зберігаються у вигляді додатків до державних документів. […] Цісарсько-королівський міністр внутрішніх справ [підпис]
ЦДІАЛ, ф. 146, оп. 8, спр. 1609, арк. 1–5. Оригінал. Мова німецька.
№ 480 1914 р., лютого 21. Львів. – Обіжник Галицького Намісництва щодо проведення щорічної кваліфікації (атестації) службовців з викладенням кваліфікаційних вимог; формуляр атестаційного листа
Okólnik do wszystkich Panów c. k. Starostów i Panów c. k. Dyrektorów Policyi we Lwowie i Krakowie oraz c. k. Kierownictw regulacyi rzek i ich Ekspozytur Na zasadzie postanowienia § 14 ust. l ustawy z dnia 25 stycznia 1914, Dz. p. p. Nr. 15 o stosunku służbowym urzędników i sług państwowych (pragmatyka służbowa)
*
Далі – пропуск у тексті для вписування даних. № 4 8 0 . 1 9 1 4 р . , л ю то го 2 1 . Л ь в і в
44
oraz wskutek reskryptu Pana Ministra spraw wewnętrznych z dnia 3 lutego 1914, L: 903/M. I.*, wydanego w porozumieniu z Panem Ministrem rolnictwa i Panem Ministrem robót publicznych zarządzam co następuje: 1). Przepisane w § 14. ust. l powołanej wyżej ustawy oznaczenie kwalifikacyi urzędników (praktykantów) resortów Ministerstw spraw wewnętrznych, rolnictwa i Ministerstwa robót publicznych, pełniących służbę przy władzach politycznych I i II instancyi, jak też przy władzach policyjnych, należy sporządzac corocznie we formie tabel kwalifikacyjnych według dołączonego formularza B. 2). Podstawę kwalifikacyi stanowi opisanie kwalifikacyjne, które co do urzędników nie stojących pod bezpośrednim nadzorem służbowym naczelnika kraju, jako przełożonego politycznej władzy kpajowej, przy której istnieje komisya kwalifikacyjna, sporządza powołany do tego po myśli § 17 pr. sł. bezpośredni przełożony uzędu lub oddziału, według formularza A. 3). Rubryki 1 do 8 formularza A należy wypełniać przez umieszczenie swięzłej i dosadnej oceny (ewentualnie z uzasadnieniem), biorąc przytym pod rozwagę: co do rubryki l-ej, fachowe wiadomości, znajomość przepisów potrzebnych do pełnienia urzędu, znajomość zawodu i zdatność do użycia w służbie, co do rubryki 3-ej, zainteresowanie urzędnika służbą, jakoteż czy jego gorliwość w służbie przekracza zwykłą miarę obowiązku, co do rubryki 4-ej, przydatność urzędnika do służby zewnętrznej, jego formy obcowania i jego zachowanie się wobec stron, co do rubryki 6-ej, w jakich działach administracyi politycznej urzędnik (praktykant) przedewszystkiem był zajęty, czy i z jakim skutkiem był używany do załatwiania ważniejszych i trudniejszych spraw albo czy też i z jakiego powodu używano go do załatwiania tylko mniej ważnych i łatwiejszych spraw, co do rubryki 7-ej, wszystkie okoliczności, które po myśli §§ 24 do 26 pr. sł. są miarodajne do ocenienia zachowania się w służbie i poza służbą. 4). Opisanie kwalifikacyjne (na formularzu A) dla urzędników (praktykantów) przydzielonych do Starostwa, Ekspozytur politycznych albo policyjnych, sporządza Kierownik Starostwa względnie władzy policyjnej, dla urzędników zaś pełniących służbę przy władzy krajowej Szef odnośnego Departamentu (co do urzędników kancelaryjnych Dyrektor urzędów pomocniczych). Jeśli w Starostwie pełni służbę więcej urzędników fachowych tego samego działu, należy sporządzić opisanie kwalifikacyjne tych urzędników (praktykantów) we wszystkich punktach § 19 pr. sł. na podstawie pisemnej opinii najstarszego rangą urzędnika fachowego tego działu. Tę opinię należy dołączyć do opisania kwalifikacyjnego. Opisanie kwalifikacyjne urzędników (praktykantów budownictwa) technicznych urzędników pomocniczych i niższych urzędników wykonawczych, przydzielonych do służby przy samoistnych kierownictwach budowy, ekspozyturach budowy i innych technicznych urzędach, sporządza przełożony danego urzędu. Opisanie kwalifikacyjne urzędników technicznych (praktykantów budownictwa), technicznych urzędników pomocniczych i niższych urzędników wykonawczych państwowej służby budowniczej, przydzielonych do samoistnych komisyi technicznych (n. p. komisyi regulacyi rzek i
*
Див. док. № 479.
№ 4 8 0 . 1 9 1 4 р . , л ю то го 2 1 . Л ь в і в
45
t. p.) sporządzają Szefowie technicznej służby tych komisyi. Opisanie kwalifikacyjne urzędników (praktykantów) służby cechowniczej sporządza naczelnik cechowniczego okręgu nadzorczego, opisanie zaś kwalifikacyjne naczelnika tego okręgu władza krajowa, w której okręgu ma on swą siedzibę urzędową. 5). Kierownik Starostwa, względnie Dyrektor policyi ma zakonczyć opisanie kwalifikacyjne umieszczając swój podpis bez daty i przedłożyć najpóźniej do dnia 25 stycznia każdego roku wprost Prezydyum c. k. Namiestnictwa, które przedłoży je Komisyi kwalifikacyjnej. Kierownicy Ekspozytur i Komisaryatów policyjnych przedkładać mają opisanie kwalifikacyjne w drodze służbowej tj. przez odnośną Dyrekcyę Policyi. Co do terminu przedkładania tych opisów kwalifikacyjnych i ich potwierdzanie należy zastosować analogicznie postanowienia ustępów 6–9 niniejszego rozporządzenia. 6). W taki sam sposób ma zakończyć opisanie kwalifikacyjne Szef Departamentu władzy krajowej (co do urzędników kancelaryjnych Dyrektor urzędów pomocniczych) i przedłożyć je najpóźniej do dnia l5 stycznia każdego roku organowi nadzorczemu (funkcyonaryuszowi, ktoremu poruczono rewizyę lub aprobatę oddziału, co do urzędników kancelaryjnych urzędnikowi konceptowemu, pod którego nadzorem urzędnicy ci pozostają). 7). Jeśli funkcyonaryusz nadzorujący zgadza się we wszystkich punktach z opisaniem kwalifikacyjnem, winien on dać temu wyraz przez umieszczenie uwagi “zgadzam się”. 8). Odmienne zdanie należy umieścić w odnośnej rubryce z podaniem powodów. 9). Tę opinię należy zaopatrzyć podpisem bez umieszczenia daty, poczem opisanie kwalifikacyjne należy przedłożyć do dnia 25 stycznia każdego roku Prezydyum c. k. Namiestnictwa, które je przedłoży Komisyi kwalifikacyjnej. 10). Przełożeni samoistnych kierownictw budowy, ekspozytur budowy i innych technicznych urzędów jak też przełożeni technicznej służby samoistnych komisyi technicznych mają w taki sam sposób zakończyć opisanie kwalifikacyjne urzędników (praktykantów budownictwa), urzędników pomocniczych i niższych urzędników wykonawczych państwowej służby budowniczej i przedłożyć je Prezydyum c. k. Namiestnictwa najpóźniej do dnia 25 stycznia każdego roku. 11). Jeśli zajdzie zmiana w osobie bezpośredniego przełożonego urzędu lub oddziału, powołanego do sporządzenia opisania kwalifikacyjnego, winien dotychczasowy przełożony urzędu lub oddziału zawiadomić swego następcę o wszystkich okolicznościach, mających dla kwalifikacyi za ubiegłą część roku rozstrzygające znaczenie. Gdyby jednak nie było to już możliwe, winien nowy przełożony urzędu (oddziału) zebrac potrzebne informacye we właściwej drodze, a w razie koniecznym przy sporządzaniu opisania kwalifikacyjnego wyraźnie zaznaczyć, że oceny swej nie opiera na własnych spostrzeżeniach i przekonaniu. Postanowienie to odnosi się do zmiany spowodowanej bądź przeniesieniem przełożonego urzędu, bądź przeniesieniem urzędnika przydzielonego. 12). Opisanie kwalifikacyjne uskutecznia się każdorazowo za ubiegły rok kalendarzowy, kończący się z dniem 31 grudnia. Jeśli już po tym dniu zaszły okolicznosci, które nasuwają wątpliwość, czy kwalifikacya danego urzędnika może być oznaczona jako “dobra”, winien bezpośredni prze-
46
№ 4 8 0 . 1 9 1 4 р . , л ю то го 2 1 . Л ь в і в
łożony urzędu lub departamentu, o ile te okoliczności zaszły po dniu zapadłości (§ 55 pr. sł.) niezwłocznie zarządzić, aby rozstrzygnięcie o posunięciu wskutek upływu czasu odroczono do najbliższego oznaczenia kwalifikacyi za rok bieżący (§ 53 pr. sł.). Wpływ oznaczenia kwalifikacyi na posunięcie wskutek upływu czasu obejmuje zawsze okres czasu 12 miesiący a to licząc od dnia zapadłości (§ 55 pr. sł.) albo też licząc od tego dnia kalendarzowego w następnym roku lub w dalszych latach. 13). Tabele kwalifikacyjne mają być przechowywane jako załączniki wykazów stanu osobowego dotyczących urzędników. Postanowienia ustępów 12–16 tutejszego reskryptu z dnia 16 lutego 1914, L. 2667/pr. co do wykazu stanu osobowego, mają analogiczne zastosowanie także co do tabel kwalifikacyjnych (Formularz B)*. W wypadku przeniesienia urzędnika (praktykanta) podurzędnika winien przełożony poprzedniej władzy służbowej przesyłając przechowany u niego egzemplarz tabeli kwalifikacyjnej (formularz B) przełożonemu nowego miejsca przeznaczenia służbowego sporządzić i dołączyć opisanie kwalifikacyjne (formularz A) za ubiegłą część roku kalendarzowego. Opisanie kwalifikacyjne (formularz A) urzędnika (praktykanta) podurzędnika przeniesionego na inne miejsce służbowe po dniu 31 grudnia sporządza za ubiegły rok kalendarzowy przełożony dawnej władzy służbowej urzędnika (praktykanta) podurzędnika. 14). Zawiadamianie urzędników po myśli § 20 pr. sł. o ogólnej ocenie należy uskuteczniać w formie najprostszej przy równoczesnem stwierdzeniu dnia zawiadomienia. 15). Urzędnik ma prawo wglądu tylko do ustalonej przez komisyę kwalifikacyjną tabeli kwalifikacyjnej (Formularz B) i brania z niej odpisu, natomiast nie służy mu prawo wglądu do sporządzonego przez Pana opisania kwalifikacyjnego (formularz A). 16). Dla ochrony poszczególnych tabel kwalifikacyjnych należy sporządzić arkusze okładkowe, na których należy umieścić imię i nazwisko oraz charakter urzędowy urzędnika. 17). Tak zawiadamianie o ogólnej ocenie jak też cała korespodencya w sprawach kwalifikacyjnych w ogóle mają być ściśle poufne. 18). Wynik oznaczenia kwalifikacyi (ogólną ocenę) o ile on po myśli § 51 ust. 4 pr. sł. wpływa na posunięcie wskutek upływu czasu, ma być niezwłocznie po ostatecznem ustaleniu ogólnej oceny (§ 20 ustęp ostatni pr. sł.) sapisany do wykazu stanu osobowego (§ 13 pr. sł.), mianowicie do rubryki II arkusza wkładkowego. 19). Celem utrzymywania tabel kwalifikacyjnych (form. B) w ciągłej ewidency należy je corocznie przedkładać Prezydyum c. k. Namiestnictwa wraz z opisaniami kwalifikacyjnemi (form. A.) w przepisanej wyżej drodze służbowej i w oznaczonych wyżej terminach. 20). Co do urzędników, do których postanowienia pragmatyki służbowej o posuwaniu się wskutek upływu czasu nie mają zastosowania, mianowicie co do urzędników należących do grup A. i B. szematu posunięcia wskutek upływu czasu od VII-ej klasy rangi, do grup C i D, od VIII-ej klasy rangi i do grupy E, od IX-ej klasy rangi włącznie w górę, nie będzie się corocznie sporządzać opisania kwalifikacyjnego, ani też dokonywać oznaczenia kwalifikacyi. 21). Celem oznaczenia kwalifikacyi w roku 1914 (za rok 1913) przesyłam Panu potrzebną ilość formularzy A (opisanie kwalifikacyjne) z poleceniem, aby stosując się
*
У справі відсутній.
№ 4 8 0 . 1 9 1 4 р . , л ю то го 2 1 . Л ь в і в
47
do powyższych wskazówek niezwłocznie sporządził opisanie kwalifikacyi podwładnych urzędników (praktykantów) i do dni 10 przedłożył je Prezydyum c. k. Namiestnictwa. W końcu tylko dla informacyi Pana dołączam egzemplarz formularza B (tabeli kwalifikacyjnej), który jak to z powyższych wskazówek wynika wypełnia Komisya kwalifikacyjna. C. k. Namiestnik Korytowski w. r. Formularz A Opisanie kwalifikacyjne Imię i nazwisko:_______________________________________________________ Charakter służbowy:_____________________________________________________ Rodzaj przeznaczenia służbowego: (kierownik urzędu, kierownik ekspozytury, naczelnik oddziału, przydzielony do służby).__________________________________________ Siedziba urzędu:_______________________________________________________ za rok 19__________ L 1 Poszczególne punkty Opisanie kwalifikacyjne (§ 17, ustęp 1, pragm. służb.)
Fachowe wykształcenie (znajomość przepisów potrzebnych do wykonywania urzędu): 2 Zdolności i pojętność: 3 Pilność, sumienność oraz godność zaufania w wykonywaniu służby: 4 Przydatność do służby w stosunku do stron oraz do służby zewnętrznej: 5 Znajomość języków: 6 Z jakim skutkiem jest używany w służbie: 7 Zachowanie się: 8 U urzędników, którzy znajdują się na stanowiskach kierujących, lub z których powołaniem na takie stanowisko liczyć się należy, przydatność do tego stanowiska: 9 Szczególne okoliczności mające dla kwalifikacyi rozstrzygające znaczenie: Podpis przełożonego urzędu lub oddziału, który sporządził opisanie kwalifikacyjne:
ЦДІАЛ, ф. 146, оп. 8, спр. 1609, с. 7–15, 5 і зв. Оригінал. Друк. прим. Мова польська.
48
№ 4 8 0 . 1 9 1 4 р . , л ю то го 2 1 . Л ь в і в
№ 481 1915 р., червня 9. Відень. – Розпорядження цісаря Франца Йосифа І щодо зарахування періоду війни до стажу державної служби при нарахуванні пенсії державним службовцям
Auf Grund des § 14 des Staatsgrundgesetzes vom 21 Dezember 1867, R.G.Bl. № 141, finde ich anzuordnen, wie folgt: § 1. In allen jenen Fällen, in welchen bei Bemessung der Pension eine Zurechnung von Kriegsjahren Platz zu greifen hat, können hinsichtlich dieser Zurechnung für den jetzigen Krieg mit Verordnung von den Bestimmungen des ersten Absatzes des § 10 des Gesetzes vom 27 Dezember 1875, R.G.Bl. № 158, abweichende Bestimmungen festgesetzt werden. § 2. Diese Verordnung tritt mit dem Tage der Kundmachung in Wirksamkeit. Mit dem Vollzuge ist Mein Minister für Landesverteidigung im Einvernehmen mit den übrigen beteiligten Ministern und im Einverständnis mit Meinem Kriegsminister betraut. Wien, am 9. Juni 1915. Franz Josef m.p. Stürgkh m.p. Georgi m.p. Hochenburger m.p. Heinold m.p. Forster m.p. Hussarek m.p. Turka m.p. Schuster m.p. Zenker m.p. Engel m.p. Morawski m.p. Пер ек ла д На основі § 4 Конституції від 21 грудня 1867 року, “Урядового вісника” № 141, вважаю за необхідне видати такий наказ: § 1. В усіх тих випадках, коли під час нарахування пенсії повинно відбуватися зарахування років війни, в умовах теперішньої війни з огляду на таке зарахування можуть бути встановлені відхилення від положень першого абзацу § 10 закону від 27 грудня 1875 року, “Урядового вісника” № 158. § 2. Це розпорядження набуває чинності від дня його проголошення. Виконання доручено моєму міністру оборони за згодою інших зацікавлених міністрів та мого воєнного міністра. Відень, 9 червня 1915. Франц Йосиф, м.п. Штюргх в. р. Георгі в. р. Хохенбургер в. р. Хайнольд в. р.
№ 481. 1915 р., червня 9. Відень
49
Форстер в. р. Турка в. р. Зенкер в. р. Моравський в. р.
Хусарек в. р. Шустер в. р. Енгель в. р.
Держархів Чернівецької області, ф. 12, оп. 2, спр. 545, арк. 9. Копія. Друк. прим. Мова німецька.
№ 482 1916 р., березня 21. Чернігів. – Посвідчення, видане чернігівському губернському землеміру Сергію Саранчову про звільнення його від служби в державному ополченні
Выдано из Черниговского губернского правления, по межевому отделению, статскому советнику Сергею Николаевичу Саранчову, для представления в Черниговское уездное по воинской повинности присутствие в том, что он, Саранчов, занимает в настоящее время должность губернского землемера, которая освобождает его, на основании ст. 33 Устава о воинской повинности и приложения к ней, от службы в государственном ополчении. За вице-губернатора, старший советник За губернского землемера, его помощник Делопроизводитель
Держархів Чернігівської області, ф. 127, оп. 11, спр. 2691, арк. 2. Копія. Машинопис.
№ 483 1916 р., не пізніше липня 1 – жовтня 22. Львів. – Донесення Семена Шевчука та Юзефа Станкевича до Галицького Намісництва у справі зловживання службовим становищем комісара Вільгельма Гавронського під час головування останнього в запомоговій комісії* Львівського повіту
Dr Semen Szewczuk we Lwowie ul. Kadecka boczna, willa Oleśnickiego Wysokie CK. Namiestnictwo! Przez szereg miesący byłem zajęty w Komisyi zasiłkowej dla powiatu lwowskiego w charakterze pomocnika kancelaryjnego (nie oficyalnie zwano mnie “referentem” dla tego, że “referowałem” przedstawienia na komisyi). Napatrzywszy się przez ten czas na porządki panujące w tej komisyi – oraz na osobę p. przewodniczącego powziąłem zamiar podzielić się swemi spostrzeżeniami z
* Запомогова комісія – тимчасова комісія для допомоги колишнім військовослужбовцям і членам їх сімей.
50
№ 4 8 2 . 1 9 1 6 р . , б е р е з н я 2 1 . Ч е р н і гі в
Wysokiem c. k. Namiestnictwem – pro reiaeternam memoriam – a to tembardziej, że czynię to za wiedzą, współdziałaniem, aprobatą oraz na prośbę wszystkich współpracowników byłych i obecnych tejże Komisyi. A więc przedewszystkiem zajmę się osobą p. przewodniczącego Gawrońskiego – gdyż dzięki jemu tylko stosunki w tejże Komisyi ułożyły się anormalnie! Pan Gawroński ck. komisarz Namiestnictwa z poborami – od nedawna – VII rangi podniesiony został szczęśliwym dla niego zbiegiem okoliczności na tak exponowane stanowisko – jak jest stanowisko “Przewodniczącego Komisyi zasiłkowej”. Człowiekowi temu będącemu dotychczas wpełni zawisłym i bezpośrednio poddanym przełożonej swej władzy – dano raptownie całkowitą samoistność – oddano pod jego bezpośrednie rozkazy dziesiątki personalu – a co więcej losy i egzystencyę tysięcy rodzin tych którzy krwią swą opłacali i opłacają obowiązek swój wobec siebie, Państwa i Monarchy. Takie stanowisko godne jest człowieka o szerokim społecznym horyzoncie, człowieka – któryby – tembardziej w obecnym czasie! – potrafił pogodzić interesa Państwa i ustawy – z potrzebami tych tysięcy których losy oddano mu w ręce, człowieka któryby swem taktem oraz kryształem charakteru potrafił oddany mu personal zespolić celem osiągnięcia zadań obecnej chwili najgorliwszą pracą oraz wzajemnem zaufaniem. Jakże wywiązał się z tego zadania P. Gawroński?? Zadanie włożone na p. Gawrońskiego przerosło jego siły czego dowodem jest chociażby to, iż po 2-letnim studyowaniu ustawy zasiłkowej doszedł mimo że jest prawnikiem do takich o jego prawniczem uzdolnieniu świadczących rezultatów, że niedawno krajowa Komisya zasiłkowa w Białej nakazała mu zniszczyć cały zapas przez niego skonceptowanych druków (wstrzymanie zasiłków z powodu śmierci uprawnionych do zasiłku z powodu powrotu powołanych etc. etc.) jako niezgodnych z postanowieniami ustawy zasiłkowej – którą p. Gawroński powinien przecież znać na wylot. Był czas gdy po normalnem i ustawowem przyznawaniu zasiłków dla rodzin legionistów polskich i ukraińskich p. Gawroński cofnął względnie nakazał inaczej interpretować rozporządzenia tyczące się tychże a mianowicie zarządził że nie należy przyznawać zasiłku rodzinom tych legionistów, którzy przed obowiązkiem stawiennictwa wojskowego stawili się dobrowolnie w szeregi legionów, chociaż zarządzenie to było wręcz przeciwnem okólnikom Prez. ck. Namiestnictwa z dnia 6/III 1915. L. 3114 pr. – 19.XII.1914. pr. L. 11698, oraz Lpr. 4472 ex 26.III.1915. (vide np. Franciszek Schönborn L. 57466). Zarządzenie to stosowano długo – nawet bardzo długo – dopiero po rozmaitych awanturach stron – oraz perswazyach “referentów” p. Gawroński znowu zmienił swoje zdanie i bez żenady kazał całkiem przeciwnie postępywać i przyznawać takimże rodzinom zasiłek o ile wniosły przedstawienia. Kto zaś przedstawienia nie wniósł odczuł na swej skórze chwiejność poglądów p. Gawrońskiego oraz jego nieznajomość ustawy. Rodzinom żydowskim które po ślubie rytualnym zawarły ślub cywilny – kazał p. Gawroński przeprowadzać legitymacyę dzieci (na nazwisko ojca i tem wykazać się w komisyi, gdyż nie przyznawał zasiłku rodzeństwu z takich małżeństw – które zmienionem na ojca nazwiskiem wykazać się nie mogły – oczywiście gdy został powołany brat!). Jest to jednak przeciwnem ustawie, co ostatecznie obecnie uznał p. Gawroński (dowód np. Jakób Schapira L. 21027).
№ 4 8 3 . 1 9 1 6 р . , н е п і з н і ш е л и п н я 1 – жо втн я 2 2 . Л ь в і в
51
Z początku przyznawano rodzinom forszpanów i robotników wojskowych zasiłek po myśli ustawy na równi z powołanymi do nadzwyczajnej służby wojskowej. Raptem wstrzymał p. Gawroński przyznawanie zasiłku dla forszpanów i robotników – tłumacząc że należy od zasiłku przyznanego rodzinom forszpanów – obciągnąć wynagrodzenie dzienne jakie pobierają forszpani wzgl. obotnicy. Odnośnie akta długo leżały niezałatwione w szufladzie podpisanego – p. Gawroński bowiem nie mógł się zdecydować na coś pozytywnego. W końcu jednak orzekł że przecież należy przyznawać zasiłek dla tych rodzin bez żadnych ograniczeń. Oczewiście że tego rodzaju chwiejność w poglądach prawnych określonych jednakże jak najdokładniej ustawą i rozporządzeniami musiało wywołać odpowiednie refleksye u personalu tak u rozumiejących ustawę – jak też i u tych którzy ustawy uczyli się jedynie z zarządzeń i debiutów p. Gawrońskiego. Poglądy zaś stron na tego rodzaju interpretowanie ustawy – wyrażali nieraz dobitnie adwokaci we wnoszonych do Komisyi przedstawieniach (ostatnio publicznie Kurjer Lwowski z ostatnich dni lipca 1916). Nie robiono sobie jednakże nic z tego w Komisyi i dalej wydawano uchwały wręcz przeciwne ustawom. Oczewiście że personal widząc p. Gawrońskiego codziennie na co – raz to nowych bezdrożach prawnych nie mógł poważnie traktować tej togi Solona czy Papiana w jaką stroił się p. Gawroński w tej naiwnej nadzieji że jego zarządzenia przyjmuje się w dobrej wierze i z jak największym szacunkiem. Gdy jednak stało się jawnem – jakie właściwe stanowisko zajmuje personal wobec tego rodzaju też prawnych p. G. tenże Pan z wdzięczności począł szykanować personal, które to szykanowanie – o ile stałoby się publiczną tajemnicą – byłoby wieczną plamą na karyerze p. Gawrońskiego. Doszło do tego, że p. Gawroński wymyślał starszych urzędników, ludzi ze studyami uniwersteckiemi słowami “marsz, wynoś się Pan, pan tu nie potrzebny, “psia krew” etc. etc. Wyprawadzony jednego razu jeden z urzędników z równowagi takiem “obrabianiem” rzucił aktami p. G. pod nogi – opuszczając natychmiast posadę. Nie on jeden – odeszło dużo – akademików, ukończonych prawników, Doktorów praw, pań etc. pozostali zaś ci, którzy tylko wskutek specyalnych warunków muszą znosić katusze od p. Gawrońskiego. Los ich godny politowania. Jeden z tamtych urzędników oświadczył podpisanemu: “Panie rób Pan coś – gdyż ja dostanę albo zapalenie mózgu – albo rzucę się z II. p. lub…”. Do ulubionych szykan p. Gawrońskiego należy podejrzywanie każdego w Komisyi o jakieś “konszachta ze stronami” – nie mając oczewiście ku temu najmniejszej podstawy. Zabronił zatem urzędnikom udzielać informacyi stronom tyczących się ich resortów i tak potępiając wiecznie jeden ekstrem tj. “rzekome spoufalenie się urzędników ze stronami” przeszedł sam w ekstrem drugi! A mianowicie: sam zaczął się spoufalać nie z chłopami tylko z ich adwokątami. W połowie lutego stałym gościem w Komisyi zasiłkowej zaczął bywać koncypient adwokata M. p. M. Temu Panu udało się przy pomocy rozmaitych indywidyów zaawanzować na “adwokata Komisyi zasiłkowej” – hurtując w swej kancelaryi multum klientów z okolicznych wsi – tak że przedstawienia tygodniowe przez niego wnoszone dochodziły do liczby kilkudziesięciu. Panu temu udało się zyskać sobie człowieka w Komisyi, który prawidłowo wydawał mu akta potrzebne do przedstawień za opłatą.
52
№ 4 8 3 . 1 9 1 6 р . , н е п і з н і ш е л и п н я 1 – жо втн я 2 2 . Л ь в і в
Podpisany nie mogąc zgodzić się dłużej na tego rodzaju praktyki, zwrócił w delikatny sposób uwagę na nie p. Gawrońskiego. Pan Gawroński zakazał personalowi udzielać p. M. informacyi z tem, że tenże ma po informacye zgłosić się do niego samego. Pan M. nie korzystał jednakże z osobistych informacyj p. Gawrońskiego, robił dalej przedstawienia oparte na najdokładniejszych szczegółach, które mogły być zaczerpnięte tylko z aktów Komisyi zasiłkowej, które nadal wydawał mu w zagadkowy sposób ktoś z personalu nie robiąc sobie nic z zarządzeń p. Gawrońskiego. Zachodziliśmy w głowę, kto waży się tak lekceważyć sobie zarządzenia p. Gawrońskiego i ewentualnie narażać się na nieprzyjemnę z nim kolizyę – sprawa jednak wkrótce wyjaśniła się. Jednego wieczora po 12tej w nocy podpisany przebywając w kawiarni “Centralna” z kilku jeszcze urzędnikami oraz pewnem urzędnikiem z policyi, spotkał tamże p. Gawrońskiego w towarzystwie p. M. obydwóch kompletnie pianych. Pan Gawroński będąc niepoczytelnie pianym idąc z wywróconym kołnierzem od zarzutki przewracał stołki i krzesła – obijął się o bilard ku wielkiemu “gaudium” zebranego tamże po godz. 1szej “towarzystwa” i znajomych. Sprawa stała się głośną. Zrozumiano, że wydający za opłatą aktawa była nim znana podpisanemu – osoba miał widocznie zapewnienie od p. M. – że na wypadek przypałania go na tem nic mu się złego nie stanie ze strony p. Gawrońskiego. Zaś p. M. rozzuchwalił się do najwyższego stopnia. Stał się codziennym gościem w komisyi, usiłował wglądać w akta referentom, wyciągając je z registratury – zachodził do ekspedytu (gdzie nawet nie wolno bez nagłej potrzeby wchodzić urzędnikom!). Starał się tam “forsować” swe sprawy nie bacząc na to, – że formalnie go z tamtąd urzędnicy wypraszali i nie dawali mu aktów (p. Kowalski, Jureńcówna Wolska!). Stosunki w Komisyi wskutek tego stały się niemożliwe. Niewygodni dla p. M. urzędnicy “przenosili” się od działu do działu, ze sali do sali – a podpisany nie mogąc ścierpieć tego powiedziawszy p. G. prawdę w oczy wobec całego personalu opuścił biuro. Na drugi dzień przyprowadził p. M. swego protegowanego do Komisyi, a p. Gawroński przyjął go w miejsce podpisanego na referenta przedstawień (między któremi jest 150–200 p. M.). Po przyjęciu tego Pana – wizyty w Komisyi p. M. ustały. Dodaję, że znalazłem jedno przedstawienie p. M. ze sfałszowaną uchwałą przyznającą zasiłek odnośnej rodzinie. Uchwałę tę sfałszowaną pokazywałem referentom w Komisyi, zawiadomiłem o niej p. G. ten jednakże nie reagował na to. Kto sfałszował ja nie wiem! I chociaż jak wspomniano u góry jest p. G. bezwzględnie wymagającym dla swego personalu, to przecież pewne osoby cieszyły się jego ojcowskiem pobłażaniem. Do takich w pierwszym rzędzie należała czcigodna żona p. Gawrońskiego. Pani ta figurowała na spisie urzędniczek popołudniowych w Komisyi – brała pensyę – a zniżoną kartę tramwajową miała – nawet wtedy gdy jeszcze i już nie była w Komisyi – jednakże urzędowanie jej ograniczało się do co najwyżej półgodzinej pogadanki w apartamencie p. G. o ile wogóle miała czas i ochotę odwiedzić biuro. Referaty jej można śmiało nazwać białymi krukami w registraturze Komisyi zasiłkowej. A były inne osoby w Komisyi które cieszyły się szczególnymi względami p. G. tak że podczas gdy inni za 1–5 minut spóźnienia byli wprost szykanowani, ci przychodzili i odchodzili z biura kiedy chcieli nie robiąc sobie nic z żadnych zarządzeń upomnień
№ 4 8 3 . 1 9 1 6 р . , н е п і з н і ш е л и п н я 1 – жо втн я 2 2 . Л ь в і в
53
“szwarzbychów” itd. Do takich należeli np. p. Mogiła Stankiewicz p. Wiatrowski Wiktor. Podpisany zaintrygowany tem nierównem traktowaniem personelu zapytał raz wyż wspomnianych dlaczego lekceważą sobie swe obowiązki – na co odpowiedzieli mu, że “p. G. nic nam nie śmie zrobić z pewnych powodów”! Dodaje, że p. Gawroński pił z p. Stankiewiczem również w kawiarni po 11tej w nocy – chociaż p. Stankiewicz jest tylko 17-letnim chłopcem! Czy mógł zatem p. Stankiewicz przestrzegać zarządzeń swego szefa – jeżeli jak sam się wyrażał musiał się solidnie przespać w godzinach urzędowych – jeżeli w nocy “truł” z p. Gawrońskim? Takie i tym podobne historye musiały wpływać ujemnie na szacunek jaki powinien mieć personal dla swego szefa, a to tem bardziej, że p. Gawroński i sam przychodził podchmielony do biura! Za powyżej naprowadzone fakta bierze podpisany na siebie pełną odpowiedzialność – będąc w możności udowodnić nie tylko każde słowo tu napisane – lecz nawet pojedyncze przecinki, kropki i wykrzykniki! O p. Gawrońskim opowiadają w Komisyi jeszcze i inne rzeczy. Podpisany jednakże nie należał do osób zaufanych u p. Gawr. nie może tego potwierdzić ani brać za to odpowiedzialności. Dołącza jednak wyciąg protokołu podpisany przez p. Stankiewicza – bez żadnych od siebie komentarzy. W końcu zauważa podpisany, że niniejszego zażalenia nie czyni ze zemsty, osobistej nienawiści lub dlatego by zniszczyć p. Gawrońskiego, gdyż podpisanemu jest obojętnem czy p. G. zakończy swoją karyerę jako Komisarz, starostwa lub radca! Robi to jedynie w tym celu by uwolnić tych białych murzynów zasiłkowej komisyi od tego rodzaju szefa i by stanowisko Przewodniczącego Komisyi zasiłkowej bądź co bądź tak odpowiedzialne i wysokie zajął człowiek na nie odpowiedniejszy. Oświadczenie! Nizej podpisany donosi Wysokiemu Prezydium c. k. Namiestnictwa że p. Wilhelm Gawroński, c.k. nadkomisarz c.k. Namiesnictwa i Przewodniczący, powiatowej komisyi zasilkowe dla powiatu lwowskiego przez całą zime zabierał do swego domu z piwnic komisyi zasiłkowej, za pomocą woźnego Adama Cichockiego: węgiel – drzewo – naftę – a to w wielkich ilościach! Powyższe rzeczy wydawali ludzie mający klucze, na zlecenie pana Gawrońskiego i za jego wskazówkami. Cichocki woźny, będac nieraz podrażnionym przez p. Gawrońskiego, wykrzykiwał pod adresem p. Gawrońskiego, po kurytarzach wobec chłopów: “złodziej – gałgan – łajdak!” Podpisany oświadcza, że oświadczenie to, jest wyciągem z obszernego protokołu spisanego w tej sprawie z urzędnikami zajętymi dotychczas w komisyi zasiłkowej i przez nich podpisanego. A z protokołu tego, będącego w przechowaniu u nas zrobimy użytek urzędowy – gdy zajdzie ku temu potrzeba. Na razie nie podaje go w dosłownym odpisie – gdyż nie chcę udrażać podpisanych na oryginalnym protokole urzędików zajętych w komisyi, na scysię z p. Gawrońskiem. Dodaję, że odszedłem z komisyi zasiłkowej – na wlasne żądanie. Lwów, dnia 1 lipca 1916. Józef Ritter von Mogiła Stankiewicz Lwów ul. Antoniego 7
54
№ 4 8 3 . 1 9 1 6 р . , н е п і з н і ш е л и п н я 1 – жо втн я 2 2 . Л ь в і в
До док. № 483
Wysoki c. k. Namiestnictwo! Przed kilku miesiącami została wniesiona skarga przeciwko nadkomisarzowi Wilhelmowi Gawrońskiemu, gdzie ja zarzucił mu że tenże kradł przez całą zimę drzewo, więgiel i naftę z Kom. zasił. dla pow. lwowskiego. Gdy jednak dotychczas c.k. Namiesnictwo nie pociągnęło tego pana do odpowiedzialności, lecz przeciwnie minowało go starostą zapytuję: kiedy własciwe zrobi c.k. Namiesnictwo z tym panem porządek, w przeciwnem razie zrobię skargę na tego pana do c.k. Prokuratoryi Państwa bez względu na skutki jakie ta skarga dla niego pociągnie. Lwów dnia 22/X. 1916 Jozef Mogiła Stankiewicz sup. legionista
ЦДІАЛ, ф. 146, оп. 40, спр. 45, арк. 1–8. Оригінал. Машинопис, рукопис. Мова польська.
№ 484 1917 р., квітня 4–6. – З резолюцій Всеукраїнської конференції УСДРП про необхідність займання адміністративних посад членами партії
[…] 13. Про займання адміністративних посад членами Партії. З огляду на сучасний революційний момент, Конференція У. С.-Д. Р. П. визнає можливим, щоб у[країнські] с[оціал]-д[емократи] займали всі адміністративні посади, діяльність яких опірається на революційні маси […].
Український національно-визвольний рух. Березень–листопад 1917 року: Документи і матеріали. – К., 2003. – С. 141.
№ 485 1917 р., квітня 7. – З промови Никифора Григоріїва на Всеукраїнському національному конгресі про бюрократів і чиновників старого режиму як противників автономії України
[…] Хто ж противники нашої автономії? 1) Монархисти, бо при централістичній республиці їм легче реставрувати монархію. 2) Імперіалисти, бо при централізмі їм легче підбить людей на війну; легче загарбать до своїх рук чужі добра. 3) Капіталісти, бо при централізмі їм легче діло мати з одним урядом, легче обплутать і підбить його на закони й розпорядження користні для них. 4) Бюрократи, що звикли до машинної роботи, до ходіння старими шляхами. 5) Чиновники 20 числа*, що звикли думать, що народ для них, а не вони
*
Тобто ті, хто працює “за гроші” (20-те число – день виплати зарплати). № 4 8 4 . 1 9 1 7 р . , к в і тн я 4 – 6
56
для народа, та що не вони повинні пристосовуваться до місцевих умов та всяких мов, а всі народи повинні пристосовуватись до їхнього бажання робить усе на один копил […].
Український національно-визвольний рух. Березень–листопад 1917 року: Документи і матеріали. – К., 2003. – С. 155.
№ 486 1917 р., квітня 7. – З промови Михайла Ткаченка на Всеукраїнському національному конгресі “Основні підстави організації української автономії” про виборність урядовців і суддів усіх рівнів
[…] На Вкраїні всіх урядовців, як і суддів, має обирати сам народ безпосереднє чи то по громадам, волостях чи по всій Україні. […]
Український національно-визвольний рух. Березень–листопад 1917 року: Документи і матеріали. – К., 2003. – С. 166.
№ 487 1917 р., квітня 14. Зарога. – З наказу (“приговора”) жителів с. Зарога Оржицької волості Лубенського повіту з викладом бачення державного устрою України, вимогою запровадження виборності суддів, священиків, обов’язковості вживання ними української мови, призначення урядовців з визначених УЦР кандидатів
Приговор Жителів села Зарога Оржицькой волости Лубенского повіту Полтавскоі губерніі, складений на сільскому сході квитня 14 1917 року при 48 чоловік присутних. Ми, жителі села Зарога Оржицькоі волости, бажаючи найскорішого знищення нашого національного поневолення і забезпечення перестрою громадського життя на основах права і справедливости, постановили домогатися від Тимчасового уряду (Временного правительства) Россіі выголошення в найближчому часі офіціяльного акту з признаням необхідности встановлення Автономичного ладу Украіни. Визнаючи, що перебудування Украіни має бути переведено в життя установчим Соймом Украіни, обранним загальним рівним безпосереднім і таємним голосуванням, для знищення неправди стараго ладу потрібуємо не гайно переведення в життя: 1) Признання Украінскоі мови обовязковою для всіх інстітуцій урядових шкильних і релігійних по всій Украіні.
№ 4 8 6 . 1 9 1 7 р . , к в і тн я 7
57
Таким чином, суди мирові та окружні і судебні палати повинні користуватись переважно мовою краю. В школах низчих негайно заводится навчення на украінскій мові, казенні середні школи з украінскою людністю поможливости переводятся на украінскі. Университети – Киівскій, Харьківскій та Одесскій повинні мати більшість кафедр украінских. Духовна киівска академія повинна бути украінскою, якою вона була в 16-му вікові бо пастері духовні на Украіні повинні бути украінцями. По техничних вищих школах на Украіні заводятся кафедри украінскоі історіи та околичноі географії Украіни. 2) Всіх урядовців губерньских та повітових комисарів уряд Тимчасовий призначає кандидатів наміченних національною украінскою Радою, суді на всяких судах вибіраються населенням з мисцевих людей. Негайно переводятся вибори вищого духовентсва до киівского митрополита включно з людей украінців. 3) Городскі думи та земскі управи негайно повинні бути складені з представників трудящихся людей, себ-то селян, робітникив фабричних та заводских, інтелігентів, учитилів, агрономів, інженерів, лікарів, адвокатів, т. п., а не панів та багатерів як зараз […].
Український національно-визвольний рух. Березень–листопад 1917 року: Документи і матеріали. – К., 2003. – С. 202.
№ 488 Харків. – Із звернення професора Миколи Сумцова про 1917 р., квітня роль українських з’їздів та шляхи національного відродження із наголошенням необхідності захисту народу від чиновництва як суспільного лиха 14.*
[…] Украинские съезды, собрания, товарищества, кружки представляются полезными уже потому, что они приведут к приближению интеллигенции к народу, сблизят город с селом, будут ослаблять сословный, профессиональный и личный эгоизм, облегчая общение мысли среди разнородных элементов. Может быть у них окажется еще одна важная сторона – ограждение общества и народа от высокомерия чиновних службистов и карьеристов, заполнявших в последнее время духовные и светские ранги многоэтажной чиновничьей лестницы чуть не сплошь не только совсем чуждых народу, но и откровенно презиравших тот народ, среди которого живут и соками которого питаются. Выборное и национальное приспособление смягчит и ослабит это зло и с общественной сцены сойдет оплачиваемая народным трудом высокомерная гордыня личного самомнения […].
Український національно-визвольний рух. Березень–листопад 1917 року: Документи і матеріали. – К., 2003. – С. 196.
*
Дата публікації промови у часописі “Южный край”. № 4 8 8 . 1 9 1 7 р . , к в і тн я 1 4 . Х а р к і в
58
№ 489 1917 р., липня 10. Київ. – Постанова Комітету Української Центральної Ради про включення посади Генерального писаря до складу уряду
Генеральний Писар (Христюк) входить в склад Генерального Секретаріату. Товариш Голови Української Центральної Ради Секретар Української Центральної Ради
ЦДАВО, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 8. Незасвідчена копія. Машинопис.
Никовський Шевченко
№ 490 1917 р., серпня 6. Київ. – Відозва Київського тимчасового Краєвого судового комітету про запровадження у судових установах української мови
Товариші правники і всі судові діячі на Україні! Київський Тимчасовий Краєвий Судовий Комітет, обраний на першому з’їзді українських правників 14 червня цього року у Київі, щоб пильнувати тимчасово по всій Україні судову справу відповідно директивам Центральної Ради і в контакті з нею, звертається до Вас з відозвою – негайно ще до Установчих Зборів, оскільки це буде зараз можливо і в згоді з інтересами правосуддя, вживать по усіх судових закладах (інституціях) на Україні, як на слові, так і на папері української мови. Час ганебних утисків і нападу на нашу національну культуру минув, і настає час відродження народу нашого. Національна гідність наша і реальне життя вимагають, щоб українська мова залунала знову зараз од краю і по всіх закладах по вільній Україні. Цього вимагає і честь 35 міліонів славян українців, що кровію своєю добули волю рідному краєві. Вживання рідної мови на рідній землі усюди і скрізь – є наше право і ніяка сила, ніяка влада не може зламати цього права.
Український національно-визвольний рух. Березень–листопад 1917 року: Документи і матеріали. – К., 2003. – С. 624.
№ 491 1917 р., серпня 18. Київ. – Витяг із Постанови ІІ Всеукраїнського педагогічного з’їзду про запровадження посад урядовців Генерального секретарства освітніх справ на місцях, підготовку інструкції для них і необхідність протидії русифікаторським заходам “деяких земств та урядових інституцій”
[…] Генеральний Секретаріат народньої освіти повинен мати своїх представників-комісарів в кожній губернії і в кожному повіті: а) на чолі просвітньої
№ 489. 1917 р., липня 10. Київ
59
справи в кожному повіті повинен стояти повітовий комісар по народній освіті, призначений або затверджений Генеральним Секретаріатом в згоді з повітовою шкільною радою; б) права комісара поширюються на всі школи повіту, а також на позашкільну та дошкільну освіту, в згоді з представниками національних меншостей; в) комісар має бути членом шкільної ради з правом рішаючого голосу; г) комісар затверджує повітових інструкторів по народній освіті, яких можуть рекомендувати центральні або місцеві установи, по згоді з повітовою шкільною радою; д) всякі непорозуміння між комісаром та шкільною радою переходять на розгляд Генерального Секретаріату; є) докладну інструкцію комісарам повинен виробити Генеральний Секретаріат; є) всі постанови по розділові 7 ухвалюються тимчасово, поки не зміняться умови політично-громадського життя на Україні […]. 21) Просити Генеральний Секретаріат звернути відповідну увагу на русіфікаторську роботу деяких земств та урядових інституцій на Україні і вжити відповідних заходів, щоб паралізувати її […].
Український національно-визвольний рух. Березень–листопад 1917 року: Документи і матеріали. – К., 2003. – С. 638–639.
№ 492 1917 р., серпня 29. Київ. – Циркуляр генерального секретаря внутрішніх справ Володимира Винниченка губернським та повітовим комісарам України про недопущення “ніяких збочень … на користь яких би то не було місцевих, або партійних впливів” та безумовне виконання законних розпоряджень Генерального Секретаріату Центральної Ради
До П.п. Губерніяльних і Повітових Комісарів України. Управляющий Міністерством справ внутрішніх телеграмою під № 3295 повідомив всіх Комісарів про проведення ними рішучої боротьби проти всякої анархії і контрреволюції, керуючись програмою Тимчасового Уряду від 8-го іюля 1917 року і його телеграмою від 17-го іюля. В тому повідомленню між иншим сказано, що Комісар, “являючись перш усього представником власти Центрального Уряду і повинен додержуватись вказівок Тимчасового Уряду і провадити його політику, не допускаючи ніяких збочень од неї на користь яких би то не було місцевих, або партійних впливів”. Не відступаючи в цілому від виповнювання роспоряджень Управляющого Міністерством справ внутрішних, Комісари України, як Губернські так і Повітові, мають приняти до відома, що слова про місцеві впливи треба приймати в узькому, чисто місцево-провінціальному розумінню. Що ж торкається впливу і законних роспоряджень Генерального Секретаріату Центральної Ради вони обов’язкові
60
№ 4 9 2 . 1 9 1 7 р . , се р п н я 2 9 . К и ї в
для всіх Комісарів України, як інстітуції, признаної Тимчасовим Урядом вищим краєвим органом, який працює в контакті з Тимчасовим Урядом. Генеральний Секретарь справ внутрішніх В. Винниченко За директора адміністративно-політичного відділу діловод Юр. Тищенко
ЦДАВО, ф. 1327, оп. 1, спр. 59, арк. 5. Друк. прим. Опубл.: Український національно-визвольний рух. Березень–листопад 1917 року: Документи і матеріали. – К., 2003. – С. 705–706.
№ 493 1917 р., вересня 23. Петроград. – Доповідна записка “Про надання українській мові права офіційного вжитку поряд з російською мовою” комісара у справах України в Петрограді Петра Стебницького Тимчасовому урядові, у якій наголошується на нагальній необхідності прийняття урядового акта для забезпечення застосування української мови “во всех сферах местной жизни”, у тому числі – в діловодстві місцевих установ
В основу своей деятельности по устроению местной жизни Генеральный Секретариат Украины положил освобождение коренного населения края от всех лежавших на нем при старом режиме национальных ограничений и предоставление украинской народности широких прав национального самовыражения в целях оживления духовной энергии народных масс, как необходимого условия для подъема культуры края. Исходною точкою этой стороны своей деятельности Секретариат поставил признание за родным языком украинскаго населения права языка местной культуры, свободно применяемаго во всех сферах местной жизни. В связи с этою принципиальною точкою зрения, свои сношения с местными учреждениями края Генеральный Секретариат ведет на украинском языке, а местное население, в свою очередь, все шире начинает пользоваться родным языком в своих обращениях к органам местной администрации. Между тем далеко не все правительственные учреждения края усвоили себе правильную точку зрения на вопрос о правах местных языков и, в результате, – в последнее время встречаются случаи отказа отдельных правительственных учреждений принимать бумаги на украинском языке не только от населения, но и от Генерального Секретариата. Не имея, быть может, характера тенденциозно отрицательнаго отношения к правам украинскаго языка, случаи эти указывают все же на сохраняющиеся во взглядах местной администрации привычки прежняго строя или по меньшей мере, на ее неосведомленность относительно новых начал государственной жизни, предусматривающих не только устранение старых национальных ограничений, но и утверждение прав гражданства для местных языков, как основы культурнаго развития отдельных национальностей. Во избежание нежелательных осложнений в сношениях с правительственными учреждениями пяти губерний, включенных в настоящее время в пределы Украины, Генеральний Секретариат возбуждает вопрос о неотложной необхо№ 4 9 3 . 1 9 1 7 р . , в е р е с н я 2 3 . П е тр о гр а д
61
димости издания правительственнаго акта о том, что в пределах этих губерний украинский язык пользуется полным правом официальнаго употребления, наряду с общегосударственным русским языком, при условии обезпечения прав меньшинства населения в крае, и что в дальнейшем на украинский язык постепенно имеет перейти, в интересах коренного населения, все делопроизводство местных учреждений. Представляя этот вопрос вниманию Временнаго Правительства, я с своей стороны нахожу удовлетворение пожелания Генеральнаго Секретариата справедливым и неотложным. Подписал: Комиссар по делам Украины Стебницкий
ЦДАВО, ф. 224, оп. 1, спр. 4, арк. 96 і зв. Друк. прим. Опубл.: Український національно-визвольний рух. Березень–листопад 1917 року: Документи і матеріали. – К., 2003. – С. 788–789.
№ 494 1917 р., жовтня 21. – З протоколу засідань Генерального секретаріату Української Народної Республіки № 161 про покладання виконання обов’язків генерального секретаря внутрішніх справ і голови Секретаріату на генерального писаря Олександра Лотоцького за відсутністю Володимира Винниченка
Присутні: генеральні секретарі – Винниченко, Зарубін, Лотоцький, Савченко-Більський, Стешенко, Туган-Барановський, Шульгін; товариші генеральних секретарів – Мазуренко, Мірний. […] На час відсутності В. К. Винниченка ухвалено доручити виконання обов’язків генерального секретаря внутрішніх справ і голови Секретаріату – генеральному писареві О. Г. Лотоцькому. […] Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно: за директора канцелярії діловод
ЦДАВО, ф. 2592, оп. 1, спр. 2, арк. 21 зв. Копія. Склограф. прим. Опубл.: Українська Центральна Рада. – Т. 1. – К., 1996. – С. 356.
№ 495 1917 р., грудня 7. Київ. – З протоколу засідань Генерального секретаріату Української Народної Республіки № 246 щодо святочних надбавок деяким категоріям службовців в центральних управліннях Генерального секретаріату
Присутні: Винниченко, Ткаченко, Порш, Шульгін, Петлюра, Золотарьов, Шаповал, Стешенко, Одинець, Ковалевський, Голубович, товариш генерального
62
№ 4 9 4 . 1 9 1 7 р . , жо втн я 2 1
До док. № 495
секретаря Мацієвич, товариш генерального секретаря Абрамович, товариш генерального секретаря Сокович. Слухали: Постановили: […] 13. Вислухали пропозицію Ге- 13. Видати служачим Генерального секретан[ерального] секретаря внутрішніх ріату святочні прибавки: справ затвердити святочні прибав- 1) співробітникам, що одержують до 200 карки деяким категоріям служачих в бов[анців] місячної платні, – повний місячцентральніх управліннях Генераль- ний оклад; 2) тим, що одержують від 201–300 крб., – ного секретар[іату]. 75% окладу; 3) тим, що одержують від 301–400 крб., – 50% окладу. Прибавки можуть одержати лише ті співробітники, що служать в секретарствах не менше як місяць до 1 грудня 1917 р. […] Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно: діловод В. Мільгевський
ЦДАВО, ф. 3690, оп. 1, спр. 5, арк. 10–13. Засвідчена копія. Склограф. примірник. Опубл.: Українська Центральна Рада. – Т. 1. – К., 1996. – С. 519, 521, 523.
№ 496 1917 р., грудня 27. Київ. – З протоколу засідань Генерального секретаріату Української Народної Республіки № 27 про необхідність організації генерального писарства
Присутні: Винниченко, Ткаченко, Ковалевський, Шаповал, Стешенко, Шульгин, Золотарьов, Антонович, Зарудний, Одинець, Міцкевич, Зільберфарб, т. г. с. Мазуренко, т. г. с. Коліух, т. г. с. Сидоренко, т. г. с. Михайлов, полковник Пількевич. […] 9. Слухали: внесення генерального секретаря Винниченка про необхідність організації Генерального писарства. Постановили: доручити генеральному секретарю Ткаченку виробити статут Генерального писарства, як управління справами Генерального секретаріату, і подати на розгляд Генеральному секретаріату. В. Винниченко, М. Шаповал, О. Шульгин, Д. Антонович, Б. Зарудний
ЦДАВО, ф. 1063, оп. 1, спр. 1, арк. 33–34 зв. Оригінал. Склограф. примірник. Опубл.: Українська Центральна Рада. – Т. 2. – К., 1997. – С. 71–72.
64
№ 4 9 6 . 1 9 1 7 р . , груд н я 2 7 . К и ї в
№ 497 1918 р., січня 3. Київ. – З протоколу засідань Генерального секретаріату Української Народної Республіки № 40 про складання тексту присяги на вірність Українській Народній Республіці
Присутні: Винниченко, Ткаченко, Ковалевський, Шульгин, Антонович, Стешенко, Одинець, в. о. генерального писаря Мірний, т. г. с. Абрамович, т. г. с. Рудницький, полковник Пількевич, т. г. с. Михайлов. […] 9. Доручити Генеральному писарству скласти текст присяги на вірність Українській Народній Республіці. […] Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно: діловод В. Мільгевський
ЦДАВО, ф. 3690, оп. 1, спр. 5, арк. 54–55. Засвідчена копія. Машинопис; ф. 2592, оп. 1, спр. 2, арк. 91–92. Засвідчена копія. Склограф. примірник. Опубл.: Українська Центральна Рада. – Т. 2. – К., 1997. – С. 91–92.
№ 498 21 березня 1918 р. Київ. – Пояснююча записка міністра внутрішніх справ Павла Христюка та проект доповнення до “Тимчасового положення про губерніальних і повітових комісарів”, затвердженого Тимчасовим урядом 19 вересня 1917 р., щодо надання губернським комісарам права видавати обов’язкові постанови
Пояснююча записка Розруха і анархія, яка охопила всю Україну, і яка побільшилась, дякуючи різним заходам, зробленим для цього так званим “більшовицьким” урядом, вимагають рішучих і негайних заходів до припинення тієї анархії з боку уряду Республіки. Приймаючи на увагу вищезазначене, а також і те, що судовий апарат, якій і раніше працював досить слабо, більшовицьким урядуванням ще більше розстроєний, що необхідність примушує горожанську владу, яка приступає до виконання своїх обов’язків в місцевостях, які увільняються від більшовиків, вживати заходів негайних. Міністерство внутрішніх справ вважає необхідним видати право вищим представникам урядової влади, якими є губерніальні комісари, під час військового стану видавати обов’язкові постанови і накладати за порушення їх кару порядком адміністративним. Проект доповнення до “Тимчасового положення про губерніальних і повітових комісарів”, затвердженого Тимчасовим урядом 19.09.1917 р. В місцевостях, які згідно пп. 1–7 доповнення до п. 23 “Общаго Учр. Губ.” (т. 11 св. Зак.) оголошуються на військовому стані, губерніальним комісарам
№ 4 9 7 . 1 9 1 8 р . , с іч н я 3 . К и ї в
65
Української Народної Республіки надається право видавати обов’язкові постанови по справах, які торкаються порушення громадського порядку та спокою і державної безпеки. За порушення виданих ними обов’язкових постанов губерніальні комісари мають право накладати в адміністративному порядку штрафи до 3000 крб., або карати тюрмою до 3 місяців. Народний міністр справ внутрішніх П. Христюк З оригіналом згідно: діловод [підпис]
ЦДАВО, ф. 1115, оп. 1, спр. 6, арк. 4. Засвідчена копія. Машинопис.
№ 499 16 квітня 1918 р. Київ. – Витяг протоколу засідання Української Центральної Ради щодо ухвали “Закону про незайманість особи членів Української Центральної Ради”
Вимітка з протоколу засідання Української Центральної Ради Українська Центральна Рада ухвалила 16-го квітня 1918 року Закон про незайманість особи членів У. Ц. Ради 1. Члени Української Центральної Ради не підлягають відповідальності за голосування, за висловлені думки і взагалі за діяльність, пов’язану з обов’язками членів Центральної Ради як у Центральній Раді, так і поза стінами її. 2. Члени Української Центральної Ради можуть бути притягнені до слідства і карного суду тільки звичайним судовим порядком і з дозволу Української Центральної Ради. 3. Члени Української Центральної Ради не можуть бути заарештовані або иншими способами позбавлені волі без дозволу Центральної Ради, за винятком затримання на гарячому вчинкові. 4. Про необхідність притягнення до слідства і карного суду або про затримання члена Центральної Ради на горячому вчинкові відповідні власти повинні негайно сповістити Українську Центральну Раду. 5. На вимогу Центральної Ради судове переслідування члена Ради повинно бути одкладено, а позбавлення волі – скасовано, аж до скінчення терміну уповноважень Ради або виступу зі складу її члена Ради. 6. До видання Закона про незайманість членів Українських Установчих Зборів ділання статей другої, третьої, четвертої і п’ятої цього Закону поширюється також на членів Українських Установчих Зборів, вибори яких затверджені окружними або головною по виборах в Українські Установчі Збори комісіями. До початку роботи Українських Установчих Зборів питання, предвижені пунктами 2-м, 4–5, находяться в роспорядженню Української Центральної Ради.
66
№ 4 9 9 . 1 6 к в і тн я 1 9 1 8 р . К и ї в
До док. № 499
Ухвалено: Закон про незайманість членів Української Центральної Ради ввести в життя телеграфом. З первотвором згідно: Голова Центральної Ради [підпис] Секретар [підпис]
ЦДАВО, ф. 1115, оп. 1, спр. 6, арк. 74. Засвідчена копія. Машинопис.
№ 500 17 квітня 1918 р. Київ. – Пояснююча записка до законопроектів “Про скасування міністерства генерального писарства”, “Про порядок опублікування законів”, “Про скріплення і кодифікацію законів”; законопроекти “Про скасування міністерства генерального писарства”, “Про скріплення і кодифікацію законів”
Досвід існування Міністерства Генерального Писаря (раніш Секретарства Генерального Писаря) на протязі біля року досить вказує, що Міністерство це не має ні повного кола тих справ, які б підлягали його як Міністерства розрішенню, ні інституції Державної влади, діяльністю яких воно повинно було б керувати. Генеральний Писар в складі Народніх Міністрів є по формі Міністр без портфеля і не якого-небудь окремого Міністерства, а взагалі всіх Міністерств; фактично ж він являється порядкуючим справами Ради Міністрів з правами рішаючого голосу. Крім того, фактично Генеральний Писар до сього часу стверджує своїм підписом законодавчі акти, що видає Центральна Рада і завідує справами публікації їх. Але звичайно законодавчі акти, скріпляє підписом своїм Державний Секретарь, який істнує при законодавчій владі, а не при владі виконавчій. Так само неприродно віднесено до Генерального Писарства і обов’язок публікації законів. Справа публікації законів (які повинні набірати обов’язуючої сили з дня одержання примірника відповідного видання на місцях, коли в самих законах не вказано строка) настільки важна, що з прінціпового боку її ніяк не можна надати якомусь органові власти виконавчої. Отже ці дві функції до Генерального Писарства по суті справи не повинні належати. До цього часу можна було знайти виправдання такому ненормальному становищу речей. Тепер же, коли при Центральній Раді засновався Кодифікаційний відділ з Завідуючим цим відділом на чолі, коли утворено Генеральний Суд, то означену ненормальність треба усунути. А саме: 1) справу скріплення законодавчих актів Центральної Ради (разом з справою кодифікації законів) передати відповідній особі – Державному Секретареві, обраному Центральною Радою; 2) справу публікації законів і випуску біжучих “Збірників Законів Республіки і постанов та розпоряджень Правительства” – Генеральному Судові. Зупиняючись на роботі Генерального Писаря, яко Порядкуючого справами Ради Народніх Міністрів, треба визнати: 1) що для переведення цієї роботи немає ніякої потреби в істнуванні окремого Міністерства; 2) що справами Ради Народ-
68
№ 5 0 0 . 1 7 к в і тн я 1 9 1 8 р . К и ї в
ніх Міністрів може з успіхом керувати Порядкуючий справами Ради Народних Міністрів; 3) що істнування Міністерства Генерального Писарства творить собою тільки зайву інстанцію і веде до ускладнення справи управління справами Ради Народніх Міністрів, позаяк посада Генерального Писаря є посада політична і Генеральні Писарі не завши маючи потрібний досвід і юридичну підготовку, примушені були б через се фактично порядкування справами Ради Народніх Міністрів передавати до рук окремого урядовця – порядкуючого справами Ради Народніх Міністрів, що повело б до некорисної витрати народніх коштів. Все це примушує прийти до висновку, що в істнуванні Міністерства Генерального Писарства нема ніякої потреби і його необхідно скасувати. Для порядкування ж справами Ради Народніх Міністрів треба утворити посаду Порядкуючого справами Ради Народніх Міністрів. Инші ж функції, які цілком неприродно досі були накладені на Генеральне Писарство, перенести до відповідних Державних Установ – Центральної Ради і Генерального Суду. З огляду на це являється необхідним прийняти слідуючі законопроекти, ухвалені для внесення в Центральну Раду Радою Міністрів 17 квітня б. р.: 1) про скасування Міністерства Генерального Писаря і про встановлення посади Порядкуючого справами Ради Народніх Міністрів; 2) про порядок опублікування законів і 3) про скріплення і кодифікацію законів. Генеральний Писар Законопроект про скасування Міністерства Генерального Писарства Центральна Рада ухвалила: 1. Міністерство Генерального Писарства скасувати. 2. Для порядкування справами Ради Народніх Міністрів встановити посаду Порядкуючого справами Ради Народніх Міністрів. 3. Порядкуючого справами Ради Народніх Міністрів призначає Рада Народніх Міністрів. 4. Порядкуючий справами Ради Народніх Міністрів відає: а) всим діловодством, яке належить до Ради Народніх Міністрів, б) Юридичним відділом при Раді Народніх Міністрів, в) Редакційно-інформаційним і публікаціонним відділом при Раді Народніх Міністрів, г) Господарським відділом при Раді Народніх Міністрів. 5. Порядкуючий справами Ради Народних Міністрів займає посаду як Директор Департамента Міністерства, але що до класу посади, платні і пенсії прирівнюється до товариша Міністра. Законопроект про скріплення і кодифікацію законів. Центральна Рада ухвалила: 1. При Центральній Раді утворюється посада Державного Секретаря. 2. Державний Секретарь підписом своїм скріплює всі закони, акти і постанови Центральної Ради.
№ 5 0 0 . 1 7 к в і тн я 1 9 1 8 р . К и ї в
69
3. При Центральній Раді утворюється Державна Канцелярія, до якої належить справа кодифікації законів. 4. На чолі Державної Канцелярії стоїть Державний Секретарь.
ЦДАВО, ф. 1115, оп. 1, спр. 6, арк. 161 i зв., 158, 160. Незасвідчені копії. Склограф. примірник.
№ 501 22 квітня 1918 р. – Лист міністра судових справ Сергія Шелухіна до голів місцевих судів про необхідність запровадження української мови у судочинстві та в державних установах*
Високоповажний Пане Голово! З утворенням Української Держави, українська мова через те саме стала мовою державною і тим всі урядовці повинні знати ії і вживати у всіх урядових актах, переписках, зносинах, як і взагалі у всім діловодстві. Сього вимагає українська державність, слугувати якій повинен кожен, хто хоче бути урядовцем, і се льогично випливає з факту істнування Української Народньої Республіки, як суверенної Держави. Розуміється, обивателі через визнання за всіма громадянами Республіки національних прав меншостей, можуть звертатися, коли того схотять, в урядові установи на своїх мовах. До сього часу через політику примусової руссіфікації, яка узаконила шовінізм і завела в програму узький націоналізм, всюди панувала великоруська мова, а мову Українського Народу, який нині уявляє собою державний елемент Української Республіки, було упосліжено й переслідувано, через що багато урядовців, навіть, українців, не вважали для себе потрібним знати мову Українського Народу і не знають ії й нині. Але-ж повага до національних прав Українського Народу і інтереси Української Державности вимагають рішучої боротьби проти наслідків примусової руссіфікації, а разом і повернення Українському Народові всього того, в чім його було скривжено й позбавлено прав, себ-то й того, щоб його мову було як найшвидче заведено у всіх Державних Установах його Держави. Сього вимагають як льогика прав державности, так і повага до народности, яка уявляє собою головний державний елемент і творить свою державність. Сього вимагають й визнання прав національности на своє самовизначення, на власне буття і на свій розвиток. Сього вимагають і загальнолюдськи інтереси, бо народности – се органи людськости, а через те сила й розвиток їх слугують силі й розвитку людськости, тоді як нищення якої-б не було з них, хоч би напр. шляхом руссіфікації, тим самим чинить шкоду і народности, і людськости. Одначе, треба мати на увазі й те, що позбавитися од сього лиха, як і од запущеної хвороби, враз ні як не можна і на се потрібен певний час. Досвід показав, що освічені великороси, які того хотіли, в 3 місяці так навчилися українській мові, що тепер володіють майже добре, як словом, так і на письмі. В Вінницькому Суді
*
Документ містить численні авторські правки. № 5 0 1 . 2 2 к в і тн я 1 9 1 8 р .
70
До док. № 501
вже складають українською мовою опреділення, доклади і т. ин. папери. В Генеральнім і Київськім Апеляційнім Судах все ведеться українською мовою, починаючи од засідань, вироків, вирішень і т. д., і кінчаючи канцелярським діловодством. Хто хоче щиро послужити Українській Державности і виявити свою прихільність до Української Народньої Республіки та українського національного відродження, той у с[ій] справі мусить виявити свою самодіяльність, ініціативу й свідомість обовязків. На протязі 2–3 місяців він може досягти в вивченні української мови доволі добрих результатів. Розуміється, у кого немає хисту чи здібностей до вивчення мови, або охоти служити Українській Державі, та бажання працювати на користь українському Національному відродженню, той сьо[го] не зробить. Але-ж таких треба вважати принаймні не потрібними для державноі служби на Вкраїні. Прошу Вас, Пане Голово, вжити заходів, щоб в Суді послідовно було скасовано всяку руссіфікацію і щоб урядовці, хто справді хоче служити Українській Державності, на протязі 2–3 місяців надбали б собі потрібне знання української мови, а в діловодство щоб українську мову хоч повагом, але-ж на протязі недовгого часу, напр., 3–4 місяців було б заведено так, щоб ся мова стала мовою всього діловодства дорученого Вам Суду. Бажано, щоб ті, хто знає українську мову, тепер же все писали-б і вели-б українською мовою. Зносини з Міністерством, Генеральним Судом, Апеляційним Судом та Прокуратурою повинно провадити вже тепер українською мовою. В близькім часі Міністерство випустить словник української термінольогії і зразки бланків для діловодства. Прошу прийняти засвідчення в повазі до Вас С. Шелухін
ЦДАВО, ф. 1064, оп. 2, спр. 5, арк. 31 і зв. Чернетка. Машинопис.
№ 502 2 травня 1918 р. Київ. – З протоколу № 1 засідання Ради Міністрів Української Держави про відсутність потреби у переслідуванні міністрів колишнього уряду за їхні дії на державних посадах і встановлення відповідальності за використання “не належного ним вже авторитету влади”
1. Слухали: Питання про заарештування бувших міністрів. 1. Постановили: Покласти в основу, що поскільки діяльність бувших міністрів не виходить за межі виявлення особистих їх поглядів та переконаннів, вони згідно встановлених Гетьманом основних законів про волю віри та слова не повинні підлягати ніякій відповідальності, а ще менше особистому заарештуванню. Але коли вони при розповсюдженні своїх поглядів будуть надалі користуватися не належним ним вже авторитетом влади чи своєї посади, вони повинні бути суворо караєми, не спиняючись перед особистим заарештуванням їх. Голова Ради Міністрів М. Василенко Державний секретар Гижицький
ЦДАВО, ф. 3766, оп. 3, спр. 8, арк. 1. Незасвідчена копія.
