Skip to Content

Дейниченко Володимир

Дейниченко цікавиться, чому люди займаються наукою?

Почему люди занимаются наукой?

 

Сие занятие хлопотное, а в нашей стране и не престижное. Правда, в западном мире к «яйцеголовым» тоже относятся с опаской. Только восточные традиции воспитывают уважение к учителю. Занятие наукой не приносит материального благополучия большинству ученых. На анекдотический вопрос нового русского «Если ты такой умный, почему бедный?» я нашел ответ: «Зато я живой». Вот еще некоторые ответы.

 

Дейниченко вітає з днем народження Лесі Українки

  Цілий день дивився ТВ, слухав радіо, ходив по вулицях Києва і прислуховувався... і ніде не почув про Лесю Українку.

Дейниченко: Толкованов про таємницю видатків держслужбовця

Про видатки сказано. Скажу про подарунки. Раніше якось неетично було. А тепер... Будь-який керівник державного органу може спокійно щорічно отримувати окремо  від кожного  з підлеглих подарунків на 130 доларів США. Немала сума. І чим більше підлеглих - тим більша сума . Офіційно. Тепер дарувати менше 100 доларів від підлеглого керівнику і незручно якось. А 10 підлеглих - уже 1000 баксів. Можна відпочити тиждень за кордоном. А 100 - вже 10 тис. баксів. А потім, спробуй, докажи що дарунок не перший за рік? А свят ох скільки, а іменини, а народження, а весілля....

Дейниченко читає таємну доповідь

Річниця таємної доповіді Хрущева 25 лютого 1956 р.  Біля 35 років вона була засекречена від народу його верхівкою.З якою метою?  Які цілі ставилися перед тодішніми державними службовцями? Чому вони приховувалися від народу (носія влади, як говорили тоді і до сьогодні) Чи на сьогодні практика секретності вищої  та нижчої влади викорінена? А може  так і треба? Чи виносятся сьогодні  найважливіші питання долі народу і держави на розгляд людей, членів численних партій? Чи партійні рішення залишаються таємницею за сімома печатками для українців?

Дейниченко про таємницю 23 лютого

Цікавий історичий факт, який стосується держави, державницької ідеології, цілей і завдань державних органів та державих службовців. Так як треба оцінювати події, які відбулися 23 лютого 1918 р., чи повинні ми святкувати та радіти цим подіям, і чому саме?   Почитаємо, проаналізуємо, подумаємо... Чому в Україні офіціно закріплено свято 23 лютого? Що воно привносить в українську державу та суспільство? Кому і чому це вигідно? Які ваші думки?   Див. доданий файл та коментар.

Дейниченко Тютчевим по цитаті дня!



Не рассуждай, не хлопочи! 
Безумство ищет, глупость судит; 
Дневные раны сном лечи, 
А завтра быть тому, что́ будет. 

Живя, умей все пережить: 
Печаль, и радость, и тревогу. 
Чего желать, о чем тужить? 
День пережит — и слава Богу.

 

 Ф.И.Тютчев. 

Дейниченко згадує: І ти колись боролась....

І ти колись боролась

 

І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя! Сам бог поставив
супроти тебе силу невблаганну
сліпої долі. Оточив тебе
народами, що, мов леви в пустині,
рикали, прагнучи твоєї крові,
послав на тебе тьму таку, що в ній
брати братів не пізнавали рідних,
і в тьмі з'явився хтось непоборимий,
якийсь дух часу, що волав ворожо:
«Смерть Україні»! — Та знялась високо
Богданова правиця, і народи
розбіглися, немов шакали ниці,
брати братів пізнали і з'єднались.

RSS-матеріал


Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.