Skip to Content

Крошко А. М. Публічний виступ: "Шляхи формування позитивного іміджу державного службовця"

warning: date() [function.date]: It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'America/New_York' for 'EST/-5.0/no DST' instead in /home/zedinuas/public_html/kds.org.ua/modules/ipaper/ipaper.module on line 591.
Текст доповіді: 

ЩОРІЧНИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС

«КРАЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ»

 

 

 

Доповідь учасника ІІ туру

щорічного Всеукраїнського конкурсу

«Кращий державний службовець»

на тему:

 Шляхи формування позитивного іміджу державного службовця

 

 

 

Крошко Анни Миколаївни

головного спеціаліста

загального відділу

департаменту організаційно-інформаційної роботи та господарського забезпечення Пенсійного фонду України

 

07.06.2010

 

 

ПЛАН

 

Вступ

1. Імідж державного службовця та його значення

2. Корпоративна культура та етика як складова іміджу державного службовця

3. Етичні кодекси державних службовців, світовий досвід

4. Методи формування позитивного іміджу державного службовця

Висновок

Література


ВСТУП

 

Кожна професія має свою власну мораль. Особливе місце в системі професійної етики посідає етика державного службовця, оскільки вона значною мірою характеризує взаємовідносини держави і громадянина. Під поняттям “моральність” розуміється особиста чесність, порядність, а в адміністративній поведінці – як майже універсальна норма, згідно з якою службова посада не повинна використовуватися для досягнення особистих корисливих цілей.

Етика державного службовця і юридична відповідальність – категорії нерозривні. Сьогодні, порушення державним службовцем етичних правил, які втілені у правових нормах, відразу викликає реакцію громадськості.

Таким чином, державне і громадське життя значною мірою залежить від моральних цінностей, що утвердилися в суспільстві, від моральних відносин держави і громадянина, соціальної справедливості, нетерпимості до моральних відхилень особи і державних інституцій.

Питання зростання престижу професійної державної служби, підвищення її соціальної ефективності постійно залишається актуальним, оскільки в кінцевому результаті стимулюватиме розвиток громадянського суспільства та сприятиме формуванню позитивного іміджу державних службовців.

Імідж державного службовця має характеризуватися такими якостями, як комунікабельність, красномовність, уміння і бажання подобатися, психічне здоров’я, уміння спілкуватися в конфліктних ситуаціях. Імідж – результат вмілої орієнтації в конкретній ситуації, правильний вибір моделі своєї поведінки.

Оскільки державний службовець представляє не власні інтереси, а держави, він повинен скеровувати свою діяльність та концентрувати увагу проблемних питань інших людей.

Це й визначило вибір та актуальність теми.

 

1. ІМІДЖ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ

 

В уяві людей державний службовець не просто спеціаліст, це – людина, яка виступає від імені держави. Поведінка державного службовця, незалежно від займаної посади, його відношення до справ громадян формує не лише власний авторитет, а й авторитет організації, яку він уособлює.

Cлово «імідж» перекладається з англійської мови (image) як «образ», «публічне я». Імідж – репутація особистості.

Особистісні якості державного службовця характеризуються наступними ознаками: моральні, фізичні та комунікабельність.

До моральних відносяться: чесність, сумлінність, справедливість, порядність. До фізичних якостей: стан здоров’я, працездатність, придатність до роботи в особливих умовах. Комунікабельність – товариськість, доброзичливість, уміння слухати людей, налагоджувати ділові контакти, регулювати міжособисті відносини, здатність приймати та поважати іншу думку, переконувати. Також до системи професійних якостей державного службовця відносяться такі якості як: інтелектуальність, компетентність, організаторські здібності, новаторство.

Імідж державного службовця – це уявлення широкого кола громадськості про риси, притаманні тільки цьому колу працівників. Імідж може виявитися у різноманітних діях, вчинках, а саме:

? в умінні виражати й реалізовувати завдання та інтереси державної установи, яку державний службовець представляє;

?  у володінні певним обсягом своєрідних знань, умінь і навичок;

? у професійності, етичній культурі, культурі спілкування, зовнішньому вигляді.

Є декілька причин, які вказують на те, що особистий імідж є важливою складовою для кар’єри: імідж впливає на тих, хто приймає рішення в питаннях професійного росту; ми віримо в те, що бачимо; ми часто приймаємо рішення на основі першого враження; ми діємо, свідомо чи несвідомо, в інтересах своєї організації; добре виглядати і впевнено почуватися – це добре для нас самих

Насправді, із всієї кількості інформації по створенню іміджу часто використовується те, що легше усього: посміхатись, демонструвати щирість і увагу, стежити за взуттям, зачіскою і одягом. Можна удавати щирі слова скільки завгодно, але рано чи пізно буде виявлена справжня суть людини. Отже, імідж – це завжди єдність внутрішньої і зовнішньої суті державного службовця.