72
№ 5 0 2 . 2 тр а в н я 1 9 1 8 р . К и ї в
№ 503 17 травня 1918 р. – Наказ міністра шляхів Української Держави Бориса Бутенка про заборону вживання російської мови у діловодстві та інші заходи з українізації міністерства
До Міністерства надходять відомості, що деякі вищі урядовці примушують служачих балакати з ними на московській мові, а також були випадки, що повертались для перекладу надходячі до інституцій прохання, що служачі здебільшого припинили навчання державної мови на курсах. Наказую твердо пам’ятати, що в Українській Державі державна мова є українська, пропоную на всі папері, які надходять до інституцій написані на українській мові, на тій же мові і відповідати. Зносини з вищими інституціями, особливо з Міністерством, мусять проводитись тільки на державній мові. Внутрішнє діловодство може тимчасово провадитись і на російській мові, але ж стопнево мусить переходити на державну мову. Всі оголошення і розпорядження, які виходять за межі внутрішнього діловодства, пишуться на українській мові. Пропоную звернути особливу увагу на найшвидче вивчення державної мови урядовцям телеграфу, а до того призначити: в конторах коректорів, знайомих з державною мовою, які б виправляли телеграми більш важного змісту і телеграми, виходячі і надходячі до Міністерств, окрім цього слідкувати за тим, щоб телеграми, які подаються до апарату, писались вправно і ясно. За всяку плутанину з текстом телеграми відповідають Телеграфні Служби. Всі блянки та книжки до вироблення форм і перекляду на державну мову, замовляти в обмеженій кількості, не більш, як на півроку. В друкарнях мусять бути заведені шрифти літер української мови, яких бракує в російськім абеті (алфавіті). Штемплі та печатки пропоную перекласти на державну мову по одержанні цього. Наказую всім урядовцям і інституціям одержувати офіціальний орган Ради Міністрів. Всі офіціальні і напівофіціяльні органи інституцій мусять видаватись на державній мові. Міністр Шляхів Бутенко
Державний Вістник – 24 травня 1918. – № 5.
№ 504 27 травня 1918 р. Київ. – “Тимчасовий закон про порядок оголошення законів Української Держави”, ухвалений Радою міністрів і затверджений гетьманом Павлом Скоропадським
Ухвалений Радою Міністрів тимчасовий закон про порядок оголошення законів Української Держави Наперед до реформи Генерального Суду і утворення при Генеральному Суді спеціального часопису для оповіщення законів, оповіщення законів тимчасово доручається Державній Канцелярії через “Державний Вістник”.
№ 5 0 3 . 1 7 тр а в н я 1 9 1 8 р .
73
Міністр Судових Справ М. Чубинський Державний Секретар Іг. Кістяківський Посвідчив за Державного Секретаря М. Могилянський
Державний Вістник – 31 травня 1918. – № 8.
№ 505 28 травня 1918 р. – Наказ № 13 Міністра праці Української Держави Юлія Вагнера про службові години та літні відпустки
§ 1. У всіх Департаментах та відділах Міністерства праця повинна провадитись щоденно крім свят, від 9 годин ранку до 3 годин дня. На протязі всього літа, з 1 травня по 1 вересня, по суботах, праця провадиться від 9 годин ранку до 2 годин дня. § 2. Тимчасові правила: Про літні відпустки співробітників Міністерства на протязі літа ц. р. 1) Літніми відпустками користуються всі співробітники Міністерства Праці, які одержали посаду в Міністерстві не пізніше 15 квітня цього року. 2) Співробітники, які одержали посаду в Міністерстві не пізніше 1 лютого цього року користуються місячними відпустками, а ті, які одержали посаду до 15 квітня, але пізніше 1 лютого користуються двохтижневими відпустками. 3) Всі відпустки, зазначені в 1 і 2 параграфі здійснюються з правом одержання платні. 4) Всі відпустки даються з 1 червня по 1 вересня. 5) Плян роспреділення відпусків виробляється співробітниками кожного департаменту, або відділу Міністерства по взаємній згоді, так щоби не порушити справ Міністерства і з таким обрахунком, щоби в відпуску в кожнім разі лічилось не більше четвертої частини всього складу співробітників Міністерства. 6) Всі обовязки співробітників, які лічаться в відпуску, виконуються їх однослужбовцями безкоштовно. 7) Повернення співробітників із відпуски обов’язково в срок і своєчасно, щоби не викликати ріжних непорозумінь. 8) Плян роспреділення відпусків затверджується завідуючими Департаментів, або відділів Міністерства і доводиться до відому Комітету співробітників. 9) В разі, коли виникає непорозуміння, воно остаточно вирішується Комітетом спільно з представником Департаменту, або відділу. 10) Несвоєчасне повернення із відпуску без причини, які не заслуговують уваги, крім ціх других можливих наслідків, тягне за собою утримання із платні співробітника за весь час просрочки в касу спілки співробітників. 11) Цей порядок про літні відпуски здійснюється, як зовнішнішній роз-
74
№ 5 0 5 . 2 8 тр а в н я 1 9 1 8 р .
порядок Міністерства Праці на перед вироблення загальних правил про літню працю і відпуски для співробітників всіх Міністерств. Міністр Праці Вагнер
Державний Вістник. – 11 червня 1918. – № 13.
№ 506 30 травня 1918 р. Київ. – Пояснювальна записка міністра справ судових Михайла Чубинського до проекту “Постанови про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі”
Складена Міністром Справ Судових, під його власним презідуванням, згідно доручення Ради Міністрів, комісія для утворення редакції урочистоі обітниці на вірність Українській Державі визнала, що, по умовам сучасного стану державного будівництва на Вкраіні, для всіх урядовників цівільного відомства, замісць присяги досить завести особливу урочисту обітницю на вірність Українській Державі, своім змістом для всіх однакову, за винятком суддів, з уваги на особливість іх обов’язків, і згідно іх судовому станові. Редакція складеної комісіею обітниці така для урядовників: “Урочисто обіцяю вірно служити Державі Українській, визнавати іі державну владу, виконувати іі закони і всіма силами охороняти іі інтереси й добробут.” і така для суддів: “Урочисто обіцяю додержувати вірности Державі Українській, твердо виконувати іі закони, чинити справедливий суд, як сумління мені каже, і завжди поводитись відповідно гідности свого стану.” Разом з тим комісія визнала, що для військових потрібно облишити присягу, а для військових, що не приймають присяги згідно віри, а також язичників встановити урочисту обітницю, відповідно особлівости військової служби та сучасному державному устрію України. Для військових християн складен такий зміст присяги: “Я, нижчепідписаний, обіцяю і клянуся Всесильним Богом перед Святою Євангеліею, в тім, що бажаю і повинен щиро служити Українській Державі і Ясновельможному Пану Гетьманові, як найвищому вождю українських арміі і фльоту, не дбаючи про життя свое до останньоі краплі крови. Ворогам Української Держави во всіх військових випадках хоробрий і міцний буду чинити опір; всьому що користи Державній сприяти може, старатимусь допомогти, і кожну довірену мені по службі таемність хоронити буду. До поставленого надо мною начальника, з оку того, щодо користи служби Державній торкатиметься, належним чином безумовно слухатися і обов’язки свої по совісті виконувати буду і для своеі користи нічого проти служби й присяги чинити не буду. Від своєї частини і прапору ніколи не відходитиму і у всіх випадках так себе поводити і робити буду, як чесному,
№ 5 0 6 . 3 0 тр а в н я 1 9 1 8 р . К и ї в
75
вірному слухняному хороброму і дотепному старшині чи козаку належить. В цих справах най допоможе мені Господь Бог Всесильний. На кінці цієї своеі присяги цілую святи слова та Хрест Спасителя мого. Амінь”* Військовим же язичникам і для не приймаючих присяги, згідно іх віри, складена урочиста обітниця такого-ж змісту, як і присяга, за виключенням лише клятви, заміни іі словами “урочисто обіцяю,” та виключенням кінцевих фраз, починаючи з слов “В цих справах”. З уваги на це, і складено проект постанови про урочисту обітницю урядовиків і суддів цівільного відомства та присягу і урочисту обітницю в відповідних випадках для військових на вірність Українській Державі з зазначенням в ньому окремо, що тих з урядових осіб, які одмовляються дати таку обітницю, належить звільняти від служби, бо природно, що такі особи не можуть брати участі в державнім будівництві України. А що торкаеться до суддів цівільного відомства, та військових, то вони в таких випадках підлягають відповідним законам. Вписано: “В цих справах … Амінь”. Міністр справ судових М. Чубинський Директор І-го Департаменту [підпис]
ЦДАВО, ф. 1064, оп. 1, спр. 73, арк. 12–13. Оригінал. Машинопис.
№ 507 30 травня 1918 р. Київ. – “Закон Української Держави про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі”, ухвалений Радою міністрів і затверджений гетьманом Павлом Скоропадським**
Рада Міністрів 30 травня 1918 року ухвалила: 1. Урядовці, що на державній службі цивільних відомств Української Держави, а також ті особи, що знов мають вступити на цю службу, повинні дати таку обітницю на вірність Українській Державі: “Урочисто обіцяю вірно служити Державі Українській, визнавати її державну владу, виконувати її закони і всіма силами охороняти її інтереси й добробут”. 2. Коли особи, що зазначено в 1-му артикулі цієї постанови відмовляться від урочистої обітниці, то їх не приймається на службу, а ті, що вже маються на службі, звільняються від неї. 3. Судді цивільного відомства Української Держави, а також особи, що ма-
* Вписано від руки: В цих справах най допоможе мені Господь Бог Всесильний. На кінці цієї своєї присяги цілую святи слова та Хрест Спасителя мого. Амінь. ** Див. також Постанову Ради міністрів Української Держави про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі, затверджену гетьманом Павлом Скоропадським (ЦДАВО, ф. 1064, оп. 1, спр. 73, арк. 4–5 зв. Оригінал).
76
№ 5 0 7 . 3 0 тр а в н я 1 9 1 8 р . К и ї в
ють бути настановлені на судові посади, замісць зазначеної в 1-му артикулі цієї постанови, дають таку обітницю: “Урочисто обіцяю додержувати вірності Державі Українській, твердо виконувати її закони, чинити справедливий суд, як совість мені каже, і завжди поводитись відповідно з гідністю свого стану”. 4. Військові Української Держави, а також ті, що знов мають вступити на військову службу, повинні дати присягу чином, зазначеним в законі. Військові християнської віри дають присягу такого змісту*: “Я, нижчепідписаний, обіцяю і клянуся Всесильним Богом перед Святою Євангелією, в тім, що бажаю служити Українській Державі і Ясновельможному Пану Гетьманові, як найвищому вождю українських армії і фльоту, не дбаючи про життя своє до останньої краплі крови. Ворогам Української Держави у всіх військових випадках хоробрий і міцний буду чинити опір; всьому, що користі державній сприяти може, старатимусь допомогти, і кожну довірену мені по службі таємницю хоронити буду. До поставленого надо мною начальника, з боку того, щодо користи служби й Держави торкатиметься, належним чином безумовно слухатися і обов’язки свої по совісті виконувати буду і для своєї користи нічого проти служби й присяги чинити не буду. Від своєї частини і прапору ніколи не відходитиму і у всіх випадках так себе поводити і робити буду, як чесному, вірному, слухняному, хороброму і дотепному (старшині чи козаку) належить. В цих справах нехай допоможе мені Господь Бог Всесильний. На кінці цієї своєї присяги цілую Святі Слова та Хрест Спасителя мого. Амінь”. Військові, які не можуть дати присяги, згідно з своєю вірою, а також язичники, дають таку обітницю на вірність військовій службі в Українській Державі: “Я, нижчепідписаний, обіцяю, що бажаю і повинен вірно й щиро служити Українській Державі і Ясновельможному Пану Гетьманові, як найвищому вождю українських армії і фльоту, не дбаючи про життя своє до останньої краплі крови. Ворогам Української Держави у всіх військових випадках хоробрий і міцний буду чинити опір; всьому, що користі державній сприяти може, старатимусь допомогти, і кожну довірену мені по службі таємницю хоронити буду. До поставленого надо мною начальника, з боку того, щодо користи служби й Держави торкатиметься, належним чином безумовно слухатися і обовязки свої по совісті виконувати буду і для своєї користи нічого проти служби й обітниці чинити не буду. Від своєї частини і прапору ніколи не відходитиму і у всіх випадках так себе поводити і робити буду, як чесному, вірному, слухняному, хороброму і дотепному (старшині чи козаку) належить”. Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб Міністр Судових Справ М. Чубинський
Державний Вістник. – 7 червня 1918. – № 11; поправка – Державний Вістник. – 11 липня 1918. – № 21. Опубл.: Науково-документальна збірка до 90-річчя запровадження державної служби в Україні. – К., 2008. – С. 104–105.
* При публікації Закону у № 11 “Державного Вістника” від 7 червня 1918 р. у п. 4 допущено помилку. У тесті присяги військових християнської віри після слів в тім, що бажаю пропущено слова: і повинен вірно й щиро. Помилку виправлено в № 21 від 11 липня 1918 р.
№ 5 0 7 . 3 0 тр а в н я 1 9 1 8 р . К и ї в
77
№ 508 Травень 1918 р. Київ. – Штатний розпис окладів утримання службовців центральних урядових установ Української Держави, затверджений гетьманом Павлом Скоропадським*
Нормальне штатне росписання платні по міністерствах Української Держави**
Названня посади Міністер Товариш Міністра Член Ради Міністра Діректор Департаменту Віце-діректор Управляючий відділом Старший діловод Діловод** Помічник діловода Урядовець І ряду Урядовець ІІ ряду [Урядовець] ІІІ ряду footn!! Головний бухгалтер Практікант*** Річна платня 18000 кр. 15000 “ 12000 “ 12000 “ 10800 “ 9600 “ 7200 “ 6000 “ 4800 “ 4200 “ 3600 “ 3000 “ 10800 “ 1800 “ Клас уряду ІІ ІІІ ІІІ ІІІ ІV V VІ VІІ VІІІ VІІІ ІХ Х V Розряд пенсії І І І І ІІ ІII ст. І ІII ст. ІІ ІII ст. ІІ V V VІ ІII ст. І
Це росписання є руководство при зложенню штатних росписаннів і штатів окремих міністерств, в котрих для фахових посад можуть бути встановлені осібні норми нагороди.
ЦДАВО, ф. 3766, оп. 1, спр. 42, арк. 10–10 зв. Чернетка. Машинопис.
№ 509 14 червня 1918 р. Київ. – Статут Державної канцелярії Української Держави, ухвалений Радою міністрів та затверджений гетьманом Павлом Скоропадським
1. Державну Канцелярію складають: а) Державний Секретар з Товаришами; б) Юридична Рада; в) Департамент Законодавчих Справ з Термінологічною Комісією, Архівом та Бібліотекою; г) Окремий відділ Кодифікації Законів; д) Департамент Загальних Справ; е) Секретаріат Ради Міністрів і ж) Державна Друкарня. I. Про Державного Секретаря 2. На чолі Державної Канцелярії стоїть Державний Секретар, який призначається наказом Гетьмана.
* ** ***
Документ містить численні правки. Далі викреслено посаду старшого помічника діловода. Назву посади дописано від руки олівцем. № 5 0 8 . Тр а в е н ь 1 9 1 8 р . К и ї в
78
До док. № 508
3. Державний Секретар не входить до складу Кабінету, але у всіх засіданнях Ради Міністрів він бере постійну участь з правом дорадчого голосу. УВАГА: При розгляді в Раді Міністрів проектів законів і урядових розпоряджень, які розроблені Державною Канцелярією (п. а ст. 7), Державний Секретар користується правом рішаючого голосу. 4. В поміч Державному Секретареві призначаються наказом Гетьмана три Товариші. 5. Державний Секретар користується всіми службовими правами Міністра, а Товариші його – всіми правами Товаришів Міністра. 6. При Державному Секретареві знаходиться відповідний штат урядовців для доручень. 7. На Державного Секретаря накладається: а) керування розробленням та внесення на розгляд Ради Міністрів проектів основних законів Української Держави, а також законопроектів і проектів урядових розпоряджень, котрі по змісту свому не належать до виключної компетенції окремих міністерств; б) посвідчення своїм підписом усіх законів, які ухвалені Радою Міністрів і затверджені Гетьманом, а також усіх постанов, які оголошуються від імені Ради Міністрів; в) внесення на розгляд Ради Міністрів законопроектів, розроблених міністерствами, з своїми при міркуваннями до них; г) представлення Гетьманові на затвердження законопроектів, які ухвалені Радою Міністрів, а також наказів про призначення на посади осіб, що по закону призначаються Гетьманом; д) керівництво кодифікацією законів та виданням зведеного збірника їх; е) розпорядження про оголошення установленим законом порядком законів, наказів Гетьмана та розпоряджень і постанов Ради Міністрів і ж) загальне порядкування справами Ради Міністрів. II. Юридична Рада 8. Юридична Рада складається під головуванням Державного Секретаря, чи одного з його Товаришів, по його призначенню, з осіб, освічених в ріжних галузях права. Директор Департаменту законодавчих справ по посаді своїй являється постійним членом Юридичної Ради. 9. Члени Юридичної Ради запрошуються до її складу Державним Секретарем і, по одержанні згоди їх, затверджуються на посадах Гетьманом. 10. Члени Юридичної Ради постійного утримання від казни не одержують, але ж за кожне засідання кожному з них видається по 30 карбованців. 11. На Юридичну Раду накладається обміркування більш-менш складних законопроектів, які розробляються Державною Канцелярією, а також других складних юридичних питань, по яких Радою Міністрів буде визнано необхідним одержати заключення Юридичної Ради. 12. Юридична Рада скликається і питання на її розгляд вносяться за ініціативою Державного Секретаря. 13. Діловодство Юридичної Ради і ведення журналів засідань її накладається на Департамент Законодавчих Справ. III. Департамент Законодавчих Справ 14. На Департамент Законодавчих Справ накладається: а) розроблення за дорученням Державного Секретаря законопроектів та других актів, які зазначені
80
№ 509. 14 червня 1918 р. Київ
в п. а ст. 7 цього статуту; б) розгляд законопроектів, які надходять до Державної Канцелярії та доклад по них Державному Секретареві; в) складання остаточних текстів законів згідно з журналами Ради Міністрів; г) напрям законів для оголошення; д) складання за дорученням Державного Секретаря ріжних справок з юридичних питань; е) складання справ очних законодавчих збірників; ж) діловодство по всіх законодавчих справах Державної Канцелярії та Юридичної Ради при ній та з) інші справи законодавчого та юридичного характеру, переведення яких Державний Секретар накладатиме на Департамент Законодавчих Справ. 15. Департамент Законодавчих Справ складається з Директора, двох ВіцеДиректорів, Начальників Відділів, Бібліотекаря, Архіваря та других служачих, згідно зі штатами. 16. При Департаменті Законодавчих Справ знаходиться Термінологічна Комісія, яка складається із знавців української мови. На Комісію цю накладається розроблення української термінології в сфері державного права та редагування з боку правильності державної мови ріжних законопроектів і других актів. 17. Термінологічна Комісія складається під головуванням Директора Департаменту Законодавчих Справ з одного постійного і трьох тимчасових членів. Постійний член Комісії користується службовими правами Начальника Відділу Департаментів Міністерств; тимчасові ж члени, по згоді їх, призначаються наказами Державного Секретаря і за кожне засідання Комісії одержують кожний по 25 карбованців. 18. При Департаменті Законодавчих Справ знаходиться бібліотека Державної Канцелярії та Архів її, склад і число служачих у яких встановлюється штатами. IV. Окремий Відділ Кодифікації Законів 19. На Відділ Кодифікації Законів накладається: кодифікація законів і складання збірника зведених законів Української Держави. 20. На чолі Відділу Кодифікації Законів стоїть Державний Секретар. Відділ складається з чотирьох членів Кодифікаторів і відповідної Канцелярії, згідно з штатами. 21. Члени Кодифікатори користуються службовими правами Директорів Департаментів. 22. Коли в справі складання збірника зведених законів виникне питання про необхідність зміни існуючого закону з боку змісту його, Відділ Кодифікації Законів складає про те окрему записку, котру Державний Секретар докладає Раді Міністрів і, згідно рішення її, доручає Департаментові Законодавчих Справ розробити відповідний законопроект. 23. Окремий Відділ Кодифікації Законів знаходиться в постійному зв’язку з Департаментом Законодавчих Справ і Директор останнього повинен завжди бути в курсі справ Кодифікації Законів. V. Департамент Загальних Справ. 24. Департамент Загальних Справ складається з Директора, Віце-Директора, двох Начальників Відділів і других служачих, згідно з штатами. 25. На Департамент Загальних Справ накладається: а) ведення наказів Геть№ 509. 14 червня 1918 р. Київ
81
мана про призначення на посади осіб, які по закону призначаються Гетьманом, і розпорядження про оголошення цих наказів; б) ведення формулярних списків осіб центральних відомств, яких призначає на посади Гетьман, а також і формулярних списків Губерніальних Старост і всіх служачих Державної Канцелярії; в) канцелярське переведення інших справ не законодавчого характеру, які виникають в Раді Міністрів; г) завідування Касою та грошовим справозданням Державної Канцелярії, а також помешканням її та іншими її господарчими потребами. VI. Секретаріат Ради Міністрів 26. Секретаріат Ради Міністрів складається з двох Секретарів, двох Помічників їх і других служачих, згідно з штатами. 27. Секретарі Ради Міністрів користуються службовими правами Директорів Департаментів, а Помічники їх – правами Віце-Директора. 28. На Секретаріат Ради Міністрів накладається: а) підготовка матеріалів для обговорення справ у Раді Міністрів і в Малій Раді Міністрів; б) складання оповісток справ, які призначені на певний день до розгляду Радою Міністрів і Малою Радою їх; в) ведення журналів засідань Ради Міністрів і Малої Ради їх; і д) розсилка витягів з журналів Ради Міністрів і Малої Ради Міністрів до відповідних Міністерств для відома та виконання. VII. Державна Друкарня 29. При Державній Канцелярії знаходиться Державна Друкарня, управління якою визначається окремим статутом. 30. Державному Секретареві надається право до розвитку цього Статуту видати відповідну інструкцію. Голова Ради Міністрів Ф. Лізогуб В. об. Державного Секретаря Іг. Кістяковський З оригіналом згідно: начальник відділу
ЦДАВО, ф. 1429, оп. 2, спр. 162, арк. 68–69 зв. Засвідчена копія. Машинопис. Опубл.: Державний Вістник – 22 червня 1918. – № 18.
№ 510 26 червня 1918 р. Київ. – “Закон Української Держави про нормальний розпис утримання службовців у центральних урядових установах цивільного відомства”, ухвалений Радою міністрів та затверджений гетьманом Павлом Скоропадським*
В додаток і зміну належних постанов статуту про цивільну службу (т. ІІІ св. зак.), штатних росписів та журнальної постанови Ради Міністрів від 7 травня 1918 року за № 4 постановити:
*
Текст подано за офіційною публікацією. № 510. 26 червня 1918 р. Київ
82
До док. № 510
1) Нормальний роспис окладів утримання та класів посад служачих в центральних урядових установах цивільних відомств, який до сього прикладається, ухвалити та вважати дійсним з 1 червня 1918 року, при умові, що для присвоєння того чи іншого окладу служачим, котрі вже знаходяться в відомствах, повинно бути підтверджено відповідним наказом у встановленому порядкові призначення їх на ту чи другу посаду, передбачену нормальним росписом, за винятком осіб, призначених на посади наказом Пана Гетьмана. 2) Надати право Начальникам Відомств, до затвердження у встановленому порядкові їх штатів, установляти, по мірі необхідності, кількість посад, передбачених в нормальному росписові (ст. І). 3) Доручити Військовому Міністрові керуватися нормальним росписом (ст. І) відносно немуштрових посад центральних установ військового відомства, при переглядові штатів останніх. 4) Поширити силу примітки 1-ої до нормального роспису (ст. І) про роз’їздні та командировочні гроші на установи військового відомства та на всі місцеві урядові установи. 5) Доручити Міністрові Шляхів внести до Ради Міністрів міркування про умови оплати командіровок служачих відомства шляхів по залізницям, а також водяним та шосейним шляхам. За Голову Ради Міністрів М. Чубинський В. о. Державного Секретаря Іг. Кістяківський
ЦДАВО, ф. 1064, оп. 1, спр. 233, арк. 2. Оригінал. Машинопис. Опубл.: Державний Вістник. – 5 липня 1918. – № 20; Науково-документальна збірка до 90-річчя запровадження державної служби в Україні. – К., 2008. – С. 107.
№ 511 26 червня 1918 р. Київ. – “Тимчасовий нормальний розпис окладів утримання і класів посад службовців в центральних урядових установах цивільних відомств” Української Держави
Розмір річного утримання (в карбованцях) 30,000 24,000 18,000 до 12,000 15,000 12,000 10,000 7,200 Кляси і ранги По посаді По пенсі[ї] І ІІ ІІІ ІV ІV V VI VII І І І II II ІІІ ст. 1 ІІІ ст. 2 V
Назва посади Голова Ради Міністрів Міністр Товариш Міністра Член Ради Міністрів Директор Департаменту Віце-директор Департаменту Начальник відділу Старший діловод
84
№ 511. 26 червня 1918 р. Київ
Назва посади Діловод Помічник діловода Урядовець особливих доручень Урядовець особливих доручень Урядовець особливих доручень Урядовець особливих доручень Канцелярський урядовець 1 ранги Канцелярський урядовець 2 ранги Канцелярський урядовець 3 ранги Головний бухгалтер Старший бухгалтер Бухгалтер Скарбник Старший рахівничий Рахівничий Помічник скарбника Екзекутор Головний журналіст Юрисконсульт по вільному найму Лікар по вільному найму Старший статистик Статистик Рахівник Бібліотекар Фаховці Практикант
Розмір річного утримання (в карбованцях) 6,600 5,400 9,000 7,200 6,000 4,800 4,200 3,600 3,000 12,000 9,000 7,200 6,600 5,400 4,800 4,800 5,400 6,600 до 12,000 до 6,000 7,200 6,600 4,800 до 6,000 від 7,200 до 12,000 1,800
Кляси і ранги По посаді По пенсі[ї] VIIІ ІХ V VI VII VIIІ ІХ Х Х V VI VII VIIІ VIIІ ІХ ІХ VIIІ VIIІ – – VII VIIІ ІХ VIIІ від VI до ІV Х VІ VІІ ІІІ ст. 1 ІІІ ст. 2 V VI VII VII VII ІІІ ст. 1 ІІІ ст. 2 V VІ VІ VII VII VІ VІ – – V VІ VII VІ від III ст. 2 до ІІ VII
Примітки: І. Службові роз’їзди урядових осіб, котрим штатами не встановлено постійних роз’їздних грошей, оплачуються на слідуючих підставах: 1) Подорожні гроші при командіровках призначаються при поїздках по залізницях, коли немає безплатного квитка, чинам VII кляси і нижче по вартості квитка ІІ кляси, останнім – І кляси і вільнонайманим – ІІІ кляси з виключенням доплати за хуткість і спальні місця; на пароплаві клясним чинам по вартості квитків І-ої кляси, а вільнонайманим – ІІ кляси; на автомобілі і на конях по дійсній вартості, яка вартість при відсутності рахунків посвідчується начальством урядовця, котрий був у командировці. Міністрам при службових поїздках надається право користування окремими вагонами.
№ 511. 26 червня 1918 р. Київ
85
2) Добові гроші видаються урядовцям, які командіровані по нижчезазначеному рахункові:
Кляс уряду В межах повіту 15 12 10 8 6 3 За час пробування в Поза межамістах: Києві, Харкові, ми губернії Одесі і Катеринославі Карбованців 30 45 50 20 30 40 15 20 25 10 15 20 9 12 15 В межах губернії 4 7 10
ІІ ІІІ IV–V VI–VII VIII–XIV Кур’єри та нижчі служачі
1) При командіровках за кордон добові видаються в подвійному вищому розмірові (п. 2). 2) Сила цих правил (п. п. 1 і 2) не поширюється на служачих в відомствах шляхів при командіровках по залізницях, а також водяних та шосейних дорогах. ІІ. Кредити на видачу служачим грошових нагород і допомог вимагаються в смітному порядкові. ІІІ. Голова Ради Міністрів має право на помешкання за рахунок коштів Державної Скарбниці, яке йому належить з опалом, освітленням і необхідними слугами. Міністрам і Товаришам Міністрів даються казенні помешкання з опалом або, при відсутності таких, квартирні гроші в розмірі одної чверти окладів утримання, котрі видаються помісячно. IV. Видатки Голови Ради Міністрів і Міністрів на представництво оплачуються з кредиту в 24.000 карбованців, що відпускається щорічно в розпорядження Голови Ради Міністрів. V. На переїзд на місце служби всім урядовим особам видаються під’ємні гроші в розмірі: півмісячного окладу на далечінь до тисячі верст і місячного утримання на далечінь більше 1000 верст. Міністри і Товариші Міністрів одержують під’ємні гроші в розмірі місячного утримання на далечінь до 1000 верст і півторамісячного на далечінь далі 1000 верст і, крім того, їм даються даремно два вагони для провозу речей. VІ. Оклади утримання не поділяються на жалування, харчові та квартирні; у випадку, коли служачи користуються службовими квартирами, за винятком Міністрів і Товаришів Міністрів (примітка ІІІ), із їх утримання удержується помісячно одна п’ята частина його. VІІ. За участь в комісіях поза своїм відомством служачи одержують зарплату по 15 карб. за кожне засідання; ці видатки відносяться на канцелярськогосподарські кредити тих відомств, при котрих утворені комісії. VІІІ. Кількість штатних членів Ради Міністрів обмежується штатом відповідного Міністерства, зверх штатні члени Ради Міністрів призначаються по
86
№ 511. 26 червня 1918 р. Київ
представленнях Міністра в міру необхідності, з вимогою кредиту на їх постійну або добову платню в смітному порядкові. IX. Посади VІІ кляси та вище заміщуються переважно особами з вищою освітою. Х. Лишки кредитів на утримання особистого складу повертаються в прибутки Державної Скарбниці при заключенні смітного року. За Голову Ради Міністрів М. Чубинський В. об. Державного Секретаря Іг. Кістяковський
ЦДАВО, ф. 1064, оп. 1, спр. 233, арк. 3–4 зв. Оригінал. Машинопис. Опубл.: Державний Вістник. – 5 липня 1918. – № 20; Науково-документальна збірка до 90-річчя запровадження державної служби в Україні. – К., 2008. – С. 108–110.
№ 512 2 липня 1918 р. Київ. – Із “Закону про громадянство Української Держави”, ухваленого Радою міністрів і затвердженого гетьманом Павлом Скоропадським про надання права державної і “публічно-громадянської служби” винятково громадянам Української Держави; форма присяги
Ухвалений Радою Міністрів Закон про громадянство Української Держави І. […] 3) Уся повнота політичних прав в Українській Державі, в тім числі активне та пасивне право участи в виборах до публічно правових установ, а також право державної і публічно-громадянської служби належить тільки громадянам Української Держави, але ж на них упадає й обов’язок дбати всіма силами про добро Української Держави, не жалкуючи для неї навіть свого життя. Примітка 1: На державних та публічно-громадських посадах чужоземці можуть служити в тих установах, де це допускається винятковим законом. Примітка 2: До видання нового закону про державну службу закони Російської Держави про цю службу мають чинність і в Українській Державі […]. ______________ Заприсяжне обіцяння (Додаток до Закону про громадянство Української Держави) Обіцяю та заприсягуюсь бути завжди вірним Українській Державі, як своїй Батьківщині, охороняти інтереси Держави і всіма силами своїми допомагати її славі і розцвіту, не жалкуючи для цього навіть і свого життя. Обіцяю та заприсягуюсь не визнавати другої Батьківщини, крім Української Держави, щиро виконувати всі обов’язки громадянина її, коритися її Правительству і всім поставленим від нього властям, завжди маючи на думці, що добро і розцвіт моєї Батьківщини мусять бути для мене вище моїх особистих інтересів.
№ 512. 2 липня 1918 р. Київ
87
Примітка: Особи, які не визнають присяги, дають урочисту обіцянку такого ж змісту, але без слів “та заприсягуюсь”. Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб В. об. Державного Секретаря Іг. Кістяковський Помітка: Посвідчив: В. об. Державного Секретаря Ігор Кістяковський
Державний Вістник. – 11 липня 1918. – № 21.
№ 513 9 липня 1918 р. Київ. – Обіжний лист товариша Державного секретаря Української Держави Миколи Могілянського до всіх міністерств про необхідність використання української мови як державної
Із урядових актів видко, що державною мовою в Українській Державі визнається язик український. Одначе із тих паперів, що надходять до Державної Канцелярії, виявляється, що не всі міністерства додержують державної мови в листуванні, примушуючи сим Державну Канцелярію писані так службові папери перекладати на українську мову. З огляду на це, ласкаво прошу Міністерство Справ [ ]* не одмовитись вживати в листуванні з Державною Канцелярією виключно української мови, яко язика державного. Підписав: товариш Державного Секретаря М. Могілянський Підписав: директор Загального департаменту С. Гаєвський Посвідчив: начальник відділу В. Крижанівський З оригіналом згідно: діловод загального департаменту Державної Канцелярії В. Мільгевський
ЦДАВО, ф. 1064, оп. 1, спр. 105а, арк. 2. Засвідчена копія. Машинопис.
№ 514 24 липня 1918 р. Київ. – Закон “Про порядок призначення осіб на урядову службу”, ухвалений Радою міністрів і затверджений гетьманом Павлом Скоропадським
В додаток до ст. 3 законів про тимчасовий державний устрій Української Держави постановити: 1) Призначення на державні посади ІІІ кляси переводиться наказами за
*
Пропущено місце для вписування назви установи. № 513. 9 липня 1918 р. Київ
88
До док. № 513
підписом Гетьмана і відповідного Міністра і за скріпленням Державного Секретаря. 2) Призначення на посади IV кляси переводиться наказами за підписом Гетьмана та скріпленням відповідного Міністра. 3) Кандидатури осіб на зазначені в ст. 1 і 2 посади вперед представляються на ухвалу Ради Міністрів. Примітка до ст. 1, 2 і 3: Сенатори призначаються в порядкові, як зазначено в Статуті Державного Сенату. 4) Призначення на посаду V кляси переводиться наказами по відповідних Міністерствах після затвердження Гетьманом докладів Міністрів про ті призначення. Накази ці оголошуються в такій формі: “Згідно з ухваленим Гетьманом докладом Міністра (зазначається якого) призначаються”. 5) Призначення на посаду VІ кляси переводиться наказом відповідного Міністра. 6) Всі останні посади на державній службі заміщуються в порядкові, який визначається кожним окремим Міністром по підлягаючому йому Міністерстві, за винятком тих випадків, коли в самому законові вже установлено певний порядок призначення осіб на урядову службу. 7) Увільнення з посад переводиться в тім же порядкові, в якім і призначення на посади. 8) Накази про призначення на державну службу осіб перших 6 клясів передаються до Державної Канцелярії для оповіщення в “Державному Вісникові” та ведення службових списків (формулярів) осіб, займаючи посади І та ІІ кляси. Призначення на посади VІІ кляси та низче в установи Центральних Відомств також надсилаються до Державної Канцелярії і оголошуються в “Державному Вісникові”; призначення на такі ж посади в місцеві установи оголошуються в місцевих офіціальних органах преси. Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб В. об. Державного Секретаря Іг. Кістяковський
Державний Вістник. – 29 липня 1918. – № 28. Опубл.: Науково-документальна збірка до 90-річчя запровадження державної служби в Україні. – К., 2008. – С. 106.
№ 515 2 серпня 1918 р. Київ. – Обіжник Державної канцелярії Української Держави до Секретаріату Ради міністрів про надіслання 15-ти примірників Заприсяжного обіцяння на вірність Українській Державі для складання присяги із проханням повернути підписані тексти
Чернетка* При цьому надсилається для підписів співробітниками Секретаріату Ради
*
Дописано від руки. № 5 1 5 . 2 се р п н я 1 9 1 8 р . К и ї в
90
Міністрів 15 примірників Заприсяжного Обіцяння на вірність Українській Державі, які після підпису прохаємо повернути до Департаменту Загальних Справ*. Підписали: начальник відділу [підпис] Скріпив згідно: діловод [підпис]
ЦДАВО, ф. 1064, оп. 1, спр. 29, арк. 56. Чернетка. Машинопис.
№ 516 5 серпня 1918 р. – Лист Голови міжурядової комісії з розробки Статуту військової повинності Української Держави до Державної канцелярії про службовців, які мають звільнятися від призову на дійсну військову службу
Для скінчення Статуту військової повинности необхідно приложити до нього список посад по державній громадській службі і службі самоврядування, котрі увільняють осіб, їх посідаючих, від призиву на дійсну військову службу з запасу під час мобілізації. З огляду на що, прошу не відмовити, в можливо короткий строк, надіслати в Комісію (Банкова 11, Мобілізаційний відділ Генерального Штабу) список згаданніх посад по Державній Канцелярії, керуючись ухваленим Комісією принціпом, щоб від військової служби увільняла особу не посада відомої кляси, а виключно залежна необхідність її для Української Держави та неможливість її замінити. Генеральний Хорунжий [підпис] Секретар Комісії Сотник [підпис]**
ЦДАВО, ф. 1064, оп. 1, спр. 29, арк. 58–58 зв. Оригінал. Машинопис.
№ 517 8 серпня 1918 р. Київ. – Протокол акта Заприсяжного обіцяння службовців редакції і контори “Державного Вістника”
На підставі ухваленого Радою Міністрів і затвердженого Паном Гетьманом всієї України закону від 30-го травня 1918 року “Про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі”, Редактор “Державного Вістника” відібрав від усіх служачих Редакції і контори “Державного Вістника”, установлене цим законом, заприсяжне обіцяння, про що постановив скласти протокол. – Редактор: Іван Ющишин Секретарь: Олекса Панасович
Закінчення речення дописано від руки. Нижче підписів дописані від руки посади у законодавчому департаменті, секретаріаті Ради Міністрів та бюро преси.
* **
№ 5 1 6 . 5 се р п н я 1 9 1 8 р .
91
З первотвором згідно: помічн. Секретаря Редакції “Державного Вістника” Н. Кириченко
ЦДАВО, ф. 1064, оп. 1, спр. 29, арк. 68. Оригінал. Засвідчена копія. Машинопис.
№ 518 17 серпня 1918 р. Київ. – “Закон Української Держави про увільнення від відрахувань в пенсійний та інвалідний капітали тимчасового утримання службовців в державних установах і про право на пенсію деяких категорій службовців цих установ”, ухвалений Радою міністрів і затверджений гетьманом Павлом Скоропадським
1. На зміну існуючих законів про одлічки з утримання служачих в пенсійний та інвалідний капітали не чинити одлічок в ці капітали з того утримання служачих в урядових установах, яке встановлено для них після першого травня 1918 року тимчасовими штатними розписами до часу розв’язання цього питання при розгляді загальних бюджетних пропозицій. 2. Зарахувати всім штатним служачим в урядових установах Української Держави, які належать до українського громадянства, в рахунок державної служби час штатної служби їх в урядових установах бувшої Російської Держави, рівно ж час праці їх в українських урядових установах до затвердження штатів цих установ. За Голову Ради Міністрів, Сенатор М. Василенко Державний Секретар С. Завадський
Державний Вістник. – 31 серпня 1918. – № 42.
№ 519 17 вересня 1918 р. Київ. – Доповідь директора департаменту загальних справ Державної канцелярії та проект “Інструкції про порядок призначення на урядову службу по Державній канцелярії”
В доповнення закону від 24 липня б. р. про порядок призначення на урядову службу являється необхідним встановлення відповідної інструкції по Державній Канцелярії, проект якої при цьому прикладаю і прошу його затвердити. До цього докладаю, що згідно Статуту Державної Канцелярії § 25 ведення формулярів всіх співробітників Державної Канцелярії накладається на Департамент Загальних Справ (відділ 2), але це дуже не зручно і ускладняє працю в відділі, який не може з існуючим штатом співробітників виконувати її як слід (всіх співробітників по Департаментах коло 350 осіб), бо накази про призначення видаються по відповідних Департаментах, що має тісний зв’язок з веденням діл про службу і формулярів, з
92
№ 5 1 8 . 1 7 се р п н я 1 9 1 8 р . К и ї в
тої причини являється і більш доцільним порядок ведення діл і формулярів так, як зазначено в проекті інструкції п. 6. Директор [підпис] Інструкція про порядок призначення на урядову службу по Державній Канцелярії Згідно ст. 5 і 6 закону від 24 липня б. р. про порядок призначення на урядову службу цівільного відомства для Державної Канцелярії встановлюється такий порядок: 1) Призначення осіб VІ кляси переводиться наказами Державного Секретаря, яки складаються в Департаменті Загальних Справ (відділ 2), де також ведуться діла про службу і формуляри осіб зазначеної і вищих клясів. 2) Призначення на посади осіб VІІ і VІІІ клясів переводиться наказами Директорів відповідних Департаментів, по ухвалі Державним Секретарем їх докладів про кандидата на посаду. В наказах ціх зазначається, що п. Державний Секретар згодився на це призначення. (За згодою Державного Секретаря призначається …). 3) Призначення осіб на посади ІХ і Х клясів переводиться наказами Директорів Департаментів. 4) Увільнення з посад переводиться в тім же порядкові, як і призначення на посади. 5) Копії наказів про призначення осіб VІІ – Х клясів надсилаються в Департамент Загальних Справ (відділ 2), в якому класифікуються 2 рази на місяць (10 і 20), і Департаментом Загальних Справ надсилаються для оголошення в “Державному Вісникові”. 6) Діла про службу і формуляри осіб VІІ – Х клясів ведуться безпосереднє по відповідних Департаментах. Державний Секретарь, Сенатор*
ЦДАВО, ф. 1064, оп. 1, спр. 29, арк. 95, 94–94 зв. Оригінал. Машинопис.
№ 520 28 вересня 1918 р. Київ. – “Закон Української Держави про встановлення тимчасового розпису посад і нових окладів службовцям губерніальних лікарських управлінь і міських та повітових лікарів і фельдшерів та про асигнування в розпорядження міністра народного здоров’я й опіки 842 946 карбованців на утримання вищезазначених установ і осіб з 1 червня по 1 жовтня 1918 року”, ухвалений Радою міністрів і затверджений гетьманом Павлом Скоропадським
1. Ухвалити докладений до цього тимчасовий роспис посад і нових окладів платні служачих Губерніяльних Лікарських Управлінь і Міських та Повітових лікарів і фершалів.
*
Текст у дужках; від руки дописано: Директор [підпис].
№ 520. 28 вересня 1918 р. Київ
93
2. Закон цей перевести в життя з першого червня 1918 року. 3. Асигнувати в розпорядження Міністра Народнього Здоровля й Опікування, з коштів Державної Скарбниці в рахунок сміти 1918 року, вісімсот сорок дві тисячі дев’ятьсот сорок шість (842.946) карбованців на утримання вищезазначених медичних установ та осіб з першого червня по перше жовтня 1918 р. Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб Міністр Народнього Здоровля й Опікування Вс. Любинський Тимчасовий штатний розпис посад та нових окладів платні служачих Губерніяльних Лікарських Управлінь і Міських та Повітових лікарів і фершалів
Назва посад та установ І. Губерніяльні лікарські управління: Лікарський інспектор Помічн. лікарського інспектора Діловод Поміч. Діловода Канцел. урядовці: 1 ранги 2 “ 3 “ Вартівники та післанці Кількість посад Кляса на всі губернії посади Розряд пенсії Річне утримування кожному
Згідно з істнуючими Законами
V VІ VІІІ Х Х Х Х -
По медич. полож. згід. з ст. 589 Уст. Пенс. VІ VІІ VІІ VІІ VІІ -
8.400 6.000 4.800 3.600 3.000 2.700 2.400 2.400
16 16 12 11
Примітка 1. Службові роз’їзди всім урядовцям оплачуються згідно з Законом 26 червня 1918 року, причому потрібні кошти вимагаються щорічно в загальному смітному порядкові. Примітка 2. На канцелярські та господарські видатки асигнується щорічно до 10% загальної суми утримання особистого складу Управлінь. Примітка 3. Необхідні кошти на опал, освітлення та наймання помешкань в тих випадках, коли не буде скарбового помешкання, вимагаються щорічно в загальному смітному порядкові.
Назва посад та установ ІІ. Міські та Повітові лікарі й фершали Міські лікарі: міст губерніяльн. міст повітових Повітові лікарі Повітові фершали Кількість посад Кляса на всі губернії посади Розряд пенсії Річне утримування кожному
Згідно з істнуючими законами
По медич. поVІІІ лож. згід. зі VІІІ ст. 589 Уст. VІІ–VІІІ Пенс. -
6.000 4.800 6.000 2.400
94
№ 520. 28 вересня 1918 р. Київ
Назва посад та установ На канцел. видатки: Міським лікарям Повітов. лікарям
Кількість посад Кляса на всі губернії посади -
Розряд пенсії -
Річне утримування кожному 100 150
Примітка 1. Службові роз’їзди всім урядовцям оплачуються згідно з Законом 26 червня 1918 року, причому потрібні кошти вимагаються щорічно в загальному смітному порядкові. Примітка 2. Потрібні кошти: на допомогу при призначеннях на посади, на випадкову допомогу та нагороди й на виплати за судово-медичні висліди вимагаються щорічно в загальному смітному порядкові. Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб Міністр Народнього Здоровля й Опікування Вс. Любинський Помітка: Посвідчив: За Державного Секретаря Микола Могилянський
Державний Вістник. – 5 жовтня 1918. – № 55.
№ 521 4 жовтня 1918 р. – Витяг з журналу засідання міжвідомчої наради при міністерстві фінансів Української Держави щодо грошової допомоги службовцям державних установ
Міжвідомственна Нарада при Міністерстві Фінансів на засіданні 4 жовтня 1918 року відносно розкладу допомоги в 6.000.000 карб., асігнованой Радой Міністрів за-для роздачі її служачим Державних установ, постановила: І. Зібрати Міністерствам по всім підлеглим їм державним установам м. Київа, як Центральним так і місцевим, відомості про загальну кількість урядовців, котрі утримують не більш 5.400 карб. в рік (з розкладом по розміру платні). ІІ. Зібрати відомості про кількість урядовців, зазначених в пункті І цієї постанови, котрі служать поза Київом. ІІІ. При складанні відомостей, зазначених в пунктах І і ІІ цієї постанови, прийняти на увагу, що тільки ті урядовці мають право на допомогу, котрі прослужили на державній службі на території України не менш 3-х місяців, рахуючи час вступа їх на Державну службу не пізніше 1-го липня 1918 року. Примітка: Цією допомогою користуються всі ті урядовці, які перейшли в Відомство, або переведені з одної інституції в другу Міністерств після 1-го липня, але до 1-го були на державній службі. Тимчасова перерва служби не потягає за собою не включення вищезазначених урядовців в відомости. ІV. Внести в складаемі відомості тільки сімейних і тіх нежонатих урядовців, котри утримують на свої кошти близьких кревних (рідню).
№ 5 2 1 . 4 жо втн я 1 9 1 8 р .
95
і V. Рахувати конечний термін складання відомостей не пізніше 11-го жовтня (п’ятниця) цього року, в якій час всі члени міжвідомственій Наради повинні зібратися з відомостями в помешкання Департаменту Державної Скарбниці (Хрещатик 38) о 7-й годині увечері. – За секретаря [підпис] З оригіналом згідно: Діловод ІІ-го Відділу Департаменту Загальних Справ Державної Канцелярії [підпис]
ЦДАВО, ф. 1064, оп. 1, спр. 105а, арк. 25. Засвідчена копія. Машинопис.
№ 522 12 листопада 1918 р.* Львів. – Повідомлення газети “Діло” про складання присяги членами Державного секретаріату ЗУНР; форма присяги (приречення) державного секретаря
Заприсяження Державного Секретаріату Вчора о год. 11–15 передпол[удня] відбулося в передавдієнціональній салі бувшого намісництва складання службового приречення Державним Секретаріятом. О год. 11 Державний Секретаріят (за виїмком секр. публичних робіт д-ра Івана Макуха і секр. шляхів Івана Мирона, котрі не вспіли ще прибути до Львова) і члени Ради удаються до палати бувшого намісництва. В коридорах і ждальних палатах дожидають їх представники Начальної Команди Українських Військ, отамани і сотники поодиноких боєвих відділів, представники бойових формацій, урядники бувшого намісництва, а тепер Секретаріяту внутрішніх справ, громадські діячі, представники наукового світа, літератури, преси і т. д. Рівно о год. 11–15 заповнюється саля. Старенький ветеран нашої політики проф. Юліян Романчук оголошує: Панове, Державні Секретарі і У.Н.Р. наділила нас великим довірям: будувати тут нашу державність. Є це важке завдання, котре переймаєте у незвичайну хвилю. Маєте тепер в мої руки зложити приречення, що те завдання сповните по своїм силам і знанню. П. шеф президіяльного бюра Ради Державних Секретарів відчитав текст приречення, а ви поодиноко повторятимете слова і закріпите те приречення поданням рук мені, як делегатови У.Н.Р., а крім того кождий з вас підпише текст приречення. До стола підходить голова Державного Секретаріяту і секретар фінансових справ др. Кость Левицький. Тимчасовий шеф презид. бюра Ради Держ. Секретарів др. Степан Витвицький читає текст (поданий на иншім місці), а складаючий приречення повторює слово за словом. Відтак наступає подання руки і підписання
*
Дата публікації повідомлення. № 5 2 2 . 1 2 л и с то п а д а 1 9 1 8 р . Л ь в і в
96
тексту. Опісля складали приречення инші держ. секретарі в такім порядку: др. Льонгин Цегельський, др. Василь Панейко, Ярослав Литвинович, Олександер Барвінський, др. Іван Куровець, отаман Дмитро Вітовський, Антін Чернецький, др. Степан Баран, др. Сидір Голубович і Олександер Пісецький. Проф. Юліян Романчук: Ви, панове, державні секретарі зложили приречення, рівне присязі. Не сумніваємося, що те приречення в цілости буде додержане, що всі свої сили, своє знання, досвід посвятите нашій державі для добра українського народу, на благо цілого населення. Голова Держ. Секретаріяту др. Кость Левицький: Ми свідомі цього обов’язку, який ми прийняли на себе серед граду куль і незвичайно важких обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім прінципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця. Нашим обов’язком – берегти добра і права Західно-Української Держави, нашим змаганням забезпечити лад, спокій і добробут держави. Лиш український режім буде в нашій державі. Цілому населенню без огляду на національність і віроісповідання, без огляду на соціяльне уверствовання будуть запору політичні. Лад в нашій державі буде коротко кажучи “без холопа і без пана”. Це відношення буде висловлюватись у всіх установах, законах і порядкови так супроти нашого народу, як инших народів нашої держави. Тому й перші кроки нашої діяльності мусимо ставити рішучо, твердо, але й розважно. Першим нашим завданням – завести лад і спокій та допомогу суспільности, вичерпаній воєнним довголіттям. Відтак мусимо взяти під розвагу проблему земельної реформи. Робітничий стан мусить одержати охоронне законодавство, відповідну до життєвих вимог плату, найвище і найцінніше добро людини: життя і здоровля мусить бути шановане, хоронене і забезпечене. І инші суспільні верстви мусять бути вповні забезпечені в нашій державі. Мусимо якнайскорше завести добру, справедливу і справну адміністрацію, мусимо подбати і про всі наші справи державного і суспільного життя. В своїй праці все матимемо на увазі той великий ідеал нашої нації: з’єдинення всіх українських земель в одну велику, незалежну, суверенну і демократичну Українську Державу. Нехай живе Український Нарід і нехай живе кріпка і непобідима Українська Держава! (Гучні оплески і оклики: Слава Державному Секретаріятови!) Член Ради о. Олександер Стефанович складає побажання Державному Секретаріятови в імени власнім і церкви. Ще раз промовив коротко проф. Юліян Романчук і таким чином покінчено важний правно-державний акт. Текст приречення державних секретарів Я (ім’я і назвище), іменований державний секретар справ … ЗахідноУкраїнської Держави, прирікаю, що мої з тим урядом получені обов’язки сповнятиму по мойому найкращому знанню і згідно з моєю совістю, усі мої сили присвячу для добра моєї Держави та її інтересів берегтиму у всяких відносинах.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Документи і матеріали у 5-ти тт. – Т. 1. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 416–418.
№ 5 2 2 . 1 2 л и с то п а д а 1 9 1 8 р . Л ь в і в
97
№ 523 19 листопада 1918 р. Київ. – “Закон про встановлення відсоткових додатків до утримання служачих державних установ та одноразової допомоги на дорожнечу”, ухвалений Радою міністрів і затверджений гетьманом Павлом Скоропадським
І. Ухвалити докладену до цього Тимчасову уставу про відсоткові додатки до утримання служачих державних установ і закон цей перевести в життя з 1 листопаду 1918 року. ІІ. Видати одноразову допомогу всім служачим державних установ, котрі: 1) знаходилися на службі першого листопаду цього року та взагалі прослужили в державних установах не менш од трьох місяців, 2) одержують річне утримання в розмірі не більш, як пятнадцять тисяч (15.000) карбованців, і 3) підпадають під чинність зазначеної в ст. І цього закону Тимчасової Устави. ІІІ. Розмір допомоги встановити: а) для жонатих, які не мають дітей, в сумі половини місячного утримання без яких-небудь винятків і б) для сімейних, що мають діти – в сумі місячного утримання без яких-небудь винятків. Примітка 1. Поняття “утримання” визначено в ст. 3 докладеної до ст. І цього закону Тимчасової Устави. Примітка 2. В тих випадках, коли чоловік та його жінка служать в державних установах та обоє підпадають під чинність цього закону, одноразова допомога видається тільки одному з них, котрий одержує більший оклад утримання. ІV. Суми, необхідні для видавання зазначеної в ст. ІІ і ІІІ цього закону допомоги відпускаються Радою Міністрів в розпорядження кожного Міністра з коштів Державної Скарбниці при умові, що утримання одержується служачими з тих же коштів. Допомога служачим Державного Банку, Державного Земельного Банку та Управління Державних Ощадних Кас видається з їх власних коштів, а допомога служачим, які одержують утримання з спеціальних коштів, відноситься на ті же кошти і тільки при відсутності їх або їх недостачі – на кошти казни в розмірі недостачі. V. Припинити з 1 листопаду цього року видачу усіх додатків до утримання, відсоткових грошей, добових і таких інших, які видавалися на дорожнечу і до цього часу не були скасовані. VІ. Закон цей перевести в життя по телеграфу. В. об. Голови Ради Міністрів А. Ржепецький За Державного Секретаря В. Дітятин Помітка: Посвідчив: Державний Секретарь, Сенатор Сергій Завадський
Державний Вістник. – 22 листопада 1918. – № 73.
98
№ 5 2 3 . 1 9 л и с то п а д а 1 9 1 8 р . К и ї в
№ 524 17 грудня 1918 р. Київ. – З журналу засідань № 3 Ради комісарів про необхідність створення спеціальної комісії при Міністерстві юстиції для “розгляду справ бувшого уряду, маючих злочинний характер”, організацію державної охорони “гетьманського дворця”, стан справ у міністерствах, “відновлення особистого складу” тощо
Головували: голова Ради комісарів д. В.Чеховський й д. [Б.М.]Мартос Присутні комісари міністерств: Д. Л. Симонів, М. М. Галаган, В. П. Мазуренко, Л. М. Бобир-Бухановський, П. К. Пилипчук, Л. Д. Михайлів, М. Ковальський, Д. Донцов, М. Левитський, С. П. Шелухин, О. Г. Лотоцький, А. А. Пісоцький, П. І. Холодний, Б. М. Мартос, І. А. Фещенко-Чопівський, Б. П. Матюшенко Тимчасово керуючий мін. шляхів Директорії д. [Ю.]Коллард, пом. комісара міністерства торгу й промисловості М.Булгак Секретарював: тимчасово виконуючий обов’язки секретаря М. Павлов-Сільванський Засідання відкрилося в 7 год. вечора. Слухали: Постановили: […] 4. Доклади комісарів міністерства фінан- […] 4. а) З приводу докладу косів, юстиції, пошт і телеграфів, внутрішніх місара фінансів ухвалити, що респрав, земельних справ, шляхів, військового, візійні комісії можуть працювати здоровля та опікування, преси, праці, про- в кожному міністерстві, а з другодовольчих справ, державної канцелярії про го боку, при міністерстві юстиції сучасне становище справ в підлеглих їм мі- повинна працювати окрема слідністерствах. З цих інформацій виявляється, ча комісія за для розгляду справ що справи в міністерствах, які були порушені бувшого уряду, маючих злочинний подіями останніх днів, нині налагоджуються; характер. так по докладу ком. шляхів, Київський ву- Загальну справу по розгляду злозол цілком приготовлено до руху, паливо для чинств доручити провадити всім Києва підвезене, а також харчові продукти. комісарам по розумінню з комісіПошта й телеграф, по докладу коміс. пошт і єю міністерства юстиції. телеграфів має налагодити зв’язок зо всіма гу- […] берніальними містами й багатьма повітовими. в) З приводу докладу комісара В мін. юстиції по докладу комісара юстиції внутрішніх справ про відсутність приймаються заходи до виявлення законів, охорони гетьманського дворця, які шкодили певній діяльності міністерства, доручити цьому комісарові оргаскладаються другі закони для відновлення ді- нізувати, за згодою з військовою яльності в демократичному напрямку. владою, охорону гетьманського Крім того нині по всіх міністерствах продворця. вадиться справа по відновленню особистого складу, найголовніше на вищих посадах, відповідно новому уряду. Найбільше відновлення особистого складу, по докладу комісара праці, належить провести в цьому міністерстві, котре через призначення бувшим урядом зовсім нездатних до праці осіб, взагалі зруйноване.
№ 5 2 4 . 1 7 груд н я 1 9 1 8 р . К и ї в
99
5. Пропозиція комісара міністерства торгу й промисловості про призначення товариша комісара д. [М.]Булгака заступником його в Раді комісарів. 6. Пропозиція комісара міністерства ісповідань, в зв’язку з докладом комісара міністерства шляхів д. [П.]Пилипчука про сучасну працю в міністерстві, щоб звернутися до Директорії, аби комісар міністерства шляхів і надалі залишився відповідальним активним співробітником міністерства. 7. Пропозиція комісара міністерства торгу й промисловості про видання посвідчень служачим. […] Засідання було закрито в 9 год. 30 хвил.
5. Ухвалити пропозицію та признати, що заступник має дорадчий голос, а рішучий тілько по справам свого міністерства. 6. Довести до відому Директорії про енергійну та успішну діяльність комісара міністерства шляхів д. [П.] Пилипчука.
7. Признати необхідним видавати посвідчення по розсуду комісара. […] увечері.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 15, арк. 67 зв. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 95–98.
№ 525 18 грудня 1918 р. Київ. – Із журналу засідань № 4 Ради комісарів про видачу матеріальної допомоги (“празникових грошей”) службовцям центральних установ
Головував: В. М. Чеховський Присутні комісари міністерств: Д. Л. Симонiв, В. П. Мазуренко, М. М. Галаган, С. П. Шелухин, П. І. Холодний, Д. Донцов, П. К. Пилипчук, Л. М. БобирБухановський, М. Г. Левитський, О. Г. Лотоцький, Л. Д. Михайлів, В. П. Матюшенко, А. А. Пісоцький, М. М. Ковальський, [І. Д.]Штефан. Керуючий міністерством пошт і телеграфів Директорії І. Паливода. Керуючий міністерством продовольчих справ М. Тимофіїв. Комісар державної канцелярії М. А. Корчинський Секретарював: М. М. Павлов-Сільванський Слухали: Постановили: […] XV. Пропозицію комісара мі- […] XV. Видати служачим центральних устаністерства праці про призначення нов праздникові гроші на підставі існуючого праздникових грошей служачим закону від 12 грудня цього р., а питання про центральних установ […]. окрему видачу їм місячного складу відкласти до прибуття Директорії […]. Засідання зачинено о 9 годині увечері.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 15, арк. 89. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 98, 101.
100
№ 5 2 5 . 1 8 груд н я 1 9 1 8 р . К и ї в
№ 526 18 грудня 1918 р. – Обіжник комісара Міністерства внутрішніх справ Української Народної Реcпубліки Анатоля Пісоцького про вживання службовцями міністерства української мови
За часи гетьманства, по Міністерству Внутрішніх Справ взагалі, а по головним зарядам Міністерства зокрема (Канцелярії Департаментів, ріжних нарад тощо) при урядованню часто нехтувалась державна українська мова, або вживалась неможлива макаронічна мова, що складалась з безграмотно переказанних, за допомогою словників, російських слів та поперекручуваних слів украінських. При уряді Українськоі Народньої Республики подібне відношіняя до Державної Української мови не може бути допущене. Всі папери, що мають, надалі, висилатися з Міністерства, телеграми, телефонограми, відомости, кошториси, справки і т. инче і взагалі все діловодство повинно в Міністерстві провадитись на дійсно Українській мові; на Украйнській же мові мають бути зроблени на всіх мешканнях і службах, належних до Міністерства, всі таблиці, написи, а коли потрібно, то і на речах і т. и. При офіціальних зносинах з публікою урядовці мають вживати Державної мови і тілько в разі, коли дотична особа заявляє, що вона не розуміє яких-будь виразів Державної мови, – урядовці мають за обов’язок давати пояснення на мові однаково зрозумілій і заінтересованій особі і урядовцеві. Зповіщаючи про вищеозначене п.п. Діректорів Департаментів Міністерства Внутрішніх Справ та п.п. Голов, прохаю їх, аби вони своєю чергою негайно оповістили залежних від них урядовців і зробили рішучі відповідні заходи до дійсного виконання сього роспорядження. Коли б при переведенню в життя цього роспорядження виникли б які-будь труднації, чи непорозуміння, прохаю негайно мені про це донести, в разі мого, за прибуттям Пана Міністра, уступлення – доносити Панові Міністрові. Підписав: Комісар Міністерства Внутрішніх Справ А. Пісоцький Затвердив: Урядовець Особливих Доручень V кляси при Комісарі Святогоров
ЦДАВО, ф. 1092, оп. 4, спр. 3, арк. 6 і зв. Незасвідчена копія. Машинопис.
№ 527 20 грудня 1918 р. Київ. – Із журналу засідань № 5 Ради комісарів про призначення комісарів до департаментів Міністерства фінансів та банків для проведення слідства з приводу зловживань урядовців, призначених “попереднім урядом”
Головував: голова Ради комісарів В. М. Чеховський Присутні: п. президент Директорії В. К. Винниченко Члени Директорії: С. В. Петлюра, Ф. П. Швець, О. М. Андрієвський Керуючі міністерствами: народного здоровля та опікування [Д.] Одрина,
№ 5 2 6 . 1 8 груд н я 1 9 1 8 р .
101
фінансів [П. П.] Відибіда, освіти [Ю. О.] Щириця, в. о. державного секретаря І. Сніжко Комісари міністерств: Д. Л. Симонів, В. П. Мазуренко, М. М. Галаган, С. П. Шелухин, П. І. Холодний, Д. Донцов, М. Г. Левитський, О. Г. Лотоцький, Л. Д. Михайлів, Б. П. Матюшенко, А. А. Пісоцький, М. М. Ковальський, [І. Д.] Штефан, М. А. Корчинський, Є. Акимів Секретарював т. в. о. секр. Ради комісарів М. М. Павлов-Сільванський Засідання відкрилося о 12 годині дня. Слухали: Постановили: […] 2. Пропозицію голови Ради комісарів, щоб з […] 2. Прийняти до відома погляду присутності на засіданні Директорії ко- […]. місари важнійших міністерств зробили стислі доклади про біжучі справи по підлеглим їм міністерствам та про загальне становище цих міністерств. Комісари зробили нижче слідуючи доклади: […] г) по міністерству фінансів: на всі відповідальні посади попереднім урядом були призначені люди, яким не можна було довіряти, тому були призначені комісари до окремих департаментів та банків державного, земельного і приватних. Цими комісарами провадиться слідство по вчинкам попереднього уряду. Знайдено матеріалів про продаж німцями за 160 мільйонів карб, гетьманському уряду військового майна через консорціум банків. По цій справі припинено видачу грошей до запитання військового міністерства та вияснення чи є це майно власне українське. Виявлені зловживання з приводу прийому фальшивих грошей. По біжучим справам – нині тимчасово закритий Державний банк та по порозумінню з державним контролером, провадиться його ревізія […]. Засідання закрито о 3 годині дня.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 15, арк. 10–12 зв. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 103–105.
№ 528 22 грудня 1918 р. Київ. – Із журналу засідань № 6 Ради комісарів про порядок застосування закону від 2 серпня 1918 р. щодо видачі “заштатної допомоги” службовцям при звільненні
Головував: В. М. Чеховський Присутні керуючі міністерствами: Ю. О. Щириця, В. Приходько, [Ю.] Коллард, І. С. Паливода, М. К. Козоріс, П. П. Відибіда, С. І. Гольдельман, М. Тимофіїв
102
№ 5 2 8 . 2 2 груд н я 1 9 1 8 р . К и ї в
Комісари: М. М. Галаган, П. І. Холодний, С. П. Шелухін, Б. П. Матюшенко, О. Г. Лотоцький, В. П. Мазуренко, І. А. Фещенко-Чопівський, Д. Л. Симонів Товариші керуючих міністерствами: П. Д. Понятенко, В. С. Дудич Т. в. о. державного секретаря: [І.] Сніжко Секретарював: М. М. Павлов-Сільванський Слухали: Постановили: […] 3. Доклад керуючого міністер- […] 3. Звільненим служачим видавати заштатством праці відносно видачі платні ню допомогу згідно з законом гетьманського служачим, які звільняються […]. уряду від 2 серпня 1918 року. Надати право керуючим міністерствами робити виняток з цієї постанови при звільненні служачих, які зробили державнокарні злочинства […]. Засідання зачинено о 4 годині вечора.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 4–5. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 107–108.
№ 529 27 грудня 1918 р. – Із журналу засідань № 11 Ради Народних Міністрів про встановлення граничного терміну (30 років) для служби “в державному контролі”, а також доручення Міністерству праці розробити законопроект щодо граничного терміну перебування на державній службі для всіх державних установ
Головував: Голова Ради Міністрів В. М.Чеховський Присутні: О. В. Осецький, О. К. Мицюк, М. Ю. Шаповал, М. І. Білінський, Б. П. Матюшенко, П. І. Холодний, С. П. Шелухин, Л. Д. Михайлів, І. Д. Штефан, М. Тимофіїв, С. С. Остапенко, В. П. Мазуренко, П. К. Пилипчук, Д. Л. Симонів Т. в. о. державного секретаря: І. М. Сніжко Секретарював: М. М. Павловський Засідання почалось о 7 год. 30 хв. вечора. Слухали: Постановили: […] XIX. Доклад державного контролера […] XIX. Ухвалити призначення. про призначення на посаду члена генеральної контрольної ради Миколи Миколайовича Павлова-Сільванського. XX. Доклад державного контролера про XXI. Доклад ухвалити. встановлення для служби в державному контролі граничного державного терміну в 30 років. XXI. Пропозицію міністра праці виро- XXII. Доручити міністрові праці виробити загальну постанову для урядовців бити відповідний законопроект в цій
№ 5 2 9 . 2 7 груд н я 1 9 1 8 р .
103
всіх державних установ, які осягнули справі державного контрольора. граничного службового терміну. […] […] Засідання зачинено в 1 год. ночі.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 14–15 зв. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 123–124.
