Skip to Content

народ

Дейниченко запитує: Народ - дитя, сліпеє зроду?


Так, ми раби немає гірших в світі! 
Феллаги, парії щасливіші від нас. 
Бо в них і розум, і думки сповиті, 
А в нас вогонь Тітана ще не згас. 

Ми паралітики з блискучими очима. 
Великі духом, силою малі. 
Орлині крила чуєм за плечима. 
Сами ж кайданами прикуті до землі. 

Ми навіть власної не маєм хати. 
Усе одкрите в нас тюремним ключарам: 
Не нам, обідраним невільникам казати 
Речення гордеє "Мій дом — мій храм!" 

Народ наш, мов дитя сліпеє зроду. 
Ніколи світа-сонця не ви

RSS-матеріал


Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.