Як показало опитування, проведене на сайті управління Головдержслужби в Чернігівській області, громадяни вважають, що найбільш необхідні для формування позитивного іміджу державного службовця: компетентність – 74%, некорумпованість – 11%, моральна культура – 7%, політична упередженість - 5%.

 

2. КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ТА ЕТИКА,

 ЯК СКЛАДОВІ ІМІДЖУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ

 

Сучасний державний службовець – людина, що виконує свої професійні обов`язки в ринкових умовах, зважаючи на соціально-економічні та духовні зміни в суспільстві. Тому важливо, щоб він не лише розумів закономірності соціально-економічних процесів, міг працювати з інформацією, планувати та прогнозувати наслідки діяльності свого підрозділу, а й умів працювати з людьми. Ще в 1936 році Дейл Карнегі зазначав, що успіхи тієї чи іншої людини в її ділових справах на 15 відсотків залежать від професійних знань і на 85 – від уміння спілкуватись з людьми.

У службовому етикеті немаловажну роль грають і такі моральні якості працівника, як сумлінність, добропорядність, чуйність, коректність, тактичність, скромність і милосердя.

Вміння поводити себе з людьми належним чином є одним з важливих факторів, який допомагає досягти успіху у службовій діяльності. Існує шість основних принципів, які дозволять це зробити, а саме: пунктуальність, конфіденційність, доброзичливість, увага до оточуючих, зовнішній вигляд, грамотність.

Особливий такт і увагу слід приділяти тим, хто проявляє нервозність, страх або ніяковіє. Як правило, така реакція спостерігається у надмірно збуджених, вразливих людей. Спокійна, тверда і доброзичлива манера спілкування – кращий засіб усунення негативної реакції і створення нормальної атмосфери для бесіди.

Працівники Пенсійного фонду, як ніхто інший, безпосередньо на місцях відчувають соціальні проблеми суспільства, тому розуміють, що вимоги до державних службовців повинні бути особливими: професіоналізм, відповідальність, висока етика поведінки, поважне ставлення до людей похилого віку. Працюючи в системі Пенсійного фонду інколи важливо просто вислухати людину. Проявити терплячість, що буває дуже важко, особливо в дні прийому. Якщо, наприклад, пенсіонер або платник внесків реагує надто збуджено, необхідно дати йому час заспокоїтись. А вже потім спробувати переконати, посилаючись на закони, постанови та інші нормативно-правові акти пояснити, правильність застосування нарахування пенсії або внесків. 

Однією з функцій службового етикету є зближення людей з різними соціальними статусами, поліпшення їх взаєморозуміння та взаємоповаги.

Можливо, на сьогодні важливішим є не вивчити правила, а зрозуміти «дух», сутність та зміст етикету, тобто засвоїти основні прин­ципи.

Можна виокремити три принципи службового етикету: І-принцип гуманізму, людяності; ІІ-доцільність дій; ІІІ-естетична привабливість поведінки.

Перший принцип втілюється безпосередньо в моральних вимогах до культури взаємовідносин: ввічливість, тактовність, скромність, точність.

Ввічливість - форма взаємовідносин між людьми, сутність яких - доброзичливість, бажання добра іншій людині. Ввічливість має такі вияви, як уважне ставлення, готовність надати послуги іншій людині. Добре ставлення до людей - це головна основа моральності службового етикету сучасної організації.

Тактовність. У латинській мові слово «такт» означало дотик, почуття. Це те чуття міри, яке підказує людині в певній конкретній ситуації передбачливо не зауважувати помилок і вад іншої людини, не робити їй зауважень у присутності інших осіб, не ставити запитань, які ставлять співрозмовника в невигідне становище.

Скромність - уміння співвіднести самооцінку з думками людей, які нас оточують, не переоцінювати себе, не підкреслювати своєї значущості та не афішувати своїх переваг, вміти при цьому стримувати себе.

Точність - вміння цінувати своє слово, виконувати те, що було обіцяно, своєчасно приходити, не запізнюватися. Існують різні сторони або відтінки ввічливості: коректність, шанобливість, люб'язність, делікатність.

Коректність - підкреслено офіційна, переважно службова й дещо сухувата, холодна ввічливість, особливе вміння стримувати себе в будь-яких обставинах, конфліктах.