№ 530 28 грудня 1918 р. Прага. – Розпорядження Загального міністерства Чехословацької Республіки № 101 Про присягу державних службовців, службовців підприємств та нижчих службовців
§1 Služebni přisaha, kterou vykonaji nově nastupujici státni úřednici, úřednici podniků a zřizenci – krome soudců – zni: “Přisahám a slibuji na svou čest a svědomi, že československé republice budu vždy věren a jeji vlády poslušen, že budu veškery státni zákony zachovávati, všechni své úředni povinnosti dle platných zákonů a nařizeni vykonávati pilně, svédomitě a nestranně, úředniho tajemstvi neprozradim a ve všem svém jednáni jen prospěchu státu a zájmu služby budu dbáti. §2 Služebni přisaha nově nastupujicich sluhu a výpomocných sluhů zni: “Přisahám a slibuji na svou čest a svědomi, že československé republice budu vždy věren a jeji vlády poslušen, že budu veškery státni zákony zachovávati, všechni své úředni povinnosti dle platných zákonů a nařizeni vykonávati pilně, svédomitě a nestranně, poslušen budu přikažů svých představených a ve všem svém jednáni jen prospěchu státu a zájmu služby budu dbáti”. §3 Nově ustanoveni oficianti a kancelářšti pomocnici vykonaji tuto přisahu: “Přisahám a slibuji na svou čest a svědomi, že všechny povinnosti mně platnými zákony a nařizenimi uložené budu svédomitě plniti, přikazů svých představených budu poslušen, úředniho tajemstvi neprozradim a ve vsěm svém jednáni jen prospěchu státu a zájmu služby budu dbáti”. §4 Tyto služebni přisahy vykonávaji se tim způsobem, že přisahajici bez ohledu na to, jakého jest náboženského vyznáni, zněni přisahy opakuje a po té poda ruku tomu, kdo ho do přisahy béře. Jiných formálnosti třeba neni. §5 Toto nařizeni nabývá platnosti dnem vyhlášeni. Dr. Alois Rašin v. r. Dr. Hruban v. r. Dr. Karel Kramař v. r. V. Klofáč v. r.
104
№ 5 3 0 . 2 8 груд н я 1 9 1 8 р . П р а га
Dr. Zahradnik v. r. G. Habermann v. r. Švehla v. r. Пер ек ла д
Dr. Winter v. r. Dr. Boh. Vrbenský v. r. Dr. Stránský v. r.
§1 Посадова присяга, яку виконують новопризначені державні службовці, службовці підприємств та нижчі службовці, окрім суддів, гласить: “Присягаю та обіцяю своєю честю та совістю, що Чехословацькій Республіці буду завжди відданий та її уряду слухняний, буду додержуватися всіх державних законів, всі свої службові обов’язки, згідно з чинними законами та розпорядженнями, виконуватиму ретельно, сумлінно та неупереджено, службову таємницю не розголошуватиму і всією своєю поведінкою дбатиму тільки про державну користь та інтереси служби”. §2 Посадова присяга новопризначених слуг та допоміжних слуг гласить: “Присягаю та обіцяю своєю честю та совістю, що Чехословацькій Республіці буду завжди відданий та її уряду слухняний, буду додержуватися всіх державних законів, всі свої службові обов’язки, згідно з чинними законами та розпорядженнями, виконуватиму ретельно, сумлінно та неупереджено, буду слухняний наказам своїх начальників і всією своєю поведінкою дбатиму тільки про державну користь та інтереси служби”. §3 Новопризначені канцелярські службовці та канцелярські помічники виконують таку присягу: “Присягаю та обіцяю своєю честю та совістю, що всі обов’язки, приписані мені чинними законами та розпорядженнями, буду виконувати сумлінно, наказам своїх начальників буду слухняний, службову таємницю не розголошуватиму і всією своєю поведінкою дбатиму тільки про державну користь та інтереси служби”. §4 Ці посадові присяги виконуються таким чином, що той, хто складає присягу, не дивлячись на те, до якого віросповідання він належить, повторює зміст присяги, а потім подає руку тому, хто приймає у нього присягу. Інших формальностей не потрібно. §5 Це розпорядження набирає чинності з дня його опублікування. Др. Алоїз Рашін в. р. Др. Грубан в. р. Др. Карел Крамарж в. р. В. Клофач в. р. Др. Заграднік в. р. Др. Вінтер в. р. Г. Габерманн в. р. Др. Богуміл Врбенскі в. р. Швегла в. р. Др. Странскі в. р.
Sbirka zákonů a nařizeni Státu Československého. – Ročnik 1918. – Praha, 1918. – S. 87. Мова чеська.
№ 5 3 0 . 2 8 груд н я 1 9 1 8 р . П р а га
105
№ 531 29 грудня 1918 р. – Із журналу засідань № 12 Ради Народних Міністрів щодо надання пільг державним службовцям при сплаті податків
Головував: голова Ради Міністрів В. М. Чеховський Присутні: О. Осецький, О. Мицюк, М. Шаповал, М. Білінський, Б. Матюшенко, П. Холодний, С. Шелухин, Л. Михайлів, І. Штефан, М. Тимофіїв, В. Мазуренко, Д. Л. Симонів Т. в. о. державного секретаря: І. Сніжко Секретарював: т. в. о.пом.секр. В. Крушинський Засідання відкрито о 11 год. 50 хв. дня. Слухали: Постановили: […] ХVII. Доклад міністра фінансів про […] ХVII. Доручити міністрові фінансів увільнення служачих в урядових устано- в порозумінні з державним контролевах Української народної Республіки від ром скласти комісію для вироблення відчислень при збільшенню грошового загального для всіх установ закону. утримання при вступі на державну служ- […] бу та при виданні нагород та допомог. […] Засідання закрито о 4 1/2 год. дня.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 17–20 зв. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 129.
№ 532 30 грудня 1918 р. – Із журналу засідань № 13 Ради Народних Міністрів щодо доповідей Голови Ради міністрів з кадрових питань
Головував: В. М. Чеховський Присутні: О. К. Мицюк, М. Ю. Шаповал, М. І. Білінський, С. П. Шелухин, П. І. Холодний, Б. П. Матюшенко, С. С. Остапенко, В. Мазуренко, П. К. Пилипчук, Д. Л. Симонів Т. в. о. державного секретаря: І. М. Сніжко Секретарював: М. М. Павловський Засідання відкрито о 7 год. вечора. Слухали: Постановили: […] XVII. Доклад голови Ради Міні- […] XVII. Доручається з’ясувати справу стрів пропозиції Директорії розгляну- про особистий склад міністерств комісії, ти справу про особистий склад мініс- яка утворюється державним секретарем терств. з представників міністерства юстиції, народної освіти і продовольчих справ.
106
№ 5 3 1 . 2 9 груд н я 1 9 1 8 р .
XVIІІ. Доклад голови Ради Міністрів пропозиції Директорії обговорити вказані нею кандидатури на посади міністрів юстиції, продовольчих справ та державного секретаря. […]
XVIII. Доручити міністрові юстиції знестись з Правничим товариством з приводу виставлення їм кандидатур на посаду міністра юстиції, а міністрові торгу та промисловості знестись по цій справі з представниками української кооперації. […]
Засідання зачинено в 11 год. вечора.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 21–23. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 134.
№ 533 30 грудня 1918 р. Шпола. – Донесення начальника Шполянської поштовотелеграфної контори начальнику Київської поштово-телеграфної округи про збільшення чисельності працівників
По штату підвідомої мені контори рахується всього 50 чоловік служачих, з яких 1 урядовець 1 ряду, 4 – 2 ряду, 5 – 3 ряду, 9 – 4 ряду, 6 – 5 ряду, 1 механік, який находиться завше відкомандірованим, 3 наглядачі, 10 листонош і 4 сторожі. Такої кількості служачих задля установи ІІ-ї кляси при 10 телеграфних апаратах дуже недостачає, тим більш, що завше 4–5, а як коли і більш, служачих по хворісті і другим причинам находяться в відсутністі, через що дійсною кількістью приходиться працювати через силу. А, як видко, в других сосідніх установах есть багато служачих лишніх, коли вони мають змогу робить 4 зміни чергових при апаратах і по декілька чоловік, працюючих в місцевих організаціях, зовсім звільняти від праці при установах, посилаючи їх для закупок і керування чайними і столовими і т. п. В Шполі ж при такї дуже малї кількости служачих об встановленні 4-х змінної черги, або звільнені хоч одного чоловіка для праці в місцеві організації і керування кооперативною лавкою і думать неможливо, бо і без того треба завше комбінувати, щоб замістить всі експедиції на пошті та в телеграфі, через що приходиться призначати одного чергового на 2–3 апарати. В інтересах служби і для полегкости праці служачих дуже необхідно добавити в штат ще 10 урядовців VI р[яду] і 2 листоноші, після чого явиться змога побільшить загальний рахунок чергових при апаратах; встановити експедиції відправки телеграм, що тепер належить до обов’язків і без того утяжливих старших по апаратній і призначити ще одного урядовця для супроводу пошт, бо одному при завших спизненнях на 4–6, а то і більш, годин поштових потягів дуже тяжко, а як коли і зовсім неможливо, через що приходиться відривать другого не вільного урядовця для цього. З прибавкою 2-х листонош явиться змога встановити 4 ділянки розноски простої і рекомендованої кореспонденції, заміст істнуючих зараз 3-х ділянок, а одного листоношу буде можливо призначити спеціяльно для розноски страхової кореспонденції, що зараз дуже необхідно.
№ 5 3 3 . 3 0 груд н я 1 9 1 8 р . Ш п о л а
107
Доносючи про це, прохаю Вас, пане начальник, зробить залежне распорядження. Начальник контори [підпис] П[оштово]-т[елеграфний] урядовець [підпис] Резолюція: Цю справу прошу доложити. Поки що для збільшення штату можливо тимчасово прикомандірувати до Шполи відповідну кількість службовців з числа євакуіруемих. [підпис]
ЦДІАК, ф. 696, оп. 1, спр. 877, арк. 3 і зв. Оригінал.
№ 534 [1918 р.] – Проект Закону про матеріальне забезпечення службовців ліквідованих та реорганізованих установ Української Держави
Закон о заштатном довольствии служащих упраздняемых и преобразуемых учреждений Украинской Державы І. В отмену существующих законов и узаконений о заштатном содержании предоставить право на заштатное довольствие чиновникам и служащим в установах, остающимся за штатом, за сокращением числа их или упразднением самих учреждений. ІІ. Заштатное довольствие не распространяется на лиц, служащих по выборам, а равно на тех лиц, которые получают пособие согласно “Положению о пособиях, служащим ликвидируемых временных учреждений Украинской Державы”. ІІІ. Размер заштатного содержания определяется следующим образом: Лица, прослужившие от 1 до 6 мес. – получают все присвоенное по должности содержание (жалование, квартирные, столовые) в течение 1 месяца; Прослужившие от 6 мес. до 1 года – в течение 2-х месяцев “ 1 года до 3 лет “ 3 “ “ 3 “ “ 5“ “ 4 “ “ 5 “ “ 7“ “ 5 “ “ 7 “ “ 9“ “ 6 “ “ 9 “ “ 10 “ “ 7 “ свыше “ 10 “ “ 8 “ При этом если служащий заслужил на общем основании право на пенсию то срок заштатного содержания для него сокращается вдвое. IV. Заштатное довольствие определяется размером содержания последнего месяца. V. Заштатное довольствие выдается помесячно, как и обыкновенное содержание. VІ. Служащие, вышедшие за штат, в случае поступления на Государственную службу теряют право на заштатное довольствие. VІІ. Лица, оставшиеся за штатом в течение всего времени состояния за
108
№ 534. [1918 р.]
штатом пользуются преимуществами перед другими при назначениях на вакантные должности. VІІІ. Время состояния за штатом – т. е. не более 8 месяцев защитывается в действительную службу. ІХ. По истечении времени состояния за штатом, служащие увольняются от службы, если не получат нового назначения. Но если оставшиеся за штатом откажутся от принятия другой должности равной по окладу содержания классу должности и разряду пенсии, то лишаться права на дальнейшее получение заштатного содержания и увольняются немедленно со службы. Х. Оставшимся за штатом, в случае получения ими нового назначения выдаются прогоны на всякое разстояние и сверх того единовременное пособие в том размере, в каком на основании ст. 627 Устава о Службе (т. ІІІ) производятся деньги подъемные и на путевые издержки командируемым чиновникам. ХІ. Служащие, производящие ликвидацию учреждения, оставляются за штатом с момента издания приказа об окончании работ по ликвидации учреждения. ХІІ. Лица, оставшиеся за штатом и перешедшие затем на должности низшие по пенсионным правам, при последующем выходе в отставку имеют право получать за всю свою службу пенсию от казны по должности, с которой они были оставлены за штатом, с тем однако, что размер назначаемой пенсии не должен превышать оклада содержания их последней должности. ХІІІ. Срок выслуги пенсии для лиц, остающихся за штатом, сокращается на 5 лет. З оригіналом згідно:
ЦДАВО, ф. 3766, оп. 1, спр. 42, арк. 25. Незасвідчена копія. Машинопис.
№ 535 1 січня 1919 р. Київ. – Закон Про службу в державних установах урядовців – чужоземних підданців, ухвалений Радою Комісарів
Про службу в державних установах урядовців чужоземних підданців. 1. Визнати, що всі чужоземні підданці, які перебувають на службі в державних установах, лічаться на службі по вільному найму. 2. Залишити на службі в державних установах тільки тих служачих чужоземних підданців, котрі відповідними Міністрами, або Управляючими окремим частинами буде визнано користним залишити на службі. 3. Зазначені в ст. 2-й служачі одержують утримання згідно зі штатами по посаді, що вони займають. Голова Ради Комісарів В. Чеховський В. об. державного секретаря Сніжко Згідно:
ЦДАВО, ф. 1429, оп. 2, спр. 2, арк. 1. Копія. Машинопис.
№ 5 3 5 . 1 с іч н я 1 9 1 9 р . К и ї в
109
До док. № 535
№ 536 2 січня 1919 р. – Із журналу засідань (ч. 16) Ради Народних Міністрів щодо складання урядовцями присяги на вірність УНР та виплату допомоги службовцям установ Міністерства праці у Харкові у зв’язку з евакуацією
Головував: В. М. Чеховський Присутні: О. Осецький, О. Мицюк, М. Білінський, Б. Матюшенко, П. Холодний, І. Штефан, Л. Михайлів, Б. Мартос, С. Остапенко, В. Мазуренко, П. Пилипчук, С. Шелухин Державний контролер Д. Симонів Державний секретар: М. Корчинський Засідання відкрито о 11 год. 30 хв. вдень Секретарював: т. в. о. пом. секр. В. Крушинський Слухали: Постановили: […] XVI. Пропозицію міністра внутрішніх […] XVI. Доручити державному сексправ про відібрання від урядовців обітниці ретареві [роз]робити текст обітниці на вірність Українській Народній Республіці […]. […]. […] XXV. Доклад голови Ради Міністрів де- […] XXV. Ухвалити, з огляду на евапеші комісара праці м. Харкова про виплату куацію м. Харкова […]. служачим всіх установ М. прац. м. Харкова пособія в розмірі місячної платні […] Засідання закрито в 5 год. 40 хв. увечері.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 27–30. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 144, 146.
№ 537 4 січня 1919 р. – Із журналу засідань (ч. 18) Ради Народних Міністрів щодо прав міністрів на звільнення “нездатних до служби урядовців всіх класів”, призначених на посади до 15 грудня 1918 р.
Головував: В. М. Чеховський Присутні: О. Мицюк, М. Білінський, Б. Матюшенко, П. Холодний, І. Штефан, Л. Михайлів, С. Остапенко, П. Пилипчук, І.Липа Державний контролер Д. Симонів В. о. державного секретаря: М. Корчинський Секретарював: В. Крушинський Засідання відкрито в 7 год. 15 хв. вечора. Слухали: Постановили: […] 10. Пропозиція державного секретаря […] 10. Ухвалити. доповнити ухвалену Радою Міністрів на
№ 5 3 6 . 2 с іч н я 1 9 1 9 р .
111
засіданні 29 грудня 1918 року жур. Ч. 12 п. 11 (пропозицію державного контролера про поширення прав міністрів на увільнення нездатних до служби урядовців всіх класів словами “призначених на посади до 15 грудня 1918 року”. Засідання закрито о 9 год. 10 хв. вечора.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 33–34. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 153–154.
№ 538 10 січня 1919 р. – Із журналу засідань (ч. 22) Ради Народних Міністрів щодо видачі одноразової допомоги у розмірі місячної платні службовцям Катеринославського окружного суду “з огляду на величезну дорожнечу”
Головував: В. М. Чеховський, С. Шелухін, О. Мицюк Присутні міністри: М. Шаповал, М. Білінський, Б. Матюшенко, І. Огієнко, [І.] Штефан, С. Остапенко, Б. Мартос, С. Шелухін, Д. Симонів, І. Липа В. о. державного секретаря: М. Корчинський Секретарював: т. в. о. секретаря [М.] Павловський Слухали: Постановили: […] ІІ. Пропозицію міністра юстиції про […] ІІ. Ухвалити з тим, що допомога видачу всім служачим Катеринославського буде видана з лишків кредитів мініокружного суду з огляду на величезну до- стра юстиції […]. рожнечу в Катеринославі одноразової допомоги в розмірі місячної платні […]. Засідання зачинено о 1 год. ночі. З оригіналом згідно: за діловода [підпис]
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 43–46 зв. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 166.
№ 539 13 січня 1919 р. – Із журналу засідань (ч. 24) Ради Народних Міністрів щодо призначення пенсій 15-ти урядовцям судового відомства та їхнім родинам
Головував: В. М. Чеховський Присутні: О. К. Мицюк, М. Ю. Шаповал, Б. П. Матюшенко, Л. Михайлів, [І.] Огієнко, [І.] Штефан, С. С. Остапенко, С. П. Шелухин, Д. Л. Симонів, тимчас. заступник військового міністра отаман [В. М.] Бронський, І. Липа, А. Ревуцький
112
№ 5 3 8 . 1 0 с іч н я 1 9 1 9 р .
В. о. Державного секретаря: М. Корчинський Секретарював: В. Крушинський Засідання відкрито о 7 годині вечора. Слухали: Постановили: […] ІІ. Доклад міністра юстиції зако- […] ІІ. Ухвалити з поправкою: в. п. 7 в нопроекту про призначення пенсії 15 графі: “Розмір пенсій, які призначаються” урядовцям судового відомства та їх закреслити: “2270” і натомість написати сім’ям […]. “2800” […]. Засідання закрито об 11 год. ночі. Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно: діловод
[підпис]
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 49–51. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 178.
№ 540 14 січня 1919 р. – Із журналу засідань (ч. 25) Ради Народних Міністрів щодо обговорення проекту “Закону про увільнення служачих в урядових установах Української Народної Республіки від оплат за побільшення утримання та при вступі на службу”, а також щодо ухвали постанови про видачу урядовцям допомоги у розмірі двомісячного утримання в разі евакуації установи
Головував: В. М. Чеховський Присутні міністри: О. Мицюк, М. Білінський, Б. Матюшенко, І. Штефан, С. Остапенко, Б. Мартос, С. Шелухин, Д. Симонів, І. Липа, [А.] Ревуцький. В. о. державного секретаря: М. Корчинський Секретарював: В. Крушинський Засідання відкрито о 4 годині 30 хв. вдень. Слухали: Постановили: […] IV. Доклади державного контролера: […] IV. 1) проект закону про увільнення служа- 1) Передати до Малої Ради. чих в урядових установах Української Народної Республіки від оплат за побільшення утримання та при вступі на службу; […] VII. Доклад міністра фінансів проекту VII. Ухвалити з поправками: постанови про видачу двомісячного утри- замінити: “двохмісячного утримання” мання служачим урядових інституцій в на: “трьохмісячного утримання” і після разі евакуації місцевостей, котрим за- слова: “переводиться” додати: “розпогрожує небезпечність втручання ворогів рядженням відповідних міністрів, а в […]. екстрених випадках”. Слово: “старости”
№ 5 4 0 . 1 4 с іч н я 1 9 1 9 р .
113
замінити: комісара і додати: “постанову перевести в життя по телеграфу” […].
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 52–53. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 182–184.
№ 541 20 січня 1919 р. – Наказ Народного міністерства земельних справ № 43 про звільнення усіх службовців, які “вступили до міністерства за час гетьманщини” із зобов’язанням останніх продовжувати виконувати обов’язки до передання справ іншим урядовцям
Згідно наказу Директорії від 14 січня 1919 р. служачі Міністерства земельних справ, які вступили до міністерства за час гетьманщини, звільняються зі своїх посад. Бажаючі знову вступити на посаду мусять подати негайно про це прохання до Управляючого канцелярією пана Народного міністра земельних справ. Всі звільнені з посад урядовці мусять акуратно з’являтись до Міністерства і виконувати обов’язки до того часу, поки не здадуть всіх справ наново призначеним урядовцям. Народний міністр земельних справ М. Шаповал Управляючий канцелярією А. Лихо-Лишенько
ЦДАВО, ф. 27, оп. 1, спр. 22, арк. 44. Засвідчена копія. Склограф. прим.
№ 542 30 січня 1919 р. Прага. – Розпорядження Загального міністерства Чехословацької Республіки № 55 Про присягу вже призначених державних службовців, службовців підприємств та нижчих службовців
§1 Státni úřednici, úřednici podniků a zřizenci, kteři v době, kdy nařizeni veškerého ministerstva ze dne 28 prosince 1918, čis.101 Sb[irky] z[ákonů] a n[ařizeni], nabylo účinnosti, byli jiz ustanoveni, složi tutéž služebni přisahu, jaká předepsána jest uvedeným nařizenim pro státni úředniky, úředniky podniků a zřizence nově nastupujici. §2 Toto nařizeni nabývá ihned učinnosti. Švehla v. r., v zast. min.předsedy. Dr. Rašin v. r. Prášek v. r. Dr. Zahradnik v. r. Střibrný v. r. Stěnek v. r. Dr. Vrbenský v. r. Dr. Winter v. r. Habermann v. r. Dr. Hruban v. r.
114
№ 5 4 1 . 2 0 с іч н я 1 9 1 9 р .
Пер ек ла д §1 Державні службовці, службовці підприємств та нижчі службовці, які у період, коли розпорядження загального міністерства № 101 З[бірника] з[аконів] та р[озпоряджень] від 28 грудня 1918 р. набрало чинності, були вже призначені, складають таку ж саму посадову присягу, яка приписана зазначеним розпорядженням про новопризначених державних службовців, службовців підприємств та нижчих службовців. §2 Це розпорядження набирає чинності негайно. Швегла в. р., виконуючий обов’язки голови Др. Рашін в. р. Др. Заграднік в. р. Станек в. р. Др. Вінтер в. р. Др. Грубан в. р. уряду Прашек в. р. Стрібрні в. р. Др. Врбенскі в. р. Габерманн в. р.
Sbirka zákonů a nařizeni Státu Československého. – Ročnik 1919. – Praha, 1919. – S. 63. Мова чеська.
№ 543 1 лютого 1919 р. – З журналу засідань (ч. 37) Ради Народних Міністрів про надання службовцям урядових установ пільг у сплаті податків “за побільшення утримання”, про доручення міністерствам праці і фінансів розробити протягом місяця “пенсійний статут”, а також про призначення пенсій деяким урядовцям та їхнім сім’ям
Головував: М. Шаповал Присутні: міністри: Д. Симонів, І. Липа, товариш міністра [С.] Гольдельман, товариш міністра [М.] Тимофіїв, товариш міністра [Є.] Яковенко, заступник міністра фінансів [П.] Відибіда В. о. державного секретаря М. Корчинський Секретарював: в. о. пом. Секретаря [В.] Мільгевський Засідання відкрито о 8 год. вечора. Слухали: Постановили: […] III. Доклад державного контр- […] ІІІ. а) ухвалити і перевести в життя в олера закону про увільнення служа- порядкові негайності; б) доручити міністрові чих в урядових установах Україн- народного здоровля скласти комісію з предської Народної Республіки від оплат ставників свого міністерства та міністерства за побільшення утримання і т. інше праці і фінансів для розроблення пенсійного та про встановлення розміру пен- статуту і на протязі одного місяця внести його на розгляд Ради Народних Міністрів; сійних зборів.
№ 5 4 3 . 1 л ю то го 1 9 1 9 р .
115
в) всім тим інституціям та установам, які до цього часу були зайняті складанням пенсійного статуту, передати всі матеріали до вищезазначеної комісії. IV. Доклад державного контролера IV. Ухвалити […]. постанови про призначення пенсії деяким урядовцям та їх сім’ям установ державного контролю […].
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 75 і зв. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 230–231.
№ 544 4 лютого 1919 р. – З журналу засідань (ч. 39) Ради Народних Міністрів про евакуацію установ та виплату урядовцям евакуйованих установ заробітної платні на три місяці наперед
Головував: В. М. Чеховський Присутні міністри: [М.] Шаповал, [І.] Огієнко, [І.] Штефан, [М.] Білінський, [Г.] Сиротенко, [І.] Липа, [Д.] Симонів, товариш міністра [Є.] Яковенко, товариш міністра [С.] Гольдельман В. о. державного секретаря М. Корчинський Секретарював: в. о. пом. секретаря В. Мільгевський Засідання відкрито о 7 год. вечора. Слухали: Постановили: […] VIII. Доклад державного секре- […] VIII. Передати цю справу в комісію з таря в справі евакуації установ та представників міністерства фінансів, дервиплаті платні евакуйованим уря- жавного контролю, державної канцелярії та міністерства юстиції. Доклад в цій справі, а довцям за три місяці вперед […]. також в справі допомоги біженцям подати в Раду 7 лютого. Складання комісії доручити міністрові юстиції […].
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 77–78 зв. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 236.
116
№ 5 4 4 . 4 л ю то го 1 9 1 9 р .
№ 545 6 лютого 1919 р. – З журналу засідань (ч. 41) Ради Народних Міністрів про застосування закону від 16 січня 1919 р. про виплату платні евакуйованим урядовцям, зокрема про проведення виплат “з налічного фонду державних прибутків”; про порядок виплати “під’ємних та добових” на випадок евакуації, а також про негайне подання на затвердження штатів міністерств
Головували: В. Чеховський і Г. Сиротенко Присутні міністри: М. Шаповал, І. Огієнко, Д. Симонів, І. Липа, [А.] Ревуцький. Товариші міністра: [Є.] Яковенко, [І.] Штефан, [Л.] Михайлів, в. о. міністра народного господарства [І.] Фещенко-Чопівський, М. Білінський, товариш міністра [М.] Тимофіїв, Б. Мартос, представник міністерства внутрішніх справ [А.] Лівицький. В. о. державного секретаря М. Корчинський Секретарював: в. о. пом. секретаря В. Мільгевський Засідання відкрито о 7 1\2 год. вечора. Слухали: Постановили: […] IV. Доклад державного секре- […] IV. Ухвалити з таким додатком: “Виплату таря в справі прикладення закону зазначеного утримання проводити з налічного 16 січня 1919 року про виплату фонду державних прибутків”. платні евакуйованим урядовцям, а також про необхідність забезпечення деяких українських урядовців. V. Доклад міністра фінансів зако- V. Ухвалити з такими поправками: в заголовку нопроекту про виплату під’ємних поставити “в зміну та доповнення”, після слів та добових грошей на випадок “20 серпня 1914 року” добавити “та інших заевакуації […]. конів”, в п. 2-му слово “видаються” замінити “призначаються сімейним”, в кінці добавити: “а не сімейним півмісячної”, у п. 3 слово “місяця” замінити словом “тижня”, у п. 4 слово “евакуації” замінити словом “службової праці”, у п. 5 після слів “призначеного місяця” добавити “в рахунок виїзних зачисляється в оплату частина виданого їм трьохмісячного утримання”. Коли служить чоловік і жінка в державних установах, то виїздні (під’ємні) одержує той з них, хто одержує більше утримання. Подали мотивовану записку міністри: [М.] Білінський, [Л.] Михайлів, [І.] Липа, [А.] Ревуцький, [А.] Лівицький […]. […] XIV. Доклад державного кон- […] XIV. Запропонувати міністрам, штати мітролера про необхідність тим мі- ністерств яких досі не затверджені, не пізніше 1 ністерствам, які досі не мають за- березня внести їх на затвердження Ради Народ№ 5 4 5 . 6 л ю то го 1 9 1 9 р .
117
тверджених штатів, негайно вне- них Міністрів. З 1 ж березня касується право сти такі на затвердження Ради міністрів складати міністерство й призначати Народних Міністрів. на посади не маючи стверджених штатів. Засідання закрито о 12 1\2 год. ночі.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 79 зв.–80. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 240–243.
№ 546 7 лютого 1919 р. – З журналу засідань Директорії Української Народної Республіки про необхідність “відкомандирування” до діючої армії урядовців різних відомств – “бувших старшин армії”
Головував: В. К. Винниченко Присутні: Ф. П. Швець, С. В. Петлюра, А. Г. Макаренко, О. М. Андрієвський Секретарював: керуючий справами І. І. Красковський Постанова: 1. а) зважаючи на те, що в сей тяжкий мент подій, коли усі свідомі громадяне Української Республіки, а тим більш військові особи, повинні активно захищати республіку, Директорія вважає неможливим перебування надалі в ріжних відомствах на посадах урядовців бувших старшин армії, а тому прохає голову Ради Міністрів обміркувати спільно з військовим міністром справу про негайне відкомандирування таких осіб до Дієвої армії […].
ЦДАВО, ф. 1429, оп. 5, спр. 13, арк. 2. Незасвідчена копія. Машинопис. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 38.
№ 547 7 лютого 1919 р. Прага. – Закон Чехословацької Республіки № 74 “Про прийом державних службовців та нижчих службовців, а також службовців і нижчих службовців державних підприємств та фондів”
Na základě usneseni Národniho shromažděni se nařizuje: §1 Všichni státni úřednici a trvale ustanoveni zřizenci byvalěho státu rakouského a mocnářstvi rakousko-uherského, jakož i podnikův a fondů těchto států, pokud v den vyhlášeni tohoto zákona při státnich úrádech, podnicich, nebo fondech, v obvodech československé republiky, vyjma Slovensko, jinou vládou než vládou republiky československé byli ustanoveni, zustávaji nadále státnimi zaměstnanci československé republiky, přihlasi-li se a vykonaji-li nařizený slib do měsice.
118
№ 5 4 6 . 7 л ю то го 1 9 1 9 р .
Slib ten koná se pisemně a zni: “Slibuji věrnost republice československé. Slibuji, že budu zachovávati všecky jeji zákony a všechny své služebni povinnosti věrně a svědomitě plniti”. Den, kdy měsični lhůta, v odstavci prvém stanovená, se začiná, stanovi se nařizenim. §2 Kdo se včas, аč-li neni překažky nepřekonatelné, nepřihlási a nesloži slibu, pozbývá svého mista a všech nároků na plat a výslužné pro sebe a svou rodinu. §3 Podrobnějši ustanoveni o tom, jak slib jest vykonati, stanovi nařizeni. §4 Zvláštnim zákonem upravi se právo vlády ve výjiměcných připadech propustiti ze slůzby do jednoho roku, od platnosti zákona počitajic, jednotlivé zaměstnance, pokud byli ve službě již před 28 řijnem 1918 iz jiných důvodů, než stanovi služebni pragmatika. §5 Zákon tento nabývá učinnosti dnem vyhlášeni. §6 Provedenim jeho pověřuji se věskerá ministerstva. T. G. Masaryk v. r. Švehla v. r., v zast. min. předsedy a jako ministr vnitra Dr. Stranský v. r. Střibrný v. r. Habermann v. r. Klofáč v. r. Prášek v. r. Dr. Rašin v. r. Dr. Soukup v. r. Dr. Hruban v. r. Staněk v. r Dr. Zahradnik v. r. Dr. Winter v. r. Dr. Vrbenský v. r., jako ministr zásobováni a v zast. ministra pro veř. zdravotnictvi Пер ек ла д На підставі постанови Національних зборів, приписується: §1 Всі державні службовці і вже призначені нижчі службовці колишньої австрійської держави та австро-угорської монархії, а також підприємств та фондів цих держав, оскільки в день опублікування цього закону у державних установах, підприємствах або фондах, розташованих на території Чехословацької Республіки, за винятком Словаччини, були призначені іншою владою, ніж влада Чехословацької Республіки, залишаються і надалі державними службовцями Чехословацької Республіки, якщо протягом місяця напишуть і складуть приписану присягу. Ця присяга складається письмово і гласить: “Обіцяю зберігати вірність Чехословацькій Республіці. Обіцяю, що буду виконувати всі її закони, а всі свої службові обов’язки виконувати точно і сумлінно”.
№ 5 4 7 . 7 л ю то го 1 9 1 9 р . П р а га
119
День, коли розпочинається місячний термін, встановлений в абзаці першому, установлюється розпорядженням. §2 Хто вчасно, якщо немає непереборних перешкод, не напише і не складе присягу, позбавляється своєї посади і всіх претензій на пенсійні та додаткові виплати для себе і для своєї родини. §3 Детальний припис про те, як виконується присяга, встановлює розпорядження. §4 Окремим законом встановлюється право уряду у виняткових випадках звільняти зі служби, враховуючи норми чинного закону, окремих службовців, оскільки вони перебували на службі вже до 28 жовтня 1918 року та з інших причин, ніж ті, які встановлені службовою прагматикою. §5 Цей закон набирає чинності з дня опублікування. §6 Його виконання обов’язкове для всіх міністерств. Т. Г. Масарик в. р. Швегла в. р., виконуючий обов’язки голови уряду і як міністр внутрішніх справ. Др. Странскі в. р. Стрібрні в. р. Габерманн в. р. Клофач в. р. Прашек в. р. Др. Рашін в. р. Др. Соукуп в. р. Др. Грубан в. р. Станек в. р. Др. Заграднік в. р. Др. Вінтер в. р. Др. Врбенскі в. р., як міністр постачання та виконуючий обов’язки міністра охорони здоров’я.
Sbirka zákonů a nařizeni Státu Československého. – Ročnik 1919. – Praha, 1919. – S. 76. Мова чеська.
№ 548 11 лютого 1919 р. – З журналу засідань (ч. 45) Ради Народних Міністрів про порядок надання грошової допомоги міністрам, виконуючим обов’язки міністрів і товаришам міністрів, які виходять у відставку “з приводу кризи Кабінету по політичним причинам”
Головували: [Г.] Сиротенко та [А.] Ревуцький Присутні міністри: Б. Мартос, В. Чеховський, [І.] Липа, [І.] Штефан, І. Огієнко, М. Білінський, товариші міністрів: [С.] Гольдельман, [М.] Тимофіїв, [Є.] Яковенко, заступник військового міністра отаман [О.] Галкин
120
№ 5 4 8 . 1 1 л ю то го 1 9 1 9 р .
Секретарював: в. о. пом. секретаря В. Мільгевський Засідання відкрито о 8 год. вечора. Слухали: Постановили: […] VI. Доклад міністра фінансів по- VI.[…] Виходячим у відставку з приводу станови про грошову допомогу п.п. кризи Кабінету по політичним причинам міністрам, виконуючим обов’язки міністрам, виконуючим обов’язки міністрів міністрів і товаришам міністрів, ко- та товаришам міністрів видавати допомогу: трі виходять у відставку […]. сімейним в розмірі 3-х місячного утримання зо всіма додатками, а несімейним в розмірі 2-х місячного утримання зо всіма додатками. В зазначену допомогу не зараховувати утримання, що одержано згідно з законом 16 січня 1919 року “про видачу трьохмісячного утримання служачим урядових інституцій в разі евакуації місцевостей, котрим загрожує небезпечність втручання ворогів”. […] VIII. Доклад міністра фінансів […] VIII. Ухвалити згідно з постановою Дизакону про добові гроші евакуйова- ректорії без під’ємних. Перевести в життя ним урядовцям. по телеграфу. Засідання закрито об 11 год. вечора.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 83–84 зв. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 253–254.
№ 549 18 лютого 1919 р. Прага. – Закон Чехословацької Республіки № 89 “Про включення канцелярських службовців до табеля про ранги державних службовців та відповідної тарифної сітки”
Na základě usneseni Národniho shromážděni se nařizuje: §1 Kancelářšti vrchni oficianti, oficianti a oficiantky a kancelářšti pomocnici a pomocnice u správy politické, soudni, finančni, poštovni a jiných státnich ústavů a úřadů, pokud se na ně vztahuje nařizeni veškerého ministerstva ze dne 25. ledna 1914, z. ř. č. 21, pokud maji dnes 7 neb vice let služby, nebo vice než 4 roky služby, stavi se na roveň dosavadnim kancelářškým úřednikům, zařaděným do třid hodnostnich, přiznává se jim charakter veřejných úředniků státu československého a zařaduj se do tri nejnižšich třid hodnostnich XI-IX a započitávaji se jim léta pomocnická a oficiantská do pense. §2 Do XI třidy hodnostni zařaduji se oficianti, oficiantky a kancelářšti pomocnici a pomocnice, sloužici 7–13 let, do X třidy hodnostni oficianti, vrchni oficianti a ofici№ 5 4 9 . 1 8 л ю то го 1 9 1 9 р . П р а га
121
antky, sloužici 13–20 let, do IX třidy hodnostni oficianti, vrchni oficianti a oficiantky, sloužici vice než 20 let. Pokud oficianti, vrchni oficianti a oficiantky, kancelářšti pomocnici a pomocnice vykonali do 1. ledna 1919 odborné zkoušky, jako na př.u úřadů justicničh I zkoušku kancelářškou a knihovni nebo I zkoušku kancelářškou a zkoušku pro konceptni pomocniky, nebo II zkoušku kancelářškou, zařaduji se do XI třidy, maji-li 4 léta služby, do XI třidy, maji-li 10 let služby, a do IX třidy maji-li 17 let služby počitaje od vykonané posledni zkoušky, pokud ovšem pro ně zařaděni podle odstavce 1 tohoto paragrafu by nebylo výhodnějši. §3 Služebně mladši kancelařšti oficianti, oficiantky, pomocnici a pomocnice obdrži k platům, ktere jim dosud patři, osobni přidavek, a to ti, kdo při vyhlášeni tohoto zákona maji nějméně 2 léta služby 450 K, kdo maji vic než 4 léta sluzby, 600 K. Totéž plati pro výpomocné kancelářské úředniky, přijaté do státnich služeb po dobu války, pokud zaměstnáni jsou ve službě při vyhlášeni tohoto zákona aspoň 2 roky a jsou starši 20 let. §4 Zákon tento plati též pro ty oficianty, vrchni oficianty a oficiantky, kteři po 28. řijnu 1918 byli jmenováni úředniky do XI, X neb IX třidy hodnostni. §5 Zákon nabývá učinnosti dnem vyhlášeni. §6 Provedeni tohoto zákona svěruje se veškerému ministerstvu. T. G. Masaryk v. r. Švehla v. r., v zast.min.předsedy a jako ministr vnitra. Dr. Soukup v. r. Prášek v. r. Dr. Hruban v. r. Dr. Zahradnik v. r. Staněk v. r. Dr. Stránský v. r. Habermann v. r. Dr. Rašin v. r. Klofáč v. r. Dr. Winter v. r. Střibrny v. r. Dr. Vrbenský v. r. Пер ек ла д На підставі постанови Національних зборів, приписується: §1 Канцелярські старші службовці, канцелярські службовці та канцелярські помічники і помічниці у політичному управлінні, судових, фінансових, поштових та інших державних організаціях і установах, оскільки на них поширюється дія постанови загального міністерства від 25 січня 1914 р. і[мперського] з[акону] № 21, у разі якщо на сьогоднішній день вони мають 7, або більше років служби, або більше 4 років служби, прирівнюються до раніше призначених канцелярських
122
№ 5 4 9 . 1 8 л ю то го 1 9 1 9 р . П р а га
службовців, що включені до табеля про ранги, визнається за ними характер службовців Чехословацької держави і вони включаються до найнижчих класів табеля про ранги ХІ–ІХ, а стаж канцелярського помічника та канцелярського службовця зараховується їм до пенсії. §2 До ХІ класу табеля про ранги включаються канцелярські службовці, канцелярські помічники та помічниці, що знаходяться на службі 7–13 років, до Х класу табеля про ранги – канцелярські службовці, старші канцелярські службовці, що знаходяться на службі 13–20 років, до ІХ класу табеля про ранги – канцелярські службовці, старші канцелярські службовці, що знаходяться на службі більше 20 років. Оскільки канцелярські службовці, старші канцелярські службовці, канцелярські помічники та помічниці склали до 1 січня 1919 р. спеціальні іспити, як, наприклад, в органах юстиції І іспит канцелярський і бібліотечний, або І іспит канцелярський та іспит на помічників канцелярських службовців, або ІІ канцелярських іспити, [вони] включаються до ХІ класу, якщо мають 4 роки служби, до Х класу, якщо мають 10 років, і до ІХ класу, якщо мають 17 років служби, враховуючи складання останнього іспиту, оскільки зрозуміло, що для них включення до класів на підставі абзацу 1 зазначеного параграфа не було б вигідніше. §3 Додаткову посадову виплату молодші канцелярські службовці, канцелярські службовці, помічники та помічниці отримають під час виплат, які їм до цього часу призначені. Особова додаткова виплата, і це стосується тих, хто під час опублікування цього закону мав 2 роки служби, складатиме 450 К[орун], хто мав більше ніж 4 роки служби – 600 К[орун]. Також матеріальна допомога виплачується канцелярським службовцям, прийнятим на державну службу під час війни, оскільки під час опублікування цього закону вони знаходились на службі щонайменше 2 роки і є старші 20 років. §4 Цей закон поширюється також на тих канцелярських службовців і старших канцелярських службовців, які після 28 жовтня 1918 року були призначені службовцями ХІ, Х чи ІХ класів табеля про ранги. §5 Закон набирає чинності з дня опублікування. §6 Введення в дію цього закону доручається загальному міністерству. Т. Г. Масарик в. р. Швегла в. р., виконуючий обов’язки голови уряду і як міністр внутрішніх справ Др. Соукуп в. р. Прашек в. р. Др. Грубан в. р. Др. Заграднік в. р. Станек в. р. Др. Странскі в. р. Габрман в. р. Др. Рашін в. р.
№ 5 4 9 . 1 8 л ю то го 1 9 1 9 р . П р а га
123
Клофач в. р. Стрібрні в. р. Др. Врбенскі в. р.
Др. Вінтер в. р.
Sbirka zákonů a nařizeni Státu Československého. – Ročnik 1919. – Praha, 1919. – S. 117. Мова чеська.
№ 550 21 лютого 1919 р. Харків. – Постанова Ради народних комісарів України про обмеження спільної служби родичів у радянських установах*
1. С момента опубликования настоящего декрета не могут состоять на службе: 1) в одном и том же отделе какого-либо советского учреждения как центрального, так и местного, лица, находящиеся в родстве или свойстве между собой; 2) в одном и том же учреждении лица, находящиеся в родстве или свойстве с кем-либо из ответственных руководителей данного учреждения. Примечание 1. На лиц, занимающих должности в советских учреждениях по выборам, действие пункта ст. 1 настоящего декрета не распространяется. Примечание 2. Лица, приглашаемые на службу как специалисты в той или иной области, если они окажутся родственниками кого-либо из служащих данного учреждения, могут быть приняты или оставлены на службе лишь по особому постановлению ответственного руководителя данного учреждения. 2. В течение двух недель с момента опубликования настоящего декрета, лица или коллегии, стоящие во главе советских учреждений, должны уволить из вверенных им учреждений служащих, указанных в статье первой настоящего декрета и не удовлетворяющим условиям, указанным в примечаниях 1 и 2 к этой же статье. 3. При увольнении служащих на основании настоящего декрета, вопрос о том, кто именно должен оставить службу, решается начальником, от которого зависит прием на службу. 4. При приеме на службу новых лиц рекомендации родственников ни в коем случае не могут быть приняты во внимание. 5. Лица, виновные в нарушении настоящего декрета, подлежат немедленному устранению от должности. В особо важных случаях виновные предаются суду. Председатель Временного Рабоче-Крестьянского Правительства Украины** Х. Раковский Управляющий Делами [підпис] Секретарь [підпис]
ЦДАВО, ф. 2, оп. 1, спр. 17, арк. 38. Оригінал. Машинопис.
* **
Скасовано декретом Раднаркому від 10 червня 1919 р. (док. № 571). Так у документі. № 5 5 0 . 2 1 л ю то го 1 9 1 9 р . Х а р к і в
124
№ 551 18 березня 1919 р. – Із “Розпорядку державного секретаріату внутрішніх справ Західно-Української Народної Республіки про спеціальні вимоги до урядників державної адміністративної служби”
І. Загальні постанови §1 До служби в державних адміністраційних урядах можуть бути допущені тільки громадяни Української Народної Республіки, бездоганного поведеня, що володіють вповні українською мовою в слові і письмі і не переступили сорокового року житя. Ся остання постанова не відноситься до осіб, що вже попередно були в якій небудь державній службі або є управнені до емеритури. §2 До служби в державних адміністраційних урядах не можуть бути приняті: 1. Особи узнані карно-судовим присудом винними злочину, або провини і проступку проти публичної обичайности або поповненого з користолюбивости, як також особи увільнені від такого присуду тільки задля недостачі доказів. 2. Довжники, що попали в конкурс, як довго конкурсові поступованє триває, а по скінченю його, які не виказали, що їх невиплатність наступила наслідком нещасних случав. 3. Особи обезволені. 4. Особи, що своїм поведенєм викликують публичне згіршенє. §3 Поміж начальником державних урядів та їм підчененими урядниками не може заходити спорідненє ані посвояченє в лінії прямій без обмеження, а в лінії бічній до другого степеня. 2. Концептові урядники §4 Концептовими урядниками можуть бути тільки укінчені правники, які викажуться, що зложили всі три державні іспити. §5 Приняті до служби концептові урядники мають, по відбутю однорічної практики в якім небудь державнім адміністраційнім уряді, зложити політичний іспит. Хто такого іспиту найдальше до трох літ від вступленя до державної служби не зложить, має бути зі служби звільнений. §6 Поданє о допущенє до іспиту вноситься в службовій дорозі до Президії Державного Секретаріяту внутрішних справ, яка рішає про допущенє до іспиту і визначує реченець іспиту. §7 В склад іспитової комісії входить Державний Секретар внутрішніх справ або визначений ним заступник як голова і двох членів, яких визначує Президія
№ 551. 18 березня 1919 р.
125
Державного Секретаріяту внутрішних справ з-поміж старших урядників Секретаріяту. §8 Осідком іспитової комісії є кождочасний осідок Державного Секретаріяту внутрішних справ. §9 Іспит треба складати письменно і устно […]. § 12 Члени комісії ставлять кандидатови питаня, які вписуєься до протоколу. Голова комісії може також ставити питаня. По скінченім іспиті вписується успіх відповідий і загальну оцінку висліду іспиту. § 13 Рішень комісії про вислід іспиту з успіхом дуже добрим з відзначенєм, дуже добрим, добрим або неостаточним, а в сім останнім разі, рішеня по якім часі кандидат має іспит повторити, западає більшостю голосів. Кандидат, який два рази одержав неостаточну ноту, не може більше бути до іспиту допущений і має бути зі служби звільнений. § 14 Кандидат дістає урядове свідоцтво про вислід іспиту. 3. Канцелярійні урядники § 15 Канцелярійні урядники мають виказатися повним знанєм признаних в державі мов, поправного читаня і писаня та канцелярійної маніпуляції. 4. Контрактовані урядники § 16 Постанови §§ 1, 2 і 3 відносять ся до т. зв. контрактових урядників. Оскільки контрактові, концептові урядники бажали би вступити на постійну державну службу, обов’язані зложити приписаний […] іспит. Служба, відбута в характері контрактового урядника, вчислюється в вимаганий § 6 рік практики. Адвокацкий, судейський і нотаріальний іспит заступає вповні політичний іспит. Державний Секретар внутрішніх справ: д-р Макух, в. р.
Вістник державних законів і розпорядків Західної Области Української Народної Республіки. – Станіслав. – Вип. 7. – 26 березня 1919. – С. 46–47. Опубл.: Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. – Т. 2. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 289–292.
126
№ 551. 18 березня 1919 р.
№ 552 21 березня 1919 р. Прага. – Розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 154 “Про виконання закону № 74 Збірника законів та розпоряджень від 7 лютого 1919 р. “Про прийом державних службовців та нижчих службовців, а також службовців і нижчих службовців державних підприємств та фондів”
§1 Měsični lhůta, v § 1, odst.1, zákona ze dne 7. února 1919, č. 74 Sb. z. a n., stanovená, začina dnem 1. dubna 1919 a konči dnem 30. dubna 1919. §2 Státni zaměstnanci, ktěri spadaji pod ustanoveni § 1 zákona, maji se ku slibu přihlasiti a slib složiti u představeného svého úřadu, představeni úřadu pak u představeného svého nejbliže nadřizeného úřadu. Slib bud vykonán pisemně přesně dle formule v § 1 zákona ustanovené a listina bud státnim zaměstnancem prěd tim, kdož slib přjimá, opatřena datem a podepsána. Státni zaměstnanci, kteři nejsou mocni jazyka českého, mohou, žádaji-li za to, vykonati slib dle přiloženého oficielniho německého textu přisežné formule. O složeni slibu bud sepsán protokol, který bud podepsán úřednikem slib přijimajicim a státnim zaměstnancem slib skládajicim. K protokolu bud připojena listina o slibu. Představený úřadu zašle pak protokol s listinami o slibu ihned po uplynuti lhůty v § 1 tohoto nařizeni stanovené představenému svého nejbliže nadřizeného úřadu a zároven připoji seznam těch státnich zaměstnanců, kteři slibu nevykonali. Je-li znám důvod tohoto nevykonáváni slibu (nemoc, výslovné odřeknuti a pod.) bud to v seznamu uvedeno. Úřad, jemuž byl předložen seznam státnich zaměstnanců, kteři slibu nevykonali, zašle seznam ten cestou služebni svému ministerstvu. §3 Ministerstvo pošt a telegrafů a ministerstvo železnic jest zmocněno, aby v zájmu nerušeného provozu pošt a železnic upravilo samostatně, kde a jak představeni uřadů maji slib skládati. §4 Přislušný ministr dohodnuv se se súčastněnými ministry, rozhodne, zda nastaly účinky nesloženi slibu v § 2 zákona uvedené. §5 Státni zaměstnanci, ktěri nemohli se přihlásiti a slib složiti pro překažky nepřekonatelné, jsou povinni ke slibu se přihlásiti a slib složiti do 8 dnů, jakmile překážka ta odpadla. Přihláška i slib bud učinén u úřadu v § 2 nařizeni uvedeného. O tom, zda tu byla nepřekonatelná překážka rozhodne ministr, v jehož oboru státni zaměstnanec byl ustanoven a to v dohodě s ministrem vnitra. Nebyla-li nepřekonatelná překážka uznána, bud se zaměstnancem tim nakládáno dle předpisu § 4.
№ 5 5 2 . 2 1 б е р е з н я 1 9 1 9 р . П р а га
127
§6 Nařizeni toto nabývá ihned působnosti. Švehla v. r., v zast. min. předsedy. Dr. Stránský v. r. Staněk v. r. Dr. Soukup v. r. Střibrný v. r. Dr. Winter v. r. Пер ек ла д §1 Встановлений місячний термін у § 1, абзаці 1 закону № 74 Зб. з. та р. від 7 квітня 1919 р. починається днем 1 квітня 1919 р. та закінчується 30 квітня 1919 р. §2 Державні службовці, що підпадають під норми § 1 закону, повинні написати заяву про складання присяги та скласти присягу у керівництва своєї установи, далі керівництво установи – у безпосереднього керівництва вищестоящої установи. Присяга повинна бути складена письмово, точно за формулою, установленою у § 1 закону, і документ повинен бути датований та підписаний державним службовцем перед тим, хто приймає присягу. Державні службовці, які не володіють чеською мовою, можуть, якщо попросять про це, скласти присягу згідно з доданим офіційним німецьким текстом формули присяги. Про прийняття присяги повинен бути складений протокол, підписаний службовцем, який приймає присягу, і державним службовцем, який складає присягу. До протоколу повинен бути приєднаний документ про присягу. Керівництво установи протокол з документами про присягу направляє негайно після закінчення терміну, установленого у § 1 цього розпорядження, безпосередньому керівництву вищестоящої установи і одночасно направляє перелік тих державних службовців, які не склали присяги. Якщо причина не складання присяги відома (хвороба, відверта відмова і т. ін.), то вона повинна бути вказана у переліку. Установа, якій був направлений перелік державних службовців, що не склали присяги, направляє цей перелік службовим шляхом своєму міністерству. §3 Міністерство пошти і телеграфу та міністерство залізниць уповноважені, враховуючи інтереси безперебійного поштового і залізничного зв’язку, самостійно регулювати, де і як представники установ складатимуть присягу. §4 Відповідний міністр остаточно домовляється із зацікавленими міністрами про те, настали чи ні дії не виконання присяги, викладені у § 2 закону. Dr. Rašin v. r. Habermann v. r. Prášek v. r. Klofáč v. r.
128
№ 5 5 2 . 2 1 б е р е з н я 1 9 1 9 р . П р а га
§5 Державні службовці, які не змогли написати заяву та скласти присягу через непереборні перешкоди, повинні написати заяву про присягу і скласти присягу протягом 8 днів, після того, як зникла ця перешкода. Заява про присягу та присяга повинні бути складені в установі, яка установлена у § 2 розпорядження. Питання про те, була чи ні перешкода непереборною, вирішує міністр, у відомство якого був призначений державний службовець, та за згодою з міністром внутрішніх справ. Якщо перешкода не була визнана непереборною, зі службовцем слід учинити згідно з приписом § 4. §6 Це розпорядження набирає чинності негайно. Швегла в. р., виконуючий обов’язки голови Др. Странскі в. р. Станек в. р. Др. Соукуп в. р. Стрібрні в. р. Др. Вінтер в. р. уряду Др. Рашін в. р. Габрман в. р. Прашек в. р. Клофач в. р.
Sbirka zákonů a nařizeni Státu Československého. – Ročnik 1919. – Praha, 1919. – S. 197. Мова чеська.
№ 553 1 квітня 1919 р. Прага. – Розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 179 “Про присягу практикантів, тимчасових службовців та тимчасового обслуговуючого персоналу, що приймаються до державної служби”
§1 Praktikanti, prozatimni úřednici, kteři vstupuji do státni služby, složi dle § 12, odst. 4, služebni pragmatiky tento slib: “Slibuji na svou čest a svědomi, že Československé republice budu vždy veřen a jeji vlády poslušen, že budu věskery státni zákony zachovávati, vsěcky své úředni povinnosti dle platných zákonů a nařizeni vykonávati pilně, svědomitě a nestranně, úředniho tajemstvi neprozradim a ve všem svém jednáni jen prospěchu státu a zajmu služby budu dbáti”. §2 Prozatimni sluhové vykonaji vstupujice do státni služby dle § 156, resp. § 12 služebni pragmatiky tento slib: “Slibuji na svou čest a svědomi, že Československé republice budu vždy věren a jeji vlády pošlusen, že budu veškery státni zákony zachovávati, všecky své úředni povinnosti dle platných zákonů a nařizeni vykonávati pilně, svědomitě a nestranně, poslušen budu přikazů svých představených a ve všem svém jednáni jen prospěchu státu a zájmu služby budu dbáti”.
№ 5 5 3 . 1 к в і тн я 1 9 1 9 р . П р а га
129
§3 Toto nařizeni nabývá platnosti dnem vyhlášeni a výkon jeho náleži veškerým ministerstvům. Švehla v. r. v zastoupeni min. předsedy Dr. Rašin v. r. Dr. Winter v. r. Prášek v. r. Dr. Zahradnik v. r. Dr. Vrbenský v. r. Habrman v. r. Dr. Stránský v. r. Střibrný v. r. Dr. Soukup v. r. Dr. Hruban v. r. Пер ек ла д §1 Практиканти та тимчасові службовці, які вступають на державну службу, згідно з § 12, абзацом 4 службової прагматики, складають цю присягу: “Обіцяю своєю честю та совістю, що Чехословацькій Республіці буду завжди відданий та її уряду слухняний, що буду дотримуватися всіх державних законів, всі свої службові обов’язки, згідно з чинними законами та розпорядженнями, виконуватиму ретельно, сумлінно та неупереджено, службову таємницю не розголошуватиму і всією своєю поведінкою дбатиму тільки про державну користь та інтереси служби”. §2 Тимчасові слуги, вступаючи на державну службу, згідно з § 156 або § 12 службової прагматики, складають цю присягу: “Обіцяю своєю честю та совістю, що Чехословацькій Республіці буду завжди відданий та її уряду слухняний, що буду додержуватися всіх державних законів, всі свої службові обов’язки, згідно з чинними законами та розпорядженнями, виконуватиму ретельно, сумлінно та неупереджено, буду слухняний наказам своїх начальників і всією своєю поведінкою дбатиму тільки про державну користь та інтереси служби”. §3 Це розпорядження набирає чинності з дня опублікування, а його виконання обов’язкове для всіх міністерств. Швегла в. р., виконуючий обов’язки голови уряду Др. Рашін в. р. Др. Вінтер в. р. Прашек в. р. Др. Заграднік в. р. Др. Врбенскі в. р. Габрман в. р. Др. Странскі в. р. Стрібрні в. р. Др. Соукуп в. р Др. Грубан в. р.
Sbirka zákonů a nařizeni Státu Československého. – Ročnik 1919. – Praha, 1919. – S. 229. Мова чеська.
130
№ 5 5 3 . 1 к в і тн я 1 9 1 9 р . П р а га
№ 554 8 квітня 1919 р. – З журналу засідань (ч. 90) Ради Народних Міністрів про видачу добових “на дорожнечу” службовцям державних установ міст Луцька, Рівного, Кременця і Дубна, а також про доручення Міністерству фінансів розробити загальний законопроект про добові службовцям прифронтової смуги
Головували: І. Фещенко-Чопівський Присутні міністри і керуючі міністерствами: Є. П. Архипенко, І. І. Огієнко, П. Красний, І. Білінський, [О.] Карпинський, отаман, [Г.] Сиротенко, Б. Мартос, І. Паливода, О. Морозовський, І. Кабачков, К. Мирович, [Ю.] Коллард, М. Тимофіїв, [О.] Білоус Державний секретар М. Корчинський Секретарював: В. Крушинський Слухали: Постановили: […] ІІ. Доклад державного секретаря […] ІІ. Ухвалити службовцям Кам’янця, прохання службовців державних уста- Рівного і Проскурова добові в розмірі занов м. Луцька, Рівного, Крем’янця, значенім особливою фінансовою нарадою Дубно та їх повітів про видачу до- 19 березня 1919 року і доручити міністру фінансів виробити загальний законопроект бових на дорожнечу […]. про добові гроші всім службовцям місцевостей прифронтової смуги […]. Засідання закрито о 10 год. вечора.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 106–107 зв. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 294.
№ 555 9 квітня 1919 р. – Постанова Директорії Української Народної Республіки про відставку Кабінету Народних Міністрів “згідно заяві від 14 березня”, призначення Бориса Мартоса Головою Ради Народних Міністрів і міністром фінансів, призначення деяких інших міністрів, а також доручення міністрам і керуючим іншими міністерствами тимчасово виконувати обов’язки
Директорія Української Народної республіки ухвалила: демісію Кабінету Народних Міністрів пана Остапенка, згідно заяві від 14 березня, прийняти і призначити головою Ради Народних Міністрів і міністром фінансів Бориса Мартоса, заступником голови Ради Народних Міністрів і міністром юстиції Андрія Лівицького, міністром внутрішніх справ Ісаака Мазепу, народним міністром земельних справ Миколу Ковалевського, вик. обов’язки військового міністра Григорія Сиротенка. Міністрам і керуючим іншими міністерствами, крім вищезазначених, продовжувати виконання своїх обов’язків на правах тимчасово керуючими міністерствами.
№ 5 5 4 . 8 к в і тн я 1 9 1 9 р .
131
Підписали: голова Директорії Члени: Член-секретар: Ствердив: за керуючого справами Директорії З оригіналом згідно: В. об. Начальника канцелярії Директорії Начальник юридично-законодачого відділу
С. Петлюра Ф. Швець А. Макаренко [підпис] [підпис] [підпис]
ЦДАВО. ф. 1065, оп. 1, спр. 38, арк. 5. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 79.
№ 556 10 квітня 1919 р. Берегове. – З рішення директоріуму Березької жупи про структуру директоріуму і функції його структурних частин
Директоріум Березької жупи, починаючи з 11 квітня 1919 р., встановив такий адміністративний розпорядок: І. Загальне керівництво Сюди належать: загальні справи адміністрації і міські справи […]* II. Військове і фінансове управління Сюди належать: військові справи Червоної армії і фінансові справи директоріуму […] III. Управління соціального забезпечення Сюди належать справи по соціальному забезпеченню […] IV. Відділ громадського постачання Сюди належать справи громадського постачання і забезпечення загального споживання […] V. Відділ друку Сюди належать: контроль над жупним друком, редакція і видання газ. “Берегі мункаш”. Забезпечує відділ друку […] VI. Відділ інвалідів Сюди належать справи інвалідів. Забезпечує відділ інвалідів […] VII. Відділ забезпечення сімей учасників війни Сюди належать справи сімей учасників війни. Забезпечує відділ забезпечення сімей учасників війни […]
* Тут і далі опущено переліки з прізвищами призначених на різні посади службовців директоріуму і керівників його відділів.
132
№ 5 5 6 . 1 0 к в і тн я 1 9 1 9 р . Б е р е го в е
VIII. Відділ соціалізації Сюди належать жупні справи по соціалізації. Забезпечує відділ соціалізації […] IX. Господарські справи Сюди належать господарські справи директоріуму. Забезпечує господарська інспекція […] X. Адміністративні справи Сюди належать справи піджупанського управління і адміністративної комісії. Забезпечують референти піджупанського управління і адміністративної комісії […] Берегово, 10 квітня 1919 р. [Підписи членів директоріуму]
Держархів Закарпатської області, ф. 709, оп. 1, спр. 10, арк. 3. Засвідчена копія. Переклад з угорської мови. Опубл.: Тернистий шлях до України. – Ужгород, 2007. – № 49. – С. 93.
№ 557 13 квітня 1919 р. – З журналу засідань (ч. 96) Ради Народних Міністрів про встановлення порядку роботи міністерств (6-годинного робочого дня, “діжурства” у позаслужбові години і святкові дні; порядок роботи у Великодні дні), а також прикомандирування “зайвих урядовців” з одних міністерств до інших
Головував: Б. Мартос Присутні міністри: І. Огієнко, І. Мазепа, П. Красний, А. Лівицький, керуючі міністерствами: [О.] Білоус, К. Мирович, І. Паливода, О. Карпинський, [І.] Кабачков Заступник державного секретаря В. Крушинський Секретарював: В. Мільгевський Засідання відкрито о 7-й год. вечора. Слухали: Постановили: І. Внесення голови Ради Міністрів про І. а) Встановити шостигодинну працю в працю в міністерствах та про хозяй- міністерствах з 9 год. ранку до 3 дня. ствене користування автомобілями б) Встановити в міністерствах діжурства урядовців як в службові так і в позаслуж[…]. бові години; такі ж діжурства мусять бути і на Великодні свята. в) Працю на Великодні свята провадити у страсну п’ятницю з 12 год. до 3 в день, в суботу з 9 год. до 12 год. Перший і другий день свят праці не переводити і у вівторок працю розпочати в звичайний час.
№ 5 5 7 . 1 3 к в і тн я 1 9 1 9 р .
133
г) Негайно всім міністерствам подати до голови Ради Міністрів відомості про зайвих урядовців для прикомандирування їх для праці в інші міністерства, де в робітниках відчувається потреба. д) Встановити економне користування автомобілями для чого завести при гаражах учотні книги […].
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 112–113 зв. Машинопис. Незасвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 307.
№ 558 16 квітня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 99) Ради Народних Міністрів про зобов’язання усіх урядовців з Наддніпрянської України, що перебувають на території Західної Області УНР, негайно прибути до місць розташування установ і зайняти свої посади під загрозою звільнення і оголошення дезертирами за законами військового часу “як залишивших в скрутний час Вітчизну”
Головував: Б. Мартос Присутні міністри: А. Лівицький, М. Ковалевський, І. Мазепа, отаман П. Сиротенко Слухали: Постановили: 1. Доклад голови Кабінету про те, 1. Запропонувати всім урядовим особам та що нині на території Західної Облас- військовим без ріжниці рангу, громадянам ті Української Народної Республіки Наддніпрянської України, що перебувають перебуває велика кількість урядових на території Західної Області УНР, не пізосіб ріжних рангів, а також і вій- ніше 23 квітня ц. р. прибути до своїх посад ськових громадян Наддніпрянської в місця перебування відповідних установ. Особи, які не виконають цієї постанови, України. будуть звільнені з посад, вважатимуться дезертирами і підлягатимуть відповідальності по законам військового часу, а прізвища їх, залишивших в скрутний час Вітчизну, будуть оголошені до загального відома суспільства в часописах. Всі ці особи будуть позбавлені права займати урядові посади на території УНР. Прохати високу Раду Державних Секретарів Західної Області УНР розпублікувати до загального відому і допомогти вищезазначеним особам негайно прибути до виконання обов’язків.
134
№ 5 5 8 . 1 6 к в і тн я 1 9 1 9 р .
Підписали: Б. Мартос, міністр юстиції Андрій Лівицький, міністр земельних справ Микола Ковалевський, в. о. військового міністра от. Г. Сиротенко, міністр внутрішніх справ І. Мазепа*.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 116 і зв. Машинопис. Оригінал. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 313.
№ 559 22 квітня 1919 р. – З “Розпорядку” Державного секретаріату внутрішніх справ Західно-Української Народної Республіки про боротьбу з хабарництвом
На підставі закона з дня 24 липня 1917 р. ч. 307 В. д. з. постановляєсь: §1 Проступок хабарництва поповнює сей, хто за сповнюване уряду або публічного обов’язку приймає або дає (безпосередно чи посередно) законно неоправдану заплату або яку-небудь иншу користь, хоч би се була лиш принука до правильного сповнюваня, оскілько вчинок не підпадає під постанови карного закона. §2 За проступок хабарництва каратиме повітова політична власть грошевою карою до 10 000 гривень або арештом до трох місяців, а коли хабарник послугуєся при поповненню вчинку погрозами чи насильством або коли поповнює хабарництво поворотно, грошовою карою до 20 000 гривень або арештом до шести місяців. Право караня прислугує також урядникам, яких висилає Державний Секретаріат внутрішніх справ до переведеня інспекції повітових політичних властий. […] §3 Караюча власть має повідомити про впровадженє і про покінченє доходжень проти хабарника, оскільки він є публичним функціонером, його верховну власть. §4 Розпорядок австрійського міністерства внутрішніх справ з дня 12 серпня 1918 р. ч. 302 В. д. з. про поборюванє хабарництва […], задержує правну силу. §5 Розпорядок входить в житє з днем по оповіщеню. Державний Секретар внутрішніх справ д-р Макух, в. р.
Вістник державних законів і розпорядків Західної Области Української Народної Республіки. – Станіслав. – Вип. 8. – 30 квітня 1919. – С. 63. Опубл.: Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. – Т. 2. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 369–370.
*
Журнал затверджено членами Директорії.
№ 5 5 9 . 2 2 к в і тн я 1 9 1 9 р .
135
№ 560 28 квітня 1919 р. – Доклад керуючого справами Директорії Володимира Лотоцького до члена Директорії Української Народної Республіки Андрія Макаренка про виділення коштів для надання матеріальної допомоги та виплату святкових нагород перед Великодніми святами для урядовців канцелярії Директорії
По окремим наказам Міністрів урядовцям всіх державних інституцій із маючихся в розпорядженні кожного Міністра спеціальних фондів було видано допомогу на евакуацію в розмірі двухмісячного утримання; святкову допомогу перед Великодними Святами в розмірі місячного утримання і надзвичайну допомогу, зважаючи на ті страти, які прийшлось понести урядовцям через евакуацію і залишення місця свого постійного життя, які страти безумовно лягли великим тягарем на бюджет урядовців, в розмірі двухмісячного утримання. Канцелярія Директорії таких фондів, з яких можна було б взяти потрібні суми, не має і тому урядовці Канцелярії ні одної із зазначених допомог не одержали. Маючи на увазі, що урядовці Канцелярії Директорії перебувають в умовах не ліпших, ніж всі інчі урядовці, я гадав би необхідним і їх задовольнити нарівні з служачими інчих державних установ. Не маючи ж відповідного фонду, з якого можливо було б зробити цей видаток своїм розпорядженням, я прошу Вашого дозвілу віднести ці видатки на мілліонний фонд допоміг. В. о. Керуючого Справами Директорії В. Лотоцький Резолюція: п. Лотоцькому. Згоден 5/V. А. Макаренко
ЦДАВО, ф. 1429, оп. 1, спр. 11, арк. 1. Оригінал. Машинопис.
№ 561 28 квітня 1919 р. – Доклад керуючого справами Директорії Володимира Лотоцького до члена Директорії Української Народної Республіки Андрія Макаренка про неможливість повної ліквідації канцелярії Директорії
Під час перебування Канцелярії Директорії в Ярмолинцях по наказу Члена Директорії проф. Швеця була проведена ліквідація Канцелярії Директорії, всі урядовці були звільнені, і їм яко звільненим була видана ліквідаційна платня згідно Статуту Канцелярії Директорії в розмірі трьохмісячної платні. Одначе, невелика кількість урядовців фактично залишилась до цього часу і прибула до Здолбуніва. По приїзді в Здолбунів виявилось, що існування Канцелярії Директорії потрібно і надалі, і тому цілковита її ліквідація не може бути проведена ні в якому разі. Між тим видачею всім урядовцям ліквідаційної платні, існування Канцелярії припиняється, позаяк всі кредити на неї будуть зачинені. Аби запобігти непотрібних непорозумінь в цій справі, я гадав би можли-
136
№ 5 6 0 . 2 8 к в і тн я 1 9 1 9 р .
До док. № 560
вим це питання вирішити наступним чином: всім увільненим урядовцям видане трьохмісячне утримання лічити позаштатною платнею згідно закону 23 березня 1919 року, видану ж 3-хмісячну платню урядовцям, які залишились до цього часу, віднести на міліонний фонд допоміг. Докладаючи про вищезгадане, прошу Вашого дозволу на розв’язання цього питання зазначеним мною шляхом. В. о. Керуючий Справами Директорії В. Лотоцький Резолюція: п. Лотоцькому Згоден 5/V Макаренко
ЦДАВО, ф. 1429, оп. 1, спр. 11, арк. 16. Оригінал. Машинопис.
№ 562 2 травня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 108) Ради Народних Міністрів про порядок проведення евакуації урядовців центральних установ з м. Рівного, зокрема, про оформлення відпустки і виплату авансом платні до 1 жовтня 1919 р. тим урядовцям, які залишаються в місті або йдуть до війська
Головували: А. Лівицький, Б. Мартос Присутні міністри: І. Мазепа, В. Темницький, Л. Шрамченко, А. Крушельницький, М. Ковалевський, Й. Безпалко, Г. Сиротенко, І. Лизанівський Слухали: Постановили: […] ІІІ. Доклад голови Кабінету […] III. 1) Евакуація центральних установ з в справі евакуації центральних м. Рівного призначається на 3 травня. установ з м. Рівного […]. 2) Урядовцям, які були на посаді в центральних установах на 1 квітня і які, за згодою відповідного міністра, залишаються в м. Рівному чи йдуть до війська, дати відпуск з видачею авансом платні по 1 жовтня 1919 року. 3) Звільнені у відпуск урядовці по першому зазову уряду мусять негайно повернутися до своїх посад. 4) На всіх урядовців, підлеглих евакуації, відповідним міністерствам скласти точний спис, який негайно доставити керуючому евакуацією. 5) Справа евакуації доручається військовому міністрові […]. З оригіналом згідно: Пом. секретаря Ради Народних Міністрів [підпис]
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 75 і зв. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 331–332.
138
№ 5 6 2 . 2 тр а в н я 1 9 1 9 р .
№ 563 3 травня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 110) Ради Народних Міністрів про необхідність запобігання “випадкам обсадження” урядовцями “декількох посад і одержання декількох платень”
Головував: Б. Мартос Присутні міністри: І. Мазепа, А. Лівицький, М. Ковалевський, В. Темницький, Л. Шрамченко, А. Крушельницький, Г. Сиротенко, О. Безпалко, І. Лизанівський, О. Білоус, І. Паливода, К. Миронович, [І.] Кабачков Секретарював: В. Крушинський Засідання відкрито о 7 вечора. Слухали: Постановили: […] IV. Доклад в справі прийому […] IV. Щоб запобігти випадків обсадження на службу нових урядовців […]. одною людиною декількох посад і одержання декількох платень по цих посадах, запропонувати всім відомствам при прийомі на службу нових урядовців збирати про них відомості щодо попереднього їх стану. Коли ж це уявляється неможливим, вимагати від них підписку з зазначенням, чи служать вони зараз на якій посаді і в разі служать то яку одержують по посаді платню […]. Засідання закінчено о 10-й год. вечора. З оригіналом згідно: Пом. секретаря Ради Народних Міністрів
В. Мільгевський
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 127 і зв. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 335.
№ 564 6 травня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 112) Ради Народних Міністрів про оголошення недійсними старих посвідчень урядовців та обов’язкову заміну їх на нові з огляду на факти зловживання посвідченнями
Головував: Б. Мартос Присутні міністри: І. Мазепа, Л. Шрамченко, І. Лизанівський Слухали: […] II. Доклад в справі необхідності оголошення всіх посвідчень, вида-
А. Лівицький, В. Темницький, О. Безпалко, Постановили: […] II. З огляду на те, що деяки особи звільнені з посад, користуються і досі посвід-
№ 5 6 3 . 3 тр а в н я 1 9 1 9 р .
139
них урядовцям від міністерства, не ченнями по попередній їх службі і де коли дійсними і заміни їх новими від дер- навіть зловживають ними, ухвалити: пригажавної канцелярії. […] дати всім міністерствам що згідно постанови Ради Народних Міністрів від 28 квітня посвідчення видані міністерствами до цього часу дійсні на території обох частин України лише до 15 цього травня, а тому запропонувати всім міністерствам не пізніше 15 цього травня замінити посвідчення всіх підлеглих їм урядовцям на нові, які видаватимуться від державної канцелярії. Для заготовлення зазначених посвідчень всім міністерствам негайно надіслати до загального департаменту державної канцелярії іменні списки всіх урядовців міністерств з зазначенням в них посад і за підписом відповідних міністрів. Купно з згаданими списками мусять бути надіслані туди ж заготовлені по формі, розісланій державною канцелярією, посвідчення на всіх перечислених в списках осіб. […] З оригіналом згідно: Пом. секретаря Ради Народних Міністрів В. Мільгевський
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 130 і зв. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 339.
№ 565 16 травня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 117) Ради Народних Міністрів про необхідність ретельної перевірки Державною канцелярією правильності видачі посвідчень вищим урядовцям І–IV класів; про розгляд питання щодо видачі посвідчень чоловікам і жінкам, що служать в одному відомстві “і підлягають один одному в порядку підлеглості”
Головував: А. Лівицький Присутні міністри і керуючі міністерствами: Л. Шрамченко, І. Лизанівський, О. Білоус, П. Красний, І. Паливода, І. Кабачков, К. Мирович, [Х.] Лебідь-Юрчик Секретарював: В. Крушинський Засідання відчинено о 7 1/2 год. вечора. Слухали: Постановили: […] IV. Доклад в. о. державного […] IV. В додаток до постанови від 6 травня Рада секретаря про деякі непорозумін- Народних Міністрів ухвалила: а) При видачі ня, виникші в зв’язку з заміною особистих посвідчень службовцям централь-
140
№ 5 6 5 . 1 6 тр а в н я 1 9 1 9 р .
державною канцелярією згідно з постановою Кабінету Народних Міністрів від 6 травня (журнал засідання ч. 112) посвідчень урядовців центральних установ.
них установ, державна канцелярія повинна провіряти по реєстрам, що ведуться в державній канцелярії, правильність посвідчень, які вона видає особам І–ІV класи, правильність в зазначені в надісланих до Державної Канцелярії списках урядовців У і вище класів лягає на осіб, підписавших ці списки. б) Питання про видачу особистих посвідчень чоловікам і жінкам, що служать в одному міністерстві чи департаменті і підлягають один одному в порядку підлеглості, відкласти до чергового засідання. в) Не перебуваючим на посадах в центральних установах дружинам урядових осіб, що виїхали зі своїми чоловіками до м. Радивилову посвідчень від державної канцелярії не видавати, а ухвалити: дружинам як шлюбним і пошлюбним, що виїхали до м. Радивилову зі своїми чоловіками, евакуйованими урядовцями, дозволяється перепуск за кордон. Перепуск цей видається військовим міністром після порозуміння з ним відповідного міністра.
Засідання зачинено о 9 1/2 год. вечора. З оригіналом згідно: Пом. секретаря Ради Народних Міністрів
В. Мільгевський
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 136–136 зв. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 349.
№ 566 23 травня 1919 р. – З журналу засідань (ч. 119) Ради Народних Міністрів про необхідність скорочення кількості урядовців у міністерствах “до мінімуму” та запровадження спеціальної реєстрації тих урядовців, що залишилися на праці
Головував: Б. Мартос Присутні міністри: І. Мазепа, М. Ковалевський, Г. Сиротенко, Л. Шрамченко, І. Лизанівський Слухали: Постановили: І. Доклад в справі необхідності ско- І. Всім міністерствам скоротити кількість рочення кількості співробітників у урядовців до мінімуму, залишивши лише саміністерствах. мих необхідних, не більш ніж по слідуючому розрахунку: при кожнім міністерстві можуть
№ 5 6 6 . 2 3 тр а в н я 1 9 1 9 р .
141
бути залишені при міністрі не більше 2-х урядовців, а також директори департаментів, при чому ці останні в залежності від праці й майна, що є в департаменті можуть залишити в департаменті також не більш 2-х урядовців. Крім того в міністерствах залишаються бухгалтер і гараж з шоферами. Всі інші службовці міністерства з 23-го травня б.р. увільняються у відпустку, при чому ті з них, що були на посадах на 1 квітня б.р., з одержанням наперед утримання з %% додатками на дорожнечу по 1-ше грудня 1919 року. Урядовцям, що залишаються при міністерствах, видати негайно від відповідних міністрів тимчасові особисті посвідчення і разом з тим надіслати до державної канцелярії заготовлені для них нові постійні посвідчення при відповідних списках для підпису і реєстрації цих посвідчень державною канцелярією. Посвідчення звільнених у відпустку урядовців, мусять бути негайно передані до п. військового міністра для відповідної посвідки цих власників [про] їх перебування чи виїзду до Галичини. Звільнені у відпустку урядовці можуть переїхати в евакуаційнім потязі міністерств до м. Тернополя, де мусять залишити потяг. З оригіналом згідно: В. о. пом. секретаря Ради Народних Міністрів В. Мільгевський
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 138–138 зв. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 351–352.
№ 567 30 травня 1919 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про командирування відповідальних працівників і комуністів, співробітників радянських установ для проведення мобілізації” (протокол №*, п. 1)
Откомандировать: в Донецкий Бассейн тт. Бубнова и Пятакова. В Одессу – Земира, Балабанову и Иоффе. В Николаев и Херсонщину: Акима и С. Шварца, Скрыпника и Затонского.
*
Номер у документі відсутній. № 5 6 7 . 3 0 тр а в н я 1 9 1 9 р . Х а р к і в
142
До док. № 567
Откомандировать 1/4 членов коллегии всех комиссариатов и, во всяком случае, не менее одного человека и 10% коммунистов из советских учреждений. Обязанности секретариата ЦК КПУ возложить на т. Кассиора. Политическое Бюро оставить в составе: Раковский, Квиринг, Мещеряков, Кассиор, а [в] Президиум Совнархоза ввести т. Ландера.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 1, арк. 19. Оригінал. Машинопис.
№ 568 5 червня 1919 р. – З журналу засідань Ради Народних Міністрів про скорочення видатків на утримання апарату установ та частин військового відомства, а також про повернення до скарбниць міністерств усіх коштів, виплачених службовцям, що залишилися на посаді після 23 травня, наперед до 1 грудня 1919 р. згідно з постановою Кабінету Народних Міністрів від 3 червня 1919 р.
Головував: Б. Мартос Присутні: члени Директорії Головний отаман [С.] Петлюра і [А.] Макаренко Міністри: А. Лівицький, М. Ковалевський, Й. Безпалко, І. Мазепа, І. Лизанівський Слухали: Постановили: І. Доклад в справі скорочення видатків І. а) З огляду на конечну потребу скорона персональний склад всіх відомств, а чення видатків на утримання персональтакож і установ, інституцій та частин ного складу негайно переглянути з метою Дієвої армії […]. скорочення штати та оклади всіх відомств, а також установ, інституцій і частин Дієвої армії. Справу цю перевести з таким розчотом, щоб нові штати були внесені на розгляд Ради Народних Міністрів не пізніше 15 цього червня, б) Перевести екстрену ревізію відмітності та рахівництва у всіх військових установах, інституціях та частинах через представників державного контролю і міністерства фінансів по призначенню державного контролера та міністра фінансів по належності […]. III. Доклад голови Ради Народних Мі- III. Гроші, видані службовцям мінісністрів в справі постанови Кабінету терств на підставі постанови Кабінету Народних Міністрів від 3 червня б. р. Міністрів від 3 червня 1919 року, повипро виплату всім службовцям мініс- нні бути негайно повернені до скарбниць терств, що залишилися на посадах піс- міністерств, при чому кожному міністроля 23 травня б. р. платні по 1 грудня ві і керуючому міністерством надається
144
№ 568. 5 червня 1919 р.
1919 року наперед.
право виплатити співробітникам платню з %% додатками на 3 місяці наперед. В. Мільгевський
З оригіналом згідно: Пом. секретаря Ради Народних Міністрів
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 17, арк. 15 і зв. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 360–361.
№ 569 5 червня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 124) Ради Народних Міністрів про врегулювання кадрових питань та питань оплати праці Міністерства шляхів, зокрема виплати службовцям платні та добових за період перебування під більшовицькою владою
Головував: Б. Мартос Присутні керуючі міністерствами: О. Білоус, П. Красний, І. Кабачков, І. Паливода, К.Мирович, [Є.] Лукасевич Заступник державного секретаря В. Крушинський Засідання відкрито о 7 1/2 год. вечора. Слухали: Постановили: […] III. Доклад т. керуючого міністер- […] III. Залишити на службі по мінісством шляхів про необхідність допу- терству шляхів 5 урядовців по технічнощення деяких винятків з постанови експлуатаційному департаменту, 4 уряКабінету Народних Міністрів від 23 довців по шкільно-просвітній управі, травня 1919 року про звільнення у від- 3 урядовців по департаменту нового бупуск зайвих урядовців міністерств для дівництва, а також голову і 2-х членів господарчо-ревізійної комісії, при залізміністерства шляхів. […] нично-технічному корпусі, з видачею цим останнім утримання по їх постійних посадах по міністерству шляхів. Всі інші винятки з постанови від 23 травня відхилити. […] […] V. Доклад т. керуючого міністер- […] V. Передати на розгляд Кабінету Наством шляхів прохання про виплату родних Міністрів. службовцям, звільнених від більшовиків частин залізниць платні та добових за час перебування їх під більшовицькою владою, за який час вони платні від більшовиків не одержували. VI. Доклад т. керуючого міністерством VI. В цілях скорочення видатків на утришляхів в справі виплати утримання мання особистого складу, Рада Міністрів урядовцям, що призначені виконуючи- ухвалила пропонувати міністрам та керуюми обов’язки по вільних посадах. […] чим міністерствами при звільненні вищих
№ 569. 5 червня 1919 р.
145
посад в департаментах, по можливості не допускати до виконання обов’язків по цих посадах тих чи інших урядовців, а доручати керування цими установами відповідним урядовцям других рівних з цими установами міністерства і лише в випадку неможливості переведення цього по технічних умовах, накладати таке виконання обов’язків на посадах низчім службовцям міністерства, з залишенням їх на постійних посадах. […] Засідання закрито об 11 1\2 годині [вечора]. З оригіналом згідно: Пом. секретаря Ради Народних Міністрів
В. Мільгевський
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 142 і зв. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 357–359.
№ 570 [5 червня 1919 р.] – Доповідна записка* про склад та роботу Державної канцелярії
Державная Канцелярия слагалась как во время Гетмана, так и при Директории из: во-1-х “Секретаріата Ради Міністрів”, во-2-х “Департамента Загальних Справ”, в-3-х “Департамента Законодавчих Справ”, в-4-х “Окремого Видділу Кодифікації Законів”. Кроме того во время Гетмана при Державной Канцелярии состояла еще Державная Друкарня с редакцией “Державного Вістника”, отошедшие во время Директории к особому Управлению “Преси та інформації”. По статуту полагалась еще “Юридична Рада”, но фактически таковой не было. Во главе Державной Канцелярии стоял так называемый Державный Секретарь с одним его товарищем (по штату полагалось 3). На обязанности Державного Секретаря лежало: 1) наблюдение за разработкой и надлежащей редакцией в Державной Канцелярии законов Украины, после одобрения их в Совете Министров перед утверждением Гетмана или Директорией, а также предварительная разработка тех законопроектов, которые вносились в Совет Министров не отдельными ведомствами, а поручались Державному Секретарю Советом Министров, или которые имели за собой его инициативу; 2) участие в Совете Министров с правом совещательного голоса и дача там заключений по
* Автор та адресат не встановлені; ймовірно, документ складено для представників більшовицької влади.
146
№ 570. [5 червня 1919 р.]
всем законопроектам, в нем разсматривавшимся; 3) наблюдение за всей секретарской частью Совета Министров, а также за своевременным внесением в Совет Министров всех законопроектов, поступающих туда из ведомств через Державную Канцелярию; 4) личное представление Гетману или Директории уже одобренных Советом Министров и окончательно средактированных в Державной Канцелярии законов на утверждение, причем закон для вступления в силу должен был не только быть утвержденным Гетманом или Директориею, то еще иметь надпись Державного Секретаря “посвідчую”; 5) наблюдение за опубликованием в Державном Вестнике всех утвержденных законов, а также и тех наказов и циркуляров отдельных министров, которые имели общеобязательное значение и подлежали опубликованию; 6) наблюдение за хранением подлинников утвержденных законов и, наконец, 7) представление Гетману или Директории на подпись наказов о назначении высших должностных лиц (первых четырех классов), хранение таких наказов, а также ведение формулярных списков таких лиц. Работа в Державной Канцелярии распределялась так: І. Секретариат Рады Министров Сюда поступали все законопроекты из ведомств, им они разсылались в копиях для ознакомления всем министрам, отсюда они поступали в Раду Министров на затверждение и затем по утверждении передавались в Департамент Законодавчих Справ для окончательной редакции с чисто юридической стороны, во избежание юридических противоречий и для об’единения с кодификационной стороны. Так как во времена Гетмана было две Рады Министров (Большая и Малая для несложных законов), то во главе Секретариата стояли два Секретаря Рады Министров (Большой и Малой) с их помощниками и соответствующим штатом служащих. На Секретарей Рады Министров возлагалось также секретарство в самих заседаниях Совета Министров и составление журналов этих заседаний. ІІ. Департамент Законодавчих справ Сюда поступали законопроекты, уже одобренные Советом Министров, для окончательной редакции их с юридической стороны, после чего они передавались Державному Секретарю, который и представлял их лично на утверждение Гетману или Директории. Затем после утверждения закона Гетманом или Директорией, закон передавался опять сюда для сообщения подлежащим ведомствам о состоявшемся законе, а также для посылки копии в Державный Вестник для опубликования во всеобщее сведение. Здесь хранились подлинники законов. Во главе стоял Директор Департамента. Два Вице-Директора и Начальники Отделений, а также несколько старших деловодов были лицами, редактировавшими эти законы с юридической стороны, с той разницею, что Вице-Директорам принадлежала уже проверка работы начальников отделений и старших деловодов в отношении редакции законов, иначе говоря второе их чтение с юридической стороны. На этой работе было 2 Вице-Директора, 5 Начальников Отделений и 3 Старших Деловода (юриста).
№ 570. [5 червня 1919 р.]
147
Нужно отметить, что начальник отделения являлся фактически лишь редактором закона и никаких иных лиц ему подчинено не было, как это можно было бы думать, судя по названию должности, как не было и самих отделений, и работа поручалась тому или иному начальнику отделения не в связи с какимнибудь разделением работ по отделам, а просто в зависимости от того, кто уже сдал прежде порученную ему работу. При Департаменте еще состоял необходимый штат деловодов и урядовцев, на которых уже лежало печатание на машинках законов, а также текущая переписка и иные канцелярские обязанности. Был еще 6-ой Начальник Отделения, которому было подчинено четыре лица (старший деловод и 3 урядовца); на них лежало извещение ведомств об утвержденных законах, посылка законов в Державный Вестник для напечатания, а также хранение подлинного закона. При Департаменте состоял еще Непременный Член Терминологичной Комиссии. Для наблюдения за правильностью и однообразием украинской юридической терминологии и ее выработки первоначально была учреждена так. наз. Терминологичная Комиссия, но вскоре как очень тяжелое учреждение она была упразднена, и оставлен был один ее Непременный Член (профессор Университета и Академик Украинской Академии Наук), который и отлично справлялся со всеми возникавшими в Департаменте вопросами по поводу терминологии). Нужно добавить, что при Гетмане большинство законопроектов поступало в Державную Канцелярию на русском языке и уже в Департаменте Законодавчих Справ приходилось их переводить на язык украинский. ІІІ. Загальный Департамент Он состоял из 3 отделений: Первое – заведовало всей перепиской Державной Канцелярии с другими ведомствами; Второе – перепиской о личном составе Державной Канцелярии и хранением послужных списков и наказов Гетмана или Директории о назначении высших должностных лиц, которые назначались властью; Третье – бухгалтерия Державной Канцелярии. Во главе Департамента стоял его Директор; кроме того один был ВицеДиректор; во главе первых двух отделений стояло по одному начальнику отделений, во главе третьего – Старший Бухгалтер. IV. Отдел кодификации законов Ему предполагалось поручить кодификацию законов Украины в особый Свод Украинских Законов, предварительно же отдел работал над составлением печатного сборника уже изданных на Украине законов с алфавитным и предметным указателями, и первый том (предполагалось пока что два тома) уже был в типографии, вчерне был окончен и второй том. На обязанности отдела было также давать ведомствам юридические заключения по тем законопроектам, которые они вносили или по тем вопросам, которые возникали в связи с тем или иным законом.
148
№ 570. [5 червня 1919 р.]
Отдел состоял из 15 лиц: во главе – заведующий отделом, затем Член Кодификатор, упраздненный Директорией, 4 так наз. Редактора законов и 3 их помощника да 6 урядовцев. Содержание служащие получали согласно штатам, но с добавками на дороговизну, по закону 19-го ноября 1918 года в зависимости от их семейного положения. Наличный состав служащих, специалистов, позволяет утверждать, что, хотя все старшие чины и выехали из Киева, однако работа может быть налажена вполне.
ЦДАВО, ф. 1064, оп. 1, спр. 37а, арк. 21–22 зв. Оригінал (без підпису). Машинопис.
№ 571 10 червня 1919 р. Київ. – Декрет Раднаркому УСРР про заборону спільної служби родичів та свояків в одній радянській установі
Совет Народных Комиссаров УССР постановляет: 1. Декрет об ограничении совместной службы родственников в советских учреждениях от 25 февраля 1919 года* отменить. 2. Ввести в действие следующие правила: 1) § В одном и том же отделе или соответствующем подразделении советского учреждения как центрального, так и местного, не могут находиться на службе сотрудники, состоящие между собой в первых четырех степенях родства или в первых двух степенях свойства. Примечание 1-е: Под центральным учреждением понимается такой самостоятельный орган Советской власти, в котором ответственные руководители и члены руководящей коллегии назначаются ЦИК Украины или Совнаркомом, а под местным – такой же орган Советской власти, в котором ответственные руководители и члены коллегии назначаются местным исполкомом. Примечание 2-е: Вопрос о том, считать ли данную часть отделом или соответствующим отделу подразделением окончательно разрешается ответственным руководителем или коллегией данного учреждения. Примечание 3-е: В случае распадения крупного отдела или соответствующего подразделения советских учреждений на подотделы, ответственным руководителям или коллегии данного учреждения предоставлено право допускать службу лиц, означенных в ст. 1 в различных подотделах. 2) § Настоящий декрет не распространяется: 1) на служащих, занимающих должности по выборам, 2) на рабочих советских учреждений. 3) § Лица, приглашаемые на службу, как специалисты, если они окажутся в родстве или свойстве (ст. 1) с кем-либо из уже находящихся на службе, а также состоящие в родстве или свойстве (ст. 1) с ответственными руководителями или
*
Див. док. № 550, датований 21 лютого 1919 р.
№ 571. 10 червня 1919 р. Київ
149
членами коллегии данного учреждения, могут быть приняты или оставлены на службе лишь по особому постановлению коллегий данного учреждения или, при отсутствии коллегий, ответственных руководителей с разрешения местного отдела труда в местных учреждениях и Наркомтруда в центральных. 4) § При увольнении служащих на основании настоящего декрета, вопрос о том, кто именно из родственников должен оставить службу, разрешается ответственными руководителями или коллегией учреждения. 5) § При приеме на службу не принимаются во внимание рекомендации родственников или свойственников степеней, указанных в ст. 1 этого декрета. 6) § Лица, виновные в нарушении настоящего декрета, подлежат немедленному устранению от должности, и в особо важных случаях предаются Суду Революционного Трибунала. Председатель Совета Народных Комиссаров Х. Раковский Народный Комиссар Труда Б. Магидов За Управляющего Делами Совнаркома секретарь Вик. Торговец Редактор [підпис]
ЦДАВО, ф. 1738, оп. 1, спр. 14, арк. 58–59. Машинописна копія.
№ 572 23 червня 1919 р. Прага. – Із розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 348 “Про виплату нижчим державним службовцям грошової допомоги у зв’язку із дорожнечею”
Čl. I. Platnost ustanoveni §§ 1–10 nařizeni ministerstva financi ze dne 11. záři 1918, č. 333 ř. z., prodlužuje se do konce prosince 1919. Čl. II. Zněni § 4. ministerského nařizeni ze dne 11. záři 1918, č. 333 ř. z., doplňuje se následujicim ustanovenim s platnosti od 1. července 1919: (7) Družky života, jež jsou matkami nemanželských děti státniho zaměstnance, jakož i nemanželské ditky, schovanci, pokud ziji ve společné domácnosti se zaměstnancem, jsou postaveny na roveň legitimnim manželkam nebo legitimnim dětem zaměstnance. Stejně posuzuji se i ty nemanželskě děti státniho zaměstnance s jeho svolenim v matrice jemu připsané, které sice nežiji s nim ve společné domacnosti, k nimž však on plni vyživovaci povinnosti. […] Čl. IV. Pro drahotni přidavky povolené dle § 9 ministerského nařizeni ze dne 11. záři 1918, č. 333 ř. z., jinym, než v § 5 až § 7 tohoto nařizeni uvedeným státnim zřizencům plati dále až do konce prosince 1919 v tě přičině dosud vydaná nařizeni, pokud se nestala zatim bezpředmětnými převzetim těchto zřizenců do stavu státnich zaměstnanců uvedených v § 5 až § 7 v předu zminěného ministerského nařizeni.
150
№ 5 7 2 . 2 3 ч е р в н я 1 9 1 9 р . П р а га
Čl. V. Toto nařizeni nabývá účinnosti 1. červencem 1919. Jeho výkonem pověřuji se veškeři ministři. Dr. Stránský v. r., v zastoupeni min. predsedy. Dr. Rašin v. r. Habrman v. r. Dr. Zahradnik v. r. Dr. Soukup v. r. Dr. Šrobár v. r. Prášek v. r. Staněk v. r. Klofáč v. r. Dr. Vrbenský v. r. Пер ек ла д Ст[аття] I Виплата, встановлена §§ 1–10 розпорядження міністерства фінансів № 333 і[мперських] з[аконів] від 11 вересня 1918 р., триває до кінця грудня 1919 р. Ст[аття] ІІ Зміст § 4 міністерського розпорядження № 333 і[мперських] з[аконів] від 11 вересня 1918 р. доповнюється приписом щодо виплат з 1 липня 1919 р.: (7) Дружини (у незареєстрованому шлюбі), які є матерями позашлюбних дітей державного службовця, а також і позашлюбні діти, вихованці, оскільки вони мешкають спільно зі службовцем, прирівнюються до законних дружин або законних дітей службовця. Так само це стосується і тих позашлюбних дітей державного службовця, які за його згодою записані у його метриці, не мешкають спільно з ним, але по відношенню до них він виконує обов’язки, пов’язані з їх утриманням. […] Ст[аття] ІV Що стосується додаткових виплат, пов’язаних з дорожнечею, передбачених § 9 міністерського розпорядження від 11 вересня 1918 р. № 333 і[мперських] з[аконів], іншим, ніж вказано у §§ 5–7 цього розпорядження, державним службовцям і надалі надаються ці додаткові виплати до кінця грудня 1919 р., і з цієї причини було видане розпорядження, оскільки ще не втратило чинності надання статусу державних службовців [особам], зазначеним у §§ 5–7 вищезгаданого міністерського розпорядження. Ст[аття] V Це розпорядження набирає чинності з 1 липня 1919 р. Його виконання обов’язкове для всіх міністрів. Др. Странскі в. р., виконуючий обов’язки голови уряду Др. Рашін в. р. Габрман в. р. Др. Заграднік в. р. Др. Соукуп в. р. Др. Шробар в. р. Прашек в. р. Станек в. р. Клофач в. р. Др. Врбенскі в. р.
Sbirka zákonů a nařizeni Státu Československého. – Ročnik 1919. – Praha, 1919. – S. 457. Мова чеська.
№ 5 7 2 . 2 3 ч е р в н я 1 9 1 9 р . П р а га
151
№ 573 27 червня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 136) Ради Народних Міністрів про негайне відкликання з відпусток урядовців “в зв’язку з змінившимися обставинами”, через що “у всіх відомствах праця збільшилась”
Головував: Б. Мартос Присутні міністри: Д. Одрина, І. Мазепа, Т. Черкаський, О. Безпалко, М. Ковалевський, М. Шалдун, А. Лівицький, керуючий міністерством пошт і телеграфів І. Паливода, т. керуючий міністерством єврейських справ П. Красний, заступники міністрів: народної освіти, тов. мін. Н. Григоріїв, керуючого міністерством культів, директор департаменту К. Мирович, державного контролера, директор департаменту І. Кабачков, заступник керуючого управлінням преси та інформації, товариш керуючого І. Часник, державний секретар Л. Шрамченко На засіданні був присутнім головний начальник постачання п. Дурбак Секретарював: секретар Ради Народних Міністрів В. Крушинський Засідання відчинено о 6 1\2 год. вечора. Слухали: Постановили: […] 7) Доклад державного секре- […] 7) Приймаючи на увагу, що в зв’язку з таря про необхідність, в зв’язку з змінившимися обставинами у всіх відомствах змінившимися обставинами, закли- праця збільшилась, Рада Міністрів ухвалила кати негайно до праці урядовців, негайно закликати до праці урядовців, звільзвільнених у відпустку на підставі нених у відпуск на підставі постанов від 2 та постанов Кабінету Міністрів від 2 23 травня б.р., при чому на повернення урядовців встановити строк десять день, а для та 23 травня б.р. […]. перебуваючих на території, зайнятій ворогом 3 тижні з дня оголошення в часописах заклику. Не повернувшихся в зазначений термін урядовців залишити за штатом. Надати кожному міністрові право збільшувати кількість урядовців в міністерстві по його погляду, в межах існуючих штатів. На тих урядовців, які будуть заново прийняті в м. Кам’янці на посади до центральних установ, поширити чинність закону від 14 квітня б.р. про задоволення добовими урядовців місцевих інституцій м. Кам’янця. Встановити певний догляд по міністерствах, аби відносно урядовців, залишених поза штатом в одному міністерстві, при прийомі їх в друге, чи переводі, обов’язково додержувались вимоги щодо зарахування одержаних ними можливих переборів по попередній службі і поновлення міністерством кредиту
152
№ 573. 27 червня 1919 р.
того відомства, з якого урядовець одержав наперед платню. […]
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 158–160. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 386–387.
№ 574 1 липня 1919 р. Берегове. – Із звіту в. о. піджупана Березької жупи законодавчій комісії жупи про стан державної служби в жупі після поразки комуністичної влади
Весняне чергове засідання законодавчої комісії не змогло відбутися, бо в той час на чолі жупної адміністрації стояли органи Угорської Радянської республіки, більшовицький уряд, очолюючи панування пролетаріату, замість законодавчої комісії, створив, на здійснення автономії, орган класового панування. Внаслідок приходу румунської королівської армії, що стався 27 квітня, ми дістали змогу відновити законний порядок, і в зв’язку з тим, що законодавча комісія збирається на свої позачергові загальні збори, використовуємо нагоду, щоб згідно з 21 законом (§ 68, пункт 6) від 1886 р. зробити встановлений періодичний піджупанський звіт, що повинен подаватися. У мене немає можливості охопити в своєму звіті весь той період, що минув після осінніх чергових загальних зборів, бо в місяцях листопаді і грудні я не займав керівного поста, а починаючи з січня, в силу революційних подій, я залишив жупну державну службу і тільки в день приходу румунської королівської армії, 27 квітня, знову зайняв свій пост. У своєму звіті внаслідок цього я можу охопити тільки травневу і червневу діяльність. Після приходу в Березьку жупу румунської королівської армії її командуючий взяв владу. Майже одночасно з румунською армією вступила в Березьку жупу і чехословацька республіканська армія. Дві регулярні окупаційні армії створили на території Березької жупи два різних становища, а саме: в м. Мукачеві, в Мукачівському, Латоричанському, Свалявському і Нижнєверечанському округах владу взяли органи Чехословацької республіки, а в м. Берегові, в Тисагатському, Мезекасоньському, у гірських округах влада залишилася і надалі в руках жупних органів, і командуючий місцевою румунською королівською охороною знову заявив, що не втручається в дії адміністрації. Отже, на території трьох низинних округів і міста Берегова адміністративне керівництво здійснюється і надалі згідно з нашими власними законами і звичаями, безумовно в межах, оголошених румунською королівською армією розпоряджень. У своїй службовій діяльності я надавав великої ваги тому, щоб дотримувати якнайкращих відносин з окупаційною румунською королівською армією, щоб здобути для жупи довір’я панів командуючих. Тобто румунську окупаційну армію вважаю не ворогом, а визволителем, який врятував нас і наше майно від червоної влади. Саме тому намагаюся з найбільшою готовністю і енергією задовольнити
№ 5 7 4 . 1 л и п н я 1 9 1 9 р . Б е р е го в е
153
будь-яке бажання румунських частин. Між іншим, можу констатувати, що румунські частини, незважаючи на висунуті вимоги з метою задоволення потреб армії, не наклали на жупу воєнної контрибуції і під час конфіскації державного майна виявили таку велику поступливість, яку можна вважати безприкладною щодо окупаційної армії. В зв’язку з усім цим я не лише в силу обов’язку, але й з радістю задовольнив те розпорядження командування румунської королівської армії, згідно з яким воно вимагало видачі з метою забезпечення армії 2000 шт. білизни. Значні крадіжки, що зросли в окремих частинах жупи, можуть бути приписані сучасному перехідному становищу. Проведеними перевірками встановлено, що ці прикрі вчинки зроблено здебільшого цивільними особами і саме в дуже багатьох випадках цивільними особами, одягненими у військову уніформу, і є ґрунтовне підозріння, що крадіжки і грабунки в багатьох випадках стали наслідком більшовицької агітації. В інтересах припинення цього прикрого становища я вважав би бажаним, щоб на території жупи була створена відповідна жандармерія, тому я вступив у контакт у цьому відношенні з командуючим місцевої румунської королівської охорони і маю ґрунтовну надію на сприятливе вирішення питань. Найважливішим завданням відомств я вважав придушення більшовицького руху і здійснення необхідних попереджуючих заходів для зміцнення загального порядку. З цією метою з самого початку стараюсь, щоб усі елементи, які брали активну участь у більшовизмі і відносно яких передбачається, що можуть продовжувати далі свою руйнівну роботу, були взяті під нагляд та інтерновані. В моєму відомстві дотепер розглянуто 216 справ осіб, що брали активну участь у більшовизмі. Із них шістьох я передав румунському королівському військовому трибуналу, з метою інтернування відправлено 94, в 16 випадках винесено, але ще не виконано рішення про інтернування, відправлено етапним порядком 3. Затримано перед інтернуванням 31 і під слідством без затримання знаходяться 25, звільнено і випущено на волю 26, нарешті, втекли 15. До осіб, що брали активну участь у більшовизмі, застосовуються такі правила: про кого встановлюється, що перед приходом румунської королівської армії відігравав роль у комунізмі, той передається з метою інтернування румунській королівській армії. Хто проводить більшовицьку агітацію після приходу румунської королівської армії, того судить румунський королівський військовий трибунал. Осіб, що підлягають інтернуванню, поки за їх відправку не відповідає румунська королівська армія, тримають в берегівській судовій в’язниці. Винесення рішення про інтернування я зберіг за собою і виношу його щоразу на підставі даних слідства […]. Оскільки перевірка пересування чужих осіб має в сьогоднішніх умовах ще більше значення, я знову розпорядився про опублікування розпорядження міністра внутрішніх справ № 5112/1914* відносно заявочного обов’язку і дав вказівки поліцейським відомствам відносно якнайпильнішого контролю за цим обов’язком. Оскільки Радянська республіка в галузі житлової справи створила таке ста*
Документ не виявлено. № 5 7 4 . 1 л и п н я 1 9 1 9 р . Б е р е го в е
154
новище, яке не могло залишитись незміненим, я встановив право скарги для всіх тих, до кого вселено під час Радянської республіки небажаних мешканців. Далі, я розпорядився, щоб житлова справа велась на підставі житлового розпорядження Векерле. Я звільнив д-ра Сюк Аладара від завідування житловим відомством і для забезпечення виконання обов’язків щодо житлового відомства запросив приказного суддю д-ра Дудаш Белу. Оскільки надалі суд не може обійтися без д-ра Дудаш Бели, я дав вказівку бургомістру м. Берегова, щоб уже зараз на посаду голови житлового відомства робив призначення згідно з положенням. На території жупи є такі сім’ї, голови яких одержували допомогу з тієї чи іншої військової каси, і зараз сім’ї не одержують цієї допомоги. Оскільки ці сім’ї не з своєї вини не можуть забезпечувати своє існування, я розпорядився про встановлення і видачу для них за рахунок внутрідержавної казни місячної допомоги в розмірі до 300 крон. Багато унтер-офіцерів жандармських частин перебувають у жупі і, оскільки командування звідси вибуло, не можуть одержувати платні. Для них я відпустив регулярну платню за рахунок внутрідержавної казни з тією умовою, що дані особи зобов’язані на мій заклик виконувати службу в збройних силах. В сьогоднішніх умовах адміністративні службовці надмірно завантажені зовнішньою службою, а внаслідок дорожнечі їхні витрати навіть віддалено не відповідають покриттю в поденній платні і платні за транспорт. Передбачаючи, що угорський уряд розв’язав би це питання, я розпорядився про збільшення надвишок до денної платні, до кілометрових і до платні фіакрам. Комуністичний директоріум припинив вихід жупного офіціального органу. Оскільки вихід цього офіціального органу є не лише вимогою законності, але являє собою також адміністративний інтерес, я просив і одержав від командуючого румунською королівською охороною дозвіл на відновлення офіціального органу […].* Велику радість спричинило те, що частина вивезених більшовиками заложників, внаслідок втручання місії Міжнародного Червоного Хреста, повернулася додому. За чуле піклування я висловив місії Міжнародного Червоного Хреста подяку, водночас попросив у представництві місії пана французького капітана Гакціуса, щоб поширив захист Червоного Хреста і на інших громадян Березької жупи, незаконно засуджених та інтернованих більшовиками. Козма Дьєрдь, заступник піджупана
Держархів Закарпатської області, ф. 283, оп. 1, спр. 5303, арк. 10–11. Друк. відбиток. Переклад з угорської мови. Опубл.: Тернистий шлях до України. – Ужгород, 2007. – № 69. – С. 110–113.
* У пропущеній частині документа йдеться про призначення службовців і виплату їм платні та про адміністративно-територіальний поділ Саболчської жупи.
№ 5 7 4 . 1 л и п н я 1 9 1 9 р . Б е р е го в е
155
№ 575 5 липня 1919 р. – З журналу засідань (ч. 140) Ради Народних Міністрів про повернення за компетенцією до Міністерства внутрішніх справ справи щодо надання матеріальної допомоги обікраденому урядовцеві МВС Марії Михайленко
Головував: Б. Мартос Присутні міністри: М. Шалдун, Т. Черкаський, Д. Одрина, керуючий міністерством пошт і телеграфів І. Паливода, тимч. кер. Міністерством єврейських справ П. Красний, заступник керуючого управлінням преси й інформації І. Часник, т. в. об. міністра морських справ [М.] Злобін, заступник міністра народної освіти, товариш міністра Н. Григоріїв, заступник державного контролера І. Кабачков, державний секретар Л. Шрамченко Секретарював: секретар Ради Народних Міністрів В. Крушинський Засідання відчинено о 6 год. вечора. Слухали: Постановили: […] IX. Надісланий міністерством […] IX. Приймаючи на увагу, що в кошвнутрішніх справ доклад про вида- торисі кожного міністерства є кредити чу урядовцеві мін. внутрішніх справ на відповідні видатки, а також, ця справа Марії Михайленко, обікраденій 20 не виходить з компетенції міністра, Рада цього червня, допомоги в розмірі Міністрів ухвалила доклад повернути до міністра внутрішніх справ. 2.000 карб.
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 166 і зв. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 399.
№ 576 14 липня 1919 р. – З меморандуму Григорія Жатковича про майбутній державно-адміністративний устрій та організацію державної служби на Закарпатті (в “Русинії”) у складі Чехословацької Республіки
1. Назва – “Русинія” (Russinia) а) Підстави. Така назва вживається в офіційних русинських газетах (документах?) в Америці. б) Самоназва народ “русини”. Така ж назва вживається у двох його народних гімнах “Я русин был”, “Подкарпатскиі русины”. в) Країна словаків – Словаччина, росіян – Росія, сербів – Сербія, хорват – Хорватія, румунів – Румунія. Отже, країна русинів – Русинія. 2. Мова а) Для урядовців і управлінців, які будуть лояльні Русинії і Чехословацькій республіці, але які не володіють словом і письмово русинською мовою, треба
156
№ 575. 5 липня 1919 р.
дати термін до одного року, щоб вони вивчили мову народу; але на протязі року залишаються на своїх постах. б) В початкових класах шкіл навчання проводиться тільки на русинській мові; у старших класах, але не більше як три роки, продовжувати навчання мадярською мовою, але і за цей час кожний учень повинен вивчити русинську мову. 3. Губернатор Цей титул повинен мати глава адміністрації русинського штату; такому титулу треба віддати перевагу перед будь-яким іншим, як наприклад, “Комісар”, або ж інший, які могли б викликати у народу підозріння, що їх штат не повністю самостійний. В тому випадку, якби першим губернатором став громадянин Сполучених Штатів, заперечення проти титулу губернатора може бути еліміновано присягою такого змісту: “Я (прізвище) урочисто присягаю, що як губернатор буду сумлінно працювати на користь Русинського штату і Чехословацької республіки. Якби сталося так, що із своїх офіційних повноважень я був би змушений прийняти рішення в інтересах штату і республіки, але які б шкодили інтересам Сполучених Штатів Америки, обіцяю, що я відразу подаю у відставку”. Така формула подобалася б не тільки русинам, які дуже поважають Сполучені Штати і президента Вільсона за їх участь у визволенні русинів, але була б до вподоби і американцям. 4. Кордони Вкрай необхідно, щоб тимчасові кордони Русинії були остаточно визначені, щоб ці кордони відповідали, наскільки це можливо, 13 пункту тих “14 пунктів”, що були передані Американською Русинською Комісією президентові Масарикові 10.V.1919 р. 5. Адміністрація Губернатор має призначати таких урядовців: 1) секретаря або міністра штату і внутрішніх справ; 2) секретаря або міністра культури і шкіл; 3) секретаря або міністра транспорту і пошти; 4) секретаря або міністра фінансів; 5) секретаря або міністра сільського господарства і лісової справи; 6) секретаря або міністра праці; 7) секретаря або міністра без портфеля (на це місце треба назначити Теофіла Жатковича, який добре обізнаний із ситуацією в Русинії і Америці, знає мови англійську, русинську, російську словацьку і мадярську) 8) три жупани (штат треба буде розділити знову на три жупи), 9) секретаря або міністра юстиції. 6. Законодавство а) Члени парламенту в Празі: штат мав би бути поділений на 20 округів (дистриктів); з кожного з них посланий один представник у парламент. б) Члени малого парламенту в Ужгороді: із кожного вище названого округу мають бути послані два представники в малий парламент в Ужгороді: цей орган має приймати всі рішення, що стосуються місцевих справ.
№ 576. 14 липня 1919 р.
157
7. Судова система З невеликими змінами залишити сучасну систему. […] 11. Громадянство і перепис населення а) Негайно провести перепис на території Русинії. б) Громадянство мають одержати тільки ті, що народились на території Русинського штату і які не стали пізніше громадянами інших держав. в) Для всіх інших треба ввести американську систему натуралізації (громадянство можна отримати після п’яти років перебування в країні і випробування). г) Жінки мають мати виборче право. 12. Суди а) В Ужгороді повинен бути створений найвищий суд штату, складений із 7 суддів. Цей суд має бути останньою апеляційною інстанцією у всіх громадянських справах, крім справ конституційних. б) У Празі повинна бути апеляційна Вища інстанція, яка повинна вирішувати конституційні питання, а також справи, в яких обвинувачений або обвинувач не являються громадянами Русинського штату, але вони є громадянами або жителями Чехословацької Русинської Республіки. 13. Членство у Лізі Націй Оскільки Русинія буде суверенним штатом і поскільки текст угоди про Лігу Націй говорить, що “будь-який суверенний штат, не вказаний у додатку, може стати членом Ліги і т. д.”, було б бажано, щоб Русинія якнайскоріше була б прийнята до Ліги Націй. Саме це чи не найбільше переконає громадян і жителів Русинії, що їх штат є суверенним. […]
Тернистий шлях до України. – Ужгород, 2007. – № 70. – С. 113–117.
№ 577 14 липня 1919 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про справи проти спеціалістів – співробітників радянських установ” (протокол №*, п. 8)
Предложить т. Лацису о всех арестуемых специалистах сообщать Наркому, ознакомляя последнего о содержании возбужденного преследования и не отказывать Наркомам в выдаче соответствующих справок. Поручить тт. Хмельницкому и Лапчинскому ознакомиться с делами, по которым за последние 2–3 недели были вынесены смертные приговоры.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 1, арк. 52. Оригінал. Машинопис.
*
Номер у документі відсутній. № 577. 14 липня 1919 р. Харків
158
№ 578 17 липня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 148) Ради Народних Міністрів про надання одноразової допомоги “на дорожнечу” усім службовцям державних установ та органів місцевого самоврядування
Головував: Б. Мартос і Д. Одрина Присутні міністри: І. Мазепа, А. Лівицький, А. Крушельницький, С. Вітик, Т. Черкаський, О. Безпалко, керуючий міністерством пошт і телеграфів І. Паливода, т. в. о. військового міністра, тов. міністра В. Петров, керуючий справами Директорії [М.] Миронович, державний секретар Л. ІІІрамченко […] IV. Слухали: Внесення голови Ради Міністрів в справі одноразової допомоги на дорожнечу всім служачим державних інституцій та місцевих самоврядувань. Постановили: 1) Видати всім служачим, як центральних, так і місцевих державних установ одноразову допомогу на дорожнечу в розмірі місячного з відсотковими добавками на дорожнечу утримання, з умовою, що окрема допомога не перевищуватиме 2.000 гривень. 2) Виплатити з коштів державної скарбниці всім, як виборним, так і іншим служачим земських та міських губерніальних та повітових самоврядувань одноразову допомогу на дорожнечу в розмірі і на умовах, зазначених в п. 1. Спільне засідання Кабінету Міністрів з представниками галицького уряду призначити на 6 годин вечора 18 липня. Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно: cекретар Ради Народних Міністрів [підпис]
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 175 і зв. Машинопис. Засвідчена копія. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 415–416.
№ 579 16 серпня 1919 р. – З повідомлення газети “Україна” про нові законодавчі акти Директорії УНР стосовно матеріального забезпечення державних службовців
Висока Директорія Добові гроші служачим чоловікові і його дружині Високою Директорією ухвалена 15 серпня постанова про зміну п. IV постанови від 14 квітня 1919 р. про видачу добових грошей з приводу дорожнечі служачим місцевих урядових інституцій міст Кам’янця-Подільського, Проскурова і Рівно за час перебування в цих містах центральних установ. По цій постанові, добові гроші, коли в урядових інституціях служать чоловік і його дружина, видаються в такому порядкові: той, що одержує більший оклад, одержує як сімейний, а другий – як безсімейний.
№ 578. 17 липня 1919 р.
159
Відсоткові надбавки служачим державних інституцій Високою Директорією ухвалений закон про відсоткові надбавки до утримання на дорожнечу для служачих державних інституцій. По цьому закону право на відсоткові надбавки мають служачі державних інституцій, як центральних так місцевих на території УНР, обох полів, не виключаючи й вільнонайманих. Лише нижчезазначені категорії служачих не мають цього права: служачі, майстрові та робітники державних залізниць та служачі в місцевих установах міністерства шляхів, служачі військового й іншого відомства, котрі не одержують утримання з коштів казни або зі спеціальних коштів, парафіяльні священно та церковнослужачі всіх ісповідань, майстрові та робітники і взагалі особи, утримання котрих не передбачається штатами, розписами або окремими законами, а провадиться як плата по найму чи по згоді з кредитів, що асигнуються на провадження певно визначених робіт, служачі, яких закликано на дійсну військову службу й призначено на старшинські та класні посади. Відсоткові надбавки вираховуються на штатне утримання служачих, під котрим розуміється платня, харчові та квартирні гроші. В склад утримання не включаються: надбавки особистого характеру, крім раніш зазначених, пенсії, грошові нагороди, допомоги на виховання дітей, під’ємні і добові гроші і інші. Коли служачий займає декілька посад, з котрих кожна підходить під чинність цих правил, то відсоткова надбавка видається тільки по тій посаді, по котрій призначено найбільший оклад утримання. Відносно розміру відсоткової надбавки служачі поділяються на дві категорії: 1. Нежонаті та незамужні, а також бездітні і 2. Маючі дітей, як шлюбних, так і позашлюбних до 16-ти років. Надбавки видаються в слідуючому розмірі: для служачих, утримання яких до 4200 крб. включно, в місці перебування уряду: 1-ї кат. 120%, 2-а кат. 140%, для провінції: 1-а кат. 100%, 2-а кат. 120%, для міст Одеси і Миколаєва: 1-а кат. 110%, 2-а кат. 130%; 4200 до 7200 крб. вкл.; в місці перебування уряду: 1-а кат. 100%, 2-а кат. 120%; для провінцій: 1-а кат. 80%, 2-а кат. 100%; в мм. Одеси і Миколаєва: 1-а кат. 90%, 2-а 110%; 7200 до 10000 крб. вкл.; в місці перебування уряду: 1-а 90%, 2-а 100%; для провінцій: 1-а 70%, 2-а 80%; в мм. Одесі та Миколаєві: 1-а 80%, 2-а 90%. 10000 та 15000 крб. вкл.: в місці перебування уряду; 1-а 70%, 2-а 80%; для провінцій: 1-а 50%, 2-а 60%; в мм. Одесі та Миколаєві: 1-а 60%, 2-а 70%; вище 15000 крб. в місці перебування уряду: 1-а 50%, 2-а 60%; для провінцій: 1-а 40%, 2-а 50%; в мм. Одесі та Миколаєві: 1-а 45%, 2-а 55%. Ці відсоткові надбавки до утримання ніяким одчисленням не підлягають і виплачуються одночасно з утриманням. Закон цей вводиться в життя на території, яка знаходилась в час його затвердження під владою Директорії УНР з 1 червня 1919 р., а в інших місцях з часу переходу їх під владу Директорії УНР.
Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 581– 583.
160
№ 5 7 9 . 1 6 се р п н я 1 9 1 9 р .
№ 580 26 серпня 1919 р. – Повідомлення газети “Україна” про ухвалення Директорією УНР постанови стосовно поліпшення матеріального становища службовців урядових установ у м. Кам’янці-Подільському
Розгрузка м. Кам’янця і збільшення добових служачим Високою Директорією ухвалена постанова про розгрузку м. Кам’янця на Поділлю, відокремлення його з повітом з фронтової смуги, про зняття в місті і повіті військового стану і про поліпшення матеріального становища служачих урядових установ, перебуваючих в м. Кам’янці. В першу чергу мусять бути вивезеними військові штаби. Міністру народного господарства доручається подбати про постачання кооперативів службовців урядових установ харчовими продуктами по твердих цінах. Служачим центральних і місцевих установ, які перебувають в м. Кам’янці на Поділлі, збільшуються добові гроші в такий спосіб: для служачих, які одержують добові гроші на підставі закону від 10 лютого 1919 р. “Про виплату добових грошей співробітникам державних установ на випадок евакуації”, подвоюються зазначені в цьому законі оклади добових грошей; для служачих, які одержують добові гроші на підставі постанови від 14 квітня 1919 р. “Про видачу добових грошей з приводу дорожнечі служачим місцевих урядових інституцій мм. Кам’янця-Подільського, Проскурова й Рівного за час перебування в цих містах центральних установ” та на підставі постанови від 18 липня 1919 р. “Про добові гроші служачим центральних урядових установ, які не одержують евакуаційних добових грошей”, збільшуються зазначені в цих постановах оклади добових грошей на п’ятдесят гривень кожний оклад. Збільшення добових грошей не поширюється на служачих, які одержують даремний харчовий пайок. Видача збільшених добових грошей починається з 1 серпня 1919 р. і припиняється окремою постановою Ради Народних Міністрів по внесенню міністра фінансів.
Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 587.
№ 581 30 серпня 1919 р. – З журналу засідань (ч. 179) Ради Народних Міністрів про призначення Директорією УНР Ісаака Мазепи Головою Ради Міністрів замість звільненого “з огляду на перевтому” від обов’язків Голови Бориса Мартоса з оголошенням останньому щирої подяки “за його корисну для республіки працю”
Головував: І. Мазепа Присутні міністри: Б. Мартос, С. Вітик, А. Лівицький, М. Шадлун, О. Безпалко, т. в. о. військового міністра В. Петров, керуючий міністерством пошт і телеграфів І. Паливода, тимч. керуючий міністерством єврейських справ П. Красний, т. в. о. керуючого міністерством морських справ [М.] Злобін, товариш міністра
№ 5 8 0 . 2 6 се р п н я 1 9 1 9 р .
161
земельних справ І. Чорноус, т. в. о. державного контролера І. Кабачков, державний секретар Л. Шрамченко Секретарював: В. Крушинський На засіданні був присутній головний державний інспектор [В.] Кедровський Засідання відчинено о 8-год. вечора. І. Слухали: Повідомлення в порядку інформації голови Ради Міністрів і міністра внутрішніх справ І. Мазепи про призначення його Високою Директорією головою Ради Міністрів замість звільненого з огляду на перевтому від обов’язків голови Ради Народних Міністрів згідно з проханням Бориса Миколайовича Мартоса, а також висловлене п. Мазепою прохання до Ради Міністрів про спільну допомогу його в тій важкій праці, яка чекає його на посаді голови Ради Міністрів. Постановили: [1)] Повідомлення голови Ради Народних Міністрів п. Мазепи прийняти до відома. 2) Висловити від імені Ради Міністрів б. голові Ради Міністрів Б. М. Мартосу щиру подяку за його корисну для республіки працю, а також жаль з приводу того, що надірвані сили його не залишають можливості Борису Миколайовичу і надалі продовжувати умілу свою працю на посаді голови Ради Міністрів. […] Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно: Секретар Ради Народних Міністрів [підпис]
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 152 і зв. Засвідчена копія. Машинопис. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 479.
№ 582 15 вересня 1919 р. – З журналу засідань (ч. 192) Ради Народних Міністрів про ухвалення проекту штатів державних інспекторів
Головував: М. Шадлун Присутні міністри: С. Тимошенко, О. Безпалко, С. Вітик, в. о. військового міністра В. Петров, керуючий міністерством пошт і телеграфів І. Паливода, тимч. керуючий міністерством єврейських справ П. Красний, керуючий міністерством преси й пропаганди Т. Черкаський, т. в. о. кер. міністерством морських справ [М.] Злобін, тов. міністра народної освіти П. Холодний, т. в. о. державного контролера І. Кабачков, державний секретар Л. Шрамченко. Секретарював: В. Крушинський На засіданні був присутнім пом. головного державного інспектора [І.] Романченко. Засідання відчинено о 7 1/2 год. вечора. […]
162
№ 582. 15 вересня 1919 р.
II. Слухали: Доклад заступника головного державного інспектора проекту штатів державних інспекторів. Постановили: Проект штатів державних інспекторів ухвалити в редакції запропонованій фінансовою комісією з поправками, а саме: в штатах 4.1 (управління головного державного інспектора) замість 2 помішників головного державного інспектора встановити 3; замість посади секретаря ввести посаду урядовця для доручень (він же особистий секретар) IV класи з окладом утримання в 26.400 гр. на рік; штати 4.2. (державний інспектор Дієвої армії) викреслити. В штатах 4.9. (головного управління Генерального штабу) і 4.13 (державний інспектор управління головного постачання) державного інспектора по класу посади прирівняти до класи посади начальника ГУГШ і головного начальника постачання і встановити їм оклад платні по 36.000 гр. на рік. В штатах державного інспектора Кордонного корпусу посаду Державного інспектора прирівняти до III класи з платнею 36.000 гр. на рік. державному інспектору Кордонної бригади встановити платню 30.000 гр. на рік і його помічникові – 24.000 гр. на рік і державному інспекторові відділу Пограничного корпусу встановити платню – 26.400 гр. на рік. […] Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно: Секретар Ради Народних Міністрів [підпис]
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 16, арк. 84–85 зв. Засвідчена копія. Машинопис. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 502–504.
№ 583 16 вересня 1919 р. – Постанова Директорії Української Народної Республіки про асигнування на представництво і пов’язані з ним “безвідчитні” видатки
Асигнувати в розпорядження Голови Ради Міністрів з 50-ти міліонного фонду по переведенню непередбачених й секретних видатків безпосереднім розпорядженням Директорії Української Народньої Республіки два міліони чотириста двадцять тисяч гривень для видачі в безвідчитні видатки на представництво та зв’язані з ним видатки п.п. Міністрам, Керуючим Міністерствами і Товаришам Міністрів по прикладеному списку*. Голова Директорії С. Петлюра Члени: А. Макаренко Ф. Швець Керуючий справами Директорії М. Миронович
ЦДАВО, ф. 1429, оп. 1, спр. 1, арк. 28. Оригінал. Машинопис.
*
Список відсутній.
№ 583. 16 вересня 1919 р.
163
№ 584 26 вересня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 198) Ради Народних Міністрів про встановлення для центральних і місцевих державних установ 6-годинного робочого дня, єдиних службових годин (від 9-ї ранку до 3-ї год. пополудні), вартування у позаслужбові години (без зарахування варти позаслужбовою працею); запровадження в усіх урядових установах такого ритму роботи, який би “відповідав вимогам життя і загального напруження державної праці”
Головував: І. Огієнко Присутні міністри: С. Тимошенко, С. Вітик, П. Красний, Т. Черкаський, Б. Мартос, в. о. військового міністра В. Петров, керуючий міністерством пошт і телеграфів І. Паливода, товариші міністрів: П. Холодний і С. Гольдельман, т. в. о. державного контролера І. Кабачков, державний секретар Л. Шрамченко Секретарював: В. Крушинський Засідання відчинено о 7 3/4 год. вечора. […] II. Слухали: Доклад листа Директорії від 21 вересня на ім’я голови Ради Народних Міністрів в справі праці міністерств. Постановили: Листа Директорії прийняти до відома і ухвалити: 1) підтвердити, що канцелярська праця у всіх державних, як центральних, так і місцевих установах, повинна провадитись щодня крім неділь та свят 6 год. на добу і встановити одноманітні для всіх відомств службові години від 9 годин ранку до 3 по обіді. (В інституціях міністерства шляхів, військового, пошт і телеграфів та інш., де по умовах праці визначені інші службові години, залишити існуючі нині години праці). 2) Встановити у всіх інституціях в позаслужбові години варту урядовців, в буденні дні від 3 по обіді і не менш ніж до 9 вечора і в свята та неділі від 9 ранку і не менш ніж до 9 год. вечора. Зазначену варту позаслужбовою працею не вважати і визнати, що загальне число годин праці і вартування для урядовця може перевищувати 6 службових годин на добу. 3) Просити всіх міністрів зробити по відомствах відповідні зарядження, щоби темп праці в установах відомства відповідав вимогам життя і загального напруження державної праці. Окрема думка міністра преси й пропаганди: “Приймаючи на увагу те, що 6 годин, робочий день для урядовців державних установ визначено законом, вважаю недопустимим постанову Ради Міністрів про працю вартових урядовців в позаурядові години поверх 6 годин праці без платні за позачергову працю. Т. Черкаський” […]. Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно: Секретар Ради Народних міністрів [підпис]
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 16, арк. 96–97. Засвідчена копія. Машинопис. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 519–520.
164
№ 584. 26 вересня 1919 р.
№ 585 3 жовтня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 205) Ради Народних Міністрів про асигнування коштів з державної скарбниці “як одноразової допомоги на лікування” отаманам Василеві Тютюннику та Володимирові Сінклеру, які на вищих військових посадах “в найтяжчі часи для УНР чесно і совісно виконували свої обов’язки”
Ч. 205 Головував: І. Мазепа Присутні міністри: Д. Одрина, М. Шалдун, І. Огієнко, С. Тимошенко, О. Безпалко, Б. Мартос, П. Красний, в. о. військового міністра В. Петров, керуючий міністерством пошт і телеграфів І. Паливода, товариш міністра П. Холодний, т. в. о. державного контролера І. Кабачков, головний державний інспектор [В.] Кедровський, державний секретар Л. Шрамченко Секретарював: В. Крушинський […] IV. Слухали: Доклад листа Головного отамана на ім’я голови Ради Народних Міністрів в справі асигнування сум, яко допомоги на лікування бувшим в. о. командуючому Наддніпрянською армією отаману Тютюннику і в. о. начштабу тієї ж армії отаману Сінклеру. Постановили: Приймаючи на увагу заслуги отаманів Тютюнника і Сінклера перед республікою, першого на посту начштабу Дієвої і далі в. о. командуючого Наддінпрянською армією і другого, яко генерал-квартирмейстра штабармії, а далі в. о. начштабу Наддніпрянської, на яких постах обидва вони, починаючи з Києва і до нині в найтяжчі часи для УНР чесно і совісно виконували свої обов’язки і працювали з напруженням всіх сил, Рада Міністрів ухвалила асигнувати з коштів державної скарбниці отаманам [В.] Тютюннику і [В.] Сінклеру одноразову допомогу на лікування по 60.000 гривень кожному […]. Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно: Секретар Ради Народних Міністрів [підпис]
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 16, арк. 105–106 зв. Засвідчена копія. Машинопис. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 533–535.
№ 586 13 жовтня 1919 р. – “Закон про урочисту обітницю Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Народній Республіці”, ухвалений Радою Народних Міністрів; форми присяги
На зміну та доповнення попередніх законів встановити такі форми урочистої обітниці на вірність Українській Народній Республіці. І. УРОЧИСТА ОБІТНИЦЯ ДИРЕКТОРІЇ Ми, Директорія Української Народньої Республіки, даємо цю прилюдну
№ 5 8 5 . 3 жо втн я 1 9 1 9 р .
165
урочисту обітницю, що вірно будемо служити Народові України і утвореній ним Українській Народній Республіці, волю синів її, національну, релігійну та горожанську невпинно боронитимемо, всі сили свої обіцяємо покласти аби закріпити народно-республіканський устрій України основним законом, організовано виявленій волі народа будемо коритися; в державному управлінню будемо керуватися тільки волею народа на його добробут і благо Республіки, стоятимом на сторожі її інтересів та скарбів, ні в чому не порушимо її законів, пильно стояти будем, аби встановлені закони ретельно й справедливо всіма виконувались і правда ні в чому не порушувалась. ІІ. УРОЧИСТА ОБІТНИЦЯ МІНІСТРІВ Я, нижчепідписаний, даю цю прилюдну урочисту обітницю, що вірно служитиму Народові України і утвореній ним Українській Народній Республіці та ЇЇ Верховній Владі. В державному управлінню буду керуватись тільки благом Народа й Республіки, обов’язки свої виконуватиму чесно й сумлінно, пильнуватиму аби встановлені Директорією закони всіма неодмінно виконувались і правда ні в чому не порушувалась; урядові тайни берегтиму і всіма силами стоятиму на сторожі інтересів Народу та скарбів Української Народної Республіки. ІІІ. УРОЧИСТА ОБІТНИЦЯ УРЯДОВЦІВ Я, нижчепідписаний, даю цю прилюдну урочисту обітницю, що буду вірно служити Українській Народній Республіці та її Верховній Владі; покладені на мене правительством, обов’язки служби буду виконувати з повним напруженням сил, чесно і сумлінно, керуючись лише благом Народу й Республіки та законами її, не жаліючи життя для своєї Батьківщини; всяку довірену мені по службі таємницю берегтиму, державне майно оберігатиму і на свою користь нічого проти служби й обітниці не робитиму. ІV. УРОЧИСТА ОБІТНИЦЯ СУДДІВ Я, нижчепідписаний, даю цю прилюдну урочисту обітницю, що буду вірно служити Українській Народній Республіці та її Верховній Владі, непохитно оберігатиму гідність стану судді, всяку довірену мені по службі таємницю берегтиму, обов’язки свої виконуватиму чесно й сумлінно; державне майно оберігатиму і на свою користь нічого проти служби й обітниці не робитиму, закони затверджені Верховною Владою Української Народньої Республіки твердо виконуватиму, суд чинитиму справедливо, як закон і совість мені каже. V. ВІЙСЬКОВА ПРИСЯГА Клянусь честью громадянина Української Народньої Республіки і торжественно присягаю Всемогущему Богу вірно Українській Народній Республіці служити, слухняно повисуватися її Верховній Владі Директорії, Правительству і Народній Армії. Присягаю поважати і захищати накази і всякі припоручення їх по службі, точно їх виконувати супроти всякого ворога Української Народної Республіки та трудящого люду, хто б цей ворог не був і де тільки воля Верховної Республіканської
166
№ 5 8 6 . 1 3 жо втн я 1 9 1 9 р .
[Влади] буде вимагати: на воді, на суші, у воздусі, вдень і вночі, в боях, наступах, сутичках і всякого роду предприємствах, словом на кожному місці, у всяку пору і кожнім випадку хоробро [і] мужно до останньої краплі крови боротися. Своїх військових частин, прапорів і зброї ні в [жоднім] разі не кидати, з ворогом ні в які, навіть найменші, порозуміння не входити, завжди поводитися так, як цього військові закони та честь воїна-лицаря вимагають, в цей спосіб і честью жити і честью умерти. В цьому мені, Святий Боже, [моя любов] до країни Рідної та її народу, допоможи. Голова Кабінету* Народніх Міністрів І. Мазепа Державний Секретарь Л. Шрамченко З оригіналом згідно: Старший діловод Департаменту законодавчих справ Державної Канцелярії
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 16, арк. 115 і зв. Незасвідчена копія. Склограф. прим.
№ 587 13 жовтня 1919 р. Кам’янець-Подільський. – Звернення загальних зборів Українського Кирило-Мефодіївського братства до Директорії Української Народної Республіки про прийняття церковної присяги на вірність українському народу
Українське Кирило-Методієвське Брацтво, що складається переважно з українського селянства, робітництва і представників українських організацій, довідавшись, що присяга Високої Директорії на вірність Українській Народній Республіці обернута на лише громадянську обіцянку, на загальних зборах 12 цього жовтня обговорило це питання. Промовцями зазначено: 1) що присяга Високої Директорії повинна мати велике значення для всієї української людності, і треба дуже рахуватися з тим, яке враження зробить це перш за все на військо, з осібно з того боку, що військо приводиться до церковної присяги, а Висока Директорія дає тільки громадянству обіцянку; 2) свято присяги для того і робиться, щоб об’єднати українську владу з народом, з осібно з селянством, яке являє з себе головний ґрунт Української державності, і треба дуже рахуватись з тим, що в селянстві зараз кріпко піднявся релігійний рух, що селянство одностайно повстало проти більшовицької власти, яко безрелігійної, і бажає бачити свою владу релігійною і 3) дуже бажано, щоб головний ворог наш Денікін, що скрізь підкреслює свою церковність, не скористував би безрелігійну присягу Українській Владі і не повернув би на свій бік серця українського селянства. Щиро зазначаючи, що Висока Директорія є дійсна і найлучша влада Української Народної Республіки, Кирило-Методієвське Брацтво взяло на себе сміливість прохати Високу Директорію не одмовитися прийняти церковну присягу на вірність українському народові, позаяк тільки така присяга буде мати добрий
*
Так у тексті.