Шанобливість - ввічливість, яка підкреслює повагу до людини виявляється у ставленні до літніх людей, зокрема до жінок похилого віку.

Люб'язність - прагнення бути приємним і корисним.

Делікатність - ввічливість у поєднанні з особливою м'якістю й глибоким розумінням внутрішнього стану та настрою інших людей.

Другий принцип службового етикету - доцільність дій. Сучасний службовий етикет передбачає, що все у спілкуванні має бути поміркованими простим.

Третій принцип службового етикету - це краса, або естетична привабливість поведінки.

Основним принципом поведінки з точки зору службового етикету можна вважати глибоку повагу до інтересів та почуттів інших співпрацівників, усіх громадян, які переступають не лише поріг державної установи місцевого самоврядування, а й контактують у неформальній ситуації.

 

3. ЕТИЧНІ КОДЕКСИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ, 

СВІТОВИЙ ДОСВІД

 

У січні 1996 р. Комітет міністрів на 554-й зустрічі заступників міністрів поставив перед GМС вимогу виробити проект (Європейського) Кодексу поведінки державних службовців.

Успішна стратегія боротьби з корупцією, повинна бути глобальною і підтримуватися усіма зацікавленими сторонами, особливо тими, хто несе найбільшу відповідальність. Її основами повинні бути попередження, освіта та правоохоронні дії.

Враховуючи велику кількість завдань, що їх виконує сучасна державна адміністрація, персонал якої неоднорідний за походженням та соціальним складом, потреба у кодифікації правил поведінки зараз більша ніж раніше.

Особливі статути державної служби слід брати до уваги, коли обговорюються кодекси поведінки, зокрема, коли кодекси треба використовувати, як спосіб боротьби з корупцією. Державна служба вимагає чесності від державних службовців. Вони знаходяться не лише на службі у керівництва у вузькому розумінні, але й повинні виконувати свої обов'язки як службу суспільству з цілому. Тому вимоги до державного службовця до деякої міри відрізняються від вимог до найманого працівника приватного сектору.

Мета кодексу поведінки державних службовців є триєдиною:

? характеризувати етичний клімат, що переважає у державній службі;

? сформулювати, яких норм етичної поведінки чекають від державних службовців;

? роз’яснити громадськості, якої поведінки слід чекати від державних службовців та як треба поводити себе у стосунках з ними.

Незважаючи на відмінності у підходах різних країн до формування організаційної культури державних службовців, незмінною є її мета - забезпечити професійну діяльність службовців в інтересах громадян і суспільства, а також запобігти можливим зловживанням владою і порушенням закону.

Комітет Міністрів Ради Європи схвалив і рекомендував для прийняття країнами – членами Ради Європи зразок Кодексу поведінки державних службовців. Прийняття етичного кодексу можна розглядати як один із способів подолання бюрократизму та корупції. Кодекс визначає стандарти чесності та поведінки, яких мають дотримуватися державні службовці, загальні принципи, що окреслюють етичні межі службової діяльності, норми і правила реалізації цих принципів.

Загальні правила поведінки українського державного службовця, поряд із Законом України “Про державну службу”, викладені також у правилах поведінки державних службовців (від 7 листопада 2000 р. № 783/5004). Ці правила узагальнюють стандарти поведінки та доброчесності. Вони ґрунтуються на Конституції України та визначених законами України принципах державної служби. Спрямовані на створення умов для підвищення авторитету державної служби та зміцнення репутації державних службовців. У цих правилах зазначається, що державна служба України ґрунтується на принципах служіння українському народу та Українській державі; демократизму, гуманізму та соціальної справедливості, верховенства права, що забезпечує пріоритет прав і свобод людини та громадянина; професіоналізму, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання посадових повноважень і дотримання службової дисципліни; політичної неупередженості; відкритості, гласності та контрольованості.

Цей документ визначає, що поведінка державних службовців має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до державної служби.

Система державної служби США

Американці надають дуже великого значення питанням професійної етики державних службовців. Основний мотив вимог до державних службовців – це належне виконання службового обов'язку, чесність і відповідальність.

Державний службовець свідомо бере участь у вирішенні суспільних проблем. Сучасна етична система державної служби США є важливим елементом системи формування прозорого, етичного, відповідального уряду.

Стандарти державних службовців країн Європи

Професійна етика у розвинених демократичних країнах Європи розглядається як основна мета управління людськими ресурсами. Якщо етичні принципи проголошено, то вони мають бути нормою щоденної практики.

Великобританія

Британського державного службовця характеризують висока самодисципліна, чесність, моральність, турбота про "суспільний гаманець", професійна честь, прагнення завжди знайти найкраще рішення.

Кодекс державного службовця з одного боку, регламентує етику професійної діяльності службовців починаючи від надання послуг населенню до політичних консультацій міністрам, з іншого - визнає взаємні обов'язки службовців і міністрів. Тому він складається з двох частин: вимог до службової діяльності міністрів та вимог до решти службовців.

Франція

У Франції, як і в більшості країн Європи, етика державного службовця означає, насамперед, повагу до закону.

Російський досвід

З різних причин реформа державної служби, особливо виконавчої влади, значно відстає від реформ в багатьох інших напрямах.

Тому основний акцент у реформуванні державної служби Росії робиться не на структурному, а на кадровому аспекті вдосконалення.

Аналіз етики державних службовців США, Великобританії, Франції та Росії свідчить: незважаючи на відмінності у підходах до формування комплексної системи норм і способів функціонування етики державних службовців, незмінною є її мета – забезпечити професійну діяльність службовців в інтересах громадян і суспільства, а також запобігти можливим зловживанням владою і порушенням закону.

 

4. МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО

ІМІДЖУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ

 

Для формування позитивного іміджу особистості державного службовця має вагоме значення:

? підвищення кваліфікації, удосконалення професійних навичок

? залучення засобів масової інформації.

Для створення позитивного іміджу державного службовця потрібно чітко визначити наявність позитивних і негативних якостей.

Основними принципами механізму формування іміджу державного службовця є:

1. розробка ідеального образу;

2. процес шліфування реальних характеристик об’єкта;

3. створення умов для втілення в життя, реальних та приписаних характеристик;

4. метод закріплення необхідного образу об’єкта, що в результаті буде його іміджем шляхом багаторазового повторення або тиражуванням інформації.

Імідж є показником рівня довіри до державного службовця населення і критерієм оцінки суспільства ефективності управлінської діяльності. Він фіксує ступінь відповідальності дій державних органів вимогам і очікуванням суспільства.

Головна задача формування іміджу державного службовця – створити нові асоціації його образу. Важливу роль у формування іміджу державного службовця відіграють засоби масової інформації. Образ, який спеціально розроблений фахівцями поширюється та впроваджується в свідомість громадян за допомогою ЗМІ.

В процесі побудови іміджу державного службовця, за будь-яких обставин, повинен демонструвати лідерські якості та риси характеру, що сформувалися в суспільній свідомості. Державний службовець повинен буди дієвим, рішучим та справедливим, незалежно від соціального становища людини в суспільстві.

Таким чином, технологія створення іміджу державного службовця – справа складна, яка потребує великої праці особистості над собою.

Для формування позитивного іміджу державного службовця використовується такий алгоритм:

? визначення об'єктивних характеристики державного службовця;

? виявити певні переваги і очікування аудиторії, якими, на думку аудиторії, має володіти державний службовець;

? вивчення уявлень, що склалися в аудиторії про державного службовця;

? сконструювати імідж державного службовця, як відповідь на переваги й очікування аудиторії;

? розробити стратегію формування іміджу, тобто реалізувати сконструйовану модель;

? здійснювати контроль за реалізацією плану, вимірювати проміжні результати, коригувати за необхідності як модель, так і стратегії і дії щодо її втілення в життя;

? проводити моніторинг сформованого іміджу, діяльність на його підтримку і за необхідності модернізацію.

Державний службовець у спілкуванні з громадянами повинен постійно відчувати себе представником влади і пам’ятати про свій імідж.

 

ВИСНОВОК

 

Імідж державного службовця є показником довіри до нього населення. Сьогодні основне завдання органів державного управління – створення професійної державної служби, в якій державний службовець повинен: бути професіоналом своєї справи, відповідально ставитися до своїх обов’язків, добросовісно виконувати свою роботу, чітко дотримуватися законності, морально-етичних норм поведінки, як по відношенню до свої колег, так і до суспільства. Саме ці якості впливають на формування позитивного іміджу державного службовця.

         Державний службовець під час виконання своїх службових обов`язків повинен суворо дотримуватись таких вимог:

? сумлінно виконувати свої службові обов`язки;

? шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників;

? дотримуватися високої культури спілкування;

? не вчиняти дій та проступків, які можуть нашкодити інтересам державної служби або негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Правове врегулювання морально-етичних засад державної служби спрямоване на зміцнення службової дисципліни і підвищення культури державних службовців у взаємовідносинах, як між самими службовцями, так і з громадянами та юридичними особами.

Також допоможе усунути негативне ставлення громадян до паперової рутинної праці державних службовців – запровадження електронного документообігу.