№ 5 8 7 . 1 3 жо втн я 1 9 1 9 р . К а м ’ я н е ц ь - П о д і л ь с ь к и й
167
вплив на народ і на військо, і не дасть можливості ворогам нашої Державності скористувать обітницю для її зруйнування. Для виконання цього прохання Брацтво обрало делегацію в складі членів: Грабини, Гордовського, Котеленця і Опарена. Щоб не руйнувати виробленої вже церемонії на площі, Брацтво пропонувало б Високій Директорії виповнить церковну присягу так: Директорія прибуває до Собору, де приймає зустріч од народа з хлібом-сіллю, потім слухає Службу Божу, після якої зараз приймає в Соборі присягу і потім від’їзджає на площу, де читає Універсал, приймає обітницю Міністрів і Урядовців, а потім від своїх пан-отців приймають присягу війська. Позаяк війська приймають церковну присягу, то для військ повинно бути відправлено молебствіє на площі, і ми певні, що і нарід з Собору побажає йти з Собору з Хрестним ходом на цей молебен, і прийде тоді, коли обіцянка Міністрів і Урядовців уже відбудеться, і вони можуть собі йти, куди хотять, але дуже бажано, щоб Висока Директорія осталась з Українським військом і з народом на цьому молебствії. 13 жовтня 1919 року, м. Кам’янець-Подільський Голова зборів проф. В. Біднов Секретар Іван Котеленець
ЦДАВО, ф. 1429, оп. 1, спр. 14, арк. 5 і зв. Оригінал. Машинопис.
№ 588 21 жовтня 1919 р. – З повідомлення газети “Україна” про встановлення Директорією УНР порядку оплати участі службовців центральних урядових установ у засіданнях різних комісій
Радою Міністрів ухвалено, а Високою Директорією затверджено: На зміну п. 7 додатку по закону 26 червня 1918 року про нормальний розпис утримання служачих в центральних урядових установах цивільного відомства (Держ. вістник 1918 р. ч. 20) встановить для всіх відомств такі норми платні за участь в комісіях: 1) Урядовці державних установ, закликані до комісії другого відомства, до котрого вони належать, за участь в цих комісіях в службові години окремої платні не одержують, за участь же в цих комісіях в позаслужбові години одержують по 50 гривень за засідання. 2) Урядовці державних установ, покликані до комісії другого відомства як фахівці, за участь в цих комісіях в позаслужбові години одержують по 100 гривень за засідання. 3) Фахівці, котрі не обсаджують посад в державних установах, за участь в комісіях одержують по 150 гривень за засідання.
Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 606.
168
№ 5 8 8 . 2 1 жо втн я 1 9 1 9 р .
№ 589 31 жовтня 1919 р. – З журналу засідання (ч. 223) Ради Народних Міністрів про надання одноразової допомоги урядовцям центральних і місцевих установ
Головував: Д. Одрина Присутні міністри: С. Тимошенко, Т. Черкаський, П. Красний, в. о. військового міністра В. Петров, керуючий міністерством пошт і телеграфів І. Паливода, товариші міністрів Г. Солодарь, І. Чорноус, П. Холодний, заступник міністра праці С. Стебельський, головний державний інспектор [В.] Кедровський, т. в. о. державного контролера І. Кабачков, державний секретар Л. Шрамченко Секретарював: В. Крушинський Засідання відчинено о 8 год. вечора. […] IV. Слухали: Доклад міністра праці та державного секретаря проекту постанови про одноразову допомогу урядовцям центральних і місцевих установ на придбання одягу й допомогу родині. Постановили: 1) Ухвалити в редакції, запропонованій фінансовою комісією (Журнал 4.393) з поправками, а саме: початок ст. 1. викласти так: “штатним і вільнонайманим служачим центральних і місцевих державних установ, які евакуйовались і перебувають на службі… і т. д.” в примітці до статті зазначити, що родиною розуміються діти не до 18 років, а до 16; ст. 2 викреслити. Кінець ст. 3. викласти так: “видати допомогу з приводу дорожнечі в розмірі: одиноким двохмісячного, а жонатим, або маючим дітей трьохмісячного окладу утримання з відсотковими добавками по закону 15 серпня 1919 року”; п. 4 викласти так: “в тих випадках, коли в урядових інституціях служить чоловік та його дружина, допомога видається обом в розмірі 75% встановленої для придбання одягу чи по п. 3, встановлену для одиноких”. В п. 6 викреслити слова: “служачі місцевих установ”, п. 7 викреслити. До законопроекту додати пункт: “видатки по цьому закону провадяться після задоволення видатків по негайних потребах армії, що вирішується міністром фінансів, міністром військовим та державним контролером”. 2) Доручити військовому міністрові розробити і внести в ближчім часі до Ради Міністрів законопроект про видачу допомог, на зазначену в цім законопроекті мету, родинам вояків. […] Засідання зачинено о 12 ½ год. вночі. Оригінал за належними підписами. З оригіналом згідно: Секретар Ради Народних Міністрів В. Крушинський
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 184–184 зв. Засвідчена копія. Машинопис. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 568–569.
№ 5 8 9 . 3 1 жо втн я 1 9 1 9 р .
169
№ 590 10 листопада 1919 р. – Витяг з журналу засідання (ч. 231) Ради Народних Міністрів про мобілізацію урядовців центральних та місцевих державних установ
Слухали: Питання в зв’язку з мобілізацією урядовців центральних установ. Постановили: Обговоривши зазначене питання та беручи на увагу сучасне становище, Рада Міністрів ухвалила: 1) від мобілізації по посадах звільняються міністри, товариші міністрів, директори департаментів та члени ради міністра. Щодо інших співробітників, то всі військовозобов’язані, підлягаючі мобілізації, мобілізуються. Мобілізуються також, по вирішенні відповідного міністра і ті не військовозобов’язані, відкомандирування яких від установ не відіб’ється руйнуюче на справі міністерств. Необхідна кількість урядовців, які залишаються в міністерстві, визначаються відповідним міністром в порозумінню з комісією при міністрі праці. В разі відсутності порозуміння справа передається на вирішення Ради Міністрів. 2) Питання про залишення в міністерстві кого з урядовців військовозобов’язаних і підлягаючих мобілізації, вирішає військовий міністр після порозуміння в справі цього залишення відповідного міністра з комісією при міністрі праці. Підлеглими мобілізації вважаються ті, хто згідно з існуючими законами повинен нині находитись у війську, але не перебуває зараз там, з огляду на обсадження посади в інституції. 3) Для вирішення питання щодо встановлення норми необхідної кількості урядовців для кожного міністерства, просити всіх п.п. міністрів не пізніш завтрашнього дня надіслати до міністерства праці списки, окремо на військовозобов’язаних, що підлягають мобілізації, окремо на невійськовозобов’язаних, що можуть бути відряджені для праці на оборону, і окремо на тих же невійськовозобов’язаних, що відряджені бути не можуть. В списках зазначити: рік народження, фах, посаду в міністерстві і крім того в першім спискові військову рангу кожного, рід зброї та примітку про необхідність його в міністерстві. Слухали: Доклад міністра праці про намічені комісією, заснованою при нім, плани в справі мобілізації урядовців місцевих державних та громадських установ, а також в справі праці цієї комісії взагалі. Постановили: Заслухавши доклад міністра праці в справі мобілізації місцевих державних та громадських установ, а також про план майбутньої діяльності комісії, Рада Міністрів постановила: 1) Ухвалити заснувати при цій комісії для виконавчої праці бюро. 2) Побільшити її склад представниками по одному від губернського та міського самоврядування, місцевого комітету оборони, а також представника центральної спілки урядовців м. Кам’янця. Питання, які дотикаються справ центральних установ, а також питання принципового характеру вирішуються комісією в складі, зазначенім в постанові Ради Міністрів від 9 листопаду п. V. 3) Надати комісії право по ходатайствах місцевих державних та громадських установ порушувати перед військовим міністром ходатайства про залишення військовозобов’язаних урядовців цих установ на їх посадах. 4) Надати комісії
170
№ 5 9 0 . 1 0 л и с то п а д а 1 9 1 9 р .
право контролю за працею урядовців, відряджених комісією для праці на оборону, а також і за працею тих, що залишаються в установах. 5) Питання про кількість урядовців, які залишаються в місцевих державних, громадських установах вирішує комісія в порозумінні з відповідною установою. В разі відсутності порозуміння, постанова комісії не є остаточною. 6) Надати міністрові внутрішніх справ право перевести мобілізацію згідно з законом про трудову повинність через комісію при міністрові праці для переведення зазначеної мобілізації, надати право комісії поповнити свій склад представниками установ та організацій, які входять в склад комісій по переведенню закону про трудову повинність. 7) Просити міністра фінансів внести в найближчім часі до Ради Міністрів законопроект про державний податок на потреби республіки. З проектом оригіналу згідно: Секретар Ради Народних Міністрів В. Крушинський З копією згідно: за в. о. юрисконсульта [підпис]
ЦДАВО, ф. 1065, оп. 1, спр. 14, арк. 190 і зв. Копія з копії. Машинопис. Опубл.: Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. – Т. 1. – К., 2006. – С. 273–274.
№ 591 12 листопада 1919 р. – Постанова Директорії Української Народної Республіки “Про видачу одноразової допомоги евакуюваним служачим центральних і місцевих державних установ на придбання одягу і допомоги родинам їх, а також иншим служачим центральних і місцевих державних установ – з приводу дорожнечі”, ухвалена Радою Народних Міністрів
І. Видати евакуюваним служачим центральних і місцевих державних установ на придбання одягу і допомоги родинам їх, а також иншим служачим центральних і місцевих державних установ з приводу дорожнечі одноразову, без вичоту, допомогу на слідуючих підставах: 1) Штатним і вільнонаємним служачим центральних і місцевих державних установ, які евакувалися і перебували на службі в зазначених установах в день затвердження цієї постанови, видати допомогу: а) на придбання одягу – всім в розмірі шестимісячного окладу утримання, з відсотковими надбавками по закону 15 серпня 1919 року (Вістник Державних Законів вип. 33, Ч. 481). б) на допомогу родинам – тим служачим, родини яких залишилися на території, занятій ворогом, – в розмірі чотирьохмісячного, а тим, родини яких знаходяться на території не занятій ворогом – в розмірі двохмісячного окладу утримання з відсотковими надбавками по закону 15 серпня 1919 року (Вістник Державних Законів вип. 33, Ч. 481). Примітка: Під родиною розуміються: дружина, діти віком до 16 років, як шлюбні так і позашлюбні.
№ 5 9 1 . 1 2 л и с то п а д а 1 9 1 9 р .
171
в) Всім іншим, крім зазначених в ст. І цієї постанови служачим центральних і місцевих державних установ, котрі перебували на службі в зазначених установах в день затвердження цієї постанови видати допомогу з приводу дорожнечі в розмірі: одиноким – двохмісячного, а жонатим або маючим дітей – трьохмісячного окладу утримання з відсотковими надбавками по закону 15 серпня 1919 року. 3) В тих випадках, коли в державних інституціях служать чоловік та його дружина, допомога видається обом в розмірі 75% допомоги, встановленої п. а) ст. 1 на одяг чи ст. 2 – для одиноких. 4) Допомога видається лише по одній посаді в розмірі, котрий відповідає більшому окладу утримання. 5) Допомоги, зазначеної в ст. 1 і 2, не одержують служачі, які мають право на даремний річовий пайок. ІІ. Чинність цієї постанови поширюється лише на ті місцевисти, які в день її затвердження знаходилися під владою Директорії Української Народної Республіки. ІІІ. Витрати, які викликаються переведенням в життя цієї постанови провадити з готового фонду державних прибутків, видатки з якого покрити асигнуванням з загального фонду, який було призначений по розпису 1919 року на видання надбавок з приводу дорожнечі служачим державних установ. ІV. Кошти на переведення в життя цієї постанови видаються після задоволення видатків по негайних потребах армії; питання це вирішується Міністерством Фінансів за згодою з Військовим Міністром та Державним Контрольором. V. Постанову цю оголосити по телеграфу. Заступник Голови Ради Народніх Міністрів Дм. Одрина Державний секретарь Л. Шрамченко
ЦДАВО, ф. 1429, оп. 2, спр. 2. арк. 16 і зв. Незасвідчена копія. Склограф. примірник.
№ 592 15 листопада 1919 р. – Постанова Директорії Української Народної Республіки про верховне керування державними справами Республіки у разі відсутності членів Директорії
З огляду на від’їзд за кордон по державним справам Членів Директорії Андрія Макаренка та Федіра Швеця, Директорія ухвалила: 1) на час відсутності з території Української Народньої Республіки Членів Директорії А. Макаренка і Ф. Швеця Верховне Керування Справами Республіки покладається на Голову Директорії п. головного отамана Симона Васильовича Петлюру, який іменем Директорії затверджує всі закони і постанови, ухвалені Радою Народніх Міністрів; 2) на випадок його смерті все Верховне Керування Державними Справами Республіки та її озброєними силами покладається на залишився в живих Членів
172
№ 5 9 2 . 1 5 л и с то п а д а 1 9 1 9 р .
Директорії, або одного з них, з тим, аби вони провадили зовнішню та внутрішню політику Республіки на ґрунті її самостійності до часу скликання Представництва від Українського народу. Оригінал підписали: Голова директорії: С. Петлюра Члени: Ф. Швець, А. Макаренко Керуючий справами Директорії М. Миронович З оригіналом згідно: Керуючий справами Директорії М. Миронович [печатка]
ЦДАВО, ф. 1429, оп. 2, спр. 1, арк. 9. Засвідчена копія. Машинопис.
№ 593 16 грудня 1919 р. – Постанова Директорії Української Народної Республіки “Про тимчасовий штатний розклад платні урядовим особам Центральних Установ У. Н. Р. на час перебування цих Установ при Ставці Головного Отамана Військ У. Н. Р.”
Про тимчасовий штатний розклад платні урядовим особам Центральних Установ У. Н. Р. на час перебування цих Установ при Ставці Головного Отамана Військ У. Н. Р. 1) Затвердити доданий до цього тимчасовий розклад платні урядовим особам Центральних Установ У. Н. Р. на час перебування цих Установ при Ставці Головного Отамана Військ У. Н. Р. 2) Надати відповідній Владі право призначати на штатні посади по Центральним Установам тимчасово – на час перебування останніх при Ставці – урядових осіб, згідно доданого до цього штатного розкладу платні і існуючих, щодо порядку призначення урядових осіб, законів, – з віднесенням видатків на утримання цих Установ на військовий фонд. 3) Видатки на канцелярські і господарські потреби Центральних Установ, перебуваючим при Ставці, переводити в міру потреби по вимоговим відомостям, затвердженим в. о. Голови Ради Народніх Міністрів, відповідним Міністром і в. о. Державного Секретаря. 4) Видачу коштів з військового фонду на утримання урядових осіб Центральних Установ, перебуваючим при Ставці, переводити по вимоговим відомостям за підписом відповідного Міністра, відповідно до ставок окладів платні, зазначених в тимчасовому штатному розкладу платні. Постанову цю ввести в чинність з 1-го грудня 1919 року. В. о. Голови Ради Народніх Міністрів Андрій Лівицький
ЦДАВО, ф. 1429, оп. 2, спр. 2, арк. 29. Оригінал. Машинопис.
№ 5 9 3 . 1 6 груд н я 1 9 1 9 р .
173
№ 594 17 грудня 1919 р. Прага. – Із закону Чехословацької Республіки № 2 “Про зміну деяких постанов, що регулюють пенсійне забезпечення державних службовців, умови виходу їх на пенсію, а також про деякі переваги державних службовців”
Článek I. § 11 zákona ze dne 14. května 1896, č. 74 ř. z., se zrušuje a § 1 odst. 2 jakož i §§ 5,7,8,9,10 a 12 tohoto zákona nahražuji se těmito ustanovenimi: § 1, odst.2 Normálni odpočivné státniho úřednika nebo státniho učitele nesmi býti vyměřeno častkou nižši než 1800 K a normálni odpočivné sluhy (podúrednika a sluhy) nižši než 1400 K. §5 Vdovám po státnich úřednicich a státnich učitelich, zařazených do určité hodnostni třidy, patři pense v této výměře: 1. Neměl-li manžel ještě nároku na pensi (§§ 1 neb 2 citov.zák.) a zemřel-li za trváni služebniho poměru, ve výši 40% pensijniho základu, 2. jinak ve výši 2/3 pense, již požival manžel a nebo na kterou by měl právo, nějmené však 40% a nejvýše 50% pensijniho základu. Vdovská pense nesmi býti však nižši než 1500 K. Neni-li oprávněné vdovy, náleži zaopatřovaci požitek ve výši vdovské pense nemajetné družce až do jiného zaopatřeni, žila-li se zaměstnancem ve společné domácnosti až do jeho smrti nepřetržitě nejméně po dobu 5 let, z nich aspoň po 2 léta za jeho činne služby, a měla-li s nim v této nepřetřité době ditě. Ostatně plati pro vznik a trváni tohoto práva stejné předpisy, jako pro vdovy. Za okolnosti hodných zvláštniho zřetele může se povoliti zaopatřovaci požitek z cela nebo z časti vdově, se kterou vstoupil zaměstnanec do manželstvi teprve ve výslužbě a nebo v činné službě po 60 roce věku. […] § 10 Běžné normálni zaopatřovaci požitky vdovy a děti státniho zaměstnance, který zemřel ve výslužbé, nesměji dohromady přesahovati normálni výslužně zemřelého, nesměji však býti nikdy vyměřeny pro vdovy po státnich úřednicich, státnich učitelich častkou nižši než 1500 K a pro vdovy po sluzich (podúřednicich a sluzich) 1100 K. […] Článek III. A. Ustanoveni tohoto zákona plati i pro vyšokoskolské profesory a pro pozůstalé přislušniky vysokoškolských profesorů, jichž se týká zákon ze dne 13. února 1919, čis. 78 Sb. z. a n., se změnami, vyplývajicimi pro ně ze zákona ze dne 7. řijna 1919, čis. 541 Sb. z. a n., zejména i z článku I, § 2, odst.1, téhož zákona. Také plati pro ně ustanoveni § 62 a § 65 zákona ze dne 25. ledna 1914, čis.15 ř. z., a § 63 téhož zákona, opraveného článkem II tohoto zákona. […] Článek VI. Ustanoveni tohoto zákona plati obdobně i pro zaměstnance státnich drah, kteři jsou anebo stanou se členy pensijniho nebo provisijniho ústavu státnich drah. […]
174
№ 5 9 4 . 1 7 груд н я 1 9 1 9 р . П р а га
Článek VII. Zaměstnanci státnich drah, kteři podle pensijnich (provisijnich) stanov státnich drah a dodatečných pravidel k nim vydaných maji právo na 1½ násobné započitáni služebnich let, plati přispěvky přiměřeně zvýšené po dobu, než dosáhnou práva na plnou pensi (provisi). […] Článek X. Vláda se zmocňuje, aby ve vhodné době rozšiřila zcela nebo z časti platnost tohoto zákona, po připadě i jiných pravidel pensijnich, platných v Čechách, na Moravě a ve Slezsku, i na zaměstnance systému uherského na Slovensku. […] Článek XIII. Zákon tento nabývá učinnosti dnem 1 zaři 1919. Článek XIV. Provedenim zákona pověřuji se všichni ministři. T. G. Masaryk v. r. Tusar v. r. Švehla v. r. Habrman v. r. Dr. Veselý v. r. Dr. Heidler v. r. Dr. Hodža v. r.
Dr. Winter v. r., jako ministr sociálni péče a v zastoupeni nepřitomných ministrů pro zásobováni lidu a veřejného zdravotnictvi a tělesné výchovy Dr. Beneš v. r. Dr. Franke v. r. Klofáč v. r. Hampl v. r. Sonntág v. r. Staněk v. r., jako ministr pošt a telegrafů a v zastoupeni nepřitomného ministra zemědělstvi Пер ек ла д Стаття І § 11 закону № 74 і[мперських] з[аконів] від 14 травня 1896 р. скасовується, а § 1, абзац 2, і також §§ 5, 7, 8, 9, 10 та 12 зазначеного закону замінюються такими приписами: § 1, абзац 2 Нормальна пенсія державного службовця або державного вчителя не може бути встановлена в розмірі нижче ніж 1800 К[орун], а нормальна пенсія слуги (молодшого службовця і слуги) – нижче ніж 1400 К[орун]. §5 Вдовам державних службовців та державних вчителів, включених до відповідних класів табеля про ранги, надається пенсія у такому розмірі: 1. Якщо чоловік ще не мав права на пенсію (§§ 1 або 2 цитованого закону) і якщо [він] помер під час проходження служби, – у розмірі 40% основної пенсії; 2. В інших випадках у розмірі 2/3 пенсії, яку вже отримував чоловік, або на яку він мав би право, але не менше ніж 40% і не більше ніж 50% основної пенсії. Проте пенсія вдів не може бути нижче ніж 1500 К[орун].
№ 5 9 4 . 1 7 груд н я 1 9 1 9 р . П р а га
175
Якщо немає законної вдови, пенсійне забезпечення у найвищому розмірі пенсії вдови надається неімущій вдові [яка жила зі службовцем у незареєстрованому шлюбі], якщо не буде іншого джерела існування і якщо вона проживала спільно зі службовцем до його смерті безперервно не менше 5 років, з них щонайменше 2 роки протягом його дійсної служби і якщо мала з ним дитину під час спільного проживання. Решта виплат проводяться під час виникнення та дії цього права, а також приписів, які стосуються вдів. За обставинами, гідними особливої уваги, дозволяється виплата пенсійного забезпечення цілком або частково вдові, з якою службовець вступив у шлюб тільки у відставці, або під час дійсної служби після досягнення 60-річного віку. […] § 10 Звичайне нормальне пенсійне забезпечення вдови та дітей державного службовця, що помер у відставці, не може загалом перевищувати нормальну пенсію померлого, проте розмір пенсії для вдів державних службовців та державних вчителів ніколи не може бути нижчим ніж 1500 К[орун], а для вдів слуг (молодших службовців та слуг) – 1100 К[орун]. […] Стаття ІІІ А Приписи цього закону дійсні для професорів вищої школи, а також і для членів родин померлих професорів вищої школи. Також їх стосується закон № 79 Зб. з. та р. від 13 лютого 1919 р. зі змінами, що випливають для них із закону № 541 Зб. з. та р. від 7 жовтня 1919 р., зокрема зі статті І, § 2, абзацу 1 цього ж закону. Також для них дійсні приписи §§ 62 та 65 закону № 15 і[мперських] з[аконів] від 25 січня 1914 р. і § 63 цього ж закону, виправлені статтею ІІ цього ж закону. […] Стаття VI Приписи цього закону також дійсні і для службовців державних шляхів, які є або можуть стати членами пенсійних або (комісійних) установ державних шляхів. […] Стаття VII Службовці державних шляхів, які згідно з пенсійними (комісійними) приписами про державні шляхи та додатково виданими правилами до них, мають право на 1½-кратне обчислення службового стажу, платять внески, що відповідають збільшенню службового стажу, перш ніж отримають право на повну пенсію (комісію). […] Стаття Х Уряд намагатиметься, щоби у відповідний час поширити, загалом або частково, чинність цього закону або інших розпоряджень, які стосуються пенсій і які діють у Чехії, Моравії та Сілезії, і на службовців угорської системи у Словаччині. […] Стаття ХІІІ Цей закон набирає чинності 1 вересня 1919 р.
176
№ 5 9 4 . 1 7 груд н я 1 9 1 9 р . П р а га
Стаття XIV Його виконання обов’язкове для всіх міністрів. Т. Г. Масарик в. р. Тусар в. р. Швегла в. р. Габрман в. р. Др. Веселі в. р. Др. Гайдлер в. р. Др. Годжа в. р.
Др. Вінтер в. р., як міністр соціальної опіки, та виконуючий обов’язки відсутніх міністрів постачання, охорони здоров’я та фізичного виховання Др. Бенеш в. р. Др. Франке в. р. Клофач в. р. Гампл в. р. Зоннтаг в. р. Станек в. р., як міністр пошти та телеграфу і виконуючий обов’язки відсутнього міністра сільського господарства
Sbirka zákonů a nařizeni Státu Československého. – Ročnik 1920. – Praha,1920. – S. 6–8. Мова чеська.
№ 595 26 січня 1920 р. – Постанова Директорії Української Народної Республіки Про зміну існуючих законів і постанов про видачу добових грошей з приводу евакуації і дорожнечі, ухвалена Радою народних міністрів
І. Встановлені існуючими законами і постановами добові гроші служачим державних установ з приводу евакуації і дорожнечі скасувати. ІІ. Встановити видачу добових грошей на дорожнечу служачим державних центральних і місцевих установ Української Народної Республіки, за винятком осіб, які мають право на даремний харчовий пайок, на нищеслідуючих підставах: 1. Відносно розміру добових грошей служачі місцевих державних установ поділяються по сімейному стану на дві категорії, згідно ст. 4 розд. ІІ закону 15 серпня 1919 року про відсоткові надбавки до утримання на дорожнечу для служачих державних інституцій (В. Д. З. ч. 48), з розпорядженням на випадки служби в державних установах чоловіка та його дружини щодо видачі добових грошей чинності примітки до згаданої статті. 2. Добові гроші виплачуються служачим, за винятком служачих залізниць, шосейних і водяних шляхів і взагалі місцевих установ Міністерства Шляхів в слідуючому розмірі:
№ 5 9 5 . 2 6 с іч н я 1 9 2 0 р .
177
Для служачих з основним річДля служач. Для служачих Для служач. ним утриманням зазначеним місцев. устан. місцевих устан. центральн. в ст. 3 розд. ІІ закону 15 серп. в м. Камянці-Под. в інших містах установ 1919 р. (В. Д. З. ч. 48) і Проскурові і повітах І кат. ІІ кат. І кат. ІІ кат. Поверх до гривень на добу 1) – 8.400 грив. вкл. 240 160 200 80 120 2) 8.400 грив. 14.400 “ “ 300 200 240 120 160 3) 14.400 “ 20.000 “ “ 360 240 280 160 200 4) 20.000 “ 30.000 “ “ 420 280 320 200 240 5) 30.000 “ 480 320 360 3. Служачим залізниць, шосейних і водяних шляхів і взагалі місцевих установ Міністерства Шляхів добові гроші виплачуються в слідуючому розмірі: Для служачих, які одержують утримання гривень на добу 1) по коефіцієнтах від 1 до 6 110 2) “ “ “ 6,8 до 9 140 3) “ “ “ 9,5 до 12,5 170 4) “ “ “ 13 до 25 200 4. Встановлені цією постановою добові гроші мілкими відчисленням не підлягають, видаються за місяць наперед і назад ні в якому разі не повертаються. 5. Видача добових грошей провадиться з готового фонду Державних прибутків. Всі видатки на цю потребу покриваються Департаментом Державної Скарбниці з окремого фонду на видання служачим Державних Установ з приводу дорожнечі надбавок до утримання, допомог та інш., які щорічно заносяться до розпису Державних Видатків в кошторисному порядкові. Добові гроші служачим Державного Банку, Державного Земельного Банку і Управління Державними Ощадними Касами відноситься на власні кошти цих установ, а добові гроші служачим урядових установ, котрі одержують утримання зі спеціальних коштів, відносяться на ці кошти, і тільки при недостачі їх – на кошти скарбу в розмірі недостачі. ІІІ. Постанову цю ввести в життя на території, яка знаходилась в час ухвали постанови Радою Міністрів під Владою Директорії Української Народної Республіки, з 1 січня 1920 р., а в інших місцевостях – з часу переходу їх під владу Директорії Української народної Республіки. ІV. Постанову цю перевести в чинність по телеграфу. Підписали: в. о. Голови Ради Народніх Міністрів Андрій Левицький Керуючий міністерством фінансів А. Маршинський З оригіналом згідно: Кер. мін. фін. А. Маршинський З копією згідно: Начвід. заг. кан. [підпис] З копією згідно: В. о. Правителя канцелярії експедиції [підпис]
ЦДАВО, ф. 1429, оп. 1, спр. 1, арк. 43–44. Засвідчена копія. Машинопис.
178
№ 5 9 5 . 2 6 с іч н я 1 9 2 0 р .
№ 596 29 лютого 1920 р. Прага. – Із закону Чехословацької Республіки № 121, яким запроваджувалась конституція (Конституційна грамота) Чехословацької Республіки, зокрема, про компетенції Сойму Підкарпатської Русі, порядок призначення губернаторів, обрання посадовців з місцевого населення тощо
[…] Ústavni listina Československé republiky Hlava Prvni Všeobecná ustanoveni §1 (1) Lid je jediný zdroj veškere státni moci v republice Československé. (2) Ústavni listina určuje, kterými orgány svrchovaný lid si dává zákony, uvádi je ve skutek a nalézá právo. Ona také vytyčuje meze, jichž tyto orgány nesměji překročiti, aby se nedotkly ústavně zaručených svobod občanských. §2 Stát Československý jest demokratická republika, jejiž hlavou je volený president. §3 (1) Územi Československé republiky tvoři jednotný a nedilný celek, jehož hranice mohou býti měněny jen ústavnim zákonem (čl. 1 uvoz. zák.). (2) Nedilnou součásti tohoto celku jest a to na základé dobrovolného připojeni podle smlouvy mezi hlavnimi a přidruženými mocnostmi a Československou republikou v SaintGermain-en-Laye ze dne 10 zaři 1919 samosprávné územi Podkarpatské Rusi, které bude vypraveno nejširši autonomii, slučitelnou s jednotnosti republiky Československé. (3) Podkarpatská Rus má vlastni sňem, který si voli předsednictvo. (4) Sňem Podkarpatské Rusi je přišlusný usnášeti se o zákonech ve věcech jazykových, vyučovacich, naboženských, mistni spravy jakož i v jiných věcech, které by naň přenesly zákony Československé republiky. Zákony usnesené sněmem Podkarpatské Rusi, projevi-li president republiky s nimi souhlas svým podpisem, vyhlašuji se ve zvlaštni sbirce a podepisuje je také guvernér. (5) Podkarpatská Rus budiž v Národnim shromážděni Československé republiky zastoupena přiměřeným počtem poslanců (senátorů) podle přislušnšch volebnich řadů československých. (6) V čele Podkarpatské Rusi je guvernér jmenovaný presidentem Československé republiky k návrhu vlády a odpovědny také sněmu Podkarpatské Rusi. (7) Funkcionáři Podkarpatské Rusi budou podle možnosti vybirani z jejiho obyvatelstva. (8) Podrobnosti, zvláště o právu voliti a o volitelnosti do sněmu, upravuji zvláštni ustanoveni. (9) Zákon Národniho shromážděni, který urči hranice Podkarpatské Rusi, tvoři součast ústavni listiny. […] T. G. Masaryk v. r. Tusar v. r. Staněk v. r.,
№ 5 9 6 . 2 9 л ю то го 1 9 2 0 р . П р а га
179
jako ministr pošt a telegrafů a v zastoupeni nepřitomného ministra vnitra Houdek v. r., jako ministr pro zásobováni lidu a v zastoupeni nepřitomného ministra veřejného zdravotnictvi a tělesné výchovy a nepřitomného ministra pro sjednoceni zákonodárstvi a organisace správy v republice Československé Dr. Beneš v. r. Klofáč v. r. Sonntág v. r. Dr. Heidler v. r. Habrmann v. r. Dr. Winter v. r. Prášek v. r. Dr. Franke v. r. Dr. Veselý v. r. Hampl v. r. Пер ек ла д […] Конституційна грамота Чехословацької Республіки Розділ перший Загальні положення §1 (1) Народ є єдиним джерелом будь-якої державної влади у Чехословацькій Республіці. (2) Конституційна грамота визначає, через які найвищі органи влади народ видає закони, надає їм чинності та відповідності праву. Вона також установлює межу, яку ці органи влади не можуть переходити, щоб не порушити конституційно гарантованих громадянських свобод. §2 Чехословацька держава є демократичною республікою на чолі з обраним президентом. §3 (1) Територія Чехословацької Республіки складає єдине та неподільне ціле, кордони її можуть бути змінені тільки на підставі конституційного закону (ст. 1 зазначеного закону). (2) Невід’ємною частиною цього цілого є, на підставі добровільного приєднання, згідно з договором між Великими і Союзними державами та Чехословацькою Республікою у Сен-Жермен-ен-Ле від 10 вересня 1919 р., самоврядна територія Підкарпатської Русі, якій буде надано широку автономію, що не суперечить єдності Чехословацької Республіки. (3) Підкарпатська Русь має власний сойм, який обирає президію. (4) До компетенції сойму Підкарпатської Русі належить ухвалення законів у галузі мов, освіти, віросповідання, місцевого самоврядування та в інших галузях, на які не поширювались би закони Чехословацької Республіки. Закони, що ухвалені соймом Підкарпатської Русі, якщо з ними, шляхом підпису, погодиться президент Республіки, публікуються у спеціальному збірнику і їх підписує губернатор. (5) Підкарпатська Русь у Національних зборах Чехословацької Республіки буде представлена відповідною кількістю депутатів (сенаторів), згідно з відповідними чехословацькими виборчими класами.
180
№ 5 9 6 . 2 9 л ю то го 1 9 2 0 р . П р а га
На чолі Підкарпатської Русі знаходиться губернатор, який призначений, враховуючи пропозиції уряду, президентом Чехословацької Республіки і який несе відповідальність перед соймом Підкарпатської Русі. (7) Посадові особи Підкарпатської Русі будуть, по можливості, обиратися з місцевого населення. (8) Деталі, зокрема щодо права обирати та бути обраним до сойму регулює окрема постанова. (9) Закон Національних зборів, що визначає кордони Підкарпатської Русі, утворює складову частину конституційної грамоти. […]
(6)
Т. Г. Масарик в. р. Тусар в. р. Станек в. р., як міністр пошти та телеграфу і виконуючий обов’язки відсутнього міністра внутрішніх справ Гоудек в. р., як міністр постачання і виконуючий обов’язки відсутнього міністра охорони здоров’я і фізичного виховання та відсутнього міністра з уніфікації законодавства і організації управління у Чехословацькій Республіці Др. Бенеш в. р. Клофач в. р. Зоннтаг в. р. Др. Гайдлер в. р. Габрман в. р. Др. Вінтер в. р. Прашек в. р. Др. Франке в. р. Др. Веселі в. р. Гампл в. р.
Sbirka zákonů a nařizeni Státu Československého. – Ročnik 1920. – Praha, 1920. – S. 255–267. Мова чеська.
№ 597 9 квітня 1920 р. Прага. – Із закону Чехословацької Республіки № 222 “Про обчислення службового стажу державних службовців”
Národni shromázděni republiky Československé usneslo se na tomto zákoně: §1 Státnim úřednikům, soudcům a učitelským osobám, na něž se vztahuji ustanoveni zákona ze dne 7. řijna 1919, č. 541 Sb. z. a n., a kteři byli před učinnosti jeho v úřad svůj dosazeni, propočitává se jejich celková služebni doba, započitatelna (započitaná) pro zařaděni a postup v dosavadnim služebnim poměru, podle čekatelské doby a podle lhůt časového postupu, stanovených zákonem ze dne 7. řijna 1919, č. 541 Sb. z. a n., pro skupinu, již se to týče, a podle takto dosaženého výsledku nastane zařaděni do požitků prislušné hodnostni třidy a přislušného stupně služného. §2 Ostatnim státnim zaměstnancům, kteři nejsou zařaděni do hodnostnich třid, propočita se jejich celková služebni doba, započitatelná (započitaná) pro zařaděni a postup v dosavadnim služebnim poměru, podle postupu, stanoveného v článku I.
№ 5 9 7 . 9 к в і тн я 1 9 2 0 р . П р а га
181
§ 4 zákona ze dne 7. řijna 1919 č. 541 Sb. z. a n., a podle takto dosaženého výsledku nastane zařaděni do přislušné platové stupnice. […] §6 Zákon tento nabude účinnosti dnem, kterým se sniži výmerá drahotnich přidavků, stanovená čl.9 zákona ze dne 7. řijna 1919, č. 541 Sb. z. a n., nejpozději však dnem 1. ledna 1921. […] §7 Provedenim tohoto zákona pověřuji se všechna ministerstva. T. G. Masaryk v. r. Tusar v. r. Hampl v. r. Švehla v. r., jako ministr vnitra a v zastoupeni nepřitomných ministrů pošt a telegrafů a zemědělstvi Sonntág v. r., jako ministr financi a správce ministerstva po zásobováni lidu Dr. Winter v. r., jako ministr sociálni péče, a v zastoupeni nepřitomného ministra spravedlnosti Dr. Hodža v. r., jako ministr pro sjednoceni zákonodárstvi a organisaci správy, a v zastoupeni nepřitomného ministra veřejného zdravotnictvi a tělesné vychovy Dr. Heidler v. r., jako ministr obchodu a v zastoupeni nepřitomného ministra železnic Dr. Benes v. r., jako ministr zahraničnich věci a v zastoupeni nepřitomného ministra národni obrany Пер ек ла д Національні Збори Чехословацької Республіки ухвалюють цей закон: §1 Державним службовцям, суддям, педагогам, на яких поширюються норми закону № 541 Зб. з. та р. від 7 жовтня 1919 р. і які були призначені на свою посаду до того, як набрав чинності цей закон, їх загальний службовий стаж обчислюється, враховуючи їх призначення та пересування по службі, включаючи кандидатський стаж і терміни пересування по службі, установлені законом № 541 Зб. з. та р. від 7 жовтня 1919 р. для категорій [службовців], яких це стосується, і після отримання результату їх має бути включено у тарифну сітку відповідних класів і відповідного службового рангу. §2 Іншим державним службовцям, які не включені до класів табеля про ранги, службовий стаж обчислюється враховуючи їх призначення та пересування по службі згідно з термінами пересування, установленими у статті 1, § 4 закону № 541 Зб. з. та р. від 7 жовтня 1919 р., і після отримання результату їх має бути включено у відповідну тарифну сітку заробітної плати. […] Habrman v. r.
182
№ 5 9 7 . 9 к в і тн я 1 9 2 0 р . П р а га
§6 Цей закон набирає чинності з дня, коли зменшується розмір грошової виплати, пов’язаний з дорожнечею, встановлений ст. 9 закону № 541 Зб. з. та р. від 7 жовтня 1919 р., але не пізніше 1 січня 1921 р. […] §7 Виконання цього закону обов’язково для всіх міністерств. Т. Г. Масарик в. р. Габрман в. р. Гампл в. р. Швегла в. р., як міністр внутрішніх справ, і виконуючий обов’язки відсутніх міністрів пошти і телеграфу та сільського господарства Зоннтаг в. р., як міністр фінансів та радник міністерства постачання Др. Вінтер в. р., як міністр соціальної опіки, і виконуючий обов’язки відсутнього міністра юстиції Др. Годжа в. р., як міністр уніфікації законодавства і організації управління і виконуючий обов’язки відсутнього міністра охорони здоров’я і фізичного виховання Др. Гайдлер в. р., як міністр торгівлі і виконуючий обов’язки відсутнього міністра залізничного транспорту Др. Бенеш в. р., як міністр закордонних справ і виконуючий обов’язки відсутнього міністра національної оборони
Sbirka zákonů a nařizeni Státu Československého. – Ročnik 1920. – Praha, 1920. – S. 514–515. Мова чеська.
№ 598 15 квітня 1920 р. Прага. – Закон Чехословацької Республіки № 269 щодо умов проходження служби службовцями та нижчими службовцями, які служили у державній адміністрації та установах колишньої угорської держави
Národní shromáždění republiky Československé usneslo se na tomto zákoně: §1 Státní úřady bývalého státu uherského (královské uherské úřady), na Slovensku a v Podkarpatské Rusi zřízené, jsou státními úřady republiky Československé. Příslušnost jejich a služební podřízenost řídí se platnými předpisy. Vláda můžé v prvních péti letech účinnosti tohoto zákona k zjednodušení a sjednocení správy nařízením příslušnost těchto úřadu měniti, po případé úřady ty s jinými úřady sloučiti nebo zrušiti, jakož i podřízenost jejich jinak upraviti.
№ 5 9 8 . 1 5 к в і тн я 1 9 2 0 р . П р а га
183
§2 Úředníci a zrízenci, při úřadech v § 1 jmenovaných ustanovení, srávají se za podmínek vytčených v dalších předpisech tohoto zákona úředníky a zřizenci státními a jsou jako takoví podrobeni zákonům a ustanovením pro státní úredníky a zřízence toho druhu v ostatních částech republiky Československé platných, zejména zákonu ze dne 25 ledna 1914, č. 15 ř. z., o služebním poméru státních úředníků a státního služebnictva (služební pragmatika), a nařízením a předpisům k němu vydaným, jakož i všem zákonům a ustanovením, kterými jsou v ostatních částech republiky Československé upraveny služební a zaopatřovací požitky státních úředníků a státního služebnictva, zejména zákonu ze dne 7. října 1919, čís. 541 Sb. z. a n., a ze dne 17. prosince 1919, čis. 2 Sb. z. a n. z. r. 1920. Zvláštní požitky, jež se poskytují státním zaméstnancům vzhledem k mimořádným nýnéjším poměrům na Slovensku, nejsou tím dotčeny. §3 Kdo chce býti ustanoven při úřadech v § 1 uvedených, musí splniti náležitosti, jež jsou pro služby toho druhu stanoveny ustanoveními v ostatních častech republiky Československé platnými. V prvých pěti letech působnosti tohoto zákona mohou býti se slovením příslušného ministra ustanovování i ti, kdož, splivše všeobecné náležinosti podle odstavce 1. požadované, nemají sice zvláštních náležitostí podle odstavce 1. požadovaných, ale mají aspoň odbornou ypůsobilost podle uherského práva pro ta místa předepsanou. §4 Úředníci a zřízenci úřadů v § 1 uvedených, kteři chtějí býti u úřadů těch tvrale ustanoveni, jsou povinni, aby do lhůty 60 dnů ode dne účinnosti tohoto zákona podali u ministra splomocněného pro správu Slovenska žádost za své ustanovení. Předpis odstavce 1. neplatí pro úředníky a zřízence, kteři byli ústředními úřady republiky Československé při úřadech v § 1 uvedených tvrale ustanovení anebo k úřadům těm z úřednictva ustanoveného v ostatních zemích republiky Československé službou přikázáni. §5 Jestliže úředníci a zřízenci v § 4 uvedení do stanovené lhůty žádosti za své ustanoveni nepodali, má se za to, že se uplynutím lhůty dobrovolné a bez jakýchkoli nároků vzdívají svého místa. Výrok o tom náleží příslušnému (§ 1, odstavec 2.) ústřednímu úřadů. §6 Úředníci a zřízenci, kteři u úřadů v § 1 uvedených v čas působnosti tohoto zákona službu vykonávají a žádost (§ 4) za ustanovení sice včas podali, ale nebyli ustanoveni, budou dáni na odpočinek a budou jim poskytnuty zaopatřovací požitky v té míře a potud, pokud by měli na ně várok podle zákonů uherských, platných dne 28. října 1918. V připadech zvláštního zřetele hodných mohou býti tyto požitky zvýšeny. Zvýšení to však nesmí býti větší, než stanoví zásady zákona ze dne 17. prosince 1919, č. 3 Sb. z. a n. z. r. 1920. O tom, zda mají býti přihlášení úředníci a zřízenci přijati, rozhoduje příslušný (§ 1, odstavec 2.) ústřední úřad, jenž také vyměřuje zaopatřovací požitky.
184
№ 5 9 8 . 1 5 к в і тн я 1 9 2 0 р . П р а га
§7 Ustanovení § 6 platí i pro úředníky a zřízence, kteři byli u úřadů v § 1 jmenovaných ustanoveni bývalým státem uherským. Bylo-li však prokázáno, že zaměstanci ti se za vlády republiky Československé až do působnosti tohoto zákona dopustili trestních činů proti bezpečnosti státu Československého, budou, i když by nebylo trestní řízení proti nim zahíjeno, bez jakýchkoli nároku neipozději uplynutím lhůty v § 4 stanovené ze služby státní propuštěni. Výrok o tom přísluší příslušnému (§ 1, odst. 2) ústřednímu úřadů v dohodě s ministerstvem vnitra. §8 Ustanovení tohoto zákonaplatí obdobně takě pro státní ústávy bývalého státu uherského na Slovensku a v Podkarpatské Rusi a pro úředníky a zřízence těchto ústavů, pokud byli podle práva uherského tvrale ustanovenými státními úředníky nebo zřízenci. §9 Poměry osob u soudů a státních zastupitelstev bývalého státu uherského na Slovensku a v Podkarpatské Rusi (včetně trestnic) upravuje zvláštni zákon. § 10 Poměry osob učitelských při státních vyučovacích, vzdělávacích a vychovávacích ústávech jakož i poměry zaměstnanců státních podniků bývalého státu uherského na Slovensku a v Podkarpatské Rusi budou obdobně upraveny nářízením. § 11 Zákon tento nabývá účinnosti 1. května 1920. Provedením jeho pověřuje se vláda. T.G.Masaryk v. r. Tusar v. r. Dr. Franke v. r. Dr. Winter v. r. Hampl v. r. Dr. Veselý v. r. Staněk v. r. Dr. Beneš v. r. Prášek v. r. Dr. Heidler v. r. Dr. Šrobár v. r. Habrman v. r. Švehla v. r. Klofáč v. r. Dr. Hodža v. r. Sonntág v. r. jako ministr financí a správce ministerstva pro zásobování lidu Пер ек ла д Національні Збори Чехословацької Республіки ухвалили цей закон: §1 Державні установи колишньої Угорської держави (угорські королівські установи), утворені на території Словаччини та Підкарпатської Русі, є державними установами Чехословацької Республіки. Їхня компетенція і службова підпорядкованість регулюються чинними приписами. Уряд може протягом перших п’яти років дії цього закону, з метою спро№ 5 9 8 . 1 5 к в і тн я 1 9 2 0 р . П р а га
185
щення та об’єднання управління, [своєю] постановою змінити компетенцію цих установ, в окремих випадках з’єднувати або роз’єднувати ці установи з іншими установами, а також змінювати їх підпорядкованість. §2 Службовці та нижчі службовці в установах, зазначених у § 1, стають, в умовах, визначених у подальших приписах цього закону, державними службовцями та нижчими службовцями і як такі підкоряються законам та приписам про державних службовців та нижчих службовців цього роду, чинним в інших частинах Чехословацької Республіки, зокрема закону від 25 січня 1914 р. № 15 і[мперських] з[аконів] про службові відносини державних службовців та державних слуг (службова прагматика) і постановам та приписам, до нього виданим, а також всім законам та приписам, якими в інших частинах Чехословацької Республіки регулюються посадові та пенсійні виплати державних службовців і державних слуг, зокрема законам № 541, Зб. з. та р. від 7 жовтня 1919 р. і № 2, Зб. з. та р. від 17 грудня 1919 р. [видання] 1920 р. Особливих виплат, які встановлені державним службовцям, враховуючи надзвичайні умови у Словаччині, цей [закон] не торкається. §3 Хто хоче бути призначеним в установи, зазначені у § 1, повинен виконати формальності, які встановлені для такого роду служби приписами, діючими в інших частинах Чехословацької Республіки. Протягом перших п’яти років дії цього закону [у зазначені установи] можуть бути, за згодою компетентного міністра, призначені і ті, хто, виконавши загальні формальності, передбачені абз. 1, хоча і не мають особливих переваг, але мають хоча б спеціальну підготовку згідно з нормами угорського права, у яких йдеться про ці посади. §4 Службовці та нижчі службовці зазначених у § 1 установ, які хочуть бути прийнятими в ці установи як постійні службовці, повинні протягом 60 днів з дня набуття чинності цим законом, подати міністру, уповноваженому у справах Словаччини, прохання про своє призначення. Припис абз. 1 не діє на службовців та нижчих службовців, які були переведені центральними установами Чехословацької Республіки в установи, зазначені у § 1, з посад, які вони займали в інших частинах республіки. §5 Якщо ж службовці та нижчі службовці, зазначені у § 4, у встановлений термін не подали прохання про своє призначення, то це буде означати, що після закінчення терміну [вони] добровільно і без будь-яких вимог залишають свою посаду. Рішення про це належить компетентному (§ 1, абз. 2) центральному органу. §6 Службовці та нижчі службовці, які в установах, зазначених у § 1, під час дії цього закону виконували свої службові обов’язки і подали вчасно прохання (§ 4) про прийом на службу, однак не отримали призначення, будуть відправлені
186
№ 5 9 8 . 1 5 к в і тн я 1 9 2 0 р . П р а га
у відставку, і їм буде запропоноване таке грошове утримання і на такий термін, на яке вони мали б право згідно з угорськими законами, чинними після 28 жовтня 1918 р. У випадках, гідних особливої уваги, це утримання може бути збільшено. Однак це збільшення не може бути більшим ніж встановлено нормами закону від 17 грудня 1919 р. № 3 Зб. з. та р. від 1920 р. Про те, чи може бути зроблено оголошення про прийнятих службовців та нижчих службовців, приймає рішення компетентний (§ 1, абз. 2) центральний орган, який також встановлює розмір грошового утримання. §7 Приписи § 6 стосуються й тих службовців та нижчих службовців, які були прийняті до установ, зазначених у § 1, колишньою угорською державою. Однак якщо було доведено, що ці службовці при уряді Чехословацької Республіки і до набуття чинності цього закону скоїли злочини проти безпеки Чехословацької держави, будуть, навіть якщо не було відкрито проти них судового розслідування, без будь-яких вимог не пізніше закінчення терміну, встановленого у § 4, звільнені з державної служби. Рішення про це приймає компетентний (§ 1, абз. 2) центральний орган, за згодою міністерства внутрішніх справ. §8 Приписи цього закону подібним чином поширюються також і на державні установи колишньої угорської держави у Словаччині та на Підкарпатській Русі, і на службовців та нижчих службовців цих установ, оскільки, згідно з угорським правом, вони були призначені на посади державних службовців або нижчих службовців. §9 Стосунки осіб у судах та державних представництвах колишньої угорської держави у Словаччині та на Підкарпатській Русі (включаючи в’язниці) регулює спеціальний закон. § 10 Відносини педагогічних працівників у державних учбових, освітніх та виховних установах, а також і відносини службовців державних підприємств колишньої угорської держави у Словаччині та на Підкарпатській Русі, будуть врегульовані спеціальним розпорядженням. § 11 Цей закон набуває чинності з 1 травня 1920 р. Введення його в дію доручається уряду. Т. Г. Масарик в. р. Тусар в. р. Др. Франке в. р. Др. Вінтер в. р. Гампл в. р. Др. Веселі в. р. Станек в. р. Др. Бенеш в. р. Прашек в. р. Др. Гайдлер в. р. Др. Шробар в. р. Габрман в. р. Швегла в. р. Клофач в. р. Др. Годжа в. р.
№ 5 9 8 . 1 5 к в і тн я 1 9 2 0 р . П р а га
187
Зоннтаг в. р., як міністр фінансів і радник міністерства постачання населення
Sbírka zákonů a nařízení Státu Československého. – Ročník 1920. – Praha, 1920. – S. 599–600. Мова чеська.
№ 599 26 квітня 1920 р. Прага. – Із розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 356 “Про зміни Генерального статуту Підкарпатської Русі”
Na základe § 3, odst. 8., zákona ze dne 29. února 1920, č. 121 Sb. z a n., nařizuje se: §1 V čele Podkarpatské Rusi je prozatimni guvernér jmenovaný presidentem Československé republiky k návrhu vlády na dobu, nežli se ustavi sněm Podkarpatské Rusi. Prozatimni guvernér složi do rukou presidenta republiky slib tohoto zněni: “Slibuji na svou čest a své svědomi, že budu svědomitě a nestranně konati své povinnosti a budu šetřiti ústavnich a jiných zákonů”. §2 Do působnosti guvernéra Podkarpatské Rusi přisluši: 1. zastupovati Podkarpatskou Rus při jednánich s vládou; 2. podle dalšich ustanoveni tohoto nařizeni řiditi jednáni guberniálni rady; 3. podepisovati nařizeni a výnosy povahy normativni, vydávane civilni spravou pro celé uzemi Podkarpatské Rusi. […] 5. Má právo vyžádati si ústni nebo pisemné zprávy od viceguvernéra a jeho prostřednictvim od jednotlivých referentů civilni správy ve všech věcech, týkajicich se Podkarpatské Rusi. 6. сivilni správa má povinnost sděliti guvernérovi všechna zamyšlená závažnějši vládni opatřeni, zejména, jsou-li povahy politické. Guvernér má právo zastaviti opatřeni viceguvernéra, o kterých se domnivá, že odporuji ústavni listině neb jiným zákonům neb poškozuji zájem Podkarpatské Rusi, a vyžádati si v káždém takovémto připadě rozhodnuti vlády. Viceguvernér v tom připadě učini jen neodkladné prozatimni opatřeni pod vlastni odpovědnosti. §3 Viceguvernér, jejž jmenuje president republiky k návrhu vády, zastupuje guvernéra, je-li guvernér nemocen, nepřitomen nebo zaneprázdněn, nebo je-li misto jeho dočasně neobsazeno. Jest bezprostřednim představeným vsěch referentů civilni správě Podkarpatské Rusi přidělených a uřadů i ústavů civilni správě přičleněných a podřizených a spřostredkuje styk mezi těmito úřady a vládou. Spolupodepisuje všecky úředni akty guvernérovy. Kdyby v jakékoliv otázce nebylo docileno shody mezi guvernérem a viceguvernérem, předloži se věc k rozhodnuti vládě. Je-li viceguvernér nemocen, nepřitomen nebo záneprázdněn, nebo je-li misto
188
№ 5 9 9 . 2 6 к в і тн я 1 9 2 0 р . П р а га
jeho dočasně neobsazeno, zastupuje jej konceptni úřednik civilni správy hodnostni třidou nejvyšši. §4 Guberniálni rada skládá se z guvernéra jakožto předsedy a viceguvernéra jakožto mistopředsedy, z 10 členů volených a 4 členů jmenovaných vládou. Členem guberniálni rady muže býti volen neb ustanoven, komu přisluši právo voliti do poslanecké sněmovny Národniho shromážděni, dosáhli-li věku 26 let. […] §6 Čtyři členy guberniálni rady jmenuje vláda, vyžadavši si návrhy guvernéra. §7 Sidlem guberniálni rady jest Užhorod. Dle potřeby může však býti svolána i do jinèho mista. §8 Guberniálni rada scházi se na pozváni guvernéra alespoň jednou za měsic. Guvernér jest však oprávněn podle potřeby svolati schůze častěji; jest povinen svolati schůzi do 14 dnů, žada-li za to alespoň pět členů volených,nebo tři členové vládou jmenováni, udávajice, o čem se má jednati. Schůze svolána budiž alespoň osm dni předem a budiž zároveň všem členům ohlášeno, o čem se má jednati. […] § 11 Jednáni guberniálni rady řidi guvernér a v jeho zaneprázdněni viceguvernér. Predměty daně na pořad jednáni z podnětu vlády, guvernéra nebo viceguvernéra maji přednost. Po jejich projednáni mohou členové podávati vlastni návrhy a dotazy ve všech věcech týkajicich se Podkarpatské Rusi. Shůze guberniálni rady jsou neveřejné. […] § 14 Členové voleni a vládou jmenovani maji nátok na cestovné a stravné, jako státni úřednici VI tř.hodnostni. § 15 Guberniálni rada jest přislušná jednati o všech věcech Podkarpatské Rusi se týkajicich, které ji vládou, guvernérem nebo viceguvernérem k vyjádřeni budou předloženy. Zejména bud’tež guberniálni radě předložena všecka nařizeni a výnosy normativni povahy civilni správy Podkarpatské Rusi. V naléhavých připadech mohou však vydány býti nařizeni nebo výnos normativni povahy i před slyšenim rady. V tom připadě bud’tež předloženy guberniálni radě k vyjadřeni dodatěcně. […] § 17 Timto prozatimnim statutem doplňuje a měni se generálni statut pro organisaci a administraci Podkarpatskè Rusi, č. 26. 536/19 m.r. Ustavenim guberniálni rady podle tohoto prozatimniho statutu zanikne působnost dosavadniho direktoria. Rovněž působnost administrátora zaniká. Tusar v. r. Švehla v. r. Sonntág v. r.
№ 5 9 9 . 2 6 к в і тн я 1 9 2 0 р . П р а га
Prášеk v. r. Klofáč v. r.
189
Dr. Beněs v. r. Dr. Veselý v. r. Habrman v. r. Staněk v. r. Hampl v. r. Пер ек ла д
Dr. Dr. Dr. Dr.
Šrobár v. r. Heidler v. r. Winter v. r. Hodža v. r.
На підставі § 3, абз. 8 закону № 121 Зб. з. та р. від 29 лютого 1920 р., ухвалюється: §1 На чолі Підкарпатської Русі знаходиться тимчасовий губернатор, який призначається президентом Чехословацької Республіки за пропозицією уряду на термін не раніше, ніж буде скликаний сойм Підкарпатської Русі. Тимчасовий губернатор складає присягу президенту республіки такого змісту: “Обіцяю своїми честю та совістю, що буду сумлінно та неупереджено виконувати свої обов’язки і дотримуватися конституційних та інших законів”. §2 До компетенції губернатора Підкарпатської Русі належить: 1. Представляти Підкарпатську Русь під час переговорів з урядом; 2. Згідно з подальшими приписами цього розпорядження вести засідання губерніальної ради; 3. Підписувати розпорядження та постанови нормативного характеру, які видаються Цивільним управлінням для всієї території Підкарпатської Русі. […] 5. Має право вимагати усні або писемні відомості від віце-губернатора, а через його посередництво – від окремих референтів Цивільного управління по всіх питаннях, що стосуються Підкарпатської Русі. 6. Цивільне управління зобов’язане повідомляти губернатора про всі найважливіші урядові заходи, що плануються, зокрема, якщо вони носять політичний характер. Губернатор має право призупинити дії віце-губернатора, які, на його думку, суперечать конституційній грамоті або іншим законам, або завдають шкоди інтересам Підкарпатської Русі, і вимагати у кожному такому випадку рішення уряду. Віце-губернатор у цьому випадку здійснює невідкладні тимчасові заходи під свою особисту відповідальність. §3 Віце-губернатор, якого також призначає президент республіки за пропозицією уряду, представляє губернатора, якщо губернатор хворий, відсутній чи зайнятий, або якщо його посада вакантна. Він є безпосереднім представником всіх референтів Цивільного управління Підкарпатської Русі, а також канцелярії та установ, які входять до Цивільного управління і підпорядковані йому, здійснює зв’язок між цими установами та урядом. Разом із губернатором підписує офіційні документи. Якщо у будь-якому питанні не було досягнуто порозуміння між губернатором та віце-губернатором, це питання пропонується для вирішення уряду.
190
№ 5 9 9 . 2 6 к в і тн я 1 9 2 0 р . П р а га
Якщо віце-губернатор хворий, відсутній чи зайнятий, або його посада вакантна, його представляє державний службовець найвищого класу табеля про ранги. §4 Губерніальна рада складається з губернатора як голови і віце-губернатора як заступника голови, 10 обраних членів і 4 членів, призначених урядом. Членом губерніальної ради може бути обраний або призначений той, хто має право обирати у палату депутатів Національних зборів і який досяг 26-річного віку. […] §6 Чотирьох членів губерніальної ради призначає уряд, спочатку розглянувши пропозиції губернатора. §7 Місцем губерніальної ради є Ужгород, проте за необхідності вона може бути скликана і в іншому місці. §8 Губерніальна рада збирається за запрошенням губернатора хоча б один раз на місяць. Проте за необхідності губернатор може скликати засідання частіше; він повинен скликати засідання протягом 14 днів, якщо цього вимагають хоча б п’ять обраних членів, або 3 члени, призначені урядом, повідомивши, що вони повинні обговорювати. Про скликання засідання повинно бути відомо за вісім днів до цього і також повинно бути оголошено всім членам, що саме вони будуть обговорювати. […] § 11 Засідання губерніальної ради веде губернатор, а якщо він зайнятий – віцегубернатор. Питання, запропоновані до розгляду засідання за ініціативою уряду, губернатора або віце-губернатора, обговорюються у першу чергу. Після їх обговорення члени можуть подавати свої пропозиції і робити запити з питань, що стосуються Підкарпатської Русі. Засідання губерніальної ради є не публічними. […] § 14 Обрані члени і члени, призначені урядом, мають право на отримання шляхових та столових грошей, так само як і державні службовці VI класу табеля про ранги. § 15 Губерніальна рада компетентна обговорювати всі питання, які стосуються Підкарпатської Русі, що будуть запропоновані для обговорення урядом, губернатором або віце-губернатором. Зокрема, губерніальній раді будуть запропоновані також всі розпорядження та постанови нормативного характеру Цивільного управління Підкарпатської Русі. Проте, у виняткових випадках, розпорядження та постанови нормативного характеру можуть бути видані і перед їх обговоренням у раді. У цьому разі вони також будуть запропоновані губерніальній раді для обговорення додатково. […]
№ 5 9 9 . 2 6 к в і тн я 1 9 2 0 р . П р а га
191
§ 17 Цим тимчасовим статутом доповнюється та змінюється Генеральний статут про організацію та адміністрацію Підкарпатської Русі, № 26.536/19 м.с. Заснуванням губерніальної ради, згідно з цим тимчасовим статутом, припиняється діяльність попередньої директорії. Припиняється також діяльність адміністратора. Тусар в. р. Швегла в. р. Зоннтаг в. р. Др. Бенеш в. р. Др. Веселі в. р. Габрман в. р. Станек в. р. Гампл в. р.
Sbirka zakonů a nařizeni Státu Československèho. – Ročnik 1920. – Praha, 1920. – S. 913–914. Мова чеська.
Прашек в. р. Клофач в. р. Др. Шробар в. р. Др. Гайдлер в. р. Др. Вінтер в. р. Др. Годжа в. р.
№ 600 29 травня 1920 р. Київ. – Закон Про поліпшення матеріального стану служачих місцевих державних установ, що підлягають Українській Народній Республіці, ухвалений Радою Народних Міністрів
І. В зміну існуючих законів про грошове задоволення служачих місцевих і державних установ постановити: 1) Встановлені в Украінській Народній Республіці штатні оклади основного утримання служачих місцевих Державних установ, а також оклади основної платні вільнонаемних служачих тимчасово збільшити в п’ять раз. Примітка: В вищих наукових закладах, учительських інститутах, в середніх і вищ[их] початкових школах і в тих инших початкових школах, що знаходяться в містах і містечках, учительських семінаріях технічних і духовних школах побільшуються в п’ять раз також лекційна плата, платня за завідування кабінетами і стіпендіі. ІІ. Чиннисть закону про відсоткові надбавки до утримання на дорожнечу для служачих державних інституцій припинити. ІІІ. В зміну існуючих законів і постанов про видачу добових грошей з приводу евакуаціі і дорожнечі встановити видачу добових грошей на дорожнечу служачим місцевих установ, за винятком осіб, які мають право на даремний пайок і парафіяльного духовенства на нижче-слідуючих підставах: 1) Добові гроші з приводу дорожнечі виплачуються в слідуючих розмірах: Для служачих з основним місячним утриманням, зазначеним в розд. І цього закону.
192
№ 6 0 0 . 2 9 тр а в н я 1 9 2 0 р . К и ї в
Поверх до 1) – 1 750 карб. включно 200 карб. 2) 1 750 “ 3 000 “ “ 250 “ 3) 3 000 “ 4 200 “ “ 300 “ 4) 4 200 “ 6 250 “ “ 350 “ 5) 6 250 “ – “ “ 400 “ 2) Зазначені в попередній статті норми добових грошей збільшуються для жонатих бездітних на 30% а коли у служачого маються діти, як шлюбні так і позашлюбні, то добавляеться ще по 15% зазначених норм на кожну дитину віком до 16 років. Загальне збільшення добових грошей на всю родину не може перевисшувати 100%. Примітка: І. Коли в урядових установах служить чоловік і його дружина, то добові гроші видаються кожному з них як одинокому, а коли вони ще мають дітей, то видаеться на кожну дитину по 15% від більшого окладу добових грошей. Примітка: 2. Коли чоловік займае декілька посад, то добові гроші видаються по тій посаді, котрій призначено найбільший оклад утримання. 3) Встановлені цим законом добові гроші відлічкам в пенсійний капітал не підлягають і видаються з готового фонду державних прибутків на загальних встановлених для видачі добавок на дорожнечу підставах, два рази на місяць 1 і 16 числа наперед. Добові гроші служачим Державного банку, Державного земельного банку і Управління державними ощадними касами відноситься на власні кошти цих установ, а добові гроші служачим урядових установ, котрі одержують утримання зі спеціальних коштів, відноситься на ці кошти і тільки при недостачі них – на кошти скарбу в розмірі недостачі. 4) Встановлені попередніми статями оклади утримання і добових грошей видавати служачим місцевих установ з часу переходу цих установ під владу Української Народної Республіки, з умовою зарахування в належні до виплати по цьому закону суми одержаноі наперед платні по інших ставках. 5) Зазначені в попередніх статях постанови не поширюються: а) на служачих і робітників, які одержують платню на підставі окремих умов, б) на тих служачих, на котрих росповсюджуеться чинність постанови Ради Народніх Міністрів від 25 березня 1920 року, про поліпшення матеріального стану служачих державних установ, в) на служачих місцевих установ Міністерства шляхів, про грошове задоволення котрих мае бути видана окрема постанова. ІІ*. Закон цей ввести в життя по телеграфу. Голова Ради Народніх Міністрів Мазепа Керуючий Міністерством фінансів А. Маршинський З оригіналом згідно: Старший діловод Департаменту законодавчих справ Державноі канцеляріі [підпис]
ЦДАВО, ф. 1062, оп. 2, спр. 52, арк. 11–12 зв. Засвідчена копія. Машинопис.
*
Так у тексті.
№ 6 0 0 . 2 9 тр а в н я 1 9 2 0 р . К и ї в
193
№ 601 8 липня 1920 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про відвідування відповідальними працівниками суботників та відміну в цей день засідань” (протокол № 31, п. 6)
1) Чтобы дать возможность ответственным работникам участвовать в субботниках, дать директиву всем центральным и местным учреждениям всякие заседания в субботу отменить. 2) От субботников освобождаются только дежурные учреждения. Это же относится и к Закордоту.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 7, арк. 43 і зв. Оригінал. Машинопис.
№ 602 25 липня 1920 р. [Відень]. – “Розпорядок” диктатора Західно-Української Народної Республіки Євгена Петрушевича “Про організацію Уряду для виконування Державної влади в Західно-Українській Народній Республіці в часі тривання повновластий Диктатора“
Арт. І Надзвичайно важкі умовини серед яких знайшлася Західно-Українська Народня Республіка і її Уряд з розвоєм воєнних подій, викликали конечну потребу зосередження функцій Державної Влади в одних руках. Се спонукало Президію Виділу Української Національної Ради і Державний Секретаріат перенести Актом з дати Заліщики дня 8 липня 1919 виконувані ними до того часу атрибути законодатної та найвищої цивільної та військової Влади Державної, на мене як Диктатора Західно-Української Народної Республіки. З того часу виконував я переняту згаданим Актом Владу в своїм імені. А коли за бігом воєнних подій зорганізований первісно Державний центральний апарат урядовий перестав на ділі бути чинним і існувати в своїм складі, полагоджував я справи Державні при помочи принагідно і відповідно до потреб хвилі складаного урядового апарату, заступаючись у вирішуванню деяких поодиноких областий адміністрації повновласниками, за іменованими будь ще Виділом Національної Ради чи Державним Секретаріатом будь назначуваними мною, які однак не мали постійного круга компетенції. Арт. ІІ Повага Держави та зверх та складність єї адміністрації, вимагає, щоби існував постійно зорганізований державний апарат урядовий, відповідаючий існуючому правному станови. Під ту пору Уряд мусить бути наладжений так, щоби при додержанню закріпленого Актом з 8 липня 1919 прінціпу зосередження Найвищої Влади в руках Диктатора, відповів своїм завданням під оглядом здатности до систематичного ведення діл поодиноких окремих областий адміністрацийних,
194
№ 601. 8 липня 1920 р. Харків
маючи до того ясно очеркнену і відмежовану компетенцію для кожної области адміністрації. А що трудне положення Держави вимагає постійної присвяти переважної моєї уваги і особистого старання справам заграничної політики і справам військовим, тож являється конечність надати так зорганізованому Урядови право ініціативи і певної самостійности в вирішуванню справ деяких областий адміністрації. Арт. ІІІ Щоб задовольнити сим вимогам постановляю як слідує: Уряд Диктатора З. У. Н. Р. §1 Атрибути Державної Влади, надані Диктаторові Актом з 8 липня 1919, виконуються ним через “Уряд Диктатора Західно-Української Народної Республіки”. §2 Уряд цей складається з окремих самостійних відділів а імено: а) для ведення діл входячих попередно в круг компетенції Секретаріяту Справ Закордонних; б) для ведення діл входячих попередно в круг компетенції Секретаріятів фінансів, торговлі і промислу; в) для справ преси і пропаганди, зокрема організації, ведення і нагляду політичної пресової служби, та політичної пропаганди, в ціли попирання інтересів Держави, – та для виконування атрибутів адміністраційної влади в справах пресових; г) для ведення діл входячих попередно в круг ділання Державних Секретарів справ внутрішніх, судівництва, просвіти, віросповідань, рільництва, почт і телеграфів, шляхів та робіт публичних; д) Презідіяльної канцелярії Диктатора для ведення діл презідіяльних, а зокрема для принимання в законній дорозі внесень на рішення Диктатора від органів Державних, покликаних до того законом, і взагалі в справах застережених існуючими постановами до безпосереднього вирішення Диктатора; для виготовлювання в автентичнім тексті видаваних Диктатором законних постанов, розпорядків, рішень, декретів і письм, веденнє їх евіденції та зберігання автентичних оригіналів; – для ведення в імені Диктатора урядової кореспонденції та для посередничення в безпосередніх урядових зносинах з ним. §3 Справи, входячі в круг ділання Державного військового Секретаріату, лишаються при зорганізованій вже окремими постановами “Військовій Канцелярії Диктатора З. У. Н. Р.”, яка входить в склад Уряду як окремий відділ (Арт. ІІІ. § 2). Розмір компетенції Уряду і покликаних до ведення його осіб §4 Меньша або більша самостійність у вирішуванню справ Урядом зависить від уповажнень, даних особам, поставленим Диктатором на чолі поодиноких відділів чи канцелярій (§ 2, 3).
№ 602. 25 липня 1920 р. [Відень]
195
Уповноважені Диктатора §5 На чолі установлених § 2 а) б) в) г) відділів Уряду Диктатора З. У. Н. Р. стоять з правила іменовані Диктатором Уповноважені і ведуть діла свого круга компетенції при помочи іменованих Диктатором концертових і канцелярійних урядників самостійно, в імени Диктатора, згідно з існуючими законними постановами і даними Диктатором інструкціями та припорученнями. Не мають однак прислугую чого Державним Секретарям права видавання законних постанов, розпорядків та загальнообов’язуючих рішень – яке застерігається Диктаторови. §6 При видаванню Уповноваженими Диктатора самостійних заряджень, які тягнуть за собою видатки з державної скарбниці в рамах признаного кредиту, они є обов’язані зноситися постійно з відділом для справ фінансів (контроля державних розходів). Потребу переступлення кредиту і спори компетенційні вирішує Диктатор. §7 Виїмково може бути веденнє поодиноких відділів доручено Диктатором референтам, які ведуть діла під його безпосереднім наглядом, з розміром компетенцій означуваним для них принагідно Диктатором. §8 Розмір компетенції Військової Канцелярії Диктатора ЗУНР. Є означений існуючими постановами, які й лишаються дальше в силі. §9 На чолі Презідіяльної Канцелярії стоїть іменований Диктатором шеф Презідіяльної Канцелярії, який веде діла назначеного єму круга при помочи іменованих Диктатором концертових і канцелярійних урядників, під безпосереднім доглядом Диктатора. § 10 Порядок внутрішнього ведення діл та урядових зносин поодиноких відділів Уряду між собою і на зверх, означується окремим розпорядком. Арт. ІV Сила обов’язуюча закона з дня 4 січня 1919 ч. 2 Вістника Державних Законів і Розпорядків ЗУНР. Про спосіб оповіщування законів і розпорядків завішується. Закони і розпорядки, видавані в часі завішеня закона з дня 4 січня 1919 ч. 2 Вістника Державних Законів і Розпорядків входить в силу з днем їх затвердження Диктатором без окремого оголошення, оскілько не містять в собі иньшої постанови. Арт. V Розпорядок цей обов’язує з днем 1 серпня 1920. [підпис] [печатка]
ЦДАВО, ф. 2192, оп. 2, спр. 7, арк. 2–3 зв. Оригінал. Машинопис. Опубл.: Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. – Т. 2. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 427–430.
196
№ 602. 25 липня 1920 р. [Відень]
№ 603 27 липня 1920 р. Прага. – Із розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 476 “Про тимчасову організацію політичного управління на території Підкарпатської Русі”
Na základe § 11 zákona ze dne 22. března 1920, č. 210 Sb. z. a n. o prozatimni úpravě správy politickè na Slovensku, nařizuje se toto: […] §2 Správa v župnich a služnovských úřadech v územi Podkarpatskè Rusi, jakož i politická správa vykonávaná při úradu šèfa civilni správy v Podkarpatskè Rusi bude ode dne 1. ledna 1921 obstarávána pouze státnimi úředniky, kteři budou ustanoveni přislušnými orgány republiky. §3 Úřednici tito (§ 2) podrobeni jsou zákonům a ustanovenim, jež plati pro úřednictvo státni v ostatnich častech republiky, zejmèna zákonu ze dne 25. ledna 1914, č.15 ř. z., o služebnim poměru státnich úřednikův a státniho služebnictva (služebni pragmatice), nařizenim a předpisům k němu vydaným, jakož i všem zákonům a ustanovenim, kterými jsou v ostatnich částech republiky upraveni služebni a zaopatřovaci požitky státnich úředniků a státniho služebnictva. Zvláštni požitky, kteri se poskytuji pro mimořádni poměry v územi Podkarpatskè Rusi, nejsou tim dotčeny. Zákony a nařizeni býválè vlády uherskè, jež jsou s těmito ustanovenimi (odst.1.) v odporu, pozbývaji platnosti. §4 V čele župniho uřadu jest župan, který jest odpověděn ze správy župy. Župan musi miti způsobilost ke konceptni službě v politickè správě. Až do 1. ledna 1925 mohou býti vyjimečně ustanoveni župany takè ti, kdož nemaji tèto způsobilosti. Županovi jest k obstáraváni agendy při župnim úřadě a při služnovských úřadech podle potřeby přidělen ministerstvem vnitra potřebný počet konceptniho, odbornèho, účetniho a manipulačniho a sluhovskèho personálu. Personál ten musi vyhovovati podminkám, jež jsou pro služby toho druhu stanoveny platnými ustanovenimi v ostatnich částech republiky. Až do 1. ledna 1925 může býti se svolenim ministra vnitra ustanoven takè personál, jenž nevyhovuje těmto podminkám. Zástupcem županovým jest hodnostni třidou nejvyšši politický konceptni úřednik ustanovený při župnim úřadě, ačli ministr vnitra neučini jinèho opatřeni. §5 Úřednici a zřizenci župnich a slúžnovských úřadů v územi Podkarpatskè Rusi, at již byli prozatimně ustanoveni, nebo v úřadech svých prozatimně potvrzeni, at již jsou to bývali úřednici královské uherskè vlády, či úřednici jini, jsou povinni podati žádost za přijeti do služby politickè u sěfa civilni správy Podkarpatskè Rusi do 60 dni ode dne, kdy toto nařizeni nabylo účinnosti. Ministr vnitra muže pro mimořádnè poměry tuto lhůtu i různě ustanoviti pro jednotlivè župy nebo jejich části. Ustanoveni prvniho odstavce nevztahuje se na úředniky, kteri byli pro územi
№ 6 0 3 . 2 7 л и п н я 1 9 2 0 р . П р а га
197
Podkarpatskè Rusi trvale ustanoveni ústřednimi úřady anebo byli z úřednictva ustanoveného v ostatnich částech republiky službou na Podkarpatskou Rus přikázáni. §6 Jestliže úřednici ti nepodaji do stanovene lhůty žadosti za přijeti, má se za to, že se uplynutim lhůty dobrovolně bez jakýchkoli nároků vzdávaji mista dosud zastávanèho. §7 Úřednici bývalè vlády uherskè, kteři byli po složeni slibu věrnosti republice u úřadů župnich a slúžnovských ponecháni a podali sice včas žadost za přijeti (§ 5), ale nebyli ustanoveni, budou dáni na odpočinek a budou jim poskytnuty zaopatřovaci požitky, pokud by na ně měli nárok podle platných zákonů uherských. Bylo-li však prokázáno, že úřednici tito za vlády republiky Československè třebas prozatimně ustanoveni nebo potvrzeni, dopustili se jednáni, namiřených proti státu Československèmu, budou bez jakýchkoli nároků propuštěni, při čemž jest vyhrazeno trestně je stihati. […] §9 Nárizeni toto účinkuje ode dne vyhlášeni a provèsti je přisluši ministru vnitra v dohodě se zučastněnými ministry. Švehla v. r., jako náměstek ministerskèho předsedy a jako ministr vnitra Dr. Engliš v. r. Sonntág v. r. Dr. Hotowetz v. r. Dr. Winter v. r. Staněk v. r. Střibrný v. r. Johanis v. r. Dr. Dèrer v. r. Dr. Markovič v. r. Пер ек ла д На підставі § 11 закону № 210 Зб. з. та р. від 22 березня 1920 р. про тимчасову організацію політичного управління на території Словаччини, приписується таке: […] §2 Управління в жупних та адміністративних установах на території Підкарпатської Русі, а також і політичному управлінні, що працює при канцелярії шефа Цивільного управління, з 1 січня 1921 р. буде виконуватися тільки державними службовцями, які призначатимуться відповідними органами республіки. §3 Ці службовці (§ 2) підпорядковуються законам та постановам, які діють для державних службовців в інших частинах республіки, зокрема закону № 15 і[мперських] з[аконів] від 25 січня 1914 року, про умови служби державних службовців і державних слуг (службова прагматика), розпорядженням і приписам, до нього виданим, також і всім законам та постановам, якими в інших частинах республіки регулюються посадові оклади та пенсійні виплати державних службовців і державних слуг. Окремі виплати, які здійснюються у надзвичайних умовах на території Підкарпатської Русі, цим розпорядженням не регулюються.
198
№ 6 0 3 . 2 7 л и п н я 1 9 2 0 р . П р а га
Закони та розпорядження колишньої угорської держави, що суперечать цим приписам (абз. 1), втрачають силу. §4 На чолі жупної установи знаходиться жупан, який відповідає за управління жупою. Жупан повинен мати здібності до державної служби у політичному управлінні. До 1 січня, у виняткових випадках, можуть призначатися такі жупани, які не мають цих здібностей. Для ведення діловодства жупану у жупну установу і в адміністративні установи, згідно з потребою, міністерством внутрішніх справ виділяється необхідна кількість службового, спеціального, бухгалтерського, канцелярського та допоміжного персоналу. Цей персонал повинен відповідати вимогам, які для такого роду служби визначені чинними приписами в інших частинах республіки. До 1 січня 1925 року може, за згодою міністра внутрішніх справ, призначатися такий персонал, який не відповідає цим вимогам. Заступником жупана є державний службовець політичного управління найвищого класу табеля про ранги, що призначений у жупну установу, якщо тільки міністр внутрішніх справ не вирішить інакше. §5 Службовці та нижчі службовці жупних і адміністративних установ на території Підкарпатської Русі, які були тимчасово призначені або у своїх установах тимчасово затверджені, якщо йдеться про колишніх службовців угорського королівства, або інших службовців, зобов’язані подати прохання про прийом на політичну службу у шефа Цивільного управління Підкарпатської Русі протягом 60-ти днів з дня, коли це розпорядження набрало чинності. Міністр внутрішніх справ може у надзвичайних умовах визначити й інший термін для окремої жупи або її частини. §6 Службовці повинні знати, що якщо вони в установлений термін не подадуть прохання про прийом, то після закінчення терміну вони добровільно, без будьяких вимог, залишають посаду, яку вони до того часу обіймали. §7 Службовці колишнього угорського королівства, які після складання присяги на відданість [Чехословацькій] Республіці були залишені у жупних та адміністративних установах, і хоча вчасно подали прохання про прийом (§ 5), але не були призначені, будуть відправлені на відпочинок, і їм буде запропонована пенсія, на яку б вони мали право згідно з чинними угорськими законами. Проте, якщо було встановлено, що ці службовці, тимчасово призначені або затверджені чехословацьким урядом, припустилися дій, спрямованих проти Чехословацької держави, то вони будуть без будь-яких вимог звільнені, причому з правом переслідування їх по суду. […] §9 Це розпорядження набирає чинності з дня опублікування, а запровадити
№ 6 0 3 . 2 7 л и п н я 1 9 2 0 р . П р а га
199
його в дію належить міністру внутрішніх справ за згодою із зацікавленими міністрами. Швегла в. р., як заступник голови уряду і як міністр внутрішніх справ Др. Енгліш в. р. Зоннтаг в. р. Др. Готоветц в. р. Др. Вінтер в. р. Станек в. р. Стрібрний в. р. Йоханіс в. р. Др. Дерер в. р. Др. Марковіч в.р
Sbirka zákonů a nařizeni Státu Československèho. – Ročnik 1920. – Praha, 1920. – S. 1220–1221. Мова чеська.
№ 604 3 серпня 1920 р. Прага. – Розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 469 “Про заснування державної промтоварної бази для потреб державних службовців та вчителів”
Na základě zákona ze dne 15. dubna 1920, čís. 337 Sb. z. a n., nařizuje se takto: §1 Zřizuje se státní nákupna oděvních potřeb pro státní zaměstnance a učitele se sádlem v Praze. Účelem jejím jest získati tyto potřeby a přikázati je za peníz státním zaměstnancům, zaměstnancům v podnicích a fondech státem spravovaných a učitelům, a jsou v činné službě nebo ve výslužbě. §2 Tato státní nákupna jest právnickou osobou; výlohy s hospodařením spojené kryje z běžných příjmů. §3 Bližší ustanovení o zařízení této státní nákupny obsažena jsou ve stanovách, jež budou vydány usnesením ministerské rády. §4 Nařízení toto nabyvá účinnosti dnem vyhlášení; provedením jeho pověřují se ministři financi, obchodu a pro zásobování lidu a ministr, jenž řídí úřad pro zahraniční obchod. Švehla v. r., jako náměstek ministerského předsedy Dr. Beneš v. r. Dr. Engliš v. r. Dr. Hotowetz v. r. jako správce úřadu pro zahranični obchod a za nepřítomného ministra obchodu Habrman v. r. Dr. Dérer v. r. Staněk v. r. Stříbný v. r. Johanis v. r. Dr. Winter v. r. Dr. Markovič v. r.
200
№ 6 0 4 . 3 се р п н я 1 9 2 0 р . П р а га
Пер ек ла д На підставі закону № 337 Зб. з. та р. від 15 квітня 1920 р. ухвалюється таке: §1 Засновується державна база для закупівлі необхідних речей для потреб державних службовців та вчителів з центром у Празі. Ії метою є придбання цих необхідних речей та розподіл їх за гроші державним службовцям на підприємствах і фондах, що керуються державою, і вчителям, що перебувають на дійсній службі або у відставці. §2 Ця державна закупочна база є юридичною особою; видатки, зв’язані з її господарською діяльністю, покриваються з поточних надходжень. §3 Більш детальні приписи про заснування цієї державної закупівельної бази містяться у рішеннях, які будуть видані постановою Ради міністрів. §4 Це розпорядження набирає чинності з дня опублікування; впровадження його в дію доручається міністрам фінансів, торгівлі та постачання населення і міністру, який керує установою зовнішньої торгівлі. Швегла в. р., як заступник голови уряду Др. Бенеш в. р. Др. Енгліш в. р. Др. Готоветц в. р., як радник установи зовнішньої торгівлі та за відсутнього міністра торгівлі Габрман в. р. Др. Дерер в. р. Станек в. р. Стрібрні в. р. Йоханіс в. р. Др. Вінтер в. р. Др. Маркович в. р.
Sbirka zákonů a nařizeni Státu Československèho. – Ročnik 1920. – Praha, 1920. – S. 1205–1206. Мова чеська.
№ 605 16 серпня 1920 р. Чернівці. – Присяга на вірність румунському королю Фердінанду І, складена Юго фон Реццорі* при призначенні його інженером-архітектором І-го класу у Дирекції мостів і шляхів Буковини
Jurământ Jur în numele lui Dumnezeu şi declar pe onoarea şi pe conştiinţa mea credinţă Maiestăţii Sale regelui Ferdinand I Dinastiei sale şi Constituţiunii ţării mele.
*
Батько німецькомовного прозаїка Грегора фон Реццорі.
№ 6 0 5 . 1 6 се р п н я 1 9 2 0 р . Ч е р н і в ц і
201
De a aplica legile şi a mă conforma lor. Aşa să-mi ajute Dumnezeu. SS În prezenţa mea: SS Sec. gen. Пер ек ла д Присяга Присягаю іменем Бога та заявляю своєю честю і сумлінною вірністю його величності королю Фердінанду І, його династії та Конституції моєї країни застосовувати закони та підкорятися їм. Нехай допоможе мені Бог. [підпис] У моїй присутності Генеральний секретар [підпис]
Держархів Чернівецької області, ф. 320, оп. 3, спр. 3585, арк. 53. Оригінал. Друк. прим. Мова румунська.
№ 606 30 серпня 1920 р. Відень. – “Розпорядок” диктатора Західно-Української Народної Республіки Євгена Петрушевича щодо створення при уряді кодифікаційної комісії “для справ внутрішніх, судових і комунікації”
§1 Для підготовання і розроблення матеріялів, потрібних для законодатної діяльности Уряду – утворюється при Уряді Диктатора ЗУНР для справ внутрішніх, судівництва і комунікації постійну Комісію кодифікаційну, якої члени іменує і звільняє Диктатор ЗУНР на внесенє Уповноваженого для справ внутрішніх і прч. §2 Завданнєм сеї Комісії, яка остає під проводом Уповноваженого Диктатора для справ внутрішніх, судівництва і комунікації і якої діяльність обіймає усі области адміністрації, є: 1) усталити, які закони і розпорядки видано на Західній Україні за часів української влади, та провірити їх форму і зміст, 2) ствердити, які закони і розпорядки видано в часі, коли Всхідна Галичина була окупована через Польщу, та заопініювати, котрі з тих законів і розпорядків мусіли би бути сейчас ухилені, котрі вимагають певних змін, а котрі можуть бути без змін рециповані, 3) розслідити, які зміни в устрою держави, в законодавстві, адміністрації та організації урядів перевели по розпаді Австрії сукцесійні держави (Чехи, Нім. Австрія, Югославія), 4) уложити плян обнятя адміністрації на території Всхідної Галичини. §3 Правильник для внутрішного урядування Комісії кодифікаційної наданий
202
№ 6 0 6 . 3 0 се р п н я 1 9 2 0 р . В і д е н ь
До док. № 606
буде Розпорядком Уповноваженого для справ внутрішніх, судівництва і комунікації. §4 Розпорядок сей обов’язує з днем 30 серпня 1920. §5 Виконання сего розпорядку доручую Уповноваженому для справ внутрішніх, судівництва і комунікації. Диктатор ЗУНР [підпис] [печатка]
ЦДАВО, ф. 2192, оп. 2, спр. 7, арк. 12 і зв. Оригінал. Машинопис. Опубл.: Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. – Т. 2. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 441–442.
№ 607 30 вересня 1920 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про затвердження пропозиції ВУЦВК щодо поширення в УСРР закону РСФРР про звільнення членів ЦВК, наркомів, членів колегії та президії виконкому від мобілізації (протокол № 52, п. 11)
11. Предложение утвердить. Провести через Президиум ЦИК.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 7, арк. 82. Оригінал. Машинопис.
№ 608 13 листопада 1920 р. Відень. – “Розпорядок” диктатора Західно-Української Народної Республіки Євгена Петрушевича “Про виплату одноразового надзвичайного додатку до платень урядовцям та функціонарам Уряду Диктатора Західно-Української Народної Республіки та урядовцям і функціонарам Віденського Посольства Західно-Української Народної Республіки” у зв’язку з “надзвичайним піднесенням цін”
Щоби серед загального надзвичайного піднесення цін прийти урядовцям і функціонерам, які побирають сталі платні, з помочею при заосмотреню на зиму конечними артикулами до життя – заряджую на внесеннє Уповноважених Диктатора ЗУНР. Що слідує: §1 Урядовці і функціонарі Уряду Диктатора ЗУНР, осілі постійно у Відні, та урядовці і функціонарі Віденського Посольства ЗУНР одержують в падолисті 1920 р. одноразовий надзвичайний додаток до платні, – оскільки повнили обов’язки службові вже перед 1 падолиста 1920.
204
№ 607. 30 вересня 1920 р. Харків
§2 Підставу для обчислення сего одноразового додатку становить місячна платня кожного управленого до побору додатку, у висоті належній і платній в падолисті 1920, з Державної Каси ЗУНР. §3 Титулом одноразового додатку має бути виплачено: І) Кождому управленому без огляду на єго стан родинний 35% єго місячної платні […]; ІІ) Крім того жонатим урядовцям та функціонарам, які дійсно, в цілости або в переважній части удержують своїх жінок, як і тим, які дійсно в цілости або в переважній части удержують своїх дітей чи то осіб, взятих на вихованнє взглядно інших членів родини, – а) 25% місячної платні для жінки, б) 15% місячної платні для кожної дитини, особи, взятої на вихованнє взглядно іншого члена родини. §4 Сей розпорядок обов’язує з днем нинішнім. Єго виконаннє переведе Уповноважений для справ фінансів, торговлі і промислу. Диктатор ЗУНР [підпис] [печатка]
ЦДАВО, ф. 2192, оп. 2, спр. 7, арк. 17 і зв. Оригінал. Машинопис. Опубл.: Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. – Т. 2. – Івано-Франківськ, 2001. С. 503–504.
№ 609 20 грудня 1920 р. Варшава. – Розпорядження Ради Міністрів Польської Республіки стосовно розміру оплати на відрядження, харчування та повернення коштів за дорогу державним службовцям
Na mocy postanowień o normowaniu wynagrodzeń niestałych i ubocznych, zawartych w ustawach z dn. 13 lipca 1920 r. o uposażeniu funkcjonarjuszów państwowych oraz pracowników kolejowych (Dz. Ust. R. P. z 1920 r. № 65 poz. 429–436) a tytułem częściowej zmiany rozporządzeń: z dnia 5 sierpnia 1920 r. w sprawie djet i kosztów podróży funkcjonarjuszów państwowych oraz pracowników kolejowych (Dz. Ust. R. P. z 1920 r. № 74 i 88, poz. 507 i 577), jakoteż z dnia 12 października 1920 r. w sprawie wynagrodzenia drużyn parowozowych i konduktorskich za czas spędzony w służbie przy parowozie i przy pociągach (Dz. Ust. R. P. z 1920 r. № 99 poz. 660 i 661) Rada Ministrów zarządza co następuje: § 1. Normy przewidzianych powyżej cytowanemi rozporządzeniami wynagrodzeń niestałych i ubocznych, jako to: djet, zwrotu kosztów podróży oraz wynagrodzeń rozjazdowych za służbę przy parowozach i pociągach w przyszłości będą zwiększane lub zmniejszane w myśl postanowień o zmianie mnożnika dla oznazania dodatku dro№ 6 0 9 . 2 0 груд н я 1 9 2 0 р . В а р ш а в а
205
żyźnianego, zawartych we właściwych ustawach o uposażeniu, cytowanych we wstępie niniejszego rozporządzenia, – równocześnie ze zmianą tego mnożnika dla miejscowości, zaliczonych: a) na obszarze b. zaborów rosyjskiego i austrjackiego – do trzeciej klasy dodatku drożyźnianego, b) a na obszarze b. dzielnicy pruskiej – do czwartej klasy tego dodatku. § 2. W myśl postanowienia § 1 wprowadza się do właściwych artykułów rozporządzeń z dn. 5 sierpnia i 12 października 1920 r., cytowanych we wstępie do niniejszego rozporządzenia następujące zmiany: 1) artykuł 3 ust. 2 rozporządzenia z dn. 5 sierpnia 1920 r. o djetach i kosztach podróży funkcjonarjuszów państwowych (Dz. Ust. R. P. z 1920 r. № 74 poz. 507) otrzymuje następujące brzmienie: “W przyszłości uzupełnienie to będzie zwiększane lub zmniejszane w myśl postanowień o zmianie mnożnika dla oznaczania dodatku drożyźnianego, zawartych we właściwych ustawach o uposażeniu funkcjonarjuszów państwowych, a równocześnie za zmianą tego mnożnika dla miejscowości zaliczonych: f) na obszarze b. zaborów rosyjskiego i austrjackiego – do trzeciej klasy dodatku drożyźnianego; b) na obszarze b. dzielnicy pruskiej – do czwartej klasy tego dodatku”. 2) artykuł 3 (ust. 3) rozporządzenia z dnia 5 sierpnia 1920 r. w sprawie djet i kosztów podróży pracowników kolejowych (Dz. Ust. R. P. z 1920 r. № 88, poz. 577); artykuł 4 (ust. 3) rozporządzenia z dnia 12 października 1920 r. w sprawie wynagrodzenia drużyn parowozowych za czas, spędzony w służbie przy parowozie (Dz. Ustaw R. P. z 1920 r. № 99, poz. 660) oraz artykuł 4 (ust. 2) rozporządzenia z dnia 12 października 1920 r. w sprawie wynagrodzenia drużyn konduktorskich na czas, spędzony w służbie przy pociągach (Dz. Ust. R. P. z 1920 r. № 99, poz. 661) otrzymują następujące jednakowe brzmienie: “W przyszłości uzupełnienie to będzie zwiększane lub zmniejszane w myśl postanowień o zmianie mnożnika dla oznaczenia dodatku drożyźnianego, zawartych w ustawie o uposażeniu pracowników kolei państwowych, a równocześnie ze zmianą tego mnożnika dla miejscowości zaliczonych: a) na obszarze b. zaborów rosyjskiego i austrjackiego – do trzeciej klasy dodatku drożyźnianego, a b) na obszarze b. dzielnicy pruskiej – do czwartej klasy tego dodatku”. § 3. Rozporządzenie niniejsze uzyskuje moc obowiązującą z dniem 1 stycznia 1921 r., do tego zaś terminu jako normy uzupełnień obowiązują: na obszarze zaborów rosyjskiego i austrjackiego – 200%, a dla obszaru b. dzielnicy pruskiej – 160% pierwotnego wymiaru tych uzupełnień. Prezydent Ministrów Witos Minister Skarbu Steczkowski Minister Kolei Żelaznych Jasiński Minister b. Dzielnicy Pruskiej w z. Piechocki
Dziennik Ustaw. – 1921. – S. 61–62. Мова польська.
206
№ 6 0 9 . 2 0 груд н я 1 9 2 0 р . В а р ш а в а
№ 610 28 грудня 1920 р. Варшава. – Розпорядження Президента міністрів і міністра фінансів Польської Республіки щодо зміни розміру оплати праці державних службовців нижчих рангів
Rozporządzenie Prezydenta Ministrów i Ministra Skarbu z dnia 28 grudnia 1920 r. w przedmiocie częściowej zmiany tudzież uzupełnienia przepisów o przyznawaniu poszczególnych stopni płacy niższym funkcjonarjuszom państwowym Na podstawie art. 20 ust. 2 i art. 24 ustawy z dnia 13 lipca 1920 r. o uposażeniu urzędników i niższych funkcjonarjuszów państwowych (Dz. Ust. R. P. z 1920 r. № 65, poz. 429) zarządza się tytułem zmiany i uzupełnienia rozporządzenia z dnia 5 sierpnia 1920 r. w sprawie przyznania poszczególnych stopni płacy, przewidzianych art. 11 powyżej cytowanej ustawy (Dz. Ust. R. P. z 1920 r. № 77, poz. 520) co następuje: § 1. Art. 1 ust. III, powołanego na wstępie rozporządzenia, otrzymuje następujące brzmienie: “III. W dykasterii Ministerstwa Poczt i Telegrafów: 1) na obszarze b. zaboru rosyjskiego: f) kandydatom na woźnych, woźnicom w pocztowych urzędach stajennych, stróżom podwórzowym przy rządowych budynkach pocztowych – płacę drugiego (2) stopnia; g) woźnym pocztowym, mającym do dziewięciu lat służby – płacę trzeciego (3) stopnia; h) woźnym pocztowym, mającym ponad dziewięć do ośmnastu lat służby – płacę czwartego (4) stopnia; i) woźnym pocztowym, mającym ponad ośmnaście lat służby, pocztyljonom, mającym do sześciu lat służby, monterom w służbie technicznej – płacę piątego (5) stopnia; j) pocztyljonom, posiadającym do dwunastu lat służby, majstrom i starszym monterom w służbie technicznej – płacę szóstego (6) stopnia; k) pocztyljonom, posiadającym do ośmnaście lat służby, starszym monterom i majstrom w służbie technicznej, posiadającym ponad pięć lat służby lub samodzielnej praktyki zawodowej – płacę siódmego (7) stopnia; l) pocztyljonom, posiadającym ponad ośmnaście lat służby, starszym majstrom w służbie technicznej – płacę ósmego (8) stopnia; m) pocztyljonom, posiadającym ponad dwadzieścia cztery lata służby i zarazem sprawującym funkcje specjalnie odpowiedzialne lub nadzór nad innymi funkcjonarjuszami niższymi, starszym majstrom, którzy wykazują ponad pięć lat służby lub samodzielnej praktyki – płacę dziewiątego (9) stopnia. 2) na obszarze b. zaboru austrjackiego: a) kandydatom na woźnych pocztowych, pełnozatrudnionym listonoszom wiejskim do 3-go stopnia wynagrodzenia włącznie – płacę drugiego (2) stopnia; b) stałym woźnym pomocniczym, pełnozatrudnionym listonoszom wiejskim 4, 5 i 6 stopnia wynagrodzenia i woźnym pocztowym, posiadającym do dziewięciu lat służby – płacę trzeciego (3) stopnia;
№ 6 1 0 . 2 8 груд н я 1 9 2 0 р . В а р ш а в а
207
c) stałym robotnikom w służbie technicznej, woźnym pocztowym, posiadającym do ośmnastu lat służby – płacę czwartego (4) stopnia; d) woźnym pocztowym, posiadającym ponad ośmnaście lat służby, nadzorcom telegrafu, posiadającym do dwunastu lat służby, ekspedytorom pocztowym (podurzędnikom), posiadającym do sześciu lat służby – płacę piątego (5) stopnia; e) nadzorcom telegrafu, posiadającym ponad dwanaście lat służby, ekspedytorom pocztowym (podurzędnikom), posiadającym do dwunastu lat służby, werkmistrzom telegrafu (podurzędnikom), posiadającym do dziewięciu lat służby – płacę szóstego (6) stopnia; f) ekspedytorom pocztowym (podurzędnikom), posiadającym do ośmnastu lat służby, werkmistrzom telegrafu (podurzędnikom), posiadającym do ośmnastu lat służby – płacę siódmego (7) stopnia; g) podurzędnikom pocztowo-telegraficznym (ekspedytorom i werkmistrzom), posiadającym ponad ośmnaście lat służby – płacę ósmego (8) stopnia; h) podurzędnikom pocztowo-telegraficznym (ekspedytorom), posiadającym ponad dwadzieścia cztery lata służby i zarazem sprawującym funkcje specjalnie odpowiedzialne lub nadzór nad innymi funkcjonarjuszami niższymi, tudzież werkmistrzom, posiadającym ponad dwadzieścia cztery lata służby – płacę dziewiątego (9) stopnia”. § 2. Brzmienie art. 1 ust. VII powołanego na wstępie rozporządzenia, uzupełnia się w sposób następujący: ustęp o dozorcach celnych otrzymuje znak a). Po ustępie tym dodaje się nowy ustęp b) w następującem brzmieniu: “b) werkmistrzom fabryk i urzędów podległych Generalnej Dyrekcji Monopolu Tytoniowego, a mianowicie: 1) werkmistrzom fabrycznym: mającym do 10 lat slużby – szósty (6) stopień płacy 20 – siódmy (7) 30 – ósmy (8) ponad 30 – dziewiąty (9) 2) werkmistrzom stolarskim, murarskim i ślusarskim: mającym do 15 lat slużby – siódmy (7) stopień płacy 25 – ósmy (8) ponad 25 – dziewiąty (9) 3) werkmistrzom maszynowym elektrowerkmistrzom: mającym do 15 lat służby – ósmy (8) stopień płacy ponad 15 – dziewiąty (9) § 3. § 1 niniejszego rozporządzenia uzyskuje moc obowiązującą z dniem pierwszym października, § 2 zaś z dniem pierwszym lipca tysiąc dziewięćset dwudziestego roku. Prezydent Ministrów Witos Minister Skarbu Steczkowski
Dziennik Ustaw. – 1921. – S. 80–82. Мова польська.
208
№ 6 1 0 . 2 8 груд н я 1 9 2 0 р . В а р ш а в а
№ 611 1920 р. Львів. – Анкета Міхала Максимовича, складена при вступі на посаду канцелярського урядовця
Karta zgłoszenia przy ubieganiu się o posadę oficyanta 1. Imię, nazwisko i adres mieszkania: Michał Maksymowicz, Lwów, Łyczakowska 8 I p. 2. Charakter służbowy: pomocnik kancelaryjny 3. Wynagrodzenie dzienne obecnie pobierane: 3 K 20 h 4. Władza, u której ubiegający się jest zatrudniony: przy c. k. Namiestnictwie (Prezydyum) 5. Nieprzerwany czas zajęcia w służbie państwowej w charakterze dyetaryusza lub kalkulanta: pomocnika kancelaryjnego (Charakter służbowy): od: 1 lipca 1908, aż do obecnej chwili 6. Poprzednie zajęcie w służbie państwowej w charakterze dyetaryusza lub kalkulanta (tu należy uwidocznić tylko to zajęcie, które według § 12 rozp. całego Ministeryum można policzyć przy wymiarze poborów): jako dyetariusz przy c. k. Sądzie powiatowym w Kamionce Str. od 1 marca 1896, do 14 czerwca 1897. 7. Inne zajęcie w służbie państwowej albo prywatnej: jako dyetariusz w Dyrekcyi dóbr hr. Andrzeja Potockiego w Kamionce Str[umiłowej] od 1 lipca 1897 do 31 marca 1900 i od 1 kwietnia 1900 do 25 września 1900 8. Dzień, miesiąc i rok urodzenia: 14 października 1877 9. Miejsce urodzenia: Kamionka Strumiłowa 10. Gmina przynależności: Kamionka Strumiłowa 11. Stosunki rodzinne (wolny – żonaty – wdowiec – separowany – rozwiedziony): żonaty Ilość niezaopatrzonych dzieci: dwoje 12. Studya (złożone egzamina): 5 klasa szkoły ludowej pospolitej w Kamionce Strumiłowej 13. Znajomość języków: polski, ruski, niemiecki 14. Szczególne wiadomości lub uzdolnienie, mające znaczenie dla służby: kaligraficzne pismo – pisze na maszynie, tłumaczy z ruskiego na polskie i odwrotnie 15. Odbyta czynna służba wojskowa (z podaniem oddziału, daty wstąpienia i wystąpienia z wojska): przy 19 pułku obrony krajowej, jako plutonowy – pomocnik kancelaryjny (Zugoführer Hilfsarbeiter) od 5 października 1900 do 20 lipca 1905 16. Czy obowiązany jeszcze do służby wojskowej (nie ma obowiązku służenia – ma jeszcze stawić się do poboru – ma jeszcze służyć: w linii, w reserwie, w reserwie, w reserwie zapasowej – w obronie krajowej – w nieczynnej obronie krajowej): z dniem 31 grudnia w nieczynnej obronie krajowej (Landeturm) 17. Czy ubiegający się pobiera zaopatrzenie (pensyę, prowizyę i t. d.) ze skarbu państwa albo z funduszu przez państwo zarządzonego lub dotowanego; jeżeli tak, bliższe oznaczenie tego zaopatrzenia: 18. Urzędnicy, z którymi ubiegający się jest spokrewniony lub spowinowacony w stopniu określonym w § 7 rozporz. całego Ministeryum:
№ 611. 1920 р. Львів
209
19. W których miejscach ubiegający się życzyłby sobie służbę pełnić: przy c. k. Namiestnictwie […] 21. Data i istotna treść przedłożonych świadectw, ewentualnie informacyi zasiągniętych co do zachowania się: 1). Metryka chrztu z daty Kamionka Strum[iłowa] 3/4. 1911 l. 58 2). Certyficat przynależności z tej samej daty l. 1189 3). Swiadectwo szkolne z daty Kamionka 23/6. 1893 z ukończ. Szkoły 5 klasnej 4). Swiadectwo z daty Kamionka 14 czerwca 1897 L. 181/№ 9 5). Swiadectwo z daty Kamionka 31 marca 1900 L. 425 6). Swiadectwo z daty Kamionka 25 września 1900 L. 425/900 Zachowanie się podczas pobytu w Kamionce Strumiłowej według zasiągniętych informacyi nienaganne. 22. Opinia przełożonego urzędu o zdolności ubiegającego się, jego aplikacyi służbowej, uzdatnienia tudzież zachowania się w służbie i poza służbą: Zdolności: bardzo dobre Aplikacya: bardzo dobra, dokładnie obeznany z manipulacyą urzędową, bardzo pilny i sumienny robotnik Zachowanie się w służbie: wzorowe Zachowanie się poza służbą według informacyi zasiągniętych w c. k. Dyrekcyi policyi bez zarzutu Zasługuje w zupełności na uwzględnienie. Za c. k. Dyrektora Wielkopolski
ЦДІАЛ, ф. 146, оп. 8, спр. 4493, арк. 13–14. Оригінал. Мова польська.
№ 612 15 лютого 1921 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про українську мову” (протокол № 23, п. 6)
6. Поручить тт. Чубарю и Шумскому написать циркуляр к членам организации об использовании украинского языка как средства распространения коммунистических идей среди трудящихся масс Украины.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 31. Оригінал. Машинопис.
№ 613 23 лютого 1921 р. Варшава. – Pозпорядження Ради Міністрів Польської Республіки щодо підвищення інфляційних доплат для державних службовців
Na podstawie art. 5 (ustęp ostatni) ustawy z dnia 13 lipca 1920 r. (Dz. U. Rz. P. z 1920 r. № 65, poz. 429, 430, 431) i art. 10 (ustęp przedostatni i ostatni) ustawy z dnia
210
№ 6 1 2 . 1 5 л ю то го 1 9 2 1 р . Х а р к і в
13 lipca 1920 r. (Dz. U. Rz. P. № 65, poz. 436 1920 r.) – Rada Ministrów zarządza co następuje: § 1. Począwszy od dnia 1 marca 1921 r., mnożnik dodatku drożyźnianego dla wszystkich funkcjonarjuszów państwowych podwyższa się: w miejscowościach I klasy z 400 na 525 II – z 360 na 472.50 III – z 320 na 420 IV – z 280 na 367.50 V – z 240 na 315 § 2. Wyniki otrzymane z pomnożenia procentów płacy zasadniczej czyli mnożnych, ustalonych w odnośnych ustawach o uposażeniu przez mnożniki ustalone w § 1 rozporządzenia niniejszego, a wykazujące dodatki drożyźniane w markach polskich – przedstawione są w załączonej tabeli (vide załącznik). § 3. Moc obowiązującą rozporządzenia Rady Ministrów, ogłoszonego w Dzienniku Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 15 stycznia 1921 r. № 8, poz. 39 uchyla się. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 18 listopada 1920 r. w przedmiocie obliczania dodatków drożyźnianych do uposażenia osób wojskowych (Dz. U. Rz. P. № 110, poz. 730) pozostaje w mocy. Prezydent Ministrów Witos Minister Skarbu Steczkowski Minister b. Dzielnicy Pruskiej W. Kucharski
Dziennik Ustaw. – 1921. – S. 350–351. Мова польська.
№ 614 14 березня 1921 р. Варшава. – Розпорядження Ради Міністрів Польської Республіки щодо організації діяльності адміністративної влади на місцях другої інстанції (воєводств) на теренах колишнього Королівства Галичини і Лодомерії та Великого Краківського Князівства
Na zasadzie art. 2 i 4 ustawy, z dnia 3 grudnia 1920 r. (Dz. Ust. № 117, poz. 768) nie naruszając prawa, zastrzeżonego w art. 4 Ministrowi Spraw Wewnętrznych zarządza się co następuje: Stanowisko wojewody i jego stosunek służbowy. § 1. Wojewoda jest na obszarze województwa przedstawicielem Rządu i dzierży z jego ramienia władzą państwową. Wojewoda sprawuje zarząd województwa przy pomocy państwowych urzędów i organów sobie podległych oraz magistratów miast o własnych statutach i jest za ten zarząd wobec Rządu odpowiedzialny. § 2. Wojewodę mianuję, przenosi i uwalnia Naczelnik Państwa na wniosek Ministra Spraw Wewnętrznych, uchwalony przez Radę Ministrów. § 3. Wojewoda podlega pod względem osobowym Ministrowi Spraw Wewnętrznych, służbowo zaś ministrom, właściwym dla danego działu administracji państwowej. § 4. Jeżeli z powodu czasowej przeszkody wojewoda nie może pełnić obowiązków
№ 614. 14 березня 1921 р. Варшава
211
służbowych, zastępuje go naczelnik jednego z wydziałów administracyjno-prawnych z etatu Ministerstwa Spraw Wewnętznych, któremu wojewoda zastępstwo poruczy. Na zastępcę przechodzą w okresie zastępstwa wszelkie prawa i obowiązki wojewody. Zakres działania wojewody. § 5. Do zakresu działania wojewody należą na obszarze województwa wszelkie sprawy administracji państwowej, z wyjątkiem spraw przekazanych organom administracji wojskowej, sądowej, skarbowej, szkolnej, kolejowej i pocztowo-telegraficznej oraz urzędom ziemskim (§ 19). W powyższym zakresie działania jest wojewoda odpowiedzialnym wykonawcą zleceń poszczególnych ministrów tudzież organem zarządzającym, orzekającym, rozstrzygającym lub wnioskującym. § 6. Na mocy ustaw i rozporządzeń ministerjalnych wojewoda może w zakresie swej kompetencji wydawać rozporządzenia. Rozporządzenia te mogą zawierać sankcję karną do wysokości, przewidzianej w obowiązujących w tej mierze przepisach. Aby rozporządzenia takie miały moc obowiązującą powinny być ogłoszone w Dzienniku Wojewódzkim, zawierać nagłówek “Rozporządzenie”, powoływać się na ustawę lub rozporządzenie, na mocy których zostały wydane oraz wskazywać termin, od którego po ogłoszeniu obowiązywać zaczynają. W wykonaniu przepisów ustawowych, tudzież rozporządzeń, rozstrzygnień, decyzji i t. p. wydaje wojewoda zarządzenia. Dla zabezpieczenia ich wykonalności mogą zarządzenia te przewidywać dopuszczalne ustawowe środki przymusowe. § 7. Wojewoda zabezpiecza spokój i bezpieczeństwo publiczne w powierzonem mu województwie. Wojewoda decyduje o użyciu oddziału policji jednego powiatu w granicach drugiego i o przesunięciu rezerw w granicach województwa. Wojewoda może zażądać pomocy wojska w wypadkach, przewidzianych przez obowiązujące przepisy. Do zakresu działania wojewody w dziale administracji ogólnej (politycznej) należą w szczególności: 1) sprawy teatrów, kinematografów i wszelkiego rodzaju widowisk i produkcji; 2) nadzór nad prasą; 3) nadzór nad wykonywaniem przepisów paszportowych, policyjnych, przepisów dotyczących ruchu ludności i obcych podanych oraz nad wykonywaniem ustaw o zgromadzeniach, stowarzyszeniach i innych związkach. W zakresie tych ostatnich spraw na zasadzie art. 7 ustawy z dnia 2 sierpnia 1919 r. (Dz. Praw № 65 poz. 395) przekazuje się wojewodzie zastrzeżone dotąd Ministrowi Spraw Wewnętrznych w § 10 austr. ustawy z dnia 15 listopada 1867 r. (Dz. ustaw p. № 134) uprawnienia w stosunku do stowarzyszeń, których zakres działania rozciąga się na 2 lub więcej województw jakoteż co do związków stowarzyszeń, które mają swe siedziby w różnych województwach na obszarze Rzeczypospolitej, z tem zastrzeżeniem, że oddziały bądź filje stowarzyszeń, powstające w innych dzielnicach powinny przed rozpoczęciem swej działalności uczynić zadość przepisom o stowarzyszeniach, obowiązujących w tych dzielnicach; 4) nadzorowanie działalności akcyjnych spółek przemysłowo-handlowych, zezwalanie na zakładanie kas oszczędności, opartych na statucie wzorowym, względnie przedkładanie wniósków o zezwolenia na zmianę statutów lub na zakładanie takich kas oszczędności, które mają powstać na zasadzie odmiennego statutu, nadzór nad działal-
212
№ 614. 14 березня 1921 р. Варшава
nością kas oszczędności, z wyjątkiem galicyjskiej kasy oszczędności, badanie zamknięć rachunkowych i bilansów; 5) sprawy obywatelstwa, sprawy małżeńskie wszystkich wyznań, dodatkowe immatrykulacje i sprostowania metryk wszystkich wyznań, współdziałanie w sprawach, tyczących się granic Państwa i wynikających ze stosunku do obcych Państw oraz w sprawach granic powiatów administracyjnych i sądowych, jako też współdziałanie w konskrypcjach i statystyce ruchu ludności; 6) orzecznictwo w sprawach wywłaszczeniowych; 7) sprawy mieszkaniowe; udzielanie zezwoleń na składki publiczne i loterje fantowe, sprawy dotyczące agencji publicznych i prywatnych, sprawy materjałów wybuchowych, patentu o broni, akcja zapomogowa, legalizacja metryk i innych dokumentów publicznych; 8) w sprawach kolejowych, do czasu ujednostajnienia odnośnego ustawodawstwa polskiego, uprawnienia przyznane namiestnictwu w obowiązujących ustawach, względnie rozporządzeniach. § 8. W sprawach wojskowych należy do zakresu działania wojewody: 1) współdziałanie z władzami wojskowemi w przygotowaniu i przeprowadzeniu poboru wojskowego, w szczególności ogłoszenia rozporządzenia o zarządzeniu poboru wojskowego, przeprowadzenia czynności przygotowawczych, czuwanie nad przeprowadzeniem poboru i przedkładanie Ministrowi Spraw Wewnętrznych sprawozdań o jego wyniku, tudzież delegowanie przedstawiciela urzędu wojewódzkiego do stałej komisji przy dowództwie okręgu generalnego; przedkładanie wniosków o uwolnienie od służby wojskowej ze względów publicznych, wydawanie orzeczeń, wywłaszczających na rzecz wojska, załatwianie rekursow kwaterunkowych oraz w sprawach szkód rolnych, spowodowanych ćwiczeniami przez wojsko, wreszcie za zgodą władzy wojskowej drugiej instancji wydawanie zarządzeń w sprawach rejonów fortecznych i sprawy podwodowe; 2) współdziałanie z władzami wojskowemi w sprawach, dotyczących przygotowania i przeprowadzenia mobilizacji i demobilizacji osobowej i rzeczowej; 3) przedkładanie Ministrowi Spraw Wewnętrznych wniosków, co do osoby wyznaczyć się mającego przez niego przedstawiciela w okręgowych komisjach rekwizycyjnych; 4) nadzór nad urzędowaniem starostw i magistratów miast z własnym statutem w przedmiocie wykonania ustaw o rzeczowych i osobistych świadczeniach wojennych. Nadto wojewoda, względnie delegowany przezeń urzędnik z wykształceniem administracyjno-prawnem, jest przedstawicielem powiatowej i wojewódzkiej komisji dla zasiłków wojennych w obrębie województwa. § 9. W dziedzinie samorządu należą do zakresu działania wojewody wszystkie sprawy, które w myśl obowiązujących przepisów należą obecnie do namiestnictwa, namiestnika i generalnego delegata rządu, a w szczególności: 1) wykonywanie nadzoru nad sannorządem gmin i powiatów w tym kierunku, aby nie przekraczały swego zakresu, działania i nie działały wbrew ustawom; 2) współdziałanie w sprawach łączenia gmin i zmiany ich granic; 3) współdziałanie z Tymczasowym Wydziałem Samorządowym w sprawach gospodarczych i finansowych, co do których według obowiązujących przepisów potrzebne było współdziałanie władzy administracyjnej drugiej instancji z Wydziałem Krajowym;
№ 614. 14 березня 1921 р. Варшава
213
4) orzekanie w toku instancji w porozumieniu z Tymczasowym Wydziałem Samorządowym o zawieszeniu w urzędowaniu członków zwierzchności gminnej; 5) orzekanie w drodze dyscyplinarnej w porozumieniu z Tymczasowym Wydziałem Samorządowym o złożeniu z urzędu członków zwierzchności gminnej przy ewentualnem równoczesnem uznaniu ich za niezdolnych do piastowania tego urzędu na przeciąg czasu nie przekraczający lat trzech i orzekanie w wypadkach, przewidzianych przez ustawy, o usunięciu z urzędu funkcjonarjuszów gminnych, tudzież udzielanie pozwoleń na ponowne przyjęcie usuniętych w tej samej gminie; 6) wydawanie w toku instancji zakazu wykonania uchwał rad gminnych, względnie zarządzeń zwierzchności gminnych w sprawach własnego zakresu działania, które przekraczają zakres działania rad, względnie zwierzchności i sprzeciwiają się ustawom; 7) rozstrzyganie w toku instancji w porozumieniu z Tymczasowym Wydziałem Samorządowym zażaleń przeciw rozporządzeniom zwierzchności gminnych, naruszającym lub mylnie stosującym ustawy oraz rekursów przeciw takimże uchwałom reprezentacji powiatowych; 8) rozstrzyganie w porozumieniu z Tymczasowym Wydziałem Samorządowym spraw, dotyczących zawieszania uchwał rad i wydziałów powiatowych; 9) rozstrzyganie w porozumieniu z Tymczasowym Wydziałem Samorządowym zażaleń przeciw zarządzeniom przewodniczącego rady powiatowej, wykluczającym od obrad sprawy, nienależące do zakresu czynności rady; 10) rozwiązywanie reprezentacji gminnych; 11) rozstrzyganie w administracyjnym toku prawnym spraw, dotyczących czynnośc przygotowawczych do wyborów gminnych; 12) rozstrzyganie protestów przeciw wyborom gminnym; 13) załatwianie w porozumieniu z Tymczasowym Wydziałem Samorządowym spraw wyborów do rad powiatowych; 14) zaprzysięganie prezesów rad powiatowych i ich zastępców; 15) rozwiązywanie rad powiatowych. § 10. W sprawach wyznaniowych należy do zakresu działania wojewody zapewnienie Kościołowi katolickiemu oraz innym przez Państwo uznanym wyznaniom i związkom religijnym prawnej opieki, a ponadto wykonywanie w stosunku do nich nadzoru, względnie praw, przysługujących Państwu na zasadzie obowiązujących przepisów. W szczególności należy do zakresu działania wojewody: 1) wykonywanie przepisów o uregulowaniu zewnętrznych stosunków prawnych Kościoła katolickiego; 2) uzupełnianie z funduszu religijnego, względnie z jego dotacji państwowej, kongruy katolickich dusz pasterzy samoistnych i kapłanów pomocniczych, tudzież dygnitarzy i kanoników przy kapitułach, a także udzielanie dotacji arcybiskupom i biskupom oraz kancelarji konsystorjalnej i personelowi; 3) wyznaczanie pogłównego dla klasztorów jałmużniczych w myśl istniejących przepisów; 4) udzielanie dotacji na utrzymanie seminarjów duchownych katolickich, tudzież djecezjalnych teologicznych zakładów naukowych, utrzymanie i budowa budynków seminarjalnych i budynków, stanowiących własność funduszu religijnego;
214
№ 614. 14 березня 1921 р. Варшава
5) udzielanie remuneracji dziekanom i duchowieństwu, pełniąqcym obowiązki w zakładach karnych i więzieniach sądowych; 6) przyznawanie zaopatrzenia wdowom i sierotom po grecko-katolickich dusz pasterzach; 7) sprawy wykupna mesznego; 8) sprawy wymiaru datku do funduszu religijnego; 9) wykonywanie ustaw o konkurencji kościelnej; 10) udzielanie zezwoleń na zakładanie domów zakonnych, o ile to nie należy do kompetencji ministerjalnej; 11) wykonywanie przepisów o pozbywaniu i obciążaniu majątków kościołów i beneficjów katolickich tudzież zakładów duchownych; 12) układanie preliminarzy wydatków na potrzeby duchowieństwa katolickiego i ewangielickiego i sporządzanie zamknięć rachunkowych; 13) sprawy wyznaniowe akatolików i izraelitów; 14) sprawy zmiany wyznania i zmiany imion. § 11. W sprawach, wchodzących w zakres sztuki i kultury należy do wojewody: 1) udzielanie pozwoleń, względnie wydawanie zakazów burzenia, niszczenia, przerabiania, odnawiania, rekonstruowania, zdobienia i uzpełniania zabytków nieruchomych, jako też zabezpieczanie stanu i całości wykopalisk i znalezisk; 2) sprawowanie czynności, związanych z wpisywaniem zabytków do inwentarza, jako też przedkładanie wniosków w sprawie wywłaszczania zabytków; 3) czuwanie nad stanem zabytków ruchomych i zapobieganie wywozowi ich z granic Państwa; 4) zatwierdzanie ze stanowiska artystycznego projektów pomników; 5) opieka nad muzeami i zbiorami sztuki oraz gromadzenie danych statystycznych w tych sprawach; 6) opieka nad sztuką ludową. § 12. W zakresie spraw zdrowia publicznego należą do wojewody w drugiej instancji wszystkie te sprawy, które w myśl art. 2 zasadniczej ustawy sanitarnej (Dz. Pr. z 1919 r. № 63 poz. 371) podlegają w najwyższej instancji kompetencji Ministerstwa Zdrowia Publicznego oraz orzecznictwo w pierwszej instancji w tych sprawach, które specjalnemi przepisami są wyłączone z pod kompetencji władzy administracyjnej pierwszej instancji. § 13. W sprawach aprowizacyjnych należy do wojewody: 1) ogólne kierownictwo aprowizacją w województwie i wykonywanie ustaw i przepisów aprowizacyjnych; 2) rozstrzyganie w drugiej instancji w przedmiocie zawieszania uchwał komisji aprowizacyjnych, utworzonych przy starostwach, względnie magistratach miast o własnym statucie; 3) przekładanie Ministrowi Aprowizacji wniosków o tworzenie w większych środowiskach ludności komisarjatów lub inspektoratów aprowizacyjnych. § 14. W dziedzinie ochrony pracy i opieki społecznej należy do wojewody: 1) wykonywanie ustaw i rozporządzeń w sprawie ubezpieczenia robotników od wypadków i ubezpieczenia pensyjnego oraz sprawy ubezpieczenia na wypadek choroby
№ 614. 14 березня 1921 р. Варшава
215
w granicach kompetencji, przyznanej odnośnemi przepisami władzom administracyjnym drugiej instancji; 2) państwowe pośrednictwo pracy; 3) opieka społeczna. § 15. W zakresie spraw rolnictwa i weterynarji należy do wojewody: 1) rozstrzyganie w drugiej instancji odwołań od orzeczeń i zarządzeń, wydanych przez władze administracyjne pierwszej instancji w sprawach rolniczych, łowieckich, rybackich, leśnych i weterynaryjnych; 2) nadzór i kontrola nad działalnością władz rolniczych, leśnych i weterynaryjnych oraz tych organów, pozostających poza służbą weterynarji państwowej, które pełnią funkcje, należące do zakresu działania weterynarji państwowej; 3) wszelkie sprawy rolnictwa, leśnictwa, z wyjątkiem spraw, należących do okręgowych zarządów lasów państwowych, rybactwa, dzikich spławów, łowiectwa, chowu zwierząt (z wyjątkiem spraw, należących do zarządu stadnin państwowych) i sprawy organizacji rolniczych, o ile wyszczególnione wyżej sprawy nie należą do zakresu działania innych władz w myśl obowiązujących przepisów; 4) sprawy wykupna i regulacji ciężarów gruntowych, o ile nie należą do zakresu działania urzędów ziemskich; 5) rozdział zasiłków ze Skarbu Państwa na cele, wyliczone w punkcie trzecim i kontrola nad prawidłowem ich zużytkowaniem; współdziałanie we wszelkich akcjach, podejmowanych przez instytucje społeczne w obrębie powyższych spraw; 6) państwowa służba weterynaryjna; 7) zestawianie i przedkładanie Ministerstwu Rolnictwa i Dóbr Państwowych wykazów statystycznych oraz perjodycznych sprawozdań w sprawach, wchodzących w zakres rolnictwa i weterynarji. § 16. W dziedzinie administracji przemysłowej należy do wojewody wykonywanie ustawy przemysłowej oraz ustaw i rozporządzeń, pozostających z nią w związku względnie na jej podstawie wydanych, dalej ustawy o handlu odnośnym i przepisów o sposobach zarobkowania do niego zbliżonych, tudzież o Izbach Handlowych i Przemysłowych. § 17. W zakresie robót publicznych należą do zakresu działania wojewody wszystkie te sprawy, które przekazane zostały dyrekcjom okręgowym robót publicznych. Ponadto należy do wojewody, przewidziane obowiązującemi ustawami i rozporządzeniami współdziałanie w sprawach budowy dróg wodnych i regulacji rzek żeglownych oraz w sprawach odbudowy kraju. § 18. W sprawach budżetowo-gospodarczych urzęd wojewódzkiego i podległych mu urzędow należy do wojewody: 1) układanie budżetu urzędu wojewódzkiego i podległych mu urzędów, przedstawianie ich właściwym ministerstwom do zatwierdzenia, stawianie wniosków o udzielenie kredytów dodatkowych, nadzór i kontrola nad ich realizowaniem, asygnowanie poborów służbowych i należytości wojewody i podległych mu funkcjonarjuszów, asygnowanie wszelkich innych należytości, wynikających z prowadzenia administracji województwa i podległych wojewodzie urzędów w granicach zatwierdzonego budżetu oraz przyznanych kredytów dodatkowych, prowadzenie ksiąg rachunkowych i zapisków oraz sporządzanie zamknięć rachunkowych i wykazów, wreszcie kontrola rachunkowa urzędów i kas,
216
№ 614. 14 березня 1921 р. Варшава
wykonujących czynności rachunkowe i kasowe na zarządzenie wojewody, względnie podległych mu władz; 2) zarząd i kontrola inwentarza urzędu wojewódzkiego i urzędów jemu podległych, zawieranie umów o najem lokali na pomieszczenie władz i urzędów oraz wszelkie inne sprawy gospodarcze urzędu wojewódzkiego i podległych mu urzędów. § 19. Poza sprawami wymienionemi w poprzednich paragrafach do zakresu działania wojewody należą te wszystkie sprawy, które z mocy ustaw i przepisów, obowiązujących obecnie na obszarze b. Królestwa Galicji i Lodomerji wraz z W. Ks. Krakowskiem należą do zakresu działania namiestnictwa, namiestnika i generalnego delegata rządu, a odnoszą się do terytorjum województwa oraz te wszystkie sprawy, które przez poszczególnych ministrów na zasadzie art. 7 ustawy z dnia 2 sierpnia 1919 r. (Dz. Pr. z 1919 r. № 65 poz. 395) lub przez późniejsze ustawy i rozporządzenia są lub zostaną przekazane wojewodzie. Wojewodzie krakowskiemu przysługuje co do przyłączonych do Rzeczypospolitej obszarów Spisza i Orawy uprawnienia, należące według ustaw węgierskich do kompetencji władz komitatowych, a mianowicie do wydziału municipium komitatowego, do nadżupana lub wice-żupana. Tok instancji i orzecznictwo wojewody. § 20. Postanowienia co do toku instancji w wypadkach odwołania od orzeczeń wojewody, co do terminu wnoszenia tych odwołań i co do władz, do których je wnosić należy, zawarte są w art. 6 ustawy z dnia 2 sierpnia 1919 r. (Dz. Pr. z r. 1919 № 65, poz. 395). Odwołaniu od nieostatecznych orzeczeń wojewody przysługuje moc wstrzymująca, o ile ustawa inaczej nie stanowi, lub o ile w orzeczeniu lub decyzji nie zaznaczono, że ze względów dobra publicznego mocy wstrzymującej odwołaniu nie przyznaje się. Wszelkie obowiązujące obecnie na obszarze objętym niniejszem rozporządzeniem przepisy, normujące tok postępowania administracyjnego i administracyjno-karnego, pozostają w mocy, o ile nie są sprzeczne z postanowieniami niniejszego paragrafu. Stosunek wojewody do podległych mu urzędów. § 21. Wojewoda jest zwierzchnikiem wszystkich na obszarze województwa istniejących państwowych urzędów i organów, utworzonych dla przekazanych mu w § 5 niniejszego rozporządzenia dziedzin administracji państwowej oraz urzędów i organów gminnych, o ile wykonują poruczony zakres działania. Z tego tytułu wykonuje wojewoda nadzór ogólny nad ich działalnością i czuwa nad tem, ażeby działalność ta był zgodną z obejmującemi przepisami i nie przekraczała zakresu działania wymienionych władz i organów. Jako przedstawiciel Rządu nadaje wojewoda podległym mu urzędom i organom jednolity kierunek działania, zmierzający do zapewnienia pieczy państwowej wszystkim mieszkańcom powierzonemu mu obszaru i do ogólnego rozwoju województwa. § 22. Wojewoda może z urzędu znieść lub zmienić wszystkie sprzeczne z obowiązującemi przepisami lub interesami dobra publicznego rozporządzenia, rozstrzygnięcia, decyzje, orzeczenia i zarządzenia władz, urzędów i organów jemu podległych, o ile przez to nie zostaną naruszone prawa osób trzecich legalnie nabyte. § 23. Wojewoda odbiera sprawozdania wszystkich podległych mu władz powia№ 614. 14 березня 1921 р. Варшава
217
towych o stanie powiatów i działalności wszystkich władz i organów i przedkłada je po zaopatrzeniu własnemi spostrzeżeniami i wnioskami właściwym ministrom. Stosunek wojewody do funkcjonarjuszów państwowych na obszarze województwa. § 24. Funkcjonarjuszów urzędu wojewódzkiego tudzież urzędów państwowych, wojewodzie podległych, mianują do VII st. służb. włacznie właściwi ministrowie, poniżej VII st. mianuje ich wojewoda. Starostów i kierowników starostw wyznacza Minister Spraw Wewnętrznych na wniosek wojewody. Funkcjonarjusze urzędu wojewódzkiego oraz podległych mu władz administracyjnych pierwszej instancji winni posiadać wszystkie warunki, przepisane w rozdziale pierwszym części pierwszej austr. pragmatyki służbowej z dnia 25 stycznia 1914 r. (austr. Dz. u. p. № 15), o ile chodzi o urzędników, zaś w rozdziale pierwszym części drugiej tej pragmatyki, o ile chodzi o służbę, wreszcie w rozporządzeniu ministerjalnem z dnia 25 stycznia 1914 r. (austr. Dz. u. p. № 21), o ile chodzi o pomocniczy personel kancelaryjny. W wyjątkowych wypadkach w razie stwierdzonego braku kandydatów, posiadających przepisane wykształcenie, może wojewoda przedstawić właściwemu ministrowi wniosek o udzielenie kandydatowi dyspensy od wymaganego stopnia wykształcenia. Karty osobowe funkcjonarjuszów, mianowanych przez wojewodę, winny być przesłane właściwemu ministrowi. Wojewoda zawiadamia również właściwych ministrów o wszelkich zmianach w stosunkach służbowych podległych mu funkcjonarjuszów. § 25. Przenoszenie funkcjonarjuszów z jednego województwa do drugiego zastrzega się właściwym ministrom. § 26. Stosownie do postanowień pragmatyki służbowej, względnie innych obowiązujących przepisów wojewoda wyznacza funkcjonarjuszom, przez siebie mianowanym, miejsce służbowe, przenosi ich w miarę potrzeby, uwzględniając przeznaczony na ten cel kredyt, tudzież uwalnia ze służby, asygnuje i zamyka im pobory, przenosi w stan stałego lub tymczasowego spoczynku i wymierza pobory emerytalne, przyznaje i asygnuje pozgonne, pensje wdowie, datki na wychowanie dzieci i datki sieroce. § 27. Wojewoda udziela funkcjonarjuszom podległych mu władz i urzedów państwowych przysługującego im z mocy obowiązujących przepisów corocznego urlopu dla wypoczynku. Urlopów dłuższych udziela właściwy minister na wniosek wojewody. Niezależnie od tego przysługuje wojewodzie prawo udzielania w wypadkach ważnych i nagłych urlopów specjalnych, nie dłuższych jednak niż na przeciąg jednego miesiąca. § 28. Wojewoda wykonuje nad wszystkimi funkcjonarjuszami podległych mu władz i urzędów władzę dyscyplinarną na zasadzie przepisów pragmatyki służbowej. Przy urzędzie wojewódzkim będzie ustanowiona w myśl § 100 pragmatyki komisja dyscyplinarna pierwszej instancji. W myśl § 15 pragmatyki tworzy się przy urzędzie wojewódzkim komisję kwalifikacyjną pierwszej instancji. § 29. Przepisy, tyczące się nominacji, przenoszenia, uwalniania ze służby, udzielania urlopów oraz przepisy o postępowaniu dyscyplinarnem nie odnoszą się do funkcjonarjuszów policji państwowej, których stosunki w tym względzie normuje ustawa z dnia 24 lipca 1919 r. (Dz. Praw z 1919 r. № 61, poz. 363).
218
№ 614. 14 березня 1921 р. Варшава
§ 30. Przynajmniej raz do roku wojewoda zgromadza wszystkich starostów, naczelników wydziałów i kierowników oddziałów celem omówienia organizacji i działalności władz i urzędów jemu podległych. Celem przygotowania materjałów i konkretnych wniosków dla tych zjazdów winni naczelnicy wydziałów i starostowie odbyć przed zjazdem konferencję z podległymi urzędnikami. Wyniki zjazdu przedstawią wojewodowie na corocznych zebraniach wojewodów w Ministerstwie Spraw Wewnętrznych, na które w tym celu będą zapraszani także reprezentanci interesowanych ministerstw. Organizacja u r z ę d u wojewódzkiego. § 31. Urząd wojewódzki składa się z wydziałów. Zakres czynności poszczególnych wydziałów w granicach kompetencji wojewody jest następujący: Wydziały: prezydjalny, administracyjny i samorządowy załatwiają sprawy z zakresu działania Ministerstwa Spraw Wewnętrznych. Do wydziału prezydjalnego należą nadto sprawy, pozostające w związku z funkcjami wojewody, jako przedstawiciela Rządu oraz wszystkie sprawy personalne urzędników urzędu wojewódzkiego i urzędów wojewodzie podległych. Sprawy personalne niższych funkcjonarjuszów załatwiać będzie wydział budżetowo-gospodarczy. Wydział administracyjny załatwia wszystkie sprawy administracyjno-prawne urzędu wojewódzkiego, należące do zakresu działania innych wydziałów oraz sprawy sztuki i kultury. Sprawy personalne niższych funkcjonarjuszów technicznych załatwia dyrekcja okręgowa robót publicznych. Wydział wyznaniowy załatwia sprawy z zakresu działania Ministerstwa Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego (§ 10). Wydział aprowizacyjny – sprawy z zakresu działania Ministerstwa Aprowizacji. Wydział zdrowia publicznego (wojewódzki urząd zdrowia) – sprawy z zakresu działania Ministerstwa Zdrowia Publicznego. Wydział rolnictwa i weterynarji – sprawy z zakresu działania Ministerstwa Rolnictwa i Dóbr Państwowych. Wydział przemysłowy – sprawy z zakresu działania Ministerstwa Przemysłu i Handlu. Wydział pracy i opieki społecznej – sprawy z zakresu działania Ministerstwa Pracy i Opieki Społecznej (§ 14). Wydział budżetowo-gospodarczy załatwia sprawy budżetowe, rachunkowo-kasowe i finansowo-gospodarcze całego urzędu wojewódzkiego, z wyjątkiem okręgowej dyrekcji robót publicznych. Sprawy rachunkowe, związane z orzeczeniami i zarządzeniami poszczególnych wydziałów, będą załatwiane przez funkcjonarjuszów wydziału budżetowo-gospodarczego pod kierownictwem i odpowiedzialnością naczelników właściwych wydziałów. Okręgowa Dyrekcja robót publicznych załatwia sprawy, należące do zakresu działania tej dyrekcji. Wszystkie sprawy administracyjno-prawne z resortu Ministerstwa Robót Publicznych przekaże wojewoda jednemu z oddziałów wydziału administracyjnego. § 32. Wydziały dzielą się na oddziały. Każdy wydział posiada własną kancelarję, jedynie ekspedytura i archiwum główne są wspólne.