Також підвищенню іміджу державного службовця сприятиме опублікування результату його та ефективності роботи державних органів на сторінках видань, в засобах масової інформації.

Необхідно формувати і підтримувати у громадській думці позитивний імідж державного службовця, як людини, що впроваджує в життя та захищає інтереси держави.

Низький рівень довіри суспільства до влади зумовлений емоційним сприйняттям їхнього іміджу. Якщо імідж державного службовця непривабливим, то під загрозою і авторитет самої влади. Всіма своїми діями державний службовець повинне свідчити про високий рівень культури і сприяти авторитету органу виконавчої влади в якій він працює.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

  1.  

Конституція України. 28.06.1996 № 254к/96-ВР

 

 

  1.  

Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII. (із змінами)

 

 

  1.  

Загальні правила поведінки державних службовців затверджена наказом Головдержслужби України від 23.10.2000 № 58 зареєстровано в Мінюсті 07.11.2000 №783/5004

 

 

  1.  

Оболенський О. Ю. Державна служба: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 344 с.

 

 

  1.  

Державне управління та державна служба: Словник-довідник /Укладач О.Ю. Оболенський. – К.:КНЕУ, 2005, - 480 с.

 

 

  1.  

О.В. Лавренко, А.А. Лавренко Діловий етикет та імідж державного службовця Київ 2008

 

 

  1.  

Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко; За ред. А.Ф. Мельник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 343 с.

 

 

  1.  

Професійна етика публічної служби та запобігання конфлікту інтересів: навч. Посібник/Київ 2010

 

 

  1.  

Рудакевич М. І. Етика державної служби. Зарубіжний досвід.— К., 2002.-110 с

 

 

10.   

Шульга М. Репутація державних службовців у громадській думці. -

http://www.guds.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=7CB8B8AF

 

 

Embedded Scribd iPaper - Requires Javascript and Flash Player
Шляхи формування позитивного іміджу державного службовця
Крошко Анна Миколаївна головний спеціаліст загального відділу департаменту організаційно-інформаційної роботи та господарського забезпечення
Пенсійного фонду України
Для формування позитивного іміджу особистості державного службовця має вагоме значення:
 підвищення
кваліфікації, удосконалення професійного добору;
 розробок
етичного кодексу;
 залучення
засобів масової інформації;
В основі іміджу державного службовця має бути:
 висока
самооцінка,
 впевненість
 високі
у собі,
морально-етичні якості,
 почуття
міри та здатність до змін,
та самовдосконаленню.
 саморозвитку
Є декілька причин, які вказують на те, що особистий імідж є важливою складовою для кар’єри:
 імідж
впливає на тих, хто приймає рішення в питаннях професійного росту;
 ми
віримо в те, що бачимо;
 ми
часто приймаємо рішення на основі першого враження;
 ми

діємо, свідомо чи не свідомо, в інтересах своєї організації;
добре виглядати і впевнено почуватися – це добре для нас самих
Визначною частиною іміджу державного службовця є:  висока самооцінка, впевненість у собі;  соціальна і особиста відповідальність;  бажання змінюватись.
Досягти успіху у службовій діяльності допоможуть такі принципи:  пунктуальність,  конфіденційність,  доброзичливість,  увага до оточуючих,  зовнішній вигляд,  грамотність.
Складовими іміджу державного службовця є:  Ансамбль одягу, аксесуари та макіяж.  Хороші манери.  Приємна зовнішність.  Візитка.  Демонстрація своєї впевненості (невербалікою і мовленням).  Грамотне мовлення.  Дотримання правил і засад ділового етикету.
Основними принципами механізму формування іміджу державного службовця є: 1. розробка ідеального образу;
2. процес шліфування реальних характеристик об’єкта;
3. створення умов для втілення в життя, реальних та приписаних характеристик; 4. метод закріплення необхідного образу об’єкта, що в результаті буде його іміджем шляхом багаторазового повторення.
Імідж державного службовця є показником довіри до нього населення
Сприятиме підвищенню іміджу державного службовця опублікування результату роботи державного службовця, державних органів на сторінках видань, в засобах масової інформації.
Державний службовець під час виконання своїх службових обов`язків повинен суворо дотримуватись таких вимог:  сумлінно виконувати свої службові обов`язки;
 шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників;
 дотримуватися високої культури спілкування;
 не припускатись дій та проступків, які можуть нашкодити інтересам державної служби або негативно вплинути на репутацію державного службовця.
This document is © 2013 by Леонід Марушевський - all rights reserved.
0
Ваш голос: Ні


Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.