№ 614. 14 березня 1921 р. Варшава
219
§ 33. Poszczególne wydziały nie występują na zewnątrz jako organa samoistne, lecz wyłącznie z ramienia wojewody i w jego imieniu. Podobnie wszelkie pisma, wychodzące z urzędu wojewódzkiego oraz wszelkie asygnaty pieniężne podpisuje wojewoda, względnie urzędnicy przez niego upoważnieni. § 34. Wydziałami kierują naczelnicy, mianowani przez poszczególnych ministrów i pozostający z reguły na etacie tych ministerstw. Naczelnicy wydziałów: prezydjalnego, administracyjnego, samorządowego i budżetowo-gospodarczego pozostają na etacie Ministerstwa Spraw Wewnętrznych. Dla załatwienia spraw, związanych z orzecznictwem administracyjno-prawnem przydziela wojewoda poszczególnym wydziałom potrzebną ilość urzędników polityczno administracyjnych z wykształceniem administracyjno-prawnem. Wydatki osobowe tych urzędników obciążają etaty własciwych ministerstw (§ 35 ustęp ostatni). Dla załatwiania spraw fachowych poszczególnych resortów przydzielają interesowane ministerstwa do odnośnych wydziałów względnie oddziałów urzędników z własnego etatu. Kierowników oddziałów wyznacza wojewoda na wniosek naczelników wydziałów. § 35. Etat województwa oznaczają własciwi ministrowie w porozumieniu z Ministrem Skarbu na wniosek wojewody. Minister Spraw Wewnętrznych przeprowadzi podział istniejących obecnie w b. Królestwie Galicji i Lodomerji wraz z W. Ks. Krakowskiem etatów urzędników z wykształceniem administracyjno-prawnem, rachunkowych i kancelaryjnych na 4 etaty wojewódzkie. To samo uczynią poszczególni ministrowie w stosunku do etatów funkcjonarjuszów ich resortów. Naczelnicy wydziałów należą do VI, a najwyżej do V, kierownicy oddziałów do VII, a najwyżej do VI, Naczelnik kancelarji głównej do VIII, a najwyżej do VII – stopnia służbowego urzędników państwowych. Wydatki osobowe i rzeczowe każdego wydziału, względnie oddziału będą obciążały etat właściwego ministerstwa. Wydatki osobowe i rzeczowe wydziału budżetowo -gospodarczego, kancelarji głównej i archiwum ponosić będzie Ministerstwo Spraw Wewnętrznych. § 36. Naczelnicy wydziałów ponoszą wobec wojewody odpowiedzialność za prawidłowy tok czynności wydziałów i są bezpośrednimi służbowymi zwierzehnikami dodanego im personelu. Sprawy personalne rozstrzyga wojewoda na podstawie wniosków, względnie opinji odnośnych naczelników wydziałów i załatwień, przygotowanych przez dyrektora robót publicznych odnośnie do personelu tej dyrekcji i organów jej podległych. Wojewoda przekaże stosownie do instrukcji, wydanych przez poszczególnych ministrów w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych, naczelnikom wydziałów resortowych ministerstw załatwianie spraw, opartych wyłącznie na zawodowej wiedzy, a potrzebnych do przeprowadzenia i wykonania przepisów ustawowych i rozporządzeń. Za treść tych załatwień ponosi odnośny naczelnik wydziału wyłączną odpowiedzialność. § 37. Poszczególni ministrowie mogą przeprowadzać przez swoich delegatów lustrację odnośnych wydziałów i oddziałów. Tak o rozpoczęciu lustracji, jak i jej wyniku delegat zawiadomi wojewodę. § 38. Urząd wojewódzki wydawać będzie Dziennik Wojewódzki.
220
№ 614. 14 березня 1921 р. Варшава
Przepisy przejściowe. § 39. Z chwilą uruchomienia urzędów wojewódzkich ustają na obszarze, objętym niniejszem rozporządzeniem, w ramach zakresu działania wojewody, czynności wszystkich na rozporządzeniach oraz na państwowych ustawach austrjackich i węgierskich opartych władz i organów drugiej instancji, jako organów samoistnych, względnie podporządkowanych bezpośrednio władzom centralnym oraz tych organów pierwszej instancji, których agendy przejmą urzędy wojewódzkie. W szczególności przechodzą na odnośne wydziały urzędów wojewódzkich, względnie zostają podporządkowane wojewodom: w sprawach aprowizacyjnych czynności wydziału spraw aprowizacyjnych dla Małopolski we Lwowie i ekspozytury tegoż wydziału w Krakowie; inspektoraty aprowizacyjne dla miast Lwowa i Krakowa; w sprawach zarządu rolnictwa i dóbr państwowych – inspektoraty pomocy rolnej we Lwowie i Krakowie; w dziale pracy i opieki społecznej – delegat Ministerstwa Pracy i Opieki Społecznej w Krakowie; w dziale robót publicznych – dyrekcje okrękowe robót publicznych; w dziale administracji zdrowia publicznego – okręgowy urząd zdrowia we Lwowie i ekspozytura tego urzędu w Krakowie, państwowe szkoły położnych we Lwowie i Krakowie; w dziale kultury i sztuki – konserwatorowie zabytków. W sprawach przemysłowych wchodzą w skład odnośnych urzędów wojewódzkich, oddział małopolski sekcji odbudowy Ministerstwa Przemysłu i Handlu oraz inspektoraty kotłów parowych. Instruktorowie stowarzyszeń przemysłowych we Lwowie, Krakowie i Brodach zostają podporządkowani odnośnym wojewodom. Niezależnie od tego wchodzą w skład urzędów wojewódzkich, względnie zostają uzależnione od wojewodów te wszystkie władze, urzędy, organa i zakłady, które obecnie podlegają namiestnictwu i namiestnikowi, względnie generalnemu delegatowi rządu, Interesowani ministrowie, przeprowadzą w drodze rozporządzeń rozwiązanie i zlikwidowanie organów, które okażą się zbędne wskutek przejęcia ich funkcji przez urzędy wojewódzkie; co do innych organów, wchodzących w skład urzędów wojewódzkich, względnie podporządkowanych wojewodom, przeprowadzą terytorjalne uzgodnienie ich zakresu działania z podziałem na okręgi wojewódzkie. W sprawach sztuki i kultury odnośne organa mogą spełniać czynności urzędowe na obszarze dwóch lub więcej województw. Organa poszczególnych resortów, których okręgi nie pokrywają się z okręgami wojewódzkiemi będą włączone do tego urzędu wojewódzkiego i podlegać będą pod względem personalnym i służbowym temu wojewodzie, w którego okręgu mają swoją siedzibę urzędową. O ile okręgi tych organów rozciągają się na 2 lub więcej województw, będą one pod względem służbowym podlegały wszystkim interesowanym wojewodom. Rzeczowy i terytorjalny zakres inspektoratów aprowizacji robotniczej w Krakowie, Krośnie i Drohobyczu pozostaje narazie bez zmiany. Pod względem personalnym inspektoraty te podlegają temu wojewodzie, w którego okręgu mają swoją siedzibę. Sprawy fachowo-aprowizacyjne załatwiają one pod bezpośrednim kierownictwem Mi№ 614. 14 березня 1921 р. Варшава
221
nisterstwa Aprowizacji, obowiązane są jednak zdawać sprawę o nich interesowanym wojewodom. Organizacje rolnicze, których terytorjum obejmuje dwa lub więcej województw podlegają pod względem kontroli nad ich działalnością wszystkim interesowanym wojewodom, a co do spraw organizacyjnych i subwencyjnych Ministerstwu Rolnictwa i Dóbr Państwowych. § 40. Dotychczasowy rzeczowy i terytorjalny zakres działania krajowej komisji zasiłkowej we Lwowie pozostaje bez zmian, a uprawnienia namiestnictwa i namiestnika w tych sprawach przysługują wojewodzie lwowskiemu. Wojewodzie lwowskiemu przekazuje się cały dotychczasowy zakres działania namiestnictwa w sprawach fundacyjnych. Wojewoda lwowski będzie wykonywał uprawnienie namiestnictwa i namiestnika w stosunku do zakładu ubezpieczeń robotników od wypadków oraz powszechnego zakładu ubezpieczenia pensyjnego we Lwowie, nie naruszając określonego w § 14 punkt 1 zakresu działania poszczególnych wojewodów w sprawach ubezpieczeniowych. Wreszcie porucza się wojewodzie lwowskiemu ostateczne zlikwidowanie agend namiestnictwa, jakie pozostaną do załatwienia po uruchomieniu urzędów wojewódzkich, w szczególności nadzór nad centralnym oddziałem rachunkowym i archiwum. Uruchomienie Województw. § 41. W myśl art. 3 ustawy z dnia 3 grudnia 1920 r. (Dz. U. № 117, poz. 768) terrnin uruchomienia poszczególnych województw oznaczy rozporządzenie Rady Ministrów. Z dniem, podanym w tem rozporządzeniu, utracą moc obowiązującą wszelkie postanowienia o organizacji i zakresie działania władz administracyjnych drugiej instancji na obszarach tych województw, sprzeczne z powołaną na wstępie ustawą oraz postanowieniami niniejszego rozporządzenia. Prezydent Ministrów Witos Minister Spraw wewnętrznych L. Skulski
Dziennik Ustaw. – 1921. – S. 514–525. Мова польська.
№ 615 18 березня 1921 р. Варшава. – Постанова Ради Міністрів Польської Республіки про боротьбу зі злочинами, пов’язаними з хабарництвом урядовців
Art. 1. Urzędnik, winny popełnienia w związku z urzędowaniem i z pogwałceniem obowiązków urzędowych lub służbowych: 1) kradzieży lub przywłaszczenia (sprzeniewierzenia), albo udziału w tychże (art. 51 k. k. ros. z r. 1903, § 5 austr. u. k. z r. 1852, §§ 47–49 niem. k. k. z r. 1871), jeśli mienie skradzione lub przywłaszczone (sprzeniewierzone) było mu dostępne lub powierzone z powodu służby lub stanowiska służbowego; 2) oszustwa lub udziału w niem (art. 51 k. k. ros. z r. 1903, § 5 austr. u. k. z r. 1852, §§ 47–49 niem. k. k. z r. 1871), jesli oszustwo popełniono w ten sposób, że
222
№ 615. 18 березня 1921 р. Варшава
winny w zamiarze osiągnięcia dla siebie lub osoby trzeciej nieprawnej korzyści majątkowej wyrządził innemu szkodę majątkową przez wprowadzenie w błąd lub utrzymywanie w błędzie za pomocą przedstawienia okoliczności fałszywych, albo przekręcania, lub ukrywania prawdziwych, – będzie karany śmiercią przez rozstrzelanie. Art. 2. Urzędnik winny: 1) przyjęcia bądź podarunku lub innej korzyści majątkowej, bądź obietnicy takiego podarunku lub innej korzyści majątkowej, danych w zamiarze skłonienia go do pogwałcenia obowiązków urzędowych lub służbowych, albo żądania takiego podarunku lub korzyści majątkowej; 2) innego przestępstwa służbowego, popełnionego z chęci zysku i z pogwałceniem obowiązków urzędowych lub służbowych w b. dzielnicach rosyjskiej i pruskiej, a w b. dzielnicy austrjackiej nadużycia władzy urzędowej, popełnionego z chęci zysku, – będzie karany śmiercią przez rozstrzelanie. Art. 3. Urzędnik winny przyjęcia w związku z rozstrzyganiem spraw urzędowych lub służbowych bądź podarunku lub innej korzyści majątkowej, bądź obietnicy takiego podarunku lub korzyści majątkowej, danych bez zamiaru skłonienia go do pogwałcenia obowiązków urzędowych lub służbowych, albo żądania takiego podarunku lub korzyści majątkowej, ulegnie karze ciężkiego więzienia (domu karnego) od lat 4 do 15. Art. 4. Winny udziału w przestępstwach, przewidzanych w art. 1 i w ust. 2 art. 2 tej ustawy, o ile udział taki nie pociąga za sobą kary surowszej w myśl art. 1, będzie karany ciężkiem więzieniem (domem karnym) od 4 do 15 lat; kto zaś dopuszcza się udziału w tych przestępstwach zawodowo, będzie karany śmiercią przez rozstrzelanie. Art. 5. Kto osobiście lub za pośrednictwem osób trzecich, chociażby bezskutecznie, skłania urzędnika za pomocą podarunku, bądź innej korzyści majątkowej, bądź obietnicy tychże do pogwałcenia obowiązków urzędowych lub służbowych, lub dopuszcza się udziału w przestępstwie, przewidzianem w ust. 1 art. 2 niniejszej ustawy – będzie karany ciężkiem więzieniem (domem kamym) od 4 do 15 lat; jeśli zaś winny dopuszcza się takiego przestępstwa zawodowo – będzie karany śmiercia przez rozstrzelanie. Kto osobiście lub za pośrednictwem osób trzecich, chociażby bezskutecznie, skłania urzędnika do przestępstwa, przewidzianego w art. 3 niniejszej ustawy, lub w tem ostatniem przestępstwie dopuszcza się udziału, będzie karany więzieniem (w b. dzielnicy austrjackiej – ścisłym aresztem) od 1 miesiąca do 1 roku. Jednak będzie wolny od kary ten, kto przyczyni się do wykrycia lub udowodnienia dokonanego przekupienia, zanim władza, powołana do ścigania, dowie się o jego czynie. Art. 6. Przepisy ustaw karnych dzielnicowych o prawie nadzwyczajnego łagodzenia lub zamiany kary nie stosują się do przestępstw, przewidzianych w niniejszej ustawie; wszakże w wypadkach mniejszej wagi lub w razie uznania okoliczności łagodzących sąd wymierzy za przestępstwa, przewidziane w art. 1 – 5 ustawy niniejszej, w miejsce kary śmierci, karę ciężkiego więzienia (domu karnego) od lat 4 do 15, karę zaś ciężkiego więzienia (domu karnego) od lat 4 do 15 wyznaczy w rozmiarze od 1 roku do 4 lat. Art. 7. Przestępstwa, wymienione w art. 1–4 i cz. 1 art. 5 niniejszej ustawy, uważane będą za zbrodnie; przestępstwo, przewidziane w cz. 2 art. 5, za występek. Usiłowanie będzie karane narówni z dokonaniem.
№ 615. 18 березня 1921 р. Варшава
223
Karom za udział, przewidzianym w art. 4 i 5 niniejszej ustawy, ulegają również osoby, nie będące urzędnikami. Art. 8. W wypadku przestępstw, przewidzianych w art. 2, 3 i 5 niniejszej ustawy, należy otrzymany podarunek lub wartość tegoż uznać za przepadłe na rzecz Skarbu Państwa. Art. 9. Urzędnikiem w rozumieniu ustawy niniejszej jest ten, kogo odpowiednia ustawa karna w chwili popełnienia przestępstwa za urzędnika uważa (art. 636 cz. 4 k. k. ros. z r. 1903, § 101 austr. u. k. z r. 1852 i § 359 niem. k. k. z r. 1871). Art. 10. Ustawa niniejsza nie stosuje się do osób, które w chwili popełnienia przestępstwa nie ukończyły lat 21; nie dotyczy to przestępstwa, przewidzianego w cz. 2 art. 5 ustawy niniejszej. Art. 11. Przepisy ustawy niniejszej nie stosują się do udziału, przewidzianego w § 49a niem. k. k. z r. 1871, tudzież do wypadków, przewidzianych w art. 151 cz. 3 k. k. ros. z r. 1903 i w § 9 austr. u. k. z r. 1852. Art. 12. Przepisy szczególne ustaw karnych, stanowiące o karach łagodniejszych lub o bezkarności kradzieży lub przywłaszczenia (sprzeniewierzenia), nie będą stosowane do urzędników, odpowiadających według ustawy niniejszej. Jeśli jednak winny kradzieży lub przywłaszczenia (sprzeniewierzenia) dobrowolnie zwrócił mienie skradzione lub przywłaszczone (sprzeniewierzone) albo w inny sposób wynagrodził szkodę, zanim jego wina ujawniona została przed władzą do ścigania przestępstw powołaną, – wolny będzie od kary. Art. 13. Sprawy o przestępstwa, przewidziane w ustawie niniejszej, o ile nie stosuje się postępowania uproszczonego, rozpoznawane będą co do winy i kary we wszystkich instancjach przez sąd karny w składzie 3 sędziów państwowych. W b. dzielnicy rosyjskiej wyroki sądu pierwszej instancji we wszystkich sprawach, do których stosuje się niniejsza ustawa, są ostateczne i mogą być zaskarżone jedynie przy odpowiedniem zastosowaniu przepisów o zaskarżeniu wyroków w drodze kasacji. Jeżeli przestępstwo jest zbrodnią, należy wyznaczyć oskarżonemu obrońcę z urzędu, o ile nie ma on obrońcy z wyboru. W b. dzielnicy austrjackiej stosuje się odpowiednio przepis § 341 proc. kar. Art. 14. Winni przestępstw, popełnionych przed wejściem w życie ustawy niniejszej, ulegną karze w myśl ustaw dotychczasowych, o ile przepisy ustawy niniejszej nie przewidują łagodniejszej kary. Art. 15. Do osób wojskowych należy stosować ustawę z dn. 1 sierpnia 1919 r. (Dz. Pr. № 64, poz. 386) ze zmianami, zawartemi w ustawie z dnia 17 grudnia 1920 roku (Dz. Ust. z 1921 r. № 2, poz. 4). Przepisy ustawy niniejszej stosują się odpowiednio i w wypadkach, gdy przestępstw, przewidzianych w art. 4 i 5, dopuszczono się odnośnie do osób, podlegających sądownictwu wojskowemu. Art. 16. Rada Ministrów władna będzie uchylić moc obowiązującą ustawy niniejszej uchwałą, zatwierdzoną przez Naczelnika Państwa i ogłoszoną w Dzienniku Ustaw. Z chwilą wejścia w życie tej uchwały postanowienia ustaw karnych, uchylone, zmienione, lub ograniczone w swem dzialaniu skutkiem przepisów ustawy niniejszej, odzyskują moc prawną. Art. 17. Ustawa niniejsza wchodzi w życie z dniem jej ogłoszenia; równocześnie
224
№ 615. 18 березня 1921 р. Варшава
traci moc ustawa z dnia 30 stycznia 1920 r. w przedmiocie odpowiedzialności urzędników za przestępstwa, popełnione z chęci zysku (Dz. Ust. № 11, poz. 60), tudzież rozporządzenie Rady Obrony Państwa z dnia 6 sierpnia 1920 r. (Dz. Ust. № 73, poz. 501) w przedmiocie poddania przestępstw, popełnionych przez urzędników z chęci zysku, orzecznictwu sądów doraźnych, oraz oparte na niem rozporządzenie Rady Ministrów z dn. 16 lutego 1921 r. (Dz. Ust. № 18, poz. 101). Art. 18. Wykonanie tej ustawy należy do Ministra Sprawiedliwości, a w b. dzielnicy pruskiej – do Ministra b. Dzielnicy Pruskiej w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości. Marszałek Trąmpczyński Prezydent Ministrów Witos Minister Sprawiedliwości w z. Dr. J. Morawski Minister b. Dzielnicy Pruskiej W. Kucharski
Dziennik Ustaw. – 1921. – S. 388–391. Мова польська.
№ 616 22 березня 1921 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про мобілізацію Харківським губкомом працівників центральних установ” (протокол № 28, п. 3)
Разъяснить Харьковскому губкому, что работники центральных учреждений могут быть мобилизуемы только ЦК КП[б]У, так как работники центральных учреждений обслуживают всю Украину.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 42. Оригінал. Машинопис.
№ 617 10 травня 1921 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про товарний фонд для радянських службовців” (протокол № 46, п. 4)
Принципиально высказаться за создание товарного фонда сроком на 3 месяца из расчета наличных служащих минус 15% для комиссариатов: Нарсвязи, Наркомзема, Наркомпреда и Совнархоза, по проверке этого опыта распространить по возможности на проч[ие] учреждения. Предложить указанным комиссариатам согласовать с Южбюро и Цекомснабом внести проект в Совнарком.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 101. Оригінал. Машинопис.
№ 616. 22 березня 1921 р. Харків
225
До док. № 616
№ 618 25 травня 1921 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про радянських службовців” (протокол № 51, п. 3)
Для улучшения продовольственного положения работников в профсоюзах и ударных комиссариатах, или их ударных частях создать премиальный фонд из расчета наличного числа сотрудников на 1 мая минус 10–20%. Цекомснабу предоставить право установить размер скидки для отдельных комиссариатов.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 114. Оригінал. Машинопис.
№ 619 30 червня 1921 р. Прага. – Закон Чехословацької Республіки № 251 щодо заміни у номенклатурі посад державних службовців категорії “слуга” на назву “нижчий службовець”
Národní shromáždění republiky Československé usneslo se na tomto zákoně: §1 Pro zaměstnance, dosud do kategorie sluhů náležející, zrušuje se ve státní službě, jakož i ve službě podniků a fondů státem spravovaných úřední název “sluha” a zaměňuje se za úřední pojmenování “zřízenec”. §2 Tím se mění veškeré dosud platné zákony a nařízení, pokud v nich úřední název “sluha” přichází v úvahu. §3 Zákon nabývá účinnosti dnem vyhlášky. §4 Všem ministrům se ukládá, aby tento zákon provedli. T.G.Masaryk v. r. Černý v. r. Dr. Kovařík v. r. též za ministra Dra Procházku Dr. Brdlík v. r. Dr. Šusta v. r. Dr. Beneš v. r. Dr. Fatka v. r. Dr. Gruber v. r. Dr. Burger v. r. Husák v. r. Dr. Hotowetz v. r., též za ministra Hanačíka Dr. Popelka v. r.., též za ministry Dra Fajnora a Dra Mičuru
№ 6 1 8 . 2 5 тр а в н я 1 9 2 1 р . Х а р к і в
227
Пер ек ла д Національні Збори Чехословацької Республіки ухвалили цей закон: §1 Стосовно службовців, які належали до цього часу до категорії слуг, відміняється на державній службі так само, як і на службі на підприємствах і у фондах, що керуються державою, службова назва “слуга” та замінюється на службову назву “нижчий службовець”. §2 Цим самим змінюються всі чинні до цього часу закони та розпорядження, оскільки в них службова назва “слуга” береться до уваги. §3 Закон набуває чинності з дня опублікування. §4 Всім міністрам доручається, щоб вони впровадили цей закон у дію. Т. Г. Масарик в. р. Черні в. р. Др. Коваржик в. р., також за міністра д-ра Прохазку Др. Брдлік в. р. Др. Шуста в. р. Др. Бенеш в. р. Др. Фатка в. р. Др. Грубер в. р. Др. Бургер в. р. Гусак в. р. Др. Готоветц в. р., також за міністра Гоначека Др. Попелка в. р., також за міністрів д-ра Файнора та д-ра Мічуру
Sbírka zákonů a nařízení Státu Československého. – Ročník 1921 – Praha, 1921. – S. 1073. Мова чеська.
№ 620 12 липня 1921 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про скорочення штатів радянських установ” (протокол № 69, п. 17)
Поручить Совнаркому разработать план сокращения штатов по губерниям. Признать необходимым немедленно сократить штаты и советских учреждений на 25–75%. Поручить тт. Иванову, Косиору и представителю Южбюро ВЦСПС при объезде проверить проведение в жизнь сокращения штатов.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 16, арк. 20 зв. Оригінал. Машинопис.
228
№ 620. 12 липня 1921 р. Харків
№ 621 21 грудня 1922 р. Прага. – Закон Чехословацької Республіки № 409 “Про переведення державних службовців на іншу службову посаду”
Národní shromáždění republiky Československé usneslo se na tomto zákoně: §1 Státní zaměstnanci mohou býti do konce roku 1924 přeloženi ve svém služebním odvětví i na místo v jiném oboru (resortu) státní správy, avšak jen k tomu konci, aby byl vyrovnán nedostatek zaměstnanců jednoho resortu státní správy přebytky zaměstnanců jeného resortu. Při tom budiž nejdříve přihlíženo k přihláškám došlym na úřední vyzvání, předpokládajíc, že zaměsznanec při svém novém upotřebení může dle svých schopností vyhověti požadavkům služby. Přeložený zaměsznanec budiž ponechán ve stupni platovém, ve kterém jest v den přeložení. §2 Státními zaměstnanci (§ 1) rozuměti jest všechny státní zaměstnance, vyjímajíc soudce z povolání, tedy i zaměstnance ústavů, podnikův a fondů státních neb státem spravovaných. §3 Tento zákon nabývá účinnosti dnem vyhlášení a provedou jej všichni ministři. T.G.Masaryk v. r. Švehla v. r. Dr. Beneš v. r. Stříbrný v. r. Habrman v. r. Bechyně v. r. Novák v. r. Dr. Hodža v. r. Dr. Dolanský v. r. Dr. Markovič v. r. Пер ек ла д Національні Збори Чехословацької Республіки ухвалили цей закон: §1 Державні службовці можуть бути до кінця 1924 р. переведені у сфері своєї службової компетенції на посаду в іншому відділі (відомстві) державного управління, однак у тих межах, щоб була зрівноважена нестача службовців одного відомства державного управління надлишком службовців іншого відомства. При цьому передусім слід звернути увагу на заяви, що відповідають потребам служби, припускаючи, що службовець на новій посаді може за своїми здібностями відповідати вимогам служби. Переведений службовець залишається у тій категорії службового окладу, у якій він знаходився у день переведення.
№ 6 2 1 . 2 1 груд н я 1 9 2 2 р . П р а га
Malypetr v. r. Dr. Rasín v. r. Udržal v. r. Tučný v. r. Srba v. r. Šrámek v. r. Dr. Kállay v. r. Dr. Franke v. r.
229
§2 Під державними службовцями (§ 1) розуміють усіх державних службовців, за винятком професійних суддів, а також службовців установ, підприємств і фондів, що належать державі, або керуються державою. §3 Цей закон набуває чинності з дня опублікування, а введення його в дію доручається всім міністрам. Т. Г. Масарик в. р. Швегла в. р. Др. Бенеш в. р. Маліпетр в. р. Стрібрні в. р. Др. Рашін в. р. Габрман в. р. Удржал в. р. Бечіні в. р. Тучні в. р. Новак в. р. Срба в. р. Др. Годжа в. р. Шрамек в. р. Др. Доланскі в. р. Др. Каллаі в. р. Др. Марковіч в. р. Др. Франке в. р.
Sbírka zákonů a nařízení Státu Československého. – Ročník 1921 – Praha, 1921. – S. 1874. Мова чеська.
№ 622 Січень 1923 р. Харків. – Проект Інструкції з перевірки особового складу Наркомату державного контролю УСРР з метою боротьби з хабарництвом
С. секретно I. 1) Проверкой личного состава Н.К.Г.К. руководит Комиссия по борьбе со взяточничеством при Н.К.Г.К. Примечание: Для участия в работе по проверке Комиссия может привлекать необходимых сотрудников из состава Наркомата. 2) Фактическую проверку личного состава производят: а) внутри – Комиссия при Наркомате, б) на местах – губернские [комиссии]. II. 3) В состав Комиссии, как в центре так и на местах, входят представители ячейки К.П.У., месткома и администрации. 4) Материалами для работы по проверке служат: а) сведения, имеющиеся в отделе личного состава Наркомата, б) сведения, специально собираемые комиссией путем опроса ведомственных комиссий подконтрольных учреждений, а также сведения, полученные от сотрудников Наркомгосконтроля и от отдельных граждан в результате специальных обращений.
230
№ 6 2 2 . С іч е н ь 1 9 2 3 р . Х а р к і в
5) Комиссии запрашивают: а) администрацию соответствующего отдела и б) уполномоченного месткома о даче Комиссии письменных характеристик отдельных сотрудников. 1) Все имеющиеся в распоряжении Комиссии материалы должны ею тщательно проверяться. 2) Списки отдельных опороченных сотрудников направляются через комиссию при наркомате в центральную комиссию при У.Э.С. для проверки их уголовного прошлого. Примечание: в списках необходимо точно указывать имя, отчество и фамилию сотрудника, год рождения, вероисповедание, происхождение, место рождения и т. д., дабы не дать возможность проникнуть нежелательному элементу в государственные […]* и общественные учреждения и предприятия. 3) Комиссия может вызывать на свои заседания проверяемых сотрудников для личного опроса. 4) При проверке главное внимание надлежит уделять следующим моментам: а) где фактически протекает работа сотрудника; б) имеет ли посторонние занятие и заработки, какие именно, совместительствует ли, где; в) получал ли из подконтрольных учреждений какие-либо денежные и материальные выдачи, пользовался ли от подотчетного учреждения квартирой, транспортом и средствами, где; давал ли консультации подконтрольным учреждениям за особую плату, исполнял ли какие-либо работы подконтрольным учреждениям; г) не подвергался ли во время службы в органах Госконтроля судебным, административным и дисциплинарным взысканиям, выговорам и т. д. 5) Решения Комиссии, зафиксированные и запротоколированные, утверждаются в центре Народным Комиссаром, а на местах – лицами, возглавляющими губернские или областные контрольные органы, и проводятся в общем порядке. Председатель Комиссии, Член коллегии Кононов Член Комиссии Волков
ЦДАВО, ф. 539, оп. 1, спр. 1403, арк. 6 і зв. Оригінал.
№ 623 Не раніше серпня 1923 р. – Із звіту про діяльність відомчої комісії Волинського губдержконтролю по боротьбі з хабарництвом за липень 1923 р.
[…] II. Мероприятия организационного характера В июле месяце Губгосконтролем привлечено к ответственности и передано в Губпрокуратуру дел: за злоупотребление властью – 3 дела на 9 лиц, превышение власти – 1 дело на 5 лиц,
*
Слово не прочитане.
№ 6 2 3 . Н е р а н і ш е се р п н я 1 9 2 3 р .
231
растрату денежных сумм – 1 дело (количество лиц выяснится судебной властью), за халатное отношение к службе – 7 дел на 11 лиц, присвоение денежных сумм – 2 дела на 4 лица, присвоение государственного имущества – 5 дел на 5 лиц, бесхозяйственность – 1 дело на 1 лицо, подлог – 2 дела на 2 лица, распределение продуктов не по назначению – 1 дело на 3 лица, итого – 23 дела на 40 лиц. (Подробные сведения о переданных делах сообщены Губкомиссии б/в – 31 июля с. г., № 2681). III. Мероприятия по борьбе со взяточничеством внутри учреждения В июле месяце Ведомственной комиссией, в виду возложения на нее постановлением Губкомиссии […] временно функций аттестационной Комиссии, было рассмотрено 7 анкет на принятых на службу в Губгосконтроль после проверки личного состава, т. е. после 10 мая с. г. […] Причем, после рассмотрения и после устного всестороннего опроса некоторых сотрудников в аттестационном порядке со стороны Ведомственной комиссии не встретилось препятствий к оставлению на службе в Губгосконтроле т.т. Строганова, Храповицкого, Кулько, Фрадынского, Недзведь и Недоброво, в числе которых также не замечено и не обнаружено подозрительных во взяточничестве. В отношении же т. Арефьева – вопрос оставлен открытым до приезда председателя ведомственной комиссии. Председатель Комиссии Титов Член Комиссии Снежин
ЦДАВО, ф. 539, оп. 1, спр. 1403, арк. 25 і зв. Оригінал. Машинопис.
№ 624 19 листопада 1923 р. – З “Положення про застосування закону про державних службовців Румунії“, що поширювалося на Буковину та Бессарабію*
Regulament pentru aplicarea legii Statului funcţionarilor publici Partea I Dispoziţiunile aplicabile tuturor funcţionarilor publici Capitolul I Dispoziţiuni generale Art. 1 – Sunt funcţionari publici cetăţenii români, fără deosebire de sex, cari îndeplinesc un serviciu public permanent (civil şi eeclesiastic) la Stat, judeţ, comună sau la instituţiunile al căror buget este supus aprobării Parlamentului, guvernului sau consiliilor judeţene şi comunale.
* Затверджений декретом № 5506 та опублікований в офіційному віснику “Monitorul Oficial” № 189 від 23 листопада 1923 р.
232
№ 6 2 4 . 1 9 л и с то п а д а 1 9 2 3 р .
Se exceptează funcţionarii prevăzuţi în bugetele instituţiilor private cari nu sunt supuse prin o lege cu caracter general aprobării consiliilor judeţene şi comunale. În această calitate se vor bucura de drepturi şi se vor supune obligaţiunilor specificate prin legea statului; completate prin dispoziţiunile prezentului regulament. Art. 2 – Nu intră în prevederile legii statului şi a regulamentului: a) Funcţiunile publice şi cele elective. Se vor considera ca funcţiuni politice sau elective acele funcţiuni pentru cari legile organice respective nu dau caracter de funcţionar de carieră acelora numiţi în ele. Funcţionarii de carieră cari, prin delegaţiuni vremelnice, vor fi însărcinaţi a îndeplini vreuna din funcţiunile politice, la ridicarea delegaţiunii sau însărcinării îşi reiau de drept funcţiunea anterioară cu toate drepturile de vechime, socotinduse la stagiul său şi timpul servit în funcţiunea publică; b) Mitropoliţii şi episcopii; c) Funcţionarii corpurilor legiuitoare a căror organizare este stabilită de regulamentul interior al fiecărui Corp legiuitor în parte, care constitue statutul lor; d) Specialiştii străini cărora li se încredinţează vremelnic sau prin contract o funcţiune publicăю […] Art. 13 – Funcţionarul este obligat a servi Statului cu credinţă şi supunere, observând în totul Constituţia şi legile în vigoare. El se va consacra serviciului şi va lucra conştiincios, obiectiv şi desinteresat. Funcţionarul este obligat a se supune ordinelor superiorilor săi. […] Art. 14 – Funcţionarul este obligat a păstra secretul în executarea serviciului. Această obligaţiune o au şi funcţionarii cari au părăsit serviciul sau au trecut la pensie. […] Art. 15 – Funcţionarii sunt obligaţi ca prin actele vieţii lor publice sau private să nu compromită funcţiunea sau corpul din care fac parte. Funcţionarilor le este interzis a juca cărţi la noroc sau a se deda la alte jocuri de noroc. Art. 16 – Funcţionarul va fi respectuos cu superiorii şi va păstra buna cuviinţă faţă de colegii şi inferiorii săi. Va fi cuviincios cu publicul, dândui tot ajutorul în limita atribuţiunilor sale. […] Art. 17 – Orele de serviciu sunt fixate la cel puţin 7 pe zi. Orariul se va fixa printrun jurnal al consilului de miniştri. Administraţiile în cari serviciul este şi după amiază vor lăsa neapărat liberă Sâmbăta după amiază. Funcţionarul va observa orele de biurou, iar când necesitatea serviciului o va cere, el va putea fi obligat să lucreze şi peste acele ore. […] Drepturi Art. 32 – Funcţionarii au dreptul la exerciţiul funcţiunii corespunzător gradului lor şi nu pot fi întrebuinţaţi în funcţiuni inferioare acestui grad. Art. 33 – Funcţionarii au drept să demisioneze. Se exceptează aceia cari sau angajat să servească obligator un termen determinat. Asupra demisiei trebue să se dea răspuns în termen de 15 zile dela înregistrare. Demisiunea poate fi refuzată numai când este în curs o cercetare bănească sau
№ 6 2 4 . 1 9 л и с то п а д а 1 9 2 3 р .
233
disciplinară, dacă se prevăd în legile de organizare condiţiuni speciale cari nu au fost îndeplinite, sau dacă este dată pentru a sustrage dela urmărirea unei vine vădită. […] Art. 34 – Funcţionarii demisionaţi pot fi reprimiţi în fucţiunile pe cari leau avut sau altele echivalente în aceeaş administraţie, cu avizul conform al comisiunii pentru propuneri de numiri şi înaintări, dacă nau trecut 5 ani dela ieşirea lor din saerviciu. Art. 35 – Retribuţiunea lunară a funcţionarului este compusă din salariu, îndemnizaţie de chirie şi ajutorul familiar. Excepţional, până la intrarea în normal, se mai acordă funcţionarilor un adaos pentru scumpetea traiului, proporţional cu salariul funcţiunii sale, după localitate şi în raport cu scumpetea lucrurilor de primă necesitate. Art. 36 – Funcţionarii au dreptul la salarii corespunzătoare gradului sau funcţiunii ce ocupă. Fixarea salariilor se va face în aşa fel ca funcţionarii cu studii, vechime şi calificaşie egală să primească aceleaş salarii, indiferent de ministerul sau autoritatea de care depind. Art. 37 – Indemnitatea de chirie se va fixa în fiecare an prin buget, avânduse în vedere starea civilă a funcţionarului, localitatea unde este reşedinţa funcţiunii şi preţul chiriilor. Dacă ambii soţi sunt funcţionari, primesc fiecare indemnitatea de chirie ca şi cum ar fi necăsătoriţi. În caz dacă au copii sporul se acordă numai soţului care are salariul mai mare. Toţi funcţionarii cari locuiesc întrun local al unei autorităţi publice nu primesc indemnitatea de chirie. Art. 38 – Funcţionarii cu copii mai primesc un adaus ca ajutor de familie, care se va fixa în fiecare an prin buget în raport cu numărul copiilor. Пер ек ла д Положення про застосування закону про державних службовців І частина Розпорядження, що застосовуються до всіх державних службовців І глава Загальні розпорядження Ст. 1. Державними службовцями є румунські громадяни, незалежно від статі, які постійно перебувають на державній службі (громадській або церковній) в повітовій, місцевій установі, бюджет яких затверджується парламентом, урядом або повітовою, місцевою радою. Винятком є службовці, витрати на яких закладено в бюджетах приватних закладів, що не підпорядковуються загальному закону стосовно затвердження бюджету повітовими і місцевими радами. Державні службовці мають права та обов’язки, визначені державним законом, який комплектується розпорядженнями цього регламенту. Ст. 2. Не передбачено державним законом та його регламентом: а) політичні і виборні посади; Політичними або виборними посадами вважаються ті посади, які відповідні
234
№ 6 2 4 . 1 9 л и с то п а д а 1 9 2 3 р .
державні закони не класифікують як державні посади, що мають кар’єрний зріст у тих, кого обирали. Службовці, наділені тимчасовими повноваженнями і зобов’язаннями на виконання певних політичних функцій, повертаються на обійману посаду по завершенні тимчасових повноважень; час виконання тимчасових повноважень зараховується до стажу державної служби. б) митрополити та єпископи; в) службовці законодавчого органу, організація якого підпорядковується своєму внутрішньому регламенту; г) іноземні спеціалісти, які тимчасово або за контрактом прийняті на державну посаду; д) працівники та наймані робітники, прийняті для виконання певного об’єму роботи на визначений час […]. Ст. 3. Не може бути заснована або ліквідована жодна посада, якщо інше не передбачено Законом “Про організацію” або іншим законом […]. Ст. 13. Службовець зобов’язаний служити вірно і покірно державі, повністю дотримуватись Конституції та чинних законів. Він повинен присвятити себе службі та працювати сумлінно і об’єктивно. Службовець зобов’язаний виконувати накази службовців вищого рангу […]. Ст. 14. Будучи при виконанні службових обов’язків, службовець зобов’язаний зберігати таємницю. Це зобов’язання поширюється і на тих службовців, що звільнились з роботи або вийшли на пенсію […]. Ст. 15. Службовці зобов’язані публічно або приватно поводити себе так, щоб не компрометувати свою роботу, свій відділ. Службовцям заборонено грати в азартні ігри. Ст. 16. Службовець повинен поважати вищих керівників і бути доброзичливим щодо своїх колег та підлеглих. Повинен бути ввічливим у спілкуванні з громадськістю і надавати допомогу в межах своєї компетенції […]. Ст. 17. Тривалість робочого дня – не менше 7 годин. Розпорядок робочого дня буде затверджено в журналі Ради Міністрів. В адміністраціях, де служба триватиме і в другій половині дня, в суботній день робочим часом визначено лише першу половину дня. Службовець зобов’язаний дотримуватись режиму робочого дня, але, за необхідності, зобов’язаний також працювати понаднормово […]. Права Ст. 32. Службовці мають право отримати посаду, відповідну до свого рангу і не можуть бути використані на посадах нижчого рангу. Ст. 33. Службовці мають право подати у відставку, за винятком тих, що прийняті на роботу на суворо визначений термін. Результат розгляду щодо відставки не повинен перевищувати 15 днів від дати реєстрації заяви про відставку.
№ 6 2 4 . 1 9 л и с то п а д а 1 9 2 3 р .
235
Заява про відставку може бути відхилена лише у разі проведення фінансового або дисциплінарного розслідування […]. Ст. 34. Службовці, що вийшли у відставку, можуть бути поновлені на посаді, яку обіймали до звільнення, або на іншій рівнозначній посаді в цій самій адміністрації на підставі рішення комісії з призначення або підвищення на посаду, якщо перебувають у відставці не більше 5 років. Ст. 35. Заробітна плата службовця складається з окладу, компенсації за оренду житла та матеріальної допомоги на сім’ю. Винятком є випадки, коли у службовця недостатній рівень благополуччя, йому додатково виплачується компенсація “за подорожчання життя та предметів першої необхідності”. Розмір компенсації визначається залежно від місцевості, де проживає службовець, та є пропорційним до його заробітної плати. Ст. 36. Службовці мають право на заробітну плату відповідно до свого рангу або посади, яку вони обіймають. Заробітну плату буде встановлено таким чином, щоб службовці з освітою, однаковим стажем роботи і кваліфікаційним рівнем одержували однакову заробітну плату, незалежно від міністерського підпорядкування або [політичної] залежності від влади. Ст. 37. Розмір суми компенсації за оренду житла щорічно закладається в бюджет, враховується соціальний стан службовця, місцевість, в якій він працює, та вартість оренди житла. Якщо в подружжі обоє службовці, то компенсацію на оренду житла отримує кожний окремо. Якщо подружжя має дітей, то компенсацію отримує лише один з подружжя, той, у кого заробітна плата більше. Всі службовці, що мешкають в приміщеннях, які є державною власністю, цю компенсацію не отримують. Ст. 38. Службовці, які виховують дітей, додатково отримують допомогу на сім’ю, яка щорічно закладається в бюджет, відповідно до кількості дітей.
Codul Administrativ. – Chişinău, 1925. – Р. 49–55. Мова румунська.
№ 625 [1923 р.] – З відомостей про звільнених Комісією по боротьбі з хабарництвом співробітників Наркомату державного контролю та його губернських органів
№№ п/п Ф. И. О. Год Происхож- Должность и рожд. дение место работы Мотивы увольнения
1.
НК ГК Долт
1898 Мещан.
Контролер
За устройство своей жены на службу в Трест Химуголь во время проведения им ревизии Треста
236
№ 625. [1923 р.]
№№ Ф. И. О. п/п 2. Курицкий
Год Происхож- Должность и Мотивы увольнения рожд. дение место работы 1899 Мещан. Контролер За систематическое предъявление требований […] о свободном […] пропуске его самого и его знакомых в Оперу
Губотделы 3 Одесский Миллер Михаил Алексеевич Макеев Иван Игнатович 1875 Служащий Контролер За неэтичное поведение, выразившееся в индивидуальных получках из подотчетных учреждений. Уволен без права поступления в органы контроля Уволен как элемент с темным прошлым, как-то: быв. помещик, зам. город. головы, отбывавший наказание в концлагере, за неявку на регистрацию как бывший офицер, и как не член профсоюза За неправильное сообщение сведений при опросе Комиссией о порядке поступления на службу, также как индифферентная работница За использование служебного положения в личных корыстных целях в смысле беззаконного получения предметов обмундирования и денежного вознаграждения в подотчетных учреждениях Уволен в админпорядке как слабый работник, замечен в систематическом пьянстве Как состоящий в родствен. связях с одним из ответст. спецов Губконтроля Во время ревизии предложил ревизуемому учреждению приобрести у него печную проволоку без ведома Губконтроля, требовал […] платы за сверхурочную работу и притом в размере выше нормального
4.
1874 Прапор- Контролер щик запаса
6.
Кожевнико- 1893 Учит. ва Ксения Емельяновна Донецкий Лурье
Пом. контролера
7.
1897 Крест.
Контролер
9.
Колосков Волынский Карбут Борис Александров. Полтавский Тычино
1870 Гражд.
Ст. контролер Делопроиз.
11.
1904 Служащ.
15.
1891 Служащ.
Ст. контролер
№ 625. [1923 р.]
237
№№ п/п
Ф. И. О.
Год Происхож- Должность и рожд. дение место работы
Мотивы увольнения
17.
Черниговский Фамилия уволенного запрошена
Уволен как состоящий в близком свойстве с зам. Губконтролера
Председатель Члены комиссии:
ЦДАВО, ф. 539, оп. 1, спр. 1403, арк. 28а–29. Оригінал. Машинопис.
[підпис] [підпис] [підпис]
№ 626 19 січня 1924 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про оплату праці членів ВУЦВК” (протокол № 51а, п. 2)
В отмену прежнего положения установить принцип бесплатности работы членов ВУЦИК. Члены ВУЦИК получают жалованье по месту работы. Поручить Президиуму ВУЦИК выработать мероприятия по материальному обеспечению членов ВУЦИК приезжающих на сессии с тем, чтобы была обеспечена законодательная работа ВУЦИКа. Помітка: Тов. Угаров остается при особом мнении*.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 48, арк. 8. Оригінал. Машинопис.
№ 627 17 квітня 1924 р. Чернівці. – Обіжник Міністерства внутрішніх справ Румунії щодо заборони державним службовцям брати участь в політичних товариствах антисемітського і фашистського характеру
În urma ordinului Ministerului de Interne binevoiţi a cunoaşte că este complect interzis funcţionarilor să participe la activitatea şi manifestările asociaţiilor cu caracter antisemit sau fascist. Prefect: SS
*
Дописано червоним чорнилом. № 6 2 6 . 1 9 с іч н я 1 9 2 4 р . Х а р к і в
238
До док. № 627
Пер ек ла д Згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ доводиться до відома, що службовцям абсолютно заборонено брати участь у діяльності та демонстраціях антисемітського або фашистського характеру. Префект [підпис]
Держархів Чернівецької області, ф. 15, оп. 1, спр. 4539, арк. 1. Оригінал. Машинопис. Мова румунська.
№ 628 8 серпня 1924 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про українізацію радянського апарату” (протокол № 18, п. 34)
а) Подтвердить постановление СНК об учреждении Комисси по проверке украинизации сов[етского] аппарата. б) Дать указание губкомам о принятии мер к проверке исполнения декрета об обязательном обучении госслужащих украинскому языку. в) Поручить Секретариату написать губкомам письмо.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 49, арк. 27 зв. Оригінал. Машинопис.
№ 629 13 лютого 1925 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про доповідь ЦКК про чистку держапарату” (протокол № 52, п. 6)
а) Доклад принять к сведению. б) Считать, что впредь система чистки госаппарата должна быть заменена системой подбора работников и регулярного наблюдения аттестационных комиссий с возложением большей ответственности за состав работников на руководителей учреждений. в) Чистку непроверенных учреждений закончить через существующие аттестационные комиссии ускоренным темпом, о чем просить ЦКК дать на места соответствующие указания. г) Просить ЦКК предложить апелляционным и аттестационным комиссиям по отношению к бывш[им] офицерам руководствоваться следующим положением: с работы снимать в порядке проверки лишь тех категорий офицеров, которые состоят на учете в ГПУ и враждебно относятся к советской власти, сознательно саботируют работу в учреждении. Бывших же офицеров, которые амнистированы сов[етской] властью, а также, которые за продолжительный период работы в соворганах добросовестным отношением к делу искупили свою вину, – с работы в порядке проверки личсостава не снимать.
240
№ 6 2 8 . 8 се р п н я 1 9 2 4 р . Х а р к і в
До док. № 629
д) Просить ЦКК отменить составление по учреждениям черных списков (лит. “а”).
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 17 і зв. Оригінал. Машинопис.
№ 630 26 лютого 1925 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про проект декрету “Про заходи по терміновому проведенню повної українізації радянського апарату” (протокол № 55, п. 2)
а) Передать декрет в советском порядке для переработки, имея в виду необходимость внесения следующих поправок: 1) В § 1 срок удлинить до января 1926 г. 2) Оговорить, что в общественных организациях публично-правового характера украинизация проводится в особом порядке с установлением особых сроков применительно к характеру их работы. 3) Оговорить, что общесоюзные хозяйственные организации обязаны в сношениях с украинским населением (договора и т. д.) и местными украинскими органами вести делопроизводство на украинском языке. 4) В § 15 исключить слова “или безразличное отношение”. 5) § 16 средактировать так: “сотрудники, уволенные за незнание украинского языка, могут быть вновь приняты на службу лишь после того, как они в достаточной степени усвоят украинский язык”. 6) В § 17 после слов “о порядке обследования” вставить слова “руководителями учреждений”. б) Вопрос об украинизации в профсоюзах передать в Оргбюро.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 24 зв.–25. Оригінал. Машинопис.
№ 631 19 червня 1925 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про постанову комісії Політбюро з українізації держапарату” (протокол № 75, п. 6)
а) Утвердить в основном постановления комиссии об украинизации госаппарата. Поручить Секретариату окончательно средактировать, дополнив пунктом об ускорении издания словарей, как общего, так и терминологического. б) Поручить СНК соответствующие пункты провести в советском порядке. в) Указанные постановления не распространяются на административные единицы, населенные нацменьшинствами. г) Поручить комиссии по украинизации разработать особо вопрос о нац-
242
№ 6 3 0 . 2 6 л ю то го 1 9 2 5 р . Х а р к і в
меньшинствах, в частности об украинских меньшинствах в административных районах, населенных нацменьшинствами.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 89 зв. Оригінал. Машинопис.
№ 632 21 серпня 1925 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про зарплату співробітникам держустанов, що забезпечуються державним та місцевим бюджетом” (протокол № 84, п. 16)
а) Для проработки этого вопроса выделить специальную комиссию в составе: тт. Каттеля, Лебедя, Генака и Корнюшина. б) Поручить этой комиссии в недельный срок представить соответствующие цифры, в частности цифры, характеризующие соотношение зарплаты в довоенное и настоящее время, а также цифры соотношения между зарплатой рабочих и служащих.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 59, арк. 24 зв. Оригінал. Машинопис.
№ 633 24 червня 1926 р. Прага. – Із закону Чехословацької Республіки № 103 “Про впорядкування заробітної плати та деяких службових відносин державних службовців”
Národní shromáždění republiky Československé usneslo se na tomto zákoně: ÚVODNÍ USTANOVENÍ §1 Prvá čast zákona platí pro státní pragmatikální úředníky a zřízence ve státních úřadech, v ústavech, fondech a podnicích státních a státem spravovaných, druhá část pro soudce a konceptní pragmatikální úředníky a zřízence ve státních zastupitelstev, vrchních státních zastupitelstev a generální prokuratury (soudci), třetí čast pro státní osoby učitelské, a to: 1. profesory vysokých škol, 2. státní profesory středních škol a učitelských ústavů a státní profesory státní učitele umělecko-průmyslových škol, hudebních konservatoří, obchodních, průmyslových, zemědělských a ostatních odborných škol (státní profesory a učitele), 3. vysokoškolské asistenty a konstruktéry, asistenty a dílovedoucí na uměleckoprůmyslových, průmyslových, zemědělských a jiných odborných školách, čtvrtá část pro vojenské a četnické gážisty a pátá až sedmá část pro všechny zaměstnance, na které se vztanují ustanovení předchozích částí, a pokud se ze zákona jinak nepodává […].
№ 6 3 2 . 2 1 се р п н я 1 9 2 5 р . Х а р к і в
243
§3 Kde se v zákoné užíva slov “úředníci” a “zřízenci”, jest tím rozuměti státní pragmatikální úředníky a zřízence, na něž se vztahují ustanovení části prvé. (2) Pokud se v ustanoveních části páté až sedmé užíva slova “zaměstnanec”, rozumějí se tím osoby, pro něž platí ustanovení části prvé až čtvrté. (3) Zákon ze dne 25. ledna 1914, č. 15 ř. z., o služebním poměru státních úžedníků a státních zřízenců, uváděn jest v tomto zákoně slovy “služební pragmatika”, zákon ze dne 28. července 1917, č. 319 ř. z., o služebním poměru učitelstva státních středních a nižších učilišt´, slovy “služební pragmatika učitelsá”.
(1)
ČAST PRVÁ DÍL 1 Úředníci §4 (1) Služební místa úřednícká se roztřid´ují ve čtyři služební třídy podle toho, jaké předběžné vzdělání jest v zásádě předepsáno pro ustanovení na služební místo v pžíslušné úžednické kategorii, takto: […] (2) Vládní nařízení určí ústavy, které se považují za střední školy a za odborné školy ve smyslu předchozího odstavce. (3) K téže úřednické kategorii patři všechna služební místa téže služební třídy v témž nebo v různých oborech státní správý (resortech), jež byla zřízena k obstarávání stejných nebo v podstaté stejnorodých výkonů služebních. Vládní nařízení určí úžednické kategorie v jednotlivých oborech státní správý (resortech) a zařadí je do služebních tříd. (4) Ustanovení § 36, odst. 4, služební pragmatiky se zrušuje; kde dosavadní předpisy platné pro pragmatikální úředníky mluví o služebním odvětví, nahrazuje se pojem služebnho odvětví pojmem úřednícké kategorie ve smyslu předchozího odstavce. Systemisace služebnich míst §5 (1) Služební místa úřednícká se systemisují podle svécho vyznamu a se zřetelem na způsob služby v rámci stanovené normální potřeby sil v sedmi platových stupnicích a to: místa I. služební třídy v 1. až 6. platové stupnici, místa II. služební třídy v 3. až 7. platové stupnici, místa III–IV. služební třídy ve 4. až 7. platové stupnici. (2) Systemisace služebních míst se provede podle osobních stavů odděleně pto každou jednotlivou úředníckou kategorii a vyžaduje schválení vlády. (3) Mimo platové stupnice se systemisují služební místa kancléře presidenta republiky a předsedy státního pozemkového úřadu. §6 Úřednící mohou býti ustánoveni pouze na systemisovaná služební místa. Propůjčiti služební místo, jež není řadné systemisováno nebo není uprázdněno, nebo propůjčiti služební místo systemisováné v jiném osobním stavu nebo pro jinou úředníckou kategorii bez současného přestupu úředníka do tohoto osobního stavu nebo kategorie jest nepřípustno […].
244
№ 6 3 3 . 2 4 ч е р в н я 1 9 2 6 р . П р а га
§ 21 Úřední tituly (1) Vládní nařízení urči úřední tituly úředníků podle služebních míst se zřetelem na úředníckou kategorii a služební třídu. (2) Tyto tituly nastoupí na místo dosavadních úředních titulů. (3) Úředník jest oprávěn a ve služebním styku povinen užívati úřednícho titulu spojeného se služebním místem jemu propůjčeným a má nárok na to, aby byl služebně tímto titulem jmenován. Až do nové úpravy úředních titulů podrží úředník svůj dosavadní úřední titul. (4) Úřednící ve vyslužbě mohou při všech oficielních příležitostech a ve všech podáních dále užívati úřednícho titulu, který jim příslušel při jejich přeložení do výslužby, musí však ke svému úřednímu titulu připojiti poznámku označující poměr ve výslužbě. § 22 Služební stejnokroj Vládním nařízením budou vydány předpisy o služebním stejnokroji a jeho užívání. § 23 Dovolená Ustanovení § 42, odst. 3, služební pragmatiky o dovolené se mění a doplňují takto: “Nejmenši míra dovolené se uršuje: pro úřednické čekatele – dvěma týdny, pro úředníky na služebních místech sedmé platové stupnice až včetně do druhého náslužného přídavku a na služebních místech šesté platové stupnice až včetně do stupně služného – třemi týdny, pro ostatní úředníky na služebních místech sedmé a šesté platové stupnice a pro úředníky na služebních místech páté a čtvrté platové stupnice – čtřmi týdny, pro úředníky na služebních místech třetí platové stupnice – pěti týdny, pro úředníky na služebních místech druhé a prvé platové stupnice a na místech mimo platové stupnice – šesti týdny” […]. ČÁST OSMÁ VŠEOBECNÁ A ZÁVĚREČNÁ USTANOVENÍ […] § 215 (1) Zákon nabývá účinnosti dnem 1. ledna 1926. (2) Personální opatření učiněná v době od 1. ledna 1926 do vyhlášení tohoto zákona zůstávají v platnosti a sluší je uvésti ode dne jejich účinnosti v soulad s uatanoveními tohoto zákona. Při tom budiž postupováno podle obdoby uatanovení části sedmé. (3) Dokud nebude schválena systemisace mast podle tohoto zákona, jest přípustno jakékoliv personální opatření, které předpokládá systemisacs míst, jen se schválením vlády k souhlasnému návthu přislušného ústředního úřadu a ministerstva financí […]. (5) Zákon tento provedou všichni členové vlády. T.G.Masaryk v. r. Černý v. r. Dr. Beneš v. r.
№ 6 3 3 . 2 4 ч е р в н я 1 9 2 6 р . П р а га
Syrový v. r.
245
Dr. Řiha v. r. Roubík v. r. Dr. Peroutka v. r. Dr. Krěmář v. r.
Dr. Dr. Dr. Dr.
Engliš v. r. Fatka v. r. Haussmann v. r. Schieszl v. r.
Dr. Slávik v. r., též za ministra Dra Kállaye Пер ек ла д Національні Збори Чехословацької Республіки ухвалили цей закон: Вступні положення §1 Перша частина закону стосується державних прагматикальних службовців та нижчих службовців у державних органах, установах, фондах та підприємствах, що належать державі і які керуються державою; друга частина стосується суддів та концептних прагматикальних службовців державних представництв, вищих державних представництв та генеральної прокуратури (судді); третя частина стосується педагогічних працівників, а саме: 1. професорів вищих шкіл, 2. державних професорів середніх шкіл та педагогічних установ і державних професорів та державних вчителів художньо-промислових училищ, музичних консерваторій, торгових, промислових, сільськогосподарських та інших спеціальних училищ (державні професори та вчителі), 3. асистентів вищих шкіл та конструкторів, асистентів та майстрів художньопромислових, промислових, сільськогосподарських та інших спеціальних училищ, четверта частина стосується військових та жандармських службовців, п’ята і сьома частини стосуються всіх службовців, на яких поширюються положення зазначених частин, оскільки із закону не випливає іншого […]. §3 Коли у законі вживаються слова “службовці” та “нижчі службовці”, то під ними розуміються державні прагматикальні службовці та нижчі службовці, на яких поширюються положення частини першої. (2) Оскільки в нормах частин п’ятої та сьомої вживається слово “службовець”, то під цим розуміються особи, на яких поширюються положення частин першої та четвертої. (3) Закон № 15 і[мперських] з[аконів] від 25 січня 1914 р. про службові відносини державних службовців і державних нижчих службовців згадується у цьому законі під назвою “службова прагматика”, у законі № 319 і[мперських] з[аконів]від 28 липня 1917 р. про службові відносини вчителів державних середніх та нижчих училищ – під назвою “вчительська службова прагматика”.
(1)
246
№ 6 3 3 . 2 4 ч е р в н я 1 9 2 6 р . П р а га
Частина перша Розділ І Службовці §4 Службові класи (1) Посади службовця класифіковані у чотири службові класи, на підставі того, яка попередня освіта передбачена у нормах припису про призначення на посаду у відповідній службовій категорії, а саме: […] (2) Урядові розпорядження визначають установи, які вважаються середніми школами і спеціальними школами у розумінні попереднього абзацу. (3) До таких службових категорій належать всі посади службових класів у цих або інших відділах державного управління (відомствах), які були утворені для виконання однакових або подібних за змістом службових дій. Урядові розпорядження визначають службові категорії в окремих галузях державного управління (відомствах) і включають їх у відповідні службові класи. (4) Приписи § 36, абз. 4 службової прагматики скасовуються, коли попередні приписи, що стосуються прагматикальних службовців, говорять про сферу службової діяльності, замінюється поняття сфери службової діяльності поняттям “службова категорія” у розумінні попереднього абзацу. Штатний розпис посад §5 (1) Службові посади включаються у штатний розпис посад згідно зі своїм значенням і з точки зору способу служби, у межах встановленої потреби сил, у сім категорій службових окладів, а саме: посади І службового класу – з 1 до 6 категорії службових окладів, посади ІІ службового класу – з 3 до 7 категорії службових окладів, посади ІІІ та ІV службових класів – з 4 до 7 категорії службових окладів. (2) Штатний розпис посад складається з урахуванням особливих положень відділів для кожної окремої службової категорії з подальшим затвердженням урядом. (3) Поза категоріями службового окладу складається розпис посад канцелярії президента республіки та голови державного земельного управління. §6 Службовці можуть бути призначені тільки на штатні посади. Надавати посаду, якої немає у штатному розпису або якщо вона не звільнилась, або надавати посаду, включену у штатний розпис в іншому відділенні, або в іншу службову категорію, без одночасного переходу службовця до цього відділення або категорії, неприпустимо […]. § 21 Службові звання (1) Урядові розпорядження визначають службові звання згідно з посадами з урахуванням службових категорій та службових класів. (2) Ці звання заступають на місце старих службових звань.
№ 6 3 3 . 2 4 ч е р в н я 1 9 2 6 р . П р а га
247
Службовець повинен і у межах своїх службових відносин зобов’язаний вживати службове звання, яке поєднується з посадою, що надана, і має право на те, щоб офіційно іменуватися цим званням. Старе службове звання службовець зберігає за собою аж до нового врегулювання службових звань. (4) Службовці у відставці можуть і надалі вживати службове звання, яким вони користувалися під час виходу у відставку, у всіх офіційних випадках і у всіх проханнях, однак вони повинні зробити примітку, що вказує на їхнє перебування у відставці. § 22 Службова форма Урядовим розпорядженням буде виданий припис про службову форму та її використання. § 23 Відпустка Приписи § 42, абз. 3 службової прагматики про відпустки змінюються та доповнюються таким чином: “Найменший термін відпустки визначається: для кандидатів на посаду державного службовця – двома тижнями, для службовців на посадах сьомої категорії посадового окладу та включно до другої службової надбавки і на посадах шостої категорії посадового окладу, включно до категорії посадового окладу – трьома тижнями, для інших службовців на посадах сьомої та шостої категорій посадового окладу і для службовців на посадах п’ятої та четвертої категорій посадового окладу – чотирма тижнями, для службовців на посадах третьої категорії посадового окладу – п’ятьма тижнями, для службовців на посадах другої та першої категорій посадового окладу і на посадах поза категоріями посадових окладів – шістьма тижнями” […].
(3)
Частина восьма Загальні та заключні положення […] § 215 (1) Закон набуває чинності з 1 січня 1926 р. (2) Особові постанови, прийняті у термін з 1 січня 1926 р. до опублікування цього закону, є чинними і їх бажано запровадити у дію з дня, коли вони набули чинності відповідно до приписів цього закону. При цьому буде вчинено подібно приписам частини сьомої. (3) До того часу, поки не буде затверджений штатний розпис посад згідно із цим законом, припустимі будь-які особові постанови, що передбачають складання штатного розпису посад тільки за схваленням уряду і узгодженою пропозицією компетентного центрального органу та міністерства фінансів […]. (5) Цей закон уводиться в дію всіма членами уряду. Т. Г. Масарик в. р. Черні в. р.
248
№ 6 3 3 . 2 4 ч е р в н я 1 9 2 6 р . П р а га
Др. Бенеш в. р. Др. Ржіга в. р. Роубік в. р. Др. Пероутка в. р. Др. Кремар в. р.
Сірові в. р. Др. Енгліш в. р. Др. Фатка в. р. Др. Гауссманн в. р. Др. Шисцл в. р.
Др. Славік в. р., також за міністра д-ра Каллаі
Sbírka zákonů a nařízení Státu Československého. – Ročník 1926. – Praha, 1926. – S. 438–477. Мова чеська.
№ 634 14 березня 1927 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про спрощення Рад і господарського апарату, про режим ощадливості та боротьбу з бюрократизмом” (протокол № 80, п. 10)
а) Об’єднане засідання Політбюро ЦК та Президії ЦКК вважає за необхідне скупчення уваги і сил на переведення в життя постанов Політбюро ЦК ВКП(б) по питанням спрощення рад[янського] та госп[одарського] апарату, становче переведення режиму ощадності та боротьби з бюрократизмом. б) Доручити Раднаркому терміново розробити відповідно з постановою ПБ ЦК ВКП(б) поправки до положення про НК-РСІ, оголосивши їх в пресі після погодження з Москвою. Одночасно НК-РСІ, не чекаючи оголошення постанови Раднаркому, негайно приступити до переведення в життя цих постанов Політбюро ЦК ВКП(б). в) Прохати Президію ЦКК примірно до 1-го квітня ц[ього] р[оку] намітити низку конкретних міроприємств по кожному пункту постанови Політбюро ЦК ВКП(б), що торкається ЦКК-РСІ й повідомити Політбюро ЦК КП(б)У. г) Доручити тов. Скрипнику разом з тов. Порайко й представником НК-РСІ намітити систему міроприємств, що забезпечували б переведення в життя постанов ПБ ЦК ВКП(б) по питанням щодо позачергового розглянення в судах справ про безгосподарність, тяганину та бюрократизм, що передані в суд Рабкрином: про накладання на винних кари в відповідності з розміром ущербу, що причинено ними державі і т. інш. д) Прохати Президію ЦКК разом з відділом преси ЦК організувати нараду редакторів газет з метою інструктування їх про порядок та більш широке освітлення в пресі роботи Рабкріну в галузі боротьби з безгосподарністю та бюрократичними перекручуваннями в державному апараті. є) Визнати за необхідне зміцнення апарату ЦКК-РСІ відповідальними робітниками. Доручити комісії у складі тт. Зайцева (голова), Мар’ясіна та Сербіченка – терміново намітити зі складу центральних і місцевих робітників 10 чоловік для постійної роботи в апараті.
№ 634. 14 березня 1927 р. Харків
249
ж) Доручити С[екретаріа]ту ЦК дати відповідні вказівки округкомам про зміцнення робітниками апарату ОкрКК-РСІ.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 121, арк. 41–42. Оригінал. Машинопис.
№ 635 15 липня 1927 р. Прага. – Із розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 103 “Про службові категорії та службові звання”
Vláda republiky Československé nařizuje podle § 4, odst. 3, § 5, odst. 2, § 7, odst. 1, § 9, odst. 1, § 21, odst. 1, a § 199, odst. 1, zákona ze dne 24. června 1926, č. 103 Sb. z. a n., o úpravě platových a některých služebních poměrů státních zaměstnanců (platového zákona): I. Úředníсké kategorie. §1 (1) Pro obstarávání úředníсkých výkonů v jednotlivých oborech státní správy se zřizují úředníсké kategorie, předpisuje se pro ustanovení na služební místa v těchto kategoriích předběžné vzdělání a zařad´ují se tyto kategorie do služebních tříd, jak jest uvedeno v příloze tohoto nařízení. (2) Ukáže-li se toho potřeba, může býti úředníсká kategorie, zřizená v tom kterém oboru státní správy zavedena usnesením vlády v témž oboru státní správy také pro jiný služební obor (úřad, ústav), než jest uvedeno v příloze. […] §3 Do úředníсkích kategorií zřízených podle § 1 se převádějí úředníci (čekatelé), ktěrí jsou v den vyhlášení tohoto nařízení v činné službě, jak jest uvedeno v sloupci 7 přílihy, jestliže jim přísluši služební plat podle služební třídy, do které jest podle § 1 zařaděna v úvahu přicházející úředníсká kategorie. §4 (1) Úředníci (čekatelé) převedení podle § 3 do jednotlivych kategorií se zařad´ují do nově systemisovaných osobních stavů a to tak, že všichni úředníci (šekatelé) téže úředníсké kategorie jmenovaní v dosavadních osobních stavech žrízených pro ten který služební obor, pokud se týče služební obvod nebo pro ten který úřad (ústav) se zařadí do osobního stavu, který byl pro služební obor, pokud se týče služební obvod nebo pro ten který úřad (ústav), k němuž podle svého jmenování přináležejí, pro dotyčnou kategorii nově systemisován. (2) Pokud by ten který úředník (čekatel) převedený podle § 3 do nově zřízene úředníсké kategorie nebyl již podle ustanovení předchozího odstavce zařaděn do určitého osobního stavu, provede se jeho zařadění do osobního stavu propůjčením systemisovaného služebního místá. §5 (1) Úředníci (čekatelé) kteřý nebyli podle § 3 převedeni do nových úředníсké kategorií, povedou se odděleně podle služebních tříd, jejíchž služební plat jim nálezí,
250
№ 6 3 5 . 1 5 л и п н я 1 9 2 7 р . П р а га
ve zvláštních osobních stevech se zčetelem k dosavadní služební organisaci a podrží dosavadní služební plat s nárokem na jeno další zvýšení v rámci příslušné platové stupnice. (2) Vláda určí, zda a která systemisovaná místá jsou těmito úředníky (čekateli) vázána. (3) Při propůjčování služebních míst systemisovaných v nově zřízených úředníсkých kategoriích budiž vzat na úředníky (čekatele) uvedené v odstavci 1 zřetel před ostatními uchazeči, jestliže jsou způpsobikí a vyhovují předepsaným podmínkám. II. Úřední tituly. §6 (1) Úředníkům a úřednickým čekatelům příslušejí úřední tituly. (2) Úřední tituly jsou jednak všeobecné, jednak zvláštní. §7 (1) Zvláštní úřední tituly příslušejí: a) úředníkům na služebních místech systemisovaných podle § 5, odst. 3, platového zákona mimo platové stupnice a to úřední tituly “kancléř presidenta republiky”, pokud se týče “president státnícho pozemkového úřadu”, b) níže uvedeným úředníkům, pokud jim bylo propůjčeno služební místo systemisované v 1 platové stupnice, a to: přednostům zemských politických úřadů úřední titul “zemský president”, náměstkům přednostů zemských politických úřadů úřední titul “zemský vicepresident”, náměstkům guvernéra Podkarpatské Rusi úřední titul “viceguvernér Podkarpatské Rusi”, přednostovi policejního ředitelství úřední titul “policejní president”, přednostům zemských finančnich úřadů úřední titul “president zemské finanční správy”, náměstkům přednostů zemských finančnich úřadů úřední titul “vicepresident zemské finanční správy”, přednostovi finanční prokuratury úřední titul “president finanční prokuratury”, přednostovi ústředního ředitelství tabákové režie úřední titul “generální ředitel tabákové režie”, místopředsedovi zemské školní rady úřední titul “vicepresident zemské školní rady”, předsedovi patentního úřadu úřední titul “president patentního úřadu”, přednostovi ředitelství státních drah úřední titul “president ředitelství státních drah”, přednostovi ústřední správy státních báňských a hutnických závodů úřední titul “generální ředitel státních báňských a hutnických závodů”, přednostovi ústřednícho ředitelství státních lesů a statků úřední titul “generální ředitel státních lesů a statků”, náměstkovi přednosty ústředního ředitelství státních lesů a statků úřední titul “náměstek generálního ředitele státních lesů a statků”,
№ 6 3 5 . 1 5 л и п н я 1 9 2 7 р . П р а га
251
přednostovi ředitelství pošt a telegrafů úřední titul “president ředitelství pošt a telegrafů”, přednostovi poštovnícho úřadu šekového úřední titul “president poštovnícho úřadu šekového”, náměstkovi předsedy nejvyššího účetního kontrolního úřadu úřední titul “vicepresident nejvyššího účetního kontrolního úřadu”, náměstkovi předsedy státnícho úřadu pozemkového úřední titul “vicepresident státnícho pozemkového úřadu”, přednostovi státnícho úřadu statistického úřední titul “president státnícho úřadu statistického”, c) úředníkům služební třídy Ia a Ib zařaděným do zvláštních osobních stavů systemisováných výlučně pro službu ústřední a to: v 1. platové stupnici úřední titul “odborový přednosta”, v 2. platové stupnici úřední titul “ministerský rada”, v 3. platové stupnici úřední titul “vrhní odborový rada”, v 4. platové stupnici úřední titul “odborový rada”, v 5. platové stupnici úřední titul “vrhní ministerský komisař”, v 6. platové stupnici úřední titul “ministerský komisař”, d) úředníkům služební třídy Ic zařaděným do zvláštních osobních stavů systemisováných výlučně pro službu ústřední na služebních místech 2. platové stupnice a to úřední titul “ministerský rada”, e) úředníkům, pro které se v sloupci 6 přilohy uvádějí zvláštní úřední tituly. (2) Ústřední službou ve smyslu odstavce 1, písm. c) a d) se rozumí vedle služby v předsednictvu ministerské rady a ministerstvech služba v kanceláři prezidenta republiky, nejvyšším účetním kontrolním úřadu, státním pozemkovém úřadu, patentním úřadu a státním statistickém úřadu s výjimkou služby v služebních oborech, pro které jest v sloupci 6 přílohy stanoven titulový přídomek. Při tom se v oboru ministerstva zahraničních věcí pokládá služba na vyslanectvích a konsulátech rovněž za službu ústřední. §8 Všeobecné úřední tituly příslušejí úředníkům, kteří nejsou uvedeni v § 7, a úředníсkým čekatelům a obsahují titulové jméno a s výjimkou ustanovení § 10, odst. 2, titulový přídomek. §9 […] (2) Titulovým jménem úředníckých čekatelů jest v I. služební třídě název “koncipista”, ve II. služební třídě “elév”,ve III. služební třídě “akcesista” a ve IV. služební třídě název “manipulant”. (3) Titulová jména uvedená v odstavci 1 v závorce platí pro úředníсké kategorie vyšší strážní a strážní služby. Úrsdničtí čekatelé techto kategorií ve IV. služební třídě, kteří přestoupili do čekatelského poměrů ze služebního poměru podúřednického, podrží po čekatelskou dobu jako úřední titul služební titul, který měli jako podúředníci. § 10 (1) Titulové přídomky úředníků a úředníckých čekatelů se stanoví se zřetelem k úředníсké kategorii, jak jest uvedeno v sloupci 6 přílohy.
252
№ 6 3 5 . 1 5 л и п н я 1 9 2 7 р . П р а га
Titulových přídomků nemají úředníci s tituloným jmenem “vládní rada”. § 11 (1) Úřední tituly stanovené tímto nařízením nastupují u úředníků a úředníсkých čekatelů v činné službě převedených podle § 3 do nových úředníсkých kategorií va místo úředních titulů podle bývalých hodnostních tříd. (2) Úředníci (čekatelé), kteřý nebyli převedeni podle § 3 do nových úředníсkých kategorií, podrží svoje dosavadní úřední tituly. § 12 (1) Je-li v dosavadním úředním titulu úředníсkově obsažen zvláštní úřední titul nebo titulové jméno stanovené tímto nařízením pro nejblíže vyšší platovou stupnici služební třídy, do které jest zařaděna jeho úředníсká kategorie, odbrží úředník hodnostní titul stanovený pro tuto íže vyšší platovou stupnici. (2) Totéž platí, jestliže by úředník odbržel podle § 11 zvláštní hodnostní titul nebo titulové jméno, které jsou odsaženy v úředním titulu stanoveném podle dosavadních předpisů pro něktoru nižší hodnostní třídu ve služebním oboru, k němuž úředník přináleží. (3) V kategorii vyšší strážní a strážní služby odbrží úředníci převedení z hodnostní třídy úřední titul stanovený oro platovou stupnici VII. ………………………………………………………………………4. VIII. ………………………………………………………………………5. IX. ………………………………………………………………………6, ostatní úředníci pak úřední titul stanovený pro platovou stupnici, jejíž plat mají. (4) Úředník, kterému byl propůjčen úřední titul vyšší hodnostní třídy, posuzuje se co do titulu jako úředník, který tohoto titulu dosáhl povýšením. (5) Úředník podrží úřední titul podle předchozích odstavců, pokud zůstane ve svém osobním stavu nebo přestoupíli do osobního stavu, ve kterém jsou stanovený tytéž úřední tituly, a to tak dlouho, dokud mu nebude propůjčeno služební místo, s nímž jest spojen vyšší úřední titul. § 13 (1) Vedle úředních titulů budou, kde toho vyžaduje povaha a zájem služby, stanoveny zvláštní služební tituly. (2) Služební tituly určí vláda a stanoví případné další podmínky pro jejich propůjčení. III. Závěrečná ustanovení § 14 Toto nařízení nabývá účinnosti dnem 7. července 1926 a provedou je všichni členové vlády. Švechla v. r. Dr. Beneš v. r. Udržal v. r. Černý v. r. Dr. Šrámek v. r. Dr. Mayr-Harting v. r. Dr. Tiso v. r. Najman v. r. Dr. Nosek v. r. Dr. Spina v. r. Dr. Gažík v. r. Dr. Hodža v. r.
(2)
№ 6 3 5 . 1 5 л и п н я 1 9 2 7 р . П р а га
253
těž za ministra Dr. Srdínko Dr. Peroutka v. r. těž za ministra Dr. Engliše Пер ек ла д Уряд Чехословацької Республіки ухвалює згідно з § 4, абз. 3, § 5, абз. 2, § 7, абз. 1, § 9, абз. 1, § 21, абз. 1 та § 199, абз. 1 закону № 103 Зб. з. та р. від 24 червня 1926 р. про впорядкування заробітної плати і деяких службових відносин державних службовців (закон про заробітну плату): І. Службові категорії §1 (1) Для виконання службових обов’язків в окремих галузях державного управління утворюються службові категорії, передбачені згідно з положенням про посади, які попередньо створені у межах цих категорій і які включаються у службові класи, як це вказано у додатку до цього розпорядження*. (2) Якщо виникне необхідність, може бути утворена службова категорія у тій галузі державного управління, в якій вона введена постановою уряду. Ця категорія вводиться у тій самій галузі державного управління також і для інших відділів (департаментів, канцелярій, установ), крім тих, що вказані у додатку. […] §3 У службові категорії, утворені згідно з § 1, переводяться службовці (кандидати), які на день опублікування цього розпорядження знаходилися на дійсній службі, якщо їм призначений службовий оклад згідно зі службовим класом, до якого, відповідно до взятого до уваги § 1, включено службову категорію. §4 (1) Службовці (кандидати), яких згідно з § 3 переведено в окремі службові категорії, включаються до нового штатного розпису (за умови, що всі службовці (кандидати), які мають ті самі службові категорії на існуючих у цих відділах посадах, відповідно до компетенції посади або діяльності установи (канцелярії), включаються в окрему категорію, до якої за своїм призначенням належить службовець, що вводиться до нового штатного розпису). (2) Якщо службовець (кандидат), який згідно з § 3 переведений у нові службові категорії, не був у минулому, відповідно до положення попереднього абзацу, включений в окреме положення, то він включається в це окреме положення шляхом надання йому штатної посади. §5 Службовці (кандидати), які згідно з § 3 не були переведені до нових службових категорій, знаходяться на окремому положенні, згідно зі службовими класами, відповідними службовими окладами з правом їхнього підвищення у межах відповідних службових окладів.
* Пропущені додатки до зазначеного закону з вказівками на службові посади, службові класи та службові категорії державних службовців (див. цей закон, С. 843–886).
254
№ 6 3 5 . 1 5 л и п н я 1 9 2 7 р . П р а га
Уряд визначає, чи відповідають штатні посади цим службовцям (кандидатам). При наданні штатних посад у нових утворених категоріях, перевага буде надана службовцям (кандидатам), вказаним у абз. 1 зважаючи на їхні здібності та відповідність встановленим умовам. ІІ. Службові звання §6 (1) Службовцям і кандидатам у службовці належать службові звання. (2) Службові звання можуть бути як загальними, так і спеціальними. §7 (1) Спеціальні службові звання належать: а) службовцям на штатних посадах, згідно з § 5, абз. 3 закону про заробітну плату, поза категоріями посадового окладу, а саме, службове звання “Канцлер Президента Республіки” і, оскільки його це стосується, – “Президент Державного земельного управління”; в) вказаним нижче службовцям, оскільки їм була надана штатна посада у 1 категорії посадового окладу, а саме: начальникам крайових політичних установ – службове звання “крайовий президент”, заступникам начальників крайових політичних установ – службове звання “крайовий віце-президент”, заступнику губернатора Підкарпатської Русі – службове звання “віцегубернатор Підкарпатської Русі”, начальнику поліцейського управління – службове звання “поліцейський президент”, начальникам крайових фінансових установ – службове звання “президент крайового фінансового управління”, заступникам начальників крайових фінансових установ – службове звання “віце-президент крайового фінансового управління”, начальнику фінансової прокуратури – службове звання “президент фінансової прокуратури”, начальнику центрального управління державної табачної монополії – службове звання “генеральний управляючий державної табачної монополії”, заступнику голови крайової шкільної ради – службове звання “віце-президент крайової шкільної ради”, голові патентної установи – службове звання “президент патентної установи”, начальнику управління державних шляхів – службове звання “президент управління державних шляхів”, начальнику центрального управління державних гірничодобувних та металургійних заводів – службове звання “генеральний управляючий державними гірничодобувними та металургійними заводами”, начальнику центрального управління державних лісів та маєтків – службове звання “генеральний управляючий державними лісами та маєтками”,
№ 6 3 5 . 1 5 л и п н я 1 9 2 7 р . П р а га
255
заступнику начальника центрального управління державних лісів та маєтків – службове звання “заступник генерального управляючого державними лісами та маєтками”, начальнику управління пошти і телеграфу – службове звання “президент управління пошти і телеграфу”, начальнику поштової чекової установи – службове звання “президент поштової чекової установи”, заступнику голови вищої обліково-контрольної установи – службове звання “віце-президент вищої обліково-контрольної установи”, заступникам голови державного земельного управління – службове звання “віце-президент державного земельного управління”, начальнику державного статистичного управління – службове звання “президент державного статистичного управління”, с) службовцям службових класів Іа та Ів, включеним до спеціальних окремих штатних посад, за винятком для служби у центральному апараті, а саме: у 1 категорії посадового окладу – службове звання “начальник відділу”, у 2 категорії посадового окладу – службове звання “міністерський радник”, у 3 категорії посадового окладу – службове звання “вищий радник відділу”, у 4 категорії посадового окладу – службове звання “радник відділу”, у 5 категорії посадового окладу – службове звання “вищий комісар міністерства”, у 6 категорії посадового окладу – службове звання “комісар міністерства”, d) службовцям службового класу Іс, включеним до спеціальної окремої штатної посади, за винятком для служби у центральному апараті на посадах 2 категорії посадових окладів, а саме – службове звання “міністерський радник”, е) службовцям, для яких у стовпці 6 додатка вказані спеціальні службові звання. (2) Під центральною службою, у розумінні абз. 1, літер с) і d), необхідно розуміти, крім служби у президії ради міністрів та міністерств, службу у канцелярії президента республіки, вищому обліково-контрольному управлінні, патентному управлінні і державному статистичному управлінні, за винятком служби у галузях, для яких у стовпці 6 додатка, встановлені службові звання. §8 Загальні службові звання належать службовцям, які не вказані у § 7, і кандидатам на посаду службовців і включають головне звання і, за винятком приписів § 10, абз. 2, основну назву. §9 […] (2) Основним званням кандидатів на посаду службовця є у І службовому класі звання “нижчий державний службовець”, у ІІ службовому класі – “учень, практикант”, у ІІІ службовому класі – “діловод” і у ІV службовому класі – звання “маніпулянт”. (3) Основні звання наведені у абз.1, у дужках, поширюються на службові категорії вищої поліцейської та поліцейської служби. Кандидати на посаду
256
№ 6 3 5 . 1 5 л и п н я 1 9 2 7 р . П р а га
службовців цих категорій у ІV службовому класі, які перейшли у категорію кандидатів з категорії молодших канцелярських службовців, зберігають протягом кандидатського терміну як службове звання посадове звання, яке у них було як у молодших службовців. § 10 (1) Основні назви службовців та кандидатів на посаду службовців встановлюються з урахуванням службової категорії, як це вказано у стовпці 6 додатка. (2) Основних назв не мають службовці з основним званням “урядовий радник”. § 11 (1) Службові звання, встановлені цим розпорядженням, надаються службовцям та кандидатам на посаду службовця, що перебувають на дійсній службі і які переведені згідно з § 3 до нових службових категорій, замість службових звань згідно зі старими класами табеля про ранги. (2) Службовці (кандидати), які згідно з § 3 не були переведені у нові службові категорії, зберігають своє старе службове звання. § 12 (1) Якщо до службового звання включено спеціальне службове звання або основну назву, встановлену цим розпорядженням для найближчої вищої категорії посадового окладу службового класу, в який включена його службова категорія, службовець отримує ранг, встановлений для цієї найближчої вищої категорії посадового окладу. (2) Те саме правило діє, якщо службовець згідно з § 11 отримав спеціальне звання або основну назву, які були включені у службове звання, встановлене згідно зі старими приписами для деяких нижчих класів у галузі службової діяльності, до якої належить службовець. (3) У категорії вищої поліцейської і поліцейської служби службовці, переведені з класів, отримують службове звання, встановлене для категорій посадового окладу VII. …………………………………………………………………4 VIII. …………………………………………………………………5 IX. …………………………………………………………………6, інші службовці, службове звання яких було встановлено для категорії посадового окладу пізніше, отримають відповідний посадовий оклад. (4) Службовець, якому було надане службове звання вищого класу табеля про ранги, розглядається відносно цього звання як службовець, який досяг цього звання у процесі підвищення по службі. (5) Службовець зберігає службове звання згідно з попередніми абзацами, якщо залишається у своєму особливому стані або якщо переходить до особливого стану, у якому встановлюється таке ж саме службове звання на період, поки йому не буде надана посада, з якою пов’язане дане службове звання. § 13 (1) Згідно зі службовими посадами, де цього потребує характер та інтереси служби, будуть встановлені спеціальні службові звання. (2) Службові звання визначає уряд і за необхідності встановлює умови їх надання.
№ 6 3 5 . 1 5 л и п н я 1 9 2 7 р . П р а га
257
ІІІ. Заключні положення § 14 Це розпорядження набирає чинності з 7 липня 1926 р., і уводять його в дію всі члени уряду. Швегла в. р. Др. Бенеш в. р. Удржал в. р. Черні в. р. Др. Тісо в. р. Др. Маїр-Гартінґ в. р. Др. Шрамек в. р. Найман в. р. Др. Носек в. р. Др. Спіна в. р. Др. Гажік в. р. Др. Годжа в. р., також за міністра д-ра Срдінко Др. Пероутка в. р., також за міністра д-ра Енгліша
Sbírka zákonů a nařízení Státu Československého. – Ročník 1927. – Praha, 1927. – S. 839–886. Мова чеська.
№ 636 13 грудня 1927 р. Прага. – Розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 174 “Про кваліфікацію нижчих службовців”
Vláda republiky Československé nařizuje podle § 34 zákona ze dne 24. června 1926, č. 103 Sb. z. a n., o úpravě platových a některých služebních poměrů státních zaměstnanců (platového zákona): §1 Toto nařízení platí pro všechny státní pragmatikální zřízence, na které vztahují ustanovení části prvé, dílu II. platoveho zákona, a pro pomocné zřízence ve veřejnoprávním poměru (§§ 48 až 50 vládního nařízení ze dne 7. července 1926, č.114 Sb. z. a n.). §2 (1) O pomocných zřízencích ve veřejnoprávním poměru a o zřízencích ustanovených na služebních místech III. a II. platové stupnice se vedou běžné kvalifikační tabulky, do nichž se každoročné zapíše jejích kvalifikace. (2) Totéž platí o zřízencích ustanovených na služebních místech I. platové stupnice, dokud nedosáhnou nejvyššího stupně služného této platové stupnice. §3 (1) Kvalifikaci zřízenců určují kvalifikační komise, jimž náleží určovati kvalifikaci státních pragmatikálních úředníků. (2) Vyžaduje-li však toho zvláštní organisace služby v určité zřízenecké kategorii, může ústřední úřad naříditi, aby se podle obdoby předpisů platných pro úředníky zřídily zvláštní kvalifikační komise pro zřízence této kategorie, a to i u jiných úřadů, než u kterých jsou zřízeny kvalifikační komise uvedené v předcházejícím odstavci. (3) Jestliže neni kvalifikační komise, které by podle ustanovení předcházejících
258
№ 6 3 6 . 1 3 груд н я 1 9 2 7 р . П р а га
odstavců příslušelo určíti kvalifikaci některého zřízence, učiní ústřední úřad vhodné opatření podle obdoby ustanovení § 15, odst. 2., zákona ze dne 25. ledna 1914, č. 15 ř. z. (služební pragmatiky). §4 (1) V ostatním platí ustanovení o kvalifikaci pragmatikálných úředníků obdobně též pro zřízence. (2) Pokud by však toho vyžadovala zvláštní organisace služby v určité zřízenecké kategorii, náleží ústřednímu úřadu, aby ustanovení zmíněné v předcházejícím odstavci přizpůsobil zvláštním organisačním ustanovením, jež platí pro zřízence této kategorie. §5 Toto nařízení nabývá účinnosti dnem 1. ledna 1926 a propovedou je všichni členové vlády. Dr. Šrámek v. r. těž za ministra Dr. Beneše Černý v. r. Najman v. r. Dr. Engliše v. r. Dr. Spina v. r. Dr. Hodža v. r. Dr. Sdrínko v. r. Dr. Mayr-Harting v. r. Udržal v. r. Dr. Peroutka v. r. Dr. Nosek v. r. Dr. Tiso v. r. těž za ministra Dr. Gažíka Пер ек ла д Уряд Чехословацької Республіки ухвалює, згідно з § 34 закону № 103 Зб. з. та р. від 24 червня 1926 р. про впорядкування посадових окладів та деяких службових відносин державних службовців (закон про заробітну плату): §1 Це розпорядження діє для всіх державних прагматикальних нижчих службовців, на яких поширюються положення частини першої, розділу ІІ закону про заробітну плату, і для допоміжних нижчих службовців у суспільно-правовому відношенні (§§ 48–50 урядового розпорядження № 114 Зб. з. та р. від 7 липня 1926 р.). §2 (1) Стосовно нижчих службовців у суспільно-правовому відношенні і нижчих службовців, які знаходяться на посадах ІІІ та ІІ категорій посадового окладу, постійно ведуться кваліфікаційні таблиці, у які щорічно записується їхня кваліфікація. (2) Те саме стосується нижчих державних службовців, що знаходяться на посадах І категорії посадового окладу доти, поки не досягнуть найвищої посади цієї категорії посадового окладу. §3 (1) Кваліфікацію нижчих державних службовців визначає кваліфікаційна комісія, яка визначає і кваліфікацію державних прагматикальних службовців. (2) Однак, якщо цього потребує спеціальна організація служби у певних служ№ 6 3 6 . 1 3 груд н я 1 9 2 7 р . П р а га
259
бових категоріях, центральна установа може вирішити, щоб, згідно з аналогічними приписами, дійсними для службовців, була утворена спеціальна кваліфікаційна комісія для нижчих службовців цієї категорії і в інших установах, ніж ті, в яких діє утворена комісія, вказана у попередньому абзаці. (3) Якщо ж кваліфікаційна комісія, яка б, згідно з положеннями попередніх абзаців, була б уповноважена визначати кваліфікацію будь-якого нижчого службовця, відсутня, центральна установа проводить відповідну постанову, згідно з аналогічними положеннями § 15, абз. 2 закону № 15 і. з. від 25 січня 1914 р. (службової прагматики). §4 (1) В інших випадках діють положення про кваліфікацію прагматикальних службовців і, аналогічно, для нижчих державних службовців. (2) Однак доти, поки цього вимагатиме спеціальна організація служби у певних службових категоріях, центральній установі належить зробити так, щоб положення, змінені у попередніх абзацах, були пристосовані до спеціальних організаційних положень, які діють для нижчих службовців цієї категорії. §5 Це розпорядження набирає чинності з 1 січня 1926 р. і впроваджують його в дію всі члени уряду. Др. Шрамек в. р., також за міністра д-ра Бенеша Черні в. р. Найман в. р. Др. Енгліш в. р. Др. Спіна в. р. Др. Годжа в. р. Др. Срдінко в. р. Др. Маїр-Гартінґ в. р. Удржал в. р. Др. Пероутка в. р. Др. Носек в. р. Др. Тісо в. р., також за міністра д-ра Гажіка
Sbírka zákonů a nařízení Státu Československého. – Ročník 1927. – Praha, 1927. – S. 2133. Мова чеська.
№ 637 19 березня 1928 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про мову в установах союзного значення в Україні” (протокол № 18, п. 15)
1) Політбюро ЦК КП(б)У рішуче висловлюється проти пропозицій т. Куйбишева – принципово неправильних, що протирічать лінії та практиці в національній політиці, і що можуть принести політичну шкоду. 2) ПБ ЦК вважає за потрібне вказати, що згідно з існуючим законом, що прийнято на Україні “О равноправии языков”, зносини з Союзом забезпечені на російській мові, що практично ті групи співробітників, про які говорить тов. Куйбишев в своїх пропозиціях, частково вже вивчили укр[аїнську] мову, частково самі українці, частково партійці, які обов’язані вивчати українську мову, найбільш
260
№ 637. 19 березня 1928 р. Харків
крупні зі спеців отримують відомі пільги при вивченні й таким чином, практичні міркування, що виставлені т. Куйбишевим, також відпадають.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 142, арк. 63. Оригінал. Машинопис.
№ 638 5 жовтня 1928 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про чистку радянського апарату” (протокол № 51, п. 3)
1) Залишитись при попередній постанові ЦК про методи переведення чистки. 2) Круг осіб, що підлягають чистці в таємному порядкові, звузити до мінімуму, обмеживши активно контрреволюційними елементами. 3) Визнати за необхідне при звільненні бувш[их] жандармів, поміщиків і т. п. елементів повідомляти їм дійсну причину їх звільнення. Категорію цих робітників, що їх звільняють, доручити опреділити Центральній комісії. 4) Вважати за необхідне, аби роботу по чистці апарату комісією було закінчено до 1 січня 1929 р. 5) Доручити С[екретаріа]ту розробити питання про поліпшення обліковорозподільної роботи центральних установ у частині розподілу відповідальних позапартійних робітників.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 143, арк. 67–68. Оригінал. Машинопис.
№ 639 7 лютого 1929 р. Прага. – Розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 18 “Про службовий одяг державних прагматикальних службовців”
Vláda republiky Československé nařizuje podle § 22 zákona ze dne 24. června 1926, č. 103 Sb. z. a n., o úpravě platových a některých služebních poměrů státních zaměstnanců (platového zákona): §1 (1) Předpicy o úředním stejnokroji úředníků služby právní, vyšší pomocné správní a kancelářské ve službe politické a ve státní službě policejní, úředníků vyšší strážní služby policejní, dále předpicy o služebním stejnokroji úředníků služby celní, o stejnokroji úředníků služby strážní v oboru ministerstva financí (úředníků financí stráže), dále úředníků vězeňské služby správní a služby strážní v trestnicích a věznicích sborových soudů a konečně předpicy o služebním oděvu úředníků pro službu plavební platí se změnami, jež se podávají z tohoto nařízení. (2) Jinak se zrušují předpicy o úředním stejnokroji státních pragmatikálných úředníků, pro něž platí I. Díl časti prvé platového zákona.
№ 6 3 8 . 5 жо втн я 1 9 2 8 р . Х а р к і в
261
До док. № 638
§2 Úřednci a úředníčtí čekatelé úředníckých kategorií vypočtených v § 1., jsou porávnění, a, byli-li dosud povinnými, i nadále povinni nositi úřední (služební) stejnokroji (služební oděv), a to:
úřednci, jimž bylo propůjčeno služební místo platové stupnice 7 6 5 4 3 čekatelé služební třídy II. až IV. úřední (služební) stejnokroji příslušejíci podle dosavadních předpicu úředníkům hodn. třídy XI. X. IX. VIII. VII. VI.
§3 Příslušelo-li úředníku v den vyhlášení platového zákona vyznačení hodnostní třídy, které je vyšší než vyplývá z ustanovení § 2, podrží je tak dlohuho, dokud zůstane v téže úředníсké kategorii a dokud mu nebude propůjčeno služební místo, s nímž je spojeno vyšší vyznačení. §4 Teto nařízení nabývá účinnosti dnem vyhlášení a provedou je všichni členové vlády. Udržal v. r. Dr. Beneš Dr. Spina v. r. Černý v. r. Dr. Šrámek v. r. Dr. Vlasák v. r. Dr. Tiso v. r. Dr. Mayr-Harting v. r. Dr. Nosek v. r. Novák v. r. Dr. Gažík v. r. Dr. Sdrínko v. r. těž za ministra Dr. Hodžu Пер ек ла д Уряд Чехословацької Республіки ухвалює, згідно з § 22 закону № 103 Зб. з. та р. від 24 червня 1926 р. про впорядкування посадових окладів та деяких службових відносин (закон про заробітну плату): §1 (1) Приписи про службовий одяг службовців правових органів, вищої допоміжної адміністрації і канцелярських службовців на політичній службі і на державній поліцейській службі, службовців вищої охоронної поліцейської служби та охоронної поліцейської служби, далі, приписи про службовий одяг службовців митної служби, про форму службовців охоронної служби у галузі міністерства фінансів (службовці фінансової сторожі), далі, службовців тюремної адміністрації та охоронної служби у в’язницях і корпусних (військових) судів, і, нарешті, приписи про службовий одяг службовців морської служби, діють зі змінами, які випливають із цього розпорядження.
№ 6 3 9 . 7 л ю то го 1 9 2 9 р . П р а га
263
Крім того, скасовуються приписи про службовий одяг державних прагматикальних службовців, для яких діє І розділ частини першої закону про заробітну плату. §2 Службовці та кандидати на посаду службовця службових категорій, перерахованих у § 1, абзаці 1, зобов’язані, якщо до цього часу були зобов’язані, і надалі носити службовий одяг, а саме:
(2)
службовці, яким була надана посада категорії посадового окладу 7 6 5 4 3
кандидати службового класу ІІ–ІV -
службова форма, що належить згідно зі старими приписами, службовцям класів табеля про ранги ХІ Х ХІ VІІІ VІІ VІ
§3 Якщо службовцю на день опублікування закону про заробітну плату був наданий певний клас, який є вищим, ніж випливає з положення § 2, він зберігає його так довго, поки залишається в тій самій службовій категорії і поки йому не буде надана посада, з якою пов’язана ця вища відмінність. §4 Це розпорядження набирає чинності з дня опублікування і впроваджують його в дію всі члени уряду. Удржал в. р. Др. Бенеш в. р. Др. Спіна в. р. Черні в. р. Др. Шрамек в. р. Др. Власак в. р. Др. Тісо в. р. Др. Маїр-Гартінґ в. р. Др. Носек в.р Новак в. р. Др. Гажік в. р. Др. Срдінко в. р., також за міністра д-ра Годжу
Sbírka zákonů a nařízení Státu Československého. – Ročník 1929. – Praha, 1929. – S. 171–172. Мова чеська.
№ 640 Не раніше 1 травня 1929 р. Чернівці. – Щорічна оцінка державного службовця префектури Чернівецького повіту Євгенії Ботезат за період з 1 травня 1928 по 1 травня 1929 р.
1. Numele şi pronumele funcţionarului: Botezat Eugenia 2. Gradul şi clasa ce ocupă funcţionarul: Impiegată cl. III
264
№ 6 4 0 . Н е р а н і ш е 1 тр а в н я 1 9 2 9 р . Ч е р н і в ц і
До док. № 640
Foaie calificativă Pe anul 1928 dela 1 Maiu 1928 până la 1 Maiu 1929 Notarea şefului serviciului 1. Cunoştinţe profesionale: Foarte bune pentru lucrările repartizate. 2. Calităţi personale de pricepere: Este foarte iscusită în rezolvarea lucrărilor. 3. Zelul şi conştiinciozitatea în serviciu: Foarte zeloasă şi conştiincioasă. 4. Purtarea în serviciu faţă de funcţionari şi faţă de public: pe deplin corectă. 5. Aptitudinea de conducere: — Nota generală de calificaţie: Foarte bună. Se menţine. Subprefect: SS Prefect: SS Пер ек ла д 1. Прізвище, ім’я, по батькові – Ботезат Євгенія 2. Ранг та категорія, яку має службовець – службовець ІІІ-го рангу Кваліфікаційний лист на 1928 р. з 1 травня 1928 р. до 1 травня 1929 р. Оцінювання начальником служби 1. Професійні знання: відмінно, за виконання роботи 2. Особисті здібності: дуже кмітливий 3. Старання та сумлінність в роботі: дуже серйозний та сумлінний 4. Поведінка та ставлення до колег по роботі та до відвідувачів: коректна поведінка 5. Здібності до керівної роботи: — Загальна кваліфікаційна оцінка: відмінна Начальник відділу [підпис] Заступник префекта [підпис]
Держархів Чернівецької області, ф. 15, оп. 1, спр. 12458, арк. 4. Оригінал. Машинопис. Мова румунська.
№ 641 27 липня 1930 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про реорганізацію апарату в зв’язку з переходом на районну систему” (протокол № 4, п. 10)
В зв’язку з ліквідацією округ та переходом до керівництва безпосередньо районами, апарат ЦК КП(б)У перебудувати таким чином: 1. Корінній перебудові належить апарат Оргвідділу, як апарат зв’язку і організаційного вивчення районів, а також як апарат, що включає в собі і підбір парткадрів. В складі Оргвідділу організувати 6 секторів за територіальною ознакою на чолі з відповідальними робітниками. С[екретаріа]ту відповідно з цим затвердити остаточну схему і штати.
266
№ 641. 27 липня 1930 р. Харків
Відповідно кількості секторів організувати відповідну кількість інструкторських груп в складі 4–5 чоловік; інструктори ЦК зв’язані з Оргвідділом. 2. З метою правильного керівництва районами, їх міцного зв’язку з ЦК, до кожного з 4-х секретарів ЦК прикріпити 1–2 територіальних сектора. 3. В своїх стосунках з районами кожний секретар по окремих галузях роботи провадить роботу через відповідні відділи ЦК, погоджуючи більш значні питання з відповідним секретарем. 4. Доручити С[екретаріа]ту пристосувати відповідним чином до нової системи і решту відділів ЦК, а також внести пропозицію про конкретний розподіл обов’язків поміж всіми секретарями ЦК.
ЦДАГО, ф. 1, оп. 6, спр. 185, арк. 17. Оригінал. Машинопис.
№ 642 7 листопада 1930 р. Прага. – Із розпорядження уряду Чехословацької Республіки № 163 “Про прийняття на державну службу службовців органів самоврядування та пов’язані з цим обмеження”
Čis. 163. Vládní nařízení ze dne 7. listopadu 1930, o převzetí zaměstnanců samosprávných korporací do státní služby a o jejich zarázení. Vláda republiky Československé nařizuje podle § 10 zákona ze dne 29. února 1920, č. 126 Sb. z. a n., ve znění zákona ze dne 14. července 1927, č. 125 Sb. z. a n., o organisaci politické správy: Úvodní ustanovení. §1 (1) Zaměstnanci, kteří podle § 10 zákona přešli do státní služby, zarázují se do jednotlivých kategorií, oborů (resortů) státní správy, osobních stavů a do příslušných platových schemat státních zaměstnanců podle ustanovení tohoto nařízení. (2) Nejsou-li zproštěni povinnosti skládati zkoušku podle § 10, odst. 4, věty druhé, zákona, jsou povinni vykonati zkoušku nejpozději do konce roku 1932. §2 Zákon ze dne 25. ledna 1914, č. 15 ř. z., se v tomto nařízení označuje slovy “služební pragmatika”, zákon ze dne 24. června 1926, č. 103 Sb. z. a n., slovy “platový zákon”. ČAST PRVA Úředníci […] §4 Úředníci se zarázují podle toho, v jaké úředníсké kategorie (služebním oboru) byli v dosavadním služebním poměrů v den prěd účinností tohoto nařízení podle plat№ 6 4 2 . 7 л и с то п а д а 1 9 3 0 р . П р а га
267
ných předpisův ustanovení, do úředníсké kategorie zřizené k obstarávání sténých nebo v podstatě stejnorodých služebních výkonů při zemských a okresních úradech, jestliže jim přísluši služební plat podle oné služební třídy, do které jest zaráděna v úvahu přicházející kategorie státních úředníků. §5 Úředníci, kteří nemohou býti podle § 4 zarázeni do úředníсkých kategorií zřízeních pro službu při kých a okresních úradech, posuzuji se podle předpisů platných pro státní úředníky služební třídy, jejíž služební plat jim náleží. §6 Pokud by zarázením úředníků do určité úředníсké kategorie podle § 4 nebyla zároveň určena jejich příslušnost k některému oboru (resortu) státní správy, stane se tak dohodou ministerstva vnitra se zúčastněnými ministerstvy. Totéž platí o úřednících uvedených v § 5, jakož i o úřednících převzatých ve smluvním služebním poměru, jejichž příslušnost k některému oboru (resortu) státní správy není určena již povahou jejich služby. §7 (1) Úředníci uvedení v § 5 se zarázují do zvláštních osobních stavů, jež se za tím účelem zřizují podle jednotlivých oborů (resortu) státní správy pro správní obvod každého zemského úřadu. (2) Ostatní úředníci se zarázují do příslušných osobních stavů, systemisováných pro službu u zemských a okresných úřadů, podle toho, do které úředníсké kategorie a do kterého oboru (resortu) státní správy přestupují. §8 Úředníci, jejichž platové a služební poměry byly jíž ve služební poměru, z něhož přestoutili do státní služby, upraveny podle obdoby ustanovení prvé, páté, šesté a sedmé části platového zákona a kteří jíž v tomto služebním poměru dosáhli v důsledku jmenování provedeného porle platných předpisů služebného některé vyšší než příslišné nejnižší platové stupnice, aniž tím nabyli práv a nároků přesahujících míru stanovenou v § 212, odst. 1 až 3, uvedeného zákona, zůstávají zařazení do této vyšší platové stupnice […]. § 10 (1) O zarázení na systemisována služební místá ustanovení § 202 platového zákona. (2) Systemisace služebních míst, která úředníci přestoupivší podle § 10 zákona do státní služby zaujímali nebo vázali v den před přestupem do státní služby ve svém dosavadním služebním poměru, zaniká, neustanoví-li vláda jinak, přestupem těchto úředníků do státní služby, pokud nejde o služební místá, která byla systemisována pouze pro úředníky zaměstnané ve správě (provozu) zvláštních zařížení (ustavů, podniků, silnic a pod.), uvedenách v § 10, odst. 1, větě prvě, zákona. § 11 (1) K době ztráveně ve službách zemí, žup a okresů a k pravům v techto službách v mezách ustanovení § 212, odst. 1 a 2, platového zákona nabytým se při určení služebnícho pořadí přihlíží tak, jakoby šlo o dobu ztrávenou ve stejném služebním poměru státním a práva nabytá ve státní službě.
268
№ 6 4 2 . 7 л и с то п а д а 1 9 3 0 р . П р а га
Období, k nimž se nepřihlíží pří vyměření služného podle § 13, odst. 2, posuzují se podle § 13, odst. 2, platového zákona. (3) K obdobním ztrávéným bez pžedběžného vzdělání, které jest podle § 4, odst. 1, platového zákona v zásadě předpsáno pro ustanovení na služební místo v úředníсké kategorii, do níž se úředník zarázuje podle § 4, přihlíží se pouzu při určení služebnícho pořadí podle § 37, odst. 2, č. 2 a 3, služební pragmatiky. Pro úředníky úředené v § 5 platí ustanovení předcházející věty obdobně. § 12 (1) Na místo úředních titulů, jež úředníkům (čekatelům) pžíslušely v dosavadním služebním poměru, nastupují úřední titul podle vládnícho nařízení ze dne 15. července 1927, č. 103 Sb. z. a n. (2) Úředníci (čekatelé) zarázení podle § 7, odst. 1, do zvláštních osobních stavů podrží své dosavadní titulové přídomky. § 13 (1) V platové stupnici, do které se úředník zarázuje podle § 8 nebo § 9, vyměří se služné, jakož i doba, která snad úředníku ke dni účinnosti tohoto nařízení vybývá pro další zvýšení služného, podle toho, jakých práv úředník v tomto směru v dosavadním služebním poměru nabyl, pokud tato práva nepřesahují míry stanovené v § 212, odst. 1 až 3, platového zákona. (2) K okolnostem nastalým před účinnosti tohoto nařízení, jež podle předpisů platných pro státní úředníky vylučují zvýšení služného, se přihlíží, jakoby úředník byl ve státní službě již v den, kdy nastala taková okolnost. (3) Totéž platí o okolnostech, jež porle předpisů platných pro státní úředníky jsou důvodem pro oklad zvýšení služného. (4) Ve smyslu § 15, odst. 3, věty třetí, platového zákona se přihlíží k době služby v zemí, žup a okresů jako ke služební době statní. § 14 (1) Nárok na činovné, výchovné a jiné služební príjmy se řídí předpisy platnými pro státní pragmatikálný úředníky. (2) Úředníkům, kteří v denpřed účinností tohoto nařízení pořivali přídavku podle obdoby § 171 platového zákona nebo přídavků na děti podle obdoby § 192 téhož zákona, příslušejí tyto přídavky i nadále v mežích ustanovení uvedeného zákona. Totéž platí o vyrovnávacích přídavcích podle § 212, odst. 3, platového zákona. (3) Opatření, jež učinily země, župy a okresy do dne účinnosti tohoto nařízení podle obdoby ustanovení § 144, odst. 3 a 7, platového zákona z povolením nebo se souhlasem orgánů, jimž podle § 212, odst. 4, uvedeného zákona přísluší schvalovatí opatření podle § 212, odst. 1 až 3, téhož zákona, platí v mežích ustanovení platového zákona až do konce roku 1930 též pro státní služební poměr, do néhož úředník pžestoupil. (4) Vláda úrčí, zdali a pokud podrží úředníci i jiné přídavky, jichž požívali v dosavadním služebním poměru v den před účinnosti tohoto nařízení, pokud na ně nemají nároku podle pžedpisů platných pro státní úředníky. § 15 Pokud by úředník podle tohoto nařízení obdržel celkový služební příjem nižří, než jaký mu příslušel v den před jeho účinností v dosavadním služebním poměru v
(2)
№ 6 4 2 . 7 л и с то п а д а 1 9 3 0 р . П р а га
269
mežích ustanovení § 212 platového zákona, obdrží přídavek ve výší rozdílu mezi obojím služebním příjmem; o tomto přídavku platí ustanovení § 196, odst. 3 až 6, platového zákona. § 16 (1) K době ztrávené ve službách zemí, žup a okresů se při posuzování nároku na odpočivné a zaopatřovací platy, jakož i při vyměřéní těchto platů přihlíží tak, jakoby byla odsloužena v stejném služebním poměrů státním. (2) Kancelářským úředníkům, kteří v den účinností zákona ze dne 18. února 1919, č. 89 Sb. z. a n., vykazovaly alespoň sedm roků pomocné služby kancelářské, započítá se pomocná kancelářská služba do pense podle § 1 uvedeného zákona. § 17 Pokud jest započtení zrčitého období pro nárok na státní odpočivné a zaopatřovací platy nebo pro jejich výměru podle platných pžedpisů podmíněno zaplacením příspěvků, přihlíží se k peněžité častce, kterou úředník z téhož důvodu zaplatil do dne účinnosti tohoto nařízení zemi, župě neb okresu, jakoby ji byl zaplatil státní pokladně. Pokud mají úředníci nebo jiné osoby podle platných předpis nárok na vrácení takových příspěvků, vyplatí se jim ze státních prostředků i peněžité částky uvedené v předcházejíci větě. § 18 Odpočivné a zaopatřovací platy se nesmějí vyměřiti z niřší pensijní základny, než jaká příslušela úředníku v mežích ustanovení § 212 platového zákona v den před účinností tohoto nařízení ve služebním poměrů, z něhož přestoupil do státní služby. § 19 (1) Celkové odpočivné příjmy úředníkovy nesmějí býti nižší než odpočivné příjmy, na něž by měl v mežích ustanovení § 212 platového zákona nárok, kdyby byl v den před účinností tohoto nařízení odesěl do výslužby podle pžedpisů platných pro služebním poměr, z něhož pžestoupil do státní služby. (2) Celkové zaopatřovací příjmy vdovy, po případě sirorků nesmějí býti nižší než zaopatřovací příjmy, na něž by tito pozůstalí měli v mežích ustanovení § 212 platového zákona nárok, kdyby byl manžei (otec) zemřel v den před účinností tohoto nařízení ve služebním poměrů, z něhož přestoupil do státní služby. (3) Pro vyměrení odpočivných, po případě zaopatřovací příjmů podle předcházejících odstavců platí ustanovení § 161, odst. 3a4, platového zákona. § 20 K okolnostem, jež podle §§ 76 a 80 služební pragmatiky odůvodňují přeložení úředníka na odpočinek, se přihlíží, pokud nastaly před účinností tohoto nařízení, jakoby byl úředník ve státní službě již v době, kdy tyto okolonosti nastaly. § 21 (1) Úředníci jsou povinni platiti pensijní příspěvek ve váši 6% pensijní základny, která jim přísluší podle předpiců platných pro státní úředníky. (2) Pokud však jest pensijní základna, která jim příslišela v mežích ustanovení § 212 platového zákona v den před účinností tohoto nařízení ve služebním poměrů, z něhož přestoupil do státní služby, vyšší než pensijní základna uvedená v předcházejícím odstavci, jsou povinni platiti pensijní příspěvek z této vyšší pensijní základny. (3) Úředníci, kteří podle předpiců platných pro státní úředníky dosáhli již nároku
270
№ 6 4 2 . 7 л и с то п а д а 1 9 3 0 р . П р а га
na plné výslužné bez zřetele k době připočitatelné pro vyměření odpočivných příjmů z titulu civilní nebo vojenské služby za světové války, jsou povinni platiti pensijní příspěvek toliko ze zvýšení pensijní základny, jehož nabyli po dosažení takového nároku na plné výslužné bud´v dosavadním služebním poměrů v mežích ustanovení § 212 platového zákona po 1. lednu 1926 nebo ve státním služebním poměru po přestupu do státní služby. § 22 Odpočivné platy úředníků zemí, ktečí by byli pčešli dnem 1. prosince 1928 do činné státní služby, kdyby nebyli odešli do výslužby v době od 1. července 1927 do 30. listopadu 1928, a zaopatřovací platy pozůstalých po úřednícéch zemí, kteří by byli přešli dnem 1. prosince 1928 do státní služby, kdyby nebyli zemřeli v této době, přejímá stat, pokud nepřesahují míru práv a nároku podle § 212 platového zákona. […] ČÁST PÁTÁ Ustanovení všeobecná § 37 Není-li ustanoveno jinak, příslusí vydávati rozhodnutí a řiniti opatrění podle tohoto nařízení v první stolici zemským úrádům, v druhé stolici ústředním úřadům, a to za součinnisti finančních úřadů, pokud je předepsána. § 38 Případy, na než nelze přímo použíti předpiců tohoto nařízení, rozhodne ústřední úřad v dohodě s ministerstvem a fináncí. § 39 Vláda si vyhražuje vyrovnati vhodnými opatřeními, kde by to bylo odůvodnéno dosavadními poměry, případné nesrovnalosti, které by provedením tohoto nařízení vznikly. Závěrečná ustanovení § 40 Toto nařízení nabývá účinnosti dnem účinnosti zákona a provede je ministr vnitra v dohodě se zúčastněnými ministry. Udršal v. r. Dr. Beneš v. r. Dostálek v. r. Dr. Slávik v. r. Bradáč v. r. Dr. Engliš v. r. Dr. Viškovský v. r. Dr. Dérer v. r. Dr. Czech v. r. Dr. Meissner v. r. Dr. Spina v. r. Dr. Matoušek v. r. Bechyně v. r. Mlčoch v. r. Dr. Franke v. r. Dr. Šhramek v. r. Пер ек ла д Уряд Чехословацької Республіки ухвалює, згідно з § 10 Закону № 126 Зб. з. та р. від 29 лютого 1920 р. у розумінні Закону № 125 Зб. з. та р. від 14 липня 1927 р. про організацію політичного управління:
№ 6 4 2 . 7 л и с то п а д а 1 9 3 0 р . П р а га
271
Вступні положення §1 (1) Службовці, які згідно з § 10 закону переведені на державну службу, включаються до спеціальних категорій сфер (відомств) державного управління, особові положення, й у відповідні категорії посадових окладів, що стосуються державних службовців, згідно з положеннями цього розпорядження. (2) Якщо службовці не звільнені від необхідності складати іспити згідно з § 10, абз. 4, другим реченням закону, то вони зобов’язані скласти іспити не пізніше кінця 1932 року. §2 Закон № 15 і. з. від 25 січня 1914 р. у цьому розпорядженні названо терміном “службова прагматика”, закон № 103 Зб. з. та р. від 24 червня 1926 р. – терміном “Закон про заробітну плату”. Частина перша Службовці […] §4 Службовці включаються до службових класів відповідно до того, у якій службовій категорії відповідної службової сфери вони знаходилися на старих посадах, в день перед набуттям чинності цим розпорядженням, згідно з положеннями чинних приписів, у службові категорії, що утворені для виконання аналогічних, або за змістом подібних службових обов’язків при крайових та окружних установах, якщо їм призначений посадовий оклад згідно з іншим службовим класом, в який включено, і на це звертається увага, таку категорію державних службовців. §5 Службовці, які згідно з § 4 не можуть бути включені до службових категорій, утворених для служби при крайових та окружних установах, керуються чинними приписами про державних службовців, що мають службовий клас, якому відповідає певний службовий оклад. §6 Оскільки службовцям, згідно з § 4 включеним до певних службових категорій, не буде одночасно визначена їхня належність до певної сфери (відомства) державного управління, то це буде зроблено за згодою міністерства внутрішніх справ зі всіма зацікавленими міністерствами. Те саме стосується службовців, вказаних у § 5, а також і службовців, прийнятих на службу за контрактом, належність яких до будь-якої сфери (відомства) державного управління визначається вже самим характером їхньої служби. §7 (1) Службовці, вказані у § 5, включаються у спеціальні особливі категорії, що утворюються з метою виконання службових обов’язків у цих особливих сферах (відомствах) державного управління для адміністративного округу кожної крайової установи. (2) Інші службовці включаються у відповідні особливі категорії, що включені
272
№ 6 4 2 . 7 л и с то п а д а 1 9 3 0 р . П р а га
до штатних розписів посад у крайових та окружних установах, згідно з тим, до якої службової категорії і до якої сфери (відомства) державного управління вони переходять. §8 Службовці, посадові та грошові відносини яких вже були включені у відповідні категорії […], керуються аналогічними положеннями частин першої, п’ятої, шостої та сьомої закону про заробітну плату, і які вже у цьому службовому положенні досягли, у результаті призначення, згідно з чинними приписами, певної вищої посади, що не збігається з призначеною їм нижчою категорією посадового окладу, і тим самим отримали права і переваги, що перевищують розміри, встановлені у § 212, абз. 1–3 закону про заробітну плату, залишаються включеними у цю вищу категорію посадового окладу […]. § 10 (1) Включення до штатних посад регулюється положенням § 202 закону про заробітну плату. (2) Штатні посади, які службовці, що перейшли, згідно з § 10 закону, на державну службу, обіймали або були з ними пов’язані в день перед переходом на державну службу, у новому службовому положенні скасовуються, якщо уряд не вирішить інакше; перехід цих службовців на державну службу, оскільки не йдеться про посади, які були включені до штатного розпису посад тільки для службовців, зайнятих у сфері діяльності спеціальних організацій (установ, підприємств, шляхів та ін.) і які вказані у § 10, абз. 1, у першому реченні закону, також регулюється положенням § 202 закону про заробітну плату. § 11 (1) До робочого часу, проведеного в установах краю, жуп та округів, а також і в правових установах, у межах § 212, абз. 1 та 2 закону про заробітну плату, набутого у встановленому порядку, слід ставитися так, ніби мова йшла про робочий час, проведений на подібній державній службі. Це також стосується і прав, набутих на державній службі. (2) Термін, який не враховується при обчислюванні службового стажу, згідно з § 13, абз. 2, розглядається відповідно до § 20, абз. 2 чинного закону. (3) Це стосується термінів, проведених без попередньої освіти, яка, згідно з § 4, абз. 1 чинного закону, є основним принципом для призначення на посаду у службовій категорії, до якої включається службовець згідно з § 37, абз. 2, № 2 та 3 службової прагматики. Для службовців, вказаних у § 5, діють приписи попередніх аналогічних речень. § 12 (1) Замість службових звань, які службовцям (кандидатам) надавалися на старих посадах, вводяться службові звання згідно з урядовим розпорядженням № 103 Зб. з. та р. від 15 липня 1927 р. (2) Службовці (кандидати), включені згідно з § 7, абз. 1 до спеціальних особливих категорій, зберігають свої старі службові назви. § 13 (1) У категорії посадового окладу, в яку включається службовець згідно з
№ 6 4 2 . 7 л и с то п а д а 1 9 3 0 р . П р а га
273
§ 8 або § 9, обчислюється службовий стаж так само, як і час, який може залишитися службовцю під час набуття чинності цим розпорядженням, для подальшого службового підвищення, відповідно до прав, яких службовець набув на старій посаді, оскільки ці права не перевищують розміру, встановленого у § 212, абз. 1–3 закону про заробітну плату. (2) До умов, обов’язкових для набуття чинності цього розпорядження стосовно службового підвищення (згідно з чинними приписами для державних службовців), належить та, що службовець на момент підвищення вже має перебувати на державній службі. (3) Те саме стосується обставин, які згідно з чинними приписами для державних службовців є підставою для відстрочки у службовому підвищенні. (4) Відповідно до § 15, абз. 3, речення третього закону про заробітну плату служба у крайових установах, жупах, округах рахується як час, проведений на державній службі. § 14 (1) Претензії на додаткові виплати за сумлінну службу, грошові виплати на виховання дітей та інші службові виплати регулюються чинними приписами про державних прагматикальних службовців. (2) Службовці, які в день набуття чинності цим розпорядженням отримували додаткові виплати згідно з подібним § 171 закону про заробітну плату або додаткові виплати на дітей згідно з подібним § 192 того ж закону, і надалі отримуватимуть ці додаткові виплати у межах положень вказаного закону. Те саме стосується додаткових виплат, що регулюються згідно з § 212, абз. 3 закону про заробітну плату. (3) Постанови, прийняті краями, жупами та округами до дня набуття чинності цим розпорядженням, згідно з подібним положенням § 144, абз. 3–7 закону про заробітну плату, з дозволу або за згодою органів, яким, відповідно до § 212, абз. 4 вказаного закону, надане право схвалювати постанови згідно з § 212, абз. 1–3 того самого закону, діють у межах положень закону про заробітну плату аж до кінця 1930 р., так само для службового становища, у яке перейшов службовець. (4) Уряд визначає терміни зберігання службовцями й інших додаткових виплат, які вони отримували на старих посадах в день перед набуттям чинності цим розпорядженням, оскільки на них немає претензій, згідно з чинними приписами для державних службовців. § 15 Якщо службовець, згідно з цим розпорядженням, отримав загальний посадовий оклад менший, ніж той, що йому призначався на останній день виконання обов’язків на старій посаді у межах положення § 212 закону про заробітну плату, він отримає доплату у розмірі вищої різниці між обома посадовими окладами; ця доплата регулюється положенням § 196, абз. 3–6 закону про заробітну плату. § 16 (1) Час, проведений на службі краю, жуп та округів, при визначенні права на додаткові та пенсійні виплати, а також при визначенні розміру цих виплат, рахується часом, проведеним на аналогічних посадах державної служби. (2) Канцелярським службовцям, які в день набуття чинності закону від
274
№ 6 4 2 . 7 л и с то п а д а 1 9 3 0 р . П р а га
18 лютого 1919 р. Зб. з. та р., мали хоча б 7 років допоміжної канцелярської служби, зараховується допоміжна канцелярська служба у пенсію, згідно з § 1 вказаного закону. § 17 Оскільки врахування певного терміну для права виплати державної пенсії та інших виплат або для визначення їхнього розміру, згідно з чинними приписами, обумовлене сплатою внесків, у формі грошової частки, яку службовець на цій підставі сплатив до дня набуття чинності цим розпорядженням, краю, жупі або округу, ці внески вважаються такими, що сплачені службовцем до державної скарбниці. Оскільки службовці або інші особи, згідно з чинними приписами, мають право на повернення цих внесків, вони виплачуються їм з державних коштів у грошовій частці, вказаній у попередньому реченні. § 18 Грошові виплати та пенсійні виплати не можуть бути встановлені, виходячи з нижчого розміру пенсії, ніж та, яка призначена службовцю у межах § 212 закону про заробітну плату в день перед набуттям чинності цим розпорядженням, на посаді, з якої він перейшов на державну службу. § 19 (1) Загальні пенсійні виплати службовцю не можуть бути нижчими, ніж пенсійні виплати, на які він мав би право у межах положення § 212 закону про заробітну плату, якщо б у день перед набуттям чинності цим розпорядженням знаходився на посаді, з якої він перейшов на державну службу. (2) Загальні виплати вдів або сиріт не можуть бути нижче тих виплат, на які б мали право родичі, що залишилися, у межах положення § 212 закону про заробітну плату, якщо б чоловік (батько) помер в день перед набуттям чинності цим розпорядженням на посаді, з якої він перейшов на державну службу. (3) Для встановлення розміру грошових виплат та інших додаткових виплат відповідно до змісту попередніх абзаців діють положення § 161, абз. 3 та 4 закону про заробітну плату. § 20 До умов, що забезпечують вихід службовця на пенсію згідно з §§ 76 та 80 службової прагматики, належить перебування службовця на державній службі на момент набуття чинності цього розпорядження. § 21 (1) Службовці зобов’язані сплачувати пенсійний внесок у розмірі 6% основної пенсії, яка їм призначена згідно з чинними приписами про державних службовців. (2) Однак, оскільки розмір пенсії, яка їм призначалася у межах положення § 212 закону про заробітну плату в день перед набуттям чинності цим розпорядженням на посаді, з якої вони перейшли на державну службу, більший, ніж розмір пенсії, вказаний у попередньому абзаці, вони повинні сплачувати пенсійний внесок з цього більшого розміру пенсії. (3) Службовці, які, згідно з чинними приписами про державних службовців, вже досягли права на повну пенсію без обліку часу, що врахований для встанов№ 6 4 2 . 7 л и с то п а д а 1 9 3 0 р . П р а га
275
лення розміру пенсійних виплат, проведеного на цивільній або військовій службі під час світової війни, повинні сплачувати пенсійний внесок тільки зі збільшеної пенсії, яка їм призначена після отримання права на повну пенсію або на старих посадах у межах положення § 212 закону про заробітну плату до 1 січня 1926 р., або на державній посаді до переходу на державну службу. § 22 Пенсія, призначена службовцям краю, які б 1 грудня 1928 р. перейшли на дійсну державну службу, якщо б не були відправлені у відставку у період з 1 червня 1927 р. до 30 листопада 1928 р., та інші виплати родичам службовців краю, які б 1 грудня 1928 р. перейшли на державну службу, якщо б не померли у цей період, виплачується державою, оскільки ці виплати не перевищують прав та переваг згідно з § 212 закону про заробітну плату […]. Частина п’ята Загальні положення § 37 Якщо не встановлено інше, право видавати постанови та проводити заходи, згідно з цим розпорядженням, у першому адміністративному окрузі, належить крайовим установам, у другому адміністративному окрузі – центральним установам, згідно з приписами, спільно із фінансовими установами. § 38 Питання, на які прямо не поширюються приписи цього розпорядження, вирішує центральний уряд за згодою міністерств внутрішніх справ та фінансів. § 39 Уряд зобов’язується своєчасними діями врегулювати […] розбіжності, що виникають, [і] які могли б з’явитися під час набуття чинності цим розпорядженням. Заключні положення § 40 Це розпорядження набирає чинності з дня набуття чинності законом і впроваджує його в дію міністр внутрішніх справ за згодою зацікавлених міністрів. Удржал в. р. Др. Славік в. р. Др. Бенеш в. р. Др. Енгліш в. р. Др. Дерер в. р. Др. Майснер в. р. Др. Матоушек в. р. Млчох в. р. Др. Шрамек в. р.
Sbírka zákonů a nařízení Státu Československého. – Ročník 1930. – Praha, 1930. – S. 865–870. Мова чеська.
Досталек в. р. Брадач в. р. Др. Вішковскі в. р. Др. Цзех в. р. Др. Спіна в. р. Бечіні в. р. Др. Франке в. р.
276
№ 6 4 2 . 7 л и с то п а д а 1 9 3 0 р . П р а га
№ 643 12 травня 1932 р. Чернівці. – Обіжник спілки державних службовців Буковини щодо визначення пільг для членів спілки
Ca urmare la circulara noastră din 15 Aprilie a.c. prin care am arătat că membrii noștri pot beneficia reduceri de 20–30% la cumpărături de carne de porc, mezeluri, untură, slănină, unt, ouă, lapte etc., cu onoare Vă aducem la cunoștinţă, că marfa de mai sus numai trebuie comandată cu 2 zile înainte, ci fiecare poate lua, în baza unui bon eliberat de noi, tot ceea ce dorește și în fiecare zi, direct la prăvălie. Totodată Vă mai aducem la cunoștinţă că pe lângă cei 6 medici specialiști pentru tot felul de boli, indicaţi în circulara noastră de mai sus, mai stau la dispoziţia membrilor cu o reducere de 50–75% și următorii 3 medici: 1) Dr. C.H. Korn, medic specialist pentru boli de ochi, str. Tudor Vladimirescu, Nr. 11. 2) Dr. Artur Rosenblatt, medic internist, str, Hormuzachi, Nr. 3. 3) Dr. I. Sabath, medic dentist, str. Iancu Flondor. Nr. 39, care execută toate lucrările de dantură cu o reducere de 50%. Arătăm din nou și la celelalte beneficii, ca 40–50% reducere la farmacii, furnizarea de haine, costume, mantouri pentru domni și dame gata după masura cu preţuri foarte reduse și în rate lunare foarte modeste, 50% reducere la cinema, înfiinţarea unei case de credit etc. Mai departe Vă comunicăm, că puteţi primi în baza unui bon eliberat de noi și caș de oi veritabil românesc cu preţul redus de 20 lei pentru kg. Bonurile și informaţiunile mai detaliate se pot primi în localul Societăţii noastre, în zilele de Luni, Miercuri, Joi și Sâmbătă, între orele 5–7 după masă. Ar fi deci de dorit ca toţi membrii să se folosească de aceste beneficii în interesul lor propriu, deoarece aceste beneficii se pot menţinea numai la un consum mai mare. Acei cari încă nu sunt membri, se pot înscrie și acuma, având de plătit numai o cotizaţie de 10 lei lunar, putând deci și ei să beneficieze de toate aceste avantaje. Vă rugăm deci după ce aţi cetit circulara de faţă, să binevoiţi a o da mai departe la toţi colegii D.V. spre a lua cunoștinţă de conţinutul ei. Rugăm totodată pe toţi membrii noștri, cari sunt în restanţă cu plata cotizaţiilor de membru, a le achita cât mai curând posibil, căci numai acei membri vor putea să se folosească de beneficiile de mai sus, dacă vor fi la curent cu plata cotizaţiilor. Președintele A. Nastasi Secretarul E. Popovici La dispoziţia membrilor mai stau și 2 croitori buni, cari efectuează o haină în condiţiunile cele mai bune cu preţul de 700 lei. Пер ек ла д Таким чином, на наше розпорядження від 15 квітня ц. р., в якому йшлося про те, що наші члени мають право на благодійне зниження цін на 20–30% на такі продукти, як свинина, ковбасні вироби, смалець, сало, масло, яйця, молоко та ін., з гідністю повідомляємо Вам про те, що немає необхідності турбуватися
№ 6 4 3 . 1 2 тр а в н я 1 9 3 2 р . Ч е р н і в ц і
277
про вищевказані вироби за 2 дні заздалегідь, їх можна придбати на підставі виданого талону щодня, безпосередньо в крамниці. В той час, як ми Вам повідомляли, що до Ваших послуг на підставі розпорядження, працюють 6 лікарів-спеціалістів, що надають держслужбовцям знижки на 50–75% за надані послуги, до цих лікарів долучилися ще 3 спеціалісти: 1. Др. С. К. Корн, лікар-спеціаліст, окуліст, вул. Тудор Владиміреску, 11 2. Др. Артур Розенблатт, лікар внутрішніх захворювань, вул. Хурмузакі, 3 3. Др. І. Сабат, лікар-дантист, вул. Янку Флондор, 39, який виконує всі послуги дантиста зі знижкою 50%. Інші благодійні знижки на 40–50% стосуються придбання ліків в аптеках, одягу, костюмів, манто для панів і дам за дуже низькими цінами і виплатою частинами; 50% знижок на кінематограф, заснування кредитної каси та ін. Далі ми повідомляємо, що на основі талону Ви можете одержувати свіжи овечий сир, справжню румунську бринзу – 20 леїв за 1 кг. Талони та більш детальну інформацію можна отримати в приміщенні нашого об’єднання щопонеділка, щосереди, щочетверга або щосуботи від 1700 до 1900. Бажанням об’єднання є те, щоб всі члени користувалися цими привілеями винятково для себе; хто ще не став нашим членом, може вступити до спілки і сплачувати членські внески у розмірі 10 леїв щомісяця. Таким чином вони зможуть користуватися цими перевагами. Ми Вас просимо, після Вашого ознайомлення з цим розпорядженням, передати його Вашим колегам, щоб вони мали можливість ознайомитись з його змістом. Нагадуємо нашим членам про те, що боржники повинні погасити заборгованість по виплаті членських внесків, оскільки лише ті члени, що не мають боргів, можуть користуватися вищевказаними пільгами. Голова А. Настасі Секретар Е. Попович У розпорядженні наших членів є 2 кваліфікованих кравці, які виконують замовлення на пошиття одного костюму на дуже гарних умовах – 700 леїв.
Держархів Чернівецької області, ф. 43, оп. 1, спр. 6106, арк. 1. Оригінал. Машинопис. Мова румунська.
№ 644 1 листопада 1932 р. Харків. – Постанова Політбюро ЦК КП(б)У “Про покращення матеріально-побутових умов керівних районних робітників” (протокол № 88, п. 15/12)
1. Индивидуальное снабжение и общественное питание 1. Определить общий контингент руководящих районных работников, состоящих на специальном централизованном снабжении, − в 23 900 человек (10 400 основных и 13 500 иждивенцев). Устранить различие в контингентах между
278
№ 6 4 4 . 1 л и с то п а д а 1 9 3 2 р . Х а р к і в
До док. № 644
районами второй и третьей категории, установив для районов 1-й категории контингента в 32 основных и 48 иждивенцев, для всех остальных районов − 27 основных и 37 иждивенцев. Утвердить представленную ориентировочную номенклатуру работников, входящих в систему специального централизованного снабжения. Обязать РПК не допускать количественного расширения установленных для них контингентов для снабжения из выделенных централизованных фондов. 2. Утвердить представленные Наркомснабом нормы индивидуального снабжения и общественного питания для руководящих районных работников (прилагаются*). 3. Установить, что планы снабжения и фонды утверждаются Наркомснабом на квартал, а наряды объединениями Наркомснаба и др. поставщиками спускаются в районы за 15 дней до начала каждого месяца с обязательным указанием о том, что фонды предназначены для снабжения райактива. Возложить персональную ответственность на т. Берлина за выделение реальных фондов, соответственно данным нарядам, а на зав[едующих] облснабов и пред[седателей] облпотребсоюзов – за реализацию нарядов и доведение фондов по установленным нормам и в установленные сроки (ежемесячно за 10 дней до наступления месяца) до отдельных распредов. 4. Предложить УполКомТовфондов выделить на IV-й квартал не менее чем на 700 000 руб. дефицитных промтоваров улучшенного ассортимента для продажи райактиву, распределив указанную сумму по отдельным областям с установлением точного ассортимента и обеспечив полное доведение выделенных фондов до распредов. Прикрепить к закрытым распредам областных центров группу руководящих районных работников в составе: секрет